Національний аграрний університет

Пінчук Наталія Володимирівна

УДК 633.63:632

Ефективність обробки насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими препаратами проти бурякових блішок, листкової бурякової попелиці і мінуючих мух в умовах центрального Лісостепу України

03.00.09 – ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Саблук Василь Трохимович,

Інститут цукрових буряків УААН,

завідувач відділу захисту цукрових

буряків від шкідників і хвороб.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Шелестова Валентина Сергіївна,

Національний аграрний університет,

професор кафедри ентомології.

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Горбач Таміла Іванівна,

завідуюча сектором екологічно-безпечного застосування пестицидів

Інституту захисту рослин УААН.

Провідна установа – Полтавська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра екології, ботаніки та захисту рослин, м. Полтава.

Захист відбудеться "28" лютого 2002 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради: Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ–41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ–41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий "25"січня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради (підпис) Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Грунтово-кліматичні умови України дозволяють отримувати найважливішу рослинницьку продукцію і такі її врожаї та валові збори, які повністю задовольняють потреби населення у продуктах харчування, тваринництво – у кормах, промисловість – у сировині. Крім того, наша країна має великі потенційні можливості збільшити виробництво зерна, олії, цукру та інших продуктів. Але для цього потрібно впровадити у виробництво сучасні інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, складовою частиною яких є інтегрована система захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів.

Інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків, яка базується у першу чергу на висіві насіння малими нормами і отриманні заданої густоти рослин, близької до кінцевої, значно загострила проблему захисту сходів від шкідників і хвороб. В Інституті цукрових буряків розроблено і впроваджено у виробництво інтегровану систему захисту цієї культури від шкідливих організмів, в основу якої покладено прийом токсикації рослин інсектицидами системної дії шляхом нанесення їх на насіння. Завдяки цьому методу сходи цукрових буряків надійно захищені від шкідників, а інсектицидне навантаження на одиницю площі зменшується у 25 – 30 разів (Саблук В.Т., 1989). Для обробки посівного матеріалу на насіннєвих заводах застосовують, головним чином, інсектициди карбофуранової групи – фурадан, адіфур, карбосан, хінуфур. Але тривале їх використання у вироб-ництві виявило деякі негативні аспекти такі, наприклад, як зниження чутливості до окремих видів шкідливих комах, недостатньо тривалий термін токсичної дії. Тому виникла потреба заміни цих препаратів новими більш ефективними.

У роботі, серед фітофагів на цукрових буряках, основна увага приділена буряковим блішкам, листковій буряковій попелиці та буряковій мінуючій мусі. Зокрема, у науковій літературі недостатньо висвітлено вплив окремих факторів на розмноження цих комах, їх міграцію, трофічні зв’язки та ін. Актуальними питаннями є розробка і впровадження у виробництво нових технологій гарантованого захисту сходів цукрових буряків від бурякових блішок, а також розвинених рослин від листкової бурякової попелиці та бурякової мінуючої мухи у сучасних умовах землекористування (Саблук В.Т., 1996; Федоренко В.П., 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у 1996-1998 рр. у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН згідно тематичного плану на 1995-2000 рр. "Цукрові буряки". Реєстраційний номер 03.04 – МВ/1198.

Мета і завдання досліджень. Передбачалось уточнити біологічні особливості бурякових блішок, листкової бурякової попелиці та бурякової мінуючої мухи в умовах центрального Лісостепу України, вивчити біологічну ефективність нових інсектицидів проти цих шкідників, встановити вплив токсикації рослин препаратами нового покоління на початковий ріст і розвиток цукрових буряків.

Завдання досліджень:

-

-

-

-

Об'єктом досліджень була система захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці і бурякової мінуючої мухи.

Предметом досліджень були шкідники цукрових буряків та нові інсектициди при різних способах їх застосування.

Методи дослідження. Лабораторний – вивчали вплив терміну зберігання насіння, обробленого інсектицидами, на його якість. Лабораторно-польові – встановлювали залежність пошкодження цукрових буряків блішками від забур’яненості поля. Польовий – визначали ефективність дії нових інсектицидів проти бурякових блішок, листкової бурякової попелиці та бурякової мінуючої мухи.

Наукова новизна результатів досліджень. Уточнені особливості біології розвитку бурякових блішок в умовах центрального Лісостепу України. Встановлено структуру популяції цих шкідників, які займають біля 50% ентомокомплексу, їх трофічні зв'язки, шкодочинність. Так, наймасовішою за чисельністю у даній зоні є звичайна бурякова блішка, частка якої у загальній кількості цих комах становить 93%, південної – 4,8%, західної – 2,2%. Бурякові блішки пошкоджують до 80% рослин цукрових буряків, а також одинадцять видів бур'янів. Встановлено залежність між ступенем пошкодженості цукрових буряків цими комахами і забур'яненістю посівів. Так, при наявності на полі біля 100 рослин бур’янів на 1 м2 пошкодження сходів буряків блішками зменшується у 2 рази, порівняно з незасміченими ділянками. Вивчено біологічну ефективність нових інсектицидів проти бурякових блішок та інших шкідників цукрових буряків – кращі результати отримано при застосуванні гаучо, 70% з.п. і промету, 40% мк.с., які становлять, відповідно, 92,7% та 88,6%. Вперше визначено вплив довгострокового зберігання насіння цукрових буряків, обробленого новими інсектицидами, на якість посівного матеріалу. Оброблене насіння через два роки стає некондиційним.

