Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії і наркології

РОЖКОВ

В’ячеслав Станіславович

УДК 616.69 – 008.1:616.85 – 036 – 07 – 085.851

ПОДРУЖНЯ ДЕЗАДАПТАЦІЯ ЯК КОМПЛЕКС СЕКСОЛОГІЧНИХ, НЕВРОТИЧНИХ І МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Причини, механізми розвитку, клініка, психотерапія

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий консультант: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Хар-ків-ська ме-дич-на академія післядипломної ос-ві-ти МОЗ України, кафедра сек-со-ло-гії і медич-ної пси-хо-логії, за-ві-дувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Напрєєнко Олександр Костянтинович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра психіатрії, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Українська медична стоматологічна академія, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Бабюк Ігор Олексійович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, кафедра психіатрії, психотерапії, медичної психології і наркології з курсом сексології ФПО, завідувач кафедри.

Провідна установа:

Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвсь-кого МОЗ України, кафедра психіатрії з курсами психотерапії та невропатології ФПО, м. Сімферополь

Захист відбудеться "18" квітня 2002 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та нар-кології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

Автореферат розісланий "14" березня2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук | Гриневич Є.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сполучення невротичних і соматизованого розладів із сек-су-альними порушеннями у чоловіків розглядувалося в багатьох працях Г.С.Васильченко (1983, 1990), О.К.Напрєєн-ко (1988), С.Т.Агаркова, Н.К.Липгарт (1990), W.Masters, V.JohnR.Ko(1988) та ін. Проте проблема формування по-дружньої дез-адап-тації та психокорекції при цих розладах роз-роб-лялася не-дос--татньо і до цього часу не дістала свого роз-в’я-зання. Мало то-го, акту-аль-ність даної проблеми, її медичне й со-ці-альне значення ще більше зростають у зв’язку із збільшенням се-ред населення час---тоти зазначених розладів у чоловіків і подруж-ньої дезадап-та-ції, що спричи-ня-ють порушення гармонії по-друж-ньої пари, яке по--слаблює міцність шлюбу, а нерідко й руй-нує його (В.В.Криш-таль із співавт., 1997, 1999; І.О.Бабюк, 1998, 2000; Г.Т.Сонник, 1998).

Актуальність теми. Патогенез та клінічні прояви сексуальної дисфункції у чо-ло-віків за тих чи інших невротичних і соматизованих розладів розглядаються у працях Н.М.Свядоща (1975), А.С.Кочаряна (1996), G.F.Kelly (2000) та ін., про-по-ну-ють-ся й методи її лікування. Проте в цих працях дослід-жується го-лов-ним чином вторинне залучення до патологічного процесу сек-су-альної функції при таких розладах, зумовлених несек-су-аль-ною психотравмою, причому в більшості випадків береться до уваги лише стан сексуальної функції самого хворого і недостатньо вра-хо-вується парний характер сексуальної функ-ції, той факт, що її порушення у чоловіка неминуче спри-чи-няє виникнення невро-тичних реакцій та відносних сексуальних розладів у дружини, і отже, розви-ток подружньої дисгармонії. Залишаються ма-ло-дос-лід-женими клінічні форми сексуальних порушень, які є сексу-аль--ною психотравмою, що спричиняє нев-ротичний або сомати-зо-ваний розлад, і це також не сприяє успішній діагностиці і те-ра-пії розгля-дуваної патології. До цього часу не вивчено вза-ємо-зв’язок чис-ленних клінічних форм сексуальних порушень і по-друж-ньої дезадаптації, що спо-стерігаються при невротичних і соматизованих розладах, недостатньо розкрито їхні причини та меха-нізми розвитку, прояви первинних сексуальних порушень, які спричиняють невротичний або соматизований розлад, і вто-рин-ну, пов’язану із цими розладами сек-су-альну дисфункцію у чо-ловіків. У результаті відсутність критеріїв диференційної діаг-ностики і малоефектив-не ліку-ван-ня часто призводять до затяж-ного перебігу як самого невротичного або соматизованого роз-ла-ду, так і до подружньої дезадаптації.

Суттєвою прогалиною в розробці проблеми по--рушення по-дружньої адаптації при зазначених розладах є й недостатня вивченість соці-аль-них, психологічних та соціально-психологічних її ас-пек-тів, не менш важливих для подружньої адаптації, ніж її анатомо-фізіологічний аспект. Практично не вив--чено порушення функціонування сім’ї, у якій чоловік має невротичний або соматизований розлад із сексуальними пору-шен-нями.

Багатофакторне забезпечення сексуального здоров’я, різ-но-манітність його порушень потребують сис---темного підходу до їх вивчення та психокорекції. Дослідження з цих позицій від-криває можливість визначити механізми фор-му-вання подруж-ньої дезадаптації при первинній та вторинній сексу-аль-ній пато-логії, що сполучається з невротичним і соматизованим розладом, виявити її специфічні клінічні особливості і роль у порушенні под-ружньої адаптації, а отже, й розробити комп-лексну і дифе-рен-ційовану систему психоко-рек-ції, що може бути до-сить ефек-тивною лише з урахуванням парного характеру сексуальної функ-ції.

Зазначені обставини і зумовили вибір теми цього дос-лід-ження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ро-бо-ту виконано у відповідності з планом наукових досліджень Хар-ківської медичної академії післядипломної освіти за темою: "Со-ці-альні, психологічні, біологічні чинники в етіології, пато-генезі, ко-рекції і профілактиці порушень сексуального здоров’я" (№ держ. реєстрації 0195U020613).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – розробка на осно-ві систем-но-го підходу методологічних принципів діагнос-ти-ки і психотерапії подружньої дезадаптації як складного комп-лек-су сексологічних, неврозологічних і медико-психологічних проблем.

Для досягнення зазначеної мети в роботі було поставлено низ-ку таких задач.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Об’єкт дослідження – подружня дезадаптація і порушення функціонування сім’ї за невра-сте-нії, обсесивно-компульсивного і соматизованого розладів у чоло-віків.

