ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Секрет Ірина Володимирівна

УДК 159.953.6 : 8Г42 : 8Г233

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПОБУДОВИ ІНШОМОВНОГО

ПИСЬМОВОГО ТЕКСТУ

(на матеріалі дослідження студентів мовних спеціальностей)

19.00.07 -педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2002

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології навчання, м. Київ.

Науковий керівник академік АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Максименко Сергій Дмитрович,

Інститут психології

ім. Г.С. Костюка АПН України, директор,

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Хомуленко Тамара Борисівна,

Харківський педагогічний університет

ім. Г. Сковороди МОН України, завідувач кафедри

психології, м. Харків;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Андріївська Валерія Вікторівна,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії

науково-психологічної інформації, м. Київ.

Провідна організація Дрогобицький державний педагогічний

університет ім. І. Франка МОН України,

кафедра психології.

Захист відбудеться 22 січня 2003 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою; 01033, Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 21 грудня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Потреба в подальшому удосконаленні навчального процесу, підвищенні розвивальної ефективності навчання відповідно до завдань вищої освіти зумовила виникнення комплексу психологічних проблем, центральною з яких є проблема формування мовленнєвих умінь, що складають передумову всього процесу подальшого розвитку суб'єкта навчання.

Протягом останнього десятиріччя в дослідженнях різних аспектів мовленнєвої діяльності учнів усіх вікових груп спостерігається стійка тенденція зміщення інтересу вчених із питань синтаксису і семантики мовленнєвого висловлювання на розуміння останнього як активного процесу, який детермінується, перш за все, певною прагматичною метою.

У контексті обкресленої тенденції увагу дослідників привернула велика кількість питань, серед яких важливе місце займає проблема формування умінь і навичок побудови письмового тексту.

У зв'язку з цим з'явився ряд наукових праць, присвячених різноманітним аспектам вказаного питання, а саме: проблемі граматичної побудови речення і створення логічно зв'язного тексту ( А.О. Гулієв, 1986; М.І. Жинкін, 1956; Ю.А. Самсонов, 1992; 1.0. Синиця, 1967, Н.М. Токарева, 1997, Н.В. Чепелєва, 1979; В.Ф. Шевченко та ін.), формуванню навичок писемного мовлення школярів і студентів на рідній (Ш.А. Амонашвілі, 1972; В. Я. Ляудіс, І.П. Негуре, 1994; В.С. Савєльєва, 1998; М.Д. Цвіянович, 1971; І.А. Черезова, 1995 та ін.) та іноземній мовах (А.Ф. Бурляєв, 1989; Т.І. Глазунова, 1998; Є.В. Мусницька, 1983; В.М. Плахотнік, 1991 та ін.).

Але попри ряд наукових досліджень, проведених останнім часом, проблема формування умінь і навичок побудови письмового тексту іноземною мовою залишається маловивченою і нерозробленою. Не досліджені належною мірою психологічні механізми породження письмового висловлювання, не розкрита специфіка їх функціонування. Окрім того, недостатньо розвинена теорія породження іншомовного письмового висловлювання, при наявності різноманітних підходів до проблеми формування і формулювання усного мовлення.

Крім перерахованих малодосліджених питань, слід особливо відзначити проблему психологічних чинників, які детермінують процеси побудови письмового тексту засобами іноземної мови студентами мовних спеціальностей. За наявності різноманітних теорій навчання, дослідники не мають єдиної точки зору в тому, яким чином повинно проходити формування умінь породження іншомовного письмового тексту: на репродуктивному чи продуктивному рівні, на рівні речення чи понад фразової єдності.

Актуальність дослідження даної проблеми підсилюється ще й тим, що в реальній практиці навчання іншомовного писемного мовлення у вищому мовному навчальному закладі є серйозні недоліки. Навіть після закінчення навчання студенти з високим рівнем розвитку іншомовного усного мовлення стикаються з проблемами самостійної побудови письмового тексту іноземною мовою, який відповідав би лінгвістичним нормам і певним соціокультурним вимогам до такого виду комунікації. Одна з причин ситуації, що склалася, полягає в тому, що сучасна практика навчання не бере до уваги психологічні особливості діяльності писемного мовлення та засоби її здійснення іноземною мовою, через що процес текстопородження та необхідний склад дій залишається за межами усвідомлення як викладача, так і студентів.

Таким чином, наукова і практична важливість проблеми навчання іншомовного писемного мовлення обумовили вибір теми дослідження: "Психологічні чинники побудови іншомовного письмового тексту (на матеріалі дослідження студентів мовних спеціальностей)."

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України "Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах". Номер держреєстрації 019би006951.

Об'єкт дослідження: психічні процеси породження іншомовного письмового тексту.

Предмет дослідження: психологічні чинникі, які детермінують побудову іншомовного письмового тексту студентами мовних спеціальностей в різних умовах навчання.

Мета дослідження полягала у виявленні психологічних чинників, які визначають здійснення та подальший розвиток іншомовного писемного мовлення як виду мовленнєвої діяльності у студентів мовних спеціальностей.

Аналіз наукової літератури з проблеми та результати пошукових експериментів дозволили сформулювати гіпотезу: передумовою успішного формування у студентів мовних спеціальностей узагальненого вміння побудови іншомовного письмового тексту є організація навчання на основі: а) застосування моделі здійснення відповідної діяльності в реальних життєвих умовах; б) активізації емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості студента.

