Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут

соціальної і судової психіатрії та наркології

ПАВЛЮК

Петро Олександрович

УДК 616.69 – 008.14 – 085.851

ДЕБЮТАНТНА СЕКСУАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ У ЧОЛОВІКІВ:

ПСИХОСОМАТИЧНІ СПІВВІДНОШЕННЯ І ПСИХОТЕРАПІЯ

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти Министерства охорони здоров’я України

Науковий керівник: доктор медичних наук, Харченко Євгеній Миколайович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології, відділення кризових станів, керівник відділення

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Напрєєнко Олександр Костянтинович, Національний медичний університет ім. О.О.Бо-гомольця, кафедра психіатрії, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Українська медична стоматологічна академія, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, завідувач кафедри.

Провідна установа:

Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ Автономної республіки Крим, кафедра психіатрії з курсами психотерапії та невропатології ФПО, м.Сімферополь

Захист відбудеться "18” квітня 2002 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 при Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

Автореферат розісланий "16" березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук |

Гриневич Є.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Порушення сексуальної функції чоловіків вивчало, як відомо, багато дос--лідників – Г.С.Васильченко, Г.Ф.Дейнега (1990), Г.С.Кочарян, А.С.Ко-чарян (1994), И.И.Горпинченко (1996), В.В.Кришталь (1999), W.H.Masters, V.E.Johnson (1976), S.Kratochvil (1985), K.Imelinski (1996) та ін. Проте сексу-аль-ні розлади в дебюті статевого життя чоловіків висвітлено лише в пооди-но-ких працях (Г.С.Ва-сильченко, 1988), а механізми розвитку при цьому сек-су-альної дисгар-монії подружньої пари практично не вивчені. Отже, дебю-тант-на сексуальна дисфункція – своєрідний розлад, що позначається на за-галь-ній та сексуальній по--ведінці чоловіків і призводить до порушення між-особистісних та сексу-аль-них стосунків подружжя, залишається мало дослід-женим.

Актуальність теми. Розробка й впровадження в клінічну практику ефек-тивних методів діагностики і корекції дебютантних форм сексуальної дис-функції у чоловіків, що являє собою психосоматичну патологію, є склад-ною проб-лемою сексології, яка поки що не втрачає своєї актуальності. Склад-ність її пов’язана із труднощами виявлення психосоматичних співвідношень при дебю-тант-ному порушенні сексуального здоров’я, різноманітністю його при-чин, полі-морфністю проявів і, головне, з тим, що в генезі дебютантних форм сексуальної дисфункції навряд чи не визначальними є особливості не тільки псхосек-су-ального розвитку, але й особистості кожного з подружжя і сполучення в по-друж-ній парі цих особливостей, а також типів сексуальної культури.

У зв’язку з недостатньою вивченістю психосоматичних співвідношень при дебютантних формах сексуальної дисфункції у чоловіків клінічна сексо-ло-гія не має поки що достатньо ефективних методів корекції сексуальної дез-адаптації подружньої пари, зумовленої цією патологією. Психотерапевтичні ме-то-ди, що використовуються для її корекції, не можуть бути з успіхом за-с-то-совані без відповідної модифікації, що враховує психосоматичні спів-від-но-шення при даному розладі та їхню роль у розвитку подружньої дез-адаптації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ро-бо-ту виконано у відповідності з планом наукових досліджень Харківської ме-дич-ної академії післядипломної освіти за темою: "Соціальні, психологічні, біо-логічні чинники в етіології та патогенезі, корекції та профілактиці по-рушень сексу-аль-ного здоров’я" (рег. № 0195U020613).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження стали виявлення з по-зицій системного підходу психосоматичних співвідношень при дебю-тант-ному розладі сексуальної функції у чоловіків, причин та механізмів розвитку пов’я-заної з ним сексуальної дезадаптації подружньої пари і розробка на цій основі ефективної системи психотерапевтичної корекції.

Поставлена мета визначила необхідність розв’язання таких задач:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об’єкт дослідження – психосоматичні співвідношення при дебю-тан-т-ній сексуальній дисфункції у чоловіків та подружня дезадаптація за даної патології.

Предмет дослідження – психосоматичні співвідношення при ерек-тиль-но-му, еякуляторному та оргазмічному типах сексуальної дисфункції у чоло-ві-ків, механізми розвитку подружньої дезадаптації, що виникає при цих розладах.

Методи дослідження – клініко-патопсихологічні, клінічні; системно-структурний аналіз сексуального здо-ров’я; психодіагностичні методи дослідження особистості та міжособис-тісних стосунків; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Новим у роботі є вико-рис-тання системного між-дис-циплінарного підходу до вивчення типів і форм дебютантного порушення сек-суальної функції у чоловіків, психосоматичних співвідношень і меха-ніз-мів формування подружньої дезадаптації за даної патології. У результаті ком-п-лекс-ного всебічного обстеження подружжя з ураху-ванням парного харак-теру сек-суальної функції уперше виявлено психо-соматичні співвідношення при різних формах дебютантної сексуальної дис-функції у чоловіків, причини, умови ви-никнення, перебіг і прояви різних варіантів сексуальної дезадаптації подруж-ньої пари, що розвивається при них.

