НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

ШИЛЕПНИЦЬКИЙ Іван Орестович

УДК: 338.43; 332.36; 332.37

ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

ВІДТВОРЕННЯ РОДЮЧОСТІ ТА ОХОРОНИ

ЕРОДОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

Спеціальність 08.07.02 – Економіка

сільського господарства і АПК

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіки НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Трегобчук Валентин Михайлович,

Інститут економіки НАН України,

завідувач відділ ресурсного потенціалу АПК

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Борщевський Петро Прокопович,

Рада по вивченню продуктивних сил

України НАН України,

заступник голови з наукової роботи

доктор економічних наук,

член-кореспондент УААН

Гуцуляк Григорій Дмитрович,

Івано-Франківський інститут

агропромислового виробництва УААН,

завідувач Косівського відділу проблем

гірського землекористування

Провідна установа Національний аграрний університет, кафедра

аграрної економіки (м. Київ)

Захист відбудеться 19 грудня 2002 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) економічних наук в Інституті економіки НАН України за адресою: 01011, Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки НАН України.

Автореферат розіслано 18 листопада 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Стешенко В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Інтереси підвищення рівня продовольчої безпеки і збереження продовольчої незалежності України потребують розроблення з наступною реалізацією принципово нової стратегії розвитку національного агропромислового комплексу, яка грунтується на активній аграрній політиці. Взаємовідносини людини і природи, особливо при використанні землі – фундаменту її життєдіяльності, нині потребують радикального удосконалення. Відтак проблема ефективного використання та охорони, підвищення родючості еродованих і малопродуктивних земель, площі яких в Україні безперервно розширюються, є надзвичайно актуальною як з наукової, так і практичної точок зору. Адже раціоналізації використання та охорони цих земельних угідь, відтворенню їх родючості не приділялося раніше і не приділяється тепер належної уваги. Особливо це стосується Чернівецької області, яка має надто високу частку еродованих земель у загальній площі сільськогосподарських угідь.

Проблеми реформування земельних відносин, економічні та екологічні аспекти використання та збереження земельних ресурсів, зокрема сільсько-господарських угідь, досліджували багато вітчизняних та зарубіжних вчених: Е.А. Акрамов, А.М. Алимов, П.П. Борщевський, Д.Є. Ванін, П.Ф. Веденічев, П.І. Гайдуцький, Г.Д. Гуцуляк, А.С. Даниленко, Д.С. Добряк, Є.С. Карнаухова, Г.М. Лич, І.І. Лукінов, П.П. Маракулін, В.Я. Месель-Веселяк, В.В. Медвєдєв, Л.Я. Новаковський, О.М. Онищенко, Б.Й. Пасхавер, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, В.П. Цемко, С.Д. Черьомушкін та ін. Їх наукові праці внесли вагомий вклад у розроблення теоретичних основ раціонального землекористування, відтворення родючості грунтів й охорони земельних ресурсів, а також практики ведення ґрунтозахисного землеробства.

Віддаючи належне вченим і фахівцям, які розв’язують питання теорії, методології й організації землекористування, слід зазначити, що разом з тим економіко-екологічні основи раціонального використання, відтворення родючості й охорони еродованих, деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель недостатньо розроблені в регіональному аспекті стосовно природно-економічних умов аграрного виробництва та відповідно до змін, пов’язаних із земельною реформою. Паювання і приватизація земель сільськогосподарського призначення, реструктуризація аграрного виробництва зумовлюють необхідність проведення наукових досліджень та розроблення економічного механізму стимулювання нових землевласників і землекористувачів щодо відтворення родючості та охорони продуктивних земель, посилення ролі державного регулювання і контролю за раціональним та екологобезпечним використанням землі у сільському господарстві. Все це й зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Інституту економіки НАН України в рамках планової теми "Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК" (державний реєстраційний №0199U000052). Внесок автора полягає у розробленні економічного механізму стимулювання відтворення родючості та охорони еродованих сільськогосподарських угідь й обгрунтуванні напрямів і способів розширеного відтворення та збереження родючості еродованих земель Чернівецької області.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування еколого-економічних принципів раціонального використання, напрямів відновлення та збереження родючості еродованих земель сільськогосподарського призначення, а також економічного механізму стимулювання їх охорони від подальшої деградації. Відповідно до мети ставились і вирішувалися такі завдання:

§ розроблення теоретичних засад та еколого-економічних принципів організації раціонального використання еродованих земельних угідь;

§ комплексна оцінка агроекологічного стану сільськогосподарських угідь Чернівецької області в динаміці та його впливу на ефективність аграрного виробництва;

§ визначення напрямів і способів розширеного відтворення та збереження родючості еродованих земель сільськогосподарського призначення;

§ розроблення економічного механізму стимулювання відтворення і збереження родючості еродованих сільськогосподарських угідь;

§ обгрунтування цілей та завдань організації дійового державного контролю за раціональним використанням і охороною ерозійнонебезпечних сільськогосподарських угідь, у т.ч. еродованих орних земель.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є використання, якісне відтворення та охорона еродованих земель Чернівецької області в сучасних умовах господарювання на селі, а предметом - економіко-екологічні основи, методи і механізми забезпечення відтворення родючості й охорони еродованих земель та шляхи їх практичної реалізації.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення та принципи сучасної концепції сталого й екологобезпечного розвитку, теорії ринкової трансформації аграрної економіки, раціонального природокористування і зокрема землекористування.

