УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ

Шапошнікова Ольга Федорівна

УДК 634.84:631.5:504(477.5)

АМПЕЛОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИДІЛЕННЯ МІКРОЗОН ВИРОЩУВАННЯ ВИНОГРАДУ В ЛІВОБЕРЕЖНОМУ НИЖНЬОДНІПРОВ'Ї

03.00.16 – Екологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Одеському державному аграрному університеті

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ВЛАСОВА Олена Юріївна,

Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри землевпорядного проектування.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ПИСАРЕНКО Павло Вікторович

Полтавська державна аграрна академія,

декан агрономічного факультету.

доктор сільськогосподарських наук,

ШЕВЧЕНКО Іван Васильович

ННЦ „Інститут виноградарства і виноробства ім.В.Є.Таїрова”,

заступник директора з наукової роботи.

Захист відбудеться 3 жовтня 2007 р. о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.371.01 при Інституті агроекології УААН за адресою: 03143, Київ – 143, вул. Метрологічна, 12

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології УААН.

Автореферат розіслано 1 вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат сільськогосподарських наук Я.В. Чабанюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Виноград дуже чутливий до природних умов середовища (ґрунтів, рельєфу, мікроклімату). Багаторічні дослідження довели залежність якості виноградної продукції від екологічних чинників, що впливають на ріст і розвиток винограду та формування врожаю. Тому дуже важливим є визначення екологічно оптимальних умов для закладання виноградників з урахуванням вимог сорту, що сприятиме отриманню стабільних врожаїв високої якості. Помилки в розміщенні виноградних насаджень призводять до зниження кількості та якості врожаю, загибелі рослин – тобто до значних економічних збитків.

Особливо актуально це питання для Лівобережного Нижньодніпров’я (Нижньодніпровського піщаного масиву), де від правильного вибору ділянки для закладання виноградників залежить доцільність вирощування цієї культури. Адже при розміщенні виноградних плантацій в оптимальних екологічних умовах, виноградарство може бути надзвичайно ефективною галуззю, в той час, як використання бідних піщаних ґрунтів обмежене для більшості сільськогосподарських культур.

Розвиток виноградарства, зокрема в районі Лівобережного Нижньодніпров’я, має не лише економічний, а й екологічний ефект. Виноградні насадження в цьому регіоні значно зменшують вітрову ерозію, отже поліпшують ландшафт території, його екологічну захищеність.

Актуальність теми. Нині кризові явища у виноградно-виноробній галузі призвели до скорочення площ під виноградниками та різкого спаду виробництва якісної виноградно-виноробної продукції. Необхідність підвищення ефективності ведення цієї галузі очевидна. Тому за умов соціальних, структурних і технологічних змін в аграрному секторі помилки в закладанні виноградних насаджень призводять до значних економічних збитків, виправлення яких іноді не можливе або потребує багато часу.

Розміщення виноградних плантацій у районі Лівобережного Нижньодніпров’я на основі комплексного вивчення умов природного середовища допоможе визначити мікрозони для високоякісного виноградно-виноробного виробництва, що підвищить економічну ефективність та престиж галузі, а також екологічний стан земель регіону. Виробництво високоякісних вин з винограду, вирощеного у специфічних мікрозонах, які мають найсприятливіші для певних сортів екологічні умови, допоможе надати винам цього регіону індивідуальності та підвищити попит на них.

Проведення кадастру виноградних насаджень з використанням даних ампелоекологічних досліджень допоможе оцінити сучасний стан виноградарства, а також потенціал розвитку галузі в цьому регіоні. Кадастр виноградних насаджень може стати основою щодо офіційного затвердження територій для виробництва вин контрольованих найменувань за місцем походження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи „Комплексні ампелоекологічні карти розміщення виноградних насаджень Херсонської області” науково-дослідного сектора Одеського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 0101U007578), науково-технічної програми „Розробити методику оцінки і комплексного мікрорайонування екологічних умов для розміщення виноградних насаджень” (номер державної реєстрації 0106U007710) та науково-технічної програми „Скласти „Інструкцію по проектуванню закладання та реконструкції виноградних насаджень на основі комплексної детальної ампелоекологічної оцінки території” (номер державної реєстрації 0106U007711) національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова”.

Мета і завдання дослідження.

Мета роботи – теоретичне обґрунтування виділення мікрозон вирощування винограду та розробка науково-методичних засад, які при врахуванні екологічних особливостей, дадуть можливість оптимізувати розміщення виноградних плантацій для отримання стабільних врожаїв високої якості в Лівобережному Нижньодніпров’ї.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:–

проаналізувати сучасний стан та організацію території виноградних насаджень у дослідних господарствах шляхом експедиційних обстежень, збору й аналізу інформації по кожному з них;–

провести ампелоекологічну оцінку території для базових господарств шляхом розробки однофакторних карт ґрунтів, рельєфу, мікроклімату та комплексних ампелоекологічних карт й визначити мікрозони для оптимального розміщення виноградних насаджень;–

визначити розрахункову продуктивність винограду на основі агрокліматичної оцінки його врожайності в районі Лівобережного Нижньодніпров’я;–

визначити нові методичні підходи до складання кадастру виноградних насаджень із застосуванням даних ампелоекологічних досліджень території;–

скласти кадастр виноградних насаджень для дослідних господарств за даними сучасного стану виноградарства та ампелоекологічної оцінки території.

Об’єкт дослідження – оптимітизація розміщення виноградних насаджень на підставі оцінки екологічних умов.

Предмет дослідження – екологічні умови Лівобережного Нижньодніпров’я (ґрунтовий покрив, гідрологічний режим, рельєф, кліматичні умови).

