ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
На правах рукопису
ПОПОВ Олександр Юхимович
УДК 339.03:658.015
управління інвестиційними ПРОЕКТами
МОДЕРНІЗАЦІЇ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА
05.13.22 – Управління проектами та розвиток виробництва
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі організації і управління будівництвом Київського національного університету будівництва і архітектури
Науковий керівник: | -
доктор технічних наук, професор
Мхітарян Нвер Мнацаканович,
професор кафедри організації і управління будівництвом Київського національного університету будівництва і архітектури
Офіційні опоненти: | -
доктор технічних наук, професор
Душкін Станіслав Станіславович,
завідувач кафедрою водопостачання, водовідведення та очистки вод Харківської державної академії міського господарства | -
кандидат технічних наук, професор
Сліпченко Володимир Олександрович,
завідувач відділом економічного та науково-технічного розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, Державна академія житлово-комунального господарства Держжитлокомунгоспу України
Провідна установа: | Придніпровська державна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти та науки України, м. Дніпропетровськ
Захист відбудеться “ 30 “ жовтня 2002 р. о “ 13 “ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03068, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03068, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.
Автореферат розісланий “ 27 “ вересня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д26.056.03,
кандидат технічних наук, доцент М.О.Шебек
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У структурі найважливіших життєзабезпечуючих галузей комунальної сфери особливе місце займає водопровідно-каналізаційне господарство (ВКГ). Послугами з водопостачання охоплена переважаюча більшість населення та підприємств України: це 100% міст та 91% селищ міського типу. Каналізаційними системами забезпечено 94% міст та 57% селищ міського типу. Кризовість економічної ситуації в країні погіршила фінансовий стан галузі, викликала загострення давно назрілих технічних проблем, пов'язаних з фізичним зносом мереж і устаткування, аварійністю, а отже - із зниженням якості поданої споживачам води та рівня очищення стоків, надійності водопостачання та водовідведення, з порушенням санітарних і екологічних норм, подорожчанням експлуатації і, як наслідок, зростанням тарифів. Значна частина обладнання водоканалів вже потребує не ремонту, а термінової заміни, оскільки минув, або невдовзі має закінчитися допустимий термін його експлуатації. Внаслідок тривалого недоінвестування і недосконалої тарифної політики підприємства ВКГ, особливо у великих містах України, потребують проведення масштабної модернізації.
Наразі, з огляду на недостатній обсяг вкладень, відбулося відставання у фінансуванні не тільки модернізації фондів, але й експлуатації та поточного ремонту систем. У цих умовах перехід до оптимального технічного стану водоканалів України є значною першочерговою інвестиційною програмою. Враховуючи обсяги робіт та кількість підприємств основного виробництва, що гостро потребують докорінних змін, модернізацію, наприклад, лише ВАТ“АК“Київводоканал””, слід розглядати як мультипроект, до складу якого входитимуть більше сотні окремих хоча й самостійних, але взаємопов’язаних інвестиційних проектів.
За попередніми оцінками модернізація основних виробництв водоканалів України вимагає значних коштів. Разом з тим, відмовитись від їх технічного оновлення немає ніякої можливості, оскільки повсякчасні ремонти та усунення наслідків аварій на застарілому обладнанні водоканалів врешті-решт висмокчуть з підприємств ВКГ, а фактично з кишень споживачів-платників податків, такі кошти, яких вистачило б на повну модернізацію виробництва. В результаті, водоканали залишаться зі зношеним, ще гіршим обладнанням, ніж було до того, а при цьому витрати на його експлуатацію продовжуватимуть неухильно зростати. Після ж здійснення модернізації та розрахунку з боргами, навпаки, експлуатаційні витрати будуть меншими, що зможе навіть поставити на порядок денний питання про зниження тарифів.
Як свідчать проведені в ДКО “Київводоканал” попередні дослідження, необхідні інвестиції на модернізацію його виробництва за програмою першочергових інвестиційних проектів мають становити 108,19 млн. дол. США. Подібних коштів немає у жодного з водоканалів. Бюджетні інвестиції не здатні покрити такі витрати. Частину витрат можна перекрити ґрантами, які, щоправда, ще треба одержати, тому вони не можуть бути переконливим джерелом коштів, на яке слід покладатися. Банківські позики дозволять на певний час зняти гостроту ситуації з нестачею коштів, але перенесуть тягар платежів за користування кредитами на майбутнє, в якісь мірі навіть на наступні покоління. Тому слід шукати інших, якщо можна, внутрішніх шляхів фінансування.
Аналіз наукових джерел та практики виконання проектів модернізації дає підстави стверджувати, що залишається невирішеною в повній мірі проблема одержання додаткових коштів завдяки існуванню в інвестиційних проектах модернізації внутрішніх резервів, які виявляють себе завдяки оптимальній організації здійснення мультипроектів та управління процесом модернізації. Зауважимо, що мова йде не про розв’язання технічних проблем, а про питання оптимальної організації виробництва.
