МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ПАЛЬЦУН ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

На правах рукопису

УДК 687.016.5:677.075

РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОГО МЕТОДУ АНАЛІЗУ ТА

ПРОПОРЦІЮВАННЯ ОДЯГУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 05.19.04-

технологія швейних виробів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ-2002

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано у Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат технічних наук, професор Агошков Леонід Олександрович, Київський національний університет технологій та дизайну, директор інституту післядипломної освіти.

Офіційні опоненти – доктор технічних наук, професор Кострицький Валерій Всеволодович, Київський національний університет технологій та дизайну, завідуючий кафедрою електромеханічних систем. – кандидат технічних наук, доцент Міщенко Ганна Іллінічна, Хмельницький приватний інститут моделювання конструювання швейних виробів, проректор з наукової роботи.

Провідна установа – Технологічний університет Поділля (м. Хмельницький) Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться “_17_“ грудня 2002 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.03 у Київському національному університеті технологій та дизайну за адресою: 01011, Київ – 11, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці КНУТД.

Автореферат розіслано “_15_“ листопада 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.т.н., професор Журавський В.А.

Загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки проблема якості стає найактуальнішою проблемою промислового виробництва одягу. Головним напрямком її розвязання є поліпшення естетичних характеристик одягу на стадії його художнього проектування та інженерного конструювання.

Художнє проектування одягу, яке включає і його формоутворення, достатньо широко освітлене в сучасній спеціальній учбовій та монографічній літературі. Відповідні розділи містять ґрунтовний аналіз засобів композиції костюма та практичні рекомендації щодо оволодіння ними, правда, здебільшого взірцевого характеру. Такий підхід формує взаємодію свідомого і несвідомого, розвиває професійне чуття та інтуїцію. Але не можна шукати нових шляхів у мистецтві костюма за допомогою самого лише творчого чуття. Необхідно за допомогою наукового аналізу та синтезу показувати шлях художнику-модельєру, осмислюючи його творчість, чітко визначати йому мету і давати в його розпорядження засоби її досягнення.

Звичайно, почуття конструктивних і композиційних ліній, інтуїтивне відчуття довершеності костюма художнику не можуть навіяти ні раціональні побудови, ні математичні розрахунки, але в умінні втілювати образи на мові чисел, полягає успіх промислового випуску якісного одягу.

А втім - це теоретичні питання застосування методів точних наук у мистецтві костюма, та й у мистецтві взагалі. А практика показує, що кількісні критерії характеристик естетичних явищ, які можна було б одержати за допомогою цих методів, так і не з’явилися. Більше того, вона показує, що методи точних наук, перенесені у сферу мистецтва, в більшості своїй, стають наближеними, помилковими.

Найбільш суттєвою естетичною характеристикою виробів є пропорційність. Історія мистецтв переконливо свідчить про гармонійні властивості пропорцій, про те, що пропорція – кількісний інваріант гармонії. Проблема гармонії взагалі та пропорційної підпорядкованості елементів форми вивчалася багатьма дослідниками від стародавніх часів і до наших днів, проте головне питання теорії пропорцій щодо з’ясування причин гармонійності взаємозв’язку різних відношень елементів залишається відкритим. Проблема розкриття законів пропорціювання була і залишається однією з найбільш складних проблем естетики. Пошуки можливостей глибше дослідити природу пропорційності висувають на передній план проблему методу дослідження. Крім того, розвиток автоматизованих систем проектування виробів швейної промисловості вимагає від методу пропорційного аналізу чіткої алгоритмізації.

Актуальність роботи визначається також необхідністю підвищення об’єктивності оцінки проектних рішень, завданням скорочення затрат часу висококваліфікованих спеціалістів на експертизи при проектуванні нових моделей одягу та проблемою підвищення ефективності творчої праці модельєрів і конструкторів. А також підвищенням конкурентоспроможності швейних виробів у сучасних ринкових умовах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Київського національного університету технологій та дизайну на 2002 р., що фінансуються з коштів держбюджету Міністерством освіти і науки України, за напрямком „Розробка механізмів стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості, системних технологічних комплексів автоматизованої підготовки виробництва та виготовлення конкурентоспроможної продукції з використанням методів дизайну, менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки”(тема 6.23 ДБ) за номером № 0102V001413. Підстава для виконання – протокол № 2 від 30.10.01.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вдосконалення процесу формоутворення одягу на основі розвитку інформаційної моделі пропорціювання, розробка ефективного засобу підвищення рівня естетичної якості моделей, які пропонуються до масового виробництва та пошук об’єктивної числової характеристики гармонії виробів швейної промисловості.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовані та вирішені наступні задачі.

· Застосовано теорію інформації до аналізу естетичного змісту форми одягу промислового виробництва.

· Розвинуто порогово-розрізнювальну модель інформації Г.Негая в з’вязку з її застосуванням в легкій промисловості.

· З’ясовано місце пропорції і співрозмірності в зоровому сприйнятті одягу людиною.

