Національна Академія наук України

Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова

РОГОЖИН Михайло Валерійович

УДК 002.53

ПОБУДОВА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

05.13.06 – Автоматизовані системи управління і прогресивні інформаційні технології.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем реєстрації інформації

НАН України, м. Київ.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України,

доктор технічних наук, професор Додонов Олександр Георгійович, Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, заступник директора.

Офіційні опоненти:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Матов Олександр Якович, Київське підприємство обчислювальної техніки й інформатики, заступник генерального директора по науці.

Кандидат технічних наук Горбачик Олена Семенівна, Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра прикладної математики, м. Київ.

Захист відбудеться "11" квітня 2002 р. о 14 годині, на засіданні спеціалізованої ради К 26.185.02 в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова,15

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України за адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова,15

Автореферат розісланий "07" березня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат технічних наук

Семагіна Е. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Практика управління адміністративними регіонами України свідчить про слабке впровадження прогресивних інформаційних технологій, про недостатність інформаційної підтримки в системі підготовки рішень, відсутності експертної оцінки їхньої ефективності. Невідповідність між сучасним рівнем розвитку інформаційних технологій і їхнім застосуванням у практиці державного управління стримує процес становлення і розвитку держави, перешкоджає формуванню ефективної інфраструктури управління.

Однією з причин слабкого впровадження інформаційних технологій у практику управління є недостатня методологічна підтримка процесів інтеграції методів і підходів, що розроблені в теорії управління, теорії складних соціальних систем, системному аналізі, теорії автоматизованих інформаційних систем. Конкуренція в економічній і політичній сферах функціонування держави неминуче веде до зіткнення інтересів різних груп впливу. Ці процеси спричиняють створення деяких правил вирішення конфліктів шляхом постійних переговорів, тобто формується система регульованих взаємин. Ключову роль у вирішенні конфліктів незмінно грає інформаційний обмін, що формує в конкретному географічному регіоні цілком визначений інформаційний простір, у рамках якого всі реальні фігуранти виконують свої інформаційні функції.

Характер і керованість інформаційного простору в конкурентних процесах багато в чому визначають параметри більшості функціональних конфліктів, а, отже, і можливі механізми їхнього вирішення.

Удосконалювання процесів виконання інформаційних функцій за рахунок впровадження перспективних інформаційних технологій, а також можливість прямої участі в інформаційних процесах експертної еліти і засобів масової інформації, будуть визначати основні тенденції розвитку України сьогодні й у найближчому майбутньому.

Динамку впровадження передових інформаційних технологій у сферу адміністративного управління стримує слабкий рівень організації інформаційних потоків, збору, обробки, збереження і представлення інформації. Звичні в економічній сфері способи формалізації інформації не завжди можуть бути застосовні в системі адміністративного і політичного управління. При значній кількості публікацій, присвячених окремим аспектам даної проблеми, вона дотепер не має методологічного фундаменту і комплексного наукового обґрунтування.

Таким чином, розробка і дослідження методів застосування сучасних інформаційних технологій у практиці регіонального управління, яким присвячена дисертаційна робота, є актуальною проблемою, як для наукових розробок, так і для практичного впровадження.

Практична потреба в дослідженні інформаційних процесів регіону визначила спрямованість і задачі даної роботи. Системний підхід, що застосований для аналізу процесу взаємодії органів управління з інформаційним простором, дозволив виділити критерії оцінки і класифікації інформаційних загроз, побудувати модель інформаційного впливу на управлінські процеси для забезпечення їхньої динамічної стабільності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконується в рамках вирішення завдань, поставлених Президентом України в Указі № 887 від 14.07.2000р. "Про удосконалювання інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України й органів державної влади". Тема дисертаційної роботи погоджена з програмою "Створення урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій", що реалізується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №2303 від 19.12.1999 року. Дана робота пов'язана з наступними темами наукових досліджень: "Дослідження методів захисту інформаційних ресурсів у територіальних розподілених інформаційно-аналітичних системах" -"Зірка", № 0199U002253, "Дослідження і розвиток інформаційних технологій для корпоративних комп'ютерних інформаційно-аналітичних систем" – "ТЕКС – 2001", № 0101U002642.