Саме тому актуальними є проблеми розробки на сучасній науковій базі теоретико-методологічних основ організації оптимального здійснення та управління інвестиційними мультипроектами модернізації, мінімізації суми позикових коштів, розширення переліків проектів, не виходячи за межі інвестиційних портфелів підприємств, аналізу можливостей зниження тарифів на послуги, що надаються. Ці проблеми набувають масової актуальності для більшості середніх та великих підприємств України, які здійснюють модернізацію. Серед таких, підприємства комунального сектору, зокрема водопровідно-каналізаційного господарства, складають специфічну групу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до завдань: “Програма ремонту, реконструкції і розвитку каналізаційного господарства м. Києва на період 2000-2005 р.” і “Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року". Обраний в дисертаційній роботі напрямок досліджень відповідає “Концепції економічної стабілізації і зростання в Україні”, Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 р., Державній науково-технічній програмі № 7 “Перспективні інформаційні технології, прилади комплексної автоматизації, системи зв’язку”, що прийнята Постановою Верховної Ради України 2705-ХІІ від 16.10.92 р.
Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є розробка теоретичних і методологічних положень організації управління інвестиційними проектами модернізації підприємств галузі водопостачання і каналізації та доімплементаційної оптимізації їх за допомогою методів оптимальної організації виробництва та методології проектного менеджменту для одержання додаткових коштів на модернізацію, зменшення суми позикових коштів та плати за них, зниження у майбутньому тарифів за рахунок економії коштів на експлуатацію оновленого виробництва.
Для досягнення поставленої мети були розв’язані такі завдання:
1.
Дослідження проблем у діяльності основних підприємств галузі водопостачання та каналізації, розробка та аналіз мультипроектів модернізації.
2.
Пошук внутрішніх джерел фінансування мультипроектів модернізації виробництв.
3.
Розробка методів розрахунку та аналізу кількісних показників черговості виконання проектів – складових мультипроекту та визначення їх пріоритетів.
4.
Розробка методів оцінки кредитного навантаження проектів та його мінімізації на основі оптимальної організації виробництва та методології проектного менеджменту з метою зниження величини можливого зростання тарифів, викликаного необхідністю здійснення плати за кредити.
5.
Аналіз конкретних мультипроектів модернізації основного виробництва провідних підприємств галузі водопостачання та водоканалізації України – ВАТ“АК“Київводоканал”” (КВК) та ЛМКП“Львівводоканал” (ЛВК) за допомогою розроблених підходів, заснованих на оптимальній організації здійснення мультипроектів та методології проектного менеджменту.
Об’єктом дослідження є мультипроекти модернізації основних виробництв підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.
Предмет дослідження – організаційне забезпечення оптимального виконання інвестиційних проектів, організаційні структури мультипроектів і проектів модернізації ВКГ, методи і процедури мінімізації позикових коштів, обґрунтування шляхів здійснення проектів, сумарна вартість яких більша за інвестиційні можливості водоканалів.
Методи і апарат дослідження. Для розв’язання сформульованих вище завдань були використані: системний та структурний аналіз, теорія ієрархій, методологія управління проектами, мережеві PDM-моделі, календарне планування, метод критичного шляху, логічний аналіз, економіко-математичне моделювання, математична статистика та теорія ймовірності, послідовний аналіз варіантів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні ефективних методів організації оптимального виконання інвестиційних проектів та управління ними для підприємств ВКГ, які здійснюють масштабні завдання модернізації виробництва, а саме:
·
вперше для оновлення підприємств ВКГ було запропоновано принципи та методи розробки і моделювання мультипроектів, складовими яких є формально незалежні інвестиційні проекти модернізації основних виробництв;
·
було удосконалено методи визначення послідовності виконання (пріоритетів) проектів, що входять до складу мультипроектів модернізації підприємств галузі;
·
вперше були розроблені теоретичні засади та методологія доімплементаційної оптимізації мультипроектів модернізації ВКГ на основі мінімізації суми відсутніх коштів на їх здійснення за рахунок внутрішніх резервів та наукової організації виробництва;
·
дістала подальшого розвитку методологія управління проектами (УП), зокрема у застосуванні її інструментарію для розв’язання завдань модернізації.
Практичне значення одержаних результатів полягає:
·
у створенні інформаційної бази для розробки організаційних моделей мультипроектів модернізації підприємств ВКГ, як України, так і інших держав пострадянського простору;
·
у розробці наочних практичних рекомендацій для проект-менеджерів по зниженню суми відсутніх на здійснення мультипроектів коштів за допомогою прийомів оптимальної організації виробництва та застосування програмного пакету (ПП) управління проектами "SureTrak";
·
у забезпеченні водопровідно-каналізаційних підприємств необхідною методологічною базою для прийняття рішень щодо організаційної побудови мультипроектів модернізації основного виробництва на основі мінімізації заданих критеріїв їх оптимізації;
·
у визначенні шляхів застосування методології управління проектами в галузі водопостачання та каналізації з урахуванням особливостей підприємств ВКГ.
Вказані методи були використані при розробці та дослідженні мультипроекту модернізації основного виробництва ВАТ "АК"Київводоканал"" та оптимізації проекту модернізації ЛМКП “Львівводоканал”.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідались і одержали позитивну оцінку на Другій Міжнародній науково-технічній конференції “Нові технології у будівництві” (м. Київ, квітень 2002р.)[8]; 20-й Міжнародній науково-технічній конференції з безтраншейних технологій NO-DIG (м. Копенгаген, Данія, травень 2002 р.)[9]; Науково-практичному семінарі за результатами Техніко-економічного дослідження КВК (м. Київ, лютий 2001 р.)[10].
