КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ
НАДЖОС Андрій Іванович
УДК: 070.15(73):3278(477)
Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний
процес в Україні
Спеціальність 10.01.08 - журналістика
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі періодичної преси
Інституту журналістики Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Р І З У Н ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ,
Інститут журналістики Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, директор
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Ш К Л Я Р ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ,
Інститут журналістики Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри
міжнародної журналістики
кандидат політичних наук
С У Ш К О ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ,
Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАНУ,
старший науковий співробітник відділу
трансатлантичних досліджень
Провідна організація: Львівський Національний Університет
ім. Івана Франка, факультет журналістики
(Міністерство освіти та науки України).
Захист відбудеться “08” квітня 2002 року о 11.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою:
4119, Київ, вул.Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(м.Київ, вул.Володимирська, 58).
Автореферат розісланий “06” березня 2002 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради СИДОРЕНКО Н.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі історичного розвитку перед Україною стоять важливі питання реалізації власного зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу. У цьому контексті не останнє місце посідає інформаційний аспект. Слід зазначити, що слабка інтегрованість України у світове інформаційне поле, недостатня кваліфікованість та активність (а часом і цілковита відсутність) її інформаційних служб є причиною того, що у світовому інформаційному полі уявлення про Україну формують не її власні засоби масової інформації, а провідні ЗМІ та агентства інших держав. За нашою оцінкою, одним із лідерів у цьому процесі є Сполучені Штати Америки. При цьому останні виходять зі своїх власних геополітичних, політичних, військових, економічних та інших інтересів, відстояти які за межами власної країни є пріоритетним завданням будь-якої адміністрації - чи то республіканської, чи демократичної, – яка почергово займає кабінет у Білому домі у Вашингтоні. Крім того, поки що Україна не може протистояти силовим інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які через пряме вторгнення в українській інформаційний простір намагаються забезпечити свої політичні та економічні інтереси, що створює реальну загрозу національній безпеці України. Таким чином дослідження механізмів, до використання яких вдаються, зокрема, американські політичні кола з метою впливу на Україну – є актуальним на сьогоднішній день. Адже послідовне вивчення принципів роботи цих механізмів може допомогти українському істеблішменту вести ефективну контрборотьбу з відстоювання власних українських інтересів за межами нашої країни, сприятиме ефективній реалізації українського зовнішньополітичного курсу. Необхідно зазначити, що результативні спроби розкриття дієвого американського механізму політичного тиску на зовнішній об’єкт робилися ще за часів існування СРСР. Проте інформаційний фактор в системі силових методів зовнішньої політики не набув тоді такого великого значення, як у 90-х роках 20-го століття. Тому на сучасному історичному етапі виникла суттєва необхідність здійснення комплексного аналізу відносин вже незалежної України зі стратегічним партнером – США з акцентом на новий силовий елемент – інформаційний.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з розробленою Інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка науковою програмою ”Роль журналістики у процесі державотворення”, з програмою кафедри міжнародної журналістики “Українська журналістика в контексті світової” та програмою кафедри організації масово-інформаційної діяльності “Вільна преса у демократичному суспільстві”. Крім цього, дана робота застосовуватиметься для виконання теми Інституту журналістики №01БФ-045-01 “Системи масових комунікацій та світовий інформаційний простір”, зокрема, розділ “Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ”. Ці теми щорічно привертають увагу дипломників та знаходять відбиток у курсах лекцій, що запроваджено у навчальному закладі з метою формування навичок та вмінь щодо ефективного висвітлення зовнішньополітичної тематики в українських ЗМК, використання новітніх технологій, зокрема задля реалізації у суспільстві ролі мас-медіа як четвертої влади. Проблема ефективності впливу друкованих ЗМК, які є важливим елементом у системі інформаційної безпеки держави, постійно перебуває в центрі уваги Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства закордонних справ України, Національного інституту стратегічних досліджень, Київського інституту соціології.
Мета роботи полягає у встановленні ступеню впливу США на сучасний соціально-політичний процес в Україні, а також в оцінці механізму, за допомогою якого реалізується цей вплив. Для досягнення цієї мети вивчався один з головних елементів механізму зовнішньої політики США – інформаційний, який поряд із традиційними силовими елементами – військовою та економічною силами, а також культурним домінуванням, складає найсучасніший зовнішньополітичний комплекс цієї країни. У цьому контексті визначення характеру існуючого взаємозв’язку між зовнішньополітичною стратегією США, яку реалізують американські державні установи, та редакційною політикою провідних американських газет, що відображається на характері їх публікацій на українську тематику є пріоритетом даної роботи.
Завдання роботи полягає у тому, щоб на основі вміщених на сторінках американської преси матеріалів на українську тематику встановити: а) природу інформаційних кампаній американської преси, де головним об’єктом є Україна – її економічна та політична сфери; б) чинники – офіційні та неофіційні - які впливають на процес виникнення та реалізації цих кампаній; в) структуру інформаційних кампаній, основні їх складові.
