КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

С п і в а к

Л ю д м и л а С а в е л і в н а

УДК 330.12

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01. – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету

Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Малий Іван Йосипович,

Київський національний економічний університет

професор кафедри політичної економії

обліково-економічних факультетів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Варналій Захар Степанович

професор кафедри економічної теорії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченко;

Апарат Ради Національної безпеки і оборони України,

керівник управління економічної безпеки

кандидат економічних наук, доцент

Лич Володимир Миколайович

завідувач кафедри економічної теорії

Київського університету будівництва і архітектури;

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань

Європейської інтеграції України,

перший замісник директора інституту

Провідна установа: Львівська комерційна академія Укоопспілки, кафедра економічної теорії, м. Львів

Захист відбудеться “15” квітня 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.006.03 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.201

Автореферат розіслано “14” березня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор А.Е.Фукс

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сфера послуг, започаткування активного розвитку якої припадає на першу половину 60-х років ХХ ст., на сьогодні виступає важливим сектором економіки розвинутих індустріальних країн. З іншого боку – кінець ХХ ст. характеризується переходом постсоціалістичних країн до ринкової економіки. Трансформація командно-адміністративної моделі в ринкову та експансія сфери послуг висунули перед вітчизняною економічною теорією обґрунтування проблеми формування ринку послуг в перехідній економіці.

Заперечення продуктивної праці в сфері послуг радянською економічною наукою призвело до недооцінки її ролі в створенні валового внутрішнього продукту (ВВП), внаслідок чого сформувались диспропорції між сферою виробництва та сферою послуг, що були успадковані економікою України. Економіка дефіциту командно-адміністративної системи та соціальні втрати від радикального реформування вкрай загострили проблеми сервізації економіки, тим самим актуалізували необхідність дослідження проблеми формування ринку послуг в трансформаційній економіці.

Окрім вищезазначених внутрішніх чинників необхідності наукової розробки питань розвитку сфери послуг, її актуальність обумовлюється й суто зовнішніми факторами. Різке зростання питомої ваги сфери послуг у ВВП індустріально розвинутих країн характеризує високий рівень її розвитку та значимість в задоволенні потреб людини в цих країнах. Розгалужена інфраструктура ринку послуг, особливо таких її секторів як освіта, наука, медицина, інформація тощо відкриває нові горизонти підвищення продуктивності праці, зростання кваліфікації, скорочення соціальних витрат, збереження інтелектуального потенціалу. Змінюється система цінностей, а отже міняється й значимість кожного названого елемента в корзині задоволення потреб людини. Такі поняття як потреби, блага, товари, діяльність, послуги сьогодні вимагають уточнення з точки зору їх співвідносності та виконуваних ними функцій в сучасній економіці. Ці та інші питання все гостріше стають перед економічною наукою.

В історії економічної думки питання сфери послуг займають специфічне місце. Характеристику окремих аспектів сфери послуг можна вже знайти в працях Дж.Бастіа, А.Сміта, Ж-Б.Сея, К.Маркса, А.Маршалла та інших. Обгрунтування тези про зростання ролі сектора послуг в розвитку сучасної економіки знаходить своє підтвердження в працях таких зарубіжних вчених як Дж. Белл, З.Бжезінський, Дж.Гелбрейт, П.Друкер, М.Кастельє К.Кларк, У.Ростоу, А.Тоффлер та ін. Представники концепції індустріального і постіндустріального суспільства відводять сфері послуг продуктивну роль в економічному прогресі. Активно відстоює необхідність та структуру ринку послуг Ф.Хайєк. Окремі питання становлення ринкових відносин в сфері послуг в трансформаційній економіці розглянуто в працях таких російських та українських вчених, як Є.Агабаб’ян, А.Бабич, В.Базилевич, Т.Блінов, Б.Бреєв, З.Варналій, Л.Верховодова, М.Войнаренко, О.Гаврилюк, Ю.Головін, М.Долішній, В.Жамін, Є.Жильцова, Г.Журавльов, В.Козак, Т.Корягіна, О.Кочерга В.Куценко, В.Левичева, А.Мельник, Є.Песоцька, В.Проскуряков, В.Рубе, В.Рутгайзер, В.Новиков, А.Новосьолов, В.Тихомирова, А.Челенков, В.Юхименко, В.Яковлева та ін. Аналіз опублікованих робіт, матеріалів наукових конференцій і дискусій, присвячених дослідженню цієї багатогранної проблеми, показав, що вона має ще багато недосліджених теоретичних питань та невирішених практичних проблем.

