КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Полянко Валентина Василівна

УДК 658.14/15

СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ

ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08. 07. 05 – Економіка торгівлі та послуг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Ушакова Ніна Миколаївна,

Київський національний торговельно-

економічний університет, перший проректор

Офіційні опоненти :

доктор економічних наук, професор Андрійчук Віктор Григорович, Українська академія зовнішньої торгівлі, завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Якуненко Наталія Іванівна, Науково-дослідний інститут праці та зайнятості населення Національної Академії Наук України, завідувач лабораторії

Провідна установа: Полтавський університет споживчої кооперації України, кафедра економіки підприємства, Укоопспілка, м.Полтава

Захист відбудеться “18” квітня 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 в Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м.Київ, вул.Кіото,19

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м.Київ, вул.Кіото,19

Автореферат розісланий “_7_” _березня_ 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І.Морозова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування оптимального доходу підприємств у розмірах, необхідних для покриття його поточних витрат, сплати податків і отримання прибутку, що дозволяє забезпечити розширене відтворення, є необхідною умовою функціонування будь-якого суб’єкта господарювання. Нестабільність економіки у нашій країні загострює цю проблему, особливо у тих галузях, де не спостерігається сталої тенденції розвитку. Таке становище, на жаль, характерно для підприємств торгівлі.

В цих умовах виникає необхідність впровадження в практику діяльності торговельних підприємств нових принципів та методів господарювання, які базуються на стратегічних орієнтирах їх розвитку і пов’язані з новою, сучасною парадигмою – стратегічним управлінням.

Окремі питання управління доходами торговельних підприємств розглядаються в працях зарубіжних та вітчизняних авторів Анософфа І., Баканова М.І., Бірмана А., Большакова С.В., Віссема Х., Гошала С., Кіпермана Г.Я., Куінна Дж.Б., Мінцберга Г., Молякова Д.С., Петрова П.В., Соломатіна А.Н., Шевлякова А.С., Язева В. та інших. Найбільш послідовно проблеми управління доходами торговельних підприємств висвітлені в працях українських вчених Бланка І.О., Лігоненко Л.О. та Ушакової Н.М.

В цілому, слід зазначити, що проблема стратегічного управління доходами торговельних підприємств ще не достатньо досліджена в сучасній вітчизняній економічній літературі. Не може бути прямо використаний і сучасний зарубіжний досвід такого управління через різні умови господарювання підприємств. Тому розробка принципів і методів стратегічного управління доходами торговельних підприємств є досить актуальним завданням як для економічної теорії, так і для господарської практики. Актуальність проблеми стратегічного управління доходами торговельних підприємств, недостатнє її висвітлення в сучасній літературі, теоретичне та практичне значення для забезпечення ефективного їх функціонування і розвитку обумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1449 і відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету за держбюджетними темами: “Застосування процесора електронних таблиць для аналізу та планування господарської діяльності торговельних підприємств” (1997 р.); “Шляхи вдосконалення маркетингового комплексу колективного торговельно- виробничого підприємства “Україночка” (м.Чернівці) в умовах становлення ринкових відносин” (1999 р.); “Стан та перспективи розвитку підприємництва на Буковині” (2000 р.) та госпрозрахунковою темою “Стратегічні пріоритети використання економічного потенціалу Буковини” (№ 456 / 33, 2001 р.)

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних та практичних рекомендацій щодо впровадження в практику діяльності торговельних підприємств концепції стратегічного управління їх доходами.

Для досягнення цієї мети перед дослідженням поставлені такі основні завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є підприємства роздрібної та оптово-посередницької торгівлі України різних форм власності та організаційно-правових форм.

Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування доходів підприємств на стратегічній основі.

Методи дослідження. Теоретичним підгрунтям роботи є системний підхід та основні положення концепції стратегічного управління діяльністю підприємств. Основні положення дисертаційного дослідження базуються на законодавчих актах та нормативних документах України, критичному аналізі сучасних праць вітчизняних та зарубіжних авторів.