Практичне значення одержаних результатів . Вивчена ефективність нових інсектицидів проти бурякових блішок та інших шкідників сходів цукрових буряків. Встановлено, що такі препарати як гаучо, 70% з.п. і промет, 40% м.к.с та космос, 50% т.к.с. забезпечують надійний захист рослин від цих шкідників, а також проти бурякової мінуючої мухи та листкової бурякової попелиці. Ці інсектициди рекомендовані для застосування у виробництві і ефективність їх дії проти бурякових блішок становить відповідно 92,7%; 88,6% і 77,2%; визначено вплив довгострокового зберігання насіння цукрових буряків, обробленого новими інсектицидами, на якість посівного матеріалу. Встановлено, що через два роки зберігання таке насіння стає некондиційним. Зокрема, після трьохрічного зберігання такого насіння, його схожість знижується на 6,9 – 21,7%.

Наукові положення, які виносяться на захист:

-

-

-

-

-

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором особисто при сприянні лабораторії захисту рослин НВО "Еліта" с. Агрономічне Вінницької області. Тему дисертаційної роботи затверджено рішенням Вченої ради Інституту цукрових буряків, протокол № 13 від 16 жовтня 1996 р.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались на конференції молодих вчених ( ІЦБ УААН, 1997 р.), координаційних нарадах спеціалістів з захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН і мережі його дослідно-селекційних станцій у 1996, 1997, 1998, 1999 рр., на засіданні Методичної ради Інституту цукрових буряків у 2000 році (протокол № 2), на розширеному засіданні спеціалістів лабораторії захисту рослин та інших підрозділів Інституту цукрових буряків УААН у 2000 р. на Білоцерківській ДСС (протокол № 3 від 14 червня 2000 р.), наукових конференціях молодих вчених Вінницького державного аграрного університету у 1997-2000 рр.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у п'яти роботах, з них чотири – наукові праці, одна – теза конференції.

Структура та обсяг роботи. Дисертацію викладено на 160 сторінках машинописного тексту, містить 23 таблиці, 8 рисунків. Список літератури включає 177 джерел, у тому числі 14 зарубіжних авторів.

Робота складається зі вступу, огляду літератури, умов та методики досліджень, результатів виконаної роботи, висновків, пропозицій виробництву та списку використаної літератури.

ОСНОВНИЙ Зміст Роботи

Подається короткий огляд літератури з біології розвитку бурякових блішок, їх видового складу, трофічних зв'язків, шкодочинності. Наводяться результати досліджень з питань захисту цукрових буряків від цих шкідників, дається характеристика ефективності інсектицидів проти бурякових блішок, листкової бурякової попелиці та бурякової мінуючої мухи.

Методика та умови проведення досліджень

Дослідження проводили на Вінницькій державній обласній сільськогосподарській дослідній станції, у лабораторії захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН, у Вінницькому державному сільськогосподарському інституті протягом 1996 – 1998 рр. у лабораторних, лабораторно-польових та виробничих умовах відповідно з загальноприйнятою методикою з цукрових буряків (Київ, ВНІЦ, 1986).

Біологічну ефективність обробки насіння цукрових буряків системними інсектицидами проти бурякових блішок вивчали за модифікованою для цієї мети методикою (1986) і загальноприйнятою методикою польового досліду (Б.А. Доспехов, 1985., В.Ф Мойсейченко, 1994).

Видовий склад і чисельність бурякових блішок визначали із застосуванням ящика Петлюка, який має форму зрізаної піраміди без дна, виготовленого з фанери. Облікова площа при цьому становить 1/16 м2. На полі брали 16 проб, що дорівнювали 1 м2.

Жуків блішок збирали ентомологічним сачком. Видовий склад визначали за допомогою бінокуляра і визначника шкідників сільськогосподарських рослин В.М. Єрмоленко, З.Ф. Клочко (1971), В.М. Єрмоленко (1984), Г.Є Осмоловського (1976).

З метою обліку бурякових блішок у місцях зимівлі здійснювали грунтові розкопки на глибину 30 см по шарах грунту: 0-5, 5-10, 10-15, 15-20, 25-30 см. Розмір облікових ям при цьому становив 50х50 см.