Об’єктом дослідження є силові інформаційно-пропагандистські акції американської преси, розгорнуті з метою впливу на український внутрішньо- та зовнішньополітичний процес. Відповідно предметом дослідження є редакційна політика провідних американських друкованих ЗМІ, спрямована на інформаційно-аналітичне висвітлення української тематики. Зокрема, було обрано такі американські газети як “New-York Times”, “Washington Times”, “Washington Post”, “Іnternational Gerald Tribune”, “Wall-Street Journal”, “Los-Angeles Times”, “Boston Globe”, “Chicago Tribune”, “Christian Science Monitor”.
Методи дослідження. При написанні роботи дослідником було застосовано широкий спектр методів аналізу інформації, які дозволяють говорити про достатньо високий ступінь наближеності результатів до дійсності. Так, зокрема, найбільш вживаними у ході дослідження був такий методологічний інструментарій:
Контент-аналіз - використовується для відповідей на питання тоді, коли існує який-небудь матеріальний носій інформації. Наприклад, газетні публікації про процес або явище, яке вивчається.
Інвент-аналіз. Подієвий аналіз є одним із найбільш розповсюджених методологічних засобів вивчення динаміки політичних ситуацій. Методика інвент-аналізу ґрунтується на спостереженні за розвитком та інтенсивністю подій з метою визначення тенденцій еволюції геополітичної обстановки на міжнародній арені. У даному випадку дослідження ведеться на основі класифікованого підходу до збору інформації. З цією метою завчасно визначається, які з елементів процесу, що досліджується, мають для дослідження найбільше значення.
Крім цих методів, було також активно використано порівняльний аналіз, що дало змогу вивести загальну картину ступеню впливу американської преси на український політичний процес; для оброблення первинних даних було обрано метод опису і класифікацій (американські газети, обрані для дослідження, було класифіковано, в залежності від їх політичної та економічної орієнтації на американські кола, була дана загальна характеристика способам подачі зовнішньополітичної інформації на їх сторінках); метод узагальнення (на основі проаналізованих матеріалів було зроблено висновок про ступінь залучення того чи іншого видання до реалізації Державним департаментом США своїх зовнішньополітичних акцій).
Ступінь наукового опрацювання проблеми на момент написання даної роботи ще не є достатньо високим. Її політологічному аспекту, тобто відносинам між Україною та США, українські та зарубіжні політологи та журналісти вже надали певної уваги. Проте саме той кут зору, який обрано для дисертаційного дослідження - застосування американськими політичними колами сучасних технологій інформаційного впливу на зовнішній об’єкт - є ще відносно новим для сучасної журналістики як науки. У цій праці простежується аналіз запропонованої проблеми із залученням напрацювань теорії журналістики, політології і соціології. Слід зауважити, що значний внесок у вивчення дотичних проблем зробили такі українські та зарубіжні вчені, як Сарфеті С. Serfaty S. Mass-media and foreign policy. - NY.: St.Martin’s Press, 1996. - 247р., Едвард С. Херман Херман Э.С. Пропропагандистская модель // http://www.anar.newmail.ru/oct199ru.htm. , Чомські Н., Жіковні Р. Жіковні Р. Спрямовуючи стадо // Гуманіст. – 1990. - листопад/грудень. - http://www.anar.newmail.ru., Коен Б. Cohen B. The press and Foreign Policy. - Princeton, NJ: Princeton University Press, 1993. – 272р., Краус С., Девіс Д. Kraus S., Davis D. The Effects of Mass Communications on Political Behavior. – London: University Park and London, 1976. – 261р. – США; Андрунас А., Лісічкін В, Шелепін Л. Лисичкин В., Шелепин Л. Третья мировая информационно-пропагандистская война. – М.: Институт социально-политических исследований АСН, 1999. - 304с., Уткін А. Уткин А. Мировой порядок ХХІ века. – М.: Алгоритм, 2001. – 480с., Арбатов Г. Арбатов Г. и др. Современная внешняя политика США, Гл. Инструменты внешнеполитического воздействия. - Академия Наук СССР, Институт США и Канады. - М.: Наука, 1984 - Т.2. - С.5. – Росія; Різун В. Різун В. Роль ЗМК у демократичному суспільстві // Публіцистика і політика: Збірник наук. праць. / За заг.ред. проф. В.І.Шкляра/ - К.2001 - Випуск 2. - С.13., Шкляр В. Шклір В. Мас-медіа України у міжнародному інформаційному просторі // Україна дипломатична: Наук. Щорічник. - К.2000 – Випуск №1. – С. 388., Москаленко А.Москаленко А.З. Вступ до журналістики. - К.: Київ. ун-т ім.Т.Шевченка, 1998. - 321с.; Москаленко А.З. Основні функції і принципи преси. - К.: РВЦ Київ. ун-ту, 1998. – 296 с. Роль ЗМІ в процесах державотворення / За загал.ред. А.З.Москаленка. - К.: Центр вільної преси, 1997. - 115с., Іванов В. Іванов В. Політика і мас-медіа як вагомі сили суспільного розвитку // Наукові записки Інституту журналістики. - 2000. - Том 1. – С.72., Приступенко Т. Приступенко Т.О. Деякі аспекти розвитку інформаційного простору України на сучасному етапі // Українська журналістика – 99. - К., 1999. - С.52-57., Петрів Т. Петрів Т.І. Журналіст і політик в умовах деформованого мас-медійного середовища України // Публіцистика і політика. Зб.наук.праць. / За заг. ред.проф.Шкляра В.І./ – К.: 2001. - Вип.2 – С.75-78., Слісаренко І. Слісаренко І. Мас-медіа і міжнародні процеси // Публіцистика і політика. Зб.наук.праць. / За заг. ред. проф.. В.І.Шкляра /. – К., 2001. - Випуск 2– С.26-33., Камінський Є. Камінський Є. Шашкевич А. Політика США щодо України. – К.: Політична думка, 1998. – 390с., Литвиненко О. Литвиненко О. Інформаційний фактор у зовнішній політиці // Нова політика. – 1998. – №3. – С.17-21.
