САВЕТЮК ІРИНА ПАВЛІВНА

УДК 332.1.004.68:332.142.6 (477.8)

Механізм екологоорієнтованої структурної перебудови господарського комплексу карпатського регіону

Спеціальність .10.01 –
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Євдокименко Валерій Кирилович,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Данилишин Богдан Михайлович,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,
заступник голови

кандидат економічних наук
Кравців Василь Степанович,
Інститут регіональних досліджень НАН України

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист відбудеться 29 листопада 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інсти-туті регіональних досліджень НАН України за адресою 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Автореферат розісланий 29 жовтня 2002 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Трансформація структури господарських комплексів регіонів - це складний динамічний процес, який відбувається під впливом багатьох факторів і вимагає здійснення цілеспрямованої регіональної політики. Кардинальна реконструкція господарського комплексу країни, вдосконалення його функціональної і територіальної структури зміцнить економічну могутність української держави і, зокрема, її регіонів, підвищить їх здатність до виживання й розвитку.

Структурні деформації, притаманні українській економіці з часів адміністративно-командної системи, за роки економічної кризи ще більше поглибилися, досягли критичної межі і потребують невідкладного усунення. У Посланні Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішній і зовнішній стан України у 2000 році" це визначено однією з ключових проблем сьогодення.

З одного боку, має місце тенденція до скорочення питомої ваги галузей, що виробляють продукцію інвестиційного призначення (наприклад, частка машинобудування зменшилась з 30,5% у 1990 р. до 13,2% - у 2000 p.), з другого - продовжує зростати частка найбільш енергомістких та екологічно шкідливих галузей (чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості). У 2000 році у структурі промислового виробництва сукупна частка сировинних та енергомістких галузей становила 58%.

Негативні наслідки структурної деформації господарського комплексу характерні і для Карпатського регіону (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області). Особливу гостроту ці проблеми набувають на фоні унікального екологічного і рекреаційного потенціалу території, її прикордонного положення. Довготривала невирішеність багатьох економічних і соціальних проблем складає загрозу не лише економічній, а й екологічній стабільності регіону і всієї держави. Ситуація вимагає поглибленого вивчення різнобічних аспектів структурної перебудови господарських комплексів регіонів, обґрунтування ефективних шляхів її здійснення.

Проблеми структурної перебудови національної економіки викликають підвищений інтерес науковців та практиків. Значний вклад у вивчення та вирішення різних аспектів цієї проблеми внесли Балацький О.Ф., Бойко Є.І., Буркинський Б.В., Галушкіна Т.П., ГенсірукС.А., Геєць В.М., Данилишин Б.М., Долішній M.I., Дорогунцов C.I., Кравців B.C., Саблук П.Т., Степанов В.М., Трегобчук В.М., Харічков С.К., федорищева A.M. та ін.

Більшість наукових праць торкаються стратегічних напрямків, які переважно охоплюють макрорівень проведення структурної перебудови. На жаль, як показує досвід, здійснювані структурні реформи не завжди базуються на врахуванні особливостей господарств регіонів, механізм їх реалізації не забезпечує підвищення рівня екологічної безпеки територій.

Сучасні соціально-економічні процеси обумовлюють необхідність комплексного дослідження структурних змін економіки Карпатського регіону з врахуванням його природно-ресурсної специфіки, вироблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо практичної реалізації регіональної політики структурної трансформації господарського комплексу як важливого напрямку його екологізації. Актуальність зазначених проблем зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науковою темою, яка виконується в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича ("Регіональні фактори науково-технологічної (інноваційно-інвестиційної) моделі сталого екологічно безпечного економічного розвитку", державна реєстрація № 0199U001897).

Мета і завдання дослідження полягає у поглибленні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування господарського комплексу Карпатського регіону в процесі його структурної перебудови.

У відповідності до даної мети вирішувались наступні завдання:

·

·

·

·

·

Об'єктом дослідження виступає господарський комплекс Карпатського регіону. Предметом дослідження є форми та методи екологізації політики структурної перебудови господарського комплексу регіону.

Методи дослідження. В процесі дослідження використані такі основні методи: порівняльний, статистичний, економіко-математичний та системно-структурний і логічний аналіз.