Публікації. Основні результати і висновки роботи знайшли своє відображення у 7 публікаціях. З них три [1-3] – опубліковано у фахових виданнях, які входять до затвердженого ВАК України переліку. Ці праці опубліковані одноосібно, відображають теоретичні положення розробки та оптимізації мультипроектів модернізації підприємств ВКГ та їх практичне втілення. Чотири праці ввійшли у додаткові публікації: дві з них – монографії (одна – одноосібна [4], присвячена організації управління процесами оновлення ВКГ, друга – написана у співавторстві [5], в якій автором дисертації розкриті проблеми якості послуг, що надаються водоканалами, і застосування інформаційних технологій для її кардинального поліпшення) та ще дві - статті (одна, опублікована у співавторстві у науково-практичному збірникові [6], присвячена розробці засад формування змісту проектів модернізації водогінної мережі, друга – написана одноосібно та опублікована у журналі і присвячена аналізу можливих шляхів фінансування мультипроектів модернізації ВКГ).
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та 1 додатку. Загальний обсяг роботи становить 179 сторінок. Основний текст (без додатків та списку літератури) викладено на 163 сторінках. Робота містить 33 малюнки, 26 таблиць, список використаних джерел з 108 найменувань на 10 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі викладено актуальність роботи, сформульовано мету та завдання досліджень, показано наукову новизну та практичну цінність роботи.
У першому розділі виконано огляд літературних джерел за темою дисертації та здійснено вибір напрямків досліджень. Охарактеризовано стан водопровідно-каналізаційного господарства України, обладнання якого потребує заміни. Визначено спільні для всіх підприємств ВКГ України проблеми, внаслідок яких виникла необхідність кардинального технічного оновлення галузі. У розділі визначено заходи, які слід здійснити, для поліпшення стану справ у цій сфері. Серед найважливіших - необхідність розв’язання на підприємствах ВКГ комплексних високовартісних технічних завдань, що потребують виконання комплексних інвестиційних проектів – мультипроектів модернізації..
Комунальні водопровідно-каналізаційні господарства України повинні відповідати соціально-економічним критеріям ефективності. Вони мають бути самоокупними, їх доходи мають покривати експлуатаційні витрати і раціональні вкладення у модернізацію. Необхідний розмір прибутку підприємств ВКГ повинен визначатися потребами відтворення основних фондів і задоволенням обґрунтованих соціальних потреб працівників. При цьому сукупні капітальні і поточні витрати, що компенсуються споживачами через тариф (за рахунок бюджету, інвесторів, позик і ґрантів), повинні знаходитися на мінімальному рівні, який однак має бути достатнім для підтримки стандартів якості послуг. Це звужує можливості одержання необхідних коштів на здійснення модернізації через збільшення тарифу. Тому актуальною стає проблема одержання коштів іншими шляхами. Особливо привабливою виглядає можливість одержання хоча б їх частини завдяки використанню методів оптимальної організації виробництва.
Далі в розділі на конкретному фактичному матеріалі критично оцінено стан виробничого обладнання КВК та ЛВК, значна частина якого відпрацювала свій термін придатності. Дослідження являють собою основу для прийняття проектних рішень та розробки змісту проектів модернізації.
У другому розділі на прикладі ВАТ“АК“Київводоканал”” охарактеризовано загальну методику розробки мультипроектів та втілення за її допомогою завдань модернізації підприємств водопровідно-каналізаційної галузі. Було сформовано концепцію розвитку компанії. На основі розробки та аналізу типової ієрархічної структури мультипроектів модернізації ВКГ вибрано напрямки, за якими в першу чергу має здійснюватись оновлення підприємств Київводоканалу (табл.1).
Таблиця 1
Напрямки та кількість проектів модернізації ВАТ“АК“Київводоканал””
Напрямок | Кільк. | Напрямок | Кільк.
Водопостачання | Водовідведення
Артезіанське водопостачання | 12 | Каналізаційні колектори | 26
Насосні станції і
напірні колектори | 12
Дніпровська водогінна
станція | 14
Всього з водовідведення | 38
Деснянська водогінна
станція | 16 | Знешкодження стічних вод
Очистка стічних вод | 27
Водогінна мережа | 24 | Обробка й утилізація осаду | 9
Всього з водопостачання | 66 | Всього з знешкодження стічних вод | 36
Разом | 140
З метою визначення складу робіт інвестиційних проектів, що входять до мультипроекту, та покладаючись на проведений аналіз стану КВК, було здійснено розробку концепції побудови універсальної ієрархічної структури проектів (рис.1) на основі встановлення та узагальнення їх спільних з організаційної точки зору рис.
Одразу зауважимо, що, враховуючи низьку платоспроможність населення зараз водоканали не в змозі одержати для розв’язання завдань модернізації кошти за рахунок значного збільшення тарифу. Тому поряд з традиційними джерелами покриття відсутніх на здійснення проектів грошей (такими, як кредити, ґранти, бюджетне фінансування та ін.) слід звернути також увагу на кошти, що вивільнюватимуться після виконання кожного з проектів модернізації за рахунок зниження собівартості послуг, що надаватимуться водоканалами з використанням вже оновленого обладнання, при незмінних тарифах. Ці кошти можуть бути реінвестовані у наступні проекти модернізації, або використані на повернення банківських кредитів та оплату користування ними. Крім того, підвищення тарифів, хоча й не бажане зараз, все ж може розглядатися як інвестування споживачами проектів модернізації водоканалів, якщо споживач при цьому матиме конкретну вигоду у вигляді, наприклад, зниження тарифів у майбутньому.
