МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 616.314-089.29-631.002.1

ШУТАК Олег Васильович

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

ВИБОРУ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ

НЕЗНІМНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Івано-Франківській державній медичній академії, МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ПАВЛЕНКО Олексій Володимирович,

Київська медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,

кафедра стоматології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

РОЖКО Микола Михайлович,

Івано-Франківська державна медична академія

МОЗ України, кафедра стоматології факультету

післядипломної освіти, завідувач кафедри

кандидат медичних наук, професор

МАКЄЄВ Валентин Федорович,

Львівський державний медичний університет

ім. Д. Галицького МОЗ України, кафедра

ортопедичної стоматології, завідувач кафедри

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія

МОЗ України (м. Полтава), кафедра пропедев-

тики ортопедичної стоматології та ортодонтії

Захист відбудеться “ 26 ” червня 2002 р. о 11.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній медичній академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Івано-Фран-ківської дер-жавної ме-дичної академії за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Га-лиць-ка, 7.

Автореферат розісланий “ 23 ” травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор М.А. ОРИНЧАК

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим завданням ортопедичної стомато-ло-гії є ра-ціо-нальне протезування часткових дефектів зубних рядів (В. Ко-лєр, 1997; Ю.В. Опанасюк, 1999). Дані види дефектів вважаються од-нією з найпошире-ні-ших форм ураження зубо-щелепової системи (В.П. Не--спрядь-ко, В.А. Лабу-нець, 1997). Тож природньо, актуальним за--ли-шається проб-лема заміщення їх незнімними зубними протезами (П.С. Фліс із спів-авт., 1999; І.В. Радько, 1999). Ос--кільки зріс відсоток осіб молодого віку, що потребують протезу-вання, то стає важливим пи-тання забезпе-чення про--те-зом як естетичних, так і біоло-гіч-но об-грун--тованих характеристик по від-но-шенню до тканин протез-но-го ложа (О.В. Павленко, 1998; И.С. Ху-саи-нова, И.Ю. Варвулева, Н.А. Ко-жена, 1997).

Традиційні підходи до методів протезування обмежуються, хоч і не завжди, тільки вибором конструкційної особливості протезу. Тому проблема поєднання взаємовідносин технологічних матеріалів, що використовуються при незнімному протезуванні з тканинами протез-но--го ложа, є од-нією з пер-шо-чергових проблем ортопедичного ліку-вання.

За даними літературних джерел, термін придатності зубних про-те-зів скла-дає в середньому від двох до семи років (Э.Я. Варес, 1992). На су-час-ному етапі, коли розробка конструкційних матеріалів сягла якісно но-вого рів-ня, постала необхідність знаходження нових підходів до виго-тов-лення тра-диційних конструкцій зубних протезів, які б дали змогу про-дов-жити трива-лість їх користування в порожнині рота, враховуючи функ-ціональний стан опорного апарату і механічні влас-ти-вості твердих тканин зубів та конструк-цій-них матеріалів.

Таким чином, актуальним стає розробка і впровадження нових кри-те-рі-їв вибору конструкційних матеріалів, на підставі об'єктивної клі-ніч-ної карти-ни в ротовій порожнині. Адекватний вибір матеріалів продов-жить термін корис--ту-вання зубними протезами та зменшить їх негативний вплив на тверді та м'я-кі тканини протезного ложа. Вирі-шен-ня цього пи-тання стане вагомим внес--ком до виконання Указу Пре--зидента України “Про Концепцію розвитку охорони здоров’я на-се--лен-ня України” від 7 груд--ня 2000 року.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, тема-ми. Ро-бо-та є фраг---мен-том комплексної науково-дослідної роботи кафедри ор-то-пе-дич-ної стоматології Івано-Фран-ків-ської дер-жавної медичної ака-демії "Кл-і-ніко-екс-пе--ри-ментальне обгрунтування ускладнених і нових ме-то-дів орто-пе-дичного лі-ку-вання хворих з зубо-щелеповою патоло-гією", номер держ-ре-єст-ра-ції ВН 01.02.031.96т. Автор є безпосереднім вико-навцем фраг--мен-ту запланованої нау-ково-дослідної роботи.

Мета дослідження: підвищення ефективності протезування на ос-но--ві екс-пе-риментального і клінічного обгрунтування взаємозв'язку між конст-рук-цій-ною особливістю незнімного протезу, матеріалом, з якого він виго-тов-лений, і станом тканин протезного ложа.

Задачі дослідження:

1. Провести аналіз ускладнень від користування та причин зняття не-знім-них конструкцій зубних протезів у мешканців Івано-Франків-сь-кої облас-ті.

2. Визначити основні конструкційні матеріали, які викорис-тову-ються при виготовленні незнімних протезів у жителів Івано-Франківської об-ласті.

3. Вивчити вплив конструкційних матеріалів незнімних протезів на функ-ціональний стан геному людини та ультраструктуру слизової обо-лон-ки по-рожнини рота.

4. Визначити фізико-механічні характеристики конструкційних ма-те-ріа-лів незнімних протезів та їх зміни в залежності від етапів та техно-ло-гії виго-тов-лення.

5. Клінічно обгрунтувати запропоновану конструкцію протезу.

Об'єкт дослідження: мешканці Івано-Франківської області, зразки кон-ст--рук-ційних матеріалів, зразки природних зубів.

Предмет дослідження: причини зняття незнімних мостоподібних конст-рук-цій, генотоксичність конструкційних матеріалів, фізико-меха-ніч-ні власти-вості природних зубів та зразків конструкційних матеріалів, кон-ст-рукції не-знімних мостоподібних протезів.

Методи дослідження: епідеміологічні - для визначення причин знят-тя не-знімних мостоподібних конструкцій, терміну користування ними та част-ки різ-них конструкційних матеріалів, що використовуються при ви-го-товленні про-тезів; клініко-генетичні - для визначення генотоксич-ності конструкційних матеріалів, з яких виготовляються незнімні мосто-по-діб-ні конструкції; фізико-механічні - для визначення мікротвердості зразків при-родних зубів, конструк-цій-них матеріалів та зміна власти-вос-тей цих мат-еріалів на різних техноло-гіч-них етапах; електронно-мікро-скопічні, клінічні, функціональні та патофізіо-ло-гічні - для вивчення впли-ву незнім-них мостоподібних конструкцій на тка-ни-ни протезного ложа.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше визна-че-но ге-но-токсичність різних конструкційних матеріалів, які використо-ву-ють--ся при виготовленні незнімних мостоподібних конструкцій, по-казано динаміку змін показників геному людини при протезу-ван-ні. Результати підтверджено елект-ронно-мікроскопічним досліджен-ням.