Методи дослідження: теоретичні – опрацювання наукових робіт щодо впливу екологічних факторів на розвиток винограду та якість врожаю, а також наукових підходів до виділення мікрозон для вирощування винограду; експедиційні – визначення рельєфних характеристик та ландшафтних особливостей території; польові – аналіз стану виноградних насаджень, уточнення даних ґрунтової зйомки та організації території; розрахункові – розрахунки вмісту гумусу, активних карбонатів у ґрунті та мікрокліматичні розрахунки; порівняльно-розрахункові – розрахунки еталонних врожаїв; картографічні – розробка ампелоекологічних карт рельєфу, ґрунтів, мікроклімату та комплексних ампелоекологічних карт.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше науково обґрунтовано розміщення виноградних насаджень у районі Лівобережного Нижньодніпров’я та визначено мікрозони з оптимальними екологічними умовами для закладання виноградників певного сортименту на основі кількісного аналізу екологічних чинників, які впливають на розвиток культури винограду.

Проведено ампелоекологічне картографування території, на основі якого визначено ділянки, рекомендовані для ефективного розвитку виноградарства в сільськогосподарських господарствах Лівобережного Нижньодніпров’я.

Визначено продуктивність винограду на основі агрокліматичної оцінки врожайності винограду на території дослідних господарств.

Запропоновано нові методичні підходи щодо складання кадастру виноградних насаджень з використанням даних ампелоекологічних досліджень території, проведено кількісний та якісний облік виноградних плантацій, створено необхідну базу даних для створення кадастру виноградних насаджень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені комплексні ампелоекологічні карти є науковою основою для проектування виноградних насаджень та прийняття рішень щодо вибору сортів у виноградарських господарствах Лівобережного Нижньодніпров’я. Одержані результати використовували при складанні програми розвитку виноградарства і виноробства Херсонської області до 2015 року.

Розроблено рекомендації щодо вибору ділянок для закладання виноградних насаджень у ВАТ ім. Покришева Голопристанського району та ВАТ „Цюрупинський” Цюрупинського району Херсонської області.

Матеріали дисертації використовують при викладанні навчальних курсів: „Проектування багаторічних насаджень”, „Кадастр природних ресурсів”, а також при виконанні студентами курсових і дипломних робіт на факультеті землевпорядкування Одеського державного аграрного університету.

Результати досліджень можуть використовуватись для подальших досліджень щодо створення кадастру виноградних насаджень в Україні.

Особистий внесок здобувача полягає в складанні програми й методики досліджень, розробці комплексних ампелоекологічних карт, визначенні продуктивності винограду для господарств Лівобережного Нижньодніпров’я, розробці рекомендацій щодо проведення кадастру виноградних насаджень, безпосередньої участі у розробці довгострокової програми розвитку виноградарства Херсонської області.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та практичні розробки дисертації оприлюднено на Міжнародній конференції, присвяченій 50-річчю факультету кадастру та природовпорядкування Державного аграрного університету Молдови (м. Кишинів, 27 жовтня 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХ століття” (м. Київ, 20 квітня 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки” (м. Харків, 14 вересня 2004 р.), VІІ міжнародній спеціалізованій виставці-симпозіумі „ і виноробство” (м. Одеса, 1–3 лютого, 2007), міжнародній науково-практичній конференції „Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності (м. Вінниця, 14–16 травня 2007 р.), науково-практичних конференціях факультету землевпорядкування та кадастру Одеського державного аграрного університету (2001–2007 рр.)

Публікації. За матеріалами досліджень, що представлені в дисертаційній роботі, опубліковано 9 наукових робіт, з яких 4 – у наукових фахових виданнях, 1 – у науковому журналі, 4 – у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційну роботу викладено на 154 сторінках машинописного тексту, вона містить 15 таблиць, 23 рисунки, 5 додатків. Робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Список використаних джерел становить 194 найменування, з них 30 іноземною мовою.

ЗМІСТ РОБОТИ

Природні ресурси Нижньодніпровського піщаного масиву та раціональне використання факторів середовища для отримання високоякісної виноградно-виноробної продукції (огляд літератури)

Проведено аналіз публікацій щодо впливу екологічних умов середовища на ріст та розвиток винограду, а також якість врожаю. Зроблено опис біологічних особливостей культури винограду та її сприйнятливість щодо екологічних умов вирощування. Зазначено раціональність використання піщаних земель Лівобережного Нижньодніпров’я (Нижньодніпровського піщаного масиву) для закладання виноградників та визначено екологічну роль розвитку виноградарства у цьому регіоні. Зроблено огляд зарубіжних публікацій щодо ампелоекологічного картографування з використанням Геоінформаційних систем. Зроблено висновок про необхідність проведення ампелоекологічних досліджень Нижньо-дніпровського піщаного масиву для підвищення ефективності галузі виноградарства в досліджуваному регіоні.

Об’єкти та методика досліджень

Роботу з агроекологічного обґрунтування розміщення виноградних насаджень проводили на території п’яти господарств Лівобережного Нижньодніпров’я: ВАТ „Таврія” та агрофірми ім. Солодухіна Новокаховського району; ім. Покришева Голопристанського району; ВАТ „Радужне” і ВАТ „Цюрупинський” Цюрупинського району Херсонської області.

Для проведення досліджень із визначення оптимальних площ вирощування винограду обрано два базових господарства: ВАТ ім. Покришева Голопристанського району та ВАТ „Цюрупинський” Цюрупинського району. Природні умови території дослідних господарств є типовими для Нижньо-дніпровського піщаного масиву та відображають особливості цього регіону.

Джерела інформації, використані в роботі, – це топографічні карти, карти ґрунтів, описи ґрунтів, матеріали агрохімічних і кліматичних досліджень, плани внутрішньогосподарського землеустрою, карти теплових ресурсів, дані інвентаризації виноградних насаджень, а також економічні показники базових господарств, звіти з науково-дослідних робіт, літературні джерела.

