ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ПОПОВИЧЕНКО Ірина Валеріївна

УДК 658.5

ОЦІНКА ВИРОБНИЧОГО РИЗИКУ ПРОЕКТУ

ПРИ ФОРМУВАННІ ДОГОВІРНОЇ ЦІНИ

05.13.22 – управління проектами та розвиток виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Дніпропетровськ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури (ПДАБтаА) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Кірнос Володимир Михайлович,

кафедра планування та організації

будівництва ПДАБтаА, професор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Ткаченко Володимир Андрійович, Дніпропетровський університет економіки і права, проректор з наукової роботи, завідуючий кафедрою економіки підприємства;

кандидат технічних наук, доцент Уваров Євген Павлович, Донбаський державний науково-дослідний та проектно-технологічний інститут будівельного виробництва, директор.

Провідна установа:

Київський національний університет будівництва і архітектури, кафедра організації та управління будівництва, Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться "18" квітня 2002 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д08.085.01 Придніпровської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а, ПДАБтаА, ауд. 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а).

Автореферат розісланий "14" березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К.В. Баташева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поточний період часу характеризується нестабільністю економічної ситуації в Україні, складностями в протіканні інвестиційного процесу. Капітальне будівництво, як ведуча галузь економіки, багато в чому визначальна для перспектив розвитку інших галузей, у високій мірі піддається впливу цієї нестабільності. Наслідком економічної нестабільності є високий ступінь невизначеності зовнішнього середовища, що, у свою чергу, породжує невизначеність усередині будівельної організації, ускладнює відносини між учасниками інвестиційного процесу. В економіці під невизначеністю розуміється ситуація, коли цілком чи частково відсутня інформація про можливі стани системи, зокрема, про умови реалізації будівельного проекту, про зв'язані з ним витрати і передбачувані результати. Знизити ступінь невизначеності можна, визначивши імовірність одержання запланованого результату. Відомо, що планові оцінки вартості і термінів реалізації будівельного проекту, визначені на ранніх стадіях проектування, найчастіше значно відрізняються від фактичних, як правило, убік заниження. Тому, дуже важливо мати інструментарій, який дозволить скоротити, звести до мінімуму розрив між плановими і фактичними значеннями результуючих показників проекту і, таким чином, знизити ступінь невизначенності при прийнятті управлінських рішень.

Раціональне управлінське рішення - це кількісно обґрунтований вибір найкращого образа дій, що ведуть до досягнення поставленої мети в даних умовах. Прийняття рішення в умовах ризику - це процес вирішення невизначеності, що приводить не до визначеного результату, а до одного з безлічі можливих з різними імовірностями їхнього здійснення, при цьому додатково результат залежить від ряду факторів, невідомих у момент ухвалення рішення. Ці фактори можуть бути об'єктивними і суб'єктивними. Суб'єктивні фактори обумовлені внутріфірмовими причинами і тому можуть і повинні бути керованими. У роботі розглянуті якісні і кількісні методи прогнозування впливу суб'єктивних факторів ризику на прибутковість і вартість будівельного проекту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до програми наукових досліджень кафедри Планування й організації будівництва Придніпровської державної академії будівництва й архітектури (ПДАБтаА): “Розробка теоретичних положень і практичних методик обґрунтування техніко-економічних параметрів (ТЕП) інвестиційних будівельних проектів з урахуванням ризику й адаптації організації завдяки стратегії диверсифікації” (№ держреєстрації 0100U 003688, затвердженої рішенням Вченої ради ПДАБтаА протокол №5 від 24.12.99 р.).

Мета і задачі дослідження. Ціль дисертації – розробка теоретичних положень та методичного забезпечення по прогнозуванню та обліку виробничого ризику будівельної організації при формуванні договірної ціни проекту.

Поставлена мета дисертаційної роботи обумовила необхідність рішення наступних задач:

1. Виявлення, аналіз, систематизація і класифікація факторів, що впливають на рівень ризику будівельного проекту;

2. Дослідження впливу виявлених факторів на величину виробничого ризику проекту;

3. Формування оцінного критерію прогнозного рівня виробничого ризику проекту та розробка методики його кількісної оцінки при формуванні договірної ціни;

4. Розробка рекомендацій щодо управління рівнем виробничого ризику при визначенні договірної ціни проекту та укладанні контракту.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є процес формування договірних відносин між учасниками інвестиційного будівельного проекту.

Предметом дослідження є суб'єктивні організаційні, управлінські і технічні фактори виробничого ризику будівельного проекту, а також показники, методи обліку й оцінка їхнього впливу на прибутковість і вартість проекту.

Методи дослідження:

·

· методи математичної статистики та теорії імовірностей, кореляційно-регресійний аналіз (для обробки та аналізу вихідних даних, виявленя тенденцій та закономірностей у поведінці досліджуваних величин, обгрунтування достовірності одержаних результатів);

· методи фінансового менеджменту, теорії прийняття рішень в умовах невизначеності (для розробки методики оцінки виробничого ризику проекту).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці принципів багатофакторного аналізу і комплексної оцінки виробничого ризику будівельного проекту через узагальнюючий показник на стадії формування договірної ціни проекту.