Визначали інтенсивність та глибину заселення блішками бурякових полів. Дослід проводили за допомогою клеєвих рамок з органічного скла (25х25 см), які покривали тонким шаром невисихаючої, індеферентної смоли. На обліковій ділянці розміщували 4 рамки, що дорівнює ? м2. Рамки розкладали у вечірні години, коли активність блішок невелика. Через добу рамки збирали, вибирали жуків, що прилипли і проводили підрахунки.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком цукрових буряків проводили на всіх облікових ділянках за методикою досліджень з цукрових буряків (Київ, ВНІЦ, 1986).

Польову схожість насіння визначали після настання фази повних сходів (на 10 – 15 день після посіву) і розраховували як відношення кількості проростків на 1 погонний метр довжини рядка до кількості насінин, висіяних на цьому ж рядку.

У польових дослідах визначали масу 100 рослин і ураженість їх коренеїдом у фазах вилочки, першої та другої пар справжнього листя; пошкодженість рослин буряковими блішками визначали на облікових ділянках у ці ж терміни.

Для обліку забур'яненості поля використовували загальноприйняту з цукрових буряків методику (Київ, ВНІЦ, 1986).

При визначенні схожості насіння при довготривалому зберіганні у якості ложа для пророщування насіння використовували кварцовий пісок, який зволожували до 60% від повної вологоємності і поміщали в ростильню. Облік пророслих насінин проводили на п’ятий, сьомий і десятий дні після посіву (Мусієнко А.А.,1986).

Шляхом постановки польових дослідів вивчали вплив обробки насіння цукрових буряків композиціями захисно-стимулюючих речовин на пошкодженість шкідниками і ураженість хворобами.

Густоту насадження рослин вираховували під час збору урожаю методом їх підрахунку на кожній ділянці.

Облік врожаю проводили шляхом його зважування з кожної ділянки та перераховували на гектар посіву (Барштейн Л.А., 1986).

Цукристість коренеплодів визначали на поточній лінії “Венема” методом холодної дегестії (Бергульова Л.Я., 1986).

Математичну обробку даних проводили на ПЕОМ методом дисперсійного та кореляційного аналізу за Б.А. Доспеховим (1985). , В.Ф Мойсейченком (1994).

Особливості біології бурякових блішок

Відомо, що шкідливі комахи на посівах цукрових буряків завжди представляють серйозну загрозу. Одними із небезпечних фітофагів даної культури є декілька видів бурякових блішок. Домінуюче місце займає звичайна бурякова блішка (Chaetocnema concinna March), рідше зустрічаються південна (Chaetocnema breviuscula Fald) та західна (Chaetocnema tibialis HL) (Федоренко В.П., 1998).

Структура популяцій бурякових блішок та їх чисельність

В 1996 – 1998 рр. наймасовішою за чисельністю серед видів бурякових блішок на різних стаціях є звичайна бурякова блішка, частка якої у загальній кількості цих комах становить 93%. Західна та південна бурякові блішки є лише незначною домішкою до звичайної і їх чисельність у популяціях становить відповідно 4,8 і 2,2% (рис. 1).

Крім цих видів при проведенні обліків зустрічалась смугаста, хлібна та хрестоцвітні блішки. Це пов’язано з наявністю на полях великої кількості злакових та хрестоцвітних бур’янів, що є кормовою базою для даних видів комах.

Місця резервації бурякових блішок

Бурякові блішки зустрічалися на бурякових полях до кінця вегетації культури і лише у жовтні їх чисельність зростала на перелогах, узліссі, у лісосмугах. Ці шкідники зимували тільки у стадії жука під рослинними рештками, листям та у верхньому шарі ґрунту на глибині до 2-3 сантиметрів, де виявлено до 87-92% всіх зимуючих жуків.

Найбільша кількість жуків бурякових блішок (31,8 екз./м2) зустрічалася на перелогах (неорних землях) та у лісосмугах (15,7 екз./, м2 ), а найменша на посівах цукрових буряків – 4,7 екз./м2 (табл. 1).

Таблиця 1 – Чисельність бурякових блішок на різних стаціях

у весняний період (НВО “Еліта”, 1996-1998 рр.)

