Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Олійник Анатолій Дмитрович

УДК: 81.373.45 (161.2 =111)

РОЛЬ ЗАПОЗИЧЕНЬ-АНГЛІЦИЗМІВ У РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність - 10.02.01 - українська мова

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства і класично-ї філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук

Голубовська Ірина Олександрівна,

доцент кафедри загального мовознавства

і класичної філології Київського

національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук,

професор Пещак Марія Михайлівна,

заслужений діяч науки,

провідний науковий співробітник

Українського мовно-інформаційного

фонду НАН України

кандидат філологічних наук

Іващенко Вікторія Людвігівна,

науковий співробітник відділу

термінології Інституту української мови

імені О.О.Потебні НАН України

Провідна установа: Одеський державний університет

імені І.І. Мечнікова,

кафедра української мови,

Міністерство освіти і науки України,

м. Одеса

Захист дисертації відбудеться 29 травня 2002 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 14, к. 63).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58, к.12).

Автореферат розісланий “ 26 ” квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук

доцент Л.О. Медведєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

В умовах розвитку ринкових відносин у суспільстві найбільш динамічною частиною лексико-семантичної системи мови виступають економічна та суспільно-політична терміносистеми. У зв’язку з прогресом науки й техніки, розвитком прогресивних інформаційних технологій з’являються нові поняття, що різко посилює потребу в номінативній діяльності, у створенні новітніх термінологічних одиниць. Ці процеси позначилися передусім на економічній термінології, де з початку 1990-х років відбувається справжній “термінологічний вибух”. Складовими економічної термінології є макроекономічна та мікроекономічна терміносистеми. Мікроекономіка як наука досліджує поведінку індивідуального економічного суб’єкта, тоді як у центрі уваги макроекономічної теорії перебуває економічна діяльність усього суспільства.

Проникнення нових термінів до раніше усталеного термінологічного корпусу створює певний хаос, а тому очевидною є потреба в аналізі, систематизації та уніфікації економічних терміносистем, зокрема, української мови. Над розв’язанням цієї складної проблеми сьогодні працюють термінологи різних країн світу.

Актуальність теми роботи полягає у необхідності упорядкування новітньої терміносистеми мікроекономіки, яка на сьогоднішній день не одержала відповідної словотвірної, структурно-морфологічної та лексикографічної характеристики. Відтак, постає гостра необхідність у виробленні алгоритму несуперечливого опису корпусу мікроекономічних термінів з метою їх уніфікованого вживання та можливості адекватного перекладу українською мовою англійських текстів мікроекономічної тематики, що, у свою чергу, сприятиме створенню цілісної концепії українського термінознавства та укладанню перекладних і тлумачних словників мікроекономічної термінологїі, розвиткові теорії й практики перекладу українською мовою англомовних текстів мікроекономічного характеру.

Мета дисертаційної роботи дослідження впливу запозичень-англіцизмів на формування української мікроекономічної терміносистеми, процесів запозичування новітніх мікроекономічних термінів-англіцизмів та способів їх адаптації в українській мові, аналіз системних відношень мікроекономічних термінів і можливих шляхів уніфікації та нормування української економічної термінології. Головна мета розробка методики відбору належного варіанта терміна з-поміж синонімічних рядів задля уникнення термінологічної дублетності (формулювання принципів стандартизації та внормування українського термінологічного корпусу запозичень-англіцизмів).

Мета роботи визначила, зокрема, такі завдання:

1. Укласти корпус засвідчених у спеціальних текстах українською мовою термінів мікроекономічної тематики.

2.Проаналізувати термінологічний корпус мікроекономічних термінів-англіцизмів (близько 2000 лексичних одиниць), їх внутрішню та зовнішню форми, їхню здатність до термінотворення у поєднанні з морфемними елементами української мови, ймовірність їх переосмислень та хибних асоціацій.

3.Розробити семантико-тематичну та структурно-морфологічну класифікацію мікроекономічних термінів української мови.

4.Дослідити комунікативно-перекладну еквівалентність одиниць англійської мікроекономічної термінології у процесах їх запозичування українською мовою.

5.Сформулювати принципи та стратегії стандартизації та внормування української мікроекономічної термінології.

6.Укласти перший в Україні глосарій новітніх мікроекономічних термінів, керуючись виробленими у процесі їх аналізу теоретико-практичними принципами.

Об’єкт аналізу терміносистема мікроекономіки української мови, зокрема ті термінологічні поля й гнізда, що формуються внаслідок перекладу з англійської на українську мову (загалом близько 2000 термінологічних одиниць); її склад, структура, функціонування у сучасних українських текстах мікроекономічної спрямованості.

Джерельна база дослідження (матеріал для аналізу) - наукові видання з економічної тематики, зокрема, перекладені з англійської мовина українську за участю автора (твори Р. Піндайка та Д. Рубінфелда, Ч. Гіла, М.Пор-тера, Дж. Стігліца) довідники й підручники з економічної теорії вітчизняних та закордонних авторів, англо-українські та українсько-англійські словники економічної термінології, тлумачні словники економічної та ділової термінології (загалом 36 одиниць), у яких зафіксовано в неупорядкованому вигляді мікроекономічний термінологічний фонд української мови.