Уперше визначено співвідношення психогенних, соціогенних, нега-тив-них соціально-психологічних та соматичних чинників у порушенні сексу-аль-ного здоров’я подружньої пари, в якій у чоловіка має місце сексуальна дис-функція. Запропоновано системну концепцію формування дебютантної сек-су-альної дисфункції як психосоматичного розладу, в основі якого лежить взає-мо-дія конфлікту з особистістю.

Практичне значення одержаних результатів. Прак-тич-ну значущість мають розроблені критерії диференційної діагностики клініч-них форм дебю-тантної сексуальної дисфункції, виявлення варіантів психосо-ма-тичних співвід-ношень при досліджуваному розладі у чоловіка і визначення особ-ливостей ви-ник-нення та проявів пов’язаної з ним дезадаптації подруж-ньої пари. На основі виявленої ролі негативних соціальних, психологічних і со-ма-тич-них чинників та їх співвідношення в генезі подружньої дезадаптації розроб-лено систему її психотерапевтичної корекції, яка успішно засто-сову-ється в клі-нічній практиці.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Сумського об-ласного психоневрологічного диспансеру; Харківського обласного центру сі-мей-ного лікарсько-психологічного консультування при Харківському об-лас-но-му психоневрологічному диспансері; Харківського міського психонев-роло-гіч-ного диспансеру № 3; в педагогічний процес на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено комплексне клініко-психопатологічне, клі-ніч-не, сексологічне та психодіагностичне обстеження 100 чоловіків із дебютантною сексу-альною дисфункцією та їхніх дружин. Усім па-ці-єнтам особисто автором на-дано психотерапевтичну допомогу. Дисертантом виконано статистичну обробку і науко-ву інтерпретацію здобутих у досліджен-нях даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях секції сексопатології Харківського науково-ме-дичного товариства (Харків, 1998, 1999, 2001рр.); на науково-практичній кон-фе-ренції "Реабілітація хворих на психічні захворювання" (Харків,2001р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 самостійних нау-ко-вих статей у спеціальних журналах, затверджених ВАК України і 2 – у збірках матері-алів науково-прак-тичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 220 стор. машинопису (172 стор. основний текст). Дисертація складається зі вступу, оглядової глави, 6 глав власних досліджень, заключної глави, висновків, списку використаних джерел і додатка. Матеріали дисертації ілюструють 17 таблиць і 2 рисунки. Бібліографічний список містить 275 джерел, з них 167 вітчизняних і 78 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Під спостереженням перебувало 100 подружніх пар, що звернулися по сек-сологічну допомогу до Сумського обласного психоневрологічного дис-пан-се-ру за період 1997 – 2000рр. з приводу сексуальної дездаптації, яка ви-ник-ла з са-мого початку подружнього життя внаслідок сексуальної дисфункції у чоловіка.

Серед чоловіків у 43 (434) відзначалася відсутність генітальних реак-цій (еректильна дисфункція, F 52.2), у 36 (365%) пацієнтів спостерігалося передчасне сім’явипорскування (еякуляторна дисфункція, F 52.4), і у 21 (213%) чоловіка мала місце оргазмічна дисфункція (F 52.3).

Переважна більшість хворих – 855% – були віком від 25 до 30 років, 154% – віком 31 – 40 років. Усі подружні пари одружені першим шлюбом. Біль-шість із них (665%) мали порівняно невеликий стаж подружнього життя – від кількох місяців до 2 років, лише за еякуляторної дисфункції шлюб час-тіше тривав більше – до 3 – 5 років.

Дослідження проводили з позицій системного підходу з урахуванням багатомірності забезпечення і парного характеру сексуальної функції.

Клінічне обстеження охоплювало вивчення соматичного (в тому числі нев--рологічного, урологічного та гінекологічного) і психічного стану хворих та їхніх дружин, а також дослідження сексуального здоров’я подружжя. Зва-жа-ючи на те, що у чоловіків в обстежених подружніх парах мали місце дебю-тантні форми сексуальних дисфункцій, вивчали їх психосексуальний та со-мато-сек-суальний розвиток. Вивчаючи порушення статевого дозрівання паці-єнтів, ми виходили з концепції психосексуального дизонтогенезу В.М.Маслова, И.Л.Бот-невой, Г.С.Васильченко (1990).

З метою з’ясування причин і генезу сексуальної дисфункції чоловіка та психосоматичних співвідношень за неї, а також механізмів порушення сек-су-альної гармонії обстежених подружніх пар використовували системно-струк-турний аналіз сексуального здоров’я, розроблений В.В.Кришталем (1999). Згід-но з запропонованою ним чотирифакторною концепцією сексу-аль-ного здоров’я системний аналіз його передбачає вивчення стану анатомо-фі-зіологічної основи сексуальності і соціальних, психологічних, соціально-пси-хологічних чинників, що детермінують сексуальну поведінку.

Залежно від рівня взаємодії подружжя системний аналіз сексуального здо-ров’я передбачає оцінку стану його соціального, психологічного, соці-аль-но-психологічного і анатомо-фізіологічного (біологічного) компонентів та їх скла-дових.

Тип статевої конституції чоловіків досліджували за методикою Г.С.Ва-сильченко (1990), тип статевої конституції жінок – за И.Л.Ботневой (1990).

Особистість подружжя досліджували з позицій найбільш прийнятих у психології концепцій діяльності (А.Н.Леонтьев, 1975), стосунків (В.Н.Мяси-щев, 1960), спілкування (А.А.Бодалев, 1980; Б.Ф.Ломов, 1981) та персо-на-лізації (А.В.Петровский, 1990).

