НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Суліма Наталія Миколаївна

УДК: 331.522.4:631.1

Трудові ресурси та формування ринку робочої сили в аграрному секторі економіки

(на матеріалах сільськогосподарських підприємств Хмельницької області)

08.06.01 – економіка підприємства й організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Руснак Петро Павлович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри аграрної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Терещенко Віктор Кирилович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри аграрної соціології

та розвитку села

кандидат економічних наук

Кучер Валентина Василівна,

Подільська державна аграрно – технічна

академія, доцент кафедри економічної

теоріі, бізнесу та права

Провідна установа - Інститут економіки НАН України,

відділ ресурсного потенціалу АПК, м. Київ

Захист відбудеться 21 березня 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ 41, вул. Героїв оборони,11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “20” лютого 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Основою людського розвитку є фактична реалізація в суспільстві стратегій, що забезпечують розвиток, безпеку та свободу людини. Можливість же реалізації кожної із вказаних стратегій обумовлена забезпеченістю людськими ресурсами, інтелектуальним потенціалом суспільства та соціально-правовою захищеністю населення. Серед основних соціально-економічних проблем українського села вагоме місце займає використання трудових ресурсів. Обумовлено це тим, що вихід із економічної кризи значною мірою залежить від забезпечення сільськогосподарських підприємств трудовими ресурсами та ефективного їх використання.

У сучасних умовах сільськогосподарське виробництво зіткнулося з низькою ефективністю використання трудових ресурсів, неможливістю подальшого екстенсивного економічного зростання, з уповільненням процесу впровадження нової техніки і прогресивних технологій, незадовільним рівнем інтеграції. Ринок робочої сили формується на селі стихійно і недостатньо регулюється державою. Крім того, питання розглядаються, як правило, на рівні народного господарства в цілому. Проте, як сама праця, так і її ринок мають свої особливості в галузях сільського господарства.

Ключові питання трудових ресурсів та формування ринку робочої сили досліджені у численних роботах вчених економістів-аграрників. Великий внесок в розробку цієї проблеми зробили відомі вчені О.Г. Бугуцький, В.С.Дієспєров, О.І. Здоровцов, Й.С. Пасхавер та інші. Разом з тим слід зазначити, що їхні дослідження в основному охоплюють період планово-адміністративного регулювання економічного розвитку народногосподарського комплексу. Останнім часом проблема трудових ресурсів і ринку робочої сили займає значне місце в працях Д.П.Богині, П.П.Борщевського, С.І.Дорогунцова, Ф.В. Зінов’єва, І.І. Купалової, В.В. Кучер, Є.М. Лібанової, І. А. Маслової, В.Ф. Машенкова, П.Т. Саблука, В.К. Терещенка, В.М. Шаленко, Л.A. Шепотько та К.І. Якуби. Багато хто із вчених розглядає тільки окремі проблеми використання трудових ресурсів та формування ринку робочої сили, а в умовах ринкових відносин виникла необхідність комплексного вивчення використання трудових ресурсів і формування ринку робочої сили в аграрній сфері, включаючи демографічний аспект, безробіття, зменшення сезонності, розробку пропозицій щодо поліпшення соціального становища селян. Необхідність вирішення цієї проблеми та відсутність наукових положень щодо специфічних особливостей окремих регіонів та параметрів ринку праці на селі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено у відповідності з науковою тематикою кафедри аграрної економіки Національного аграрного університету “Обгрунтувати основні напрями підвищення ефективності і інтенсифікацій та інновацій в сільському господарстві” (номер державної реєстрації 0100V002829).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичного змісту поняття трудових ресурсів та формування ринку робочої сили, вивчення наявності, забезпеченості та обґрунтування заходів щодо раціонального їх використання та зменшення безробіття. Поставлена мета вимагає розв’язання таких завдань:

- поглибити пізнання сутності трудових ресурсів і ринку робочої сили, визначивши їх особливості в сільському господарстві;

- обґрунтувати методологічні засади дослідження трудових ресурсів і формування ринку робочої сили;

- вивчити наявність і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств в часі і просторі;

- дослідити стан ринку праці та якісний склад трудових ресурсів;

- розробити баланс трудових ресурсів і баланс ринку аграрної праці;

- обгрунтувати систему заходів щодо поліпшення використання трудових ресурсів.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес використання трудових ресурсів і формування ринку робочої сили в аграрному секторі економіки.

Предметом дослідження виступає сукупність наукових методичних і практичних проблем використання трудових ресурсів та формування ринку робочої сили аграрної сфери.

Дослідження проведено на матеріалах сільськогосподарських підприємств Хмельницької області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи стали положення ринкової економічної теорії, зокрема щодо ринку праці та його регулювання, зайнятості, ціни робочої сили, соціальної політики, а також законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента, Постанови уряду, методичні рекомендації різних рівнів управлення трудовими ресурсами в аграрній сфері.

