ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

ПРОХОДОВСЬКИЙ РУСЛАН ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК 796.325: 796.015.1

СТРУКТУРА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ І РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ РІВЕНЬ СПОРТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЮНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Єфімов Анатолій Олександрович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри водних видів спорту.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Єрмаков Сергій Сидорович, Харківський художньо-промисловий інститут, завідувач кафедри фізичного виховання;

доктор педагогічних наук, професор Похоленчук Юрій Тимофійович, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри фізичного виховання і спорту.

Провідна установа:

Харківська державна академія фізичної культури, кафедра спортивних ігор, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Харків.

Захист відбудеться 24 квітня 2002 р. о 16 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.856.01 Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий 22 березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук Олешко В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Спортивне тренування юних волейболістів містить в тій чи іншій мірі всі основні розділи або відносно самостійні аспекти: технічний, фізичний, тактичний, психічний та інтегральний. Така структура дає можливість краще зрозуміти складові спортивної майстерності, дозволяє певною мірою систематизувати засоби і методи їхнього вдосконалення, систему контролю і управління процесом спортивного вдосконалення юних волейболістів (В.М. Заціорський, 1970; В.М. Платонов, 1997; Л.П. Матвєєв, 1997).

При цьому слід враховувати те, що кожна із сторін підготовленості залежить від ступеня досконалості інших її сторін, визначається ними і, у свою чергу, визначає їхній рівень.

Кількість різних проявів окремих рухових якостей у волейболі досить велика, тому розвиток і ефективне вдосконалення кожного з них вимагає належного наукового обґрунтування. У процесі гри у волейбол, як і в спортивних іграх у цілому, постійно виникає проблема швидкого реагування на несподівані дії суперників, що вимагає високих швидкісних якостей при виконанні окремих технічних прийомів гри, швидкості орієнтування, здійснення атакувальних пересувань і захисних дій в умовах дефіциту часу, складної взаємодії з партнерами по команді. Окрім цього, останні зміни правил змагань у волейболі передбачають значну інтенсифікацію гри, що, в остаточному результаті, ускладнює процес спеціальної фізичної підготовки і викликає необхідність реалізації такої методики, яка дозволила б спортсмену не тільки мати досить високі показники розвитку профільних фізичних якостей, але і забезпечувати спроможність їхньої реалізації у взаємозв'язку з технікою гри і між собою (А.В. Бєляєв, 1975; Ю.Д. Желєзняк, 1980; С.С. Єрмаков, 1997).

Дослідженню сторін спеціальної фізичної підготовленості волейболістів присвячено досить багато робіт (М.А. Бєляєв, 1975; Є.В. Фомін,1979; Ю.М. Клєщев, 1995; Н.Є. Александрова 1999 та ін.). Проте наукові дослідження, що проводились в цій галузі, були спрямовані, як правило, на вивчення окремих сторін чи підготовленості рухових здібностей, які різною мірою впливають на рівень спортивних досягнень у волейболі (Е.К. Ахмеров, 1972; Као Ван Тхи, 1973; Н.І. Волков, А.В. Бєляєв, Ю.М. Смирнов, 1977; А.В. Івойлов, 1981; Ю.Д. Желєзняк, 1988).

Проте систематизувати і використовувати наявні відомості через їхню різноплановість практично неможливо. Крім цього, більшість досліджень належить до 70-80 років і проводилася із залученням контингенту дорослих спортсменів високої кваліфікації.

У зв'язку з викладеним, дослідження структури фізичної підготовленості юних волейболістів і формування на цій основі шляхів оптимізації тренувального процесу з метою розвитку фізичних якостей, що визначають рівень спортивних результатів, є актуальним і зумовило формулювання мети і завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень відповідає темі Зведеного плану НДР на 1998—2000 рр. 2.2.3. “Взаємозв'язок системи підготовки і змагальної діяльності в ігрових видах спорту”, яка була розроблена в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (№ держреєстрації 0199U000939).

Мета роботи — дослідження змагальної діяльності, структури фізичної підготовленості і наукове обґрунтування алгоритму програмування і використання засобів і методів розвитку фізичних якостей юних волейболістів.

Задачі дослідження:

1. Визначити рівень розвитку фізичних якостей юних волейболістів.