Стація | Рік спостережень | Чисельність

бурякових блішок, всього | У тому числі

екз./м2 | % | звичайної | західної | південної

екз./м2 | % | екз./м2 | % | екз./м2 | %

Бурякові площі | 1996 | 4,4 | 9,5 | 4,2 | 95,2 | 0,1 | 2,8 | 0,10 | 2,0

1997 | 5,6 | 9,2 | 5,4 | 95,3 | 0,1 | 3,0 | 0,10 | 2,3

1998 | 4,0 | 8,5 | 3,9 | 96,3 | 0,1 | 2,3 | 0,05 | 2,6

сер. | 4,7 | 9,1 | 4,5 | 95,6 | 0,1 | 2,7 | 0,08 | 1,7

Перелоги (неорні землі) | 1996 | 27,3 | 57,6 | 24,3 | 89,0 | 2,3 | 8,6 | 0,6 | 1,7

1997 | 37,6 | 61,0 | 34,0 | 90,3 | 2,7 | 7,2 | 0,9 | 2,5

1998 | 30,7 | 63,8 | 27,5 | 89,7 | 2,3 | 7,7 | 0,8 | 2,5

сер. | 31,8 | 60,8 | 28,6 | 89,7 | 2,4 | 7,8 | 0,8 | 2,5

Лісосмуги | 1996 | 15,5 | 32,9 | 14,6 | 93,7 | 0,6 | 4,3 | 0,3 | 1,3

1997 | 18,3 | 29,8 | 17,3 | 94,5 | 0,6 | 3,2 | 0,4 | 2,6

1998 | 13,3 | 27,7 | 12,3 | 93,0 | 0,6 | 4,5 | 0,3 | 2,3

сер. | 15,7 | 30,1 | 14,7 | 93,7 | 0,6 | 4,0 | 0,4 | 2,3

Виявлено блішок всього | 1996-1998 | х | 100 | х | 93,0 | х | 4,8 | х | 2,2

У фазі першої – другої пари листків цукрових буряків при сонячній теплій погоді зустрічалось 4,7 особини блішок на одному квадратному метрі, а на перелогах і лісосмугах їх було виявлено відповідно у 7 і 3 разів більше. Останнє свідчить, що на вказаних стаціях є достатньо кормових рослин, які задовольняють шкідників в живленні і у них не завжди є потреба у міграції на бурякові поля.

З метою встановлення чисельності блішок у місцях зимівлі проводилось осіннє обстеження різних стацій способом просіювання підстилки та верхнього шару ґрунту на глибину до 30 см. Як свідчать результати цих обстежень, основна маса шкідника сконцентрована у підстилці. Зокрема, у 1997 р. – 31 екз./м2, у 1996 – 23 екз./м2; в 1998 р. – 14 екз./м2. Найбільш чисельною була звичайна бурякова блішка, щільність якої коливалась від 13 до 26 екз./м2.

Інтенсивність і особливості заселення

бурякових полів блішками

Спостереженнями встановлено, що заселення буряковими блішками площ, які призначені для посіву цукрових буряків, проходить ранньою весною. Так, під час закриття вологи чисельність жуків бурякових блішок на відстані до 50 м від краю поля становила 0,8 екз./м2, а 100 м – 0,4 екз./м2 (табл. 2).

Таблиця 2 – Заселення бурякового поля жуками бурякових блішок, (НВО “Еліта”, Вінницька обл., 1996-1998 рр.)

Відстань від краю поля, м | Щільність жуків блішок, екз/м2 у період

закриття вологи | перед посівом | після посіву до сходів | сходи – фаза вилочки | І пара справжніх листків | ІІ пара справжніх листків

50 | 0,8 | 1,4 | 1,4 | 20,8 | 15,2 | 7,2

100 | 0,4 | 0,6 | 0,9 | 10,4 | 13,2 | 4,4

200 | 0,0 | 0,08 | 0,5 | 8,4 | 4,8 | 4,0

300 | 0,0 | 0,08 | 0,3 | 11,6 | 4,4 | 5,2

Середнє | 0,3 | 0,5 | 0,8 | 12,8 | 9,4 | 5,2

Перед посівом культури блішки зустрічались майже на всьому полі, але чисельність їх зменшувалась по мірі віддалення від його краю.

У подальший період після посіву цукрових буряків і до появи сходів, а також – у фазу вилочки, чисельність жуків бурякових блішок зростала, але інтенсивність заселення ними поля, залежно від відстані від краю поля, було таким самим як і у попередні періоди (рис.2).

Трофічні зв’язки бурякових блішок

Розвиток шкідників цукрових буряків здебільшого трофічно пов’язаний не тільки з основною культурою, а рослинами, що ростуть на буряковому полі та інших стаціях. Так, лободові, гречкові, айстрові, березкові та інші бур’яни, які ростуть на полях сівозміни, уздовж доріг, у лісосмугах та неорних землях і є резерваціями бурякових блішок.

Обліки у період сходів цукрових буряків показали, що загальна кількість рослин на буряковому полі складає у середньому 197,6 шт./м2, у тому числі рослин цукрового буряка – 13,4 шт./м2.

Рис. 2. Динаміка заселення бурякового поля жуками бурякових блішок у різні періоди (НВО “Еліта”, Вінницька область, 1996 – 1998 рр.):

Умовні позначення: 1 - після закриття вологи; 2 – перед посівом; 3 – після посіву до сходів; 4 – сходи (фаза вилочки); 5 – фаза першої пари листків; 6 – фаза другої пари листків.