При написанні дисертації використовувалися такі методи: порівняльно-економічний, економіко-статистичний (групування, аналіз рядів динаміки, кореляційний аналіз, зівставлення показників, екстраполяція), балансовий, графічний та інші.

Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі та нормативні документи з питань економічного реформування в аграрному секторі, річні плани соціально-економічного розвитку і річні звіти сільськогосподарських підприємств Хмельницької області, статистична звітність, особисті спостереження.

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що:

- поглиблено поняття сутності трудових ресурсів та показників їх використання;

- уточнено закономірності й тенденції зайнятості трудових ресурсів і формування ринку робочої сили в аграрній сфері;

- здійснено оцінку зайнятості та використання трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах регіону;

- визначено напрями зменшення безробіття шляхом відродження аграрного виробництва на якісно вищій основі;

- розглянуто раціональну структуру потреби та пропозиції робочої сили на ринку сільськогосподарської праці Хмельницької області;

- здійснено прогнозування чисельності трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, попиту і пропозиції на ринку аграрної праці регіону на 2001 – 2005 рр.;

- обґрунтовано основні напрями поліпшення використання трудових ресурсів аграрних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють основу для вирішення проблем формування і функціонування ринку праці на селі. Можуть бути використанні для вивчення питань трудових ресурсів села, при складанні програм зайнятості населення, соціального захисту в умовах реформування, а також для розробки політики у сфері соціально-трудових відносин. Дані балансів трудових ресурсів і ринку аграрної праці можуть використовуватися управліннями статистики і центрами зайнятості.

Особистий внесок здобувача. Проведена комплексна оцінка стану зайнятості та використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Хмельницької області. Вперше в умовах області визначені напрями зменшення безробіття завдяки відродженню аграрного виробництва, особлива увага приділена зменшенню сезонності. Запропоновано шляхи поліпшення техніко-організаційних і соціальних умов праці і життя працівників сільського господарства.

Апробація результатів дослідження. Результати наукового дослідження доповідались на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу економічного факультету Національного аграрного університету в липні 1999 р. та на першій всеукраїнській конференції молодих вчених - аграріїв “Роль молодих вчених в реформуванні аграрного сектору економіки України” на базі Національного аграрного університету 15-16 березня 2001 року.

Науково-практичні визначення дисертанта використовуються в розроблених автором методичних виданнях з курсів “ Економічна історія” та “Економічний ризик та методи його вимірювання” для студентів економічних спеціальностей.

Публікація результатів дослідження. По темі дисертаційної роботи опубліковано 4 наукових праці, підготовлених самостійно, загальним обсягом 1,8 друкованих аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 183 сторінках ком’ютерного тексту, ілюстрована 40 таблицями, 11 рисунками, 4 додатками. Список літературних джерел включає 170 найменувань.

Структура роботи.

Вступ

Розділ 1. Наукові основи поняття трудових ресурсів та формування ринку робочої сили. 1.1. Теоретичні аспекти зайнятості трудових ресурсів і формування ринку робочої сили. 1.2. Особливості трудових ресурсів та формування ринку робочої сили в сільському господарстві. 1.3. Методи дослідження трудових ресурсів та формування ринку робочої сили в сільському господарстві. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Аграрний сектор як сфера зайнятості трудових ресурсів і формування ринку робочої сили. 2.1. Природно-ресурсний потенціал і його відповідність використанню трудових ресурсів. 2.2. Демографічна ситуація досліджуваного об’єкта. 2.3. Трудові ресурси: склад, забезпеченість та передумови формування ринку робочої сили. 2.4. Використання трудових ресурсів і ринок робочої сили. Висновки до розділу 2.

Розділ 3. Напрями поліпшення використання трудових ресурсів і формування ринку робочої сили. 3.1. Співвідношення наявності та викоритсання трудових ресурсів і збалансованості робочих місць з робочою силою. 3.2. Відродження сільського господарства як напрям раціонального використання трудових ресурсів. 3.3. Вирішення проблеми сезонності праці в аграрних підприємствах. 3.4. Поліпшення економічних і соціальних умов праці і життя селян. Висновки до розділу 3.

Висновки.

Список використаних літературних джерел.

Додатки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі – “Наукові основи поняття трудових ресурсів та формування ринку робочої сили” – розглянуто сутність, характер та зміст категорій “трудові ресурси” і “ринок робочої сили”, особливості трудової діяльності в сільському господарстві, викладено передумови і причини формування та функціонування ринку робочої сили, розроблено методичні підходи до аналізу чисельності, використання трудових ресурсів та кон’юнктури ринку праці.

Трудові ресурси сільського господарства – це наявність ресурсів живої праці, на які може розраховувати галузь. Їхніми носіями виступають люди з відповідною професійно-кваліфікаційною підготовкою і досвідом в трудовій діяльності. Соціально-економічну категорію трудових ресурсів характеризує сукупність здібних до праці людей.