Екологічна оцінка території, що використовується для виноградних насаджень, складається з аналізу та оцінки агрокліматичних показників, мікрокліматичної мінливості території, показників ґрунтових умов та рельєфу.

При визначенні оптимальних мікрозон для розміщення виноградних насаджень використовували „Методические указания по ампелоэкологической классификации, систематике и картографии земель” (Я.М. Годельман, 1989), „Методику размещения плантаций и сортимента винограда для производства высококачественных вин” (М.Ф. Кисиль, Е.Ю. Власова, Е.Ф. Гаина и др., 1999), а також „Методические рекомендации по агротехническим исследованиям в виноградарстве Украины” (Под. ред. А.М. Авидзбы, 2004) з урахуванням особливостей Нижньодніпровського піщаного масиву.

Оцінку агрокліматичних умов території проводили на основі методів, викладених у працях Ф.Ф.Давітая (1948), Д.І. Фурси (1986), Т.І. Турманідзе (1989).

Деталізацію агрокліматичної оцінки території з урахуванням мікроклімату проведено на базі методик оцінки мікрокліматичної мінливості, відображених у працях З.А. Міщенко (1979), З.А. Міщенко, Г.В. Ляшенко (1990, 1995), З.А.Міщенко, С.В. Ляхової (1999). За вказаними методиками визначали перерозподіл показників мікрокліматичної мінливості термічного режиму (умови морозонебезпеки, заморозконебезпеки, теплозабезпеченості) під впливом неоднорідності підстильної поверхні.

Аналіз й оцінку ґрунтових умов вирощування винограду проведено з урахуванням його вимог до таких показників, як гранулометричний склад, запаси гумусу в метровому шарі та вміст активних карбонатів (В.Г. Унгуряну (1979), Я.М.Годельман (1985, 1986).

На основі ґрунтових карт складали ампелоекологічні карти ґрунтового покриву. Щонайперше при виділенні оптимальних ділянок для вирощування виноградників приділяли увагу визначенню площ, які мають супіщані прошарки та поховані ґрунти, або ті, що підстилаються продуктами вивітрювання вапняків і

мергелів на кореневодоступній глибині, а також ділянки з глибиною стояння ґрунтових вод 1,5–2 м за умови, що ці води не засолені. Враховуючи природну бідність піщаних ґрунтів на елементи живлення та гумус, визначали площі супіщаних ґрунтів, які порівняно з піщаними мають кращі агрономічні властивості і характеризуються більшою родючістю.

Класифікацію сортів винограду за морозостійкістю проводили з інтервалом 2,5oС, при складанні карти мікрокліматичної мінливості територію поділяли ізотермами з кроком 2,5oС. Визначені мікрорайони позначали на ампелоекологічній карті теплових ресурсів кольоровою ілюмінацією.

Градацію показників екологічних факторів розвитку винограду проводили на основі екологічної біоіндикації сортів, їх класифікації за зимостійкістю та строками дозрівання. Комплексну ампелоекологічну карту складали шляхом синтезу однофакторних карт ґрунтів, мікроклімату, рельєфу.

Визначення оптимальних ділянок для розміщення певних сортів винограду проводили за даними комплексних ампелоекологічних карт, на яких було вказано ампелоекологічні типи земель (ампелоекотопи). Ампелоекологічні типи земель характеризуються однорідністю важливих екологічних чинників (мікроклімату, ґрунтових умов, рельєфу).

Для дослідних господарств визначали продуктивність винограду на основі агрокліматичної оцінки врожайності. Використовували методи розрахунку врожаїв, запропоновані О.О. Нечипоровичем (1956), А.Г. Амірджановим (1981), М.К. Каюмовим (1989), Х.Г. Тоомінгом (1984).

Для оцінки врожайності використовували метод еталонних врожаїв, який базується на порівнянні різних категорій врожаїв: потенційний врожай, дійсно можливий та врожай у виробництві.

У роботі визначено мінливість розрахункових рівнів врожаїв залежно від неоднорідності підстильної поверхні.

При складанні кадастру виноградних насаджень вивчали й використовували досвід зарубіжних країн з цього питання. Зокрема, „Инструкцию по составлению кадастра виноградных насаждений” (В.А. Фостиков, В.Д. Воробьев, Д.А. Капуш и др., 1994), а також нормативно-законодавчі акти про складання реєстру виноградників у країнах Європейського Союзу (1970, 1989).

Умови та місце проведення досліджень

Надано характеристику природних умов дослідної території. Зроблено опис ландшафтних особливостей Нижньодніпровського піщаного масиву, який за фізико-географічним районуванням віднесено до Нижньодніпровського терасно-дельтового степу. Структурно-геоморфологічна основа області представлена великою акумулятивною терасовою рівниною, яка є єдиною в степовій зоні.

Зазначено, що характерними для цих ландшафтів є сполучення місцевостей заплав р. Дніпро, терасових древньодельтових горбкуватих піщаних рівнин,

терасових супіщано-лесових знижених рівнин із западинами і подами. Визначено, що основні масиви виноградників розташовано на міжаренних просторах, які представлені чорноземами південними супіщаними на лесових відкладеннях.

Надано агрокліматичну характеристику території. Дослідна територія розташована в центральній частині Херсонської області і згідно з агрокліматичним районуванням Херсонської області належить до другого агрокліматичного району (південного), що характеризується помірно жарким і дуже посушливим кліматом.

Розміщення виноградників на основі ампелоекологічної оцінки території.

Ампелоекологічна оцінка території полягає у детальному вивченні та аналізі природних умов досліджуваної території (рельєфу, ґрунтових умов, мікрокліматичної мінливості теплових ресурсів і морозонебезпеки).

