ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н.КАРАЗІНА

СОКОЛОВА ІРИНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 811.111’42

ПРАГМАТИКО-КОМУНІКАТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КАТЕГОРІЇ ПОВТОРУ

В ТЕКСТАХ-АНОНСАХ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі перекладу Сумського державного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Швачко Світлана Олексіївна,

Сумський державний університет, професор

кафедри перекладу

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Зацний Юрій Антонович, Запорізький державний університет, завідувач кафедри теорії та практики перекладу

кандидат філологічних наук

Киричук Лариса Миколаївна, Волинський державний університет, старший викладач кафедри англійської філології

Провідна установа: Київський національний лінгвістичний

університет, кафедра граматики та історії

англійської мови, Міністерство освіти і науки України,

м. Київ

Захист відбудеться “ 14 “ червня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи 4, ауд. 7-75 ).

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна

Автореферат розісланий “ 12 “ травня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Солощук Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота присвячена дослідженню прагматико-комунікативних характеристик категорії повтору в одному з видів інформаційно-рекламних текстів – текстах-анонсах. У роботі здійснюється комплексний аналіз функціонування повторів, що виявляється у дослідженні повтору на фоно-морфологічному та лексико-синтаксичному рівнях, а також як ізоморфного явища у міжрівневій взаємодії. Прагнення до комплексного аналізу мовних явищ зумовило поєднання прагматичного і когнітивного напрямків функціональної лінгвістики, що слугувало встановленню взаємозв’язку між комунікативною та креативною діяльностями людини.

Актуальність роботи визначається загальною тенденцією у межах сучасного мовознавства до дослідження прагматико-комунікативних характеристик мовних явищ, до їх комплексного аналізу, а також тим, що недостатньо дослідженим залишається взаємозв’язок між прагматичною настановою текстів, умовами їх функціонування, з одного боку, та вибором мовних засобів, з іншого. Усе це зумовлює актуальність наукового завдання даної дисертації – комплексне дослідження повторів з точки зору їх місця в процесі забезпечення ефективності комунікації через інформаційно-рекламний тип текстів.

Зв’язок роботи з науковими темами. Робота пов’язана з науковою темою кафедри перекладу Сумського державного університету “Категорії типових і нетипових текстів”, яка була затверджена на засіданні науково-технічної ради СумДУ, протокол № 2 від 25 листопада 1996 р. Тему перезатверджено на засіданні науково-технічної ради СумДУ, протокол № 5 від 10 лютого 2000 р.

Мета дослідження полягає у встановленні закономірності оптимального вибору структурно-семантичних різновидів повторів з їх прагматико-комунікативними характеристиками в процесі утворення текстів-анонсів для забезпечення найбільшої ефективності впливу повідомлення на адресата.

Мета зумовлює конкретні завдання дослідження:

- ідентифікувати текст-анонс в аспекті його структурно-семантичних, композиційних і прагматико-комунікативних параметрів;

- надати комплексне визначення повтору з урахуванням його структурних, семантичних, функціональних характеристик та психологічного, лінгвістичного і прагматико-комунікативного аспектів;

-

-

-

-

-

Об’єктом даного дослідження є категорія повтору. Предметом вивчення виступають структурно-семантичні та прагматико-комунікативні особливості функціонування повтору в текстах-анонсах англомовних публікацій.

Категорія повтору розглядається як універсальна мовна категорія, що організує процес комунікації; охоплює психологічний, лінгвістичний та комунікативно-прагматичний аспекти комунікативної діяльності; бере участь у реалізації інформативної та рекламної функцій текстів-анонсів; забезпечує прагматико-комунікативну ефективність досліджуваного типу текстів.

Матеріалом дослідження слугували 1646 текстів-анонсів (ТА) нових публікацій англомовної науково-технічної та науково-популярної літератури сучасних видавництв Великої Британії. Вибір ТА як матеріалу дослідження пояснюється його недостатньою вивченістю в лінгвістиці. Невеликий обсяг даного типу текстів, чітке окреслення його меж, інформаційна насиченість, прозора прагматична спрямованість на певну групу реципієнтів, чітке визначення мети утворення тексту створюють умови для ефективного аналізу прагматико-комунікативних особливостей функціонування повтору.

Методологічною основою роботи є положення про єдність мови і мислення, форми і змісту, принцип загального зв’язку явищ об’єктивної дійсності. В основі дослідження лежить системно-діяльністний підхід до мови й мовних явищ, трактування мовленнєвої сфери як складового елементу загальної діяльності людини.

