ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ім. В. Я. ЮР'ЄВА

Української академії аграрних наук

САЛО ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

УДК 635.652/.654:632.51

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ І ЯКОСТІ

НАСІННЯ КВАСОЛІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОМПЛЕКСНОГО

ЗАСТОСУВАННЯ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ЗАХОДІВ

БОРОТЬБИ З БУ'РЯНАМИ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО

ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків, 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Будьонний Юрій Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, завідувач кафедри землеробства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідуючий відділом технології вирощування зернових і зернобобових культур Інституту зернового господарства УААН

Мусатов Анатолій Георгійович

кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва Фурсов Дмитро Іванович

Провідна установа: Полтавська державна аграрна академія, Міністерство аграрної політики України, м. Полтава

Захист відбудеться “ 9 “ липня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, Московський проспект, 142, тел. 92-23-78

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 

Автореферат розісланий 7 червня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради __________________ Петренкова В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах однією з найважливіших задач в Україні є забезпечення збалансованого харчування людей білковими компонентами. В зв'язку з різким зниженням виробництва високобілкових продуктів тваринництва особливо важливого значення набуває проблема збільшення валових зборів зернобобових культур, серед яких значна доля повинна належати квасолі.

Квасоля - цінна високобілкова культура, в зерні якої міститься понад 24,0% білка, 54,5% вуглеводів та 1,7% жиру. За енергетичною цінністю вона переважає більше, ніж в два рази яловичину та в сім разів рибу. В білку квасолі містяться всі необхідні амінокислоти - лізин, триптофан, метіонін, треонін, валін, феніл-аланін, лейцин, ізолейцин.

Проте, незважаючи на численні позитивні якості цієї цінної бобової культури, посівні площі її за останні 50 років в Україні різко скоротились. Однією з основних причин такого положення була відсутність високоврожайних штамбових сортів, придатних для механізованого збирання урожаю, а також недостатнє вивчення багатьох питань агротехніки її вирощування. До теперішнього часу селекціонери України вивели високоврожайні, стійкі до вилягання штамбові сорти квасолі (Харківська штамбова, Первомайська, Харківська 8 та інші), які придатні до комбайнового збирання. Квасоля має низьку конкурентну здатність по відношенню до бур'янів. Тому особливе місце в технології вирощування цієї культури повинні займати питання боротьби з бур'янами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри рослинництва та землеробства ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. ( № державної реєстрації 0194U023436.

Мета й завдання досліджень. Мета досліджень — вивчити ефективність дії поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами, а також способів посіву на умови росту, продуктивність та якісні показники насіння квасолі штамбового сорту Харківська штамбова і на цій основі розробити та впровадити у виробництво практичні рекомендації по інтенсивній системі боротьби з бур'янами в посівах квасолі для умов лівобережного Лісостепу України.

В завдання досліджень входило:

- вивчити характер дії на рослини квасолі сорту Харківська штамбова різних видів гербіцидів, їх комплексного застосування та строків внесення ;

- визначити характер та ступінь пригнічення гербіцидами основних груп бур'янів;

- встановити закономірності впливу заходів регулювання забур'яненості посіву на умови вирощування та урожайність штамбового сорту квасолі, структуру та якісні показники урожаю;

- вивчити особливості росту рослин квасолі при різних способах розміщення їх по площі та виявити найбільш раціональні способи посіву;

- дати економічну та енергетичну оцінку розробленим заходам вирощування штамбових сортів квасолі для умов лівобережного Лісостепу України;

- розробити та впровадити найбільш оптимальні способи посіву та раціональну інтегровану систему захисту посівів штамбових сортів квасолі від бур'янів.

Об'єкт досліджень. Залежність урожайних властивостей квасолі від комплексної дії гербіцидів та засобів посіву

Предмет досліджень. .Сорт квасолі Харківська штамбова.

Методи досліджень. Польові досліди проводили згідно з “Методикою польових дослідів“ Доспєхова Б.А. Вологість ґрунту визначали ваговим методом. Мікробіологічну активність ґрунту визначали за ступенем розкладу клітковини бязі аплікаційним методом Мішустіна Є.Н., забур'яненість посівів — кількісно-ваговим методом. Економічна й енергетична оцінка дослідів проведена за методом Жученка А.А.

Наукова новизна роботи. Обґрунтовано найбільш раціональні способи посіву штамбового сорту квасолі Харківська штамбова. Уперше для умов лівобережного Лісостепу України встановлені закономірності дії різних видів гербіцидів, їх комплексного застосування та строків внесення на фоні міжрядних обробітків у широкорядних посівах на умови росту, продуктивність і якісні показники урожаю нових штамбових сортів квасолі, придатних до механізованого збирання урожаю.

Практичне значення отриманих результатів. Впровадження розроблених заходів регулювання чисельності бур'янів забезпечить отримання в умовах лівобережного Лісостепу України високих сталих урожаїв нових штамбових сортів квасолі і дозволить впровадити у виробництво інтенсивні технології вирощування цієї цінної бобової культури.

Особистий внесок здобувача. Участь здобувача полягає в розробці програми та схем досліджень, закладці та проведенні польових дослідів, обліках та спостереженнях, а також узагальненні експериментальних даних та розробці практичних рекомендацій для виробництва.