– Україна та ін. Так, більшість провідних українських фахівців у галузі журналістики в ході дослідження розвитку глобальних інформаційних процесів звертають особливу увагу на роль та місце американської преси у здійсненні як внутрішнього, так і зовнішньополітичного курсу США. Автори колишнього Радянського Союзу схильні розглядати діяльність американських друкованих ЗМІ в контексті поширення культурного домінування США як на розвинені країни Заходу, так і на країни так званого третього світу. Самі ж автори зі Сполучених Штатів також визнають існування певного тиску (впливу) урядових структур на редакційну політику видань, який проявляється тоді, коли йдеться про зовнішню політику.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні факту існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім об’єктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю:
трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент “національної (єврейської) групи”; б) елемент “інформаційної війни”; в) елемент “ступеня інформованості найвищих політичних кіл”. Усвідомлення присутності цих елементів частково пояснює походження інформаційних атак американських друкованих ЗМІ на політичну та економічну сфери України.
трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній об’єкт - Україну: а) стратегія "інформаційного впливу через треті країни"; б) стратегія "моделювання ситуації"; в) стратегія "інформаційного шпіонажу". У ході їх аналізу наголошується на тому, що силові “інформаційні кампанії” мають складну для вивчення багатопланову та різноступеневу модель застосування. Однак вдалося встановити, що з боку держави найбільшими “інформаційними маніпуляторами”, які за допомогою різних методів та джерел концентрують інформацію на зовнішню тематику, обробляють її і поставляють до американських друкованих мас-медіа вже в інтерпретованій формі, виступають такі державні установи, як Державний департамент, Центральне розвідувальне управління та Міністерство оборони США, а також приватні промислові корпорації, які безпосередньо контролюють самі видання.
Аналіз застосування американською пресою даних стратегій дозволив також зробити висновок про те, що в США існує дві основні системи контролю над пресою – з боку політичної та бізнесової еліт. Обидві ці системи, переплітаючись та доповнюючи одна одну, утворюють єдиний механізм політичного та фінансового контролю над інформаційним комплексом Сполучених Штатів, який активно підтримує процес реалізації зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного курсу цієї країни.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані висновки та узагальнення можуть бути використані:
органами державної влади до та під час здійснення на різних рівнях двосторонніх українсько-американських контактів. Особливий інтерес основні положення дослідження можуть становити для Міністерства закордонних справ України, у роботі відповідних підрозділів якого можуть використовуватися висновки і рекомендації;
недержавними інформаційно-аналітичними центрами, що займаються прогнозуванням у сфері зовнішньої політики;
дослідниками під час написання наукових праць з українсько-американської проблематики;
для подальшої розробки курсу “Міжнародна журналістика” при викладанні в університетах на гуманітарних факультетах;
викладачами з предмету “Міжнародна журналістика” та студентами-гуманітаріями - під час підготовки та проведення лекцій, семінарів, рольових ігор із відповідних розділів навчальних програм.
Особистий внесок здобувача. У дослідженні автор використовує власний практичний досвід, здобутий під час роботи в Міністерстві закордонних справ України (у 1997-2000 рр. на посаді аташе Прес-центру МЗС, потім 3-го секретаря інформаційно-аналітичного відділу Управління інформації, Департаменту політичного аналізу та інформації; автор має дипломатичний ранг 3-го секретаря). Суттєвим внеском у процес наукової розробки теми стало навчання у 2000 р. у Віденській дипломатичній академії (Австрія), диплом за спеціальністю – “зовнішня політика”.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні основи дисертаційної роботи викладено у низці публікацій автора, вміщених у 3 фахових наукових виданнях, а також інших філологічних та політологічних часописах. Деякі положення дисертаційного дослідження використовувалися у виступах на наукових конференціях, зокрема, під час науково-практичної конференції “Українська зовнішня політика та дипломатія: десять років незалежності” (19 квітня 2001 р., Київ); “Україна в системі європейських координат” (20 березня 2000 р., Відень, Австрія); “Проблема розширення ЄС: роль регіональних ЗМІ у формуванні суспільної думки з проблем взаємовідносин України з ЄС”(15 червня 2001 р., Харків).