Визначено зміни фізико-механічних властивостей конструкційних ма-тері-а--лів на технологічних етапах виготовлення незнімних мостопо-діб-них про-тезів.--

Розроблено нову конструкцію незнімного мостоподібного про-те-зу. На ос--нові проведених методів обстеження доведена доцільність його за-сто-сування та переваги при користуванні над традиційними про-тезами.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована кон-ст--рук-ція комбінованого незнімного мостоподібного протезу, на ос-но-ві про-ведених досліджень, має кращі експлуатаційні властивості, зменшує та від-даляє нега-тив-ні наслідки користування протезом, у по-рів-нянні з тра-ди-ційними, і може бу-ти рекомендована до застосування у практичній стоматології.

Результати досліджень впроваджені в учбовий процес кафедр орто-пе--дич-ної стоматології Івано-Фран-ків-ської державної медичної академії, Львів-сь-кого медичного універси-те-ту, Вінницького університету та кафедр стома-то-логії Київської медич-ної ака-демії післядипломної освіти і факуль-те-ту піс-ля-дипломної освіти Іва-но-Фран-ків-ської державної медичної акаде-мії; в ліку-вальний процес кафедри ортопедичної стоматології та ортопе-дич--ного відді-лення полі-клі-ніки Івано-Фран--ківської державної медичної ака---демії, ортопедич-них відділень Київ-сь-кої міської стоматологічної полі-клі-ніки, Івано-Фран-ків-ської місь-кої та об-лас-ної стоматологічних полі-клі-нік.

Особистий внесок здобувача. У процесі виконання роботи авто-ром са-мостійно проведено аналіз наукової літератури по даній проб-лемі і па-тент-но-інформаційний пошук. Особисто здійснював фізико-механіч-не до-слід--ження конструкційних матеріалів та природних зубів, епіде-міо-ло-гічне, клініко-гене-тичне, клінічне, функціональне та патофі-зіо-ло-гіч-не обсте-жен-ня.

Розроблено нову конструкцію незнімного мостоподібного про-те-зу. Клі-ніч-но обгрунтовано доцільність його використання. Автор осо-бис-то провів систематизацію отриманих результатів, їх статистичну обробку, уза-галь-нен-ня та аналіз, що дало можливість зробити ви-снов-ки і пред-ставити прак-тичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали по темі ди-сер-тації, по мірі виконання, повідомлені на науковій конференції "Ак-туальні пи-тання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні" (Пол-та-ва, 1996); на ІІ-му міжнародному медичному конгресі сту--дентів і молодих вче-них (Терно-піль, 1998); на міжнародній медич-ній конференції для сту-ден-тів і молодих лі-ка-рів (Люблін, Польща, 1998); на міжнародній науко-во-практичній конфе-рен-ції "Стоматологія на межі тисячоліть" (Одеса, 2000); на міжнародній конфе-рен-ції "Вітчизняна стоматологія на рубежі сто-літь” (Полтава, 2001), спіль-но-му засіданні кафедри ортопедичної сто-ма-тології і профільних кафедр стома-то-логічного факультету та кафедри стоматології факультету піс-лядип--ломної осві-ти лікарів ІФДМА (Івано-Фран-ківськ, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, се-ред них 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК Ук-раї-ни (з них 2 статті одноосібно). Отримано один деклараційний Патент України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мо-вою на 181 сторінці друкова-ного тексту. Складається із вступу, аналі-тич--ного ог-ляду літе-ратури, шести розділів влас-них досліджень, аналізу та уза-галь-нення результатів дослідження, виснов-ків, прак-тичних рекомен-дацій, списку вико-ристаних джерел (164 - кирилицею, 58 - латиницею) і додатків. Робота ілюст-ро-вана 19 ри-сун--ками, 18 таблицями, 10 формулами, 10 фото-графіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для визначення частки основних кон--ст--рукційних матеріалів, які використовуються для виготовлення не-знім-них зуб-них протезів, причин, що приводять до зняття та заміни не-знім-них протезів, і середній термін користування ними, було опита-но та клі-нічно обстежено 517 пацієнтів, що звернулись на повторне лікування в клі-ніку ортопедичної сто-ма-тології. Серед обстежених бу-ло 278 жінок та 239 чоловіків різного віку.

Вивчення фізико-механічних властивостей природних зубів про-ве--де-но на 41 дослідному зразку. Всі зразки було розділено на три гру-пи: фрон-таль-ну, проміжну та бокову. Для дослідження брали зуби з інтакт-ною оклю-зійною поверхнею, які були видалені внаслідок медич-них та ор-то-дон-тичних пока-зань. Видалені зуби до проведення дослід-ження збері-гались в консер-ванті, який би повністю зберіг фізико-механічні характе-ристики. Таким кон-сер-вантом, за дослідженнями Кріля А.Й., є слабкий (в концентрації 0,5-2,0%) розчин формальдегіду.

Визначення фізико-механічних властивостей конструкційних ма-те--рі-а--лів проводилось на зразках пластмас Сінма М, виготовлених компре-сійним і лит-тєвим пресуванням, Хромазіт, композиту Herculite XRV LAB, металевих суцільнолитих, штампованих та металокера-міч-них коронок. Бу-ло виготовле-но по 10 дослідних зразків кожного об'єкту досліджень з пов-ним дотриманням технологічного процесу.

З метою дослідження змін фізико-механічних характеристик кон-ст-рук-ційних матеріалів незнімних протезів на різних етапах виготов-лен-ня, нами вимірювались мікротвердість металевих штампованих та су-ціль-но-литих коро-нок. Дослідження проводились після всіх основних тех-но-ло-гічних етапів на зразках, що були виготовлені для поперед-ньо-го дос-ліду.

Мікротвердість природних зубів, конструкційних матеріалів та її зміна на різних технологічних етапах визначалась за методом Вікерса приладом ПМТ-3. Результати отримано у 107 Н/м2.