Апробація роботи. Розроблені агротехнічні заходи вирощування квасолі сорту Харківська штамбова пройшли виробничу перевірку в КСП “Чапаєва“ Нововодолазького району Харківської області.

Результати досліджень доповідались на міжнародних конференціях “Україна в світових земельних, продовольчих та кормових ресурсах і економічних відносинах“ (Вінниця, 1995), “Земельні ресурси України, рекультивація, раціональне використання та збереження“ (Дніпропетровськ, 1996), на з'їзді гербологів України (Київ, 1996), на конференції, присвяченій 50-річчю факультету агрохімії та ґрунтознавства Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва (1996); щорічно (1993-1998 рр.) на засіданнях кафедр рослинництва та землеробства, а також на наукових конференціях професорсько-викладацького колективу ХНАУ ім. В.В.Докучаєва та науково-виробничих семінарах керівників і спеціалістів господарств і районів Харківської області (1995-2001 рр.).

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 10 друкованих роботах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 172 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, шести розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Експериментальні дані представлені в 16 таблицях, 12 рисунках та 36 додатках. Список літератури включає 191 джерело, в тому числі 20 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літературних джерел

В розділі в стислій формі подається огляд наукової літератури українських та іноземних дослідників із питань технології вирощування квасолі. Детально аналізуються результати досліджень вітчизняних та іноземних вчених з питань регулювання чисельності бур'янів в посівах квасолі, ефективності застосування гербіцидів, а також способів посіву і системи догляду за ними. Підкреслюється, що літературних даних з цих питань технології вирощування нових штамбових сортів квасолі дуже мало, що і стало основою вибору теми дисертаційної роботи.

Умови, матеріал та методика проведення досліджень

Дослідження проводились в 1993 - 1995 рр. у колишньому радгоспі “Таверівський“ Богодухівського району Харківської області, яке розміщено у східній частині лісостепової зони

України з типовим для неї грунтовим покривом, рельєфом та кліматом.

Грунт дослідного поля - чорнозем типовий слабовилугований на лесовидному суглинку.

Клімат району помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря за даними Богодухівської метеостанції дорівнює 6,80С. Сума позитивних температур понад 10 °С складає 2700 °С. За багаторічними даними в середньому за рік випадає 511 мм опадів.

Погодні умови 1993 р. в основному сприяли отриманню повних сходів. Сприятливі умови зволоження і температурного режиму в період цвітіння квасолі позитивно впливали на утворення та виповненість бобів. Однак відносно прохолодна та дощова погода в серпні привела до затримання терміну дозрівання квасолі.

Погодні умови 1994 р. характерні тим, що температура в травні, червні та липні була нижче середньої багаторічної норми. В травні опадів випало на 25 мм більше норми, однак на протязі всіх літніх місяців та у вересні відзначено гострий дефіцит опадів (за цей строк опадів випало на 140,7 мм менше середньої багаторічної норми). В умовах зниження температур та гострої нестачі вологи рослини квасолі розвивали невелику вегетативну масу, були низькорослими та малопродуктивними.

В 1995 році в третій декаді травня та першій декаді червня стояла спекотлива, суха погода, внаслідок чого сходи квасолі були зріджені , а ріст рослин уповільнювався. Літній період був спекотливим і сухим. В червні опадів випало на 44,9 мм менше місячної норми. Дозрівала квасоля нерівномірно, що позначилось на строках її збирання.

Дослідження проводились в тимчасових польових дослідах за такими схемами.

В схемі “А“ в широкорядному посіві з міжряддями 45 см вивчали ефективність застосування різних видів гербіцидів, строків їх внесення та поєднання базових і страхових гербіцидів.

Схема досліду включала 16 варіантів, приведена в таблицях.

В схемі “Б“ вивчали різні способи посіву квасолі на фоні базового (харнес) та страхового (базагран) гербіцидів. Схема досліду приведена нижче в таблицях. Контроль - широкорядний спосіб посіву (ширина міжрядь 45 см) без гербіцидів, дві міжрядні культивації.

Площа посівних ділянок 36 м2, облікових 20 м2, повторність чотириразова. Ділянки розміщали в один ярус, послідовно. Вирощували сорт квасолі Харківська штамбова. Попередник - озима пшениця. Після збирання попередника проводили лущення стерні дисковим лущильником ЛДГ-15 в два сліди на глибину 6-8 см. Через 10 днів поле обробляли плоскорізом КПШ-5 на глибину 12-14 см, а ще через 15 днів проводили оранку на 20-22 см.

Норма висіву 600 тисяч схожих насінин на 1 гектар. Агротехніка вирощування квасолі, крім заходів, які вивчали в досліді, рекомендована для зони лівобережного Лісостепу України.