Предмет дослідження – взаємозв’язок невротичних і сома-ти--зованого розладів із порушеннями сексуального здоров’я та їхня роль у генезі подружньої дезадаптації та порушення функ-ціонування сім’ї.

Методи дослідження – клініко-психопатологіч-ні методи об-сте-ження хворих та їхніх дружин; системно-струк-турний аналіз сек-суального здоров’я подружніх пар; психо-діаг-нос-тичні методи до-слідження особистості, статеворольової поведінки, між--осо-бис-тіс-них відносин подружжя та функціонування сім’ї; соціологічні ме-тоди дослідження соціальних та мікросоціальних чинників; ме-тоди математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Новим у роботі є ви-явлення взаємозв’язку невротичних і соматизованого розладів у чоловіків із порушеннями сексуального здоров’я і визначення на основі системного підходу причин і механізмів розвитку пер-вин-ної і вторинної сексуальної патології за зазначених розладів. Упер-ше вивчено й описано варіанти і клінічні форми сек-су-аль-ної дисфункції та дезадаптації у чоловіків, що хворіють на нев-ро-тичні й соматизовані розлади.

Уперше показано багатофакторну обумовленість форму-ван--ня подружньої дездаптації, а саме роль соціогенних, пси-хо-ген-них, негативних соціально-психологічних та біогенних чин-ни-ків при неврастенії, обсесивно-компульсивному та сомати-зо-ва-но-му розладах і порушеннях сексуального здоров’я. Схарак-те-ри-зо-вано динаміку та клінічні прояви подружньої дезадаптації, що розвивається при цьому. Визначено порушення виконання функ--цій сім’ї та його зв’язок із клінічною формою спосте-ре-жу-ва-них у чоловіків розладів.

На підставі результатів проведеного дослідження запропо-новано нову комплексну диференційовану систему психотера-пії, порушень подружньої адаптації та функціонування сім’ї при нев-ра-сте-нії, обсесивно-компульсивному і соматизованому роз-ла-дах у чоловіків, розроблено принципи і показано шляхи їх пси-хо-про--фі-лак-тики.

Практичне значення одержаних результатів. Для клінічної прак-тики мають значення виділення нозологічних форм пер-вин-ної сексуальної патології, що призводить до виникнення невра-стенії, обсесивно-компульсивного і соматизованого розладів у чо-ловіків, опис умов, механізмів розвитку, перебігу і проявів по-дружньої дезадаптації за цих розладів у чоловіків та вторинної сексуальної дисфункції, що виникає у них.

Практичне значення мають також розроблені критерії ди-фе-ренційної діагностики первинних і вторинних сексуальних по-рушень при невротичних і соматизованих розладах, що грун-ту-ються на інтегральних критеріях сексуального здоров’я, а та-кож діагностичні критерії різних ва-рі-антів сексуальної дисгар-монії за даної патології у чоловіка.

Розроблена комплексна система діагностики і психотера-пії подружньої дезадаптації та порушень функціонування сім’ї має патогенетичну спрямованість і дає можливість досягти високого та стійкого те-ра-певтичного ефек-ту.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом заплановано і здій-с--нено усі наведені в роботі дослідження. Особисто автором про---ведено комплексне клінічне, психодіагностичне та соціоло-гіч-не обстеження 395 подружніх пар, виділено і опи-сано клінічні форми первинної сексу-аль-ної дисфункції і дез-адаптації, сфор-му-льо-вано їх диференційно-діагностичні критерії. Авторові на-ле-жить патогенетично обгрун-то-вана система психотерапії пору-шень сексуального здоров’я подружжя і функціонування сім’ї за вив-чених форм невротичних та за со-матизованого розладів. Усім пацієнтам особисто автором було на-дано консультативну та лі-кувальну, в тому числі психо-тера-пев-тичну допомогу. Розроб-ле-ну систему впроваджено до клінічної практики.

Особисто автором виконано статистичну обробку і здійс-не-но наукову інтерпретацію усіх здобутих у дослідженнях даних.

Апробація результатів дисертації. Мате-рі-али дисертації доповідалися і обговорювалися на конфе-рен-ці-ях сексопатологів України (1996р.); на засіданні Хар-ків-сь-кого на---уково-медичного товариства сексопатологів (1997 – 1999рр.); за-сі-данні Одеського науково-медичного товариства (1997, 1998рр.); на науково-практичній конференції з міжнарод-ною уча-стю, присвяченій десятиріччю кафедри медичної сексо-логії і медичної психології Харківського інституту удосконалення ліка-рів (1997р.); на міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми соціальної і судової психіатрії та наркології" (Київ, 2001р.).

Результати проведених досліджень впроваджено у прак-ти-ку роботи санаторіїв Укрпрофздравниці "Лєрмонтовський", ім. М.П.Пирогова, ім. О.М.Горького; Одеської обласної клінічної пси-хіат-ричної лікарні № 1 і № 2; лікувальних відділень Українського НДІ медичної реабілітації та курортології; відділення сімейного лі-кувально-психологічного консульту-ван-ня Харківського місь-ко-го психоневрологічного дис-пан-серу; Донецької обласної лікарні, а також у педагогічний про-цес на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. За темою дисертації опубліковано монографію та 22 самостійні статті у фахових наукових журналах.

Структура дисертації. Основний зміст дисертації викла-де--но на 294 стор. Дисертація скла-дається зі вступу; оглядового розділу; розділу, що містить характе-рис-тику подружжя і методів ліку-ван-ня; чотирьох розділів, у яких на-ведено результати власних дос-ліджень та їх аналіз; заключного розділу, висновків, а також списку ви-ко-рис-таних джерел. Матеріали роботи ілю-стро-ва-ні 39 табли-цями. Бібліографічний список містить 362 дже-рела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика обстежених подружніх пар. Під нашим спо-сте-реженням перебували 395 подружніх пар, у яких чоловіки хво-ріли на неврастенію, обсесивно-компульсивний (переважно нав’язливі думки та роздуми) і соматизований розлади.

