НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПАК НАТАЛІЯ ТАДЕУШІВНА

УДК 332.1

Формування регіональної економічної політики
(методи, механізми її реалізації)

Спеціальність: 08.10.01 –
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛЬВІВ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор
Писаренко Світлана Марківна
Інститут регіональних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Данилишин Богдан Михайлович
Рада з вивчення продуктивних сил України
НАН України, заступник голови

кандидат економічних наук, доцент
Шевчук Любов Теодорівна
Львівський національний університет ім. І. Франка, доцент кафедри

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил

Захист відбудеться 29 січня 2003 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 29 грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук _____________ Жовтанецький В. І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Запорука успіху ринкових перетво-рень у державі – перенесення центру їх ваги в площину соціально-економічного розвитку регіонів. Це в свою чергу вимагає формування та реалізації регіональної політики, спрямованої на розв’язання проблем соціально-еконо-мічного розвитку регіонів, підвищення якості життя населення в кожному з них, а отже, і в країні в цілому.

Слід зазначити, що в Україні здійснення ефективної регіональної еко-номічної політики ускладнюється значною диференціацією регіонів з точки зору наявних природних ресурсів, рівнів і темпів соціально-економічного роз-витку, яка зумовлює відмінності в динаміці і структурі зайнятості, безробіття, рівні доходів та споживанні. Механізм урахування цих об’єктивних явищ при розробці та реалізації регіональної економічної політики, визначенні голов-них напрямків діяльності держави задля досягнення стратегічної мети со-ціально-економічного розвитку кожного регіону ще далекий від досконалості. Це й зумовлює актуальність теми даної дисертаційної роботи.

Регіональні дослідження були в полі зору українських науковців ще на початку і в середині ХХ ст. Ними займалися А. Ващенко, К. Воблий, А. Діброва, П. Першин, С. Рудницький та ін. Поступово сформувалися потужні школи дослідження проблем регіонального соціально-економічного розвитку, визначальний внесок у створення яких зробили М. Долішній, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, Ф. Заставний, І. Лукінов, І. Ми-хасюк, В. Павлов, М. Паламарчук, Є. Пірожков, М. Пістун, В. Пила, С. Писаренко, В. Поповкін, О. Шаблій, І. Школа. Після здобуття Україною незалежності регіональні дослідження активізувалися. Зокрема, у 90-х роках були розроблені схеми економічного і соціально-економічного районування.

Дана робота є продовженням і поглибленням досліджень львівської школи економістів-регіоналістів, очолюваної такими представниками економічної регіоналістики, як М. Долішній, Ф. Заставний, О. Шаблій. При цьому головна увага сконцентрована на аналізі проблем формування дієздатного механізму реалізації регіональної політики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у межах програмних нау-ково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках тем “Теоретичні основи регіональної політики” (номер держреєстрації 0197 V 002572) і “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер держреєстрації 0100 V 002572).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні шляхів удосконалення механізму регіональної економічної політики, а також у роз-робці практичних рекомендацій щодо його реалізації.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішити такі завдання:

· вивчення підходів до визначення змісту поняття “регіо-нальна економічна політика”;

· дослідження взаємозв’язків між типами державного устрою і регіональною політикою;

· визначення методологічних основ формування регіо-нальної економічної політики;

· окреслення методичних підходів до дослідження регіональної економічної політики;

· вивчення зарубіжного досвіду становлення і розвитку регіональної економічної політики;

· обґрунтування та класифікація чинників, що визначають місце регіону в територіальному поділі праці;

· визначення рівня економічного і соціального розвитку регіону;

· дослідження інвестиційного забезпечення розвитку економіки регіону;

· визначення основних напрямків удосконалення органі-заційно-економічного механізму регіональної економічної по-літики.

Об’єктом дослідження є соціально-економічний розвиток регіону (адміністративної області) як результат процесу взаємо-дії між державою і регіоном у ході формування і проведення регіональної економічної політики.

Предметом дослідження є методологічні, методичні та науково-практичні засади формування системи заходів на державному і регіональному рівнях регулювання економічного розвитку регіону в контексті удосконалення організаційно-еко-номічного механізму регіональної економічної політики.