Теоретичну основу методів дослідження у роботі склав діалектичний метод наукового пізнання. У процесі дослідження застосовувались такі загальноприйняті в економічній науці методи як аналіз, синтез, дедукція, аналогія. Використання у аналізі доходів торговельних підприємств спеціальних методичних прийомів (порівняння, групування, деталізації, відносних величин, рядів динаміки) дозволило визначити основні тенденції в динаміці та структурі доходів, оцінити ефективність їх формування та виявити вплив окремих факторів на формування доходів підприємств торговельної галузі. Під час виконання роботи проведене анкетне дослідження за визначеним спеціально розробленою анкетою колом показників діяльності 22 торговельних підприємств м.Чернівці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі вивчення, опрацювання і узагальнення теоретичних засад, об’єктивно-критичного розгляду економічних теорій, відслідкування аналітичних даних та виявлення характерних особливостей у формуванні доходів підприємств торговельної галузі розроблено теоретичні аспекти концепції стратегічного управління доходами торговельних підприємств, зокрема:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

політики торговельного підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів проведеного дослідження, спрямованого на впровадження стратегічного управління доходами торгоельних підприємств, полягає у наступному:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. У науковій праці, написаній у співавторстві [15], особистим внеском здобувача є пропозиції щодо реалізації резервів збільшення доходів оптових підприємств. Написана у співавторстві наукова праця [16] містить дослідження достатності доходів та шляхів подолання збитковості господарської діяльності торговельних підприємств Чернівецької області, що є особистим внеском здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, доповідались і були схвалені на наукових конференціях за підсумками наукової роботи професорсько-викладацького складу Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (1996-2000 рр.); на ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (1998 р., мм.Київ – Трускавець), на ХІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (2000 р., м.Чернівці), на Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (2000 р., м.Полтава), на ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні” (2001 р., м.Чернівці), на Міжнародній науково-практичній конференції “Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах” (2001 р., м.Київ), на ІХ Міжнародній науково-теоретичній конференції “Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (2001 р., м.Київ).

Методичні розробки щодо обгрунтування концепції стратегічного управління доходами підприємств торгівлі та системи показників оцінки ефективності цього управління прийняті до впровадження в практичну діяльність підприємств торгівлі м.Чернівці Головним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка № 01/1073 від 4.10.2001 р.). Методика оцінки ефективності формування доходів торговельних підприємств та методичні підходи до формування цін на торговельні послуги впроваджена в практичну діяльність ТОВ “Будинок торгівлі “Рязань” (довідка № 117 від 3.09.2001 р.), рекомендації щодо удосконалення планування доходів впроваджені в практичну діяльність ККВП “Ліна” (довідка № 51 від 3.09.2001 р.). Матеріали і результати дослідження ввійшли в програму навчальних курсів і робочих планів та використовуються при читанні лекцій з питань регіональної економіки та підприємництва для слухачів школи малого бізнесу при Чернівецькій обласній організації товариства “Знання” та підприємців у сфері торговельної діяльності. Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі ЧНЕУ КНТЕУ при викладанні курсів економіки підприємства, фінансів підприємства, основ підприємництва, ціноутворення, спецкурсу економіки торговельного підприємства тощо.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових робіт, в тому числі 14 робіт підготовлено автором самостійно. Особисто автору належить 5,2 др.арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків загальним обсягом основного тексту 176 машинописних сторінок. Вона містить 35 таблиць і 14 рисунків, 14 додатків і список використаних літературних джерел із 114 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і основні завдання дослідження, його предмет та об’єкт, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Методологічні проблеми управління доходами підприємств торгівлі в умовах перехідної економіки” дано критичний аналіз різноманітних теорій доходу підприємств в контексті розвитку світової економічної науки, сформульовано категоріальний апарат, пов'язаний з формуванням доходу; визначені особливості формування доходу торговельних підприємств; розглянуто методологічні проблеми стратегічного управління доходами.

