Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут

соціальної та судової психіатрії

БАСАЛЮКОВ

В’ячеслав В’ячеславович

УДК 616.89-008.442-085:615.851.6

ПСИХОТЕРАПІЯ СЕКСУАЛЬНОЇ ДИСГАРМОНІЇ ПОДРУЖНЬОЇ ПАРИ НА МОДЕЛІ ТРЕНІНГУ ОСОБИСТІСНОГО РОСТУ

Спеціальність 14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія після-дипломної освіти, завідувач кафедри сексології і медичної психології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бітенський Валерій Семенович, завідувач кафедри психіатрії та медичної психології, Одеського державного медичного університету

доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, завідувач кафедри психіатрії, наркології, загальної та медич-ної психології, Українська медична стома-то-логічна академія

Провідна установа:

Український науково-дослідний інститут клінічної та єкспериментальної неврології та психіатрії

Захист дісертації відбудеться "26" червня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної та судової психіатрії МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної та судової психіатрії (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103)

Автореферат розісланий "19" травня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук | Ю.В.Онишко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сексуальна дисгармонія подружньої пари – дуже поши-рене явище, що не тільки являє собою медичну проблему, як прояв порушення сексуального здоров’я, але має й велике соці-аль-не значення, оскільки подружня дисгармонія підриває міц-ність шлюбу і нерідко призводить до розпаду сім’ї.

Актуальність теми. Питання корекції сексуальної дисгар-монії, що розробляються на основі аналізу причин, клінічних проявів та особливостей її динаміки, висвітлено в ряді сучасних праць (Г.Т.Сонник, 1996; Б.В.Михайлов, О.К.Напреєнко, О.Л.Квасневський, І.І.Кутько, Н.О.Марута, С.І.Табачников, І.К.Сосін, О.І.Сердюк, В.В.Чугунов, 1998; А.П.Чуприков, 1999).

Проте проблему ефективної терапії дисгармонії не можна вважати вирішеною, що пов’язано зі складним генезом розладу сексуального здоров’я, а це, як правило, супроводжується пору-шен-ням міжособистісних відносин подружжя. Звідси – необ-хідність подальшої розробки та вдосконалення корекції по-дружньої дисгармонії. Нині основним методом корекції подруж-ньої дисгармонії визнано психотерапію. Використовуються різні її методи і форми. Деякі автори є прихильниками традиційної з початку століття індивідуальної психотерапії (Г.С.Кочарян із співавт., 1994; О.Ф.Возіанов, І.І.Горпинченко, 1996; О.М.Мо-розов, 1999). Проте більшість авторів (О.К.Напреєнко із співавт., 1997; В.В.Кришталь, 1998, 1999) погоджуються на тому, що в психотерапевтичному процесі має брати участь подружжя. Саме на цій точці зору грунтується розповсюдження сексуальної терапії та сімейної психотерапії. Достатньо широко використовується для корекції сексуальної дисгармонії групова психотерапія, яка базується на законах групової динаміки (S.Kratochvil, 1995; В.В.Кришталь із співавт., 1997, 1999; О.Г.Шевцов, 1998). У ряді праць пропонується застосовувати в терапії дисгармонії гру-повий тренінг (D.Kirschner, 1990; К.В.Подшивалов, 1996).

Тим часом досі не привернуло уваги дослідників вико-ристання при сексуальній дисгармонії такого ефективного ме-тоду психотерапії, як тренінг особистісного росту, який дає змогу, впливаючи на особистість, досягти позитивних змін у сексуальній поведінці. Це й стало передумовою для проведення цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено в рамках включеної до плану науко-во-дослідної програми Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою "Соціальні, психологічні, біологічні чинники в етіології та патогенезі, корекції і профілактиці порушень сексуального здоров’я" (№ держ. реєстрації 0195U020613).

Мета дослідження:розробка клініко-психотерапевтичного підходу шляхом створення моделі тренінгу особистісного росту для психотерапії сексуальної дис-гар-монії подружньої пари.

Завдання дослідження:

1.Розробити модель тренінгу особистісного росту, як основу психотерапії сексуальної дисгармонії подружньої пари, виходячи з принципів системного підходу дослідження сексуального здоров'я.

2.Вивчити ефективність тренінгу особистісного росту в подружніх пар із сексуальною дисгармонією шляхом порівняльного аналізу результатів до, після тренінгу й у контрольній групі.

3.Оцінити результати психотерапії подружніх пар із сексуальною дисгармонією на моделі тренінгу особистісного росту за даними катамнезу.

4.Визначити взаємозв'язок між стилем ведення групи й ефективністю тренінгу.