Наукова новизна роботи полягає в підходах до класифікації мікроекономічних термінів за їх семантико-тематичними та структурними особливостями; у з’ясуванні системно-структурних характеристик досліджуваного термінологічного мікрополя. Новими для вітчизяної лінгвістики є також розробка шкали адекватності добору належного варіанту терміна, способи класифікації та систематизації перекладних мікроекономічних термінів, зокрема, матеріальних запозичень і кальок. Вивчення проблем номінації у мікроекономічній сфері, теоретичних та практичних питань перекладу мікроекономічного термінологічного корпусу з англійської мови на українську сприяло розробленню рекомендацій щодо фонетико-морфологічної адаптації новітніх термінів та можливої корекції зовнішньої форми невдалих терміноутворень неологізмів і терміноїдів. Уточнено і доповнено тлумачення таких одиниць метаопису мовних термінологічних систем, як термін, терміноїд і т.і.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувався описовий метод вирішення завдань, пов’язаних з аналізом основних мовних характе-ристик, притаманних корпусу мікроекономічних термінів; порівняльно-зіставний метод для вирішення другої групи завдань, що визначають способи термінотворення та системно-парадигматичні відношення мікроекономічних термінів; метод компонентного аналізу семантики економічних термінів; статистичний метод дослідження співвіднесеності різних типів англі-цизмів-запозичень в українській мікроекономічній термінології (МЕТ), прийом соціолінгвістичного опитування фахівців економічної галузі, а також філологів викладачів ділової англійської мови.

Теоретичне значення дисертації полягає у виявленні зв’язків між загальнонародною мовою та фаховою “підмовою”, якою є сучасна економічна термінологія, та у визначенні форм, яких набувають ці зв’язки: термінологізація, детермінологізація та ретермінологізація. Методика аналізу структури мікроекономічного термінологічного корпусу може бути використана для аналізу термінологічних одиниць у тематично близьких підмовах подібного типу і обсягу. Отримані дані про функціонування запозичень підмови мікроекономічної термінології у зіставленні з іншими мовами можуть розглядатися як своєрідний внесок у дослідження не тільки лексичної системи цієї підмови, а й мови загалом у контексті мовної взаємодії. Економічні терміни англійської, німецької та української мови аналізуються на основі їх зовнішньої форми, графічного оформлення, ступеня інтернаціона-лізації, що служать моделями для розробки нових принципів уніфікації та стандартизації мікроекономічної термінології.

Практичний аспект роботи полягає в можливості використання її результатів і висновків у процесі впорядкування та стандартизації української економічної термінології, у теорії й практиці перекладу текстів мікроекономічної проблематики, в лексикографічній сфері, зокрема, при укладанні двомовних і тлумачних словників економічної термінології.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці класифікації мікроекономічних термінів-запозичень, рекомендацій щодо практич-ного письмового й усного перекладу економічних термінів з англій-ської мови на українську, рекомендацій відносно уніфікації української економічної термінології, зокрема з урахуванням шкали адекватності перекладних варіантів економічних термінів.

Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загального мовознавства і класичної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри іноземних мов Київського державного торговельно-економічного університету, кафедри іноземних мов Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту й бізнесу (м. Київ), а також викладені в доповідях на І-й міжнародній науковій конференції пам’яті професора Ю.О.Жлуктенка “Мови європейського культурного ареалу: проблеми розвитку і взаємодії” (1995 р., м. Київ), на науково-практичній конференції “Когнітивні аспекти мовної політики країн світу” (листопад 1996 р., м. Львів) та на науково-методичному семінарі “Навчання сучасної ділової лексики: різні аспекти” (жовтень 2000 р., Європейський університет, м. Київ). Головні

положення дисертації викладені в семи публікаціях.

Мета та завдання дослідження визначили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, двох додатків і списку використаної літератури. Всього: 167 сторінок (без додатків), 5 таблиць, 8 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується вибір теми, доводиться актуальність обраної для дослідження проблематики, визначаються мета й завдання дослідження, його наукова новизна й теоретично-практичне значення, методика дослідження і т.і.

У першому розділі “Основні мовні характеристики мікроекономічних термінів-запозичень” дається характеристика головних понять термінознавства, теорії запозичень та економічної теорії: термін, підмова, запозичення, семантичні і структурні кальки, інтернаціональні лексеми, пуризм, мікро- і макроекономіка, терміни практичні, об’єктні, терміни управління тощо. Презентується визначення терміна, критично зіставляються різні погляди на природу терміна та його ключові характеристики у творах вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Висвітлюються можливі підходи до класифікації економічних термінів загалом та мікроекономічних термінів-запозичень. Зокрема, корпус термінів ринкової економіки пропонується поділити на такі підвиди: фінансова й банківська термінологія, бухгалтерська термінологія, маркетингова термінологія, термінологія менеджменту, макроекономічна термінологія та мікроекономічна термінологія. Мікроекономічні терміни за їхніми семантико-функціональними ознаками, на нашу думку, можна поділити на терміни аналітичні (терміни мікроекономічного та математичного аналізу) ізокостна крива, показник еластичності попиту, індекс Лернера; терміни практичні (або об’єктні), які позначають мікроекономічні процеси та реалії або виражають кількісні та якісні показники мікроекономіки комплектування, ціноодержувач, двокомпонентний тариф; терміни управління, що позначають назви керівних посад або функції управління компаніями роботодавець, службовець, влада над ринком.