Категорія доходу є однією з найскладніших в економічній науці. Вона була предметом широких дискусій серед представників різних економічних шкіл та напрямків. Однією з найбільш суперечливих вона залишається і на сучасному етапі, що обумовлює необхідність її поглиблення і уточнення. Така необхідність виникає з ряду причин: перш за все, перехід України до ринкових принципів управління економікою формує нове економічне насичення сутності цієї категорії, яке суттєво розрізняється з її економічним змістом в умовах адміністративних принципів управління; по-друге, інтеграція України із світовою економікою потребує необхідності узгодження основних характеристик цієї категорії з аналогічною системою характеристик, що використовується у міжнародному науковому вжитку; нарешті, необхідність уточнення сутності категорії доходу виникає у зв’язку з розвитком нової парадигми управління економічними процесами суб’єктів господарювання, яка отримала назву “стратегічне управління підприємством”.

Сучасна економічна парадигма спирається на два базових підходи до визначення сутності категорії доходу підприємства – витратний та ринковий. Серед найбільш визнаних сучасних теорій, що грунтуються на цих підходах і певною мірою інтегрують їх, слід відзначити наступні:

-

-

-

-

Зазначені теорії доходу не тільки не заперечують одна одну, а навіть частково співпадають. Кожна з них розкриває якусь одну сторону складного процесу визначення сутності доходу підприємства і несе інформацію про об’єктивні механізми його формування.

Розгляд сучасних напрямків економічної теорії та її практичної реалізації у господарській діяльності підприємств дозволяє визначити найважливіші характеристики категорії доходу, що притаманні їй у реальних економічних відносинах суб’єктів господарювання:

доход підприємства становить економічний результат його господарської діяльності за певний період часу, що ідентифікується з метою визначення чистого прибутку (збитку) за цей же період;

формування доходу характеризує процес отримання підприємством конкретних економічних вигод, спрямованих на збільшення власного капіталу;

доход підприємства є результатом використання ним економічних ресурсів (факторів виробництва);

доход характеризує конкретний рівень підприємницької активності суб’єкта господарювання в умовах невизначеності (ризику);

рівень доходу підприємства формується з урахуванням конкретного рівня конкурентних переваг, що базуються на його інноваційній активності;

формування доходу підприємства відбувається у тісному зв’язку з його конкурентним (монопольним) становищем на певному сегменті ринку товарів та послуг.

Керуючись цими найсуттєвішими характеристиками, економічну сутність категорії доходу підприємства пропонується визначати таким чином: “Доход підприємства, – це надходження, одержані в результаті його господарської діяльності за певний період часу у вигляді конкретних економічних вигод, отриманих внаслідок використання в господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів в умовах прийнятного рівня підприємницького ризик********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************cу сегменті ринку”.

Особливості формування доходу торговельних підприємств безпосередньо визначаються характером їх господарської діяльності. Розглядаючи механізм формування загального доходу цих підприємств, слід відзначити, що він містить в собі декілька видів доходів, різних за своєю сутністю та порядком утворення. Серед них специфіку торговельної діяльності характеризує в основному доход від реалізації товарів і платних послуг.

З метою визначення валового внутрішнього продукту (ВВП) країни загальний доход від реалізації товарів і платних послуг підприємств торгівлі (ідентичний показнику товарообороту) не ототожнюється з аналогічним показником реалізації продукції, виробленої підприємствами промисловості. У доході торговельних підприємств міститься подвійний рахунок суми раніше придбаних товарів (ця сума увійшла у ВВП як внесок виробничих галузей економіки). Тому для визначення реального внеску торговельних підприємств у ВВП має відбуватися попереднє коригування показника загального обсягу їхнього доходу. У роботі запропоновано скорегований показник, який визначено терміном “комерційний доход торговельного підприємства від реалізації товарів та платних послуг” (або “комерційний доход торговельного підприємства”).

Механізм формування комерційного доходу торговельних підприємств базується на встановленні ними відповідної торговельної надбавки. Об’єктивне існування торговельної надбавки полягає в тому, що послуги торговельних підприємств на ринку мають для покупця певну якість, що потребує оплати. Торговельна надбавка виступає як ціна торговельної послуги і формується у відповідності із загальним механізмом ціноутворення. До комерційного доходу входить також комісійна винагорода, яку отримують підприємства торгівлі, що надають покупцям додаткові послуги.