Наукова новизна результатів дослідження. Новим у роботі є запропонована трьохетапна модель тренінгу особистісного рос-ту та її застосування для психотерапевтичної корекції сексу-аль-ної дисгармонії подружньої пари. Уперше зареєстровано законо-мір-ності групової динаміки і способи комунікації в групі при вико-ристанні методу тренінгу особистісного росту і визначено оптимальний стиль ведення тренінгу. Встановлено коротко-строкові (беспосередньо після тренінгу) та довгострокові (по даним катамнезу) ефекти тренінгу та його ефективність при різних клінічних формах первинної сексуальної дисфункції у чоловіків та жінок і сексуальної дезадаптації. Вперше показано також високу ефективність тренінгу особистісного росту при невротичних розладах, що супроводжують сексуальну дис-гармонію.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена модель тренінгу особистісного росту дає мож-ливість цілеспрямовано впливати на такі особистісні ха-рактеристики пацієнтів, як самоконтроль, наполегливість у від-сто-юванні своєї позиції, самооцінка, стратегія поведінки подружжя в конфліктних ситуаціях, і на сексуальну поведінку. Тренінг дозволяє також досягти позитивної трансформації сек-суальної мотивації подружжя.

Запропонована модель тренінгу особистісного росту є висо-коефективною при всіх клінічних формах сексуальної дез-адаптації та сексуальної дисфункції в сполучені с неврозами у чоловіків і жінок і може з успіхом використовуватися в службах планування сім’ї, при проведенні сімейного консультування, подружньої та сімейної психотерапії, при розробці тренінгових програм, спрямованих на особистісний ріст.

Практичну цінність мають розроблена і детально описана в роботі методика проведення тренінгу в групах пацієнтів з різними фор-мами порушення сексуального здоров’я зі збереженням анонім-ності проблеми подружньої пари, і сценарії тренінгу, які враховують зако-ни групової динаміки та особливості комунікації в групі.

Особистий внесок автора в розробку теми. Автором осо-бисто обстежена 161 (322 пацієнтів) подружня пара із сексуальною дисгар-монією. Проведено комплексне клініко-анамнестичне, психіат-ричне обстеження пацієнтів, системно-структурний аналіз сек-суального здоров’я подружжя, експериментально-психологічне і соціологічне дослідження. На підставі здобутих результатів розроблено та апробовано в клінічній практиці модель тренінгу особистісного росту. Наукова інтерпретація результатів дослід-ження і статистична обробка здобутих у процесі дослідження даних здійснено особисто автором.

Апробація та впровадження результатів дослідження в практику. Основні результати цього дослідження були пред-ставлені у доповідях та обговорені на ІІ Міжнародний науково-практичній конференції "Семья-94" (Сімферополь, 1994); І Міжнародній конференції "Восток-Запад" з проблем сексуаль-ного насильства (Прага, 1996); І Міжнародній конференції "Проблемы современной сексологии и сексопатологии" (Москва, 1996); І Міжнародній конференції "Телефонная помощь в период катастроф и бедствий" (Санкт-Петербург, 1996); Міжнародній конференції "Актуальні питання сім’ї, сексології і репродукції" (Київ, 1998); ІІ Міжнародній конференції "Психопатологія людини і тварини" (Київ, 1999).

Розроблену модель тренінгу особистісного росту впро-вад-жено у практичну роботу сексологічних і психотерапевтичних кабінетів, центрів охорони материнства і дитинства, плану-ван-ня сім’ї, охорони здоров’я і соціальних служб Криму, а також включено до програми курсів психології, психіатрії, психотерапії на кафедрі психіатрії і психотерапії Кримського державного медичного університету і до педагогічного процесу на кафедрі сексології і медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. Матеріали роботи опубліковано у 13 наукових статтях (4 в періодичній пресі, 9 – у збірках матеріалів і тез доповідей кон-ференцій).

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 150 стор. машинопису і складається зі вступу, оглядового роз-ділу, що висвітлює сучасний стан проблеми, чотирьох розділів власних досліджень, заключення і висновків. Матеріали дисер-тації проілюстровано 30 таблицями. Бібліографічний список міс-тить 191 джерел, у тому числі 77 закордонних.

ЗМІСТ РОБОТИ. ЗДОБУТІ РЕЗУЛЬТАТИ

Під наглядом перебувала 161 подружня пара із сек-суальною дисгармонією. Чоловіки були віком від 18 до 47 років (середній вік 33,8), жінки – від 16 до 50 років (середній вік – 28,9 року). Чоловіки і дружини здебільшого належали до однієї вікової групи.

Тривалість шлюбу становила у 55,3% подружніх пар від одного до 3 років, у решти (44,7%) – від 4 до 7 років. Переважна більшість подружжя (76,4%) перебували у першому шлюбі, 17,4% - у другому, 6,2% - в неофіційному шлюбі.

Вищу освіту мали 36% подружжя, решта – середню і середню спеціальну.

