Як важлива складова частина краєзнавчого руху продовжувало розвиватися шкільне краєзнавство, основні напрями якого сформульовані в програмі “Освіта Черкащини”.На її виконання в плани навчальних закладів введено краєзнавчі курси, започатковано конкурси – захисти учнівських наукових робіт з історичного краєзнавства. Поширення набув шкільний краєзнавчий туризм. В 1999 році цією роботою займалися 6 станцій юних туристів, 240 туристсько-краєзнавчих гуртків, які охоплювали 3700 школярів.

Отже, історичне краєзнавство на Черкащині у 90-х роках ХХ ст. розвивалось на основі тісного поєднання його наукових і громадських форм. Самодіяльні дослідники разом з науковцями апробували результати своїх студій на представницьких науково-практичний конференціях, набували досвіду самостійної науково-дослідної роботи.

У висновках підводяться основні підсумки виконаного дослідження, робляться теоретичні узагальнення і оцінки щодо вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті загальних тенденцій і особливостей розвитку історичного краєзнавства на Черкащині в контексті краєзнавчого руху в Україні 50-х – 90-х рр. ХХ ст., висловлено практичні рекомендації щодо поліпшення історико-краєзнавчої роботи в регіоні.

Основні положення, що виносяться на захист:

·

· починаючи з 60-х років одним з головних напрямків історико-краєзнавчої роботи в області стає музейництво, передусім громадське. Позитивний вплив на розвиток краєзнавства справляли бібліотеки і засоби масової інформації, які проводили значну науково-освітню роботу, спрямовану на поширення знань про історію краю і його людей;

· певних організаційних засад історичне краєзнавство на Черкащині набуло зі створенням в 1967 році обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії і культури, яке за характером своєї статутної діяльності тісно пов'язувалося з краєзнавчо-пошуковою роботою;

· важливою віхою в розвитку історичного краєзнавства стала робота над матеріалами до тому “Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область”, яка здійснювалася із залученням науковців та краєзнавців-аматорів, що сприяло набуттю ними досвіду дослідницької та просвітницької роботи;

· в другій половині 80-х – на початку 90-х років в центрі уваги краєзнавців Черкащини перебували актуальні проблеми місцевої історії – вивчення і оприлюднення раніше замовчуваних імен, подій і фактів минулого, збереження історико-культурних пам'яток краю. Ця робота в тодішніх умовах набувала особливої ваги як дієвий засіб формування національно-історичної свідомості громадян;

· створення облорганізації Всеукраїнської спілки краєзнавців знаменувало організаційне об'єднання краєзнавчих сил області і відіграло важливу роль в розгортанні системної роботи по всебічному дослідженню історії краю;

·

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Поставнича М.В. Висвітлення історичного краєзнавства на Черкащині в часописі “Краєзнавець Черкащини” // VIII Всеукраїнська наукова конференція “Історичне краєзнавство і культура”. Наукові доповіді і повідомлення. – Харків, 1997. – Ч.1. – С. 223-225.

2. Поставнича М.В. Репресоване краєзнавство на Черкащині в 20-30-і роки // Сборник научных трудов Харьковского института социального прогресса. – Харьков: ХИСП, 1999. – Вып.4. – С. 34-35.

3. Поставнича М.В. Історико-краєзнавча робота на Черкащині у 50-80-х роках ХХ ст. // Вісник Черкаського університету. Серія “Історичні науки”. – Черкаси, 2001. – Вип.27. – С. 104-108.

4. Поставнича М.В. Музеї Черкащини як центри історико-краєзнавчої роботи у 50-ті – першій половині 80-х рр ХХ ст. // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Сковороди. Серія “Історія та географія”. – Харків, 2002. – Вип.9. – С.121-124.

5. Поставнича М.В. Створення Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців та її роль в розвитку краєзнавчого руху // Вісник Черкаського університету. Серія “Історичні науки”. – Черкаси, 2002. – Вип.33. – С. 100-106.

6. Поставнича М.В. Григорій Храбан – педагог і краєзнавець // Краєзнавство Черкащини. – Черкаси, 2002. – №6. – С. 98 – 101.

7. Мельниченко В.М., Поставнича М.В. Проблеми аграрної історії Черкащини в краєзнавчих дослідженнях 90-х років ХХ ст. (історіографічний аспект) // Український селянин. Збірник наукових праць. – Черкаси, 2002. – Вип.5 – С. 217-219.

АНОТАЦІЯ

Поставнича М.В. Розвиток історичного краєзнавства на Черкащині в 50 – 90-х роках ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Харківський національний університет ім В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2002.

В дисертації на основі опрацювання широкого кола джерел, більшість яких вперше вводиться в науковий обіг, всебічно досліджується розвиток історичного краєзнавства на Черкащині в 50-80-х роках ХХ ст., його державних і громадських форм.