Мета і задачі дослідження.

Метою дисертаційної роботи є розробка методології і засобів побудови інформаційної технології для систем управління регіонального рівня.

Об'єкт дослідження – автоматизована інформаційна система (АІС) підтримки прийняття рішень на регіональному рівні.

Предмет дослідження - методи і засоби побудови нових інформаційних технологій для АІС з урахуванням інформаційних потоків у системі регіонального управління й інформаційних загроз.

Основні задачі дослідження відповідно до поставленої мети:

1. Провести комплексний аналіз системи управління регіонального рівня в рамках понять, технологій і методик теорії автоматизованих інформаційних систем, з метою визначення параметрів автоматизованої інформаційної системи, здатної забезпечити ефективний динамічний розвиток регіону.

2. Дослідити регіональні інформаційні потоки і побудувати інформаційну модель регіону.

3. Побудувати імітаційну модель процесу обробки інформації для підготовки рішень у регіональних структурах управління.

4. Запропонувати критерії оцінки інформаційних загроз динамічної стабільності регіону.

5. Розробити інформаційну технологію підтримки прийняття рішень у системі регіонального управління.

6. Розробити функціональну і структурну схеми інформаційного центра, провести вибір технічних рішень.

7. Розробити систему баз даних у технології "клієнт-сервер" для АІС підтримки прийняття рішень на регіональному рівні.

Методи досліджень. У дослідженні управління регіонального рівня застосований системний підхід з використанням структурно-функціонального аналізу інформаційних потоків. Для аналізу процесів підготовки управлінських рішень задіяний метод моделювання і порівняльного аналізу. Визначення точок можливого системного впливу і параметрів системи збору, обробки і збереження інформації здійснювалося на базі порівняльного аналізу. У розробці системи баз даних для обробки інформації використовувалися основи реляційного представлення даних і принципи побудови "клієнт-серверних" розподілених систем.

Наукова новизна отриманих результатів:

1. Розроблено методологічні основи побудови інформаційної технології для систем управління регіонального рівня. Основою запропонованої методології став системний підхід до розгляду управлінських процесів.

2. Побудовано інформаційну модель регіону, що дозволяє визначити характер і спрямованість стабілізуючого системного впливу зворотнього зв'язку на управлінські процеси. Модель побудована у формі багаторівневої схеми взаємодії регіональної системи управління з інтегрованими учасниками процесу прийняття рішень по ключовим проблемам регіону.

3. Запропоновано двоконтурну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень, особливістю якої є наявність АІС, яка виконує функцію інформаційного регулятора. Така технологія забезпечує погодженість і взаємодію інформаційних потоків, що дозволяє адекватно відобразити інформаційні процеси в дворівневій системі регіонального управління.

4. Для удосконалювання підготовки рішень у регіональних структурах управління розроблена імітаційна модель процесу обробки інформації, яка являє собою діючу комп'ютерну програму.

5. Запропоновано критерії оцінки інформаційних загроз динамічної стабільності регіональної системи управління.

6. Для організації автоматизованих робочих місць взаємодії з АІС різних груп користувачів запропоновано застосувати технологічно різні інтерфейси доступу.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи визначається тим, що розроблені модель збору, обробки і збереження інформації, набір методик організації інформаційних потоків, система індексації даних, технологія аналітичної обробки накопиченої інформації в сфері адміністративного управління можуть використовуватися при створенні електронних систем збереження даних у будь-якому регіоні України.

Практичну значимість має узагальнення і систематизація практичного досвіду інформаційної взаємодії різних рівнів державного управління, визначення форм взаємодії, на основі яких стало можливим вести системно обумовлений моніторинг соціально-політичного становища регіону, готувати інформацію для прийняття управлінських рішень.

