НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САБЛУК

Сергій Васильович

УДК 633.63:595.70

КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ СИСНИХ ШКІДНИКІВ

В ПОСІВАХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЇХ НАСІННИКІВ

В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.10 – ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН протягом 1998–2000 рр.

Науковий керівник - | доктор біологічних наук, професор,

ФЕДОРЕНКО Віталій Петрович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри захисту рослин

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор

ШЕЛЕСТОВА Валентина Сергіївна,

Національний аграрний університет, професор кафедри ентомології;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЯНОВСЬКИЙ Юрій Петрович, Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН, старший науковий співробітник.

Провідна установа - | Полтавська державна аграрна академія,

кафедра екології та ботаніки, м. Полтава.

Захист дисертації відбудеться “17 ” січня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті, за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 41.

Автореферат розісланий “14 ” грудня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У зв’язку із зміною земельних відносин, які відбуваються в останні роки в Україні, загострюється проблема підвищення ефективності використання землі для вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі і цукрових буряків. Власники землі з метою досягнення найкращих результатів, намагатимуться впроваджувати у практику сільськогосподарського виробництва досягнення науки і практики та робитимуть все, щоб уникнути втрат урожаю з різних причин, у тому числі від шкідливих організмів.

Цукрові буряки ушкоджує велика кількість шкідливих комах, серед яких значне місце займають сисні види. Найбільш шкодочинними серед останніх є листкова і коренева бурякові попелиці, різні види клопів, цикадки та інші, які щорічно масово заселяють як фабричні посіви культури, так і їх насінники. Особливо небезпечні ці фітофаги у зоні Центрального Лісостепу України, де сконцентровані основні посіви цукрових буряків і їх насінників.

Тому особливої актуальності набуває розробка ефективних заходів контролю чисельності листкової бурякової попелиці та інших шкідливих сисних комах з урахуванням регулюючої дії їх афідофагів. Ця проблема загострюється у зв’язку з виникненням у багатьох видів резистентності до інсектицидів і необхідністю постійного поновлення асортименту хімічних сполук, які б забезпечували надійний захист посівів культури від цієї групи фітофагів. Оптимізована система інтегрованого захисту цукрових буряків від сисних шкідників дає змогу зменшити інсектицидне навантаження на агробіоценоз бурякового поля і підвищити ефективність здійснюваних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились у відділі захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно тематичного плану на 1995-2000 рр. “Цукрові буряки”. Номер державної реєстрації: 03.04 – МВ/1998.

Мета і завдання проведених досліджень – оптимізувати й екологічно зорієнтувати інтегровану систему захисту цукрових буряків та їх насінників від сисних шкідників на основі використання нових, високоефективних інсектицидів, раціональних способів їх застосування з урахуванням наявності у агробіоценозі корисної ентомофауни та її регулюючої здатності.

Завдання досліджень:

- провести моніторинг шкідливих сисних комах та їх ентомофагів на посівах цукрових буряків, їх насінників та на інших стаціях;

- встановити роль ентомофагів у регулюванні чисельності листкової бурякової попелиці;

- визначити ефективність дії проти листкової бурякової попелиці нових інсектицидів та їх композицій при обприскуванні ними рослин і нанесенні на посівний матеріал;

- дослідити вплив нових інсектицидів і їх композицій при обприскуванні ними насінників на корисну ентомофауну, а також на ріст, розвиток рослин і продуктивність культури;

- встановити залежність ефективності нових інсектицидів від їх полярності при різних способах застосування проти листкової бурякової попелиці.

Предметом досліджень була система захисту цукрових буряків та їх насінників від сисних шкідників.

Об’єктом досліджень були шкідливі сисні комахи та їх ентомофаги на фабричних посівах цукрових буряків, їх насінниках та прилеглих стаціях, а також нові інсектициди при різних способах їх використання.

Наукова новизна результатів досліджень. В умовах Центрального Лісостепу України вперше здійснено моніторинг шкідливих сисних комах та їх ентомофагів на різних стаціях. Встановлено, що найбільша чисельність останніх концентрується у лісосмугах, на узліссі та незораних землях.