Методи дослідження. Основні методи дослідження, які використовувалися при виконанні дисертаційної роботи, – це абстрактно-логічний, економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний, балансовий, системного аналізу та інші, які у своїй сукупності становлять ядро методики дослідження даної теми.

Вихідною інформацією для обґрунтування основних на-прямків удосконалення регіональної економічної політики, механізму її реалізації послужили чинне законодавство України з питань соціально-економічного розвитку регіонів, Концепція державної регіональної політики, Концепція соціально-еко-номічного розвитку регіонів України, статистична звітність про соціально-економічний розвиток регіонів, аналітичні розрахунки автора, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні нау-кові результати дисертаційного дослідження полягають у тому, що:

· поглиблено методологічні підходи до дослідження особливостей становлення та розвитку регіональної економічної політики України на етапі ринкової трансформації економіки, зокрема, уточнено зміст поняття “регіо-нальна політика”. До регіональної політики автор відносить спеціальну регіо-нально орієнтовану діяльність держави і державно орієнтовану діяль-ність регіонів за умови оптимальних взаємовідносин державних і регіональних рівнів управління, результатом яких повинен бути ефективний розвиток регіонів і держави в цілому, спрямований на подолання просторових диспропорцій; регіо-нальна економічна політика – ядро загальнодержавної регіо-нальної політики, державного регулювання регіонального і просторового розвитку;

· виявлено особливості взаємозв’язків між типами дер-жавного устрою і здійснюваною регіональною політикою на основі аналізу повноважень і функцій, які закріплено за місцевою владою в унітарній і федеративній державах;

· визначено можливості врахування зарубіжного досвіду із вдосконалення регулювання соціально-економічного розвитку регіонів в Україні (застосування “сертифікатів промислового розвитку” з метою активізації поступу виробництва в регіонах з низьким рівнем розвитку господарства, розширення палітри економічних методів стимулювання соціально-економічного розвитку територій тощо);

· обгрунтовано, що система заходів регулювання еконо-мічного розвитку регіону з метою вдосконалення механізму реа-лізації регіональної економічної політики в першу чергу має включати: моніторинг соціально-економічного розвитку регіону; удосконалення системи організації управління територією; реструктуризацію і розвиток промислового виробництва регіо-ну; регіональну інвестиційну діяльність; вдосконалення бюджет-но-фінансової системи регіону; формування та сегментацію ринку праці; транскордонне співробітництво;

· досліджено можливості і шляхи застосування мультип-лікатора інвестицій в регіональній інвестиційній політиці.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні існуючих і розробці нових методологічних підходів до формування регіональної економічної політики.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертації теоретичні і прикладні здобутки можуть бути вико-ристані органами державного управління і самоврядування та науковими установами при розробці та впровадженні комплексних програм соціально-економічного розвитку регіонів, а також в лекційних курсах з державного регулювання економіки, регіональ-ної економіки, розміщення продуктивних сил. Низка пропозицій автора була використана при розробці програм зайнятості населен-ня міста Львова управлінням праці та соціального захисту Львів-ської міської ради, а також службою зайнятості міста (довідка про впровадження № 173 від 05.12.2002 р.). Отримані теоретичні та ме-тодичні положення впроваджено у навчальний процес Львівського державного фінансово-економічного інституту (довідка про впровадження № 414 від 10.12.2002 р.).

Особистий внесок автора. Всі теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації, що висвітлені в дисертації, розроблені автором самостійно. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і реко-мендації роботи були представлені у формі доповідей на міжнародних наукових конгресах і конференціях: Міжнародному конгресі економістів “Україна в XXI ст.: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000 р.); XII Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів в системі економічної політики України” (Чернівці, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (1-3 листопада 2001 р.). Вони відображені в лекційних курсах з дисциплін “Розміщення продук-тивних сил і регіональна економіка” і “Державне регулювання економіки.

Публікації. За результатами виконаного дослідження опуб-ліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 6,9 д.а., в тому числі особисто автору належить 4,7 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 220 сторінках комп’ютерного тексту, містить 17 таблиць, 10 рисунків, 14 додатків. Список використаних джерел містить 220 позицій.

