Харківський державний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва

Стрілець Руслана АндрІЇвна

УДК 631.152:[633.2:631.5

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ НАСІННЯ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Сумському національному аграрному університеті, Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ЧУПІС Анатолій Віталійович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

АМБРОСОВ Володимир Якович,

Харківський відділ науково-виробничих формувань

Інституту аграрної економіки УААН, м.Київ,

завідувач відділу;

кандидат економічних наук

ПАЗІЙ Іван Пилипович,

Інститут рослинництва ім. В .Я. Юр’єва УААН,

м.Харків, завідувач лабораторії економіки

і маркетингу

Провідна установа - Національний аграрний університет,

кафедра економіки, Кабінет Міністрів України,

м. Київ

Захист відбудеться “20” березня 2002 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в“Комуніст-1”, навчальне містечко ХДАУ, корп.1, к. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м.Харків, п/в“Комуніст - 1”, навчальне містечко ХДАУ.

Автореферат розісланий “15” лютого 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Земельні ресурси України мають велику потенційну родючість, що пов’язано із сприятливими для ведення сільськогосподарського виробництва грунтово-кліматичними умовами. Але земельні угіддя країни мають найвищу розораність у світі-80%, а в деяких зонах - 86-90%. Такий передкризовий стан землі викликає занепокоєння у фахівців-екологів, науковців, виробників, адже спостерігається інтенсивне винесення поживних речовин із ґрунту, що призводить до зниження врожайності, погіршення якості продукції, отже, до зменшення прибутковості господарств.

Вирішальною умовою збільшення виробництва зерна, продукції технічних культур, кормів і рослинного білка, підвищення родючості ґрунтів в умовах критичної розораності земель є освоєння нової ґрунтозахисної системи землеробства, яка передбачає оптимізацію структури посівних площ із розширенням площ посіву багаторічних трав. При вирощуванні і використанні зелених кормів значно скорочуються витрати енергоресурсів і засобів виробництва завдяки створенню пасовищ і впровадженню прифермських сівозмін; при вирощуванні бобових трав підвищується родючість ґрунту за рахунок накопичення біологічного азоту. Вирощування багаторічних трав забезпечує вирішення екологічних проблем у системі протиерозійних заходів, зменшення площі ріллі та більш ефективне використання землі для виробництва кормів, з одночасним скороченням витрат на обробіток ґрунту.

Для розширення посівних площ під багаторічними травами потрібне кондиційне насіння багаторічних трав. Але насінницька галузь перебуває в кризовому стані. Необхідно проаналізувати вплив різних факторів на економічну ефективність виробництва насіння багаторічних трав і запропонувати заходи щодо виведення галузі із кризи. Цим пояснюється актуальність теми дисертаційної роботи. Дослідженню проблем підвищення економічної ефективності сільськогосподарських підприємств присвячено багато наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених. Значний внесок у розробку концептуальних положень зробили Амбросов В.Я., Гайдуцький П.І. Мартьянов В.П., Македонський А.В., Соловйов М.Ф., Шиян В.Й. та інші дослідники. Питанням ефективного використання багаторічних трав у кормовиробництві присвячені праці Бабича А.О., Пазія І.П., Толкача М.І. та інших учених. Але, на жаль, насінництву багаторічних трав не приділяється належної уваги. Це і вимагає системності в підході до вивчення проблеми і підтверджує актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково - дослідних робіт, виконаних за науковим планом Сумського національного аграрного університету з держбюджетною темою “Реформування організаційно-економічного механізму АПК на принципах сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0101U004505).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні науково–практичних основ організаційно–економічного механізму виробництва та реалізації насіння багаторічних трав і в розробці методичних рекомендацій з його вдосконалення .

У відповідності до мети дослідження вирішувалися такі задачі:

- визначення еколого-економічних передумов розвитку виробництва насіння багаторічних трав;

- дослідження зміни собівартості насіння багаторічних трав;

- розкриття механізму підвищення економічної ефективності виробництва насіння багаторічних трав;

- вивчення ринку насіння багаторічних трав у Сумській області;

- визначення інвестиційної привабливості виробництва насіння багаторічних трав.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є економічні відносини в процесі виробництва насіння багаторічних трав, об’єктом дослідження – спеціалізовані господарства з виробництва насіння багаторічних трав у Сумській області.

Методологія та методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний та абстрактно-логічний методи пізнання, фундаментальні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань підвищення ефективності виробництва насіння багаторічних трав, відповідні законодавчі акти, укази Президента, постанови Верховної Ради та Уряду України.

У процесі дослідження використовувалися відповідні методи: системного аналізу, монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний та ін. Для обробки статистичного та фактичного матеріалу використовувалася сучасна електронно-обчислювальна та комп’ютерна техніка.