Мета та гіпотеза дослідження зумовили необхідність розв'язання таких завдань;

- на основі аналізу наукових праць розглянути теоретичні засади формування іншомовного писемного мовлення у студентів мовних спеціальностей;

- дослідити особливості взаємодії психологічних механізмів писемного мовлення в процесі побудови іншомовного письмового тексту;

- розробити та обгрунтувати психологічну модель функціонування іншомовного писемного мовлення;

- дослідити психологічні особливості іншомовного писемного мовлення на різних етапах його розвитку;

- дослідити особливості функціонування психологічних механізмів породження письмового тексту в системах рідної та іноземної мови;

- спираючись на модель функціонування іншомовного писемного мовлення, розробити та апробувати розвивальну програму формування навичок побудовиіншомовного письмового тексту;

- встановити рівень розвитку іншомовного писемного мовлення у студентів мовних спеціальностей, що досягається: а) за умов традиційного навчання; б) за умов використання вказаної розвивальної програми;

- дати характеристику психологічним чинникам, які впливають на подальший розвиток іншомовного писемного мовлення у студентів філологічних спеціальностей у сукупності його мотиваційних, змістових та операційних аспектів

Методологічною основою дисертації стали загальнопсихологічні теоретичні принципи детермінізму та розвитку психіки в процесі діяльності, закономірності розвитку потребово-мотиваційної сфери особистості (Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, Л.І. Божовіч, Д.І. Фельдштейн та ін.), а також концептуальні положення щодо навчальної (Д.Б.Ельконін, В.В. Давидов, В.В. Репкін, С.Д.Максименко, Г.О. Балл та ін.) та мовленнєвої діяльності (0.0. Леонтьєв, М.І. Жинкін, 1.0. Синиця, 1.0. Зимня та ін.), теоретичні підходи до вивчення проблеми тексту та текстопородження (М.П. Доблаєв, Г.Д. Чистяков, Н.В. Чепелєва, Т.М. Дрідзе та ін.). Головним у дослідженні виступав тезіс про необхідність формування діяльності в єдності її мотиваційних, змістових та операційних аспектів (Г.С. Костюк).

Методи дослідження. В основу організації дослідження був покладений експериментально-генетичний метод. Для вирішення головних та допоміжних завдань дослідження використовувалися методи аналізу продуктів діяльності, спостереження, індивідуальна та групова форма бесіди, прийоми математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у наступному:

здійснено експериментально-генетичне дослідження іншомовного писемного мовлення у студентів мовних спеціальностей;

проаналізовані особливості функціонування психологічних механізмів іншомовного писемного мовлення;

- досліджено специфіку функціонування механізму упереджувального синтезу в умовах породження іншомовного письмового тексту;

- розроблено модель породження іншомовного письмового висловлювання;

- досліджено особливості та динаміку функціонування механізму зворотного зв'язку у процесі побудови іншомовного письмового тексту;

- досліджено психологічні особливості функціонування діяльності іншомовного писемного мовлення на різних етапах її розвитку;

- виявлено особливості породження письмового тексту в системах рідної та іноземної мови;

- визначено психологічні чинники, які детермінують функціонування іншомовного писемного мовлення у студентів філологічних спеціальностей.

Практична значущість. На засадах розвивального навчання і з урахуванням виділених принципів функціонування діяльності іншомовного писемного мовлення була розроблена цілісна програма, спрямована на формування умінь побудовиіншомовного письмового тексту у студентів-мовників, яка надає у розпорядження викладачів систему конкретних рекомендацій. Запропонована програма дозволяє визначити оптимальні шляхи оволодіння іншомовним писемним мовленням на основі загальних законів утворення логічно зв'язного тексту, максимально використовуючи пізнавально-особистісні можливості студентів.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось у реальному навчальному процесі на кафедрі філології та перекладу Дніпродзержинського державного технічного університету. Практичні рекомендації щодо організації навчання іншомовного писемного мовлення, а саме формування навичок породження текстів різних функціонально-комунікативних типів, були викладені у методичних розробках, які використовувались на практичних заняттях.

Основні положення експериментальної програми можуть бути використанні у навчанні іноземної мови у різних навчальних закладах.

Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечувалась різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; достатньою репрезентативністю вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів; застосуванням методів математичної статистики.

Апробація теоретичних і практичних результатів дослідження відбувалась у формі доповідей і повідомлень на науково-методичних семінарах кафедри психології і технології навчання іноземним мовам ДДУ та кафедрі філології та перекладу ДГТУ, на міжнародних конференціях: "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ 1997), "Сучасні технології навчання англійській мові" (Дніпропетровськ 1997), "Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі' національної освіти: досвід і перспективи розвитку" (Чернівці 1998), "Сучасні технології навчання англійській мові" (Дніпропетровськ 1998), "Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті:

методологія, досвід, перспективи" (Київ 2001), "Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології" (Київ 2002).

Зміст та результати дослідження відображено в 12 публікаціях. Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатка. Основний зміст роботи викладено на 160 сторінках і включає у себе 8 таблиць та 2 малюнка.

Основний зміст роботи.