Типи сексуальної мотивації і мотиви статевого акту, типологію шлю-бу ви-значали за В.В.Кришталем (1999). Досліджували також психосексуальні типи чоловіка і жінки за С.С.Либихом (1979).

Психодіагностичне дослідження було спрямовано на вивчення ха-рак-те-рологічних особливостей подружжя, диспозицій їхньої особистості, між-осо-бис-тісних стосунків подружжя, особливостей їхньої статеворольвої по-ведінки і з’я-сування значення цих характеристик у формуванні подружньої дезадаптації. При цьому використовувалася статеворольова шкала Dur-Moll L.Szondi (1960), що дає можливість визначити маскулінність чоловіків на біогенному рівні, і статеворольова шкала ACL A.B.Heilbrun (1981), що харак-теризує маскулінність й фемінінні риси особистості на соціогенному рівні.

Для оцінки подружньої адаптації, яка є складним, багатомірним фено-ме-ном, ми проводили аналіз за різними параметрами: причини, характер і час-тота кон-фліктів, рівень злагоди подружжя, стан функцій сім’ї, вдоволеність парт-не-ром, оцінка стійкості шлюбу самим подружжям, переживання щастя по-друж-жям та ін. Для вимірювання рівня подружнього щастя було викорис-тано одношкальний опитувальник подружньої комунікації Bienvenu (за А.С.Ко-чаряном, 1996). Проводили також обстеження пацієнтів та їхніх дру-жин за допомогою шкали сексуальності W.E.Snell, D.R.Papini (1989), що містила три субшкали: 1) самооцінка своїх сексуальних можливостей; 2) сек-суальна заклопотаність; 3) сексуальна депресія.

Для вивчення внутрішньої картини сексуальної дисгармонії (ВКД) подружжя застосовували методику ЛОБІ.

Для виявлення психосоматичних співвідношень при дебютантній сек-суальній дисфункції у чоловіків застосовували системно-структурну кон-цепцію психосоматичних розладів за В.В.Кришталем (2001). Для вивчення зв’язку особис-тісних відмінностей хворих із психосоматичними розладами вико-ристовували Торонтську алекситимічну шкалу (P.E.Sifneos, 1973).

Усі здобуті в дослідженнях клінічні дані статистично оброблено за таб-ли-цями відсотків та їх помилок, результати психодіагностичних дос-ліджень – за методом Стьюдента з імовірністю вірогідності p<0,05.

Вивчення преморбідних рис характеру подружжя показало, що прак-тично у всіх (985%) чоловіків мали місце явно виражені акцентуації ха-рак-теру. У хворих з еректильною дисфункцією переважав астенічний (498%), з еякуляторною – психастенічний і гіпертимний (618%), з оргаз-міч-ною – асте-нічний і шизоїдний (6114%) типи акцентуацій характеру. У жі-нок серед акцен-туацій характеру найчастіше відзначався істеричний тип (224%), але у значної частини (294%) акцентуацій не було виявлено. При цьому у більшості ви-пад-ків спостерігалося несприятливе сполучення або іс-те-ричного типу акцентуації з психастенічним чи епілептоїдним, або псих-ас-тенічного з гіпертимним, а також однакових типів акцентуації характеру. Вив-чення психічного стану подружжя показало, що у всіх чоловіків і біль-шості їхніх дружин були ті чи інші невро-тичні розлади. У чоловіків най-частішим було нав’язливе очікування невдачі ста-тевого акту – відповідно до 568 і 4311% при еякуляторній та оргазмічній дисфункції. Досить частою (257%) при еякуляторній дисфункції була невра-стенія. Крім того, при ере-к-тильній дисфункції нерідко траплявся посттрав-матичний стресовий розлад (166%), а при оргазмічній – коїтофобія (1910%). Най-більш рідкими у чоло-ві-ків були обсесивний, тривожно-депресивний та тривожно-фобічний розлади (від 22 до 42%). Такий великий розкид невро-тичної симптоматики був зу-мов-лений особистісними відмінностями пацієнтів. У дружин хворих най-частіше мали місце гіпотимія та соматизовані розлади.

Результати дослідження урологічного статусу чоловіків дали мож-ли-вість виявити урологічну патологію: майже у 1/3 хворих із передчасною ея-ку-ля-цією спостерігався мовчазний простатовезикулізм, а у 406% решти чо-ловіків (з ерек-тильною та оргазмічною дисфункцією) – застійний простатит і ознаки затримки статевого дозрівання, що могло сприяти послабленню сек-суальної функ-ції. У 288% чоловіків з еякуляторною дисфункцією було вияв-лено також неврологічну симптоматику, що свідчить про наявність синдрому пара-цент-ральних часточок. Обстеження жінок соматичних захворювань, які могли б негативно впливати на їхню сексуальну функцію, не виявило.

Клінічними симптомами дебютантної сексуальної дисфункції були: при еректильній дисфункції – труднощі або неможливість досягання та/або під-три-ман-ня ерекції, достатньої для проведення статевого акту при збережені спон-танних ерекцій; при еякуляторній дисфункції – нездатність регулювати трива-лість статевого акту; при оргазмічній дисфункції – відсутність оргазму або, значно рідше, досягнення його з великими труднощами і з великою за-тримкою. У дружин хворих характерними були сексуальні порушення від-нос-ного харак-теру, при еректильній дисфункції у чоловіка – зменшення лю-брикації і ан-оргазмія, при еякуляторній дисфункції – аноргазмія, при оргаз-мічній дис-функ-ції – нерідко бажання уникнути сексуальних контактів через їх виснажливий характер.