Сукупність викладених у дисертації моделей і методів являє собою подальший розвиток теоретичних підходів обліку ризику і невизначеності при техніко-економічному обґрунтуванні проектів завдяки:

- систематизації і класифікації факторів, що визначають рівень виробничого ризику проекту (одержали подальший розвиток);

- розробці принципів комплексної кількісної прогнозної оцінки організаційних, технічних та управлінських факторів виробничого ризику на стадії формування договірної ціни проекту (розроблено вперше);

- розробці методики прогнозування рівня ризику проекту, обумовленого організаційними, технічними та управлінськими факторами, на стадії формування договірної ціни в залежності від співвідношення кошторисного прибутку до маржинального доходу (розроблено вперше).

Практична значущість дисертаційної роботи полягає у наступному:

розроблено методичні підходи для прогнозної оцінки підрядником рівня виробничого ризику проекту, що дозволяють враховувати вплив невизначеності при формуванні договірної ціни та укладанні контракту;

результати запропонованої роботи можуть бути використані підрядною будівельною організацією при укладанні контракту, а також при підготовці до участі у тендерних торгах;

здійснено практичне впровадження методики прогнозної оцінки виробничого ризику будівельного проекту. Запропонована методика була використана Держбудом Російської Федерації (ЦНДІОМТД, м. Москва) при розробці нормативно-довідкових документів, схвалена і рекомендована до використання Державним Донбаським Науково-дослідним Виробничо-технологічним інститутом будівельного виробництва (м.Луганськ), використана Управлінням капітального будівництва Міської Ради м. Дніпропетровську при розробці проектно-кошторисної документації та розрахунках договірної ціни об'єктів (економічний ефект склав 132,17 тис. грн.). Розроблена методика застосована у досвідному порядку Науково-дослідним інститутом матеріалів і конструкцій при Московському автомобільно-дорожньому інституті під час будівництва третього транспортного кільця в м. Москві (економічний ефект оціночно склав 430 тис. у.г.о.).

Особистий внесок здобувача в одержані наукові результати, що опубліковані у співавторстві, складається у:

·

· визначенні принципів аналітичного підходу до кількісної оцінки розміру виробничого ризику [4];

· конкретизації поняття виробничого ризику та обгрунтуванні використання методів фінансового менеджменту при визначенні оцінного показника виробничого ризику проекту [3];

· обгрунтуванні доцільності і методичних основ використання елементів операційного аналізу при оцінці виробничого ризику проекту [5];

· аналізі та порівняльної характеристиці несистематичних ризиків [6];

· ідентифікації та аналізі конкретних проявів виробничого ризику будівельного проекту, в обгрунтуванні можливості використання проектно-кошторисної документації при прогнозуванні рівня виробничого ризику проекту [7]

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: Перша міжнародна конференція “Наука й освіта - 98 ”. Дніпропетровськ - Одеса - Кривий Ріг - Київ – Дніпродзержинськ; конференція “Проблемы современного материаловедения”. “Стародубовские чтения - 98”. Дніпропетровськ, 1998 р.; міжнародна конференція “Проблеми реконструкції та експлуатації промислових та цивільних об'єктів”. Дніпропетровськ, 1999 р.

Публікації. Основні положення дисертації викладені й опубліковані у 7 наукових роботах і в тезах доповідей наукових конференцій, в тому числі у 5 статтях, надрукованих у виданнях, які відповідають переліку, що пропонує ВАК.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і 4-х додатків. Робота містить 161 сторінку машинописного тексту, включаючи 123 сторінки основного тексту, 23 таблиці, 45 малюнків. Список використаних джерел містить 102 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета, задачі, об'єкт, предмет та методи дослідження, показана наукова новизна та практичне значення роботи.

В першому розділі зроблено аналіз існуючих підходів до управління ризиками у будівництві: розглянуто види ризиків, загальні принципи та методи оцінки ризиків будівельної організації та окремого проекту.

Проблемі оцінки ризиків у будівництві присвячені роботи Абрамова Л.І., Апишкова Г.І., Аугусті Г., Баратта А., Білоконя А.І., Бушуєва С.Д., Вайсмана Г.С., Гончаренка Д.Ф., Грабового П.Г., Гусакова О.О., Залуніна В.Ф., Кулакова Ю.М., Лукманової І.Г., Млодецького В.Р., Онуфрієвої Т.Л., Петрової С.Н., Романової К.Г., Ткаченка В.А., Торкатюка В.І., Тяна Р.Б., Уварова Є.П., Цая Т.М., Шрейбера А.К., Шрейбера К.А.

У результаті проведенного аналізу відомих підходів до вирішення цієї проблеми встановлено, що кількісна оцінка ризика як будівельної організації взагалі, так і окремого проекту виконувалась двома шляхами: 1) аналіз формування та динаміки фінасових показників будівельної організації або фінансової реалізуємості будівельного проекту; 2) експертна оцінка чинників ризику, як засіб переходу від якісних до кількісних методів оцінки розміру ризику.

Виявлено, що основними недоліками існуючих методів кількісної оцінки ризику інвестиційного будівельного проекту є:

·

· по-друге – недостатня ступінь врахування індивідуальних організаційно-технологічних особливостей кожного проекту, які суттєво визначають раціональність використання коштів і доцільність інвестицій у той або інший проект / варіант проекту.

Показано доцільність відокремлювання суб'єктивних організаційно-технологічних, конструктивних, управлінських факторів ризику під час оцінки загального ризику проекту на стадії формування договірної ціни. Ризик, викликанний цими факторами, визначено як виробничий ризик будівельного проекту.