Передовсім немає жодної дисертаційної роботи, яка була б присвячена політекономічному аналізу проблем становлення, функціонування та державного регулювання ринку послуг як органічно цілісного сектору національної економіки. Дослідники в основному приділяють увагу статистично-емпіричному аналізу розвитку окремих видів послуг в економіці України та інших країн. Підсумовуючи, можна зазначити, що в економічній літературі фактично відсутні спеціальні комплексні політекономічні дослідження ринку послуг, тому тема дисертаційного дослідження є актуальною і необхідною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного уніерситету за темою “Теоретичні проблеми становлення нової економічної системи в Україні” (реєстраційний номер №0198V00078210). Особисто автором підготовлено розділ “Теоретичні основи формування ринку послуг в трансформаційній економіці”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування процесу становлення ринку послуг в трансформаційній економіці України та висвітлення закономірностей, структури і динаміки співвідношення попиту та пропозиції на послуги, визначення ролі держави в регулюванні соціально значимих послуг.

Реалізації мети передбачає вирішення наступних задач:

-

-

-

-

-

-

-

Предмет дослідження – ринкові відносини сфери послуг у трансформаційній економіці України.

Об’єкт дослідження – сфера послуг в трансформаційній економіці України.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ринку послуг виконано на основі використання системи економічних законів та наукових принципів, розроблених філософією та економічною теорією. До яких слід віднести принципи діалектики, асиметричності та нелінійності розвитку, теорії трудової вартості та неокласичного синтезу, концепції “індустріального” та “постіндустріального” суспільства, методологію міжгалузевого балансу та системи національних рахунків, соціогенетичного та антропологічного пізнання.

Інформаційною базою дослідження є наукова монографічна література вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, статистичні щорічники, національні рахунки, офіційні матеріали і документи Держкомстату України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Національного банку України, Європейского центру макроекономічного аналізу України, публікації ООН, Світового банку та Міжнародного валютного фонду.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність полягає не тільки в теоретичному обґрунтуванні особливих ознак послуги як товару, класифікації видів послуг та значимості кожного з них в економічному зростанні, а й в розробці конкретних пропозицій щодо напрямів та фінансового забезпечення розвитку ринку послуг в трансформаційній економіці України, його структуризації в залежності від платоспроможного попиту, розміщення населення та індустріального рівня розвитку окремих регіонів, державного регулювання соціально значимих послуг. Підготовлена автором доповідна записка з проблем формування ринку послуг в економіці України була використана Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України при розробці Комплексної програми розвитку внутрішнього ринку (довідка №А-814 від 8 листопада 2001 року). Авторські пропозиції щодо створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку та сприяння розвитку фінансових послуг були враховані при підготовці до розгляду в другому читанні Податкового кодексу України, який був прийнятий Верховною Радою України (довідка Національного банку України № 12-208/207-1236 від 15.02.2002 року).

Основні теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційного дослідження були використані автором при викладанні студентам Львівського банківського інституту наступних дисциплін: політичної економії, теорії фінансів, страхових послуг, а також при підготовці навчального посібника, методичних вказівок та планів семінарських занять з дисципліни “Ринок фінансових послуг” (довідка

№ 01-15/197 від 21.05.2001 року).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і результати, які мають місце у дисертації, доповідалися автором на засіданні “круглого столу”: “Проблеми державної політики підтримки малого підприємництва в Україні” (Київ, 8 квітня 1999 року, Інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України); на Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття” (Київ, 1-2 березня 2000 року, КДТЕУ); на Міжнародній науково-практичній конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)” (Київ, 26-27 квітня 2000 року, КНЕУ); на Національній науково-практичній конференції “Проблеми економічного зростання” (Феодосія, 24-25 травня 2001 року); на Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти” (Київ, 25-26 жовтня 2001 року, КНЕУ), а також на засіданнях теоретичних семінарів кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів КНЕУ та кафедри банківських дисциплін Львівського банківського інституту.

