КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Палій Олександр Анатолійович

УДК 378.147:112.2

Комплексне використання технічних засобів навчання для формування німецькомовної граматичної компетенції студентів

(на базі англійської мови)

Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання:
германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інформатики та комп'ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор

Чекаль Галина Степанівна,

Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри інформатики та комп'ютерних технологій

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Плахотник Василь Макарович,

Інститут педагогіки АПН України,

головний науковий співробітник

лабораторії іноземних мов

кандидат педагогічних наук, доцент

коломієць Світлана Семенівна,

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”,

доцент кафедри теорії, практики та перекладу

англійської мови

Провідна установа Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки

України, м. Харків

Захист відбудеться “ 9 ” жовтня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “ 9 ” вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Бігич О.Б.

загальна характеристика роботи

Останнім часом у нашій країні помітно зріс інтерес до вивчення іноземних мов. Це пов’язано, в першу чергу, з інтеграцією України у світове співтовариство та розвитком у зв’язку з цим міжнародних відносин, а також появою нових спільних підприємств, різних виробничих, освітніх, наукових проектів і проектів у галузі культури. Разом із зростанням попиту на фахівців з іноземних мов зростають вимоги до ефективності та якості їх навчання. Інтенсивно ведеться пошук нових методів навчання, їх удосконалення, розробка та впровадження нових засобів у навчальний процес.

Одним із найважливіших завдань, які постають перед системою освіти в Україні, є підвищення рівня підготовки фахівців під час навчання у вищих закладах освіти. Основна мета навчання студентів мовного вищого закладу освіти полягає у формуванні професійної компетенції фахівця з іноземної мови. Професійна компетенція складається з двох частин: іншомовної комунікативної компетенції та професійної педагогічної або перекладацької компетенції (П.І.Сердюков). Складовою іншомовної комунікативної компетенції є граматична компетенція (D.Laurillard, G.Marullo, П.І.Сердюков та ін.). Під граматичною компетенцією ми розуміємо граматичні знання й мовленнєві граматичні навички.

У методиці навчання іноземних мов вагома роль для організації ефективного формування складових комунікативної компетенції відводиться технічним засобам. Проблема використання технічних засобів та дидактичних матеріалів у навчанні іноземних мов не є новою. Досліджено можливості використання технічних засобів навчання (ТЗН) у навчальному процесі (С.І.Архангельський, Б.А.Бенедиктов, А.В.Деттерер, М.В.Ляховицький, А.Г.Молибог, Л.П.Пресман, Л.Д.Цесарський та ін.), особливості та переваги використання звукозапису (І.М.Берман, Н.І.Бичкова, Н.Г.Головкіна, Н.М.Головкова, І.М.Кошман, А.С.Лур’є, М.В.Ляховицький, Н.К.Скляренко, Е.Stack та ін.), ефективність використання технічних засобів у навчанні мовних аспектів (Н.І.Бичкова, А.С.Лур’є, Н.В.Любимова, Е.А.Штульман), використання комп'ютера у процесі навчання (І.Є.Булах, І.Н.Горєлов, Т.В.Григор'єва, В.Я.Ляудис, Е.Л.Носенко, І.С.Панова-Яблошнікова, П.І.Сердюков, J.Baurmann, Р.Berlinhof, J.Higgins та ін.), створення та застосування комп'ютерних програм (В.Н.Алаликін, П.Г.Асоянц, В.П.Безпалько, А.А.Братко, Т.І.Коваль, О.П.Крюкова, І.П.Павлова, П.І.Сердюков, Г.С.Чекаль, Н.М.Чемерис, J.Fechner, J.Higgins, H.Finger та ін.), використання відеофонограми та фонограми (Н.І.Бичкова, Н.Ф.Бориско, Л.А.Зайцева, А.Є.Карецький, М.В.Ляховицький, В.М.Поляков, M.Allan, Е.Dale, J.Loregran, G.Wazel та ін.), навчального телебачення (С.І.Архангельський, Л.В.Банкевич, В.П.Васильєв, О.Е.Михайлова, В.Л.Прокоф'єва, М.Loschmann, U.Meinhof та ін.).

Застосування технічних засобів у процесі навчання іноземних мов уможливлює 1) створення природного мовленнєвого середовища як вагомого чинника у навчанні іноземних мов; 2) підвищення зацікавленості студентів у вивченні іноземних мов; 3) використання диференційованого підходу до навчання; 4) здійснення інтенсифікації навчального процесу (В.А.Артемов, А.С.Лур'є, М.В.Ляховицький, Л.Д.Цесарський та ін.).

Ефективність використання ТЗН визначається, головним чином, за трьома аспектами: 1) параметрами й можливостями ТЗН та їх використанням у конкретних умовах; 2) якістю дидактичного матеріалу; 3) вміннями викладача й студентів використовувати ТЗН і дидактичні матеріали.