Програма досліджень включала наступні спостереження, обліки та виміри:

- фенологічні спостереження - згідно з методикою Доспєхова Б.О. (1968);

- густоту посіву — підрахунком сходів рослин по рядку посіву в трьох місцях ділянки довжиною в 1 м;

- висота рослин — вимірюванням 20 зафіксованих рослин на всіх варіантах дослідів;

- вологість грунту — на глибині 0-100 см термостатно-ваговим методом з шести свердловин на трьох повторностях досліду. Зразки грунту висушували в сушильній шафі при температурі 1050С. Проби відбирали в фазі цвітіння та перед збиранням урожаю квасолі;

- мікробіологічна активність грунту — за ступенем розкладу тканини аплікаційним методом Мішустіна Є.М. (1956);

- забур'яненість посівів квасолі визначали кількісно-ваговим методом за Доспєховим Б.О. (1968). Кількість бур'янів за видовим складом підраховували на трьох ділянках (по 1 м2 кожна) на всіх варіантах досліду у фазі 1-3 справжніх листків квасолі та перед збиранням урожаю. Під час останнього обліку враховували масу бур'янів;

- облік урожаю насіння квасолі проводили методом суцільного обмолочування з усієї облікової частини ділянок. Перед збиранням урожаю з кожної ділянки відбирали по 20 типових рослин для аналізу структури урожаю. При аналізі враховували висоту рослин, висоту прикріплення нижнього бобу, кількість бобів на рослині, кількість насіння в бобах, масу насіння з однієї рослини та масу 1000 насінин;

- урожайні дані математично обробляли методом дисперсійного аналізу за методикою Б.О. Доспєхова (1985);

- структуру урожаю визначали за загальноприйнятою методикою Держсортовипробування;

- вміст білка в насіннях квасолі визначали в лабораторії якості зерна ХНАУ ім. В. В. Докучаєва;

- визначення залишкової кількості гербіцидів в насінні квасолі проведено в токсикологічній лабораторії Київської проектно-дослідній станції хімізації сільського господарства;

- економічну та енергетичну оцінку варіантів досліду визначали згідно з “Методологическими и методическими рекомендациями“ (А.А. Жученко и др., 1988) та В.П. Март'янова (1996).

ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ, СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ ТА

КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БАЗОВИХ І СТРАХОВИХ ГЕРБІЦИДІВ НА УМОВИ РОСТУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ НАСІННЯ КВАСОЛІ ХАРКІВСЬКА ШТАМБОВА

Квасоля сильно пригнічується бур'янами, внаслідок чого продуктивність її різко зменшується (Стаканов Ф.С., 1982; Полянська Л., Фурсов Д, 1996). Протягом багатьох десятків років основним способом боротьби з бур'янами в посівах квасолі були агротехнічні заходи і, перш за все, розпушування міжрядь в широкорядних посівах. В останні роки все більше для пригнічення бур'янів в посівах квасолі застосовується внесення гербіцидів. Однак дія гербіцидів в посівах цієї культури до теперішнього часу вивчена вкрай недостатньо. Крім цього, враховуючи дуже високу чутливість рослин квасолі до багатьох препаратів, дуже важливо вивчити ефективність дії різних гербіцидів та їх поєднання в посівах нових штамбових сортів.

Вплив різних видів гербіцидів та їх комплексного застосування на густоту посіву та ріст рослин квасолі в перший період їх розвитку. Результати наших досліджень показали, що внесення трефлану в дозі 5 кг/га безпосередньо під передпосівну культивацію в умовах нашої зони на чорноземі типовому чинить помітну інгібіруючу дію на проростки квасолі, які у цьому варіанті з'являлись на 1-2 дні пізніше, ніж на інших варіантах. Обліки свідчать, що при такому терміні внесення трефлан в дозі 5 кг/га на 10,9-16,4% знижує польову схожість насіння квасолі. При внесенні тієї ж дози трефлану під першу культивацію протягом всіх років досліджень зниження густоти посівів не відзначено, не було і затримки з появою сходів квасолі. Отже, при внесенні гербіциду завчасно під першу культивацію в умовах достатнього зволоження грунту проходить швидка його інактивація, внаслідок чого до часу проростання насіння квасолі він вже не може виявити помітної токсичної дії на молоді проростки рослин. Інгібіруюча дія трефлану при внесенні його під передпосівну культивацію гальмує ріст рослин квасолі на перших етапах їх розвитку. В середньому за три роки (1993-1995 рр.) висота рослин квасолі в фазі 2-3 справжніх листочків в цьому варіанті була на 12,9-22,6% меншою, ніж в контрольному посіві. В подальшому ці відмінності зменшувались і до початку цвітіння різниці у висоті рослин не спостерігалось. За нашими спостереженнями інші гербіциди, які вивчались в досліді (прометрин, харнес, олімп, фюзілад супер, базагран), в передбачених програмою дозуваннях не виявляли помітної інгібіруючої

дії на молоді проростки рослин квасолі сорту Харківська штамбова.

Ефективність дії різних видів гербіцидів на забур'яненість посіву квасолі Харківська штамбова. Основними бур'янами в дослідах були мишій сизий та зелений, плоскуха звичайна, гречка розлога, осот рожевий, березка польова, осот жовтий, молочай прутковидний.