Публікації. Основні результати системних досліджень викладено у трьох публікаціях у фахових збірниках і журналах, а також у п’яти статтях в інших філологічних та політологічних виданнях.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять 11 підрозділів, висновку, списку використаних джерел, додатка. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінок, із них 10 сторінок займає список використаних джерел (усього 136 найменування), один додаток, який займає 2 сторінки.
ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У “Вступі” обґрунтовується актуальність теми, її наукова новизна, теоретичну та практичну цінність; визначено мету та завдання роботи, ступінь наукового опрацювання обраної теми, об’єкт і предмет дослідження; окреслено часові рамки роботи.
У першому розділі – “Американські ЗМІ: виникнення, умови формування та сучасний ступінь розвитку” розглядаються концептуальні питання розвитку інформаційної сфери США, досліджується еволюція встановлення взаємозв’язку між провідними друкованими ЗМІ країни та державними установами США, які відповідають за вироблення та реалізацію зовнішньополітичного курсу країни.
У першому підрозділі “Концепція “інформаційного суспільства” в сучасній соціології та філософії” досліджуються твори найбільш відомих філософів, соціологів та політологів, які писали про перехід США від суспільства індустріального до постіндустріального, або інформаційного, а також досліджували ступінь культурно-інформаційного домінування Сполучених Штатів у сучасному світі. За їх оцінками, США були першою у світі країною, яка здійснила перехід від аграрного суспільства до індустріального і від індустріального до такого, яке базується на виробництві послуг, перш за все пов’язаних з інформацією, а основним видом її економічної діяльності все більшою мірою стає виробництво, зберігання та розповсюдження інформації. На думку вчених, така ситуація робить США монополістом, який встановлює свої закони розвитку цієї галузі. Також підкреслено, що найближчим внутрішнім американським об’єктом, який зазнав суттєвих трансформацій внаслідок переходу суспільства від індустріального до постіндустріального, стали друковані та аудіовізуальні ЗМІ. Процес формування в Сполучених Штатах складної системи взаємовідносин наукових розробок із практичною діяльністю у сфері зовнішньої політики створив необхідні умови для ефективного існування сучасної системи інформаційного тиску та інформаційного домінування у світовому інформаційному просторі.
У другому підрозділі “Аналіз новітніх процесів в інформаційній сфері США” йдеться про те, що на сучасному етапі функції американських друкованих ЗМІ можна трактувати як окремий елемент реалізації зовнішньополітичного курсу. Концентруючи увагу на висвітленні американськими ЗМІ зовнішньополітичної тематики, варто зазначити, що, по-перше, американський уряд активно маніпулює ЗМІ, коли справа стосується саме зовнішньої політики, по-друге, що існування зовнішніх загроз – реальне чи гіпотетичне – для друкованих ЗМІ США залишається тією об’єднуючою складовою, яка концентрує потуги як прореспубліканськи, так і продемократично орієнтованої преси в одному напрямку – опір зовнішній загрозі і відстоювання за будь-яких обставин спільних для нації державних інтересів. Концептуальні питання, що становлять державний інтерес і від вирішення яких може залежати безпосередньо безпека Сполучених Штатів, їх регіональні та глобальні претензії, згруповують представників найрізноманітніших за політичною та фінансовою спрямованістю видань, редакторів та журналістів, які в цих виданнях працюють. Такого роду згрупування має безпосереднє відношення до редакційної політики видань.
У третьому підрозділі “Огляд ринку американських друкованих ЗМІ” аналізується індустрія засобів масової інформації, яка сьогодні включає тисячі щоденних та щотижневих газет, інформаційні та спеціальні журнали, теле- і радіостанції та видавничі компанії. Зокрема, зазначається, що в США немає яскраво вираженої загальнонаціональної преси як, наприклад, у Великобританії: більшість щоденних газет розповсюджуються за місцевим або регіональним принципом. Традиційно, якщо йдеться про пресу Сполучених Штатів Америки, прийнято говорити про сформовану систему потужної регіональної преси. На відміну від інших європейських країн, таких, наприклад, як Великобританія, Україна, Російська Федерація (в них центральна преса домінує над регіональною), у Сполучених Штатах чітко вираженим є саме регіональний підхід. Окрім аналізу ринку преси, у підрозділі коротко характеризується законодавча база, що забезпечує створення необхідних умов функціонування американської преси.