Новий теоретичний базис економічної сутності доходів та визначення особливостей їх формування на торговельних підприємствах обумовив уточнення класифікації доходів цих підприємств. Таку класифікацію доходів пропонується здійснювати за наступними основними ознаками: за обсягом визначення; за характером оподаткування; за загальним характером діяльності; за видом діяльності; за характером операційної діяльності; за підгалузевою ознакою операційної діяльності; за рівнем визначення; за принципами обліку по періодах; за визнанням у процесі обліку; за кількісним рівнем; за правовим визнанням. Згідно з цими ознаками в роботі запропонована класифікація видів доходів торговельних підприємств.

Результати роботи підприємств щодо формування своїх доходів визначаються рівнем ефективності управління цими процесами. Для здійснення такої оцінки за результатами дослідження пропонується наступна система показників: рівень доходності активів; рівень доходності власного (акціонерного) капіталу; рівень рентабельності загального (валового) доходу; рівень рентабельності чистого доходу; рівень рентабельності маржинального доходу; рівень рентабельності комерційного доходу; середній рівень торговельної надбавки; рівень оподаткування загального доходу; рівень оподаткування комерційного доходу. В роботі визначені відповідні алгоритми розрахунків цих показників.

Основу для якісних змін всієї системи управління доходами може створити лише його спрямованість на стратегічну перспективу. Базуючись на основних принципах стратегічного управління підприємством, відповідне управління його доходами на підприємствах галузі пропонується визначити наступним чином: “Стратегічне управління доходами торговельного підприємства становить систему обгрунтування, прийняття та реалізації управлінських рішень щодо визначення й ефективного використання всіх джерел формування доходів, а також їхнього розподілу, з метою забезпечення досягнення довгострокових цілей і поточних завдань підприємства у його господарській діяльності з урахуванням впливу зовнішнього середовища на цей процес”. Головною метою стратегічного управління доходами торговельного підприємства пропонується визначити необхідність забезпечення досягнення його цільового (а не максимального) прибутку.

Основою стратегічного управління доходами є розробка стратегії їх розвитку. Це поняття сформульовано нами таким чином: “Стратегія розвитку доходів становить генеральний план торговельного підприємства, що визначає пріоритетні напрямки їх формування і розподілу у визначеному стратегічному періоді та способи забезпечення найбільш ефективного досягнення поставлених цілей”. У роботі розглядаються особливості різних рівнів цієї стратегії – корпоративної стратегії (стратегії підприємства в цілому); бізнес-стратегії (стратегії окремих структурних підрозділів підприємства, що самостійно здійснюють певні види його господарської діяльності) та функціональної стратегії (стратегії в межах окремих функцій управління доходами).

У другому розділі ********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************uote єктів господарювання цієї галузі економіки за рекомендованою їх класифікацією; здійснена оцінка ефективності формування доходів; визначено вплив окремих факторів на показники цієї ефективності.

Інформаційну базу дослідження становили дані одноразового статистичного обстеження результатів господарської діяльності підприємств роздрібної та оптово-посередницької торгівлі України, а також матеріали безпосереднього обстеження 22 торговельних підприємств м.Чернівці, проведеного за спеціально розробленою анкетою.

У процесі дослідження розвитку доходів підприємств торговельної галузі з’ясовано, яку роль вони відіграють у формуванні ВВП. На основі аналізу міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів визначено, що підприємства роздрібної та оптово-посередницької торгівлі на сучасному етапі формують біля 6 % валового внутрішнього продукту України.

Основу формування доходів торговельної галузі становить комерційний доход (доход від реалізації товарів та платних послуг). Його обсяг за результатами проведених розрахунків в останні роки мав тенденцію до зростання. В той же час на протязі 1997-1999 років середній рівень торговельної надбавки постійно скорочувався і тільки у 2000 році намітилась тенденція до його підвищення. Привертає увагу те, що цей показник на підприємствах роздрібної торгівлі був значно вищим, ніж на оптово-посередницьких підприємствах галузі.

