KИївський національний лінгвістичний університет

Скуратівська Галина Степанівна

УДК 378.147 = 11

Навчання писемного англійського

професійного мовлення

студентів фінансово-економічних

спеціальностей

Спеціальність 13.00.02 теорія та методика навчання:

германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ –2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України.

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Плахотник Василь Макарович,

Інститут педагогіки АПН України,

головний науковий співробітник

лабораторії навчання іноземних мов

доктор педагогічних наук, професор Петращук Олена Петрівна,

Київський національний лінгвістичний

університет, завідувач кафедри

англійської філології

кандидат педагогічних наук, професор

Калініна Лариса Вадимівна,

Житомирський педагогічний університет, завідувач кафедри методики викладання

іноземних мов

Провідна установа

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра методики навчання іноземних мов і прикладної лінгвістики, м.Київ

Захист відбудеться 28 травня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 в Київському національному лінгвістичному університеті за адресою 03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий 26 квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження зумовлюється тим, що на етапі інтеграції України в європейські економічні, політичні і культурні структури першочергового значення набуває питання підготовки спеціалістів, здатних успішно реалізувати процес співробітництва України з Європою та всім світом. Однією з найважливіших умов розв’язання цього завдання є необхідність озброєння молодих спеціалістів навичками і вміннями професійного спілкування іноземною мовою, передусім англійською. Ця проблема в сучасній лінгводидактиці знайшла висвітлення в багатьох дослідженнях, зокрема в дисертаціях. Різним аспектам професійного іншомовного спілкування студентів у вищих закладах освіти присвячено роботи Т.В.Глазунової (1987), С.С.Коломієць (1994), Л.Б.Котлярової (1989), Е.В.Мірошниченко (1996), Л.І.Морської (2001) та ін.

Незважаючи на певні досягнення, в галузі теорії і практики навчання професійного, зокрема писемного, мовлення залишається ще багато недослідженого. Так, досі остаточно не вирішена проблема співвідношення й поєднання непрофесійного і професійного спрямування, тематики і змісту навчальних матеріалів, які використовуються в курсах іноземних мов вищих закладів освіти. Окремі сфери навчання писемного англійського професійного мовлення залишились поза увагою дослідників і не розроблені в практичному плані. Відсутнє науково обґрунтоване визначення мінімально необхідної кількості навчальних годин, потрібної для належної підготовки молодого спеціаліста, здатного до професійного спілкування із зарубіжними партнерами. В результаті кількість годин у навчальних планах вищих закладів освіти різко коливається, невиправдано скорочується до неприпустимо низького рівня.

Наявні істотні недоліки у визначенні змісту навчання. Зокрема в програмі з ділової іноземної мови для студентів-економістів (1994) навчальна мета зводиться до двох завдань: читати і перекладати тексти суспільно-політичної тематики зі спеціальності та вести бесіди іноземною мовою на побутові, суспільно-політичні теми в межах вивчених лексики і граматики. Про необхідність формування навичок і вмінь писемного англійського професійного мовлення навіть не згадується. Змістом програми передбача-ється робота над фонетичним, лексичним та граматичним аспектами англійської мови, опрацювання узагальнено сформульованих тем економічного спрямування. Аналогічні за змістом і структурою підручники з ділового мовлення, які передбачають розвиток усного спілкування. Деякі найновіші посібники знайомлять із зразками ділової кореспонденції. Проте вони стосуються окремих сфер економічної діяльності, і в них висвітлюються далеко не всі найуживаніші жанри ділового мовлення.

У зарубіжних дослідженнях (G.Blake, R.Bly; W.Himstreet, W.Baty; A.Littlejohn; K.Locker; M.Doherty, L.Knapp, S.Swift; N.Sigbard; T.Trace; H.Weisman) питання формування вмінь усного і писемного професійного мовлення розроблені здебільшого практично, без достатнього теоретичного обґрунтування. Ці роботи, безперечно, заслуговують на увагу, проте вони не можуть розв’язати проблему навчання студентів вітчизняних немовних вищих закладів освіти писемного англійського професійного мовлення, оскільки розраховані на тих, хто спілкується в професійній сфері рідною мовою, і де культура ділового спілкування вироблялася протягом багатьох десятиліть. Тому необхідність розробки ефективної методики оволодіння студентами економічних вищих закладів освіти писемним англійським професійним мовленням, де б враховувалася специфіка процесу навчання в Україні, та недостатня дослідженість зазначеної проблеми у вітчизняній лінгводидактиці й зумовили вибір теми нашої дисертації "Навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей". Зазначена тема пов’язана з темою науково-дослідної роботи лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України "Система навчання іноземних мов у загальноосвітній і вищій школах ", затвердженою Вченою радою Інституту педагогіки 27 листопада 1997 р. (протокол № 9) та президією АПН України 28 січня 1998 р.

Об’єктом дослідження є процес навчання англійського ділового мовлення, а його предметом – методика навчання писемного англійського професійного мовлення студентів економічних спеціальностей (бухгалтерський облік та аудит, фінанси і кредит, економіка підприємств).

