ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. Каразіна
САЄНКО Олександра Миколаївна
УДК 811.112.2:004.55(043.5)
КОМУНІКАТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕКСТІВ ЕЛЕКТРОННОГО ЖАНРУ «ПРОФІЛЬ КОМПАНІЇ»
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Харків – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі іноземних мов та перекладу Харківського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: | кандидат філологічних наук, доцент
ГОРОШКО Олена Ігорівна,
завідувач кафедри міжкультурної комунікації та іноземних мов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
Офіційні опоненти: |
доктор філологічних наук, професор
ПЕТРЕНКО Олександр Дем’янович,
завідувач кафедри теорії та практики перекладу і соціолінгвістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського
кандидат філологічних наук, доцент
ДОНЕЦЬ Павло Миколайович,
доцент кафедри німецької філології та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Захист дисертації відбудеться «17» грудня 2007 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61007, м. Харків, пл. Свободи 4, ауд. 7-75.
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61007, м. Харків, пл. Свободи, 4.
Автореферат розісланий «8» листопада 2007 р.
Учений секретар доктор філологічних наук
спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Сучасна комунікативна лінгвістика характеризується інтересом до мови в реальних процесах спілкування. З розвитком інтернету виникають нові текстові форми, що підлягають лінгвістичному вивченню й осмисленню. Лінгвістичні дослідження комп'ютерної комунікації кінця 1990-х – початку 2000 рр. характеризуються інтересом до фонології й просодії, морфології, лексики й синтаксису у текстах різних форм комп'ютерної комунікації (О.М. Галічкіна, E. Jonnson, U. Kalinowski, P. Schlobinski, S.T. Yates). Про зростаючий інтерес вітчизняних лінгвістів до комп'ютерної комунікації свідчить велика кількість досліджень електронних текстів, що належать до різних типів дискурсу: рекламного (Т.В. Крутько), ділового (С.С. Данилюк, С.А. Матвєєва), масово-інформаційного (Н.В. Коломієць).
Як особливий тип інституціонального дискурсу виділяється також PR-дискурс (Г.Г. Почепцов), який широко вивчається у межах комунікативної лінгвістики (Ф.С. Бацевич). Ряд дослідників вважає, що ефект впливу PR-тексту залежить від того, наскільки текст відповідає критеріям логічності, точності, ясності, лаконічності й фактологічності викладу (К.А. Іванова, Д.І. Ігнатьєв, В.І. Коньков). Однак, у цілому, характеристики окремих жанрів PR-тексту, особливо електронних, які забезпечують максимальний прагматичний вплив на адресата, вивчені недостатньо.
Найважливішим аспектом PR-діяльності компанії є створення корпоративного веб-сайта. Оскільки структура й оформлення електронних текстів, розміщених на веб-сайтах (веб-текстів), відрізняються від друкованих текстів, необхідною умовою для оцінки комунікативності веб-текстів є виявлення засобів її реалізації з урахуванням особливостей сприйняття електронного гіпертексту, організованого особливим способом за допомогою зв'язків між його елементами.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження обумовлена пріоритетністю комунікативної парадигми в сучасній лінгвістиці, її спрямованістю на вивчення специфіки спілкування з використанням нових комунікативних каналів і зростаючою роллю комп'ютерної комунікації в сучасному суспільстві, зокрема – у сфері PR. Це зумовлює наукове завдання роботи, що полягає у встановленні особливостей комунікативних характеристик та жанроутворюючих ознак німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії», а також визначенні мовних та паралінгвістичних засобів, використовуваних з метою найбільш ефективної реалізації комунікативно-прагматичної установки текстів.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми «Розвиток міжкультурної комунікативної компетенції» (№ державної реєстрації 0105 U 003920), розроблюваної в Харківському національному економічному університеті.
Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні способів і засобів реалізації комунікативних характеристик німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії» шляхом аналізу їх нормативних формально-структурних, мовностилістичних і графічних ознак, що формуються під впливом екстралінгвальних факторів.
Зазначена мета дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань:
· уточнити принципи класифікації форм комп'ютерної комунікації;
· виявити типові ознаки PR-дискурсу й PR-тексту;
· установити жанроутворюючі ознаки німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії»;
· охарактеризувати специфіку інформаційно-структурних і стилістичних характеристик веб-текстів з гіперструктурою;
· визначити формально-структурні, мовностилістичні й графічні ознаки текстів електронного жанру «Профіль компанії», релевантні для оцінки їхніх комунікативних характеристик і відповідні комунікативно-прагматичній нормі.
Об'єктом дослідження є німецькомовні тексти електронного жанру «Профіль компанії», розміщені на корпоративних веб-сайтах компаній ФРН, Австрії, Швейцарії.
Предмет дослідження становлять засоби реалізації комунікативності німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії».
Матеріал дослідження включає корпус текстів жанру «Профіль компанії», розміщених на 72 німецькомовних веб-сайтах компаній ФРН, Австрії й Швейцарії, які надають маркетингові й PR-послуги (близько 4 мегабайт електронного тексту, що відповідає 37 словоформ друкованого тексту). Матеріал дослідження збережений у графічному та текстовому форматі (GIF, JPG, HTML) на електронному носії (CD-R).
Методологічною базою дослідження є комунікативний підхід до вивчення тексту як комплексної мовленнєвої дії, за допомогою якої адресант встановлює певні комунікативні взаємозв'язки з адресатом (Ф.С. Бацевич). Комунікативність тексту постає як здатність передавати повідомлення, спрямоване на найбільш ефективну реалізацію комунікативного наміру автора (Н.С. Валгіна, І.Р. Гальперін, С.В. Подолкова, О.О. Селіванова).