Накопичена при проведенні дисертаційних досліджень у базах даних структурована інформація може бути використана експертами для оцінки ефективності прийнятих рішень, при аналізі інформації зворотнього зв'язку, інформаційному супроводі всіх регіональних конфліктів.

Використання запропонованих критеріїв оцінки інформаційних загроз полегшує аналіз регіональних конфліктів і надає можливість сформувати послідовну управлінську стратегію.

Особистий внесок здобувача

Усі публікації по темі дисертації виконані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичній конференції "Нові політичні реалії України на рубежі тисячоліть", 15-16 червня 2001 року, м. Київ, обговорювалися на міжнародній науковій конференції "Демократія на пострадянському просторі: теорія і практика".

Практичну апробацію результати дисертації пройшли в рамках автоматизованої системи збору, обробки і збереження даних "Регіон", у Представництві Президента України в АРК. В даний час система "Регіон" (автор М.Рогожин) являє собою діючу систему баз даних, інтегровану в локальну комп'ютерну мережу Представництва.

На базі запропонованої технології збору, обробки, збереження і представлення інформації побудована система моніторингу політичних, міжетнічних, міжконфесійних конфліктів і управлінських проблем в Автономній Республіці Крим. Практично всі аналітичні й експертні матеріали для вищого керівництва України в Представництві Президента України в АРК готуються з використанням запропонованої технології.

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладені в 12 публікаціях, у тому числі 4 статті у виданнях з переліку ВАК, а також у матеріалах 2 конференцій.

Структура й обсяг роботи.

Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури з 103 найменувань, 25 малюнків, 20 таблиць. Обсяг дисертації - 149 стор., додатки - 38 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладена загальна характеристика роботи, обґрунтована актуальність теми, викладені наукові і практичні результати, визначені об'єкт і предмет дослідження, сформульовані мета, задачі та основна спрямованість дослідження.

Перший розділ

З використанням системного підходу розглянуті роль і місце інформаційного простору в регіональній підсистемі політичної системи держави. Проведений аналіз дозволив виділити основні інформаційні функції, що визначають динамічну стабільність і взаємодію управлінських процесів.

Запропоновано розглядати інформаційне поле як складний елемент системи, а також основного засобу усунення кризових і передкризових явищ шляхом використання в підготовці рішень зворотнього інформаційного зв'язку.

На основі детального аналізу структури інформаційного простору регіону показана наявність неадекватного посилення маніпулятивних тенденцій у практиці взаємодії влади з інформаційним простором. У свою чергу, розгляд таблиці взаємодії основних елементів структури дозволив виділити "слабкі" місця системи, що перешкоджають формуванню процесів динамічної самоорганізації, а також можливі міри "оздоровлення". У ході розгляду динаміки інформаційної взаємодії запропоновано розглядати чотирьох основних інтегрованих учасників, що регулярно вступають у конфлікт узгодження суперечливих інтересів.

1. Органи влади

2. Опозиція

3. ЗМІ

4. Незалежні експерти (Громадянське суспільство)

На підставі приведених міркувань було висловлене припущення про те, що в реально діючій системі відсутній дуже важливий регулюючий і стимулюючий інформаційні потоки елемент, що одержав умовне найменування інформаційний регулятор.

У ході розгляду реальних механізмів формування, збереження і поширення інформації на регіональному рівні показано, що цільова функція збору, обробки, збереження даних у більшості випадків або вкрай неефективна, або цілком ігнорується органами влади і слабкою інфраструктурою громадянського суспільства. Тобто, інформаційні процеси здійснюються спонтанно, без використання наукових розробок, теорії побудови сучасних інформаційних систем. Для розробки ефективної моделі корекції виявлених недоліків системи запропоновано як основний кластер інформаційного нагромадження обрати проблему. Саме інформація, пов'язана з проблемою, здатна довгий час носити актуальний характер, а, отже, стати основою технології нагромадження даних і їхнього детального аналізу. Більш того, при переході проблеми в стадію конфлікту збільшується інформаційний потік і зворотний зв'язок по даному інформаційному кластерові.

