КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Київський Національний Університет
імені Тараса Шевченка
УДК 336.02(477)
Новак Андрій Яремович
Взаємозв’язок податково-бюджетних та
грошово-кредитних важелів у стратегії
економічного зростання україни
08.01.01. - економічна теорія
Автореферат
дисертації на здобутття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Климко Григорій Никифорович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
професор кафедри міжнародної економіки
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Ковальчук Трохим Тихонович
Рада національної безпеки і оборони України, заступник секретаря
кандидат економічних наук, доцент
Гражевська Надія Іванівна
доцент кафедри економічної теорії
Київського торгівельно-економічного університету
Провідна установа:
Київський національний економічний університет,
кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів
Захист відбудеться "21" червня 2002 р. о 14 годині на засідання спеціалізованої вченої ради Д.26.001.13 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:
03022, м.Київ-22, вул. Васильківська, 90-а, економічний факультет, аудиторія 704.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету
імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 20 травня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Солодовникова І.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Процес формування нової економічної системи на основі ринкових відносин, який переживає Україна, породжує комплекс суперечливих підходів, як на науково-теоретичному рівні, так і в практичних діях, щодо двох головних проблем трансформації економіки: методів трансформації та параметрів цільової моделі ринкової економічної системи. Засобом вирішення першої і другої проблеми є економічна політика держави, інструментами якої є податкова, бюджетна, грошова і кредитна політика держави (Верховної Ради, Уряду та Національного банку).
Процеси формування національної економічної системи проходять під впливом двох визначальних факторів – створення незалежної державної економіки на зміну провінційної економіки, як частини єдиного народно-господарського комплексу, та створення нових засад функціонування економічної системи на основі ринкових відносин. Обидва фактори вимагають докорінних трансформаційних змін системи господарювання, виробничих, технологічних, наукових, інноваційних відносин, відносин власності та взаємодії суб’єктів економіки в загальному економічному процесі. Нові вимоги висуваються і до методів управління суб’єктів економіки та методів регулювання їхньої взаємодії та відносин.
Особливістю України в трансформаційному процесі є наявність фактору необхідності створення власної економічної системи та формування нових підходів регулювання макроекономічних процесів. Це, в свою чергу, вимагає новітніх підходів у проведенні податково-бюджетної та грошово-кредитної політики як складових єдиної економічної політики держави.
Проблеми практичного здійснення фіскального регулювання та монетарного контролю знайшли відображення в світових дослідженнях з економічної теорії. Значний внесок у розвиток економічної думки в питаннях методів реалізації економічної політики держави зробили К.Маркс, А.Маршалл, Дж.Мілль, А.Пігу, Ж.-Б. Сей, А.Сміт, І.Фішер, Д.Юм. Особливу роль у виявленні ролі грошей і грошового обігу та місця держави у їх регулюванні відіграли дослідження Дж.М.Кейнса, які знайшли широке практичне застосування в економічній політиці багатьох країн. Загострення інфляційних процесів та розвиток, з цієї причини, загальноекономічних проблем об’єктивно викликало появу і розвиток монетаристської теорії грошей М.Фрідмена. Економічна політика сучасного ліберального неоконсерватизму базується на реоретичних моделях, що представлені сучасними теоріями неокласичного та кейнсіанського синтезу П.Самуельсона, Г.Джонсона, Дж.Хікса, Е.Долана, К.Кембелла, Р.Селдена, Л.Харріса. Аспекти державної економічної політики глибоко досліджені в працях Ш.Бланкарта, А.Кульмана, Дж.Стігліца, С.Фішера, П.Хейне. Особливості економічної політики держав в умовах глобалізації світової економіки виявлено відомим фінансистом Дж. Соросом.
В умовах командно-адміністративної економічної системи економічна політика в її податковому, бюджетному, грошовому і кредитному напрямках проводилась не економічними, а силовими адміністративними методами, що унеможливлювало практичний і значно звужувало теоритичний напрямок розвитку відповідних економічних відносин. Але, реалії зміни політичної та економічної систем викликали необхідність опису, аналізу та обгрунтування ринкових економічних механізмів та поведінки держави в новій економічній ситуації. Сутність та методи економічної політики в цілому та податково-бюджетної і грошово-кредитної її складових ретельно досліджені в працях провідних українських вчених-економістів В.Базилевича, Л.Бесчасного, В.Бодрова, С.Боринця, С. Брагінського, О. Василика, А.Гальчинського, В.Гейця, А.Даниленка, П.Єщенка, Г.Климка, Т.Ковальчука, В.Кравченка, А.Кредісова, П.Леоненка, В.Лагутіна, В.Лисицького, В.Міщенка, М.Павловського, Ю.Пахомова, В.Пинзеника, Г.П'ятаченка, М.Савлука, В.Сизоненка, А.Соколовської, А.Чухно, О.Шарова, В.Федосова, А.Філіпенка, В.Ющенка та ін.