Поставлені завдання обумовили використання наступних методів: загальнонаукових методів аналізу й синтезу інформації – для уточнення принципів класифікації форм і жанрів комп'ютерної комунікації; методу контент-аналізу – для організації вибірки й виявлення текстів складних мовленнєвих жанрів у складі гіпержанру «Профіль компанії»; методу лінгвістичного опису – для обґрунтування жанрового статусу текстів «Профіль компанії» й виявлення формально-структурних і мовностилістичних особливостей досліджуваних текстів; методу семантичного аналізу – для характеристики мовних і паралінгвістичних засобів оформлення гіперпосилань; кількісного аналізу – для визначення нормативних ознак текстів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше:
· обґрунтований жанровий статус німецькомовних електронних PR-текстів «Профіль компанії» і встановлені їхні жанроутворюючі (екстра- і інтратекстуальні) ознаки;
· охарактеризована специфіка інформаційно-структурних і стилістичних характеристик веб-текстів з гіпертекстовою структурою;
· виявлені й систематизовані мовностилістичні, формально-структурні й графічні особливості німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії».
У роботі також уточнені принципи класифікації форм і жанрів комп'ютерної комунікації й доповнений перелік особливостей електронного гіпертексту, які відрізняють його від лінійного тексту.
Наукова новизна основних результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Тексти електронного жанру «Профіль компанії» належать до жанрів PR-дискурсу, що має інституціональний характер. Жанр «Профіль компанії» є синкретичним жанром, що поєднує тематичні, функціонально-комунікативні, структурно-семантичні й вербальні ознаки рекламних і PR-текстів. Комунікативно-прагматичними установками текстів жанру «Профіль компанії» є інформативна, фатична й апелятивна.
2. Через гіпертекстову форму німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії» категорії зв’язності, проспекції й ретроспекції реалізуються в них за допомогою засобів, властивих винятково цій текстовій формі: гіпертекстових зв'язків, ієрархічного типу структури гіпертексту й паралінгвістичних засобів оформлення елементів навігації в просторі електронного гіпертексту.
3. В ієрархічній структурі гіпертексту виділяються два типи текстів – навігаційний і референтний. Навігаційний (основний) текст має проспективний характер і виконує в гіпертексті інтродукційну функцію стосовно референтних, залежних від навігаційного, текстів. Навігаційний текст характеризується тезисністю, засобами якої є усікання інформації, тобто повідомлення початкової частини інформації й використання гіперпосилання, що веде до основної частини тексту, і підсумовування, а саме – подання великої кількості даних за допомогою зменшення їхнього обсягу: використання коротких анотацій або розгорнутих підзаголовків замість розміщення цілих документів.
4. Мультилінійність гіпертексту обумовлює відсутність заданих моделей тематичних прогресій, тому основним засобом реалізації глобальної зв’язності гіпертексту є гіпертекстові зв'язки. Гіпертекстові зв'язки в німецькомовних текстах електронного жанру «Профіль компанії» мають переважно експліцитний, проспективний характер.
5. Вибір лексико-граматичних засобів оформлення висловлень-гіперпосилань у німецькомовних текстах електронного жанру «Профіль компанії» обумовлений функцією гіперпосилань і семантичними ознаками лексико-граматичних засобів:
- у рекурентних і тезаурусних зв'язках висловлення-гіперпосилання виконують функцію називання інформаційного блоку й оформлюються іменниками в суб'єктних відмінках, а також займенниково-іменниковими конструкціями;
- у координатних зв'язках гіперпосилання вказують на місце розташування вузла в гіпертексті й оформлюються прислівниками або прийменниково-іменниковими конструкціями;
- гіперпосилання, що виконують комплекс функцій: зазначення місця розташування вузла, спонукання до дії та інформування про тематичну спрямованість вузла, – оформляються дієслівними конструкціями з наказовим значенням.
6. Ознаками німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії», що відбивають їхню комунікативно-прагматичну норму, є:
- невеликий обсяг текстів (у середньому 150-200 словоформ) і невисоке значення показника індексу лексичної розмаїтості (у середньому 0,5-0,6), які сприяють підвищенню ясності текстів;
- невисоке значення показника індексу читабельності (30-55), що відповідає стандартам професійної й наукової літератури;
- особлива значимість паралінгвістичних засобів, що виконують у тексті видільну й інтегративну функції;
- взаємодія лексичних і граматичних засобів різних функціональних стилів.
Теоретична значимість роботи полягає у внеску в комунікативну лінгвістику, зокрема, дослідження поглиблює знання про особливості різних форм комп'ютерної комунікації й сприяє становленню напрямків лінгвістики, які вивчають електронні тексти; визначає й детально описує поняття «гіпертекст» у системі понять комунікативної лінгвістики; установлює ознаки тексту, релевантні для типологічного опису електронних жанрів PR-тексту; виявляє й систематизує фактори, що впливають на формування комунікативно-прагматичної норми електронного жанру «Профіль компанії».
Практична цінність роботи визначається можливістю використання отриманих результатів у курсах із загального мовознавства (розділ «Мова й мовлення»), стилістики німецької мови (розділи «Функціональні стилі сучасної німецької мови», «Лексичні та синтаксичні стилістичні засоби»), теорії комунікації (розділ «Моделі масової комунікації»), у спецкурсах із лінгвістики тексту, лінгвопрагматики, етики комп'ютерної комунікації, лінгвістичного дизайну веб-сайтів, у теорії та практиці PR, подальших дослідженнях студентів і аспірантів.