Вивчення впливу конструкційних матеріалів на геном людини про-веде-но за допомогою клініко-генетичного обстеження у 58 чоловіків ві-ком 26-60 років. Всіх обстежених було розділено на одну контрольну та п’ять дослідних груп. У контрольну групу ввійшло 20 чоловіків, які не ко-рис-тувались орто-пе-дичними конструкціями, не мали дефектів твердих тканин зубів та зубних ря-дів, гострих та хронічних захворювань органів ротової порожнини й на даний час не пред’являли скарг з боку внутріш-ніх органів. До перших трьох груп віднесено по 8 раніше непротезованих осіб, яким було виготовлено суцільнолиті металокерамічні незнімні мосто-по-діб-ні протези, штамповано-паяні незнімні мостоподібні протези (ШПНМП) без декоративно-захисного покриття (ДЗП) і пластмасові не-знім-ні мостоподібні протези. До четвертої групи віднесли 7 осіб, що мали ШПНМП без ДЗП, які в процесі лікування замінені на ШПНМП з ДЗП. П'яту групу склали 7 осіб, що користувались ШПНМП з ДЗП, а їм виго-то-вили суцільнолиті металопластмасові мосто-по-діб-ні конструкції.

Всім обстеженим було взято мазки зі слизової оболонки порожнини рота до та після протезування. Зона забору розміщена на середині щоки між верх-нім та нижнім краєм присінку рота. Враховуючи різний функціо-наль-ний стан епітеліоцитів трьох шарів слизової оболонки, вивчали клі-тини середнього шару. Приго-ту-ван-ня препаратів проводили згідно мето-ду В.Д. Дишлового та К.П. Ганіної з використанням оптико-електрон-но-го комплексу “Мета-скан-2”.

Вивчення ДНК у цитологічних препаратах проводилось використо-ву-ю-чи не лише класичний (забарвлення ацетоорсеїном) метод, але і ме-тод, запро-по-но-ваний у генетичній лабораторії кафедри медичної біології та генетики, що поєднує використання реакції Фьольгена.

У кожному препараті досліджували по 100 інтерфазних ядер з на-ступ-ною оцінкою індексу хроматизації (відношення кількості ядер з пере-ва-гою еухроматичних до їх кількості з перевагою гетерохроматичних діля-нок), статевого хроматину (кількість клітин з Х-хромосомою), ядер-це--вого індексу (співвідношення клітин з ядерцями до загальної кількості клітин), індексу морфологічно змінених ядер.

З метою підтвердження отриманих результатів при клініко-генетич-ному дослідженні особам вищезазначених груп було проведено електрон-но-мікро-скопічне обстеження. Забір матеріалу та його приготування для електронно-мікроско-піч--ного дослідження проводили за прийнятими пра-ви-лами.

Ультратонкі зрізи контролювали за методикою E. Reynolds (1963). Вивчення і фотографування матеріалу проводили на мікроскопах УЭМБ-100 АК і ПЕМ-125 К при прискореній напрузі 75-80 кВ і первин-них збіль-шен-нях на екрані від 1500 до 44000 разів і відповідно від 1600 до 300000 ра-зів.

Клінічні, функціональні та патофізіологічні методи спостереження про-во-дили на шести групах пацієнтів. До перших трьох груп було відне-сено ра-ні-ше непротезованих осіб. Для першої групи виготовили суцільно-ли-ті ме-та-ло-керамічні незнімні мостоподібні протези (15 осіб). Другу гру-пу склали 18 осіб з ШПНМП без ДЗП і третю групу - 16 осіб з виготовленими нами пласт-ма-со-вими незнімними мостоподібними протезами. До четвертої групи - 16 осіб, що користувалися ШПНМП без ДЗП, а було виготовлено ШПНМП з ДЗП. П'яту групу склали 13 осіб, що мали ШПНМП з ДЗП, а ви-го-тов-лені їм були су-цільнолиті мета-ло-плас-тмасові мостоподібні конст-рук-ції. До шостої групи віднесено 14 не-про-тезованих осіб, яким в процесі ліку-вання виготовили за-про-поновані нами конструкції. Загальна кіль-кість об--стежених склала 92 чо-ловіки віком від 25 до 65 років. Серед них було 38 осіб чоловічої статі і 54 - жі-ночої. За період об-стеження вище-вка-заним пацієнтам було виготовлено 35 суцільнолитих не-знімних протезів, 36 штам--повано-паяних незнімних протезів та 16 пластма-сових незнімних мостоподібних конструкцій. Клінічні та функ-ціо-нальні мето-ди спостере-ження проводили до початку лікування, в день, після накладання про-тезів та через 3, 6, 12 місяців користування ними. При ви-користанні па-то-фізіологічних методів результати отримано до проте-зу-ван-ня та через 3, 30 і 180 днів після.

З метою об’єктивізації клінічних результатів проводилось визна-чен--ня витривалості тканин пародонту до навантаження методом гнато-ди-намо-метрії за допомогою приладу “Візир Э 1000”. Гнатодинамометр представляє ком-бінований внутрішньо- та позаротовий прилад. Показ-ни---ки знімаються за допомогою накусочних пластинок.

Для діагностики запальних процесів ясен навколо опорних зубів ко-рис-тувались методом прижиттєвого забарвлення глікогену ясен за Шил-лє-ром-Пісарєвим. Для проведення проби слизову оболонку ясен зма-щу-вали розчи-ном Люголя. В залежності від ступеня запальної реакції спо-сте-рігалась зміна кольору від світло-жовтого до темно-коричневого.

Для функціональної оцінки стану судинної системи пародонту опор---них зубів застосовували метод визначення стійкості капілярів ясен за В.І. Кула-женко. Утворення гематоми при накладанні скляного наконеч-ни-ка, з’єдна-ного з апаратом АЛП-02 контролюється візуально. При умо-ві здорового пародонту гематома в ділянці верхівки кореня дослід-жува-ного зуба утворю-ється протягом 50-80 с. Запальні процеси в пародонті зни-жу-ють час утво-рен-ня гематоми.