Загальний же (валовий) доход у оптово-посередницькій ланці торговельної галузі зростав більш високими темпами, ніж у роздрібній її ланці. Аналогічна тенденція була характерна і для розвитку чистого доходу торговельних підприємств України від усіх видів їх діяльності.

Дослідження структури валового доходу торговельних підприємств по окремих видах їх діяльності показало, що його основу становлять доходи від операційної діяльності, на долю яких припадало більше 90,0 % загальної його суми. Решту валового доходу становили переважно доходи від інвестиційної діяльності торговельних підприємств.

Певні зміни відбуваються в структурі операційного доходу торговельних підприємств України. Так, в загальній його сумі комерційний доход (доход від реалізації товарів та платних торговельних послуг) мав тенденцію до скорочення. Відповідно питома вага інших операційних доходів (серед яких переважну роль відіграє доход від здачі майна в оренду) зросла за досліджувані роки більш ніж удвічі.

Серед показників оцінки ефективності управління доходами торговельних підприємств важливу роль відіграє доходність активів. За результатами дослідження рівень валової доходності активів торговельних підприємств України за останні роки мав тенденцію до зменшення. За період, що досліджувався, показник скоротився на 13,2 %. Аналогічна тенденція була характерна і для показника рівня чистої доходності активів торговельних підприємств. Основним фактором, що обумовлював таку тенденцію, були високі темпи нарощення середньорічної вартості активів торговельних підприємств, які значно перевищували темпи зростання їх валового та чистого доходу з усіх видів діяльності. В той же час по окремих ланках галузі тенденція розвитку цих показників мала протилежний характер: на підприємствах оптово-посередницької галузі рівень валової та чистої доходності активів скорочувався високоми темпами, на підприємствах роздрібної торгівлі ці показники зростали.

Суттєво зростали на протязі останніх років показники рівня валової та чистої доходності власного (акціонерного) капіталу торговельних підприємств України. Ця тенденція була характерна для підприємств як роздрібної, так і оптово-посередницької торгівлі. Але нарощення цих показників по оптово-посередницьким торговельним підприємствам відбувалося не стільки за рахунок зростання суми валового та чистого доходу, скільки за рахунок скорочення на протязі останніх років суми використовуваного ними власного капіталу внаслідок збиткової їх діяльності, що в цілому слід розглядати як негативний фактор їх розвитку.

Показник комерційної доходності товарообороту (загального доходу) в цілому по торговельних підприємствах України на протязі 1997-1999 років знизився. Але по окремих ланках торговельної галузі спостерігалася протилежна динаміка цього показника – в роздрібній торгівлі в досліджуваному періоді він зростав, а на підприємствах оптово-посередницької торгівлі він скорочувався. Рівень витратомісткості комерційного доходу за останні роки мав тенденцію до зростання. Таку тенденцію слід розглядати як негативну, бо зростання цього показника (за всіма іншими незмінними факторами) веде до погіршення умов формування прибутку від реалізації товарів. У 2000 році вперше за останні роки в цілому по торговельній галузі спостерігалось відчутне зростання рівня комерційного доходу до товарообороту. Порівняно з 1999 роком він зріс у 2000 році на 7,8 %.

Рівень рентабельності валового доходу торговельних підприємств України протягом 1998-2000 років мав від’ємне значення внаслідок їх збиткової діяльності. При цьому, на формування середньогалузевого його рівня негативно вплинула збиткова діяльність переважно оптово-посередницьких торговельних підприємств. В роздрібній торгівлі цей показник хоча і зменшився, але мав позитивне значення.

Серед факторів, що впливають на ефективність формування доходів підприємств роздрібної торгівлі, слід відзначити групу товарів, що реалізуються, (в продовольчій торгівлі основні показники оцінки ефективності вищі, ніж у торгівлі непродовольчими товарами); тип магазину (в універсальних продовольчих та спеціалізованих непродовольчих магазинах ці показники вищі, ніж у інших магазинах) та характер розміщення магазинів в межах міста (магазини, що розміщені в центрі міста мають вищі показники ефективності формування доходів ніж аналогічні магазини, що розміщені в центрі житлового масиву або житловій забудові).