Аналізуються основні тенденції та специфіка розвитку історико-краєзнавчого руху на Черкащині, з'ясовуються його напрямки, форми, методи та конкретні практичні результати, розкривається внесок у дослідження історії краю краєзнавців-аматорів та науковців, узагальнюється набутий досвід.

Висловлюються практичні рекомендації щодо можливості використання досвіду краєзнавчої роботи 50 – 90-х рр. ХХ ст. на сучасному етапі розвитку краєзнавства в Україні.

Ключові слова: історичне краєзнавство, Черкащина, музеї, архіви, пам'яткознавство, національне відродження.

АННОТАЦИЯ

Поставничая М.В. Развитие исторического краеведения на Черкасщине в 50 – 90-х годах ХХ ст. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – История Украины. – Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2002.

В диссертации на основе широкой источниковой базы – документальных материалов центральных и местных государственных архивов Украины, ведомственных архивов организаций и учреждений, опубликованных документов и литературы – впервые в украинской историографии комплексно анализируются основные направления, особенности форм и методов развития исторического краеведения на Черкащине в 50 – 90-х гг. ХХ ст.

Особое внимание уделяется исследованию участия музеев, архивов, библиотек, учреждений образования и науки, средств массовой информации и общественных объединений, отдельных аматoров краеведческой роботы в возрождении исторического краеведения в регионе. Рассматривается развитие и соотношение государственных и общественных форм краеведения, анализируются особенности их взаимодействия в контексте краеведческого движения в Украине.

Критически обобщается опыт изучения истории населенных пунктов области, отдельных предприятий и учреждений, жизни и деятельности известных людей, организации охраны памятников истории и культуры. Раскрывается роль облорганизации Всеукраинского союза краеведов в консолидации краеведческого движения в регионе.

На основе обобщения итогов исследования в диссертации изложены предложения по использованию положительного опыта организации краеведческой роботы для усовершенствования форм и методов современного краеведения.

Ключевые слова: историческое краеведение, Черкасщина, музеи, архивы, памятковедение, национальное возрождение.

ANNOTATION

Postavnicha M.V. The development of the historical study of local lore in Cherkassy region in 50-s – 90-s of the XX century. – Manuscript.

Dissertation on getting a science degree of candidate of historical sciences by specialty 07.00.01 – History of Ukraine. Kharkiv National University named after V.N.Karazin of the Ministry of National Education of Ukraine, Kharkiv, 2002.

In this dissertation on the basis of broad circle of sources, most of which were introduced for the first time, the development of historical study of local lore in Cherkassy region in 50-s – 90-s of the XX century is investigated in details.

The basic tendencies and the specific character of the development of historical and regional study movement are analyzed. The main directions, forms and methods and concrete practical results are determined in the Dissertation. The work includes materials about the valuable contribution into historical science of some amateurs and scientists.

Practical recommendations presented in the Dissertation suggest the possibility to use the experience accumulated in the studies of local lore within the late fifties and the nineties of the XX-th century nowadays.

Key words: historical study of local lore, Cherkassy region, museum, archives, study of monument building, national revival.

1 Кац Р.С., Шеліхова Н.М. Про стан історичної бібліографії на Україні //Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1958. – №5. – С. 159-168; Крип'якевич І.П. Поради тим, хто займається історико-краєзнавчими дослідженнями //УІЖ. – 1960. – №3. – С. 130-132; Аббасов А.М. Основні етапи розвитку вітчизняного краєзнавства //УІЖ. – 1969. – №4. – С.117-123.

2 Тронько П.Т. Прошлое и настоящее Украины в истории ее городов и сел // Вопросы истории. – 1971. – №1. – С. 24-26; його ж. Берегти і примножувати історико-культурну спадщину // УІЖ. – 1972. – №4. – С. 3-18; його ж. На варті народних святинь // Культура і життя. – 1976. – 28 листопада; його ж. Культура – всенародне надбання. – К.:Політвидав, 1977. – 155 с.; Тронько П.Т., Скляренко Є.М.Основні підсумки і дальші завдання історико-краєзнавчих досліджень //УІЖ. – 1979. – №11. – С. 51-60.

3 Телегін Д. Деякі невідкладні завдання краєзнавчої роботи на Україні //Пам'ятники культури України. – К., 1969. – С. 38-42; його ж. Знахідки краєзнавців //Пам'ятки України (далі – ПУ). – 1974. – №2. – С. 50-52; Чайковський С. Паспортизація пам'ятників республіки //ПУ. – 1977. – №2. – С. 41-42; Кушнір І. Літописці сучасності //ПУ. – 1977. – №3. – С. 30-36; Буланий І.Т., Явтушенко І.Г. Громадські музеї України: історія, досвід, проблеми. – К.: Мистецтво, 1979. – 197 с.