Для реалізації поставлених завдань у роботі використана ціла низка методів і прийомів: гіпотетико-дедуктивний – для підтвердження на ілюстративному матеріалі висунутих теоретичних гіпотез щодо закономірності функціонування повторів в інформаційно-рекламних текстах; описово-аналітичний – для аналізу та узагальнення отриманих шляхом суцільної вибірки фактів реалізації категорії повтору; семантичний та контекстуальний аналіз – для виявлення імпліцитних повторюваних елементів; елементи концептуального аналізу – для розробки моделі тексту-анонсу, дослідження рекурентної презентації концептів; статистичний аналіз – для встановлення частоти вживання структурно-семантичних видів повтору.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у роботі вводиться поняття “текст-анонс”, подається його визначення як прагматично обумовленої одиниці комунікації, вперше аналізується парадигма категорій ТА. У роботі вперше здійснюється комплексний аналіз повторів у ТА англомовних публікацій стосовно їх структурно-семантичних і прагматико-комунікативних характеристик; поглиблюється розуміння категорії рекурентності / повторюваності як ізоморфного явища, що реалізується на всіх мовних рівнях і має вплив на здійснення прагматичної мети тексту. У дисертації вперше подаються класифікація повторів за їх прагматико-комунікативними характеристиками, модель дистрибуції повторів за комунікативними блоками в ТА англомовних публікацій, концептуальна модель ТА з урахуванням рекурентної представленості концептів.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження прагматико-комунікативних особливостей повтору в ТА поглиблюють та доповнюють наявні теоретичні положення про обумовленість вибору мовних засобів прагматико-комунікативними характеристиками текстів, що є певним внеском у розробку теоретичних питань теорії тексту, прагмалінгвістики, теорії комунікації. Отримані результати доповнюють розуміння структури, семантики та функцій повтору, специфіки прагматичної реалізації інформаційно-рекламних текстів.

Практична цінність одержаних результатів визначається тим, що систематизований матеріал та результати дослідження можуть бути ефективно використані в процесі викладання теоретичних курсів з граматики та стилістики англійської мови, спецкурсів з лінгвістики тексту і прагматичних аспектів тексту, а також на практичних заняттях з англійської мови, при написанні курсових і дипломних робіт.

На захист виносяться такі основні положення:

1. Текст-анонс – це прагматично обумовлена одиниця комунікації, яка є завершеним з точки зору смислу системним утворенням, що призначається для орієнтації реципієнта в потоці інформації, а також для підготовки реципієнта до сприйняття первинного тексту. Текстам-анонсам притаманні максимальна інформативність, вторинність, компресія інформації, стандартність/стереотипність викладу, метатекстовість, практична спрямованість, проспективна спрямованість, експліцитність викладу та позитивна оцінність.

2. Композиційна модель ТА відображає жанровий принцип їх побудови, який ґрунтується на єдності форми даних текстів і їх змісту, та якісно відрізняє їх від інших жанрових різновидів. Особливості композиційної організації ТА обумовлені їх прагматичною настановою і втілюють тенденцію до їх стереотиповості. Виділення жанрового різновиду ТА стає можливим завдяки наявності єдиної концептуальної моделі даного типу текстів, яка експлікується через стереотипну композиційну структуру ТА та його лексико-синтаксичне наповнення.

3. У лінгвістичному плані повтор – це рекурентна представленість семантичних компонентів глибинної структури тексту, яка експліцитно реалізується в повторенні одиниць різних рівнів, повторенні морфологічних значень, і є засобом встановлення відношень стосовно референта повідомлення, мобілізації уваги реципієнта на адекватне сприйняття інформації, а також засобом надання адитивної та емоційно-експресивної інформації. В основі повтору як лінгвістичного явища знаходиться психологічний феномен репродукування знань та досвіду.

4. На текстовому рівні повторюваність є ізоморфним явищем, що реалізується у взаємодії та взаємозв’язку різнорівневих повторів і виступає одним з факторів забезпечення функціонування тексту як цілісної системи.

5. У прагматико-комунікативному аспекті повтор виступає як один із засобів реалізації прагматичної інтенції продуцента у процесі текстотворення, а також як засіб реалізації прагматичної настанови реципієнта до адекватного розуміння тексту. Повтор у ТА англомовних публікацій реалізує наступні функції: інтегративна, інформативна, акумулятивна, акцентуюча, оцінна, топікова. Функціональне навантаження повтору, його структурно-семантичні характеристики та кількісні параметри визначаються прагматичною настановою ТА.

6. Повтори як засоби прагматичного, синтаксико-граматичного та семантичного зв’язку сприяють реалізації текстової інтегративності; використовуються з метою інтенсифікації інформативності тексту шляхом забезпечення семантичної надмірності, перешкодостійкості повідомлення, подання адитивної інформації; сприяють реалізації рекламної функції ТА. Функціонування різнорівневих повторів забезпечує прагматичну ефективність ТА в цілому.

7. Модель дистрибуції повторів у ТА репрезентує концептуальну модель даного типу текстів і експлікує рекурентний характер подання інформації в текстах-анонсах. Дистрибуція повторів за комунікативними блоками, їх частотність і варіативність зумовлені прагматичною настановою ТА на спонукання реципієнта до отримання інформації з первинного тексту.

Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри перекладу Сумського державного університету (1999-2001). Дисертаційне дослідження пройшло апробацію на таких конференціях: Міжнародна конференція германістів “Мовна компетенція, креативність та актуальні проблеми викладення іноземних мов” (Харківський державний університет, м. Харків, 1998 р.), Міжнародна наукова конференція “Cognitive / Communicative Aspects of English” (Черкаський державний університет, м. Черкаси, 1999 р.), Міжнародна наукова конференція “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харківський національний університет, м. Харків, 2000 р.), II Всеукраїнська конференція “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Сумський державний університет, м. Суми, 2001 р.), Міжнародна наукова конференція “Pragmatics and Beyond” (Харківський національний університет, м. Харків, 2001 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в повному обсязі у 9 одноосібних статтях автора, 6 з яких надруковані у провідних фахових виданнях України (1999-2001), та у матеріалах 4 конференцій.