Треба підкреслити, що в процесі дослідження ефективності формування доходів торговельних підприємств були використані основні показники оцінки, що запропоновані для її здійснення.

У третьому розділі – “Вдосконалення управління доходами торговельних підприємств” обгрунтовані напрямки поліпшення процесу розробки стратегії розвитку доходів торговельних підприємств, розглянуті основні принципи та методи планування доходів; запропоновані шляхи управління ціновою політикою підприємств з метою забезпечення зростання їх комерційного доходу; визначені резерви зростання доходів роздрібних і оптово-посередницьких підприємств.

Основу стратегічного управління доходами торговельного підприємства становить розробка стратегії їх розвитку, яку пропонується послідовно здійснювати за такими етапами: ретроспективний аналіз доходів; аналіз зовнішнього й внутрішнього середовищ формування доходів; визначення системи стратегічних цілей розвитку доходів; вибір стратегій їхнього розвитку; оцінка обраних стратегій; вибір інструментів реалізації обраних стратегій розвитку доходів.

Основу стратегічного аналізу становить визначення факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що здійснюють найбільший вплив на формування доходів торговельного підприємства. В процесі дослідження цих факторів запропоноване відповідне їх групування. Так, фактори зовнішнього середовища пропонується поділяти на такі групи: загальноекономічні; соціальні; ринкові; інші зовнішні фактори. Фактори внутрішнього середовища запропоновано поділяти на: фактори загального характеру, що визначають специфіку діяльності підприємства; фактори, що характеризують виробничий потенціал підприємства; фактори, що характеризують фінансовий стан підприємства; фактори, що характеризують персонал підприємства. В межах кожної групи визначені основні чинники, що здійснюють найбільший вплив на формування доходів торговельного підприємства.

Процес вибору стратегій розвитку доходів має базуватись на попередній розробці певних стратегічних альтернатив, що дозволяють досягти визначених цілей з урахуванням обмежень, які визначаються зовнішніми та внутрішніми факторами. Для цього пропонується типізувати стратегії за їх рівнями, характером впливу на розвиток підприємства, етапами стратегічного періоду тощо. У роботі запропоновано підхід щодо вибору найбільш прийнятних стратегій розвитку доходів підприємств торгівлі, виходячи із їхніх альтернативних варіантів й ознак рівня наближення до стратегічної мети.

Оптимізація розвитку доходів торговельних підприємств передбачає ефективне використання такого інструменту управління ними як планування.

З урахуванням специфіки торговельної галузі план доходів підприємства пропонується складати за такою системою основних показників:

а) Сума валового доходу підприємства в цілому, в т.ч.

- сума комерційного доходу;

-

-

-

б) Сума чистого доходу підприємства;

в) Сума маржинального доходу підприємства.

В процесі дослідження для планування доходів торговельного підприємства запропонована система відповідних методів, яка в загальному вигляді показана нижче:

Рекомендації щодо умов застосування окремих методів планування доходів на підприємствах торговельної галузі

Назва методів планування доходів | Види доходів, що плануються даним методом | Умови застосування окремих методів планування

1 | 2 | 3

1. Метод прямого

розрахунку | Окремі види до-ходів, що входять до інших опера-ційних, інвести-ційних і фінан-сових доходів | Наявність необхідної первинної інформації, що має бути покладена в основу розрахунків

2.Економіко-статистичний метод | Всі види доходів | Використовується як допоміжний і лише на короткий плановий період

3. Метод розра-хунків на основі середнього рівня торговельної надбавки | Комерційний доход | На підприємствах із стабільною структурою товарообороту і визначеною в узагальнюючих показниках ціновою політикою

4. Метод

техніко-економічних розрахунків | Комерційний доход | Для підприємств з відносно вузьким товарно-груповим асор-тиментом, які мають сталі гос-подарські зв’язки з партнерами і працюють на основі довгостро-кових контрактів з ними

5. Нормативний метод | Валовий або чистий доход | На всіх торговельних підприєм-ствах

Продовження таблиці

1 | 2 | 3

6. Метод розрахунків на основі цільового прибутку | Валовий або чистий доход | За сприятливими зовнішніми умовами господарської діяльності