Методологічними засадами дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, наукові основи функціонування територіально-господарських комплексів, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань структурної перебудови, основ сталого розвитку, охорони навколишнього природного середовища.

Вихідною базою дослідження є: Концепція структурної перебудови народного господарства України до 2005 року. Звернення Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", Звернення Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році", Постанова Кабінету Міністрів України № 244 від 19.03.97 р. "Про заходи поетапного введення в Україні вимог директив Європейського Союзу". В роботі використано міжнародні законодавчі акти та закони України з питань охорони навколишнього природного середовища та природокористування.

Як вихідна та додаткова інформація використовувались матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, дані обласних управлінь статистики.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступних положеннях, що виносяться на захист:

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних положень і рекомендацій щодо забезпечення екологічної безпеки структурної перебудови господарського комплексу регіону, в можливості використання їх у практиці управління охороною навколишнього середовища, у підготовці і підвищенні кваліфікації керівних працівників і фахівців з економіки природокористування.

Основні положення та висновки дисертації використані Чернівецькою обласною радою при розробці регіональної екологічної програми (лист № 08.12/40-242 від 7.05.2002 p.), Закарпатською обласною радою при підготовці програм соціально-економічного розвитку області (лист № 02-16/Юба від 7.05.2002 p.).

Окремі теоретичні розробки та методичні підходи використовуються в навчальному процесі, зокрема при викладанні курсу "Сучасні концепції природокористування" на економічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Особистий внесок здобувача. Усі викладені в дисертації наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на Х міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура" (Чернівці, 1999), на V міжнародному конгресі українських економістів "Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку" (Львів, 2000), на XIII міжнародній науково-практичній конференції "Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою" (Чернівці, 2002).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 6 наукових праць (у тому числі 4 у фахових виданнях), з яких 5 належать особисто автору.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладений на 182 сторінках. Дисертація містить 24 таблиці, 14 рисунків, 17 додатків. Список використаних джерел включає 157 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначаються мета і завдання дослідження, наукова та практична цінність результатів, які здобуто в процесі дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади формування регіональної політики екологоорієнтованої структурної перебудови господарства" розкривається суть структурної перебудови, визначені основні її цілі і завдання. Відзначено, що структурна перебудова виступає як наслідок реалізації державної економічної політики, основним напрямком і, водночас, засобом якої повинна бути організаційно-правова підготовка та створення конкурентоспроможних виробництв на базі інтегровано-диверсифікованих організаційно-економічних структур ведення господарської діяльності, які могли б зацікавити потенційних інвесторів, забезпечити ефективну та раціональну організацію виробництва, інтенсифікувати його прогресивні перетворення, гарантувати поступальний розвиток економіки та екологічну безпеку території. В свою чергу, соціально-економічний розвиток передбачає реальне розвинене матеріальне виробництво, найбільші можливості для зростання якого збереглися саме в промисловості, яка, з іншого боку, є найбільш екологонебезпечним видом господарської діяльності. В роботі здійснено ґрунтовний аналіз сучасного стану промисловості та причин її стагнації. При цьому використаний новий інструментарій дослідження -діагностикум промислової кризи (рис. 1).

Промислова криза подається тут як процес, внаслідок якого промислове виробництво переходить з одного стану в інший, якісно гірший і значна увага приділяється не стільки причинам збоїв, скільки силам, під впливом яких система переходить з одного стану в інший. Вихід з кризи, на наш погляд, полягає не в усуненні виявлених причин, а в змінах у взаємодії, спрямованості і впливу тих сил, які в кожному наступному виробничому циклі чи фінансовому році відтворюють негативні елементи, що ініціює новий виток кризи.

В першу чергу були виділені комплекси симптомів кризи (шляхом порівняння нормального стану чи поведінки з аномальним). Потім по кожному симптому були виявлені наслідки і причини. При цьому причини відображають вплив тих сил, які породили ці причини, наслідки і самі симптоми.

В процесі дослідження регіональних особливостей здійснення структурної перебудови проведено групування областей за обсягом валової доданої вартості (ВДВ) на душу населення (табл. ). Це дозволило більш детально дослідити диференціацію розвитку економіки регіонів України.