Інформаційну базу дослідження складають офіційні дані Державного комітету статистики, звітні дані Сумського обласного відділу статистики по земельних ресурсах, річні звіти спеціалізованих господарств з виробництва насіння багаторічних трав, нормативні документи, наукові розробки вітчизняних і закордонних учених, матеріали наукових конференцій, семінарів, симпозіумів, наукові публікації, матеріали преси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні концептуальних підходів і комплексних заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму виробництва та реалізації насіння багаторічних трав відповідно до ринкових умов і з урахуванням регіональних особливостей. Теоретичні та практичні дослідження дозволили одержати результати з певними елементами наукової новизни:

- розкрито зміст еколого-економічної складової виробництва насіння багаторічних трав;

- отримало подальший розвиток обґрунтування алгоритму підвищення економічної ефективності виробництва насіння багаторічних трав;

- вперше виявлено особливості формування ринку насіння багаторічних трав, визначено його ємність і сегментацію на перспективу, запропоновано створення оптових ринків насіння;

- удосконалено методичні підходи та прийоми визначення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств з урахуванням спеціалізації та концентрації виробництва й інших виробничих можливостей;

- вперше розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму виробництва насіння багаторічних трав і формування його ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження є науково-методичною основою для практичного запровадження організаційно–економічного механізму виробництва і реалізації насіння багаторічних трав. Практичне значення одержаних результатів пов’язане також з обґрунтованими пропозиціями щодо шляхів залучення інвестицій у виробництво насіння багаторічних трав.

Розроблені нами рекомендації можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності та різних форм господарювання для підвищення економічної ефективності виробництва насіння багаторічних трав. Науково-методичні розробки дисертаційної роботи можуть використовуватися також у навчальному процесі вищих учбових закладів при викладанні дисциплін “Економіка сільського господарства і АПК”, “Організація сільськогосподарського виробництва”, “Економіка природокористування” та ін., при виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці й обґрунтуванні наукових положень, висновків і пропозицій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму виробництва та реалізації насіння багаторічних трав у Сумській області. У дисертаційній роботі автором викладені особисті ідеї та підходи, науково обґрунтовані в опублікованих працях. Наукові результати одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення та практичне застосування результатів дослідження обговорювалися на наукових конференціях і семінарах, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” (м. Суми, 1999 р.); на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати” (смт.Чабани, 1999р.); на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Сумського національного аграрного університету (1999, 2000, 2001 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 10 наукових працях, написаних одноосібно, загальним обсягом 2,6 облік.-вид. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 147 найменувань, трьох додатків. Загальний обсяг роботи становить 176 сторінок комп’ютерного тексту. Використано 33 таблиці, 14 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета та завдання дослідження, наукова новизна та практична цінність одержаних результатів.

У першому розділі “Виробництво насіння багаторічних трав як об’єкт еколого-економічних досліджень” розглянуто організаційну структуру насінництва в Україні та його основні проблеми, показано роль багаторічних трав у екологічному землекористуванні, розглянуто шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму виробництва насіння багаторічних трав.

Переважно екстенсивний напрям використання земельних ресурсів, їх безплатність для всіх землекористувачів, відсутність надійного господаря і дбайливого власника землі призвели до гострої еколого-економічної кризи в землекористуванні України. Збільшуються площі закислених, засолених та осолонцьованих ґрунтів, заболочених і підтоплених угідь. З кожних десяти гектарів сільськогосподарських угідь тільки один має задовільний екологічний стан.

Наведене переконливо свідчить про необхідність корінного поліпшення охорони земель і перебудови землекористування в країні, особливо аграрного, зміни напрямів розвитку та структури землеробства, впровадження ґрунтозахисних сівозмін з урахуванням еколого-економічних критеріїв і вимог. Одночасно необхідно поступово знижувати рівень сільськогосподарської освоєності та розораності території, довівши його у найближчій перспективі до оптимального, екологічно допустимого та безпечного.

Враховуючи складний фінансовий стан як держави, так і господарств, основну увагу слід приділяти тим протиерозійним заходам, які не потребують значних капітальних затрат. Серед цих заходів важлива роль належить розширенню площ посіву багаторічних трав, які характеризуються такими позитивними властивостями:

· еволюційно адаптовані до місцевих умов, сприяють підвищенню родючості ґрунту, накопиченню гумусу, досить пластичні до умов вирощування;

· на пасовищах є якісними кормами для тварин з ранньої весни до глибокої осені; зелена маса, сіно, сінаж, брикети та гранули із багаторічних трав мають високі кормові якості;

· є потужним засобом запобігання вітровій і водній ерозії;

· збагачують ґрунт азотом завдяки біологічній фіксації азоту повітря бульбочковими бактеріями;

· сприяють підвищенню врожаїв культур, розміщуваних після багаторічних бобових трав, післядія яких відчутна протягом трьох і більше років.

Для впровадження ресурсозберігаючих та еколого-протиерозійних технологій необхідне високоякісне кондиційне насіння багаторічних трав. Але його виробництво та галузь в цілому перебувають у кризовому стані. Насінництво України як єдина господарська система на початок 90-х років практично припинило своє існування, що було пов'язано зі зміною стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва. Зміна моделі соціально-економічних відносин і власності на селі при переході національної економіки до ринкових відносин обумовила глибокі структурні зміни в насінництві України. Однак в економіці аграрного сектора ці зміни не призвели до бажаних результатів. Розширення недержавного сектора в аграрній сфері при одночасному падінні виробництва не вплинуло на створення нового класу власників, а зміна системи закупівель не викликала будь-яких помітних позитивних зрушень, оскільки несвоєчасні розрахунки з виробниками не стимулювали виробництво і не сприяли збалансуванню попиту та пропозиції на ринку насіння.