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,9 друкованих аркуша, з них 4 – у наукових фахових виданнях, 2 – матеріали конференції.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації включає 170 сторінок. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел з 125 найменувань. У тексту дисертації розміщено 11 таблиць на 11 с. та 7 рисунків на 7 с. Дисертація має також 1 додаток, що складається з 6 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробки, мета, предмет, задачі, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У розділі 1 “Суть, місце та функціональна роль послуги в економічній системі” визначено субстанцію послуги, її економічну суть як специфічного товару, функціональну роль послуги в забезпеченні добробуту людини та підвищенні її кваліфікаційного рівня. Розкрито структурну динаміку сфери послуг, її зростаючу роль в розвитку економіки.

У реферованому розділі на основі теорії трьох секторів народного господарства К.Кларка, згідно якої до первинного сектору відноситься сільське господарство та добувна промисловість, до вторинного – обробна промисловість і до третинного – сектор послуг, зроблено висновок про постійно зростаючу роль сфери послуг в розвитку економіки. На думку Дж.Гелбрейта в “новому індустріальному суспільстві” роль ключового чинника виконує “техноструктура”, в якій одне з провідних місць займає сфера послуг, збурення розвитку виробничих послуг М.Кастельє називає “стратегічними, для нової економіки, постачальниками інформації і джерелом підвищення продуктивності і ефективності компаній”, а “третю хвилю” А.Тоффлер оцінює як формування “нової особистості” що орієнтована на духовні цінності, на співробітництво з природою.

Найбільш суттєвим моментом розширення сфери послуг є нове уявлення про зміст складових якості і рівня життя (здоров’я, харчування, житло, приватну власність, включаючи одяг та взуття, послуги, культурне забезпечення, умови праці, соціальне забезпечення, соціально-побутові умови тощо). Ставлячи в центр суспільної діяльності людину, а не матеріальність світу та виробництва, сучасна економічна наука висуває соціума в якості кінцевого соціально-економічного розвитку, що визначає весь комплекс перетворень соціально-економічного та екологічного аспектів. Людство все більше усвідомлює міру своєї людської принагідності, долаючи вузькоматеріальні підходи до визначення умов життя. Сучасні тенденції в розвитку споживання, що супроводжуються підвищенням добробуту та зміною структури споживчих пріоритетів, характеризуються різким зростанням ролі послуг в системі потреб людини. При вирішенні проблеми матеріального забезпечення людини більш вагомішого значення набувають культурні, моральні та духовні цінності. Цінності та потреби складають субстанцію, мотиваційний момент розвитку сфери послуг на сучасному етапі.

Сучасна науково-технічна революція та інформаційна експансія викликали скорочення зайнятих не тільки в сфері сільського господарства, а й в промисловості. В зв’язку з цим різко зростає послугоємність валового внутрішнього продукту (ВВП). Послугоємність – як економічна категорія, виражає, з одного боку, структурні галузеві зміни у національній економіці, в якій роль сфери послуг по відношенню до сфери матеріального виробництва постійно зростає, а з другого - кількісний вираз цієї категорії відображає питому вагу послуг у виробництві ВВП.

В дисертації дано визначення послуги – товару, як результату корисної економічної діяльності людей, що не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби людей. У порівнянні з товарами виробничої сфери, послуга - товар, характеризується наступними особливостями:

-

-

-

-

-

В процесі дослідження економічної сутності, специфіки та структури сфери послуг, використано методологію взаємозалежності між благом, цінністю, корисністю, діяльністю, задоволенням потреб. Використання категорії “благо” дає можливість відійти від конкретної речової чи неречової форми результату праці і аналізувати усі сфери економічної діяльності.

При застосуванні такого поняття сфера послуг може виділятись не за результатом праці, яка витрачається в ній, а по функціональному напряму її здійснення, що дозволяє простежити її відмінності від інших секторів економіки. По-перше, якщо виробництво товарів здійснюється для споживачів, яких неможливо конкретно виділити і персоніфікувати, то надання послуги здійснюється за умови чітко визначеного споживача. Процес праці у сфері послуг здійснюється для конкретного об’єкта послуг, на конкретний попит окремої людини, підприємства, а то й держави. Специфіка послуги виявляється в тому, що її пропонування існує на ринку, але процес праці не здійснюється, поки не буде пред’явлено конкретний попит на неї. По-друге, досить часто в сфері послуг процес праці і процес споживання її результатів співпадають у часі і просторі. Це в першу чергу стосується таких підсистем сфери послуг як охорона здоров’я, освіта тощо.