Апробація роботи. Основні положення роботи були обговорені на Всеукраїнській науковій конференції «Другі Каразінські читання: два сторіччя Харківської лінгвістичної школи» (Харків, 2003 р.), V Ювілейному міжнародному семінарі «Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта» (Луганськ, 2004 р.), IV Міжнародній науковій конференції з питань мовознавства, комунікативних технологій, журналістики «Міжкультурні комунікації: традиції й нові парадигми» (Алушта, 2005 р.), V Всеукраїнській науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2005 р.), Міжвузівській науковій конференції «Лінгвістика. Методика. Переклад» (Харків, 2006 р.), VI Міжнародному семінарі «Норми й парадокси свідомості й мислення. Їхні прояви в сучасному суспільстві, культурі й мові» (Луганськ, 2006 р.), VI Міжнародній науковій конференції «Міжнародні комунікації: стратегії освіти й методика навчання іноземним мовам» (Алушта, 2007 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у восьми одноосібних статтях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України, та тезах однієї конференції.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 249 сторінок (179 сторінок основного тексту) складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (416 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків.
У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета й завдання дослідження, наводяться його матеріал, методологія і методи, розкривається наукова новизна, теоретична й практична значимість роботи.
У першому розділі розглядаються категорії організації спілкування (форми й моделі комунікації, компоненти комунікації та ін.), що характеризують інтернет як комунікаційне середовище PR-дискурсу. Простежується історія розвитку гіпертекстових технологій і визначається термін «гіпертекст» у системі понять сучасного мовознавства.
У другому розділі розглядаються категорії організації мовного коду (текст, дискурс, мовленнєвий жанр та ін.): визначаються й описуються засоби реалізації основних текстових категорій (локальної і глобальної зв’язності, проспекції, ретроспекції) у німецькомовних текстах електронного жанру «Профіль компанії»; установлюються принципи класифікації та жанрової типології PR-текстів, виділяються жанроутворюючі ознаки німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії».
У третьому розділі досліджуються категорії зовнішніх впливів на спілкування; описуються фактори, що впливають на реалізацію комунікативних характеристик електронного гіпертексту; описуються методика й результати проведеного аналізу, метою якого є встановлення мовностилістичних, формально-структурних і графічних особливостей текстів «Профіль компанії».
У загальних висновках узагальнюються теоретичні й практичні висновки дослідження.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. Інтернет як комунікаційне середовище PR-дискурсу. Комп'ютерна комунікація (далі – КК) є вербальною комунікативною дією, пов'язаною з обміном інформацією й спілкуванням між людьми за допомогою комп'ютерів, об’єднаних в мережу. КК виділяється на підставі конститутивних ознак: інтерактивності, використання комунікаційних моделей, відмінних від традиційних ЗМІ та ін.
При виділенні форм КК релевантними є екстралінгвальні ознаки (синхронність / асинхронність комунікації, число учасників комунікації та ін.), обумовлені технологічним фактором, що представлений у КК різними програмними засобами. Веб-тексти є формою вербальної комунікації в інтернеті, призначеною для асинхронного обміну інформацією між одним або декількома суб'єктами й невизначеною кількістю адресатів, яка характеризується високим рівнем використання можливостей комп'ютерного середовища: мультимедіа й гіпертекстової технології.
Найважливішою лінгвістичною особливістю КК є гіпертекстове подання інформації. Гіпертекст – це електронний текст, організований особливим способом за допомогою зв'язків між його елементами (вузлами), позначених і реалізованих за допомогою гіперпосилань, тобто вузли гіпертексту є основними носіями семантичної інформації, а гіперпосилання – структурними елементами, за допомогою яких відбувається активізація вузлів та їх поєднання (Н.В. Коломієць).
Часто електронний гіпертекст є не тільки креолізованим текстом, фактура якого складається із вербальної й невербальної частин, але й мультимедійним, що містить тексти, різні за своєю семіотичною природою, які потребують підключення додаткових каналів для сприйняття, крім зорового. Таким чином, значущими засобами веб-текстів з гіпертекстовою структурою є як засоби природної мови, так і паралінгвістичні засоби письмового тексту, іконічні знаки, аудіо- і відеокомпоненти.
Залежно від того, чи знаходиться мета посилання у вузлі, що сприймається, в іншому вузлі або в іншому гіпертексті, розрізняються відповідно інтра-, інтертекстові й екстрагіпертекстові посилання.
За функцією гіперпосилання поділяються на навігаційні й референційні. Навігаційні гіперпосилання є засобами орієнтації, співвідносними з індексами в традиційних текстах. Референційні гіперпосилання зв'язують референцію у вузловому тексті з його референтом в іншому вузловому тексті і не можуть бути підпорядковані ієрархічним відносинам або відносинам еквівалентності. Референційні посилання поділяються на внутрішні, що перебувають безпосередньо в тексті й відсилають до вузлів сприйманого гіпертексту, і зовнішні, що поєднують з іншими сегментами інтернету.
КК може бути як особистісно-орієнтованою, так і статусно-орієнтованою і містить у собі ознаки різних типів інституціонального й персонального дискурсу, одним з яких є PR-дискурс. PR – це різновид соціальної діяльності, метою якої є формування ефективної системи комунікацій соціального суб'єкта з його громадськістю. Сучасний стан розвитку PR дозволяє говорити про їх інституціалізацію (О.Д. Кривоносов) і дає підстави виділяти PR-дискурс як особливий тип інституціонального дискурсу (Г.Г. Почепцов).