При вивченні рельєфу території, увагу приділено невеликим за площею пониженням (подам), що здебільшого мають несприятливі для виноградників умови. Визначено, що в ВАТ ім. Покришева та „Цюрупинський” близько 60,00 та 50,00 га відповідно припадає на мікропониження (поди).

Проведено детальне обстеження й аналіз ґрунтів дослідних господарств та їх ампелоекологічне угруповання. На підставі показників вмісту гумусу, активних карбонатів і гранулометричного складу було виділено ампелоекологічні групи ґрунтів за придатністю для вирощування виноградних насаджень.

Таким чином, на території ВАТ ім. Покришева виділено 3 ампелоекологічні групи ґрунтів, що є оптимальними для вирощування виноградних насаджень (табл. 1):

А. Темно-каштанові залишково слабосолонцюваті місцями слабонавіяні супіщані ґрунти з плямами (10–30%) слабодефльованих їх різновидів.

Б. Темно-каштанові залишково слабосолонцюваті слабонавіяні супіщані ґрунти з плямами (до 10%) слаодефльованих їх різновидів.

В. Темно-каштанові слабодефльовані плантажовані супіщані ґрунти.

Найсприятливішими для вирощування винограду в ВАТ ім. Покришева є ампелоекологічні групи ґрунтів Б і В, які характеризуються максимальними для цієї території запасами гумусу (100–150 т/га) та наявністю похованого ґрунту (чорнозему) (група Б).

Не придатні для вирощування виноградних насаджень ґрунти:

- темно-каштанові слабодефльовані вторинно слабосолонцюваті супіщані та легкосуглинкові ґрунти;

- лучні ґрунти;–

піски.

За результатами ампелоекологічного угруповання ґрунтів складено ампелоекологічну карту ґрунтів.

На території ВАТ ім. Покришева виділено чотири мікрокліматичних райони (табл. 2). Діапазон мінливості середніх багаторічних сум температур становить 300°С (від 3100°С – в першому мікрокліматичному районі до 3400°С – в третьому).

Таблиця 1

Ампелоекологічні групи ґрунтів ВАТ ім. Покришева

Група | А | Б | В

Гумус, т/га | 50–100 | 100–150 | 100–150

Активні карбонати, % | 4 | 4 | 4

Гранулометричний склад | супіщаний | супіщаний | супіщаний

Осолонцювання або засолення– | залишково солонцюваті-–

Поховані ґрунти або наявність вапняків на кореневодоступній глибині– | поховані супіщані ґрунти–

Мінливість середнього з абсолютних мінімумів температури повітря взимку становить понад 7°С – від -13.6°С до -21,0°С і нижче (50% імовірності). Один раз в 10 років (10% імовірності) можливе його зниження відповідно до -16,6°С і вище на піднесених ділянках, та -25°С і нижче на дні балок і заболочених ґрунтах.

Таблиця 2

Мікрокліматична характеристика термічного режиму території

№ мікро-району |

Місцезнаходження | Морозонебез-печність,

Т min,°С | Теплові ресурси,

УТ, °С

50% 10% | 50 %

1 | Піднесені ділянки. Суглинкові і супіщані ґрунти. | >-13,6– - 16,0 | >-17,6–-20,0 | 3100–3200

2 | Рівнинні і прибережні ділянки. Суглинисті і супіщані ґрунти | -16,1– -18,5 | -20,1– -22,5 | 3201–3300

3 | Пониження рельєфу | -18,6– -21,0 | -22,6– -25,0 | 3301–3400

4 | Поди | <-20,50 | < -25,0 | 3100–3200

Визначено, що найоптимальнішими для вирощування винограду за мікрокліматичними умовами є перший та другий мікрорайони, що характеризуються сприятливими тепловими ресурсами і показниками морозонебезпеки для районованих сортів винограду. Мікрокліматичні районі відображено на карті мікроклімату і морозонебезпеки.

Шляхом синтезу однофакторних ампелоекологічних карт (рельєфу, ґрунтів та теплових ресурсів) складено комплексну ампелоекологічну карту земель ВАТ ім.Покришева та виділено різні ампелоекологічні типи земель (мікрозони) для вирощування певних сортів винограду (рис. 1).

Таким чином, залежно від придатності для розміщення виноградних насаджень за комплексом всіх екологічних умов на території ВАТ ім. Покришева виділено 8 ампелоекотопів. Для кожного ампелоекотопу визначено сорти винограду, які найбільш відповідають даним екологічним умовам (табл. 3).

Аналогічну роботу зі складання однофакторних ампелоекологічних карт та комплексної ампелоекологічної карти проведено для другого базового господарства ВАТ „Цюрупинський”, в якому виділено 12 ампелоекологічних типів земель.

Стан виноградних насаджень та їх продуктивність і використання даних ампелоекологічної оцінки території для кадастру виноградних насаджень

У ході виконання робіт під час експедиційних досліджень зібрано інформацію про стан виноградних плантацій у дослідних господарствах та проведено ідентифікацію ділянок на місцевості.

Для кожної ділянки, зайнятої під виноградними насадженнями зібрано інформацію щодо сорту, року садіння, схеми посадки, зрідженості, ураженості шкідниками і хворобами, врожайності, цукристості. За комплексними ампелоекологічними картами проаналізовано екологічні умови зростання винограду. Встановлено, що виноградні насадження, розташовані на площах з несприятливими ампелоекологічними умовами, мають вищу зрідженість, нижчу врожайність та цукристість винограду. До таких виноградників віднесено ті, що розташовані в мікропониженнях (подах) (ВАТ „Цюрупинський” – ділянки 2, 3, 9, 10; ВАТ ім. Покришева – ділянка 7)

Виноградники, розташовані в оптимальних ампелоекологічних умовах, здебільшого мають вищу врожайність та якість (цукристість), нижчі показники зрідженості насаджень (ВАТ ім. Покришева – ділянки 6, 9, 13; ВАТ „Цюрупинський” – ділянки 4, 5, 6, 8) .