Особистий внесок полягає у систематизації та узагальненні даних про структурно-семантичні характеристики повторів; у визначенні прагматико-комунікативного статусу повторів у ТА та їх класифікації; у розробці моделі дистрибуції повторів за комунікативними блоками ТА та концептуальної моделі ТА англомовних публікацій.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаної літератури, що налічує 234 позиції, списку ілюстративних джерел, що включає 29 найменувань, 5 додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 179 сторінок, загальний обсяг роботи – 211 сторінок.

У вступі викладені теоретичні та методологічні засади дослідження, обґрунтована його актуальність, наукова новизна, теоретична й практична цінність, визначені предмет і об’єкт, мета та завдання дослідження, сформульовані основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі дисертації з’ясовуються питання вибору матеріалу дослідження, критично узагальнюються результати попередніх досліджень з теорії тексту, взагалі, та інформаційно-рекламних текстів, зокрема; розглядаються процеси породження, сприйняття і розуміння текстів, у тому числі й інформаційно-рекламних; подається визначення ТА як типу текстів, а також детальна характеристика ТА в аспекті їх категоріального навантаження і типологічної представленості.

Другий розділ містить аналіз наукової літератури з проблематики повтору; дискутуються різні підходи у лінгвістиці до вивчення даного явища та його класифікації. Досліджуються структурно-семантичні характеристики повтору в ТА англомовних публікацій. Імпліцитно та експліцитно представлені повтори розглядається на фоно-морфологічному, лексико-синтаксичному та текстовому рівнях. Пропонується визначення сутності семантичного повтору; вивчається функціонування повтору як ізоморфного феномену на текстовому рівні.

Третій розділ присвячений дослідженню ролі та місця повтору в процесі реалізації прагматичної мети ТА; подається детальний аналіз функціонального навантаження повтору в ТА і класифікація повторів за їх прагматико-комунікативними характеристиками; розглядається роль повторів у процесі реалізації інформативної та рекламної функцій ТА. Моделюється дистрибуція повторів за композиційними блоками ТА англомовних публікацій, а також запроваджується концептуальна модель ТА з урахуванням рекурентної презентації концептів.

Кожний розділ супроводжується висновками.

У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дисертаційного дослідження, подаються теоретичні та практичні результати.

Додатки містять ксерокопії окремих сторінок каталогів та рекламних листівок різних видавництв, що слугували матеріалом дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ дисертації присвячено визначенню структурно-семантичних, композиційних, прагматико-комунікативних характеристик текстів-анонсів; дослідженню процесів утворення і сприйняття ТА; аналізу їх категоріального навантаження. ТА визначається у дисертації як окремий тип текстів, прагматично обумовлена одиниця комунікації, яка являє собою завершене з точки зору смислу системне утворення і сприяє орієнтації реципієнта в потоці інформації, а також підготовці реципієнта до сприйняття первинного тексту. ТА характеризується як гібридний текст, що містить ознаки інформаційного, рекламного, анотативного типів текстів. ТА містить скомпресований зміст первинного тексту (ПТ), прагматична настанова ТА як інформаційно-рекламного типу тексту є спонукання реципієнта до звернення до ПТ.

У першому розділі аналізуються такі загальнотекстові категорії, як інтегративність, інформативність, модальність, комунікативність, адресованість та особливості їх реалізації у ТА. До індивідуальних категорій ТА ми відносимо максимальну інформативність, вторинність, стандартність/стереотипність викладу, метатекстовість, практичну спрямованість, конвенціональність/колективність, проспективну спрямованість, експліцитність викладу, компресію, позитивну оцінність.

Особливості реалізації категорії інтегративності, інформативності, адресованості у ТА англомовних публікацій свідчать про практично орієнтований характер цього типу текстів. Наявність переліку припустимих адресатів у 97% досліджуваних текстів свідчить про тенденцію до експліцитної реалізації категорії адресованості в ТА. Фактор адресата займає провідну позицію в процесі породження ТА. Чітка прагматична спрямованість ТА дає можливість визначити їх реципієнта, особистість якого виступає як “параметризована”, напр.: “The objective of this international fully refereed journal is to provide applied mathematicians, engineers and scientists engaged in computer-aided design and research in computational heat transfer and fluid dynamics, whether in academic institutions or industry…” (SIFE, 21).

Дослідження особливостей реалізації категорії інтегративності в ТА англомовних публікацій надає можливість стверджувати, що інтегративність ТА має комплексний характер. Вибір засобів реалізації категорії інтегративності пов’язаний з такими екстралінгвістичними факторами, як розміщення тексту в просторі (каталог або рекламна листівка), об’єм наданої інформації (стислий або розгорнутий тип тексту), пріоритет конкретного прагматичного завдання тексту (привернення уваги реципієнта до нової публікації чи надання детальної інформації про публікацію).

Спрямованість на надання максимального обсягу актуальної інформації в обмеженому просторі є конститутивною характеристикою ТА. Інформативність ТА як вторинного типу текстів визначається мірою інтерпретації реципієнтом інформації про первинний текст і реалізується в процесі подання змістовно-фактуальної інформації.

Інформативність ТА концентрується навколо ядра запропонованої С.А.Жаботинською універсальної ментальної моделі обробки інформації: [[(СТІЛЬКИ (ТАКОГО (ЩОСЬ ІСНУЮЧЕ))) ЩОСЬ РОБИТЬ] ТУТ–ЗАРАЗ].