Вивчення стану сексуального здоров’я подружжя за його критеріями по-ка-зало, що соматосексуальний розвиток був уповільнений у переважної біль-шості (819%) хворих з оргазмічною дисфункцією, а психосексуальний – у всіх цих пацієнтів і більшості (608%) – з еректильною дисфункцією. У чо-ло-віків з еякуляторною дисфункцією статевий розвиток був здебільшого своє-часним. Асинхронії статевого розвитку відзначалися у всіх чоловіків з ор-газмічною і більшості – з еректильною дисфункцією. Трансформація стате-ворольової пове-дін-ки спостерігалася при всіх типах дисфункції (частіше – 7210% – при оргаз-міч-ній), гіперрольова поведінка відзначалася лише при еякуляторній та оргаз-мічній (відповідно у 197 і 2810%).

Усі подружжя були недостатньо та/або неправильно поінформовані в питаннях психогігієни статевого життя. Серед типів сексуальної мотивації у чо-ловіків переважав генітальний (при оргазмічній дисфункції він складав 100-5%), тоді як у жінок часто (до 538% при еякуляторній дисфункції у чоловіка) відзначався ігровий її тип, що було суттєвим дисгармонуючим чин-ником. Мо-тивом статевого акту у пацієнтів з еректильною дисфункцією найчастіше було виконання подружнього обов’язку, у чоловіків з еякулятор-ною дисфункцією – бажання дати насолоду дружині, сексуальне самостверд-ження і отримання ор-газ-му так само, як і в жінок. Останній мотив був основ-ним і в чоловіків з оргазмічною дисфункцією.

У жодного з чоловіків не було сильної статевої конституції, причому більш ніж у половини пацієнтів з еректильною і у всіх – з оргазмічною дис-функцією статева конституція була слабкою. Жінки найчастіше належали до се-ред-нього типу статевої конституції, а у 2810% дружин хворих з оргаз-міч-ною дисфункцією була сильна статева конституція.

У чоловіків з еректильною та оргазмічною дисфункцією лібідо було де-що послаблене, у пацієнтів з еякуляторною дисфункцією і у жінок воно бу-ло здебільшого збережене. Відсоток оргастичності був високий (до 85%) у дру-жин пацієнтів з оргазмічною дисфункцією і дуже низький (не більш 10-15%) у реш-ти жінок.

Генітальні ерогенні зони були неадекватні і слабо виражені у біль-шості (5711%) чоловіків з оргазмічною дисфункцією. Коїтальне збудження було слаб-ким у всіх пацієнтів з еректильною і більш ніж у половини – з ор-газ-мічною дисфункцією, сильне коїтальне збудження спостерігалося у всіх чо-ловіків з еякуляторною дисфункцією. У 1/3 пацієнтів з оргазмічною дис-функцією мала міс-це рання допубертатна мастурбація, а її техніка не сприяла формуванню адекватних ерогенних зон, що беруть участь у підтриманні сексуального збуд-жен-ня при статевому акті.

Переважна більшість подружжя (835%) відчували один до одного лю-бов. Чоловіки найчастіше, особливо при еректильній дисфункції (608%), на-ле-жали до психосексуального типу чоловік-син, найбільш рідко траплявся агре-сивний варіант типу чоловік-чоловік (65%); серед жінок найчастіше зу-стрі-чалися типи жінка-мати (435%) і жінка-дочка (235%). Серед типів сек-су-аль-ної культури у чоловіків переважали невротичний та примітивний (від-повідно 505 і 445%), у жінок, окрім цих типів, часто мав місце також ліберальний тип сексуальної культури (215%). Гармонійного аполлонів-сь-кого типу сексу-аль-ної культури не було ні в кого з подружжя. Ступінь сек-суальної привабливості чоловіків і дружин одне до одного здебільшого був ви-соким, рідше середнім, проте у всіх мала місце невідповідність діапазону прийнятності. Всі чоловіки та жінки зазнавали психосексуальної невдово-леності.

Таким чином, при розглядуваних типах дебютантної сексуальної дис-функції у чоловіків спостерігалося різне співвідношення психогенних, соціо-генних та соматогенних чинників. Еректильна дисфункція була психогенно, ея-ку-ляторна – соматогенно, в деяких випадках психогенно обумовленою, а в ге-незі оргазмічної дисфункції відігравали роль соціогенні та психогенні чинники. Як було відзначено, наслідком еректильної дисфункції стала віргогамія (незай-маний шлюб) у 548%, а наслідком оргазмічної дисфункції – безплідність у 100-5% подружніх пар.

При психодіагностичному дослідженні у половини чоловіків було ви--яв-лено наявність алекситимії і визначено чітку залежність між алекситимією і ти-пом дебютантної сексуальної дисфункції: алекситимія мала місце у 895% чо-ловіків з еректильною і у 6211% – з оргазмічною дисфункцією і не відзна-ча-лася в жодного з пацієнтів з еякуляторною дисфункцією. Серед дру-жин хворих алекситимія траплялася рідко (65%).