4 Пономаренко М.Ф. Народним музеям – більше уваги //УІЖ. – 1969. – №9. –С.115-116; Коваль Г.Ф.З досвіду роботи Городищенського районного музею //УІЖ. – 1970. – №11. – С. 156-158; Хаврусь С.Л. З досвіду діяльності музею І.Нечуй-Левицького //УІЖ. – 1968. – №3. – С. 158-160; Соса П.П. Музей Б.Хмельницького у Суботові //УІЖ. – 1966. – №6. – С. 152-153.

5 Тканко О.В. Увічнити пам'ятні місця героїчного минулого українського народу //УІЖ. – 1966. – №6. – С. 152-153; Непийвода Ф.М. Увічнення пам'ятних історичних місць на Черкащині //УІЖ. – 1972. – №10. – С. 43-45.

6 Хоменко В. Сторінки “Шевченкового краю” // ПУ. – 1973. – №2. – С. 47-49; Жук П. У рідний край закоханий (про краєзнавця О.Найду) // ПУ. – 1970. – №3. – С. 43-45.

7 Тронько П.Т. Охорона пам'яток історії та культури – справа всенародна //УІЖ. – 1980. – №9. – С. 118-124; його ж. Деякі питання розвитку історичного краєзнавства в Українській РСР // Вісник АН УРСР. – 1982. – №6. – С. 36-41; його ж. Актуальні питання історичного краєзнавства //УІЖ. – 1986. – №7. – С. 79-88; його ж. Історичне краєзнавство на Україні: досвід, проблеми, перспективи //ПУ. – 1988. – №1. – С. 54-56.

8 Історичне краєзнавство в Українській РСР / Відп. ред. П.Т.Тронько; АН УРСР, Ін-т історії: - К.: Наукова думка, 1989. – 240 с.

9 Пономаренко М.Ф. Краєзнавство на Черкащині // Краєзнавець Черкащини. – 1990. – №1. – С. 4-16.

10 Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність. Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції: В 2-х частинах. – К., 1995.

11 Бєлік М.З., Кононенко С.І., Кривенко С.І. Архіви – скарбниця історії. – Черкаси: Брама – ІСУЕП, 1999. – 32 с.

12 Собченко В.К. Національна ідея і культура //Спільна справа. Вісник Черкаської обласної державної адміністрації. – 1997. – №2. – С. 47-48; його ж. Проблеми збереження пам'яток епохи козацтва на Черкащині // Корсунщина козацької доби: проблеми, дослідження та збереження історичних пам'яток. Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – К., 1993. – С. 4-8.

13 Мельниченко В.М. Краєзнавчі дослідження історії міст і сіл Черкащини у 90-х роках ХХ ст. (історіографічний аспект) //Вісник Черкаського університету. Серія “Історичні науки”. – 2001. – Вип.27. – С. 102-105; його ж. Нагромадження знань про міста і села Черкащини: сучасні аспекти проблеми //Історія України. Маловідомі імена, події, факти. – Київ – Донецьк, 2001. – Вип. 19. – С. 263-269; його ж. Історичне краєзнавство Черкащини: минуле і сучасність //Педагогічний вісник. – Черкаси, 2002. – №1-2. – С. 82-85; його ж. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – Черкаси: РВВ ЧДУ, 2002. – 128 с.

14 Данилюк Ю.З. Дослідження історії міст і сіл України в контексті набутого досвіду //Історія України. Маловідомі імена, події факти. – Київ – Донецьк, 2001. – Вип.19. – С. 253-263; Швидько Г.К. Краєзнавство: наука і аматорство //Січеславщина. Краєзнавчий альманах. – Дніпропетровськ, 2000. – Вип.3; Куделко С.М. Методи історичного дослідження в краєзнавстві //Історія України. Маловідомі імена, події, факти. – К., 1999. – Вип.8. – С. 335-337; Савчук О.В. Краєзнавчий рух в Україні (кінець 50-х – початок 90-х рр. ХХ ст.): Автореф. дис…канд. іст. наук: 07.00.01 /Інститут історії України НАН України. – К., 1997. – 22 с.; Удод Л.І. Роль історичного краєзнавства у відродженні історичної пам'яті українського народу (1980-і – 1990-і рр.): Автореф. дис…канд. іст. наук: 07.00.06 / Дніпропетровськ, 2001. – 16 с.; Рябокобила О.О. Розвиток історичного краєзнавства на Харківщині в 20 – 30-х рр. ХХ ст.: Автореф. дис… канд. іст. наук:07.00.01 /Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2000. – 21 с.; Козюра І.В. Розвиток історичного краєзнавства на Полтавщині в 20 – 30-х рр. ХХ ст.: Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 /Харківський державний університет. – Харків, 1998. – 18 с.

15 Тронько П.Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи). – К.: Б.в., 2000. – 187 с.; Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження / Відп. редактор В.О.Горбик. – К.: Б.в., 1998. – 154 с.