Вдалим також здається запропонований М. Кузьміним та А. Ха-ютіним поділ мікроекономічної термінології (МЕТ) на два класи явищ-термінологію з її одиницею (терміном) та номенклатуру з її одиницею (номеном). У структурі мікроекономічних номенів, як правило, вичленовується антропологічний компонент крива Енджела, товар Джіфена, модель Курно.

Автор пропонує поділити МЕТ ще й за критерієм унормованості неунормованості. До неунормованої економічної термінології ми відносимо: професіоналізми (неустойка, “гарячі гроші”, неліквід), професійні жаргонізми (“бики”, “ведмеді” ? біржові гравці) і терміноїди, тобто не усталені в мові мікроекономічні терміни-неологізми (зв’язка, випрядки, екстерналії). Унормованими ми вважаємо усталені одиниці наукової або галузевої терміносисте-ми, які відповідають літературним нормам мови та включені до словників та довідників різних видів.

Економічна термінологія явище дуже неоднорідне, що зумовлюється етимологією та еволюцією багатьох економічних термінів, адже в ній паралельно функціонують терміни як національного, так і іншомовного походження. Економічні, політичні та культурні зв’язки між різними країнами світу є екстралінгвістичними чинниками мовних інтерференцій, наслідком яких є запозичення лексичних одиниць. Засвоєння мовою запозичуваних термінів складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови донора, а з другого боку внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Проведений нами аналіз МЕТ дає змогу зробити такий висновок: МЕТ на 53-55 відсотків складається із запозичень. У параграфі І.4 наведено визначення поняття запозичування як звернення до лексичного фонду інших мов для вираження нових понять, подальшої диференціації вже наявних понять та позначення невідомих досі предметів і явищ. Головний чинник появи запозичень-англіцизмів у МЕТ різних мов це поява нового поняття з готовою “англійською” назвою та відсутність вдалої автохтонної номінації цього поняття у мові-реципієнті (позамовна причина). Корпус запозичених термінів має вельми неоднорідний характер. Структура запозичень в українській МЕТ, на наш погляд, є такою:

ЗАПОЗИЧЕННЯ

МАТЕРІАЛЬНІ ПЕРЕКЛАДНІ НАПІВКАЛЬКИ

(ПРЯМІ) КАЛЬКИ

ЗАПОЗИЧЕННЯ

“Чисті” Інтернаціональні Структурні Семантичні

англіцизми лексеми кальки кальки

Рис.1.

У випадку матеріального запозичування мова-реципієнт сприймає не тільки зміст терміна, а й його матеріальний компонент. Матеріальні запозичення, своєю чергою, поділяються на: 1) “чисті” англіцизми (терміноїди англомовного походження, котрі ще не набули широкого міжнародного вжитку): екстерналії (англ. externalities-“зовнішні впливи позаекономічного характеру”), індиферентність (англ. indifference “байдужість щодо вибору з-поміж кількох варіантів), хеджинг (англ. hedging “страхування від ризику”); 2) інтернаціональні лексеми з чітко вираженою греко-латинською основою: дистрибутор, монополія, інвестор. Кальки поділяємо на структурні (тобто терміни, утворені шляхом поморфемного перекладу): заміщення (англ. substitution), надлишок (англ. surplus), та семантичні (тобто ті терміни, котрі набувають певного значення під впливом мови-донора): уподобання споживачів (англ. consumer preferences), насичення попиту (англ. demand saturation). Крім того, особливий характер мають напівкальки гібриди, де перший компонент запозичується матеріально, а другий калькується: ф’ючерсна угода (англ. futures agreement), ефект доходу (англ. income effect).

Діахронічно-порівняльний аналіз показує, що обидва види запозичень як матеріальні запозичення, так і кальки є перш за все результатом так званих “немаргінальних” мовних контактів, коли запозичування відбувається в процесі перекладу наукової економічної літератури.

У різних дослідженнях співвідношення запозичень та інтерна-ціоналізмів трактується по-різному. Традиційно інтернаціоналізми вважаються складовою частиною запозичень. Цю думку, зокрема, поділяють Т. Панько, Ф. Циткіна, Ф. Березін. Проте інші науковці (зокрема, В. Акуленко і Т.Кияк) заперечують таке ототожнення, вважаючи інтернаціоналізми об’єктивно існуючою міжмовною категорією синхронії, а запозичення діахронічною категорією, умовною для певного синхронного зрізу існування мови. Ми вважаємо інтернаціоналізми особливою категорією термінів, онтологічно пов’язаною із запозиченнями, які, однак, слід розглядати не в діахронічному, а в синхронічному аспекті. Інтернаціоналізм це дуже широке поняття, яке не завжди збігається з поняттям “інтернаціональної лексеми” (з огляду на існування так званих “семантичних інтернаціоналізмів” зовнішня форма перших у кількох неспорідених мовах не завжди буває подібною). Водночас у низці мов американо-західноєвропейського мовного ареалу, котрі розвивалися “конвергентно” (за висловом В.Акуленка), значна частина економічних термінів уже давно існує у вигляді інтернаціоналізмів. З початку 1990-х років ці терміни почали активно запозичуватися українською мовою разом з відповідними поняттями.

Доволі популярною у теорії запозичування є класифікація, в основу якої покладено причини запозичування, які класифікують на мовні та позамовні. Серед мовних причин, з нашої точки зору, найголовнішими виступають такі причини:

1. Семантична завантаженість слів мови-реципієнта (у нашому випадку української).

2. Адекватне сприйняття запозичень-англіцизмів завдяки інтерна-ціональним мовним елементам, які мають тривалу традицію використання в рамках української мови.