У Вступі обґрунтовується актуальність теми і загальні напрямки дослідження, формулюється мета і завдання, визначається наукова новизна, теоретична і практична важливість роботи, дається коротка характеристика використаних у роботі методів.

У першому розділі "Теоретичні аспекти розвитку іншомовного писемного мовлення у студентів мовних спеціальностей" розглядаються засадирозвивального навчання, специфічні особливості діяльності писемного мовлення рідною та іноземною мовами, а також психологічні механізми породження мовного висловлювання.

Наукове обгрунтування теорії розвивального навчання здійснено у працях Л.С. Виготського, Л.В. Занкова, Д.Б.Ельконіна, В.В.Давидова, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, І.С. Якіманської та ін. В їх концепціях навчання та розвиток представлені як система діалектичне взаємопов'язаних сторін одного процесу. Навчання розглядається як основна рушійна сила психічного розвитку того, хто навчається, у всій сукупності якостей його особистості.

Що стосується писемного мовлення, то воно визначається дослідниками як найбільш свідомий вид мовленнєвої діяльності, що потребує від того, хто пише, високого ступеня абстрагування в умовах відсутності співрозмовника і загальної для обох комунікантів ситуації спілкування (Л.С. Виготський, П.П. Блонський, Ш.А. Амонашвілі, М.І. Жинкін та ін.). Положення, сформульовані Л.С. Виготським і розвинені згодом у працях А.Р. Лурії, М.І. Жинкіна та ін., стали теоретичною основою для розробки нової системи навчання писемного мовлення (В .Я. Ляудіс, І.П. Негуре; 1.0. Синиця, С.П. Тищенко, Т.В. Глазунова, М.Р. Львов, В.М. Плахотнік та ін.). В останніх психологічних дослідженнях спостерігається стійка тенденція до розробки і впровадження розвивального підходу до навчання як писемного мовлення, так і іноземної мови загалом ( Н. М. Токарева, Ю.А. Самсонов, В. С. Савєльєв,. 0.0. Гулієв, Т.Б. Тихонова, А.Ф. Бурляєв та ін.).

Для найбільш повного розуміння психологічної сутності писемного мовлення та розумових процесів, які відбуваються під час породження письмового тексту, були розглянуті загальнофункціональні мовні механізми, які беруть участь у формуванні та формулюванні усного (М.І. Жинкін, 1.0. Зимня) і письмового висловлювання (М.І. Жинкін, В.Л. Ляудіс, І.П. Негуре). Компаративний аналіз механізмів мовлення дозволив визначити спільне та відмінне у процесах породження усного висловлювання та письмового тексту.

У якості підсумку до першого розділу, були сформульовані психологічні засади формування у студентів іншомовного писемного мовлення за принципами розвивального навчання.

1. Формування іншомовного писемного мовлення як виду мовленнєвої діяльності у студентів мовних спеціальностей повинно відбуватись у єдності її мотиваційних, змістових та операційних аспектів.

2. Оскільки писемне мовлення є, з одного боку, засіб спілкування, а з другого -спосіб самореалізації та самовираження мовця, то формування відповідних вмінь та навичок повинно будуватись за принципами особистісно-діяльнісного підходу, спиратися на особистісні характеристики кожного студента.

3. Формування навичок та вмінь іншомовного писемного мовлення, згідно з принципами розвивального навчання, повинно здійснюватись як цілеспрямована діяльність, у якій студент свідомо ставить перед собою цілі і досягає їх шляхом розв'язання задач у спеціально створених навчальних ситуаціях.

4. В умовах розвивального навчання іншомовного писемного мовлення необхідно широко використовувати прийом моделювання денотатної схеми тексту при роботі над його змістом, що дозволяє екстеріоризувати внутрішні процеси, які мають місце при виконанні даного виду діяльності, з метою управління ними.

5. Навчальна ситуація побудови іншомовного письмового тексту моделює ситуацію побудови тексту в реальних життєвих умовах, що активізує психологічні механізми іншомовного писемного мовлення у всій їх сукупності.

6. Така форма навчання реалізується в умовах творчого співробітництва навчальної

групи та викладача шляхом організації індивідуальної роботи та роботи в малих

групах.

У другому розділі "Принципи організації експериментального дослідження психологічних чинників побудови іншомовного письмового тексту" розглядаються механізми іншомовного писемного мовлення та дається обгрунтування моделі породження іншомовного письмового тексту. Окрім того, описується процедура, методи та результати проведення діагностичного експерименту.

Перед тим, як перейти до викладення моделі функціонування іншомовного писемного мовлення та її обгрунтування, нами був зроблений детальний аналіз психологічних механізмів, які беруть участь у породженні іншомовного письмового тексту. Аналіз здійснювався з урахуванням двох підходів до вивчення механізмів мовлення. Перший дав змогу виділити та розглянути взаємозв'язок механізмів писемного мовлення на різних рівнях породження тексту: загальнофункціональні розумові операції (мнемічні операції, операції аналізу, зіставлення, узагальнення та ін.), механізми внутрішнього лексико-граматичного оформлення висловлювання, механізми зовнішнього оформлення письмового висловлювання. Другий підхід дозволив розглянути механізми писемного мовлення з точки зору їх ролі у породженні та вираженні смислового змісту письмового тексту.