З вище зазначеного постає проблема розробки теоретичних та методологічних засад пошуку організаційних методів оптимізації процесу виконання проектів модернізації підприємств ВКГ. ЇЇ розв’язання дозволяє вирішувати завдання, що мають велику практичну цінність:
·
Мінімізація позикових коштів на здійснення мультипроекту модернізації
·
Впровадження проектів модернізації, загальна вартість яких перевищує інвестиційний портфель організації, або ж розширення переліку проектів, які можна здійснити, не виходячи за межі існуючого інвестиційного портфелю
·
Зниження тарифів на послуги водоканалу в результаті здійснення модернізації виробництва.
Всі поставлені завдання можна виконати, якщо до розв’язання проблеми підійти з позицій розгляду процесів модернізації підприємств ВКГ як мультипроектів, та побудови, розрахунку і аналізу моделі організації виробничого процесу з позицій управління проектами.
У третьому розділі здійснено розробку та аналіз методів оптимальної організації виробничого процесу для забезпечення максимального реінвестування у наступні проекти коштів, що вивільнюються за рахунок модернізації підприємств ВКГ (див. рис.2). В умовах обмеженого рівня інвестицій всі проекти суцільної модернізації основних підприємств ВКГ обов’язково повинні розглядатися як єдиний мультипроект, складові якого (фактично самостійні проекти) повинні мати пріоритети, задані за певними критеріями. Лише в цьому разі кошти від зниження собівартості послуг, що буде забезпечено експлуатацією обладнання, оновленого при виконанні одних проектів, можуть бути спрямовані на реінвестування у наступні проекти, згідно з планом модернізації. Крім того, при цьому можуть бути враховані питання виробничої необхідності виконання окремих проектів.
В умовах важкої фінансової ситуації можливості обмежених інвестицій не дозволяють водоканалам повністю реалізувати всі бажані проекти. У таких випадках слід керуватися так званими “припустимими“ сценаріями, фокусуючи увагу на підтримці існуючого рівня надання послуг та здійснюючи лише необхідні удосконалення за рахунок капіталовкладень у першочергові проекти модернізації. З одного боку, це проекти з коротким періодом окупності, що обумовлено необхідністю економії коштів на експлуатацію й обслуговування, а з іншого, проекти, впровадження яких дасть найбільший ефект у скороченні експлуатаційних витрат після їх завершення, що, в свою чергу, в майбутньому даватиме можливість вкладання значно більших коштів у наступні проекти модернізації за рахунок одержуваної економії.
Виходячи з аналізу досвіду виконання проектів модернізації у галузі водопостачання та каналізації в інших країнах, рекомендовано до початку визначення оптимальної черговості проектів здійснити їх добір. Мета добору полягає у вилученні на початковому етапі не важливих проектів та у спробі повторно сформулювати деякі з них після більш ретельного розгляду. Для здійснення вказаного добору були сформульовані наведені нижче рекомендації:
·
Після повторного поглибленого аналізу проекти, що не мають стосунку до завдань модернізації слід перенести до інших відповідних програм розвитку.
·
З переліку вилучаються проекти, що не задовольняють умовам “припустимого” сценарію розвитку підприємств, а також так звані пізньотермінові проекти, що плануються до здійснення після закінчення терміну дії плану розвитку.
·
Після ретельного, детального і критичного аналізу деякі з проектів слід заново сформулювати, об'єднати з іншими відповідними проектами, або відповідно виправити.
·
Допускається також доповнення переліку новими проектами, якщо в цьому виникне необхідність.
Для визначення пріоритетності виконання неоднорідних за своєю природою проектів модернізації у дисертації було вдосконалено комплексну модель їх ранжування. Вона дає можливість оцінювати проекти на рівних умовах з допомогою аналізу привнесеної ними загальної користі. Модель ранжування характеризує корисність проектів за певними “ефектами”, кожному з яких на етапі підготовки моделі присвоюється показник вагомості за допомогою методу експертних оцінок. У дисертації розроблено метод оцінки корисності інвестиційних проектів, що дозволяє вводити будь-яку кількість ефектів, завдяки чому модель ранжування вдалось розвинути включенням до переліку нового ефекту, що враховує внутрішню норму рентабельності (IRR) проектів модернізації (табл. 2).
Таблиця 2
Ефекти корисності інвестиційних проектів
№
з/п | Ефекти | Показник вагомості ефекту
1. | Внутрішня норма рентабельності5
2. | Підтримка надійності мережі | 2,5
3. | Підвищення рівня обслуговування | 1
4. | Вплив на навколишнє середовище | 1,5
5. | Підвищення достовірності інформації | 2
Обробка оцінок корисності проектів здійснюється з застосуванням розроблених у дисертації методів. При цьому, не усереднене значення ранґу проектів визначається, як:
G = E B , (1)
де: | G | - | матриця-стовпець не усереднених значень рангів проектів;
E | - | матриця-стовпець показників вагомості ефектів;
B | - | прямокутна матриця балів виставлених експертами кожному з проектів по кожному з ефектів.