По виду трудової діяльності 64,6% чоловіків займалися кваліфікованою та не-кваліфікованою фізичною працею, решта – розумовою працею. Із жінок фізичною працею займалися 39,1%, 50,3% були служ-бовцями, решта – домогосподарками.

Серед обстежених подружніх пар 28,6% були бездітними, 50,3% мали по одній і 21,1% - по дві дитини.

У всіх подружніх пар мали місце первинні форми по-ру-шення сексуального здоров’я: соціокультурна (у 6,2% подружніх пар), дезінформаційна (у 11,5%), комунікативна (у 20,5%), сексуально-еротична (у 16,8%), аверсійна (у 9,3%) форми сексу-альної дезадаптації, невроз очікування (у 11,2%), коїтофобія (у 5,6%), вагінізм (у 2,2%), дисрегуляторна (у 3,7%), алекситимічна (у 3,7%) та абстинентна (у 9,3%) форми сексуальної дисфункції. У всіх подружніх пар сексуальна дисгармонія спостерігалася з самого початку подружнього життя.

У більшості обстежених було діагностовано невротичні розлади у формі дістімії, неврастенії, дісоціативних, обсесівно-компулсивних розладів відповідно у 31,7, 27,9, 9,3, 14,9% чоловіків і 42,8, 13,0, 27,9, 9,3% жінок.

Усі подружні пари були поділені на дві групи, однорідні за віком і клінічними формами порушень психічного і сексуального здоров’я. До першої (основної) групи увійшли 84 пари, яким з метою корекції сексуальної дисгармонії проводили тренінг осо-бис-тісного росту за розробленою нами моделлю. Другу, конт-рольну, групу склали 77 подружніх пар, у яких корекцію дис-гармонії здійснювали традиційними методами психотерапії: ауто-тренінгом, гіпносугестивною і раціональною психотерапією.

Дослідження проведено в період 1994 – 1998 рр. на базах кабінету сексопатології Кримської республіканської клінічної психіатричної лікарні № 1, №5 і кафедри сексології і медичної психо-логії Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Стан сексуального здоров’я подружжя досліджували мето-дом системно-структурного аналізу за його інтегральними діагнос-тичними критеріями, компонентами та складовими (В.В.Кришталь, 1998).

При вивченні преморбідних відмінностей особистості ана-лі-зували акцентуації характеру (А.Є.Личко, 1983).

Міжособистісні відносини подружжя досліджували за до-по-могою модифікованого варіанта інтерперсональної діагнос-тики Лірі (Л.М.Собчик, 1990а), колірного тесту Люшера (Л.М.Собчик, 1990б), методики дослідження самооцінки С.Я.Рубін-штейн, 1970) і тесту поведінки (В.Ю.Большаков, 1994). Тип взаємодоповнення у шлюбі визначали за Т.М.Мішиною (1970).

Для аналізу ефектів тренінгу особистісного росту засто-совували критерії ефективності групової психотерапії (Б.Д.Кар-васарський, С.Ледер, 1990). У процесі проведення тренінгу ви-значали стадії групової динаміки (М.М.Кабанов із співавт., 1983), переважні способи групової комунікації (Н.Смелзер, 1994), а також фіксували варіанти ролей учасників у групах (В.Ю.Большаков, 1994). Стилі ведення тренінгу оцінювали за Л.О.Петровською (1989) і S.Kratochvil (1991).

Терапевтичну ефективність тренінгу особистісного росту оцінювали шляхом клінічних спостережень за динамікою гру-по-вого процесу, контент-аналізу самозвітів, за результатами аналізу даних психодіагностики і спеціально розроблених анкет-думок.

Статистичний аналіз отриманих результатів проводився за допомогою використання t-критерію Стьюдента статистичним пакетом комп’ютерної обробки даних STATISTICA (фірма виробник StatSoft Inc., USA) в середовищі Windows-95.

Результати всебічного обстеження з позицій системного підходу подружніх пар, що перебували під наглядом, було покладено в основу розробленої трьохетапної моделі тренінгу особистісного росту.

На першому, підготовчому, етапі тренінгу проводили ре-єстрацію, анкетування учасників, індивідуальну співбесіду з кож-ним пацієнтом та вихідну психодіагностику. У межах ос-новної групи пацієнтів було розподілено на 7 груп по 12 людей у кожній. Групи були гетерогенними за статтю, віком, нозологією, професією, ступенем знайомства й освіти учасників. Подружжя направлялися у різні групи зі збереженням анонімності їх проблем.

Власне тренінг особистісного росту складав другий етап моделі. Тренінг проводився за розробленим заздалегідь сце-нарієм і тривав протягом 40 годин (по 8 годин упродовж 5 днів). Взаємодія учасників групи у тренінгу регулювалася п’ятьма основними правилами, які зводилися до таких прин-ципів: "тут і зараз", активність, конфіденціальність, персоні-фі-ко-ваність у висловлюваннях, довіра.