Аналіз специфічних особливостей пребігу діяльності побудови іншомовного письмового тексту в реальних життєвих умовах став підставою для припущення, що механізм упереджувального синтезу при породженні письмового висловлювання реалізується не на трьох, як при усному спілкуванні, а на чотирьох рівнях (рівень словесної стереотипії, рівень лінгвістичних зобов'язань у реченні, рівень смислових зобов'язань розкриття змісту у тексті, рівень міжсмислових зобов'язань -відповідності змісту тексту, який породжується, особистісному смислові реципієнта). Якщо реалізація упереджувального синтезу на перших трьох рівнях відбувається відповідно з лінгвістичними законами побудови письмового висловлювання, то на четвертому рівні відбувається залучення екстралінгвістичних правил організації спілкування між співбесідниками - що сказати, яким чином та за яких умов. На третьому рівні реалізації упереджувального синтезу відбувається об'єднання лінгвістичних законів породження тексту з метою вираження його смислового змісту, тобто головна задача комуніканта полягає у вираженні власних думок, тобто самовираженні. На четвертому рівні головна мета комуніканта - непросто висловити свої думки, самовиразитись, але й вчинити вплив на реципієнта, тобто змінити характер взаємодії з ним. В ситуації усної комунікації при безпосередній наявності обох комунікантів проблема змісту висловлювання та форми його вираження існує, але є не настільки суттєвою, як у писемному мовленні. Оскільки усне спілкування відбувається в системі обміну репліками, які містять одне або декілька простих речень, співбесідники можуть спрямовувати діалог, оцінюючи ситуацію розвитку бесіди за допомогою засобів екстралінгвістичного характеру (жести, міміка, вигуки та ін.). При породженні ж письмового тексту комунікант має постійно утримувати в пам'яті об'єктивні та суб'єктивні характеристики реципієнта, його психологічну готовність сприйняти зміст тексту. Ситуація ускладнюється, якщо писемна комунікація відбуваються між представниками різних мовних культур. Саме інформація про партнера по спілкуванню є первісною і визначає зміст письмового висловлювання, спосіб його вираження та успішність комунікативного акту загалом.

На базі систематизації результатів досліджень мовленнєвих механізмів та процесів породження мовного висловлювання ми розробили модель фукціонування іншомовного писемного мовлення, яка відбиває особливості перебігу процесів породження та вираження смислового змісту письмового тексту іноземною мовою. Даний вид мовленнєвої діяльності розглядався нами як складне системне утворення, психологічні механізми якого утворюють дві групи - породження смислового змісту тексту та його вираження. Ця діяльність реалізується на трьох рівнях: рівень спонукання - рівень розгортання програми висловлювання у внутрішньому мовленні - виконавчий рівень (див. Схему 1). Модель функціонування іншомовного писемного мовлення як виду мовленнєвої діяльності характеризується такими ознаками:

1. Аналітичний підхід до вивчення психічної діяльності породження письмового тексту засобами іноземної мови та її внутрішніх процесів у напрямку від загального до окремого, від зовнішнього результату до внутрішньої першопричини.

2. Актуалізація всіх рівнів та планів породження смислового змісту письмового тексту та його вираження як наслідок виникнення мовленнєвого наміру.

3. Взаємодія всіх рівнів та планів мовленнєвих механізмів (компоненти одного процесу одночасно беруть участь у реалізації другого).

4. Відповідність кінцевого продукту діяльності іншомовного писемного мовлення первісному задуму та комунікативному наміру мовника. Вона реалізується шляхом залучення механізму контроля, який виконує функцію зіставлення графічного втілення задуму та внутрішньої програми.

Особливу роль при побудові іншомовного письмового тексту відіграє зворотний зв'язок, який реалізується на декількох рівнях. На першому рівні, який має місце на етапі породження та вираження смислового змісту тексту у внутрішньому мовленні, функціонує пропріоцептивний зворотний зв'язок, призначення якого полягає у спрямуванні висловлювання. Крім цього, слід припустити існування іншої його функції — це контроль перекладу внутрішньої програми висловлювання з рідної мови на іноземну. Другий рівень зворотного зв'язку реалізується за допомогою зорових аналізоторів і являє собою більш складне та комплексне утворення, основна мета якого полягає у співвіднесенні кінцевого результату - тексту - з комунікативним наміром того, хто пише, а також суб'єктно-об'єктним характеристиками реципієнту. Саме на цьому рівні відбувається остаточне забезпечення контекстності письмового тексту іноземною мовою.

Розроблена модель була покладена в основу подальшого експериментального дослідження іншомовного писемного мовлення, яке складалось із трьох частин: а) дослідження особливостей розвитку іншомовного писемного мовлення; б) дослідження особливостей функціонування механізмів породження та вираження смислового змісту письмового висловлювання в системах рідної та іноземної мови; в) дослідження психологічних особливостей побудови іншомовного письмового

тексту студентами філологічних спеціальностей.