Основний зміст дисертації

У дисертації захищаються теоретичні і прикладні положення із застосування нових підходів до визначення основних напрямків і вирішення проблем удосконалення регіональної економічної політики в умовах формування ринкових відносин в Україні.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету та завдання дослідження. Охарактеризовано наукову новизну та висновки щодо теоретичного та практичного значення одержаних результатів, описано форми їх апробації та використання.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дер-жавної регіональної економічної політики” аналізуються мето-дологічні засади формування регіональної політики та регіональної економічної політики зокрема, вибору напрямків її реалізації як основи для вирішення соціально-економічних проблем розвитку регіонів.

Регіональна політика являє собою правову, економічну, со-ціальну діяльність органів центрального і регіонального управ-ління з оптимізації взаємодії центру і регіонів для досягнення максимально ефективного розвитку як країни в цілому, так і окремих регіонів. Оскільки розвиток України відбувається в умовах світових глобальних й інтеграційних процесів, регіо-нальну політику держави, на думку автора, слід розглядати в контексті цих процесів.

У дисертації узагальнено погляди представників найвпливовіших течій економічної думки на проблеми регіо-нальної політики, причому особливу увагу приділено генезі та розвитку української економічної думки з проблем регіоналіс-тики. На основі проведених досліджень зроблено висновок, що регіональна політика має ґрунтуватися на принципах:

· правового забезпечення подальшого посилення економічної самостійності регіонів шляхом чіткого розмежу-вання повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, зміцнення їх фінансово-економічної бази та підвищення відпові-дальності у вирішенні завдань життєзабезпеченості і комплекс-ного розвитку територій;

· дотримання загальнодержавних пріоритетів та їх орга-нічної єдності з інтересами соціально-економічного розвитку кожного регіону;

· врахування вимог екологічної безпеки під час реструк-туризації економіки;

· партнерства та тісної взаємодії центральних, регіональних та місцевих органів державної влади і самоврядування у вирішенні завдань економічного розвитку регіонів;

· поглиблення територіального поділу праці, раціональ-ної системи природокористування, налагодження і розширення тісних міжрегіональних зв’язків у межах єдиного ринкового простору України, а також розвитку прикордонної торгівлі та інших форм економічного співробітництва, у тому числі й транскордонного.

У роботі визначено необхідні складові регіональної еконо-мічної політики. Автор теоретично обґрунтовує поняття об’єктів регіональної економічної політики як територіальних утворень, у межах яких здійснюється державне управління та міс-цеве само-врядування, і зазначає, що в Україні об’єкту регіональної еконо-мічної політики відповідає як адміністративний район, так і адмі-ністративна область, причому остання є основним рівнем державної регіональної політики.

Суб’єктами регіональної економічної політики виступають центральні, регіональні і місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування, які у межах своєї компетенції вирішують питання, пов’язані з соціально-економічним розвитком регіонів.

Аналіз основних підходів вітчизняних та зарубіжних нау-ковців до вивчення регіональної економічної політики дає, на думку дисертанта, підстави вважати, що на першочергову увагу заслуговують такі проблеми її дослідження: розробка наукових основ соціально-економічного розвитку регіонів; вивчення і раціональне використання природно-ресурсного, виробничого, трудового потенціалу, матеріальних, фінансових та інших ре-сурсів; створення регіональних наукових інформаційних систем для забезпечення реалізації регіональної економічної політики; розробка програм та прогнозів соціально-економічного розвитку регіонів.

Регіональна економічна політика повинна спрямовуватися на забезпечення належних умов функціонування господарства регіонів та забезпечення територіальної цілісності країни. В Україні дана проблема загострюється через нерівномірний роз-виток її регіонів, історико-етнічні та геополітичні обставини.

На сьогоднішній день регіональна економічна політика розв’язує такі важливі завдання, як впровадження і поглиблення нормативно-правової бази розвитку регіонів, визначення ролі регіональних адміністрацій, функціональної структуризації місцевого самоврядування.

У роботі на основі узагальнення зарубіжного досвіду охарактеризовано вплив державного устрою на регіональну політику. Так, в Європейському Союзі (ЄС) вирішення регіо-нальних проблем відбувається як на рівні Союзу, так і на національному рівні. У більшості країн ЄС місцева влада має достатні повноваження й засоби для проведення власної політики. У той же час вона проводить у життя ряд рішень, прийнятих як на державному, так і на наддержавному рівні. На регіональному ж рівні відповідні органи влади в унітарній дер-жаві мають лише соціальні і економічні функції, тоді як у федеративних країнах регіональні органи влади займаються і нормотворчою діяльністю.

