НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
СТОРОНЯНСЬКА ІРИНА ЗЕНОВІЇВНА
УДК 339. 924 (477. 51)
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПРИКОРДОННОГО РЕГІОНУ
(на прикладі Західного регіону України)
Спеціальністі: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і
регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор,
академік НАН України
ДОЛІШНІЙ Мар'ян Іванович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
директор
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
МАЛЬСЬКИЙ Маркіян Зеновійович,
Львівський нацональний університет імені І.Франка,
завідувач кафедри міжнародних економічних відносин,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
ЧМИР Олена Сергіївна,
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України,
завідувач сектора відділу проблем регіональної економіки
Провідна установа | Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу
Захист відбудеться “11” квітня 2002 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий “11” березня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Досягнення Україною суверенітету в умовах розвитку глобалізаційних та інтеграційних процесів зумовлює необхідність включення України та її субнаціональних територіальних утворень – регіонів в активну міжнародну діяльність. Дана проблема особливо загострилась у зв'язку з процесами розширення Європейського Союзу (ЄС) та різним ступенем участі у них України та її західних країн-сусідів. Зазначене детермінує необхідність пошуку шляхів реформування економічних зв'язків України з претендентами на вступ до ЄС.
Україна і її найближчі сусіди, країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), історично опинилися в подібних соціально-економічних умовах. Враховуючи спільне геополітичне положення і напрацьовані протягом тривалого часу економічні зв'язки, міжрегіональне співробітництво надає широкі можливості для співпраці цих країн в різних сферах суспільного життя, і, головне, для апробації і розробки конкретних методів взаємодії, які будуть властиві наступним етапам інтеграції до ЄС. Особливої уваги заслуговує активізація транскордонного співробітництва Західного регіону України, як такого, що матиме безпосередній контакт з ЄС після прийняття до нього нових членів. Дані питання вимагають поглибленого аналізу суті мезорегіональної інтеграції та специфіки форм її втілення.
Теоретичні та практичні аспекти формування глобального економічного середовища досліджувалися Р.Айзеном, В.Будкіним, І.Бураковським, Д.Вайнером, А.Гаасе, О.Озембло, В.Гейцем, Б.Губським, Дж.Даннінга, В.Євстєгнєєвим, Г.Клімком, А.Кредісовим, Г.Крьомером, Д.Лук'яненко, К.Міхалопулусом, Ю.Пахомовим, Ф.Перру, А.Рум'янцевим, Є.Савельєвим, П.Уайлзом, А.Філіпенком. Методологічним проблемами регіонального співробітництва та взаємовідносин прикордонних територій присвячені роботи В.Андрійчука, П.Бєлєнького, Л.Вардомського, М.Гонака, О.Гонти, М.Долішнього, Є.Кітовського, П.Луцишина, Ю.Макогона, М.Мальського, Н.Мікули, А.Мокія, О.Оксанича, М.Паламарчука, О.Паламарчука, В.Пили, С.Писаренко, В.Поповкіна, С.Романова, Є.Сича, М.Фащевського, О.Чмир, О.Шаблія, І.Школи, М.Янківа та інших. Теоретичний та емпіричний матеріал, нагромаджений цими дослідниками, є достатньо репрезентованим у науковому відношенні як передумова нашого дослідження.
Проте, незважаючи на значний науковий доробок, праці названих вчених та інші публікації й розробки не охоплюють всієї сукупності проблем ефективного залучення прикордонного регіону до міжрегіонального співробітництва і потребують подальшої деталізації на всіх організаційних рівнях зовнішньоекономічної системи регіону, особливо з урахуванням динамічних змін умов входження української економіки у світові господарські зв'язки. Внаслідок цього виникає необхідність розробки організаційних та економічних основ участі прикордонного регіону в процесах мезорегіональної інтеграції, які б забезпечували підвищення ефективності реалізації потенціалу міжрегіонального співробітництва даного регіону. При цьому істотно важливим є вдосконалення механізму регулювання міжрегіонального співробітництва в напрямку надання максимально можливої в існуючих умовах організаційної, фінансової, інформаційної підтримки суб'єктів міжрегіонального співробітництва з боку держави.