Вивчення статеворольової поведінки дало можливість виявити най-вищі показники маскулінності на рівні Я-концепції у чоловіків з епілепто-їд-ною, гіпертимною та істеричною, найнижчі – у пацієнтів з астенічною і шизоїдною ак-цен-туаціями ха-рактеру. На біогенному рівні гіпермаскулінність виявлялася у чо-ловіків з епі-леп-тоїдним, гіпертимним, істеричним та шизоїдним типами акцентуацій, а гіпо-маскулінність – у хворих із психастенічним та астенічним її типами. Здо-буті дані свідчать про міжрівневу статеворольову дискордантність при псих-астенічній та ши-зоїдній акцентуаціях характеру, що дає змогу припустити наявність у пацієнтів внут-рішньоособистісного конф-лікту.

Усі чоловіки неправильно реагували на існуючий у них сексуальний роз-лад та подружню дисгармонію. Найчастіше при еректильній дисфункції відзначалися ергопатичний та нев-растенічний тип ВКД, при еякуляторній дис-функції – обсесивно-фобічний, при оргазмічній – ергопатичний та три-вож-ний ти-пи. Серед жінок найпоширенішими були неврастенічний і егоцент-рич-ний типи ВКД.

У обох з подружжя переважали умовно функ-ціональні шлюби (605%), при чому при психастенічній акцентуації характеру вони складали 916%, при астенічній – 7515%, при істеричній – 569%. Нефункціональних шлюбів було більше при епі-лептоїдному (6733%), гіпертимному (7814%) та шизоїдному (5410%) типах акцентуації характеру у чоловіків.

Системно-структурний аналіз сексуального здоров’я за його компо-нен-тами і складовими показав сукупне їх порушення у всіх обстежених по-дружніх пар. При цьому стрижневим, тобто причиною дисгармонії, було ура-жен-ня у всіх чоловіків – психологічного компонента при еректильній дис-функції і в біль-шос-ті – психічної складової анатомо-фізіологічного компо-нен-та; при еяку-ля-торній дисфункції – нейрогуморальної, психічної або гені-тальної складових цьо-го компонента; при оргазмічній дисфункції – соці-ального компонента, пси-хічної або нейрорегуляторної складової анатомо-фі-зі-ологічного компонента. Порушення інформаційно-оцінної складової соці-аль-ного компонента поглиб-лю-вало сексуальну дисгармонію подружжя.

Результати системного аналізу сексуального здоров’я подружніх пар, що перебували під нашим спостереженням, дали змогу виявити чотири дез-інтег-раційні варіанти психосоматичних співвідношень: психосоматичний, соціо-сома-тич-ний, соціопсихосоматичний і соматопсихічний.

На підставі здобутих даних запропоновано таку класифікацію клі-нічних форм різних типів дебютантної сексуальної дисфункції.

І. Еректильна дисфункція.

1.

2.

3.

4.

ІІ. Еякуляторна дисфункція – передчасне сім’явипорскування.

1.

2.

3.

ІІІ. Оргазмічна дисфункція.

1.

2.

3.

Комунікативна форма еректильної дисфункції грунтується на пору-шен-ні міжособистісних стосунків подружжя внаслідок наявності у чоловіків таких рис характеру, як боязкість, соромливість і невміння спілкуватися на сексуальні те-ми. У психосексуальному розвитку таких чоловіків зазвичай від-значається ре-тардація, сексуальне лібідо слабко виражене, статеворольова поведінка транс-формована. Відзначається зворотна залежність частоти цієї фор-ми дисфункції від віку, життєвого та подружнього досвіду. Коїтофобія формується внаслідок невдалого сексуального дебюту та самонавіювання і яв-ляє собою нав’язливе переживання страху, що загострюється при спробі здійснити статевий акт або навіть при думці про це. Ця форма виникає в осіб із такими рисами, як легкість утворення нав’язливих страхів, думок, бояз-кість, схильність до самоаналізу. Сприяє її розвиткові слабка статева кон-сти-ту-ція. З очікуванням невдачі стате-во-го акту перше фіаско може бути зумовлене різ-ни-ми ситуаційними чинниками, але спричинене ними тривожне очіку-вання анерекції призводить у осіб із три-вожно-помисловими рисами ха-рактеру до дезавтоматизації сексуальних реак-цій. Паторефлекторна форма ерек-тильної дисфункції являє собою вироблення патологічного умовного рефлексу в результаті фіксації невдачі статевого акту, зумовленої якимось ситуаційним моментом.

Очікування невдачі при еякуляторній дисфункції полягає у нав’яз-ли-вому побоюванні передчасного сім’явипорскування. Статева конституція чо-ло-віків із даною формою дисфункції здебільшого є середньою, лібідо збе-режене, ерогенні зони адекватні. Для хворих є характерним активне звертання по лікарську допо-мо-гу. При мовчазному простатовезикулізмі єдиним проя-вом захворювання є пе-редчасна еякуляція. В анамнезі хворих позначаються фрустрації, дизритмія ста-тевого життя, тобто стани, що можуть призводити до порушення гемо- та лім-фо-динаміки. Часто в чоловіків із цією формою дис-функції спостерігаються пе-редчасний статевий розвиток, середній тип ста-тевої конституції. Дезін-тег-ра-ційна форма еякуляторної дисфункції є нас-лідком первинного ураження пара-центральних часточок – вищих коркових центрів, що регулюють урогенітальні механізми. Основні клінічні прояви цієї форми – наявність енурезу в анамнезі, пе-ред-часна еякуляція і відсутність збіль-шення тривалості статевого акту при ексцесах.

