МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

СЛИШОВА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 339.9

ОСНОВНІ ДОМІНАНТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ МІЖ УКРАЇНОЮ І РЕСПУБЛІКОЮ БІЛОРУСЬ

Спеціальність: 08.05.01. - Світове господарство і

міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

Науковий керівник: |

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Шевчик Михайло Григорович

доцент кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу Української академії зовнішньої торгівлі

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, доцент

Бураковський Ігор Валентинович

Професор кафедри економічної теорії

Національного університету "Києво-

Могилянська Академія"

кандидат економічних наук, доцент

Пестрецова Ольга Іванівна

Доцент кафедри міжнародної економіки

Київського національного економічного

університету Міністерства освіти і науки України

Провідна установа: | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Захист відбудеться " 3 " грудня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01042, м.Київ, вул.Чигоріна, 57а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м.Київ, вул.Чигоріна, 57.

Автореферат розісланий "31" жовтня 2002 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Т.Стукач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах глобалізації світової економіки виявляються тенденції до зростання ролі економічних функцій національних держав. Водночас для країн з перехідною економікою є необхідною власна тактика входження до світових інтеграційних процесів, орієнтована на поглиблення зовнішньоекономічних двосторонніх відносин і поступове входження національних економік до системи світогосподарських зв'язків.

У розвитку зовнішньоекономічних зв'язків як України, так і Республіки Білорусь пріоритетним є розширення зовнішньоекономічного співробітництва з країнами СНД. Серед зовнішньоекономічних пріоритетів Білорусі особливо слід виділити економічне партнерство з Україною, яка в загальній структурі зовнішнього товарообігу Республіки Білорусь посідає третє місце, а серед країн СНД - друге. Проте, результати українсько-білоруських зовнішньоекономічних зв'язків для нашої держави є невтішними. Адже поряд з різким зниженням обсягу товарообігу (майже вдвічі в 2001 р. порівняно з найкращим 1997 р.) зовнішньоторговельне сальдо в 2001 р. було від'ємним і сягнуло близько 150 млн. дол. США. Це сталося в результаті різкого скорочення традиційного українського експорту - продукції машинобудування, металургійної, хімічної промисловості й агропромислового комплексу.

Суттєвою перепоною в розвитку двосторонніх українсько-білоруських економічних зв'язків є недосконалий організаційно-економічний механізм, що зумовлює необхідність ретельного вивчення й проведення глибоких наукових досліджень в сфері покраїнних зовнішньоекономічних відносин. Дана проблема досліджувалася у працях відомих економістів В.Андрійчука, О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Губенка, М.Дудченка, Г.Климка, Л.Кузнєцової, В.Кузьменка, Д.Лук'яненка, Ю.Макогона, А.Мокія, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Філіпенка, Г.Шагалова та ін. Наукові праці цих вчених є суттєвим внеском до теоретичного обгрунтування основ сучасних зовнішньоекономічних відносин. Разом з тим проблема зовнішніх економічних зв'язків між Україною і Республікою Білорусь вимагає більш поглибленого її науково-методичного обгрунтування та конструктивного вирішення питань розвитку ефективних форм співробітництва, що і визначає актуальність теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у контексті виконаних в Українській академії зовнішньої торгівлі таких науково - дослідних робіт, як "Дослідження розвитку зовнішньої торгівлі України та обгрунтування вибору і послідовності застосування важелів впливу на процеси її регулювання" (№ державної реєстрації 0196 U 008955) і "Дослідження ефективності діючої моделі інтеграції України в систему міжнародного поділу праці та розробка рекомендацій по приведенню її у відповідність з національними інтересами та тенденціями глобалізації і лібералізації світогосподарських відносин" (№ державної реєстрації 0199 U 000514).

Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є розробка методичних підходів та рекомендацій щодо напрямів і форм розвитку економічних відносин нового типу між Україною та Білоруссю. Для досягнення поставленої мети передбачено постановку та вирішення таких завдань теоретичного, методичного та прикладного характеру:

·

·

·

·

·

·

·

·

Об'єктом дослідження є реалії та особливості зовнішньоекономічних відносин між Україною та Республікою Білорусь.

Предмет дослідження - комплекс методологічних та методичних складових механізму функціонування зовнішніх економічних зв'язків між Україною та Республікою Білорусь.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові методи пізнання.