Інституціональний дискурс виділяється на підставі наступних ознак: соціальний інститут, мета й учасники спілкування (В.І. Карасик). PR-дискурс – це різновид спілкування між суб'єктом PR і громадськістю з метою інформування про діяльність даного інституту, а також з метою формування його позитивної репутації й певного стереотипу сприйняття в масовій свідомості. Учасниками PR-дискурсу є особа або компанія як самостійний суб'єкт у суспільно-економічному або суспільно-політичному й комунікативному плані, з одного боку, і соціопрагматично пов'язаний з ним комунікант – зовнішня або внутрішня громадськість. Основна комунікативна мета PR-дискурсу полягає у встановленні відносин певного типу між суб'єктом PR і партнером по комунікації (Т.Ю. Махортова).
Корпоративні веб-сайти слугують для інтерактивної опосередкованої комунікації між компанією (суб'єктом PR-комунікації) і її зовнішньою громадськістю з метою інформування про діяльність компанії та формування її позитивної репутації і певного стереотипу сприйняття в масовій свідомості.
Розділ 2. Типологічні, стилістичні й жанрові ознаки електронних PR-текстів. PR-текст є продуктом і інструментом вербального спілкування, що регулюється комунікативно-прагматичними й когнітивними цілеустановками учасників PR-дискурсу. Одним з найважливіших факторів ефективності PR-комунікації є кодування повідомлення – певна обробка PR-повідомлення, що виражається у виборі жанрового різновиду PR-тексту (О.Д. Кривоносов). Оскільки практична мовленнєва діяльність допускає певну варіативність засобів кодування інформації, необхідною умовою для обробки повідомлення відповідно до вимог певного жанру є встановлення комунікативно-прагматичної норми цього жанру, що поєднує правила побудови тексту з певною інтенцією у типовій ситуації для досягнення оптимального прагматичного впливу на адресата.
Таким чином, комунікативність PR-тексту реалізується в сукупності його комунікативних характеристик, до яких належать:
· сутнісні ознаки тексту як комунікативної одиниці, незалежно від жанрової приналежності, тобто його категорії;
· ознаки, обумовлені комунікативно-прагматичною нормою конкретного PR-жанру.
Тексти електронного жанру «Профіль компанії» є веб-текстами з гіпертекстовою структурою. Основні текстові категорії розглядаються нами не на рівні окремих вузлових текстів, що являють собою систему структурних елементів, упорядковану згідно послідовності їхнього прочитання, а на рівні гіпертексту як системи взаємозалежних вузлових текстів.
Проспекція й ретроспекція виражаються в гіпертексті в його формальній структурі й гіпертекстових зв'язках. Ієрархічність гіпертексту полягає у взаємній співвіднесеності вузлових текстів і експлікується за допомогою гіперпосилань. З двох типів текстів, що виділяються в структурі гіпертексту, навігаційний текст має проспективний характер і виконує інтродукційну функцію стосовно референтних текстів, являючи собою стислий виклад змісту всіх референтних текстів і характеризуючись тезисністю. Засобами тезисності в навігаційному тексті є усікання, тобто повідомлення початкової частини інформації й використання посилання, що веде до основної частини повідомлення, й підсумовування, яке є способом подання великої кількості даних за допомогою зменшення їхнього обсягу – використання коротких анотацій або розгорнутих підзаголовків замість розміщення цілих документів.
Оскільки однією з основних властивостей гіпертексту є його дискретність (О.Г. Баранов, Р.К. Потапова й ін.), при аналізі засобів цілісності й зв’язності гіпертексту ми вважаємо за доречне використовувати терміни глобальна (семантична й комунікативна) і локальна (структурна) зв’язність гіпертексту. Ознакою локальної зв’язності є гіпертекстові зв'язки (далі – ГТЗ), утворені висловлюваннями-гіперпосиланнями й назвами вузлових текстів-цілей гіперпосилань.
Ознаками глобальної зв’язності гіпертексту є:
· ГТЗ;
· єдність макротеми, що виражається в рекуренції ключових слів (семантична зв’язність);
· єдина комунікативна функція гіпертексту та однакове графічне оформлення окремих вузлів (комунікативна зв’язність).
Через мультилінійність гіпертексту в ньому відсутні задані моделі тематичних прогресій, що знижує ступінь комунікативної зв’язності й підвищує значимість ГТЗ, характерними рисами яких є експліцитність і проспективний характер.
Внутрішні гіперпосилання використовуються для створення експліцитних (рекурентних і координатних), значно рідше (в 24% текстів вибірки) – імпліцитних (тезаурусних) ГТЗ. Навігаційні гіперпосилання використовуються для створення рекурентних і координатних ГТЗ. Навігаційні посилання, які виступають у ролі конектора при координатних ГТЗ, служать анафоричним і, як правило, інтратекстовим зв'язкам. Внутрішні гіперпосилання виражають катафоричні зв'язки в тексті.
Вибір лексико-граматичних засобів оформлення висловлень-гіперпосилань обумовлений функцією гіперпосилань та семантичними ознаками лексико-граматичних засобів.
При рекурентних і тезаурусних ГТЗ висловлювання-гіперпосилання виконують функцію називання інформаційного блоку й оформлюються іменниками в суб'єктних відмінках («Kurzportrait», «Kompetenzen», «Jobs», «Ansprechpartner»), а також займенниково-іменниковими конструкціями, до складу яких входять займенники 1-ї особи множини («Unser Team», «Wir ьber uns», «Ьber uns», «Unsere Kunden»).
При координатних ГТЗ гіперпосилання вказують на місце розташування вузла в гіпертексті й оформлюються прислівниками («weiter», «») або прийменниково-іменниковими конструкціями.
