НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЛАСТУН СОФІЯ ІВАНІВНА

УДК 339.54: 633.854.78

ЦІНОВА КОН’ЮНКТУРА ТА СТРАТЕГІЯ ВХОДЖЕННЯ ВИРОБНИКІВ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ В ЗОВНІШНІЙ РИНОК

08.06.02 –підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник | доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН, Заслужений діяч науки і техніки України

Галушко Валерій Павлович –Національний аграрний університет, завідувач кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, Заслужений праціник сільського господарства України

Білик Юрій Дмитрович – Державний комітет земельних ресурсів, радник Голови комітету

кандидат економічних наук

Милованов Євген Володимирович –

ТОВ “Украгрофін”, директор

Провідна установа - | Житомирський інженерно-технологічний інститут Міністерства освіти України, кафедра менеджменту та маркетингу,

м. Житомир

Захист відбудеться 5 червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, кім. 41.

Автореферат розісланий “30” квітня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Насіння соняшнику є одним з найліквідніших сільськогосподарських товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Однак, його продуценти, знаходячись в умовах інформаційного вакууму щодо кон’юнктури ринків та шляхів і можливостей виходу на зовнішні ринки, не завжди мають змогу реалізувати його за найвигіднішими цінами. Виробники олії та інших продуктів більш глибокої переробки знаходяться у прямій залежності від обсягів виробництва насіння соняшнику. Це вимагає не лише всебічного аналізу факторів мікро- та макромаркетингового середовища, а й відповідного дослідження взаємозалежностей і взаємозв’язків фукціонування ринку соняшнику та ринку олії. Дослідження впливу цін, одного із важливіших інструментів ринкової економіки, на кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків олійних культур необхідно поглиблювати з урахуванням сутності соціально-економічних процесів, які відбуваються в сучасний період у аграрному секторі.

У цілому питаннями маркетингу, кон’юнктури ринку та ціноутворення займались такі відомі зарубіжні вчені та фахівці, як Брю С., Еванс Дж., Маджаро С., Макконел К., Карлоф Б., Котлер Ф., Лаблен Ж.Ж., Ліпсіц І.В., Маршалл А., Нємчинов В.С., Самуельсон П., Портер М., Цацулін А.Н. та інші.

Вагомих результатів у наукових дослідженнях зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу, ринкових реформ у цій сфері, ціноутворення на сільськогосподарську продукцію домоглися Білик Ю.Д., Галушко В.П., Губський Б.В., Гудзинський О.Д., Кваша С.М., Лайко П.А., Лобас М.Г., Лукінов І.І., Малік М.Й., Саблук П.Т., Савчук В.К., Худолій Л.М., Пасхавер Б.Й., Шпичак О.М., Юрчишин В.В та інші вчені. Однак, питання дослідження цінової кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків насіння соняшнику та соняшникової олії, її прогнозування, проблеми пов’язані з просуванням продукції на ринок та входженням українських товаровиробників у зовнішні ринки є недостатньо вивченими. Однією із невирішених проблем є недосконале законодавче та нормативне забезпечення у сфері зовнішньоекономічної політики держави, а також недостатньо розроблені питання методичного характеру щодо впровадження міжнародного маркетингу в зовнішньоекономічну діяльність підприємств в умовах висококонкурентних світових товарних ринків. Вищевикладене стало основою вибору теми дисертаційного дослідження, визначення його мети та практичних завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось у відповідності з науковою тематикою кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономячної діяльності Національного аграрного університету за темою “Кон’юнктура ринку сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0196U013091;1996-2000рр.), яка виконувалась у рамках державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України” за рахунок бюджетного фінансування Кабінету Міністрів України.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці та обгрунтуванні рекомендацій з організаційно-методичних підходів до стратегії входження українських товаровиробників у зовнішні ринки згідно з параметрами кон’юнктурного прогнозу ринків соняшнику та соняшникової олії. Відповідно до мети поставлені такі основні задачі:

- уточнити економічну сутність ціни, проаналізувати механізм дії та її функції у різних формах економічних відносин із врахуванням особливостей ціноутворення у сучасному агропромисловому секторі економіки держави;

- оцінити вплив державного регулювання зовнішньоекономічних операцій по збуту насіння соняшнику на розвиток експортного потенціалу підприємств-товаровиробників;

- оптимізувати площі посіву соняшнику з погляду зростання інтенсивності та ефективності його виробництва;

- виявити і проаналізувати фактори маркетингового середовища функціонування і оцінити поточну кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків насіння соняшнику та соняшникової олії;

- визначити пріоритетні ринки експорту насіння соняшнику та соняшникової олії;

- дослідити вплив інфраструктури просування товару на ринок та його якісних характеристик на ефективність експортних операцій.

Об’єктом дослідження є процеси формування і функціонування внутрішнього та зовнішнього ринків, динаміка цінової кон’юнктури насіння соняшнику та олії, можливості входження українських товаровиробників у зовнішній ринок. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах Новогородківського району Кіровоградської області та переробних підприємств олійно-жирового комплексу України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти щодо формування та динаміки цінової кон’юнктури ринку насіння соняшнику та олії.

Методологія і методика досліджень. Теоретичною і методологічною базою досліджень були основні теоретичні положення української та зарубіжної економічної науки у галузі маркетингу, кон’юнктури внутрішніх та світових ринків, цін та ціноутворення, менеджменту в агробізнесі. У процесі досліджень використовувались різні методи обробки інформації, зокрема: системного аналізу, наукового абстрагування, економіко-математичний та індексний аналіз, графічний, ланцюгових підстановок, розрахунку відносних величин, екстраполяції, кореляційний, аналіз показників динаміки. У роботі використовувались такі джерела інформації: законодавчі акти і нормативно-методичні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади, результати проведених автором досліджень, статистична інформація міністерств та відомств, підприємств, організацій, державної митниці, зарубіжних спеціалізованих видань (FAPRI, Oil World), а також монографії і наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у системному методологічному обгрунтуванні ролі ціни у формуванні та зміні кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків насіння соняшнику та олії та розробці стратегічних напрямків входження українських товаровиробників у зовнішній ринок. Найважливішими результатами досліджень, що характеризують їх новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист є:

- уточнена економічна сутність ціни та її функцій в умовах трансформації агропромислового комплексу. Встановлено, що регулююча функція ціни у перехідний період досить обмежена недостатнім розвитком первинного ринку, біржової торгівлі, кредитних відносин тощо. Вперше запропоновано замість необгрунтовано введеної податковим законодавством звичайної ціни (C.21-23) використовувати у розрахунках ринкову ціну;

- обгрунтована необхідність державного регулювання експорту насіння соняшнику через механізм цін та схем розрахунків, здійснюючи таким чином програму ліберизації зовнішньої торгівлі;

- запрпоновано оптимальний розмір посівних площ насіння соняшнику для основних регіонів його вирощування та розраховані витрати для забезпечення нормативної урожайності(С. 69-71);

- встановлено особливості та закономірності формування і функціонування внутрішнього ринку насіння соняшнику, визначено рівень впливу різних факторів маркетингового середовища на кон’юнктуру ринку;

- доведено, що внутрішні ціни насіння соняшнику знаходяться у прямій залежності від світової ціни та ціни олії, мають циклічний характер. На базі цих розрахунків розроблено прогноз цін на найближчу перспективу(С. 166);

- визначено найефективніші за ціновою кон’юнктурою експортні ринки насіння соняшнику та олії;

- визначені основні шляхи підвищення ефективності експортних операцій, розраховано втрачені вигоди внаслідок недостатнього розвитку маркетингової інфраструктури, орієнтованої на зовнішній ринок та відсутності сертифікованих лабораторій по визначенню якості насіння соняшнику;

- розроблено пропозиції щодо вдосконалення первинного обліку насіння соняшнику при тимчасовому його зберіганні на складах професійних зберігачів з метою мінімізації ризику втрат та погіршення якості.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони дозволяють продуцентам насіння соняшнику і підприємствам олійножирового комплексу визначати стратегічні напрями власного розвитку та успішного входження в зовнішні ринки олійних продуктів. Реалізація пропозицій з оптимізації посівних площ соняшнику дає можливість керівникам підприємств підвищити ефективність виробництва та зберегти родючість грунтів. Рекомендована методика з оцінки цінової кон’юнктури внутрішнього ринку з врахуванням циклічності ціни протягом року може бути використана товаровиробниками при виборі найкращих строків реалізації. Розроблені пропозиції по впорядкуванню існуючих форм первинних документів складського обліку у професійних зберігачів можуть бути використанні товаровиробниками для уникнення ризику втрат. Рекомендації щодо створення національних сертифікованих лабораторій по визначенню якісних характеристик насіння соняшнику сприятимуть підвищенню ефективності експортних операцій та використанню міжнародних типових контрактів у зовнішньоекономічній діяльності.

Результати досліджень рекомендовані та прийняті до

практичного застосування сільськогосподарськими підприємствами Новогородківського району Кіровоградської області та комбінатом “Каргілл”. Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації рекомендовані до використання у навчальному процесі при викладанні курсу “Зовнішньоекономічна діяльність” у Національному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійній розробці отриманих результатів. Проведено глибокий аналіз особливостей ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, досліджено правове поле стосовно зовнішньоекономічної діяльності та проблем ціноутворення, досліджено практику функціонування внутрішнього та світового ринків насіння соняшнику та олії, встановлені існуючі взаємозв’язки та взаємозалежності, розроблено окремі питання стратегії входження українських виробників насіння соняшнику на зовнішній ринок.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідались та обговорювались на: Першій Всеукраїнській конференції молодих учених-аграріїв (Київ, 2001); наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 1998,1999,2000); матеріали дисертації розглядалися на засіданнях кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету, викладені в опублікованих працях і використовувались у науково-дослідній роботі за темою “Кон’юнктура ринку сільськогосподарської продукції”.

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 6 наукових працях (3 з них у співавторстві) обсягом – 2,1 др. арк., з яких особисто автору належать 1,9 др. арк., у тому числі 5 статей опубліковано у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 180 найменувань, у тому числі 17 - іноземною мовою. Основна її частина викладена на 185 сторінках друкованого тексту, містить 36 таблиць, 17 рисунків, 16 додатків.

Структура дисертаційної роботи:

Вступ.

Розділ 1. Теоретично-методологічні основи ціноутворення. 1.1. Суть та значення цін у формуванні кон’юнктури ринку. 1.2. Особливості ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. 1.3. Методологія формування цін у міжнародній торгівлі. 1.4. Державне регулювання експорту соняшнику за допомогою цінових і нецінових важелів. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Оцінка стану та тенденції зміни кон’юнктури ринку продукції олійного комплексу. 2.1. Пропозиція насіння соняшнику та продуктів його переробки. 2.2 Кон’юнктура внутрішнього ринку. 2.2.1. Учасники внутрішнього ринку насіння соняшнику. 2.2.2. Цінова кон’юнктура та конкуренція на внутрішньому ринку. 2.3. Кон’юнктура світового ринку. Висновки до розділу 2.

Розділ 3. Обгрунтування стратегії входження у зовнішній ринок. 3.1. Удосконалення сертифікації насіння соняшнику. 3.2. Оптимізація витрат на експортні операції. 3.3. Заходи щодо зниження економічних та фінансових ризиків. 3.4. Методика прогнозування кон’юнктури ринку олійних. Висновки до розділу 3.

Висновки. Список використаних джерел. Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкривається актуальність проблеми, мета і задачі, предмет і об’єкт дослідження, висвітлюється характеристика наукової новизни і практичного значення отриманих результатів.

У першому розділі – “Теоретично-методологічні основи ціноутворення”– на основі існуючих наукових дефініцій розглянуто економічну сутність ціни та її взаємозв’язки з іншими економічними категоріями – вартістю і собівартістю, розкрито функції ціни, методику ціноутворення. Особливості ціноутворення у період реформування національної економіки полягають у тому, що ціна функціонує в умовах нестабільності виробництва, розлагодженого грошового обміну та жорсткої інфляції. У ринковій економіці ціна формується як результат дії постійно рухомої системи “попит-пропозиція”. Враховуючи складність перехідного періоду, законодавчо установлено необхідність збереження державного регулювання цін і тарифів на конкретні види ресурсів, а також на продукцію монополістів. В економічній практиці нашої держави на сучасному етапі застосовуються такі види цін: вільна ринкова, звичайна, державна фіксована та регульована, мінімальна ціна і мінімальна митна вартість. Із перерахованих видів цін найбільш невизначеною і, на наш погляд, тимчасовою є “звичайна ціна”, створена податковим законодавством, яка застосовується в основному при бартерних операціях, натуральній оплаті праці та для розрахунків із суб’єктами підприємницької діяльності не платниками ПДВ. Отже, “звичайна ціна” має штучне походження, досить обмежену сферу використання при розрахунках, які не властиві ринковій економіці і, на нашу думку, може повністю бути замінена ринковою ціною.

Особливості ціноутворення на сільськогосподарську продуцію зумовлені специфікою галузі, яка проявляється у сезонності виробництва, значному об’єктивному впливі агрокліматичних та біологічних факторів, якісних характеристик товару, фінансових та ринкових відмінностей. Для забезпечення паритету цін на сільськогосподарські товари та ресурси, що використовуються для їх виробництва, доцільно скористатися досвідом країн ЄС та США, які застосовують різні види цін для підтримки фермерських прибутків, зокрема: заставну, цільову, інтервенційну.

Формування цін на олійні культури мають певну специфіку. Коливання цін насіння соняшнику прямо і з досить високим коефіцієнтом тісноти зв’язку корелюють з рухом цін на соняшникову олію (рис.1). Це означає, що як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках олійних рівень цін на насіння соняшнику залежить від рівня цін на олію. Цінова кон’юнктура на світовому ринку олій різних видів має однакову тенденцію до змін, що свідчить про відсутність особливих преференцій споживання у країнах-імпортерах.

Рис.1. Динаміка світових цін на насіння соняшнику, сою та продукти їх переробки(CIF Ротердам), дол. США/т

У зовнішньоторгівельній практиці використовується досить багато найменувань цін, однак більшість з них у своїй основі мають два види: ф’ючерсна та базисна ціна. Ф’ючерсна ціна має глобальний характер, відображаючи не тільки внутрішній попит і пропозицію, але й загальносвітові тенденції і слугує загальною детермінантою у світовій системі взаємопов’язаних цін, що швидко забезпечує відображення будь-яких змін у попиті чи пропозиції які відбулись у будь-якому місці світового ринку. Базисна ціна – це місцева спотова ціна на товар при поставці на місцевий ринок, яка розраховується з рівня цін ф’ючерсних контрактів та коригується на величину базису. Встановлено, що сучасний рівень розвитку економіки України, фінансових та правових інструментів не спроможний забезпечити запровадження механізму формування та дії реальних ф’ючерсних цін і це, без сумніву, є одним із головних стримуючих факторів розвитку біржової торгівлі, а також більш повного взаємозв’язку внутрішнього та зовнішнього ринків.

Внаслідок недосконалості ринкових механізмів у перехідний період, коли ціни не можуть у повній мірі виконувати свою регулятивну роль, застосовуються також інші методи втручання державних органів у процеси виробництва та збуту сільськогосподарської продукції. Одним із позитивних рішень у цьому напрямі було запровадження індикативних цін для експортерів, що сприяло підвищенню ефективності експортних операцій та уникненню антидемпінгових санкцій проти України. Заборона експорту насіння соняшнику та олії за бартерними контрактами теж сприяла становленню більш цивілізованих торгівельних відносин. Спроби зменшити експорт насіння соняшнику особливо адміністративними методами на місцях, а також не завжди обгрунтовані урядові рішення призводять до того, що учасники ринку відчувають його невизначеність та ризиковість, реагуючи на це збільшенням торгової маржі до 25 відсотків. Однак, про розвиток ринкових процесів у державі та вияв регулюючої функції ціни свідчить той факт, що протягом двох останніх маркетингових років, коли ціни внутрішнього ринку насіння соняшнику перевищили світові, обсяги його експорту зменшились.

У другому розділі - “Оцінка стану та тенденцій зміни кон’юнктури ринку продукції олійного комплексу” – проаналізовано практику формування та функціонування внутрішнього та світового ринків насіння соняшнику у їх тісному взаємозв’язку та взаємозалежності з виробництвом та збутом соняшникової олії. Пропозиція сільськогосподарських товарів залежить від багатьох факторів, які визначають можливі обсяги виробництва. Аналіз динаміки показників виробництва насіння соняшнику протягом останніх років виявляє негативні тенденції. Валове виробництво його у середньому за 1986-1990 рр. складало 2602 тис. т з посівної площі 1574 тис. га при середній урожайності 16,5 ц/га., а за 1995-2000 рр. воно зменшилось до 2579,7 тис. т з площі 2417,1 тис. га при урожайності

10,6 ц/га, тобто зменшення валового виробництва відбулось за рахунок зниження урожайності на 40% при розширені посівних площ у півтори рази. Дослідження показали, що збільшення посівних площ відбувалось при порушенні сівозмін та за рахунок розширення географії вирощування у зону Полісся, де агрокліматичні умови є цілком несприятливими для вирощування соняшнику, внаслідок чого в цих регіонах урожайність знаходиться на рівні 4-6 ц/га. На основі дослідження показників ефективності зроблено висновок, що на українських землях у зонах товарного виробництва можна засівати не більше 1,5 млн. га соняшнику за умови дотримання оптимальної його ротації у сівозміні через 10 років та 1,8 млн. га – при періоді чергування 8 років. На базі системного аналізу витрат ресурсів та урожайності встановлено, що точкою беззбитковості виробництва насіння соняшнику при дотриманні всіх технологічних норм та адекватній заробітній платі є урожайність близько 10 ц/га.

На основі проведеного дослідження встановлено, що первинний ринок соняшнику є найменш прозорим – товаровиробники розраховуються за отримані авансом сировинні ресурси урожаєм на основі бартеру. Головними учасниками вторинного внутрішнього ринку є компанії-постачальники сировинних ресурсів для продуцентів соняшнику і фірми-посередники, які виступають у ролі продавців, та пререробні підприємства і трейдери-експортери, які виступають у ролі покупців та формують обсяги попиту і цінову кон’юнктуру ринку. Оцінюючи динаміку пропозиції та попиту насіння соняшнику (табл. 1) дійшли до висновку, що вивіз сировини до введення у 1999 р. експортного мита, стрімко зростав, а питома вага експорту у виробництві збільшилась з 18% у 1995 р. до 40-48% протягом наступних трьох років.

Таблиця 1 - Баланс соняшнику в Україні (вересень-серпень), тис. т

Показники | Маркетингові роки | 1995/96 |

1996/97 | 1997/98 | 1998/99 | 1999/00 | 2000/01 | Загальна пропозиція | 2898 | 2322 | 2327 | 2392 | 3527 | 2804 | Початкові запаси | 30 | 193 | 17 | 125 | 64 | 4

Виробництво | 2860 | 2123 | 2308 | 2266 | 3457 | 2794 | Імпорт | 8 | 6 | 2 | 1 | 6 | 6 | Загальний попит | 2705 | 2305 | 2202 | 2383 | 3350 | 2654 | Експорт | 518 | 1025 | 765 | 903 | 833 | 350 | Переробка | 1927 | 1100 | 1234 | 1280 | 2302 | 2209 | Інше використання | 260 | 180 | 203 | 200 | 215 | 95 | Кінцеві запаси | 193 | 17 | 125 | 9 | 177 | 150 |

Досліджено, що причиною такого явища стали глибока фінансова криза економіки в цілому і низька платоспроможність підприємств олійної галузі. Внаслідок цього та з припиненням держзамовлень скоротилася реалізація насіння на переробку. Однак, у результаті прийнятого у вересні 1999 р. експортного мита на насіння соняшнику у розмірі 23 відсотки переробка зросла відразу майже удвічі.

Дослідженнями встановлено, що основними експортними ринками насіння соняшнику є західноєвропейські країни – їх частка у середньому за п’ять останніх сезонів становила понад 60% загального обсягу, що пояснюється значними потужностями переробних підприємств. Проте, після запровадження експортного мита у 1999/00 маркетинговому році не тільки зменшились обсяги експорту взагалі (майже у 2 рази порівняно з середнім показником попереднього періоду), але й змінилась його географія. Суттєво зменшився або й зовсім припинився експорт продукції у деякі країни Західної Європи, проте збільшився у Грузію та Росію.

У дисертаційній роботі досить детально проаналізована цінова кон’юнктура внутрішнього ринку на основі чого встановлено, що зміна внутрішніх цін відбувається під впливом коливання світових цін та попиту переробних підприємств. Внаслідок покращання платоспроможності олійнодобувних заводів та зростання попиту на олію з боку підприємств харчової промисловості в останньому сезоні внутрішня ціна насіння соняшнику перевищила світову. Встановлено циклічний характер зміни цін, причиною якого є сезонність виробництва та надходженням у весняний період урожаю із Аргентини. Дослідження циклічності проводилось за формулою першої гармоніки Фур’є:

Попит на соняшникову олію виникає внаслідок: а)внутрішнього споживання для харчування населення; б)подальшої поглибленої переробки; в)експорту. Згідно із нормами споживання олії рекомендованими ФАО для забезпечення населення держави необхідно близько 600 тис. т. Дослідженнями встановлено, що потужності олійнодобувних підприємств (понад 2,8 млн. т) дозволяють повністю переробити вирощене насіння соняшнику, однак, половина цих підприємств обладнана застарілим устаткуванням, використання якого не є ефективним (30-60 відсотків), а якість продукції не відповідає міжнародним стандартам.

Аналізуючи динаміку попиту і пропозиції олії соняшникової (табл.2) можна відмітити, що починаючи з 1997/98 маркетингового року за рахунок збільшення виробництва загальна пропозиція її зросла у 1,5 рази. Суттєво змінюється і структура попиту. Продовольче споживання соняшникової олії дещо зменшилось, а використання її у харчовій промисловості (виробництво майонезу, маргарину, саломасу тощо) зросло у 3 рази, експорт - у 2,4 рази.

Позитивним є поступове покращання структури експорту де збільшується частка рафінованої та бутильованої олії. Так, експорт рафінованої олії у 2000 р. збільшився у два рази порівняно з попередніми роками, основні експортні ринки - країни колишнього СРСР, які пропонують найвигіднішу ціну, зокрема, у Росію було експортовано

70 тис. т бутильованої олії торгової марки “Олейна” по ціні 679 дол. США/т. Сума експортної виручки від реалізації олії зростає досить високими темпами і повністю перекриває втрачені валютні надходження від зменшення експорту насіння, якщо у 1998 р. від реалізації олії отримано 118,5 млн. дол. США, то у 2001р. – 216,6 млн. дол. США.

У дисертаційній роботі досліджено, що досить вигідними експортними ринками для сирої олії аргентинського та європейського походження є також традиційні країни-імпортери (Алжир, Єгипет, Туреччина). У 2000/01 маркетинговому році українську нерафіновану олію великими партіями купували Швейцарія – 51 тис. т, Франція –25 тис. т, Алжир –12 тис. т за ціною 381-400 дол. США/т.

Таблиця 2 - Баланс пропозиції та попиту олії соняшникової

Показники | Маркетингові роки | 1997/98 | 1998/99 | 1999/00 | 2000/01

тис.т | % | тис.т | % | тис.т | % | тис.т | % | Загальна пропозиція | 614 | 100 | 552 | 100,0 | 890 | 100,0 | 917 | 100, 0

Запаси на поч. року | 21 | 3,4 | 24 | 4,3 | 5 | 0,6 | 37 | 4,0 | Виробництво | 587 | 95,6 | 509 | 92,3 | 880 | 98,8 | 875 | 95,4 | Імпорт | 6 | 1,0 | 19 | 3,4 | 5 | 0,6 | 5 | 0,6 | Загальний попит | 590 | 100,0 | 547 | 100,0 | 853 | 100,0 | 879 | 100,0

Продовольче споживання | 405 | 66,0 | 345 | 63,1 | 396 | 46,4 | 390 | 44,3 | Використання у харч. промисл. | 35 | 5,7 | 67 | 12,2 | 94 | 10,6 | 120 | 13,7 | Технічна переробка | 2 | 0,3 | 3 | 0,5 | 28 | 3,3 | 4 | 0,5 | Втрати | 1 | 0,2 | 2 | 0,4 | 5 | 0,6 | 5 | 0,6 | Експорт | 147 | 23,9 | 130 | 23,8 | 330 | 39,1 | 360 | 40,9 | Запаси на кінець року | 24 | 3,9 | 5 | х | 37 | х | 38 | х | Запаси до попиту (к) | 0,039 | х | 0,009 | х | 0,043 | х | 0,043 | х |

Протягом сезону 1999-2000 рр. (рис.2) внутрішні ціни на олію соняшникову традиційно перевищували експортні, що було обумовлено як високим попитом з боку національної харчової промисловості, так і більш вигідними умовами експортерів.

Така цінова кон’юнктура свідчить про великий попит олійнодобувних підприємств на сировину та намагання посередників-спекулянтів отримати надприбуток. Закупівельні ціни імпортерів з Росії та Білорусі, в основному, також перевищували ціни на умовах ФОБ, що пояснюється традиційними преференціями у споживанні української соняшникової олії проти інших видів олій та митними і географічними перевагами щодо соняшникової олії іншого походження. Реакція ринку на зростання пропозиції чітко виявляється на зміні ціни “франко-завод”. У період масового виробництва олії внутрішня ціна знижується.

Визначальним фактором, який формує рівень ціни, є попит і коливання світових цін на соняшникову олію та альтернативні види жирів, спроможних замінити її у продовольчому споживанні, у кондитерській і харчовій промисловості.

Рис.2. Динаміка внутрішньої, експортних та європейської ціни.

Дослідженнями встановлено, що зростання виробництва соняшнику в державі співпадає із ростом його світового виробництва, яке у досліджуваному періоді збільшилось у 2,6 рази, а з початку 60-х років за даними FAO - майже у 4 рази. Насіння соняшнику та соняшникова олія займають 4-5 місця на світовому ринку олійних, саме тому цінова кон’юнктура ринку формується не тільки залежно від зміни попиту/пропозиції, але й від руху цін на альтернативні продукти. До введення експортного мита частка України на світовому ринку соняшнику складала 30 відсотків, у сучасних умовах сегмент ринку є наполовину меншим. Аналіз цінової кон’юнктури показує, що інтенсивний експорт насіння соняшнику з України починається з жовтня, тобто у першій половині сезону, коли рівень світових цін вищий в середньому на 40 дол. США ніж у другій половині сезону, коли на ринок надходить насіння аргентинського врожаю. Насіння соняшнику українського походження є конкурентноздатним на світовому ринку завдяки високим якісним характеристикам та вигіднішим строкам надходження на ринок. На світовому ринку олій українська продукція поступово завойовує свої позиції оскільки досить високим попитом у європейських країнах користується сира олія, а рафінована, бутильована - на східному ринку.

У третьому розділі “Обгрунтування стратегії входження у зовнішній ринок”- встановлено, що сертифікація насіння соняшнику є однією із найважливіших проблем для українських трейдерів. Визначення якості насіння соняшнику в лабораторіях не відповідає міжнародним стандартам (ISO), а тому не може забезпечити вимоги типових міжнародних контрактів на стандартних умовах FOSFA та GAFTA. За показником вмісту олії результати зазначені у закордонних сертифікатах перевищують вказані у вітчизняних на 2-9 одиниць (46-51% вмісту олії проти 42-44%), за показником кислотності - на 0,7-2 одиниці (0,3-2,2 краплин КОН проти 1-4,2). Зазначені розбіжності спричиняють втрати українським експортером премій у розмірі 3-10,5% від ціни за перевищення вмісту олії (звичайний базис вмісту олії в експортному контракті - 44%) і ставлять під загрозу виплати штрафу за перевищення показника кислотності в розмірі до 7% від ціни (звичайний базис кислотності - 2 краплини КОН), у випадку зазначення в умовах експортного контракту показників якості поставленого насіння соняшнику за результатами вказаними в українських сертифікатах. Встановлено, що достовірне визначення якості сільськогосподарської продукції в українських лабораторіях неможливе через невідповідність вітчизняних вимог до показників якості та методів аналізу загальноприйнятим, а також через слабку технічну оснащеність лабораторій. Рекомендовано створення у морських портах вітчизняних сертифікованих лабораторій для визначення якості насіння соняшнику на базі міжнародних стандартів.

Маркетингова інфраструктура не є орієнтованою на експорт, тому витрати подо просування продукції на ринок значно перевищують аналогічні у країнах Західної Європи (рис.3).

Отже, при зберіганні соняшнику на складах професійних зберігачів в Україні втрачається 7% продукції проти 1% - у Західній Європі. Великі втрати спостерігаються при транспортуванні продукції до морських портів залізницею. У роботі запропоновано використовувати р. Дніпро, яка є судноплавною для суден тоннажністю 5000 т до м. Київ і протікає через основні соняшникосіючі регіони. Необгрунтовано високою у вітчизнянних професійних зберігачів є вартість комплексу послуг - зберігання 1 т соняшнику протягом місяця коштує 15-18 дол. США і 6-7 дол. США - у Німеччині. Підраховано, що внаслідок великих витрат на експортні операції, доход українського продуцента насіння соняшнику складає близько 40%, а у країнах Західної Європи - понад 70 відсотків.

Рис. 3. Структура втрат та витрат на експортні операції та доходи товаровиробників насіння соняшнику в Україні та Західній Європі, %

Значні ризики втрати продукції при зберіганні виникають внаслідок недосконалості правового поля та первинних складських облікових документів. Запропонована вдосконалена форма довідки-накладної. У роботі розглянуті методи мінімізації ризиків експортних операцій, у тому числі страхування цінових ризиків, шляхом укладення ф’ючерсних контрактів, і уникнення ризику непроплати чи інфляції через використання форфейтингу та факторингу.

Важливим інструментом для стратегії поведінки гравців на ринку є прогнозування його кон’юнктури. Прогнозами світових ринків олійних продуктів займаються перш за все німецька аналітична служба “Oil World” та Департамент сільського господарства США (USDA), які регулярно, розповсюджують свої прогнози через агентство “REUTERS” у мережі Інтернет. У дисертаційній роботі, використовуючи метод екстраполяції, здійснено прогноз внутрішніх цін на насіння соняшнику на 2002 р.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

10 ц/га.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пластун С.І. Роль індикативних цін у зовнішній торгівлі товаровиробників України // Науковий вісник НАУ. - 1997.- Вип 2. - С.223-228.

2. Пластун С.І. Фактори підвищення рентабельності експортних операцій // Науковий вісник НАУ. - 2000.- Вип 29.- С.256-259.

3. Пластун О., Пластун С. Раз подсолнух, два подсолнух…// Агроперспектива.- 2000.- №10 – С. 27-33. (у т.ч. автора С.30-33 - цінова кон’юнктура ринків).

4. Хоменко В.Ф., Пластун С.І., Галушко О.В. Проблеми виробництва та переробки насіння соняшнику//Агроінком – 2000. - № 3-4. - С. 49-51. (у т.ч. автора С. 50-51- розрахунок ефективності експорту та переробки)

5. Пластун С.І., Пластун О.І. Кон’юнктура світового ринку соняшнику//Вісник академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2000.- №5.– С. 102-106.(у т.ч. автора С. 103 – 104 - аналітична обробка інформації щодо обсягів та напрямків експорту соняшнику та динаміки світових цін).

6. Пластун С.І. До питання введення експортного мита на насіння соняшнику // Науковий вісник НАУ. – 2001.- Вип.37.- С. 317-320.

Пластун С.І. Цінова кон’юнктура та стратегія входження виробників насіння соняшнику у зовнішній ринок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Досліджена цінова кон’юнктура внутрішнього і світового ринків насіння соняшнику та соняшникової олії. Уточнені роль та функції ціни в умовах трансформації економіки, оцінено ефективність державного регулювання експорту насіння соняшнику. Розроблена методика аналізу цінової