На наш погляд, з когнітивної точки зору ТА містить два концептуальних ядра, які характеризуються різною комунікативною спрямованістю. Перше ядро “ЩОСЬ ІСНУЄ І НАДАЄ ІНФОРМАЦІЮ” спрямоване на ПТ і реалізує інформативну функцію. Друге ядро “ЩОСЬ БУДЕ КОРИСНИМ ДЛЯ КОГОСЬ” спрямоване на реципієнта і реалізує рекламну функцію ТА. Здійснення інформативної і рекламної функцій у сукупності призводить до прагматичної ефективності даного акту комунікації.

Концептуальну модель організації інформації у ТА можна представити таким чином:

був створений

існує ТАКИМ КИМОСЬ: автор

ТАКЕ ТАКЕ ТАКОГО

ЩОСЬ: ЩОСЬ: був рецензований для КОГОСЬ:

ТА ПТ ТАКИМ КИМОСЬ: рецензент реципієнт

надає інформацію про буде корисним

Семантико-структурні та прагматико-комунікативні особливості ТА дозволяють визначити його як текст, вторинний відносно основного. ТА є інформаційною моделлю ПТ і спрямований на підготовку реципієнта до сприйняття основного твору. ТА характеризується специфічними рисами, серед яких основне місце займають експліцитність подання інформації, компресія інформації, типове композиційне членування та стандартність викладу інформації. Як інформаційно-рекламний текст ТА характеризується суб’єктивно-оцінною модальністю з елементами позитивної оцінки.

Експліцитність в умовах ТА забезпечується шляхом переважного використання експліцитних засобів подання інформації (терміни, термінологічні найменування, що характеризуються однозначністю тлумачення), а також шляхом уникнення синонімічних та метафоричних найменувань референта. Компресія інформації охоплює фоно-морфологічний і лексико-синтаксичний мовні рівні та у ТА англомовних публікацій включає частотне використання термінів, номенклатурних слів, абревіатури; перевагу номінативного стилю викладу інформації; переважне використання “стислих” синтаксичних структур. Результатом компресії є висока інформативність ТА. Компресія інформації виступає необхідною умовою породження ТА як вторинного тексту, сприяє здійсненню конститутивної настанови ТА – передати зміст первинного тексту в умовах економії часу та простору.

Для парадигми ТА у межах каталогу публікацій характерне стереотипне використання лексико-синтаксичного наповнення. Аналіз наявного ілюстративного матеріалу свідчить про чисельність текстів з тотожними лексичним наповненням і синтаксичною структурою. В основному відбувається повтор лексичних одиниць, що інформують про структуру та зміст нової публікації, напр.: this book, this comprehensive resource, this unique set, provides, presents, includes та інші. Стандартний набір лексем і переважне використання простих речень з дієприкметниковими зворотами полегшує і прискорює процес сприйняття інформації.

Композиційна модель ТА англомовних публікацій являє собою певну функціональну систему – послідовність компонентів, які є репрезентованими комунікативними блоками, що розрізняються своїми функціями як один до одного, так і відносно всього тексту. Аналіз ТА англомовних публікацій свідчить про наявність у них композиційної моделі з такими структурними блоками: ІТ + ІКБ + ОКБ + (ЗКБ), де ІТ – індикатор тексту, ІКБ – інтродуктивний К-блок, ОКБ – основний К-блок, ЗКБ – заключний К-блок. При цьому ІТ включає в себе заголовок тексту, відомості про автора/редактора, цитовані відгуки. Стереотипність композиції ТА підвищує інформативність тексту і забезпечує адекватне сприйняття інформації; вся композиційна будова ТА характеризується прагматичною спрямованістю. Композиційна структура ТА відбиває жанровий принцип їх побудови, який ґрунтується на єдності форми текстів і їх змісту, і якісно відрізняє їх від інших жанрових різновидів текстів.

Другий розділ дисертації містить результати аналізу структурно-семантичних характеристик повтору в ТА. Дослідженню структурно-семантичних характеристик повторів у ТА передують аналіз наявної теоретичної літератури з проблематики повтору та визначення психологічних основ повтору. Нами відзначається, що в останні роки посилилась тенденція до комплексного аналізу повторів (Бекетова О.В., Пишна Л.М., Свєтлічна О.О., Смахтіна С.Т, Федорова Л.М.). Вивчення повтору як одного із текстотвірних факторів зумовило його дослідження в умовах комунікативно-прагматичного напрямку аналізу тексту, де повтори характеризуються як лінгвостилістичні засоби вираження авторської модальності та прагматичної настанови тексту.

Системний підхід до мови та мовних явищ, аналіз мови у поєднанні структурного та комунікативного аспектів становлять базу для осмислення повтору як універсальної мовної категорії, що організує процес комунікації. В основі повтору як лінгвістичного явища лежить психологічний феномен репродукування знань, який виступає засобом встановлення нових відношень у предметі, а також мобілізує увагу, сприйняття та пам’ять реципієнта на адекватне розуміння повідомлення.

На основі аналізу структурно-семантичних і функціональних характеристик повтору в ТА англомовних публікацій подається розгорнуте визначення повтору. Повтор – це рекурентна представленість семантичних компонентів глибинної структури тексту, яка експліцитно реалізується в повторенні одиниць мовних рівнів та в повторенні морфологічних значень і є засобом встановлення відношень стосовно референта повідомлення, мобілізації уваги реципієнта на адекватне розуміння інформації, а також засобом надання адитивної та емоційно-експресивної інформації. Дослідження функціонування повторів у ТА англомовних публікацій здійснювалось нами на основі класифікації повторів за їх структурно-семантичними ознаками, дистрибуції повторів за мовними рівнями (на фоно-морфологічному та лексико-синтаксичному рівнях) та у межах тексту (наскрізний, локальний; контактний, дистантний).