У роботі було запропоновано зручну аналітичну форму представлення коефіцієнтів ранжування капіталовкладень, що запобігає значному занижуванню ранґу важливих, але відносно дорогих проектів:
Застосований тут підхід розширює можливості методу, що дозволяє використовувати параметричні ефекти (наприклад, внутрішню норму рентабельностіпроекту), в разі потреби, дає право додавати нові ефекти, теоретично не обмежуючи їх кількості, спрощує процедуру експертної оцінки даних. Наведені вище дані становлять собою методологічну базу для складання уточнених переліків та визначення пріоритетів проектів модернізації підприємств ВКГ. Разом з цим оптимальна послідовність виконання проектів стане відомою лише після розробки за методами управління проектами розкладу мультипроекту та його оптимізації, що і розглянуто у наступній частині розділу.
Коли відома реальна картина основного виробництва підприємств ВКГ та чітко усвідомлено напрямки їх подальшого розвитку, не існує принципових труднощів в оцінці витрат, необхідних для проведення модернізації виробництва. Труднощі виникнуть як при одержанні, так і при поверненні позики, особливо, якщо замовити її на покриття всієї суми необхідних інвестиційних витрат або, принаймні, більшої їх частини (в разі розгляду мультипроекту “Київводоканалу”– це більше 100 млн. дол. США). Тому, перше, слід ретельно проаналізувати виконуваний мультипроект на предмет пошуку його внутрішніх резервів, що здатні покрити, хоча б частину інвестиційних проектних витрат. Такі можливості є, навіть, у неприбуткових соціально значимих проектах модернізації підприємств водопостачання і водоканалізації, тарифи за комунальні послуги яких не можуть підвищуватися пропорційно витратам на модернізацію виробництва. У цих проектах існує дохід, хоча й у неявному вигляді, за рахунок зниження собівартості послуг завдяки економії води, енергетичних та інших ресурсів і завдяки значно меншим витратам на експлуатацію заново оснащеного виробництва у зв’язку з їх скороченням на планові та аварійні роботи. Вивільнені у такий спосіб кошти можуть розглядатися як дохід від модернізації та реінвестовуватись у виробництво.
У разі узагальненого розгляду типового проекту графіки витрат (V1), доходів (D1) і результуючого грошового потоку (DV1) мають вигляд, представлений на рис.3. Дуже важливою особливістю інтегрального грошового потоку такого проекту є наявність двох характерних часових проміжків: А, на якому зазнані витрати перевищують прибутки, і В, де сума одержаних прибутків починає перевищувати здійснені витрати. Саме ділянка В і дає уявлення про звільнювані в результаті виконання проекту кошти, що і можуть бути спрямовані на фінансування наступних проектів або на сплату відсотків по використаному кредиту. Якщо домовлятися про позику з міркувань покриття всієї суми витрат проекту, то її максимальне значення буде дорівнювати величині модулю найбільших витрат KmaxV. Водночас, завдяки можливості використання доходу, привнесеного проектом, максимальна сума позики повинна дорівнювати модулеві найбільшого від’ємного значення грошового потоку KmaxDV. У загальному випадку: KmaxDV <= KmaxV. При цьому, якщо дохід починає надходити ще на етапі інвестування проекту, значення KmaxDV може бути значно меншим за KmaxV.
Аналогічна ситуація буде при виконанні кількох проектів. Але їх одночасний перебіг може призвести до значного зростання сумарних витрат і необхідної позики навіть при врахуванні привнесених доходів (рис.4). Кардинальний крок до зниження величини максимальної суми позики може бути зроблений за рахунок, спочатку, ранжування проектів за методикою, описаною вище, і далі, за допомогою розробки та подальшої оптимізації розкладу мультипроекту за часом старту проектів і робіт (рис.5). Зауважимо, що величина KmaxDV, яка визначає суму відсутніх коштів, на останньому малюнкові менша за ії значення на попередньому. Узагальнюючи викладене, можна зазначити, що сума відсутніх коштів, а значить і позики, необхідної для виконання мультипроекту, якщо при цьому залишаються незмінними кількість окремих проектів, їх тривалості та призначені ресурси, є деякою функцією стартових дат цих проектів і їх робіт. Отже, за відповідної оптимізації розкладу мультипроекту, складеного за методологією управління проектами, можна знизити суму відсутніх на його виконання коштів.
У разі розгляду будь-яких двох проектів геометричним місцем значень функції величини необхідної позики є поверхня 3-го порядку (рис.6), яка має екстремальний характер. При цьому завдання полягає у пошуку координат точки найменшого з її мінімумів. При визначенні суми мінімальної позики на виконання мультипроекту, що складається з m проектів, слід здійснити пошук мінімуму поверхні (m+1)–го порядку. Розв’язання цього завдання, що являє собою багатоваріантну математичну задачу, не може бути виконане у загальному вигляді. Відповідь можна одержати лише в межах конкретних прикладних проблем, за умови використання спеціальних програмних засобів, у даному разі - управління проектами.