Вищеназвані обставини обумовили актуальність обраної тематики дисертаційної роботи, а також визначили коло дослідницьких проблем.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науковими темами, які виконувались в Інституті регіональних досліджень НАН України (“Теоретичні основи регіональної політики”, номер державної реєстрації 0197V002572, “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки”, номер державної реєстрації 0100V002572).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні організаційних засад і економічних пріоритетів міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону в сучасних геополітичних і геоекономічних умовах, а також розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання процесів міжрегіонального співробітництва.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:
·
виявити системну сутність міжрегіонального співробітництва як процесу взаємодії прикордонних регіонів, який є передумовою розвитку мезорегіональної інтеграції;
·
окреслити передумови та фактори, що визначають необхідність залучення прикордонного регіону до міжрегіональних зв'язків;
·
обґрунтувати пріоритетність економічного співробітництва прикордонних регіонів України та країн Центральної та Східної Європи як передумови входження України в європейський економічний простір через раціоналізацію та поглиблення міжрегіональних взаємозв'язків із кандидатами на вступ до ЄС;
·
визначити галузеві пріоритети та напрями структурної трансформації експортного потенціалу Західного регіону;
·
виявити причини недостатньої ефективності функціонування діючих організаційних форм міжрегіонального співробітництва в Західному регіоні України та запропонувати напрямки активізації їх діяльності;
·
обґрунтувати пріоритетні напрямки вдосконалення організації та забезпечення дієвості механізму регулювання міжрегіонального співробітництва з метою ефективного залучення Західного регіону України до процесів мезоінтеграції.
Об'єктом дослідження є міжрегіональні економічні зв'язки Західного регіону України із регіонами сусідніх держав ЦСЄ.
Предметом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, організаційних форм та методів регулювання міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону із регіонами сусідніх держав.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, що стосуються проблем міжрегіонального та транскордонного співробітництва, мезорегіональної інтеграції в контексті розвитку глобалізації та регіоналізму.
У процесі дослідження застосовувались системний підхід для обґрунтування закономірностей залучення прикордонного регіону до міжрегіонального співробітництва; структурний аналіз для дослідження ієрархії системи мезоінтеграційних процесів; геоситуаційний підхід для аналізу впливу кордону на соціально-економічний розвиток прикор-донного регіону; статистичний метод для виявлення тенденцій розвитку міжрегіонального співробітництва досліджуваного регіону; графічний аналіз для доведення необхідності вирівнювання соціально-економічних станів прикордонних територій; економіко-математичний для розрахунку ефективності торговельних зв'язків прикордонних регіонів.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні наукові результати дисертаційного дослідження полягають в тому, що:
·
поглиблено методологічні підходи до дослідження міжрегіонального співробітництва як форми взаємодії прикордонних регіонів, особливості якої пов’язані із залученням їх до мезорегіональної інтеграції. Включення прикордонного регіону в процеси мезоінтеграції відбувається під впливом зовнішньоекономічної та регіональної політики держави, яка в свою чергу окреслює передумови мезоінтеграції регіону, підсилюючи чи послаблюючи конкурентні переваги суб'єкта інтеграційного процесу;
·
на основі оцінки ефективності структури міжрегіональних торговельних відносин запропоновано механізми формування раціональних торговельних зв'язків, зокрема розроблено основні вимоги і критерії оптимізації експортно-імпортних операцій та рекомендації щодо покращення умов торговельної співпраці в сфері тарифного й нетарифного регулювання, інституційно-інфраструктурного та інформаційного забезпечення;
·
обґрунтовано напрямки міжрегіонального інвестиційно-виробничого співробітництва, орієнтовані на перехід до відтворювальних економічних відносин в умовах зміцнення європейських інтеграційних процесів. Визначені сфери застосування міжрегіонального кооперування і кооперації та їх роль в інтенсифікації економічних відносин з майбутніми членами ЄС;
·
запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності системи фінансового забезпечення міжрегіонального співробітництва, який враховує результативність дії окремих складових цієї системи, а саме: залучення недержавних джерел формування фінансових ресурсів, акумуляцію коштів і цільовий розподіл фінансових ресурсів;
·
встановлено, що формування цілісної системи регулювання міжрегіонального співробітництва повинно передбачати поступове перенесення основної ваги з центральних органів виконавчої влади на регіони та нижчі ієрархічні рівні, що забезпечить реалізацію стратегічних пріоритетів міжрегіонального співробітництва;
·
запропоновано модель регулювання процесів залучення прикордонного регіону до мезорегіональної інтеграції через встановлення міжрегіональних економічних зв'язків, які реалізуються в різних організаційних формах та обмежуються політико-правовими та організаційно-економічними умовами діяльності суб’єктів міжрегіонального співробітництва.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертації полягає в тому, що сформульовані в ній теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо вдосконалення форм та методів залучення прикордонного регіону до процесів мезоінтеграції можуть бути використані при формуванні зовнішньоекономічної політики України, в економіко-аналітичній і прогностичній роботі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, управлінь зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій, при вирішенні проблем оптимізації економічних та організаційних форм міжрегіонального співробітництва, вдосконаленні організаційно-економічного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю регіону на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Ряд пропозицій автора використані при розробці “Обґрунтування Концепції генерального плану м. Львова” (довідка про впровадження № 139/01 від 07.03.2002р.). Отримані теоретичні та методичні положення впроваджено у навчальний процес Львівського національного університету імені І.Франка (довідка про впровадження № 45/2 від 15.03.2000р.).
Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли своє відображення в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовано на таких міжнародних науково-практичних конференціях: “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998 рік), “Clovek v sъradniciach multidimenziбlnej spolnoиnosti ?” (Прешув, Словаччина, 2000 рік), “Clovek v sъradniciach multidimenziбlnej spolnoиnosti ?І” (Прешув, Словаччина, 2001 рік), “Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування: проблеми теорії і практики” (Львів, 2002), наукових семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором одноосібно опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,7 друк.арк., в тому числі 4 у фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 220 сторінках комп’ютерного тексту, містить 16 таблиць, 16 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел містить 226 позицій.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону” розкрито системну сутність міжрегіонального співробітництва, визначені його організаційні та економічні форми, розглянуто принципи взаємовідносин прикордонних регіонів у процесі європейської інтеграції.
Характерною ознакою методологічного підходу автора до вивчення міжрегіонального та транскордонного співробітництва є визнання даних процесів напрямком регіональної політики держави та глобалізації світового розвитку одночасно.
В дисертаційному дослідженні основна увага приділяється зовнішньоекономічним зв'язкам прикордонного регіону, тому він розглядається як функціональна одиниця зовнішньоекономічної діяльності держави чи світової економічної системи загалом. Під такою одиницею розуміємо конкретну територію з ознаками регіонального управління, яка, фактично, інтегрує зовнішньоекономічний потенціал своїх структурних елементів. Прикордонний регіон характеризується ознаками самоуправління та відносної економічної самостійності, хоча, перебуваючи у складі держави, спрямовується нею у своїх діях.
Зважаючи на мету та завданя роботи, докладно розглядаються економічні аспекти міжрегіональної співпраці через введення поняття міжрегіональне економічне співробітництво, яке автор пропонує розглядати як систему економічних відносин та інтересів на регіональному рівні, що формуються і розвиваються у процесі функціонування регіональних господарських систем та зумовлені територіальним поділом праці, наявністю конкурентних переваг та природно-ресурсними і геополітичними умовами. Економічні зв'язки такого типу охоплюють дуже широке коло економічних явищ, які можна класифікувати за наступними видовими групами: торговельно-посередницькі; кредитно-інвестиційні; валютно-фінансові; науково-технічні; трудова міграція.
Дослідження сутності поняття міжрегіонального співробітництва дало змогу визначити його як шлях залучення прикордонного регіону до процесів мезорегіональної інтеграції. Тобто міжрегіональне співробітництво розглядається як етап, що передує зародженню інтеграційних процесів між прикордонними регіонами суміжних країн. Включення прикордонного регіону в процеси мезоінтеграції передбачає активізацію зовнішньоекономічної та регіональної політики держави з метою зростання конкурентоспроможності суб'єкта інтеграційного процесу. Передумовами мезоінтеграції прикордонного регіону можна вважати його соціально-економічний потенціал, який формують геополітичні, природно-ресурсні та соціально-економічні чинники.
На основі структурного аналізу господарської системи прикордонного регіону виділено трансформаційні фактори, що визначають внутрішню необхідність його залучення до процесів мезоінтеграції: наявність виробничо-коопераційних зв'язків між підприємствами регіональних господарських систем, яка породжує переплетення економічних інтересів; єдність транспортних мереж і кордонних переходів, що викликає спільні завдання розвитку соціально-економічної інфраструктури; спільність проблем природокористування та охорони довкілля; високий ступінь демографічного взаємовпливу, який зумовлює щільність соціальних контактів; подібність (можливо, і єдність) етноісторичних традицій та конфесійної ситуації.
Найбільш поширеними організаційними формами міжрегіональних зв'язків, в яких прикордонні регіони виступають як повноправні суб'єкти, визначено: формування мезоінтеграційних об'єднань – єврорегіонів; створення спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) та територій пріоритетного розвитку (ТПР) у прикордонних регіонах; міжнародні транспортні коридори, розвиток яких на сьогодні в Україні визнано загальнонаціональним пріоритетом.