Але очевидним є те, що жоден із технічних засобів, якими б значущими не були його дидактико-методичні можливості, не може розглядатись як універсальний. На думку багатьох психологів і методистів (І.О.Зимня, А.С.Лур'є, М.В.Ляховицький, Н.К.Скляренко та ін.) найбільший успіх у навчанні іноземних мов забезпечує комплексне використання технічних засобів, при якому в сприйнятті навчального матеріалу беруть участь одночасно кілька аналізаторів. Бажані інтенсивність та ефективність процесу навчання досягаються лише в результаті раціонального використання всіх наявних технічних засобів, враховуючи дидактичні “плюси” та “мінуси” кожного з них.

Серед сучасних технічних засобів на сьогоднішній день найбільш широко використовуються лінгафонне обладнання, відео та комп'ютер. Проте наукові досягнення досить часто застосовуються на практиці не повною мірою. Про це яскраво свідчить той факт, що багато вищих закладів освіти ще недостатньо забезпечені технічними засобами нового покоління, такими як лінгафонне обладнання, відео- та комп'ютерні класи тощо. Не кращий стан і з дидактичним забезпеченням. Закладам освіти бракує найновіших відеокурсів і комп'ютерних програм. А при їх наявності вони недостатньо забезпечені методичними розробками, що знижує ефективність їх застосування у процесі навчання іноземних мов.

Усі характеристики технічних засобів, їх дидактичні можливості та психолого-педагогічне обґрунтування їх застосування у процесі навчання іноземних мов свідчать про ефективність комплексного використання цих засобів. Іноземну мову, як засіб комунікації, необхідно спочатку презентувати, а потім навчити використовувати при спілкуванні в різних видах іншомовної мовленнєвої діяльності.

Нагальність упровадження нових технічних засобів навчання з метою підвищення ефективності та якості процесу навчання іноземних мов, виключна вагомість формування іншомовної комунікативної компетенції, зокрема граматичної компетенції, при комплексному застосуванні сучасних технічних засобів, недостатня розробленість цього питання в теорії та практиці навчання іноземних мов зумовили актуальність обраної теми наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках держбюджетної наукової теми № Міністерства освіти і науки України “Система інформаційної підтримки лінгвістичної освіти на базі мультимедіа- та інтернет-технологій”, що розробляється на кафедрі інформатики та комп'ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету (номер державної реєстрації 0198U000937).

Об'єктом дослідження є процес формування граматичної компетенції студентів факультету англійської мови при вивченні німецької мови як другої спеціальності.

Предметом дослідження виступає методика комплексного використання технічних засобів навчання в процесі формування у студентів граматичної компетенції.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та впровадженні методики формування граматичної компетенції студентів, для яких першою спеціальністю є англійська мова при вивченні німецької мови як другої спеціальності, на основі комплексного застосування відео, комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:– 

провести класифікацію технічних засобів з точки зору їх функціонального призначення;– 

здійснити порівняльний аналіз чинних технічних засобів з метою їх залучення до навчального процесу на одному з етапів формування у студентів граматичної компетенції;– 

визначити роль і місце відео, комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ у процесі формування у студентів граматичної компетенції за умови комплексного використання технічних засобів;– 

на основі розроблених схем проаналізувати й дати методичну оцінку чинних відеокурсів та комп'ютерних програм з точки зору їх комунікативного спрямування і можливості використання в навчальному процесі;– 

на основі методичного аналізу чинних комп'ютерних програм сформулювати рекомендації їх розробникам;– 

дослідити психологічні фактори, які сприяють/перешкоджають успішному формуванню у студентів граматичної компетенції;– 

довести доцільність використання відеофрагмента для показу функціонування граматичної структури в “живому” мовленні, моделювання ситуацій, впровадження елементів рольової гри та розробки комплексу вправ на виділених етапах формування граматичної компетенції;– 

скласти тестові завдання для визначення типових помилок за однією з граматичних тем, а саме Perfekt;– 

розробити комплекс вправ для формування німецькомовної граматичної компетенції на основі аналізу типових помилок студентів;– 

розробити комп'ютерні навчальні матеріали з використанням текстового редактора, а також однієї з мов програмування з урахуванням запропонованих методичних рекомендацій для розробників програм;– 

виявити рівень ефективності вправ з використанням текстового редактора у порівнянні з програмованими навчальними матеріалами.

Поставлені завдання зумовили застосування таких методів дослідження:– 

аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з теми дослідження;– 

методичний аналіз існуючих режимів роботи в електронно-акустичній лінгафонній лабораторії, відеокурсів і комп'ютерних програм з точки зору їх комунікативної спрямованості та можливостей використання в процесі формування у студентів граматичної компетенції;– 

тестування студентів з метою виявлення типових помилок за однією з граматичних тем;– 

аналіз типових граматичних помилок студентів з метою розробки комплексу вправ, спрямованих на їх подолання;– 

експериментальна перевірка розробленої методики формування у студентів граматичної компетенції.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше– 

на основі психологічного обґрунтування та дидактико-методичних принципів комплексного застосування технічних засобів доведено доцільність поєднання відео, комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ у комплекс для формування у студентів граматичної компетенції;– 

розроблено методику комплексного використання сучасних технічних засобів навчання для формування у студентів граматичної компетенції;– 

розроблено схему методичного аналізу комп'ютерних програм для визначення їх позитивних/негативних сторін та ефективності їх використання в навчальному процесі.