Важливими для стоматології є дані про те, що виникнення запаль-но-го процесу в зубоясновій зоні можна об’єктивно оцінити на основі ви-зна--чен-ня кількості яснової рідини та вмісту в ній лейкотрієнів В4, ос-новних клітинних медіаторів запального процесу. Такого плану дослід-ження можуть об’єктив-но дати відповідь про характер впливу краю ко-ро-нок та їх жувальних повер-хонь на пародонт покритих коронкою зубів.

Яснову рідину отримували за загальноприйнятою методикою, замі-нив-ши фільтрувальний папір на смужки хроматографічного паперу (Fin-1). Вико-рис-товували смужки паперу розміром 4х15 мм, один кінець кот-рих був заго-ст-реним, яким і вводили, просуваючи його до дна жолоб-ка (ки-шені). Яснову рідину збирали 3 хв. Кількість її оцінювали за пло-щею фільтрувальних сму-жок, які фарбувались 0,1% розчином нін-гід-рину. Для ви-значення вмісту ЛТВ4 в ясновій рідині смужки занурювали в 0,5 мл етил-ацетату на 20 хв. У кожну про-бірку з 0,5 мл етил-ацетату занурювали 2 смужки хроматографічного паперу, отриманих від одного зуба. Екст-ракт випаровували в атмосфері азоту, осад розчиняли у спеціальному бу-фері, який входить в стандартний набір для визначення ЛТВ4. Дослід-жен-ня вмісту ЛТВ4 у ясновій рідині прово-ди-ли радіоімунним методом за допомогою тест-наборів фірм “Clinical As” або “Seradon DRI” (США). Принцип методу базується на конку-рент-ному зв’язуванні мі-че-ного і неміченого ЛТВ4. У надосадковій рідині після осад-жен-ня комп-лек-сів антиген - антитіло визначали кількість незв’язаного міченого ЛТВ4 за допомогою сцинтиляційного лічильника Бета-1. Концентра-цію ЛТВ4 ви-зна-чали за калібровочною кривою і розрахували на міні ЕОМ. Вміст ЛТВ4 виражали в пікограмах на 1 мл яснової рідини, а кількість її в мм2.

Статистична обробка результатів досліджень проводилась методом варіаційної статистики з використанням величини середньої арифме-тич-ної і середньої похибки (M+m). Для оцінки достовірності різниці даних до і після лікування використовували критерій Стьюдента (t-критерій). Обробка отри-ма-них результатів проведена за допомогою програмного забезпечення “Ме-дична статистика” на ЕОМ.

Результати досліджень. Оскільки мостоподібні конструкції є най-більш роз-повсюдженими в протезуванні, вивчення їх впливу на орга-ни ротової порож-нини залишається актуальним. З загального числа опита-них 66,8% були незадоволені станом незнімних конструкцій, а 33,2% звер-ну-лись з метою повторного протезування з причин утво-рен-ня інших де-фектів. Виявлено виникнення запальних змін в маргі-нальному пародонті біля 39,7% зубів, оголення коренів, що покриті ко-ронками у 45,7% зубів, зруйнування зуба під штучною коронкою - 6,6%, розцементування опор-ної коронки у11,7% зубів, виникнення дефекту в оклюзійній поверхні штуч-них коронок - 5,7% зубів.

Середній термін користування незнімними конструкціями був на-ступ-ний: штамповано-паяні мостоподібні конструкції з декоративно--захисним по-криттям - 6,7 років, штамповано-паяні без декоративно-за--хис--но-го покриття - 7,1 років, суцільнолиті метало-пластмасові про-те-зи - 7,4 роки, суцільнолиті металокерамічні мостоподібні протези - 6,4 роки та пластмасові незнімні мостоподібні конструкції - 3,1 роки.

Для повноти аналізу була визначена частка конструкційних мате-ріа-лів в протезах. Отже, розподіл був наступний: металу - 59,1%, метал + пласт-ма-са - 33,53% (з них суцільнолитих - 6,3%), пластмаси - 4,6%, метал + ке-ра-міка- 2,7%, фарфору - 0,07%. Кількість штамповано-паяних конст-рук-цій, що вкриті деко-ра-тивно-захисним покриттям склали 42,3%.

Наступним етапом було проведення досліджень мікротвердості зраз--ків природних зубів та різних конструкційних матеріалів. Характе-ри-зуючи отри-мані дані, слід відмітити, що мікротвердість природних зубів зростає від фрон-тальної - 981,5+36,1107 Н/м2 до бокової 1649,5+45,6107 Н/м2, а конст-рук-цій-них матеріалів коливається у дуже широких межах від значень зразків з Сінма М (полімеризованих методом компресійного пресування) до суціль-но-литих металокерамічних коронок (табл. 1). Ви-зна-чено переваги методу полі-ме-ризації пластмас литтє-вим пресуванням і в такому апекті, як вища мікро-твердість зразка ви-готов-ле-ного цим методом.

Отримані результати вимірювань мікротвердості конструкцій на ос--нов-них етапах їх виготовлення показали, що найбільш прогнозо-ва-ною є мікро-твер-дість суцільнолитої за рахунок меншої кількості тех-но-логічних етапів, ав-то-матизації виробництва та відсутності різких змін мікротвер-дості на цих етапах. Також з'ясовано, що по механічних характеристиках металеві сплави найбільш відповідають природним зубам, як конст-рук--цій-ний матеріал.

Таблиця 1.

Мікротвердість основних конструкційних стоматологічних матеріалів

(107 Н/м2, M+m)