У роботі, яка грунтується на діалектичному та системному підходах дослідження проводилось з використанням методів порівняння статистичних даних, порівняльного правознавства, графічного, економіко-математичного методів та прогнозних оцінок.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України і Республіки Білорусь, офіційні дані Державного комітету статистики України та Міністерства статистики й аналізу Республіки Білорусь, аналітичні огляди торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Республіці Білорусь, спеціальні періодичні видання, а також дані власних обстежень, проведених автором під час роботи в торговельно-економічній місії України в Республіці Білорусь.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи, які визначають особистий внесок автора і виносяться на захист, полягає в такому:

·

постсоціалістичного розвитку економічних українсько-білоруських інтеграційних процесів, зокрема виділено такі, що створюють взаємовигідні умови для економічного партнерства національних економік;

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження становить безпосередній практичний інтерес для роботи спільної українсько - білоруської Міжурядової комісії з питань торговельно - економічного

Посольства України в Республіці Білорусь.

Розроблена модель алгоритму розрахунку економічної ефективності зовнішньоторговельної угоди на рівні господарюючих суб'єктів дозволяє швидко створювати відповідний програмний продукт і знайде широке практичне використання при укладенні зовнішньоторговельних контрактів.

Практичне значення можуть мати для українсько-білоруської Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва визначені в дисертації основні пріоритетні напрями зовнішньоекономічної діяльності обох країн (довідки від 28.08.2001 № 28-485\20; від 20.09.2001 № 31- 605\20).

Апробація та впровадження результатів дослідження. Розроблені автором методичні підходи щодо оцінки ефективності зовнішньоторговельних зв'язків використовувались при підготовці матеріалів до засідань українсько-білоруської Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, а також застосовуються в поточній роботі торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Республіці Білорусь. У діяльності останньої використовуються пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку економічних відносин між Україною і Білоруссю та рекомендації стосовно методично - організаційного вдосконалення основних домінант зовнішньоекономічних зв'язків між двома країнами.

Основні положення щодо оцінки ефективності українсько-білоруських зовнішньоторговельних зв'язків доповідалися автором на міжнародній конференції "Дні Республіки Білорусь в Україні", що проводилася Київською торгово–промисловою палатою (2001 рік), а також оприлюдненні у виступі на міжнародній науково – практичній конференції “Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації" (2001 р.), що відбулися в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Публікації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи

опубліковані індивідуально в чотирьох статтях та одній брошурі у фахових

виданнях загальним обсягом 3,9 друковані аркуша.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків. Зміст дисертації викладено на 192 сторінках друкованого тексту і містить 18 таблиць, 3 рисунки, 17 формул, одну схему, 145 найменувань літературних джерел та 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й основні завдання дисертації, викладено методологічну основу та методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Ринкові трансформації України та Республіки Білорусь в умовах глобального інтеграційного розвитку" розкриваються теоретичні аспекти міжнародних інтеграційних процесів в генезисі світового економічного розвитку, а також особливості економічного розвитку України і Республіки Білорусь в період ринкової трансформації.

Сучасне світове господарство характеризується виявленням загальних і специфічних категорій протиріч і закономірностей економічного зростання та розвитку, поглибленням взаємовпливу національних економік у процесі здійснення світогосподарських зв'язків. Процеси посилення взаємозалежності розвитку виробничих сил та розширення господарських зв'язків національних економік зумовили виникнення в світовому господарстві якісно нової тенденції: глобалізацію світової економіки та посилення всесвітньої інтеграції. Формуються планетарний інформаційний простір, світовий ринок капіталів, товарів, послуг та робочої сили.

В роботі показано, що в умовах глобалізації національних економік різко проявляється економічний регіоналізм. Так, у 1995 р. на долю регіональних інтеграційних угруповань припадало 27,8% ВВП, а вже на початок 2001 р. цей показник дорівнював 75%. Питома вага експорту товарів та послуг регіональних угруповань у світовому експорті збільшилась відповідно з 43,3% до 75,4%. Основними фігурами світової економіки, світового ринку, які визначають динаміку і стратегію розвитку стають транснаціональні корпорації. В цих умовах значно ускладнюються можливості щодо опанування ніш на світовому експортному ринку зусиллями окремих країн.

В умовах глобалізації відкритість національної економіки протиставляється самоізоляції, тому що міжнародна інтеграція дозволяє розширювати економічний простір без порушень геополітичних кордонів держав. Експансія транснаціональних корпорацій, з одного боку, надає доступ національним економікам до світових матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів, з іншого - прискорює процеси реформування національних ринків. Проте, інтегруватися можуть національні економіки з різними структурами і рівнями розвитку за умови їх однотипності, подібності економічної політики та законодавчої бази. Цей процес може успішно розвиватися лише в разі надання на державному рівні інтеграційному фактору значення пріоритетного інтересу. Такими є країни з перехідною економікою, до яких належать СНД, а відтак Україна та Республіка Білорусь.