Значне місце у дисертаційній роботі відведено аналізу механізму реалізації регіональної економічної політики, який повинен гнучко поєднувати методи прямого і опосередкованого впливу на господарські процеси.

Чималу увагу в роботі приділено регіональному програму-ванню як частині загальної системи методів державного впливу на економіку. Воно передбачає соціальну та економічну діагнос-тику розвитку регіону, результати якої є науковою основою для прийняття управлінських рішень. Така діагностика має: визна-чити суперечності регіонального розвитку, провести аналіз його індикаторів; дати оцінку елементам соціально-економіч-ного потенціалу регіону і характеристику стану соціально-економічного середовища та розвитку ринкових відносин у регіоні; виявити території, які перебувають у стадії стагнації; дати кількісну і якісну оцінку соціально-економічного розвит-ку регіонів; забезпечити фінансову і матеріальну збалансо-ваність економічного розвитку регіону; виявити інвестиційні можливості соціально-економіко-структурної політики з метою відшукання резервів змін у соціально-економічному стані від-повідної регіональної системи; виявити “больові” точки регіо-нального розвитку з тим, щоб нейтралізувати негативні наслід-ки економічного розвитку.

У другому розділі “Аналіз соціально-економічного роз-витку регіону обласного рівня в контексті регіональної еко-номічної політики” досліджено формування структури госпо-дарства Львівської області на фоні спеціалізації Західного со-ціально-економічного району, зроблено огляд специфіки істо-рико-економічного розвитку останнього, проаналізовано зміни, що відбулися в економіці даного району протягом останніх десятиліть.

Основні наукові результати, отримані у даному розділі, можна об’єднати у чотири блоки.

Перший блок містить оцінку соціально-економічного потенціалу Західного регіону і Львівської області зокрема, кон-курентних переваг цих територіальних суспільних систем; дру-гий – охоплює проблематику аналізу динаміки про-мислового ви-робництва Львівської області та процесів його реструктуризації; третій – стосується інвестиційних ресурсів, четвертий – регіо-нального аналізу доходів та споживання населення Львівської області.

Дослідження соціально-економічного потенціалу Захід-ного регіону і Львівської області зокрема дозволило виділити такі їх конкурентні переваги: вигідне геополітичне положення на перетині торгових шляхів, наявність міжнародної транс-портної мережі, потужного наукоємного виробничого потенціа-лу, висококваліфікованої робочої сили, науково-дослідницької і навчальної бази, а також значних рекреаційних ресурсів. Усі ці пе-реваги використовуються вкрай недостатньо. Наприклад, потенціал Карпатських мінеральних вод освоєний лише на 10%. При цьому якщо недостатнє використання останніх є наслідком деформованої структурної політики ще радянських часів, то неповне використання інших ресурсів – наслідки непро-думаної економічної політики часів ринкової трансформації економіки України.

За останні роки в Західному регіоні спостерігалося знижен-ня обсягів виробництва промислової продукції, причому найбіль-ший спад промислового виробництва мав місце в Івано-Фран-ківській області, де в 1995 р. у порівнянні з 1990 р. індекс обсягу промислової продукції становив 68%, а в 2001 р. – 40% (за попе-редніми оцінками). У Львівській області індекс обсягу промис-лового виробництва в 1995 і 2001 рр. у порівнянні з 1990 р. становив відповідно 40% і 25% (за попередніми оцінками).

У процесі аналізу розвитку промислового виробництва Львівської області значну увагу було приділено вивченню зру-шень у його галузевій структурі. Побудована з метою оцінки цих зрушень динаміка показника диференціації структур є такою:

Роки | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Показник диференціації структур, % | 55,49 | 44,09 | 44,45 | 46,56 | 44,85 | 44,45 | 44,76