З обстежених у 325 (823%) подружніх пар мала місце сек-суальна дисгармонія, у решти 70 (183%) дезадаптація не спо-сте-рігалася, незважаючи на наявність зазначених розладів у чо-ловіків. Ці подружжя були обстежені як контрольна група. До неї увійшли 30 подружніх пар із неврастенією, 25 – із обсесивно-компульсивним і 15 – із соматизованим розладом у чоловіка.

По-дружні пари з дезадаптацією розподілилися таким чи-ном: неврастенія – 152 (413%) пари, обсесивно-компуль-сивний розлад – 97 (203%), соматизований розлад – 76 (233%) подруж-ніх пар.

У 135 (433%) обсте-жених відзначалася первинна сексу-аль-на дисфункція і у 113 (343%) – пер-вин-на сексуальна дез-адап-тація, що обумовили розвиток у чоловіків невротичних та со-мати-зо-ваного сексуальних розладів; у 77 (244%) пацієнтів мала місце вторинна сексуальна дисфункція, як наслідок цих розладів.

Сексуальна дисфункція проявлялася відсутністю геніталь-них реакцій (гіпоерекцією, F 52.2) та передчасною еякуляцією (F 52.4), ізольованими або сукупними. За первинної сексуальної дисфункції ці прояви складали відповідно 973 і 474%, за дез-адап-тації – 657 і 257%; за вторинної сексуальної дис-функ-ції – 646 і 354%.

Обстежені подружжя перебували у віці від 21 до 45 років, при-чому чоловіки і дружини в кожній подружній парі належали до тієї ж самої вікової групи, що охоплювала 5 років. Більшість обстежених в усіх групах подружніх пар були віком до 30 років, лише при неврастенії – до 35 років. Подружжя віком від 36 до 45 років складали лише 93%.

Давність невротичних розладів у біль-шос-ті чоловіків скла-да-ла до 2, а соматизованого розладу – більш 2 років. Давність пер----винної сексуальної дезадаптації у 675% обстежених стано-ви-ла від 3 до 10 років, тобто вона вини-кала задовго до захво-рю-вання на зазначений розлад. Вторинна сексуальна дисфункція розви--ва-лася звичайно за 1-2 роки після виникнення захворювання.

Методи обстеження подружжя. Усі хворі та їхні дружини, що перебували під нашим спостереженням, пройшли всебічне ком-п-лексне обстеження, до якого входили клініко-психопато-ло-гіч-ні, спеціальні сексологічні, психодіагностичні та соціологічні до-слід-ження.

Клінічне обстеження подружжя включало вивчення анам-незу життя кожного з них і анамнезу хвороби чоловіка, со-ма-тич-ного статусу, преморбідних особливостей характеру та пси-хіч-ного стану подружжя.

Стан сексуального здоров’я подружжя досліджували мето-дом системно-структурного аналізу за В.В.Кришталем (1997).

Подружжя обстежували також за допомогою роз-роб-леної на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медич-ної академії післядипломної освіти методики обстеження сексо-ло-гічних хворих, яка дає можливість, окрім характеристик сексу-ального здоров’я чоловіка і жінки, здобути низку харак-те-ристик загальносоматичного, психічного та психологіч-ного стану кожно-го з подружжя, що ми вважали за важливе для досяг-нення цілей цього дослідження.

Тип статевої конституції визначали у чоловіків – за Г.С.Ва-сильченком (1975), у жінок – за методикою І.Л.Ботнєвої (1983).

Для психодіагностичного обстеження хворих та їхніх дру-жин застосовували методики вивчення спрямо-ва-ності осо-бистості кожного з подружжя особливостей вихован-ня і мотивів вступу до шлюбу.

Вивчали формування і функціонування сім’ї, стате-во-ро-ль--о---ву поведінку хворих та їхніх дружин, за-до-воленість подруж-жя своїми сексуальними відносинами та по-дружньою комуніка-ці-єю. Для вирішення цих завдань викорис-товували методику виз-на-чення виконання функції сім’ї І.А.Семьонкіної (1998), ста-тево-рольову шкалу Dur-Moll L.Szondi (1960), яка дає можливість ви-значити маскулінність-фемінінність на біогенному рівні, ста-те-во-рольову ACL-шкалу A.B.Heilbrun (1981), що доз-воляє харак-те-ризувати маскулінні і фемінінні риси особистості на соціо-ген-ному рівні (Я-концепцію особистості), опитувальник подружньої комунікації Bienvenu (за C.Schaap, 1982), що дає змогу виміряти подружнє щастя, шкали сексуальності W.E.Snell, D.R.Papini (1989), які дозволяють оцінити задоволеність по-дружжя своїми сексуальними відносинами. Було використано також опиту-валь-ник подружньої адаптації, що грунтується на параметрах сімей-ної адаптації D.H.Sprenkle, B.L.Fischer (за А.С.Кочаряном, 1996).

Із соціологічних характеристик вивчали рівень освіти кож-но-го з подружжя, давність пере-бування подружжя в шлюбі, міц-ність сімейних відносин, загальний склад сім’ї, кількість дітей, професійну діяльність і соціальні зв’язки хворих та їхніх дружин.

Усі здобуті в клінічних дослідженнях дані оброблено за таб-лицями відсотків та їх помилок (за В.С.Генесом), результати психо-діаг-нос-тичних досліджень – за допомогою кореляційного ана--лізу з вико-ристанням критеріїв Вілкоксона – Манна – Уітні, Фі-ше-ра, пар--но-го критерію Вілкоксона, критерію знаків і крите-рію Стью-дента.