Проти шкідливих сисних комах вивчена ефективність застосування нових інсектицидів, як способом обприскування, так і нанесенням на посівний матеріал. Встановлено, що коли для передпосівного обробітку насіння застосовують такі інсектициди як гаучо, 70% з.п. (діюча речовина імідаклоприд), круїзер, 35% т.к.с. (тіаметоксам) та промет, 40% м.к.с (фуратіокарб), то при ранньому заселенні бурякових плантацій попелицею практично виключається необхідність в наземних хімічних обробках посівів інсектицидами.

На насінниках найвищу ефективність проти попелиці (понад 90%) забезпечило обприскування рослин лебайцидом, 50% к.е. (1 л/га) та композицією конфідору з децисом у половинних нормах витрати (0,25+0,125 л/га).

Вперше визначена залежність ефективності інсектицидів при їх застосуванні проти листкової бурякової попелиці від полярності цих хімічних сполук. Чим менше показник дипольного моменту у препарату, тим небезпечніший він для шкідника.

Вивчено вплив нових інсектицидів на корисну ентомофауну. Встановлено, що застосування для захисту насінників від попелиці таких інсектицидів системної дії як конфідор, 20% в.р.к., забезпечує збереження афідофагів на полі на 25-89% більше, порівняно з дією інших препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. За даними моніторингу шкідливих сисних комах та їх ентомофагів на різних стаціях, а також враховуючи ненажерливість окремих видів афідофагів та ефективність нових інсектицидів, розроблена і рекомендована система інтегрованого захисту фабричних посівів цукрових буряків та їх насінників від цих шкідників. Така система передбачає раціональне використання інсектицидів для захисту цукрових буряків і їх насінників від шкідливих сисних комах з урахуванням регулюючої здатності щодо контролю їх чисельності за допомогою афідофагів. Так, при заселенні насінників цими шкідниками у незначному ступені (за І-им балом) та наявності 10 личинок кокцинелід на одну рослину недоцільно застосовувати інсектициди для збереження урожаю; при заселенні насінників попелицею за ІІ і ІІІ - ім балами також недоцільно застосовувати інсектициди при чисельності 15 личинок кокцинелід на одну рослину.

Такий системний підхід дозволяє значно скоротити обсяги обприскування рослин інсектицидами, зменшити їх витрати із розрахунку на одиницю площі без зниження захисного ефекту, кількості та якості урожаю коренеплодів та насіння.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізі та обробці отриманих даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на конференції молодих вчених (Київ, Інститут цукрових буряків, лютий, 2001 р.); на Республіканській конференції, присвяченій 50-й річниці УЕТ (Ніжин, педуніверситет, серпень, 2000 р.); на засіданнях вченої ради Інституту цукрових буряків (Київ, 1999, 2000, 2001 рр.); на розширених засіданнях спеціалістів з захисту рослин Інституту цукрових буряків, мережі його дослідно-селекційних станцій (Київ, 1999, 2000, 2001 рр.); вченій раді Білоцерківської дослідно-селекційної станції (Біла Церква, 2000 р.); розширеному засіданні кафедри захисту рослин БДАУ (Біла Церква, 2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 8 наукових працях, у тому числі 6 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаної літератури (260 джерел, у тому числі 24 латинським шрифтом) та додатків. Загальний обсяг дисертації 145 ст. комп’ютерного тексту, включає 32 таблиці, 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Подається короткий огляд літератури з вивчення біологічних особливостей сисних шкідливих комах та розкриваються заходи контролю їх чисельності, що були розроблені у попередні роки.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 1998-2000 рр. у Інституті цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційної станції у лаборатороно-польових та виробничих умовах за загальноприйнятою методикою польових дослідів з цукровими буряками (Київ, ВНІЦ, 1986).

Ґрунт на дослідно-селекційній стації чорнозем типовий, глибокий, крупнопилуватий, середньосуглинкового механічного складу, слабовилугований. Вміст гумусу від 3,8 до 4,2%, а сума увібраних основ – 24 – 26 мг/екв/100г ґрунту. Вміст рухомих форм Р2О5 складає від 14 до 18 мг/100г, а К2О – 6-8 мг/100г, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної і дорівнює 6,5-6,8.