Як видно, ступінь диференціації галузевої структури в 1995 р. істотно зменшилася у порівнянні з 1990 р., а в період 1995-2000 рр. вона стабілізувалася. Отже, у 1995-2000 рр. від-бувся процес нівелювання розбіжностей у галузевій структурі промисловості області у порівнянні з 1990 р. На думку автора, динаміка розглядуваного статистичного показника говорить як про слабкість регіональної структурної економічної політики, так і про нездатність спонтанного ринкового механізму її замі-нити. Дане припущення підтверджує і динаміка обчислених у дисертації значень лінійного коефіцієнта відносних структурних зрушень, який дозволяє визначити, на скільки відсотків у порів-нянні з базовим періодом (у нашому випадку це 1990 р.) у серед-ньому змінилася питома вага обсягів виробництва окремих галу-зей в загальному обсязі промислового виробництва. Значення цього коефіцієнта такі:

Роки | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Лінійний коефіцієнт відносних струк-турних зрушень | 65,8 | 75 | 72 | 74,6 | 80,6 | 73,4

Обчислений на основі даного ряду динаміки коефіцієнт рангової кореляції Спірмена становить 0,43, що свідчить про відсутність у цьому ряді явно вираженого тренду.

Спад виробництва у 90-х роках викликав загострення проб-леми безробіття, яке спостерігається у всіх без винятку галузях промисловості, а отже, ускладнення соціальної ситуації. Правда, у цьому контексті не можна не вказати на таку цікаву обставину: в 1997–2000 рр. у харчовій галузі обсяг продукції збільшувався за одночасного зменшення чисельності зайнятих. Зниження загальної кількості зайнятих у харчовій промисловості, яке відбулося без впровадження нових технологій, можна пояснити лише наявністю зайвих робочих рук на підприємствах галузі. Тут доречно нагадати, що “повна” зайнятість населення за радянських часів була умов-ною: обсяг продукції, який продукувався, міг бути вироблений за меншої кількості зайнятих на виробництві.

В контексті оцінки соціально-економічного потенціалу регіону заслуговують на увагу зміни структури зайнятості в роз-різі сфер економічної діяльності. У 1995–2000 рр. у Львівській області спостерігалася інтенсивніша в порівнянні з країною в цілому тенденція зростання питомої ваги чисельності праців-ників сфери послуг в загальній чисельності зайнятих. Темп зрос-тання цього показника для Львівської області становив 118,3% проти 103,8% в Україні (темп випередження – 113,9%). Ступінь непро-пор-ційності змін у цьому періоді в структурі зайнятості в розрізі основних сфер економічної діяльності, який визначено за допомо-гою лінійного коефіцієнта відносних структурних зру-шень, по Львівській області становив 18,1% проти 7,8% по Україні.

Тенденція зростання питомої ваги зайнятих у сфері послуг означає, що і в господарському комплексі Львівської області, і в національному госпо-дарському комплексі України почали формуватися процеси галузевої переструктуризації, котрі в перспективі приведуть до формування постіндустріального сус-пільства, тобто до такого суспільства, де сфера послуг займа-тиме провідне місце. Такі процеси були характерними певному етапу розвитку всіх розвинутих країн світу.

Зазначимо, що формуванню відмічених вище процесів сприяло реформування економіки. Починаючи з 1998 р. найбіль-ший обсяг продукції давали підприємства колективної форми власності. У 2000 р. тенденція перетворення промислових під-приємств в колективні продовжилася – 3914 об’єктів проти 3645 об’єктів у 1999 р. Мова йде про створення акціонерних під-приємств, в першу чергу у промисловому виробництві. У цілому за галузями економіки найбільше підприємств було роздержав-лено і приватизовано в торгівлі і громадському харчуванні: з 15019 підприємств цієї галузі 8663 підприємств належать до колективної форми власності, 5731 підприємств – до приватної форми власності.

Аналіз використання джерел інвестиційних ресурсів Львівської області здійснено згідно із запропонованою автором їх класифікацією, а саме: бюджети всіх рівнів; фінанси госпо-дарюючих суб’єктів відповідної території; державні та цільові фонди; кредитні ресурси; прямі іноземні інвестиції; внутрішні запозичення у населення. Такий підхід до оцінки використання джерел інвестиційних ресурсів допоміг з’ясувати особливості взаємозв’язку між забезпеченням регіону інвестиціями та його фінансовою самостійністю, а також причини жорсткої фінан-сової залежності регіону від центру.