Проте податковий, бюджетний, грошовий, кредитний напрямки економічної політики розглядаються у вітчизняній науковій літературі як розрізнені, майже автономні важелі впливу на економічні процеси, лише об'єднані за сферами економічної системи (виробнича і обігова) у податково-бюджетну та грошово-кредитну. При цьому, часто ці напрямки співставляються один з одним, порівнюються в ефективності, важливості, першозначимості в контексті конкурентності у лідерстві економічного регулювання. Економічна політика не розглядається, практично, як єдиний, однонаправлений, одноцілеспрямований механізм реалізації певних економічних цілей.
Процес ринкової трансформації України вимагає проведення комплексної економічної політики з використанням податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів впливу на економіку держави. На сучасному етапі економічного розвитку України, виходячи з тривалого глибоко кризового стану економіки, доцільним є аналіз причин затяжної економічної кризи в державі. При цьому, важливе значення має вивчення принципів економічної політики, які використовувались в перехідний період в цілому та її складових податково-бюджетних і грошово-кредитних важелів зокрема. Виявлення та виправлення помилок, які були допущенні в економічній політиці за останні роки є єдиною можливістю покращання економічної ситуації в країні. При цьому, важливо не обмежуватись пошуками недоліків окремих напрямків економічної політики, а розглядати її в единому, цілісному контексті та відповідних вимогах до її проведення органами державного економічного регулювання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми "Теорія і практика соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень" (реєстраційний номер 01 БФ 040-01), в частині підрозділу "Структурні та інституціональні умови економічного зростання в Україні", розроблюваної колективом кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де виконувалась робота. Висновки, рекомендації та результати відображено у звіті про виконання теми.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обгрунтування економічної політики та її податково-бюджетної та грошово-кредитної складових у їх взаємодії в процесі ринкової трансформації економіки України.
Реалізація поставленої мети зумовила вирішення наступних завдань:
на підгрунті теоретичних засад та сутності економічної політики дослідити досвід зарубіжних країн у проведенні економічної політики на різних етапах економічного розвитку;
визначити особливості економічної політики в умовах перехідної економіки та механізм її реалізації в Україні;
проаналізувати складові та важелі економічної політики і на цій основі дослідити взаємозв'язок податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів та необхідність його використання при проведенні економічної політики в Україні;
дослідити досвід проведення економічних реформ трансформаційного характеру в країнах перехідної економіки;
визначити роль взаємозв'язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики в забезпеченні економічної безпеки держави;
виявити значення взаємозв’язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів у подоланні економічної кризи та виходу економіки України на рівень сталого економічного зростання.
Об’єкт і предмет дисертаційного дослідження. Об’єктом дослідження є система економічних відносин в цілому та її податково-бюджетні і грошово-кредитні складові зокрема в контексті їх розвитку в умовах перехідної економіки.
Предметом дисертаційного дослідження є податково-бюджетна політика уряду України та грошово-кредитна політика НБУ, їх взаємозв’язок як складових економічної політики та визначення ролі цього взаємозв’язку в забезпеченні економічного зростання.
Методи дослідження базуються на комплексному системному загальнотеоретичному осмисленні об’єктивних економічних процесів створення, обміну, перерозподілу вартісного вираження результатів господарської діяльності та джерел формування нових вартостей, а також впливу держави на ці процеси методами економічної політики.
Дисертаційне дослідження відображає результати застосування загальнонаукових та спеціальних методів економічної теорії. При вирішенні поставлених завдань у роботі використовувались економіко-математичні, економіко-статистичні методи та методи аналізу і синтезу, системного підходу, конкретного і абстрактного, порівняльних характеристик, наукової абстракції. Основним загальнонауковим методом, що використовувався в дослідженні, є структурно-функціональний метод. За допомогою цього методу було визначено зміст та властивості податкових, бюджетних, грошових і кредитних важелів економічної політики в структурі макроекономічного регулювання. Методом системного аналізу досліджуються складність і багатовимірність впливу податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів на параметри економічної системи країни та на параметри один одного.
Застосування спеціальних методів, зокрема методу наукової абстракції, дозволило систематизувати теоретичні уявлення про економічну природу податкових , бюджетних, грошових та кредитних важелів впливу на економічні процеси та їх роль у визначенні шляхів економічного розвитку України.