В дисертації, на основі узагальнення сучасної методології статистики класифікації послуг (Рис.), запропоновано структуризацію послуг з урахуванням різних критеріїв: Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД, ДК 009-96, затверджена наказом Держстандарту України від 22.10.1996р. за №441), джерела оплати за послугу, характеру споживання та інституціональної структури споживачів тощо. В розвитку сфери послуг виявлено тенденцію зростання ринкових послуг, а також освітянських та інформаційних послуг.

У розділі 2 “Ринок послуг: механізм становлення та функціонування в трансформаційній економіці” досліджуються ринкові чинники визначення ціни, особливості взаємодії виробника і споживача послуг, їх специфіку по відношенню до уречевленого товару, виявлено тенденції формування ринкових (платних) та неринкових послуг в трансформаційній економіці України, окреслено протиріччя та проблеми в теоретичному та практичному аспектах.

Доведено, що рух послуг від виробника до споживача в реальному процесі відчуження неречового корисного ефекту, споживчої вартості послуги в обмін на речовий еквівалент – гроші споживача, який представляє собою акт купівлі-продажу, аналогічний будь-якому іншому обміну благ, але, оскільки товарний обіг на ринку послуг приймає форму руху більшою частиною неосяжних благ, або речових лише за формою, то виникає специфіка самого процесу товарно-грошового обміну в сфері послуг.

На основі порівняльного аналізу розвитку сфери послуг в Україні та інших країн зроблено наступні висновки щодо проблем становлення ринку послуг. По-перше, домінування у вітчизняній економічній науці поділу праці на продуктивну і непродуктивну, заперечення продуктивної ролі сфери послуг у створенні ВВП, абсолютизація ролі сфери матеріального виробництва вкрай загострили проблему диспропорцій між секторами економіки, де послугам відводилась роль додатку в діяльності промислових підприємств. По-друге, з точки зору сервісної економіки в західних розвинутих країнах, в Україні індустріальна база сфери послуг знаходиться на низькому рівні. По-третє, в умовах переходу економіки України від адміністративно-командної моделі до системи з використанням ринкових важелів необхідно сформувати ринковий механізм задоволення потреб в послугах.

На основі аналізу статистичних даних (Табл.) зроблено висновок, що в економіці України збільшення частки сфери послуг обумовлено не стільки позитивними зрушеннями, скільки деструктивними процесами та явищами, що відбувалися в економіці протягом 1990-1999 рр., а саме: індекси продукції

Таблиця

Динаміка та структура платних послуг за видами в економіці України (%) Статистичний щорічник України за 2000 рік. // Державний комітет статистики України / Під ред. О.Г.Осауленка.- К.: Техніка, 2001.- С..30, 31, 51-55, 266..

Показник | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

ВВП (у фактичних цінах)

млн. грн. | 5452 трлн.крб. | 81519 | 93365 | 102593 | 130442 | 172952

Кількість зайнятих, всього (млн. чол.) | 23,7 | 23,2 | 22,6 | 22,3 | 21,8 | 21,3

Кількість зайнятих у сфері послуг (млн. чол.) | 5,3 | 5,2 | 5,2 | 4,9 | 4,9 | 4,6

Платні послуги населенню (у фактичних цінах) млрд. грн. | 3,7 | 7,6 | 9,3 | 9,8 | 11,6 | 15,8

Частка окремих послуг у всіх платних послугах населенню ( %)

Побутові | 9,7 | 7,7 | 7,7 | 7,3 | 7,2 | 6,6

Пасажирський транспорт | 23,1 | 20,3 | 18,8 | 19,6 | 19,0 | 17,4

Зв’язок | 7,2 | 7,5 | 8,6 | 10,8 | 11,7 | 12,0

Житлово-комунальні | 40,9 | 47,9 | 47,8 | 44,1 | 43,1 | 45,3

Виховання та освіта | 1,2 | 2,9 | 4,2 | 6,2 | 7,7 | 8,1

Культура відпочинку та розваг | 1,1 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,8 | 0,3

Туристично-екскурсійні | 1,8 | 1,1 | 0,7 | 0,6 | 0,5 | 0,5

Фізична культура та спорт | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1