Незважаючи на різноманітність повторів, принцип їх функціонування в тексті має однаковий характер – повторення номінативної та/або категоріальної семи/сем. Погоджуючись із даним твердженням, правомірно говорити про всі види повторів як про семантичний повтор, який може бути представлений як експліцитно, так і імпліцитно. Під семантичним повтором ми розуміємо повторення як категоріальних, включаючи семантику граматичних категорій, так і лексичних семантичних компонентів, що реалізується засобами імпліцитного та/або експліцитного повторення одиниць мовних рівнів і спрямоване на забезпечення текстової інтегративності.

На фоно-морфологічному рівні ТА англомовних публікацій нами досліджувались морфемні повтори та повтори граматичних форм. До морфемних повторів ми відносимо повторення кореневої, префіксальної або суфіксальної морфеми як у межах одного речення (контактний повтор), так і цілого тексту (дистантний повтор). Повтор кореневої морфеми відбувається в основному в ланцюжках ключових слів (engine / engineers / engineering; sociolinguistics / linguistic / language / multilingual; archeology / archeological / archeologist та інш.). Кореневий повтор виступає частотним засобом у парадигмі ТА англомовних публікацій – даний вид повтору зустрічається в 1539 з 1646 текстів, що були проаналізовані, що у процентному співвідношенні складає 93,5% до загальної кількості текстів. Висока частотність використання кореневого повтору в ТА пояснюється насиченістю даного типу текстів термінологічними найменуваннями та загальною тенденцією до експлікації інформації.

Використання афіксального повтору (зокрема повтору суфіксу) виступає як стереотипний засіб у ТА англомовних публікацій. Аналіз матеріалу дослідження показав, що великою частотністю вживання у парадигмі ТА характеризуються суфікси –tion / -sion, -ing (nitriding, nitrocarburising, oxidizing, boronising, surface layer hardening, and remelting; contributions – communications – modulation – communications – applications – synchronization – equalization - detection and estimation). Ці словотворчі суфікси входять до складу термінів та номенклатурних слів, вживання яких є характерним для ТА типовим явищем. Повторне вживання вищеназваних суфіксальних морфем в умовах контактного розташування відбувається в 983 з 1646 ТА, що складає 59,7% від загальної кількості проаналізованих текстів. Афіксальний повтор здійснюється сумісно з повтором словотвірної моделі й забезпечує семантико-синтаксичну зв’язність ТА.

Повтор граматичних форм являє собою на імпліцитному рівні повтор категоріального (морфологічного) значення; на експліцитному рівні реалізується як повтор формотворної морфеми або синтетичної форми. Дослідження повторного вживання форм дієслова виявилось доцільним щодо поняття “концептуальний час”, тобто відображення реального часу на рівні концептів, модельне відображення існуючої реальності. Аналіз ТА англомовних публікацій дає можливість стверджувати, що структура концептуального часу даного типу текстів являє собою перевагу статичних елементів, що проявляється у використанні видо-часових форм Present Simple активного та пасивного станів.

Під повтором на лексико-синтаксичному рівні розуміємо експліцитне/імпліцитне повторення елементів лексичного значення та семантико-структурних компонентів синтаксичних конструкцій. На лексико-синтаксичному рівні ми розглядаємо такі види повторів: простий лексичний повтор; повтор заголовку; синонімічний повтор; антонімічний повтор; вживання слів-субститутів та перифразів; вживання слів, що знаходяться у родо-видових відносинах та у відносинах частина – ціле; лексико-синтаксичний паралелізм.

Функціонування повторів на лексико-синтаксичному рівні ТА англомовних публікацій є доказом експліцитного характеру викладу інформації у текстах досліджуваного типу. Результати статистичного аналізу свідчать про перевагу простого лексичного повтору, що функціонує у межах тематичних ланцюжків і експлікує тематичну сему, напр.: “The Journal of Multi-body Dynamics is an international multi-disciplinary forum covering all aspects of mechanical design and dynamic analysis of multi-body systems.” (PIME, 11). Такі різновиди імпліцитного лексичного повтору, як синонімічний та антонімічний повтори мають низьку частотність використання у ТА англомовних публікацій (відповідно 1,7% та 2,12% від загальної кількості проаналізованих ТА).

Додаткову інформацію про референта повідомлення адресат отримує за допомогою субститутів та перифразів. У ТА англомовних публікацій вживається широкий набір слів-субститутів, які заміщують заголовок. Субституція заголовку здійснюється засобами прономіналізації (it), узагальнюючими словами із вказівними займенниками (this guide, this reference, this two-volume set, this publication), а також пояснювальними зворотами з елементами оцінки (this easy-to-read directory, the first book of this type in the English language). Перифраз у ТА виконує пояснювальну функцію – це використання більш широкого поняття для назви денотата. Особливістю функціонування перифразу в ТА є те, що він містить експресивно-оцінну лексику (a convenient and cost-effective source of detailed biographical and bibliographical information; this easy-to-use alphabetically arranged dictionary; the award-winning Encyclopedia).