В роботі зроблено висновок, що побудова фінансової сис-теми регіону повинна здійснюватися на основі науково обґрун-тованої стратегії соціально-економічного розвитку регіону, за якою він має розвиватися в перспективі. В рамках такої стратегії повинна бути запропонована модель економічного розвитку, яка може бути орієнтована на внутрішні або зовнішні фінансові ре-сурси в залежності від наявної ресурсної бази регіону і завдань, що вирішуватимуться в регіоні в перспективі. Дана модель має передбачати стабільний та ефективний порядок формування і використання централізованих і регіональних коштів з чітким визначенням бюджетних повноважень усіх органів влади і управління. Згодом цей порядок необхідно законодавчо закрі-пити. Це сприятиме забезпеченню фінансової самостійності регіонів України, яка в даний час залишається проблематичною. Крім того, необхідно переглянути шляхи формування місцевих бюджетів. Адже останнім часом бюджети регіо-нів формуються переважно з податкових надходжень. Проте майже 60% зага-льних надходжень, що мобілізуються на території області, надходять у центр. Так, в дохідну частину бюджету Львівської області у 1997 і 1998 рр. не увійшов податок на додану вартість, а в 1998 і 2000 рр. і акцизний збір. Отож, основні доходи під-приємств, які розташовані на території Львівської області, в ме-жах області не залишаються. Це і є однією з причин того, чому адміністративно-територіальні райони Львівської області перебу-вають на дотаціях і субвенціях. Отже, насправді фінансової самостійності регіонів немає. Більш того, через існуючу систему оподаткування її й бути не може. Без розв’язання питання фінан-сової самостійності регіонів ефективна регіональна економічна політика в державі є неможливою.

Ефективність регіональної економічної політики залежить і від місця, яке займає кожен регіон в національній економіці. Зокрема, здійснений в дисертації статистичний аналіз даних про середню душову реалізацію товарів (у роздрібній торговій ме-режі) і послуг в розрізі регіонів України за 1995–2000 рр. доз-волив зробити такі висновки:

· спостерігаються низькі ранги середньої душової реалізації товарів і послуг у західних областях України, за винятком Львівської області (ранг 1надано регіону з найнижчим значенням досліджуваного показника);

· починаючи з 1996 р. відбувається неухильне зростання рангу середньої душової реалізації товарів і послуг у Львівській області. Більш того, це має місце на фоні того, що в цілому в 1995–2000 рр. регіональна структура середньої душової реалізації товарів і послуг була стабільною. Останнє встановлено в дисертації за допомогою коефіцієнта конкордації, значення якого становить 0,9;

· кількість регіонів України, приналежних до групи з най-нижчими рівнями середньої душової реалізації товарів і послуг (0,337 – 0,565 тис. грн), має відчутну тенденцію до зростання, хоча в 2000 р. вона незначно зменшилася у порівнянні з 1998 р. і 1999 р. Що стосується областей Західного регіону, то з-поміж них лише Львівська область жодного разу у досліджуваному періоді не опинялася у цій групі;

· диференціація середньої душової реалізації товарів і послуг в регіональному розрізі є доволі значною, що, зрозуміло, є негативним явищем. Воно зумовлено значною диференціацією середнього душового доходу в регіональному розрізі (табл. 1).

Відмічене є наочним підтвердженням того, що розробка нових заходів, спрямованих на реалізацію ефективної регіо-нальної економічної політики, повинна базуватися на врахуванні диференціації основних соціально-економічних показників регіонального розвитку.

Таблиця 1

Диференціація середнього душового доходу

і середньої душової реалізації товарів та

послуг в Україні в 1997 – 2000 рр.

Характеристики диференціації | Значення характе-ристик диференціації середнього душового доходу в розрізі регіонів України | Значення характе-рис-тик диференціації сере-дньої душової реаліза-ції товарів і послуг в розрізі регіонів України

1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Відхилення
максимального значення
досліджуваного показника від мінімального, % | 464,4 | 646,5 | 660,4 | 726,6 | 445,3 | 435,4 | 443,9 | 432,0

Відхилення
максимального значення
досліджуваного показника від середнього по країні, %. | 274,4 | 341,9 | 339,7 | 392,7 | 286,4 | 276,5 | 291,6 | 288,8

Відхилення
мінімального значення досліджуваного показника від середнього по країні, %. | 59,1 | 52,9 | 51,4 | 54,0 | 64,3 | 63,5 | 65,7 | 66,9