Рис. 1. Діагностикум промислової кризи

Таблиця 1

Групування регіонів України за валовою доданою вартістю на душу населення

Група | Величина інтервалу групи, грн. | Середнє значення показника по групі, грн. | Кількість областей у групі, одиниць | Регіони (області)

І | до 1445 | 1293,6 | 5 | Волинська, Закарпатська, Кіровоградська, Терно-пільська, Чернівецька

II | 1445-1748 | 1598,4 | 9 | АР Крим, Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська

III | 1748-2051 | 1863,8 | 4 | Луганська, Миколаївська, Сумська, Чернігівська

IV | 2051-2354 | 2205,7 | 3 | Київська, Одеська, Харківська

V | 2354-2657 | 2560,0 | 2 | Дніпропетровська, Донецька

VI | 2657 і більше | 2825,5 | 2 | Запорізька, Полтавська

В результаті встановлено, що розбіжність між середньогруповими значеннями ВДВ становить 3,6 разів, а між середньогруповими ВДВ на душу населення - 2,2 рази.

Водночас досліджувався антропогенний вплив промислового виробництва на екологічний стан регіонів (табл. 2).

В результаті розбіжність між середньогруповими викидами шкідливих речовин в атмосферу на 1 км2 складає 18,6 разів. Якщо за рівнем соціально-економічного розвитку області Карпатського регіону входили до "слабких" регіонів, то за рівнем забруднень атмосфери Львівська та Івано-Франківська області примкнули до таких промислове розвинених регіонів країни як Запорізька, Київська, Харківська. Це свідчить про наявність тут активного антропогенного впливу за рахунок функціонування групи екологічно небезпечних виробництв.

Таблиця 2

Групування регіонів України за викидами шкідливих речовин в атмосферу

Група | Величина інтервалу групи, тонн на 1 км2 | Середнє значення показника по групі,
тонн на 1 км2 | Кількість областей у групі. одиниць | Регіони (області)

І | 0,1 -3 | 2,1 | 6 | Волинська, Житомирська, Миколаївська, Рівненська, Херсонська, Чернігівська

II | 3,1-5 | 4,1 | 8 | Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька

III | 5,1-8 | 5,4 | 3 | АР Крим, Вінницька, Полтавська

IV | 8,1-11 | 8,7 | 2 | Львівська, Харківська

V | 11,1 -14 | 12,4 | 3 | Запорізька, Івано-Франківська, Київська

VI | 14,1 і більше | 39,0 | 3 | Дніпропетровська, Донецька, Луганська

Узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду дозволило всебічно і широко розглянути екологічні чинники структурної трансформації та сталого розвитку територіальних господарських комплексів, визначити форми і методи екологізації структурної перебудови.

Реалії вітчизняної практики екологічного управління свідчать про відсутність стимулюючої дії наявної системи економічних регуляторів, про їх нездатність спонукати до впровадження екологічно безпечних способів ведення господарства. Екологічні інструменти виконують здебільшого роль фіскальних платежів.

У другому розділі "Екологічні наслідки структурної перебудови господарського комплексу Карпатського регіону" розглядається господарський комплекс регіону та еколого-економічні проблеми його структурного реформування.

Проведене дослідження свідчить, що в регіоні сформувалась деформована економічна система, яка в цілому є соціальне непривабливою, екологічно небезпечною та економічно неефективною. За роки структурної перебудови нагромадилось багато соціально-економічних та екологічних проблем, гострота яких потребує негайного вирішення. Аналіз розвитку господарського комплексу Карпатського регіону вказує на:

·

·

·

·

·

Аналіз стану довкілля в Карпатському регіоні та його змін в процесі структурної перебудови дозволяє стверджувати, що в регіоні виникли серйозні екологічні проблеми, які потребують негайного вирішення. У великих містах рівні забруднень повітря перевищують визнані стандарти, які ґрунтуються на критеріях безпеки для здоров'я населення. Погіршується стан інфраструктури постачання питною водою, що призводить до поширення хвороб і підвищення рівня смертності. Знижується ефективність заходів щодо забезпечення безпечного зберігання токсичних відходів. Обсяг забруднень і ресурсомісткість в декілька разів вищі, ніж в країнах-членах ЄС. Загальний фон забруднення формується за рахунок внутрішніх і транзитних джерел. Внутрішніми джерелами забруднення є великі промислові підприємства, агропромислові і фермерські господарства, комунальні водопровідно-каналізаційні системи.