За останні роки скоротилося виробництво насіння багаторічних трав у зв’язку зі зменшенням посівних площ і низькою врожайністю; значно зменшилася прибутковість спеціалізованих господарств, знизилася їх заінтересованість у виробництві. Насінництву багаторічних трав, як і галузі в цілому, потрібна державна підтримка, невідкладне вирішення гострого питання про вихід галузі з кризового стану.

У другому розділі “Економічна оцінка виробництва насіння багаторічних трав” проаналізовано умови виробництва насіння багаторічних трав і тенденції розвитку галузі, фактори економічної ефективності.

У досліджуваних спеціалізованих господарствах площі кормових культур і багаторічних трав у 2000 р. скоротилися в порівнянні з 1995 р. відповідно на 201 га (6%) і 59 га (3%), але питома вага багаторічних трав у структурі кормових культур зросла на 2,7%. Зменшення площі кормових культур було пов’язане перш за все із значним скороченням поголів’я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах Сумської області. У цілому по регіону воно скоротилося на 552 тис. голів (65,2%) у порівнянні з 1990 р. У 2001 р. поголів’я в господарствах області складало 295 тис. голів (у 1990 р. – 847 тис. голів). Проте значного зменшення площі під багаторічними травами не сталося, тому що згідно з наказом Міністерства аграрної політики №26/3 від 03.04.2000р. необхідно залужити 93 тис. га ріллі, тобто існує велика потреба у виробництві насіння багаторічних трав для залуження цих земель.

Нами досліджувалися показники витрат на вирощування насіння окремих видів багаторічних трав, а також показники їх собівартості. Собівартість як економічний показник використовується для визначення прибутку господарств від реалізації продукції, обчислення рентабельності її виробництва, встановлення закупівельних і реалізаційних цін, обґрунтування раціонального розміщення та спеціалізації господарства, вивчення господарської діяльності. Собівартість є одним із найважливіших показників, який характеризує виробничу та господарську діяльність господарства. Він узагальнено відображає рівень ведення господарства, використання його виробничих ресурсів та інші фактори. Собівартість насіння багаторічних трав складається з витрат, пов’язаних з використанням землі, сільськогосподарських машин, обладнання та інших основних засобів виробництва, трудових і матеріальних ресурсів. Метою визначення собівартості насіння багаторічних трав є своєчасне, повне та достовірне відображення фактичних витрат на його виробництво, а також контроль за використанням усіх факторів виробництва (табл.1).

Таблиця 1

Моделювання витрат на вирощування 1 га насінників костриці лучної

під покрив ячменю в умовах Сумської області

Статті витрат | Витрати в рік посіву, грн. | Витрати по роках використання, грн.

на покривну культуру | на кострицю | 1-й рік | 2-й рік

Витрати на оплату праці | 16,81 | 1,56 | 8,45 | 15,12

Насіння та посадковий матеріал | 108,00 | 144,00 | - | -

Паливо та мастильні матеріали | 180,79 | - | 92,34 | 126,28

Добрива | 108,00 | - | 30,12 | 30,12

Засоби захисту рослин | 127,12 | 1,73 | 59,53 | 59,53

Роботи та послуги | 12,36 | 1,87 | 4,53 | 10,12

Витрати на ремонт основних засобів | 54,31 | - | 39,45 | 42,34

Інші витрати на утримання основних засобів | 28,09 | - | 12,38 | 21,36

Інші прямі витрати * | 49,92 | - | 9,42/74,58 | 11,87/74,58

Загальновиробничі витрати | 37,36 | - | 14,67 | 29,95

Всього витрат | 722,76 | 149,16 | 345,47 | 421,27

У тому числі на основну продукцію | 650,48 | - | 310,92 | 379,14

Собівартість 1 ц насіння

при врожайності (ц/га):

5,0

4,0

3,0 | 21,68 |

-

-

- |

62,18

77,73

103,64 |

75,83

94,79

126,38

* Витрати в рік посіву включаються в половинному розмірі по роках використання (149,16 грн.:2=74,58 грн.)

За даними табл. 1, найбільшу питому вагу в загальній структурі витрат на вирощування насіння костриці лучної під покрив ячменю складають паливо та мастильні матеріали – 28,5%, тому при зростанні цін на них різко підвищується собівартість насіння багаторічних трав. Значну питому вагу в структурі собівартості займають витрати на насіння (18,8%), на засоби захисту рослин (15,5%), на ремонт основних засобів (10,7%) на добрива (7,9%). Питома вага окремих статей витрат визначена по двох роках використання костриці лучної. У залежності від її урожайності собівартість 1ц насіння в перший рік використання коливалася від 62,18 до 103,64 грн., в другий рік-від 75,83 до 126,38 грн.