Практичне значення полягає в можливості:– 

застосовувати розроблену науково-обґрунтовану методику формування у студентів граматичної компетенції на основі комплексного використання новітніх технічних засобів у процесі навчання;– 

використовувати в курсі вивчення німецької мови на базі англійської для формування у студентів факультетів іноземних мов граматичної компетенції матеріали дослідження, зокрема комп'ютерну програму “Perfekt? Kein Problem!“, фрагменти найвідоміших відеокурсів і комп'ютерних програм на основі їх інформаційно-довідкового та методичного аналізу;– 

розробляти власні програми, враховуючи визначені позитивні та негативні сторони чинних комп'ютерних програм.

Результати дослідження та розроблена методика формування у студентів граматичної компетенції використовуються в процесі навчання на факультетах іноземних мов Горлівського державного педінституту іноземних мов, Київського гуманітарного інституту, Київського міжнародного університету, Криворізького державного педагогічного університету.

Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження були оприлюднені на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні педагогічні технології у вищих педагогічних закладах освіти” (м. Ніжин, травень 2000 р.), на другій та третій міжнародних науково-методичних конференціях “Высокие технологии в педагогическом процессе” викладачів вищих закладів освіти, вчених і спеціалістів при Волзькому державному інженерно-педагогічному інституті (м. Н.Новгород, січень 2001-2002 р.), на звітній науковій конференції викладачів Ніжинського державного педагогічного університету (м. Ніжин, січень 2002 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в трьох одноосібних статтях автора у фахових виданнях ВАК України та трьох тезах доповідей на науково-методичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи визначається метою та завданнями дослідження. Дисертаційна робота викладена на 219-ти сторінках і складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел та восьми додатків. Список використаних джерел налічує 256 найменувань, у тому числі 45 німецькою та англійською мовами. Робота містить 12 таблиць і 16 рисунків.

основний зміст роботи

У першому розділі розглянуто теоретичні передумови комплексного застосування технічних засобів у процесі навчання іноземних мов, чинні класифікації ТЗН, запропоновано класифікацію технічних засобів з точки зору їх функціонального призначення. Здійснено психолого-педагогічне обґрунтування застосування сучасних ТЗН у комплексі, розглянуто дидактико-методичні принципи комплексного застосування ТЗН. Здійснено аналіз типових помилок студентів із граматичної теми Perfekt. Визначено фактори, які спричиняють виникнення цих помилок, а також розглянуто можливі шляхи їх подолання. Поставлено завдання, вирішення яких необхідне для раціонального поєднання ТЗН у комплекси. З цією метою виділено три основні етапи:– 

дослідження дидактичного потенціалу кожного окремо взятого ТЗН і визначення його місця в навчальному процесі поряд з іншими технічними засобами;– 

проведення порівняльного аналізу дидактичних можливостей різних ТЗН для вирішення різноманітних навчальних завдань;– 

формулювання рекомендацій, в яких систематизовано перелік дидактичних завдань, які відображають зміст навчального процесу, та співвіднесено із засобами, за допомогою яких вирішено ці завдання.

Для ефективного використання ТЗН у комплексі необхідно 1) знати систему сучасних технічних засобів та можливості їх використання у навчальному процесі; 2) відібрати технічні засоби, які необхідно використовувати у комплексі для виконання певних навчальних завдань; 3) визначити техніко-дидактичні можливості кожного ТЗН і переваги певного технічного засобу на конкретному етапі навчання граматики; 4) врахувати методичні та психолого-педагогічні аспекти комплексного застосування ТЗН.

В основі навчальної діяльності студентів лежить комунікативна мотивація, яка забезпечує ініціативну участь студента у спілкуванні як на занятті, так і поза його межами. Врахування в навчальному процесі психічних процесів студентів, їхніх потреб, мотивів, інтересів, емоцій сприяє появі мотивації, необхідної для організації комунікативної діяльності (див. рис. ).

Рис. 1. Передумови комунікативної діяльності

В штучних умовах необхідні додаткові засоби, зокрема технічні, які на основі їх комплексного використання забезпечують створення навчального середовища, подібного до умов реальної комунікації.

У другому розділі описано методику комплексного використання технічних засобів для формування у студентів граматичної компетенції. Виділено чотири основні етапи формування граматичної компетенції:– 

робота з відеофонограмою для показу та вивчення функціонування граматичного явища в “живому” мовленні;– 

формування граматичних навичок шляхом виконання комп’ютерних граматичних вправ;– 

перехід до “живого” мовлення під час аудиторних занять з використанням відеофонограми;– 

контроль рівня сформованості граматичної компетенції студентів із залученням комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ.

Розглянуто техніко-дидактичні можливості відео, а також проведено методичний аналіз чинних відеокурсів з німецької мови з метою виявлення їх позитивних і негативних сторін та можливостей використання у навчальному процесі. Обґрунтовано використання відео в процесі формування у студентів граматичної компетенції для показу функціонування граматичної структури у “живому” мовленні. Відеофрагмент наочно ілюструє, як функціонує певна граматична структура в “живому” мовленні, мотивує мовленнєву діяльність студентів завдяки змістовності, актуальності чи неординарності тематики. Відео виконує ще одну досить вагому функцію – моделювання комунікативних ситуацій для комунікативної діяльності студентів, що досягається впровадженням елементів рольової гри на основі переглянутого фрагмента відеофільму.