3. Стислість і “технічність” (вузькопрофесійна орієнтованість) характеру запозичених термінів.

4. Наявність у мові-донорі (англійській мові) продуктивних фор-мальних засобів, здатних до використання у мові-реципієнті (українській мові) у поєднанні з автохтонними елементами.

До позамовних причин відносимо такі:

1. Запозичування терміна разом із поняттям, семантичний обсяг якого уперше було окреслено в мові-донорі.

2. Зростання інтернаціонального характеру науки, глобалізація світового інтелектуального ринку та вдосконалення вмінь і навичок фахівців-перекладачів.

3. Прагнення учасників мовного контакту до взаємного пристосування та спрощення мовних систем, що призводить до інтенсифікації процесів запозичування у взаємодіючих мовах.

При виборі того чи іншого варіанта терміна з-поміж інших необхідно враховувати суспільну оцінку запозичень. На заваді інтернаціоналізації нерідко стає пуризм, тобто свідома протидія проникненню в мову запозичених слів. Пожвавлення пуристичних тенденцій сьогодні пояснюється боротьбою за чистоту української мови, природним прагненням наблизити економічну термінологію до загальнонародної мови. Пуризм націлений насамперед проти поповнення фонду рідної мови матеріальними запозиченнями. Однак у такій сфері, як МЕТ, матеріальні запозичення часто є виправданими і доцільними. Інтернаціоналізація МЕТ об’єктивний і обгрунтований процес. Гіперпуризм як крайній вияв пуризму стосовно економічних терміно-систем слід розглядати як безперспективну течію в українській мовній політиці.

Базовим граматичним фондом МЕТ є іменники, дієслова та прикметники. Вони функціонують у гармонійній єдності: наявність терміна-назви (іменника) передбачає появу додаткового конкретизатора або додаткової характеристики — прикметника (напр., досконала конкуренція, граничний ефект), а також терміна для позначення процесу або явища — дієслова (прогнозувати попит, сегментувати ринок). Допоміжну функцію в термінологічному фонді виконують прислівники (економічно зумовлена ситуація, вигідно проданий товар). До термінологічного фонду не відносяться службові слова, які виконують роль логічних організаторів у певних термінологічних сполученнях. За нашими спостереженнями, у граматичному відношенні переважну більшість мікроекономічних термінів складають іменники та сполучення “іменник + прикметник” (близько 72% усіх одиниць). Важливу роль відіграють і терміни-дієслова (близько 20%). Допоміжну роль у термінологічному фонді відіграють прислівники та інші частини мови (близько 8%).

Для МЕТ характерне вираження понять не тільки за допомогою однослівних термінів, а й словосполучень. Стійкість складеного терміна не пов’язується із семантичним навантаженням його складових частин, а підтри-мується входженням словосполучення у певне понятійне поле, стабільним складом компонентів, зв’язаністю на рівні сем. При цьому семантика термінів, які складаються з відносно стійких компонентів, орієнтується на вираження відношень “рід”—“вид”, “ціле”—“частина”: попит— еластичний попит, заміщення — граничне заміщення, пропозиція — еластична пропозиція, ринок — олігополіс-тичний ринок. За морфологіч-ним типом головного компонента можна виділити такі терміноло-гічні сполучення: 1) субстантивні (з іменником у ролі ключового слова): тривала пропозиція, мінімальні тарифи, валовий граничний виторг; 2) дієслівні (де ключову роль відіграє дієслово): максимізувати прибуток, сегментувати ринок; 3) ад’єктивні (з прикметником або прислівником у ролі головного компонента): антидемпінгова політика, економічно обгрунтований.

У другому розділі “Запозичення та засоби термінотворення в мікроекономічній терміносистемі” аналізуються засоби терміно-творення в МЕТ (морфологічний, синтаксичний та семантичний). У процесі термінотворення на особливу увагу заслуговує вторинна номінація традиційний прийом створення нових термінологічних одиниць. Лише в МЕТ, за нашими спостереженнями, семантичним способом утворюється близько 35-40 відсотків термінів. В актах вторинної номінації слово одержує новий денотативно-сигніфікативний зміст. На відміну від специфіки вторинної номінації, у матеріальних запозиченнях, яка відбувається на рівні мови-донора, вторинна номінація мікроекономічних термінів-кальок у мові-реципієнті зберігається майже цілковито. За цих умов семантичний спосіб термінотворення не втрачає своєї продуктивності.

У МЕТ вторинна номінація найчастіше відбувається у метафоричний спосіб. Метафоричне термінотворення можна поділити на три головні етапи:

Вичленування об’єкта думки за певними ознаками, котрі визначають вибір належного слова з-поміж загальнонародної лексики (термінологізація інфляційна спіраль, заморожений рахунок) або запозичення належного терміна з іншої сфери знань (ретермінологізація канали розподілу, стратегія ціноутворення).

Концептуалізація подальше формування поняття про об’єкт думки під впливом номінативного значення одиниці загальновживаної лексики.

Етап закріплення обраної одиниці номінації за новим поняттям і розмежування семантичних оболонок омонімів на тій підставі, що новий зміст найменування набуває “автономної спрямованості” на дійсність. З цього моменту новостворена лексична одиниця стає самостійною й перетворюється на термін.