Обліки показали (табл. 1), що на фоні сильної забур'яненості поля при змішаному типу забур'яненості широкорядні посіви з проведенням двох обробітків грунту в міжряддях протягом всіх років досліджень не забезпечили достатньо повного очищення посіву квасолі від бур'янів. Так, в середньому за три роки досліджень на час збирання урожаю в контрольному посіві налічувалось 78 шт/м2 бур'янів, в тому числі 28 шт/м2 найбільш злісних коренепаросткових, а наземна маса їх досягала відповідно 1080 та 886 г/м2. Обліки показали, що, незважаючи на різні погодні умови, які склались за роки проведення досліджень та виробничої перевірки (1993-1996 рр.), допосівне внесення базових гербіцидів (трефлан, прометрин, харнес) забезпечувало суттєве зниження забур'яненості посівів квасолі. Особливо чітко це просліджується в першій половині вегетації рослин. Так, в середньому за три роки при використанні цих гербіцидів в нашій зоні на початку росту квасолі гинуло від 66,7 до 82,1% бур'янів, в тому числі від 33,3 до 66,7% багаторічних коренепаросткових. В другій половині літа, по мірі випадання ефективних опадів, в посівах квасолі з'являється друга “хвиля“ сходів бур'янів, кількість яких в більшості варіантів досліду помітно зростала в порівнянні з першим обліком. Однак, незважаючи на це, дія базових гербіцидів чітко спостерігається протягом всієї вегетації квасолі, внаслідок чого кількість і маса бур'янів в цих варіантах до часу збирання урожаю були значно меншими, ніж в контрольних посівах. В наших дослідах серед базових гербіцидів найсильніше пригнічував бур'яни харнес в дозі 2,8 л/га, слабше за інших діяв на бур'яни трефлан, до того ж ефективність його була приблизно однаковою як при внесенні його під першу, так і під передпосівну культивацію.

В умовах Харківської області застосування страхових гербіцидів (базагран - 2 кг/га, олімп - 15 г/га, фюзілад супер - 6 л/га) також забезпечує сильне пригнічення бур'янів, кількість та надземна маса яких в цих варіантах була значно меншою, ніж в посівах без застосування гербіцидів. Дослідами встановлено, що найбільше бур'яни знищуються при комплексному застосуванні базових (до посіву) та страхових (по вегетуючим рослинам) гербіцидів, де посіви квасолі практично протягом всієї вегетації були чистими від бур'янів. Так, якщо на час збирання в посіві без застосування гербіцидів на 1 м2 площі в середньому за три роки нараховувалось 78 шт. бур'янів, в тому числі 28 шт. багаторічних коренепаросткових, а їх наземна маса, відповідно, досягала 1080 та 886 г/м2, то при внесенні під передпосівну культивацію харнеса в дозі 2,8 л/га з наступним обприскуванням посіву квасолі в фазі 3-5 справжніх листків розчином гербіциду олімп (15 г/га) загальна кількість досягала 1080 та 886 г/м2, то при внесенні харнеса в дозі 2,8 л/га під передпосівну культивацію з наступним обприскуванням посіву квасолі в фазі 3-5 справжніх листків розчином гербіциду олімп (15 г/га) загальна кількість бур'янів перед збиранням урожаю дорівнювала лише 7 шт/м2, тобто загибель їх досягла 91,1%, а коренепаросткових було всього 2 шт/м2 або їх загинуло 92,9% у порівнянні з контролем. Як відомо, шкодочинність бур'янів визначається не так кількістю, як їх масою. В даному варіанті надземна маса бур'янів дорівнювала лише 21 г/м2 (1,9% від контролю), в тому числі коренепаросткових 15 г/м2 , (1,7%). Практично такі ж результати отримано при комплексному застосуванні харнеса і базаграну, а також харнеса і фюзілад супер. Дещо слабкіше пригнічувались бур'яни, особливо багаторічні, при комплексному застосуванні трефлану з базаграном і олімпом. Однак і в цих випадках в середньому за три роки кількість бур'янів перед збиранням урожаю була на 56,4 і 37,2% меншою, ніж в контрольному їх посіві, а надземна маса - на 84,9 і 70,0% відповідно.

Таблиця 1

Забур'яненість посівів квасолі Харківська штамбова в залежності від застосування різних видів гербіцидів, (середнє за 1993-1995 рр.)

12 Зміст варіантів Кількість бур'янів, шт/м2 Маса бур'янів, г/м2

у фазі 1-3 справжніх листків квасолі перед збиранням урожаю

всього в т. ч. багато- річні всього в т. ч. багато- річні всього в т. ч. багато- річні