Інформацію щодо стану виноградників використовували при складанні кадастру виноградних насаджень (табл. 4).

Проведено розрахунки агрокліматичної оцінки врожайності в районі Лівобережного Нижньодніпров’я на основі методу еталонних врожаїв. За цим методом розглядали та порівнювали різні категорії врожаїв: потенційний (ПВ), дійсно можливий (ДМВ) та врожай у виробництві. ПВ – це врожай сорту за ідеальних метеорологічних умов, його визначає надходження фотосинтетично активної радіації та біологічні властивості культур та сортів.

Рис. 1. Фрагмент комплексної ампелоекологічної карти ВАТ ім. Покришева

Легенда комплексної ампелоекологічної карти ВАТ ім. Покрише

Характеристика ампелоекологічних типів земель за запасами гумусу, вмісту активних карбонатів та гранулометричним складом ґрунтів у метровому шарі | № агро-групи | Назва ґрунтів

Умов-ні позна-чки | Вміст активних карбо-натів, % | Запаси гумусу, т/га | Гранулометричний склад

умовні позначки | за класифікацією Качинського

до 4,0% | 100-150 |

Супісь |

107

117 | Темно-каштанові залишково солонцюваті з плямами до 10% слабодефльованих їх різновидів у комплексі до 10% з солонцями степовими глибокими солончакуватими

Темно-каштанові плантажовані з плямами (10– 30%) слабодефльованих їх різновидів

50-100 |

Супісь |

107

117 | Темно-каштанові залишково слабосолонцюваті з плямами (10–30%) слабодефльованих їх різновидів

Темно-каштанові плантажовані з плямами (10– 30%) слабкодефльованих їх різновидів

Приклад: І ,

де І – номер ампелоекотопу;

у чисельнику – порядковий номер контуру та умовна позначка вмісту активних карбонатів і запасів гумусу;

у знаменнику – умовна позначка грануломет-ричного складу;

п – похований ґрунт (чорнозем). |

118

167 | Ґрунти, не придатні для закладання виноградників

Темно-каштанові вторинно слабосолонцюваті супіщані ґрунти

Темно-каштанові слабодефльовані вторинно слабосолонцюваті піщано-легкосуглинкові ґрунти

Лучно-каштанові залишково слабосолонцюваті слабоосолоділі глеюваті супіщані ґрунти

Приклад: Н(118) ,

де Н – ґрунти не придатні для виноградних насаджень;

у чисельнику – номер агрогрупи;

у знаменнику – умовна позначка грануломет-ричного складу

Умовна позначка |

Мінімальні температури, 0С | Сума активних температур, 0С | Рекомендовано сорти

-17,5 – -20,0 | ›3250 | Італія

-20,1 – -22,5 | 3250 – 3300 | Сапераві, Одеський чорний,

Совіньон зелений,

Сухолиманський білий

-22,6 – -25,0 | 3150 – 3250 | Аліготе,

Мускат одеський,

Шардоне, Восторг,

Жемчуг Зала

‹ 25,0 |

Напівукривне і укривне виноградарство

Таблиця 3

Екотоп

Характе-ристика |

І |

ІІ |

ІІІ |

ІV |

V |

VI |

VII |

VIII

Ампелоекологіч-не угруповання ґрунтів |

В |

А |

А |

Б |

А |

Б |

А |

Б

Гранулометрич-ний склад | супіщаний | супіщаний | супіщаний | супіщаний | супіщаний | супіщаний | супіщаний | супіщаний

Вміст активних карбонатів, % | до 4 | до 4 | до 4 | до 4 | до 4 | до 4 | до 4 | до 4

Вміст гумусу, т/га | 100–150 | 50–100 | 50–100 | 100–150 | 50–100 | 100–150 | 50–100 | 100–150

Рельєф, стрімкість,0 | рівнинний,

0–3 | рівнинний,

0–3 | рівнинний,

0–-3 | рівнинний,

0–3 | рівнинний,

0–3 | рівнинний,

0–3 | рівнинний,

0–3 | рівнинний,

0–3

Мінімальні температури, ПС | -17,6 – -20,0 | -17,6 – -20,0 | -20,1 – -22,5 | -20,1 – -22,5 | -22,6 – -25,0 | -22,6 – -25,0 | -25,0 | -25,0

? активних температур, ПС | ›3250 | ›3250 | 3151 – 3250 | 3151 – 3250 | 3051 – 3150 | 3051 – 3150––

Рекомендовано сорти | Італія | Сапераві, Одеський чорний, Совіньон Зелений, Сухолиманський білий | Аліготе, Мускат одеський, Шардоне, Восторг, Жемчуг Зала | Укривна культура винограду

Характеристика екологічних типів земель ВАТ ім. Покришева

Таблиця 4

Інформаційна база даних для створення кадастру виноградних насаджень з урахуванням ампелоекологічної оцінки території ВАТ „Цюрупинський”

№ ділянки на плані | Сорт | Рік посадки | Площа, га | Схема посадки | Зрідженість,% | Врожайність,

ц/га | Цукристість,% | Ампелоекотоп | Сума активних темпера-тур, °С | Мінімальні темпера-тури,

°С

1 | Біанка | 2000 | 5,3 | 2,5Ч1,25 | 25 | 25,0 | 18,0 | II | 3251–3300 | -22,6– -25,0

V | 3151–3250 | -20,1– -22,5

2 | Лідія | 1999 | 13,0 | 2,5Ч1,25 | 15 | 60,0 | 15,0 | VII | 3251–3300 | -22,6– -25,0