№ п/п | Дослідний зразок (n=10) | Мікротвердість

1 | Суцільнолита металокерамічна коронка | 2335,0+115,0

2 | Суцільнолита металева коронка | 583,0+29,0

3 | Штампована металева коронка | 781,0+39,0

4 | Пластмасова коронка з “Сінма М”, виготовлена | 263,0+12,0

методом литтєвого пресування

5 | Пластмасова коронка з “Сінма М”, виготовлена | 61,2+3,0

методом компресійного пресування

6 | Фотополімерний композит “Herculite XRV LAB” | 94,0+4,5

7 | Пластмаса “Хромазіт” | 312,0+15,0

Визначення функціональної активності генотипу при різних ви-дах не-знім-них протезів засвідчило, що показники генетичних індексів клітин бу-каль-ного епітелію оперативно реагують на зміни в ротовій порожнині, починаючи з моменту фіксації зубного протезу. Їх аналіз в інтерфазних яд-рах епітелію СОПР може служити своєрідним індика-то-ром впливу різ-них конст-рук-ційних матеріалів на показники гено-типу людини. Нами до-сліджено, що най-більший вплив на функціо-наль-ний стан генотипу спри---чи-няють штампо-ва-но-паяні незнімні мос-то-подібні протези, особли-во з де--коративно-захисним по-криттям, а най-більш екологічно толерант-ни-ми по відношенню генотипу є су-цільнолиті металопластмасові та ме-тало-ке-ра-мічні протези (табл. 2). Зо-к-рема індекс хроматизації, що відо-бра--жає ак-тив--ність транскрипції, як почат-ко-вого етапу реалізації біоло-гіч--ної інфор-мації, знизився у всіх групах, крім п'ятої. Але у першої ця різ-ниця була недостовірною. Ядер-цевий індекс, що від-об-ражає рівень мета-бо-лізму клітин в цілому, знижувався у перших чо-тирьох групах і зріс у п'я-тої (зни-ження у пер-шої групи недостовірне). Важливим параметром регуляції генів є "ста-тевий хроматин”. Наявність ін-ак-тивованої Х-хро-мо-со-ми, єди-ної у чо-ло-віків, засвідчує порушення регуляції реалізації спад-кової інфор-ма-ції. Аналіз динаміки цього показника довів підви-щен-ня його у 1 (не-до-сто-вірне), 2, 3 та 4-ій групах, і зниження у п'ятій групі. Ін-декс патоло-гічно зміне-них ядер, який характеризується порушенням струк-тури каріо-плаз-ми та ка-ріо-леми, зростав у 1 (недостовірно), 2, 3 та 4-ій гру-пах, а у п'ятій знижувався. З вищенаведеного випливає, що конструкційні мате-ріа-ли мостоподібних про-тезів володіють генотоксичною дією, але сту-пінь їх ток--сичності є неодна-ко-вий. Матеріали, з яких виготов-ле-ні суцільно-ли-ті про-тези, в найменшій мірі при-гнічують функціо-наль-ну активність гено-му.

Таблиця 2

Динаміка цитологічних показників букальних епітеліоцитів у осіб обстежених груп

Показни- | Групи обстежених

ки каріо- | І (n=8) | ІІ (n=8) | ІІІ (n=8) | IV (n=7) | V (n=7)

грами | до | після | до | після | до | після | до | після | до | після

протезу- | протезу- | протезу- | протезу- | протезу- | протезу- | протезу- | протезу- | протезу- | протезу-

вання | вання | вання | вання | вання | вання | вання | вання | вання | вання

ІХ, ум. од. | 0,67+0,02 | 0,64+0,021 | 0,69+0,03 | 0,57+0,023 | 0,68+0,03 | 0,57+0,023 | 0,58+0,02 | 0,46+0,0084 | 0,47+0,02 | 0,62+0,024

НІ, % | 4,38+0,35 | 4,13+0,411 | 4,13+0,33 | 2,13+0,214 | 4,38+0,35 | 2,38+0,34 | 2,29+0,25 | 1,43+0,192 | 2,43+0,28 | 3,86+0,313

СХ, % | 3,38+0,25 | 3,88+0,331 | 3,25+0,46 | 5,0+0,532 | 3,25+0,39 | 4,86+0,373 | 4,86+0,24 | 6,0+0,22 | 5,71+0,39 | 4,14+0,472

ІПЗЯ, % | 7,88+0,41 | 8,75+0,421 | 7,75+0,52 | 11,5+0,594 | 7,63+0,39 | 11,25+0,344 | 11,43+0,57 | 14,71+0,484 | 14,14+0,55 | 9,57+0,534

Примітка. 1 - P>0,05; 2 - P<0,05; 3 - P<0,01; 4 - P<0,001.

Аналіз результатів електронно-мікроскопічного дослідження по-ка--зав, що багатошаровий плоский незроговілий епітелій СОПР у конт-роль-ної групи та у всіх досліджуваних до протезування мав загальний план будови, харак-терний для даної тканини. В процесі користування проте-за-ми відмічалась змі-на форми ядерець клітин ба-заль-ного шару, а саме на кіль-цеподібну та нерів-но--мірне розвинення органел. Також відмічено в мі-то-хондріях остистого ша-ру невелику кіль-кість крист, а в окремих - вони були зруйновані.

Порівняльний аналіз ультраструктури компонентів мікроциркуля-тор-но-го русла доводить про порушення проникності капілярів у осіб, що потребують протезування, та у протезованих. У пацієнтів із штам-повано-паяними мос-топодібними протезами відмічені поодинокі групи еритро-ци-тів у вигляді монетних стовпчиків або sludge, що свід-чить про зни-жен-ня швидкості крово-плину у капілярах. Набряк цитоплазми ендотеліо-ци-тів відмічався у пацієн-тів, що користувалися штамповано-паяними конст-рук-ціями з декора-тив-но-за-хисним покриттям. Органели також зазнали змін. Зокрема, комплекс Гольд-жі розвинений слабо, ендоплазматична сіт-ка фрагментована та інше.

Отже, наявність протезів в ротовій порожнині приводить до зміни капі-ля-рів мікроциркуляторного русла, що характеризується набуханням міто-хонд-рій, вакуолізацією і фрагментацією ендоплазматичної сітки, по-си-ленням мікропіноцитозу.

Нами теоретично обгрунтовано основні критерії вибору конст-рук-цій-них матеріалів в залежності від стану тканин пародонту і виду де-фек-ту зуб-них ря-дів. З'ясовано, що міцність, густина, твердість та елект-род-ні по-тенціа-ли кон-струкційних матеріалів, одні з основних критеріїв при виборі конст-рук-ційної особливості протезу. Встановлено, що об'єктивна оцінка зносостій-кос-ті кон-ст-рукційних мате-ріа-лів по показниках мікротвердості, можлива за умови її визначення методом дряпання.