Тренінг включав групову дискусію, розігрування рольових ситуацій по проблемах міжособистісних відносин у шлюбі, впра-ви та ігри, які виконувалися під відповідну музику і були спря-мовані на розвиток емпатії і комунікативної компетентності.

У процесі тренінгу було виділено такі стадії групової динаміки: знайомства, конфронтації, працездатності, розпаду і чотири способи групової комунікації – "коло", "ланцюжок", "колесо" і "Y".

На заключному, третьому, етапі проходило групове обговорення тренінгу, його учасники заповнювали анкети-думки, писали самозвіти, для визначення ефективності тренінгу проводилася підсумкова психодіагностика.

Порівняльний аналіз короткострокових ефектів тренінгу особистісного росту у подружжя основної групи і результатів проведеної психотерапії в контрольній групі показав таке.

При комунікативній, сексуально-еротичній формах сек-суальної дезадаптації кількість випадків відновлення сексуальної гармонії склала 14,3 і 9,5%. У решти подружніх пар настало значне поліпшення (4,6 і 5,8%) і поліпшення (2,4 і 3,6%). У той же час у контрольній групі повне відновлення сек-суаль-ного здоров’я реєструвалося у 3,9 і 1,3% подружжя. Таким чином, максимальний терапевтичний ефект в основній групі від-значався при цих формах сексуальної дезадаптації від-повідно у 3,6 і 7,3 разу частіше (p<0,05) у порівнянні з контролем.

Серед подружніх пар із соціокультурною, дезін-форма-ційною формою сексуальної дезадаптації, при коїтофобії, вагі-нізмі, абстинентній, алекситимічній формах сексуальної дис-функції терапевтичний ефект був досягнутий у всіх випадках. При цьому повне відновлення сексуальної гармонії настало від-по-відно у 5,9, 7,1, 3,0, 1,0, 4,1 і 2,4% подружніх пар, а у реш-ти – значне поліпшення і поліпшення. У контрольній групі при даних формах порушення сексуального здоров’я максимальний тера-певтичний ефект був досягнутий відповідно в 1,3, 6,5, 2,6, 1,3, 1,9 і 0% випадків.

У цілому в групі подружжя, які пройшли тренінг осо-бис-тісного росту, кількість випадків повного відновлення сексу-ального здоров’я склала 52,4%, що в два рази більше, ніж значне поліпшення (26,2%), в 3,4 разу більше, ніж випадків поліпшення (15,5%), і у 8,8 разу більше, ніж випадків без зміни (5,9%) стану (p<0,001).

У контрольній групі повне відновлення сексуальної гармо-нії відзначалося у 24,7% подружжя, що в 2,1 разу рідше в порів-нянні з основною групою (p<0,001).

Аналіз рівня соціально-психологічної адаптації у подруж-жя, які пройшли тренінг, виявив, що високий рівень спосте-рі-гався у 40,5% подружніх пар, тоді як до тренінгу і в контрольній групі такий рівень взагалі не виявлявся. Після тренінгу соці-ально-психологічна дезадаптація зберігалася у 4,8% подружжя, тобто в 7,5 разу рідше, ніж до початку занять (35,7%), і в 6,5 разу рідше, ніж у контрольній (31,2%) групі (p<0,001).

Високий рівень сексуально-еротичної адаптації відзна-чався після тренінгу у 41,7% подружніх пар, тоді як до тренінгу і в контрольній групі він не спостерігався (p<0,001). У той же час середній рівень сексуально-еротичної адаптації подружжя, які пройшли тренінг (46,4%), став рідшим, ніж до нього (61,9%) і ніж у контрольній групі (70,1%). Що ж до сексуально-еротичної дезадаптації подружжя, то після тренінгу вона відзначалася в 3,2 разу (11,9%) рідше, ніж до нього (38,1%), і в 2,5 разу рідше, ніж у контрольній групі (29,9%).

Вірогідно зросло після тренінгу число чоловіків з ігровим типом сексуальної мотивації: воно склало 39,3% у порівнянні з 11,9% до тренінгу і 10,4% у контрольній групі. Крім того, серед чоловіків, які пройшли тренінг особистісного росту, генітальний тип сексуальної мотивації став спостерігатися в 2,6 разу рідше, ніж до тренінгу – відповідно 11,9 і 30,9%, і в 2,4 разу рідше в порівнянні з контрольною групою (28,6%). Шаблонно-регламен-тований тип сексуальної мотивації після тренінгу у чоловіків спостерігався майже удвічі рідше, ніж до нього (17,9 і 36,9%), і в 2,3 разу рідше в порівнянні з контрольною групою (42,9%).