Експериментальну групу склали: у 1-й частині дослідження - учні 10-11 класів середніх та спеціалізованих навчальних закладів, студенти 1-2 курсів немовних спеціальностей Дніпропетровського державного університету (ДДУ) з початковим, середнім, високим рівнем розвитку іншомовної комунікативної компетенції (306 осіб); у 2-й та 3-й частинах - студенти 1-5 курсів факультету психології та соціології ДДУ (спеціальність: практична психологія та англійська мова - 75 осіб), філологічного факультету ДДУ (45 осіб), економічного факультету Дніпродзержинського державного технічного університету (ДДТУ) - спеціальність "Філологія та переклад" (90 осіб). Основний принцип проведення всіх частин експериментального дослідження полягав у тому, що учасникам експерименту був запропонований ряд тем для висвітлення у письмових роботах іноземною мовою. У першій та третій частинах використовувались теми, які мали особистісно-спрямований характер та стимулювали творче мислення, оскільки саме за таких умов максимально активізується функціонування всіх механізмів іншомовного писемного мовлення. У другій частині експериментальній групі були запропоновані теми рідною та іноземною мовами. Щоб зменшити вплив інтерферуючих факторів, які можуть викривити дійсне уявлення про закономірності функціонування механізмів писемного мовлення у системах рідної та іноземної мови, було висунуто такі вимоги до написання творів: високий рівень розвитку іншомовної лінгвістичної та комунікативної компетенції; єдині умови написання письмових робіт рідною та іноземною мовами; обмежений обсяг текстів (200 слів), тематична спорідненість, належність до одного літературного стилю (у даній частині дослідження використовувались теми для висвітлення у науково-публіцистичному стилі).

Письмові роботи учасників експерименту оброблялись за допомогою методу аналізу продуктів писемної діяльності. Аналіз проводився за такими параметрами:

загальна кількість слів, загальна кількість речень, середня довжина фрази, зв'язність, контекстність. За відповідними показниками можна судити про рівень розвитку писемного мовлення (В.Я. Ляудіс, І.П. Негуре). У якості допоміжного проводився аналіз текстів з точки зору типів висловлювань, які домінують у іншомовному писемному мовленні досліджуваних (за 1.0. Зимньою), а також предметного-смислових зв'язків, продукованих учнями та студентами у текстах (за 3.1. Кличніковою). Статистична обробка одержаних результатів включала оцінку достовірності відмінностей за критерієм Ст'юдента і кореляційний аналіз.

Перша частина експерименту дозволила виявити психологічні особливості іншомовного писемного мовлення на різних етапах його розвитку. На початковій та середній стадіях розвитку даного виду мовленнєвої діяльності в учнів відсутні навички планування та антиципації письмового тексту. Це виражається у хаотичності викладення думок, появі у тексті мікротем, які безпосередньо не пов'язані з головною тематикою текста. Низький рівень розвитку навичок забезпечення зв'язності речень та мікротем у тексті є причиною того, що учні не тільки не можуть знайти адекватної зв'язки, але й, у деяких випадках, неспроможні встановити тип логічного зв'язку між сусідніми реченнями при повному їх розумінні. Навички лексико-граматичного оформлення висловлювання характеризуються ригідністю, що відбивається в одноманітності речень, їх лексичній бідності. Низький рівень розвитку навичок поточного та кінцевого контролю за продуктом писемної діяльності проявляється у тому, що учні не можуть виявити в письмовому тексті ситуативних елементів, характерних для усного мовлення, а закінчивши писання тексту, дуже рідко вносять виправлення у зміст і форму письмової роботи. Для письмових текстів на даному етапі розвитку іншомовного писемного мовлення характерні монооб'єктні субстанційні висловлювання, виражені через згорнуту предикацію. Висловлювання з розширеною предикацією зустрічаються досить рідко або повністю відсутні. На просунутому етапі розвитку іншомовного писемного мовлення майже всі речення є монооб'єктними субстанційними, вираженими через розширену предикацію, і містять у собі елементи різних комунікативних категорій (ситуативно-пізнавальної, емоційно-оцінувальної та ін.). На початковій стадії розвитку іншомовного писемного мовлення висловлювання характеризуються чіткою належністю до певної комунікативної категорії. Із 32 типів предметно-смислових зв'язків, виділених 3.1. Кличніковою, на початковому та середньому етапах учнями актуалізується від 6 до 14 типів, при цьому найбільш поширеними виступають смислові зв'язки предметності, дії та визначення. Незважаючи на те, що смислові зв'язки визначення належать до найбільш поширених, необхідно відмітити низьку варіативність засобів їх вираження, що характерно як для початкового, так і просунутого рівнів розвитку іншомовного писемного мовлення.

Таблиця 1.

Результати аналізу письмових робіт рідною та іноземною мовами студентів

IV-V курсів філологічних спеціальностей.

Параметри писемного мовлення (за В.Я. Ляудіс та І.П. Негуре) |

Письмові роботи рідною мовою |

Письмові роботи іноземною мовою

1.Загальна кількість слів 2.Загальна кількість речень 3.Середня довжина фрази 4.Зв'язність

5.Контекстність |

112.3

10.7

16.5

0.79%

0.65% |

203.9

11.6

17.6

0.79%

0.6%

Зіставлення показників за вказаними вище параметрами (Таблиця 1) і аналіз письмових робіт рідною та іноземною мовами показали, що синтаксичні структури є первинними у породженні письмового висловлювання, причому ті, які характерні для рідної мови студентів, а в якості кінцевого продукту процесів формування та формулювання письмового висловлювання виступають, у більшості випадків, синтаксичні матриці рідної мови, заповненні іншомовними лексичними одиницями.