У результаті проведеного аналізу взаємодії інформаційного простору і політичної системи регіону розроблені критерії оцінки інформаційних загроз динамічної стабільності регіональної системи управління. Отримано таблицю інформаційних загроз інституціональної стабільності, що придатна для прогнозу і попередження регіональних конфліктів і кризових ситуацій.

В другому розділі на підставі розгляду інформаційної системи регіону розроблена і запропонована технологія стабілізуючого впливу на інформаційний простір, основним елементом якої є інформаційний регулятор.

Як інформаційний регулятор запропоновано використовувати АІС, що у рамках організаційної структури управління виконує функції центрального інформаційного вузла, і має наступні властивості :

·

· автономності, тобто визначеної незалежності від суб'єктів влади, їхнього вольового впливу;

· синхронізації — визначення еталонного ритму інформаційного обміну.

У результаті якісної оцінки різних технологій інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень показано, що пріоритетною, з практичної точки зору, є інформаційна стадія підготовки ухвалення рішення, її тимчасове і ресурсне навантаження. Запропоновано при підготовці моделі управлінського впливу розглядати чотири основні технології прийняття рішень, що найчастіше зустрічаються в практиці регіонального управління.

1. Нормативні рішення (планова діяльність по виконанню основної функції управління).

2. Прийняття рішень по відхиленнях від норми (оперативне реагування на тиск з боку елементів системи, відповідь на "атаки" з боку конкурентів).

3. Розробка складних проектів і програм

4. Прийняття рішень в умовах пошуку компромісів (політичного торгу)

Побудова і аналіз ідеальної та реальної моделей регіональної інформаційної системи дозволили оцінити основні розходження між ними, а також визначити ключові параметри інформаційного регулятора як АІС, його функції й організаційні особливості.

Для формування імітаційної моделі процесу обробки інформації, ядра інформаційної системи, запропонована модель інформаційної діяльності "ідеального" чиновника, характер її взаємодії з універсальним інформаційним кластером – проблемою. У результаті отримана електронна модель збору, обробки і збереження інформації про проблему, що і лягла в основу побудови інформаційної технології впливу на регіональну систему управління, рис 1.

Рис. 1. Модель ядра інформаційної системи

Для забезпечення безконфліктної взаємодії всіх зацікавлених інтегрованих учасників у роботі системи запропоновано не обмежувати опис проблеми пошуком "ідеального" рішення, а сформувати віртуальний тренд проблеми. Показано, що за рахунок використання сучасних засобів комунікації можливе створення віртуального інформаційного масиву. Такий масив дозволить кожному учаснику "переглянути" інформацію з проблеми, сформовану кожним опонентом, за умови надання власної інформації.

Погоджений процес інформаційної підтримки прийняття рішень дозволить раціонально враховувати інтереси всіх учасників. Як елемент системи, що відповідає за вибір оптимальних рішень і зважує всі аргументи і "ваги" опонентів, запропоновано використовувати т.зв. "людський фактор", тобто можливості людини як найбільш складної і тонкої системи. Людський фактор цілеспрямованих систем робить їх менше передбачуваними і керованими в порівнянні з механічними. Звідси випливає, що в соціальних системах для досягнення їхнього призначення люди повинні співпрацювати з безумовною метою – змусити систему краще функціонувати. Усі помилки сполучення штучно створеної системи з людиною можуть вибиратися за рахунок якісного опрацювання інформації зворотнього зв'язку.

Для забезпечення динамічної стійкості регіональної системи управління запропонована дворівнева схема організації інформаційних потоків у регіоні. Така схема здатна забезпечити поліпшення динамічної стабільності за рахунок активного насичення потоків інформаційною підтримкою з боку зацікавленого експертного співтовариства. Показано, що стимулюючий вплив інформаційного регулятора буде сприяти боротьбі з інформаційною ентропією і дозволить розширити доступ до процесів прийняття рішень експертному співтовариству, засобам масової інформації, громадським організаціям, рис.2.