Основними якісними характеристиками трудових ресурсів виступають: стан здоров’я носіїв робочої сили, їх соціальний і статево-віковий склад, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень, територіальна і соціальна мобільність.

Природною основою формування трудових ресурсів є демографічне відтворення, яке забезпечує безперервне поновлення поколінь людей як фізичних носіїв всіх соціальних якостей і відносин.

В умовах реформування відносин власності і господарювання аграрна праця має такі особливості: сезонність, неоднорідність, низьку мотивацію і престижність, розосередженість і віддаленість робочих місць, несприятливі виробничі умови, неповну зайнятість, приховане безробіття, високу мобільність кадрів.

Розвиток ринкових відносин передбачає формування ринку робочої сили. Ринок робочої сили за своєю суттю близький до інших товарних ринків. Його створення і функціонування передбачають наявність усіх необхідних передумов, на яких грунтуються ринкові відносини.

Головними елементами ринку праці мають бути пропозиція (продавці робочої сили), попит (покупці робочої сили) та вартість робочої сили. Елементи ринку повинні знаходитись у взаємодії, тому що попит має тісний зв’язок із ціною: зростання ціни на робочу силу зумовлює зменшення попиту і навпаки. Між пропозицією і ціною існує пряма залежність: зростання цін на товар викликає зацікавленість у людей, які є власником робочої сили, що веде до підвищення пропозиції.

Пропозиція робочої сили характеризує загальну чисельність осіб, котрі потребують працевлаштування і перебувають в обігу на ринку праці. Однак через спад виробництва та значне безробіття пропозиція праці не відіграє активної ролі в механізмі формування зайнятості. Вирішальна роль тут належить попиту, який характеризує обсяг у структурі загальної потреби робочої сили. Але ринкова економіка вносить свої суттєві зміни у формування попиту на робочу силу. Це зумовлено тим, що в наслідок стрімкого зростання обсягів зареєстрованого безробіття та активізації процесу вивільнення робочої сили з підприємств збільшується надлишок трудових ресурсів, а для введення в дію нових робочих місць потрібне розширене відтворення.

В другому розділі – “ Аграрний сектор як сфера зайнятості трудових ресурсів і формування ринку робочої сили” – проведено дослідження природно - економічних умов виробництва і демографічної основи формування трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано чисельність, склад, забезпеченість трудовими ресурсами, їх використання та формування ринку робочої сили.

Досліджуючи динаміку чисельності сільського населення встановлено, що за період з 1991 р. по 2000 р. питома вага сільського населення зменшилася, а питома вага міського населення зросла на 4,1 відсотка.

Слід зазначити, що вплив демографічної основи на трудові ресурси не зводиться тілько до чисто кількісних тенденції їх формування. Цей вплив є глибшим і пов’язаний з якістю населення. Одним із показників якості населення є його статево-вікова структура. У віковій чисельності населення можна виділити три групи: населення молодше працездатного віку, працездатного і старше працездатного віку. Найбільшою в Хмельницькій області є група працездатного населення (44,7 % від загальної чисельності населення в 1998 р., 44,9 % і 44,6 % відповідно в 1999 р. і 2000 р.), але його кількість має тенденцію щодо зменшення. Так, за останні три роки вона зменшилась на 11,8 тис. чоловік.

Дослідженнями встановлено, що однією з основних причин кризової демографічної ситуації в сільській місцевості виступає міграційний відплив селян. У 2000 р. результативний показник міграційних потоків сільського населення (сальдо міграції) становив 4520 чоловік. Міграційні потоки сільського населення розглядаються у контексті з формуванням демографічних передумов відтворення сільського населення і трудового потенціалу села. На особливу увагу заслуговує статево-вікова структура сільських мігрантів. Як свідчать дані, в 2000 р. в структурі загальної кількості сільських мігрантів частка чоловіків і жінок була практично однаковою. Серед осіб працездатного віку переважали чоловіки, але в найдієздатнішій групі мігрантів (15-28 років) переважали жінки. Частка прибулих жінок цього віку складала 14,9 %, а серед вибулих – 15,6 відсотки. З цього видно, що дівчата-підлітки та молоді жінки мігрують із села інтенсивніше, ніж їх однолітки чоловічої статі.

Аналіз показав, що в системі факторів, що зумовлюють кризову демографічну ситуацію в сільській місцевості, особливої уваги заслуговують народжуваність і смертність сільського населення. Сучасні демографічні реалії свідчать про поглиблення негативних тенденцій у динаміці народжуваності населення, на фоні чого позитивно виглядає процес стабілізації рівня смертності. Проте в сільській місцевості він значно вищий ніж в міських поселеннях (21,7 проти 9,6 на 1000 чоловік населення).

В результаті зменшення чисельності сільського населення, зменшується й чисельність трудових ресурсів села. Встановлено, що за період з 1996 р. по 2000 р. їх чисельність скоротилася з 396,3 тис. чол. до 394,7 тис. чол. Водночас скоротилась наявна чисельність трудових ресурсів сільського господарства з 318,5 тис. чол. до 299,3 тис. чол.