Різновидом повтору, який поєднує в собі лексичний повтор і повтор синтаксичної структури, є лексико-синтаксичний паралелізм (ЛСП). Вживання часткового ЛСП у ТА супроводжується повтором однієї частини мови – переліком, що використовується у 96,6% текстів, напр.: “Other features include: Sidebars on some entries; Approximately 100 illustrations per volume; A listing of U.S. Supreme Court justices throughout history; A cumulative general index in all volumes; A volume-specific alphabetic case list with cross-references within each volume and a volume-specific chronological index to cases” (NVTR, 41). Перелік супроводжується повним лексичним повтором повнозначних і службових слів, паралелізмом побудови суміжних частин, морфологічною однотипністю перелічуваних елементів, однорідністю виконуваної ними синтаксичної функції

На основі аналізу емпіричного матеріалу ми дійшли висновку про ізоморфний характер реалізації категорії рекурентності / повторюваності / повтору в ТА: лексичний повтор у ТА переходить в повторюваність морфологічну, яка, в свою чергу, корелює із повтором синтаксичним, розростається до повтору архітектонічного й композиційного. Комплексне вживання повторів грає текстотвірну роль у ТА, тому що забезпечує їх функціонування як змістовно та структурно зв’язних єдностей. Функціонування повторів на текстовому рівні сприяє реалізації прагматичної настанови ТА на спонуканні реципієнта до отримання інформації з ПТ.

У третьому розділі дисертації представлені результати дослідження статусу повторів у процесі реалізації прагматико-комунікативної мети ТА. Характер відносин між прагматичною метою тексту і функціонуванням повторів визначається як двобічний і взаємообумовлений. У прагматико-комунікативному аспекті повтор розглядається нами, з одного боку, як один із засобів реалізації комунікативної інтенції продуцента в процесі текстотворення а, з іншого боку, як засіб задоволення комунікативної інтенції реципієнта на адекватне розуміння тексту. Як один із засобів реалізації прагматичної мети ТА повтори виконують такі функції: інтегративна функція – забезпечення інтегративності тексту; номінативна/топікова функція – виділення ключових слів і тематичних понять; емфатична – емоційне та логічне посилення смислу висловлення; акумулятивна – акумуляція інформації, знань, досвіду; інформативна – подання актуальної інформації.

Функціональне навантаження ТА розподіляється між інформативною та рекламною функціями, при цьому функція інформування носить первинний характер і підпорядковує рекламну функцію. Інформативна функція ТА реалізується через надання інформації про зміст та структуру нової публікації і включає в себе інтродуктивну функцію, під якою ми розуміємо первинну презентацію референта (тексту нової публікації). Рекламна функція здійснюється шляхом створення позитивної атмосфери навколо нової публікації і включає функцію впливу на реципієнта.

Одним з найважливіших елементів у процесі реалізації прагматичної мети ТА виступає текстотвірна потенція категорії інтегративності. Аналіз синтактико-граматичної, семантичної та прагматичної груп зв’язків на матеріалі ТА показав значущість повторів на всіх текстових рівнях для забезпечення інтегративності досліджуваного типу текстів.

Прагматичні зв’язки, які реалізуються на основі комунікативного наміру продуцента у процесі створення тексту, забезпечують комунікативну цілісність тексту. Комунікативна модель ТА будується на неодноразовому кореферентному повторі теми і визначається як модель з константною темою або монотемою. Первинна номінація теми відбувається в заголовку ТА і розвивається на протязі тексту за рахунок нових рематичних елементів, які, як правило, містяться у другій половині речення. Кореферентна номінація теми тексту реалізується через повтор категоріальних та/або лексичних елементів у семантичній структурі ТА.

Як синтактико-граматичні засоби зв’язку в ТА англомовних публікацій досліджувались повтор часових, аспектних і видових форм дієслів; синтаксичний повтор; повтор морфологічних значень. До семантичних засобів зв’язку ми відносимо всі види лексичного повтору, у тому числі і експліцитний, морфемний повтор, субституцію і перифразування. Ці засоби зв’язку не тільки інтегрують окремі ТА, але й беруть участь у створені суцільної картини рекламування продукції того чи іншого видавництва, що здійснюється через рекламний каталог. Завдяки стереотипному використанню засобів зв’язку в різних ТА каталоги видавництв виступають як цілісний об’єкт рецепції, що слугує реалізації прагматичної мети ТА.

У результаті дослідження міри інформативності ТА і засобів реалізації їх інформативної функції встановлено, що настанова на інформування реципієнта про нові публікації здійснюється за допомогою чіткої параметризації імовірного реципієнта; стереотипності побудови ТА і використання стереотипних мовних засобів; засобів компресії інформації; переваги експліцитних засобів подання інформації.

Різні повтори використовуються з метою інтенсифікації інформативності тексту шляхом забезпечення семантичної надмірності, перешкодостійкості повідомлення та надання адитивної інформації. Семантична надмірність, яка досягається за допомогою повторів (експліцитних і імпліцитних) створює позитивні умови для надання розширеної характеристики референтів. У процесі використання семантичних повторів об’єм інформації збільшується завдяки появі нових смислів, що розширюють семантичну структуру повідомлення. Це дає можливість вважати, що семантичним повторам притаманна висока інформативна значущість. Найбільшою інформативною значущістю серед досліджуваних видів повторів у ТА характеризуються імпліцитні повтори, а саме слова-субститути та перифрази. Інші види повторів беруть участь у забезпеченні текстової інформативності через тематичну надмірність повідомлення.