· Розроблено метод аналізу пропорційної будови ескізу, моделі, зразку чи готового виробу і закріплено його відповідною комп’ютерною методикою.

· Розроблено формалізований метод гармонізації виробів швейної промисловості, який відповідає сучасному раціональному конструюванню.

· Слідуючи Г.Негаю, запропоновано міру естетичності, як об’єктивну характеристику гармонії форми одягу.

Об’єктом дослідження є процес художнього конструювання одягу.

Предмет дослідження – формалізовані методи гармонізації структури форми одягу.

Методологічну основу дослідження склали головні положення та ідеї принципу доповняльності Бора, принципу найменшої дії Гамільтона, системного підходу. Мета, завдання та задачі обумовили вибір сукупності методів дослідження: математичного моделювання, психофізіологічного аналізу сприйняття, теорії інформації, дослідження структур, евристики, методів оптимізації, теорії ймовірностей, математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.

· Вперше розв’язане питання пропорційного аналізу моделей одягу промислового виробництва.

· Вперше враховано при пропорційному аналізі структури форми одягу психофізику сприйняття людини.

· Отримала подальшого розвитку розрізнювальна модель інформації Г.Негая та була застосована до аналізу форм мистецтва костюма.

· Розроблено інформаційний метод пропорціювання форми костюму промислового виробництва.

· Запропоновано інформаційну модель пропорційності величин.

· Одержали подальшого розвитку й поглиблення принципи художнього проектування одягу масового виробництва.

· Запропоновано універсальну числову міру гармонії форми одягу.

· Результати роботи складають новий напрямок досліджень гармонії одягу.

Практичне значення одержаних результатів полягає:

· У створенні на основі інформаційної моделі пропорційності методики аналізу пропорційного устрою промислових моделей одягу.

· У створенні методики гармонізації форми одягу промислового виробництва.

· У створенні методики естетичної оптимізації задуму художника-модельєра.

· У розробленні алгоритму та комп’ютерної програми теоретико-інформаційного аналізу пропорційності моделей одягу промислового виробництва.

· У запропонованій методиці обчислення обхватних розмірів людини в одязі за відомими їх двома взаємо перпендикулярними проекціями.

· В пропозиції врахування в автоматизованих системах проектування одягу вимог пропорційності.

Достовірність одержаних результатів забезпечено послідовною реалізацією методичних принципів системно-структурного підходу до об’єкту дослідження, філософським осмисленням проблем мистецтва костюма, використанням широких історичних екскурсів і паралелей, методом формалізації та математичного моделювання, психологією зорового сприйняття, результатами практичного впровадження у виробництво, науковим апаратом дослідження.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці та вирішенні основних теоретичних та практичних задач. За безпосередньою участю автора розроблена програма досліджень. Автору належать основні ідеї, узагальнення та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати роботи доповідалися та одержали позитивну оцінку на наукових конференціях молодих вчених та студентів КНУТД (1994, 1998–2001 рр.), на науково–творчих конференціях професорсько–викладацького складу Львівської академії мистецтв (1997, 1999 рр.), на науковій конференції студентів та аспірантів Київської академії мистецтв (1997 р.), на LI науковій конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів Полтавського державного технічного університету (1999 р.), на науковій конференції за результатами досліджень професорсько–викладацького складу, аспірантів та студентів Полтавського кооперативного інституту за 1996 –1998 рр. (1999 р.), на LXVII науковій конференції молодих вчених, аспірантів та студентів Українського державного університету харчових технологій (2001 р.).

Розроблений в дисертації інформаційний метод аналізу та пропорціювання форми моделей, були використані автором при проектуванні одягу на Полтавській трикотажній фабриці і дістали позитивний відгук споживачів, особливо на виставках-продажах на Сорочинському ярмарку. Результати роботи пройшли всебічну перевірку у виробничих умовах Полтавської трикотажної фабрики “Мрія“, ТОВ “Негоціант“ м. Дніпропетровськ, ЗАТ “Ворскла“ м. Полтава, що засвідчено відповідними актами.

Дисертаційне дослідження дало матеріал для підготовки авторського спецкурсу “Теоретико-інформаційний аналіз і пропорціювання промислових колекцій одягу.“ Теоретичні та практичні розробки дисертантка також впроваджувала у власній художньо-модельній творчості.

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 11 статтях та 4 тезах доповідей. У роботах, написаних у співавторстві, автором було зібрано вихідні дані, а також йому належать основні ідеї та висновки.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, пяти розділів, висновків, списку літературних джерел та додатків.

Основна частина роботи викладена на 166 сторінках, містить 7 ілюстрацій, 9 таблиць. Перелік літературних джерел містить 197 назв. Додатки складають 59 сторінок.

Зміст роботи.

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету, поставлено задачі дослідження, сформульовано наукову новизну та практичну цінність роботи.

У першому розділі проведено аналіз історичного розвитку поняття гармонії, засобів її досягнення та способів вимірювання.