Методологічною основою дисертаційного дослідження стало вивчення, аналіз та творче переосмислення сучасних досягнень зарубіжної та вітчизняної економічної теорії з проблем використання важелів податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, механізму застосування їх основних важелів в процесі ринкової трансофмації економіки України та можливостей, потреб і переваг взаємоузгодженого використання напрямків економічної політики у їх синхронно-послідовному взаємозв’язку.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань реалізації податково-бюджетної та грошово-кредитної політики в Україні, нормативні акти Національного банку України, статистичні матеріали Держкомстату України, Рахункової Палати Верховної Ради України, НБУ, Державної податкової адміністрації України, аналітичні матеріали Секретаріату Верховної Ради України. Використано матеріали вітчизняних та зарубіжних досліджень у сферах податкової, бюджетної, грошової, кредитної економічної політики. Основним засобом отримання інформації слугувала мережа Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні здійснено коплексний системний аналіз суті, місця і ролі податково-бюджетної та грошово-кредитної політики як складових єдиної економічної політики спрямованої на економічне зростання, що дозволило одержати теоретичні результати, які мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора:
проведено комплексне дослідження податково- бюджетного та грошово-кредитного напрямків економічної політики в контексті їх взаємозв’язку та взаємозалежності, що виражається: а) різною об’єктовою приналежністю напрямків економічної політики; б) дублюючими один одного функціональними можливостями напрямків економічної політики; в) тісним взаємовпливом зміни параметрів будь-якого із напрямків на відповідну сферу економіки; г) підвищеною ефективністю впливу на економічні процеси єдиноспрямованої, взаємноузгодженої зміни параметрів обох напрямків економічної політики;
на основі світового досвіду визначено ефективність використання взаємозв’язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів впливу на економіку для досягнення максимальних економічних результатів в напрямках: а) забезпечення стабільності економічного росту; б) мінімізації інфляції; в) максимізації зайнятості; г) оптимізації галузевих пріоритетів; д) стимулювання інвестиційної діяльності;
обгрунтовано приреченість на негативні економічні результати різноспрямованого використання важелів податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, спрямованих на досягнення протилежних за своєю суттю економічних цілей;
обгрунтовано необхідність децентралізації бюджетного регулювання в Україні як обов'язкового чинника ефективного перерозподілу фінансових ресурсів держави та практичного важеля реалізації принципів місцевого самоврядування;
розкрито об'єктивну обмеженість можливостей економічної політики при спиранні на окремі течії економічної теорії, політичної доктрини держави, норм Державного Права та системи соціальних зобов'язань;
відображено необхідність оптимізації податкової системи України у напрямку переорієнтації її з виконання переважно фіскальних функцій на перважно розподільчу та стимулюючу в цілях стимулювання розвитку суб'єктів економічного процесу;
доведено взаємну протилежність напрямків використання параметрів податково-бюджетного та грошово-кредитного макроекономічного регулювання в Україні як причину беззупинного спаду національної економіки;
визначено необхідність приведення до взаємоузгодженого механізму організації і реалізації використання податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики як обов’язкової передумови забезпечення економічного зростання України.
Практичне значення і використання результатів дослідження. Одержані результати і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для збагачення теоретичного пізнання взаємозв'язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики, вдосконалення і систематизації державної економічної політики в Україні шляхом усвідомлення взаємозв’язку податково-бюджетних і грошово-кредитних її важелів та організації практичного взаємоузгодженого і синхроного їх використання, та для запровадження розуміння взаємозв’язку податково-бюджетних і грошово-кредитних важелів економічної політики в навчальному процесі з економічних дисциплін. Наукові результати та окремі пропозиції дисертаційного дослідження практично використано кафедрою економічної теорії економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при розробці наукової теми "Структурні фактори та інституційні умови економічного зростання в Україні" та членами кафедри економічної теорії у навчальному процесі при підготовці та читанні тематичних лекцій і проведенні симінарських занять з проблем економічної політики в Україні в умовах перехідної економіки (довідка № 511/964 від 18.12.2001 р.). Матеріали дисертаційного дослідження використано при розробці теми "Обгрунтування і оцінка заходів економічної політики" в частині регулювання макроекономічних пропорцій та розробці пропозицій шодо їх включення у Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2002 рік здійсненими Науково-дослідним економічним інститутом (довідка № А/284 від 15.05.2002 р.). Результати дисертаційного дослідження були використані при підготовці і поданні економічної інформації в телепрограмах "Доброго ранку, Україно!" та "Доброї ночі, Україно!" (телевізійний канал УТ-1) та в коментарях телевізійного каналу УТ-1 з висвітлення роботи Верховної Ради України над Податковим кодексом України та в журналістському аналізі результатів діяльності Уряду в першому півріччі 2001 року (довідка ЕРА від 17.10.2001 р.)
Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, що викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайши відображення в опублікованих працях. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані тільки ті ідеї, положення і розробки, що є результатом власної роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації доповідалися та обговорювалися на: міжвузівській науково-практичній конференції "Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку" (листопад, Київ, 1999); всеукраїнській науково-практичній конференції "Податковий кодекс України і стимулювання вільних підприємців: концепції, програми, технології" (березень, Київ, 2000); науково-практичній конференції "Проблеми фінансової політики в Україні" (квітень, Київ, 2000); науковій конференції "Підприємництво в Україні і світовий досвід" (травень, Івано-Франківськ, 2000); всеукраїнській науковій конференції "Держава в умовах системної трансформації економіки і суспільства" (жовтень, Київ, 2000); ІІ міжвузівській науково-практичній конференції "Міжнародна економіка і Україна: тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії" (листопад, Київ, 2000); всеукраїнській науковій конференції "Структурні та інституціональні фактори економічного зростання" (листопад, Київ, 2001). Всього 7 конференцій.
Публікації. Результати дослідження з теми дисертаційної роботи опубліковані в 13 наукових роботах загальним обсягом 3,05 др.арк. (особисто автора 10 робіт обсягом 2,4 др.арк.), із них 5 статей у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Відповідно до методології дослідження та характеру розробки наукової проблеми дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів і восьми параграфів, висновків, списку джерел використанної літератури із 170 джерел. Загальний обсяг роботи становить 162 сторінки друкованого тексту. Дисертація містить 6 таблиць, 8 схем, 2 рисунки, 4 графіки та 5 додатків.