Визначено роль і місце комп'ютера в процесі формування у студентів граматичної компетенції. Досвід використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі свідчить, що комп'ютер здатний виявляти резерви навчального процесу, особистості студента; комп'ютер збільшує дидактичні можливості викладача, полегшує його працю, бере на себе найважчу частину навчальної роботи. В порівнянні з іншими технічними засобами комп'ютер має цілий ряд переваг, суттєвих для ефективної організації навчального процесу.

На основі запропонованого плану-схеми здійснено інформаційно-довідковий та методичний аналіз чинних комп'ютерних курсів з німецької мови з метою виявлення їх позитивних і негативних сторін, а також недоліків методичного, психологічного та технічного плану. Для запобігання наведеним недолікам сформульовано ряд рекомендацій для розробників комп'ютерних програм з урахування методичних критеріїв, дотримання ергономічних і психо-гігієнічних рекомендацій, максимального використання техніко-дидактичних можливостей та мінімізації можливостей збою комп'ютера.

Розглянуто роль і можливості використання лінгафонного обладнання в навчальному процесі. Проведення занять у сучасних лінгафонних кабінетах, обладнаних напівкабінами з магнітофоном, мікрофоном і головними телефонами для студентів та пультом викладача з магнітофоном і системою комутації, уможливлює збільшення індивідуального часу мовлення кожного студента, широке застосування фономатеріалів для забезпечення студентів необхідною для мовлення інформацією, а також фіксацію висловлювань студентів на магнітну плівку з метою подальшого аналізу та оцінювання їх відповідей. Оскільки комп'ютер, не зважаючи на цілий ряд переваг стосовно інших технічних засобів, не може надавати кількісну та якісну оцінку усномовленнєвої діяльності студентів, на етапі контролю поряд з ним було задіяне лінгафонне обладнання для проведення контролю сформованості граматичної компетенції студентів на якісно новому рівні.

Основою організації навчального процесу є запропонована нами модель формування у студентів граматичної компетенції. Модель передбачає комплексне застосування технічних засобів та включає такі основні етапи навчання: введення, тренування, практику і контроль. В моделі враховані види навчальної роботи студентів – аудиторна, лабораторна і самостійна, групова й індивідуальна робота, види мовленнєвої діяльності, типи технічних засобів та дидактичних матеріалів для кожного з етапів навчання. Згідно з цією моделлю формування у студентів граматичної компетенції здійснюється в два цикли. Перший цикл передбачає формування навичок уживання граматичної структури Perfekt; другий цикл – використання набутих умінь в усному та писемному мовленні під час аудиторних (лабораторних) занять.

На етапі введення (1 година) використовується відеофонограма. Демонструється фрагмент відеофільму. Показується функціонування нової граматичної структури в “живому” мовленні, робиться установка на активне сприйняття фрагмента відеофільму. Студенти отримують завдання визначити нову дієслівну граматичну структуру, а також елементи її утворення. Другим кроком є подання загальної схеми утворення граматичної структури Perfekt, правил її вживання, вживання допоміжних дієслів haben/sein, правил утворення Partizip II від основного дієслова з використанням комп'ютерної програми.

На етапі тренування здійснюється формування навичок утворення та вживання граматичної структури Perfekt шляхом виконання комп'ютерних граматичних вправ (3 години).

На етапі практики (заняття другого циклу – 2 години) продовжується формування навичок утворення та вживання граматичної структури Perfekt шляхом виконання тренувальних вправ на комп'ютері, а також формування граматичної компетенції в цілому шляхом моделювання ситуацій та впровадження елементів рольової гри на основі фрагмента відеофільму через усномовленнєву парну і групову діяльність студентів. Для самостійної роботи студентів на позааудиторних заняттях вдома або в комп'ютерному класі нами розроблено додаткові комп'ютерні вправи, орієнтовані на запобігання тим помилкам, яких найчастіше припускаються студенти з граматичної теми Perfekt, а саме вживання допоміжних дієслів haben/sein.

Необхідність годин для індивідуальної роботи (2 години) та розробки додаткових комп'ютерних вправ викликана потребою надання студентам можливості опрацювання нової граматичної структури індивідуально для досягнення достатнього рівня володіння нею. З цією метою були виділені години для самостійної роботи в комп'ютерному класі в позааудиторний час. Студенти мали також можливість працювати з тренувальною частиною комп'ютерної програми вдома, отримавши необхідні матеріали на носіях інформації (флопі-дисках). Ці заняття завершують підготовку студентів до використання набутих навичок і вмінь у писемному й усному мовленні.