Для визначення характеру впливу різних конструкцій незнімних зуб--них протезів було клінічно протестовано п'ять досліджуваних груп, яким вигото-вили традиційні мостоподібні конструкції. Провівши аналіз отриманих клі-ніч-них та лабораторних результатів, ми прийшли до ви-снов-ку, що конструк-ційні матеріали, які використовуються в традиційних комбінаціях, не можуть задовільнити функціональних та естетичних вимог. Тому, розроблений нами "Комбінований незнімний мостопо-діб-ний протез" (патент на винахід № 39019 А від 15.05.2001 р.) та комбінація матеріалів, яка в ньому використовується, дозволять створити необхідні позитивні характеристики результату протезу-ван-ня (рис. 1). Ця конструк-ція є суціль-

А Б

Рис. 1. Комбінований незнімний мостоподібний протез (А - оклю-зій-на по-верх-ня, Б - вестибулярна поверхня):

1 – керамічне облицювання; 2 – пластмасове облицювання; 3 – металеві оклюзійні контакти.

нолита. Особливість її полягає в тому, що міжоклюзійні кон-так-ти з зубами-антагоністами є металевими, облицю-валь-ні шари фрон-таль-ної групи зубів - керамічними, а бокової - пластмасо-вими. Для під-тверд--ження вищенаведеного, була сформована шоста клінічна група, якій проведені ті ж клінічні та лабораторні методи обстеження, а для ліку-ван-ня використано запропоновану конструкцію.

Дослідження клінічного і функціонального стану пародонту зубів про--ведені протягом одного року користування незнімними мостоподіб-ними про-те-зами показали, що запропонований нами протез має менше негативної дії на пародонт, ніж традиційні конструкції. Використання вказаної комбінації конструкційних матеріалів дозволяє віддалити нега-тив-ні наслідки від корис-ту-вання протезами. Це підтверджується динамі-ками показників кількості -ясно-вої рідини, вмісту в ній медіатора запа-лен-ня ЛТВ4, стійкості капілярів ясен, проби Шиллєра-Пісарєва та гнатодинамометрії в ділянці опор-них зубів до та після протезування.

При аналізі стану слизової оболонки ясен за пробою Шиллєра-Пі-са-рєва з'ясували, що по перебігу шести місяців користування протезами тільки у обстежених 1, 5 та 6 груп стан пародонту в ділянці опорних зубів залишався добрим (в межах 85% від'ємних проб). Але віддалені терміни (12 місяців) спостереження показали, що у пацієнтів з запропонованою нами конструк-цією пародонт залишався на попередньому рівні, а у 1 та 5 гру-пах стан його почав погіршуватися і відсоток від'ємних проб знизився до 80,0+10,33% та 76,99+11,69% відповідно.

Характеризуючи дані стійкості капілярів ясен, слід відмітити, що на--ро-стання їх в 1, 5 та 6 групах відбувається більш динамічно, ніж в ін-ших клініч-них групах. Але по перебігу шести місяців користування про-те-зами достовірне зниження стійкості капілярів відмічено у всіх групах, крім шос-тої. В цій групі показник приросту залишається на попередньо-му рівні і у віддалені тер-міни користування "комбінованими незнімними мосто-по-діб-ними проте-зами".

Гнатодинамометричні вимірювання опорних зубів засвідчили не-рів---но--мірне наростання функціональних можливостей зубощелепової сис-те-ми у всіх клінічних групах пацієнтів. Відмічалось, що найвищі показ-ни-ки ви-три-ва-лості були зафіксовані через шість місяців користування проте-зами. А по пе-ре-бігу цього терміну спостерігалось зниження показників. Ана-лі-зу-ючи витри-валість пародонту опорних зубів, слід відзначити, що най-вище і найбільш три-вале збільшення приросту отримано в шостій групі, в по-рівнянні з іншими. Отримані результати вказують на те, що поєднання конструкційних матеріа-лів, яке використане в шостій групі обстежених, забезпечує м'яку і щадящу дію на пародонт опорних зубів при функціо-нуванні.

Результати патофізіологічних досліджень засвідчили вплив незнім-них протезів на крайовий пародонт, про що вказує збільшення кількості яснової рідини і вмісту в ній медіатора запального процесу лейкотрієну В4. Отримані дані свідчать про те, що запалення крайового пародонту є менш вираженим у пацієнтів 1, 5, та 6 клінічних груп. Але застосування мостоподібних протезів з металевими оклюзійними контактами, на що вка-зують показники патофі-зіо-ло-гічного обстеження, приводить до мен-шо-го пошкоджуючого ефекту па-ро-донту опорних зубів.

Таким чином, експериментальні та клінічні дослідження довели, що за-про-понований нами "комбінований незнімний мостоподібний протез" дозво-лить зменшити негативну дію конструкції на органи ротової порож-нини за рахунок зниження як питомої ваги, так і абразивної дії на зуби-антагоністи. Таке комбінування конструкційних матеріалів попередить стирання пластма-со-вого облицювання оклюзійної поверхні, зробить про-тез дешевшим, зберіга-ю-чи його високі естетичні характе-рис-тики.

ВИСНОВКИ

1. На підставі епідеміологічного обстеження жителів м. Івано-Фран-ків-сь-ка та області у віці 25-65 років встановлено, що:

- при виготовленні незнімних конструкцій частка металевих складає 59,1%, комбінації металу і пластмаси - 33,5% (з них суцільнолитих - 6,3%), ком---бінації металу і кераміки - 2,7% та пластмаси - 4,6%;

- середній термін користування основними незнімними конструкціями є та-кий: пластмасові протези - 3,1 років, суцільнолиті металокерамічні - 6,4 ро-ки, штам-повано-паяні з декоративно-захисним покриттям - 6,7 ро-ків, штам-по-вано-паяні без покриття - 7,1 років та суцільнолиті метало-пласт-масові - 7,4 ро-ки;

- основні причини, що привели до заміни незнімних зубних протезів були запальні процеси в маргінальному пародонті (39,7%), оголення ко-ре-нів опор-них зубів (45,7%), розцементування опорних коронок (11,7%), по-лом-ки мосто-подібних протезів (8,5%).

2. Функціональна активність генотипу при різних видах незнімних про--тезів, а, отже, і різних конструкційних матеріалах неоднакова. Цито-ге-не-тичні індекси клітин букального епітелію оперативно реагують на зміни в ротовій порожнині з моменту фіксації зубного протезу.

3. Найбільший вплив на функціональний стан геному спричиняють штам--повано-паяні незнімні мостоподібні протези, вкриті декоративно-за-хис-ним покриттям, а найбільш екологічно толерантними по відношенню гено-типу є суцільнолиті металопластмасові та металокерамічні протези.