Охорона здоров’я | 1,1 | 1,1 | 1,2 | 1,3 | 1,1 | 1,1

Санаторно-курортні й оздоровчі | 10,1 | 7,4 | 6,5 | 6,1 | 5,2 | 4,6

Правові, установи банків України, посередницькі послуги при приватизації, купівлі, продажу й обміну нерухомості та власного майна |

0.9 |

1,0 |

1,2 |

1,2 |

0,9 |

1,2

промисловості, сільського господарства та капітальних вкладень падали швидше, ніж у сфері послуг; ціни на послуги зростали швидше, ніж ціни на товари; скороченням потреб у транзитних послугах; невідповідністю рівня державних витрат на неринкові послуги рівню розвитку економіки; зниженням рівня життя основної маси населення.

У дисертації обґрунтовано і сформульовано основні тенденції розвитку ринку послуг в Україні. До таких автор відносить: зниження обсягів надання окремих видів послуг за рахунок скорочення фінансування неринкових послуг, зокрема соціальних та наукових; зміну структури попиту населення на платні послуги за рахунок збільшення частки житлово-комунальних і скорочення транспортних, санаторно-курортних та оздоровчих; швидке заміщення неринкових послуг ринковими в освіті та медицині; збільшення розриву між платоспроможним попитом і потужностями підприємств сфери послуг.

Обгрунтовано, що на ринок послуг мають вплив економічні і неекономічні фактори. Традиційні економічні фактори для виробництва товару-продукту (рівень доходів, цін, якість і асортимент, місце проживання споживача, можливість транспортної комунікації тощо), досить специфічно обумовлюють пошук і вибір відповідного виробника в сфері послуг.

На основі теорії ринку про диференційованість продукту зроблено висновок, що ціноутворення у сфері послуг пов’язано з відмінностями товару-послуги за фізичними якостями, рівнем обслуговування, географічним розміщенням, наявністю інформації чи суб’єктивному сприйняттю клієнтом цінностей. Цінність (корисність) послуги перемінна, рухома, перехідна в залежності від критеріїв її вибірковості і ієрархічності, що й визначає особливості ринку послуг у порівнянні з іншими ринками товарів:

по-перше, високою диференціацією продукту як за споживчими характеристиками (горизонтальна диференціація), так і за рівнем якості (вертикальна диференціація);

по-друге, високою чутливістю до економічної кон’юнктури і коротким періодом реагування на її зміни; суттєвістю фактора сезонності; значністю впливу реклами, моди, інформованості;

по-третє, широкою ємністю ринку і абсолютними перевагами уже діючих в галузі підприємств стосовно витрат по наданню послуг і переваг обслуговування зі сторони споживачів;

по-четверте, наявністю “інформаційної асиметрії” виробника і споживача, нестандартності їх поведінки, високого рівня невизначеності результату в порівнянні з ринками товарів – продуктів уречевленої форми;

по-п’яте, присутністю на ринку послуг соціально значимих благ (житло, освіта, медицина, культура, соціальне забезпечення), виробництво і реалізація яких повинно здійснюватись під визначальним впливом регулюючої ролі держави і при фінансуванні з громадського сектору.

Деталізація вищеназваних особливостей ринку послуг може бути корисною для аналізу змістовної специфіки даного ринку, його атрибутивних характеристик.

У розділі 3 “Державне регулювання ринку послуг” обґрунтовується необхідність та напрямки державного регулювання ринку послуг в трансформаційній економіці, стандартизації послуг та їх фінансового забезпечення з точки зору задоволення потреб людей та їх всестороннього розвитку.

Аналіз формування ринку послуг в трансформаційній економіці України дозволив зробити дисертанту висновок про існування перекосів та диспропорцій з точки зору виробництва різних видів послуг на одну особу населення, їх регіональну нерівномірність та недоступність до соціально значимих послуг бідних верств населення. Ці та інші чинники обумовлюють необхідність державного регулювання ринку послуг.