В складі трудових ресурсів сільського господарства більшу питому вагу займають працівники в працездатному віці, але, разом з цим, питома вага осіб старшого віку та підлітків до 16 років, які працюють поступово збільшувалася з 40,3 % до 45,9 % в 2000 році проти 1996 року. При цьому це збільшення відбувалося, в основному, за рахунок збільшення чисельності осіб старшого віку, що зайняті в сільськогосподарському виробництві.

Досліджуючи чисельність зайнятих в сільськогосподарському виробництві за формами власності встановлено, що протягом 1996 – 2000 рр. чисельність зайнятих в сільськогосподарських підприємствах з державною і колективною формами власності поступово зменшувалася (державних – з 10,2 тис. чол. у 1996 р. до 5,0 тис. чол. у 2000 р.; колективних – з 162,8 тис. чол. до 130,5 тис. чол.). Що стосується чисельності зайнятих на підприємствах з приватною формою власності, то вона збільшилася з 145,5 тис. чол. у 1996 р. до 163,8 тис. чол. у 2000 р.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами. Встановлено, що по нормативу загальна потреба в суспільному секторі аграрного виробництва Хмельницької області в робочій силі в середньому на рік становила в 2000 р. 77,6 тис. чол., а на період “пік” 88,0 тис. чол. Зіставляючи нормативну потребу в трудових ресурсах з їх наявною чисельністю встановлено, що лишок трудових ресурсів – 42,5 тис. чоловік. Досліджуючи відповідність між нормативною потребою в трудових ресурсах і фактично працюючим населенням встановлено, що нормативна потреба менша на 33,1 тис. чоловік. Але це не є позитивним явищем через те, що в наслідок зниження технічної оснащеності підвищується участь трудових ресурсів у виробництві, тобто збільшуються затрати живої праці. Така тенденція найбільше проявляється в сільськогосподарських підприємствах Поліської зони Хмельницької області (табл. 1).

Основним показником, що характеризує використання трудових ресурсів є продуктивність праці. Аналіз показав, що в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області виробництво валової продукції в порівнянних цінах з розрахунку на 1 середньорічного працівника в 2000 р., порівняно з 1998 р., зменшилось на 12,3 відсотки.

Таблиця 1

Забезпечення трудовими ресурсами та їх використання в сільськогосподарських підприємствах Поліської зони Хмельницької області, 2000р.

Показники | Групи господарств за площею с.-г. угідь, що припадає на 1 працівника, га | I | II | III | IV | V | VI | Число господарств в групі | 8 | 20 | 22 | 23 | 12 | 6 | Припадає с.-г. угідь на 1 працівника, га |

до 5,6 |

5,7-7,6 |

7,7-9,6 |

9,7-11,6 |

11,7-13,6 | 13,6 і більше | Рівень використання по господарству |

0,4 |

0,5 |

0,6 |

0,7 |

0,7 |

1,2 | По рослинництву | 0,3 | 0,4 | 0,6 | 0,6 | 0,4 | 0,8 | По тваринництву | 0,6 | 0,8 | 0,9 | 0,8 | 0,8 | 2,0 | Оплата 1 люд.-дня, грн. | 7,2 | 5,6 | 6,5 | 5,7 | 5,5 | 4,7 |

В дисертаційній роботі нами розроблена математична модель визначення кінцевого результату виробництва валової продукції в порівнянних цінах для сільськогосподарських підприємств Хмельницької області. При її побудові до уваги бралися наступні показники: наявність трудових ресурсів, забезпеченість ними сільськогосподарських підприємств, енергоозброєність праці. Статистичні дані по кожному із показників були зібрані за період 1990 – 1999 роки.

Для проведення математичного аналізу використовувався кореляційно - регресійний метод. Суть математичної обробки експериментальних даних полягала у визначенні коефіцієнтів рівняння регресіі:

у = а1 х1 + … + аn хn + а11 х12 + ... + аnn хnn2

де у – кінцевий результат; а1, а2, ..., аn, а11, ..., ann – коефіцієнт регресії, що характеризує рівень впливу окремого фактора на кінцевий результат.

Розрахунок коефіцієнтів рівняння регресії проводився методом найменших квадратів з використанням персонального комп’ютера (програми EXCEL).

Після їх обчислення та виключення параметрів з високим показником кореляції було отримано рівняння регресії, що є прототипом математичного опису досліджуваної функції, яка і являється математичною моделлю, що описує виробництво валової продукції в порівнянних цінах в залежності від значень досліджуваних факторів впливу:

у (х1, х2, х3) = 2,58 х1 + 282,28 х2 – 18,04 х3

де у – виробництво валової продукції в порівняльних цінах; х1 – наявність трудових ресурсів; х2 – забезпеченість трудовими ресурсами; х3 – енергоозброєність праці.