Це викликано складністю та неоднозначністю розуміння в сучасній науці головних понять дисертаційної роботи – гармонії, пропорції, співрозмірності та бажанням утвердитися в розумінні понять, прийнятих в роботі.

Внаслідок історичного екскурсу викристалізувалося уявлення про гармонію як про суттєву характеристику прекрасного. Відчуття гармонії є відображенням в уяві людини рівню довершеності твору.

Сформульовано проблему методу дослідження пропорційності форми. В цьому плані викликає інтерес теоретико-інформаційний підхід Г.Негая, застосований ним до пропорційного аналізу архітектурних форм.

Вивчення гармонії полягає у визначенні кількісних характеристик її ознак, які одержують шляхом вимірювань. Але справа вимірювання часто не така проста як може здаватися, особливо у випадках вимірювання якісних характеристик.

Тож необхідно знову звернутися до пошуків універсальних характеристик гармонії, розпочатих Г.Біркгофом, М.Айзенком, А.Молем, М.Бензе. В цьому плані привертає увагу естетична концепція М.Айзенка, в якій формула міри гармонії краси має вигляд залежності від складності об’єкту та його впорядкованості , інтуїтивний зміст яких кожному зрозумілий: . Не дивлячись на те, що автор не запропонував ніяких критеріїв щодо визначення складності і впорядкованості об’єктів, формула краси М.Айзенка визнана дослідниками як така, що не суперечить історичній практиці.

Із введенням К.Шенноном поняття кількості інформації виникли спроби А.Моля, М.Бензе та ін., наповнити величини та інформаційним змістом. Але практичне використання їхніх підходів не дало бажаних результатів, бо було механічним перенесенням поняття кількості інформації, розробленого виключно для теорії зв’язку, на об’єкти мистецтва.

В наш час на інформаційному рівні до формули М.Айзенка звернувся Г.Негай. Але він не приживлював ймовірнісну модель інформації Шеннона до проблем архітектури, а розробив нову модель інформації – розрізнювальну. Це дало позитивні результати і в пропорційному аналізі архітектурних об’єктів, і в обчисленні їх естетичної міри.

Таким чином, аналіз історичного розвитку поняття гармонії, засобів її досягнення та способів вимірювання дозволив визначитися з напрямком та методом дослідження пропорційності одягу, а саме – інформаційним.

Другий розділ присвячено формуванню теоретичних передумов дослідження.

Розв’язання проблем підвищення якості одягу промислового виробництва наражається на ряд суперечностей, подолання яких лежить на шляху їх філософського осмислення.

Основою сучасних уявлень про цілісність об’єктів, про узгодженість їх протилежних, суперечливих властивостей виступає в гносеології пізнання та філософії принцип доповняльності Н.Бора. Принцип доповняльності – це спосіб поєднання протилежних точок зору. Він полягає в створенні нової моделі явища, такої, яка б об’єднала попередні точки зору, тобто у створенні, так би мовити, метамови явища. Ідея принципу доповняльності на перший погляд здається майже тривіальною. Але її цінність визначається тим, що вона сприяє пошуку нових напрямків досліджень.

Формалізація у створенні якісного одягу промислового виробництва полягає в посиленні ролі формальної логіки та математичних методів у тих ланках художнього конструювання одягу, де панує інтуїтивний підхід.

Попередні методи раціональної естетизації костюму полягали у введенні пропорційної підпорядкованості елементів моделей одягу, виходячи з певних систем пропорційності, наприклад, пропорції золотого перетину, послідовностей переважаючих чисел і т.ін. Але ці методи при практичному застосуванні наражаються на ряд проблем. Наведемо деякі з них.

· Кожна модель одягу несе в собі свою систему пропорційності, а тому їй не можна нав’язувати сторонніх пропорційних схем.

· Художників-модельєрів мало хвилює відсутність раціональних методів гармонізації форми, історично питання гармонізації одягу вони розв’язують спираючись на досвід та інтуїцію.

· Естетика ще й досі не дійшла висновку у питанні, чи грунтується гармонія на якихось правилах та закономірностях, чи ні, і це не дивлячись на те, що виникнення формальних методів гармонізації форми одягу губиться у віках.

· Відсутність на сьогодні загальної теорії пропорцій.

Тож настав час виділити проблему раціональної естетизації одягу в окрему проблему і шукати її розв’язання безпосередньо, а не опосередковано.

Третій розділ містить висунуту гіпотезу про інформаційну природу пропорційної узгодженості елементів одягу, розрізнювальну модель інформації Г.Негая та запропонований її подальший розвиток, розроблену інформаційну модель пропорційного ряду величин.

Одяг відображається нашою свідомістю внаслідок засвоєння тієї інформації яку він несе. Природно припустити, що в цій інформації, яка сприймається нашим зором, закодована і пропорційна узгодженість його елементів. На підставі цього нами було висунуто гіпотезу: пропорційність одягу носить інформаційну природу. Щоб довести цю гіпотезу необхідно:

1. Запропонувати інформаційну характеристику пропорційної узгодженості елементів одягу.