Розвиток паторефлекторної форми оргазмічної дисфункції пов’язаний із особливостями мастурбаційної техніки, які не сприяли формуванню адек-ватних генітальних ерогенних зон і призвели до виникнення патологічного умовного рефлексу. Психосексуальний розвиток хворих є уповільненим, ста-тева конс-ти-туція послаблена, еротичне і сексуальне лібідо слабко виражені. Найчастіше да-на форма виникає в осіб із шизоїдною та астенічною акцен-туаціями характеру. Ерогенна форма оргазмічної дисфункції обумовлюється несформованістю адек-ват-них генітальних ерогенних зон, що призводить до зниження реактивності ея-ку-ляторної системи. Клінічні її прояви – сексуальна гіпе- або анестезія і від-сутність еякуляції. Слід відрізняти цю форму від сек-суально-еротичної форми оргазмічної дисфункції, в основі якої лежить невід-повідність впливу на еро-ген-ні зони бажаному або його невідповідність сексу-альним перевагам при гені-таль-ному контакті. Сексуально-еротична форма дис-функції розвивається за не-відповідності діапазону прийнятності подруж-жя, їхньої сексуальної мотивації і мо-тивів статевого акту, психосексуальних типів чоловіка і жінки, сексуальних експектацій.

При всіх типах і формах дебютантної сексуальної дисфункції у чоло-ві-ків та їхніх дружин виникають сексуальні порушення відносного характеру. При еректильній і еякуляторній дисфункції це різке зниження оргастичності або аноргазмія, при оргазмічній дисфункції – невдоволеність статевим жит-тям че-рез відсутнісь оргазму у чоловіка, тривалі й виснажливі статеві акти та від-сутність дітей. Зазначені порушення поглиблюють подружню дисгар-мо-нію.

Аналіз психосоматичних співвідношень при дебютантній сексуальній дисфункції у чоловіків дав змогу виявити співвідношення і роль чинників, що беруть участь у її формуванні. Він показав, що у всіх чоловіків з ерек-тиль-ною дисфункцією основну роль у її генезі відігравали психогенні чинники – внут-рішньоособистісний та міжособистісний конфлікти, які зумовлюють невро-тичне придушення ерекції.

При еякуляторній дисфункції у 757% чоловіків причиною її були со-ма-то-генні чинники – синдром парацентральних часточок та мовчазний про-ста-то-ве-зикулізм, що призводять до неможливості регулювати сексуальні ре-ак-ції. У решти 257% причиною дисфункції були психогенні чинники, перед-усім внут-рішньоособистісний конфлікт.

У чоловіків з оргазмічною дисфункцією причинну роль в її розвитку ві-діграли соматогенні чинники, а саме суворе статеве виховання, що приз-водило до несформованості ерогенних зон, тобто до соматичного порушення.

Слід відзначити, що такий соціогенний чинник, як недостатня і непра-виль-на поінформованість у питаннях психогігієни статевого життя, відігра-вав сут-тєву роль у механізмах розвитку всіх типів і форм дебютантної сексу-альної дисфункції.

На підставі результатів проведеного дослідження нами було розроб-лено по-казану на наведеній нижче схемі системну концепцію розвитку пси-хо-со-матичних розладів, зокрема дебютантних форм сексуальної дисфункції, в ос-но-ві якої лежить взаємодія конфлікту з осо-бистістю. Роз-виток конфлікту – де-ст-рук-тивного (дисконфлікту) або конст-руктивного (еу-кон-флікту) – залежить від від-мінностей особистості – здат-нос-ті до емпатії, рів-ня домагань, самооцінки, наявності чи відсутності алекси-тимії та системи пси-хо-логічного захисту. Ви-ник-нення психосоматичних роз-ла-дів унаслідок дис-конф-лікту зумовили у наших пацієнтів несприятливі види психологічного захис-ту – витіснення і захист на біологічному рівні. Емоцій-ний розлад спричиняє вегетативно-судинну реакцію і призводить врешті-решт до ураження найбільш уразливої сексуальної функції.

Психосоматичний варіант характеризується наявністю усвідом-лю-ва-них та неусвідомлюваних психотравм, соціосоматичний визначається нега-тив-ним впливом соціальних чинників (передусім, неправильним загальним і статевим вихованням), соціосоматичний – порушенням міжособистісних сто-сунків, сома-то-психічний є наслідком існуючої соматичної патології. При со-матопсихічному варіанті динаміка психосоматичних співвідношень у сексу-альній дисфункції також визначається особистісною переробкою ситуації. Сексуальний розлад, будучи психотравмою, через ті ж самі механізми психо-логічного захисту приз-водить до невротичних розладів, які спричиняють ве-ге-тативно-судинні та ней-ро-гуморальні порушення, що посилюють сексуаль-ний розлад, знов зумов-люючи дисстрес та психотравму.

Виявлення системних механізмів психосоматичних співвідношень у ге-не-зі порушення сексуальної функції має бути неодмінною ланкою діагнос-тичного процесу, оскільки воно відкриває можливість диференційованої його етіологічної та патологічної корекції.