Отже, при породженні іншомовного письмового тексту в умовах координативного білінгвізму (за термінологією Р.П. Мільруда) відбувається переклад висловлювань, які спочатку з'являються у системі рідної мови, у систему іноземної, із їх матеріалізацією іншомовними лексичними засобами. Це підтверджує існування стадії перекладу, яка була припущена у розробленій нами моделі функціонування іншомовного писемного мовлення. Оскільки досліджувались студенти з високим рівнем розвитку іншомовної лінгвістичної та комунікативної компетенції, то залишається невизначеним, чи взагалі настає момент, коли сукупність іншомовних синтаксичних структур стає врощеним психічним утворенням і є первинною при породженні письмового висловлювання, подібно до синтаксичних матриць рідної мови.

Спираючись на результати першої та другої частин експериментального дослідження, ми зробили висновок, що на початковому етапі розвитку іншомовної лінгвістичної та комунікативної компетенції механізми писемного мовлення, повноційно функціонуючи у системі рідної мови, залишаються відокремленим психічним утворенням, тобто проявлення їх дії при породженні студентами письмового тексту іноземною мовою залишається мінімальним. На середньому етапі розвитку іншомовної компетенції спостерігається "переключення" механізмів писемного мовлення з системи рідної мови в іноземну. Відбувається інтерференція, яка може відігравати як позитивну, так і негативну роль. У випадку, коли діяльність іншомовного писемного мовлення у сукупності всіх механізмів та відповідних вмінь і навичок недостатньо сформована для побудови студентом повноційного письмового тексту іноземною мовою, відбувається заміщення відсутніх ланок відповідними явищами рідної мови. Такі процеси особливо очевидні при побудові іншомовного письмового тексту на етапі відбору та породження синтаксичних конструкцій: відбувається породження синтаксичної структури, характерної для рідної мови того, хто пише, але заповненої лексичними одиницями іноземної мови. Тільки на рівнозначно високому рівні розвитку комунікативної компетенції рідною та іноземною мовами відбувається продуктивна взаємодія психічних утворень писемного мовлення у відповідних мовах при породженні письмового тексту в умовах білінгвізму. Однак, попри цей факт, необхідно пам'ятати, що письмові тексти, породжені в умовах різних мовних культур, мають свої специфічні особливості. Отже, при навчанні іноземної мови потрібно формувати уміння та навички іншомовного писемного мовлення у всій їх сукупності незалежно від того, на якому рівні розвитку перебувають механізми писемного мовлення в системі рідної мови.

Результати третьої частини експериментального дослідження (загальна кількість слів - 190-230 од.; загальна кількість речень - 8-12 од.; середня довжина фрази - 14-16 од.; зв'язність - 0.74-0.88; контекстність - 0.6-0.8) дозволили зробити висновок щодо характерних особливостей побудови іншомовного письмового тексту студентами мовних спеціальностей в умовах традиційного навчання:

- у мовців відсутні чіткі уявлення про структурну організацію письмової роботи на іноземній мові;

- у студентів недостатньо розвинені навички контролю за породженням смислового змісту, що виражається у появі суперечливих тверджень у тексті;

- протиріччя в аргументації та відсутність чіткої лінії у викладенні тверджень у тексті свідчить про відсутність навичок планування письмової роботи іноземною мовою;

- породження письмових тестів іноземною мовою, які за своїми лінгвістичними властивостями більше відповідають російське- або украінськомовним, є свідченням відсутності знань про специфічні особливості іншомовного писемного мовлення і домінування механізмів породження письмового тексту в системі російське- або українськомовної культури;

- одноманітність зв'язувальних елементів у іншомовному тексті, а також випадки їх неадекватного використання вказують на відсутність у студентів потрібних знань про зв'язувальні елементи та логічні відношення, для відображення яких ці елементи використовуються у письмовому тексті іноземною мовою;

- у текстах присутня велика кількість ситуативних елементів, використовуються розмовні вирази та синтаксичні структури, які більше відповідають усному іншомовному мовленню.

Перелічені особливості породження тексту іноземною мовою дають можливість припустити, що у досліджуваних письмових роботах ми маємо справу з розвиненим усним, а не писемним мовленням іноземною мовою, тобто писемне мовлення залишається символізмом другого ступеня, призначеним для фіксації продуктів усного мовлення засобами мови, що вивчається. Оскільки на даному етапі розвитку комунікативної компетенції іноземною мовою письмо та читання, які є проміжною ланкою відокремлення писемного мовлення від усного і перетворення його в символізм першого ступеня, вже достатньо автоматизовані, то факт аналогічності писемного та усного мовлення можна вважати затримкою у розвитку іншомовного писемного мовлення. Головна причина цього явища, на наш погляд, полягає в тому, що в процесі формування іншомовного писемного мовлення в традиційному навчанні не відтворюються специфічні для даного виду мовної діяльності умови і, як наслідок, не розвиваються відповідні цим умовам операції побудови іншомовного письмового тексту.

У третьому розділі "Емпіричне дослідження психологічних чинників побудови іншомовного письмового тексту" описується формуючий експеримент, спрямований на розвиток умінь та навичок побудови іншомовного письмового тексту у студентів мовних спеціальностей на засадах особистісно-спрямованого розвивального навчання і з урахуванням специфічних особливостей функціонування іншомовного писемного мовлення на даній стадії розвитку.