У процесі дослідження узагальнено наукові результати, викладені у працях провідних вчених щодо концептуальних засад раціонального землекористування та охорони земельних ресурсів. При цьому використовувались абстрактно-логічний, індуктивний методи й прогнозування, методи системно-структурного аналізу та економіко-статистичні (групувань, порівнювання показників, рядів динаміки, кореляційно-регресійний, експертних оцінок).

Інформаційну базу дослідження становлять закони України, нормативно-правові акти і програмні документи державних органів, методичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України і обласного управління статистики Чернівецької області; Державного комітету земельних ресурсів України і обласного управління земельних ресурсів у Чернівецькій області; експериментальні дані Буковинського інституту агропромислового виробництва УААН, досвід землекористування окремих господарств регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати дослідження, які характеризуються науковою новизною, полягають у такому:

- вперше обґрунтовано теоретичні засади та сформульовано основні еколого-економічні принципи організації раціонального використання, відтворення родючості та охорони еродованих земель сільськогосподарського призначення, які ґрунтуються на системному підході й урахуванні того, що земля є одночасно головним виробничим ресурсом в аграрній сфері і найважливішою складовою частиною природного середовища;

- розроблено економічний механізм стимулювання відтворення родючості та посилення охорони еродованих земель за рахунок державних важелів (надання субсидій, пільгове кредитування, часткове звільнення від сплати податків, застосування штрафних санкцій) і внутрішньо-господарського регулювання госпрозрахункового доходу;

- вперше запропоновано систему заходів щодо організації дійового й ефективного державного контролю за екологобезпечним використанням і охороною еродованих сільськогосподарських угідь;

- здійснено системну оцінку впливу гумусності та еродованості грунтів на ефективність аграрного виробництва в Чернівецькій області;

- розроблено оптимізаційні базові моделі відтворення родючості грунту в грунтозахисних сівозмінах за адаптивно-інтенсивного землеробства та обгрунтовано з урахуванням специфіки землеробства області основні напрями і способи, а також комплекс екологобезпечних технологічних та агротехнічних заходів розширеного відтворення родючості сільсько-господарських земель.

Достовірність і обґрунтованість одержаних наукових результатів зумовлюється використанням сучасних наукових методів дослідження та аналізом великих масивів достовірної статистичної інформації, що підтверджує визначені тенденції і результативність реалізації обґрунтованих заходів.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що в дисертації поглиблено дослідження економіко-екологічних засад відтворення родючості та охорони еродованих земель сільськогосподарського призначення, розроблено принципи забезпечення розширеного відтворення та збереження родючості еродованих земель незалежно від форм власності на землю і господарювання. Поряд з цим, обгрунтовано комплекс практичних заходів щодо посилення охорони еродованих земель, раціоналізації ведення землеробства на них тощо.

Запропоновані теоретико-методологічні розробки дисертації використані при виконанні зазначеної вище планової теми, а також договірної теми “Розробка принципів та економічного механізму стимулювання раціонального використання і охорони продуктивних земель”, яка виконувалася відділом ресурсного потенціалу АПК Інституту економіки НАНУ за договором з Держкомземом України. Вони використані при підготовці проекту закону “Про охорону земель” і “Основних напрямів земельної реформи в Україні на 2000-2005 рр.”, що підтверджено відповідними листами Держкомзему України та Інституту землеустрою УААН.

Окремі висновки можуть бути використані в процесі вдосконалення земельного законодавства та підготовки відповідної нормативної бази з метою поліпшення ресурсо-екологічної ситуації в землеробських регіонах держави. Матеріали дослідження можуть використовуватися також при викладанні окремих тем дисциплін "Економіка природокористування" та "Екологічне право" у вищих навчальних закладах, коледжах, у системі перепідготовки фахівців аграрних підприємств різних організаційних форм.

Особистий внесок здобувача. Зазначені вище наукові результати одержані дисертантом особисто. Впровадження їх у практику сприятиме підвищенню еколого-економічної ефективності аграрного виробництва Чернівецької області та інших регіонів країни на основі раціонального й екологобезпечного використання еродованих, деградованих і мало-продуктивних сільськогосподарських угідь, поліпшення їх охорони.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки та практичні розробки дисертації доповідалися на Міжнародній науковій конференції “Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель”, м. Київ, 29-31 травня 2000 р., симпозіумі Україна - Австрія “Сільське господарство: наука і практика”, м. Чернівці, 14-16 вересня 2000 р. і Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні екологічні проблеми”, м. Київ, 11-12 квітня 2002 р.

Публікація результатів дослідження. Результати дослідження по темі дисертації відображені у 5 наукових працях, у т.ч. монографії (у співавторстві) і 4 одноосібних статтях, опублікованих у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій без співавторів становить 5,8 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 196 с., складається з вступу, трьох розділів, висновків, містить 26 таблиць, 4 рисунки і 12 додатків. Список використаних літературних джерел нараховує 174 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ – “Теоретико-методологічні засади організації раціонального використання та охорони еродованих земель” ? присвячено соціально-економічним передумовам використання еродованих земель і відтворення їх родючості, авторському баченню сутності та змісту раціонального використання, а також обгрунтуванню еколого-економічних принципів ефективного та екологобезпечного використання еродованих сільськогосподарських земель при веденні аграрного виробництва в умовах існування різних форм господарювання на селі.