На етапі контролю (2 години) перевірка рівня сформованості у студентів граматичної компетенції проводиться в два етапи. На першому етапі студенти виконують тест під керівництвом викладача в комп'ютерному класі. Перевіряються набуті навички утворення і вживання структури Perfekt. На другому етапі контроль відбувається в лабораторії ТЕЛЕКОМ, обладнаною системою AS-4M. Об’єктом контролю є рівень сформованості вмінь використовувати допоміжні дієслова haben і sein та Partizip II основного дієслова для висловлювання своїх думок в усному та писемному мовленні у часовій формі Perfekt. Відповіді студентів записуються на магнітну плівку. Відразу після виконання завдання з усного мовлення студенти отримують завдання для перевірки вмінь у писемному мовленні. В той час, як студенти виконують завдання, викладач по черзі підключається до робочих місць студентів і разом із кожним студентом прослуховує запис, аналізує та оцінює його відповідь.

У третьому розділі наведено результати перевірки ефективності запропонованої методики формування граматичної компетенції шляхом проведення розвідувального та основного природного експерименту на факультеті англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, перед- і післяекспериментальних анкетувань і зрізів, обробки та інтерпретації отриманих даних.

Метою розвідувального експерименту, який проводився протягом лютого 2000-2001 навчального року на ІІ курсі факультету англійської мови, було визначити ефективність використання відеофонограми на етапі введення для презентації граматичної структури, а також ступеня ефективності комплексного використання відео та комп'ютера у формуванні граматичної компетенції студентів. На заняттях були використані комп'ютерні вправи, розроблені в текстовому редакторі, а також фрагменти відеокурсу „Alles Gute“.

Як свідчать результати післяекспериментального зрізу, завдяки використанню відеофонограми до пояснення правил утворення та вживання граматичної структури вдалося досягти вищого рівня сформованості навичок вживання граматичної структури Perfekt, що має позитивний вплив на формування граматичної компетенції в цілому.

Як видно з табл. , приріст коефіцієнта навченості, вирахуваний на основі перед- та післяекспериментальних зрізів, становить в експериментальній групі №1 (ЕГ ) – 0,63 бала, в експериментальній групі №2 (ЕГ ) – 0,84 бала.

Таблиця 1

Приріст середнього коефіцієнта навченості

Зріз | Передексперимен-тальний зріз | Післяексперимен-тальний зріз | Приріст коефіцієнта навченості

Група

ЕГ – 1 | 62,92 % (3,33) | 80,93 % (4,0) | 18,01 % (0,63)

ЕГ – 2 | 61,25 % (3,33) | 83,83 % (4,17) | 22,58 % (0,84)

Результати розвідувального експерименту дозволили зробити такі висновки.

1. Найбільш раціональним та ефективним для презентації граматичної структури на етапі введення є використання відеофонограми (до пояснення викладачем правил утворення і вживання граматичної структури).

2. Використання тренувальних і контрольних вправ, розроблених у текстовому редакторі, сприяє формуванню у студентів граматичної компетенції.

3. Для досягнення більшої ефективності й раціональності комплексного використання ТЗН у необхідна розробка комп'ютерної програми з використанням однієї з мов програмування, оскільки комп'ютерна програма дозволяє максимально втілити техніко-дидактичні можливості комп'ютера.

4 Для перевірки рівня сформованості граматичної компетенції доцільним є залучення до навчального процесу лінгафонного обладнання, оскільки фонозапис та техніко-дидактичні можливості електронно-акустичної лінгафонної лабораторії дозволяють перевірити практично всі параметри об’єктів, які контролюються під час усномовленнєвої діяльності студентів, точно визначити кількісний та якісний склад лексико-граматичного матеріалу, чого не може забезпечити комп'ютер.

Основний природний експеримент проводився в лютому 2000-2001 навчального року і тривав два тижні (десять годин, дві з яких займала позааудиторна робота студентів з персональним комп'ютером). Учасниками експерименту були 20 студентів II курсу факультету англійської мови, які вивчають німецьку мову як другу спеціальність.

Варійованою умовою експерименту було використання тренувальних комп'ютерних вправ і тестових завдань, розроблених під Windows у текстовому редакторі для ЕГ та запрограмованих у середовищі Delphi для ЕГ . Аналіз результатів експериментального навчання підтвердив ефективність запропонованої методики формування граматичної компетенції студентів.

При проведенні післяекспериментального зрізу виявлено, що студенти досягли достатнього рівня володіння граматичною структурою Perfekt.

Таблиця 2

Приріст середнього коефіцієнта навченості студентів

Зріз | Передексперимен-тальний зріз | Післяексперимен-тальний зріз | Приріст коефіцієнта навченості

Група

ЕГ 1 | 64,5 % (3,4) | 83,2 % (4,2) | 18,7 % (0,8)

ЕГ 2 | 62,5 % (3,3) | 85,8 % (4,3) | 23,3 % (1,0)

Як видно з табл. , приріст коефіцієнта навченості у студентів ЕГ становить 1 бал; ЕГ 1 – 0,8 бала. Як і очікувалося, студенти ЕГ  показали вищий результат при проведенні післяекспериментального зрізу саме завдяки можливості ширшого використання техніко-дидактичних можливостей комп'ютера в програмованому середовищі, зокрема можливості не лише фіксувати, але й аналізувати відповіді студента; можливості надання пояснень щодо допущеної помилки, завдяки чому запобігається засвоєння студентами неправильної інформації; здатності комп'ютера фіксувати час, витрачений на виконання певного завдання, завдяки чому підтримується елемент змагання.