Названі спеціальності є найменш методично забезпеченими: відсутні навчальні посібники з писемного англійського професійного мовлення, двомовні термінологічні словники, комп’ютерні посібники, не розроблена науково обґрунтована методика навчання писемного англійського спілкування. Виходячи з потреб подальшого розвитку теорії і практики вивчення іноземних мов у зазначеному аспекті та підготовки спеціалістів високого рівня відповідно до міжнародних стандартів, мета дисертації полягала в розробці й обґрунтуванні методичної системи навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних вищих закладів освіти.

Для досягнення поставленої мети були розв’язані такі завдання:–

проаналізовано психологічну, педагогічну, лінгвістичну і методичну літературу з проблеми;– 

окреслено лінгводидактичні основи навчання писемного англійського професійного мовлення студентів немовних вищих закладів освіти;– 

визначено зміст навчання писемного англійського професійного мовлення для вищих закладів освіти з фінансово-економічними спеціальностями;–

розроблено систему вправ, спрямованих на формування навичок і вмінь писемного англійського професійного мовлення та на збагачення словникового запасу студентів діловою англомовною лексикою;

–

використано ефективні способи й засоби керівництва навчальною діяльністю студентів-економістів у процесі оволодіння ними писемним професійним спілкуванням англійською мовою; – 

шляхом експериментального та дослідного навчання перевірено ефективність запропонованої методики навчання писемного англійського професійного мовлення;– 

підготовлено посібник з грифом Міністерства освіти і науки України для реалізації розробленої системи навчання.

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні й емпіричні методи дослідження:

1) аналіз наукової літератури з психології, лінгвістики, психолінгвістики, педагогіки і методики навчання іноземних мов;

2) теоретичний синтез з метою визначення змісту навчання, методичних основ керівництва навчальною діяльністю студентів-економістів, розробки системи вправ, укладання словника-мінімуму професійної лексики, узагальнення експериментальних даних та опису ходу дослідження;

3) методичний експеримент у констатуючій і навчальній формах;

4) вивчення особливостей писемного професійного спілкування українських економістів, соціологічне опитування, спостереження, інтерв’ювання.

Дослідження проводилося протягом трьох взаємопов’язаних етапів.

На першому етапі (1995–1996 рр.) визначено тему дослідження і здійснено її теоретичне обґрунтування; проаналізовано психологічну, лінгвістичну, педагогічну літературу з проблеми, програми, підручники, навчальні посібники з курсу ділового мовлення; проведено констатуючий зріз з метою визначення рівня володіння студентами-економістами писемним англійським професійним мовленням; сформульовано гіпотезу і завдання дослідження.

На другому етапі (1996–2000 рр.) розроблено експериментальну методику і здійснено її апробацію в процесі дослідного навчання. Визначено зміст курсу ділового мовлення у відповідній навчальній програмі; укладено англо-український словник-мінімум економічних термінів; розроблено систему вправ, яка забезпечує засвоєння лексичного мінімуму і формування навичок і вмінь складати ділові документи; дібрано адекватні освітньому змісту методи, прийоми і форми організації навчальної діяльності студентів, проведено експериментальну перевірку дослідної методики

На третьому етапі (2001 р.) завершено узагальнення зібраних даних, опис ходу дослідження й обговорення його результатів; відповідно до висловлених зауважень доопрацьовано текст викладу ходу дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розроблено методику навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей вищих закладів освіти України. Методика включає науково обґрунтований зміст навчання ділового мовлення; укладений автором словник-мінімум найуживанішої у фінансово-економічній сфері лексики; систему вправ, яка забезпечує засвоєння визначеного змісту навчання; ефективні методи, прийоми і форми навчальної діяльності студентів-економістів.

Практичне значення дослідження визначається створенням і виданням навчального посібника для студентів вищих закладів освіти "Англомовне писемне ділове спілкування для студентів економічних спеціальностей", рекомендованого Міністерством освіти і науки України. На практичному рівні впровадження здійснювалось у Київському національному економічному університеті, Національному торгівельно-економічному університеті, Інституті туризму Федерації профспілок України. Організовано і проведено методичний експеримент в Академії державної податкової служби України та Волинському державному університеті імені Лесі Українки.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на інформативному і практичному рівнях. Основні положення методичної системи обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-педагогічне забезпечення гуманітарної освіти спеціаліста технічного профілю" (Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля) у м. Черкасах

(1999 р.); на 8-й Міжнародній конференції "Мова і культура" (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка) в м. Києві (1999 р.); на науковій конференції професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки в м. Луцьку (2001р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані у семи наукових працях: одному навчальному посібнику, рекомендованому Міністерством освіти і науки України для студентів вищих закладів освіти, та шести статтях, серед яких чотири – у фахових виданнях ВАК України та дві – у збірниках наукових праць конференцій.

Структура дослідження визначена його метою і завданнями. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Обсяг основного тексту становить 176 сторінок. Бібліографія містить 235 джерел.