Приблизно така ж сама закономірність у трансформації типів сексуальної мотивації була виявлена і у жінок, які брали участь у тренінгових заняттях. Ігровий тип сексуальної мотивації (38,1%) відзначався в 2,3 разу частіше, ніж до тренінгу (16,7%) і в контрольній групі (16,9%). Шаблонно-регламенто-ва-ний тип мотивації після тренінгу особистісного росту спостері-гався у жінок в 1,9 разу рідше, ніж до тренінгу (відповідно 25,0 і 47,6%), і в два рази рідше в порівнянні з контрольною (50,7%) групою (p<0,001).

Із 118 осіб (основної групи), у яких були виявлені очевидні акцентуації характеру, відновлення сексуальної гармонії було досягнуто у 51,7%, що в 1,8 разу більше, ніж випадків значного поліпшення (28%), в чотири рази більше, ніж випадків поліп-шення (12,7%), і в 6,8 разу більше, ніж випадків без змін стану (7,6%).

У групі контролю повне відновлення сексуального здоров’я при різних акцентуаціях характеру відзначалося у 28,3% випадків, що в 1,8 разу рідше, ніж в основній (p<0,001).

Після проведення тренінгу особистісного росту серед осіб із гіпертимними, циклоїдними, сенситивними, шизоїдними, істероїдними, нестійкими і конформними акцентуаціями харак-теру не було жодної людини, у якої не був би досягнутий терапевтичний ефект, а повне відновлення сексуальної гармонії відзначалося найчастіше (5,9%) в осіб з істероїдною акцен-туацією і найрідше при нестійкому типі акцентуації (1,7%); при інших типах воно мало місце в 2,5 – 3,4% випадків. Серед пацієнтів з астеноневротичними рисами сексуальна гармонія була відновлена у 16,9%, що в п’ять разів частіше в порівнянні з відсутністю ефекту (3,4%).

У контрольній групі відновлення сексуальної гармонії спостерігалося найчастіше при астеноневротичному типі акцентуації (9,4%) і найрідше – в осіб з лабільною акцентуацією (1,9%).

Аналіз ефективності тренінгу особистісного росту при нев-ро--тичних розладах також показав його перевагу в порівнянні з традиційними методами психотерапії.

Серед 168 пацієнтів ос-нов-ній групі відновлення сексуальної гармонії спостерігалося при всіх формах невротичних розладів. Так при деприсивному неврозі у жінок воно було досягнуто в 14,3%, а у чоловіків у 11,9% випадків. При неврастенії у чоловіків максимальний ефект відзначався дещо рідше (11,9%), однак не було випадків відсутності успіху терапії.

У той же час серед 154 паціентів контрольній групі повне відновлення сексуальної гармонії було досягнуто у жінок в 5,2%, а у чоловіків у 3,3% випадків, що відповідно в 2,7 и 3,7 разу рідше, ніж в в основній групі. При неврастенії максимальний терапевтичний ефект відзначався (у 3,3%) чоловіків, що у 3,7 разу рідше, ніж в основній (p<0,01).

При всіх формах невротичних розладів відновлення сексуальної гармонії реєструвалося в чоловіків (28,6%) у три разу частіше, ніж значне поліпшення стана (9,5%) (р < 0.001), у 3,4 раз частіше у порівнянні з поліпшенням (8,3%) і у 8 раз частіше, ніж без змін стана (3,6%) (р<0.001). У свою чергу в жінок воно виявлялося (29,1%) у 2,4 разу частіше, ніж значне поліпшення стана (11,9%), у 4,8 разу частіше, ніж поліпшення (6%), і в 9,8 разу частіше, ніж відсутність яких-небудь змін у стані (3%) (р <0.001).

У контрольній групі повне відновлення сексуального здоров'я при всіх цих розладах спостерігалося в (16,2%) жінок у 1,8 разу рідше, а в (11,7%) чоловіків у 2,4 разу рідше в порівнянні з основною групою.

Результати психодіагностичного дослідження показали, що більшість чоловіків, які пройшли тренінг особистісного росту, характеризували себе і своїх дружин як впевнену, незалежну, реалістичну, неконформну і дружелюбну особистість. При цьому у чоловіків зменшилися відчуття провини, нестриманість і запальність, а їхні дружини, окрім зазначених параметрів (за винятком відчуття провини), відзначали у себе готовність допо-магати і співчувати оточуючим. Разом із тим у всіх учасників тренінгу виявилося зближення реальних та ідеальних характе-ристик себе і партнера.

До тренінгу особистісного росту у подружжя переважали такі відмінності особистості, як ранимість щодо критичних зауважень, підвищене почуття незалежності, потреба у свободі прийняття рішень, двоякість почуттів до об’єкта прив’язаності від задоволення до тривоги, вразливе самолюбство і підвищена соромливість. Після закінчення тренінгу і в чоловіків, і в жінок можна було відзначити такі риси, як активна життєва позиція, підсилення самоконтролю, наполегливість у відстоюванні своєї позиції, прагнення до самореалізації та особистісного росту.