Автором зазначено, що характерною ознакою десятирічного функціонування СНД є те, що відбулися кардинальні зміни в системі торгово - економічних відносин. За цей час товарообіг на теренах Співдружності скоротився майже в 5 разів. На відміну від недавнього минулого господарські зв'язки між країнами СНД (крім Білорусі) почали відігравати для них менш важливе значення, ніж торговельні взаємовідносини з країнами далекого зарубіжжя.

У такій ситуації перед СНД в цілому й Україною та Республікою Білорусь, зокрема, постають проблеми поглиблення двосторонніх економічних відносин.

У роботі наголошується, що на характер та динаміку двосторонніх покраїнних зв'язків суттєвий вплив має стан національного економічного розвитку.

В економіці України за час набуття незалежності утверджено основи ринкової інфраструктури. Відбулося становлення фондового, товарного, грошового та валютного ринків. Водночас вплив ринкових структур на стан економіки залишається ще недостатнім. Структура виробництва є деформованою і енергоємною. Україна зможе претендувати на чільне місце в світовому господарстві лише у разі опанування складного інноваційного шляху розвитку завдяки структурній перебудові економіки. В зв'язку з цим керівництвом держави ставиться стратегічна мета - входження України до 2010 р. до числа провідних технологічно розвинених країн світу. У контексті стратегії стабілізації та економічного зростання важливого значення набуває проблема поглиблення зовнішньоекономічної діяльності, насамперед, з країнами СНД. Серед останніх суттєве економічне значення для України має Республіка Білорусь.

Білорусь прийняла в якості цільової моделі розвитку "соціально орієнтовану ринкову економіку". Остання визначалась як модель ринкової економіки зі змішаною, приватною і державною власністю та сильним соціальним захистом. Вона не має переваг централізованого планування, але зберігає певні переваги командної економіки, наприклад, таку як висока зайнятість населення.

У білоруській економіці 1998 рік визначений як стабілізуючий. За офіційними даними тенденція економічного розвитку зберігалася і в подальші роки. Проте, дослідження показують, що економічна ситуація в умовах жорсткого регулювання економіки продовжувала загострюватися. Збереглася тенденція високого рівня витратності виробництва як фактора погіршення відтворювальної структури в промисловості. Питома вага доданої вартості в період з 1990 до 2000 рр. в Білорусі знизилась відповідно з 27,8% до 19,9% і по роках коливалася від 5 до 18 пунктів нижче від української, яка також має негативну відтворювальну структуру.

На початку ХХІ ст. Республіка Білорусь вдалася до спроби переходу від суспільного виробництва, заснованого на жорсткому адмініструванні, до виробництва, що поєднує ринковий саморозвиток і державне регулювання. Проте стратегічною метою розвитку Білорусі, як і України, може бути лише формування відкритої економіки ринкового типу, по вертикалі і горизонталі інтегрованої до світогосподарських зв'язків. Такий підхід обумовлює значне зростання зовнішньоекономічного сектора як чинника позитивної динаміки економічного зростання.

Звернуто увагу на світовий досвід другої половини минулого століття, який свідчить, що лише зовнішня орієнтація і відкритість економічної системи дає можливість забезпечити достатньо високі темпи приросту. Адже за теорією систем лише відкрита "на вхід і вихід" система є стабільною.

У другому розділі "Основні параметри та особливості системи функціонування зовнішньоекономічних відносин між Україною і Республікою Білорусь" аналізується сутність українсько-білоруських економічних відносин, чинники, які зумовлюють розвиток зовнішньоекономічних зв'язків двох країн та нормативно - правові засади функціонування економічних відносин між Україною і Білоруссю.

Автором підкреслюється, що протягом періоду після встановлення двосторонніх відносин з Республікою Білорусь Україна проводила виважену політику, прагнучи до активізації торговельно-економічного співробітництва, яке для обох країн є пріоритетним. Останнє зумовлене географічною близькістю, високим рівнем виробничих і науково - технічних зв'язків майже у всіх галузях народного господарства. Для України є широкі можливості для експорту виробничої і науково - технічної продукції як до Білорусі, так і до країн Балтії та Європи завдяки розвинутій транспортній мережі.

За останні роки в Україні спостерігається позитивна тенденція до розширення зовнішньоторговельної діяльності, що зумовило досягнення позитивного сальдо в 2001 р. (2,89 млрд.дол.США). В зовнішньоторговельному обігу суттєва роль належить країнам СНД, частка яких дорівнює майже 45%. Проте з цими країнами Україна мала в 2001 р. від'ємне сальдо в обсязі 2238,0 млн.дол.США. З Республікою Білорусь зменшення зовнішньоторговельного обігу в 2001 р. порівняно з 2000 р. склало 24,4%. Водночас експорт знизився на 10,2%, а імпорт - на 32,4%. Україна в імпорті Білорусі з традиційного другого місця перемістилася на третє, а її місце посіла Німеччина.