2. Визначити найважливіші фізичні якості, які забезпечують змагальну діяльність волейболістів.

3. Дослідити структуру фізичної підготовленості юних волейболістів.

4. Розробити і науково обґрунтувати алгоритм програмування і використання засобів і методів удосконалення фізичної підготовленості юних волейболістів.

Об'єкт дослідження — змагальна діяльність і тренувальний процес юних волейболістів.

Предмет дослідження — структура фізичної підготовленості і методика розвитку фізичних якостей, які визначають рівень фізичних результатів юних волейболістів.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, антропометричні вимірювання, педагогічне тестування, педагогічні спостереження, методи статистичної обробки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає:

- у встановленні нових наукових фактів про рівень фізичної підготовленості юних волейболістів;

- у виявленні найважливіших для юних волейболістів фізичних якостей, які забезпечують якісну змагальну діяльність;

- у визначенні комплексу контрольних показників, які характеризують рівень розвитку фізичних якостей юних волейболістів;

- у виявленні кореляційних залежностей між різними фізичними якостями юних волейболістів;

- у науковому обґрунтуванні алгоритму програмування і використання засобів і методів удосконалення фізичної підготовленості юних волейболістів.

Результати проведених досліджень дозволили доповнити і розширити теоретичні зведення про фізичну підготовленість, про структуру фізичної підготовленості, про методику підвищення рівня фізичних якостей юних волейболістів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій, які дозволяють розширити можливості застосування педагогічних засобів і методів для підвищення рівня загальної і спеціальної фізичної підготовленості юних волейболістів.

Результати досліджень впроваджені в практику навчально-тренувального процесу дитячо-юнацьких спортивних шкіл м. Іркутська і м. Києва, про що свідчать акти впровадження результатів досліджень у практику.

Особистий внесок дисертанта полягав у виборі напрямку досліджень, формулюванні завдань, аналізі літературних джерел за тематикою проблеми, що вивчалася, проведенні досліджень із контингентом дитячо-юнацьких спортивних шкіл з волейболу м. Іркутська, апробації дисертаційних розробок, оформленні дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації

Результати досліджень подані в 9 доповідях на науково-методичних конференціях тренерів із волейболу Східносибірського регіону Російської федерації, на IV Міжнародному конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх” (м. Київ, 2000 р.).

Публікації. Зміст й основні положення дисертації відображені в 5 роботах, із них 3 — це наукові статті, що надруковані в журналах і збірниках наукових праць, які рекомендовані Вищою атестаційною комісією України, а також методичних рекомендаціях і матеріалах IV Міжнародного наукового конгресу “Олімпійський спорт і спорт для всіх”, Київ (Україна) — 2000 р.

Структура й обсяг роботи. Дисертація викладена на 153 сторінках комп'ютерної верстки, складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, практичних рекомендацій. Список використовуваної літератури містить 218 джерел, з яких 26 — іноземні. Дисертацію ілюструють 20 таблиць і 9 малюнків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі роботи “Стан питання за даними літератури” розглядаються сучасні уявлення про структуру фізичної підготовленості, характеристику основних фізичних якостей, методологію розвитку швидкісних і силових здібностей, витривалості, гнучкості і координаційних здібностей юних волейболістів. У розділі показано, що основними чинниками, які дають можливість досягти високих спортивних результатів у різних видах спорту, є високий рівень фізичної і технічної підготовленості. Зокрема відзначається, що в ігрових видах спорту є тісний взаємозв'язок між технічною підготовленістю і рівнем розвитку фізичних якостей.

Поряд із цим, відмічається, що наукові дослідження у волейболі були спрямовані на вивчення окремих сторін підготовленості і фізичних якостей, які різною мірою впливають на рівень досягнень спортсменів. Крім того, відмічається, що дослідження, як правило, проводилися із залученням дорослих спортсменів високої кваліфікації.

У другому розділі “Методи й організація досліджень” обгрунтовується методологія роботи, подаються загальні відомості про методи й організацію досліджень. Використання методів теоретичного аналізу й узагальнення, антропометричних вимірів, педагогічного тестування, педагогічного спостереження, сучасних методів статистичної обробки отриманих даних дозволило обґрунтувати об'єктивність отриманих результатів і висновків роботи.