В роботі акцентується увага на необхідності поглиблення зовнішньоекономічних, в тому числі міжрегіональних, зв'язків України саме з країнами ЦСЄ, які знаходяться в єдиному геоекономічному та геополітичному просторі. Така необхідність визначається зовнішніми та внутрішніми чинниками. До зовнішніх автор відносить геополітичні (загроза виникнення лінії поділу в Європі в наслідок розширення ЄС) та геоекономічні (активізація процесів глобалізації і регіоналізації, реалізація транс’європейських проектів), а до внутрішніх – політичні (проведення економічних реформ з врахуванням вимог щодо членства в ЄС, лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків) та соціальні (зміна суспільної думки і стандартів якості життя населення).
У другому розділі “Організаційні та економічні особливості розвитку міжрегіонального співробітництва Західного регіону України” проаналізовано потенціал міжрегіонального співробітництва областей Західного регіону, досліджено тенденції торговельної та інвестиційної міжрегіональної співпраці, виявлено основні причини низької ефективності функціонування організаційних форм транскордонного співробітництва.
Аналіз чинників формування потенціалу міжрегіонального співробітництва областей Західного регіону України дозволив визначити основні напрями структурної трансформації їх експортного потенціалу, серед яких впровадження інновацій, забезпечення інформаційного та наукового супроводження у всіх галузях. Виявлено галузі експортної орієнтації, які володіють потенціалом конкурентоспроможності на ринку країн ЦСЄ - це сільськогосподарське машинобудування, електронна та електротехнічна промисловість, хімічна промисловість, рекреаційно-туристичні та лікувально-оздоровчі комплекси, легка промисловість, харчова промисловість.
Існування протягом тривалого періоду (в рамках РЕВ) постачальницько-збутових економічних відносин зумовило формування економічних зв’язків з перевагою торгівлі, як найпростішої форми зовнішньоекономічного співробітництва, між регіонами України та країн ЦСЄ. Тенденції розвитку торговельних відносин областей Західного регіону України збереглися і в період формування національної економіки незалежної держави. Так, відносно стабільно зростає товарооборот Західного регіону України з країнами ЦСЄ (з 9,85% в 1993р. до 26,13% в 2000р.), частка країн ЦСЄ в торговельному обороті Західного регіону становить 26,13% в 2000р., при частці 11,52% цих країн в зовнішньоторговельному обороті України в цілому (рис. 1), позитивним є сальдо торговельного обороту товарами та послугами із досліджуваною групою країн, яке склало 142,3 млн.дол. США станом на 1.01.2001р.
Нераціональна структура експортно-імпортних операцій між Україною та країнами ЦСЄ (у експорті – домінування товарів з низьким рівнем доданої вартості та технологічності, у імпорті – низька частка інвестиційних товарів), високий рівень нелегальної торгівлі є, по суті, стримуючими факторами переходу України у ранг високорозвинутих країн. Серед основних причин цих явищ – низька конкурентоспроможність української продукції, неузгодженість зовнішньоторговельних режимів, зумовлена членством ряду країн ЦСЄ у ВТО і майбутнім вступом в ЄС.
Для аналізу міжрегіональних торговельних зв’язків Львівської області та Польщі в роботі застосовано методику розрахунку показників відносної та абсолютної ефективності експортно-імпортних операцій. За результатами розрахунків показника ефективності здійснено ранжування товарних груп, на основі якого запропоновано систему механізмів раціоналізації міжрегіонального торговельного співробітництва. Згідно даної системи трансформація торговельних відносин між областями Західного регіону України та регіонами суміжних європейських країн повинна здійснюватись з урахуванням критеріїв оптимізації експортно-імпортних операцій, які базуватимуться на міжнародних правилах торгівлі, враховуватимуть реалії економіки України і сприятимуть покращенню її позиції на міжнародних, в тому числі європейських ринках. Основними вимогами раціоналізації міжрегіональних торговельних зв'язків визначено: перехід від торговельно-посередницьких до інвестиційно-виробничих взаємозв'язків, вдосконалення галузевої структури економіки та експорту, узгодженість торговельного режиму з політикою та вимогами ЄС.
Рис. 1. Питома вага країн ЦСЄ у торговельному та інвестиційному обороті
Західного регіону та України в цілому в 2000 році
В умовах розширення ЄС набуває ваги міжрегіональна інвестиційно-виробнича співпраця. Початковий етап її формування характеризується низкою негативних явищ: невисокими обсягами надходження капіталу із країн ЦСЄ, недосконалою галузевою структурою і формами залучення інвестицій, недостатньо активною участю в інноваційних проектах інвесторів із країн ЦСЄ. Проте слід зазначити, що частка країн ЦСЄ в загальному обсязі інвестицій в області Західного регіону України складає 32,4% (122 млн. дол. станом на 1.01.2002р.), що в 5 разів переважає частку цих країн в загальному обсязі інвестицій в Україну загалом (рис.1). Основними лімітуючими чинниками залучення капіталу із досліджуваної групи країн в економіку Західного регіону є ознаки негативного інвестиційного клімату, нераціональне використання інструментів стимулювання інвестиційних потоків, високі трансакційні витрати.