Розроблена нами система психотерапії дебютантної сексуальної дис-фун-к-ції у чоловіків та обумовленої нею сексуальної дисгармонії подружньої пари грунтується на апробованих сучасною сексологічною практикою принципах парності, комплексності, диференційованості, послідовності, етап-ності, адре-су-ється до інтраіндивідної, інтеріндивідної та метаіндивідної підсис-тем особис-тос-ті і складається з когнітивного, афективного, конативного та осо-бистісного ком-понентів (етапів психотерапії). Усі компоненти психо-те-рапії здійснюються у взаємозв’язку, як єдине ціле. Вибір методу конкрет-ного змісту корекції виз-начається клінічною формою сексуальної дисфункції у чоловіків і характером психосоматичних співвідношень за неї. При корекції подружньої дисгармонії важливо не тільки виходити з нозологічної природи дисфункції, але й врахо-вувати особистісні відмінності, реакцію подружжя на захворювання чоловіка і дисгармонію, рівень їх соціально-психологічної адаптації і моральні уявлення про статеве життя, поінформованість у питан-нях сексу, тип сексуальної моти-ва-ції тощо. Неодмінною умовою успішної корекції за всіх форм дебютантної сексуальної дисфункції є залучення дру-жини до активної участі у психо-тера-певтичному процесі.

Курс психотерапії починали з когнітивного (інформаційного) ета-пу, на якому використовували раціональну психотерапію та бібліотерапію.

На етапі афективної психотерапії для зняття негативних емоційних ре-акцій застосовували, крім того, гіпносугестію, аутогенне тренування, за необ-хід-ності – наркопсихотерапію. На конативному етапі основними метода-ми психо-терапії були комунікативний, статеворольовий, сексуально-еротич-ний тре-нінг з обов’язковою участю дружини.

При еректильній дисфункції дружину навчали правильної поведінки, спрямованої на зняття очікування невдачі у чоловіка, страху, невпевненості в собі, і правильної сексуальної поведінки, для чого використовували сексу-аль-но-еротичний тренінг, а також правильного реагування на невдачу у ста-тевому акті. При передчасному сім’явипорскуванні обох із подружжя знайо-мили зі спо-собами регулювання тривалості статевого акту, затримки еяку-ляції, що досягається за допомогою функціонального еротичного тренінгу, методу дао-терапії. При оргазмічній дисфункції використовували сексуально-еротичний тре-нінг, спрямований на формування адекватних ерогенних зон; тренінг про-во-диться спільно з дружиною, за необхідністю – з допомогою віб-ро-масажу. При кожній із форм сексуальної дисфункції ми рекомендуємо застосування медика-ментозних засобів фірми "Інверма", призначених для посилення ерекції, подов-ження часу настання еякуляції та посилення сексу-альних відчуттів у геніталь-них ерогенних зонах.

При психосоматичних розладах основним методом корекції є психо-терапія, при соматопсихічних – соматичне лікування (масаж передміхурової за-лози і хлоретилові блокади ромба Міхаеліса) та психотерапія, при соціо-психосоматичних – підвищення рівня сексуальної культури та психотерапія. Основним методом ліквідації алекситимії ми вважаємо персоналістичну психотерапію, що передбачає особистісний ріст пацієнта, для тренінгу якого використовуються групова психотерапія і рольові ігри.

Аналіз результатів проведення розробленої системи корекції після дво-річного катамнезу показав, що терапевтичний ефект був високий при всіх фор-мах еректильної та еякуляторної дисфункції, особливо при пато-реф-лек-тор-ній, мов-чазному простатовезикулізмі, синдромі парацентральних часто-чок, очі-ку-ван-ні невдачі при еректильній дисфункції. Гірше піддавався корек-ції ор-газ-міч-ний тип сексуальної дисфункції, точніше дві його форми – пато-рефлекторна і особ-ливо ерогенна, при якій у 1/3 пацієнтів удалося досягти лише часткової ко-рек-ції. Тим часом корекція була цілком успішною при сексуально-фобічній фор-мі даного типу дисфункції. Невдачі статевих актів, що частіше, ніж за ін-ших форм, виникали при комунікативній формі дис-функції, були пов’язані з по-друж-німи конфліктами, а при ерогенній формі – з психологічною не-прий-нят-ніс-тю сексуально-еротичного тренінгу. Рециди-вів упродовж 2 років спостережень не було ні в кого з пацієнтів.

У цілому повної корекції дебютантної сексуальної дисфункції було досягнуто у 734%, значного поліпшення – у 234% пацієнтів.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

3.1. Психосоматичний варіант має місце при еректильній дисфункції, рід-ше (257%) при передчасній еякуляції, обумовлених психогенними чин-ни--ками – внутрішньоособистісним конфліктом, алек-ситимією у чоловіка і непра-виль-ною сексуальною поведінкою дружини. Еректильний тип дисфункції проявляється в трьох клінічних формах – коїтофобії, очікуванні сексуальної невдачі, патореф-лек-торній і у 548% подружніх пар призводить до віргогамії (незайманого шлю-бу). Передчасна еякуляція проявляється у формі очікування сексуальної невдачі.

3.2. Соціосоматичний варіант психосоматичних співвідношень спо-стерігається при оргазмічній дисфункції, обумовленій відсутністю адек-ватних генітальних ерогенних зон у чоловіків, несформованих унаслідок су-во-рого статевого виховання, і проявляється в пато-реф-лекторній, ерогенній і сексуально-еротичній формах і призводить до безплід-ного шлюбу у всіх подружніх пар.

3.3. Соціопсихосоматичний варіант відзначається при еректильній дисфункції, обумовлюється порушенням міжособистісних стосунків і проявляється у комунікативній формі сексуальної дисфункції.