Характерним для прикордонного регіону є напружений транзит автотранспорту. Транзит нафти і нафтопродуктів по транснаціональних трубопроводах супроводжується частими технологічними і рукотворними аваріями, в результаті яких забруднюються грунти і поверхневі води.

Розширення міждержавних економічних стосунків для Карпатського регіону обертається, на жаль, негативними екологічними наслідками:

·

·

·

Повітряний басейн регіону забруднено викидами підприємств нафтопереробної, хімічної, паливно-енергетичної промисловості, автотранспорту. В середньому на душу населення припадає шкідливих викидів: в Закарпатській області - 31,7 кг, Івано-Франківській - 127,0 кг, Львівській - 71,2 кг. Чернівецькій - 37,7 кг.

У містах Ужгород, Івано-Франківськ, Львів, Чернівці викиди автотранспорту становлять 60-90% від загальної кількості викидів в атмосферу. З огляду на відносно невелику площу міст і їх густу забудову, що традиційно склалися у старих містах регіону, вплив цього фактору є відчутнішим, ніж в індустріальних, але значно просторіших містах Сходу та Півдня України.

Аналіз показує, що на більшості промислових підприємств природоохоронна діяльність здійснюється неефективно, а в окремих випадках - взагалі відсутня. З року в рік перелік найбільших забруднювачів атмосферного повітря формують одні і ті ж підприємства, які разом з тим відіграють важливу роль у соціально-економічному житті регіону. Виробнича діяльність цих підприємств ілюструє абсолютний і пропорційний взаємозв'язок економічного й екологічного аспектів у промисловому виробництві. В переважній більшості, виробляючи 50-80% продукції промислового комплексу відповідного району, вони паралельно „продукують" і 45-90% викидів шкідливих речовин в атмосферу. На території тільки Львівської області, яка становить 3,6 відсотків від загальної площі країни, зосереджено 6 відсотків найбільших підприємств-забруднювачів України.

Головні стаціонарні джерела забруднення вод - це промисловість і житлово-комунальне господарство. Стан водозабезпечення більшості населених пунктів щороку погіршується внаслідок переваги екстенсивних підходів до нарощування обсягів водопостачання при неефективному організаційно-економічному та низькому рівні технологічного забезпечення діяльності водогосподарської системи. З 1990 до 2000 року помітно зменшився обсяг використання свіжої води у виробництві, сільському господарстві і для господарсько-питних потреб.

За цей же період обсяги скидання недостатньо очищених стічних вод зменшились з 203,0 млн. м3 у 1990 р. до 132,0 млн. м3 у 2000 р.

Негативною тенденцією щодо змін у продуктивності землі характеризується використання сільськогосподарських угідь регіону. За останні 25 років відбувається інтенсивна дегуміфікація сільськогоспо-дарських угідь, вміст гумусу зменшився з 2,5% до 2,1%. Мають місце явні ознаки виснаження ґрунтів, зниження їх родючості, що пов'язано в значній мірі з інтенсивним розвитком ерозійних процесів. Щорічно з кожного гектара орних земель зноситься в середньому 16,3 т родючого ґрунту. В середньому за рік втрачається 0,1% гумусу. Однією з причин цього є розміщення сільськогосподарських угідь на екологічно ризикованих землях.

Екологічна ситуація в рекреаційних зонах Карпатського регіону досить неоднозначна і залежна в значній мірі від розташування екологічно небезпечних промислових об'єктів.

Встановлено, що хоча за останні роки антропогенний тиск на довкілля суттєво зменшився, а забруднення повітряного та водного середовища знизилося, ці позитивні зрушення зумовлені переважно тривалою економічною кризою, значним спадом виробництва.

Загалом, екологічна ситуація в Карпатському регіоні залишається досить напруженою. Ті структурні зрушення, які відбулись, суттєвого впливу на покращення стану довкілля не справили. Якщо врахувати рекреаційну цінність території, то проблема екологічної безпеки є однією з першочергових для практичного розв'язання.