У другому розділі викладені теоретичні основи аналізу та прогнозної оцінки виробничого ризику будівельного проекту.

Організаційно-технологічні та управлінські фактори ризику проекту визначаються внутрішніми причинами підрядної будівельної організації, і тому ними можна управляти. Комплексний вплив цих факторів відзеркалюється на собівартості будівельної продукції. Силу цього впливу можна урахувати через аналіз структури витрат по проекту та аналіз прибутковості (рентабельності) проекту. Як відомо, загальні витрати поділяються на постійні та перемінні (незалежні та залежні від обсягів будівельно-монтажних, спеціальних та інших робіт). В будівництві при розробці кошторисної документації прийнято поділяти витрати на прямі витрати та накладні видатки. Основні статті прямих витрат – це матеріали, заробітна платня робітників, зайнятих у основному виробництві та розходи з експлуатації машин та механізмів. Фактично, прямі витрати являються перемінними витратами (з достатньою мірою приближення). Для урахування впливу суб'єктивних факторів ризику проекту запропоновано узагальнюючий показник, який відображує взаємозв'язок сили впливу цих факторів (тобто, розмір виробничого ризику) із структурою витрат та прибутком/ маржинальним доходом. По відомій термінології фінансового менеджменту, маржинальний доход (або валова маржа) – це є різниця між договірною ціною об'єкта та перемінними витратами на його зведення. Таким чином, взаємозв'язок розміру виробничого ризику із структурою витрат та прибутком / маржинальним доходом можна навести графічно. Графічний зміст цього взаємозв'язку наведено на рис. 1.

Дохід від реалізації проекту (договірна ціна контракту)

Перем. витр.

Загальні витрати Прибуток

(прямі + накладні витрати)

Рис. 1. Графічний зміст взаємозв'язку розміру виробничого ризику

із структурою витрат та прибутком / маржинальним доходом.

Величина відрізка [АВ] показує графічне відображення перемінних витрат. Чим менше величина перемінних витрат, тим вищє маржинальний дохід, тим ефективніше проект з економічної точки зору. Вплив суб'єктивних чиників ризику так, або інакше за кінцевим підсумком кількісно (у вартісному виразі) відбивається на величині перемінних витрат. Отже, при багатоваріантному проектуванні з однаковою договірною ціною по кожному варіанту перевагу слід віддавати проекту з найменшими перемінними (прямими) витратами, тому що цей варіант дасть найбільший маржинальний дохід, буде найбільш економічно ефективним. В той же час, можлива перевитрата цих витрат під час будівництва буде менше у абсолютному виразі при равних значеннях відносної (у %% до планової цифри) перевитрати. При цьому доцільніше аналізувати не абсолютне значення перемінних витрат та маржинального доходу, а відносний показник, який дозволяє зважити долю перемінних витрат у договірній ціні та врахувати співвідношення між розміром постійних та перемінних витрат. У фінансовому менеджменті таким показником служить відносний показник маржинального доходу – коефіцієнт валової маржі Квм. Якщо розглядається лише один варіант проекту, необхідно оцінити, наскільки він є раціональним з організаційної, технічної та управлінської точки зору: відносний показник маржинального доходу проекту також послужить чутливим індикатором для цієї оцінки.

Таким чином, високого рівня виробничого ризику можна запобігти апріорі, на етапі формування договірної ціни проекта. Для цього треба дослідити наступну залежність:

R = f (Квм), (1)

де R - розмір виробничого ризику;

Квм – відносний показник маржинального доходу проекту.

Оскільки, передбачно, прогнозний розмір виробничого ризику залежить від відносного показника маржинального доходу, можливий теоретичний розмір величини R представимо як процент утрати запланованного маржинального доходу при припущенні повної утрати запланованного кошторисного прибутку. Тоді, теоретично можливий виробничий ризик, що прогнозується, можна формалізувати наступним чином:

НП

Rтеор = ------ * 100% , (2)

Квм

де НП – норма прибутку;

Квм – відносний показник маржинального доходу проекту.

Гіпотетичний характер залежності розміру виробничого ризику від відносного показника маржинального доходу показано на рис. 2.

Рис. 2. Залежність розміру виробничого ризику R від відносного показника маржинального доходу проекту Квм.

В свою чергу, величина відносного показника маржинального доходу залежить від багатьох суб'єктивних факторів. Значення деяких з них можна визначити вже на стадії розробки проектно-кошторисної документації і виявити залежність вида:

Квм = f (Х1, Х2 …. Хn), (3)

де Х1, Х2 …. Хn – фактори виробничого ризику, значення яких можна визначити під час розробки проектно-кошторисної документації.

За результатами аналізу відомих робіт, в яких виконувалась ідентифікація та оцінка факторів будівельних ризиків, а також під час дослідження діяльності будівельних організацій та договірних відносин між підрядником та замовником, було визначено поняття виробничого ризику будівельного проекту на стадії формування договірної ціни, і систематизовані фактори цього виду ризику щодо окремого проекту.

Виробничий ризик будівельного проекту, який прогнозується на стадії формування договірної ціни, це ризик, викликаний дією суб'єктивних організаційних, технічних та управлінських факторів, які безпосередньо впливають на техніко-економічні показники проекту та підлягають кількісному визначенню на стадії розробки проектно-кошторисної документації.

Одержано аналітичні вирази, які представляють фактори виробничого ризику у формалізованному вигляді. Засновком для формалізації послужив той факт, що результатом дії цих факторів виступають різноманітні види утрат – матеріальні, трудові, часові. Ці утрати виміряються у різноманітних одиницях виміру, також як і параметри, що визначають значення самих факторів. Отже, для узагальненної оцінки сили впливу факторів на розмір виробничого ризику проекту доцільно скористатися безрозмірними показниками, які змінюються у межах від 0 до 1 в залежності від сили впливу фактора на результат. При цьому найпоганішою оцінкою прийнято 0, найкращою – 1.

Фактори виробничого ризику проекту розподілено на три групи: організаційні, технічні та управлінські і у якісному та формалізованому вигляді приведено у табл. 1.

Таблиця 1

Фактори виробничого ризику будівельного проекту

Фактори

Найменування Формалізація

1. Організаційні фактори:

Методи організації виробництва F1 = 1 - (Tкр / Тдир)

Забезпечення матеріально-технічними ресурсами F2 = Vфін.min / Vфін.max

Організація будівельного майданчика n F3 =еSi / Sбуд.майд i=1

Організація праці F4 = Qн /Qпл

Надійність організаційно-технологічних рішень F5 = 1- (Nкр / Nзаг)

2.Технічні фактори

Технологія будівельного виробництва F6=1- (Vінд / Vуніф)

Ступінь збірності будівель F7= Vзб / (Vзб + Vмон)

Технологічність проектних рішень F8=1 - (tпер / Тбуд)

Продуктивність праці F9 = 10*В / Vбмр

Продовження таблиці 1

Фактори

Найменування Формалізація

3. Управлінські фактори

Кваліфікація кадрів n F10=еKi сер / 1,8*n i=1

Методи мотивації персоналу F11=Пкошт / ЗПкошт

Компетентність, якість та узгодженність управлінських рішень F12= (Пкошт - Вупр) / Пкошт

Пояснення до формул оцінки факторів F1 ё F12.

F1 : Ткр – тривалість будівництва об'екту по критичному шляху сітьового графіку; Тдир – директивна (задана) тривалість.

F2 : Vфін.min - мінімальний обсяг капітальних вкладень по проекту; Vфін.max - максимальний обсяг капітальних вкладень по проекту (джерело – календарний план: розподіл обсягів капітальних вкладень та будівельно-монтажных робіт по кварталам чи місяцям будівництва).

F3 : Sбуд.майд – площа будівельного майданчика; Si – площа одного об'єкта, нанесенного на будгенплан (об'єкт будівництва, склади, бетоно-розчинні вузли, під'ємно-транспортні механізми та ін.); n – кількість об'єктів на будгенплані;

F4 : Qн - нормативна трудомісткість по об'єктному кошторису; Qпл – планова трудомісткість по ПОБ.

F5 : Nкр - кількість критичних робіт по сітьовому графіку; Nзаг - загальна кількість робіт по сітьовому графіку.

F6 : Vінд – обсяги БМР, що виконуються індивідуальними методами; Vуніф – обсяги БМР, що виконуються уніфіцированними методами.

F7: Vмон – обсяг монолітних конструкцій по проекту; Vзб – обсяг збірних конструкцій по проекту.

F8: tпер – час технологічних перерв; Тбуд – планова тривалість будівництва.

F9 : В – середня запланована виробка на одного робітника; Vбмр - обсяг будівельно-монтажних робіт.

F10: Ki сер – середній тарифний коефіцієнт i-ї бригади; n – кількість бригад, що зайняті на будівництві об'єкту; 1,8 – тарифний коефіціент 6-го розряду.

F11 : Пкошт – кошторисний прибуток; ЗПкошт – кошторисна заробітна платня.

F12 : Пкошт - кошторисний прибуток; Вупр - витрати на управління (заробітна платня адміністративно-управлінського персонала).

З метою виявлення тенденцій та закономірностей впливу факторів, що досліджуються, на розмір виробничого ризику будівельного проекту проаналізовано 67 проектів цивільного будівництва. Встановлено нормальний характер розподіляння досліджуваних величин. Для аналізу зібраної статистичної інформації обрано метод кореляційно-регресійного аналізу. Результативною ознакою при цьому прийнято відносний показник маржинального доходу проекту (коефіцієнт валової маржі), який представляє собою різницю між договірною ціною та перемінними витратами, віднесену до величини договірної ціни. Цей показник є ключовою характеристикою прибутковості проекту, тому що маржинальний доход є джерелом покриття постійних витрат і формування прибутку. Для нас цей показник є зручним також тому, що не залежить від того, в яких грошових одиницях і в цінах якого року розрахована вартість проекту (досліджувані проекти виконувались у період з 1991 по 2001 роки).

Для визначення тісноти зв'язку між факторними та результативною ознаками запропоновано розробити парні та множинну кореляційні залежністі.

Оскільки утрати, викликані виробничим ризиком за кінцевим підсумком оцінюються у грошовому виразі, обгрунтовано примінення методів фінансового менеджменту (операційний аналіз) при прогнозуванні розміру виробничого ризику проекту. Для детальнішої та точнішої диференціації загальних витрат по проекту на постійні та перемінні запропоновано примінення методу найменших квадратів.

У третьому розділі досліджено вплив факторів виробничого ризику на його розмір, що прогнозується при формуванні договірної ціни. Запропоновано підхід та розроблено методику врахування невизначенності при прогнозуванні розміру виробничого ризику проекту.