Як показує аналіз, метафоричне творення корпусу МЕТ найчастіше відбувається на основі функціональної (але не зовнішньої) подібності реалій та явищ до інших феноменів навколишньої дійсності. Наприклад, словосполучення “м’яка трава” і м’яка валюта об’єднані семантичною ознакою м’якості, неспроможності чинити опір зовнішньому впливові.

Розглядаючи засоби термінотворення, неможливо обминути увагою відношення між загальнонародною мовою та “підмовою” мікроекономіки, а саме процеси термінологізації, детермінологізації та ретермінологізації. Такий взаємообмін відбувається не тільки між економічною терміносистемою та загальнонародною мовою: терміни мігрують так само з терміносистем інших науково-технічних галузей. Загалом, ці динамічні взаємозв’язки можна зобразити в такому схематичному вигляді:

Рис.2.

Термінологізація процес збагачення термінологічного корпусу мови не тільки новими одиницями, а й новими значеннями, коли лексична одиниця в акті вторинної номінації наповнюється новим денотативно-сигніфікативним змістом. Термінологізація мікроекономічних термінів-англіцизмів відбувається на рівні первинної (англійської) мови. Процес детермінологізації, тобто втрати економічним терміном своєї “монопольної” термінологічної функції, є прямо протилежним термінологізації. Найчастіше має місце часткова детермінологізація, коли термін, потрапляючи до загальнонародної лексики або мови художньої літератури, зберігає свої ключові характеристики, залишаючись у складі економічної терміносистеми (як у випадку з термінами бізнес, менеджер, дивіденд тощо).

Розширення семантики терміна може відбуватися завдяки його міграції з однієї терміносистеми до іншої. Суть ретермінологізації полягає у використанні однієї лексичної одиниці для паралельного позначення двох або навіть кількох наукових понять. Подібна міграція термінів призводить до розвитку міжсистемних омонімічних відношень: такі загальнонаукові терміни як еластичність, стратегія, ресурси, ефект, функція у різних терміносистемах набувають чітко виражених омонімічних характеристик (наприклад, термін стратегія у військовій справі та у сфері бізнесу, термін операція в медичній термінології та економічній терміносистемі). Однак, якщо в рамках однієї терміносистеми омонімія є неприпустимим явищем, то в різних терміносистемах (міжсистемна омонімія) вона не перешкоджає ідентифікації ключових ознак терміна.

У тісному зв’язку з аспектами термінотворення перебувають парадигматичні відношення в МЕТ: полісемія (як внутрислівна парадигматика), антонімія й синонімія. Ці загальномовні лексико-семантичні процеси в МЕТ набувають дещо іншого обсягу й вигляду, ніж, наприклад, у мові художньої літератури. Однак природно сформовані терміно-системи не поривають генетичних зв’язків з лексикою загальнонародної мови. Тому в МЕТ так само існують семантичні поля, що об’єднують терміни в парадигматичні ряди за певною домінантною ознакою (прибуток зиск, вигода, доход, рента, відсоток тощо). У сфері спеціальної й термінологічної лексики іноді важко розмежувати лексико-семантичну (ЛСГ) і термінологічну групу, загальнонародне слово і термін. Це призводить, зокрема, до міжсистемної омонімії, однак практично не перешкоджає розумінню, оскільки кожна термінологічна одиниця завжди реалізується в певному контексті.

Особливу увагу в розділі ІІ приділено проблемі термінологічної дублетності. У МЕТ, де синонімія відіграє досить важливу роль, наймасштабнішою групою синонімів є терміни, що в одному термінологічному полі співвідносяться з одним і тим самим науковим поняттям і мають аналогічну дефініцію. Такі мікроекономічні терміни є дублетами на кшталт екстерналії зовнішні впливи, нестача дефіцит, замінник субститут тощо.

Аналіз дублетних пар “запозичення”—“автохтонний варіант” показує, що найбільше поширення одержують мікроекономічні терміни зі стислою формою, а також ті, що виражають відсутні в українській мові імпліцитні відтінки понять, яким бракує точного найменування: угода—контракт, покупець—споживач, позика—кредит.

Терміни-дублети мають багато спільного з термінами-антонімічними конверсивами в тому розумінні, що в обох категоріях практично відсутня можливість появи середнього члена проміжної, компромісної ланки. Якщо в перших спостерігається цілковитий збіг понять, то у випадку з термінами-антонімічними конверсивами об’єми понять є повністю протилежними. Термінологічні дублети, на нашу думку, можна вважати абсолютними синонімами (Рис. 3) .

Конверсивна протилежність Термінологічна дублетність

Рис.3.

У третьому розділі “Принципи перекладу та внормування української мікроекономічної термінології” досліджуються принципи й способи перекладу мікроекономічних термінів-англіцизмів з особливим акцентом на комунікативній еквівалентності перекладних варіантів, виділяються етапи письмового перекладу тексту з мікроекономічної тематики,заторкуються проблеми уніфікації та внормування української мікроеко-номічної термінології. Дається визначення перекладу терміна як точного відтворення оригінального терміна засобами рідної мови за умов збереження єдності змісту й стилю. У процесі перекладу білінгв-перекладач стикається з необхідністю актуалізації нової лексичної одиниці, невідомої досі в рідній мові. Інакше кажучи, у процесі термінотворення він опиняється перед вибором: скористатися резервами рідної мови чи вдатися до матеріального запозичування або калькування. При цьому він вичленовує об’єкт за його певними відмінними ознаками, котрі й складають початкове уявлення про цей об’єкт. Головна ознака в цьому понятті визначає вибір потрібного слова з фонду загальновживаної лексики (термінологізація), або добір належного терміна з інших терміносистем (ретермінологізація), або вибір іншомовного слова (запозичування). При цьому передача адекватної інформації, яку несе термін, значною мірою залежить від контексту. В останньому реалізуються перекладні еквіваленти іншомовних економічних термінів.