Результати проведених досліджень. Як показав анамнес-тич-ний аналіз, проведений у хворих на невротичні і соматизований розлади чоловіків та їхніх дружин, які знаходилися під нашим спостереженням, загальний фізичний розвиток у більшості (624%) чоловіків був дещо упо-віль-нений (при неврастенії і со-ма-тизованому розладі), рідше при-ско-рений (при обсесивно-ком-пуль-сивному розладі), у жінок він здебільшого відповідав нормі. Загальний психічний розвиток тих та інших був нормальний, за деякими винятками у хворих на соматизований розлад, у яких відзначався психічний інфантилізм.

Соматичні захворювання і в чоловіків, і у жінок спостері-га--лися порівняно рідко, і серед них не було хвороб, які б могли негативно впливати на сексуальну функцію, за винятком застій-ного простатиту, діагностованого у 233% чоловіків. Не було ви-яв-лено у обстежених і вогнищевої неврологічної симптома-тики, лише у 344% чоловіків і 113% жінок спостерігалися окремі по-мірно чи слабко виражені неврологічні знаки. Тим часом у всіх чоловіків відзначалася перманентна або перманентно-парок-сиз-мальна вегетативно-судинна дистонія переважно симпатичного і змішаного характеру.

Із преморбідних особливостей характеру у пацієнтів най-частіше мали місце психастенічний (323%), астенонев-ро-тич-ний (273%) та істероїдний (203%) типи акцентуацій. Рідше зустрічалися сенси-тив-ний і шизоїдний і в поодиноких випадках – епілептоїдний та гі-пер-тимний типи. В жодного з чоловіків не було врівноваженого, спокійного характеру, що спостерігалося у більшості жінок, особливо в контрольній групі (914%).

Було встановлено певну залежність між формою невро-тич-ного та соматизованим розладом та преморбідними рисами ха-рактеру обстежених чоловіків: неврастенія частіше розвивалася за акцентуації астеноневротичного, але також і шизоїдного ти-пу, обсесивно-компульсивний розлад – при психастенічному і сен-ситивному типах акцентуації, соматизований розлад – при істе-роїдній акцентуації характеру.

Психічний стан пацієнтів у період обстеження відповідав наявній у них формі невротичного або соматизованого розладу. Для хворих на неврастенію була характерна швидка психічна і/або фізична виснажуваність, при обсесивно-компульсивному розладі постійно спостерігалися нав’язливі думки і компульсивні дії (ритуали), при соматизованому розладі – множинні соматичні симптоми, що часто видозмінюються. У більшості дружин хво-рих також відзначалися невротичні прояви, найчастіше (853%) – гіпотимічні реакції.

Аналіз причин розвитку невротичних і соматизованого роз-ладів дав можли-вість визначити, що у 784% чоловіків вони були наслідком первинних сек-су-альних порушень – сексуальної дезадап-тації і сексуальної дис-функції, які стали психотравмою для особистості. У 224% чоловіків причи-ною сексуальної дисфункції став невротичний або сомати-зо-ва-ний розлад і пов’язані з ним астенія, вегетативно-судинні пору-шення, дезактуалізація і дизритмія ста-те-вого життя, що гово-рить про вторинну природу цієї дисфункції.

Системно-структурний аналіз за інтегральними критері-я-ми сексуального здоров’я показав, що у більшості хворих із пер-винними сексуальними розладами був порушений, частіше упо-вільнений, статевий розвиток: соматосексуальний – у 606%, пси--хосексуальний – у 687% обстежених. Частіше спосте-рі-галася ретардація психосексуального розвитку у чоловіків із пер-винною сексуальною дисфункцією. При вторинній сексу-альній дис-функції порушення статевого розвитку зустрічалися в пооди-ноких випадках. Асинхронії статевого дозрівання (здебільшого сукупні) відзначалися у 437% чоловіків із первинною сек-су-аль-ною дезадаптацією, 725% хворих із первинною сексуальною дис-функцією і у 234% їхніх дружин. При вторинній сексуальній дисфункції у чоловіків і в контрольній групі асинхроній не було виявлено в жодного з обстежених чоловіків і жінок.

Оцінка за критеріями сексуального здоров’я дала змогу виявити різницю в його стані при первинних і вторинних сексуальних розладах у чоловіків, а також при первинній сек-суальній дезадаптації і первинній сексуальній дисфункції. При сексуальній дезадаптації виявилися більшою мірою по-ру-шеними критерії сексуального здоров’я, що характеризують сексуальну поведінку, – статеворольова поведінка, сексуальна мотивація, мо--тиви статевого акту, невідповідність статевої конституції, рі-вень спілкування, ставлення подружжя одне до одного тощо, при первинній сексуальній дисфункції – психофізіологічні по-каз-ники: лібідо, ерекція, еякуляція, оргазм, а при вторинній сек-су-альній дисфункції – показники фізіологічних сексуальних реак-цій як наслідок невротичного або соматизованого розладу; ста-те-вий розвиток і мотивація статевої поведінки при вторинній сек-суальній дисфункції, як правило, відповідали нормі.

У контрольній групі подружня адаптація за-безпечувалася в основному тим, що у переважної більшості подружжя не було зниження і невідповідності показників сексуальної функції, а в тих окремих випадках, коли такі порушення мали місце, вони не ставали патогенними, оскільки подружжя ком-пен-сували їх пра-вильною сексуальною поведінкою.

Аналіз за критеріями сексуального здоров’я показав та-кож, що наявні у хворих на невротичні і соматизований розлади чоловіків сексуальні порушення спричиняли порушення (від-нос-ного характеру) сексуальної функ-ції їхніх дружин, обумовлюючи, таким чином, сексуальну дисгармонію подружньої пари.

Системно-структурний аналіз стану сексуального здоров’я за його компонентами і складовими дав змогу визначити їх сукупне порушення у всіх подружніх пар із сексуальними роз-ладами у чоловіків.

За первинної сексуальної дезадаптації подружжя соціокультурна та інформаційно-оцінна скла-до-ві соціаль-ного компонента сексуального здоров’я, як вияви-лося, були по-ру-шеними у переважної більшості, а психологічний та соціально-психологічний компоненти – у всіх подружніх пар (табл.1).