Основний зміст роботи
У вступі обгрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан теоретичної розробки взаємозв'язку економічної теорії і економічної політики та її податково-бюджетних і грошово-кредитних важелів, значення їх взаємоузгодженого використання для забезпечення економічного зростання в Україні, визначено мету і завдання дисертаційного дослідження, його предмет і об'єкт, розкрита наукова новизна і практичне значення отриманих результатів та засвідчена практична апробація результатів дослідження.
У першому розділі роботи "Теоретичні засади економічної політики та її роль в економічному зростанні" визначено теоретичні основи для проведення економічної політики держави в цілому, та її податково-бюджетних і грошово-кредитних важелів зокрема.
Одним з визначальних факторів, який впливає на проведення економічної політики в Україні є фактор зміни типу економічних систем країни з командно-адміністративної на ринкову. Процес ринкової трансформації вимагає здійснення комплексу реформаторських заходів засобами економічної політики, спрямованих на досягнення певних економічних цілей коротко-, середньо- і довгострокового характеру. Економічна політика періоду ринкової трансформації володіє, безумовно, певними особливостями, притаманними лише даному процесу. До того ж, процес ринкових перетворень переживає одночасно декільканадцять країн, які обрали кожен свій тип економічної політики на цей період. Досвід економічних реформ цих країн, його систематизація, узагальнення і вирізнення особливостей "економіки трансформації" є цінним науково-практичним матеріалом для визначення цільових параметрів економічної політики зростання в Україні.
В роботі доведено, що сукупність сучасних економічних знань об’єднаних в категорію “економічна теорія” є набором неоднозначних, різнопринципних, взаємозаперечних, векторнопротилежних поглядів на природу, механізми, та результати економічних взаємовідносин між суб’єктами економічного процесу. Свідченням цього є існування таких різнорідних концепцій-теорій економічного буття як класична і марксистська, кейнсіанська і монетаристська, вільноринкова і соціальноорієнтована. Характерно, що кожна із цих концепцій має своє практичне відображення в сучасному економічному світі і практично кожна володіє прикладами позитивних економічних результатів. При чому, ці позитивні економічні результати були досягнуті різними країнами в абсолютно різних природних, геополітичних, ментальних і територіальних умовах, до того ж з різних “стартових” позицій. Все сказане говорить про те, що: по-перше, економічна теорія є наукою, що розкриває об'єктивність економічних відносин через систему припущень і умовностей; по-друге, економічна теорія, щодо об’єктивності економічних відносин, не має територіальних та національних обмежень; по-третє, надбання економічної теорії об’єктивно піддаються “політичним” обмеженням, від змісту яких залежать можливості економічної політики та кінцеві економічні результати; по-четверте, набір та порядок використання інструментів економічної політики залежать від “політичних” обмежень, наявної економічної ситуації та прийнятого набору припущень і умовностей надбань економічної теорії. “Політичними” обмеженнями економічної теорії є: 1) політична доктрина держави; 2) норми Державного Права; 3) система соціальних зобов’язань.
Рис.1. Об’єктивна обмеженість можливостей економічної політики
у використанні досягнень економічної теорії.
Після того, як “політичні” обмеження відкидають ряд надбань економічної теорії можливих для застосування, наявний економічний стан в країні вносить ще додаткові обмеження у використанні знань економічної теорії, звужуючи, таким чином, можливості економічної політики. Але, навідь у такому звуженому просторі економічна політика піддається останньому обмеженю – школа економічної теорії-концепції, яка береться на озброєння владною, на даний момент, політико-економічною групою.
Рис. 2. Науково-практичне підгрунтя для проведення економічної політики.
Таким чином, теоретичні економічні надбання проходять коло політичної, правової, соціальної, концептуальної “обробки” і лише в такому вигляді слугують науковою базою для економічної політики. А врахувавши ще й наявний економічний стан в країні отримуємо практичну базу для проведення економічної політики.
Економічна політика в період трансформації слугує засобом здійснення структурних перетворень економічної системи необхідних для створення умов функціонування економіки на ринкових засадах. З цією метою економічна політика в Україні повинна бути спрямована на виконання трьох основних трансформаційних функцій: макроекономічна стабілізація; лібералізація економічної діяльності; інституалізація економічної системи згідно вимог ринкової економіки. В досліджені з'ясовано, що для здійснення кожної з цих функцій необхідним є використання як податково-бюджетних, так і грошово-кредитних важелів економічної політики, при чому, у їх тісному взаємозв’язку і єдиній спрямованості.
Єдина спрямованість обох напрямків економічної політики в Україні та використання їх у взаємозв’язку є необхідним з декількох причин: по-перше, виконання жодної з трансформаційних функцій неможливе засобами лише податково-бюджетної чи грошово-кредитної політики; по-друге, різноцільова спрямованість дій податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики дає, в кінцевому результаті, нульовий, а частіше негативний результат для всієї економіки; по-третє, як свідчить досвід успішних трансформаційних реформ деяких східноєвропейських країн, економічні реформи повинні проводитись в досить стислі терміни, а для цього необхідним є швидка і узгоджена єдиноспрямована взаємодія засобів податково-бюджетної та грошово-кредитної політики; по-четверте, трансформаційним змінам відповідно до вимог функціонування ринкової економіки підлягають і податкова, і бюджетна, і грошова, і кредитна системи, а не лише окремі з них.