7. Економіко- математичний метод | Валовий, чистий або маржинальний доход | На великих торговельних підпри-ємствах за умов високої кваліфіка-ції виконавців і наявності необхід-ної інформації

Основним економічним важелем стратегічного управління комерційним доходом торговельного підприємства виступає розроблена ним цінова політика. Автор поділяє думку окремих фахівців, що на торговельних підприємствах об’єктом цінової політики виступає не загальна ціна товару, а лише один з її елементів – торговельна надбавка. Крім того, автор вважає, що цінова політика є водночас механізмом реалізації як маркетингової, так і фінансової стратегії розвитку підприємства. Керуючись цими особливостями пропонується таке визначення цього поняття: “Цінова політика торговельного підприємства становить складову частину маркетингової та фінансової стратегії, що полягає у визначенні принципів та методів формування системи диференційованих рівнів торговельної надбавки та комісійної винагороди за оптово-посередницькі послуги у довгостроковому періоді, спрямованих на вирішення загальних цілей його економічного розвитку”.

Розробку цінової політики торговельного підприємства пропонується здійснювати послідовно за такими основними етапами: а) обгрунтування визначальних цілей формування цінової політики на стратегічний період та їх узгодження із стратегічними цілями розвитку доходів торговельного підприємства; б) оцінка рівня торговельної надбавки і його достатності для формування комерційного доходу з позицій отримання необхідного рівня прибутку від реалізації товарів і платних послуг; в) вибір моделей ціноутворення на окремі групи товарів, що забезпечують найкращі умови стратегічного управління комерційним доходом торговельного підприємства; г) побудова системи методів визначення конкретного рівня торговельної надбавки по окремих групах товарів, що забезпечують формування необхідного рівня прибутку; д) побудова механізму коригування розробленої цінової політики згідно з можливими змінами зовнішніх та внутрішніх умов формування доходів торговельного підприємства. У процесі дослідження детально розглянуто зміст кожного з цих етапів і обгрунтовані необхідні рекомендації.

Для визначення конкретного рівня торговельної надбавки пропонується використовувати такі основні методи: повних витрат обігу; граничних цін; цільового прибутку; ексклюзивних надбавок; конкурсного ціноутворення; поточних середньоринкових цін; швидкого реагування на ціни конкурентів. Умови застосування цих мер*******************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************eeпонована відповідна їх систематизація за формами і видами діяльності торговельних підприємств, яка враховує вимоги сучасних стандартів обліку доходів і запропоновану їх класифікацію. Ця систематизація враховує як звичайну, так і надзвичайну діяльність і джерела формування доходів в процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності торговельного підприємства.

Серед позареалізаційних доходів, що генеруються в процесі операційної діяльності торговельних підприємств, найбільші можливості до зростання на сучасному етапі мають доходи від здачі окремих видів активів (в першу чергу, торгово-складських приміщень) в операційну оренду, доходи від реалізації певних видів оборотних активів (малоцінні та швидкозношувані інструменти та інвентар, матеріали), які з тих чи інших причин не використовуються в операційному процесі, та доходи за рахунок отримання пені, штрафів і неустойок.

Певні резерви зростання позареалізаційних доходів торговельних підприємств пов’язані з підвищенням ефективності їх інвестиційної діяльності. За результатами проведеного безпосереднього обстеження торговельних підприємств розроблені рекомендації щодо підвищення ефективності управління доходами від участі у капіталі, формування портфельних інвестицій, короткострокового інвестування вільних грошових коштів тощо.

З метою уникнення втрат від надзвичайних подій торговельні підприємства мають здійснювати зовнішнє страхування майна, концентруючи особливу увагу на виборі страховиків, форм і видів страхування, порядку сплати страхового відшкодування та деяких інших умовах.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обгрунтуванні теоретико-методологічних засад та розробці методичного інструментарію побудови системи стратегічного управління доходами торговельного підприємства. Результати проведеного дослідження надають можливість зробити такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Фахові видання

1.

2.

3.

4.

5.

Інші видання

6.

7.

8.

9.

10.

11.