VIII | 3151–3250 | -20,1– -22,5

3 | Олімпій-ський | 1999 | 10,0 | 2,5Ч1,25 | 20 | 45,0 | 18,0 | VII | 3251–3300 | -22,6– -25,0

VIII | 3151–3250 | -20,1– -22,5

4 | Олімпій-ський | 2001 | 8,0 | 2,5Ч1,25 | 15–– | VIII | 3151–3250 | -20,1– -22,5

5 | Олімпій-ський | 2004 | 9,0 | 2,5Ч1,25 | 10–– | V | 3151–3250 | -20,1– -22,5

6 | Олімпій-ський | 1999 | 3,8 | 2,5Ч1,25 | 10 | 55,0 | 18,0 | V | 3151–3250 | -20,1– -22,5

VII | 3251–3300 | -22,6– -25,0

7 | Дніпров-ський | 2000 | 5,6 | 2,5Ч1,25 | 10 | 57,0 | 18,0 | II | 3251–3300 | -22,6– -25,0

VIII | 3151–3250 | -20,1– -22,5

8 | Лідія | 2000 | 13,0 | 2,5Ч1,25 | 15 | 55,0 | 15,0 | VIII | 3151–3250 | -20,1– -22,5

9 | Ркацителі | 2000 | 13,0 | 2Ч1 | 10 | 25,0 | 14,5 | VII | 3251–3300 | -22,6– -25,0

VIII | 3151–3250 | -20,1– -22,5

10 | Ркацителі | 2001 | 5,16 | 2Ч1 | 15–– | I | 3151–3250 | -20,1– -22,5

V | 3151–3250 | -20,1– -22,5

VI | 3151–3250 | -20,1– -22,5

11 | Олімпій-ський | 2004 | 5,2 | 1,25Ч2,5 | 10–– | V | 3151–3250 | -20,1– -22,5

12 | Лідія | 2001 | 13,5 | 1,25Ч2,5 | 20–– | V | 3151–3250 | -20,1– -22,5

13 | Лідія | 2001 | 11 | 1,25Ч2,5 | 15–– | V | 3151–3250 | -20,1–-22,5

14 | Біанка | 2001 | 2,7 | 1,25Ч2,5 | 10–– | V | 3151–3250 | -20,1– -22,5

Дійсно можливий врожай відповідає рівню за реальними метеорологічними умовами. Розрахунки ДМВ виконано на підставі отриманих даних ПВ і значень вологозабезпеченості (V) на території Нижньодніпровського піщаного масиву.

Величина V змінюється тут від 17 до 84%, а в середньому становить для умов відкритого рівного місця і середньосуглинкових ґрунтів 40%.Розрахунки ДМВ виконано при коефіцієнтах використанні фотосинтетично активної радіації (з) рівних 1% та 1,25% (рис. 2).

а

б

Рис. 2. Значення ПВ та ДМВ при рівні використання ФАР:

а - 1%; б – 1,25%

Зважаючи на певну неоднорідність підстильної поверхні та різноманіття ландшафтів на території Нижньодніпровського піщаного масиву було проведено розрахунки рівнів врожаїв для різних місцеположень, якими характеризується дослідна територія.

Отже, середня врожайність винограду для умов рівного місця з суглинковими ґрунтами за агрокліматичними ресурсами становить 78,3 (при з = 1%) та 97,9 ц/га (при з = 1,25) і змінюється окремими роками від 164,5 до 33,3 ц/га та від 205,7 до 41,6. Під впливом різних ґрунтів і місцеположень діапазон мінливості значно зростає і сягає 82 ц/га при з = 1% і 102 ц/га при з = 1,25. Максимальна величина може сягати 127,3 (з = 1%) і 159,1 ц/га (з = 1,25), а мінімальна 45,0 і 56,3 ц/га. Мінливість ДМВ пропорційна коефіцієнту зволоження території (КV), який відповідно змінюється від 0,25 до 0,65 і від 0,15 до 0,52.

Створення кадастру виноградних насаджень з використанням даних ампелоекогогічних досліджень

Питання кадастру виноградних насаджень в Україні є надзвичайно актуальним. Реформування аграрного сектора передбачає наявність всебічної та повної інформації про землю. Однак, нині немає сучасної, повної та доступної інформації про сільськогосподарські землі, зайняті під виноградними насадженнями. Останній кадастр виноградних насаджень України складали 1980р. Інформацію було представлено на рівні областей і районів, а не окремих господарств, без супровідного планово-картографічного матеріалу з чітким визначенням площ розміщення виноградних плантацій. Такий підхід до проведення кадастру не відповідає потребам ефективного розвитку виноградарства, однією з важливих умов якого є виробництво вин контрольованих найменувань за походженням, з чіткою ідентифікацію площ під виноградниками та їх відповідність екологічним умовам вирощування винограду.

Зарубіжні країни мають свої особливості щодо складання кадастру. На основі зарубіжного досвіду, а також аналізу кадастру виноградних насаджень, що проводили в Україні, необхідно виробити нову методику ведення виноградного кадастру. Кількісний та якісний облік виноградних насаджень – необхідна умова контролю якості виноградно-виноробної продукції. Кадастр має стати інформаційною базою даних про якісний та кількісний облік виноградних насаджень, а також системою, що характеризуватиме як стан насаджень, так і екологічні умови вирощування, їх відповідність біологічним потребам сортів.

Отже, у даній роботі запропоновано створення кадастру виноградних насаджень, який міститиме ампелоекологічну характеристику стану земель під виноградними насадженнями за такими розділами:

1. Ампелоекологічна характеристика території.

2. Характеристика та стан виноградних насаджень.

3. Розрахункова продуктивність виноградних насаджень.