У результаті тренінгу більш адекватною стала самооцінка подружжя, головним чином за рахунок зменшення кількості випадків заниженої самооцінки.

У ситуації конфлікту до тренінгу особистісного росту провідним стилем поведінки у чоловіків було суперництво, у жінок – компроміс, а після нього переважним стилем поведінки у подружжя стало співробітництво. Крім того, чоловіки стали рідше вдаватися до пристосування, а жінки – до суперництва як способів розв’язання конфліктних ситуацій.

Довгострокові ефекти тренінгу по даним катамнезу були вивчені нами у 53 подружніх пар основної і 44 пар контрольної групи через 1,5 року після проведення психотерапевтичної корекції. Досліджен-ня проводили методом інтерв’ювання та анкетування.

При дослідженні діапазону прийнятності та його відпо-від-ності у подружжя було встановлено, що в основній групі, де проводився тренінг особистісного росту, мануальний діапазон прийнятності (50,9%) став спостерігатися на 21,7% рідше, ніж перед початком тренінгу (72,6%), і на 15% рідше в порівнянні з контрольною групою (65,9%). Це сталося за рахунок збільшення після тренінгу числа осіб з оральним діапазоном – 49,1%, частота якого до тренінгу і в контрольній групі становила відповідно 27,4 і 34,1%. Різко зросла також відповідність діапазонів прийнятності подружжя. Вона склала 81,1%, підвищившись більш ніж у два рази в порівнянні із ситуацією до тренінгу (38,7%), і в 1,8 разу в порівнянні з контрольною (44,3%) групою (p<0,001).

Співробітництво як тип взаємодоповнення у шлюбі в подружжя, що брали участь у тренінгу, виявлялося в 9,5 разу частіше, ніж до тренінгу (відповідно у 56,6 і 5,9%) і в 2,5 разу частіше в порівнянні з контролем (2,3%). У той же час суперництво після тренінгу спостерігалося в 3,4 разу рідше, ніж до нього – відповідно 15,1 і 51,2%, і в 3,2 разу рідше, ніж у контрольній (47,7%) групі (p<0,001).

Тренінг особистісного росту позитивно вплинув і на соціологічні характеристики пацієнтів: серед них різко змен-ши-лася кількість пар, які перебували в неофіційному шлюбі – до 1,9% у порівнянні з 8,3% до початку тренінгу і з 9,1% у кон-трольній групі (p<0,05). За кількістю осіб, що перебували в офіцій-ному шлюбі, суттєвої різниці між основною і контрольною групами не виявлено.

Проведений нами аналіз складу сім’ї в обох групах пока-зав, що серед подружніх пар основної групи в 4,1 разу змен-шилася кількість бездітних сімей: якщо до тренінгу їх було 30,9%, то в період катамнестичного обстеження – лише 7,5%, тоді як в контрольній групі залишалося 36,4% бездітних сімей. Це сталося за рахунок збільшення після тренінгу кількості сімей з однією дитиною – 69,8%, в той час як перед початком тренінгу і в контрольній групі кількість таких сімей становила 51,2 і 47,7% відповідно (p<0,05).

Ми використовували три основних стилі ведення тренінгу особистісного росту, який застосовувався для терапії сексуаль-них дисгармоній – недирективний, директивний і компроміс-ний, і проаналізували їх ефективність.

При недирективному стилі ведучий займав позицію невтру-чання, в результаті чого керівництво групою брали на себе її лідери. Директивний стиль припускав наявність і не-ухильне проведення чіткого сценарію тренінгу. При компро-місному стилі ведення тренінгу елементи директивності поєдну-валися з відступами у бік недирективної стратегії.

З метою підвищення ефективності тренінгу особистісного росту було використано специфічні прийоми, такі як форму-вання соціально-рольової структури групи: побудова стадій гру-пового процесу в потрібній послідовності і з необхідною трива-лістю; техніки конфронтації. Слід зазначити, що успіх тренінгу багато в чому залежить від особистісних відмінностей і підго-товленості психотерапевта. Йому мають бути притаманні такі якості, як уміння контролювати свою власну поведінку; емпа-тичне розуміння інших людей та уміння використовувати їхні психологічні особливості; аутентичність у поведінці; володіння невербальними засобами спілкування.