2. Встановити взаємну відповідність між запропонованою ін-формаційною характеристикою та коефіцієнтом пропорційності.

Інформацію розглядаємо не як відомості чи повідомлення, а як міру відмінності елементів. Для доведення гіпотези ми виходимо з алгоритмічного означення кількості інформації А.Колмогорова, де кількість інформації визначається як мінімальна довжина програми, яка дозволяє однозначно перетворити однорідні об’єкти один в інший. Одиницею інформації є один крок цієї програми або стан елементарної відмінності об’єктів.

Оскільки ми оцінюємо пропорцію одягу відображеного зоровою системою людини, то за елементарну операцію в алгоритмічному означенні інформації Колмогорова візьмемо, за пропозицією Г.Негая, “зорову операцію”– крок, рівний значенню порога зорового розрізнення. Одиницею інформації буде “елер”– скорочення від слів “елементарне розрізнення”.

Г.Негаєм виведена формула кількості елементарних розрізнень в одному елементі відносно іншого для довільної послідовності елементів:

(1)

де -коефіцієнт, що залежить від чутливості С зорової системи людини, та – розміри -го та -го елементів.

При середній чутливості зорової системи, рівній , .

Для послідовності членів геометричної прогресії з коефіцієнтом , формула має вигляд:

, (2)

де – характеризує розташування членів пропорційного ряду:

, (3)

де – інформаційний модуль пропорційного ряду.

Існування інформаційної характеристики пропорційності одягу та те, що формула (3) взаємооднозначно зв’язує з коефіцієнтом пропорційності , доводить справедливість висунутої гіпотези: пропорційність одягу носить інформаційну природу.

Практичне застосування формул (2) та (3) до пропорції золотого перетину приводить нас до протиріччя взаємодоповняльного характеру. Маємо дві геометричні прогресії та . Вони мають різні знаменники та , але обидва у літературі називають золотою пропорцією, а тому їм повинна відповідати одна і та ж пропорційна система.

Протиріччя криється у відображенні пропорційних систем величин геометричною прогресією, тобто у моделі, що відтворює явище. Для зняття протиріччя, як слідує з принципу доповняльності, необхідно створити метамову, тобто модель зв’язку, яка поєднає обидві точки зору.

Інформаційний підхід дає грунт для створення такої метамови.

Обчислимо інформаційний модуль для та окремо:

, .

Тож, щоб зняти протиріччя, необхідно користуватися замість формул Г.Негая (2) та (3) вдосконаленими нами формулами

, (4)

. (5)

Таким чином, ми маємо дві моделі пропорційності, два методи виявлення пропорційної узгодженості послідовності елементів: за допомогою інформаційного модуля та за допомогою коефіцієнта пропорційності - знаменника геометричної прогресії. Порівняльний аналіз моделей пропорційності форми одягу виявив суттєві переваги інформаційної моделі. Наприклад, тільки інформаційна модель спроможна:

· Виявляти систему пропорцій одягу, структура форми якого впорядкована довільною пропорційною залежністю її членів.

· Формалізованим чином виділяти психологічний центр форми.

· Робити висновок стосовно того, яка пропорція сприймається як більш гармонійна.

· Давати інтегральну оцінку гармонії форми виробу.

· Визначати розмірні припуски елементів форми, які б не змінювали закону її пропорційності.

В четвертому розділі проведено теоретико-інформаційне дослідження структури народного одягу та історичного костюму, а також наведено пропорціювання структури моделі сучасного жіночого одягу з метою ілюстрації можливостей запропонованого методу у виявленні пропорційних взаємозв’язків. В процесі цих досліджень були відпрацьовані методичні рекомендації пропорційного аналізу та пропорціювання одягу.

Було виділено структурні рівні – рівні ієрархічної підпорядкованості частин та елементів одягу залежно від їх відносних розмірів та ролі в розмірній структурі форми одягу:

1. Рівень цілого: людина-одяг.

2. Рівень складових частин цілого: піджак, спідниця, блузка і т.ін.

3. Рівень елементів складових частин цілого: пілочки, рукава і т.ін.

4. Рівень деталей: комір, лацкани, манжети, хлястики, виточки і т.ін.

Далі в роботі викладено рекомендації щодо складання відношень елементів на рівнях та схему аналізу пропорційного устрою одягу. Схема носить алгоритмічний характер, що дало можливість побудувати блок-схему її реалізації. За блок-схемою складено комп’ютерну програму.

Наведемо теоретико-інформаційне дослідження пропорційної структури народного костюму (дівочого святкового одягу центральної Київщини – рис.1.а) з метою ілюстрації можливостей запропонованого методу у виявленні пропорційності, перевіреної часом.

Подаємо дівочий одяг в графічно-стилізованій формі (рис.1.б).

Виділяємо 4 ієрархічні структурні рівні підпорядкування елементів, на яких підберемо наступні відношення.

I рівень:

II рівень:

III рівень:

IV рівень:

Введені позначення елементів та їхні значення в см подамо разом: З – зріст дівчини (15,5), ДО – довжина одягу (11,3), ШОП – ширина одягу в плечах (3,1), НЧО – найширша частина одягу (4,4), ДНО – довжина низу одягу (8,2), ДВО – довжина верху одягу (3,1), ШОТ – ширина одягу в талії (2,3), ДР – довжина рукава (5,7), НЧР – найширша частина рукава (1,8), НШР – найменша ширина рукава (1,35), ШФ – ширина фартуха (3,0), ДФ – довжина фартуха (7,2), ДПН – довжина провисання намиста (2,2), ВВ – висота вінка (0,7), ДЛ – довжина лиця (1,7), ВМ – висота манжети (0,2), ДМ – довжина манжети (0,5), ВП – висота пояса (0,5), ШНС – ширина низу сорочки (3,6), ВЧ – висота чобіт (1,4).

Обчислені інформаційні кроки виділених відношень за формулою (4) разом з модулями інформаційної єдності структурних рівнів подамо в таблиці 1.

Таблиця 1

Інформаційні кроки та інформаційні модулі структурних рівнів дівочого одягу.

№ кроку | I рівень | II рівень | III рівень | IV рівень

1 | 11 | 11 | 20 | 10

2 | 55 | 33 | 40 | 30

3 | 33 | 44 | 10 | 30

4 | - | - | 10 | 50

5 | - | - | 30 | 30

11 | 11 | 10 | 10

Одержані інформаційні модулі дозволяють зробити висновки:

· – наявна пропорційна узгодженість на кожному рівні.

· – пропорційний зв’язок високий, одяг впорядкований на основі двох пропорційних рядів.

· Структура основана на взаємопроникаючих пропорціях – на кожному структурному рівні ( ) існують інформаційні кроки, які мають спільний інформаційний модуль .

Аналогічним чином, за розробленою методикою, в роботі було проведено пропорційний аналіз структури форми історичного жіночого костюму XVIII ст. Пропорційний аналіз моделей одягу підтверджує:

· Високу пропорційну узгодженість елементів моделей одягу між собою та цілим, а звідси високу художню виразність як народного, так і історичного жіночого костюму.

· Справедливість гіпотези про інформаційну природу пропорційності та гармонійності одягу.

· Методика аналізу за своєю простотою може бути реалізована не тільки на комп’ютері, а також і за допомогою мікрокалькулятора.

За допомогою розрізнювальної моделі інформації можна не тільки проводити пропорційний аналіз одягу, але й пропорціонувати форму моделей одягу, тобто розв’язувати творчу задачу методом точної науки.

Зрозуміло, що реконструювання не повинно суперечити образним та формоутворюючим факторам, тобто величини змін розмірів регулюються їх вимогами. Для проведення цієї процедури створена методика пропорціювання ескізів, моделей та зразків одягу, призначених для масового виробництва. За цією методикою в дисертації було проведено пропорційне реконструювання експериментальної моделі сучасного жіночого одягу.

При практичному реконструюванні виникає задача внесення одержаних проекційних поправок обхватних розмірів (талії, стегон, грудей та ін.) в натуральні обхватні розміри експериментальної моделі. Зазвичай це

робиться за допомогою формул відповідних кореляційних залежностей. Але, враховуючи, що поперечні перетини тіла людини в талії, в стегнах і т. ін., як загально прийнято в мистецтві костюма, добре апроксимуються еліпсами, то природно за їх обхватні розміри взяти довжину еліпса, вписаного у прямокутник зі сторонами, рівними відкоригованим довжинам проекцій (рис. 4). З цією метою нами виведена формула, що виражає довжину еліпса через спеціальну функцію (еліптичний інтеграл другого роду), для якого наведена таблиця значень. Одержано робочу формулу:

, (6)

де – ексцентриситет еліпса, – повний еліптичний інтеграл II роду, значення якого знаходять за спеціальною таблицею.

Знайдені так обхватні розміри використовуються як поправки в лекалах, що підвищує пропорційну узгодженість елементів моделі, гармонізує її.

Рис. 4. Зв’язок проекцій одягу з його обхватними розмірами.

На рисунку 5 запропоновано загальну схему введення інформаційного аналізу форми в процес проектування нових моделей одягу. Сучасний розвиток процесу автоматизації проектування дає можливість обмежитися двома аналізами пропорційності та витікаючими з них коригуваннями форм нових моделей. Якщо процес автоматизації ґрунтується на комп’ютерних системах типу Investronika, Lectra Systems Ltd, Gerber Garment Technology Ltd, Дюркопп Адлер, при використанні яких створення лекал проводиться безпосередньо за ескізом моделі, то необхідно коригувати ескіз моделі та експериментальну модель.

Якщо для автоматизації процесу проектування використовуються комп’ютерні системи типу Автократ, “Леко” фірми Villar, які ґрунтуються на бібліотеці САПР нормалізованих конструкцій, то необхідно коригувати

скомпоновану модель та експериментальні зразки виробу. Причому необхідно для кожної нормалізованої конструкції включати значення інформаційного модуля її пропорційної єдності . Тоді при створенні нових моделей ми зможемо коригуванням розмірів доповнюючих елементів та деталей доводити моделі до тієї ж величини пропорційного зв’язку, до тієї ж естетичної цінності, що і нормалізовані конструкції бібліотеки САПР, які складають їх основу.

Для порівняльної оцінки пропорційності структур одягу одного аналізу співрозмірностей може виявитися недостатньо. Необхідна інтегральна оцінка пропорційності.

На основі негаєвської інформаційної інтерпретації принципу найменшої дії для характеристики сили пропорційних зв’язків композиції моделі в цілому введено інформаційний показник пропорційності:

, (7)

де та – сусідні інформаційні кроки, – максимальний інформаційний модуль, спільний для цих кроків.

Показник пропорційності характеризує силу пропорційних зв’язків форми одягу. Чим сильніший інформаційний зв’язок сусідніх інформаційних кроків, тим меншою кількістю інформаційних кроків ми виміряємо сумарну інформацію сусідніх кроків (знаменник). Чим більше інформації буде припадати на один інформаційний модуль, тим сильніший узагальнений пропорційний зв’язок. Тому інформаційний показник пропорційності є її інтегральною характеристикою. З іншого боку, показник пропорційності є характеристикою складності і впорядкованості форми одягу і може розглядатися як інформаційна інтерпретація естетичної міри М.Айзенка , на що вперше звернув увагу Г.Негай. Інформаційний показник пропорційності, застосований до характеристики пропорційності моделей – стає об’єктивною оцінкою вибору переважаючих варіантів для впровадження у виробництво.

У пятому розділі вирішувалися питання виробничої, експериментальної та економічної ефективності впровадження результатів дослідження.

Моделі одягу – складні системи, які характеризуються багатьма параметрами, серед яких є такі, що не мають природної шкали вимірювань, наприклад, естетичні, художні. Порівняння моделей за такими властивостями можливе лише на основі експертного методу. Але, як показує робота художніх рад в легкій промисловості, експертні оцінки, в більшій чи меншій мірі, носять суб’єктивний характер, тому гостро стоїть питання створення об’єктивних критеріїв ранжирування художнього рівня моделей. Статистично доведено, що інформаційний коефіцієнт пропорційності може виступати формалізованим методом ранжирування моделей одягу. Відповідна статистична перевірка ґрунтувалася на анкетному опитуванні споживачів, оброблені результати якого складали експертну оцінку. При цьому з’ясовувалась достовірність коефіцієнта конкордації – показника ступеню узгодженості заключень експертів. Узгодженість рангів знайдених двома способами, експертного та інформаційного коефіцієнта пропорційності, перевірялася як статистична гіпотеза за допомогою критерія знаків з надійністю 0,95.

Практичну сторону дослідження склали розроблені методики: методика аналізу пропорційності структури форми одягу, методика пропорціювання моделей та зразків одягу, призначених для масового виробництва та методика обчислення інформаційної міри гармонії одягу. Їх апробація виконувалася в умовах виробництва ТОВ “Негоціант” м. Дніпропетровськ, ЗАТ “Ворскла” м. Полтава, Полтавської трикотажної фабрики “Мрія”, які закріплені відповідними актами. В роботі наведено дані з економічної ефективності впровадження результатів дослідження у виробництво. Воно дозволяє скоротити тривалість, матеріальні і трудові витрати при проектуванні нових моделей одягу, а також підвищити конкурентоспроможність цих моделей.

Загальні висновки по роботі.

1. Аналіз стану вивчення пропорцій та їх застосування в практичній гармонізації одягу ставить на перший план проблему методу дослідження пропорцій.

2. Висунута і обґрунтована гіпотеза про інформаційну природу пропорційності елементів структури одягу.

3. Побудована інформаційна модель пропорційності ряду величин.

4. Проведено порівняльний аналіз інформаційної моделі пропорційності і моделі пропорційності, яка ґрунтується на геометричній прогресії. Він показав, що інформаційна модель є більш загальною моделлю пропорційності.

5. Дістала подальшого розвитку розрізнювальна модель інформації Г.Негая. Одержано вдосконалену формулу кількості зорової інформації в одному розмірному елементі одягу відносно іншого.

6. Вперше враховані закономірності зорового сприйняття людини при вивченні гармонії одягу.

7. Запропоновано інформаційний метод пропорційного аналізу форми одягу, який дозволяє виявляти пропорційні взаємозв’язки елементів одягу незалежно від того, яким чином вони були досягнуті в процесі створення моделі.

8. Теоретико-інформаційний аналіз народного одягу та історичного костюму продемонстрував ефективність запропонованого методу для виявлення пропорційних зв’язків.

9. Запропоновано інформаційний метод пропорціювання розмірної структури моделей одягу, які впроваджуються у виробництво, з метою естетичного корегування їх форми.

10. Розроблено рекомендації, як за реконструйованими величинами двох взаємно перпендикулярних проекцій обчислювати обхватні розміри груді, талії, стегон, як довжину еліпса, вписаного в прямокутник зі сторонами, рівними цим проекціям.

11. Розроблено методичне, математичне та комп’ютерне забезпечення практичних методик аналізу пропорційної будови та пропорціювання ескізу, моделі, зразка одягу, виробу.

12. Введено інтегральний показник пропорційності форми костюма як міру естетичності, краси, гармонії форми одягу та методику його обчислення.

13. Обґрунтована потреба у введенні до каталогу конструктивних рішень САПР значення інформаційного модуля конкретних конструкцій.

14. Отримано позитивні оцінки від практичного впровадження запропонованих методик у виробництво ТОВ “Негоціант” м. Дніпропетровськ, ЗАТ “Ворскла” м. Полтава, трикотажна фабрика “Мрія” м. Полтава, які закріплені відповідними актами.

15. Запропоноване пропорційне коригування моделей одягу промислового виробництва дозволяє скоротити матеріальні і трудові витрати на стадії проектування нових моделей одягу та підвищити конкурентоспроможність цих моделей, що дуже своєчасно при сучасних ринкових відносинах.

За темою дисертації опубліковано наступні роботи:

1. Гусаров И.В., Пальцун Е.Н. Численная гармония моды / Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів. К.:ДАЛПУ. – 1994. – Ч.1. – ст.25 – 26.

2. Пальцун О. Золотий перетин у моделюванні костюма // Вісник Львівської академії мистецтв. – 1997. – Вип. 8. – С.127 – 130.

3. Заблоцька С., Пальцун О. До проблеми співвідношення образу та художнього образу костюма // Вісник Львівської академії мистецтв. – 1998. – Вип.9. – С. 177 – 181.

4. Пальцун О.М. Пропорційна будова промислового виробу як характеристика його якості / Матеріали наукової конференції за результатами досліджень ПВС, аспірантів та студентів Полтавського кооперативного інституту за 1996 – 1998 роки: у 2-х кн.. – Полтава: ПКІ. – 1999. – Кн.2. – С. 30 – 33.

5. Пальцун О.М. Інформаційна єдність форми одягу – основа його гармонії // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1999. – №2. – С.174 – 176.

6. Пальцун О.М. Теорія інформації сприйняття // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету. Серія фізико-математичних наук. – 2000. – Вип.1(9). – С. 75 – 78.

7. Пальцун О.М. Пропорційний аналіз структури одягу на основі теорії інформації // Вісник ДАЛПУ. – 1999. – № 2. – С. 30 – 33.

8. Пальцун О.М. Стандарт та концепція невизначеності у промисловому виробництві одягу // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2000. – №3. – С.32 – 33.

9. Пальцун О.М. Теоретико-інформаційний напрямок дослідження гармонії одягу // Легка промисловість. – 2000. – №3. – С.51.

10. Пальцун О.М. Формалізовані методи гармонізації форми в мистецтві костюма // Легка промисловість. – 2000. – №4. – С. 54.

11. Пальцун О.М. Універсальна характеристика гармонії одягу промислового виробництва // Вісник ДАЛПУ. – 2000. – №2. – С. 136 – 140.

12. Пальцун О.М. Пропорційний аналіз структури одягу на основі теорії інформації / Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів. К.: КДУТД. – 2000. – Ч.1. – С. 18.

13. Пальцун О.М. Місце пропорції та співрозмірності в зоровому сприйнятті людиною одягу // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2000. – №4. – С. 115 – 117.

14. Пальцун О.М. Формалізація процесу пропорціювання форми костюма // Легка промисловість. – 2001. – №1. – С. 57.

15. Пальцун О.М. Прикладна філософія мистецтва костюма / Матеріали LXVII наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених УДУХТ. – Київ. – 2001. – С. 33.

Анотація

Пальцун О.М. Розробка інформаційного методу аналізу та пропорціювання одягу промислового виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.04 – “Технологія швейних виробів”. Київський національний університет технологій та дизайну. Київ – 2002.

Основні положення оприлюднено у 15 публікаціях. Робота присвячена художньому конструюванню, вдосконаленню процесу естетичного формоутворення одягу на основі теоретико-інформаційної моделі пропорційності.

Висунута і обґрунтована гіпотеза про інформаційну природу пропорційності елементів структури форми одягу. Побудована інформаційна модель пропорційності пропорційного ряду величин. Проведено порівняльний аналіз інформаційної моделі пропорційності і моделі пропорційності, яка ґрунтується на геометричній прогресії. Дістала подальшого розвитку розрізнювальна модель інформації Г.Негая. Вперше враховані закономірності зорового сприйняття людини при вивченні гармонії одягу. Запропоновано інформаційний метод пропорційного аналізу та пропорціювання форми ескізу, моделі, зразка одягу, виробу. Для практики розроблено на його основі відповідні комп’ютерно забезпечені методики аналізу та пропорціювання одягу. Запропонована інтегральна оцінка естетичного рівня форми одягу масового виробництва.

Приведено дані з ефективності використання результатів дослідження.

Ключові слова: художнє конструювання, теорія інформації, порогове розрізнення, пропорційний аналіз, пропорціювання моделей, модель пропорційності, оцінка естетичності.

The annotation

Palcun H. Elaboration of informational analysis method and proportination of industrially produced clothes. – Manuscript.

Dissertation on achieving the scientific degree of technical science candidate on speciality 05.19.04 – “technology of sewing clothes”. Kiev National University of technologies and design. Кiev – 2002.

The principal thesis’s were edited in 15 publications. The work is aimed at improving the process of clothes forming on the basis of proportionality informational model development.

The hypothesis on informational nature of structure’s elements proportionality of clothes shape was laid out and grounded. Proportionality informational model of proportional value number was grounded. The comparative analysis of proportionality informational model and model of proportionality based on geometrical progression was carried out. Negay’s distinguishing model of information was developed. For the first time regularities of human’s optic-visual perception were taken into account while studying the harmony of clothes. Theoretic- informational method of proportional analysis and proportionation of the shape of draft, model, clothes sample, and ware was suggested. On its basic for practical use the respective informaticaly provided methodology of analysis and proportionation. Integral estimation of aesthetic level of form of mass production clothes was suggested.

The data on research results effective use are given.

Key words: design, theory of information, threshold of difference, proportional analysis, proportionation of models, model of proportionality, aesthetic estimation.

Аннотация

Пальцун Е.Н. Разработка информационного метода анализа и пропорционирования одежды промышленного производства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.19.04 – “Технология швейных изделий”. Киевский национальный университет технологий и дизайна. Киев – 2002.

Основные положения изложены в 15 публикациях.

Работа посвящена художественному конструированию одежды, усовершенствованию процесса ее эстетического формообразования на основании теоретико-информационного подхода.

Одежда отражается нашим сознанием в результате усвоения той информации, которую она несет. Естественно предположить, что именно в этой информации, воспринимаемой нашим зрением, закодирована эстетическая ценность одежды. Поэтому теоретико-информационный подход к исследованию эстетических характеристик одежды является весьма перспективным и многообещающим.

В данной работе информация рассматривается не как сведения или сообщения, а как мера различия. Эти соображения и составили основу гипотезы: пропорциональность одежды носит информационную природу.

Для доказательства гипотезы было: 1) предложено информационную характеристику пропорциональности одежды, 2) установлено взаимное соответствие между предложенной информационной характеристикой и коэффициентом пропорциональности в выражении величин геометрической прогрессией.

Взаимно однозначное соответствие между введенной информационной характеристикой и коэффициентом пропорциональности геометрической прогрессии говорит о том, что они могут использоваться независимо друг от друга. Это дает нам две модели пропорциональности ряда величин, то есть две совокупности правил, по которым можно определять, пропорциональна или нет произвольная последовательность чисел.

Проведенный сравнительный анализ позволил определить существенные преимущества информационной модели пропорциональности.

Исторический обзор использования геометрической прогрессии для разгадки тайн построения пропорциональных систем, используемых старыми мастерами, и попытками использования их в наши дни, привел к полному разочарованию. Они часто приводили к противоречиям с функциональными, технологическими, конструкторскими и иными требованиями к изделиям. Да это и не удивительно, ведь геометрическая прогрессия – это определение пропорциональной последовательности величин. А в науке практически редко используются определения понятий как методы вычисления их величин. Определение понятий и открытие методов вычисления их числовых значений часто отстают друг от друга на десятки, сотни, а то и тысячи лет. Ярким примером этого может служить определение определенного интеграла, введенного Архимедом еще в Античности, а метод его вычисления был предложен лишь в XVII веке нашей эры. Исходя из принципа дополнительности, усовершенствованный нами метод анализа пропорциональности Г.Негая и есть инструментом анализа пропорциональности одежды. Предложенный информационный метод анализа использован для решения обратной задачи – пропорционирования формы модели, то есть – усовершенствования замысла художника-модельера. Разработаны рекомендации, как за реконструированными величинами двух взаимно перпендикулярных проекций определять обхватные размеры груди, талии, бедер, как длину эллипса, вписанного в прямоугольник, построенный на этих проекциях. Предложена интегральная оценка эстетического уровня формы одежды массового производства. Разработаны и компьютерно обеспечены три методики практического использования информационного метода: анализ пропорциональности структуры формы одежды, пропорционирование моделей и образцов одежды, предназначенных для массового производства и вычисление информационной меры гармонии одежды, которые прошли успешные производственные испытания.

Экспериментально доказана статистическая гипотеза о том, что информационный коэффициент пропорциональности может выступать формализованным методом ранжирования моделей, которое до сих пор проводилось экспертным методом. Приведены данные по эффективности использования результатов исследования.

Ключевые слова: художественное конструирование, теория информации, пороговое различение, пропорциональный анализ, пропорционирование моделей, модель пропорциональности, мера эстетичности.