Досвід здійснення ринкових реформ у перехідних країнах свідчить про те, що успішними виявились реформи тих країн, які фактично використовували комплексний підхід в узгодженому застосуванні важелів податково-бюджетної та грошово-кредитної політики в єдинообраному напрямку економічних перетворень.
У другому розділі "Податково-бюджетні і грошово-кредитні важелі економічної політики та їх взаємозв’язок" дано розгорнуту характеристику податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики та відображено їх тісний об'єктивний причинно-наслідковий взаємозв'язок і взаємозалежність один одного від зміни параметрів будь-якого із важелів, що відбивається на змінах всієї економіки.
В процесі організації практичної реалізації економічної політики її важелі згруповують, за функціональною спорідненістю характеру впливу на суб'єктів економіки та державними органами регулювання, на податково-бюджетні та грошово-кредитні.
Податково-бюджетна політика своїм функціональним призначенням має вплив на сукупний попит та пропонування шляхом вилучення частини грошового потоку через податки та його перерозподіл через бюджетну систему для досягнення загальнодержавних економічних цілей інституціонального, соціально-економічного та політичного характеру.
Грошово-кредитна політика виконує ті ж завдання, але шляхом впливу на сукупний попит і пропонування безпосередньою зміною кількості грошей в обігу і/або їх вартості через кредит з метою стимулювання чи стримування економічного росту на певних етапах економічного розвитку.
Тісний зв'язок кількісного і вартісного відображення результатів економічної діяльності та адміністративного і економічного методів її регулювання породжує об'єктивний взаємний зв'язок податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики. Наукове обгрунтування та практичне використання взаємозв'язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики має важливе значення для реалізації політики економічного зростання України.
Оперування податками, їх видами, кількістю, ставками, формами стягнень створює систему економічних можливостей для створення, функціонування та розвитку кожного підприємства, організації, а також отримання, споживання і збереження доходу громадян. Податкова політика безпосередньо формує такі економічні категорії організацій як собівартість, амортизація, доходність та рівень інвестицій, а також можливості маніпулювати ними.
Оперування бюджетом, його величиною, структурою, рівнем збалансованості, принципами формування, міжрівневими пропорціями створює систему галузевих, соціальних, адміністративних пріоритетів та характеру де(про)фіцитно-ін(де)фляційності стану економічного середовища, що безпосередньо відображається на економічній діяльності всіх юридичних та фізичних осіб.
Гроші, будучи вартісним відображенням продуктів господарської діяльності, формують систему вартостей всіх продуктів, в якій відбувається безперервний процес переоцінки вартості продуктів та формується вартість самих грошей через механізм кредиту.
Регулюванням кількості вартісних еквівалентів - грошей, здійснюється регулювання рівня вартостей – цін. Але, зміна рівня цін залежить не лише від зміни кількості грошей (прямопропорційно), а й від зміни кількості продуктів господарської діяльності (оберненопропорційно) та зміни вартості самих грошей (прямопропорційно). Зміна вартості грошей (проценту) призводить до зміни собівартості продуктів господарської діяльності і, відповідно, до зміни їх кінцевої вартості (ціни), що безпосередньо впливає на кількість реалізованих продуктів, величину отриманих прибутків і відповідно, величину податкових платежів та розмір бюджету. В роботі виділено, що так формується перший рівень об’єктивного тісного взаємозв’язку грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. Другий рівень формується при зміні кількості грошей, яка викликає пряму швидку реакцію зміни рівня цін і продовження розвитку подій за попереднім сценарієм. Аналогічний взаємозв’язок відбувається і в протилежному напрямку – від податково-бюджетної сфери до грошово-кредитної. Змінюючи податкове навантаження на суб’єктів господарювання держава змінює, змінивши кінцеві ціни, їх прибутковість та до певної міри (крива Лаффера) рівень податкових надходжень і, відповідно, величину держбюджету, що відображається на величині сукупного попиту і пропонування, кількості грошей в обігу та, звідси, на вартості самих грошей. Змінюючи саму величину держбюджету (дефіцит чи профіцит) держава безпосередньо змінює сукупний попит, провокує зміни сукупного пропонування і відповідні наступні зміни за попереднім сценарієм розвитку економічних подій.
Схема 1. Взаємозв’язок податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів в механізмі проведення економічної політики.
Таким чином в дисертаційному досліджені виокремлено безпосередній об’єктивний причинно-наслідковий зв’язок податкової, бюджетної, грошової та кредитної сфер економічної системи країни. Зміна економічних параметрів будь-якої із цих сфер викликає відповідні зміни економічних параметрів всіх інших сфер. Зв’язок між податковою, бюджетною, грошовою, та кредитною сферами економіки існує завдяки зв’язку кількісної і вартісної парадигм економічного процесу. Цей зв’язок відображається при проведенні податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, при чому, як в одному, так і в іншому напрямку, тобто, має місце взаємний зв’язок.