Багаторічна середня температура повітря складає +7,3°С. середньорічна температура найбільш холодного місяця січня складає –6°С, а найбільш теплого місяця липня - + 19,2°С; максимальна температура повітря влітку + 39°С, мінімальна взимку _-36°С. дні з температурою повітря нижче 0°С наступають у жовтні і закінчуються у першій половині квітня. Середньодобова температура +5°С встановлюється у третій декаді жовтня, а весною – у першій декаді квітня. Вегетаційний період для більшості сільськогосподарських культур складає 210-215 днів, а для теплолюбних 135-155 днів. Середня тривалість безморозного періоду – 165-170 днів.

Середньорічна кількість опадів 550-580 мм. Опади на протязі року випадають нерівномірно. Більше всього (73 мм) припадає на серпень, менше (17,5 мм) – на січень. Основна кількість опадів ( до 75%) випадає протягом періоду квітень-жовтень, що позитивно впливає на розвиток рослин.

Середньорічна відносна вологість повітря складає 77%. Влітку цей показник знижується до 60% і підвищується взимку до 91%. Відбувається випаровування порівняно невеликої кількості вологи, що за значних опадів створює позитивний баланс її у ґрунті.

Чисельність сисних шкідників та їх ентомофагів на різних стаціях визначали згідно методики дослідної справи з цукрових буряків (Київ, ВНІЦ, 1986).

Залежність заселення рослин цукрових буряків листковою буряковою попелицею від гідротермічних показників встановлювали аналізом архівних даних лабораторії ентомології БЦДСС за 1972-1998 рр.

Доцільність застосування афіцидів проти листкової бурякової попелиці залежно від рівня заселення рослин цукрових буряків личинками кокцинелід визначали за спеціально розробленою для цієї мети методикою за наступною схемою:

1.

2.

3.

Кількість модельних рослин на одній повторності – 5, повторність 4-разова.

Досліди між собою відрізнялися ступенем заселення рослин попелицею. Обліки з визначення ступеня заселення рослин попелицею проводили через 3, 5 і 10 діб.

МОНІТОРИНГ ШКІДЛИВИХ СИСНИХ КОМАХ

ТА ЕНТОМОФАГІВ

Для здійснення моніторингу шкідливих сисних комах та їх ентомофагів визначали чисельність цих комах на різних стаціях упродовж вегетаційного періоду, а також встановлювали залежність щільності листкової бурякової попелиці від температури та кількості опадів у весняно-літній період. Крім того, визначався рівень ураженості цукрових буряків вірусними хворобами залежно від чисельності листкової бурякової попелиці.

Чисельність шкідливих сисних комах та ентомофагів на цукрових буряках, їх насінниках та інших стаціях. Серед сисних комах вивчали динаміку чисельності польового клопа (Lygus pratensis L.), бурякового клопа (Polymerus cognatus Fieb.), листкової бурякової попелиці (Aphis fabae Scop.), зеленої цикадки (Empoasca viridula Fll.), жовтої цикадки (Empoasca flavescens F.), шестикрапкової цикадки (Cicadula sexnotata Fall.).

Рис. 1. Динаміка чисельності листкової бурякової попелиці у посівах

цукрових буряків та їх насінниках, БЦДСС, 1998-2000 рр.

Примітка: 1 – ІІ декада травня; 2 – ІІІ декада травня; 3 – І декада червня; 4 – ІІ декада червня; 5 – ІІІ декада червня; 6 – І декада липня; 7 – ІІ декада липня; 8 – ІІІ декада липня.

Листкову бурякову попелицю обліковували на цукрових буряках та їх насінниках починаючи з ІІ декади травня по ІІІ декаду липня (рис. 1). На фабричних посівах найчисельнішим цей шкідник виявився у першу декаду червня, де середній бал складав 1,5. На насінниках цукрових буряків пік щільності популяції листкової бурякової попелиці було відмічено у ІІ декаді цього ж місяця і середній бал складав 2,79.