Гіперпосилання, що виконують комплекс функцій: вказівка на місце розташування вузла, спонукання до дії, інформування про тематичну спрямованість вузла, – оформлюються дієслівними конструкціями з наказовим значенням: «Mцchten Sie mit uns aufnehmen, klicken Sie bitte ». Із двох типів наказових конструкцій – імперативних й інфінітивних – домінуючу роль відіграють конструкції з імперативом: «Wir suchen Grafik-Designer/in. Sind Sie vorbereitet fьr diesen faszinierenden Job? ».
Оскільки вивчення комунікативних характеристик PR-тексту пов'язане з необхідністю встановлення критеріїв для типології об'єкта дослідження, ми звернулися до розгляду понятійного апарата й принципів текстової класифікації. Роз'єднаність численних типологій текстів, заснованих на екстра- і інтратекстуальних ознаках, наводить на думку про правомірність ідеї ієрархічної структурованості текстотипологічної системи (М.А. Гвенцадзе), кожний рівень якої включає клас текстів, об'єднаних тією або іншою типовою ознакою. Ієрархія типів тексту структурується в такий спосіб: суперклас текстів – функціонально-комунікативний клас текстів – субклас текстів – мовленнєвий жанр.
У реферованому дослідженні мовленнєвий жанр розуміється як комунікативне явище текстової природи й визначається як
· типова продуктивна модель, зразок текстової побудови, підпорядкований комунікативній стратегії й тактиці адресанта, а також правилам комунікативної культури соціуму, й такий, що визначає структурні й функціональні особливості конкретних текстів (екземплярів тексту);
· типологічна одиниця найменшого ступеня абстракції, у якій комбінуються всі аспекти організації тексту, розглянуті на більше високих рівнях текстової типології.
Тексти, розміщені на корпоративних веб-сайтах, є різновидом текстів масової інформації в силу наступних причин: вони є відображенням корпоративної точки зору й мають приховане авторство; дані тексти адресовані масовій зовнішній PR-громадськості; вони поширюються за допомогою ЗМІ – Інтернет.
Крім того, тексти корпоративних веб-сайтів характеризуються наступними ознаками PR-текстів: вони виходять від прямого базисного суб'єкта PR і є первинними в процесі комунікації, а також містять PR-інформацію, яка відображає в оптимізованому вигляді значущі факти діяльності компанії.
Електронний жанр «Профіль компанії» є гіпержанром, тобто цілісним комплексом складних мовленнєвих жанрів, об'єднаних у рамках комунікативної події. Найпоширенішими рубриками розділу «Профіль компанії» є наступні: філософія компанії («Philosоphie», «Unsere Vision», «Der Code», «Unternehmensleitwerte»), рекомендації («Referenzen», «Referenzkunden»), інформація про послуги компанії («Leistungen», «Leistungsspektrum», «Lцsungen», «Was wir tun», «Methoden»), партнери («Partner»), повідомлення преси («Presse», «News», «Presseinformationen»), співробітники й менеджмент компанії («Mitarbeiter», «Management», «Vorstand»), історія компанії («Historie», «Firmengeschichte»), вакансії («Stellenangebote», «Karriere», «Jobs & Karriere») й ін. Наведені рубрики являють собою тексти складних мовленнєвих жанрів, що утворюють гіпержанр «Профіль компанії», і співвідносяться за тематичними ознаками з фактологічними й оперативно-новинними жанрами PR-текстів.
Електронний гіпержанр «Профіль компанії» формується в умовах жанрової конвергенції. Комунікативно-прагматична конвергенція електронного жанру «Профіль компанії» виражається в зміні основної комунікативно-прагматичної установки в порівнянні із друкованими текстовими формами. Цілеустановки даного жанру діляться на інформативні, фатичні й апелятивні. Таким чином, електронний жанр «Профіль компанії» є синкретичним жанром, який поєднує в собі тематичні, комунікативно-функціональні й структурно-семантичні ознаки PR- і рекламних текстів.
Розділ 3. Категорії зовнішніх впливів на спілкування в текстах електронного жанру «Профіль компанії». При аналізі письмового тексту комунікативні якості мовлення (точність, логічність, ясність і ін.) в сукупності з паралінгвістичними засобами є критерієм для оцінки його інформаційно-структурних і стилістичних характеристик (Н.С. Валгіна).
Використання гіпермедіа й особливості сприйняття тексту при читанні з екрана монітора привели до виникнення нових засобів реалізації інформаційно-структурних і стилістичних характеристик веб-текстів і підвищення значущості засобів, традиційно застосовуваних у друкованих текстах.
Найбільш значущими засобами логічності на рівні гіпертексту є його ієрархічна організація й акцентуація його структури за допомогою навігаційних і внутрішніх гіперпосилань. До паралінгвістичних засобів, що забезпечують логічність вузлових текстів, належать графічна сегментація й шрифтові виділення ключових слів.
Для створення точних у комунікативному плані веб-текстів використовують інформативні заголовки, максимально лаконічний виклад і невеликий обсяг тексту. Паралінгвістичними засобами, що підвищують точність веб-тексту, є графічне виділення гіперпосилань і іконічні знаки як самостійні носії інформації.
Ясність веб-текстів залежить від тих же текстових параметрів, що й у лінійних текстах: від складності лексики й синтаксичних конструкцій, показників індексів лексичної розмаїтості й читабельності, а також від обсягу тексту. Нормативними кількісними формально-структурними параметрами є: невеликий середній обсяг (100-200 словоформ); невисокі порівняно із існуючими стандартами (M. Scott, A. Mihm) значення показників індексу лексичної розмаїтості (0,5-0,6) та індексу читабельності (30-55). У той час як невеликий обсяг текстів і невисоке значення показника індексу лексичної розмаїтості сприяють підвищенню ясності тексту, невисоке значення показника індексу читабельності, навпаки, знижує її. Однак, у цілому, таке значення відповідає стандартам текстів, що обслуговують цю сферу професійної комунікації. До паралінгвістичних засобів, що забезпечують ясність, належать елементи структурування інформації (візуальне членування тексту, списки з маркерами) і засоби, що створюють оптимальні фізіологічні умови для сприйняття тексту (шрифт, найбільш зручний для сприйняття з екрана монітора, оптимальне сполучення кольорів тексту й фону веб-сторінки).