На стадії укрупненого моделювання, як правило, відомі лише наперед задані витрати, тривалості окремих етапів виконання проектів та очікувані суми надходження коштів, однак детально ще не розроблені мережеві моделі проектів. Тому на цьому етапі слід складати мережеві моделі на базі тої інформації, що є, а як ресурси розглядати витрати (Vi), доходи від зниження собівартості (Di), бюджетне фінансування (Bi), надходження на реалізацію проектів з щомісячних платежів споживачів (Тi), а також ґранти (Gi), позики/кредити (Кi), повернення позик (Рi) та розрахункові сумарні витрати по кожній з робіт (W). Всі проекти мають бути змодельовані незалежно від інших. При цьому слід призначати очікувані пріоритети на підставі результатів описаного вище ранжування. Роботи кожного з інвестиційних проектів слід представляти з відповідно призначеними ресурсами. Оптимальні дати ранніх та пізніх стартів і фінішів, як окремих робіт, так і проектів в цілому, мають бути отримані в результаті, по-перше, розрахунку розкладу мультипроекту за методологією управління проектами з застосуванням вирівнювання ресурсу W та, по-друге, завдяки оптимізації за певними критеріями, про що піде мова нижче. Лише в цьому разі модель буде коректною.
Далі в роботі були розглянуті групові ресурси, які використовуються як критерії оптимізації. Профілі групових ресурсів, наприклад, грошового потоку NK, що характеризує собою відсутні на виконання мультипроекту (недостатні) кошти та повного грошового потоку DV, повинні бути розраховані в процесі моделювання мультипроекту за допомогою засобів програмного пакету управління проектами SureTrak, застосованого у дисертації, за формулами:
, (5)
. (6)
Оскільки SureTrak дозволяє лише додавати ресурси, то безпосередньо за допомогою розглянутих формул розрахунок не може бути виконаний. Крім того, в програмному пакеті SureТrak витрати на виконання проектів розглядаються, як додатні ресурси, а доходи, навпаки, як від’ємні. Тому варто кожній з робіт, де це необхідно, паралельно присвоювати по два типи тих самих ресурсів, що різняться лише знаком, але однакові за модулем: позначені індексом S (ViS, WS, DiS, BiS, TiS, GiS, KiS та PiS) зі знаком, з яким їх коректно сприймає SureTrak, та з індексом N (ViN, WN, DiN, BiN, TiN, GiN, KiN та PiN) - відповідно протилежні за знаком, що більш властиво традиційним економічним розрахункам. При цьому всі ресурси розглядаються як розподілені по роботах мультипроекту та в часі у відповідності до його календарного та ресурсного графіків. Тоді обрахунок, наприклад, гістограми ресурсного профілю тих таки відсутніх коштів буде виконуватися за дещо іншою формулою, вже природною для реалізації програмним пакетом SureTrak:
. (7)
Аналіз ресурсів у ПП SureTrak здійснюється, як з допомогою розрахованих гістограмам та таблиць ресурсних профілів, так і їх інтегральних кривих. Якщо у певні часові проміжки будуть одержані від’ємні значення інтегральної кривої ресурсу NK, це не тільки свідчитиме про необхідність залучення в ці періоди додаткового фінансування, але й дозволить визначити його необхідну величину за модулем максимального від’ємного значеннями графіку (див. Кmax??DV на рис. 5).
Аналогічно, повний грошовий потік може бути представлений, як:
. (8)
У наведеній формулі, крім витрат та доходів, враховані й різні види фінансових надходжень мультипроекту (див. рис. 2). Від’ємні значення інтегральної кривої повного грошового потоку свідчать про необхідність пошуку додаткових джерел фінансування мультипроекту. За максимальними за модулем від’ємними значеннями інтегральної кривої повного грошового потоку, в разі залучення, наприклад, додаткової позики, можна визначати необхідну величину цієї позики та оцінити необхідну кількість та суми траншів.
Правильно спланований організаційний проект здійснення модернізації на інвестиційній фазі має забезпечувати: DV=0, оскільки нестача коштів свідчить про неможливість здійснення проекту, а їх надлишок тоді, коли ще не здійснені інвестиційні витрати, - про нераціональне використання одержаних позик. Відповідно до цього, були розроблені формули знаходження з допомогою програмного пакету SureTrak бажаних графіків інших ресурсів, що входять до рівняння (8). Наведемо ті з них, якими можна послуговуватись як критеріями оптимізації розкладу мультипроектів.
Формування оптимального розкладу мультипроекту може здійснюватись на основі мінімізації критеріїв NK, DV або KP, які визначаються функціоналами, що стоять у правих частинах виразів (7), (8) або (9). Рідше, коли джерела інших коштів вже визначені, як критерії можуть бути застосовані групові ресурси BF та TF, що визначаються функціоналами у правих частинах виразів (10) та (11).
Спеціально для менеджерів проектів у дисертації були розроблені процедури оптимізації розкладів мультипроектів, оцінки сум та графіків надходження необхідних позик і придатності реально запропонованих кредитів.
У четвертому розділі було здійснене практичне втілення дисертаційних розробок у плануванні заходів управління мультипроектами модернізації основних виробництв водоканалів Києва та Львова. Отримані з допомогою розрахунків вартісні показники цих мультипроектів дозволяють дати інтегральну оцінку корисності запропонованих методів організації здійснення мультипроектів модернізації.