Зелену, жовту та шестикрапкову цикадок обліковували разом. На посівах цукрових буряків їх чисельність у середньому за 1998-2000 рр. у період з травня по серпень становила 16,7 особин на 100 помахів сачком. На насінниках цукрових буряків, на відміну від фабричних посівів, щільність популяції цикадок була більшою і дорівнювала 29,6 особин на ту ж одиницю обліку. Ці комахи також обліковувались і на інших стаціях, зокрема на озимій пшениці та у лісосмузі, але у значно меншій щільності.

Польовий клоп зустрічався на всіх стаціях, де проводились обліки, крім насінників цукрових буряків. Найчисельнішим він був на фабричних посівах, де всього на 100 помахів сачком його нараховувалось 5,6 особин.

Інший представник ряду напівтвердокрилих – буряковий клоп був відмічений лише на цукрових буряках та їх насінниках - відповідно 0,7 та 4,2 особини на 100 помахів сачком.

З ентомофагів обліковували природних ворогів листкової бурякової попелиці. В обліках були відмічені такі види корисних комах: семикрапкове сонечко (Coccinella septempunctata L); мухи дзюрчалки _представники з родів Sphaerophoria St. Farg i Syrphus F.; 13-крапкове сонечко (Hippodamia 13-punctata L.); п’ятикрапкове сонечко (Coccinella 5-punctata L.); двокрапкове сонечко (Adalia bipunctata L.); мінливе сонечко (Adonia variegata Yoeze.); сонечко Гіподамія (Hippodamia septemmaculata Deg.); сонечко Кальвія (Calvia decimguttata L.); сонечко Теа (Thea 22-punctata L.); сонечко Парамізія (Paramysia oblongoguttata L.); 18-крапкове сонечко (Myrrha octodecimguttata L.); сонечко Пропілеа (Propylea quatuordecimpunctata L.); золотоочка (Chrysopa cornea L.).

Семикрапкове сонечко обліковувалось на всіх стаціях і було найчисельнішим видом серед афідофагів. Так, за роки досліджень чисельність даного виду на посівах цукрових буряків у середньому складала 5,6 особин на 100 помахів сачком, а на насінниках була майже у 3 рази більшою.

Інші ентомофаги в обліках були представлені лише подинокими особинами.

Залежність заселення рослин цукрових буряків листковою буряковою попелицею від гідротермічних показників. Встановлено, що існує прямий зв’язок між ступенем заселення цукрових буряків попелицею та умовами, що складаються для розвитку перших двох поколінь цього фітофага. Коли у першій декаді квітня температурні умови для розвитку шкідника є не зовсім сприятливими, тобто середньодобова температура повітря становить менше 5°С, то щільність популяції заселення рослин цукрових буряків та їх насінників попелицею у травні незначна, або цей шкідник відсутній зовсім.

Кількість опадів, що випадають у червні, також істотно впливають на щільність популяції попелиць. У роки, коли сума опадів у червні становить більше 50 мм, заселення рослин буряків і їх насінників цим шкідником також відсутнє.

Рівень ураженості цукрових буряків вірусними хворобами залежно від щільності листкової бурякової попелиці.

Листова бурякова попелиця Aphis fabae Scop. крім прямих збитків наносить значної шкоди посівам цукрових буряків опосередковано, тобто вона є переносчиком ряду вірусних хвороб і, зокрема, вірусної жовтяниці та вірусної мозаїки.

За даними спостережень ураженість рослин цукрових буряків вірусними хворобами корелює з рівнем заселення посівів листковою буряковою попелицею. Найбільша щільність попелиці відмічена на краю поля на відстані від 0 до 40 м, який розташований найближче до насінників цукрових буряків. Тут здебільшого концентрується основна маса попелиці. Відповідно до цього тут відмічено і більший рівень ураженості рослин цукрових буряків вірусними хворобами.

З віддаленням від краю поля кількість уражених цими хворобами рослин істотно зменшується і на відстані 150-160 м не виявляються зовнішні ознаки прояву вірусної жовтяниці та мозаїки. Особливо різко знижується залежно від відстані ураженість рослин мозаїкою. Якщо на краю поля цією хворобою було уражено більше 25% рослин, то на відстані 60м їх кількість не перевищувала 10%, а на відстані 120-160м – трохи більше 5%.

КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ СИСНИХ ШКІДНИКІВ

У ПОСІВАХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Сисні шкідники, такі як листкова бурякова попелиця, буряковий та польовий клопи, цикадки та ін., щорічно завдають відчутної шкоди фабричним посівам цукрових буряків та їх насінникам. Так, за даними Т.Г. Улашкевича (1935), А.П. Бутовського (1959), Г.М. Гумовської (1983) при заселенні рослин листковою буряковою попелицею за ІІІ балом, маса коренеплодів знижується на одну третину, а при ушкодженні цим шкідником насінників, урожайність насіння знижується на 65-85% і значно погіршується його якість. Тому, здійснення ефективного контролю чисельності цих фітофагів як на фабричних посівах, так і на їх насінниках в усі часи вирощування культури було актуальним. При цьому надзвичайно важливо при проведенні захисних заходів враховувати щільність ентомофагів, які в окремі роки здатні звести до мінімуму чисельність цих шкідливих комах.

Роль ентомофагів у регулюванні чисельності листкової бурякової попелиці. За даними А.П. Бутовського (1959), П.М. Громакова (1959) та багатьох інших авторів, один жук семикрапкового сонечка (Coccinella septempunctata L.) за добу знищує від 170 до 360, а за все своє життя – від 2 до 3 тисяч особин попелиці; його личинка, за даними В.М. Рєзнік (1976), за добу з’їдає від 4-5 (у першому віці) до 50-60 (у четвертому віці) особин шкідника.

За нашими даними, існує залежність між чисельністю листкової бурякової попелиці на насінниках цукрових буряків і кількістю афідофагів (табл. 1).

При заселенні насінників шкідником у незначному ступені (за І-им балом) та наявності 10 личинок кокцинелід на одну рослину недоцільно застосовувати інсектициди для збереження урожаю; при заселенні насінників попелицею за ІІ і ІІІ –ім балами також недоцільно використовувати інсектициди проти шкідника при чисельності 15 личинок кокцинелід на одну рослину.

Якщо щільність ентомофага недостатня, тобто менше 15 особин на 1 рослину, а ступінь заселення посівів попелицею дорівнює 3 і більше балів, є потреба у хімічних обробках насінників інсектицидами селективної дії.

Таблиця 1

Зміна чисельності листкової бурякової попелиці залежно від рівня заселення насінників цукрових буряків личинками кокцинелід,

БЦДСС, 1998-2000 рр.

Дос-лід | Заселено рослин попелицeю, бал |

Варіанти підсадки личинок сонечок | Заселено рослин попелицею після підсадки личинок сонечок через, бал

3 доби | 5 діб | 10 діб

І | 1,0 | Контроль | 1,0 | 2,0 | 2,0

10 личинок | 1,0 | 0 | 0

15 личинок | 0 | 0 | 0

ІІ | 2,0 | Контроль | 2,0 | 2,2 | 3,2

10 личинок | 2,0 | 1,2 | 1,0

15 личинок | 1,7 | 1,0 | 0

ІІІ | 3,0 | Контроль | 3,0 | 3,7 | 4,0

10 личинок | 3,0 | 2,5 | 1,2

15 личинок | 3,0 | 2,0 | 1,0

Примітка: контроль - без підсадки личинок кокцинелід.

Ефективність інсектицидів проти листкової бурякової попелиці при обприскуванні ними насінників цукрових буряків.

Найвища ефективність проти листкової бурякової попелиці була отримана при застосуванні лебайциду, 50% к.е., яка на 7-й день після обприскування рослин перевищувала показники інших варіантів на 4,9-35,3% (рис. 2).

Найнижча ефективність проти цього шкідника була у регента, 2,5% к.е., яка на 7-й день після обприскування насінників цукрових буряків становила всього 58%, що в 1,3-1,5 рази менше, ніж при використанні інших інсектицидів.