Організація досліджень. У дослідженнях узяли участь 72 юних волейболісти віком 16 — 17 років. Дослідження проводилися в три етапи.

На першому етапі визначався рівень фізичної підготовленості юних волейболістів.

На другому етапі визначалася структура фізичної підготовленості юних волейболістів, виявлялися фізичні якості, які забезпечують змагальну діяльність спортсменів.

На третьому етапі розроблялася програма педагогічного експерименту, проводився експеримент, аналізувалися отримані дані, оформлювалася дисертаційна робота.

У третьому розділі “Характеристика фізичної підготовленості і її взаємозв'язок із змагальною діяльністю юних волейболістів” було вивчено змагальну діяльність і досліджено рівень фізичної підготовленості.

За даними показників змагальної діяльності (табл. ) визначено, що юні волейболісти виконують великий обсяг різних ігрових дій: стрибків, пересувань, падінь як під час навчально-тренувальних занять, так і під час змагань різного рівня.

Таблиця 1

Показники змагальної діяльності юних волейболістів

№ п/п | Показники

1. |

2. |

3. |

4. |

5. |

6. |

7. |

8. |

9. |

10. |

На підставі досліджень змагальної діяльності здобуто нові дані про фізичні якості, які необхідні для виконання основних технічних прийомів у змагальній діяльності юних волейболістів:

- подачі: координаційні можливості, гнучкість, сила м'язів плечового пояса, тулуба, рук, швидкість (час одиночного руху);

- передачі: координаційні можливості, сила м'язів ніг (гомілки, стегна, стопи), швидкість (частота рухів);

- нападальних ударів: сила різних груп м'язів, стрибучість, координаційні можливості, гнучкість, швидкість;

- прийомів м'яча: швидкість, координаційні можливості, сила м'язів рук, ніг, плечового пояса;

- блокування: швидкість, сила м'язів ніг, плечового пояса, рук, координаційні можливості.

Вивчення рівня фізичної підготовленості юних волейболістів полягало в дослідженні показників швидкісних і силових здатностей, гнучкості, витривалості і координаційних здатностей. Дослідження фізичних якостей юних волейболістів здійснювалося з використанням спеціальних тестових вправ (понад 40 показників), які дають можливість всебічно оцінити рівень фізичної підготовленості.

У таблиці 2 наведено для прикладу дані відносної сили різних м'язових груп юних волейболістів.

Таблиця 2

Відносна сила м'язових груп у юних волейболістів

Групи м'язів | n — 72

Sx

Передпліччя | Згинання — ліве

праве | 0,35

0,36 | 0,03

0,02

Розгинання — ліве

праве | 0,24

0,26 | 0,02

0,02

Плече | Згинання — ліве

праве | 0,36

0,37 | 0,03

0,04

Розгинання — ліве

праве | 0,65

0,66 | 0,07

0,08

Стопа | Згинання — ліва

права | 1,87

1,90 | 0,30

0,23

Гомілка | Згинання — ліва

права | 0,22

0,23 | 0,06

0,05

Розгинання — ліва

права | 0,61

0,72 | 0,09

0,12

Стегно | Згинання — ліве

праве | 0,34

0,37 | 0,07

0,11

Розгинання — ліве

праве | 1,80

1,72 | 0,11

0,16

Тулуб | Згинання | 0,63 | 0,08

Розгинання | 1,92 | 0,13

Аналіз силових показників, а також рівня інших фізичних якостей свідчить, що найважливішими у фізичній підготовленості юних волейболістів є силові і швидкісні можливості. Волейболісти цього віку мають невеликі можливості для виявлення елементарних форм швидкості. Найвищі показники силових виявлень у юних волейболістів спостерігаються в м'язових групах стопи, стегна, тулуба і плеча: це розгиначі плеча, згиначі стопи і розгиначі стегна і тулуба.

Дані, які наведені в цьому розділі, дозволяють зробити висновок про те, що юні волейболісти не спроможні точно розподіляти час і відчувати тривалість окремих часових інтервалів, що показує тест щодо реєстрації часу одиночного руху — рухові дії правою рукою виконуються швидше, ніж лівою. Це, очевидно, пов'язано зі специфічністю такого руху під час приймання м'яча. Отримані дані свідчать про те, що волейболісти цього віку досить добре управляють темпом своїх рухів.