Критерій правильності мовлення застосовується до веб-текстів тією самою мірою, що й до будь-якого вербального тексту. У текстах електронного жанру «Профіль компанії» найпоширенішими є порушення
· пунктуаційної («Die Beherrschung klassischer Gestaltungsregeln, schцpferischer Fдhigkeiten und perfekter Handwerklichkeit gepaart mit der Dienstbarkeit und Loyalitдt gegenьber dem Auftraggeber, Tugenden (,) die man einem Minnesдnger zusprechen wьrde, verknьpfen wir mit den Mцglichkeiten moderner Medientechnologien»);
· орфографічної («Sich dem permanenten Wettbewerb zu stellen, zu Bestehen und dabei erfolgreich auch unkonventionelle Wege zu gehen, sind die gemeinsamen Ziele von rpf kommunikation und ihren Kunden»; «Um Sicherzustellen, dass die Telefongesprдche nicht zu Kurzkontakten fьhren bzw. Gesprдche seitens des Agents abgebrochen werden, sind bei Projekten Interviews auf deren Gesprдchslдnge zu ьberprьfen»);
· словотворчої («Erfolgfaktor»);
· синтаксичної («Diese GrцЯen dient als Basis fьr die Berechnung von Erfolgskennzahlen») норм.
Електронний PR-жанр «Профіль компанії» не може бути віднесений до певного функціонального стилю, оскільки останній трактується як досить замкнуте утворення, що виділяється не тільки на екстралінгвальних, але й на внутрішньомовних підставах (Ф.С. Бацевич). Мовностилістичні особливості текстів досліджуваного жанру формуються в результаті взаємодії лексичних і граматичних засобів різних функціональних стилів.
Частка термінів-іменників у текстах електронного жанру «Профіль компанії» становить у середньому 15% слововживань у тексті. Термінологічні одиниці представлені спеціалізованими термінами сфери маркетингу й паблік рілейшнз («Werbekampagne», «Konsumverhalten», «Profitabilitдtssteigerung») і загальноекономічними термінами («Warengruppe», «Handelsorganisation», «Marktmechanismen»). Терміни-іменники, утворені по моделі означальних складних слів, виконують інформативно-конкретизуючу функцію і служать засобом мовної економії: «Kursschwankung», «Aktienausgabe», «Gesellschaftsstruktur», «Einflussfaktor», «Bestellfrist».
Скорочення використовуються при утворенні одночленних термінів шляхом додавання абревіатури як визначального компоненту до лексичної основи: «ERP-Systeme», «IT-Sicherheit». Перевага скорочень полягає в максимальній стислості при достатній однозначності в межах певної області знань.
Особливе місце в термінологічному шарі лексики досліджуваних текстів займають англіцизми, що використовуються для опису сфер електронної комерції й маркетингових комунікацій. Про процес інтеграції запозичень свідчить їхня здатність виступати в якості компонентів при словоскладанні: «Business-Herausforderungen», «Kontroll-Level», «Inhouse-Lцsung». Англіцизми є значною частиною корпоративної лексики, створюваної колективом людей, зайнятих у сфері маркетингових комунікацій і електронної комерції. Виникнення професіоналізмів пояснюється потребою оперативної комунікації, оскільки вони йменують поняття, які в літературній мові передаються описовим способом.
Терміни й професіоналізми є засобом мовної економії й інформаційної точності, а також створення професійного колориту.
З двох основних типів експресивності в досліджуваних текстах парадигматична (системно-мовна) експресивність досягається використанням лексичних засобів з оцінним значенням – прикметників, дієприкметників і прислівників: «Ein gefragter Partner der Wirtschaft», «Ideen planvoll gestalten und professionell umsetzen» «kreative Ideen», «еrfolgreiches Marketing». Джерелом синтагматичної (контекстно-обумовленої) експресивності є метафори («Wir kommunizieren Werte», «Frischer Wind in Ihren Projekten!»), цитати («Willst du, dass man Gutes ьber dich sagt, so sage es nicht selbst (Blaise Pascal)», «Leben ist das, was passiert, wдhrend Du eifrig dabei bist, andere Plдne zu machen (John Lennon)»), перемикання мовного коду («Event needs passion», «Growth from Knowledge»).
Виразні можливості синтаксису пов'язані із трансформацією синтаксичної структури.
Використання усічених синтаксичних структур обумовлено їхньою здатністю виступати в ролі засобу мовної економії. Основним прийомом редукції є еліпсис (в 43% текстів вибірки).
Експансія відбувається при розширенні або ускладненні синтаксичної структури. Найбільш значущими прийомами розширення структури є перерахування, повтори й періодичні комплекси. Перерахування використовується у всіх текстах вибірки як засіб мовної економії й синтаксичного упорядкування. Анафоричний повтор (14% вибірки) підсилює логічну спаяність частин висловлення. Окремим випадком повтору є синтаксичний паралелізм, що полягає в тотожній (повністю або частково) побудові синтаксичних конструкцій. Явище синтаксичного паралелізму виділяється на рівні мікроконтексту та макроконтексту (14% і 9% текстів вибірки відповідно). Внаслідок експансії синтаксичної структури утворюються періоди – комплекси зі складнопідрядних і складносурядних речень, включень і розгортань членів речення (в 37% текстів вибірки). Наявність періодів і логічна розчленованість надфразової єдності представляють ієрархічний тип прози – аналітичне оповідання з експліцитно вираженими засобами синтагматичного зв'язку, серед яких велику питому вагу мають синтагматичні зв'язки з підрядними відносинами.