У формуючому експерименті взяли участь студенти 7 академічних мікрогруп (загальна кількість - 86 осіб). Контрольна група складалась із такої самої кількості студентів. Участь студентів експериментальної та контрольної груп у констатуючому експерименті дозволила охарактеризувати початковий рівень розвитку їх іншомовного писемного мовлення, а також характерні особливості побудови письмового тексту іноземною мовою (див. Другий розділ). Формування необхідних навичок відбувалось у процесі опанування студентами таких дисциплін, як "Основна іноземна мова" на 1-му та 2-му курсах та "Особливості англійського писемного мовлення", "Основи анотування" на 5-му.

Робота над кожним письмовим текстом іноземною мовою включала такі етапи: а) ознайомчо-інформативний; б) теоретичне й практичне ознайомлення студентів із характерними особливостями тексту певного функціонально-комунікативного типу, відпрацювання певних навичок на репродуктивному рівні; в) етап підготовки та планування письмової роботи; г) етап складання письмового тексту; д) аналіз та обговорення одержаних текстів.

Формування діяльності іншомовного писемного мовлення відбувалось у єдності її мотиваційних, змістових та операційних аспектів. З метою підвищення мотивації породження письмового тексту іноземною мовою нами використовувалась система особистісно-орієнтованих технологій та прийомів, серед яких: проективна технологія, рольова гра, "вільне письмо" та ін. Учбова ситуація роботи над письмовим текстом характеризувалась спрямованістю на особистість студента, діалогічністю, наявністю проблеми, особистісною та соціальною значимістю діяльності, що виконується. Робота на всіх етапах побудови письмового тексту проходила в умовах учбового співробітництва у режимах "викладач - студент", "студент - студент", "студенти - студент" з використанням елементів психологічного тренінгу. Для розвитку змістових аспектів іншомовного писемного мовлення було застосовано прийом моделювання денотатної схеми письмового тексту шляхом групового обговорення теми з подальшим графічним відображенням асоціативних зв'язків та інших відношень. З метою оптимізації розвитку операційних аспектів писемного мовлення іноземною мовою нами використовувалась система прийомів, спрямованих на формування навичок лексико-граматичного оформлення письмового висловлювання та забезпечення його зв'язності.

Контрольне діагностування навичок побудови іншомовного письмового тексту відбувалась шляхом аналізу продуктів діяльності писемного мовлення по закінченні курсу навчання. Порівняльний аналіз письмових робіт студентів контрольної та експериментальної груп показав, що запропонована нами навчальна програма вдосконалює процеси побудови іншомовного письмового тексту, що відбивається на його якісних характеристиках (Таблиця 2). Результати аналізу контрольних письмових робіт були зіставлені з кількісними та якісними показниками іншомовного писемного мовлення студентів на початку експеримента. Це дозволило виявити значний зсув у розвитку навичок побудови письмового тексту засобами нерідної мови. Обробка кількісних показників проводилась за допомогою критерія Ст'юдента для встановлення достовірності відміностей між параметрами іншомовного писемного мовлення у контрольній та експериментальній групах, а також на початку й наприкінці навчального курсу. Отримані результати підтвердили висунуту нами гіпотезу про правомірність формування умінь здійснення діяльності іншомовного писемного мовлення за умов, які моделюють природну ситуацію

Таблиця 2

Результати якісного аналізу експериментальних письмових робіт

іноземною мовою.

Пор.№

Параметри писемного мовлення

Середнє значення показників за параметрами

Контрольна група

Експериментальна група

1. |

Зв'язність

0.65 |

0.95* |

2. |

Контекстність

0.62 |

0.95* |

3. |

Кількість мікротем

8 |

10* |

4. |

Зв'язність мікротем

0.3 |

0.83* |

5. |

Цільність

0.63 |

0.94** |

Різниця є значущою за критерієм Ст'юдента (р<0.05).

функціонування психологічних механізмів писемної комунікації іноземною мовою і максимально стимулюють емоційно-вольову та пізнавальну активність студентів при роботі над текстом. Подібна організація учбової діяльності, як свідчать результати співбесіди зі студентами, сприяє подальшому розвитку навичок контролю та самоконтролю, рефлексії, а також поглибленню міжособистісних відносин у навчальній групі.

У Висновках підводяться підсумки проведенного дослідження, формулюються основні положення, що випливають із результатів експериментального навчання, і на їх основі визначаються практичні рекомендації, накреслюються шляхи подальшого вивчення проблеми. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Отримані у теоретико-експериментальному дослідженні дані підтвердили загалом основну гіпотезу роботи, актуальність і перспективність загальної стратегічної лінії дослідження, яке переслідувало мету вивчення психологічних чинників побудови іншомовного письмового тексту студентами мовних спеціальностей.

2. В умовах породження іншомовного писемного мовлення функціонування механізму упереджувального синтезу відбувається шляхом не трьох, як при усному спілкуванні, а чотирьох ліній. Дія останньої полягає у прогнозуванні реакції реципієнта на іншомовний письмовий текст і реалізується у співвідношенні смислового змісту іншомовного письмового тексту і особистісного смислу читача.

3. Розроблена психологічна модель породження іншомовного письмового тексту відображає сутність здійснення відповідного виду мовленнєвої діяльності і функціонування мовленнєвих механізмів при породженні та вираженні смислового змісту письмового тексту.