Застосування розроблених у дисертації методів, методології УП та інструментальних засобів ПП SureTrak для здійснення мультипроекту першочергових завдань модернізації ВАТ”АК”Київводоканал””, що після проведеного добору складається з 17 проектів, дозволило знизити максимально необхідну суму відсутніх коштів до 46577 тис. дол. США, що приблизно у 2 рази менше загальної потреби фінансування цього мультипроекту - витрат, які становлять 97595 тис. дол. (рис.7). При цьому кошти у сумі 51018 тис. дол., одержувані за рахунок зниження собівартості послуг, реінвестуватимуться в проекти модернізації в процесі виконання мультипроекту. Термін інвестиційного періоду збільшиться до 7 років, що можна вважати цілком прийнятним, враховуючи обсяги передбачених змін.
Далі у дисертаційній роботі був проаналізований мультипроект модернізації систем водопостачання та водовідведення м.Львова, розроблений українськими та зарубіжними фахівцями на замовлення Львівського водоканалу без застосування рекомендацій цієї дисертаційної роботи. У табл. 3 як “нульовий” варіант представлені показники витратної частини цього мультипроекту, згідно з існуючим планом його фінансування. Додатково автором були виконані розрахунки на основі розроблених у дисертації методів організації здійснення мультипроектів модернізації ВКГ (1-й, 2-й та 3-й варіанти табл. 3). Зауважимо, що 1-й варіант за часовими характеристиками робіт повністю відповідає “нульовому”. 2-й та 3-й варіанти проекту одержані з 1-го завдяки проведенню додаткової оптимізації розкладу мультипроекту, що призвела до змін у тривалостях робіт.
Таблиця 3
Порівняльні результати розрахунків мультипроекту ЛМКП “Львівводоканал”
Варі-
ан-
ти | Інвес-тицій-ний період | Необхід-
ні інвес-
тиції |
Позика
СБ | Власні
кошти
міста та
ЛВК | Грант
SIDA | Загаль-
ний
термін
позики | Сплата
процен-
тів по
кредитах | Економія в
порівнянні з
"нульовим"
варіантом
роки | млн. дол. США | роки | млн. дол. США“
0” | 5 | 40.8 | 24.25 | 10.55 | 6.00 | 20 | 14.56—“
1” | 5 | 33.00 | 16.45 | 10.55 | 6.00 | 15 | 9.19 | 5.37“
2” | 7 | 29.89 | 13.34 | 10.55 | 6.00 | 13 | 5.82 | 8.74“
3” | 5.5 | 30.6 | 14.05 | 10.55 | 6.00 | 14 | 7.37 | 7.19
Як і слід було передбачати, найбільша кількість запозичених коштів і, відповідно, найвища сума позики Світового Банку має місце у так званому “нульовому” варіанті, найменші – у 2-му та 3-му варіантах. Відповідно економія коштів за рахунок лише зменшення сплати процентів по кредитах, навпаки, найбільша у 2-му та 3-му варіантах. Варіанти 2 і 3 практично ідентичні один одному з деякою перевагою за 2-м варіантом. Разом з тим тривалість інвестиційної стадії в 2-му варіанті більша за 3-й на 27 %, тому його можна застосовувати в разі не критичності термінів завершення інвестиційного періоду. Як найменш припустимий, може розглядатися “нульовий” варіант, розроблений без застосування викладених у дисертації методів, внаслідок чого в ньому має місце найбільша сума позики, а, відповідно, і платежі по кредитах та термін виплати боргів. Лише за рахунок скорочення суми платежів по процентах за користування позикою, економія, наприклад, 2-го варіанту у порівнянні з “нульовим” становить 8.74 млн.дол.США.
ВИСНОВКИ
1.
У дисертації досліджено стан вітчизняної галузі водопостачання та водоканалізації. Проаналізовано ситуацію, що склалася, на таких провідних українських підприємствах ВКГ, якими є ВАТ “АК “Київводоканал”” та ЛМКП “Львівводоканал”, вивчено комплекс заходів, які здійснюються фахівцями названих підприємств для поліпшення стану справ на них.
2.
У зв’язку з аварійним станом обладнання підприємств ВКГ, що викликає стале зростання вартості наданих споживачам послуг, в роботі зроблено висновки щодо необхідності термінового і комплексного оновлення основного виробництва підприємств галузі шляхом здійснення дорогих мультипроектів модернізації. При цьому неприпустимим є як недостатнє, так і надлишкове фінансування модернізації. Недостатнє фінансування капітальних вкладень означає неминучі надлишкові поточні витрати споживачів на експлуатацію, ремонт і ліквідацію наслідків аварій, а надлишкове – вказує на неефективність вкладень і перенесення їх вартості на споживачів.
3.
На основі аналізу можливих шляхів одержання коштів на виконання проектів зроблено висновок про актуальність пошуку методів організаційної оптимізації процесів здійснення мультипроектів модернізації на підприємствах ВКГ.
4.
З метою обгрунтованого визначення пріоритетів проектів доопрацьовано методику ранжування в напрямку врахування не лише корисності виконуваних проектів, але й фінансової доцільності капіталовкладень.
5.
Розроблено теоретичні та методичні засади оптимізації розкладів мультипроектів модернізації підприємств ВКГ за рахунок відповідної організації виконання та пошуку і застосування їх внутрішніх резервів.