Прийоми, що порушують синтаксичну структуру, надають тексту емоційне зафарблення. Із двох наявних прийомів порушення синтаксичної структури (парентез і приєднання) частіше використовується приєднання (в 13% текстів вибірки порівняно з 8%).
Незважаючи на розмаїтість стилістичних прийомів, домінантними ознаками текстів жанру «Профіль компанії» є мовна економія й синтаксичне упорядкування (перерахування) і експліцитно оформлені синтагматичні зв'язки з перевагою підрядних (періоди), що сприяють реалізації інформативної установки. Вираженою є також апелятивна цілеустановка текстів: 60% текстів містять спонукальні речення.
Паралінгвістичні засоби в текстах електронного жанру «Профіль компанії» виконують видільну функцію, підкреслюючи певний аспект вербальної інформації й вносячи додаткові семантичні й експресивні відтінки в зміст тексту, і інтегративну функцію, будучи вбудованими у вербальний текст із метою спільної передачі повідомлення. Видільними паралінгвістичними засобами є: членування тексту на абзаци й розділи, виділення ключових слів і заголовків, марковані списки й ін. До інтегративних засобів відносяться паралінгвістичні засоби оформлення внутрішніх гіперпосилань (колір, підкреслення, іконічні знаки).
Паралінгвістичні засоби вступають із вербальним текстом в автосемантичні відносини, коли вербальна частина відносно автономна, а зображення супроводжує вербальну частину і є факультативним елементом в організації тексту, і в синсемантичні, при яких вербальна частина не може існувати незалежно від образотворчої частини, а зображення виступає в якості обов’язкового елемента тексту. Автосемантичними відносинами з вербальним текстом характеризуються всі паралінгвістичні засоби, що виступають у ролі видільних елементів, і засоби, що створюють оптимальні фізіологічні умови сприйняття тексту (гарнітура й колір шрифту, колір фону). Синсемантичні відносини з вербальним текстом характеризують паралінгвістичні засоби оформлення внутрішніх гіперпосилань.
Кількісний аналіз видільних паралінгвістичних засобів виявив наявність певної графічної норми. До нормативних ознак текстів жанру «Профіль компанії» належать: невелика довжина абзацу (в 92% текстів – 1-5 речень), сегментація текстів на розділи із внутрішніми заголовками (78% текстів вибірки), використання типових для Веб шрифтів (90% текстів вибірки), стандартний вибір кольору фону й шрифту (78% текстів вибірки), а також використання самостійних іконічних носіїв інформації, насамперед, логотипа компанії.
ВИСНОВКИ
Проведене комплексне дослідження дозволило виявити мовностилістичні, формально-структурні й графічні параметри німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії», релевантні для оцінки їхніх комунікативних характеристик, і встановити особливості текстів, що відбивають їхню комунікативно-прагматичну норму.
Тексти «Профіль компанії» належать до жанрів PR-дискурсу – різновиду спілкування між суб'єктом PR і громадськістю з метою інформування про діяльність даного соціального інституту й формування його позитивної репутації та певного стереотипу сприйняття в масовій свідомості. Учасниками PR-дискурсу є компанія як самостійний суб'єкт у суспільно-економічному й комунікативному плані й соціопрагматично пов'язаний з нею комунікант: зовнішня й внутрішня громадськість.
У ході аналізу встановлені екстратекстуальні ознаки текстів електронного жанру «Профіль компанії»: 1) адресат – зовнішня PR-громадськість; 2) адресант – базисний суб'єкт PR; 3) тема – факти з життя базисного суб'єкта PR та / або новинний факт, пов'язаний з діяльністю компанії; 4) комунікативно-прагматичні установки – інформативна, апелятивна й фатична, на відміну від друкованих PR-текстів, яким властива інформативна цілеустановка.
Тексти електронного жанру «Профіль компанії» належать до веб-текстів – дискурсивної форми комп'ютерної комунікації, яка обслуговує асинхронне спілкування між одним або декількома адресантами й невизначеною безліччю адресатів, що характеризується низькою частотою відновлення інформації й високим рівнем використання гіпермедіа (гіпертекстової технології й мультимедіа).
Ключову роль у забезпеченні локальної й глобальної зв’язності, проспекції й ретроспекції в гіпертексті відіграють гіперпосилання, за допомогою яких встановлюються гіпертекстові зв'язки, а також ієрархічний тип структури гіпертексту й паралінгвістичні засоби оформлення елементів навігації в просторі електронного гіпертексту.
Ієрархічність гіпертексту полягає у взаємній співвіднесеності вузлових текстів і есплікується за допомогою гіперпосилань. В ієрархічній структурі гіпертексту виділяються два типи текстів – навігаційний і референтний. Навігаційний (основний) текст носить проспективний характер і виконує в гіпертексті інтродукційну функцію стосовно референтних текстів, а також характеризується такою ознакою як тезисність, засобами якої є усікання інформації, тобто повідомлення початкової частини інформації й використання посилання, що веде до основної частини тексту, і підсумовування, а саме – подання великої кількості даних за допомогою зменшення їхнього обсягу: використання коротких анотацій або розгорнутих підзаголовків замість розміщення цілих документів.