Сформовано критерій оцінки рівня виробничого ризику проекту при аналізі статистичних данних (виборкі проектів). Для того, щоб відслідкувати та довести характер взаємозв'язку рівня виробничого ризику та величини запланованого маржинального доходу, умовно прийнято однаковий усереднений показник розміру кошторисного прибутку для всіх проектів, що увійшли до виборкі. Це припущення дозволило абстрагуватися від особливостей прийняття тієї чи іншої норми прибутку по кожному окремому проекту з виборкі, що для вирішення поставленої задачі не є суттєвим. Згідно діючих нині норм визначення кошторисної вартості будівництва (ДБН Д.1.1.-1.-2000), показник норми прибутку складає 7% для об'єктів цивільного будівництва. Тоді, виробничий ризик, що прогнозується, у відносному виразі представляє собою відсоткове відношення показника кошторисного прибутку до коефіцієнту валової маржі та обчислюється по формулі:

0,07

Rтеор = ------- * 100% (4)

Квм

Таким чином, взаємозв'язок кожного фактора F1 ё F12 з розміром виробничого ризику, що прогнозується, можна описати за допомогою парних кореляційно-регресійних залежностей, де випадковою перемінною є величина R, а незалежною – значення відповідного фактора (Х1ёХ12). Комплексний вплив сукупності усіх дванадцяти факторів можна оцінити за допомогою множинної кореляційно-регресійної моделі, яка відзеркалить залежність розміру виробничого ризику R від величини сукупної дії факторів F1 ё F12.

За результатом аналіза виборки проектів визначені кількісні значення факторів F1 ё F12 по формулам, що наведені у таблиці 1. Диапазон змінення значень даних факторів представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Кількісні значення факторів F1 ё F12

Найменування Позначення Кількісна оцінка

1. Методи організації виробництва F1 0,10ё0,38

2. Забезпечення матеріально-технічними ресурсами F2 0,25ё0,72

3. Організація будівельного майданчика F3 0,31ё0,50

4. Організація праці F4 0,70ё0,95

5. Надійність організаційно-технологічних рішень F5 0,63ё0,90

6. Технологія будівельного виробництва F6 0,65ё0,84

7. Ступінь зборності будівель F7 0,60ё0,87

8. Технологічність проектних рішень F8 0,53ё0,89

9. Продуктивність праці F9 0,16ё0,45

10. Кваліфікація кадрів F10 0,56ё0,79

11. Методи мотивації персонала F11 0,43ё0,62

12. Компетентність, якість та узгодженність управлінських рішень F12 0,74ё0,90

Одержані рівняння регресії, які описують парні кореляційно-регресійні залежності розміру виробничого ризику проекту від величини відповідного фактора. Дані рівняння для кожного фактора з відповідними статистичними характеристиками наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Характеристики парних кореляційно-регресійних залежностей розміру

виробничого ризику від факторів F1ёF12.

Позна чення фактора Экспоненціальне рівняння кривой Коефіцієнт кореляції, Kr Коефіцієнт детермінації, r Критерій Фішера F

F1 R = 32,16305 * 0,102664X1 -0,924 0,896 434,63>Fт=7,76

F2 R = 37,99665 * 0,227094X2 -0,971 0,956 1437,99>Fт=7,76

F3 R = 76,57909 * 0,027909X3 -0,964 0,946 1155,93>Fт=7,76

F4 R = 131,7163 * 0,090741X4 -0,919 0,872 444,05>Fт=7,76

F5 R = 85,80402 * 0,131748X5 -0,852 0,764 240,96>Fт=7,76

F6 R = 195,3593 * 0,04132X6 -0,884 0,793 250,11>Fт=7,76

F7 R = 98,3172 * 0,10095X7 -0,905 0,834 328,53>Fт=7,76

Продовження таблиці 3

Позна чення фактора Экспоненціальне рівняння кривой Коефіцієнт кореляції, Kr Коефіцієнт детермінації, r Критерій Фішера F

F8 R = 63,68081 * 0,170983X8 -0,925 0,868 427,99>Fт=7,76

F9 R = 36,10111 * 0,106279X9 -0,915 0,859 429,63>Fт=7,76

F10 R = 113,8325 * 0,06653X10 -0,931 0,885 502,64>Fт=7,76

F11 R = 110,6375 * 0,03186X11 -0,946 0,917 722,415>Fт=7,76

F12 R = 409,5988 * 0,022021X12 -0,921 0,871 439,62>Fт=7,76

Х1...12 - значення факторів F1 ё F12 відповідно.

Наведені графічні зображення значень досліджуваних факторів з експоненціальними кривими тренда. Наприклад, вплив фактора F1 (методи організації виробництва) на розмір виробничого ризику проекту зображено на рис.3.

Рис.3. Вплив фактору F1 (методи організації виробництва) на розмір виробничого ризику проекту.

Одержано рівняння множинної кореляційно-регресійної залежності, яке характеризує вплив сукупної дії факторів F1 ё F12 на розмір виробничого ризику проекту. Це рівняння характеризує максимально можливий розмір виробничого ризику при певних значеннях даних факторів. Воно має вид:

Rmax = 87,751*1,27132X1*0,44709X2*0,20524X3*1,09612X4*1,06065X5*1,15803X6*

*1,03705X7*1,30918X8*1,00462X9*0,80958X10*0,65338X11*0,43421X12 (5)

де Х1…Х12 - відповідні значення факторів F1 ё F12.