6.
На базі сучасного програмного пакету керування проектами SureTrak розроблено та досліджено адаптовану до потреб практики модель мультипроекту модернізації підприємств галузі водопостачання та каналізації України.
7.
Створено, досліджено та впроваджено придатний для різних галузей народного господарства метод розробки і оптимізації мультипроектів модернізації за рахунок використання їх внутрішніх резервів, застосування методів організації виробництва і управління проектами та використання ПП УП SureTrak.
8.
Запропоновано не традиційні прийоми використання програмних пакетів управління проектами, що розширюють їх можливості у представленні даних в процесі здійснення аналізу проектів модернізації.
9.
На основі обгрунтованих у дисертації теоретичних засад сформовано та оптимізовано перспективні розклади мультипроектів модернізації ВАТ “АК“Київводоканал”” та ЛМКП “Львівводоканал”, при аналізі яких враховувались не лише інвестиційні витрати, але й доходи від зниження собівартості. Здійснено розробку оптимальних схем одержання, використання і повернення кредитів мультипроектів модернізації КВК та ЛВК, що мають практичну цінність.
10.
Для менеджерів мультипроектів модернізації розроблено процедури оптимізації розкладів за допомогою методів, викладених у дисертації, прийомів оптимальної організації виробництва, методології управління проектами та використання програмного пакету УП SureTrak.
11.
Наочно доведено, що не застосування методологічних засад керування проектами та викладених положень при розробці мультипроекту модернізації може стати причиною помилок проектувальників, які призведуть до не врахування його важливих особливостей, в результаті чого може мати місце значне завищення сум необхідної позики, а значить і плати за користування нею.
12.
Дисертаційні розробки створюють передумови для мінімізації позикових коштів на модернізацію, для впровадження проектів, загальна вартість яких перевищує інвестиційні портфелі організацій, для здійснення аналізу можливості зниження тарифів завдяки проведенню модернізації.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України:
1.
Попов О.Ю. Визначення пріоритетів у складі мультипроекту модернізації підприємств водопровідно-каналізаційної галузі // Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник. Выпуск 38. Серия: Архитектура и технические науки. - К.: “Техніка”. - 2002. - С. 157-160.
2.
Попов О.Ю. Аналіз внутрішніх резервів мультипроектів // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. Збірник наукових праць. Випуск 10. - К.: КНУБА. - 2002 . – С. 92-97.
3.
Попов О.Ю. Організація комплексів робіт з модернізації водопровідно-каналізаційного господарства міст // Містобудування та територіальне планування. Збірник наукових праць. Випуск 11.– К.: КНУБА. – 2002.– С. 99-102.
Монографії, додаткові публікації, матеріали конференцій:
4.
Попов А.Е. Управление развитием водопроводно-канализационного хозяйства города. Монографія. Харків: Основа, 2000.–160 с.
5.
Попов А.Е., Хомяков В.В. Организация оперативного управления в системах водоснабжения городов. Монографія. – Харків: Основа, 2000. – 112 с.
6.
Попов А.Е., Корлюга В.С., Коломиец А.И., Федоров Н.В., Хренов А.М. Графо-аналитическая система диспетчерского мониторинга и управления режимами функционирования водопроводных сетей жилищного массива Троещина. Научно-технический сборник. Выпуск 38. Серия: Архитектура и технические науки. - К.: Техніка. - 2002. - С. 145-146
7.
Попов О. Ю. Вода - це теж товар // Міське господарство України. - 1999. - № 1. - С. 13-14.
8.
ПоповО.Ю., ХомяковВ.В. Організація розробки та здійснення програм технічного розвитку водоканалів // Програма Другої Міжнародної науково-технічної конференції на тему “Нові технології у будівництві”. – К.: Науково-дослідний інститут будівельного виробництва. - 25-26 квітня, 2002.
9.
Popov O.E., Khomiakov V.V. Economic and technical aspects of No-Dig development in Ukraine // 20-th International NO-DIG Conference and Exhibition Copenhagen Denmark. - May 28-31, 2002.
10.
Попов А.Е. Задачи и стратегический план для Киевводоканала // Программа научного-практического семинара по результатам Технико-экономического исследования КВК. – К.: COWI - Датское агентство по охране окружающей среды. - 5 февраля, 2001.
АНОТАЦІЯ
Попов О.Ю. Управління інвестиційними проектами модернізації водопровідно-каналізаційного господарства - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – Управління проектами та розвиток виробництва. – Київський Національний Університет будівництва і архітектури, Київ, 2002.
Дисертаційна робота присвячена створенню теоретичних та практичних засад нових підходів до розробки мультипроектів модернізації основних виробництв галузі водопостачання і каналізації та управління ними. Робота містить сукупність теоретичних та методологічних положень з визначення пріоритету окремих проектів з метою створення моделі мультипроекту в цілому. Методика передбачає кількісну оцінку, як економічних показників, так і ефекту, що буде одержаний від впровадження проектів модернізації. На базі програмних пакетів управління проектами фірми Primavera розроблено теоретичні передумови мінімізації величини необхідних позикових коштів та вартості мультипроектів модернізації в цілому. Здійснено розробку рекомендацій щодо розрахунку