Дослідження силових якостей довели, що сила різних груп м'язів неоднакова. Так, розгиначі плеча, згиначі стопи, розгиначі стегна мають вищі величини в порівнянні із силою інших груп м'язів.

Показники гнучкості, витривалості, координаційних можливостей перебувають на рівні програмних вимог для цього віку.

У цілому проведене дослідження дає досить чітке уявлення про основні показники змагальної діяльності і рівень розвитку фізичних якостей юних волейболістів.

Четвертий розділ “Взаємозв'язок фізичних якостей у структурі фізичної підготовленості юних волейболістів” присвячений виявленню взаємозв'язку фізичних якостей у структурі фізичної підготовленості юних волейболістів.

За отриманими даними були розраховані коефіцієнти парної і множинної кореляції. Кореляційні залежності визначалися між показниками сили різних м'язових груп, між відносною силою різних м'язових груп і швидкісних можливостей тощо.

Для прикладу у табл. 3 наведені дані кореляційних залежностей між відносною силою різних груп м'язів і показниками швидкісних можливостей юних волейболістів.

Таблиця 3

Кореляційні залежності між відносною силою різних груп м'язів і показниками швидкісних можливостей юних волейболістів

№ п/п |

Показники | Час стартової реакції, мс | Біг 3 м, с | Біг 6 м, с | Біг 9 м, с | Біг “9-3-6-3-9 м”, с | Біг “5х6 м”, с | Час одиночного руху рукою, мс | Теппінг-тест,

кількість разів

1 |

2 |

3 |

4 |

5 |

6 |

7 |

8 |

9 |

10 |

11 |

12 |

Для виявлення й уточнення основних складових структури фізичної підготовленості був проведений множинний кореляційний аналіз, за результатами якого виявлені головні фактори фізичної підготовленості юних волейболістів. У результаті статистичної обробки було виявлено 6 основних факторів, які визначають рівень фізичної підготовленості юних волейболістів. До них належать: 1) силові можливості; 2) швидкість; 3) швидкісно-силові можливості; 4) координаційні можливості; 5) гнучкість; 6) витривалість.

Кожний із виявлених факторів формується низкою основних показників, які несуть інформацію про різні боки підготовленості юних волейболістів і мають вірогідні кореляційні залежності. Приклад на рис. 1,2, 3.

Рис. 1. Кореляційні залежності (r Sr) між сумарною відносною силою і показниками відносної сили різних м'язових груп:

а — м'язи-згиначі; б — м'язи-розгиначі.

Рис. 2. Кореляційні залежності (r Sr) між сумарною відносною силою і показниками швидкісних можливостей юних волейболістів.

Рис. 3. Кореляційні залежності (r Sr) між сумарною відносною силою і показниками витривалості юних волейболістів.

Таким чином, аналіз результатів досліджень структури фізичної підготовленості волейболістів показав, що:

- між показниками відносної сили окремих м'язових груп волейболістів виявлений зв'язок, в основному, у розгинаючих рухах;

- спеціальна сила волейболіста характеризується рівнем розвитку таких м'язових груп: розгиначів стегна, згиначів стопи, розгиначів гомілки, розгиначів тулуба, розгиначів передпліччя, розгиначів плеча;

- висота стрибка волейболіста залежить від рівня розвитку сумарної сили, сили розгиначів стегна і гомілки, а також від швидкісних здатностей гравця;

- швидкісні якості волейболіста залежать від сумарної сили і сили розгиначів стегна і гомілки.

На підставі отриманих даних про рівень фізичної підготовленості та виявлених головних факторів підготовленості і їх оцінки нами розроблено алгоритм програмування тренувальних занять. Розроблений алгоритм співвідноситься із загальнотеоретичними уявленнями про управління й адаптацію в підготовці спортсменів, а також регламентує дії тренера, який розробляє програму занять для гравців конкретного віку і кваліфікації.

З метою визначення ефективності здобутих результатів дослідження, був проведений педагогічний експеримент, у якому брали участь 24 юні волейболісти 16—17 років однакової кваліфікації, які були розподілені на контрольну й експериментальну групи (табл. ).

Розходження в тренувальному процесі груп полягало в тому, що тренувальний процес експериментальної групи був побудований згідно з урахуванням досліджень і встановленою структурою підготовленості, розроблених нами алгоритмів програмування тренувального процесу з використанням запропонованих вправ.