Основний зміст роботи

У першому розділі визначаються лінгвістичні, психологічні і дидактично-методичні основи писемного англійського професійного мовлення студентів вищих закладів освіти економічного профілю.

До основних лінгвістичних чинників, які були враховані нами у процесі дослідження, відносяться роз-різнення понять "мови" та "мовлення" і, відповідно, одиниць мови і мовлення як основних об’єктів аналізу, понять "засвоєння", "відтворення" і "творчість" у процесі мовленнєвої діяльності; поняття тексту як найважливішої одиниці мовлення й об’єкта вивчення та конструювання в навчальному процесі; застосування статистичних та інших моделей, з допомогою яких здійснюються добір і побудова навчальних текстів з оптимальним відсотком незнайомого матеріалу, використання абстрактних моделей конструкцій речень, які уможливлюють виділення і забезпечення ефективного засвоєння в реченнях їхньої структури.

До лінгвістичних чинників ми відносимо також ознайомлення студентів з трьома основними ти-пами текстів – розповіддю, описом, роздумом, що виявляються у різ-них жанрах і стилях мовлення, поділяються на монотипні і політипні та мають характерні для кожного типу лінгвістичні характеристики; визначення стильових особливостей текстів, насамперед офіційно-ділового стилю, який у сфері бізнесу має свою специфіку; врахування явищ інтерференції та транспозиції, які полегшують або ускладнюють досягнення поставленої комунікативної мети.

Крім того, зважаючи на те, що знання істотних жанрових ознак спрощує розв’язання комунікативного завдання, оскільки жанр має чітко визначену структуру, обсяг, характерні мовні і стилістичні риси, визначено структурні і мовні особливості шести жанрів офіційно-ділового стилю – листів, телексів, меморандумів, звітів, резюме, контрактів, які належать до найуживаніших у сфері писемного ділового спілкування міжнародних бізнесових кіл.

Аналіз психологічних передумов навчання студентів-економістів писемного англійського професійного мовлення дозволив зробити певні висновки.

По-перше, усне і писемне мовлення перебувають у найтіснішому взаємозв’язку, який ґрунтується на спільності комунікативної функції обох форм мовлення, використовуваного мовного матеріалу, деяких закономірностях внутрішнього мовлення. Тому навчання одного виду мовлення сприяє розвиткові іншого. Зокрема, з одного боку, навчання писемного професійного спілкування має спиратися на достатній рівень розвитку усного мовлення, яке є первинним стосовно писемного, передує йому історично в процесі філогенезу людства і в ході онтогенезу кожної людини. З другого боку, формування навичок і вмінь писемного мовлення сприяє розвиткові усного та його основи – внутрішнього мовлення, тому що перекодування внутрішнього мовлення в зовнішню форму писемного здійснюється повільніше, більш розгорнуто і в тіснішому з ним зв’язку порівняно з усним. Це дає змогу свідомо контролювати цей процес та розвивати мовленнєву здібність, особливо при дискурсивно-логічному оволодінні іноземною мовою. Водночас, у зв’язку з тим, що спецкурси з ділового мовлення (навіть якщо вони є) у більшості вищих закладів освіти дуже невеликі за обсягом, виникає об’єктивна необхідність передбачати засвоєння професійної лексики не лише в процесі оволодіння основами писемного професійного мовлення, але й під час усного спілкування в непрофесійних сферах комунікацій.

По-друге, зважаючи на те, що зовнішньому писемному мовленню передує внутрішнє, яке характеризується такими ознаками, як фрагментарність, згорнутість, беззвучність, процесуальність, і є словесною предикативною структурою, доцільно в процесі підготовки писемного висловлювання складати розгорнутий аналог внутрішньомовленнєвої предикативної структури – денотатний граф, що є концепцією висловлювання, як усного, так і писемного, й опорною основою для розгортання його у повноцінний текст.

По-третє, виходячи із структури мовленнєвої діяльності, на етапі мотивації належну увагу слід приділяти розвиткові внутрішніх мотивів професійного спілкування іноземною мовою – пізнавальної, творчої і комунікативної потреб. На орієнтаційно-планувальному етапі формування мовленнєвої діяльності студенти вчаться орієнтуватися в типових ситуаціях ділового спілкування, практично оволодівають його психологією, етикою й етикетом, знайомляться із структурою ділових документів. На виконавчому етапі вони вчаться враховувати низку факторів, які сприяють оптимальному запам’ятовуванню професійної лексики і формуванню продуктивних мовленнєвих умінь та лексичних і граматичних навичок, а на контрольно-оцінному етапі – вдосконалювати ділові документи, зважаючи на відповідні психологічні чинники.

По-четверте, через те, що структура мовленнєвої діяльності нерозривно пов’язана із структурою особистості, доцільним є особистісно-діяльнісний підхід до процесу формування англійського писемного мовлення, розроблений І.О.Зимньою на основі загальної теорії мовленнєвої діяльності С.Л.Рубінштейна. Цей підхід сприяє актуалізації та розвитку особистісного потенціалу студента.