Забезпечення сільськогосподарських підприємств трудовими ресурсами та ефективне їх використання значною мірою залежить від формування і функціонування ринку праці. Досліджуючи формування ринку праці встановлено, що чисельність зареєстрованих безробітних зросла з 94 чол. у 1996 р. до 1986 чол. у 2000 році.

Для виявлення тенденції розвитку попиту на робочу силу розглядалося його формування на офіційному ринку праці. Встановлено, що попит на робочу силу в 2000 р., порівняно з попередніми роками, збільшився на 37,3 відсотка. Але це збільшення не є суттєвим, тому що коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) зріс і становив в 2000 році 13,2.

Отже, справжній стан на ринку аграрної праці прихований, оскільки в багатьох підприємствах утримується значний надлишок робочих рук, а існуючий механізм господарювання не спонукає скорочувати зайві робочі місця. Основними формами прихованого безробіття є праця в режимі неповного робочого дня та відправлення працівників у неоплачувані та частково оплачувані відпустки. Так, неповний робочий день через кризовий стан виробництва в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області працювали в 1996 р. 67 чол., а в відпустці без збереження заробітної плати знаходилось 2121 чоловік. В 2000 р. в режимі неповного робочого дня працювало вже 1908 чол., а в відпустках без збереження заробітної плати знаходилось 6634 чоловіка. Це пояснюється випереджаючим спадом виробництва порівняно із зменшенням природного приросту населення, а також сезонністю сільськогосподарського виробництва.

У третьому розділі – “Напрями поліпшення використання трудових ресурсів і формування ринку робочої сили” – на основі матеріалів дослідження, що відображають використання трудових ресурсів в суспільному виробництві, розкрито можливості забезпечення зайнятості сільського населення і працівників сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових відносин. Розглянуто шляхи поліпшення економічних і соціальних умов праці і життя селян. Розроблено фактичний і прогнозний баланси трудових ресурсів і ринку аграрної праці та пропозиції вирішення проблеми сезонності праці.

Методологічною основою балансів в дисертаційній роботі запропоновано принцип збалансованості абсолютного розміру наявних трудових ресурсів аграрного виробництва та потреби в них.

Абсолютний розмір трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Хмельницької області протягом 2000 – 2005 рр. зменшиться на 21,7 тис. чол., або на 8,0 % при тому, що чисельність трудових ресурсів сільської місцевості за цей же період збільшиться на 0,5 відсотки. Основне зменшення відбудеться внаслідок дії негативних тенденцій у демографічних процесах, а також за період формування соціальної визначеності сільського населення щодо сфери прикладання праці.

Використовуючи нормативний, екстраполяційний методи та метод логічної оцінки в дисертації обчислена середньорічна і “пікова” потреби сільськогосподарського виробництва в трудових ресурсах (табл. 2).

З даних таблиці 2 видно, що потреба сільськогосподарських підприємств Хмельницької області в ресурсах живої праці до 2005 р. зменшиться на 28,9 відсотка. Основою зменшення потреби сільськогосподарських підприємств в трудових ресурсах є спад в розвитку галузей тваринництва, в результаті чого потреба зменшиться з 17,4 тис. чол. в 2001 р. до 9,2 тис. чол. в 2005 році.

Таблиця 2

Потреба сільськогосподарських підприємств Хмельницької області в трудових ресурсах на період до 2005 року, тис. чол.

Галузі | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | В середньому за рік | Рослинництво | 37,4 | 37,2 | 36,8 | 35,7 35,5 | Тваринництво | 17,4 | 13,1 | 9,3 | 6,7 | 3,8 | Інші галузі | 8,5 | 8,6 | 9,2 | 8,9 | 9,2 | Разом | 63,3 | 58,9 | 55,3 | 51,3 | 48,5

На період “пік” | Рослинництво | 47,8 | 47,2 | 46,3 | 44,6 | 43,8 | Тваринництво | 17,4 | 13,1 | 9,3 | 6,7 | 3,8 | Інші галузі | 8,5 | 8,6 | 9,2 | 8,9 | 9,2 | Разом | 73,7 | 68,9 | 64,8 | 60,2 | 56,8 |

Розрахунки показують, що чисельність населення на період до 2005 р. зменшиться і становитиме 277,6 тис. чол., нормативне використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Хмельницької області також зменшиться. Чисельність фактично використовуваних трудових ресурсів буде збільшуватися, але не за рахунок розширення виробництва, а через те, що будуть зменшуватися затрати уречевленої праці. І при такій ситуації наявна чисельність трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств Хмельницької області буде більшою. Це свідчить про те, що темпи спаду виробництва випереджають темпи зменшення наявності трудових ресурсів.