На наш погляд, можна виокремити чотири способи перекладу мікроекономічних термінів:

Пряме (матеріальне) запозичення: екстерналії, прайм-рейт, максимізація.

Калька: заміщення (англ. substitution), гранична корисність (англ. marginal utility) , зовнішні впливи (англ. externalities) .

Трансформаційний переклад, тобто переклад зі зміною смислової структури терміна: гострота конкуренції (англ. competition intensity), ланцюговий ефект (англ. bandwagon effect) .

Описовий переклад: вкладення капіталу з ризиком (англ. venture capital), неоплата рахунку в строк (англ. delinquency).

Виходячи з цієї класифікації, ми поділяємо перекладні мікроекономічні терміни на такі категорії:

ПЕРЕКЛАДНІ МІКРОЕКОНОМІЧНІ ТЕРМІНИ

Прямі Кальки Трансформативи Дескриптиви

(матеріальні) (семантичні

запозичення й структурні)

Рис.4.

Мікроекономічні терміни можна розглядати з двох позицій: як ізольовані, автономні лексичні одиниці, що самі по собі мають певний сигніфікативний зміст і не залежать від контексту, або як складові одиниці конкрет-ного мовного середовища тексту з мікроекономічної тематики. Комунікативна еквівалентність перекладного тексту стосовно оригіналу забезпечується виконанням чотирьох головних вимог:

Текст перекладу має в максимальному обсязі передавати зміст оригіналу.

Текст перекладу має відповідати нормам мови перекладу, оскільки їх порушення принаймні створює перешкоди для сприйняття інформації, а іноді призводить до її спотворення.

Термінологічний корпус економічного тексту мовою оригіналу (L1) за своїм обсягом і семантичним навантаженням має цілковито відповідати термінологічному корпусові тексту мовою перекладу (L2).

Виконання зазначених вимог до тексту перекладу часто пов’язане з подоланням різних об’єктивно існуючих труднощів: відсутністю відповідних понять у мові перекладу (це й призводить до матеріальних запозичень), різною довжиною термінів у L1 та L2, невідповідністю в семантичному навантаженні термінів-корелятів тощо. Відтак, можна говорити про той чи інший ступінь адекватності передачі інформації, якої можна досягти в певних умовах перекладу.

У параграфі ІІІ.4. “Проблеми стандартизації та внормування української МЕТ” розглядаються можливі способи уніфікації та стандартизації мікроекономічної термінології, зокрема способи відбору належного варіанта терміна з-поміж інших термінів, що утворюють синонімічний ланцюжок. Послідовність процедури впорядкування та стандартизації терміна має складатися з таких етапів:

відбір термінологічного корпусу з тексту;

розмежування всіх термінів на специфічні для МЕТ та “загальнонаукові”;

розробка чіткої дефініції термінів, яка б відбивала тільки суттєві ознаки поняття;

відбір з-поміж груп термінів-синонімів рекомендованого автором варіанта;

підбір до терміна-стандарта еквівалентів кількома мовами західноєвропейського ареалу.

Окремо слід зупинитися на критеріях відбору рекомендованого стандарту з-поміж синонімічних варіантів терміна. Матеріальні запози-чення-англіцизми в МЕТ найчастіше виявляються зручнішими завдяки своїй стислості, моносемічності та відповідності даній вузькопро-фесійній галузевій сфері використання. Порівняймо такі пари автохтонних і запозичених термінів, як замінник — субститут; позитивні зовнішні впливи позитивні екстерналії; криві байдужості — криві індиферентності). Факт більшої адекватності матеріальних запозичень у порівнянні з автохтонними термінами для завдань формально-смислового вираження термінологічного змісту підкріплюється наявністю у них інтернаціональних терміноелементів та “напрацьованих” словотворчих моделей.

Найголовнішим критерієм відбору термінологічної одиниці, на нашу думку, є однозначність терміна у рамках однієї терміносистеми. Відсутність експресії як необхідну характеристику мікроекономічної термінології ми пропонуємо поставити на друге місце. Третє і четверте місця (відповідно) відведемо критеріям стислості та системності. У кінці переліку перебуватимуть критерії повноти вираження, дериваційної спроможності та мовної коректності. Отже, порядок критеріїв відбору “найкращої” термінологічної одиниці матиме такий вигляд:

однозначність

відсутність експресії

стислість

системність

повнота вираження

дериваційна спроможність

мовна коректність.

Цей перелік доцільно назвати шкалою адекватності. Розглянемо методику добору оптимального варіанта з-поміж кількох термінологічних дублетів. Ця методика добору відповідного варіанта була випробувана в процесі здійснення соціолінгвістичного експерименту в Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту й бізнесу (м.Київ). Було опитано 50 респондентів (30 викладачі економічних дисциплін, 20 викладачі англійської мови) віком від 24 до 48 років. Респонденти мали оцінити перекладні варіанти українського терміна по п’ятибальній системі шкалування, тим самим визначаючи найбільш вдалий український перекладний еквівалент англійського оригінального терміна, який вони мали обрати з-поміж трьох українських перекладних відповідників - варіантів

Таблиця 1 становить фрагмент зведеної таблиці результатів соціолінгвістичного експерименту.