Вплив нових інсектицидів при обприскуванні ними насінників цукрових буряків проти листкової бурякової попелиці на корисну ентомофауну.

З літературних джерел відомо що ентомофаги суттєво регулюють числьність листкової бурякової попелиці – найбільш небезпечного сисного шкідника на посівах цукрових буряків та їх насінників. Проте часто після проведення заходів захисту посівів культури від цього шкідника за допомогою пестицидів, щільність корисної ентомофауни істотно знижується.

При вивченні впливу нових інсектицидів при обприскуванні ними насінників цукрових буряків на корисну ентомофауну встановлено, що через одну добу після застосування хімічних препаратів у більшості варіантів зустрічались лише поодинокі особини кокцинелід, або вони були відсутні. Через 3 дні після обприскування на окремих варіантах (з волатоном, політрином, децис форте, конфідором) чисельність кокцинелід збільшилась

Рис. 2. Ефективність дії інсектицидів проти листкової бурякової попелиці при обприскуванні ними насінників цукрових буряків, БЦДСС, 1998-2000 рр.

у 2-3,6 рази порівняно з попередніми обліками. Через 7 днів після обприскування щільність ентомофагів на всіх варіантах істотно підвищилась.

Отже, інсектициди, які використовуються для захисту насінників цукрових буряків від листкової бурякової попелиці, суттєво впливають на корисну ентомофауну. При цьому найбільш згубно на неї діє інсектицид контактної дії лейбацид, 50% к.е. і найменше – препарат системної дії конфідор, 20% в.р.к.

Ефективність дії інсектицидів нового покоління проти листкової бурякової попелиці при обробці ними насіння цукрових буряків.

Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами нового покоління, такими як гаучо, 70% з.п., круїзер, 35% т.к.с. та космос, 50% т.к.с., а також композицією фурадану, 35% т.п. та гаучо і фурадану та круїзеру у половинних нормах витрати дозволяє здійснювати надійний контроль

Таблиця 2

Ефективність дії нових інсектицидів проти листкової бурякової

попелиці при обробці ними насіння цукрових буряків

через 10 днів після початку заселення рослин шкідником,

БЦДСС, 1998-1999 рр.

Варіанти | Норма витрати препарату, г,

мл/пос.од. | Заселено рослин попели-

цею, % | Бал засе-

лення | Коефіці-

єнт заселен-

ня | Ефектив-

ність дії, %

Контроль | 45 | 1,0 | 0,45

Фурадан, 35% т.п. | 50 | 42 | 1,0 | 0,41 | 8,9

Промет-400, 40% мк.с. | 50 | 10 | 1,0 | 0,10 | 77,8

Космос 500, 50% т.к.с. | 50 | 3 | 1,0 | 0,03 | 93,3

Семафор, 20% т.к.с. | 3 | 38 | 1,0 | 0,38 | 15,6

Гаучо, 70% з.п. | 128 | 0 | 0 | 0 | 100

Круїзер, 35% т.к.с. | 15 | 7 | 1,0 | 0,07 | 84,4

Круїзер, 35% т.к.с. | 20 | 0 | 0 | 0 | 100

Фурадан+Гаучо | 25+65 | 2 | 1,0 | 0,02 | 95,6

Фурадан+Круїзер | 25+10 | 5 | 1,0 | 0,05 | 88,9

Фурадан+Семафор | 25+3 | 42 | 1,0 | 0,42 | 6,7

Фурадан+Промет | 25+25 | 12 | 1,0 | 0,12 | 73,3

НІР05 7,22

Примітка: на контролі насіння не оброблялось інсектицидами

чисельності листкової бурякової попелиці на посівах цукрових буряків і виключити застосування наземних хімічних обробок, і, таким чином, уникнути забруднення довкілля пестицидами (табл. 2).