За підсумками післяекспериментальних зрізів студенти досягли достатнього рівня сформованості усних та письмових мовленнєвих граматичних навичок, що перевищував умовний задовільний показник 0,7 (за В.П.Безпальком). Результати сформованих навичок в усному (УМ) та писемному мовленні (ПМ), отримані при проведенні післяекспериментального зрізу в лабораторії ТЕЛЕКОМ, подані в табл. 3.

Таблиця 3

Рівень володіння граматичною структурою Perfekt в усному та писемному мовленні

Група | Післяекспериментальний зріз

УМ | ПМ

ЕГ1 | 81 % (3,7) | 83,2 % (4,0)

ЕГ2 | 83 % (3,9) | 86,7 % (4,4)

Як видно з табл. , студенти досягли досить високого рівня володіння граматичною структурою Perfekt в усному та писемному мовленні. Студенти ЕГ , в якій у ході експерименту окрім комплексного застосування ТЗН використовувалася комп'ютерна програма, показали кращий результат (83,2 % (4,0) – писемне мовлення та 86,7 % (4,4) – усне мовлення), ніж студенти ЕГ 1 (81 % (3,7) – писемне мовлення та 83 % (3,9) – усне мовлення).

Аналіз результатів експериментального навчання був би неповним без урахування думок студентів експериментальних груп про ефективність комплексного використання ТЗН при формуванні граматичної компетенції. Переважна більшість студентів (див. табл. ) цілком задоволена (80%) або задоволена (20%) процесом навчання при комплексному використанні ТЗН, зокрема процесом формування граматичної компетенції.

Таблиця 4

Результати післяекспериментального анкетування

Задоволені цілком | 80 %

Задоволені | 20 %

Не задоволені | 0 %

Не задоволені зовсім | 0 %

ВИСНОВКИ

На основі узагальнення теоретичних положень та практичного досвіду комплексного використання технічних засобів у процесі навчання іноземних мов, а також отриманих результатів експериментального навчання зроблено такі висновки.

1. З розвитком та вдосконаленням ТЗН, розширенням їх дидактико-педагогічних можливостей з’являються нові варіанти раціонального поєднання їх у комплекси для досягнення вищої ефективності процесу навчання іноземних мов. За останні роки це питання стало особливо актуальним у зв’язку з появою таких найновіших на сьогоднішній день технічних засобів як комп'ютер, відео, а також електронно-акустичного лінгафонного обладнання. Зростає матеріально-технічна база вищих закладів освіти, що дозволяє розробляти і впроваджувати методики навчання іноземних мов з використанням найновіших ТЗН.

2. Для формування у студентів граматичної компетенції на основі комплексного використання технічних засобів необхідно, з одного боку, визначити техніко-дидактичні можливості кожного окремо взятого ТЗН, з другого, – визначити етапи навчального процесу, на яких певний технічний засіб та його дидактичне забезпечення уможливлює максимальну ефективність процесу навчання іноземних мов.

3. При опрацюванні мовного, зокрема граматичного, матеріалу застосування відеофонограми є ефективним на етапі введення для презентації навчального матеріалу та моделювання навчальних ситуацій, які стануть основою комунікативної діяльності студентів. Відеофрагмент відтворює мовне середовище, ілюструє, як носії мови поводяться в певній ситуації, демонструє мову в супроводі жестів і міміки (паралінгвістичних засобів), що притаманно “живому” мовленню та не може бути проілюстровано в чинних підручниках (друкованих навчальних матеріалах).

4. Комплексне використання відео, комп'ютера та лінгафонного обладнання в процесі навчання іноземних мов створює особливе комунікативне середовище, в якому забезпечуються набуття міцних знань та формування іншомовної граматичної компетенції шляхом підвищення можливостей сприйняття та опрацювання інформації студентами. Це досягається завдяки сприйманню навчальної інформації одночасно органами зору та слуху, підключенню до опрацювання інформації механізмів образного сприйняття, позитивному впливові на емоційну сферу особистості студента, залученню довільної та мимовільної уваги. Комплексне використання відео, комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ у поєднанні з аудиторними видами роботи забезпечує сприятливі умови для індивідуальної, парної та групової навчальної діяльності студентів.

5. Комплексне використання ТЗН забезпечує як поточний контроль (наявність зворотного зв’язку, миттєва реакція комп'ютера на допущену помилку), так і підсумковий контроль, виділений окремим етапом (комп'ютерні тестові завдання, перевірка сформованості продуктивного усного та писемного мовлення з використанням лінгафонного обладнання).

6. Використання комп'ютера в комплексі з лабораторією ТЕЛЕКОМ дозволяє здійснити контроль набутих іншомовних знань та сформованих мовленнєвих навичок і вмінь на якісно новому рівні.

7. Формування у студентів граматичної компетенції при комплексному застосуванні відео, комп'ютера та лінгафонного обладнання доцільно проводити за чотирма основними етапами:

1) робота з відеофонограмою для демонстрації функціонування граматичного явища в “живому” мовленні;

2) формування граматичних навичок шляхом виконання вправ на комп’ютері;

3) перехід до “живого” мовлення під час аудиторних занять з використанням відеофонограми для моделювання комунікативних ситуацій;

4) контроль рівня сформованості граматичної компетенції студентів із використанням комп’ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ.