В третьому розділі "Шляхи забезпечення екологічної безпеки функціонування господарського комплексу регіону в процесі його структурної перебудови" представлена концептуальна модель екологічно сталого розвитку регіону, яка розглядається як система орієнтирів, в якій формуються погляди та методи вирішення екологічних проблем в ході проведення структурної перебудови господарського комплексу регіону та його розвитку на перспективу, яка є прийнятною для практичного використання щодо екологічного оздоровлення території. Згідно з цим визначені основні напрямки і завдання щодо забезпечення перспективного розвитку економіки регіону та її окремо взятих галузей.

На найближчий період основними галузевими пріоритетами регіонального розвитку визначені:

·

·

·

·

Формування екологічної стратегії структурної перебудови господарського комплексу регіону передбачає:

·

·

·

·

·

·

В роботі обгрунтовано, що екологічна ефективність структурної перебудови в значній мірі залежатиме від вибору ефективної тактики природоохоронних дій в різних сферах соціально-економічного життя. Основними напрямками такої тактики мають бути: екологізація економічних реформ, екологізація управління, екологізація людської свідомості.

Результати аналізу свідчать, що на відчутні інвестиції в екологізацію технологічних процесів в найближчій перспективі сподіватись не варто. Тобто, цілком ймовірним є сценарій, коли протягом певного періоду економічне піднесення супроводжуватиметься загостренням екологічної ситуації, оскільки воно досягатиметься на застарілій технологічній базі. Тому ми вважаємо, що вихідною передумовою збільшення інвестицій в екологобезпечну структурну перебудову господарства регіону є необхідність росту ВВП, чого можна досягнути за рахунок відчутної економічної активізації.

Визначаючи потребу в природоохоронних коштах, розглядалось три найбільш вірогідних сценарії економічного розвитку регіону, які базувались на різних темпах росту ВВП Використані розрахунки ВВП, здійснені Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України. (табл. 3). При цьому вважалось, що на охорону довкілля виділятимуться, асигнування в розмірі 2% від ВВП.

Таблиця 3

Прогноз потреби в інвестиціях в заходи на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів при різних сценаріях економічного розвитку Карпатського регіону

Екологічні інвестиції (млн. грн.)

Сценарій розвитку | Екологічні інвестиції (млн. грн.)

Роки

2002 | 2003 | 2004 | 2005

Щорічний ріст ВВП складатиме 1%

- Україна | 1723,95 | 1741,19 | 1758,60 | 1776,19

- Карпатський регіон

в тому числі: | 149,74 | 151,24 | 152,75 | 154,28

- Закарпатська область | 23,68 | 23,92 | 24,16 | 24,40

- Івано-Франківська область | 37,00 | 37,37 | 37,74 | 38,13

- Львівська область | 69,97 | 70,67 | 71,38 | 72,09

- Чернівецька область | 19,09 | 19,28 | 19,47 | 19,66

Щорічний ріст ВВП складатиме 3%

- Україна | 1864,61 | 1920,55 | 1978,16 | 2037,51

- Карпатський регіон

в тому числі: | 161,96 | 166,82 | 171,82 | 176,98

- Закарпатська область | 25,62 | 26,39 | 27,18 | 27,99

- Івано-Франківська область | 40,02 | 41,22 | 42,46 | 43,73

- Львівська область | 75,68 | 77,95 | 80,29 | 82,70

- Чернівецька область | 20,64 | 21,26 | 21,89 | 22,56

Щорічний ріст ВВП складатиме 5%

- Україна | 2013,71 | 2114,39 | 2220,11 | 2331,12

- Карпатський регіон

в тому числі: | 174,91 | 183,66 | 192,84 | 202,48

- Закарпатська область | 27.67 | 29,05 | 30,50 | 32,03

- Івано-Франківська область | 43.22 | 45,39 | 47,65 | 50,03

- Львівська область | 81,73 | 85,82 | 90,11 | 94,61

- Чернівецька область | 22,29 | 23,40 | 24,58 | 25,81

За нашими оцінками, "при жодному з наведених сценаріїв ймовірність різкого збільшення обсягів екологічних інвестицій близька до нуля. Найбільш реальним є прогноз величини капітальних вкладень в охорону довкілля регіону в інтервалі від 15,3 млн. грн. у 2002 р. до 21 млн. грн. у 2005 році.