В дисертації обґрунтовано наступні напрями державного регулювання: по-перше, підвищення доходів населення, що сприятиме зростанню платоспроможного попиту на послуги, а значить - зростанню обсягів окремих видів послуг. Цьому може сприяти підвищення мінімальної заробітної плати, залучення недекларованих доходів громадян, зміна у системі оподаткування фонду заробітної плати (для роботодавців) і особистих доходів громадян з метою зменшення ставок податку і визначення реального неоподатковуваного мінімуму, що забезпечує прожитковий мінімум. Важливим на цьому шляху буде перехід від оподаткування брутто доходу до оподаткування нетто доходу (за вилученням обов'язкових витрат, без яких отримання доходу неможливе).

По-друге, при формуванні політики у сфері послуг важливо визначити пріоритетність окремих секторів послуг, перспективних для України з точки зору загального розвитку світового ринку послуг:

-

-

-

-

-

-

-

-

По-третє, необхідне державне регулювання телекомунікаційних і фінансових послуг, так як за умови лібералізації ринків цих послуг в Україні може бути створено серйозне конкурентне середовище з боку нерезидентів, а слабкість інститутів фінансового посередництва (фінансових послуг) створює значні перешкоди для економічного зростання. Запровадження прозорої та прогресивної податкової політики в секторі фінансових послуг сприятиме перерозподілу доходів між групами населення та вивільнятиме кошти для розширення виробництва інших видів послуг.

По-четверте, враховуючи важливу роль, яку мають транспортні послуги для розвитку торгівлі, зокрема експорту товарів, а також стратегічну мету утвердження України як транзитної держави, держава повинна інвестувати розвиток трубопровідного, морського, річкового, авіаційного, залізничного та автомобільного транспорту. Певні конкурентні переваги Україна має у сфері послуг космічного транспорту. Завдяки технологічним можливостям та потенціалу в галузях літако- і суднобудування, Україна має хороші перспективи у розвитку додаткових транспортних послуг, пов'язаних з ремонтом і обслуговуванням.

По-п’яте, необхідно спростити бюрократичний механізм залучення іноземних інвестиції, які надходять у сектори послуг, так як вони сприяють розвитку місцевих ресурсів, збільшенню кількості висококваліфікованих спеціалістів, обізнаних у новітніх методах і технологіях. Необхідно враховувати, що відкритість секторів послуг для міжнародної конкуренції обумовлюється впливом на правовий режим і адміністративну практику у цій сфері таких факторів як:

-

-

-

У дисертації зроблено висновок, що поряд з розвитком ринкових принципів надання послуг населення, держава за допомогою активної фінансової політики повинна корегувати регіональні та міжгалузеві диспропорції розвитку послуг. В зв’язку з цим необхідна розробка програми найефективнішого використання бюджетних коштів на освіту, охорону здоров'я, культуру та науку; встановлення багатостороннього контролю за використанням коштів на неринкові послуги в бюджетах усіх рівнів; стабілізації суми витрат на соціально-культурні цілі в розрахунку на душу населення в постійних цінах протягом усього періоду; перехід до адресної цільової допомоги. До напрямків економічної політики слід віднести й розробку заходів по стимулюванню розвитку високоприбуткових галузей фінансових, кредитних та страхових послуг; захисту вітчизняного ринку культури та мистецтва, широке запровадження державних і приватних кредитів на отримання вищої освіти.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні місця і ролі сфери послуг в економіці, закономірностей становлення ринку послуг в трансформаційній економіці та необхідності державного регулювання.

Головні наукові та практичні результати роботи є такими:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

У наукових фахових виданнях:

1. Співак Л.С. Методологічні проблеми дослідження сфери послуг в умовах трансформації економіки України // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць. – К., 1999. – С.62-67. (0,4 друк. арк.)

2. Спивак Л.С. Финансовые услуги страхового бизнеса в сфере охраны здоровья // Финансовые услуги.- 1999.- № 3-4.- С.19-22.(0,4 друк.арк.)

3. Співак Л.С. Структуризація ринку послуг в перехідній економіці // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип.5 / Відп.ред. О.П.Степанов.- К.: КНЕУ, 2001. – С.148-153. (0,5 друк.арк.)

4. Співак Л.С. Суперечливість фінансового забезпечення розвитку сфери послуг // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки / Економічні науки.- 2001.- №4.- С.372-373 (0,3 друк.арк)

в інших виданнях:

1.Співак Л.С., Терещенко А.Н. Державне регулювання фондового ринку та послуг // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 1-2 березня 2000 р.- К.: КДТЕУ, 2000, ч.2.- С.152-154 (0,2 друк.арк.), (особисто здобувачу належить аналіз державного регулювання ринку послуг в перехідній економіці; обсяг авторської частини – 0,1 друк. арк.).