У результаті, юні волейболісти, які входили в експериментальну групу, статистично вірогідно (Р<0,05) підвищили рівень спеціальної фізичної підготовленості. Розроблені рекомендації можуть використовуватися в практиці навчально-тренувального процесу дитячо-юнацьких шкіл, училищ фізичного виховання та спортінтернатів під час вивчення спортивної дисципліни “волейбол”.

У розділі “Обговорення результатів досліджень” узагальнюються результати досліджень, які наведені й описані в попередніх розділах. Отже, у цій роботі:

- підтверджені і розширені наявні в літературі дані про рівень фізичного розвитку, фізичної підготовленості і змагальної діяльності юних волейболістів 16—17 років;

- встановлено, що юними волейболістами виконується великий обсяг різних ігрових дій: стрибків, пересувань, падінь як у тренувальних заняттях, так і під час змагань;

- отримані нові дані про рівень розвитку фізичних якостей, які необхідні для виконання основних технічних прийомів юними волейболістами;

- виявлені основні чинники структури фізичної підготовленості і показники, які їх формують;

- розроблено науково обґрунтований алгоритм програмування тренувального процесу юних волейболістів, а ефективність його застосування обґрунтовано в педагогічному експерименті.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

- подачі: координаційні можливості, гнучкість, сила м'язів плечового пояса, тулуба, рук, швидкість (час одиночного руху);

- передачі: координаційні можливості, сила м'язів ніг (гомілки, стегна, стопи), швидкість (частота рухів);

- нападальних ударів: сила різних груп м'язів, стрибучість, координаційні можливості, гнучкість, швидкість;

- приймань м'яча: швидкість, координаційні можливості, сила м'язів рук, ніг, плечового пояса;

- блокування: швидкість, сила м'язів ніг, плечового пояса, рук, координаційні можливості.

4.

5.

6.

Статистично вірогідні кореляційні зв'язки зареєстровані між м’язами-розгиначами і показниками швидкісних можливостей; між педагогічними тестами, які характеризують швидкісно-силові можливості юних волейболістів.

Нижчі за критерій вірогідності (r — 0,21) взаємозв'язки таких показників, як згинання рук в упорі лежачи, підтягування, піднімання ніг у висі.

7.

Невисокі кореляційні зв'язки мають показники фізичного розвитку (довжина і маса тіла).

8.

9.

10.

-

-

-

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Проходовский Р.Я. Структура физической подготовленности юных волейболистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. — Харьков: ХХПИ, 2000. — № . — С. —32.

2. Проходовский Р.Я. Физическая подготовленность юных волейболистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. — Харьков: ХХПИ, 2000. — № — С. —65.

3. Проходовский Р.Я. Алгоритм программирования тренировочного процесса юных волейболистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. — Харьков: ХХПИ, 2000. — № . — С. —30.

4. Проходовский Р.Я. Физическая подготовка юных волейболистов: Методические рекомендации. Иркутск, 1999. — 28 с.

5. Проходовский Р.Я. Структура физической подготовленности юных волейболистов / Матеріали IV Міжнародного наукового конгресу “Олімпійський спорт і спорт для всіх” / Тези доповіді. — Київ, 2000. — С. .

Проходовський Р.Я. Структура фізичної підготовленості та розвиток фізичних якостей, які визначають рівень спортивних результатів юних волейболістів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 — Олімпійський та професійний спорт, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2002 р.

У роботі відзначено, що предметом наукового дослідження є обґрунтування структури фізичної підготовленості та методики розвитку фізичних якостей, які визначають рівень спортивних результатів юних волейболістів.

У результаті проведених досліджень отримано нові дані про рівень фізичної підготовленості юних волейболістів; виявлені найважливіші для юних волейболістів фізичні якості, які забезпечують високий рівень змагальної діяльності юних спортсменів; визначений комплекс контрольних показників, які характеризують рівень розвитку фізичних якостей юних волейболістів; науково обґрунтований алгоритм програмування та використання засобів і методів удосконалення фізичної підготовленості юних волейболістів.

На підставі отриманих даних визначено практичні рекомендації щодо можливості об'єктивних підходів до планування та здійснення навчально-тренувального процесу юних волейболістів.