4. Механізм забезпечення контекстності іншомовного письмового тексту лише частково реалізується під час породження та вираження смислового змісту мовленнєвого висловлювання на стадії внутрішнього мовлення. Йогофукціонування повною мірою проявляється під час забезпечення зовнішнього зорового зворотного зв'язку.

5. На початковому та середньому етапах розвитку іншомовного писемного мовлення формулювання смислового змісту тексту відбувається шляхом побудови монооб'єктних субстанційних висловлювань, виражених через згорнуту предикацію. При незначній різноманітності типів предметно-смислових зв'язків, які актуалізуються учнями та студентами у текстах, найбільш поширеними є відношення предметності, дії та визначення. На початковому рівні оволодіння іншомовним писемним мовленням висловлювання належить до однієї коммунікативної категорії, тоді як на просунутому етапі воно може вміщувати елементи декількох категорій (ситуативно-пізнавальної, оцінювально-емоційної та ін.) і виражатись, у більшості випадків, через розгорнуту предикацію.

6. При породженні іншомовного письмового тексту в умовах координативного білінгвізму первинними є синтаксичні структури рідної мови того, хто пише, які на наступному етапі матеріалізуються шляхом їх заповнення лексичними засобами іноземної мови.

7. Для діяльності породження іншомовних письмових текстів студентами мовних спеціальностей за умов традиційного навчання характерні наступні особливості:

низький рівень розвитку навичок поточного та кінцевого контролю за виконанням діяльності; недостатній рівень зв'язності та контекстності кінцевого продукту - тексту; відсутність знань про специфіку побудови тексту нерідною мовою.

8. Процеси побудови письмового тексту іноземною мовою, який відповідав би всім соціально-культурним, комунікативним та лінгвістичним вимогам, оптимізуються за умови розуміння специфічних особливостей іншомовного писемного мовлення, сукупності дій, необхідних для реалізації даного виду мовленнєвої діяльності, а* також алгоритму їх залучення при роботі над певним текстом.

9. Психологічними чинниками, що мотивують діяльність побудови іншомовного письмового тексту у студентів мовних спеціальностей, виступають наступні умови: наявність проблемної ситуації; виникнення мовленнєвого наміру, спрямованого на досягнення певної комунікативної мети та призначеного для конкретного реципієнта; особистісна залученість студента; соціальна значимість діяльності, що виконується; застосування різноманітних форм групового співробітництва студентів і викладача.

10. Способом оптимізації породження смислового змісту іншомовного письмового тексту є моделювання денотатної карти письмового висловлювання, що дозволяє екстеріоризувати внутрішні процеси формування змісту з метою керування ними.

11 .Учбова ситуація, що максимально стимулює до дії розумові можливості студентів з урахуванням їх особистісних властивостей, сприяє розвитку абстрактного мислення; поглибленню навичок рефлексії та саморефлексії; розвитку механізмів самоконтролю та саморегуляції.

Даним дослідженням проблема психологічних чинників побудови іншомовного письмового тексту не вичерпується. Здається, зокрема, доцільним подальше дослідження умов функціонування механізмів породження тексту в умовах координативного білінгвізму, а також розробка прийомів розвитку у студентів навичок контролю за здійсненням діяльності іншомовного писемного мовлення.

Основний зміст роботи висвітлений у таких публікаціях:

1. Ерохина И.В. Специфика обучения иноязьічной письменной речи в условиях билингвизма // Матеріали IV Міжнародної конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур". -Дніпропетровськ: ІВЦ "Поліграфіст", 1997. - Частина II. - С. 48-51.

2. Егоkhіnа І.V. Innоvаtive tесhniques оf teaching writing in schools with profound ESL/EFL learning // Матеріали І Міжнародної науково-методичної конференції "Сучасні технології навчання англійській мові". - Дніпропетровськ, 1997. - С. 37-39.

3. Егоkhina І.V. Innovative approach to teaching ESL/EFL Writing // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку". - Чернівці: ІВЦ "Прут", 1998. - Частина II. - С. 349-355.

4. Еrokhina І.V. New ideas on approach to teaching ESL/EFL Writing // Матеріали II Міжнародної науково-методичної конференції "Сучасні технології навчання англійській мові". - Дніпропетровськ, 1998. - С. 45-48.

5. Деркач Л.М., Коваленко Ю.В., Марченко О.В., Єрохіна І.В. Навчальний посібник з англійської мови для студентів географічних спеціальностей // Дніпропетровськ: ДДУ, 1999.

6. Єрохіна І.В. Психологічні особливості породження іншомовного письмового висловлювання // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Збірник наукових праць. ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. - Вип.9-10.- Одеса, 2000. - С. 150-154.

7. Єрохіна І.В. Зарубіжні дослідження психологічних і методичних проблем формування навичок письмового мовлення на рідній та іноземній мовах // Наука і освіта. - №5. - Одеса, 2000. - С.75-78.

8. Єрохіна І.В. Нові прийоми формування навичок іншомовного письмового мовлення у старшокласників та студентів // Наука і освіта. - №1. - Одеса, 2001.-С.112-115.

9. Єрохіна І.В. Психологічні умови використання інноваційних технологій у формуванні професійних