Графічне зображення залежності розміру виробничого ризику проекту від сукупного впливу факторів F1 ё F12 подано на рис. 4. По горизонтальній осі на даному малюнку відкладені значення коефіцієнта валової маржі (Квм), тому що кожному варіанту проекта з певним Квм відповідає певний набір значень усих дванадцяти факторів.

Рис. 4. Комплексний вплив факторів F1 ё F12 на розмір виробничого ризику проекту.

Статистичні характеристики даної множинної кореляційно-регресійної залежності: коефіціент кореляції Kr = -0,979; коефіціент детермінації r = 0,980; критерій Фішера F = 227,87 > Fт = 4.

Таким чином доведено, що із зростанням відносного показника маржинального доходу – коефіцієнту валової маржі (Квм) прогнозний розмір виробничого ризику проекту (R) зменшується.

Після виявлення основних закономірностей впливу факторів виробничого ризику на його прогнозний розмір поставлено та вирішено задачу врахування невизначенності під час прогнозування рівня виробничого ризику проекту на етапі формування договірної ціни на будівельну продукцію. Підхід до врахування невизначенності має переважно евристичний характер і базується на визначенні імовірності і математичного очікування тієї чи іншої можливої величини утрати запланованого кошторисного прибутку. При цьому прийнято наступні припущення:

1. Прибуток, як випадкова величина, підпорядковується нормальному, чи близькому до нормального закону розподіляння, тобто, чим більше абсолютна величина можливої утрати, тим нижче імовірність виникнення цієї утрати.

2. Встановлення рівня допустимого ризика Rдоп є прерогативою самих учасників будівництва. Цей рівень може встановлюватись по узгодженню між замовником, підрядником та інвестором та фіксуватися в умовах контракту, як певний процент утрати запланованого кошторисного прибутку чи договірної ціни.

3. Встановлення імовірності того чи іншого можливого рівня утрат при відсутністі даних минулого досвіду (у роботі визначена як базова імовірність) виконується експертними методами та застерігається при укладанні контракту. Враховуючи закономірності, описані вище, допоміжним показником при визначенні базових імовірностей рекомендується обирати коефіцієнт валової маржі Квм: чим нижче Квм, тим вище теоретична імовірність 100%-ї утрати.

4. При обчислюванні математичного очікування імовірної утрати кошторисного прибутку та визначенні резерва коштів на непередбачені розходи під час формування договірної ціни розглянуто дві вихідні ситуації: а) максимально можлива утрата дорівнює договірній ціні; б) максимально можлива утрата не перевищує планового кошторисного прибутку.

Запропоновано та викладено на конкретному прикладі алгоритм визначення гранично допустимої величини перевитрати перемінних (прямих) витрат, при якій математичне очікування утрати буде дорівнювати кошторисному прибутку. Математичне очікування аут утрати обчислюється по формулі:

n

аут = S Рi * Ri , (6)

i=1

де Рi - імовірність виникнення i-ї утрати;

Ri - абсолютне значення утрати, грн.; (max Ri не перевищує договірної ціни);

i - номер утрати, i = 1,......,n.

Отриманий очікуваний розмір перевитрати визначає розмір резерва коштів на непередбачені розходи.

На основі примінення методу “Дерево рішень” розроблено модель, яка дозволяє прогнозувати величину імовірної утрати кошторисного прибутку, викликану можливою перевитратою перемінних (прямих) витрат з урахуванням оптимістичної та песимістичної ситуації.

Розрахунок резерву коштів на непередбачені розходи виконано на основі двох різних підходів (припускаючи максимально можливою утрату у розмірі договірної ціни і, у другому випадку, - утрату у розмірі кошторисного прибутку). При цьому в обох випадках одержано практично однакову цифру, що підтверджує вірогідність отриманого результату. У відносному виразі розрахований резерв складає 9% від планової собівартості будівництва, що перевищує нормативний розмір резерва на покриття ризику по діючим правилам визначення вартості будівництва в середньому у 2,9 раза (для цивільного будівництва).

У четвертому розділі розглянуто рекомендації щодо використання методики оцінки виробничого ризику в управлінні рівнем виробничого ризику на стадії формування договірної ціни.

Запропоновано метод прогнозування рівня виробничого ризику проекту в залежності від співвідношення планових перемінних витрат до планового кошторисного прибутку.

Цей метод дозволяє виявити чуттєвість рівня виробничого ризику до змінення величини перемінних витрат. Очікувана утрата кошторисного прибутку (аут.прогн) при новому (прогнозованому) значенні величини перемінних витрат обчислюється по формулі:

Впер. прогн * аут. план.

аут. прогн. (%%) = ------------------------------ *100% , (7)

Пкошт * Впер. план.

де Впер. прогн - прогнозоване значення перемінних витрат;

Впер. план. - планове значення перемінних витрат;

аут. план. - значення очікуваної утрати кошторисного прибутку при планових перемінних витратах;

Пкошт. - плановий кошторисний прибуток.

Розглянуто характер залежності розміру виробничого ризику від тривалості будівництва при наявності обмеження по ресурсам. При цьому примінено спосіб детальної диференціації загальних витрат на постійні та перемінні за допомогою методу найменших квадратів. Виявлено, що при даному обмеженні зменшення терміну будівництва і, відповідно, інтенсифікація середньомісячних загальних витрат доцільні до тих пір, поки середньомісячний приріст (відносний та абсолютний) обсягів будівельно-монтажних робіт випереджує приріст щомісячного рівня постійних витрат, тобто поки не буде досягнуто відомого в економіці ефекту – так званого, маргинального (граничного) ефекту. Тривалість будівництва, при якій настає цей ефект, є найменш вигідною з точки зору прогнозу рівня виробничого ризику (ризик максимальний, маржинальний дохід мінімальний).