Здійснений в роботі аналіз свідчить, що нині за жодною з укрупнених товарних позицій не спостерігається чітка тенденція утримання ринкових ніш, які свого часу належали Україні в Республіці Білорусь, порівняно з Росією. В зовнішньоторговельному обігу значно скоротився український експорт основних видів продукції за кодами ТН ЗЕД. Взагалі зникла з українського експорту значна частина основної продукції промислового комплексу та сільського господарства. Україна поступово втрачає близький і вигідний білоруський ринок, який активно опановують Росія, Польща, Німеччина, Молдова. Для просування своєї продукції вони беруть участь в ярмарках, тендерах, проводять зустрічі на урядовому і регіональному рівнях, відкривають представництва (Росія - 123, Польща - 59, Німеччина - 56, Україна - 18).

Автором зазначено, що для Білорусі досить актуальним є використання морського торговельного флоту і портів України. Особливий комерційний інтерес являють річки Прип'ять і Дніпро для перевезення калійних добрив та інших вантажів через українські порти Херсона і Миколаєва та порти Дунайського басейну.

Важливими домінантами в зовнішньоекономічній діяльності України і Республіки Білорусь є розвиток промислової кооперації, створення спільних українсько - білоруських підприємств, пожвавлення контактів між прикордонними регіонами обох держав. У межах транскордонного співробітництва заслуговує на увагу спільна діяльність об'єднання Єврорегіон "Буг", до складу якого увійшла Волинська область. Визначено, що одним з пріоритетних напрямів діяльності цього об'єднання стануть спільні дії, спрямовані на вдосконалення інфраструктури митних переходів та їх технічне переоснащення.

У дослідженні автором акцентується увага на необхідності розширення співробітництва України і Білорусі в проекті створення міжнародного ландшафтного парку "Прип'ять - Стохід", який охоплює прилеглі території Волинської, Рівненської і Брестської областей, а також реалізації програми "Чистий Буг" в рамках Єврорегіону "Буг".

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків між будь - якими країнами зумовлюється рядом чинників. Щодо України і Республіки Білорусь характерним є те, що до початку 90-х років минулого століття ці країни не функціонували як цілісні економічні системи, не здійснювали національної економічної політики й у них розвивалися ресурсо - та енергоємні виробництва. В пострадянський період, коли структура цін наблизилася до світових, ефективність виробництва як в Україні, так і в Білорусі різко знизилась. Водночас завдяки впровадженню нових поколінь техніки і новітніх технологій, ефективність виробництва в розвинутих країнах світу значно зросла. В результаті більшість товарів на світових ринках стала ще дешевшою, тоді як витрати на виробництво українських і білоруських товарів збільшились.

У дисертаційній роботі зазначено, що Україна і Республіка Білорусь в світогосподарській системі - це малі економіки, які як за обсягом ВВП, так і за обсягом торгівлі на світовому ринку (відповідно близько 0,08 і 0,04%), не мають впливу на світові економічні процеси. Тому прийняття правил гри, які визначені основними економічними суб'єктами, врахування тенденцій і стандартів сучасної системи міжнародного поділу праці є обов'язковою передумовою для успішного формування національних економік.

Основні домінанти зовнішньоекономічних зв'язків між Україною і Республікою Білорусь досліджені автором у контексті інтеграції останньої з Росією. Проте зазначена інтеграція в постіндустріальному розвитку не зможе повною мірою сприяти вирішенню проблем білоруської економіки. Адже Росія включилася в процес глобалізації й іноземний та російський капітал витісняють з російського ринку білоруські товари. Водночас Росія перекриває канали перетікання капіталів в Білорусь.

При входженні України до світогосподарських зв'язків Білорусь повинна зайняти одне з провідних місць в сфері її зовнішньоекономічних відносин. Це зумовлюється низкою чинників, серед яких найважливішими є: етнічна та історична близькість двох країн; відсутність політичних протиріч і територіальних претензій; спільний протяжний кордон; традиції політичного й економічного партнерства; наявність в обох державах значного науково - технічного потенціалу.

До чинників, які негативно вплинули на розвиток економічних взаємовідносин, слід віднести затяжний кризовий стан економік обох країн. Крім того, дається взнаки глибокий і довготривалий вплив Чорнобильської аварії на експорт товарів і послуг, особливо на експорт продовольчої продукції і розвиток міжнародного туризму.