Земля як продукт природи багатоцільового використання має велике значення для всіх сфер життєдіяльності людини. Найважливішим є її значення як просторово-територіального базису розвитку продуктивних сил і розселення, як головного засобу виробництва та предмету праці у сільському господарстві, джерела продовольства. Вона ? матеріальна основа життє-діяльності людини, важливий чинник відтворення трудових, матеріально-технічних і природних ресурсів. Разом з тим, земля з її ґрунтовим покривом – фізична основа та невід’ємна частина екосистем суші, необхідна і вирішальна умова існування біогеоценозів, що у сукупності утворюють навколишнє природне середовище.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду та нераціонального господарювання на землі без належних заходів щодо її охорони і відтворення є зниження гумусності грунтів, поширення ерозійних процесів, деградація родючих земель загалом. Швидкими темпами погіршуються характеристики якості грунтів, які безпосередньо впливають на рівень їх продуктивності та є важливими чинниками функціонування і відтворення біологічної складової земель.

Сучасний стан земельних ресурсів, а також розвитку продуктивних сил аграрного виробництва, якісно новий етап взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем загалом і окремими його компонентами зокрема, соціально-економічні трансформаційні процеси, які відбуваються в суспільстві, вимагають розроблення нової концепції, наукових засад і принципів організації раціонального аграрного землекористування.

Характерною особливістю Чернівецької області є надто висока частка використовуваних у землеробстві схилових земель, що становлять майже 90% території області. Це зумовлює значне поширення ерозії сільсько-господарських угідь, збереження і відтворення родючості яких є головною передумовою використання цих земель для аграрного виробництва. Водночас обов’язковими передумовами використання еродованих земель для землеробства повинні бути: проведення необхідного науково обгрунтованого комплексу заходів по охороні продуктивних земель від ерозії та їх відтворенню; переведення агропромислового виробництва на модель сталого екологобезпечного функціонування; здійснення еколого-економічної реструктуризації аграрного виробництва, його всебічна адаптація як до навколишнього середовища, так і до ринкових умов господарювання; трансформація структури сільськогосподарських угідь з урахуванням еколого-економічних вимог, нормативів і принципів грунтоохоронного землекористування; модернізація матеріально-технічної бази вітчизняного АПК, налагодження масового виробництва спеціальної ґрунтообробної техніки, необхідної для роботи на схилових еродованих орних землях.

Суть раціонального використання сільськогосподарських угідь полягає в отриманні високих сталих урожаїв вирощуваних культур за умов мінімізації затрат на одиницю продукції, збереження і примноження продуктивної сили землі як аграрного ресурсу, її охорони та захисту як складової довкілля, відтворення корисних властивостей ґрунтового покриву. Раціональне аграрне землекористування означає: оптимальну та екологобезпечну територіальну і структурну організацію сільськогосподарського виробництва; поєднання альтернативних напрямів інтенсифікації аграрного землекористування; здійснення всебічно обгрунтованих і зрівноважених заходів по комплексному поліпшенню, відтворенню й охороні земельних ресурсів, перехід на біологічні та інтегровані системи захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів; формування раціональної структури сільськогосподарських угідь на основі контурно-меліоративної організації території, а також застосування грунтозберігаючих видів техніки, технології та організації аграрного виробництва; посилення відповідальності землевласників і землекористувачів за раціональне використання, відтворення та збереження земельних ресурсів, екологічний стан навколишнього середовища, дотримання екологічних вимог і нормативів; розроблення та впровадження у практику ефективного економічного механізму раціонального аграрного землеволодіння й земле-користування тощо.

Трансформація земельних відносин в Україні з метою створення умов для високоефективного та раціонального ведення аграрного виробництва на основі зміни форм власності на землю й інші засоби виробництва супроводжується не лише появою багаточисельних приватних землевласників і землекористувачів, а й розшаруванням економічних інтересів щодо використання та охорони земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. Все це, безперечно, зумовлює необхідність розробки принципово нових підходів до організації аграрного землекористування, його регулювання і контролю за чітким дотриманням вимог земельного та екологічного законодавства всіма сільськогосподарськими товаро-виробниками.

Оскільки земельні ресурси, в т.ч. й сільськогосподарські угіддя, відіграють величезну загальнобіосферну роль, а їх значення з точки зору екології є фундаментальним, то підхід до їх використання, поліпшення і трансформування має бути комплексним та обов’язково враховувати вимоги екологічних і біосферних законів. До найважливіших еколого-економічних принципів, якими необхідно керуватися при формуванні земельно-ресурсного потенціалу й організації раціонального аграрного землекористування, слід віднести такі.

1.

2.

3.

4.

5.