В досліджені зазначено, що в податково-бюджетній сфері України спостерігається дилема сміливості запровадження нової ліберальнішої податкової системи з ризиком бюджетної недоїмки, або ж формування скромніших бюджетів з розрахунком на запровадження нової ліберальнішої податкової системи. В результаті такої несміливості, яка триває вже десятиліття, податкова система стає все жорсткішою із постійним зростанням армії податківців, а наповнення бюджетів все скромнішим із зростанням тіньової економіки.
В грошово-кредитній сфері хоча й помітна єдина цілеспрямованість на забезпечення стабільності національної валюти та мінімізації інфляції, але спостерігається невідповідність ліберальної, часто легковажної кредитно-боргової політики уряду та жорсткої грошової позиції Національного Банку України.
Щодо узгодженості в проведенні податково-бюджетного та грошово-кредитного напрямків економічної політики, то в Україні ще не відбулося розуміння безпосереднього взаємного впливу обох груп економічних важелів на кожну із сфер регулювання, а також необхідності синхронізації цілей і дій між обома напрямками економічної політики як передумови і запоруки забезпечення стабільного економічного зростання країни.
У третьому розділі "Чинники впливу взаємозв’язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів на економічне зростання" досліджено і виявлено практичне значення взаємозв'язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики для забезпечення фінансової безпеки держави, розвитку фінансових ринків та досягнення економічного зростання України.
Усвідомлення та врахування взаємного зв'язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів впливу на економічні процеси дає можливість розглядати сучасні проблеми економіки України як наслідок неузгодженості, а часто взаємозаперечності, в підходах і методах регулювання одних і тих самих параметрів економічної системи. Практичним результатом такої неузгодженості є вже більш як десятирічна криза-стагнація національної економіки, незавершеність економічних реформ, низький рівень життя більшості громадян країни. Ймовірно, що першопричиною таких економічних результатів є певний глибинний прорахунок у підході до вирішення системних економічних проблем в Україні.
Автор дослідження вбачає такий прорахунок у неврахуванні тісного взаємного впливу податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики на параметри один одного і параметри економічної системи в цілому, та кожної галузі економіки і суб'єкта господарювання зокрема.
Однією з гострих насущих економічних проблем в Україні є підвищення рівня фінансової безпеки держави, вирішення якої вимагає комплексного підходу до визначення передумов загроз фінансововій безпеці держави та створення передумов для забезпечення фінансової і загальноекономічної стабільності і безпеки України і всіх суб'єктів її економіки. Фінансова безпека держави формується як сукупність складових фінансової безпеки громадян, підприємств, адміністративно-територіальних одиниць та держави як інституту влади. Забезпечення фінансової безпеки (захищеності) кожної із цих інституційних складових суб'єктів економіки вимагає проведення комплексу заходів економічної політики як податково-бюджетного, так і грошово-кредитного характеру, з декількох причин: по-перше, забезпечення фінансової безпеки кожного з рівнів суб'єктів економіки неможливе лише засобами податково-бюджетних чи грошово-кредитних важелів; по-друге, неузгодженість використання податково-бюджетних і грошово-кредитних важелів економічної політики в цілях забезпечення фінансової безпеки суб'єктів економіки призводить, часто, до взаємно заперечних, векторнопротилежних дій обох груп важелів, що дає нульовий або негативний загальний кінцевий результат і у випадку з фінансовою безпекою держави призводить до зростання тіньового сектору; по-третє, взаємоузгоджене використання податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів створює можливості для комплексного вирішення проблем фінансової безпеки кожної групи суб'єктів економіки та держави в цілому відповідно до наявних економічних взаємозв'язків між суб'єктами економічної системи.
Важливим елементом забезпечення економічного росту в ринкових умовах є розвиток ринкової інфраструктури, ключовою складовою якої є фінансові ринки країни. Активізація розвитку фінансових ринків є другою визначальною передумовою активізації ділової, економічної діяльності яка б забезпечила стійке економічне зростання економіки держави. Для забезпечення виконання фінансовими ринками своїх функцій руху капіталів, максимізації ефективності їх вкладення, галузевого перерозподілу потоків капіталу необхідним є створення податковостимулюючих та кредитодоступних умов для всіх учасників фінансових ринків, що вимагає використання податково-бюджетних і грошово-кредитних важелів економічної політики у їх взаємній узгодженості. Взаємна узгодженість в даному випадку є особливо важливою тому, що фінансові ринки є найчутливішою складовою ринкової економіки, яка миттєво реагує на найменші негативні, незрозумілі або економічно невигідні дії в економічному середовищі, особливо якщо до них вдається держава як єдиний суб'єкт економічної влади на своєму економічному просторі.
Забезпечення загального економічного зростання в Україні вимагає сукупності податково-бюджетних та грошово-кредитних заходів спрямованих на досягнення чітко визначених економічних цілей єдинообраного напрямку.
Одновекторність цілей економічної політики держави є необхідною передумовою як унеможливлення в майбутньому затягування природніх економічних спадів, так і забезпечення максимізації періодів економічного росту при загальному високому стабільному рівні зростання національної економіки.
Економічна політика в Україні, у її податково-бюджетних та грошово-кредитних складових, не відзначається узгодженістю щодо переслідуваних економічних цілей.