Коефіцієнт
варіації по середньому квадратичному відхиленню, %. | 41,7 | 55,5 | 54,8 | 64,0 | 39,6 | 38,8 | 41,5 | 41,0

У третьому розділі “Удосконалення організаційно-еко-номічного механізму регіональної економічної політики” досліджуються основні напрямки створення ефективної системи регулювання економічного розвитку регіону в умовах форму-вання ринкових відносин. Ця система повинна вклю-чати: моні-торинг соціально-економічного розвитку регіону; заходи удос-коналення організації системи управління територією; напрямки реструктуризації і розвитку промислового виробництва регіону; підходи до поліпшення регіональної інвестиційної діяльності; заходи з формування ефективної бюджетно-фінансової системи регіону і збалансованого регіонального ринку праці (рис. 1).

Рис. 1. Система заходів регулювання соціально-економічного розвитку регіону

Аналіз існуючих методичних підходів до моніторингу соціально-економічного розвитку дав можливість зробити вис-новок про доцільність адаптації до його потреб методичного апарату, на якому базується відома в теорії економічного аналізу методика комплексної оцінки ефективності господарської діяль-ності на основі методу відстаней.

В плані удосконалення організації системи управління територією найбільш істотними видаються такі зроблені в дисертації теоретичні узагальнення:

· регулювання з боку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування економічного і соціального розвитку регіонів має ґрунтуватись на засадах: бюджетного фінансування соціальних об’єктів; вико-ристання ринкових методів регулювання розвитку підприємництва; виз-начення ставок регіональних податків і зборів за різні види підприєм-ницької діяльності; встановлення обсягів приватизації підвідомчого державного (або муніципального майна); здійснен-ня інвестиційної діяльності за рахунок власних або акумульова-них чи залучених коштів у стратегічні об’єкти вироб-ництва та інфраструктуру;

· незважаючи на територіальні особливості і різницю у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, саме держава по-винна, по-перше, забезпечити міжрегіональну єдність відтворення макроекономічних процесів; по-друге, стимулювати активну соціально-економічну діяльність регіонів. Перед нею стоїть завдання: розробити і реалізувати модель міжрегіонального роз-витку, завдяки якій, з одного боку, посиляться інтеграційні процеси між регіонами, тобто так звані “горизонтальні зв’язки”, за рахунок поглиблення їх спеціалізації і кооперування, а з другого боку, будуть упорядковані, систематизовані і поглиб-лені “вертикальні зв’язки”, тобто зв’язки самої держави з регіонами, на основі вдосконалення інвестиційної, науково-технічної, бюджетної, подат-кової політики та поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків;

· необхідно запровадити практику, за якою голова місцевої адміністрації мав би забезпечити співпрацю з системою місцевого самоврядування, а саме: пропонувати питання до порядку денного сесії Ради народних депутатів; здійснювати разом із Радою зовнішні зв’язки з органами місце-вого самоврядування інших міст; забезпечувати умови для взаємодії Ради народних депутатів, її апарата з адміністрацією і її структурними підрозділами.

З метою реструктуризації промислового виробництва регіону, як показано в дисертаційній роботі, доцільним було б створення інтегрованих вироб-ництв на засадах замкнутих технологічних циклів. Зокрема, у Львівській області це такі, як виробництво сирих шкір (споживча кооперація, м’ясопереробні підприємства)?шкіропереробні підприємства, (наприклад ВАТ “Світанок”)?підприємства легкої промисловості (взуттєві, шкіргалантерейні тощо); виробництво паперу для друкування, пакувального матеріалу (ВАТ “Жидачівський ЦПК”)?під-приємства області; видобуток нафти?виробництво нафто-продуктів (підприємства області); виробництво автотранспорт-них засобів (Львівський автобусний завод)?”Львівавтотранс” (лізинг транспортних засобів).