У процесі дослідження виявлено, що підпокривний спосіб посіву багаторічних трав має безумовну перевагу перед безпокривним. До того ж він менш затратний, але ж для вирощування елітного насіння та високих репродукцій необхідною умовою є одноосібне вирощування.

Аналіз тенденцій розвитку галузі викликає об’єктивну необхідність докладного вивчення економічного механізму інтенсифікації виробництва насіння багаторічних трав та пошуку основних напрямків підвищення його ефективності. Протягом багатьох років інтенсифікація галузі була затратною: форсованими темпами збільшувалися виробничі витрати на 1 га насінників, повільними темпами підвищувалася врожайність, ефективність виробництва знижувалася.

Навіть при нинішньому стані матеріально-технічної бази потенційні можливості галузі використовуються далеко не в повному обсязі. Це підтверджується значним розходженням між рівнем урожайності насінників багаторічних трав і показниками ефективності виробництва у спеціалізованих господарствах Сумської області (табл. 2).

Таблиця 2

Амплітуда коливань важливих показників розвитку виробництва насіння багаторічних трав у спеціалізованих господарствах Сумської області. 2000 р.

Показники | Амплітуда коливань | У середньому по всіх господарст-вах | Співвід-ношення показників

Міні-мум | Макси-мум

Посівна площа насінників, га | 195 | 478 | 338 | 1:2,45

Урожайність насіння, ц/га | 1,5 | 3,1 | 2,3 | 1:2,38

Затрати праці на 1ц насіння, люд.-год. | 6,32 | 10,54 | 7,90 | 1:1,66

Собівартість 1 ц насіння, грн. | 140,72 | 226,42 | 170,57 | 1:1,61

Прибуток у розрахунку на 1 га насінників, грн. | 64,20 | 251,16 | 156,92 | 1:3,91

Рівень рентабельності виробництва насіння, % | 22,9 | 60,1 | 40,0 | 1:2,62

Як свідчать дані табл.2, значна амплітуда коливань важливих показників є наслідком дії багатьох факторів та умов. При середній урожайності 2,3 ц/га амплітуда її коливань складає 1,6 ц/га (3,1-1,5), а максимальна величина перевищує мінімальну в 2,4 раза. Значною є різниця в концентрації виробництва (співвідношення показників 1:2,45), в затратах праці (1:1,66), в собівартості насіння (1:1,61), в рівні рентабельності (1:2,62). Ці співвідношення заслуговують на найпильнішу увагу та вивчення.

Основні резерви збільшення та здешевлення виробництва насіння багаторічних трав на даному етапі пов’язані з підвищенням урожайності, рівень якої в значній мірі залежить від інтенсифікації галузі і визначає її ефективність. З метою дослідження цих процесів, виявлення взаємозв'язку та тенденцій нами проведено групування сільськогосподарських підприємств за рівнем урожайності (табл.3).

Таблиця 3

Вплив урожайності на економічну ефективність виробництва насіння багаторічних трав у спеціалізованих господарствах Сумської області. 2000 р.

Показники | Групи господарств за рівнем урожайності, ц/га | У середньому по всіх госпо-дарствах | Показники II групи до I групи (+,-)

I група-

до 2 ц/га | II група-

вище 2 ц/га

Урожайність насіння, ц/га | 1,7 | 2,7 | 2,3 | +1,0

Середня оцінка ріллі, балів | 45 | 74 | 64 | +29

Площа насінників на одне господарство, га | 256 | 379 | 338 | +123

Виробничі витрати на 1 га насінників, грн. | 388 | 460 | 436 | +72

В тому числі на добрива, грн. | 19 | 28 | 23 | +9

Затрати праці на 1 ц насіння, люд.-год. | 9,47 | 5,80 | 7,90 | -3,67

Собівартість 1 ц насіння, грн. | 205,36 | 153,42 | 170,57 | -51,94

Прибуток у розрахунку на 1 га насінників, грн. | 85,53 | 230,31 | 156,92 | +144,78

Рівень рентабельності виробництва насіння, % | 24,5 | 55,6 | 40,0 | +31,1

Характерною для кожної групи є значна відмінність у факторних ознаках, які визначають рівень урожайності. Сільськогосподарські підприємства другої групи мають більш високий рівень концентрації виробництва. Площа насінників у розрахунку на одне господарство в них більше в 1,5 раза, а обсяг виробництва насіння – в 2,4 раза. Бонітет ґрунту як показник природної родючості також істотно відрізняється в межах груп: у першій – 45 балів, у другій – 74 бали.

Рівень урожайності обумовлений різним докладанням засобів виробництва та праці на 1 га насінників трав, що знайшло своє відображення у величині виробничих витрат. Але зводити процес інтенсифікації до величини виробничих витрат, ігноруючи їх суспільно обумовлені розміри, було б неправомірним.

Дослідниками встановлено, що для кожного рівня розвитку продуктивних сил у сільському господарстві існують оптимальні межі зростаючої продуктивності послідовних витрат, які можуть і повинні встановлюватися на основі порівняльного аналізу показників інтенсифікації виробництва в господарствах з ідентичними природно-економічними умовами та однаковим виробничим напрямком.