4. Наявність протезів у ротовій порожнині спричиняє реактивні змі-ни епітеліальної тканини та капілярів слизової оболонки. Ультраст-рук-тур-ним еквівалентом відповідних функціональних зрушень в епітелії є збіль-шення міжклітинних проміжків. Порушення проникності капілярів зумовлено цито-плаз-ма-тичними і контактними трансформаціями ендоте-ліо-цитів. Встанов-ле-но, що фактором, який викликає збільшення в’язкості крові та опір її плину, була агрегація форменних елементів.

5. Мікротвердість природних зубів не завжди відповідає мікротвер-дості конструкційних матеріалів, що може призвести до порушення рів-но-ваги між протезами і ткани-на-ми протезного ложа.

6. Запропонована конструкція незнімного мостоподібного протезу має переваги над традиційними за рахунок комбінації матеріалів, про що свід-чать результати та аналіз клініко-експериментальних досліджень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Використання штамповано-паяних технологій, а особливо з деко-ра-тив-но-захисним покриттям, є недоцільним, оскільки спричиняє пригні-чення функ-ціональної активності генотипу людини.

2. На основі досліджень фізико-механічних властивостей конструк-цій-них матеріалів рекомендуємо для оклюзійних контактів на протезах між зу-бами-ан-та-гоністами використовувати металеві сплави для змен-шен-ня нега-тив--ного впливу на тверді та м’які тканини протезного ложа.

3. Незначні порушення в технологічному процесі виготовлення не-знім-них конструкцій приводять до зміни фізико-механічних властивос-тей мате-ріа-лу протезу.

4. На основі клінічних та функціональних досліджень вважаємо до-ціль-ним (при часткових дефектах зубних рядів) використовувати запро-понований нами “комбінований мостоподібний протез”, який зменшить негатив-ну дію незнімних конструкцій на тканини протезного ложа.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шутак О.В. Вплив комплексу факторів конструкційних матеріалів не-знім-них зубних протезів на геном соматичних клітин людини // Га-лицький лікарський вісник.- 2001.- Т.8.- Число 2.- С. 74-77.

2. Шутак О.В., Ковальчук Л.Є., Перцович В.М. Ультраструктурні зміни епіте-ліальної тканини слизової оболонки ротової порожнини у сто-ма-то-ло-гіч-них хворих // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т. 5, №3-4.- С. 53-54. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літера-ту-ри та ре-зуль-татів досліджень, оформлення статті до друку.

3. Шутак О.В., Опанасюк Ю.В. Зміни мікротвердості конструкційних стома-тологічних матеріалів в залежності від методу виготовлення // Ук-раїнський журнал медичної техніки і технологій.- 1999.- № 1.- С. 47-48. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та резуль-та-тів досліджень, оформлення статті до друку.

4. Шутак О.В., Павленко О.В. Конструювання зубних протезів в залеж-нос-ті від морфофункціональних характеристик тканин // Галицький лікарсь-кий вісник.- 1996.- Т. 3.- Число 1.- С. 71. Здобувачем проведено збір ма-те-ріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформ-лен-ня стат-ті до друку.

5. Шутак О.В. Значення мікротвердості матеріалів в клініці ортопедичної сто-матології // Галицький лікарський вісник.- 1997.- Т.4.- Число 2.- С.60.

6. Шутак О.В., Павленко О.В. Метод гнатодинамометрії як передумова у виборі ортопедичних конструкцій і матеріалів // Матеріали доповідей наукової конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної ме-ди-цини на сучасному рівні”.- Полтава, 1996.- С. 465-466. Здобувачем про-ве-дено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів дослід-жень, оформ-лення статті до друку.

7. Шутак О.В., Ожоган З.Р., Опанасюк Ю.В., Обідняк В.З., Павленко М.О. Необхідні умови формування стійких оклюзійних співвідношень зуб-них рядів при незнімному протезуванні // Новини стоматології.- 1997.- № 4.- С. 100. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлення статті до друку.

8. Shutak O.V. Efficient use of constructive materials in orthopedic stomatoclinic // International Medical Conference For Students and Young Doctors.- Lublin, 1998.- P. 100.

9. Шутак О.В. Генетичні ефекти різних конструкційних матеріалів зубних про-тезів // Тези ІІ-го міжнародного медичного конгресу студентів і мо-ло-дих вчених.- Тернопіль, 1998.- С. 282-283.

ВИНАХІД ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Комбінований мостоподібний протез // Деклараційний патент на вина-хід № 39019 А від 15.05.2001 р. НДЦПЕ України, Бюлетень № 2, 2001р. (спів-авт. Ожоган З.Р., Павленко О.В.). Здобувачем проведено збір мате-ріалу, визначальною є участь у розробці, опису винаходу, оформленні мате-ріа-лів до друку.

АНОТАЦІЯ

Шутак О.В. Клініко-експериментальне обгрунтування вибору конструк-цій-них матеріалів при виготовленні незнімних конструкцій зубних про-те-зів.- Руко-пис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних на-ук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія.- Івано-Франківська державна ме-дична академія МОЗ України, Івано-Франківськ, 2002.

Дисертація присвячена питанням підвищення якості незнімного про--те-зування шляхом удосконалення відомих та розробці і впровад-жен-ню нових критеріїв вибору конструкційних матеріалів. Було проведено епідеміологічне обстеження, визначено фізико-механічні властивості ос-нов-них конструк-ційних матеріалів, що використовуються в незнімному протезуванні, зміна їх характеристик на різних етапах виготовлення та при використанні різних методів виготовлення. Визначено фізико-меха-ніч-ні характеристики природ-них зубів та проведено їх порівняння з кон-струкційними матеріалами. Було вста-новлено генотоксичність конст-рук-ційних матеріалів та їх вплив на функ-ціо-нальний стан геному людини. Аналіз результатів електронно-мікро-ско-пічного дослідження довів вплив незнімних конструкцій на клітини слизо-вої оболонки порожнини рота та ультраструктурні компоненти мікроцир-куляторного русла. Клінічні, функ--ціо--нальні та патофізіологічні методи об-сте-ження довели значний вплив незнімних конструкцій на тканини паро-донту. В зв’язку з цим була розроблена нова конструкція протезу з “фізіоло-гіч-но-функ-ціонально-ес-те-тичним” використанням конструкційних матеріа-лів. Клі-ніч-на і функ-ціо-нальна оцінка розробленої конструкції незнімного мосто-по-діб-ного протезу підтверджує його ефективність при протезуванні.