В якості додаткового джерела фінансування екологічних заходів слід розглядати природоохоронні фонди у складі обласних та місцевих бюджетів. Проте, вірогідність надходження коштів у максимальних розмірах є досить малою в силу неплатоспроможності багатьох суб'єктів господарювання. Зростання екологічних інвестицій в регіон можливий за рахунок активізації дій по залученню коштів міжнародних організацій в реалізацію різноманітних природоохоронних проектів. На період 2002-2005 pp. найбільш реально можна прогнозувати природоохоронні асигнування за рахунок капітальних вкладень, плати за забруднення довкілля, частки плати за спеціальне використання природних ресурсів.

Важливим інструментом покращення стану довкілля має стати державна програма охорони навколишнього природного середовища Карпатського регіону, доцільність розробки якої сьогодні є дуже актуальною. Програма має бути розроблена на п'ятирічний період, протягом якого поставлені цілі піддаються декомпозиції з більш-менш точним обгрунтуванням шляхів і засобів їх досягнення. На більш віддалену перспективу можлива постановка досить узагальнених цільових орієнтирів екологічного оздоровлення території. Головною вихідною передумовою формування програмних заходів має бути статус програми як державної. А це означає, що програма в цілому буде спрямована на реалізацію в першу чергу саме державних інтересів в Карпатському регіоні. Екологічна безпека цієї території, безумовно, потрапляє в сферу державних інтересів. В умовах гострого дефіциту матеріальних і фінансових ресурсів включення в програму всіх потенційно необхідних природоохоронних заходів є неможливим. Учасниками програми, тобто виконавцями програмних заходів, повинні бути ретельно відібрані організації, підприємства, установи, фірми з "чистою" репутацією, виробничий, кадровий, технічний потенціал яких є гарантом успішного виконання ними програмних завдань. Загальна кількість учасників має бути мінімально можливою.

В роботі також узагальнено та систематизовано форми структурного забезпечення регіональної екологічної політики.

У висновках викладені основні наукові і практичні результати досліджень.

Висновки

Результати досліджень, викладені в дисертації, дозволяють зробити наступні висновки:

1. Структурна політика - це система науково обгрунтованих цілей та заходів, спрямованих на оптимізацію функціонально-компонентної й функціонально-територіальної . структури господарства України, вдосконалення міжгалузевих пропорцій та формування соціальне орієнтованої, економічно ефективної та екологічно безпечної господарської системи з врахуванням природних, демографічних та ресурсних особливостей регіонів. При цьому метою регіонального структурного регулювання є забезпечення функціонування національної економіки як цілісної системи на основі оптимального розміщення продуктивних сил з врахуванням природно-ресурсного потенціалу, існуючих систем розселення, особливостей історичного розвитку та екологічної безпеки регіонів.

2. Економічна криза поглибила структурні деформації, які мали місце ще за часів адміністративно-командної системи. Технічна відсталість, відсутність науково обґрунтованої економічної політики, повільне здійснення економічних реформ зумовили в умовах уже незалежної України поглиблення економічної кризи, яка має в своїй основі, передусім, кризу промислового виробництва. Промислова криза у дослідженні розглядається як процес, внаслідок якого промислове господарство переходить з одного стану в інший, якісно гірший і значний інтерес приділяється не стільки причинам збоїв, скільки силам, під впливом яких система переходить з одного стану в інший. Вихід з кризи, на наш погляд, полягає не в усуненні виявлених причин, а в змінах у взаємодії і спрямованості тих сил, які в кожному наступному виробничому циклі чи фінансовому році відтворюють негативні елементи, котрі ініціюють новий виток кризи. Різнопланове зниження виробництва в основних галузях промисловості призвело до негативних змін її галузевої структури, яка зараз практично визначається експортно-орієнтованими галузями паливно-енергетичного, металургійного і хімічного комплексів, які є найбільшими забруднювачами Довкілля-3, За роки структурної перебудови розходження регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку посилилися, збільшився розрив між традиційно високорозвиненими у промисловому відношенні регіонами і менш розвинутими. З метою більш детального дослідження диференціації розвитку економіки регіонів України було проведено групування областей за обсягом ВДВ на душу населення. До групи аутсайдерів увійшли області Карпатського регіону. Якщо поставити за мету досягнення Карпатським регіоном середнього по Україні обсягу ВДВ надушу населення за ЗО років при середньорічному темпі приросту ВДВ по Україні в цілому 3%, то середньорічний темп приросту Львівської та Івано-Франківської областей повинен бути у межах 5%, у Закарпатській області - 7-8%. у Чернівецькій - 8-9% на рік. При необхідності здійснити процес вирівнювання за 10 років Івано-Франківській і Львівській областям знадобиться 8%-ий середньорічний темп приросту. Чернівецькій і Закарпатській областям не вдасться за 10 років досягти такої цілі.