1. Перший контроль 38 8 75 30 975 871

2. Трефлан (5 кг/га) під першу культивацію 11 5 70 25 658 546

3. Трефлан (5 кг/га) під передпосівну культивацію 12 5 55 15 661 457

4. Прометрин (2 кг/га) під передпосівну культивацію 13 6 40 17 279 144

5. Харнес (2,8 л/га) під передпосівну культивацію 7 3 32 12 95 48

6. Базагран (2 кг/га) у фазі 1-3 листків квасолі 40 8 45 9 242 219

7. Олімп (15 г/га) у фазі 3-5 листків квасолі 38 9 35 13 244 166

8. Фюзілад супер (6 л/га) у фазі 6-8 листків квасолі 40 9 38 8 174 117

9. Другий контроль 37 10 80 26 1186 901

10. Трефлан (5 кг/га) + базагран (2 кг/га) 13 6 34 11 163 112

11. Трефлан (5 кг/га) + олімп (15 г/га) 14 7 49 12 323 37

12. Трефлан (5 кг/га) + фюзілад супер (6 л/га) 12 5 15 8 30 19

13. Харнес (2,8 л/га) + олімп (15 г/га) 8 3 7 2 21 15

14. Харнес (2,8 л/га) + базагран (2 кг/га) 9 3 7 2 66 56

15. Харнес (2,8 л/га) +фюзілад супер (6 л/га) 9 2 7 4 18 11

16. Прометрин (2 кг/га) + базагран (2 кг/га) 13 5 9 2 12 11

Середнє з двох контролів 39 9 78 28 1080 886

Дія гербіцидів в дослідах стійко проявлялась протягом всіх років досліджень, незважаючи на те, що вони суттєво відрізнялись за характером і ступенем вологозабезпечення та температурного режиму.

Вплив способів хімічного прополювання на вологозабезпечення посівів квасолі. Дослідами встановлено, що застосування гербіцидів сприяє більш економним витратам вологи з грунту, внаслідок чого вологозабезпечення посівів квасолі в цьому випадку помітно вище, ніж в посівах без застосування гербіцидів. Так, якщо в середньому за три роки досліджень на контролі в фазі цвітіння квасолі вологість грунту в шарі 0-30 см дорівнювала 20,9%, а в шарі 0-100 см -20,0%, то в посівах з внесенням під першу культивацію 5 кг/га трефлану вона була, відповідно, на 1,4 та 1,6% вища. Серед всіх ґрунтових гербіцидів, які вивчались у досліді, найвищі показники вологозабезпечення посіву квасолі забезпечував харнес. В посіві з застосуванням цього гербіциду на час цвітіння квасолі запаси продуктивної вологи в шарі 0-30 см перевищували такий же показник на контролі на 5,6, а в шарі 0-100 см - на 24,5 мм. В посівах з застосуванням страхових гербіцидів вологість грунту була дещо нижчою, ніж у варіантах з використанням базових гербіцидів, але помітно вищою, ніж на контролі. Найвищі показники вологозабезпечення посівів протягом всієї вегетації квасолі були у варіантах з комплексним застосуванням базових і страхових гербіцидів.

Результати досліджень щодо впливу гербіцидів на біологічну активність чорнозему типового в посівах штамбового сорту квасолі свідчать, що в середньому за три роки на всіх варіантах досліду з застосуванням гербіцидів біологічна активність чорнозему типового не знижується. Протягом всіх років досліджень активність розкладу клітковини в посівах з застосуванням гербіцидів була вищою, за контрольні варіанти. Так, якщо на контролі в середньому за 1993-1995 рр. ступінь розкладу тканини в шарі 0-30 см становив 13,4%, то в посіві з внесенням 5 кг/га трефлану під першу культивацію цей показник склав 14,0%, тобто на 0,6% був вищим. Ця тенденція особливо чітко і стабільно виявляється у варіантах з комплексним застосуванням базових і страхових гербіцидів. На наш погляд, це є наслідком більш сильнішого пригнічення бур'янів, внаслідок чого зменшуються витрати вологи з грунту, а в умовах вищого вологозабезпечення краще і активніше виявляється життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів.

Результати обліку урожайності квасолі сорту Харківська штамбова в залежності від способів хімічного прополювання(табл. 2) свідчать, що в умовах зони протягом всіх років досліджень застосування гербіцидів забезпечувало значний приріст урожаю насіння квасолі Харківська штамбова.

В середньому за три роки серед вивчених в досліді базових гербіцидів найменший приріст урожаю квасолі (+3,7 ц/га) одержано у варіанті з прометрином в дозі 2 кг/га, а найвища прибавка урожаю (+6,4 ц/га) — від застосування під передпосівну культивацію 2,8 л/га харнесу (вар. 5). Внесення 5 кг/га трефлану під першу культивацію (вар. 2) підвищує урожайність квасолі на 5,8 ц/га. Застосування тієї ж дози трефлану під передпосівну культивацію (вар. 3) дещо знижує ефективність дії препарату, оскільки приріст урожаю насіння зменшується на 2,1 ц/га, ніж при внесенні його під першу культивацію.

Очевидно, це обумовлено деякою пригнічуючою дією гербіциду при загортанні його безпосередньо перед посівом. Ефективність дії страхових гербіцидів на урожайність квасолі в умовах Харківської області протягом всіх років досліджень виявляється в меншій мірі, ніж базових. Це пояснюється, на наш погляд, більш сильним і стабільним пригніченням бур'янів базовими гербіцидами, які вносяться у вологий грунт, що особливо виявляється в перший період розвитку рослин квасолі, коли молоді проростки бур'янів найбільш чутливі до дії гербіцидів.

Найвищий приріст урожаю насіння квасолі забезпечує комплексна дія базових і страхових гербіцидів. Максимальний приріст урожаю насіння квасолі (+8,4 ц/га, або 50,9% від урожаю на контролі) отримано на фоні застосування під передпосівну культивацію 2,8 л/га харнеса з наступним обприскуванням посіву квасолі базаграном. Майже такий же ефект (+ 7,9 ц/га) отримано при комплексному застосуванні харнеса та фюзілад супер.