Таблиця 1.

№

п/п | Англомов-ний варіант терміна | Перекладні варіанти терміна | Критерії адекватності

Однозначність | Відсутність експресії | Стислість | Системність | Повнота вираження | Дериваційна спроможність | Мовна коректність

1. | Marginal utility | А.Гранична корисність

Б. Маргінальна корисність

В. Гранична вигідність |

5

5

3 |

5

5

5 |

4

4

4 |

5

2

2 |

5

4

4 |

5

5

5 |

5

3

5

2. | Externalities | А. Екстерналії

Б. Зовнішні впливи

В. Зовнішні ефекти | 5

4

3 | 5

5

5 | 5

3

3 | 5

4

3 | 4

5

5 | 4

5

4 | 4

5

5

3. |

Snob effect

| А. Ефект снобізму

Б. Ефект вищості

В. Ефект елітарності | 5

4

4 | 5

4

4 | 4

4

4 | 5

4

3 | 5

4

4 | 5

5

5 | 5

4

4

4. | Increment profit | А. Інкременталь-

Ний прибуток

Б. Додатковий прибуток

В. Додатковий доход |

5

4

4 |

5

5

5 |

4

4

4 |

4

4

4 |

4

5

5 |

4

5

5 |

4

5

5

5. | Asymmetric information | А. Асиметрична інформація

Б. Неадекватна інформація

В. Несиметрична інформація |

5

4

4 |

5

5

5 |

4

4

4 |

5

4

4 |

5

3

4 |

5

5

5 |

4

5

4

6. | Yield on capital | A.Доход від капіталу

Б. Прибуток від капіталу

В. Капітальний прибуток |

5

5

4 | 5

5

5

| 4

4

4 | 4

5

3 | 4

5

4 | 5

5

4 | 5

5

4

Розглянемо, наприклад, поняття за номером 3 з трьома можливими варіантами його номінації: ефект снобізму, ефект вищості та ефект елітарності. Згідно з дефініцією, наведеною в “Тлумачному словнику мікро-еконо-мічних термінів” (додаток 2, с. 6), це - “негативний мережовий взаємовплив, за якого попит окремої особи на товар тим вищий, чим менша кількість власників цього товару”. За всіма критеріями адекватності (за винятком критерію стислості) перший варіант номінації одержав найвищу оцінку (загальна сума - 34 бали); другий - 29 балів, третій - 28 балів. Як бачимо, другий та третій варіанти поступаються першому, зокрема, за критеріями однозначності, системності, повноти вираження та відсутності експресії. Наведений фрагмент таблиці, яскраво свідчить про те, що матеріальні запозичення-англіцизми в МЕТ часто виявляються зручнішими в користуванні завдяки однозначності, стислій формі і великим дериваційним спроможностям.

Проведене дослідження дозволило дійти наступних загальних висновків:

1. Мікроекономічна термінологія це складна лексична підсистема, що органічно входить до складу загальноекономічної термінології, яка склалася в кінці ХІХна початку ХХ століття, в період формування міжнародного ринку. Це динамічна система, яка зазнає постійного оновлення. Найважливішим засобом її поповнення стає запозичування іншомовних слів, насамперед англіцизмів.

Діахронічно-порівняльний аналіз запозичень у МЕТ показує, що вони є перш за все результатом так званих “немаргінальних” мовних контактів, коли запозичування здійснюється через переклад наукової економічної літератури.

У низці мов американо-західноєвропейського мовного ареалу, що розвивалися конвергентно, значна частина економічних термінів давно існує у вигляді інтернаціоналізмів. Ці інтернаціоналізми почали активно запозичуватися українською мовою разом з новими поняттями лише на початку 90-х років 20 століття. Тому в українській МЕТ терміни-інтернаціоналізми з діахронічного погляду часто виявляються запозиченнями із західноєвропейських термінологічних систем.

Ми виділяємо чотири основні види перекладу мікроеконо-мічних термінів: пряме запозичення, калькування, трансформаційний переклад та описовий (деcкриптивний) переклад. У перекладі текстів з мікроекономічної тематики найвагоміше значення має трансформаційний переклад з елементами прямого запозичення.

Зіставлення термінологічних еквівалентів мікроекономічного терміна у кількох європейських мовах має перевагу перед орієнтацією виключно на окремо взяту мову через те, що подібне зіставлення дає змогу вибрати найоптимальніший варіант мікроекономічного всім вимогам формально-семантичної відповідності. Запропонована шкала оцінювання адекватності різних термінологічних варіантів, що налічує такі критерії, як однозначність, відсутність експресії, стислість, системність, повнота вираження, дериваційна спроможність, мовна коректність може стати в пригоді у складній справі визначення термінологічної норми.

Список використаних джерел дослідження налічує 166 найменувань українською, російською та англійською мовами.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

Олійник А.Д. Особливості перекладу українською мовою новітніх економічних термінів// Тези доповідей І-ї міжнародної наукової конференції пам’яті проф. Ю.О.Жлуктенка. Київ: КНУ. ??1995. С.87-88.

Олійник А.Д. Деякі випадки вторинної номінації економічних термінів//Мова та історія. Випуск 12. Збірник наукових праць. Київ: КНУ. 1996.? С.3-5.