Особливо важливим фактором вирішення проблеми зайнятості сільського населення і трудових ресурсів сільського господарства є відродження аграрного виробництва на якісно вищому рівні від попереднього способу виробництва. Адже після занепаду нове не може створюватися на старій основі. Зміна віджилого відбувається не через механічне знищення, а шляхом відбору ринковими механізмами таких форм господарювання на селі, які найбільше пристосовані до вимог сучасності. Елементи старої порушеної системи (земля, люди, техніка тощо) не зникають, а якісно змінюються в результаті раціонального відродження продуктивних сил і виробничих відносин.

Відродження як поняття в дисертації характеризується єдністю, що складається із вибору кращого в минулому, появи нового вищої якості та умовами, що сприяють становленню і існуванню нового. Залежно від конкретних обставин відродження має різну за часом тривалість та проявляє себе через індивідуальні специфічні особливості конкретних об’єктів.

Для аналізу стану аграрного виробництва Хмельницької області нами використаний узагальнюючий показник – виробництво валової продукції сільського господарства в цінах 1996 року. Встановлено, що виробництво продукції характеризується постійним зниженням. За досліджуваний період її обсяги зменшились на 413,2 млн. грн., або становили лише 71,8 % рівня базового року.

Скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції призвело до зменшення робочих місць і вплинуло на забезпечення потреб населення Хмельницької області продуктами харчування. Досліджуючи це питання, встановлено, що за окремими видами продуктів харчування населення області не забезпечене навіть за мінімальними нормами споживання на душу населення. Щодо раціонального забезпечення хлібом, м’ясом, овочами та яйцями, то воно менше від норм відповідно на 7,0 %, 27,1 %, 34,8 % та 59,8 відсотки.

Причиною зменшення обсягів виробництва валової продукції і незабезпеченості раціональних норм споживання продуктів харчування є майже втрачена галузева структура сільськогосподарського виробництва (рис. 1 а).

Так, галузева структура виробництва в сільському господарстві Хмельницької області по валовій продукції була такою: зерно – 73,1 %, цукрові буряки – 12,6 %, картопля – 1,7 %, овочі – 1,3 %, інша продукція рослинництва – 5,2 %, в цілому рослинництво – 93,9 %; тваринництво – 6,1 %, в т. ч. м“ясо ВРХ – 1,1 %, молоко – 2,6 %, м“ясо свиней – 0,2 %, інша продукція тваринництва – 2,2 відсотка.

Але навіть за цих несприятливих економічних умов існують сільськогосподарські підприємства, які вдосконалюючи свою галузеву структуру повністю використовують наявні трудові ресурси, а в період “пік” залучають їх ще й зі сторони. Наглядним прикладом є сільськогосподарський кооператив “Решнівецький” Старокостянтинівського району Хмельницької області, галузева структура якого відображена на рис. 1 б).

Поліпшення галузевої структури сільськогосподарських підприємств Хмельницької області до рівня сільськогосподарського кооперативу “Решнівецький” дасть змогу повністю ліквідувати безробіття і, тільки з цього моменту, можна буде спостерігати природний приріст населення.

Враховуючи зменшення обсягів виробництва та незабезпеченість раціональних норм споживання населення у співпраці з фахівцями Головного управління сільського господарства і продовольства Хмельницької обласної державної адміністрації обгрунтована необхідність відроджувальних процесів в аграрному секторі. Відродженню підлягають всі основні галузі сільськогосподарського виробництва (виробництво м“яса та яєць, овочівництво). Паралельно з відродженням основних аграрних галузей будуть створені умови для появи додаткових робочих місць, що сприятиме зменшенню безробіття.

На рівень та ефективність використання трудових ресурсів істотно впливає сезонність сільськогосподарського виробництва. Використовуючи полярність нами виділені два сільськогосподарських підприємства – сільськогосподарський кооператив “Решнівецький” і “Вишневий” Старокостянтинівського району, які характеризуються однаковими природними умовами і структурою виробництва, чисельністю трудових ресурсів. Але в сільськогосподарському кооперативі “Решнівецький” в виробничих процесах приймають участь всі наявні трудові ресурси, а в період “пік” залучаються ще й зі сторони, а в сільськогосподарському кооперативі “ Вишневий” як в середньому за рік, так і в період “пік” не використовується власний трудовий потенціал. Хоча таке явище сільськогосподарського виробництва, як його сезонність характерне для двох сільськогосподарських підприємств, в сільськогосподарському кооперативі “Вишневий” воно проявляється найбільш помітно, що пов’язане як із скороченням обсягів виробництва, так і порушеною його структурою. Тому, першочерговим в сільськогосподарських підприємствах повинно бути поліпшення галузевої структури виробництва до рівня сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький". Щодо сільськогосподарського кооперативу “Решнівецький”, то вирішення проблеми сезонності в межах сільськогосподарського виробництва практично вичерпане, оскільки в ньому вже здійснено колмбінування одних видів рослинницької продукції з іншими. Така ж тенденція спостерігається і в поєднанні галузей тваринництва. Поєднання рослинницьких галузей з тваринництвом також не вирішить проблеми, не впливаючи суттєво на масу сезонної зайнятості робітників рослинництва, так як практично число зайнятих в галузях тваринництва і взимку, і літом залишається незмінним.