Вивчення дидактично-методичних основ формування навичок і вмінь писемного англійського професійного мовлення студентів немовних вищих закладів освіти дозволив нам зробити висновок, що на сучасному етапі процес вивчення іноземних мов спирається на лінгводидактичну систему. Ця система має тенденції, по-перше, до оновлення й ускладнення, по-друге, до посилення взаємозв’язків між її компонентами і перетворення в нерозривне структуроване ціле, а по-третє, – до виділення в окремих її компонентах провідних складників, що якісно оновлюють зміст цілого, до якого вони входять та забезпечують активізацію пізнавальної діяльності студентів і зв'язок навчального процесу із життям.

Істотного оновлення зазнали такі компоненти структурної основи змісту методики навчання іноземної мови у вищих закладах освіти як мета, зміст, засоби, принципи, методи навчання, організаційні форми проведення занять. До найважливіших інновацій у методиці останніх десятиліть слід віднести виникнення об’єктивної потреби в забезпеченні значно вищого рівня володіння іноземною мовою майбутніми спеціалістами в різних галузях суспільного життя порівняно з раніше прийнятими стандартами; застосування комунікативного методу і прийому ділової гри як провідних способів навчальної діяльності; поповнення системи принципів навчання принципами ситуативності, новизни, проблемності, поєднання індивідуального пошуку знань з навчальною роботою в колективі; розробку процедур навчальної діяльності на технологічному рівні; впровадження комп’ютер-них технологій.

Зазначені інновації суттєво впливають на формування навчальних мотивів, сприяють інтенсифікації пізнавальної діяльності студентів, підвищенню результативності процесу навчання. Зокрема лексичні одиниці і граматичні моделі, опредмечені ситуацією чи мовленнєвим завданням, міцно запам’ятовуються, оскільки стають значущими для студента і набувають здатності до переносу, тобто наявність ситуації є умовою формування мовленнєвої навички чи розвитку мовленнєвого вміння. Ділова гра, яка здій-снюється з допомогою імітаційного та ігрового моделювання, дозволяє створити умови, наближені до реальних, викликати в учасників ділової гри відчуття природності і практичної доцільності ситуації. Завдяки цьому забезпечується реалізація принципу єдності теорії і практики у навчанні, принципу свідомості й активності, принципу поєднання індивідуального пошуку знань з навчальною роботою в колективі, принципу сформованості навичок і вмінь пізнавальної, професійної та організаторської роботи. Технологічний рівень розробки методики уможливлює кожному пересічному викладачеві, озброєному її засобами і методами, досягати передбачуваного рівня навчальних результатів студентів, а комп’ютерні технології дозволяють індиві-дуалізувати процес навчання і тим самим підвищити його ефективність.

У другому розділі дисертації розглядаються методичні проблеми навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічного профілю. Це проблеми визначення змісту навчання, основ відбору мінімуму професійної лексики з фінансово-економічних спеціальностей, системи вправ для навчання студентів англійського професійного спілкування, керівництва їхньою навчальною діяльністю.

Аналіз змісту навчання іноземних мов за період від 20-х років до кінця ХХ століття підвів нас до висновку, що в зазначений часовий проміжок відбувався процес збагачення його методичної категорії і пов’язаний він із певними змінами в соціальному замовленні щодо середньої та вищої шкіл, зумовленими потребами розвитку суспільства. Отже, категорія змісту включає мовний матеріал (фонетичний, лексичний, графічний, граматичний), тематичні тексти для запам’ятовування, мовні поняття, які не властиві рідній мові студентів. Крім того, до змісту входять лексичні, граматичні, фонетичні, технічні навички читання та письма, а також вміння звертатися до довідкової літератури. Проаналізовано співвідношення різних складників поняття змісту, відзначено певне відставання його методичної структури від дидактичної, яка відзначається більшою спрямованістю на розвиток особистісних характеристик учнів і студентів (досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного cтавлення до дійсності), а також відмічено еволюцію змісту в бік посилення практичної спрямованості мовної освіти, яка знайшла вияв у введенні до навчальних планів багатьох вищих закладів освіти спецкурсів з ділової мови в останнє десятиліття. Проте через відсутність єдиних державних стандартів, які б визначали освітній зміст і вимоги щодо знань, навичок і вмінь з іноземної мови, якими мають володіти сучасні спеціалісти, умови навчання іноземних мов у різних вищих закладах освіти істотно відрізняються, що знаходить вияв у різній кількості навчальних годин, яка коливається від двохсот до тисячі. Досі не в усіх вищих закладах освіти впроваджено спецкурс з ділового мовлення, а там, де цей спецкурс наявний, його зміст на рівні програм у вищих і середніх спеціальних закладах економічного профілю здебільшого неправомірно збіднений і не відповідає реаліям економічних процесів міжнародного бізнесу. На рівні навчальних засобів практично не розроблений зміст писемного англійського професійного мовлення; відсутні навчальні посібники, які б відображали його повноту і містили б відповідний методичний апарат засвоєння. Тому в процесі дослідження постала необхідність розробки науково обґрунтованого змісту спецкурсу з ділового мовлення (як на рівні програми, так і на рівні навчальних засобів), а також організації його в методичну систему, яка б сприяла засвоєнню цього змісту.