Обов’язкове та чітке дотримання в практиці аграрного виробництва цих наріжних принципів дасть можливість ефективно використовувати еродовані сільськогосподарські угіддя, зберігати їх родючість на достатньо високому рівні. Все це є основною передумовою конкурентоспроможного ведення сільського господарства в землеробських регіонах, які мають досить високу частку еродованих, деградованих і малопродуктивних земель.

Другий розділ ? "Ефективність використання та відтворення еродованих земель у Чернівецькій області" ? містить загальну характеристику й аналіз використання земельних ресурсів, результати дослідження агроекологічного стану грунтів, деградованості і забрудненості земель сільськогосподарського призначення та впливу цих показників на ефективність аграрного виробництва.

Використання еродованих земель у аграрному секторі Чернівецької області має ряд особливостей. З одного боку, природа та праця людини створили потужний земельно-ресурсний потенціал, а з іншого – недостатнє врахування регіональних особливостей та екологічних чинників і вимог раціонального, екологобезпечного землекористування має своїм наслідком низьку ефективність сільськогосподарського виробництва.

Площа Чернівецької області становить 809,6 тис. га, або 1,3% загальної території України. Разом з тим, тут у 2001 р. було вироблено 2,1% загальнодержавного обсягу валової продукції сільського господарства. І це в умовах посилення тенденції деградації грунтів та зниження їх родючості. З наведених у табл.1 даних видно, що більше 2/3 обстежених сільськогосподарських угідь області різною мірою еродовані, з них 1/5 ? сильнозмиті та змиті до материнської породи, а понад 28% ? середньозмиті.

Таблиця 1.

Розподіл обстежених сільськогосподарських угідь Чернівецької області за ступенем змитості, 2000 р.

Адміністративні

райони |

Всього

сільсько-

господар-

ських угідь,

тис. га |

у тому числі еродовані | з них:

слабо-

змиті | серед-ньозмиті | сильно-

змиті | змиті

повністю

тис. га |

у % до

загаль-ної

площі | тис. га |

тис. га |

тис. га |

тис. га

Вижницький | 14,0 | 7,1 | 50,4 | 2.6 | 2,3 | 2,1 | 0,1

Герцаївський | 13.4 | 12,6 | 94,0 | 4.9 | 3,7 | 3.8 | 0,2

Глибоцький | 19,9 | 14,0 | 70,4 | 7,9 | 2,8 | 2,7 | 0,6

Заставнівський | 32,9 | 21,5 | 65,3 | 12,7 | 5,9 | 2,5 | 0,4

Кельменецький | 37,0 | 23,3 | 63,0 | 14,4 | 6,1 | 2,5 | 0,3

Кіцманський | 28,1 | 20,4 | 72,6 | 11,1 | 5,0 | 4,0 | 0,2

Новоселицький | 42,5 | 30,1 | 70,8 | 13,3 | 11,8 | 4,5 | 0,5

Путильський | 12,4 | 1,6 | 12,4 | - | 0,1 | 1,5 | -

Сокирянський | 38,0 | 19,0 | 50,0 | 12,7 | 4,4 | 1,7 | 0,1

Сторожине-цький | 29,4 | 25,3 | 86,0 | 10,0 | 7,5 | 7,3 | 0,5

Хотинський | 28,4 | 25.6 | 90,1 | 13,7 | 6,8 | 4,8 | 0,3

Всього | 296,0 | 200,5 | 67,7 | 103,3 | 56,5 | 37,5 | 3,2

Еродовані землі, які інтенсивно втрачають органічну речовину, вимагають підвищеної уваги до їх охорони та реалізації комплексу заходів, спрямованих на гальмування деградаційних процесів, подолання їх негативних наслідків. Все це зрештою повинно забезпечити підвищення родючості грунтів. Найбільше деградації піддаються землі, які використовуються без застосування ґрунтозахисних та адаптивних агротехнологій. Слід зазначити, що схили крутизною понад 1°, на яких вже розпочинається формування ерозійно небезпечного поверхневого стоку, займають у Чернівецькій області близько 90% території. Щорічно внаслідок ерозії земель втрачається в середньому 36,2 т/га ґрунтової маси, що значно перевищує темпи грунтотворчого процесу.

Необхідно відзначити, що у Чернівецькій області проводиться відповідна робота щодо збереження земель, посилення їх протиерозійної стійкості та припинення дегуміфікації, а також відновлення і збільшення вмісту органічних речовин у грунті, але в недостатніх обсягах. Зокрема, лише за період 1998-2000 рр. обсяги внесення органічних добрив у розрахунку на 1 га посівної площі зменшилися з 2,8 до 2,4 т/га, мінеральних – з 32 до 20 кг/га, вапна – з 4 до 1 т/га. Внаслідок цього набрала загрозливого характеру тенденція дегуміфікації грунтів, посилення від’ємного балансу поживних елементів, включаючи й такі структуроформуючі складові, як кальцій і магній. До того ж має місце хімічне та радіоактивне забруднення території окремих сільських районів, у т.ч. й сільськогосподарських угідь.