На прикладі розгляду різних аналітичних методик показано, що перенос акценту на інформаційне забезпечення рішення не погіршить аналітичної стадії підготовки рішень, навпаки, — буде сприяти застосуванню широкого спектра складних технологій і алгоритмів.

Третій розділ присвячений розгляду питань практичної реалізації запропонованої інформаційної технології коригувального системного впливу.

Показано, що основні труднощі практичної реалізації носять переважно технологічний і технічний характер, а, отже, підвладні цільовому інженерному розрахунку і проектуванню в рамках регіональної автоматизованої інформаційної системи (АІС).

На основі порівняння передбачуваних технічних параметрів проектованої АІС з ідеальною моделлю т.зв. "приладової дошки прийняття управлінських рішень" показано, що вирішення більшості технічних проблем можливе в рамках нової парадигми розподіленого збереження інформації, що базується на технології "клієнт-сервер".

На логічному рівні проектування АІС з використанням клієнт-серверних технологій запропоновано умовно розділити проект на три основні пласти:

·

· пласт "керування бізнесу" (потік процесів);

· систему баз даних (БД).

У ході розгляду основних властивостей передбачуваних користувачів системи, тобто представників інтегрованих учасників, показана необхідність застосування різних видів інтерфейсу, причому різним повинні бути не тільки структура і дизайн, але і технологічна основа. Для забезпечення рівних можливостей доступу до інформації нерівноцінним по технічному озброєнню учасникам запропонований інтерфейс користувача діверсифікувати за трьома технологічними групами:

·

· інтерфейс експертних груп і ЗМІ (інтранет - система Web-презентацій),

· інтерфейс широкого доступу (система "дощок оголошень" чи BBS-технологія).

На технічному рівні проектування запропонована до розгляду інфологічна схема системи баз даних, що описує ядро розробленої моделі на базі реляційної системи збереження інформаційних масивів, рис.3. У третьому розділі запропонований діючий макет системи баз даних, виконаних на популярній "настільній" СУБД "MS Access - 97". Розглянуті також сучасні стандартні комунікаційні технології, що можуть бути застосовані без додаткової унікальної доробки.

У розділі показана реальність застосування стандартного програмного забезпечення і найбільш розповсюджених технічних засобів, запропонований до розгляду найбільш розповсюджений алгоритм їхнього оптимального вибору.

Таким чином, у третьому розділі підтверджена технологічна, технічна й організаційна можливість реалізації запропонованої технології інформаційного впливу на політичну систему й управлінську практику регіонального рівня.

Висновки та основні результати.

1. Показано, що методологія побудови інформаційних технологій для вирішення задач регіонального управління вимагає інтеграції методів і підходів, розроблених у теорії управління, теорії складних соціальних систем, системному аналізі, теорії автоматизованих інформаційних систем.

Основою запропонованої методології став системний підхід до розгляду управлінських процесів. Сама система розглядається як відкрита, що динамічно змінюється, підвладна системному впливу. У розробленій методиці "людський фактор" використовується як конструктивний елемент побудови автоматизованої інформаційної системи. Для стабілізуючого впливу використовується АІС, як системний регулятор інформаційного простору. Така методологія дозволяє широко впроваджувати прогресивні інформаційні технології, підвищувати ефективність управління за рахунок застосування методів автоматичного регулювання.

2. Для визначення параметрів АІС, здатної забезпечити ефективний динамічний розвиток регіону, проведений аналіз системи управління регіонального рівня в рамках понять, технологій і методик теорії автоматизованих інформаційних систем. У результаті якісної оцінки різних моделей інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень показано, що пріоритетною є інформаційна стадія підготовки ухвалення рішення, її тимчасове і ресурсне навантаження.