Важливою умовою методичного забезпечення засвоєння змісту спецкурсу з ділового мовлення було укладання англо-українського словника-мінімуму економічних термінів ділового англійського мовлення, здійснене на основі тематичного і частотного принципів, принципу семантичної цінності лексем, урахування рангового коефіцієнта, що відображає кількість джерел, в яких зареєстровано слово.

Відбір термінів англомовного ділового спілкування за визначеними принципам здійснювався в два етапи.

На першому етапі згідно з тематичним принципом із навчальних підручників, ділових документів і словників виписувалися терміни, які застосовуються в текстах з трьох обраних нами спеціальностей. У текстах, співвіднесених із кожною з тем, дібраних із підручників та посібників з бухгалтерського обліку, фінансів, банківської справи, економіки, ділових документів, підкресленням виділялися лексичні одиниці відбору, в сукупності всіх їхніх граматичних форм і значень за винятком тих, що входять до мінімуму загальновживаних слів, оскільки на першому етапі зручніше орієнтуватися на формальні ознаки. До них дослідники відносять, крім слів, стійкі словосполучення, мовленнєві штампи, або кліше, наприклад, come into possession, command of high price, command a ready sale, enclose with a letter. Кожна підкреслена в них лексична одиниця реєструвалася на окремій картці з вказівкою індексу частин мови, в яких може виражатись англійський варіант, номера тексту, в якому лексична одиниця зустрічалася, спеціальності та теми. Визначений поріг частотності та ранговий коефіцієнт дозволили з допомогою цих показників переглянути перелік дібраних лексичних одиниць.

На основі підрахунків визначено показники ефективності і дефективності відібраного лексичного мінімуму, які становили відповідно 0,9416552 0,0593548. Імовірність розуміння фінансово-економічних та ділових текстів з допомогою цього словника є високою і становить приблизно 94%.

На другому етапі з метою подальшого вдосконалення словника, зокрема зменшення його обсягу, були застосовані негативні принципи, згідно з якими вилучено із частотного словника інтернаціональні слова типу act, address, administration, centralization, process, classification, system, individual, intensive, negative, а також похідні і складні слова з прозорою семантичною мотивованістю. Наприклад, із чотирьох спільнокореневих слів transfer, transferability, transferable, transference у мінімумі реєструвалося лише корінне слово transfer. Однак принцип вилучення слів із прозорою лексичною семантикою не використовувався для складних слів, значення яких не виво-диться із суми їхніх компонентів, наприклад, giroform, leaflet, logrolling, overdraft, prepay. В результаті кінцевий обсяг вибірки термінів склав 1400 лексичних одиниць, що дозволило в процесі дослідження забезпечити навчальні потреби в словникові такого типу.

Найважливішим компонентом нашої методики є система вправ, націлена на формування у студентів відповідного комплексу навичок і вмінь створювати ділові документи англійською мовою: листи, телекси, меморандуми, звіти, резюме, контракти, а також збагачувати словниковий запас студентів професійною термінологією.

При розробці системи вправ ми враховували результати досліджень цієї проблеми, висвітлені в працях Л.І.Бім, Г.І.Бородіної, Я.П.Бочалюк, Н.І.Гез, О.В.Пінської. За основу був обраний підхід Н.К.Скляренко, яка розглядає вправу як багатогранне явище, що характеризується за вісьмома різними критеріями.

Під терміном вправа ми розуміємо різноманітні види навчальної діяльності, які включають систему навчальних дій (від рецептивних, елементарних за операційним складом до досить складних, комплексних за своїм характером, продуктивних), які ставлять студентів перед необхідністю багаторазового, варіативного і творчого застосування здобутих у процесі навчання знань у різних зв’язках та умовах.

Процес формування навичок і вмінь професійного спілкування іноземною мовою включає ряд етапів та вимагає різноманітних засобів впливу на формовану якість, що забезпечується багатомірною системою вправ, типологія якої включає шість критеріїв системності. Схематичну модель складників системи вправ див. у табл.

Таблиця

Структура складників системи вправ

Пп | Критерії системності | Різновиди вправ

1. | За характером обробки навчального матеріалу | 1) аналітико-семантичні;

2) перекладні;

3) аналітико-конструктивні

2. | За жанровими різновидами писемного мовлення | Вправи, які передбачають підготовку:

1) ділових листів; листів при вступі на роботу;

2) меморандумів;

3) телексів;

4) резюме;

5) звітів;

6) угод, контрактів

3. | За способом навчаль-них дій | 1) аналітико-репродуктивні;

2) репродуктивно-варіативні;

3) корекційні;

4) трансформаційні;

5) пошуково-конструктивні

4. | За формою організації навчальної діяльності | 1) колективні;

2) групові;

3) індивідуальні

5. | За характером мовного матеріалу | 1) лексичні;