4. Графічна частина (планово-картографічний матеріал).

На прикладі дослідних господарств ВАТ ім. Покришева і ВАТ „Цюрупинський” зібрано необхідну базу даних для проведення кадастру виноградних насаджень за запропонованою схемою.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування визначення мікрозон вирощування винограду в Лівобережному Нижньодніпров’ї на основі детального аналізу та оцінки екологічних умов. Результатом проведених досліджень є такі висновки:

1. Визначено найоптимальніші для виноградників ділянки, а саме площі, які мають суглинкові прошарки і поховані ґрунти або ті, що підстилаються продуктами вивітрювання вапняків і мергелів на кореневодоступній глибині, а також ділянки з глибиною стояння ґрунтових вод 1,5–2 м за умови, що ці води не засолені, а також площі супіщаних ґрунтів, які порівняно з піщаними мають кращі агрономічні властивості та характеризуються вищою родючістю.

2. У межах дослідної території виділено 4 мікрокліматичні райони, для яких характерна мінливість середніх із абсолютних мінімумів температур повітря від -17,6 до -25,0°С і нижче. Суми активних температур за безприморозковий період коливаються від 3151 до 3300 °С. Встановлено, що провідними чинниками, які визначають перерозподіл значень середніх з абсолютного мінімуму температур повітря взимку на території Лівобережного Нижньодніпров’я, є мінливість ґрунтового покриву, а також вплив р. Дніпро.

3. На основі комплексного підходу до оцінки природного середовища вирощування винограду визначено площі, які характеризуються однорідністю екологічних умов, що впливають на ріст та розвиток винограду. Це дає змогу застосовувати на ідентичних за комплексом природних умов площах однакові агротехнічні прийоми та заходи.

4. На підставі детального аналізу ампелоекологічних умов дослідних господарств Лівобережного Нижньодніпров’я розроблено комплексні ампелоекологічні карти та визначено різні ампелоекологічні типи земель, для яких рекомендовано певні сорти винограду.

5. Рекомендовано використовувати комплексні ампелоекологічні карти як основу для прийняття проектних рішень щодо розміщення виноградних насаджень.

6. Проведено розрахунки рівнів врожаїв для різних місцеположень з урахуванням неоднорідності підстильної поверхні та різноманіття ландшафтів на території Лівобережного Нижньодніпров’я.

7. Запропоновано нові методичні підходи щодо складання кадастру виноградних насаджень із застосуванням даних ампелоекологічних досліджень території.

8. Створено необхідну інформаційну базу для складання кадастру виноградних насаджень, яка містить інформацію про сортовий та віковий склад насаджень, їх стан, ампелоекологічну характеристику земель під виноградниками, розрахункові рівні врожаїв. Кадастр виноградних насаджень має графічну частину у вигляді цифрового картографічного матеріалу з чіткою ідентифікацією ділянок під виноградними насадженнями і визначення їх місця розташування на комплексних ампелоекологічних картах.

Рекомендації виробництву

1. При закладанні нових плантацій виноградних насаджень використовувати комплексну ампелоекологічну карту, яка має стати основою для проектних рішень щодо розміщення виноградних насаджень.

2. Закладання виноградників здійснювати на супіщаних за гранулометричним складом ґрунтах, а також на ділянках, які мають суглинкові прошарки й поховані ґрунти (чорноземи), або ті, що підстилаються продуктами вивітрювання вапняків і мергелів на кореневодоступній глибині.

3. Вибір сортименту винограду здійснювати відповідно до рекомендацій, що надано для кожного екотопу на основі комплексної ампелоекологічної оцінки території.

4. Якісний та кількісний облік виноградних плантацій (кадастр) здійснювати з використанням даних ампелоекологічної оцінки, що дасть змогу визначити специфічні території – мікрозони, у подальшому з виноградників цих зон можливо виробляти високоякісні вина контрольованих найменувань за походженням.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шапошникова О.Ф. Изучение природных условий для размещения виноградных насаджений на песчаных масивах Нижнеднепровья.// Материалы конфереции „Актуальные проблемы мелиорации, кадастра и организации земель”. – Кишинев, 2001. – С. 146–148.

2. Шапошнікова О.Ф. Оцінка природних ресурсів при проектуванні виноградних насаджень.// Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: в ч частинах. „Організація виробництва та земельні відносини”/за ред. П.Т.Саблука. – Київ: ІАЕ УААН, 2001. –Ч.2. – С. 221–223.

3. Шапошнікова О.Ф. Аналіз та оцінка ґрунтових умов піщаних масивів Нижнєдніпров’я для проектування виноградних насаджень.// Аграрний вісник Причорномор’я. – Одесса, 2002. – С. 243–247.

4. Шапошнікова О.Ф. Застосування ампелоекологічних досліджень для закладання виноградників у районі Нижньодніпровського піщаного масиву.// Вісник Львівського державного аграрного університету, 2006.– №9. – С. 115–118.

5. Шапошнікова О.Ф., Ляшенко Г.В. Оцінка ландшафтних та агрокліматичних особливостей Нижньодніпровського піщаного масиву для розвитку виноградарства.// Культура народов Причорноморья. Симферополь, 2005. – №52. – С. 17–22. (Постановка мети статті, опис ландшафтних особливостей дослідної території).

6. Шапошнікова О.Ф. Визначення оптимальних ареалів вирощування винограду на прикладі території господарства ім. Покришева, Голопристанського району Херсонської області// Виноградарство та виноробство. Одеса, 2006. – №43. – С. 168–172.

7. Шапошникова О.Ф. Проектирование виноградных насаждений с учетом ампелоэкологической оценки территории на Левобережном Нижнеднепровье.//Офіційний каталог VII Міжнародної спеціалізованої виставки-сімпозіуму „Вино та виноробство”. – Одеса, 2007. – С.114–116.