Порівняльний аналіз ефективності тренінгу особистісного росту в терапії сексуальної дисгармонії при застосуванні різних його стилів дав змогу дістати такі дані. Повне відновлення сексуальної гармонії при компромісному стилі відзначалося в 23,8% випадків, що у 3 рази більше, ніж кількість випадків значного поліпшення (7,7%), у 4,9 разу більше, ніж кількість випадків поліпшення (4,8%), і в 19,5 разу більше, ніж кількість випадків відсутності ефекту (1,2%). При директивному стилі відновлення сексуальної гармонії було досягнуто в 16,7% ви-падків, у 7 разів частіше в порівнянні з поліпшенням (2,4%), і в 9,3 разу частіше, ніж кількість випадків відсутності успіху терапії (1,8%). При недирективному стилі ведення групи макси-мальний ефект тренінгу склав 12,5% і спостерігався в 6,1 разу частіше в порівнянні з випадками без зміни (2%) стану (p<0,001).

Таким чином, при компромісному веденні тренінгу не тільки був найвищий відсоток досягнення максимального тера-пев-тичного ефекту, але й найменша кількість випадків невдачі психотерапії. Здобуті результати переконують в тому, що цей найбільш гнучкий стиль ведення групи слід вважати опти-мальним при корекції первинних форм сексуальної дезадаптації і сексуальної дисфункції. У цілому застосування тренінгу особис-тісного росту з метою психотерапевтичної корекції різних форм порушення сексуального здоров’я дозволило здобути високий і стійкий терапевтичний ефект безпосередньо після тренінгу у 78,6% подружніх пар, а через 1,5 року – у 86,8% подружжя.

ВИСНОВКИ

1.Розроблена модель тренінгу особистісного росту, як основа психотерапії сексуальної дисгармонії подружньої пари виходячи з принципів системного підходу дослідження сексуального здоров'я. Тренінг особистісного росту спрямований на нівелювання негативних рис особистості, оптимізацію поведінки і міжособистих відношень, що обумовлює його високу ефективність при корекції первинних форм сексуальної дезадаптації і сексуальної дисфункції.

2.Апробована трьохетапна модель тренінгу особистісного росту, як методу психотерапії сексуальної дисгармонії, повинна проводитись в гетерогенних по статі і нозології групах із зберіганням анонімності проблеми подружжя. Тренінгова програма повинна будуватися з урахуванням закономірностей групової динаміки і засобів комунікації в групі з використанням методу розігрування рольових ситуацій, управ, спрямованих на розвиток емпатії й інших рис особистості, що сприяють успішній комунікації.

3.Ефективність тренінгу особистісного росту складається в тому, що він дозволяє нівелювати явні акцентуації характеру, сприяє виробітку правильних форм загальної і сексуальної поведінки, і внаслідок цього є високоефективним при корекції соціально-культурної, дезінформаційної, комунікативної, сексуально-еротичної дезадаптації подружжя, коїтофобії, вагінізмі, абстинентної, алексетімічної форме сексуальної дисфункції, у тому числі супроводжующихся невротичними розладами. Тренінг особистісного росту призводить до трансформації убік гармонізації сексуальної мотивації і діапазону прийнятності подружжя, завдяки чому різко зростає рівень їх сексуально - еротичної адаптації. Висока ефективність тренінгу виявлена при наявності у подружжя депресивного неврозу і неврастенії, а також депресивного й астенічного синдромів відповідно в рамках депресивного неврозу і неврастенії.

4. Дано оцінку ефективності моделі тренінгу особистісного росту за результатами психодіагностичних досліджень. Безпосереднім результатом проведення тренінгу є зменшення в пацієнтів почуття провини, нестриманості запальності і поява таких рис, як впевненість у собі, незалежність, реалістичність, неконформність, дружелюбність, у жінок також - готовність допомагати і співчувати навколишнім. Характерними були після тренінгу зближення реальних і ідеальних оцінок себе і чоловіка, більш адекватна самооцінка, посилення самоконтролю, наполегливості у відстоюванні своєї позиції і прагнення до особистісного росту. Якщо до проходження тренінгу особистісного росту основною стратегією поведінки у чоловіків було суперництво, а в дружин - поступка, то після тренінгу співробітництво стає основним типом взаемодоповнення подружжя у шлюбі.

5. За даними катамнезу через 1,5 року після проведення тренінгу особистісного росту зберігається високий рівень сексуально-еротичної і міжособістной адаптації подружньої пари. Крім того, до цього часу значно скорочується кількість партнерів, що складаються в неофіційному шлюбі, і поліпшується репродуктивна функція сім'ї, про що свідчить скорочення в 4,1 разу числа бездітних сімей.

6.Визначено взаємозв'язок між стилем ведення й ефективністю тренінгу особистісного росту. Найбільше ефективним є компромісний стиль ведення тренінгу, коли сполучаться елементи директивності із широкими відступами убік недирективної стратегії. При компромісному стилі ведення групи спостерігається повне відновлення сексуальної гармонії подружої пари.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЯ

Басалюков В.В. Психотерапія сексуальної дисгармонії под-ружньої пари на моделі тренінгу особистісного росту. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ме-дич-них наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії МОЗ України. Київ, 2000.