У четвертому підрозділі “Основні підходи у висвітленні зовнішньополітичних питань американськими друкованими ЗМІ” розглянуто редакційну політику дев’яти газет, які становлять основу дослідження цієї роботи.
Зроблено висновок про існуючи спільні для різновекторних (у політичному та економічному планах) видань погляди на одну й ту ж саму проблему. Очевидним є те, що незалежні, різні за партійною направленістю найбільші в США друковані видання досить часто виявляють певну заангажованість та упередженість щодо оцінки ситуації, яка має місце в українському суспільстві (очевидно, за українською аналогією можна говорити про схожий підхід і до інших країн). В аналітичних матеріалах американської – прореспубліканськи та продемократично орієнтованої - преси щодо української проблематики досить часто спостерігається схожість підходу до її оцінки і трактування. При цьому не виключено застосування виданнями різних силових інформаційних технологій, однак їх дія спрямовується на досягнення схожого результату. Це свідчить про те, що позиція американських ЗМІ по відношенню до зовнішнього об’єкта (зовнішньополітична інформація в американському інформаційному просторі) зазнає суттєвого впливу з боку офіційних чинників – Державного департаменту, Міністерства оборони, Центрального розвідувального управління.
У підрозділі зазначені основні складові традиційних інструментів зовнішньої політики США, визначені радянською американістикою: а) військова сила; б) економічний інструментарій – торгівля, кредити, виняткове положення на світових ринках американських транснаціональних корпорацій; в) науково-технічні розробки; г) культурне домінування. На основі наведеного у розділі матеріалу робиться висновок про те, що інформаційні стратегії впливу (або силового тиску) сьогодні є новою складовою американського зовнішньополітичного інструментарію.
У другому розділі – “Стратегії інформаційного впливу в сучасній системі силового інструментарію американської зовнішньої політики” безпосередньо розглядаються стратегії інформаційного впливу (силового тиску) на зовнішній об’єкт, їх тактичні характеристики, ознаки та передумови, за яких вони використовуються.
У першому підрозділі “Елементи різнотипних стратегій інформаційного впливу на внутрішній процес в Україні” докладно аналізуються основоположні елементи, які є підґрунтям віднайдених стратегій інформаційного впливу американських друкованих ЗМІ на зовнішній об’єкт. Ключовим кроком у дослідженні став пошук та виокремлення методологічного інструментарію, який використовується американськими бізнес – дипломатичними – мас-медійними колами – під час реалізації зовнішньополітичного курсу. Зокрема цей інструментарій включає визначені нами різнотипні стратегії інформаційного впливу на зовнішній об’єкт - Україну, визначені як особливі види стратегій: “інформаційного впливу через треті країни”, “інформаційного шпіонажу” та “моделювання ситуації”.
Підкреслено, що стратегії інформаційного впливу базуються на елементах, присутність яких є майже постійною під час проведення американською пресою зовнішньополітичних або економічних інформаційний кампаній. Усвідомлення присутності цих елементів частково пояснює і сам характер проведення інформаційних атак на Україну американською пресою.
Першим є елемент “національної (єврейської) групи”: він полягає у тому, що будь-які прояви “некоректної поведінки” української політичної еліти по відношенню до єврейського питання одразу піддаються жорсткій критиці з боку провідних американських видань. Для розуміння сучасної ситуації, яка склалася навколо ступеню впливу першого елементу на сферу зовнішньої політики та американський і світовий інформаційний простір, важливо зазначити, що на початку ХХ-го століття саме єврейський торговий капітал став домінуючою економічною силою Америки. Разом із цим почав простежуватися процес концентрації американських видань навколо потужних промислових корпорацій, що контролювались представниками єврейської громади. І це мало місце на фоні постійного зменшення кількості конкуруючих з цими виданнями інших видань – головним чином як результат політики селекції, яка застосовувалася рекламодавцями, тобто єврейськими промисловими колами.
Другим є так званий елемент “інформаційної війни”. Його присутність можна розглядати як прямий вплив американської преси на український соціально-політичний процес. Деякі засоби, які зараз прийнято відносити до інформаційної зброї, такі, наприклад, як спеціальні психологічні операції (ПО), існують та активно застосовуються досить давно, інші, зокрема специфічні комп’ютерні засоби боротьби, з’явилися лише кілька років тому. Але всі вони мають певні спільні риси – вони засновані на ідеї опосередкованого впливу на матеріальний світ через світ інформації. Елементи ведення психологічної, інформаційної війни присутні при здійсненні американською пресою інформаційного тиску на визначений зовнішній об’єкт, у даному випадку - Україну.