Запропоновано процедуру кількісної прогнозної оцінки розміру виробничого ризику будівельного проекту і розроблено алгоритм цієї процедури у вигляді блок-схеми. Блок-схему оцінки виробничого ризику будівельного проекту показано на рис. 5.

Вихідні дані:

Rдоп (% утрат Пкошт); Впер(грн.), Цо(грн.), Пкошт(грн.), ЗПкошт(грн.), Вупр(грн.);

Т(міс.), tпер(міс.), Vфін min(грн.), Vфін max(грн.), Sбуд.майд.(м2), Si(м2), Qн(л-г),

Qпл(л-г), Vбмр(грн.), В(грн.), Кi сер, Nкр(міс.), Nзаг(міс.), Vінд(грн.),

Vуніф(грн.), Vмон(м3), Vзб(м3),

Аналіз

можливості корегування

значень факторів Х1ёX12 або

узгодження збільшення

Rдоп

Rmax Ј Rдоп

Розробка

заходів щодо зниження

ступеня ризику

Затвердження розміру резерва

Контракт на непередбачені розходи

не укладати та укладання контракту

Рис. 5. Блок-схема оцінки виробничого ризику будівельного проекту.

Даний алгоритм рекомендовано використовувати як при багатоваріантному проектуванні, так і під час аналізу єдиного варіанту проекту. В останньому випадку вибір обмежено єдиною альтернативою.

Примітки до рис.5:

1. Впер – перемінні витрати.

2. Цо – планова договірна ціна об'єкта.

3. Rmax min – найменше значення Rmax з усіх варіантів проектів, що розглядалися.

4. Rпрогн - розмір прогнозованого виробничого ризику.

5. Величини Rдоп, Rmax, аут, Rпрогн виміряються як у відносному, так і в абсолютному (грошовому) вимірі. Порівнювання цих величин за алгоритмом блок-схеми виконується у грошовому вимірі.

6. Пояснення до інших показників, наведених у блок-схемі, викладені при описі другого розділу.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. Вирішена науково-практична задача обліку невизначенності та прогнозування розміру виробничого ризику при формуванні договірних відносин між учасниками проекту. Вирішення цієї задачі дозволяє враховувати ризик і невизначеність при формуванні договірної ціни та зводити до мінімуму розрив між плановими і фактичними значеннями техніко-економічних показників проекту.

2. Систематизовано і класифіковано фактори, що визначають рівень виробничого ризику будівельного проекту і підлягають кількісній оцінці при розробці проектно-кошторисної документації. Встановлено необхідність кількісного обліку й оцінки суб'єктивних (організаційних, технічних і управлінських) факторів виробничого ризику при формуванні договірної ціни проекту.

3. Обґрунтовано методи дослідження впливу факторів виробничого ризику на його величину. У роботі використані методи математичної статистики, теорії імовірностей, фінансового менеджменту, теорії прийняття рішень, що забезпечило достовірність отриманих наукових результатів.

4. Сформовано оцінний критерій рівня виробничого ризику, який дозволяє вимірити ризик, як величину очікуваної втрати маржинального доходу і розрахункового (кошторисного) прибутку.

5. Виявлено залежність рівня виробничого ризику будівельного проекту від організаційних, технічних і управлінських факторів, на основі якої розроблена модель комплексної кількісної оцінки впливу факторів виробничого ризику на його величину.

6. Розроблено методику прогнозування розміру виробничого ризику будівельного проекту в умовах невизначеності. У рамках даної методики розмір виробничого ризику характеризується трьома показниками:

Rдоп - обговорений і встановлений у договірному порядку рівень допустимого виробничого ризику проекту (% утрат розрахункового прибутку, грн.);

Rmax - максимально можливий розмір ризику, обумовлений сукупним впливом комплексу факторів виробничого ризику проекту (% утрат маржинального доходу, грн.);

Rпрогн - прогнозований розмір виробничого ризику конкретного проекту, середнє очікуване значення втрати розрахункового прибутку (% утрат розрахункового прибутку, грн.)

Усі величини, що беруть участь в обчисленнях за розробленою методикою, розраховані без оподаткування.

7. Вироблено пропозиції по визначенню раціональної величини резерву коштів на непередбачені розходи на стадії формування договірної ціни проекту.

8. Запропоновано процедуру і алгоритм кількісної прогнозної оцінки розміру виробничого ризику будівельного проекту на стадії формування договірної ціни.

9. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані підрядною будівельною організацією при вирішенні наступних задач:

·

· прогнозування розміру виробничого ризику проекту в залежності від сили впливу організаційних, технічних та управлінських факторів при підготовці до участі у тендерних торгах та укладанні контракту.

Основні положення дисертації опубліковані у наступних роботах:

1. Кривошея И.В., Кирнос В.М. Методы оценки строительных рисков // Міжвузівський зб. тез доповідей першої міжнародної конференції “Наука і освіта - 98”. - Том 17. - Дніпропетровськ: видавництво "Наука і освіта". - 1998. - С. 751 (автором проаналізовано відомі кількісні методи оцінки ризику: аналітичний метод та аналіз доцільності витрат).