2.Співак Л.С. Зростання ролі сфери послуг в цивілізаційному розвитку // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання): Матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. 26-27 квітня 2000 р. / Відп.ред. І.Й.Малий, Н.О.Татаренко. – К.: КНЕУ, 2000.- С.283-285 (0, 2 друк.арк.)

АНОТАЦІЯ

Співак Л.С. Формування ринку послуг в трансформаційній економіці. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – економічна теорія.- Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

В дисертації розглядаються роль, місце та тенденції формування ринку послуг в трансформаційній економіці України. Визначено чинники зростаючої ролі сфери послуг в індустріально розвинутих країнах та обгрунтована необхідність прискореного її розвитку в економіці України. Виокремлено високу диференційованість товару-послуги в одному й тому ж виді діяльності сфери послуг, уточнено трактування послуги в економічній системі, мінливість та залежність ціноутворення від економічних та неекономічних факторів, від детермінованих якісних ознак послуги. Проаналізовано тенденції розвитку ринку послуг з точки зору видів діяльності у сфері послуг та в регіональному аспекті. Розроблено методологію статистичної класифікації видів послуг, їх виміру та порівняння з іншими сферами народного господарства. Розроблено шляхи поліпшення державного регулювання ринку послуг з метою забезпечення економічної стабільності та підвищення якості життя населення.

Ключові слова: блага, державне регулювання, діяльність, доходи, конкурентне середовище, платоспроможний попит, послуги, потреба, пропозиція, ринок, ціна, товар, трансформаційна економіка.

АННОТАЦИЯ

Спивак Л.С. Формирование рынка услуг в трансформационной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2002 год.

В диссертации рассматриваются роль, место и тенденции формирования рынка услуг в трансформационной экономике Украины. Определены факторы возрастающей роли сферы услуг в индустриально развитых странах, обоснована необходимость ускоренного ее развития в экономике Украины. Существенным моментом расширения сферы услуг выступает новое представление о содержании составных качества и уровня жизни (здоровье, питание, жилище, условия труда, социальное обеспечение и т.д.), о перемене приоритетов в потреблении, которые характеризуются резким возрастанием роли услуг. Определена субстанция услуг, ее экономическая сущность, функциональная роль в обеспечении благополучия человека и повышении его квалификационного уровня. Выделено высокую дифференцированность товара-услуги по одному и тому же виду деятельности сферы услуг, уточнена трактовка услуги в экономической системе, изменчивость и зависимость ценообразования от экономических и неэкономических факторов, от детерминированных качественных признаков услуги.

В работе проанализированы объективные и субъективные факторы сформировавшегося дефицита услуг в экономике Украины, экономико-правовые предпосылки формирования рыночной среды, наличие элементов монополизации в отдельных видах экономической деятельности сферы услуг, специфику взаимодействия между производителем и потребителем услуги. Рассмотрены проблемы структуризации и классификации услуг с точки зрения КВЭД (Классификатора видов экономической деятельности), источника оплаты за услуги, характера и институциональной структуры потребителя. Выявлены тенденции опережающих темпов развития рыночных (платных) по сравнению с нерыночными услугами в трансформационной экономике Украины, очерчены противоречия и проблемы в теоретическом и практическом плане.

Обоснован вывод, что в экономике Украины увеличение удельного веса сферы услуг обусловлено не столько позитивными сдвигами, сколько деструктивными процессами в экономике, что имели место на протяжении 1990-1999гг.: индексы продукции промышленного производства, сельского хозяйства падали быстрее, чем в сфере услуг; а цены на услуги росли быстрее, чем цены на товары. На отдельные виды услуг (социальные и научные) наметилась тенденция снижения. Сделан вывод о существовании региональных диспропорций в производстве различных услуг на душу населения и недоступность социально значимых услуг для бедных слоев населения.

Теоретически доказано, что рынок услуг по сравнению с другими видами рынков характеризуется следующими особенностями: широкой емкостью рынка, высокой чувствительностью к экономической конъюнктуре и коротким периодом реагирования, “информационной ассиметрией” производителя и потребителя,