Отже, сільськогосподарські угіддя Чернівецької області, знаходяться у такому стані, коли тільки розширене відтворення їх природної та економічної родючості може відвернути еколого-економічну кризу в землекористуванні. З цією метою необхідно реалізувати комплекс різнопланових заходів, які дозволять загальмувати негативні тенденції збіднення, ерозії та дефляції грунтів, підвищити їх протиерозійну стійкість, гумусність й родючість і на цій основі ? ефективність використання в аграрному виробництві. Чільне місце серед землеохоронних, землемеліоративних та грунтовідновлювальних заходів займають такі, як внесення органічних і мінеральних добрив згідно науково обґрунтованих норм, запровадження ґрунтозахисних сівозмін та контурно-меліоративної організації території, включаючи будівництво нових і реконструкцію існуючих гідротехнічних, протиерозійних, водорегулюючих споруд, проведення лісомеліоративних робіт, вапнування кислих грунтів, створення необхідних передумов для поповнення в грунті рухомих форм фосфору, калію, кальцію, магнію та інших мікроелементів з метою підвищення його протиерозійної стійкості, виведення деградованих, низькогумусних і малопродуктивних земель з господарського обороту на консервацію під залуження та заліснення, підвищення їх родючості.

Аналізуючи результати аграрного виробництва в розрізі сільських адміністративних районів Чернівецької області за 2000 р., можна зробити висновок про прямий зв’язок між низькою ефективністю землеробства та поширенням ерозійних процесів. Так, у Герцаївському і Хотинському районах при вирощуванні рослинницької продукції збитки становили 2,5 та 13,8 грн. на 1 га сільськогосподарських угідь, що тісно корелює з показниками еродованості грунтів ? частка цих грунтів у структурі сільськогосподарських земель становить тут 94 і 90%.

З метою дослідження та оцінки впливу рівня еродованості й родючості земель на показники ефективності сільськогосподарської діяльності агроформувань області проаналізовано цілий ряд чинників. Вони були згруповані за такими основними ознаками: природні (переважно грунтово-кліматичні), просторові, галузеві, агротехнічні й технологічні та економічні. Оскільки за умовами побудови економіко-математичних моделей на кожний змінний чинник треба мати не менше 5 об’єктів спостереження, то до моделі можна включати не більше 2-3 змінних показників, тобто параметри визначених чинників.

Внаслідок проведених розрахунків найвищі коефіцієнти множинної кореляції були отримані за модельованим показником “рівень рентабельності у 2000 р.” (0,563) та “середньорічна вартість валової продукції у 1996-2001 рр.” (0,744). Установлено, що в першому випадку варіація модельованого показника ефективності аграрного виробництва на 32%, а в другому ? на 55% залежала від гумусності грунту та рівня еродованості земель. Модель за результативним показником “рівень рентабельності у 2000 р.” (У3) має такий вигляд:

У3 = 29,09 + 2,86 · Х1 + 2,49 · Х2 – 1,23 · Х3;

де: Х1 – середньозважений показник вмісту гумусу в грунті в 1996-2001 рр.;

Х2 – площа нееродованих сільськогосподарських угідь;

Х3 – площа еродованих сільськогосподарських угідь;

29,09 – показник впливу всіх інших неврахованих чинників.

Отже, досить чітко спостерігається пряма залежність економічних результатів господарювання аграрних підприємств від рівня еродованості сільськогосподарських угідь і родючості грунтів.

У розділі Ш – “Основні напрями відтворення родючості і посилення охорони еродованих сільськогосподарських угідь” ? обґрунтовано технологічні та агротехнічні заходи, важелі економічного механізму стимулювання і методи посилення державного регулювання та контролю за раціональним використанням й охороною еродованих земель.

На сучасному етапі земельної реформи, враховуючи проведене роздержавлення і приватизацію земель, формування нових землеволодінь і землекористувань, забезпечення раціонального використання й охорони земель стає головною ланкою в управлінні земельними ресурсами. Оскільки внаслідок реформування у дію вступають не лише позитивні чинники землекористування, а й такі, що носять нерідко деструктивний, еколого-дестабілізуючий характер, актуальність еколого-економічної регламентації, державного контролю й підтримки власників землі та землекористувачів щодо здійснення ними землеохоронних заходів зростає.

З урахуванням граничних меж чинників, які регламентують екологічну небезпеку використання еродованих, деградованих і малопродуктивних земель і визначають рівень їх продуктивності, в дисертації обґрунтовано доцільність виведення з активного сільськогосподарського обробітку в Чернівецькій області 32658 га середньо- та сильноеродованих схилових орних земель поетапно протягом 2002-2010 рр. Вони мають бути трансформовані в інші екологостабільні сільгоспугіддя, або відведені під залуження і заліснення.

Одним із прогресивних напрямів вирішення екологічних проблем у сучасному землеробстві є перехід до адаптивно-інтенсивного аграрного землекористування, за якого поєднуються екологобезпечна інтенсифікація та ресурсозбереження з урахуванням рельєфно-кліматичних умов, агро-екологічного стану грунтів й економічних можливостей землевласників і землекористувачів. З цією метою проведена економічна оцінка 5 розроблених оптимізаційних моделей відтворення родючості грунтів, підвищення їх продуктивності та охорони природи. За системою порівнюваних показників найефективнішою визнана модель, в якій для досягнення високого рівня родючості застосовується комбінована органо-мінеральна технологія удобрення культур з найбільшим насиченням органікою (гній + солома + сидерат) на фоні рекомендованих норм внесення мінеральних добрив і вапнякових матеріалів. При цьому досягаються істотне збільшення вмісту гумусу в грунті, висока продуктивність грунтозахисної сівозміни, найстабільніші врожаї по роках з різними погодними умовами та один з найвищих коефіцієнтів екологоенергетичної ефективності. У період економічної кризи, коли в більшості господарств Буковини існує гострий дефіцит мінеральних добрив і коштів, в роботі рекомендується застосовувати модель з комбінованою органічною технологією удобрення, за якої має місце слабкопозитивний баланс гумусу.