Таблиця 1.
Невідповідність податково-бюджетного та грошово-кредитного регулювання в Україні.
Якщо держава на певному періоді часу ставить завдання стимулювання економіки, то для досягнення цієї мети повинен використовуватись стимулюючий характер як податково-бюджетних важелів (зниження податкового тиску і збільшення державних витрат), так і грошово-кредитних важелів (збільшення грошової маси і зниження проценту), при чому з адекватним ступенем впливу, і навпаки, при необхідності стримування економічного росту згідно циклічності економічного розвитку.
ВИСНОВКИ
У дисертаційному досліджені визначено, що для виходу економіки України, при сучасній економічній ситуації, із затяжної кризи-стагнації та переходу до економічного зростання необхідним є виконання декількох завдань:
1) відновлення та зміцнення фінансової безпеки держави, що вимагає зосередження уваги на ліквідації першопричин загроз фінансової безпеки держави, якими є не зовнішні фактори як похідні, а внутрішні як первинні – фінансова безпека (забезпеченість) громадян, підприємств і організацій, та самоврядних адміністративно-територіальних одиниць. Виконання цих завдань неможливе засобами лише податково-бюджетної або грошово-кредитної політики, а потребує комплексного поєднання їх важелів;
продовження реальних економічних реформ від лібералізації і стабілізації до повторної стабілізації та інституалізації, є необхідною передумовою логічного завершення процесу трансформації економічної системи України з командно-адміністративної на ринкову, і залежить від адекватних дій в сфері грошової і, особливо, кредитної політики, а також значної деформації засад податкової політики і бюджетного розподілу, тобто має місце потреба зміни у підходах проведення як податково-бюджетного, так і грошово-кредитного напрямків економічної політики держави, при їх взаємній узгодженості;
прискорення формування та розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансових ринків, є запорукою динамізації розвитку ринкових економічних відносин, руху капіталу та інтенсифікації інвестиційної діяльності, що вимагає вдосконалення законодавства, яке врегульовує операції на фінансових ринках, а також потребує розвитку кредитних та інвестиційних відносин;
зміна підходів у проведенні податково-бюджетної політики від фіскально-централізованого до стимулююче-самоврядного, є однією з найнагальніших потреб економічної політики як передумови створення сприятливого середовища для стимулювання вітчизняного виробництва та ефективного використання фінансових ресурсів держави;
оптимізація грошово-кредитної політики від надмірної її жорсткості до адекватності загальному стану економіки країни, особливо в необхідності наближення до реальності курсів обміну національної валюти та збалансування експотртно-імпортних інтересів українських підприємств і держави в цілому;
узгоджене, однонаправлене використання податково-бюджетних та грошово-кредитних інструментів економічної політики у їх тісному послідовному об’єктивному причинно-наслідковому взаємозв’язку, є принциповим підходом при проведенні економічної політики як запорука усунення негативних наслідків економічного регулювання та форма забезпечення дієвих механізмів стабільного економічного зростання.
Виконання цих завдань потребує використання важелів податкового, бюджетного, грошового і кредитного характеру, при чому, в більшості випадків у їх поєднанні, як в бажаному, так і в об’єктивно необхідному відношенні. Досвід проведення економічної політики в країнах розвинутої ринкової економіки, а також досвід успішних економічних реформ в багатьох постсоціалістичних країнах демонструє, що найефективнішою економічна політика є тоді, коли її податково-бюджетні та грошово-кредитні заходи не стають у протиріччя один одному, а взаємно підсилюються і узгоджуються. Так, при контролі-приборкані інфляції повинні застосовуватися не лише контроль за грошовою масою і валютним курсом, а й мінімізація дефіциту бюджету. Для стимулювання виробництва мають запроваджуватися і послаблення податкового тиску, і здешевлення кредитних ресурсів. При проведенні політики галузевих пріоритетів доцільно використовувати і відповідну бюджетну адресацію та галузеві податкові пільги, і пільгове галузеве кредитування. Як показує теорія, існують об’єктивні причинно-наслідкові зв’язки податкової, бюджетної, грошової та кредитної сфер економічної системи зумовлені тісним зв’язком кількісного і вартісного вираження продуктів господарської діяльності та універсальністю-відокремленістю вартісного еквіваленту – грошей. Даний зв'язок носить двосторонній характер оскільки зміна чи кількісного, чи вартісного вираження результатів господарської діяльності та їх розподілу викликає зміну іншого вираження та зміну співвідношень розподілу, і навпаки.
В досліджені вказано, що для ліквідації першопричин неефективності економічної політики в Україні та стимулювання економічного розвитку суб’єктів господарювання та держави в цілому доцільним видається, у проведенні економічної політики, користуватись підходом, який базується на взаємоузгодженому, єдиноцілеспрямованому використанні важелів основних напрямків макрополітики – податково-бюджетного і грошово-кредитного. Для забезпечення дієвості механізмів реалізації такого підходу в результатах роботи пропонується вживання таких заходів:
По-перше, необхідною є законодавча база для нормативно-правового забезпечення цілісного і взаємоузгодженого проведення економічної політики в її основних напрямках – податково-бюджетному та грошово-кредитному, що вимагає прийняття Верховною Радою України відповідного закону про спільну розробку і затвердження Урядом і Національним Банком Програми економічної діяльності на певний фінансовий період, що гарантувало б взаємну узгодженість параметрів економічної політики для досягненні єдиних економічних цілей.