Проблему регіональної інвестиційної діяльності розглянуто головних чином крізь призму інвестиційної приваб-ливості регіонів. Здійснений за допомогою табл. 2 аналіз по-казав, що за період 1997–2001 рр. вона не змінилася. Модальний інтервал залишився протягом 1997–2001 рр. незмінним – 68–895, а до відносно високого інтервалу 1723–2550 та найвищого інтервалу – 4205–5032 у 2000–2001 рр. відносилося всього по одному регіону. Це свідчить про необхідність вжиття невідклад-них заходів з покращання інвестиційної привабливості регіонів України. У вирішенні цього завдання мають брати активну участь самі регіони. Тому належить відмітити як дуже позитив-ний крок створення при Львівській обласній адміністрації Координаційної ради і госпрозрахункового науково-виробни-чого та консалтингового відділу для координації діяльності із залучення іноземних інвестицій.

Ключове місце в системі заходів регіональної економічної політики, на думку автора, має посісти вдосконалення між-бюджетних відносин. Розв’язання цієї проблеми нерозривно пов’язане з питанням державного устрою, оскільки останній формує різний розподіл функцій, повноважень та сфер від-повідальності рівнів державної влади та місцевого самовряду-вання. Потрібна така модель міжбюджетних відносин, яка б відповідала історичним і національним особливостям держави; дозволяла практично перейти до фіскальної децентралізації в Україні; враховувала соціально-економічну ситуацію в регіоні.

Таблиця 2

Варіаційно-динамічна таблиця прямих іноземних інвестицій

(на душу населення) в Україні у 1997–2001 рр.

(дол.)

Інтервали | Роки

1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

68 – 895 | 24 | 24 | 23 | 23 | 23

895 – 1723 | 2 | 2 | 3 | 2 | 2

1723– 2550 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1

2550– 3377 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0

3377– 4205 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0

4205– 5032 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1

Серед пріоритетних завдань покращання регіональної економічної політики є вирішення проблеми зайнятості в регіоні. Автор виходить з того, що при виділенні державних і стимулюванні внутрішніх приватних та іноземних інвестицій пріоритет необхідно надавати тим регіонам, у яких мультипліка-тивний ефект від приросту інвестицій буде більший. При цьому в дисертації на основі побудови економетричних моделей дина-міки споживчих видатків населення та імпорту показано, що Львівська область належить до кола цих регіонів.

Висновки

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запро-поновано практично нове вирішення проблеми реалізації регіо-нальної економічної політики, створення ефективної системи регулювання регіонального розвитку регіону з метою підви-щення його ефективності. В результаті проведеного дослід-ження зроблено такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Список опублікованих праць

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Особистий внесок автора: визначено основні етапи становлення і розвитку регіональної політики; дана харак-теристика основних ключових моментів формування регіональ-ної політики Великобританії, США.

7.

Особистий внесок автора: запропоновано використання мультиплікатора інвестицій для визначення доцільності вико-ристання державних і стимулювання приватних інвестицій.

Анотація

Пак Н.Т. Формування регіональної економічної політики (методи, механізми її реалізації). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01– Розміщення про-дуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

Дисертація містить дослідження науково-методологічних основ становлення і розвитку регіональної економічної політики. Аналізуються основні методи та механізми її реалізації. Виявлені основні причини низької ефективності реалізації регіональної економічної політики в Україні. Уза-гальнюється світовий досвід формування регіо-нальної еконо-мічної політики. Аналізується стан економічного розвитку Західного регіону в цілому та Львівської області зокрема. Даються практичні рекомендації щодо використання деяких статистичних показників для аналізу галузевої структури промисловості Львівської області.

Визначальну роль відводиться вдосконаленню організа-ційно-економічному механізму регіональної економічної полі-тики. Зокрема, пропонуються основні напрямки створення ефективної системи регулювання економічного розвитку регіо-ну. Розроблено практичні рекомендації з вирішення проблеми зайнятості населення в регіоні, в основу яких покладено врахування ефекту мультиплікатора інвестицій.

Ключові слова: регіональна економічна політика, економіч-ний розвиток регіону, регулювання розвитку регіону, мультип-лікатор інвестицій, організаційно-економічний механізм.

Annotation

Pak N.T. The formation of regional economical policy (methods and mechanisms of realization). – Manuscript.

The thesis for scientific degree of Candidate of Economic Sciences by speciality 08.10.01 – Arrangement of Productive Forces and Regional Economics. – Institute of regional Investigations of NAS of Ukraine. – Lviv, 2002.

The investigation of the scientifical-metodological basis of the regional economical policy development is considered in the thesis. The main methods and mechanisms of it realization