Гіпертекстові зв'язки в німецькомовних текстах електронного жанру «Профіль компанії» мають переважно експліцитний і проспективний характер. Лінгвістичні засоби оформлення гіперпосилань виконують як інформуючу, так і регулюючу функції. З метою інформування використовуються іменники в суб'єктних відмінках, що здійснюють номінацію інформаційного блоку, й ізольовані лексеми-прислівники, що характеризують міру й ступінь, а також місце дії. Регулюючу функцію виконують форми особистих і присвійних займенників 1-ї особи множини в складі займенниково-іменних конструкцій, що створюють ефект взаємодії з адресатом, а також наказові конструкції – імперативні й інфінітивні.
Електронний жанр «Профіль компанії» є гіпержанром, утвореним фактологічними та оперативно-новинними складними жанрами PR-тексту. Жанрова конвергенція спричиняє трансформацію структурно-семантичних і вербальних ознак текстів електронного жанру «Профіль компанії» порівняно з друкованими PR-матеріалами.
Найбільш значущими засобами логічності на рівні гіпертексту є його ієрархічна організація й гіпертекстові зв'язки.
Ясність і комунікативна точність досліджуваних текстів досягається використанням інформативних заголовків, невеликим середнім обсягом (100-200 словоформ) та невисоким порівняно з існуючими стандартами значенням показника індексу лексичної розмаїтості (0,5-0,6).
Майже в 50% текстів вибірки спостерігається зміна композиційної структури: у її складі з'являються кода й слоган – обов'язкові елементи структури рекламних текстів, що підвищують їхню експресивність.
Мовностилістичні особливості досліджуваних текстів формуються при взаємодії лексичних і граматичних засобів різних функціональних стилів.
Терміни й професіоналізми слугують засобом мовної економії й інформаційної точності, а також сприяють створенню професійного колориту; англіцизми як частина корпоративної лексики використовуються з метою забезпечення оперативної комунікації й професійної ідентифікації.
Парадигматична експресивність досягається використанням лексичних засобів з оцінним значенням, тобто системно-мовних носіїв експресивності: прикметників, дієприкметників і прислівників. Джерелом синтагматичної (контекстно-обумовленої) експресивності в текстах електронного жанру «Профіль компанії» є метафори, цитати, перемикання мовного коду. Виразні можливості синтаксису пов'язані із трансформацією синтаксичної структури: редукцією, експансією або порушенням.
Тексти жанру «Профіль компанії» є паралінгвістично активними текстами, у яких паралінгвістичні засоби мають особливу значимість у створенні не тільки плану вираження, але й плану змісту тексту, виконують видільну та інтегративну функції.
Перспективу подальшої розробки теми становлять дослідження комунікативних характеристик електронних жанрів PR-дискурсу, зокрема – графічної й мовностилістичної норми, а також порівняльний аналіз традиційних текстів на паперовому носії з електронними текстами.
Основний зміст дисертації відображений у наступних публікаціях автора:
1. Характерные особенности подъязыков специальностей (на материале немецкого языка) // Культура народов Причерноморья. – 2003. – № 44. – С. 176-180.
2. Особенности гипертекста как предмет лингвистического анализа // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 49, том 1. – С. 194-196.
3. Опыт качественной интерпретации структуры гипертекста // Вісник Харківського нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Сер.: Романо-германська філологія. – 2004. – № 636. – С.179-184.
4. Содержательно-стилистические особенности информационных текстов в Интернете // Научные записки Луганского нац. пед. ун-та. Серия «Филологические науки». – 2004. – Вып. 5. Т. 1. – С. 350-360.
5. Смешение признаков устной и письменной речи в компьютерной коммуникации // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: Матеріали V Всеукраїнської наук. конференції. Харків, 11 листопада 2005 р. – С. 158-159.
6. Электронный текст «Профиль компании» в системе жанров PR-текста // Вісник Харківського нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Сер.: Романо-германська філологія. – 2006. – № 725. – С.149-155.
7. Текстотипологическое описание PR-материалов (на примере электронного PR-текста «Профиль компании») // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». – 2007. – Том 20 (59), № 4. – С. 48-56.
8. Нормативные формально-структурные, лингвостилистические и графические признаки текстов электронного жанра «Профиль компании» // Вісник Харківського нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Сер.: Романо-германська філологія. – 2007. – № 772. – С.125-130.
9. К проблеме разграничения устной и письменной форм речи в компьютерной коммуникации // Вісник Луганського нац. пед. ун-ту. Сер. Філологічні науки. – 2007. – № 18 (134). – С. 166-176.
АНОТАЦІЯ
Саєнко О.М. Комунікативні характеристики німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії». – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню комунікативних характеристик німецькомовних електронних PR-текстів.
Тексти електронного жанру «Профіль компанії» відрізняються від традиційних друкованих PR-матеріалів наступними особливостями: 1) гіпертекстова структура; 2) особлива значимість паралінгвістичних засобів; 3) фатична й апелятивна цілеустановки, наряду з інформуючою.
Особливу роль у реалізації основних текстових категорій відіграють гіпертекстові зв’язки. Паралінгвістичні засоби оформлення гіперпосилань вступають у синсемантичні відносини з вербальними, коли вербальна частина не може існувати незалежно від невербальної, а зображення виступає в якості обов’язкового елемента тексту.
В умовах жанрової конвергенції відбувається трансформація структурно-семантичних і вербальних ознак німецькомовних текстів електронного жанру «Профіль компанії», внаслідок якої формується нова комунікативно-прагматична норма PR-текстів.
Мовностилістичні особливості текстів електронного жанру «Профіль компанії» формуються при взаємодії лексичних та граматичних засобів різних функціональних стилів: термінів, засобів синтагматичної та парадигматичної експресивності, засобів мовної економії та синтаксичного упорядкування.
Ключові слова:
