НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПЕЛИХ ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ

УДК 636.4.082.2

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧНА

РЕАЛІЗАЦІЯ УДОСКОНАЛЕНИХ МЕТОДІВ

СЕЛЕКЦІЇ У СВИНАРСТВІ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті, Міністерство аграрної політики України

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент УААН, заслужений діяч

науки і техніки України

Коваленко Віталій Петрович,

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики та

розведення сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент УААН

Березовський Микола Давидович

Інститут свинарства УААН, завідувач відділу

розведення та генетики

доктор сільськогосподарських наук, професор

Агапова Євгенія Михайлівна,

Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

доктор сільськогосподарських наук, професор

Войналович Сергій Антонович

Кримський державний аграрний університет,

професор кафедри тваринництва

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” УААН, відділ свинарства, смт. Асканія Нова

Захист дисертації відбудеться “26” вересня 2002 р.

о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони,15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони,13, навчальний корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий “23” серпня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цицюрський Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні відбувається успішний процес створення нових порід, типів і ліній тварин. У галузі свинарства головна увага селекціонерів зосереджена на створенні спеціалізованих родинних форм, популяцій, які в породно-лінійній гібридизації забезпечують високий гетерозисний ефект за відтворними та відгодівельними якостями (В.П. Рибалко, М.Д. Березовський, 1990; В.П.Рибалко, В.П.Буркат, 1996). Тому на сучасному етапі розвитку селекції у свинарстві важливо не тільки зберегти та підвищити генетичний потенціал вітчизняних порід, а й раціонально використати кращий світовий генофонд. На необхідність розробки науково обґрунтованих методів підвищення генетичного прогресу у популяціях сільськогосподарських тварин вказують роботи вітчизняних вчених В.П. Буркат (1999), І.П. Петренко, М.В. Зубець, Д.Т. Вінничук, А.П. Петренко (1997). Комплексна розробка методів і прийомів підвищення ефективності чистопородного розведення і гібридизації може розглядатися як вирішення важливої наукової проблеми, що має теоретичне і практичне значення для підвищення ефективності галузі свинарства.

У галузі свинарства удосконалення прийомів племінного відбору полягає в розробці теоретичних основ включення нових селекційних ознак, що визначають рівень консолідації груп, популяцій свиней, мають високий кореляційний зв’язок з основними господарсько-корисними показниками. Такими слід вважати статевий диморфізм (В.А.Пабат, Д.Т.Вінничук, 1999), співвідношення статей у потомстві маток (І.П. Петренко та ін., 1997), вирівняність гнізд за великоплідністю (М.Д.Березовський, Д.В.Ломако, 2001), що дасть змогу обгрунтованіше здійснювати відбір ремонтного молодняку, який у подальшому позитивно вплине на рівень продуктивності свиней.

Необхідним елементом удосконалення селекційних програм у свинарстві є дослідження закономірностей росту свиней з використанням математичних моделей для опису і прогнозування майбутнього рівня продуктивності. Існуючі традиційні методи оцінки племінних якостей тварин не завжди відображають генотипову цінність особин.

Для теоретичного усвідомлення та використання у практичній селекції свиней є актуальним вирішення таких проблем, як удосконалення методів оцінки плідників, використання ДНК-діагностики генів галатанового локусу, які обумовлюють стрес-чутливість свиней, обґрунтування оптимальних регіональних програм схрещування і гібридизації універсальних і спеціалізованих м’ясних порід.

Тому актуальною слід визнати розробку комплексу прийомів щодо використання перспективного генофонду свиней шляхом удосконалення методів відбору молодняку, обґрунтування додаткових ознак селекції, пов’язаних з проявом статевого диморфізму, співвідношенням статей і критеріями оцінки мінливості репродуктивних ознак. Результат таких досліджень буде основою для удосконалення селекційних програм у свинарстві та керування породоутворюючими процесами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темами “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики” (№ державної реєстрації 0195 U 028318) та „Удосконалити прийоми селекційної роботи у свинарстві з використання критеріїв оцінки інтенсивності формування в ранньому онтогенезі” (№ державної реєстрації 0199004380).

Мета і задачі досліджень. Дисертаційна робота виконана з метою удосконалення прийомів використання перспективного генофонду свиней різного напрямку продуктивності, теоретичного обґрунтування та розробки селекційних програм підвищення і прогнозування відтворних і відгодівельних ознак тварин у чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації.

Відповідно до мети поставлені завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження. Закономірності селекційного процесу на підвищення генетичного потенціалу продуктивності перспективного генофонду свиней.

Предмет дослідження. Ознаки продуктивності, прояв статевого диморфізму, статеве співвідношення в гніздах приплоду, взаємозв’язок селекційних ознак.

Методи дослідження. Для оцінки продуктивних ознак свиней використані загальноприйняті у зоотехнії методи аналізу і синтезу. За методиками математичного моделювання досліджували закономірності індивідуального розвитку. Виявлення зв’язків між основними і розробленими ознаками селекції та рівнем генетичного потенціалу продуктивності свиней проводили з використанням генетико-статистичних і біометричних методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтовано та практично реалізовано комплексний підхід до використання нових селекційних ознак у регіональних програмах роботи з генофондом свиней різного напрямку продуктивності, в тому числі вітчизняної селекції (м’ясних порід та внутрішньопородних типів у великій білій породі).

Для кожного циклу відтворення стада запропоновані додаткові критерії селекції: за вирівняністю гнізд, співвідношенням у них статей, рівнем статевого диморфізму за живою масою на час відлучення. Встановлено вплив репродуктивних ознак на генетичний потенціал та мінливість відгодівельних і м’ясних якостей свиней. Виявлені закономірності формування і реалізації генетичного потенціалу продуктивності свиней у чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації.

Встановлено типи успадкування основних господарсько-корисних ознак свиней у міжпородному схрещуванні. Отримано нові дані щодо їх енергії росту, відгодівельних та забійних якостей, деяких біохімічних показників крові, морфологічних і фізико-хімічних показників м’язової та жирової тканин. На основі шляхового і кластерного аналізів встановлено основні закономірності співвідносної мінливості селекційних, інтер’єрних ознак і показана можливість прогнозування майбутньої продуктивності тварин.

Вперше обґрунтована доцільність застосування сучасної форми гібридизації в свинарстві – міжлінійної внутрішньопородної з використанням спеціалізованих материнських та батьківських форм вітчизняної (внутрішньопородні типи великої білої породи, української м’ясної породи) та зарубіжної селекції (порода дюрок). Застосовано найбільш сучасну методику визначення стрес-чутливості у свиней – ДНК-тестування, з послідуючим вивченням впливу рівнів гомо- та гетерозиготності на продуктивні якості свиней.

Удосконалена методика оцінки кнурів-плідників за якістю нащадків – з визначенням рівня препотентності. Розроблені методи моделювання росту чистопородних і гібридних тварин за моделлю Т.Бріджеса і встановлена висока прогнозна точність її використання.

Розроблені методи підвищення темпів селекційного прогресу в свинарстві з використанням сучасного генофонду передбачають їх використання на трьох основних рівнях організації біологічних систем: молекулярному (ДНК-тестування); організменому (прогноз відгодівельних якостей і використання індексів напруги росту, математичних моделей і включення нових селекційних ознак відбору); популяційному (оцінка ефектів комбінаційної здатності ліній, типів і порід свиней, обґрунтування міжлінійної гібридизації з використанням нових заводських типів).

Теоретичні розробки забезпечують вищі темпи генетичного прогресу в популяціях свиней та досягнення більш високого селекційного диференціалу через ранню оцінку племінної якості тварин.

Практичне значення одержаних результатів. Розробка і впровадження основних прийомів ефективного використання перспективного генофонду свиней забезпечили підвищення продуктивності поголів’я в племінних і товарних господарствах південного регіону України. Результати досліджень за оцінкою вирівняності гнізда дають змогу збільшити середньодобовий приріст свиней на відгодівлі з урахуванням відбору за індексом вирівняності і великоплідності на 113,3 г, зменшити вік досягнення живої маси 100 кг на 19,55 доби і витрати корму на 1 кг приросту на 0,62 корм.од. Відбір за рівнем статевого диморфізму за живою масою забезпечує підвищення показників багатоплідності маток на 1,11 голови, маси гнізда на час відлучення на 7,81 кг. Відбір ремонтних свинок з гнізд з бажаним співвідношенням статей (33%+ і 67%>) забезпечує підвищення багатоплідності на 0,92 голови, маси гнізда на час відлучення на 10,48 кг. Результати породно-лінійної гібридизації - (УВБ_?дюрок)?УВБ-3 - гарантують підвищення середньодобового приросту на відгодівлі на 96,48 г з скороченням віку досягнення живої маси 100 кг на 17,88 доби і витрат кормів на 1 кг приросту на 0,47 корм.од. Результати досліджень мають важливе значення для розробки теоретичних і практичних прийомів створення нових типів свиней м’ясного напрямку продуктивності.

Матеріали дисертаційної роботи використані в монографії “Селекційні методи підвищення продуктивності свиней”, 2002 рік.

Отримані результати досліджень дали змогу вирішити важливу народногосподарську проблему – розробити і реалізувати наукову концепцію раціонального використання в господарствах України перспективного генофонду свиней та удосконалити методи селекції в племінних заводах і селекційних центрах.

Матеріали впровадження результатів дослідження розглянуті і затверджені на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України, протокол № 5 від 19 грудня 2001 року.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно розроблена теоретична концепція комплексного використання та удосконалення перспективного генофонду свиней, що базується на використанні в програмах селекції додаткових ознак, які обумовлені такими загальнобіологічними явищами як вирівняність гнізда, статевий диморфізм за живою масою і співвідношення статей у гніздах маток. Представлений у дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора. Із даних наукових експериментів і публікацій дисертант використав, за узгодженням із співавторами, частину спільно одержаних результатів. У загальному обсязі виконаних робіт частка автора становить 95 %. Отримав патент України на винахід “Спосіб відбору ремонтного молодняку свиней” (пат. 48452 А).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і схвалені на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (Херсон, 1994….2001), V Міжнародній науково-виробничій конференції (Херсон, 1998), VІ Міжнародній науково-виробничій конференції по проблемі “Аспекти селекційних та технологічних процесів по відродженню галузі свинарства” (АР Крим, Саки, 1999), ювілейній науково-практичній конференції із 125-річчя ХДАУ “Інтеграція аграрної освіти, науки і виробництва АПК України в ХХІ сторіччі” (Херсон, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття” (Житомир, 2000), ювілейній науково-практичній конференції викладачів та аспірантів зооінженерного факультету “Зооінженерний факультет на межі віків – минуле, сучасне та майбутнє” (Херсон, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної аграрної науки” (Львів, 2001), науково-практичній конференції “Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах” (Дніпропетровськ, 2001), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку свинарства в ХХІ сторіччі” (Москва-Биково, 2001).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у монографії, 31 наукових роботах, в тому числі 23 у фахових наукових виданнях, з них 18 одноосібно і 7 в матеріалах і тезах конференцій та у патенті.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 406 сторінках комп’ютерного тексту і містить 156 таблиць, 39 рисунків і схем, 15 додатків. Список використаних літературних джерел включає 516 робіт, з яких 31 іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарчі дослідження проведені протягом 1995….2001 років в умовах свиноферм дослідного господарства “Піонер” та ВАТ “Придніпровське” Нововоронцовського району, КСП ім. Чкалова Велико-Олександрівського району Херсонської області та племзаводу і свинокомплексу Агрогосподарства ВП “Запорізька атомна електростанція” Кам’янко-Дніпровського району Запорізької області за тематикою кафедри генетики та розведення с.-г. тварин Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом досліджень були показники росту, розвитку та продуктивності свиней внутрішньопородних типів УВБ_, УВБ-2 та УВБ-3 великої білої породи, а також тварини асканійського типу української м’ясної породи і породи дюрок. Схема експериментальних досліджень наведена на рис. 1.

Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп тварин у межах кожного досліду і відповідали зоотехнічним нормам ВІТу з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану. Тип годівлі – концентратний з використанням кормів власного виробництва.

Вирівняність гнізд визначалась за методикою М.Д.Березовського і Д.В.Ломако (2000):

(1)

де ВГ – вирівняність гнізда; Хmax – жива маса найважчого у гнізді поросяти, кг; Хmin – жива маса найлегшого у гнізді поросяти, кг; - середня жива маса поросят у гнізді на час народження, кг; 3,1- постійний коефіцієнт.

Комплексну оцінку материнських якостей виконували: за методикою В.О.Коваленка (1982), обчисливши комплексний показник материнських якостей (КПВЯ), за методикою М.Д.Березовського (1986) – індекс материнських якостей (І) та через індекс (Р), у модифікації М.Д.Березовського (2000).

Відносну мінливість основних господарсько-корисних ознак вивчали за результатами кореляційного, регресійного, дисперсійного, шляхового і кластерного аналізів (1989), виконаних з використанням стандартного пакету програм STATGRAPHICS для персональних комп’ютерів типу ІВМРС (1992). |

Рис.1 Схема досліджень

У досліді з визначення доцільності підбору родинних пар, що відрізнялися за поєднаннями великоплідності (малі – нижче середніх значень по гнізду, М-; великі – вище середніх значень по гнізду, М+) і за походженням, з вирівняних (В) і невирівняних (Н) гнізд було сформовано 4 групи кнурів і 4 групи свиноматок, спарувавши яких у повному діалельному поєднанні (n2), отримали 16 комбінацій.

На основі експериментальних даних розрахували комбінаційну здатність різних поєднань. Ефект комбінаційної здатності оцінений з використанням моделі Гриффінга в модифікації В.К.Савченка (1966) і А.А.Поляничкіна (1980).

Дослідження зв’язку репродуктивних якостей маток з рівнем статевого диморфізму в гніздах (у 2 і 4 місяці) проведено за абсолютною різницею у живій масі між кнурцями і свинками. За цими показниками маток було розподілено на 3 групи: М- - свинки в гнізді переважали за живою масою кнурців, М0 – подібні показники живої маси у кнурців і свинок, М+ - перевага особин чоловічої статі. Вивчено селекційно-технологічне значення впливу співвідношення статей у бік самок – 67%+ і 33%>; рівне співвідношення - 50%+ і 50%> і в бік збільшення частоти самців -33%+ і %> у популяціях свиней на наступні продуктивні якості потомства, що різняться походженням за вказаними ознаками на протязі 3 генерацій F0, F1 і F2), на свинях великої білої породи.

3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі визначали показники інтенсивності формування за методикою Ю.К.Свєчина (1975) як різницю відносної швидкості росту в двох суміжних періодах (2….4 і 4….6 міс.), а показники напруги (Іп) та рівномірності (Ір) росту за методикою В.П.Коваленка (1996). Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.Бріджеса у модифікації С.Я. Плоткіна (2001).

З метою удосконалення прийомів оцінки плідників їх випробували на матках різного рівня продуктивності (нижче середніх значень – М- і вище середніх – М+). Характер успадкування ознак нащадками визначали шляхом порівняння продуктивності маток і дочок, при цьому плідників класифікували як нейтральний, зрівняльний або переважаючий типи. Індекси племінної цінності кнурів-плідників розраховували за методиками Л.С.Жебровського (1987), Ф.Ф.Ейснера (1981) і Т.І.Нежлукченко (2000).

З метою встановлення ефекту модального відбору проведені експериментальні дослідження продуктивних якостей свиней, розподілених на три класи, які за мірними ознаками (жива маса в 2 місяці, довжина тулуба і обхват грудей) включали особин класів М- (мінус-варіант), М0 (модальний клас), М+ (плюс-варіант) за методикою Л.А.Животовського (1984).

Нами використано ДНК–тестування стресостійкості свиней та досліджена ефективність підбору родинних пар за генами галатанового локусу (N – домінантний, обумовлює стресостійкість, n – рецесивний, носії його мають в гомозиготному стані схильність до прояву стрес-синдрому PSS, 1995).

Оцінку свиней за реакцією на стрес-відлучення проводили за методикою В.П.Коваленка та інших (1980), яка враховує зміну живої маси поросят через 10 днів після відлучення. При цьому за даними мінливості живої маси вівся розподіл тварин на класи нормованого відхилення з інтервалом 0,5 ?.

Для визначення закономірностей успадкування основних селекційних ознак свиней у міжпородному схрещуванні були проведені дослідження з вивчення ефективності поєднання двох порід: внутрішньопородного типу УВБ_і української м’ясної. Дослідження проведені за схемою трифакторного дисперсійного комплексу (генотип матері; генотип плідника і стать потомства, 2?2Ч2=8). ?ндекси гетерозису розраховували за формулами К.Б.Свєчина (1961). Компоненти фенотипової мінливості ознак у міжпородному схрещуванні оцінювали за адитивним, материнським і гетерозисним ефектами (методика Мінкема, 1974 і Ольденбрунка 1979).

Ефективність використання свиней спеціалізованих м’ясних типів і порід в породно-лінійній гібридизації досліджували за наведеною схемою (табл.1).

Таблиця 1 – Схема породно-лінійної гібридизації

І дослід | ІІ дослід

№ групи | Родинні форми

материнська | батьківська | № групи | материнська | батьківська

породність | n | породність | n | породність | n | породність | n

1 | УВБ-1 | 15 | УВБ-1 | 4 | 5 | УВБ-1 | 15 | УВБ-1 | 4

2 | УВБ-1 | 15 | УВБ-3 | 4 | 6 | УВБ-1?УВБ-3 | 15 | Д | 4

3 | УВБ-1 | 15 | УМ | 4 | 7 | УВБ-1?Д | 15 | УВБ-3 | 4

4 | УВБ-1 | 15 | Д | 4 | 8 | УВБ-1?УМ | 15 | Д | 4

9 | УВБ-1?УМ | 15 | УВБ-3 | 4

Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики за Г.Ф.Лакіним (1990) з використанням персональних комп’ютерів (Григор’єв С.Г. та ін., 1986).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив багатоплідності та вирівняності гнізд на збереженість і ріст поросят. Теоретично обґрунтовані критерії щодо включення в програми селекції нових (додаткових) ознак. Відповідно до них експериментально визначено доцільність врахування ознаки “вирівняність гнізда”, оскільки вона визначається в максимально ранньому віці, має високий ступінь успадкованості (h2=0,35….0,47), значний кореляційний зв’язок з відгодівельними якостями тварин (r=0,6….0,8), є показником консолідованості селекційних груп і популяцій. При цьому виходили з теоретичних уявлень, що при створені нового селекційного матеріалу консолідація можлива лише до певного рівня гетерозиготності, а якщо ставиться завданням формування товарних стад, то бажана максимальна вирівняність груп особин.

Результати досліджень свідчать, що вирівняність гнізд у значній мірі обумовлена материнським ефектом, який визначається як породна особливість тварин і успадковується за адитивним типом. З сучасних теоретичних уявлень він виникає як сукупність цитоплазматичних факторів материнського організму, що виявляються при реципрокних варіантах підбору родинних пар за ознакою вирівняності гнізда.

Досліджена комплексна взаємодія ознак великоплідності поросят та вирівняності гнізд як критеріїв відбору у свинарстві. Свиноматки були розподілені на три класи. У межах виділених класів сформували групи маток за масою гнізда на час народження та його вирівняністю. Досліди показали, що у класах М0 і М+ спостерігалася більша вирівняність гнізд маток з високою багатоплідністю (табл.2).

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок

Класи розподілу за | Багатоплід-ність, голів | Індекс вирівня-ності гнізда | У 2 місяці

багатоплід-ністю | масою гнізда на час народження | індексом вирівняності гнізда | маса гнізда, кг | середня маса 1 голови, кг | збереже-ність, %

М-М-М-8,30,18***3,68 | 86,96,63*** | 15,20,77 | 68,1

М+7,60,24*** | 5,89 | 115,24,91*** | 17,50,43* | 86,8

М+М-9,00,01*** | 3,52 | 109,22,65*** | 15,20,69 | 81,1

М+9,00,01*** | 6,36 | 143,14,68 | 16,90,62 | 94,4

М0М-М-10,00,01*** | 4,06 | 133,43,90 | 15,90,77 | 85,0

М+10,50,22 | 6,50 | 152,15,68 | 16,60,62 | 88,1

М+М-10,70,18 | 3,16 | 135,82,94 | 15,80,40 | 81,3

М+10,70,18 | 6,13 | 147,33,56 | 16,40,41 | 84,1

М+М-М-12,00,01*** | 3,38 | 158,82,40*** | 15,90,27 | 83,3

М+12,00,01*** | 5,31 | 176,46,42*** | 16,60,65 | 89,6

М+М-13,00,32*** | 3,77 | 154,12,41*15,50,29* | 76,9

М+14,00,63*** | 6,02 | 192,23,65*** | 16,50,09 | 83,3

Так, у класі М+ за багатоплідністю та М- за індексом вирівняності - багатоплідність становила 13,00 голів поросят, а в групі М+ - на 1 голову менше (Р<0,001). Вирівняність гнізд забезпечила більшу кількість поросят під матками до відлучення за рахунок їх значно кращої збереженості і є свідченням значних резервів підвищення виходу поросят шляхом відбору маток за ознакою вирівняності гнізда. Виявилось також, що матки з вирівняними гніздами мали значно більшу масу гнізда на час відлучення, тобто існує можливість отримання приплоду з високою масою на цей період шляхом оцінки маток за індексом вирівняності гнізда. Максимальний показник середньої маси 1 голови на час відлучення спостерігали у свиноматок групи М+. Значно нижчий показник характерний для маток групи М-. Отже, індекс вирівняності гнізда і оціночний індекс репродуктивних якостей маток можуть використовуватись як нові селекційні ознаки для відбору свиноматок-першоопоросок до племінної групи.

За допомогою двофакторного дисперсійного аналізу виявлені суттєві частки впливу ознак, які вивчали, на показники живої маси у віці 1 і 2 місяці. Найбільш суттєвим був вплив великоплідності - 82,17 і 76,96 % (відповідно). Частка впливу багатоплідності також була вірогідною - 13,64(у віці 1 місяць) та 11,28 % (у віці 2 місяці) (Р<0,001). Отримані нові дані слід враховувати під час вивчення компенсаторних механізмів росту свиней, формування технологічних груп на відгодівлі, а також у відборі ремонтного молодняку з підвищеними репродуктивними якостями маток.

Дослідження закономірностей росту свиней з врахуванням індексу вирівняності гнізда та співвідношення статей за моделлю Т.Бріджеса в модифікації С.Я.Плоткіна (2001) показали відмінності тварин в інтенсивності формування (табл.3).

Таблиця 3 - Параметри моделі Т.Бріджеса та інтенсивності росту кнурців (n=86)

Гнізда | Співвід-ношення статей | Велико-плідність, ± до серед. | Відгодівельні якості | Параметри моделі Т.Бріджеса | Інтенсивність росту

Х1Х2ф | м | /м | Дt | Јр | Јн

Невирівняні | більше ++ | - | 235,00 | 532 | 0,165 | 1,828 | 0,0086 | 213,58 | 0,278 | 0,356 | 0,095

+ | 222,50 | 546 | 0,192 | 1,745 | 0,0101 | 171,98 | 0,161 | 0,398 | 0,061

50?Ч50? | - | 233,00 | 497 | 0,129 | 1,746 | 0,0110 | 158,87 | 0,317 | 0,339 | 0,112

+ | 211,75 | 541 | 0,166 | 1,752 | 0,0107 | 164,08 | 0,311 | 0,386 | 0,123

більше >> | - | 234,80 | 502 | 0,140 | 1,733 | 0,0109 | 158,93 | 0,307 | 0,338 | 0,106

+ | 219,50 | 521 | 0,191 | 1,766 | 0,0100 | 176,18 | 0,336 | 0,359 | 0,127

Вирівняні | більше ++ | - | 229,50 | 515 | 0,132 | 1,771 | 0,0106 | 166,37 | 0,333 | 0,356 | 0,121

+ | 218,88 | 531 | 0,165 | 1,704 | 0,0116 | 147,53 | 0,256 | 0,374 | 0,098

50?Ч50? | - | 228,55 | 501 | 0,116 | 1,674 | 0,0133 | 125,83 | 0,318 | 0,354 | 0,117

+ | 212,75 | 544 | 0,140 | 1,696 | 0,0122 | 139,13 | 0,316 | 0,383 | 0,126

більше >> | - | 222,00 | 515 | 0,124 | 1,711 | 0,0123 | 139,45 | 0,338 | 0,351 | 0,125

+ | 204,50 | 551 | 0,125 | 1,633 | 0,0143 | 114,13 | 0,275 | 0,405 | 0,115

Примітка: Х1-вік досягнення живої маси 100кг,діб; Х2-середньодобовий приріст, г.

Максимальною кінетичною швидкістю росту (1,828) характеризувались кнурці з низькою живою масою на час народження, що походили з невирівняних гнізд з співвідношенням статей у бік переважання самок. Кнурці цієї групи мали також високі показники відносного приросту і індексу напруги росту. Ця закономірність зберігалась і для свинок аналогічного походження і з низькою масою на час народження.

Встановлена пряма залежність кінетичної швидкості росту від вирівняності гнізд, в усіх випадках як для кнурців, так і для свинок вона була значно вищою у поросят з невирівняних гнізд, але експоненційна швидкість росту була більшою у поросят з вирівняних гнізд. Цим і забезпечується їх більший показник відгодівельних якостей. Співвідношення констант росту було більшим для поросят з низькою живою масою, а для поросят з високою живою масою і тих, що походять з вирівняних гнізд значно меншим, що свідчить про їх більшу потенцію до довгорослості.

Відгодівельні якості свиней. Схемою експериментів передбачалося визначити роздільний і сумісний вплив 4-х факторів (багатоплідність, вирівняність гнізда, стать, великоплідність).

У результаті досліджень сумісного впливу чотирьох факторів виявили суттєвий їх вплив на подальший ріст і відгодівельні якості свиней (табл.4).

Таблиця 4 - Показники росту і відгодівельних якостей свиней

Фактори та їх градація | N, голів | Жива маса в 10 місяців, кг | Вік досягнення живої маси 100 кг, діб | Середньодобо-вий приріст, г

багатоплід-ність, голів | вирівня-ність гнізда | стать | великоплід-ність, до середнього

М-Н | ? | М- | 7 | 120,363,88** | 256,436,81** | 445,6216,04**

М+9 | 135,882,53 | 231,104,00 | 504,3711,11

? | М- | 7 | 118,672,76*** | 254,003,61*** | 457,696,28***

М+7 | 144,042,64* | 221,143,88 | 511,489,37

В | ? | М- | 9 | 135,501,20 | 226,702,59 | 495,218,08

М+10 | 141,431,11** | 220,932,39** | 513,446,10

? | М- | 7 | 138,301,64 | 222,432,38* | 512,637,08

М+9 | 147,252,71** | 215,704,11**535,5310,49*

М0 | Н | ? | М- | 9 | 121,803,91** | 255,677,57** | 500,2712,29

М+10 | 140,962,32 | 223,913,55 | 552,927,19***

? | М- | 7 | 144,583,05* | 223,504,09 | 584,0111,55***

М+7 | 146,203,09* | 221,835,76 | 585,7113,66***

В | ? | М- | 9 | 127,041,73*** | 237,443,22* | 459,646,73***

М+10 | 142,701,65*** | 216,822,46*** | 513,307,06

? | М- | 7 | 144,134,70 | 216,754,96*534,2412,67*

М+7 | 155,601,28*** | 201,332,67*** | 552,693,86***

М+ | Н | ? | М- | 10 | 118,452,44*** | 258,364,12*** | 421,868,53***

М+7 | 136,431,57 | 230,333,06 | 488,095,22*

? | М- | 9 | 135,682,54 | 232,203,26 | 490,969,85

М+7 | 146,202,12** | 216,573,54** | 529,847,78*

В | ? | М- | 8 | 131,653,00 | 236,365,10 | 484,0011,20

М+9 | 135,042,51 | 227,223,21 | 489,7110,36

? | М- | 9 | 136,152,41 | 232,503,73 | 483,089,07*

М+7 | 150,031,80*** | 215,712,70*** | 541,239,33**

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001

Високі значення живої маси, як кнурців, так і свинок, у 10-місячному віці отримані по групі маток модального класу від тварин, що походять з вирівняних гнізд і які мали високу масу на час народження. Високі значення живої маси у 10-місячному віці спостерігали у групі кнурців, які походять від маток класу М+ з вирівняних гнізд і високою індивідуальною великоплідністю 150,03 кг. Отримані дані свідчать, що для маток модального класу невирівняність гнізд менш суттєво впливає на ріст і розвиток поросят, порівняно з класами маток М- і М+. Вищий компенсаторний ріст молодняку проявився у групі маток класу М0, оскільки різниця в живій масі між тваринами з різною великоплідністю у них була значно менша ніж у маток крайніх класів. У цілому підсвинки від малоплідних маток з невирівняних гніздах мали значно нижчі показники живої маси і відгодівельних якостей порівняно з матками інших класів.

Результати чотирифакторного дисперсійного аналізу свідчать, що вирівняність гнізда переважно впливала на таку ознаку як вік досягнення живої маси 100 кг (11,73….20,31%), і дещо менше, але суттєво, на живу масу молодняку в 10-місячному віці (6,52% і 10,27%). Вплив взаємодії досліджених факторів був суттєвим щодо ознак для парних комбінацій факторів, що підтвердилося і високозначущими даними багатомірного аналізу (Р<0,001).