Дія гербіциду краще проявляється в добре зволожені роки.

Виміри структури урожаю квасолі Харківська штамбова. показали, що внесення під передпосівну культивацію базових гербіцидів (трефлан, прометрин, харнес) або післясходове обприскування страховими (базагран, олімп, фюзілад супер) в цілому практично не впливають на

Таблиця 2

Урожайність і економічна ефективність вирощування квасолі залежно від застосування різних видів гербіцидів (середнє за 1993-1995 рр.)

№ варіанту Зміст варіантів Уро- жай- ність, ц/га Вар- тість уро- жаю, грн./ц Прямі витрати, грн/га Собі- вар- тість, грн./ц. Умовний чистий прибу- ток, грн./га Рента-бель- ність, %

на всю техно-логію в т. ч. на застосу-вання гербіцидів

1. Перший контроль 16,7 996 331,5 - 20,0 664,7 205,9

2. Трефлан (5 кг/га) під першу культивацію 22,6 1356 481,8 147,5 21,3 874,2 181,4

3. Трефлан (5 кг/га) під передпосівну культивацію 20,5 1254 481,0 147,5 23,0 773,0 160,7

4. Прометрин (2 кг/га) під передпосівну культивацію 20,5 1224 503,2 170,0 24,7 720,8 143,2

5. Харнес (2,8 л/га) під передпосівну культивацію 23,2 1392 500,8 166,2 21,6 891,2 178,0

6. Базагран (2 кг/га) у фазі 1-3 листків квасолі 20,2 1212 509,1 176,0 25,2 702,9 138,1

7. Олімп (15 г/га) у фазі 3-5 листків квасолі 19,9 1152 460,1 127,5 23,5 691,9 150,4

8. Фюзілад супер (6 л/га) у фазі 6-8 листків квасолі 20,0 1200 485,5 152,5 24,3 714,5 147,2

9. Другий контроль 16.9 1014 331,3 - 19,6 682,5 205,9

10. Трефлан (5 кг/га) + базагран (2 кг/га) 23,5 1356 657,8 323,5 29,1 698,2 106,1

11. Трефлан (5 кг/га) + олімп (15 г/га) 23,3 1344 609,2 275,0 27,2 734,8 120,6

12. Трефлан (5 кг/га) + фюзілад супер (6 л/га) 25,1 1452 635,1 300,0 26,2 816,9 128,6

13. Харнес (2,8 л/га) + олімп (15 г/га) 22,1 1266 627,3 293,7 29,7 638,7 101,8

14. Харнес (2,8 л/га) + базагран (2 кг/га) 25,2 1512 677,8 342,2 26,9 834,2 123,1

15. Харнес (2,8 л/га) +фюзілад супер (6 л/га) 24,7 1482 654,1 318,7 26,5 827,9 126,7

16. Прометрин (2 кг/га) + базагран (2 кг/га) 24,2 1452 681,1 346,0 28,1 770,9 113,2

Середнє з двох контролів 16,8 1002 331,4 - 19,8 670,6 202,4

висоту рослин. Так, якщо в середньому за 1993-1995 рр. висота рослин квасолі на контролі дорівнювала 34,8 см, то у варіантах з допосівним та післясходовим застосуванням вище вказаних гербіцидів вона коливалась від 33,5 до 35,7 см, тобто відхилялась на 0,9-1,3 см або на 2,6-3,7% від висоти контрольних рослин.

Одним з найважливіших показників, який визначає придатність квасолі до механізованого збирання, як відомо, є висота прикріплення нижнього бобу.

В наших дослідах встановлена стійка тенденція збільшення висоти прикріплення нижнього

бобу квасолі в посівах з застосуванням базових і ,особливо, при комплексному поєднанні ґрунтових і страхових гербіцидів. Найвище прикріплення нижнього бобу було в посіві з комплексним внесенням під передпосівну культивацію 2,8 л/га харнеса з наступним обприскуванням посіву в фазі 1-3 листків квасолі базаграном (2 кг/га), де цей показник в середньому за роки досліджень був на 4,5 см (31 %) вищим, ніж у контрольних рослин.

Трирічні дані свідчать, що в умовах нашої зони при сильній забур'яненості посіву застосування базових і страхових гербіцидів сприяє збільшенню кількості бобів на рослинах квасолі. Так, якщо в контрольних посівах на одній рослині нараховується по 11 бобів, то в посівах з застосуванням гербіцидів їх кількість від 13,8 до 17, або на 24,5-54,5% більше. До того ж, більше їх утворюється і в посівах з комплексним застосуванням трефлану з фюзілад супер і харнесу з базаграном (154,5% порівняно з контролем).

Застосування гербіцидів позитивно впливає на такі показники продуктивності рослин, як вихід насіння та їх маса з однієї рослини. Так, якщо на контрольному посіві на одній рослині 38,1 насінин, то в посівах з застосуванням гербіцидів їх нараховується від 41,2 до 51,8 штук, або на 8,1-36,0% більше. Найслабкіше на цей показник впливає обприскування посіву квасолі базаграном, а найсильніше - комплексне застосування харнеса з базаграном.