Реклама здійснюється засобами створення позитивної атмосфери навколо нової публікації, що досягається за допомогою оцінних та емфатичних елементів. У нашому дослідженні ми дійшли висновку про те, що оцінка у ТА реалізується на фоно-морфологічному та лексико-синтаксичному рівнях за допомогою одноразового та/або повторного вживання одиниць лексичної зони позитивної оцінки. Повтор будь-якого елементу оцінки здійснює психологічний вплив на адресата і тим самим підвищує рівень реалізації рекламної функції і прагматичної настанови ТА. До емфатичних елементів ми відносимо мовні засоби, а також невербальні засоби, які не належать до лексичного поля оцінки, але слугують приверненню та зосередженню уваги адресата на повідомленні: вживання кличних речень та риторичних питань; графічні засоби виділення інформації; вживання простого лексичного повтору.

Результатом дослідження прагматико-комунікативних особливостей категорії повтору в ТА є відокремлення наступних функціональних різновидів повтору: інтегруючий, топіковий, акумулятивний, емфатичний, інформативний. Ці види повторів реалізуються через структурно-семантичні види повторів і представлені в кожному без виключення тексті досліджуваного типу. Поліфункціональність повторів реалізується у наступних напрямках: у межах ТА повтори беруть участь у здійсненні текстової інтегративності, підвищують текстову інформативність за рахунок компресії інформації та надання адитивної інформації про референта, сприяють покращенню сприйняття й розуміння інформації та здійсненню прагматичного впливу на реципієнта.

Отже дослідження парадигми ТА англомовних публікацій надає змогу зробити висновки, що модель дистрибуції повторів у ТА являє собою репрезентацію концептуальної моделі даного типу текстів, де слот ЩОСЬ репрезентує референта повідомлення, слот ТАКЕ – позитивно забарвлену ознаку референта, слот ІСНУЄ – наявність референта, слот ХТОСЬ – адресата повідомлення:

ЗАГОЛОВОК ЩОСЬ ІСНУЄ

ЦИТОВАНІ ВІДГУКИ ТАКЕ ЩОСЬ ІСНУЄ

ІКБ ТАКЕ ЩОСЬ ІСНУЄ ТАК, ТЕПЕР І ТУТ

ОКБ ТАКЕ ЩОСЬ ІСНУЄ/ДІЄ для КОГОСЬ (адресат)

ТАКЕ ЩОСЬ МІСТИТЬ ЩОСЬ (зміст)

ЗКБ ТАКЕ ЩОСЬ БУДЕ КОРИСНИМ для КОГОСЬ

(адресат)

Аналіз парадигми ТА показав, що слот ЩОСЬ має мовленнєву репрезентацію через простий лексичний повтор, субституцію та перифразування (імпліцитний повтор) тематичної семи. Засобами мовленнєвої репрезентації слоту ТАКЕ виступають прикметники з семою/семами позитивної оцінки та прислівники – інтенсифікатори смислу. В реалізації слоту ІСНУЄ на мовленнєвому рівні ТА основне місце займають дієслівні форми Present Simple Active Voice, Present Simple Passive Voice, Present Perfect Active Voice, Future Simple Active Voice. Актуалізація слоту ХТОСЬ (АДРЕСАТ) на мовленнєвому рівні здійснюється за допомогою вживання лексичних одиниць із семою “пациенс дії”.

Рекурентна презентація слотів у ТА відповідає закономірностям функціонування повторів на різних текстових рівнях у межах комунікативних блоків. Дистрибуція повторів за комунікативними блоками, їх частотність і варіативність зумовлені прагматичною настановою ТА на презентацію достовірної інформації про референта повідомлення, а також на рекламування нової публікації. Структурно-семантичні та прагматико-комунікативні характеристики повтору визначаються прагматичною настановою тексту, з одного боку, і екстралінгвістичними умовами функціонування тексту, з іншого.

Висновки

Пріоритет функціонального напрямку в сучасному мовознавстві робить актуальним дослідження мовних явищ у комплексній взаємодії з учасниками акту комунікації та позамовним середовищем. Дослідницький інтерес представляє також аналіз комунікативно-прагматичного та когнітивного планів мовленнєвої діяльності, що сприяє розкриттю законів оформлення думки і породження висловлення/тексту, законів міжособового спілкування. Аналіз прагматико-комунікативних характеристик категорії повтору в текстах-анонсах доповнює знання про взаємозалежність між прагматичною метою текстів та вибором мовних засобів її досягнення.

У результаті проведеного дослідження визначено статус ТА як інформаційно-рекламного типу текстів; виявлено набір категорій ТА, до яких віднесено максимальну інформативність, вторинність, стереотипність викладу, метатекстовість у відношенні до первинного тексту, практичну спрямованість, експліцитність викладу, позитивну оцінність; розроблено композиційну модель ТА.