8. На основі інформаційно-методичного аналізу чинних комп'ютерних програм ми дійшли висновку, що для досягнення максимальної ефективності їх використання в процесі навчання іноземних мов при розробці комп'ютерних програм необхідно враховувати такі чинники:

1) дотримання методичних вимог;

2) дотримання ергономічних та психо-гігієнічних рекомендацій;

3) максимальне використання техніко-дидактичних можливостей комп'ютера;

4) мінімізація можливостей збою комп'ютера.

9. При розробці комп'ютерних вправ, призначених для формування граматичної компетенції, необхідно використовувати особливість мовлення – наявність комунікативного завдання для мовця, що уможливлює психологічну схожість навчальних вправ на реальний процес комунікації.

10. Використання комп'ютерних вправ, розроблених у текстовому редакторі, є доцільним при проведенні контролю, а також на етапі тренування для формування вмінь вживання граматичних структур німецької мови, оскільки завдяки їх використанню в процесі формування у студентів граматичної компетенції вдалося досягти достатнього рівня володіння граматичним матеріалом німецької мови. Приріст коефіцієнта навченості склав 0,8 бала при середньому показнику 4,2 бала. При цьому для розробки комп'ютерних вправ не потрібні послуги програміста.

11. При розробці комп'ютерних вправ необхідно раціонально підібрати мову програмування, оскільки при цьому максимально використовуються техніко-дидактичні можливості комп'ютера. Завдяки застосуванню програмованих навчальних матеріалів вдалося досягти вищого рівня володіння граматичним матеріалом, зокрема граматичною структурою Perfekt (приріст коефіцієнта навченості склав 1 бал при середньому показнику 4,3 бала), та рівня сформованості граматичної компетенції в цілому порівняно з використанням у процесі навчання лише текстового редактора.

12. Створена автором комп'ютерна програма “Perfekt? Kein Problem” має інтегрований характер (її можна включити до комп'ютерного варіанта підручника з граматики німецької мови) і складається з інформаційно-довідкового та тренувального блоків, блоків додаткових тренувальних і тестових завдань. При роботі з програмою студенти здійснюють навчально-тренувальну, інформативну та комунікативну діяльність.

13. Перехід до “живого” мовлення здійснюється після виконання тренувальних комп'ютерних вправ на основі матеріалу усних тем та спеціально підібраного фрагмента відеофільму, який використовується для моделювання комунікативних ситуацій.

14. Результати експериментального навчання підтверджують розроблену гіпотезу щодо доцільності комплексного використання відео, комп'ютера та лабораторії ТЕЛЕКОМ для забезпечення програмного рівня сформованості граматичної компетенції, підвищення рівня мотивації студентів, забезпечення переходу до “живого” мовлення, подолання психологічних труднощів, які стають на заваді успішному спілкуванню, проведення контролю на якісно новому рівні. Про це свідчить досягнутий за відносно короткий термін експериментального навчання (два тижні – 8 навчальних годин аудиторної та 2 години позааудиторної роботи) рівень сформованості граматичної компетенції в усній та письмовій мовленнєвій діяльності студентів. За результатами контрольних після-експериментальних зрізів коефіцієнт навченості в середньому по ЕГ становить 81% (0,8 за В.П.Безпальком) у письмовому мовленні та 83% (0,8) в усному мовленні; відповідно 82,2% (0,8) у письмовому та 86,7% (0,9) в усному мовленні в ЕГ , що перевищує задовільний рівень навченості за В.П.Безпальком.

15. Подальшим напрямом роботи є створення та використання сучасних комп'ютерних програм у процесі формування у студентів факультету іноземних мов граматичної компетенції та ширшого залучення до навчального процесу сучасних технічних засобів та новітніх технологій. Доцільним буде створення на основі запропонованої методики та моделі формування у студентів граматичної компетенції комп'ютерного варіанта підручника з граматики німецької мови, де основна увага буде приділятися складним для засвоєння граматичним темам та явищам.

Список опублікованих праць

1. Експериментальна перевірка ефективності формування граматичної компетенції студентів на основі комплексного використання технічних засобів // Теоретичні питання освіти та виховання. – Вип. 15. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С.81–85.

2. Методичний аналіз сучасних відеокурсів з німецької мови // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Педагогіка та психологія”. – Вип. . – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С.144-147.

3. Методичний огляд мультимедійних комп'ютерних курсів з німецької мови // Іноземні мови. – 2001. – № . – С.62–64.

4. Про можливості використання комп'ютерних технологій у навчанні граматики німецької мови // Сучасні педагогічні технології у вищих педагогічних закладах освіти: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001. – Ч. . – С.116-118.

5. Информационные технологии в формировании грамматической компетенции студентов // Высокие технологии в педагогическом процессе: Тезисы докладов II международной научно-методической конференции преподавателей вузов, ученых и специалистов. – Н.Новгород: ВГИПИ, 2001. – С.168.

6. Комплексное применение современных технических средств в обучении иностранным языкам // Высокие технологии в педагогическом процессе: Тезисы докладов III международной научно-методической конференции преподавателей вузов, ученых и специалистов. – Н.Новгород: ВГИПА, 2002. – Ч. . – С.78-79.