Результати аналізів якісних показників насіння квасолі свідчать, що застосування гербіцидів не має помітного впливу на вміст білка в насінні квасолі сорту Харківська штамбова. В середньому за три роки на необроблених контрольних посівах в насінні квасолі містилось 21,9% білка, а в посівах з застосуванням гербіцидів його вміст в насінні був в межах 21,5-22,9%, тобто був практично на рівні з контролем. Встановити чіткі закономірності в дії гербіцидів на цей показник не вдалося.

Аналізи, проведені в токсикологічній лабораторії, показали, що залишкової кількості гербіцидів в насінні квасолі сорту Харківська штамбова немає.

ЕФЕКТИВНІСТЬ СПОСОБІВ ПОСІВУ КВАСОЛІ

ХАРКІВСЬКА ШТАМБОВА

Результати обліків показали, що широкорядний спосіб посіву з міжряддями 45 см при проведенні двох міжрядних розпушувань протягом всіх років досліджень не забезпечує достатньо повного очищення посівів квасолі від бур'янів. Проведення ручних прополок в широкорядному посіві (вар. 2) забезпечує суттєве зниження забур'яненості посіву. Комплексне застосування харнесу під передпосівну культивацію з наступним обприскуванням посіву базаграном на фоні міжрядних розпушувань в широкорядному та стрічковому посівах (вар. 3, 4) забезпечує більш сильне пригнічення бур'янів, ніж ручне прополювання. Так, якщо на час збирання урожаю квасолі у варіанті з ручним прополюванням нараховується 24 шт/м2 бур'янів, в тому числі 7 шт/м2 коренепаросткових, то при комплексному застосуванні вищевказаних гербіцидів бур'янів налічується 18 шт/м2, або на 25% менше. Надземна маса бур'янів, в тому числі коренепаросткових, в цих посівах була практично в два рази меншою. Ефективність дії гербіцидів на широкорядному та стрічковому способах посіву не відрізнялась, оскільки була практично однаковою.

Внесення харнесу під передпосівну культивацію при суцільному рядковому способі посіву забезпечує пригнічення бур'янів на рівні варіанту з ручним прополюванням.

При визначенні залежності водного режиму від способу посіву штамбового сорту квасолі встановлено, що ріст і розвиток рослин, їх взаємодія, а також ступінь реалізації факторів ґрунтового екологічного середовища здебільшого визначається особливостями розміщення рослин по площі, тобто способами посіву та системою догляду за посівами.

Так, до початку цвітіння квасолі найвищу вологість грунту в шарі 0-30 см забезпечують варіанти зі стрічковим та широкорядним посівом з ручним прополюванням бур'янів або комплексним застосуванням гербіцидів, де цей показник на 1,3% вищий, ніж в контрольному варіанті.

Помітно вищими, ніж на контролі, були запаси вологи і в суцільному рядковому посіві з застосуванням під передпосівну культивацію харнесу.

Така закономірність, на наш погляд, є наслідком більшої забур'яненості контрольного посіву, внаслідок чого тут більш інтенсивно проходить витрачення ґрунтової вологи.

Результати досліджень щодо урожайності квасолі Харківська штамбова в залежності від способів посіву показують, що в умовах лівобережного Лісостепу України при сильному забур'яненні полів поєднання агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур'янами в широкорядних посівах з міжряддями 45 см забезпечує суттєвий приріст урожаю насіння штамбового сорту квасолі (табл. 3). Так, в середньому за три роки у варіанті з широкоряд-

Таблиця 3

Урожайність і економічна ефективність вирощування квасолі

залежно від способів посіву (середнє за 1993-1995 рр.)

№ варіанту № Способи посіву Урожайність, ц/га Вартість урожаю, грн/га Прямі витрати, грн/га Собівартість грн/га Умовний прибуток, грн/га Рентабельність, %

на всю техно- логію в т. ч. на застосування гербіцидів

1. Контроль широкорядний спосіб посіву + 2 міжрядні обробітки 16,6 996 331,3 - 20,0 200,6 664,7

2. Контроль + ручне прополювання бур'янів 24,5 1506 470,6 - 18,7 220,0 1035,4

3. Контроль + харнес (2,8 л/га) + базагран (2 кг/га) 22,9 1374 676,6 342,2 29,5 103,1 697,4

4. Смуговий двострічковий посів + харнес (2,8 л/га) + базагран (2 кг/га) 24,6 1476 667,6 342,2 27,1 121,1 808,4

5. Суцільний рядовий спосіб посіву - харнес 50 % (2,8 л/га) 20,3 1218 489,4 166,2 24,1 148,9 728,6

ним посівом, де поряд з подвійним розпушуванням грунту в міжряддях застосовувався харнес з наступним обприскуванням рослин базаграном, урожай квасолі склав 22,9 ц/га або на 6,3 ц/га (38,0%) більше, ніж на необробленому гербіцидами контролі. Ще більш високий урожай насіння (24,6 ц/га)отримано при стрічковому посіві. Звичайний рядковий спосіб посіву поступається за урожайністю квасолі на 4,3 ц/га стрічковому способу посіву.