Ключові слова: конструкційні матеріали, критерій вибору, незнім-ний мос-топодібний протез, геном, електронно-мікроскопічний аналіз.

АННОТАЦИЯ

Шутак О.В. "Клинико-экспериментальное обоснование выбора конструк-ци-онных материалов при изготовлении несъемных конструкций зубных про-тезов". - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских на-ук по специальности 14.01.22 - стоматология.- Ивано-Франковская го-су-дар-ст-вен--ная медицинская академия МОЗ Украины, Ивано-Франковск, 2002.

Диссертация посвящена вопросам повышения качества несъемного про-тезирования путем усовершенствования известных, а также разработ-ке и внед-рению новых критериев выбора конструкционных материалов.

В процессе работы нами были проведены эпидемиологические об-сле-до-вания жителей Ивано-Франковской области за период 1996-2001 го-дов. Было установлено, что при протезировании несъемными конст-рук-циями использу-ется малая часть эстетических конструкционных мате-риалов. Большинство протезов были непригодны к дальнейшему исполь-зо-ванию, так как не со-ответствовали функциональным и эстетическим тре-бо-ваниям. Среди причин, наиболее часто приводимых к снятию про-те-зов, были воспалительные про-цессы в маргинальном пародонте, рас-цемен-тирование опорных коронок, ка-риес и его осложнения под искус-ст-венной коронкой, поломки мостовидных протезов и другие.

Исследование микротвердости естественных зубов и разных конст-рук-ционных материалов показали, что твердость зубов увеличивается от фрон-тальной - 981,5+36,1107 Н/м2 к боковой - 1649,5+45,6107 Н/м2, а кон--ст--рук--ционных материалов колеблется в очень широких пределах, от образца из Синма М (полимеризированного компрессионным прессо-ва-нием) 61,2+3,0107 Н/м2 до цельнолитой металлокерамической коронки, твердость которой рав-на 2335,0+115,0107 Н/м2. Определено преиму-щест-во метода литьевого прес-со-вания и в таком аспекте, как большая микро-твер-дость образца, изготов-ленного данным методом.

Результаты микротвердости конструкционных материалов, получен--ные на этапах изготовления протезов дают основания утверждать, что наи-более прогнозируемый результат в плане микротвердости может быть по-лучен при использовании цельнолитой технологии изготовления. Так-же уста-нов-лено, что по механическим характеристикам металли-чес-кие сплавы наи-бо-лее соответствуют естественным зубам, как конструк-ци-он-ный материал.

Определение функциональной активности генотипа при разных ви-дах несъемных протезов свидетельствует, что генетические показатели кле-ток буккального эпителия оперативно реагируют на изменения в ро-товой по-лости, начиная с момента фиксации зубного протеза. Их анализ в интер-фазных ядрах эпителия СОПР может служить свое-образным ин-ди-ка-тором влияния разных конструкционных материалов на показатели генотипа че-ловека. Нами определено, что наибольшее воздействие на функ-циональное сос-тояние генотипа имеют штамповано-паяные мосто-вид-ные протезы, осо-бен-но с декоративно-защитным покрытием, а наибо-лее экологически толе-рант-ны в отношении генотипа являются цельно-ли-тые металлопластмасовые и металлокерамические протезы.

Анализ электронно-микроскопического исследования дает основа-ние полагать, что в процессе функционирования несъемных протезов про--исходит изменение в клетках слизистой оболочки полости рта и ультра-с-труктурах микроциркуляторного русла. Были зафиксированы из-ме-нения форм ядрышек клеток базального слоя, в митохондриях шипо-ва-того слоя - небольшое коли-чес-тво крист, а в некоторых случаях - их от-сут-ствие.

Наличие протезов в ротовой полости, особенно штамповано-пая-ных с покрытием приводит к изменениям капилляров микроциркуля-тор-ного русла, что характеризуется замедлением кровотока внутри капилля-ров, вакуолиза-цией и фрагментацией эндоплазматической сетки эндоте-лио-цита, а также усилением микропиноцитоза.

Завершением исследований было тестирование традиционных не-съем-ных конструкций в клинике. Анализ клинических (гнатодинамо-мет-рия, проба Шиллера-Писарева, определение стойкости капилляров, пато-фи-зио-логичес-кие исследования) и экспериментальных результатов пока-зал, что использо-вание конструкционных материалов в традици-он-ных комбинациях не позво-ляет удовлетворить возросших функциональ-ных и эстетических требований. Поэтому “Комбинированный несъемный мос-то-видный протез” (патент на изобретение № 39019 А от 15.05.2001 г.), разработанный нами, позволяет достичь необходимого результата. Кон-струкция протеза цельнолитая. Меж-оклюзионные контакты металличес-кие, фронтальная часть облицована кера-микой, а боковая - пластмассой. В подтверждение вышеизложенного была сформирована отдельная кли-ни-чес-кая группа, для лечения в которой был использован новый протез, а исследования проведены такими же методами, как и в других клини-чес-ких группах.

Определение клинического и функционального состояния паро-дон-та опорных зубов, проведенного на протяжении года пользования мосто-видны-ми конструкциями, показало, что предложенный нами протез в мень--шей сте-пени влияет на пародонт, нежели традиционные конструк-ции, что и под-тверж-дает его высокую эффективность при протези-ро-ва-нии.

Ключевые слова: конструкционные материалы, критерии выбора, не-съемный мостовидный протез, геном, электронно-микроскопический анализ.

SUMMARY

SHUTAK O.V. "Clinical and experimental substantiation of choosing constructive materials for making fixed dental prostheses".

The thesis for the scientific degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.22 - Stomatology. Ivano-Frankivsk State Medical Academy, Ministry of Publiс Hеalth of Ukraine, Ivano-Frankivsk, 2002.--

The dissertation dеals with the problems of perfecting the quality of proby means of improving the well-known criteria of choosing construc-tive materials as well as introduction of the new ones. Physical and