Однак чинний механізм захисту земель від виснаження, а також охорони та стимулювання раціонального використання, разом з санкціями за порушення у цій сфері істотно поступається механізму заінтересованості нових власників землі й землекористувачів у зростанні врожайності та обсягів виробництва сільськогосподарської продукції при мінімізації відтворювальних витрат. Ефективний механізм економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, зокрема еродованих сільськогосподарських угідь, повинен включати такі важелі:

§ пільгове кредитування аграрних товаровиробників, які вкладають власні кошти в землеохоронні, землемеліоративні та землевідтворювальні заходи;

§ звільнення приватних агроструктур від сплати земельних податків на суму коштів, затрачених на охорону і докорінне поліпшення земель;

§ надання державних субсидій аграрним товаровиробникам для придбання та освоєння екологобезпечних технологій, технічних й агрохімічних засобів;

§ застосування ефективних штрафних санкцій за погіршення якості землі тощо.

З метою економічного стимулювання та штрафних санкцій за підвищення/зниження агроекологічної оцінки еродованих угідь у дисертації розроблено мотиваційну шкалу у вигляді відсоткового збільшення/зменшення земельного податку, запропонована методика визначення госпрозрахункового доходу від рівня відтворення родючості грунтів.

Недосконалість і непослідовність економічного механізму земле-користування проявляється нині в нецільовому використанні зібраних коштів ? плати за землю, фіксованого податку. Використання останнього має переважно “споживацький” характер, оскільки 90% загального обсягу надходжень спрямовуються до Пенсійного фонду, 2% ? до Фонду соціального страхування. Оскільки об’єктом фіксованого податку є сільськогосподарські угіддя, то доцільно певну, офіційно визначену і затверджену його частку направляти на фінансування заходів щодо поліпшення використання та охорони земель, землевпорядкування, ведення державного земельного кадастру й моніторинг земель.

Аналізуючи зміст і реалізацію управлінських дій щодо земельних ресурсів в останнє десятиріччя та беручи до уваги значне скорочення державного фінансування відповідних заходів, є всі підстави говорити про загрозу втрати державного характеру управління земельними ресурсами. Зокрема, у Земельному кодексі України землевпорядкування позбавлено статусу державного заходу, хоча є важливим механізмом здійснення земельної реформи, забезпечення реалізації її еколого-економічного спрямування. У нинішній практиці землевпорядкування переважають дії адміністративно-розпорядчого, одноразового, поточного характеру, а саме щодо перерозподілу землі між власниками і користувачами, видачею правоустановлюючих документів на землю, які безпосередньо не забезпечують вирішення стратегічних завдань у землекористуванні. Відтак із 12 видів землевпорядних робіт, законодавчо закріплених у кодексі, основна увага зосереджена лише на декількох із них, екологічна ж функція реалізується вкрай слабо. Її посиленню сприятиме комплекс обґрунтованих у дисертації вимог і конкретних природоохоронних заходів.

Основна мета державного контролю за цільовим, раціональним та ефективним використанням й охороною земель повинна полягати у завчасному виявленні й попередженні порушень чинного земельного та природоохоронного законодавства. При цьому важливою формою контролю має стати державна землевпорядна експертиза усіх видів передпроектних і проектних розробок, пов’язаних з регулюванням земельних відносин, проведенням землевпорядкування, веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель. Необхідно проводити не лише поточні перевірки, а налагодити планомірний, послідовний контроль у вигляді комплек-сних перевірок. Слід звернути увагу на дуже низьку частку ? лише 0,3% перевірок саме у сфері земельних ресурсів у системі державного природоохоронного контролю в області.

Аналіз застосування існуючих норм юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства свідчить про недієвість існуючих штрафних санкцій, оскільки встановлені розміри штрафів низькі. Крім того, недостатньо жорстка система їх стягнення і контролю за сплатою, майже відсутні санкції щодо боржників. Зважаючи на зазначене, необхідно, з одного боку, значно підвищити розміри штрафів за порушення земельного законодавства, обов’язково з урахуванням розмірів заподіяних збитків чи завданої шкоди відповідним природним ресурсам і навколишньому середовищу загалом, а з другого – їх стягнення здійснювати в розрахунку на одиницю площі диференційовано до показників оцінки земель.

Висновки і пропозиції

1. На нинішньому етапі суспільного розвитку рівень та ефективність використання земельних ресурсів є важливим мірилом, одним з критеріїв економічного розвитку країни, а якість і родючість продуктивних земель, їх екологічна чистота – головним показником відповідності аграрного виробництва завданням охорони навколишнього середовища, вимогам екологобезпечного господарювання на землі.