У процесі реалізації прагматико-комунікативної настанови ТА англомовних публікацій бере участь категорія повтору, яку визначаємо як універсальну мовну категорію, що поєднує в собі психологічний та лінгвістичний аспекти. Повторюваність пов’язана з поняттям структурованості мови і виступає як категорія, що полегшує оперування мовними рівнями, є засобом адекватної комунікативної передачі інформації і таким чином організує процес комунікації. У лінгвістичному плані повтор – це рекурентна представленість семантичних компонентів глибинної структури тексту, яка експліцитно реалізується в повторенні одиниць мовних рівнів та повторенні морфологічних значень і є засобом встановлення відношень стосовно референта повідомлення, мобілізації уваги реципієнта на адекватне розуміння інформації, а також засобом надання адитивної та емоційно-експресивної інформації. В основі повтору як лінгвістичного явища знаходиться психологічний феномен репродукування знань.

У прагматико-комунікативному аспекті повтор характеризуємо як один із засобів реалізації прагматичної інтенції продуцента у процесі текстотворення, а також як засіб реалізації прагматичної настанови реципієнта до адекватного розуміння тексту. На текстовому рівні повторюваність виступає як ізоморфне явище, що реалізується у взаємодії та взаємозв’язку різнорівневих засобів і виступає фактором забезпечення функціонування тексту як цілісної системи.

Частотність і варіативність повторів у ТА англомовних публікацій регламентовані і визначаються прагматичною метою інформативно-рекламного типу текстів та екстралінгвістичними умовами функціонування. Вживання повторів є проявом загальних тенденцій до компресії інформації, експліцитності семантичної структури тексту та стереотипного використання мовних засобів у ТА. Типовими для ТА англомовних публікацій видами повторів (вживаються в більше ніж 70% ТА) є наскрізний простий лексичний повтор (повтор ключових слів), повтор граматичної форми простого теперішнього часу активного стану, кореневий повтор, повний/частковий повтор заголовку, повтор моделі простого двоскладного речення, субституція та перифраз заголовку, перелік, повтор моделей словосполучень.

Повтор у ТА виступає як поліфункціональне явище, дієвість якого спрямована на здійснення інформативної, інтегративної, акумулятивної, емфатичної та номінативної/топікової функцій. Реалізація даних функції повторів сприяє здійсненню інформативної і рекламної функцій ТА, та загалом їх прагматичної ефективності. Аналіз функціонального навантаження повторів у ТА англомовних публікацій надав можливість розподілити повтори за різними прагматико-комунікативними класами, а саме: інтегруючий, топіковий, емфатичний, акумулюючий, інформативний. Кожен з цих класів охоплює декілька структурно-семантичних видів повторів.

Дистрибуція повторів у комунікативних блоках ТА англомовних публікацій підпорядкована прагматичній меті ТА, здійснюється за певними правилами й виступає як рекурентна презентація концептів на мовному рівні. Варіативність повторів та їх дистрибуція у ТА мають прагматично обумовлений характер.

Проблеми вивчення впливу прагматичної настанови тексту на реалізацію текстових категорій, а також на вибір мовних засобів впливу мають значні перспективи подальших досліджень, такі як вивчення прагматико-комунікативних особливостей категорії повтору в текстах інших жанрів, а також детальний аналіз індивідуальних категорії ТА, характеристик повторів у процесі реалізації цих категорій, тощо.

Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях автора:

1. Повтор как средство обеспечения семантической связности текста // Вісник Харків. держ. ун-ту. – 1999. – № 430. – С. 189-193.

2. Реализация прагматической направленности текстов-анонсов через категорию повтора // Вісник Харків. держ. ун-ту. – 1999. – № 461. – С. 263-268.

3. Повтор як засіб актуалізації інформативної та рекламної функцій тексту-анонсу // Гуманітарний вісник. Сер. Іноземна філологія. – Черкаси: ЧІТІ. – 2000. – № 4. – С. 278-283.

4. Структурно-семантичні та функціональні характеристики повтору в текстах-анонсах // Філологічні студії. – Луцьк: Волинськ. держ. ун-т. ім. Л.Українки. – 2000. – № 2. – С. 91-97.

5. Композиційна модель тексту-анонсу як експлікація категорії стереотипності // Вісник Сумськ. держ. ун-ту. Сер. Філологічні науки. – 2001. – № 2 (23). – С. 51-59.

6. Особливості реалізації адресантно-адресатних відношень в текстах-анонсах // Вісник Сумськ. держ. ун-ту. Сер. Філологічні науки. – 2001. – № 5 (26). – С. 167-173.

7. Функциональная нагрузка повторов в разных текстах // Мовна компетенція, креативність та актуальні проблеми викладання чужоземних мов (матеріали 6 Міжнародної наукової конференції германістів). – Харків: Константа, 1998. – С. 165-168.

8. Прагматичні параметри функціонування категорії повтору в текстах-анонсах // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. Сер. Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2000. – Вип.1. – С. 332-338.

9. The Typology of Repetitions in Text Prefaces // The USSE Messenger. – 2000. – Vol. 1. – P. 101-105.

10. Імпліцитний повтор як засіб реалізації прагматичної мети текстів-анонсів // Тези Міжнародн. конф. “Іноземна філологія на межі тисячоліть”. – Харків: Константа. – 2000. – С. 281-282.

11. Author’s Intention Through Repetition // Cognitive/Communicative Aspects of English. International Conference and Summer School. – Cherkasy: Cherkasy State University. – 1999. – P. 66-67.

12. Pragmatic-Communicative Characteristics of Repetitions in Texts-Announcements // Pragmatics and Beyond. International USSE Conference. – Kharkiv: Vasyl Karazin National University, 2001. – P. 81-83.

Анотація

Соколова І.В. Прагматико-комунікативні характеристики