Соціокультурна складова соціального компонента була порушена внаслідок невідповідності загальної і сексуальної

культури подружжя, інформаційно-оцінна складова – внаслідок низь-кого рівня поінформованості в питаннях психогігієни ста-тевого життя. Порушення психологічного компонента було зу-мов-лене наявністю у подружжя характерологічних особливостей, що сприяють виникненню особистісного конфлікту і дез-адап-тації сексуальної поведінки. Послаблення соціально-психоло-гіч-ного компонента було пов’язано з порушенням міжособистісного спілкування подружжя.

Порушення біологічного компонента за рахунок нейро-гу-мо--ральної складової відзначалося у всіх чоловіків за затримки ста-тевого розвитку в пубертатний період і послабленої статевої конституції. Психічна складова цього компонента була пору-ше-на у всіх чоловіків унаслідок невротичних і соматизованого роз-ладів і у більшості жінок – як наслідок невротичних реакцій на по-дружню дезадаптацію. Генітальна скла-дова біологічного компо-нента була збережена у всіх чоло-віків із сексуальною дезадап-тацією, а у частини жінок порушена внаслідок запального про-цесу у внутрішніх статевих органах.

Аналіз структурної решітки порушення сексуального здо-ров’я дав змогу визначити, що первинна сексуальна дез-адаптація подружжя розвивається в ре-зультаті ізольованого або сукупного стрижневого ураження ком-понентів і складових сек-су-ального здоров’я, що відбувається з різ-них причин. У 373% ви-падків це був міжособистісний кон-флікт подружжя; у 153% - порушення статеворольової пове-дін-ки і несприятлива сукупність її в подружній парі; у 313% по-дружжя – дезінформація в пи-тан-нях сексу, що спричиняє не-від-повідність сексуально-еротич-ної поведінки подружжя; у 183% - невідповідність їхньої ста-те-вої конституції.

Це дає змогу говорити про різну роль ураження компо-нен-тів і складових сексуального здоров’я в генезі сексуальної дез-адап-тації подружжя при невротичних і соматизованому розла-дах у чоловіків.

При первинній сексуальній дисфункції, як випливає з да-них табл.2, також спостерігається сукупне ураження компо-нен-тів і складових сексуального здоров’я, але воно, як і при первин-ній сексу-аль-ній дезадаптації, відіграє різну роль у механізмах розвитку дисфункції.

Стрижневе ураження ком-понентів і складових, яке об-умо-вило первинну сексуальну дис-функ-цію у чоловіків, також мало різні при-чини. Причиною ураження психічної складової біоло-гіч-ного ком-понента у 183% чоловіків було вироблення патоло-гіч-ного умов-ного рефлексу; у 233% – згасання сексуальних реф-лек-сів унаслідок статевого стримування; у 213% - явища гіпер-фа-ти-гації і труднощі переключення з трудової діяльності на сек-су-альне життя; у 183 і 123% – нав’язливі страхи, відповідно боязнь наслідків мастурбації і страх перед статевим актом. При-чи-ною ураження генітальної складової біологічного компо-нен-та був застійний простатит (233%); у 93% чоловіків при-чи-ною її ура-ження була патологія судин статевого члена.

При вторинній сексуальній дисфунції у чоловіків, як по-ка-зав системно-структурний аналіз, соціальний компонент сексу-а-ль--ного здоров’я є збереженим. По-ру-ше-ні його психологічний ком------понент унаслідок дезактуалізації сек-суальної сфери, соці-аль-но-психологічний – унаслідок міжособистісного конфлікту по-друж--жя і психічна скла-дова біологічного компонента – через по-в’я-зану з невротичними і соматизованим розладами ас-те-нію, що й є без-посередньою причиною вторинної сексуальної ди-сфунк-ції.

Таким чином, системно-структурний аналіз сексуального здо-ров’я при невротичних і соматизованому розладах у чоловіків показав, що сексуальні порушення, які в них спостерігаються, мають різні причини, механізми роз-вит-ку і проявляються в різ-них клінічних формах. Це можуть бу-ти первинна та вторинна сек-суальна дезадаптація і первинна сек-суа-льна дисфункція. Первинні сексуальні порушення, набагато чи-слен-ніші, є психо-травмою, що поряд із психосексуальною не-за-до-воленістю стає причиною невротичного або соматизованого розладу. Вторинна сексуальна дезадаптація є наслідком того чи іншого розладу, що розвинувся внаслідок несек-суаль-ної психотравми і являє собою невротичну форму дезадаптації.

У цілому результати проведеного дослідження дають мож-ливість запропонувати таку класифікацію варіантів та клінічних форм по-рушення подружньої адаптації при невротичних і соматизованому розладах у чоловіків.

І. Соціально-психологічний варіант подружньої дезадапта-ції (484%).

1.

2.

3.

ІІ. Сексуальний варіант подружньої дезадаптації (524%).

1. Форми первинної сексуальної дезадаптації: 1) ста-те-во-рольова; 2) сексуально-еротична; 3) конститу-ціо-нальна.

2.

Як показав аналіз за критеріями сексуального здоров’я, кож--на з перелічених форм його порушення має свої специфічні клі--нічні особливості. Для комунікативної та аверсійної форм дез-адап-тації є характерним зниження адаптаційних можливос-тей осо--бистості, яке спричиняє виникнення внут-ріш-ньо- та між-осо-бис-тісного конфлікту подружжя. Така форма дез-адаптації обу-мов-люється утрудненням спілкування внаслідок ха-рак--те-ро-ло-гіч-них особливостей чоловіків і порушенням -від-носин по-друж-жя через невідповідність спрямованості особис-тості, а та-кож відсутністю почуття взаємної любові, аж до сексу-альної і пси--хологічної аверсії. Невротична форма дезадаптації об-умов-лю-ється дезактуалізацією сексуальної функції і знижен-ням її унаслідок астенізації хворого, вегетативних розладів і диз-ритмії ста-тевого життя при невротичних і соматизованому роз-ла-дах. При статеворольовій формі превалюють де-віа-ції статево-рольової поведінки (її трансформація або гіпер-ро-льо-ва поведінка чоло-ві-ків і жінок) і невідповідність її в по-друж-ній парі. При сек-су-аль-но-еротичній формі дезадаптації на пер-ший план виходять дез-інформованість подружжя в питаннях сек-су та їхня неадек-ватна сексуальна поведінка (при проведенні по-переднього пері-оду й са-мого статевого акту). Для кон-сти-ту-ціо-наль-ної форми сек-су-аль-ної дезадаптації характерні слабка ста-те-ва конституція чоло-ві-ків і її розбіжність із статевою кон-сти-ту-цією жінок, яка прояв-ля-ється невідповідністю статевої актив-нос-ті подружжя.