4. Врахування екологічного чинника в ході проведення економічних реформ потребує відповідної орієнтації всіх економічних інструментів, в першу чергу тих, що впливають на напрям і темпи структурної перебудови територіально-господарських комплексів. Екологічно орієнтоване удосконалення виробництва, особливо за рахунок зменшення енерго- та матеріаломісткості продукції може стати значним резервом інвестиційних засобів, які можна буде використати на розвиток перспективних напрямків економіки і подальше підвищення її ефективності. Модернізація і реконструкція виробничих процесів з орієнтацією на ресурсозберігаючі технології дозволить зменшити (чи уникнути) в тій чи іншій мірі супутні екологічні витрати (витрати на запобігання екологічного впливу, витрати на ліквідацію наслідків забруднення, економічних збитків від порушення екосистем). Тобто, отримати подвійний ефект: економічний та екологічний. Особливо вагомі результати може принести зменшення енерго- та матеріаломісткості виробництва у будівництві, енергетиці, комунальному господарстві. Екологізація структурної перебудови господарського комплексу регіону реалізується через удосконалення механізму природокористування і його законодавчо-правового забезпечення, зокрема Законів України: "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічну експертизу" і т.п.

5. Структура господарського комплексу Карпатського регіону має свої особливості. По-перше, частка промислового виробництва регіону менша ніж середньоукраїнська. Особливо мала питома вага цієї сфери у Закарпатській і Чернівецькій областях. Це й обумовило високу питому сільського господарства в цілому по регіону. По-друге, у зв'язку з наявністю розвиненого рекреаційного комплексу частка галузі охорони здоров'я у господарстві Карпатського регіону перевищує середню по Україні. За роки реформування відбувається постійне падіння валового внутрішнього продукту і валової доданої вартості в усіх галузях господарства Карпатського регіону. Головна причина негативних змін -тривала економічна криза. Покращити ситуацію в регіоні спроможна лише структурна перебудова, спрямована на вдосконалення існуючих галузей промисловості і транспорту, пріоритетний розвиток агропромислового виробництва і рекреаційного господарства.

6. Здійснення активної екологічної політики гальмуватиме обмеженість фінансових ресурсів. Прогнозні оцінки, проведені в дослідженні, свідчать про те, що суттєвого збільшення обсягів екологічних інвестицій не відбудеться. На період 2002-2005 pp. найбільш реальними є природоохоронні асигнування за рахунок капітальних вкладень, плати за забруднення довкілля, частки плати за спеціальне використання природних ресурсів.

7. Дефіцит екологічних інвестицій актуалізує проблему пошуку ефективних форм забезпечення екологічної безпеки в процесі здійснення структурних реформ. Останні розглядаються нами як засіб стабілізації та покращення стану довкілля в регіоні. Разом з тим, як показує досвід, без відповідного інституційного забезпечення структурна перебудова господарства не зможе принести бажаного екологічного ефекту. Тому основними формами екологічної регламентації цих процесів ми розглядаємо регіональні екологічні програми, вдосконалення природоохоронного законодавства, інституціоналізацію екологічної політики, підготовку висококваліфікованих спеціалістів в галузі регіональної економіки та природокористування, участь громадськості у вирішенні екологічних проблем. Це дозволить суттєво підвищити екологічну ефективність структурної трансформації господарського комплексу регіону.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Анотація

Саветюк І.П. Механізм екологоорієнтованої структурної перебудови господарського комплексу Карпатського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.

У дисертації досліджено теоретико-методичні підходи щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування господарського комплексу Карпатського регіону в процесі його структурної перебудови. Розкрито суть структурної перебудови як важливого засобу екологізації господарського комплексу регіону, що досягається за рахунок здійснення екологоорієнтованої політики трансформації територіально-галузевої структури регіональної економіки. Обгрунтовано концептуальні підходи щодо впровадження екологічних норм в механізми регіональної політики. Розроблено сценарії інвестиційного забезпечення екологічної політики структурної перебудови господарства регіону, в основу яких закладені різні варіанти прогнозованих показників економічного розвитку території. Запропоновано методичні підходи до розробки регіональних екологічних програм, обгрунтовано шляхи екологізації управління соціально-економічними процесами, які в сукупності представляють цілісний механізм екологобезпечної реалізації структурної політики в регіоні.