Ключові слова: фізичні якості, структура фізичної підготовленості, розвиток фізичних якостей, алгоритм програмування навчально-тренувального процесу, юний волейболіст.

Проходовский Р.Я. Структура физической подготовленности и развитие физических качеств, определяющих уровень спортивных результатов юных волейболистов. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 — Олимпийский и профессиональный спорт, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2002 г.

В диссертационной работе рассмотрены вопросы исследования и характеристики соревновательной деятельности, физических качеств, структуры физической подготовленности юных волейболистов. Эти вопросы затронуты в связи с тем, что количество различных проявлений двигательных качеств в спорте и, в частности, в волейболе достаточно велико, и эффективное совершенствование каждого из них требует научного обоснования.

В результате анализа специальной литературы и полученных нами результатов выявлено:

Вопросы структуры подготовленности, взаимосвязей физических качеств и отдельных показателей, их характеризующих, в юношеском волейболе практически не изучались.

Показатели соревновательной деятельности подтверждают имеющиеся в научной литературе сведения о том, что юными волейболистами выполняется большой объем различных игровых действий: прыжков, передвижений, падений как во время учебно-тренировочных занятий, так и во время соревнований различного уровня.

На основе исследований соревновательной деятельности получены новые данные о физических качествах, необходимых для выполнения основных технических приемов в соревновательной деятельности юных волейболистов:

- подачи: координационные возможности, гибкость, сила мышц плечевого пояса, туловища, рук, быстрота (время одиночного движения);

- передачи: координационные возможности, сила мышц ног (голени, бедра, стопы), быстрота (частота движений);

- нападающие удары: сила разных групп мышц, прыгучесть, координационные возможности, гибкость, быстрота;

- приемы мяча: быстрота, координационные возможности, сила мышц рук, ног, плечевого пояса;

- блокирование: быстрота, сила мышц ног, плечевого пояса, рук, координационные возможности.

Наиболее значимыми и имеющими более высокие показатели в уровне физической подготовленности юных волейболистов являются показатели быстроты и скоростных возможностей, силовых возможностей. Волейболисты 16 — 17 лет обладают невысокими возможностями к проявлению элементарных форм быстроты. Наиболее высокие показатели силовых проявлений у юных волейболистов в мышечных группах стопы, бедра, плеча и туловища: это разгибатели плеча, сгибатели стопы и разгибатели бедра и туловища.

На основании корреляционных взаимосвязей между силой разных мышечных групп и суммарной силой этих групп выявлено, что к основным мышечным группам, которые определяют специальную силу юных волейболистов, относятся: разгибатели предплечья, разгибатели плеча, разгибатели голени, разгибатели бедра, сгибатели стопы, разгибатели туловища.

Статистическая обработка полученных данных позволила выявить основные факторы в структуре специальной физической подготовленности юных волейболистов в порядке их значимости: силовые возможности, быстрота, скоростно-силовые возможности, координационные возможности (ловкость), гибкость, выносливость.

Разработан научно обоснованный алгоритм программирования тренировочного процесса юных волейболистов и на его основе комплексы специально-подготовительных упражнений для повышения уровня общей и специальной подготовленности юных волейболистов.

Эффективность разработанного алгоритма программирования тренировочного процесса юных волейболистов обоснована в педагогическом эксперименте.

Prokhodovsky R.Y. Physical preparedness structure and the developing of physical qualities which determine the performance level of juvenile volleyballers. — Manuscript.

Dissertation for degree of Candidate of physical education and sport in specialty 24.00.01 — Olympic and professional sports, National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2002.

It is stressed in the work, that the subject of scientific research is a substantiation of physical preparedness structure and methodology for developing of physical qualities which determine the performance level of juvenile volleyballers.

As a result of the researches, a new data on physical preparedness level of juvenile volleyballers were received; the most significant physical qualities which provide the high level of competitive activity of young sportsmen, were found; the set of control parameters which characterize the developing level of physical qualities of juvenile volleyballers, was determined; the algorithm for programming and usage of means and methods of their physical preparedness improvement, was substantiated scientifically.

On the basis of the received data, we have determined the practical recommendations related to objective approach for planning and implementing of educational & training process of juvenile volleyballers.

Key words: physical qualities, physical preparedness structure, the developing of physical qualities, the algorithm for programming of educational & training process, juvenile volleyballer.