Специфічними особливостями первинної сексуальної дис-фун-к-ції у чоловіків є послаблена статева конституція, по-ру-шен-ня адекватних, а при абстинентній і судинній формах дис-функ-ції і спонтанних ерекцій, а також передчасне сім’явипорс-ку-ван-ня; для судинної форми дисфункції характерна також еякуляція за слабкої ерекції. Типові, крім того, недостатня і неправильна поін-формованість у питаннях психогігієни статевого життя і прак-тична відсутність у чоловіків ігрового типу сексуальної мо-ти-вації, що за наявності останнього у більшості жінок є суттєвим дис-гармонуючим чинником. У дружин хворих знижується від-со-ток оргастичності і виникають емоційні реакції на сексуальну дис-функцію у чоловіка і сексуальну дисгармонію.

Існує деякий зв’язок між формою первинного сексуального порушення і формою невротичного або соматизованим розла-дом, що розвивається. Комунікативна фор-ма сексуальної дезадап-тації та онанофобія частіше спостерігаються в осіб, у як-их розвивається обсесивно-компульсивний розлад, абстинент-на форма сек-су-аль-ної дисфункції частіше спричиняє неврасте-нію тощо. Ця за-леж-ність цілком з’ясовна, оскільки невротичний і соматизований роз-лад – захворювання осо-бистості, а порушення сексуальної по-ведінки є одним із проя-вів особистості. При цьому кожна форма сексуальної дез-адап-тації і дисфункції, так само як і форма роз-ладу, відтворює від-мін-ності особистості хворого.

Вивчення загального і статевого виховання, що, як відомо, ба-гато в чому визначає формування особистості і сексуальності лю-дини, дало змогу встановити, що чоловіки з подружніх пар із пер-винною сексуальною дезадаптацією приблизно однаково час-то виховувалися в умовах гіпопротекції, потураючої гіпер-про-тек--ції і підвищеної моральної відповідальності; гармонійного ви-хо-вання не здобув ніхто з них, більшість (654%) не дістала та-кож ніякого статевого виховання. У чоловіків із первинною сек-су-альною дисфункцією в переважній більшості випадків (853%) та-кож мали місце дисгармонійне загальне і було відсутнє статеве ви-ховання, проте 1/3 чоловіків із судинною формою дис-функ-ції здобули гармонійне загальне і 1/4 – правильне статеве ви-хо-ван-ня. Серед чоловіків із вторинною дисфункцією 596% або не здо-були статевого виховання, або дістали пуританське вихо-вання.

Психодіагностичне обстеження аналізу спрямованості осо-бистості подружжя дало можливість визначити, що до-мі-ную-чою мотивацією у більшості чоловіків і особливо жінок за всіх форм подружньої дезадаптації і сексуальної дисфункції, так са-мо як і в контрольній групі, було забезпечення життєвих ін-те-ре-сів. Пре-стиж як домінуюча мотивація дещо частіше зустрічався за ста-теворольової і сексуально-еротичної форм дезадаптації і за па--то--рефлекторної та судинної форм сексуальної дисфункції у чо--ловіків, для жінок він був мало значущим. Творчість найчастіше відзначалася у чоловіків із коїто-фо-бією, у решти подружжя вона відзначалася рідко. У проведенні доз-віл--ля переважна більшість подружжя віддавала перевагу від-по-чин-ку.

Тим часом можна було простежити чітку різницю за фор-ма-ми подружньої дезадаптації і сексуальної дисфункції в цін-ніс-них орієнтаціях подружжя. При комунікативній і аверсійній фор-мах дезадап-та-ції у чоловіків перше місце за частотою по-сідали виробничі ін-те-реси і сексуальна сфера; при статево-рольовій формі – побут і сек-суальна сфера; при сексуально-еро-тичній формі різко пере-ва-жа-ла сексуальна сфера; при консти-ту-ціональній формі на пер-шо-му місці були виробничі інтереси. Для жінок найціннішим був по-бут, за винятком конституціональної форми дезадаптації, при якій вони більше цінили сексуальну сферу. За паторефлекторної і судинної форм сексуальної дис-функ-ції у чоловіків перше місце по-сідав побут і за абстинентної і алекситимічної форм – ви-роб-ни-чі інтереси; за онано- і коїтофобії – також виробничі інтереси і час-то – сексуальна сфера.

Невідповідність спрямованості особистості подружжя при сек-суальній дезадаптації відзначалася у 563% подружніх пар, при первинній сексуальній дисфункції у чоловіка – у 263%. При--родно, що при дезадаптації подружжя розбіжність спря-мо-ва--ності їхньої особистості зустрічалася набагато частіше, але за всіх первинних сексуальних розладів вона була дисгармонуючим чин-ником у їхніх сексуальних відносинах. При вто-ринній сек-су-альній дисфункції невідповідність спрямовано-с-ті особистості від-значалося у 242%, а в контрольній групі – лише у окремих подружніх пар і була незначущою для подружжя.

Мотивом вступу до шлюбу у подружжя з первинними сек-суальними розладами здебільшого було кохання, на другому міс-ці за частотою – симпатія, а шлюби за розрахунком були рід-ки-ми. Проте до моменту обстеження зберегли любов лише 104% чо-ло-віків і 114% жінок при сексуальній дезадаптації і від-по-від-но 314 і 344% обстежених при сексуальній дисфункції у чо-ло-ві-ків.