Аналіз особливостей зовнішньоекономічних зв'язків між Україною і Республікою Білорусь дозволяє твердити, що в період з набуття незалежності створена достатня договірно-правова база для розвитку економічних інтеграційних процесів обох країн, яка містить понад 60 двосторонніх документів вищого рівня. Серед них, особливо слід відмітити Договір між Україною і Білоруссю про економічне співробітництво на 1999 - 2008 рр., складовою якого є Міждержавна програма довгострокового економічного співробітництва. Проте створене достатнє договірно-правове поле в економічній сфері не надало очікуваного поштовху розвитку економічних відносин і не призупинило падіння торговельного обігу, про що свідчить рис. 1.

Наведені на рис.1 дані вказують як на строкатість розвитку українсько-білоруської експортної діяльності, так і на тенденцію до зниження. В роботі робиться висновок, що однією з суттєвих причин такого стану є недостатньо відпрацьований організаційно - економічний механізм двосторонніх зв'язків.

У третьому розділі "Пріоритетні напрями та форми посилення економічних інтеграційних відносин між Україною і Республікою Білорусь" запропонований ряд підходів щодо організаційно - економічного вдосконалення українсько-білоруських зовнішньоекономічних зв'язків та методика оцінки економічної ефективності зовнішньоторговельних відносин двох країн; розкриті пріоритетні напрями розвитку економічних відносин між Україною та Білоруссю.

В роботі підкреслюється, що не зважаючи на багатовекторність розвитку зовнішніх економічних зв'язків як України, так і Республіки Білорусь, для обох країн пріоритетними є не лише збереження, але і розширення сегментів ринків своїх товарів на ринках найближчих сусідів. Відтак, торговельно-економічне співробітництво України з Білоруссю залишається важливою складовою взаємовідносин для обох країн й вимагає постійного вдосконалення. З боку України важливим кроком у цьому напрямі стало прийняття нормативно - правових актів щодо механізму стягнення податку на додану вартість не в момент митного оформлення товарів, а за фактом їх подальшої реалізації.

Одним із найважливіших шляхів до активізації діяльності як українських так і білоруських експортерів є створення національної експортної інфраструктури шляхом сформування розгалуженої системи збуту товарів та послуг за кордоном і створення сучасної інформаційно-маркетингової підтримки експорту. Йдеться про створення відповідної торговельної мережі, виставкових залів, комерційних агентств, консигнаційних складів, рекламної підтримки експорту і системи його страхового та транспортно-експедиторського забезпечення.

Удосконалення українсько-білоруських економічних інтеграційних зв'язків обумовлює необхідність удосконалення форм регіонального співробітництва. Причому це співробітництво має здійснюватися на новітніх засадах, а саме на принципах поваги до національного суверенітету держав, свободи зовнішньоекономічного підприємництва, первинності закону у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, відповідності міжнародним нормам та інтересам країн щодо участі обох держав в міжнародних інтеграційних об'єднаннях.

У дисертаційному дослідженні доведено, що відправним у вдосконаленні регулювання регіонального зовнішньоекономічного співробітництва має стати його інформаційно-аналітичне забезпечення, яке має два аспекти. По - перше, організаційно - аналітичний аспект, спрямований на комплексний розвиток засобів впровадження сучасних технологій в сферу зовнішньоекономічної діяльності. По - друге, теоретико-аналітичний аспект, пов'язаний із застосуванням в системі зовнішньоекономічної діяльності принципів і методів соціальної діагностики. Здійснення зазначених заходів на міжрегіональному рівні надасть можливості зацікавленим структурам обох країн отримувати інформацію про ринки та ціни, інвестиційні проекти, про торги, які стосуються приватизації окремих об'єктів тощо.

В роботі підкреслено, що велика ефективність в українсько-білоруських зовнішньоекономічних зв'язках може досягатися в ході реалізації конкретних проектів в галузі машинобудування, військово–технічного співробітництва, гірничодобувного комплексу.

Виходячи з того, що в економічних зв'язках України і Республіки Білорусь основною домінантою є торгівля товарами та послугами (частка її в зовнішньоекономічній діяльності обох країн досягає близько 95%), автором запропоновані методичні підходи щодо оцінки ефективності зовнішньоторговельної діяльності двох країн. При цьому доведено, що оціночним показником рівня розвитку зовнішньоторговельних зв'язків доцільно використати коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі (К), який розраховується наступним чином:

(1)

де К – коефіцієнт збалансованості зовнішньоторговельної діяльності;

С – зовнішньоторговельне сальдо;

Тз - зовнішньоторговельний обіг.

Наведений коефіцієнт збалансованості зовнішньоторговельної діяльності для оцінки рівня розвитку зовнішньоторговельних зв’язків має перевагу порівняно з оцінкою у вигляді зовнішньоторговельного сальдо, тому що величина коефіцієнта автоматично включає в себе оцінку рівня двосторонніх зовнішньоторговельних зв’язків.