Третім є елемент “ступеню інформованості найвищих політичних кіл”. Серед важливих питань, які традиційно відносять до сфери інформаційної безпеки, виокремлюється проблема забезпечення необхідною інформацією людей, які приймають важливі державні рішення, а також інформаційних джерел, які беруть участь у здійсненні або підтримці зовнішньополітичного курсу країни. Саме підвищення ступеню орієнтації в інформаційній сфері, що необхідно для прийняття адекватних державних рішень, стає вагомим фактором задоволенні національних інтересів.
У другому підрозділі “Інструментарій преси CША при веденні політики інформаційного впливу” увагу сконцентровано на основних етапах розробки інформаційної стратегії силового тиску – від її зародження до застосування. В контексті дослідження впливу американських засобів масової інформації на український політичний процес виникає цілком логічне запитання про встановлення природи і джерел походження антиукраїнських імпульсів, що народжуються у Вашингтоні і складають основну частину цього ж впливу. Такі “інформаційні кампанії” мають складну багатопланову та різноступеневу модель застосування. Для виокремлення та логічного спостереження за всіма етапами, починаючи від зародження, розроблення стратегії і втілення у життя американською пресою інформаційних акцій, ініціатором яких у більшості випадків виступають американські державні установи – Держдепартамент, Міністерство оборони, ЦРУ – у цьому підрозділі розглянуто та дано характеристику кожному окремому етапу, які в сукупності і складають кінцевий продукт американських друкованих ЗМІ – “зовнішню інформаційну силову акцію”.
Слід зазначити, що аналіз, схематичне виокремлення та характеристика можливих форм проведення американськими друкованими засобами масової інформації антиукраїнських кампаній, які мають місце у сучасній системі двосторонніх українсько-американських відносин, продемонстрували існування цілої низки прихованих зв’язків всередині американського інформаційно-пропагандистського механізму. Вивчення різноджерельного інформаційного масиву з даної тематики дозволив зробити поточний висновок про те, що провідними американськими друкованими ЗМІ негласно володіють або мають на них безпосередній вплив великі промислові і банківські монополії. Проте мову слід вести не стільки про контроль цих структур над ЗМІ, скільки про стале та глибоке залучення інформаційно-пропагандистського механізму до серцевини системи американської влади, що, безперечно забезпечує функціонування цього механізму в інтересах державної влади. Інформаційні монополії, у свою чергу, частково мають вплив та займаються реалізацією не тільки внутрішньополітичного, але й зовнішньополітичного курсу США на міжнародній арені загалом, і в Центральноєвропейському регіоні зокрема.
У третьому підрозділі “Аналіз та характеристика стратегій інформаційного впливу” викладено квінтесенцію дослідження – опис моделі побудови інформаційних стратегії впливу.
Стратегія “інформаційного впливу через треті країни” - метод інформаційного тиску, за допомогою якого американські політики можуть опосередковано, через засоби масової інформації третіх країн впливати на політичний процес, що відбувається в регіонах або окремо взятих країнах, які становлять ситуативний або постійний політико-фінансовий інтерес для США.
Стратегія “інформаційного шпіонажу” - метод інформаційного впливу на заздалегідь визначений об'єкт, за допомогою якого здійснюється централізований вплив на промислову сферу ситуативної або постійної країни-конкурента. На відміну від стратегії "інформаційного впливу через треті країни", яка все ж таки більшою мірою характеризується політичною або економіко-політичною направленістю, де якраз політичні цілі можуть виступати як пріоритетні, стратегія "інформаційного шпіонажу" носить вужчий, більш централізований характер, основне поле зацікавленості якого - економічна сфера. Даний вид стратегії може безпосередньо характеризуватиметься як один із методів незаконної дії в економічній сфері, що включає легальну, публічну інформаційну підтримку повністю або частково незаконним діям приватних американських компаній, які активно діють на національних ринках зарубіжних країн.
Стратегія “моделювання ситуації” - метод інформаційного впливу на зовнішній об’єкт, який полягає у створенні напередодні важливих міжнародних подій пресою США необхідної загальнополітичної атмосфери, яка б сприяла вирішенню поставлених американською дипломатією економічних, політичних, військових та інших видів питань. Дана стратегія передбачає наявність активних контактів керівних кіл провідних друкованих ЗМІ та офіційних осіб. Найбільш вірогідне її використання – напередодні важливих подій міжнародного характеру, в яких бере участь американська дипломатія.
У третьому розділі – “Практична реалізація американськими друкованими ЗМІ стратегій впливу на соціально-політичний процес в Україні” здійснюється аналіз динаміки розвитку українсько-американських взаємовідносин і простежуються шляхи впливу на цей процес інформаційного чинника. У всіх трьох підрозділах робиться спроба на прикладах із сучасної історії України показати дію стратегій інформаційного впливу американської преси.
У першому підрозділі “Історична ретроспектива розвитку українсько-американських відносин через призму американських ЗМІ” розглядаються відносини Україна – США з початку ХХ-го ст. до 90-х рр., коли процес трансформації Радянського Союзу несподівано призвів до його розпаду.