2. Обов’язковими передумовами використання еродованих земель для землеробства повинні бути: проведення необхідного науково обгрунтованого комплексу заходів по охороні продуктивних земель від ерозії та їх відтворенню; переведення агропромислового виробництва на модель сталого екологобезпечного функціонування; здійснення еколого-економічної реструктуризації аграрного виробництва, його адаптація як до навколишнього середовища, так і до ринкових умов господарювання; трансформація структури сільськогосподарських угідь з урахуванням еколого-економічних вимог, нормативів і принципів грунтоохоронного землекористування; модернізація матеріально-технічної бази аграрного сектора, налагодження масового виробництва спеціальної ґрунтообробної техніки, необхідної для роботи на схилових еродованих сільськогосподарських угіддях.

3. Сутність раціонального використання сільськогосподарських угідь полягає в отриманні високих сталих урожаїв вирощуваних культур за умов мінімізації затрат на одиницю продукції, збереження і примноження продуктивної сили землі як найважливішого аграрного виробничого ресурсу, охорони і захисту грунтів як головної складової природи, відтворення корисних властивостей ґрунтового покриву.

4. Основними еколого-економічними принципами раціонального використання, відтворення та охорони продуктивних земель, включаючи еродовані грунти є такі: пріоритетність екологічних критеріїв та показників над економічними у земельних відносинах, перевага довгострокових соціально-економічних програм і підходів над короткотерміновими потребами; комплексність у вирішенні екологічних проблем та завдань з відновлення та збереження родючості еродованих земель; раціональне використання земельно-ресурсного потенціалу; інтеграція та взаємо-узгодження природоресурсної та матеріально-технічної складових загального ресурсо-виробничого потенціалу аграрного сектора; взаємозв’язок і взаємозалежність ефективної сільськогосподарської діяльності з вирішенням завдань щодо збереження, відтворення та поліпшення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення; системність у збереженні якості навколишнього середовища, розв’язанні екологічних проблем функціонування агропромислового комплексу; платність за використання сільськогосподарських угідь, включаючи реальні штрафні санкції за забруднення природи сільськогосподарським виробництвом.

5. Висока розораність території, більше 90% якої з крутизною схилів понад 1°, та сільськогосподарських угідь Чернівецької області (відповідно 42% і 72%), при істотному зменшенні внесення органічних і мінеральних добрив, вапна та вапнякових матеріалів зумовлюють зниження вмісту основних поживних елементів і гумусу в грунтах, їх буферних властивостей, а також посилюють ерозію та дефляцію земель. Зокрема, за останні 20 років еродованість земель сільськогосподарського призначення зросла тут на 70%, а орних ? у 2,4 раза.

6. Системне узагальнення і групування різних чинників (грунтово-кліматичних, просторових, галузевих, агротехнічних, технологічних, економічних), розроблення та побудова економіко-математичних моделей для виявлення їх впливу на результативні показники (рентабельність виробництва і вартість валової продукції) показали, що варіація показників ефективності аграрного виробництва на 32-55% залежала від вмісту гумусу в грунті та рівня еродованості сільськогосподарських угідь.

7. Прогресивним напрямом сучасного землеробства є перехід до адаптивно-інтенсивних методів і технологій, за яких поєднуються екологобезпечна інтенсифікація та ресурсозбереження з урахуванням природних умов, агроекологічного стану грунтів і економічних можливостей власників землі й землекористувачів.

8. Згідно еколого-економічного критерію доцільно вивести з активного сільськогосподарського обробітку в Чернівецькій області протягом 2002-2010 рр. близько 33 тис. га сильно- та середньо-еродованих орних земель, розташованих на крутосхилах.

9. Найефективніше відтворення родючості грунтів забезпечується при комбінованій органо-мінеральній технології удобрення культур з насиченням різними видами органіки на фоні рекомендованих норм внесення мінеральних добрив і вапнякових матеріалів. За умов фінансової скрути та недостатньої кількості мінеральних добрив доцільно застосовувати комбіновану органічну технологію в ґрунтозахисній сівозміні, яка забезпечує слабкопозитивний баланс гумусу.

10. Запропоновані в дисертації важелі стимулювання раціонального використання, відтворення родючості та охорони еродованих земель з боку держави, використання розробленої в дисертації мотиваційної шкали економічного стимулювання/санкцій за підвищення/зниження величини агроекологічної оцінки земель і методики розрахунку залежності госпрозрахункового доходу від відтворення родючості земель здатні забезпечити необхідне фінансування землевідтворювальних витрат.

11. Саме на новому етапі земельної реформи зростає важливість державного регулювання земельних відносин, екологічно спрямованого землевпорядкування, землевпорядної експертизи та державного контролю за дотриманням землевласниками і землекористувачами вимог земельного і природоохоронного законодавства. Слід наголосити на необхідності активізації організаційно-управлінської та фінансово-економічної участі держави у справі забезпечення раціонального використання й охорони всіх сільськогосподарських земель і насамперед еродованих.