Показником впливу державних кордонів на залучення регіону до міжрегіональних економічних зв'язків може слугувати коефіцієнт відкритості економіки регіону (Квр), розрахований за формулою:
, (1)
де ЗОТ – зовнішній оборот товарів, ЗОП – зовнішній оборот послуг, ОІІ – оборот довгострокових іноземних інвестицій, ВВПрег – валовий внутрішній продукт регіону.
Розрахунки коефіцієнту відкритості економіки областей Західного регіону України показали, що саме прикордонні області регіону мають значно вищий рівень залучення до системи зовнішньоекономічних зв'язків (Закарпатська - Квр = 30,7%, Львівська - Квр = 25,7%, Волинська - Квр = 20,8%, Івано-Франківська - Квр = 24,8%) від загальносереднього значення даного показника по Україні (20,8%). Проведений аналіз підтверджує значний вплив прикордонного розташування на інтенсивність залучення регіону до міжрегіонального співробітництва.
Автором виявлено причини недовикористання наявного потенціалу міжрегіональної співпраці в межах організаційних форм управління транскордонним співробітництвом (єврорегіонів, СЕЗ, міжнародних транспортних коридорів): їх нечітка стратегія розвитку, недосконалість нормативно-правової бази міжрегіонального та транскордонного співробітництва з українського боку та неузгодженість її з суміжними країнами, брак фінансових ресурсів, пов'язаний зокрема з обмеженістю доступу до коштів програми сприяння транскордонного співробітництва ЄС (PHARE, TACIS, INTERREG), складність координування та контролювання інвестиційних потоків.
Основна увага повинна приділятись перспективам участі областей Західного регіону України у спільних із регіонами країн ЦСЄ субрегіональних інтеграційних структурах (Карпатському єврорегіоні та Єврорегіоні “Буг”), які виконуватимуть роль базових інституцій транскордонного співробітництва, сприятимуть перетворенню спонтанних транскордонних контактів у систему стійких економічних зв'язків, реалізації проектів транснаціонального значення.
У третьому розділі “Шляхи та механізми активізації міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону” сформульовано стратегічні пріоритети залучення прикордонного регіону до міжрегіонального економічного співробітництва, запропоновано організаційно-економічний механізм регулювання міжрегіонального співробітництва, визначено напрямки оптимізації міжрегіонального співробітництва Західного регіону України.
В роботі визначено стратегічні цілі та пріоритети міжрегіонального співробітництва Західного регіону України. Для їх досягнення потрібен цілеспрямований вплив на розвиток взаємодії прикордонних регіонів, який вимагає формування цілісної системи регулювання міжрегіонального співробітництва і передбачає поступове перенесення основної ваги з центральних органів виконавчої влади на регіони та нижчі ієрархічні рівні.
Встановлено, що забезпечити швидке та найбільш результативне залучення прикордонного регіону до міжрегіональної та транскордонної співпраці зможе лише організаційно-економічний механізм регулювання міжрегіонального співробітництва, дія якого спрямовуватиметься на трансформацію міжрегіональних зв'язків Західного регіону України із країнами ЦСЄ з економічних відносин із переважанням зовнішньої торгівлі, що має місце на сучасному етапі, у інвестиційно-виробничі, що найбільше відповідатиме ідеї стратегічного партнерства.
Основними напрямками раціоналізації організаційної системи механізму є вдосконалення нормативно-правового забезпечення та його узгодження з країнами-партнерами, забезпечення дієвої структури управління (створення органу для координації міжрегіонального співробітництва та транскордонної співпраці на загальнодержавному рівні та напівдержавної структури за участю представників суб'єктів міжнародного регіонального співробітництва України), покращення обліку і контролю через впровадження системи моніторингу міжрегіонального співробітництва, впровадження стратегічного планування та прогнозування, підвищення значення інституцій ринкової інфраструктури (створення спільних комерційних банків, аудиторських, консалтингових, маркетингових компаній).