Вивчення формування і функціонування сім’ї, про-ведене у подружніх пар, що перебували під нашим спо-сте-ре-женням, дало змогу виявити такі закономірності.

У формуванні сім’ї при соціально-психологічній і сексу-аль-ній дезадаптації відзначаються порушення на всіх його стадіях. У ви-конанні сімейних функцій порушення сексуально-еротичної функ-ції компенсується успішним виконанням інших функцій сім’ї. При вторинній сексуальній дисфункції порушення госпо-дарсько-побу-тової, виховної і рольової функцій є психотравмою, що приз-во-дить до невротичного або соматизованого розладу у чоловіків, тоді як сексуально-еротична функція порушується вто-ринно.

Ступінь подружньої адаптації і подружнього щастя, як ви-пли-ває з даних табл.3, при сексуально-еротичній і кон-сти-ту-ціо-наль-ній формах первинної сексуальної дезадаптації є вищим, ніж при комунікативній і статеворольовій її формах. Це пов’я-за-но з тим, що при двох останніх уражається сфера між-осо-бис-тіс-них відносин, тоді як сексуально-еротична форма може не спри-чи-няти порушення несексуального спілкування і більшою мірою при-зводить до актуалізації внутрішньоособистісного конфлікту хво-рих, що проявляється різними фобіями.

У хворих на соматизований розлад за всіх чотирьох форм сек-суа-льної дезадаптації показники подружньої адаптованості і по-дружнього щастя були вищими, ніж у пацієнтів з іншими фор--ма-ми розладу, що обумовлено актуалізацією характерного для соматизованого розладу захисного психологічного механізму витіснення і за-пе-ре-чення.

Найвищими показники подружньої адап-тованості і по-друж-нього щастя є при алекситимічній формі пер-винної сексу-альної дисфункції завдяки актуалізації меха-нізму відвертання, тобто завдяки зануренню в роботу. Найнижчі за-значені показ-ники спостерігаються при коїтофобії, за якої чо-ло-віки зосе-ред-жені на порушенні своєї сексуальної функції і гіпер-контролюють її, що призводить до зростання психо-емо-цій-но-го напруження і невротизації.

Існує значуща різниця за ступенем подружньої адаптації в кон-трольній групі і групі подружніх пар, в яких у чоловіків спо-сте-рігається вторинна сексуальна дисфункція. Вторинна сек-су-аль-на дисфункція, таким чином, знижує рівень подружньої адап--тації. При первинній сексуальній дисфункції різко зву-жу-єть-ся коло можливих сексуальних контактів, що спричиняє ак-туа-лізацію захисного механізму раціоналізації і відповідно – зро-с--тання ступеня подружньої адаптації.

Таблиця 3

Показники подружньої адаптації (ПА) і подружнього щастя (ПЩ) при первинній сексуальній дезадаптації подружжя

(у балах)

Форма

сексуальної дезадаптації | Форми розладу

неврастенія | обсесивно-компульсив-ний розлад | соматизований розлад

чоло-віки | жінки | чоло-віки | жінки | чоло-віки | жінки

Комуніка-тивна, n=41

ПА | 8,2 | 7,5 | 7,9 | 7,3 | 10,4 | 9,4

ПЩ | 8,1 | 8,4 | 8,2 | 8,3 | 10,1 | 9,5

Статево-рольова, n=17

ПА | 8,1 | 7,1 | 8,4 | 7,9 | 10,2 | 9,6

ПЩ | 7,9 | 7,8 | 7,2 | 7,1 | 10,6 | 9,1

Сексуально-еротична, n=35

ПА | 12,1 | 11,2 | 10,4 | 10,4 | 13,2 | 10,2

ПЩ | 13,1 | 12,5 | 12,1 | 12,0 | 13,7 | 12,6

Конституціо-нальна, n=20

ПА | 11,9 | 11,7 | 11,4 | 10,6 | 14,2 | 10,5

ПЩ | 11,8 | 11,9 | 11,9 | 11,1 | 12,7 | 12,6

За всіх форм сексуальної дезадаптації по-каз-ни-ки маскулінності на рівні Я-концепції у чоловіків вищі, ніж у

кон-тролі, тобто у чоловіків, що не мають сексуальних розладів. Це свідчить про те, що соціогенна маскулінізація може мати за-хис-ний (компенсаторний) характер. Біогенний індекс мас-ку-лін-но-сті у чоловіків з первинними сексуальною дисфункцією і де-з-адап-тацією і вторинною сексуальною дисфункцією нижчі, ніж у чо-ловіків контрольної групи. Ця обставина дає підставу вва-жа-ти, що зниження маскулінності на глибинному, біогенному рівні сприяє формуванню сексуальних розладів.

Оцінка чоловіками власної сексуальності залежить від мож--ливості перекласти відповідальність за сексуальні невдачі на сво-їх дружин. Така можливість вища за первинної сексуальної дезадаптації у чоловіків, особливо у хворих на соматизований розлад.

У подружніх парах, у яких чоловіки хворіють на цю форму розладу, частіше ніж за інших форм, спо-сте-рі-гають-ся адаптивні сексуальні фантазії і сновидіння. При неврастенії та обсесивно-компульсивному розладі у чоловіків відбувається збіднення сек-суальних фантазій і відзначається зниження частки сек-суаль-них сновидінь, адаптивних у подружній парі.