Всього на полі, де росли цукрові буряки, виявлено дев’ятнадцять видів бур’янів із різних родин, але буряковими блішками пошкоджувалось лише одинадцять видів. Найбільше блішки пошкоджували лободу білу (70,2%), гірчак почечуйний (40,3%), осот рожевий (28,1%), мишій сизий (24,8%), гірчак березковидний (17,9%), щирицю звичайну (14,5%). Пошкодженість блішками березки польової, кропиви глухої стеблообгортаючої та осоту жовтого склала біля 10%. Пошкодженість рослин цукрових буряків місцями складала 80,8%. Таким чином, незважаючи на присутність рослин даної культури, бурякові блішки пошкоджували і інші рослини, які є їх кормовою базою, особливо такі, як лобода біла, гірчак почечуйний та гірчак березковидний, осоти, щириця звичайна, редька дика, суріпица звичайна, а також мишій сизий, глуха кропива стеблообгортаюча та берізка польова.

Наявність цих бур’янів на полі відволікає певну кількість шкідників, що у свою чергу зменшує пошкодженість культурних рослин. Втсановлена залежність пошкодженості рослин цукрових буряків (y) від ступеня забур’яненості полів (х) (рис. 3).

Рис. 3. Залежність пошкодженості сходів цукрових буряків буряковими блішками від ступеня забур’яненості поля (НВО “Еліта”, Вінницька область, 1996 – 1998 рр.).

Таким чином, в умовах центрального Лісостепу України цукрові буряки пошкоджуються трьома видами бурякових блішок, домінуючим серед яких є звичайна, яка у структурі популяції цих шкідників складає 93,0%. На зимівлю найбільша кількість особин шкідника концентрується на неорних землях (60,8%) та лісосмугах (30%), а також у верхньому шарі ґрунту до 5 см.

Бурякові поля блішки заселяють ще задовго до посіву культури. Найбільша щільність цих шкідників виявлена у фазах вилочки – першої пари листків.

контроль чисельності бурякових блішок

Встановлено, що ефективним прийомом надійного захисту сходів цукрових буряків від бурякових блішок є токсикація сходів системними інсектицидами нового покоління такими як: гаучо, 70 % з.п.; космос, 50 % т.к.с.; семафор, 20 % т.к.с.; промет, 40 % мк.с. шляхом нанесення їх на насіння. Ці препарати забезпечують високу біологічну ефективність як проти бурякових блішок, так і інших шкідників сходів цукрових буряків (табл. 3).

Кращі результати отримано при обробці насіння цукрових буряків прометом, 40% м.к.с. з нормою витрати 45 мл/п.од. та гаучо, 70% з.п. (128 г/п.од.).

Таблиця 3 – Біологічна ефективність обробки насіння цукрових буряків інсекцитидами нового покоління проти бурякових блішок, листкової бурякової попелиці та бурякової мінуючої мухи

(НВО “Еліта”, Вінницька обл., 1996–1998 рр.)

Варіант | Біологічна ефективність (у %) проти:

бурякових блішок | листкової бурякової попелиці | бурякової мінуючої мухи

Контроль (насіння оброблене фунгіцидом сульфокарбатіон К, 6 г/п.од. (СК) | 0 | 0 | 0

Фурадан, 35 % т.пс.+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 69,4 | 4,2 | 6,7

Гаучо, 70 % з.п. +СК (128 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,7 | 100 | 99,1

Космос, 50 % т.к.с.+СК (50 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 77,2 | 92,0 | 68,9

Семафор, 20 % т.к.с.+СК (3 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 22,3 | 0 | 0

Семафор, 20 % т.к.с.+СК (6 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 27,3 | 0 | 0

Семафор, 20 % т.к.с.+СК (9 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 24,7 | 0 | 0

Промет, 40 % мк.с.+СК (30 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 84,0 | 100 | 82,2

Промет, 40 % мк.с.+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 88,6 | 100 | 95,6

Промет, 40 % мк.с.+СК (60 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 88,1 | 100 | 95,6

НІР05 | 7,3 | 6,3 | 4,6

Показники біологічної ефективності цих препаратів у фазі другої пари листків становлять проти бурякових блішок 88,6% та 92,7% відповідно, що перевищує еталон (фурадан, 35% т.п.) на 19,2% і 23,3%, відповідно; проти попелиць – 100%, проти бурякових мінуючих мух - 95,6% і 99,1%. Біологічна ефективність фурадану проти попелиць і мінуючих мух незначна – 4,2% і 6,7% відповідно. Крім того, слід відмітити, що промет, 40% м.к.с. і гаучо, 70% з.п. проявляють більш подовжений термін токсичної дії, ніж еталон, що дозволяє захистити посіви цукрових буряків від попелиць.