2) граматичні

6. | За рівнем складності | 1) вправи І рівня;

2) вправи ІІ рівня;

3) вправи ІІІ рівня

У дисертації дається характеристика типології вправ, виділених за кожним із зазначених критеріїв, наводяться їхні зразки. Зокрема стрижневу основу системи становлять вправи за жанровими різновидами писемного мовлення, які розподіляються на шість складників, кожен з яких є цілісною підсистемою, що включає вправи, дібрані за п’ятьма відзначеними в табл. критеріями, передбачає послідовне комплексне опрацювання і засвоєння ділового документа певного жанрового різновиду та відрізняється від інших складників системи лише особливостями змісту, структури, мовного оформлення ділового документа цього різновиду. Таким чином, різні види вправ, сконструйовані за різними критеріями, реалізуються в системному цілому, що є основою кожної з шести дидактичних одиниць (units), з яких складається експериментальний навчальний матеріал і відповідний навчальний посібник (див. додаток А дисертації). Комплекс із шести компонентів дидактичних одиниць, співвіднесений із шістьма основними типами ділових документів, і складає цілісну систему вправ.

На прикладі одного зі складників, що є цілісною "клітинкою" системи вправ, можна продемонструвати такі її сутнісні риси, як послідовність, взаємозв’язок складових частин і співвіднесеність за функціональною вагомістю (див. схему).

аналітико-семантичні

Пропедевтичні перекладні вправи

аналітико-конструктивні

Підсистема вправ вивчення меморандуму

колективні

групові

індивідуальні | аналітико-репродуктивні;

репродуктивно-варіативні;

корекційні;

трансформаційні;

пошуково-конструктивні |

І рівень

ІІ рівень

ІІІ рівень

лексичні граматичні

Рис. Схема будови системи вправ

Як видно із схеми, на початку вміщено вправи, виділені за критерієм характеру обробки навчального матеріалу, які є пропедевтичними стосовно типів вправ за іншими критеріями підсистеми. За обсягом навчальної діяльності, її результатами, значенням у загальній системі формування навичок і вмінь професійного англійського писемного мовлення пропедевтичні вправи посідають одне з чільних місць, оскільки їхньою метою є засвоєння значного обсягу фахової лексики з бухгалтерського обліку та аудиту, фінансів та економіки. Основу ж підсистеми становлять вправи, класифіковані на види за способами навчальних дій, що визначають характер і послідовність роботи з дидактичним матеріалом: його сприйняття, аналіз, порівняння, виділення істотного, головного і другорядного, запам’ятовування і відтворення, побудови моделі об’єкта вивчення, зіставлення різних варіантів об’єкта з моделлю і знаходження допущених помилок та їхнього виправлення; зміни об’єкта вивчення залежно від зміни даних, умов; самостійне конструюванням конкретного об’єкта на основі засвоєної моделі з урахуванням неповторюваних елементів, які визначають його специфіку.

Вправи поділяються на колективні, групові та індивідуальні залежно від форм організації їхнього виконання, які зумовлюються особливостями навчального матеріалу, а також рівнем готовності студентів до виконання цих вправ. Це забезпечує оптимальні умови досягнення навчальної мети, урізноманітнює форми пізнавальної діяльності. Включення в підсистему вправ комплексу завдань за характером мовного матеріалу, метою яких є формування навичок вживання неособових форм дієслова, дієприкмет-никових, інфінітивних та герундіальних конструкцій, необхідних видо-часових форм, письмового перекладу ділового листа, реклами, статті, зумовлюється необхідністю систематичної навчальної діяльності, спрямованої на вироблення лексичних і граматичних норм у процесі вивчення іноземної мови. Завершують підсистему вправи, диференційовані за трьома рівнями складності, основними критеріями розрізнення яких обрано міру самостійності студентів у навчальній діяльності та ступінь їхньої творчості у навчальній діяльності.

Отже, система вправ дозволяє формувати у студентів необхідні вміння писемного англійського професійного спілкування, враховуючи їхні інтереси, рівень готовності до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечуючи індивідуальний мовленнєвий розвиток. Багатомірність системи вправ створює необхідні передумови для гнучкого й ефективного досягнення визначеної освітньої мети.

Згрупована у системне ціле добірка з наведених вище, аналогічних та інших різновидів вправ може стати основою для розробки комп’ютерної програми, з допомогою якої можна індивідуально оволодівати професійним англійським писемним мовленням чи вдосконалювати вже набуті відповідні навички і вміння, що дозволить підвищити ефективність навчального процесу.

Як складник будь-якої методичної системи процесуальний компонент у нашому дослідженні подано в аспекті керівництва навчальною діяльністю студентів під час оволодіння ними офіційно-діловим стилем писемного англійського професійного мовлення. Керівництво здійснювалося поетапно і послідовно, щоб студенти в доступній і цікавій формі засвоїли весь комплекс знань, навичок і вмінь, необхідних для писемного англійського професійного мовлення, та опанували методи і прийоми мисленнєвої діяльності, структуру власної пізнавальної діяльності, навчилися самостійно визначати її мотиви і мету. Студенти вчилися орієнтуватися в умовах ситуації спілкування, враховуючи її різноманітні фактори, в тому числі й особливості партнера, намічати план досягнення поставленої мети і добирати відповідні засоби, спрямовані на реалізацію плану, порівнювати одержаний результат з метою, роблячи відповідні висновки, оволодівати навичками співпраці з колегами в невеликій групі, комплексно розвивати власні мовленнєві здібності.