Останнє твердження випливає із більш детального дослідження формули 1. Адже величина зовнішньоторговельного сальдо і зовнішньоторговельного обігу зв’язані з величинами експорту (Е) і імпорту (І) наступним чином:

(2)

(3)

Підставивши формулу 2 і 3 в формулу 1 одержимо:

(4)

У даній формулі К є функцією двох змінних (Е і І). Вона має максимум, що дорівнює 1 при І = 0 і Е > 0 і мінімум, що дорівнює -1 при E = 0 і І > 0. Нульового значення функція набирає при І = Е. Таким чином, при збалансуванні обсягів експорту і імпорту коефіцієнт збалансування зовнішньоторговельної діяльності стає близьким до нуля. При наявності односторонності відносин, тобто коли значно розрізняються обсяги експорту і імпорту, значення коефіцієнта в залежності від знаку зовнішньоторговельного сальдо наближаються до плюс або мінус одиниці. Значення коефіцієнта рівні плюс або мінус одиниці говорять про повну односторонність зовнішньоторговельних зв’язків, тобто ці зв’язки представлені або лише експортними або лише імпортними поставками. При значенні К рівному нулю їх слід вважати повністю збалансованими. Для аналізу доцільно враховувати, що в межах змін значення К від -0,5 до 0,5 можна говорити про те, що зовнішньоторговельні зв'язки є більш-менш збалансованими. В межах змін К від -1 до -0,5 можна говорити про значну незбалансованість зовнішньоторговельних зв'язків при значному перевищенні імпорту. В межах змін К від 0,5 до 1 зовнішньоторговельні зв'язки не збалансовані при значному перебільшенні експорту. Таким чином, аналіз збалансованості зовнішньоторговельних зв'язків за допомогою коефіцієнта збалансованості зовнішньоторговельної діяльності зводиться до знаходження його кількісного значення і визначення, в яких межах із можливих знаходиться це значення.

Характеристика змін значення коефіцієнта збалансованості зовнішньоторговельної діяльності та його економічна інтерпретація подані в табл. 1.

Таблиця 1

Оцінка зовнішньоторговельної діяльності країн на основі значень коефіцієнта збалансованості (К)

Значення коефіцієнта збалансованості зовнішньоторговель- ної діяльності (К) |

Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності країн

-1 | Область абсолютної незбалансованості імпорту

1 | Область абсолютної незбалансованості експорту

Від -1 до -0,5 | Область значної незбалансованості імпорту

Від -0,5 до 0 | Область порівняльної збалансованості імпорту

0 | Область абсолютної збалансованості експорту та

імпорту

Від 0 до 0,5 | Область порівняльної збалансованості експорту

Від 0,5 до 1 | Область значної незбалансованості експорту

У контексті дослідження ефективності українсько-білоруських зовнішньоторговельних відносин практичного значення набувають проведені автором розрахунки. Окремі з них подані в табл. 2, які свідчать про те, що рівень збалансованості зовнішньої торгівлі товарами та послугами з Республікою Білорусь в 1999 р. знаходився в області майже абсолютної збалансованості експорту та імпорту, а вже в 2000 і 2001 рр. в області порівняльної збалансованості імпорту. Аналогічна ситуація спостерігається щодо рівня збалансованості зовнішньої торгівлі з Росією та країнами СНД в цілому. Це обумовлено тим, що за період, який досліджувався, коефіцієнт випередження темпу росту імпорту над темпом росту експорту по Білорусі склав 2,24, а по країнах СНД – 1,6.

На рівні господарюючих суб'єктів, які здійснюють зовнішньоторговельні операції, важливе значення має розрахунок економічної ефективності зовнішньоторговельної угоди. В дисертації запропонована модель алгоритму здійснення таких розрахунків, яка включає: обчислення валового доходу за комерційною угодою; розрахунки податку на додану вартість на внутрішньому ринку, а також матеріальних витрат, фонду оплати праці, обов'язкових платежів на витрати та прибуток, упущений доход; розрахунок рентабельності за контрактом.