Якісне оновлення економічної складової механізму регулювання міжрегіонального співробітництва повинно відбуватись шляхом підвищення ефективності реалізації функцій, які покладені на нього: покращення фінансового забезпечення розвитку міжрегіонального співробітництва; заохочення суб'єктів господарської системи регіону до участі в організаційних та економічних формах міжрегіонального співробітництва через активізацію економічних та фінансових важелів.
Вдосконалення системи фінансового забезпечення міжрегіонального співробітництва відбувається завдяки: 1) залученню недержавних джерел формування фінансових ресурсів (коштів підприємців та населення, іноземного капіталу, коштів міжнародних фінансових організацій); 2) переходу від державного фінансування до кредитування проектів та програм міжрегіонального співробітництва (тобто повинна передбачатись повна фінансова відповідальність за результати своєї діяльності, оскільки при кредитуванні надані фінансові ресурси підлягають обов'язковому поверненню); 3) дотриманню принципу
Рис.2. Модель регулювання процесів залучення
Західного регіону України до мезорегіональної інтеграції
адресності фінансування (фінансуванню підлягають лише деякі соціальні, екологічні та інші програми міжрегіонального співробітництва, які належать до державних цільових програм).
У дисертації запропоновано модель регулювання процесів залучення Західного регіону України до мезорегіональної інтеграції (рис.2.) через встановлення міжрегіональних зв’язків, які реалізуються в різних організаційних формах. Визначальну роль в даній моделі відведено організаційно-економічному механізму регулювання міжрегіонального співробітництва, який методами правового регулювання, адміністративного регулювання, фінансового забезпечення та економічного і фінансового стимулювання сприяє залученню Західного регіону України до процесів мезорегіональної інтеграції, тобто створює політико-правові та організаційно-економічні умови, в яких діють суб'єкти регіональної господарської системи.
Основними механізмами, здатними забезпечити формування ефективних міжрегіональних інвестиційно-виробничих зв’язків, визначено міжрегіональне кооперування та кооперацію, які можуть знайти застосування у виробничому, фінансовому та бюджетному секторах національної економіки. Міжрегіональне кооперування та кооперація, з одного боку, розглядаються як самостійний механізм, що сприятиме скороченню економічного розриву між Україною і країнами ЦСЄ, а, з іншого – як такий, що створить передумови інтеграції України в європейську і світову економіку. У дисертації доведено, що пріоритети міжрегіонального інвестиційно-виробничого співробітництва Західного регіону України та регіонів країн ЦСЄ обумовлені насамперед процесами розширення ЄС і вступу до нього деяких з цих країн. З огляду на це, стратегічними цілями інвестиційно-виробничої співпраці на транскордонному рівні визначено наступні: впровадження проектів з удосконалення прикордонної і транспортної інфраструктури; створення дієвої регіональної інноваційної системи; розв'язання екологічних та соціальних проблем; розбудова туристичної інфраструктури; розвиток інвестиційних відносин в сфері малого та середнього бізнесу.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми теоретичних підходів до дослідження міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону в сучасних геополітичних та геоекономічних умовах, що має певне значення для соціально-економічного розвитку регіону, для раціонального формування та ефективної реалізації регіонального зовнішньоекономічного потенціалу, зокрема у співпраці із регіонами суміжних країн. В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1.
Становлення України як незалежної держави здійснюється за умов посилення економічної глобалізації та регіоналізації, зумовлює специфіку геополітичної та геоекономічної спрямованості її зовнішньоекономічних відносин в цілому та міжнародного регіо-нального співробітництва зокрема. Збільшення ефективності сучасних міжрегіональних зв'язків та орієнтація на формування інвестиційно-виробничих взаємовідносин Західного регіону України з регіонами країн ЦСЄ (стратегічними партнерами України) забезпечить прискорення входження України у європейський економічний простір і ефективне функціонування економіки її регіонів у міжнародному поділі праці.
2.
Мезорегіональна інтеграція може отримати розвиток лише в середовищі, що володіє ознаками системної цілісності. Історично-географічні, політичні, господарські, соціально-економічні передумови залучення прикордонних регіонів до міжрегіонального співробітництва визначають єдність регіонів та економічну доцільність підтримки контактів у нових геополітичних умовах.
3.
Аналіз геополітичного, природно-ресурсного, соціально-економічного чинників потенціалу Західного регіону України дозволив визначити його експортний потенціал як основу залучення регіону до процесів міжрегіонального співробітництва. Галузями експортної орієнтації, які володіють потенціалом конкурентоспроможності на ринку країн ЦСЄ є сільськогосподарське машинобудування, автомобільна промисловість, електронна та електротехнічна промисловість, хімічна промисловість, рекреаційно-туристичні та лікувально-оздоровчі комплекси, легка промисловість, харчова промисловість.