Особливості росту та продуктивність цукрових

буряків при обробці насіння інсектицидами

нового покоління

Як відомо, нанесені на насіння цукрових буряків інсектициди по різному впливають на його схожість, початковий ріст і розвиток рослин. Якісний обробіток насіння цукрових буряків системними інсектицидами у оптимальних нормах витрати позитивно впливає на польову схожість насіння та сприяє збільшенню цього показника на 10 – 15%, за винятком варіантів із застосуванням семафору.

Таблиця 4 - Схожість насіння цукрових буряків, обробленого різними інсектицидами, при довгостроковому зберіганні, НВО "Еліта" 1996-1998 рр.

Варіант | Схожість насіння через

до обро-

бітку, % | 6 місяців | 12 місяців | 18 місяців | 24 місяців | 30 місяців | 36 місяців

% | d | % | d | % | d | % | d | % | d | % | d

Контроль (насіння оброблене фунгіцидом сульфокарбатіон К, 6 г/п.од (СК) | 92,8 | 92,7 | - | 92,0 | - | 90,4 | - | 89,2 | - | 87,8 | - | 87,1 | -

Фурадан, 35 % т.пс.

+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 92,1 | -0,4 | 91,5 | -0,7 | 88,0 | -2,3 | 83,9 | -5,6 | 81,4 | -6,4 | 76,0 | -11,0

Гаучо, 70 % з.п.

+СК (128 г/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 93,2 | 0,6 | 91,8 | -0,3 | 89,8 | -0,6 | 87,8 | -1,6 | 86,4 | -1,4 | 84,7 | -2,3

Космос, 50 % т.к.с.

+СК (50 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 91,8 | -0,1 | 90,1 | -2,0 | 87,0 | -3,3 | 82,2 | -7,0 | 77,6 | -10,0 | 73,6 | -13,3

Семафор, 20 % т.к.с.

+СК (3 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 92,8 | 0,0 | 91,9 | 0,0 | 89,9 | -0,3 | 89,2 | 0,0 | 87,3 | -0,4 | 85,9 | -1,0

Семафор, 20 % т.к.с.

+СК (6 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 92,4 | -0,4 | 91,3 | -0,7 | 89,1 | -1,3 | 87,1 | -2,3 | 85,4 | -2,4 | 83,1 | -4,0

Семафор, 20 % т.к.с.

+СК (9 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 91,7 | -1,0 | 90,7 | -1,3 | 88,8 | -1,6 | 85,8 | -3,6 | 82,3 | -5,4 | 80,8 | -6,3

Промет, 40 % мк.с.

+СК (30 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 92,0 | -0,7 | 90,8 | -1,3 | 88,9 | -1,3 | 86,2 | -3,3 | 83,6 | -4,0 | 81,9 | -5,0

Промет, 40 % мк.с.

+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 91,5 | -1,4 | 90,5 | -1,7 | 87,4 | -3,0 | 82,5 | -7,0 | 80,4 | -7,4 | 79,5 | -7,7

Промет, 40 % мк.с.

+СК (60 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 92,8 | 91,2 | -1,7 | 89,9 | -2,0 | 86,0 | -4,3 | 80,9 | -8,3 | 75,0 | -12,7 | 71,1 | -16,0

HІP05 | 1,1 | 1,2 | 1,1 | 0,9 | 2,0 | 5,9

З метою визначення впливу терміну зберігання обробленого інсектицидами насіння на його схожість проведено лабораторний дослід, яким передбачалось збереження цього посівного матеріалу у оптимальних умовах протягом 36 місяців після обробітку пестицидами. Як видно з табл. 4, завчасне нанесення інсектицидів на насіння призводить до зниження його схожості за 3 роки зберігання від 5,7 до 21,7% залежно від інсектициду.

За даними літературних джерел нанесення інсектицидів карбофуранової групи на насіння цукрових буряків призводить до затримки росту та розвитку рослин у перші 7 – 10 днів вегетації, що істотно впливає на їх масу, яка у фазу вилочки менша порівняно з контрольним варіантом (Саблук В.Т., 1987).

Ці дані підтверджуються результатами досліджень (табл. 5), де маса рослин у фазі вилочки менша від контрольного не тільки у варіантах з фураданом, але і з гаучо, 70 % з.п., космосом, 50 % т.к.с. та семафором, 20 % т.к.с.

Таблиця 5 – Вплив обробки насіння цукрових буряків інсектицидами на масу рослин (НВО “Еліта”,1996–1998 рр.).