Запропоновано при підготовці моделі управлінського впливу розглядати чотири основні технології прийняття рішень, що найчастіше зустрічаються в практиці регіонального управління. Показано, що їхня ефективність багато в чому залежить від виконання основних інформаційних функцій експертами і державними службовцями, що задіяні в підготовчому процесі. На базі проведеного аналізу розроблена модель інформаційної діяльності ідеального експерта в процесі підготовки управлінських рішень.

3. На підставі дослідження регіональних інформаційних потоків визначена структура інформаційної взаємодії різних учасників процесу управління, побудована таблиця взаємодії об'єктів інформаційної структури регіону. Визначено існуючі і потенційні проблеми інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень, можливі точки коригувального впливу.

Побудова і аналіз ідеальної та реальної моделей регіональної інформаційної системи дозволили оцінити основні розходження між ними, а також визначити ключові параметри інформаційного регулятора, його функції та організаційні особливості.

4. У результаті проведеного аналізу взаємодії інформаційного простору і регіональної системи управління, запропоновані критерії оцінки інформаційних дисфункцій, що загрожують динамічній стабільності регіону як відкритої системи. Отримано таблицю інформаційних загроз інституціональної стабільності, що може використовуватися для прогнозу і попередження регіональних конфліктів і кризових ситуацій.

5. На підставі вивчення практики виконання інформаційних функцій "ідеального" експерта в органах державного управління, запропоновано як основний кластер нагромадження інформації обрати проблему.

Проблемно-орієнтований підхід дозволив розробити імітаційну модель процесу обробки інформації в АІС. Для практичної апробації запропонованої моделі у дисертації розроблена інфологічна схема баз даних і побудована діюча модель збору, обробки і збереження інформації під задачі регіонального управління.

6. У рамках розробленої методології, з використанням імітаційної моделі процесу обробки інформації, запропонована двоконтурна інформаційна технологія підтримки прийняття рішень, особливістю якої є наявність інформаційного регулятора, що забезпечує погодженість і взаємодію інформаційних потоків. Показано, що стимулюючий вплив інформаційного регулятора буде сприяти боротьбі з інформаційною ентропією і дозволить розширити доступ до процесів прийняття рішень експертам і активній громадськості.

На підставі аналізу характеру й інтенсивності інформаційних потоків, їхнього порівняння з ефективно діючими біологічними системами, запропонована дворівнева технологія інформаційних потоків у соціальній системі, що надає можливості системного, а не маніпулятивного впливу на процеси управління.

Для ефективної взаємодії всіх інтегрованих учасників процесу управління запропоновані різні інтерфейси доступу до АІС. З урахуванням різного рівня технологічної і технічної озброєності та кваліфікації розроблені інтерфейси для АРМ керівників регіону (монітор презентацій), вікон доступу експертів і представників ЗМІ (система Web-презентацій), а також конференцій широкого доступу (BBS-технологія).

7. На основі порівняння передбачуваної побудови інформаційної технології з моделлю "приладової дошки прийняття управлінських рішень" показано, що вирішення більшості технічних проблем можливе в рамках нової парадигми розподіленого збереження інформації, що базується на технології "клієнт-сервер". Розглянуті також можливості застосування стандартних комунікаційних технологій, без додаткової унікальної доробки.

Застосування запропонованої технології інформаційного впливу на регіональний сегмент політичної системи відкриває широкі можливості для впровадження сучасних інформаційних технологій у державно-адміністративну управлінську практику.

Список публікацій

Основні теоретичні положення роботи і результати практичного застосування викладені у наступних наукових працях автора:

1. Рогожин М. Розробка і дослідження інформаційної системи регіонального рівня// Реєстрація, збереження й обробка даних, № 1, т. 3, 2001, с.20-27

2. Рогожин М. Електронна модель проблеми – як ядро інформаційної системи// Реєстрація, збереження й обробка даних, № 4, т. 3, 2001, с.31-38

3. Рогожин М. Інформаційні загрози регіонального рівня// Реєстрація, збереження й обробка даних, № 3, т. 3, 2001, с.70-77

4. Рогожин М. Проблеми управлінського впливу на інформаційне поле регіонального рівня// Реєстрація, збереження й обробка даних, № 2, т. 3, 2001, с.60-67.