3.4. Соматопсихічний варіант психосоматичних співвідношень відзна-чається при передчасному сім’явипорскуванні (у 758% випадків) унаслідок мовчазного простатовезикулізму або синдрому парацентральних часточок. Клінічні форми даного типу дисфункції – мовчазний простатовезикулізм і дез-інтегральна форма (синдром парацентральних часточок).

4.

5.

6.

7.

7.1. При еректильній дисфункції сексуально-еротичний тренінг поля-гає в навчанні подружжя правильної сексуально-еротичної поведінки, спря-мо-ваному на зняття невротичного гальмування адекватних ерекцій.

7.2. Пацієнтам з оргазмічною дисфункцією має проводитися сексу-ально-еротичний тренінг, спрямований на формування в них адекватних гені-тальних ерогенних зон. Тренінг здійснюється спільно з дружиною, за необ-хід-ності – з використанням вібромасажу.

7.3. При еякуляторній дисфункції поряд із нормалізацією еякуляторної системи у чо-ловіків слід навчати обох із подружжя способів регулювання тривалості статевого акту, що досягається з допомогою функціонального еротичного тренінгу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Павлюк П.О. Дебютантна сексуальна дисфункція у чоловіків: психо-со-ма-тичні співвідношення і психотерапія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології. – Київ, 2001.

Проведено всебічне обстеження з позицій системного підходу 100 чоло-ві-ків із дебютантним порушенням сексуальної функції та їхніх дружин. Вияв-лено психосоматичні співвідношення при різних формах дебютантної сексу-альної дисфункції у чоловіків, причини, механізми розвитку і прояви різних варі-антів обумовленої нею сексуальної дисгармонії подружньої пари. Запро-поновано концепцію формування психосоматичних розладів, в основі якої лежить взаємодія конфлікту з особистістю.

Розроблено критерії диференційної діагностики клінічних форм дебю-тантної сексуальної дисфункції і високоефективну систему психотера-пев-тичної корекції подружньої дезадаптації за даної патології у чоловіка.

Ключові слова: дебютантна сексуальна дисфункція, психосоматичні співвідношення, сексуальна дисгармонія, психотерапевтична корекція

АННОТАЦИЯ

Павлюк П.А. Дебютантная сексуальная дисфункция у мужчин: психосоматические соотношения и психотерапия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. Украинский научно-исследова-тельский институт социальной и судебной психиатрии и наркологии. – Киев, 2001.

Проведено всестороннее обследование с позиций системного подхода 100 супружеских пар, в которых имели место дебютантная сексуальная дисфункция у мужа и сексуальная дисгармония. Исследованы причины, механизмы развития, течение и клинические проявления диагностированных у мужчин типов дисфункции – эректильной, эякуляторной (преждевременная эякуляция), оргазмической, выявлены различные их клинические формы, психосоматические соотношения при них и обусловленные ими варианты сексуальной дисгармонии супружеской пары.

Показано, что все мужчины с дебютантной сексуальной дисфункцией и большинство их жен страдают теми или иными невротическими расстройствами. У подавляющего большинства мужчин выявлены явные акцентуации характера и у половины – алекситимия.

Системно-структурный анализ сексуального здоровья по его интегральным критериям и по компонентам и составляющим позволил установить разное соотношение психогенных, социогенных и соматогенных факторов в генезе имеющихся у мужчин сексуальных расстройств. Эректильная дисфункция была психогенно, эякуляторная – соматогенно, в некоторых случаях психогенно обусловленной, в генезе оргазмической дисфункции играли роль социогенные и психогенные факторы. В результате системно-структурного анализа предложена классификация клинических форм указанных типов дебютантной сексуальной дисфункции и дано их детальное описание.

На основании результатов проведенного исследования разработана системная концепция развития психосоматических расстройств, в основе которой лежит взаимодействие конфликта с личностью. Показано, что развитие деструктивного или конструктивного конфликта зависит от особенностей личности. Неблагоприятные особенности личности, и в частности виды психологической защиты, ведут к эмоциональному расстройству, которое вызывает вегетативно-сосудистую реакцию и приводит к поражению наиболее уязвимого органа или системы организма.

В результате анализа психосоматических соотношений показано, что при дебютантной сексуальной дисфункции у мужчин имеют место четыре дезинтеграционных варианта психосоматических соотношений: психосоматический, социосоматический, социопсихосоматический и соматопсихический. Сделан вывод, что выявление системных механизмов психосоматических соотношений в генезе нарушения сексуальной функции должно быть непременным звеном диагностического процесса, поскольку оно открывает возможность его дифференцированной этиологической и патогенетической коррекции.

Разработанная система психотерапевтической коррекции дебютантной сексуальной дисфункции у мужчин и обусловленного ею нарушения сексуального здоровья супружеской пары позволяет получить достаточно высокий и стойкий терапевтический эффект в 734% случаев.

Ключевые слова: дебютантная сексуальная дисфункция, психосоматические соотношения, сексуальная дисгармония, психотерапевтическая коррекция

ANNOTATION

Pavluk P.A. Debutante sexual disfunction in men: psychosomatic correlation and psychotherapy. – Manuscript.

Thesis for candidate of medical science degree by speciality 14.01.16 – psychiatry. Ukrainian research institute of social and judicial psychiatry and narcology, Kiyv, 2001.

100 men with debutante disorder of sexual function and their wives were studied all-round from the system