Одним із механізмів підвищення психологічної адаптації у по-дружніх парах при невротичному або соматизованому розладі у чоловіка є механізм ста-те-во-ро-льо--вої комплементарності, який залежить від форми розладу. При соматизованому розладі цей механізм пов’язаний із станом по-стій-ної боротьби між по-друж-жям, яка несвідомо відтворюється, на-даючи їм задоволення. Від-носини подружжя при цьому на-га-ду-ють маятник, коли над-мірна емоційна близькість змінюється на хо-лодність, агре-сив-ність, відчуження. При обсесивно-компульсивному розладі меха-нізм статеворольової комплементарності реа-лізується у двох ва-ріантах. При першому дружина є емоційним лідером, за-дає емо-ційний ритм сім’ї, приймає рішення як жінка; в цьому ви-падку статеворольова трансформація має прихо-ва-ний харак-тер, проте фасад повною мірою відповідає соціальній нормі – роз-судливий чоловік та емоційна, імпульсивна дружина. При дру-гому варі-ан-ті жінка є виражено маскулінною і ста-те-во-ро-льо-ва транс-фор-мація чоловіка відверта. При не-вра-стенії у чоловіка пси-холо-гіч-на адаптація досягається за рахунок прий-няття ним ро-лі слабкого, менш компетентного.

Враховуючи дані про сексуальну задоволеність, рівень по-друж-нього щастя і адаптованості сексуальних фантазій об-сте-же-но-го подружжя, можна в такий спосіб класифікувати адап-тив-ність (функціональність) подружніх пар при невротичних і сома-тизованому розладах у чоловіків.

При неврастенії відносно адаптивні шлюби, що становлять 523%, складаються в результаті реалізації механізму стате-во-ро-льо-вої трансформації, дезадаптивні (473%) – внаслідок відс-ут-но-сті статеворольової комплементарності подружжя.

При обсесивно-компульсивному розладі у чоловіків від-нос-но адаптивні шлю-би, в яких гіпомаскулінність чоловіків до-пов-нюється мас-ку-лін-ністю їхніх дружин, складають 543%. Дез-адап-тивні сім’ї (453%) виникають у тих випадках, коли дру-жи-на гнітить чоло-ві-ка, не даючи сформуватися захисним меха-ніз-мам, які б доз-во-ли-ли йому зберегти свою чоловічу гідність.

При соматизованому розладі у чоловіків відносно адап-тив-ні шлю-би, в яких адаптація досягається за рахунок стате-во-рольо-вої комплементарності, складають 253%. Дезадаптивні шлю-би, в яких мотиви суперництва і сексуальності чоловіків не зна-хо-дять резонансу в дружині і спостерігається ізоляція по-друж-жя, становлять 744%.

Отже, основними механізмами патології шлюбу при нев-ро-тичних і соматизованому розладах у чоловіків є їхня стате-во-рольова дискордантність (неуз-год-женість показників маску-лін-ності і фемінінності на різних рів-нях), відсутність стате-во-рольо-вої комплементарності в парі і ста-те-во-рольова трансформація подружжя.

Соціологічне обстеження подружніх пар дало змогу ви-зна-чи-ти, що більшість із них мали по одній дитині. Проте показово, що серед подружніх пар із первинною сексуальною дезадап-та-цією було найбільше (133%) бездітних сімей, яких не було в кон-т-рольній групі; в цій групі, а також у сім’ях із вторинною сек-су-аль-ною дисфункцією у чоловіка було найбільше сімей із двома ді-тьми (відповідно 466 і 356%).

Вивчення впливу дезадаптації на трудову діяль-ність по-друж-жя, їхнє соціальне просування і взаємо-від-но-си-ни з колек-тивом показало, що у більшості чо-ловіків вона негативно по-зна-чається на цих характеристиках, у жінок такого впливу у біль-шості випадків не спостерігалося.

Первинні сексуальні розлади негативно впливали на міц-ність шлюбу: при сексуальній дезадаптації 974% чоловіків і всі жін-ки, а при первинній сексуальній дисфункції у чоловіків 794% із них і 633% жінок думали про розлучення або вда-ва-ли-ся до спроби розлучитися. Тим часом при вторинній сексуальній дис-функції у чоловіків переважна більшість подружжя (913% чо-ловіків і 843% жінок) не припускали й думки про розлучення.

Виявлені причини і механізми розвитку первинних і вто-рин--них сексуальних порушень при невротичних і сомати-зо-ва-ному розладах у чоловіків, особ-ли-вос-ті клінічних проявів ви-ділених форм сексуальної дезадаптації і сек-суальної дисфункції за цієї патології було покладено в основу роз-робленої нами сис-теми їх психотерапевтичної корекції. Згід-но з прийнятою нами концепцією чотирифакторного забезпе-чен-ня сексуального здо-ров’я (В.В.Кришталь, 1985), при корекції по-дружньої дезадап-тації враховується стан соціального, пси-хо-ло-гіч-ного, соціально-психологічного та біологічного його компо-нен-тів та їх складових. При цьому пропонована система корекції грун-тується на прин-ци-пах парності, комплексності, диферен-ційо-ваності та етапнос-ті, складається, згідно із структурою між-осо-бистісної взаємодії, з чотирьох компонентів – когнітивного (ін-формаційного), афек-тив-ного (емоційного), конативного (по-ве-дін-кового) і особис-тіс-но-го і адресується до трьох підсистем осо-бистості – інтраінди-від-ної, інтеріндивідної та метаіндивідної.

При первинній сексуальній дезадаптації система кори-гую-чих заходів була спрямована на нормалізацію міжособистісних від-носин, адаптацію сексуальної поведінки подружжя, лік-ві-да-цію невротичних і соматизованого розладів у чоловіків, об-умов-лених сексуальною дисгар-мо-нією і нормалізацію функціо-наль-ності сім’ї. Вибір методів пси-хо-те-рапії і конкретного змісту пси-хо-терапевтичних занять залежав від форми сексуальної дез-адаптації, її причин, механізмів роз-вит-ку та клінічних проявів, причому враховувалися форма нев-ро-тичного розладу і сома-ти-зо-ваний розлад у пацієнта, особистісні відмінності його та його дру-жини і сту-пінь зацікавленості подружжя в нормалізації своїх відносин і збереженні шлюбу.

При комунікативній і аверсійній формах сексуальної дез-адаптації