В тваринництві, порівняно з рослинництвом, сезонність праці майже відсутня, так що переведення частини робітників із однієї галузі в іншу практично не пом’якшить нерівномірність використання трудових ресурсів в галузях землеробства. При цьому сезонні коливання в галузях не співпадають і по строкам: якщо в рослинництві мінімум і максимум зайнятості припадає відповідно на січень і червень, то в галузях тваринництва – на вересень і березень, що ще більше обмежує ефект такого локального вирішення проблеми раціоналізації використання річного фонду робочого часу сільських працівників за рахунок поєднання галузей власне аграрного виробництва. Вирішення цієї проблеми потрібно шукати на шляхах поєднання сільськогосподарського виробництва з несільськогосподарськими,розвиваючи переробні і підсобні галузі на селі.

Оскільки найбільш гостро проблема ліквідації сезонності стоїть для рослинницьких галузей, постільки актуальними є поєднання з промисловими саме цих галузей сільського господарства.

Одним з факторів покращення зайнятості трудових ресурсів є розвиток агропромислової форми виробництва шляхом формування кооперативного ведення господарства. Вирішення проблеми використання трудових ресурсів в умовах агропромислової інтеграції виробництва стає реальним завдяки тому, що, з однієї сторони, з’являється можливість частково вивільнені (в міжсезоння) в рослинництві трудові ресурси використовувати в промисловому виробництві, з іншої сторони, цьому сприяє раціоналізація (на шляху маневрування трудовими ресурсами між промисловістю і рослинництвом) використання річного фонду робочого часу робітників промислових підприємств.

Така можливість оперативного маневрування трудовими ресурсами в цілях їх раціонального використання має місце в тих випадках, коли саме напружений час в сільськогосподарському і промисловому виробництві не співпадає, і найкращий варіант вирішення даного питання – це поєднання максимуму зайнятості в одному виробництві (наприклад, промисловому) з мінімумом в іншому (сільськогосподарському). Далеко не завжди період міжсезоння в промисловості співпадає з строками напружених робіт в сільському господарстві і навпаки. Крім того, зачасту, трудові ресурси, що звільняються з одного виробництва можуть лише частково покрити потребу в сезонних працівниках іншого. Подолання цих складностей можливе лише шляхом комплексного вирішення питання та впровадження заходів визначених в дисертації, що передбачає окрім раціонального комбінування промислового виробництва з сільськогосподарським і подальшу індустріалізацію останнього. Вдосконалення технології і організації виробництва, створення нових сортів культур з різними вегетаційними періодами та інші досягнення сільськогосподарської науки дають можливість “зрізувати пікові періоди” сезонності праці.

Висновки

Проведене дослідження наявності, забезпеченості та використання трудових ресурсів і формування ринку праці в аграрній сфері Хмельницької області дозволяє зробити наступні висновки:

1. Узагальнюючи теоретичні підходи, встановлено що трудові ресурси сільського господарства – це наявність ресурсів живої праці, на які може розраховувати галузь. Їх носіями виступають люди з відповідною професійно – кваліфікаційною підготовкою і досвідом в трудовій діяльності.

Як планово – облікова категорія трудові ресурси являють собою сукупність населення в працездатному віці, а також пенсійного віку і підлітків 12 – 15 років, що беруть участь у суспільному виробництві. Соціально – економічну категорію трудових ресурсів характеризує сукупність здібних до праці людей.

2. Кон’юнктуру ринку праці найбільш повно та об’єктивно характеризує система показників стану основних компонентів і параметрів ринку: попиту, пропозиції, зайнятості, безробіття, якісного складу кадрів, рівня їх використання тощо. Це забезпечить комплексну оцінку ситуації на регіональному ринку праці села та дасть змогу розробити заходи щодо її регулювання в умовах становлення ринкової економіки.

3. Питання демографії, як природної основи формування трудових ресурсів, є дуже актуальним. Це пов’язано з тим, що з 1991 р. серед сільського населення досліджуваного регіону почався процес депопуляції. Скорочення природного приросту є результатом зниження народжуваності, високих показників смертності та міграційного відпливу селян.

Ретроспективні зміни народжуваності, смертності і природного приросту сільського населення безпосередньо впливають на його вікову структуру. Останнім часом зменшилась кількість населення у віці молодше працездатного і зросла питома вага жителів старше працездатного віку, тобто відбувається “старіння” населення.

4. В результаті зменшення чисельності сільського населення, зменшується й чисельність трудових ресурсів села. Встановлено, що за період з 1996 р. по 2000 р. їх чисельність зменшилась з 396,3 тис. чол. до 394,7 тис. чол. Разом з цим скоротилась наявна чисельність трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств з 318,5 тис. чол. до 299,3 тис. чоловік.