По-друге, в процесі вживання заходів по забезпеченню економічної безпеки держави для їх розробки та реалізації слід створити відповідний комітет з представників Уряду, Національного Банку та Служби Безпеки України з повноваженнями і завданнями по комплексності розгляду і вирішення проблем економічної безпеки держави засобами взаємоузгодженого використання податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів.
По-третє, процедура розробки та попереднього розгляду законопроектів, що стосуються макроекономічного політики повинна здійснюватись змішаними групами з членів комітетів Верховної Ради з податкового, бюджетного, грошового і кредитного регулювання, що унеможливлювало б неузгодженість законодавчих полів для податково-бюджетного та грошово-кредитного напрямків економічної політики.
По-четверте, досягнення певних економічних цілей можливе окремо взятими або податково-бюджетними або грошово-кредитними важелями але лише в короткостроковому періоді, а в середньостроковому і довгостроковому, при неадекватності і неузгодженості обох груп важелів, руйнуються будь-які попередні досягнення з подальшим погіршенням загальної економічної ситуації – розуміння цього законодавчою і виконавчою гілками влади та всіма ланками виконавчої влади є принципово необхідним.
По-п’яте, необхідним є створення спільної узгоджувальної групи з повноважних представників Уряду і Національного Банку для здійснення регулярного моніторингу-аналізу впливу використання тих чи інших важелів податково-бюджетної та грошово-кредитної політики на загальну економічну ситуацію, адекватність напрямку і ступеня вжитих один одному і загальній економічній ситуації, а також доцільності дії важелів економічної політики, їх параметрів, тривалості дії та характеристик кінцевих результатів їх використання.
Список опублікованих праць за темою дисертації
У наукових фахових виданннях:
1. Новак А.Я. Взаємозалежність моделі економічного розвитку і податкової політики в Україні // Проблеми фінансової політики в Україні. - НДФІ, К., 2000, с. 167-171.
2. Новак А.Я. Недоліки міжнародної економічної глобалізації та боротьба з ними. // Збірник наукових праць Інст. СЕ і МВ НАН України, випуск 28, К., 2000, с.208-211.
3. Новак А.Я. Економічна безпека держави як результуюча економічної захищеності особистості, підприємства, регіону. //Актуальні проблеми міжнародних відносин. / Інст. МВ КНУ ім. Т.Шевченка, випуск 26. - К., 2001, с.438-441.
4. Новак А.Я. Використання взаємозв'язку податково-бюджетних та грошово-кредитних відносин у процесі інтеграції України у світове господарство. // Економіка / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, випуск 50. - К., 2001, с.64-64.
5. Климко Г.Н., Румянцев А.П., Новак А.Я. Прогнозування та запобігання впливу міжнародних фінансових криз на економіку України (запропоновано номенклатурно-регіональну диференціацію зовнішньоекономічних зв'язків України як засіб мінімізації впливу міжнародних фінансових криз на вітчизняну економіку). // Економіка / Вісник Київського національного університету умені Тараса Шевченка, Випуск 44. - К., 2000, с.14-17.
В інших виданнях:
6. Новак А.Я. Податково-бюджетна політика як інструмент інтеграції України у світову економіку. // Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку, К., 1999, с.306-307.
7. Новак А.Я. Податкова політика як регулятор іноземних інвестицій. // Збірник матеріалів ІІІ науково-практичної конференції УАЗТ. - К., 2000, с. 122-125.
8. Новак А., Бокова Л., Міліневський Д. Податкова система як база розвитку підприємництва (проаналізовано залежність темпів розвитку підприємництва від рівня податкового навантаження на суб'єктів економіки). // Науковий вісник; Інститут менеджменту та економіки, №1, Ів.-Франк., 2000, с.50-53.
9. Новак А.Я. Об'єктивна обмеженість економічної політики у засобах регулювання економіки. // Збірник матеріалів всеукраїнської міжнародної науково-практичної конференції, Сімферопіль, 2000, с.128-131.
10. Климко Г.Н., Новак А.Я. Багатовекторність напрямків стимулюючої ролі податкової системи держави (розглянуто основні стимулюючі чинники оподаткування суб'єктів економічного процесу). // Збірник всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ. 2000, с. 35-39.
11. Новак А.Я. Економічне майбутнє - в далекому минулому? // РІЧ, Львів, №1, 2001, с. 10-12.
12. Новак А.Я. Десять заповідей оподаткування. // Податкове планування, Львів, №1, 2001, с. 9-10.
13. Новак А.Я. Економіка національного егоїзму. // РІЧ: економіка і культура, Львів, №2, 2001, с.18.
Анотація
Новак А.Я. Взаємозв'язок податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів в стратегії економічного зростання України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - економічна теорія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню взаємозв'язку податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів економічної політики та його значенню і впливу на забезпечення умов економічного зростання України. Автором обгрунтовано взаємну причинно-наслідкову залежність зміни параметрів податково-бюджетної та грошово-кредитної