2. Кривошея И.В., Кирнос О.И., Горбенко В. Классификация методов анализа и факторов риска при инвестировании строительных проектов // Строительство, материаловедение, машиностроение. Сб. научн. трудов. - Днепропетровск: ПГАСА. - Серия: Стародубовские чтения, 1998. - Вып.7. - С.199-200 (автору належить систематизація факторів ризику).

3. Кривошея И.В., Поповиченко В.М., Касьянов Д.В. Производственный риск в строительстве: определение, классификация факторов // Проблеми реконструкції та експлуатації промислових та цивільних об'єктів: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 1999. - С.257-259 (автором конкретизовано поняття виробничого ризику та запропоновано використання методів фінансового менеджменту при визначенні оцінного показника виробничого ризику проекту).

4. Кривошея И.В., Сучкова О.В. Аналитический подход к оценке производственного риска в строительстве // Вісник Придніпровської академії будівництва та архітектури. - 2000. - № 6. С. 45-49 (автором визначено принципи аналітичного підходу до кількісної оцінки розміру виробничого ризику).

5. Кривошея И.В., Поповиченко В.М. Использование операционного анализа в оценке производственного риска строительного проекта // Будінформ, 2000.- Спец. випуск.- С.38-42 (автором обгрунтовано доцільність та методичні основи використання елементів операційного аналізу під час оцінки виробничого ризику проекту).

6. Тян Р.Б., Сучкова О.В., Кривошея И.В. Неопределенность и риск в предпринимательстве // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - 2000. - № 8. - С.55-61 (авторові належить аналіз та порівняльна характеристика несистематичних ризиків).

7. Залунин В.Ф., Поповиченко И.В. Проблемы оценки производственного риска строительного проекта // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2000. - С. 27-31 (автором визначені конкретні прояви виробничого ризику будівельного проекту та обгрунтовано можливість використання проектно-кошторисної документації при прогнозуванні рівня виробничого ризика проекту).

АНОТАЦІЯ

Поповиченко І.В. Оцінка виробничого ризику проекту при формуванні договірної ціни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та розвиток виробництва. – Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпропетровськ, 2002.

Дисертація містить теоретичні положення, моделі і методи прогнозної оцінки ризику, обумовленого суб'єктивними організаційно-технологічними, виробничими факторами, значення яких формуються на ранніх стадіях проектування. Запропоновано спосіб кількісної оцінки цих факторів при розробці й аналізі проектно-кошторисної документації та формуванні договірної ціни проекту.

Виявлено кореляційну залежність рівня виробничого ризику будівельного проекту від організаційних, технічних та управлінських факторів. Розроблено модель комплексної кількісної оцінки впливу факторів виробничого ризику на його величину, прогнозовану на стадії формування договірної ціни.

Розроблено методику кількісної оцінки і прогнозування розміру виробничого ризику будівельного проекту в умовах невизначеності, що дозволяє розрахувати раціональний резерв коштів на непередбачені витрати при формуванні договірної ціни й укладанні контракту. Запропоновано процедуру й алгоритм оцінки даного виду ризику проекту.

Викладені в роботі моделі і методи прогнозної оцінки виробничого ризику проекту являють собою інструментарій, який дозволяє звести до мінімуму розрив між плановими і фактичними значеннями результуючих показників проекту і, таким чином, знизити ступінь невизначенності при прийнятті управлінських рішень.

Ключові слова: виробничий ризик, організаційні, технічні та управлінські фактори, формування договірної ціни, очікувана втрата прибутку і маржинального доходу.

АННОТАЦИЯ

Поповиченко И.В. Оценка производственного риска проекта при формировании договорной цены. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – управление проектами и развитие производства. – Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры, Днепропетровск, 2002.

Работа направлена на совершенствование процесса формирования договорных отношений между участниками инвестиционного строительного проекта за счет учета субъективных факторов риска при разработке и анализе организационно-технологических решений проекта и формировании договорной цены. Диссертация содержит теоретические положения, модели и методы прогнозной оценки риска, обусловленного организационно-технологическими, управленческими факторами, значения которых формируются на ранних стадиях проектирования. Данный вид риска определен как производственный риск проекта. Обоснована целесообразность обособленной оценки субъективных факторов производственного риска при анализе общего риска проекта на стадии формирования договорной цены. Предложен способ количественной оценки этих факторов при разработке и анализе проектно-сметной документации.

Изложенные в работе модели и методы прогнозной оценки риска проекта представляют собой инструментарий, позволяющий учесть влияние неопределенности на стадии формирования договорной цены и свести к минимуму разрыв между плановыми и фактическими значениями технико-экономических показателей проекта.

При оценке уровня производственного риска проекта использованы методы финансового менеджмента (в частности, операционный анализ), так как различные виды возможных производственных потерь (материальных, трудовых, временных) в конечном итоге измеряются в денежном выражении. В качестве оценочного критерия уровня производственного риска проекта принят процент потери маржинального дохода по проекту. Эта величина в абсолютном (денежном) и относительном (%%) выражении представляет собой некоторую часть запланированной сметной прибыли и является ожидаемой (прогнозируемой) потерей. Величина ожидаемой потери определяет размер резерва средств на непредвиденные расходы.

С целью выявления тенденций и закономерностей влияния исследуемых факторов на размер производственного риска строительного проекта