Особливого значення надавалося формуванню мотивів пізнавальної діяльності, оскільки будь-яка діяльність особистості починається і зумовлюється певними мотивами. З цією метою студенти за результатами навчальної діяльності та шляхом узагальнення даних спостережень й анкетування були розподілені на 4 групи за рівнем розвитку пізнавальних мотивів, формування яких здійснювалося двома взаємопов'язаними шляхами – через зміст навчального предмета і процес самостійної пізнавальної діяльності.

Розроблена в процесі дослідження модель діяльності викладача включає визначення рівнів пізнавальних мотивів; добір і застосування непроблемних і проблемних методів навчання залежно від специфіки матеріалу; демонстрацію застосування таких методів і прийомів розумової діяльності, як зіставлення, конкретизація, моделювання, узагальнення, формулювання висновків за аналогією, доведення чи спростування певної тези, відновлення відсутніх структурних частин у документі, розташування їх у належному порядку, трансформація цього документа в інший, наприклад, звіту в меморандум і навпаки, конструювання ділового жанру на основі певних даних; керівництво виконанням системи вправ; організацію роботи студентів у групах, організацію їхньої участі в імітаційно-рольових іграх, моніторинг навчальних досягнень. Реалізація цієї моделі сприяла оптимізації навчальної діяльності студентів, реалізації передбачених методичною системою навчальних дій і досягненню очікуваних результатів.

Третій розділ дисертації присвячено експериментальній перевірці методики навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей.

На етапі підготовчої фази експерименту виконано такі види робіт: 

сформульовано діагностичні основи для проведення констатуючого зрізу методичного експерименту;  

проведено констатуючі зрізові роботи для визначення загальної підготовки студентів з англійської мови;  

згідно з результатами констатуючої роботи визначено експериментальні та контрольні групи; 

розроблено модель експерименту, складниками якої стали експериментальна програма з англійської ділового мовлення, словник-мінімум професійної лексики для фінансово-економічних спеціальностей; система навчальних вправ; способи й організаційні форми керівництва навчальною діяльністю студентів.

Зрізові роботи констатуючого етапу експерименту проводилися в Академії державної податкової служби (ДПС) України та Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Згідно з одержаними результатами зрізових робіт в Академії ДПС України були сформовані дві експериментальні та дві контрольні групи, приблизно однакові за співвідношенням студентів, які належали до різних рівнів мовленнєвої компетенції з англійської мови, а у Волинському університеті – по одній експериментальній і контрольній групах. На проміжному етапі експерименту в Академії ДПС України була утворена міні-група з чотирьох студентів, які, на відміну від однокурсників, згідно з навчальним планом не вивчали англійської мови на третьому курсі, а продовжували її вивчення самостійно за спеціальною програмою під періодичним індивідуальним контролем з боку викладача. Таким чином, у процесі експерименту поєднувалося дослідження колективного та індивідуального типів.

У кінці формуючого етапу експерименту аналіз виконаних студентами робіт здійснювався за критеріями структурної організації роботи, змістового її наповнення та мовного оформлення.

Кожен критерій як структуроване ціле включав від двох до чотирьох складників аспектів оцінювання. Критерій структурної організації передбачав аналіз робіт щодо наявності складових елементів та характеристику їхнього розміщення. Якщо один елемент структури був розміщений не в належному місці, то в цьому разі розміщення документа оцінювалося як в основному правильне. У випадку, коли неправильно було розташовано 2-3 елементи, документ вважався розміщеним частково правильно.

Відповідно до критерію змістового наповнення роботи оцінювалися за ступенем урахування ситуації спілкування; повнотою розкриття теми; зв’язністю викладу змісту; наявністю фактичних помилок. Згідно з критерієм мовного оформлення документи оцінювалися за їхньою виразністю і мовною коректністю.

Крім загальних, використовувалися ще й специфічні критерії для окремих видів документів: розміщення елементів за їхньою важливістю (резюме), організація інформації (звіт), наявність скорочень (телекс), що входили до зазначених критеріїв трьох типів.

Порівняльний аналіз одержаних даних експериментальних і контрольних груп студентів засвідчує істотну перевагу результатів студентів Академії ДПС України, які навчалися за експериментальною методикою. Їхні результати за різними показниками вищі на 16-34% за відповідні показники студентів контрольних груп; вони засвоїли значно більший обсяг термінологічної лексики, ніж студенти контрольних груп. Дані експерименту, який проводився у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, загалом підтвердили перевагу дослідної методики над традиційною. Ще кращі результати показали студенти міні-групи (ці результати приблизно у півтора рази вищі за відповідні результати студентів контрольних груп), які, на відміну від інших однокурсників, не припиняли вивчення анлійської мови на третьому курсі в Академії ДПС України.