4.
Взаємна зацікавленість Західного регіону України та регіонів країн ЦСЄ у розвитку торговельної співпраці детермінувала стабільне зростання зовнішньоторговельного обороту, що, однак, супроводжується такими негативними явищами як неефективна структура експорту-імпорту, висока частка нелегальних торговельних операцій. Основними вимогами раціоналізації міжрегіональних торговельних зв'язків визначено перехід від торговельних до інвестиційно-виробничих взаємозв'язків, вдосконалення галузевої структури економіки та експорту, узгодження торговельного режиму з вимогами ЄС. Підвищенню ефективності міжрегіональної торговельної співпраці сприятиме оптимізація структури експорту-імпорту на основі ранжування товарів та товарних груп за рівнем відносної / абсолютної ефективності.
5.
Незважаючи на високу зацікавленість у залученні іноземного капіталу в області Західного регіону України, інвестиційна складова міжрегіонального співробітництва із регіонами країн ЦСЄ не відповідає вимогам стратегічного партнерства. Чинниками, що заважають ефективному міжрегіональному інвестиційному співробітництву є недосконалий режим іноземного інвестування в Україні, високі трансакційні витрати, високий рівень економічних ризиків в Україні.
6.
Доведено, що недосконалість системи фінансового забезпечення міжрегіонального співробітництва є причиною його недостатньої ефективності. Тому автор запропонував методичний підхід до оцінки ефективності системи фінансового забезпечення міжрегіонального співробітництва, який враховує результативність дії окремих складових цієї системи, а саме: залучення недержавних джерел формування фінансових ресурсів, акумуляцію коштів і цільовий розподіл фінансових ресурсів.
7.
Досягненню стратегічних цілей та пріоритетів міжрегіонального співробітництва сприятиме формування цілісної системи регулювання міжрегіонального співробітництва, в основу якої закладено поступове перенесення основної ваги з центральних органів виконавчої влади на регіони та нижчі ієрархічні рівні.
8.
Основними напрямками раціоналізації організаційно-економічного механізму регулювання міжрегіонального співробітництва визначено: вдосконалення нормативно-правового забезпечення, адміністративного регулювання, покращення системи обліку та контролю, підвищення значення інституцій ринкової інфраструктури, впровадження стратегічного планування, покращення фінансового забезпечення, фінансового регулювання та активізацію економічного стимулювання. Дієвість даного механізму забезпечується за умов поєднання двох аспектів: наявності чіткої системи управлінських структурних підрозділів, які впливають на визначення умов функціонування суб'єктів міжрегіонального співробітництва, узгодженість економічної взаємодії держави і регіону для забезпечення інтересів розвитку міжрегіонального співробітництва.
9.
Оптимізація міжрегіональної співпраці Західного регіону України забезпечуватиметься через такі механізми: розвиток міжнародного кооперування та кооперації; стимулювання інвестиційних потоків через застосування інструментів організаційно-економічного механізму регулювання міжрегіонального співробітництва; підвищення ефективності функціонування організаційних форм міжрегіонального співробітництва, зокрема єврорегіональних структур. Реалізація даних механізмів забезпечить ущільнення міжрегіональних інвестиційно-виробничих зв'язків країн-партнерів, скорочення економічного розриву між ними.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Коцан І.З. Зовнішньоекономічна співпраця Західного регіону України з країнами Центральної та Східної Європи // Регіональна економіка. – 2001. - №1.- С. 204-213.
2.
Коцан І.З. Особливості регіональної інвестиційної політики країн Заходу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону. Щорічник наукових праць. Випуск ХІ. – Львів: ІРД НАН України, 2000. – С. 46-54.
3.
Коцан І.З. До питання об'єктивного обліку зовнішньоекономічної діяльності України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Застосування статистичних методів (регіональний аспект). Щорічник наукових праць. Випуск Х. – Львів: ІРД НАН України, 1999. – С. 147-150.
4.
Коцан І.З. Залучення зарубіжних фінансових ресурсів в економіку України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів. Щорічник наукових праць. Випуск V. – Львів: ІРД НАН України, 1998. – С. 181-187.
5.
Коцан І.З. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного співробітництва Західного регіону України з країнами Центральної та Східної Європи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Clovek v suradniciach multidimenzialnej spolnocnosti”. – Presov: Mona Con, 2000. – С. 195-201.
6.
Коцан І.З. Участь регіонів України у зовнішньоекономічній політиці // Матеріали доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми”. – Львів, 1998. – С. 308-311.