На основі проведеного нами групування (урожайність є результативний, а не факторний показник) можна одержати лише загальну уяву про взаємозв’язок урожайності та розмір виробничих витрат. При цьому не виключається можливість хибного шляху дослідження та невірогідних висновків. Але в нашому прикладі групування тих же сільськогосподарських підприємств за величиною виробничих витрат на 1 га підтверджує раніше зроблений висновок про те, що з інтенсифікацією галузі підвищується урожайність.

Характеризуючи рівень інтенсифікації виробництва, дуже важливо використовувати не тільки узагальнюючі факторіальні показники, а й показники, які характеризують виробничі витрати з позиції їх внутрішнього розвитку, формування оптимальної структури. Особливого значення в такому випадку набувають показники, які відображають ступінь насиченості активними елементами. До саме таких показників у землеробстві належать витрати на добрива. Групування тих же спеціалізованих господарств з виробництва насіння багаторічних трав за витратами на добрива в розрахунку на 1 га насінників підтверджує цей висновок. При збільшенні витрат на добрива та підвищенні їх питомої ваги в загальних витратах чітко проявляється тенденція зростання урожайності. У сільськогосподарських підприємствах з витратами на добрива більше 20 грн. на 1 га (в середньому 28 грн.) урожайність насінників складала 2,6 ц/га, а в господарствах з витратами до 20 грн. (в середньому 19 грн.)-1,8 ц/га, затрати праці були нижчі на 30,6%, а собівартість 1 ц насіння – на 11,1%. Насінництво в цих господарствах є високоприбутковим: прибуток у розрахунку на 1 га насінників у 2000 р. складав 262 грн., а рівень рентабельності – 59,4%.

Нами був досліджений також вплив якості ріллі на економічну ефективність виробництва насіння багаторічних трав у досліджуваних спеціалізованих господарствах Сумської області. Так, у сільськогосподарських підприємствах другої групи (середня оцінка ріллі 73 бали) урожайність насінників була вище на 1,3 ц/га, затрати праці і собівартість 1 ц насіння - нижче відповідно на 42,6 та 34,3%, прибуток у розрахунку на 1 га насінників - вище майже в чотири рази в порівнянні з господарствами першої групи, в яких середня оцінка землі складала 46 балів. Рівень рентабельності в сільськогосподарських підприємствах першої групи складав 18,9%, другої групи-61,3%.

Таким чином, підвищення економічної ефективності виробництва насіння багаторічних трав є комплексною проблемою, і її вирішення залежить від ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів, які можуть бути об'єднані в три групи: фактори, обумовлені природно-кліматичними умовами виробництва; фактори, пов'язані з додатковими вкладеннями на підвищення рівня інтенсивності виробництва; фактори, не пов'язані з додатковими вкладеннями в інвестування відтворювального процесу (упровадження інтенсивних та індустріальних ресурсо-енергозберігаючих технологій, передових методів організації та матеріального стимулювання праці, підвищення рівня кваліфікації кадрів та ін.). Для кількісного виразу впливу факторів на економічну ефективність виробництва насіння багаторічних трав у спеціалізованих господарствах нами використовувався метод кореляційно–регресійного аналізу.

У третьому розділі “Економічна оцінка реалізації насіння багаторічних трав” нами було досліджено ринок насіння багаторічних трав у Сумській області, представлений такими культурами: конюшина лучна, конюшина біла, еспарцет, люцерна у незначній кількості, злакові трави (костриця лучна й очеретяна, тимофіївка), райграс пасовищний.

Усі селекційні мережі, сільськогосподарські підприємства з виробництва насіння багаторічних трав, фірми, які доводять насіння до кондиції (колишні насінницькі станції), комерційні структури, які займаються насінництвом, аграрні біржі є суб'єктами ринку насіння багаторічних трав. Цей ланцюжок нерозривно зв'язує виробника та кінцевого споживача, тому будь-які зміни на споживчому ринку вносять корективи в діяльність аграрних підприємств, а будь-які зміни в структурі і обсягах пропозиції насіння зумовлюють зміну кон'юнктури споживчого ринку. Для сільськогосподарських виробників кінцевими споживачами є переробники (підприємства, які проводять очищення та сушіння насіння), тобто підприємства, які виробляють насіння багаторічних трав, безпосередньо не мають зв'язку зі споживчим ринком. Динаміку обсягів і структуру реалізації насіння багаторічних трав, а також закупівельні та реалізаційні ціни на насіння багаторічних трав розглянемо на прикладі акціонерного товариства “Агрофірма Суми-Насіння”, яке в структурі насінництва багаторічних трав Сумської області є сполучною ланкою між шістьма спеціалізованими господарствами з виробництва насіння багаторічних трав і ринком збуту (рис.1).

Споживачами насіння багаторічних трав перш за все є сільськогосподарські підприємства, спеціалізовані насінницькі господарства, квітково-декоративні господарства, населення та фермери, а також іноземні фірми. Найбільшу питому вагу (60-80%) в загальному обсязі реалізації займають сільськогосподарські підприємства ненасінницького профілю; 10-25% припадає на іноземні фірми (експорт), для населення – 4 - 6%.