№ п/п | Варіант | Маса 100 рослин, (г) у фазі

вилочки | І пара листків | ІІ пари листків

1 | Контроль – насіння оброблене фунгіцидом сульфокарбатіон К, 6 г/п.од (СК) | 15,6 | 40,2 | 158,5

2 | Фурадан, 35 % т.пс.+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 13,4 | 36,6 | 172,3

3 | Гаучо, 70 % з.п. +СК (128 г/п. од. + 6 г/п.од.) | 15,9 | 31,7 | 184,4

4 | Космос, 50 % т.к.с.+СК (50 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 14,8 | 38,6 | 172,3

5 | Семафор, 20 % т.к.с.+СК (3 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 15,3 | 39,5 | 155,4

6 | Семафор, 20 % т.к.с.+СК (6 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 14,2 | 38,9 | 166,3

7 | Семафор, 20 % т.к.с.+СК (9 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 12,7 | 35,8 | 168,6

8 | Промет, 40 % мк.с.+СК (30 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 12,3 | 34,6 | 173,2

9 | Промет, 40 % мк.с.+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 11,4 | 33,7 | 174,2

10 | Промет, 40 % мк.с.+СК (60 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 10,4 | 32,6 | 169,8

НІР05 | 3,4 | 5,1 | 6,2

Використання для обробки насіння цукрових буряків композицій нових системних інсектицидів з фунгіцидом сульфокарбатіон К забезпечує збереження урожайності коренеплодів на варіантах з гаучо, прометом і космосом на 1,73 – 3,83 т/га. На варіантах з семафором відмічено тенденцію до зниження урожайності коренеплодів, що свідчить про інгібуючу дію цього препарату на початковий ріст та розвиток рослин (табл. 6).

Таблиця 6 – Вплив обробки насіння цукрових буряків інсектицидами

на урожайність, цукристість коренеплодів та збір цукру

(НВО “Еліта”, 1996-1998 рр.)

№ | Варіант | Урожайність коренеплодів, т/га | Цукристість,

% | Збір цукру,

т/га

1 | Контроль – насіння оброблене фунгіцидом сульфокарбатіон К, 6 г/п.од. (СК) | 39,48 | 18,0 | 6,65

2 | Фурадан, 35 % т.пс.+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 41,58 | 18,2 | 7,57

3 | Гаучо, 70 % з.п. +СК (128 г/п. од. + 6 г/п.од.) | 44,64 | 18,1 | 8,08

4 | Космос, 50 % т.к.с.+СК (50 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 41,21 | 18,6 | 7,62

5 | Семафор, 20 % т.к.с.+СК (3 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 37,10 | 18,5 | 6,56

6 | Семафор, 20 % т.к.с.+СК (6 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 37,12 | 18,4 | 6,83

7 | Семафор, 20 % т.к.с.+СК (9 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 36,42 | 18,0 | 6,76

8 | Промет, 40 % мк.с.+СК (30 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 41,73 | 18,1 | 7,55

9 | Промет, 40 % мк.с.+СК (45 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 43,18 | 18,5 | 7,99

10 | Промет, 40 % мк.с.+СК (60 мл/п. од. + 6 г/п.од.) | 43,31 | 17,8 | 7,77

НІР05 | 2,40 | 0,15 | 1,0

Економічна ефективність обробки насіння цукрових

буряків композиціями захисно-стимулюючих речовин

Економічно обґрунтовано, що композиція захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння цукрових буряків з включенням до її складу таких інсектицидів як гаучо, 70% з.п. і промет, 40% м.к.с. дозволяє захистити сходи від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці, мінуючих мух і зберегти урожайність коренеплодів на 1,73 – 3,83 т/га, порівняно з контролем і отримати чистий прибуток у розмірі біля 300 грн. з одного гектара.

ВИСНОВКИ

1. В умовах центрального Лісостепу України наймасовішою за чисельністю на посівах цукрових буряків є звичайна бурякова блішка (Chaetocnema concinna March), частка якої становить 93 % від загальної кількості цих видів шкідників. Західна (Chaetocnema tibialis HL) та південна (Chaetocnema breviuscula Fald) бурякові блішки у загальній масі цих комах за чисельністю становлять відповідно 4,8% і 2,2 %.

2. На зимівлю основна маса бурякових блішок (50,2 %) залягає у підстилці у лісосмугах. Решта жуків концентрується у ґрунті: на різній глибині: до 5 см – 26,0%, від 5 до 10 см – 17,8%, 10-15 см – 4,5 %, 15-20 см – 1,4%.

3. Заселення бурякових площ блішками весною спостерігається ще до посіву культури. Під час закриття вологи на відстані 50 м від краю поля чисельність жуків шкідника становила 0,8 екз./м2. Перед посівом культури блішки зустрічаються на всій площі поля, але кількість їх зменшується в міру віддалення від його краю. Найбільша чисельність (20,8 екз./м2) цих видів відмічена в період сходів, зокрема у фазі вилочки.

4. В умовах центрального Лісостепу України буряковими блішками пошкоджуються одинадцять видів бур’янів: лобода біла – 70,2%, гірчак почечуйний – 40,3%, осот рожевий – 28,1%, мишій сизий – 24,8%, гірчак березковидний – 17,9%, щириця звичайна – 14,5%. Пошкодженість рослин цукрових буряків складала 80,8% з коефіцієнтом пошкодженості 1,59. При цьому існує залежність пошкодженості сходів цукрових буряків буряковими блішками від забур’яненості посівів. При наявності на одному квадратному метрі поля біля 100 рослин бур’янів пошкодженність цукрових буряків блішками зменшується у два рази порівняно з незасміченими ділянками.