Отже, результати формуючого етапу експерименту переконливо свідчать, що розроблена методична система формування писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей є достатньо ефективною.

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки.

1. Відповідно до мети дослідження, на основі врахування психологічних, дидактичних і лінгвістичних основ розроблено систему формування навичок і вмінь писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей, яка включає: 

експериментальну програму ділового англійського мовлення, яка відповідає сучасним освітнім потребам; 

англо-український словник-мінімум економічних термінів ділової англійської мови для студентів зазначених спеціальностей; 

систему вправ, спрямовану на формування навичок і вмінь складати основні типи документів, які вживаються в міжнародному діловому спілкуванні, та на засвоєння словника-мінімуму англо-української професійної лексики; 

ефективні способи керівництва навчальною діяльністю студентів.

2. Складники системи мають такі основні характеристики:

спецкурс з ділової англійської мови на рівні програм визначає змістову основу формування навичок професійного спілкування іноземною мовою та включає мету, завдання, вимоги до знань і вмінь студентів, тематику аудиторного усного і писемного мовлення, конкретизовані за чотирма видами мовленнєвої діяльності, теми супровідного граматичного матеріалу, розподіл навчальних годин для їхнього опрацювання, тексти для позааудиторного читання, форми, засоби й критерії поточного контролю, зразки контрольних робіт; 

англо-український словник-мінімум економічних термінів ділової англійської мови охоплює 1400 лексичних одиниць; надійність перекладу фінансово-економічних документів з його допомогою становить 94%; 

система вправ побудована на основі шести критеріїв: 1) за характером обробки навчального матеріалу; 2) за жанровими різновидами писемного мовлення; 3) за способом навчальних дій; 4) за формою організації навчальної діяльності; 5) за характером супровідного лексико-граматичного матеріалу; 6) за рівнем складності. Система вправ забезпечує систематичне збагачення словника студентів фінансово-економічними термінами, ціле-спрямоване формування навичок і вмінь складати письмові ділові документи найпоширеніших у міжнародному бізнесі різновидів, враховуючи індивідуальний рівень підготовки студентів, а також методичні закономірності досягнення навчальної мети; 

процесуальна основа системи передбачає послідовне керування з боку викладача (з допомогою оптимального поєднання непроблемних і проблемних методів) оволодінням студентами структурою власної пізнавальної діяльності, вдосконаленням умінь користуватися основними методами і прийомами пізнавальної діяльності та формуванням власне професійних умінь.

3. Дослідна перевірка експериментальної методики підтвердила робочу гіпотезу дослідження і на практиці довела її ефективність. Одержані в процесі експерименту дані засвідчили істотну перевагу експериментальних груп над контрольними у володінні писемним англійським професійним мовленням, що в числовому вираженні становить від 16 до 34% .

4. Перспективу подальшого дослідження проблеми вбачаємо в удосконаленні процесу навчання студентів фінансово-економічних спеціальностей усного англійського професійного мовлення, що дало б можливість розробити один із важливих складників загальної системи професійної підготовки студентів фінансово-економічних вищих закладів освіти.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Скуратівська Г.С. Навчання писемного англійського професійного мовлення студентів фінансово-економічних спеціальностей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено розробці системи навчання студентів фінансово-економічних спеціальностей писемного англійського професійного мовлення. В процесі дослідження визначено психологічні та лінгводидактичні основи методики навчання писемного англійського професійного мовлення. Визначено зміст навчання на рівні спецкурсу з ділової мови, а також з урахуванням експериментального навчального матеріалу. Укладено англо-український словник-мінімум економічних термінів ділової англійської мови для студентів фінансово-економічних спеціальностей. Розроблено систему вправ, спрямовану на засвоєння словника-мінімуму найуживанішої професійної лексики і формування у студентів навичок і вмінь складати основні типи документів, які найчастіше зустрічаються в міжнародному діловому спілкуванні. Сформульовано основні методичні основи керівництва навчальною діяльністю студентів-економістів, метою якої є оволодіння професійним спілкуванням іноземною мовою. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики навчання писемного англійського професійного мовлення.

Ключові слова: методика навчання писемного англійського професійного мовлення, система вправ, англо-український словник-мінімум економічних термінів, способи керівництва навчальною діяльністю, лист, звіт, резюме, телекс, меморандум, угода.

АННОТАЦИЯ

Скуративска Г.С. Обучение письменной английской профессиональной речи студентов финансово-экономических специальностей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения: германские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена проблеме обучения студентов финансовоэ-кономических 

специальностей письменной английской профессиональной речи. В процессе исследо-вания определены лингвистические, психологические и дидактические основы обучения письменной английской профессиональной коммуникации. На этой базе разработана методика формирования соответствующих навыков и умений, которая включает содержание обучения на уровне учебной программы и спецкурса деловой английской речи для каждой из трех специальностей –