Рис.1. Схема інфраструктури ринку насіння багаторічних трав

у Сумській області

Попит на насіння багаторічних трав є більш-менш стабільним, але по роках спостерігається зміна їх цільового використання по маркетингових каналах. Так, через недостатню кількість добрив і грошей на їх придбання зріс попит на багаторічні трави як на сидерати. З появою особистих підсобних господарств розширюється реалізація насіння для висіву на кормові цілі (створення пасовищ і сінокосів). Але в загальному обсязі реалізації найбільшу питому вагу вже займають господарства ненасінницького профілю з використанням насіння для посівів на кормові цілі.

У складі споживачів сільськогосподарські підприємства займають найбільшу питому вагу: 1996 р. - 80% від загального обсягу реалізації, 2000р.–63%. У структурі використання насіння багаторічних трав у цих господарствах майже на 20% порівняно з 1999 р. зросла питома вага насіння, використовуваного на залуження пасовищ і деградованих земель; попит на насіння для вирощування трав на кормові цілі знизився на 20%. У зв’язку з розвитком особистих підсобних господарств області з кожним роком зростає обсяг реалізації насіння населенню та фермерам. У 2000 р. було реалізовано насіння трав на кормові цілі для годівлі тварин на 33% більше, ніж у 1995 р., а на залуження пасовищ і сінокосів - на 81%. Через дорожнечу добрив актуальним є використання багаторічних трав на сидерати в городництві. Так, у 2000 р. обсяги реалізації перевищили показник 1999 р. на 12%, 1995 р. на 34%. Загальна питома вага населення як споживачів з кожним роком зростає і в 2000 р. у порівнянні з 1995 р. була більшою на 28%. Таким чином, підприємствам слід більше уваги приділяти цьому сегменту ринку і ретельніше вивчати його потреби.

Щодо закупівельних та реалізаційних цін на насіння багаторічних трав по Сумській області, то до 1999 р. по всіх культурах, за винятком еспарцету, вони були відносно стабільними. Лише в 1999 р. у зв’язку з підвищенням курсу гривні до долару відбулося різке, майже у два рази, підвищення цін. Аналогічною була ситуація з реалізаційними цінами. Ціни на насіння всіх культур підвищилися на 50% (рис.2).

Рис. 2. Динаміка реалізаційних цін АТ “Агрофірма Суми-Насіння”

У зв’язку із попитом на міжнародному ринку різко зросла ціна на насіння конюшини білої. У 2000 р. вона перевищила ціну на насіння люцерни на 4325 грн/т. Не випадково експорт насіння багаторічних трав у 2000 р. перевищував обсяги попередніх років на 20% і більше.

Проаналізувавши ринок насіння багаторічних трав, можна з упевненістю сказати, що він є цілком конкурентоспроможним і привабливим для покупців та виробників. Для ефективного ведення господарської діяльності та розвитку насінницьких підприємств, як і будь-яких інших, на цей ринок потрібно залучати додаткові інвестиції, і внутрішні, і зовнішні. Нами розроблена методика визначення інвестиційної привабливості насінницьких підприємств, що дає можливість порівняльного аналізу привабливості окремих підприємств.

Так, для зручності аналізу нами запропонований коефіцієнт, який дозволяє ранжувати між собою однорідні підприємства, що займаються доведенням насіння багаторічних трав до кондиції, дослідженням ринку насіння багаторічних трав та їх реалізацією. Таким чином, оцінний аналіз інвестиційної привабливості підприємств-насіннєпереробників можна проводити за умовною формулою, застосовуваною на початковому етапі порівняльного аналізу схожих підприємств. В результаті розрахунків одержують коефіцієнт інвестиційної привабливості, який дозволяє більш менш об’єктивно оцінювати інвестиційну привабливість однорідних підприємств.

Будь-яке значення даного коефіцієнта слід сприймати лише у відношенні до такого ж коефіцієнта для підприємства подібного виробничого напрямку. Встановлювати оптимальне значення коефіцієнта не доцільно. Оскільки гривня в Україні часто піддається девальвації, при зіставленні обсягів виробництва за різні періоди доцільно використовувати натуральні показники. Таким чином, завжди навіть з першого погляду можна оцінити інвестиційну привабливість одного підприємства-насіннєпереробника в порівнянні з іншим для подальшого детального аналізу.

Нами запропоновані методичні рекомендації по вдосконаленню організаційно-економічного механізму виробництва насіння багаторічних трав. Необхідним є створення відповідної державної служби, яка б займалася ліцензуванням виробництва та торгівлею насінням. Назріла потреба вступити до міжнародної Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСD), що дозволить Україні значно швидше розпочати повномасштабну міжнародну торгівлю насінням багаторічних трав.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених нами досліджень обґрунтовано комплекс питань і практичних рекомендацій по вдосконаленню організаційно-економічного механізму виробництва та реалізації насіння багаторічних трав. По результатах дослідження можна зробити такі висновки і пропозиції.