Аналізом зв’язків репродуктивних ознак з показниками відгодівельних якостей їх потомства виявили високу кореляційну залежність між віком досягнення живої маси 100 кг і живою масою у 2-місячному віці (для кнурців r=_,71 і для свинок r=–0,64, Р<0,001). Встановлена також від’ємна залежність між віком досягнення живої маси 100 кг і живою масою на час народження (r=_,47 для кнурців і r=–0,57 для свинок). Регресійні рівняння з достатньо високою точністю прогнозують показники віку досягнення живої маси 100 кг.

Аналіз впливу великоплідності поросят і вирівняності гнізд на репродуктивні і відгодівельні якості свиней проводили на основі сформованих 4 груп кнурів і 4 груп маток (за великоплідністю та походженням з врахуванням вирівняності гнізда). Аналіз виявив, що максимальна багатоплідність отримана у підборі + Н?М+ Ч ? ?Ч?- (11,17 голови) та маса гнізда відлучених поросят – у поєднанні + В?М+ Ч ? ?Ч?- (169,97 кг, Р<0,001).

Двофакторний дисперсійний аналіз показав суттєвий вплив як загальної, так і специфічної комбінаційної здатності на мінливість показників, що вивчали. Ефекти дій були для всіх ознак високовірогідними, але переважний вплив мала загальна комбінаційна здатність (ЗКЗ), частка впливу склала від 73,87% (багатоплідність) до 91,31% (маса гнізда на час відлучення). Це свідчить про переважно адитивний тип успадкування репродуктивних якостей залежно від підбору батьківських пар. За багатоплідністю, молочністю, масою гнізда на час народження і відлучення найвища загальна комбінаційна здатність серед материнських генотипів була у групі В?М+. У той же час найгірші показники ЗКЗ мала група Н?М-. А ефекти специфічної комбінаційної здатності (СКЗ), в основному, були значно нижчими порівняно з ефектами загальної комбінаційної здатності, але в окремих поєднаннях – високовірогідні.

Вивчаючи відгодівельні якості свиней встановили, що максимальні значення отримані при гомогенному підборі +ВМ+ >ВМ+ (табл.5).

Таблиця 5 - Відгодівельні якості свиней

№ групи | Поєднання | N, голів | Вік досягнення живої маси 100кг, діб | Середньодобо-вий приріст, г | Витрати кормів на 1кг проросту, корм.од.

? | ?

1 | НМ- | НМ- | 10 | 258,30±4,06*** | 474,69±7,76*** | 5,97±0,18***

2 | НМ- | НМ+ | 11 | 241,27±5,01 | 523,28±19,34* | 5,28±0,19

3 | НМ- | ВМ- | 12 | 248,42±4,59** | 493,06±12,54*** | 5,53±0,20*

4 | НМ- | ВМ+ | 12 | 232,58±5,05 | 543,36±13,08 | 4,98±0,18

5 | НМ+ | НМ- | 12 | 226,00±3,70 | 582,39±13,94 | 4,76±0,10

6 | НМ+ | НМ+ | 11 | 215,91±3,84** | 601,89±16,81 | 4,49±0,09***

7 | НМ+ | ВМ- | 12 | 223,50±4,95 | 590,26±15,91 | 4,70±0,14

8 | НМ+ | ВМ+ | 12 | 212,75±2,56*** | 604,74±10,85* | 4,39±0,06***

9 | ВМ- | НМ- | 12 | 251,00±6,35** | 504,41±22,24* | 5,75±0,27*

10 | ВМ- | НМ+ | 10 | 229,60±2,86 | 592,32±12,76 | 4,82±0,09

11 | ВМ- | ВМ- | 12 | 249,92±3,94*** | 514,31±10,81*** | 5,61±0,18**

12 | ВМ- | ВМ+ | 12 | 225,33±2,06 | 596,30±8,39* | 4,69±0,06**

13 | ВМ+ | НМ- | 10 | 224,30±1,92* | 598,76±10,04* | 4,65±0,06**

14 | ВМ+ | НМ+ | 10 | 219,70±2,96** | 636,06±11,60*** | 4,57±0,08**

15 | ВМ+ | ВМ- | 10 | 216,20±4,27** | 653,57±32,62* | 4,50±0,11**

16 | ВМ+ | ВМ+ | 10 | 211,10±2,39*** | 685,98±11,63*** | 4,33±0,05***

Середнє по стаду | 178 | 230,65±1,46 | 572,68±5,67 | 4,95±0,05

Тварини поєднання +НМ- >НМ- мали нижчі показники відгодівельних якостей потомства. Виявлені закономірності розкривають можливість подальшого удосконалення стад свиней шляхом врахування у підборі ознак вирівняності гнізда, з яких походять батьківські пари, та їх особистої великоплідності.

Вивчення ефектів загальної комбінаційної здатності (табл.6) показало, що серед материнських генотипів кращими за відгодівельними якостями були нащадки маток ВМ+.

Таблиця 6 - Ефекти загальної комбінаційної здатності за відгодівельними якостями

Гено-типи | Вік досягнення живої маси 100кг, діб | Середньодобовий приріст, г | Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.