Таблиця 2

Рівень збалансованості зовнішньої торгівлі України товарами і послугами з основними партнерами СНД за період 1998-2001 рр. *

млн.дол.США

Країни | Експорт | Імпорт | Сальдо | Товарообіг | Коефіцієнт збалансованості (К)

Білорусь

1998

1999

2000

2001 |

575,7

376,6

304,5

274,1 |

374,4

356,4

613,3

419,6 |

201,3

20,2

-308,7

-145,5 |

950,1

733

917,8

693,7 |

0,21

0,01

-0,34

-0,21

Росія

1998

1999

2000

2001 |

5155,2

4564,7

5564,7

5741,1 |

7377

5842,1

6009,6

6010,1 |

-2221,8

-1277,4

-444,9

-269,1 |

12532,2

10406,8

11574,2

11751,2 |

-0,18

-0,12

-0,04

-0,02

Всього по СНД

1998

1999

2000

2001 |

6554

5503

6639,0

6827,4 |

8263,1

6978,9

8260,5

9065,3 |

-1709,1

-1475,9

-1621,5

-2237,9 |

14817,1

12481,9

14899,5

15892,6 |

-0,12

-0,12

-0,11

-0,14

* Розраховано за даними Держкомстату України

Автором визначено, що окрім зовнішньоторговельної діяльності між двома країнами, пріоритетними є особливості економіко-політичного співробітництва, які пов'язані з подоланням наслідків аварії на ЧАЕС. Адже для подолання наслідків аварії витрачається до 25% валового внутрішнього продукту Республіки Білорусь. В цьому напрямі в оглядовому майбутньому необхідні будуть спільні рішення цілого спектру проблем з Україною для прискорення соціального розвитку обох держав.

Для України стратегічно важливою є участь у розробці проектів у сфері енергозбереження та пошуку альтернативних джерел енергії, військово-технічного співробітництва, створення спільних підприємств та промислово - фінансових груп. Перспективним є транскордонне співробітництво з сусідньою державою, яке сприятиме опануванню Україною ринків Балтійського субрегіону та реалізації проектів створення трансєвропейських мереж між Балтійським і Чорним морями спільно з зацікавленими країнами Балтії та Північної Європи.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. В умовах глобалізації світового господарства виникає необхідність у відкритості національної економіки країни, як запоруки її інтеграції до світовогосподарських зв'язків. При цьому, ефективні інтеграційні процеси національних економік можуть здійснюватися лише за умови подібності економіко - правової бази. До таких належать країни з перехідною економікою, у тому числі Україна та Республіка Білорусь. В побудові українсько-білоруських економічних відносин кожна з країн трактує цей процес як розвиток традиційного партнерства.

2. На зміст та динаміку українсько-білоруських зовнішньоекономічних зв'язків суттєвий вплив справляє стан національного економічного розвитку в умовах ринкової трансформації. Україна зможе претендувати на чільне місце в світовій спільноті лише у разі структурної перебудови економіки, а отже її зростання. У контексті стратегії стабілізації та економічного зростання суттєвого значення набуває питання поглиблення зовнішньоекономічної діяльності, інтеграція української економіки в світогосподарські зв'язки і, перш за все, з країнами СНД. Серед останніх надзвичайно важливе значення для України має Республіка Білорусь. Остання орієнтує суспільне виробництво від жорсткого адміністрування до виробництва, яке поєднує ринковий саморозвиток і державне регулювання, а також розширення сфери зовнішньоекономічних зв’язків з постсоціалістичними країнами.

3. Основними домінантами економічних зв'язків України і Республіки Білорусь є: торгівля товарами та послугами; співробітництво в сфері використання розгалуженої транспортної інфраструктури (автомобільні та залізничні шляхи, торговельний флот і порти України); співпраця у військово-технічній сфері; здійснення науково – практичних заходів щодо подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; транскордонне співробітництво; промислова кооперація; створення спільних українсько-білоруських підприємств.

4. Розвиток торговельно-економічних відносин між двома країнами є перспективним, що зумовлене географічною близькістю, високим рівнем науково - технічних зв'язків майже в усіх галузях народного господарства. Для України є широкі можливості щодо експорту виробничої і науково - технічної продукції як до Білорусі, безпосередньо, так і до країн Балтії та Європи завдяки розвиненій транспортній інфраструктурі Білорусі.

5. У період від встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Білорусь (1991 р.) створені грунтовні договірно-правові засади для розвитку економічних відносин двох країн. Двосторонні контакти розвиваються як на міжурядовому, так і міжвідомчому рівнях. Водночас укладені угоди не реалізуються в повному обсязі, що негативно впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності обох країн.

6. Для розширення і поглиблення економічних взаємовідносин між Україною і Білоруссю є необхідність в уточненні і конкретизації багатьох нормативних і правових актів. Особливо це стосується укладення угод щодо умов транзиту вантажів з використанням транспортної інфраструктури обох країн і військово-технічного співробітництва. Як для українських, так і для білоруських експортерів доцільним є створення експортної інфраструктури та вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення на регіональному рівні.

7. Для динамічного розвитку зовнішньоторговельних зв'язків важливе значення має економічна оцінка їх ефективності. В якості оціночного показника рівня розвитку зовнішньоторговельного обігу доцільно використовувати коефіцієнт збалансованості зовнішньої торгівлі, оскільки він є співставимою величиною і дозволяє дати кількісну оцінку для подальшого прийняття управлінських рішень щодо експортно–імпортної діяльності з конкретною країною.