Анотація
Сторонянська І.З. Організаційно-економічні основи міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону (на прикладі Західного регіону України). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.
Дисертаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню передумов, факторів і організаційних форм міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону в сучасних геополітичних та геоекономічних умовах, а також розробці методологічних підходів та практичних напрямків залучення прикордонного регіону до процесів мезоінтеграції.
У дисертації проводиться системний аналіз міжрегіональної економічної співпраці Західного регіону України із регіонами країн ЦСЄ у європейському векторі зовнішньоекономічних відносин, виявляються основні причини низької ефективності торговельної та інвестиційної складових міжрегіонального співробітництва, обґрунтовується доцільність переходу до інвестиційно-виробничих зв'язків. Запропоновано модель регулювання процесів залучення Західного регіону України до мезорегіональної інтеграції. Визначальна роль в даній моделі відводиться організаційно-економічному механізму регулювання міжрегіонального співробітництва, який методами правового регулювання, адміністративного регулювання, фінансового забезпечення та економічного і фінансового стимулювання сприяє залученню Західного регіону України до процесів мезорегіональної інтеграції, тобто створює політико-правові та організаційно-економічні умови, в яких діють суб'єкти регіональної господарської системи.
Ключові слова: міжрегіональне співробітництво, транскордонне співробітництво, мезорегіональна інтеграція, прикордонний регіон, регулювання міжрегіонального співробітництва.
Аннотация
Сторонянская И.З. Организационно-экономические основы межрегионального сотрудничества пограничного региона (на примере Западного региона Украины). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01. – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2002.
Диссертационная работа посвящена научному исследованию предпосылок, факторов и организационных форм межрегионального сотрудничества пограничного региона в современных геополитических и геоэкономических условиях, а также разработке методологических подходов.
и практических рекомендаций привлечения пограничного региона к процессам мезоинтеграции.
В диссертации проводится системный анализ межрегионального экономического сотрудничества Западного региона Украины с регионами стран ЦВЕ в европейском векторе внешнеэкономических отношений, обнаруживаются основные причины низкой эффективности торговой и инвестиционной составных межрегионального сотрудничества, подчеркивается целесообразность перехода к инвестиционно-производственным связям. Предложена модель регулирования процессов привлечения Западного региона Украины к мезорегиональной интеграции. Определяющая роль в данной модели отводится организационно-экономическому механизму регулирования межрегионального сотрудничества, который методами правового регулирования, административного регулирования, финансового обеспечения и экономического и финансового стимулирования оказывает содействие привлечению Западного региона Украины к процессам мезорегиональной интеграции, то есть создает политико-правовые и организационно-экономические условия, в которых действуют субъекты региональной хозяйственной системы.
Ключевыми механизмами оптимизации межрегионального сотрудничества определены международное и межрегиональное кооперирование и кооперация, которые могут найти применение в реальном, финансовом и бюджетном секторах национальной экономики. Межрегиональное кооперирование и кооперация рассматриваются как самостоятельный механизм, который будет оказывать содействие сокращению экономического разрыва между Украиной и странами ЦВЕ, а также что обеспечит формирование цепи “Украина - страны ЦВЕ - ЕС”.
Приоритетами инвестиционно-производственного сотрудничества на трансграничном уровне выделяются: внедрение проектов по усовершенствованию приграничной и транспортной инфраструктуры; создание действенной региональной инновационной системы; решение экологических и социальных проблем; развитие туристической инфраструктуры; развитие инвестиционных отношений в сфере малого и среднего бизнеса.
Ключевые слова: межрегиональное сотрудничество, трансграничное сотрудничество, мезорегиональная интеграция, пограничный регион, регулирование межрегионального сотрудничества.
Summary
Storonjanska I.Z. Organizational-economic grounds of regional cooperation of border region (on the example of West region of Ukraine.
The thesis for candidate’s degree by speciality 08.10.01. – Allocation of productive forces and regional economic. – The Institute of regional researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2002.
Dissertation is devoted to research of theoretical grounds and development of the methodological approaches for formation and development of regional cooperation in conditions of globalization and regionalization.
The specificity of regional economic cooperation of West region of Ukraine and regions of East-Central Europe countries is determined. There are grounded the major factors of border regions integration. Directions of increase of efficiency of regions interactions in an economic sphere are formulated. The system of regulation of regional and transborder cooperation is considered, and the main ways of improvement of organizational-economic mechanism of regulation of cooperation are proposed. The main outcomes of work have founded a practical embodiment in methodical maintenance of organization of the border regions cooperation.
Key words: regional cooperation, transborder cooperation, subregional integration, border region, regulation of regional cooperation.