Слід відзначити, що українська тематика до 90-х рр. ХХ-го ст. була практично відсутня на сторінках власне американських впливових друкованих засобів масової інформації. Інформації про позиції провідних американських ЗМІ щодо актуальних українських питань або впливу цих ЗМІ на українських політичний процес на даному етапі обмаль. Цьому явищу можуть бути наступні пояснення:
в радянській Україні не існувало яскраво виражених національних рухів, які б могли з геополітичної точки зору цікавити Вашингтон;
з об’єктивних причин офіційний Київ за часів перебування у складі СРСР не здійснював активної міжнародної політики;
“Комплексний аналіз документальних джерел і засобів масової інформації Сполучених Штатів за жовтень-листопад 1991 року дозволяє стверджувати, що на останні два місяці існування СРСР приходиться розуміння того, що майбутнє Радянського Союзу залежить насамперед від позиції України” _ Камінський Є. Дашкевич А. Політика США щодо України. – К.: Політична думка, 1998. – С.387.. Тому з очевидним задоволенням у тогочасних Сполучених Штатах зустріли повідомлення про такі кроки українського керівництва, “як готовність приєднатися до економічного союзу в рамках СРСР”_ Post-Soviet World // Chicago Tribune. – 1991. - November 7 – P.3., водночас критично оцінюючи прагнення нового російського керівництва взяти на себе всі прерогативи у сфері зовнішньої політики, котрі традиційно належали керівництву СРСР.
У другому підрозділі “Роль інформаційних ресурсів США у розв’язанні українського безпекового питання” мова йде про силовий тиск з метою вивезення української ядерної зброї до Російської Федерації і остаточному закріпленні за Україною статусу без’ядерної країни. Безпековий аспект включає у себе найбільше за політичною вагою та найоб”ємніше за матеріалами в американських ЗМІ проблемне питання – процес позбавлення України ядерної зброї. “Ядерна” справа стала чи не найпершим випробуванням для українсько-американських відносин періоду новітньої історії, хоча у той же час складніше було отримати інформацію про те, як американська преса висвітлювала цей процес, використовуючи весь арсенал своєї “інформаційної зброї”. Проте навіть той архів, до якого все-таки вдалося отримати доступ, дозволяє із повним правом вести мову про застосування тих інформаційних стратегій впливу на зовнішній об’єкт, які було поставлено за мету знайти, визначити та дослідити. Наведений у цьому розділі матеріал із американської преси показав у розвитку застосування однієї із стратегій інформаційного впливу - "стратегії моделювання ситуації".
У третьому підрозділі “Справа П.Лазаренка”: вплив американського інформаційного ресурсу на кадрову політику Києва” показана в дії стратегія “інформаційного впливу через треті країни”. Безпрецедентна справа втручання США у внутрішні справи України засвідчила зокрема те, що створена на національному досвіді схема взаємодії інформаційних структур із урядом і промисловими корпораціями в останнє десятиліття ХХ-го ст. набула форм майже бездоганно діючого механізму, який застосовується політичним істеблішментом США при ділових контактах із її зарубіжними партнерами.
Опрацьований у цьому підрозділі газетний матеріал, при аналізі якого використано методологію визначених нами інформаційних стратегій, дає повне право говорити про те, що ефективнішою у позбавленні П.Лазаренка портфеля Прем’єр-міністра України виявилася американська стратегія “інформаційного наступу через треті країни”. Відповідаючи на питання, чому саме цей засіб інформаційного впливу був домінуючим у “справі Лазаренка”, наголошено на таких причинах:
На нашу думку, офіційні чинники з Вашингтона вважали за потрібне створити своєрідну тимчасову “антиукраїнську коаліцію” з держав, які на той час мали свої бізнес-інтереси в Україні і не були достатньо задоволені діями українського уряду у сфері зв’язку, комунікацій та енергетики;
Сильним мотивом, який спонукав офіційні чинники США вдатися до цієї стратегії, могло бути бажання створити негативну суспільну думку навколо діяльності українського уряду на чолі з П.Лазаренком не за рахунок власних інформаційних ресурсів, а за допомогою союзницьких, “третіх країн” – з метою уникнення прямих звинувачень щодо втручання США у внутрішні справи України.
Одна з ознак використання якраз стратегії “інформаційного впливу через треті країни” – зміщення ваги зацікавленості тематикою друкованих ЗМІ США (які самі ініціюють народження інтересу у своїх партнерів до тієї або іншої проблематики) до ЗМІ таких країн, як Великобританія, Німеччина та Польща – і наділяє нас повноваженнями щодо підтвердження правильності висновку про застосування у даному випадку стратегії “інформаційного впливу через треті країни”. На підтвердження цих викладок наведено своєрідну географічну діаграму появи матеріалів на важливу для США тему відставки П.Лазаренка, яка ґрунтується на конкретних інформаційно-аналітичних статтях у ЗМІ країн-союзників США за регіонами.