Список публікацій за темою дисертації

1. Шилепницький І.О., Чернявський О.А. Відтворення родючості змитих грунтів з урахуванням охорони довкілля ? Чернівці: Зелена Буковина, 1999. ? 111с. (6,51 д.а.). Особисто автору належать розділи 2, 4, 8, 10 і 12; ? Видання друге, доповнене. ? Чернівці: Зелена Буковина, 2000. ? 152 с. (8,84 д.а.). Особисто автору належать розділи 2, 4, 8, 10, 12 і 13 (4,2 д.а.).

2. Шилепницький І.О. Еколого-економічні проблеми раціонального використання та охорони еродованих земель // Пріоритетні напрями і механізми відновлення та модернізації ресурсного потенціалу національного АПК: Зб. наук. праць. ? К.: ІЕ НАНУ, 2000. ? С. 42-49. (0,51 д.а.)

3. Шилепницький І.О. Організація раціонального використання та охорони еродованих земель // Ресурсний потенціал АПК: удосконалення формування та підвищення ефективності використання. Зб. наук. праць ? К.: ІЕ НАНУ, 2001. ? С. 33-40. (0,49 д.а.)

4. Шилепницький І.О. Необхідність посилення державного контролю за екологобезпечним використанням еродованих земель // Економіка АПК. ? 2001. ? № 5. ? С. 20-24. (0,52 д.а.)

5. Шилепницький І.О. Обґрунтування потреби стимулювання відтворення родючості та охорони еродованих сільськогосподарських земель // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. ? К.: ВГЛ “Обрії”, 2002. – С. 241-242 (0,1 д.а.).

Анотації

Шилепницький І.О. Економіко-екологічні основи відтворення родючості та охорони еродованих земель. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 ? Економіка сільського господарства і АПК, Інститут економіки НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розробленню теоретико-методологічних засад і економіко-екологічних принципів організації раціонального використання та охорони еродованих, деградованих і малопродуктивних земель у ринкових умовах. З урахуванням специфіки землеробства Чернівецької області обґрунтовано основні напрями і способи формування ефективної структури землекористування, систему заходів по відтворенню родючості грунтів та, зокрема, потребу виведення частини схилових середньо- і сильноеродованих земель з сільськогосподарського обробітку на певний час під консервацію. Розроблено пропозиції по удосконаленню економічного стимулювання та посиленню державного регулювання раціонального екологобезпечного використання та охорони еродованих сільськогосподарських угідь.

Ключові слова: земельний фонд, сільськогосподарські угіддя, еродовані, деградовані і малопродуктивні землі, раціональне використання, охорона, розширене відтворення, родючість грунтів, економічний механізм землекористування, державний контроль.

Шилепницкий И.О. Экономико-экологические основы воспроизводства плодородия и охраны эродированных земель. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 ? Экономика сельского хозяйства и АПК, Институт экономики НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ и экономико-экологических принципов организации рационального использования и охраны эродированных, деградированных и малопродуктивных земель в рыночных условиях. В качестве основных из них выделены интеграция природоресурсной и материально-технической составных аграрного потенциала, системность в сохранении окружающей среды, платность за использование земельных ресурсов сельско-хозяйственного назначения, эколого-экономическая регламентация и государственный контроль землепользования.

С учетом особенностей земледелия в Черновицкой области (земли на склонах занимают здесь почти 90% ее территории, распаханность сельхозугодий составляет 72%, каждый второй гектар пашни в разной степени эродированный) сформулированы основные направления и способы формирования эффективной структуры землепользования, система мероприятий по воспроизводству плодородия и, в частности, необходимость выведения части сильно- и среднеэродированных земель из сельскохозяйственного оборота под консервацию. С этой целью всесторонне проанализированы основные причины усиления процессов эрозии и деградации земель и установлены следующие: общий экономический кризис, трансформация системы землевладения и землепользования, несовершенство земельного законодательства, отсутствие эффективного государственного контроля за использованием земельных ресурсов, отсутствие мотивации расширенного воспроизводства и сохранения почвенного плодородия, особенно при нынешнем дефиците финансовых ресурсов на землеохранные и землемелиоративные цели.

С помощью системного анализа и группирования различных факторов (почвенно-климатических, отраслевых, агротехнических, технологических, экономических) разработаны экономико-математические модели для выявления влияния этих факторов на результаты сельскохозяйственной деятельности. С их помощью установлено, что вариация показателей эффективности аграрного производства на 32-55% зависит от содержания гумуса в почве и уровня эродированности сельскохозяйственных угодий.

Сделан научно обоснованный вывод о необходимости радикального изменения характера аграрного землепользования с учетом эколого-экономических требований и перехода к адаптивно-интенсивным методам и технологиям использования земельных ресурсов, при которых достигается экологобезопасная интенсификация и ресурсосбережение, улучшается агроэкологическое состояние почв и повышается экономическая эффективность землепользования.

С этой целью разработаны 5 базовых оптимизационных моделей воспроизводства плодородия почв ? от слабо положительного баланса гумуса для хозяйств с большим дефицитом минеральных удобрений до расширенного его воспроизводства. Установлено, что наиболее эффективное воспроизводство плодородия почв обеспечивается при комбинированной органо-минеральной технологии удобрения сельскохозяйственных культур с насыщением разными видами органики на фоне рекомендованных норм внесения минеральных удобрений и известковых материалов.

Исследование актуальных проблем использования эродированных земель в области, которые характерны для многих регионов