Олійник А.Д. Структурно-семантичні особливості економічних термінів-англіцизмів в українській мові// Література, фольклор, проблеми поетики. Вип.3. Збірник наукових праць. Київ: Твім Інтер. ? 1997. ? С.141-146.

Олійник А.Д. Деякі приклади антонімії в сучасній українській економічній термінології//Мова та історія. Вип. 34. Збірник наукових праць.-Київ: КНУ. 1997.? С.12-14.

Олійник А.Д. Найтиповіші сполучення ретермінологізованих омонімів// Мова та історія. Вип. 44. Збірник наукових праць. Київ: КНУ. 1999.? С.12-13.

Олійник А.Д. Динамічні аспекти формування української мікроекономічної термінології// Вісник Київського університету ім.Тараса Шевченка: літературознавство, мовознавство, фолькло-ристика. Вип.6. Київ: Київський університет.? 1998. С. 54-56.

7. Олійник А.Д. Граматичні виміри мікроекономічних термінів-запозичень//Мова та історія. Вип. 57. Збірник наукових праць. Київ: 2001. С. 36-40.

Анотація

Олійник А.Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 українська мова. ? Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002 р.

Дисертацію присвячено проблемам адаптації запозичень-англіцизмів в українській мікроекономічній терміносистемі як скла-довій частині загальноекономічної термінології, а також ролі інтернаціоналізації корпусу економічних термінів у цьому процесі. У дисертації розроблено методику класифікації новітніх мікроекономічних одиниць за їх функціональними та структурно-семантичними особливостями, показано способи організації та систематизації перекладних мікроекономічних термінів. Частково виявлено ступінь інтернаціоналізації термінологічних одиниць на прикладі ізоглос української, англійської та німецької мов. Розглянуто проблеми уніфікації та внормування економічної термінології. Основні результати роботи знайшли практичне застосування у процесі письмового перекладу наукової економічної літератури .

Ключові слова: матеріальне (пряме) запозичення, калькування, інтернаціональні лексеми, пуризм, немаргінальні мовні контакти, псевдоінтернаціоналізми, вторинна номінація, термінологічна дублетність, комунікативна еквівалентність, уніфікація та внормування.

Аннотация

Олийнык А.Д. Роль заимствований-англицизмов в развитии современной украинской микроэкономической терминологиии.—Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01-украинский язык.-Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002 г.

Диссертация посвящена проблемам адаптации заимствований-англицизмов в украинской микроэкономической терминосистеме как составной части общеэкономической терминологии, а также роли интернационализации корпуса экономических терминов в этом процессе. В диссертации разработана методика классификации новей-ших микроэкономических единиц по их функциональным и структурно-семантическим особенностям, продемонстрированы способы организации и систематизации переводных микроэкономических терминов. Частично выявлена степень интернационализации терминологических единиц на примере изоглосс украинского, английского и немецкого языков. Рассмотрены проблемы унификации и нормирования экономической терминологии. Главные результаты работы нашли практическое применение в процессе письменного перевода научной экономической литературы .

Ключевые слова: материальное (прямое) заимствование, калькирование, интернациональные лексемы, пуризм, немаргинальные языковые контакты, псевдоинтернационализмы, вторичная номинация, терминологическая дублетность, коммуникативная эквивалентность, унификация и нормирование.

Summary

Oliynyk A.D. The role of English loan words and word combinations in the development of modern Ukrainian microeconomic terminology. Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree in specialty 10.02.01 Ukrainian language. Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to the problems of adaptability of English loan words in the Ukrainian microeconomic terminological system as a part of general economic terminology, and to the role of variety of economic terms’ internationalization in this process. In the thesis the methods of classification of the newest microeconomics units according to their functional and structural-semantic features was elaborated, the ways of organization and systematic approach to the translated microeconomic terms were demonstrated.

The author emphasizes the fact that during the period of market transformation of the society the economic terminology becomes the most dynamic part of lexical and semantic language system. The emergence of new concepts causes the so-called “terminological explosion”-the penetration of new lexical items into previously established system of terms. These processes bring about the urgent need of analysis, systematization and unification of the variety of economic terms. That is why one of the main purposes of the research is the development of principles of standardization and unification of Ukrainian and Russian microeconomic terminology.

The author looks into various versions of introducing English loan words and offers his way of unification according to the so-called scale of identity, which helps to select the proper variant of a term. He also focuses on the classification of English loan economic terms and international words. Specifically, he divides all the English loan words into such classes: a) the direct loans (“neat” English terms and international words), b) the translation loans (structural and semantic ones) and c) semi-loans, which contain two or more components of various linguistic origin.

The author analyzes the reasons of adoptions. They are of two kinds-linguistic and non-linguistic. The first include: a) semantic overloading of the native language items; b) easy acceptance of loan-words due to the international components; c) the brevity of borrowed items and d) the ability to combine with the native language components. Among the non-linguistic factors the author specifies the following: a) borrowing of an item as a result of borrowing of the appropriate concept; b) growth of the global-scale contacts of economic experts and scientists and c) the desire of participants of the communication act to adapt their language systems.

The author closely investigates the principles and means of the translation of microeconomic loan-words with a special emphasis on the communicative equivalence in both languages-English and Ukrainian. Translation is defined as the exact reproduction of the original term by means of the target language with the preservation of unity of sense and style. All the translated economic terms are divided into the following categories: direct loans, loan-translated words and word combinations,