У четвертому підрозділі “Вибори Президента України (жовтень 1999 року) як модель застосування американською пресою інформаційних стратегій впливу” розглянуто застосування стратегії “інформаційного впливу через треті країни”. Тут наголошено на тому, що передвиборча кампанія (1999 р.), на відміну від попередньої передвиборчої кампанії 1994 року, загалом становила значно менший інтерес як для американської, так і для світової преси. В контексті застосування американськими політиками стратегії "інформаційного впливу через треті країни" на політичний передвиборчий процес в Україні, який завершився перемогою Президента України Л.Кучми, розглянуто редакційні позиції преси ситуативних країнах-союзниках США, які, власне, і складають основу у реалізації даної стратегії.
В И С Н О В К И
1. США - перша у сучасному світі країна, яка здійснила перехід від аграрного суспільства до індустріального і від індустріального до такого, яке базується на виробництві послуг, перш за все, пов’язаних з інформацією, а основним видом економічної діяльності все більшою мірою стає виробництво, зберігання та розповсюдження інформації. Така ситуація робить США монополістом, який встановлює свої закони розвитку цієї галузі. Безпосереднім і найближчим внутрішнім об’єктом, який зазнав суттєвих трансформацій внаслідок переходу суспільства від індустріальної форми до постіндустріальної, стали американські друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації. Інформаційна могутність держави як один із засобів реалізації її національних інтересів у сучасному світі виходить на перший план, у порівнянні зокрема з економічною та військовою компонентами внутрішньої і зовнішньої політики держави. Процес формування в Сполучених Штатах складної системи взаємовідносин наукових розробок з практичною діяльністю у сфері зовнішньої політики створив необхідні умови для ефективного існування сучасної системи інформаційного тиску та інформаційного домінування у світовому інформаційному просторі.
2. Згідно наших оцінок, функції американських друкованих ЗМІ можна трактувати як окремий елемент здійснення зовнішньополітичного процесу. Концентруючи увагу на висвітленні американськими ЗМІ зовнішньополітичної тематики, варто зазначити, що, по-перше, американський уряд активно маніпулює ЗМІ, коли справа стосується зовнішньої політики, по-друге, існування зовнішніх загроз – реальне чи гіпотетичне - для США залишається тією об’єднуючою, а не роз’єднуючи складовою, що концентрує потуги як прореспублікансько, так і продемократични орієнтованих друкованих ЗМІ у одному напрямку – опір зовнішній загрозі і відстоювання за будь-яких обставин спільних для нації державних інтересів. Принципові питання, які становлять державний інтерес і від вирішення яких може залежати безпека Сполучених Штатів, їх регіональні та глобальні претензії, згруповують представників найрізноманітніших за політичною та фінансовою спрямованістю видань, редакторів та журналістів, які в цих виданнях працюють.
3. У ході дослідження природи впливу американських друкованих засобів масової інформації на соціально-політичний процес в Україні, чітко прослідковуються деякі спільні для обраних дев’ять видань тенденції. Незалежні, різні за партійною направленістю найбільші в США друковані видання досить часто виявляють певну заангажованість та упередженість щодо оцінки ситуації, яка має місце в українському суспільстві. В оцінках американської – прореспублікансько та продемократично орієнтованої - преси щодо конкретної української проблематики спостерігається схожість підходу щодо шляхів її вирішення. При цьому не виключено застосування різних методів “інформаційних акцій” у досягненні мети, і тут головною ознакою є саме єдина, спільна для політично та економічно різноорієнтованих видань мета. Це свідчить про те, що позиція американських ЗМІ у відношенні до зовнішнього об’єкта (зовнішньополітична інформація в американському інформаційному просторі) зазнає суттєвого впливу з боку офіційних чинників.
4. Було встановлено факт існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім об’єктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю:
трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент “національної (єврейської) групи”; б) елемент “інформаційної війни”; в) елемент “ступеня інформованості найвищих політичних кіл”.
трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній об’єкт - Україну: а) стратегія "інформаційного впливу через треті країни"; б) стратегія "моделювання ситуації"; в) стратегія "інформаційного шпіонажу".
6. Першим є елемент “національної (єврейської) групи”: він полягає у тому, що будь-які прояви “некоректної поведінки” української політичної еліти по відношенню до єврейського питання (їх святинь, взагалі до єврейської тематики) одразу піддається жорсткій критиці з боку провідних американських видань. Для розуміння сучасної ситуації, яка склалася навколо ступеню впливу першого елементу на сферу зовнішньої політики та американський і світовий інформаційний простір, важливо зазначити, що на початку ХХ-го століття саме єврейський торговий капітал став домінуючою економічною силою Америки. Разом з цим почав прослідковуватись процес концентрації американських видань навколо потужних промислових корпорацій, що контролювались єврейською громадою. І це мало місце на фоні постійного зменшення кількості конкуруючих з цими виданнями інших видань