Ключові слова: регіон, структурна перебудова, господарський комплекс, екологічна безпека, екологічна політика.

АННОТАЦИЯ

Саветюк И.П. Механизм экологоориентированной структурной перестройки хозяйственного комплекса Карпатского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.

В диссертации исследованы теоретико-методические подходы обеспечения экологической безопасности функционирования хозяйственного комплекса Карпатского региона в процессе его структурной перестройки. Раскрыта суть структурной перестройки как главного способа экологизации хозяйственного комплекса региона, которая достигается за счет осуществления экологоориентированной политики трансформации территориально-отраслевой структуры региональной экономики. Аргументированы концептуальные подходы к внедрению экологических норм в механизмы региональной политики структурной перестройки, практическая реализация которой должна основываться на критериях экологической безопасности, социальной целесообразности и экономической эффективности. Предложены приоритетные направления усовершенствования региональной политики структурной трансформации хозяйственного комплекса региона как главного способа стабилизации и улучшения состояния окружающей среды.

Проведенный анализ показал, что техническая отсталость, отсутствие научно аргументированой экономической политики, неэффективность проведения экономических реформ привели к обострению экономического кризиса, основанного, прежде всего, на кризисе промышленного производства, рассматриваемого как процесс, вследствие которого промышленное производство переходит из одного состояния в другое, качественно худшее, и основной интерес уделяется не столько причинам сбоев, сколько силам под влиянием которых система переходит из одного состояния в другое. Выход из кризиса направлен не на смещение выявленных причин, а в изменении взаимодействия и влияния тех сил, которые в каждом последующем производственном цикле или финансовом году воспроизводят негативные элементы, которые инициируют новый виток кризиса. При этом использован новый инструментарий исследования - диагностикум промышленного кризиса.

Теоретически доказано и практически подтверждено, что исходным предусловием увеличения инвестиций в экологобезопасную структурную перестройку экономики региона является необходимость увеличения ВВП, которое можно достичь за счет существенной экономической активизации. Для осуществления этого в диссертации автором предложены сценарии инвестиционного обеспечения экологической политики структурной перестройки экономики региона, в основу которых положены различные варианты прогнозируемых показателей экономического развития территории.

Предложены методические подходы к разработке региональных экологических программ, аргументированы пути экологизации управления социально-экономическими процессами, которые в совокупности представляют единый механизм экологобезопасной реализации структурной политики в регионе. Разработаны рекомендации по обеспечению экологической безопасности структурной перестройки хозяйственного комплекса региона, с возможностью использования их в практике управления охраной окружающей среды, в подготовке и повышении квалификации руководящих работников и специалистов в области экономики природопользования.

Ключевые слова: регион, структурная перестройка, хозяйственный комплекс, экологическая безопасность, экологическая политика.

Annotation

Savetyuk I.P. The mechanism of an ecologically focused structural reorganization of Carpathian region economic complex. - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Economic Sciences on specialty 08.10.01 -Productive Forces Location and Regional Economy. - The Institute of Regional Researches NAS of Ukraine, Lviv, 2002.

Theoretical-methodical approaches concerning providing of an ecological safety of Carpathian region economic complex functioning in the process of its structural reorganization were investigated in the thesis. The essence of structural reorganization as an important mean of ecologization of regional economic complex, which is reached at the expense of realization of ecologically focused politics transformation of the territorial - branch structure of the regional economy is revealed. The conceptual approaches as to introduction of ecological standards in mechanisms of the regional politics are substantiated. The models of investment providing of an ecological politics of the regional economy structural reorganization are developed, in the basis of which various variants of forecasting parameters of the territory economic development are laid. The methodical approaches to the development of the regional ecological programs are offered, the ways of ecological management of social economic processes are substantiated which in total represent the integral mechanism of ecologically safe realization of a structural politics in the region.

Key words: region, structural reorganization, economic complex, ecological safety, ecological politics.