1. Установлено, що в умовах Сумської області багаторічні трави відіграють важливу роль в кормовиробництві, в поліпшенні якості ґрунту, в еколого-протиерозійному землеробстві. Але в останні роки виявилася тенденція зменшення посівних площ під багаторічними травами, що було пов’язано з негативними трансформаційними процесами в тваринництві. У цілому по господарствах всіх категорій поголів’я великої рогатої худоби в 2000 р. скоротилося в порівнянні з 1990 р. на 552 тис. голів (майже у 3 рази). У той же час питома вага багаторічних трав у структурі кормових культур зросла з 60,8% до 62,7%.

2. Організаційно-економічний механізм - сукупність методів і важелів управління виробничо-комерційною та фінансовою діяльністю суб’єкта господарювання, його прагнення забезпечувати підвищення кількісних та якісних показників виробництва, високу конкурентоздатність і прибутковість аграрної продукції. В умовах ринкової економіки не можливо підвищувати конкурентоздатність сільськогосподарської продукції та її економічну ефективність, використовуючи механізм, який базується на екстенсивних факторах розвитку і регулює лише один напрямок відтворювального процесу.

3. Для сучасного етапу розвитку окремих галузей рослинництва, зокрема насінництва багаторічних трав, характерним є зменшення обсягів та ефективності виробництва насіння. Ці негативні тенденції підсилюються такими факторами, як диспаритет цін і нееквівалентність обміну в народногосподарському комплексі, інфляція, монополізм підприємств, які виробляють промислові товари, і тих підприємств, які здійснюють переробку сільськогосподарської сировини і т.ін. Стимулюючими чинниками відтворювального процесу є послідовна інтенсифікація виробництва, протекціоністська державна політика у податковій, кредитній та інвестиційних сферах, державний моніторинг ринку та прогнозування цінової ситуації, формування ринкового інфраструктурного середовища для матеріально-технічного, сервісного, інформаційного та лізингового обслуговування, забезпечення регулюючої участі держави в процесі ринкового формування цін на рослинницьку продукцію та ін.

4. Аналіз тенденції розвитку галузі викликає об’єктивну необхідність докладного вивчення економічного механізму інтенсифікації виробництва насіння багаторічних трав і пошуку основних напрямків підвищення його ефективності. Протягом багатьох років інтенсифікація галузі була затратною і форсованими темпами збільшувалися виробничі витрати на 1 га насінників, повільними темпами підвищувалася врожайність, ефективність виробництва знижувалася. Моделювання собівартості 1 ц насіння показує, що нормальний відтворювальний процес забезпечується в тому випадку, якщо розмір виробничих витрат на 1 га посіву багаторічних трав складає не менше 350-400 грн. При цьому забезпечуються урожайність в межах 3-4 ц/га і собівартість 1 ц насіння 80-120 грн.

5. Потенційні можливості розвитку галузі використовуються далеко не в повному обсязі. Аналіз амплітуди коливань основних показників економічної ефективності виробництва насіння багаторічних трав свідчить про великий розрив в цих показниках між деякими господарствами. При середній урожайності 2,3 ц/га амплітуда її коливань складає 1,6 ц/га (3,1-1,5), а максимальна величина перевищує мінімальну в 2,4 раза. Значною є різниця в концентрації виробництва (співвідношення показників 1:2,45), в затратах праці (1:1,66), в собівартості насіння (1:1,61), в рівні рентабельності (1:2,62). Значна амплітуда коливань важливих показників є наслідком дії багатьох факторів та умов. Тому ці коливання заслуговують на найпильнішу увагу та вивчення.

6. Основні резерви збільшення та здешевлення виробництва насіння багаторічних трав на даному етапі пов’язані з підвищенням урожайності, рівень якої в значній мірі залежить від інтенсифікації галузі і визначає її ефективність. З метою дослідження цих процесів, виявлення взаємозв'язку та тенденцій нами проведено групування сільськогосподарських підприємств за рівнем урожайності. Сільськогосподарські підприємства другої групи (урожайність вище 2 ц/га) мають більш високий рівень концентрації виробництва (по площі насінників в 1,5 раза, по обсягу виробництва насіння-в 2,4 раза). Істотно відрізняється в межах груп бонітет ґрунтів (відповідно 45 і 74 бали), а також розмір виробничих витрат на 1 га посівів насінників (388 і 460 грн.). В другій групі в порівнянні з першою нижчі затрати праці на 1 ц насіння (на 38,8%) і собівартість насіння (на 25,3%); рівень рентабельності виробництва насіння в другій групі 55,6%, в той час як в першій – 24,5%.

7. Високий рівень інтенсифікації виробництва забезпечується за рахунок формування оптимальної структури виробничих витрат, насичення її активними елементами. Групування тих же спеціалізованих господарств за витратами на добрива в розрахунку на 1 га насінників підтверджує цей висновок. При збільшенні витрат на добрива та підвищенні їх питомої ваги в загальних витратах чітко проявляється тенденція зростання урожайності. У сільськогосподарських підприємствах з витратами на добрива більше 20 грн. на 1 га (в середньому 28 грн.) урожайність насінників складала 2,6 ц/га, а в господарствах з витратами до 20 грн. на 1 га (в середньому 19 грн.) – 1,8 ц/га, затрати праці були нижчі на 30,6%, а собівартість 1 ц насіння – на 11,1%. Насінництво в цих господарствах є високоприбутковим: прибуток в розрахунку на 1 га насінників в 2000 р. складав 262 грн., а рівень рентабельності – 59,4%. Як показують розрахунки, в оптимальній структурі виробничих витрат витрати на добрива повинні складати не менш як 10-12%.