Анотація

Палій О.А. Комплексне використання технічних засобів навчання для формування німецькомовної граматичної компетенції студентів (на базі англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. – теорія та методика навчання: германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розробці методики комплексного використання відео, комп'ютера та лінгафонного обладнання для формування у студентів іншомовної граматичної компетенції. Проведено класифікацію сучасних технічних засобів навчання (ТЗН) з точки зору їх функціонального призначення, розглянуто дидактико-методичні принципи їх використання, а також можливості раціонального об'єднання технічних засобів у комплекси, проведено психолого-педагогічне обґрунтування комплексного застосування ТЗН. Обґрунтовано доцільність комплексного використання сучасних ТЗН на кожному з чотирьох виділених етапів формування граматичної компетенції. В опорі на запропоновану схему проведено аналіз чинних комп'ютерних програм і відеокурсів з німецької мови з метою виявлення їх позитивних/негативних сторін та можливостей використання в навчальному процесі. На основі аналізу сформульовано рекомендації розробникам програм з іноземних мов. Ефективність запропонованої методики підтверджено в процесі експериментального навчання.

Ключові слова: граматична компетенція, відео, комп'ютер, лінгафонне обладнання, комплексне використання технічних засобів.

Аннотация

Палий А.А. Комплексное использование технических средств обучения для формирования немецкоязычной грамматической компетенции студентов (на базе английского языка). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02. – теория и методика обучения: германские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена разработке методики комплексного использования видео, компьютера и лингафонного оборудования для формирования у студентов иноязычной грамматической компетенции. Проведена классификация современных технических средств обучения (ТСО) с точки зрения их функционального назначения, рассмотрены дидактико-методические принципы их использования, а также возможности рационального объединения технических средств в комплексы, проведено психологическое обоснование комплексного применения ТСО.

Посредством анкетирования студентов определены мотивационные предпосылки изучения иностранных языков, а также отношение студентов к использованию ТСО в процессе обучения.

На основе тестовых заданий проведен срез для определения типичных ошибок студентов по теме Perfekt. Выделены факторы, которые являются причиной данных ошибок, рассмотрены возможные пути их преодоления.

Один из путей организации эффективного формирования у студентов грамматической компетенции состоит в комплексном применении технических средств в процессе обучения.

Разработана модель формирования грамматической компетенции студентов. Обоснована целесообразность комплексного использования отобранных ТСО на каждом из четырех выделенных этапов формирования грамматической компетенции:

1) работа с видеофонограммой для демонстрации и изучения функционирования грамматического явления в “живой” речи;

2) формирование грамматических навыков посредством грамматических упражнений, выполняемых на компьютере;

3) переход к “живой” речи во время аудиторных занятий с использованием фрагмента видеофильма;

4) контроль уровня сформированности грамматической компетенции студентов с применением компьютера и лаборатории ТЕЛЕКОМ.

На основе разработанной схемы проведен анализ компьютерных программ и видеокурсов по немецкому языку с целью определения возможностей их использования в учебном процессе. Выделены их сильные и слабые стороны, сформулированы рекомендации для разработчиков компьютерных программ по иностранному языку. Разработана авторская программа, а также грамматические упражнения в текстовом редакторе, направленные на преодоление типичных ошибок студентов по одной из грамматических тем.

Для достижения максимальной эффективности использования в учебном процессе программированных средств обучения при их разработке необходимо учитывать следующие факторы:

1) соблюдение методических требований;

2) соблюдение эргономических и психогигиенических рекомендаций;

3) максимальное использование технико-дидактических возможностей компьютера;

4) минимизация возможностей сбоя компьютера.

В диссертации изложены методические рекомендации по организации процесса обучения на основе комплексного использования ТСО для формирования у студентов грамматической компетенции.

Эффективность предложенной методики подтверждена в процессе експериментального обучения. Данная методика, а также учебные материалы могут использоваться на факультетах иностранных языков высших учебных заведений для формирования у студентов иноязычной грамматической компетенции.

Ключевые слова: грамматическая компетенция, видео, компьютер, лингафонное оборудование, комплексное использование технических средств.

resume

PaliyUsage of Technical Aids for Developing German Grammar Skills of Students (Based on the English Language). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 13.00.02 – Theory and Methodology of Teaching: Germanic Languages. – Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to the problem of working out the methods of complex use of video, computer and audio aids for developing foreign languages grammar competence of students.

In the thesis modern technical aids are classified according to their functions. Methodological principles and possibilities of using technical aids in certain combinations are analysed. Psychological and pedagogical research has been carried out to prove the necessity of complex use of technical aids in the educational process at each of the four stages of developing grammar competence. Using the proposed scheme of analysis, the author undertakes a research of available German computer and video educational courses and, as a result of the thorough analysis of the latter advantages and disadvantages in terms of facilitating the usage of the courses in the educational process, he gives certain recommendations to the teachers of foreign languages. The effectiveness of the proposed methodology is proved by the results of the experiment.

Key words: grammar competence, video, computer, audio aids, complex use of technical aids.