8. Shaposhnikova O. Determination of optimal wine-growing areas for high quality wine grape production and the role of extension service in the field of viticulture.// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності”. – Вінниця, 2007. – С.135–139.

9. Ляшенко Г.В., Шапошнікова О.Ф. Агрокліматична оцінка врожайності винограду в районі Лівобережного Нижньодніпров’я.// Виноградарство і виноробство. – Одеса, 2007. – №44. – С. 68–75. (Постановка мети статті, проведення розрахунків врожайності).

АНОТАЦІЯ

Шапошнікова О.Ф. Ампелоекологічне обґрунтування виділення мікрозон вирощування винограду в Лівобережному Нижньодніпров’ї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Інститут агроекології УААН, Київ, 2007.

У дисертації виконано роботу з визначення оптимальних мікрозон для розміщення виноградних насаджень на Нижньодніпровському піщаному масиві на основі комплексного аналізу ампелоекологічних умов території. Проведено кількісний та якісний облік виноградників (кадастр) з урахуванням даних ампелоекологічних досліджень.

Встановлено, що найсприятливішими для росту та розвитку виноградників на піщаних ґрунтах Лівобережного Нижньодніпров’я є ділянки з суглинковими прошарками та похованими ґрунтами (чорноземами) або ті, що підстилаються продуктами вивітрювання вапняків і мергелів на кореневодоступній глибині.

Виділено чотири мікрокліматичних райони. Визначено, що провідними факторами, які визначають перерозподіл значень середніх з абсолютного мінімуму температур повітря взимку на території Лівобережного Нижньодніпров’я, є мінливість ґрунтового покриву, а також вплив річки Дніпро.

Проведено агрокліматичну оцінку врожайності винограду з урахуванням можливої мінливості розрахункових рівнів врожаїв залежно від неоднорідності підстильної поверхні або розмаїття ландшафтів на території Нижньодніпровського піщаного масиву.

Запропоновано нову схему проведення кадастру виноградних насаджень з використанням даних ампелоекологічних досліджень.

Ключові слова: екологічні чинники, ампелоекологічні карти, ґрунти, рельєф, мікроклімат, рівні врожаїв, кадастр, виноградні насадження, виноград.

АНОТАЦИЯ

Шапошникова О. Ф. Ампелоэкологическое обоснование выделения микрозон выращивания винограда в Левобережном Нижнеднепровье. – Рукопись.

Диссертация на присвоение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 – экология. Институт агроэкологии УААН, Киев, 2007.

В диссертации выполнена работа по определению оптимальных микрозон для размещения виноградных насаждений на Нижнеднепровском песчаном массиве на основе комплексного анализа ампелоэкологических условий исследуемой территории. Выполнен количественный и качественный учет виноградников (кадастр) с использованием данных ампелоэкологических исследований.

Проведено ампелоэкологическое картографирование территории с определением оптимальных микрозон для закладки многолетних насаждений соответствующих сортов, а также территорий, не рекомендованных или не пригодных для выращивания винограда.

Установлено, что наиболее благоприятными для роста и развития виноградников на песчаных почвах Левобережного Нижнеднепровья являются участки с суглинистыми прослойками и погребенными почвами (черноземами) или подстилаемые продуктами выветривания известняков и мергелей на корнедоступной глубине, а также участки с глубиной стояния грунтовых вод 1,5 – 2 м при условии, что эти воды не засолены. Также выделялись площади супесчаных почв, которые по сравнению с песчаными имеют более благоприятные агрономические свойства и выше плодородие.

Выделены четыре микроклиматических района. Основными факторами, определяющими перераспределение значений средних из абсолютных минимумов температур воздуха зимой на территории Левобережного Нижнеднепровья является изменчивость почвенного покрова, а также влияние реки Днепр.

Проведена агроклиматическая оценка урожайности винограда с учетом возможной изменчивости расчетных уровней урожаев в зависимости от неоднородности подстилающей поверхности или разнообразия ландшафтов на территории Нижнеднепровского песчаного массива. Установлено, что самыми высокими уровнями урожаев характеризуются возвышенные, равнинные, а также прибрежные участки с суглинистыми и супесчаными почвами.

Предложено проводить кадастр виноградных насаждений с использованием данных ампелоэкологических исследований по следующим разделам: ампелоекологическая характеристика территории; характеристика и состояние виноградных насаждений; расчетная продуктивность виноградных насаждений; графическая часть (планово-картографический материал).

Создана необходимая база данных для проведения кадастра виноградных насаждений на примере опытных хозяйств, которая включает характеристику виноградных насаждений, их идентификацию на местности, а также ампелоэкологический анализ территории.

Ключевые слова: экологические факторы, ампелоэкологическая карта, почвы, рельеф, микроклимат, уровни урожаев, кадастр, виноградные насаждения, виноград.

ANNOTATION

Shaposhnikova O.F. Ampeloecological Basis of Determination of Microzones for Vine Growing in the Lower Dnieper Left Bank Area.

Thesis for conferment of scientific degree of the candidate of agricultural science by specialty 03.00.16 – ecology. Institute of Agroecology of UAAS, Kyiv, 2007 – manuscript.

In the thesis the work on determination of optimal microzones for vine plantation placing on the Lower Dnieper sandy area is made on the base of complex analysis of ampeloecological conditions of the territory. Quantity and quality register of vineyards (cadastre) is conducted with taking into account of ampeloecological investigation data.

It is determined, that the most favorable for planting and developing vines on the sandy soils of the left bank of the Lower Dnieper are plots with loam layers and buried soils (chernozems) or which are underlain by materials of weathering of limestone and marl on the root reachable depth.

Four microclimate districts are defined.