З позиції системного підходу проведено всебічне ком-п-лексне клінічне, експериментально-психологічне і соціологічне об-стеження 161 подружньої пари з різними формами первинної сексуальної дезадаптації і сексуальної дисфункції у подружжя. На підставі здобутих результатів розроблено трьохетапну модель тренінгу особистісного росту, як методу психотерапевтичної ко-рекції сексуальної дисгармонії подружньої пари. Досліджено короткострокові і довгострокові ефекти тренінгу, виявлена позитивна динаміка особистісних особливостей і характеру взаємодії подружжя. Визначено оптимальний - компромісний стиль ведення тренінговой групи. Показано високу ефективність тренінгу при сексуальної дисгармонії подружньої пари, а також при супровідних її невротичних розладах.

Ключові слова: сексуальна дисгармонія, тренінг особис-тіс-но-го росту, ефекти і стиль ведення групи.

АННОТАЦИЯ

Басалюков В.В. Психотерапия сексуальной дисгармонии супружеской пари на модели тренинга личностного роста. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата меди-цинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии МЗ Украины. Киев, 2000.

С позиции системного подхода проведено всестороннее комплексное клиническое, экспериментально - психологическое и социологическое обследование 161 супружеской пары с разными формами первичной сексуальной дезадаптации и сексуальной дисфункции у супругов. На основе полученных результатов разработана трехэтапная модель тренинга личностного роста, как метода психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары. Предложен сценарий проведения тренинга, изучена групповая динамика, особенности групповой коммуникации при сохранении анонимности проблемы супружеской пары. Предложены форма групповой дискуссии, метод разыгрывания ролевых ситуаций, упражнения, направленные на развитие черт, способствующих успешной коммуникации. Определен оптимальный - компромиссный стиль ведения тренинговой группы.

Исследованы краткосрочные и долгосрочные эффекты тренинга личностного роста. Показана высокая эффективность тренинга компромиссного стиля ведения тренинга. Выявлена высокая эффективность тренинга личностного роста при социально-культурной, дезинформационной, коммуникативной, сексуально-эротической формах сексуальной дезадаптации, при коитофобии, вагинизме, абстинентной, алекситимической формах сексуальной дисфункции, а также при сопровождающих эти нарушения сексуального здоровья невротических расстройствах – дистимии, неврастении, диссоциативных, обсессивно-компульсивных расстройствах и при явных акцентуациях характера (астеноневротического, истероидного, циклоидного, шизоидного, гипертимного, сенситивного, конформного и неустойчивого типа).

Установлена трансформация в сторону гармонизации под влиянием тренинга личностного роста важнейших, сексуальных проявлений - сексуальной мотивации и диапазона приемлемости супругов, благодаря чему резко возрос уровень их сексуально - эротической адаптации. При этом тренинг, способствовал нивелированию таких личностных черт у мужчин и женщин, как несдержанность и вспыльчивость, сближению реальных и идеальных оценок себя и супруга, усилению самоконтроля, настойчивости в отстаивании своей позиции, адекватности самооценки и стремлению к личностному росту. После прохождения тренинга произошла положительная динамика в межличностных отношениях супругов, наблюдалось преобладание сотрудничества, как типа взаимодополнения в браке. Долгосрочным эффектом тренинга личностного роста было также значительное сокращение числа лиц, состоящих в неофициальном браке и количества бездетных супружеских пар.

В целом проведение тренинга личностного роста позволило получить высокий и стойкий терапевтический эффект непосредственно после тренингау 78,6% супружеских пар с разными клиническими формами первичной, сексуальной дезадаптации и сексуальной дисфункции, а в отдаленный период (через 1,5 года) у 86,8% супругов.

Ключевые слова: сексуальная дисгармония, тренинг личностного роста, эффекты и стиль ведения группы.

SUMMARY

Basalyokov V. V. Psychotherapy of sexual disgarmony of a married couple on the model of training of personal growth. – Manuscript.

Thesis for quest of scientific degree of Candidate of medical Science in specialty 14.01.16 – psychiatry. – Ukrainian scientific research institute of social and forensic psychiatry. – Kiev. 2000.

From the position of the systematical point of viev. All-round experementally-psychological, sociological examining of 161 married couples with different forms of initial sexual disadaptation and sexual disorders of them has been studied.

On the basis of achieved results the three-staged model of training of personal growth, as the method of psychotherapeutic correction of sexual disgarmony of a married couple has been elaborated. Short-timed and long-timed effects of training have been studied and the positive dinamics of personal pecularities and the character of interactions of partners have been found out. The optimal – compromising style of conducting training group has been defined. The most effectiveness training in the case of sexual disgarmony of a married couple has been showed and as a result of it neurotic disorders.

Key words: sexual disgarmony, the training of personal growth, effect and style of conducting the group.