для генотипів

материн-ських | батьків-ських | материн-ських | батьків-ських | материн-ських | батьків-ських

НМ- | +23,604 | +2,782 | -82,467 | +34,649 | +0,766 | +0,344

НМ+ | -10,393 | -1,498 | +24,244 | +13,690 | -0,401 | -0,149

ВМ- | +11,824 | +6,392 | -41,039 | -11,911 | +0,475 | +0,146

ВМ+ | -13,656 | -7,678 | +90,676 | +32,884 | -0,518 | -0,341

У той же час найнижчі показники ЗКЗ характерні для групи НМ-, серед батьківських генотипів значно кращим був генотип ВМ+. Дисперсійний аналіз показав суттєвий вплив загальної і специфічної комбінаційної здатності на мінливість відгодівельних ознак свиней, але більша частка впливу притаманна загальній комбінаційній здатності для всіх ознак, що вивчали.

Так, частка впливу ЗКЗ коливалась у межах 70,92….88,49%, а специфічної лише 6,78….23,47%. Це вказує на переважно адитивний характер обумовленості ознак відгодівельних якостей, що узгоджені з їх вищою успадкованістю (h2 = 0,4….0,6).

Отримані нами дані свідчать, що для свинок оптимальним є поєднання В?М+ як за репродуктивними, так і за відгодівельними якостями потомства, а для плідників основним критерієм є власна великоплідність.

Статевий диморфізм свиней великої білої породи за живою масою у 2-місячному віці. Теоретично обґрунтовано доцільність використання в селекції свиней таких загальнобіологічних явищ як статевий диморфізм та співвідношення статей. Аналіз сучасних уявлень вказує, що поряд з бісексуальністю (як бази для комбінаційної мінливості і гомеостазу популяцій), їх прояв у значній мірі обумовлений типологічними особливостями тварин та материнським впливом.

Результати наших досліджень підтверджують цю концепцію і свідчать, що рівень статевого диморфізму визначається також великоплідністю поросят.

Оцінка зв’язку репродуктивних якостей маток за рівнем статевого диморфізму в гніздах (на час відлучення поросят у 2 місяці) проведена за абсолютною різницею у живій масі кнурців і свинок. Результати дослідження основних показників репродуктивних якостей маток наведені в табл. 7.

Таблиця 7 – Вплив рівня статевого диморфізму в гнізді у 2-місячному віці на репродуктивні якості свиноматок

Клас розподілуБагато-плідність, голів | Велико-плідність, кг | Молоч-ність, кг | У 2 місяці | КПВЯ,бали

середня маса 1 голови, кг | маса гнізда, кг | збере-же-ність,%

F0 (n=36)

М- | 9,360,39 | 1,190,03 | 51,002,03 | 17,000,25 | 147,915,59 | 93,20 | 106,17

М0 | 10,690,44 | 1,120,02 | 51,691,22 | 16,870,14 | 150,463,94 | 83,45 | 109,38

М+ | 11,750,33 | 1,080,01 | 57,000,90 | 16,990,11 | 161,002,16 | 80,85 | 117,73

Серед | 10,64±0,41 | 1,13±0,02 | 53,25±1,46 | 16,95±0,17 | 153,19±4,08 | 85,12 | 111,18

F1 (n=43)

М- | 11,43±0,56 | 1,10±0,02 | 56,14±1,30 | 16,70±0,23 | 163,07±6,05 | 85,63 | 118,78

М0 | 10,40±0,47 | 1,17±0,03 | 54,80±1,37 | 17,07±0,24 | 156,67±5,93 | 88,46 | 113,07

М+ | 10,29±0,45 | 1,13±0,03 | 53,71±1,43 | 17,32±0,25 | 158,50±5,01 | 89,58 | 113,31

Серед | 10,700,29 | 1,130,02 | 54,880,79 | 17,030,14 | 159,353,24 | 87,83 | 115,01

F2 (n=38)

М- | 10,42±0,34 | 1,15±0,03 | 53,42±1,10 | 17,26±0,31 | 159,17±2,61 | 88,80 | 113,72

М0 | 10,20±0,49 | 1,15±0,03 | 53,27±1,25 | 17,12±0,25 | 156,53±4,68 | 90,20 | 112,35

М+ | 10,27±0,36 | 1,18±0,02 | 50,73±0,99 | 16,85±0,29 | 157,45±3,79 | 91,15 | 112,53

Серед | 10,29±0,24 | 1,16±0,02 | 52,58±0,68 | 17,09±0,16 | 157,63±2,25 | 90,03 | 112,83

Встановлено, що у вихідній генерації (F0) найвищі показники багатоплідності та маси гнізда на час відлучення були у маток групи М+. У цілому за комплексним показником репродуктивних якостей кращими були матки класу М+. У наступних генераціях (без відбору) спостерігалось зближення показників багатоплідності між піддослідними групами (за винятком класу М- в F1 – 11,43 голови порівняно з 10,40 голови – клас М0 і 10,29 голови - клас М+). За масою гнізда виявилась перевага маток класу М- у наступних генераціях (і в F1, і F2