В дослідах не встановлено помітного впливу способів посіву та гербіцидів, які вивчались в досліді, на накопичення білка в насінні квасолі.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА

ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ТА РІЗНИХ СПОСОБІВ ПОСІВУ

Розрахунки (табл. 2) вказують, що в сучасних умовах застосування гербіцидів суттєво (на 36-53 до 200%) підвищує прямі витрати на вирощування квасолі. В зв'язку з цим зростає і собівартість продукції. Однак, внаслідок отримання більш високого урожаю насіння в посівах з застосуванням гербіцидів отримано значно вищий умовно чистий прибуток. Найбільш високим він виявився у варіантах з застосуванням харнеса і трефлана під передпосівну культивацію, дуже високий рівень умовно чистого прибутку (в середньому від 827,9 до 834,2 грн/га) забезпечує комплексне застосування харнеса з базаграном або фюзілад супер (табл. 2, вар. 14, 15).

Встановлено, що застосування гербіцидів в посівах квасолі веде до збільшення на 3,5-6,1% при одноразовому і на 9,3-11,9% при дворазовому їх внесенні загальних витрат непоновлюючої енергії у порівнянні з безгербіцидною технологією. Однак в зв'язку зі значним приростом виходу енергії з урожаєм посівів при застосуванні гербіцидів коефіцієнт енергетичної ефективності цих технологій був значно вищим, ніж при без гербіцидній технології. Так, при комплексному застосуванні харнеса з базаграном коефіцієнт енергетичної ефективності в досліді на 25% вищий, ніж при безгербіцидній технології вирощування квасолі.

Розрахунки економічної ефективності різних способів вирощування штамбових сортів квасолі (табл. 3) показали, що в умовах лівобережного Лісостепу України найбільш перспективним є смуговий двострічковий посів з комплексним застосуванням базового гербіциду харнес в дозі 2,8 л/га під першу культивацію та післясходового обприскування базаграном (2 кг/га). В середньому за три роки досліджень в цьому варіанті досліду отримано умовно чистий прибуток у розмірі 808,4 грн/га проти 664,7 грн/га на контрольному широкорядному посіві без застосування гербіцидів. Коефіцієнт енергетичної ефективності в першому випадку дорівнює 2,03, а в другому - 1,64.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧОЇ ПЕРЕВІРКИ

ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ

В ПОСІВАХ ШТАМБОВИХ СОРТІВ КВАСОЛІ

Виробнича перевірка розроблених заходів застосування гербіцидів проведена в 1995році в КСП ім. Чапаєва Нововодолазького району Харківської області.

Попередником квасолі була озима пшениця. Основні бур'яни в посіві — мишій сизий і зелений, плоскуха звичайна, лобода біла, щириця звичайна, осот рожевий, березка польова. Результати обліків (табл. 4) підтвердили високу ефективність дії базових і страхових гербіцидів. Найбільш високе пригнічення бур'янів забезпечує комплексне застосування харнеса і базаграна (вар. 5). Урожай насіння квасолі сорту Харківська штамбова в цьому варіанті досяг 20,3 ц/га, або на 6,1 ц/га (43,0%) більше, ніж на звичайному широкорядному посіві без застосування гербіцидів.

ВИСНОВКИ

1. В умовах лівобережного Лісостепу України внесення трефлана в дозі 5 кг/га безпосередньо під передпосівну культивацію на чорноземі типовому викликає помітну інгібіруючу

Таблиця 4

Вплив різних видів гербіцидів на забур'яненість посіву та урожайність квасолі

(дані за 1995 р.)

№ варіанту. Зміст варіантів Кількість бур'янів перед збиранням урожаю, шт/м2 Маса бур'янів, г/м2 Урожай ність насіння квасолі, ц/га +,- ц/га до контролю

Всього в т. ч. коренепаро сткових Всього в т. ч.. коренепаро сткових

1. Контроль - широкорядний посів + 2 міжрядних обробітки 66 21 908 630 14,2 -

2. Контроль + трефлан (5 л/га) під передпосівну культивацію 45 16 601 420 16,8 +2,6

3. Контроль + харнес (2,8 л/га) під передпосівну культивацію 31 14 507 320 18,1 +3,9

4. Контроль + базагран (2 кг/га) у фазі 1-3 листочки квасолі 51 18 690 585 15,6 +1,4

5. Контроль + харнес (2,8 л/га) + базагран (2 кг/га) 12 6 140 86 20,3 +6,1

дію на проростки квасолі Харківська штамбова, котрі з'являлися на 1 – 2 дні пізніше, ніж у контрольних посівах. Крім того гербіциди в середньому за три роки досліджень на 10,9-16,4% знижували польову схожість насіння квасолі. При внесенні тієї ж дози трефлана завчасно під першу культивацію в усі роки досліджень не відзначено випадку зниження густоти насадження, як і не було затримки в появі сходів квасолі.

2. Інгібіруюча дія трефлана, внесеного під передпосівну культивацію, чітко виявлялась на інтенсивності росту рослин квасолі в перший період їхнього розвитку. У середньому за три роки висота рослин квасолі у фазі 2-3 справжніх листів у цьому варіанті була на 12,9-22,6% менше, ніж у контрольних посівах.

До моменту цвітіння рослини квасолі вже не відчували пригнічуючої дії цього гербіциду.

3.