5. Рогожин М. Демократичний розвиток і політична стабільність Криму// Київ, Політологічний Вісник №7, 2000, с.48-36

Анотації

Рогожин М.В. Побудова інформаційних технологій у системі управління регіонального рівня. - Рукопис.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 - Автоматизовані системи управління і прогресивні інформаційні технології. Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Е. Пухова, НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена питанням розробки методології і засобів побудови інформаційної технології для систем управління регіонального рівня. У роботі запропонована двоконтурна інформаційна технологія підтримки прийняття рішень, особливістю якої є наявність інформаційного регулятора, що забезпечує погодженість і взаємодію інформаційних потоків. Розроблена діюча модель процесу збору, індексації й обробки інформації для задач управління. Запропоновано критерії оцінки інформаційних загроз динамічної стабільності регіональної системи управління.

Ключові слова: Автоматизована інформаційна система, інформаційні технології, технології прийняття рішень, інформаційний простір, політична система.

Рогожин М.В. Построение информационных технологий в системе управления регионального уровня. - Рукопись.

Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.06 - Автоматизированные системы управления и прогрессивные информационные технологии. Институт проблем моделирования в энергетике им. Г.Е. Пухова, НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам разработки методологии и средств построения информационной технологии для систем управления регионального уровня.

В диссертации на основании результатов исследования информационных потоков и информационной модели региона разработана двухконтурная информационная технология поддержки принятия управленческих решений. Особенностью технологии является наличие информационного регулятора (АИС), который обеспечивает согласованность и взаимодействие информационных потоков. Показано, что стимулирующее воздействие информационного регулятора будет способствовать борьбе с информационной энтропией и позволит расширить доступ к процессам принятия решений экспертам и активной общественности.

На основании анализа характера и интенсивности информационных потоков, их сравнения с эффективно действующими биологическими системами, предложена двухуровневая технология информационных потоков в социальной системе, что предоставляет возможности системного, а не манипулятивного влияния на процессы управления. Разработаны критерии оценки информационных угроз динамической стабильности региональной системы управления.

На основании изучения практики выполнения информационных функций "идеального" эксперта в органах государственного управления, предложено в качестве основного кластера накопления информации избрать проблему. Проблемно-ориентированный подход позволил разработать имитационную модель процесса обработки информации в АИС. Для практической апробации предложенной модели, в диссертации разработана инфологическая схема баз данных и построена действующая модель сбора, обработки и хранения информации под задачи регионального управления.

В процессе разработки информационной модели региона все объекты процесса формирования управленческих решений условно объединены в четыре группы интегрированных участников. Для их эффективного взаимодействия предложены технологически различные интерфейсы доступа к АИС.

В диссертационной работе рассмотрены вопросы практического внедрения предложенной АИС с использованием "клиент-серверной" парадигмы распределенного хранения информации, а также применение стандартных коммуникационных технологий.

Ключевые слова: Автоматизированная информационная система, информационные технологии, технологии принятия решений, информационное пространство, политическая система.

Rogozhin M. V. Designing of information technologies in a management system of a regional level. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree (of technical science) by speciality 05.13.06 – automated control systems and progressive information technologies. – G.E. Pukhov Institute of Simulation Problems in Power Engineering, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2002.

The dissertation is devoted to development of the methodology and construction tools of the information technology for management systems of a regional level. In the thesis is offered a double-circuit information technology of support of decision making, which includes an information regulator. This regulator provides co-ordination and interaction of information highways. The working model of the process of collection, indexation and data processing under problems of handle is developed. The criterion of a rating of information threats to dynamic stability of a regional management system is offered.

Keywords: computer-aided information systems, information technologies, technologies of decision making, information space, political system.