8. Пріоритетними напрямами українсько-білоруського економічного розвитку є:

·

·

·

·

Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у таких наукових публікаціях.

У фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

АНОТАЦІЯ

Слишова С.О. Основні домінанти та особливості поглиблення економічних зв'язків між Україною і Республікою Білорусь. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01. - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів розвитку зовнішньоекономічних зв'язків між Україною і Республікою Білорусь. В роботі розглянуті питання ринкової трансформації України та Білорусі в умовах глобального інтеграційного процесу, проаналізовані основні домінанти та особливості функціонування зовнішньоекономічних відносин між Україною та Республікою Білорусь. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки економічної ефективності зовнішньоторговельних відносин двох країн, визначено пріоритетні напрями та форми поглиблення економічних взаємозв'язків між двома державами.

Ключові слова: зовнішньоекономічні зв'язки, домінанта, інтеграційні процеси, зовнішньоторговельний обіг, експорт, імпорт.

АННОТАЦИЯ

Слышова С.А. Основные доминанты и особенности углубления экономических связей между Украиной и Республикой Беларусь. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01. - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Украинская академия внешней торговли, Киев, 2002.

Диссертация посвящена решению теоретических, организационно - методических и прикладных задач совершенствования экономических связей между Украиной и Республикой Беларусь в условиях рыночной трансформации и глобального интеграционного развития.

В первом разделе работы рассмотрены вопросы трансформации Украины и Республики Беларусь в условиях глобального интеграционного развития.

Осуществлена характеристика теоретических аспектов международных интеграционных процессов в условиях глобализации экономики и ее влияние на страны с переходными экономиками. Акцентируется внимание на том, что усиление развития производительных сил и расширение хозяйственных связей национальных экономик произвели в мировом хозяйстве качественно новую тенденцию, а именно экономическую глобализацию и всемирную интеграцию. В условиях глобализации возникает необходимость в открытости экономики страны, то есть интеграция в мировое хозяйство. В работе показано, что интегрироваться могут национальные экономики с разными уровнями развития при условии их однотипности, идентичности экономической политики и законодательной базы. К таким экономикам относятся страны постсоциалистического развития, в том числе Республика Беларусь и Украина. Для последней, в качестве стратегии стабилизации и экономического роста существенное значении имеет углубление внешнеэкономической деятельности, прежде всего, со странами СНГ, среди которых чрезвычайно важное значение имеет Республика Беларусь.

Выявлены особенности процессов во внешнеэкономической сфере Украины в контексте ускорения глобализации мирового хозяйств, а также дана оценка состоянию белорусской экономической модели развития и ее влияние на процессы внешнеэкономических связей с Украиной.

Во втором разделе работы исследуются основные параметры и особенности системы функционирования внешнеэкономических отношений между Украиной и Республикой Беларусь. Определено содержание, оценена сущность и тенденции развития украинско-белорусских внешнеэкономических связей.

При этом исследованы факторы, которые наиболее существенно влияют на внешнеэкономические отношения между двумя странами, среди которых: степень неопределенности поведения стран переходной экономики на мировых рынках; отсутствие четкого кредитно - финансового механизма обслуживания внешнеэкономических операций; недостаточно развита маркетинговая инфраструктура внешнеторговой деятельности. Объективными факторами, которые отрицательно повлияли на развитие экономических отношений и обусловили в последние годы снижение товарооборота является кризисное состояние экономик Украины и Республики Беларусь, а также последствия российского экономического кризиса 1998 года. Показаны общие и отличительные тенденции в экспортно - импортных доктринах Украины и Республики Беларусь в национальных и мировых потоках товаров и услуг с учетом особенностей внутреннего рынка, а также глобализации мирового рынка. Акцентируется внимание на том, что в основном продвижение экспорта осуществляется правительственными структурами, в то время как в условиях глобализации возрастает значение частного сектора. Осуществлена оценка нормативно-правовых принципов развития украинско-белорусских экономических связей.

В третьем разделе диссертации изложены приоритетные направления и формы усиления экономических интеграционных отношений между Украиной и Республикой Беларусь.

Изложена система организационно - экономических мероприятий по совершенствованию внешнеэкономических связей Украины и Республики Беларусь, стержнем которых являются экспортно - импортная деятельность и транспограничное сотрудничество. Исследованы отрицательные явления в сфере внешнеэкономических отношений и предложены методические подходы к оценке экономической эффективности украинско-белорусской внешнеторговой деятельности на основе осуществления расчетов коэффициента сбалансированности. Разработана модель алгоритма расчетов