8. У зв'язку із стихійною непередбачуваністю вітчизняного ринку стратегія і тактика насінницьких господарств мають передбачати велику частку ризику, тому що надзвичайні ситуації на ринку виникають щорічно і чимало фірм, які не враховували цього моменту, припинили своє існування. Тому дуже актуальним є страхування ризиків, які пов’язані з виробництвом і реалізацією насіння багаторічних трав. Як показав аналіз забезпеченості господарств Сумської області власним насінням багаторічних трав у роки з несприятливими кліматичними умовами, через відсутність Державного страхового та перехідних фондів деякі господарства залишаються без необхідної кількості насіннєвого матеріалу. А це в свою чергу негативно позначається на можливості посіву необхідних площ, а також призводить до збільшення незасіяних земель, виведених з обороту, та пасовищ.

9. Розвиток ринкових відносин у насінництві багаторічних трав визначає необхідність створення системи оптових ринків насіння та саджанців на обласних і державному рівнях, що дозволить створити на території країни єдиний селекційно-насінницький простір з оптимальним товарорухом вітчизняної продукції та підвищити її конкурентоздатність і прибутковість насінницької галузі. Для вітчизняного товаровиробника - це заміна державного планування ринковим, за допомогою знову новоутворених об'єктів ринкової інфраструктури.

10. Ставлення держави до галузі насінництва повинне трансформуватися у напрямку підвищення її відповідальності за створення міцної економічної і соціальної бази галузі. Це можна зробити насамперед завдяки розробці повного законодавчого забезпечення, розумному сполученню інтересів державного та приватного секторів, проведенню стимулюючої кредитно-фінансової політики. Ці заходи дозволять Україні стати членом міжнародної Організації економічного співробітництва і розвитку з насінництва (ОЕСD) і проводити повномасштабну міжнародну торгівлю насінням сільськогосподарських культур.

11. Проаналізувавши ринок насіння багаторічних трав, можна з упевненістю сказати, що він є конкурентноспроможним і привабливим як для покупців, так і для виробників. Залучення додаткових інвестицій на цей ринок сприятиме підвищенню ефективності виробництва у спеціалізованих господарствах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Стрілець Р.А. Фінансово-економічні аспекти виробництва насіння багаторічних трав // Вісник СДАУ, сер. “Фінанси і кредит”.–1998.-Вип. 1.-С.178-182.

2. Стрілець Р.А. Аналіз чинників залучення іноземних інвестицій // Вісник СДАУ, сер. “Фінанси і кредит”.–1999.-Вип. 1.–С.85-88.

3. Стрілець Р.А. Формування інвестиційного механізму в аграрній сфері//Вісник СДАУ, сер. “Фінанси і кредит”.–1999.-Вип. 2.–С.142-146.

4. Стрілець Р.А. Удосконалення системи насінництва як один із головних факторів залучення інвестицій до АПК // Мат-ли наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”, 22-23 листопада 1999р., Київ–Чабани.-1999.-С.239-240.

5. Стрілець Р.А. Залучення інвестицій в аграрну сферу та оцінка альтернативних проектів для сільськогосподарських підприємств // Екологічність продукції АПК: економіка та технологія: Мат-ли міжнар. наук.-практич. конф. “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК”, 24-26 листопада 1999 р., м.Суми).–1999.–Т.1.-С.212-217.

6. Стрілець Р.А. Проблеми формування інвестиційного клімату в агропромисловій сфері // Вісник СДАУ, сер. “Фінанси і кредит”.–2000.-Вип. 1.-С.106-110.

7. Стрилец Р.А. Финансовая стратегия семеноводства // Вестник семеноводства в СНГ.–2000.-№1.-С.20-24.

8. Стрілець Р.А. Формування підприємствами інвестиційної стратегії на фондовому ринку // Економіст.–2000.-№ 2.-С.59-62.

9. Стрілець Р.А. Факторний аналіз інвестиційної привабливості аграрної сфери в регіоні. // Вісник СДАУ, сер. “Фінанси і кредит”.–2000.-Вип.2.-С.102-105.

10. Стрілець Р.А. Організаційно-фінансові аспекти відтворення насінництва // Вісник СДАУ, сер. “Фінанси і кредит”.–2001.-Вип.1.-С.38-44.

АНОТАЦІЇ

Стрілець Р.А. Організаційно-економічний механізм виробництва і реалізації насіння багаторічних трав. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення організаційно-економічного механізму виробництва та реалізації насіння багаторічних трав. У дисертації проаналізовано фактичний стан організації насінництва та виробництва насіння багаторічних трав в Україні в цілому і в Сумській області зокрема. Розглянуто новий напрямок виробництва насіння багаторічних трав з точки зору еколого-протиерозійного землеробства. Запропоновано й обґрунтовано шляхи удосконалення існуючого організаційно-економічного механізму виробництва та реалізації