5. При визначені забезпеченості трудовими ресурсами встановлено, що їх лишок становить 42,5 тис. чоловік. Потреба по нормативним затратам праці менша на 33,1 тис. чол., порівняно з фактично працюючими. Але це не є позитивним явищем через те, що в наслідок зниження технічної оснащеності підвищується участь трудових ресурсів в виробництві, тобто збільшуються затрати живої праці, і, як результат, зменшуються уречевленої праці. Наявність і раціональне використання трудових ресурсів завжди вважалися багатством підприємства, а на сучасному етапі має місце безробіття.

6. Аналіз стану ринку праці в аграрному виробництві свідчить, що поряд з відкритим безробіттям в області зростає “приховане” безробіття. Утримання в сільськогосподарських підприємствах “зайвих” трудових ресурсів та скорочення попиту на робочу силу певною мірою пояснюється втраченою галузевою структурою сільськогосподарського виробництва, недостатнім розвитком трудомістких галузей, допоміжних і підсобних підприємств, низькою ціною робочої сили.

7. Вивчення стану аграрного виробництва Хмельницької області дає підставу зазначити, що виробництво продукції характеризується постійним зниженням. За досліджуваний період її обсяги становили лише 71,8 % рівня базового року. Темпи спаду виробництва випереджають темпи зменшення природного приросту населення. Причиною цього є майже втрачена галузева структура сільськогосподарського виробництва.

8. Особливо важливим фактором вирішення проблеми зайнятості сільського населення і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств є відродження аграрного виробництва. Відродження характеризується єдністю, що складається із вибору кращого в минулому, появи нового вищої якості та умовами, що сприяють становленню і існуванню нового. Так, першочерговим в аграрних підприємствах повинно бути поліпшення галузевої структури виробництва до рівня сільськогосподарського кооперативу “Решнівецький” Старокостянтинівського району Хмельницької області. Це дасть змогу повністю ліквідувати безробіття і тільки з цього моменту можна буде спостерігати природний приріст населення.

9. На рівень та ефективність використання трудових ресурсів істотно впливає сезонність сільськогосподарського виробництва. Вирішення даної проблеми полягає в відновленні порушеної структури виробництва. А для підприємств, які вже вичерпали можливості вирішення проблеми сезонності в межах лише сільськогосподарського виробництва – в поєднанні сільськогосподарського виробництва з несільськогосподарським, розвиваючи переробні і підсобні галузі.

10. З метою поліпшення зайнятості в аграрному секторі необхідно покращити соціальні умови праці і життя селян, а саме: розширити мережу комунальних, побутових і торгівельних послуг. Для виховання майбутніх поколінь трудових ресурсів села доцільно зберігати й розширювати мережу дошкільних закладів, підтримувати роботу бібліотек, клубів і таке інше.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Суліма Н.М. Формування ринку праці в умовах перехідної економіки // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 1999. - № 4. – С. 74 – 77.

2. Суліма Н.М. Трудові ресурси та їх використання у сільському господарстві // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2000. - № 23. – С. 122 – 125.

3. Суліма Н.М. Особливості продуктивної зайнятості трудових ресурсів і закономірності формування ринку робочої сили в аграрній сфері // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2001. - № 34. – С. 298 – 301.

4. Суліма Н.М. Попит на робочу силу та його забезпечення в сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2001. - № 37. – С.271 – 273.

Суліма Н.М. Трудові ресурси та формування ринку робочої сили в аграрному секторі економіки (на матеріалах сільськогосподарських підприємств Хмельницької області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства й організація виробництва. – Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Викладено основні результати комплексного дослідження використання трудових ресурсів та формування ринку робочої сили в сільському господарстві на сучасному етапі розвитку економіки регіону.

На підставі отриманих результатів запропоновано шляхи поліпшення організаційних та соціально-економічних факторів виробництва на основі відродження сільськогосподарського виробництва та зменшення сезонності, що дозволить підвищити рівень зайнятості населення.

Ключові слова: трудові ресурси, ринок робочої сили, зайнятість, безробіття.

Сулима Н.Н. Трудовые ресурсы и формирование рынка рабочей силы в аграрном секторе экономики (на материалах сельскохозяйственных предприятий Хмельницкой области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика предприятия и организация производства. – Национальный аграрный университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изложению основных результатов комплексного исследования использования трудовых ресурсов и формирования рынка рабочей силы в сельском хозяйстве на современном этапе развития экономики региона.

Обобщены теоретические подходы к определению понятия “трудовые ресурсы” и “рынок рабочей силы”. Раскрыты особенности трудовых ресурсов, закономерности и тенденции рынка рабочей силы в сельском хозяйстве.

Подан углубленный анализ состояния трудовых ресурсов на основе изученной демографической ситуации в регионе, рассмотрены методологические основы исследования трудовых ресурсов и особенности труда в