5. Інсектициди нового покоління забезпечують високу біологічну ефективність проти бурякових блішок та інших шкідників сходів цукрових буряків. Кращі результати отримано при обробці насіння цукрових буряків препаратами промет, 40% мк.с. та гаучо, 70% з.п.. Біологічна ефективність цих препаратів коливається у межах 82,5 – 84,8% та 87,2 – 94,7% відповідно, що істотно перевищує показники інсектициду фурадан, 35% т.п. (еталон). Крім того, промет та гаучо мають більш подовжений термін токсичної дії порівняно з іншими інсектицидами, що гарантує повне збереження сходів цукрових буряків від фітофагів навіть за умов масового заселення посівів буряковими блішками, листковою буряковою попелицею і буряковими мінуючими мухами.

6. Біологічна ефективність промету, 40% мк.с. проти бурякових блішок тісно корелює з нормою його витрати. Оптимальна норма витрати даного інсектициду, яка забезпечує повне збереження рослин цукрових буряків від шкідників, становить 45 мл./п.од.. Подальше збільшення норми його витрати не призводить до істотного підвищення біологічної ефективності проти шкідників.

7. Обробка насіння цукрових буряків системними інсектицидами в оптимальних нормах витрати сприяє підвищенню польової схожості та збереженню 10-15% сходів.

8. При довгостроковому за оптимальних умов зберіганні обробленого інсектицидами насіння цукрових буряків, негативна дія хімічних препаратів на лабораторну схожість проявляється через 18-24 місяці. Після трьох років зберігання насіння втрачає схожість у контролі на 5,7%, у варіантах з інсектицидами – від 6,9 до 21,7% і воно стає некондиційним.

9. Хімічні препарати неодинаково впливають на початковий ріст і розвиток рослин цукрових буряків. Діюча речовина інсектициду нового покоління гаучо, 70% з.п. – імідаклоприд на відміну від карбофурану (інсектицид фурадан), а також фіпронілу і біфентрину (інсектициди космос і семафор) не пригнічує сходи. Маса рослин у варіанті з гаучо на 16,7% – 19,3% вища ніж у еталоні.

10. Нанесення на насіння цукрових буряків фунгіциду сульфокарбатіон К у композиції з інсектицидами забезпечує зменшення ураженості сходів коренеїдом на 7–12% порівняно з контролем.

11. Продуктивність цукрових буряків при використанні для обробки насіння препаратів гаучо, 70% з.п. та промету, 40% мк.с. була вищою порівняно з еталоном (фурадан, 35% т.п) на 6,7% і 5,5%, а по відношенню до контрольного варіанту на 13,5% та 12,2% відповідно.

12. Застосування для обробки насіння цукрових буряків препаратів гаучо та промету забезпечує збереження урожайності коренеплодів на 1,73 – 3,83 т/га, порівняно з контролем і отримання чистого прибутку біля 300 грн. з гектара.

Рекомендації виробництву

1. Для захисту сходів цукрових буряків від комплексу шкідників насіння перед посівом доцільно обробити інсектицидом гаучо, 70% з.п. - 128 г (90 г д.р. імідаклоприду) або прометом, 40% мк.с., - 45 мл (18 мл д.р. фуратіокарбу) на одну посівну одиницю.

2. Оброблене системними інсектицидами насіння цукрових зберігати не більше двох років. Триваліше зберігання сприяє зниженню його схожості і таке насіння стає некондиційним.

Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації

1. Пінчук Н.В. Ефективність токсикації сходів цукрових буряків новими інсектицидами проти шкідників // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах. К.: ІЦБ УААН, Кн. 2. – 1998. – С.71.

2. Пінчук Н.В. Вплив токсикації сходів на продуктивність цукрових буряків в умовах Лісостепу України // Зб. наукових праць ВДСГІ, вип 5, 1998. С. 125.

3. Пінчук Н.В. Бурякові блішки // Цукрові буряки. – 2000. – № 8 – С. 11.

4. Саблук В.Т., Пінчук Н.В. Трофічні зв'язки бурякових блішок // Зб. наукових праць ВДАУ, вип. №9, 2001 – С 26. (Особистий внесок здобувача 75%. Проведення досліджень і узагальнення даних).

5. Пінчук Н.В. Бурякові блішки та інші наземні шкідники сходів цукрових буряків в умовах Центрального Лісостепу України та розробка заходів контролю їх чисельності. – Матеріали першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи.” – 10–12 квітня 2001 року. Вінниця. 2001. – 12 С.

Пінчук Н.В. Ефективність обробки