Ефективність різнополярних інсектицидів проти листкової бурякової попелиці. За свідченнями Л.І.Бублик, В.П. Васильева, В.М. Кавецького . (1989); В.П.Васильева, В.М. Кавецького, Л.І. Бублик (1989), ефективність хімічних препаратів у значній мірі залежить від фізико-хімічних властивостей органічних сполук. Останні, в свою чергу, залежать від полярності зв’язків елементів у молекулі. Кожний зв’язок у молекулі має свій дипольний момент (?). Молекулярний диполь можна отримати шляхом підсумовування цих індивідуальних диполів. Однак диполі зв’язків можуть взаємно компенсуватись і тоді загальний дипольний момент молекули буде рівним нулю. Все залежить від просторової будови молекули.

У відповідності з розробленою в Інституті захисту рослин УААН (В.П.Васильев, В.М.Кавецький, Л.І.Бублик, 1989) методикою визначення дипольного моменту, пестицидні сполуки діляться на 3 групи: неполярні з дипольним моментом від 0 до 2, малополярні – з м від 2 до 6, та полярні з м > 6 дебай.

Чим більший дипольний момент, тим краща проникливість органічної сполуки у рослину. У інсектицидів, щодо їх токсичності для комах, спостерігається зворотна залежність. Чим менше показник ?, тим небезпечніший препарат для шкідника і тим важче він засвоюється рослиною. Тому інсектициди, які використовуються для наземних обробок, як правило, є неполярними. Вимогою для інсектицидів, які використовуються для токсикації рослини способом обробки ними насіння, є поєднання цих двох властивостей, тобто токсичності для шкідників і проникливості у клітини рослини. Вони є малополярними сполуками – дипольний момент у таких препаратів лежить у межах від 2 до 6 дебай. Від того, як швидко засвоюється органічна сполука рослиною і як швидко проходять окисні перетворення пестицидів у її клітинах залежить термін токсичної дії таких препаратів.

Так, біологічна ефективність гаучо (табл. 3), полярність діючої речовини якого - імідаклоприду дорівнює 2,50, проти листкової бурякової попелиці становить 97,05.

При більшій полярності молекули тіаметоксаму (?=2,7) (діючої речовини круїзеру) біологічна ефективність проти листкової бурякової попелиці була нижчою на 5%. А у фіпронілу (діюча речовина космосу), у якого дипольний момент на 0,6 дебай більше порівняно з гаучо, біологічна ефективність проти даного шкідника нижче майже на 8%. Аналогічна тенденція спостерігається у промета-400 з діючою речовиною фуратіокарб, полярність якого складає 3,25, а біологічна ефективність проти попелиці становить лише 78%. Найнижчу ефективність проти даного шкідника забезпечує обробка насіння цукрових буряків фураданом з діючою речовиною карбофуран – 22,05%. Подібна тенденція відмічається і у інсектицидів, що застосовуються для обприскування рослин проти сисних шкідників.

Таблиця 3

Залежність ефективності інсектицидів проти листкової бурякової

попелиці від їх полярності при обробці насіння цукрових буряків,

БЦДСС, 1998-1999 рр.

Препарат | Діюча речовина, полярність | Норма витрати препарату, г, мл/ пос. од. | Норма витрати діючої речовини, г, мл/пос.од. | Диполь-

ний момент

(м), ?ебай | Ефектив-

ність дії, %

Гаучо, 70% з.п. | імідаклоприд,

(м) | 128 | 90,14 | 2,50 | 97,05

Круїзер, 35% т.к.с. | тіаметоксам,

(м) | 20 | 7,00 | 2,7 | 92,64

Круїзер, 35% т.к.с. | тіаметоксам,

(м) | 10 | 3,50 | 2,7 | 80,88

Космос, 50% т.к.с. | фіпроніл,

(м) | 42 | 21,00 | 3,10 | 89,70

Промет-400, 40% м.к.с. | фуратіокарб,

(м) | 42 | 16,80 | 3,25 | 77,94

Фурадан, 35% т.п. | карбофуран,

(м) | 50 | 17,80 | 3,55 | 22,05

НІР05 7,22

Примітка: м – малополярна

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, РОЗВИТКУ РОСЛИН

ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУРИ ПРИ ОБРОБЦІ НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НОВИМИ ІНСЕКТИЦИДАМИ

Результати проведених нами досліджень показують (табл. 4), що застосування інсектицидів та їх композицій для обробки насіння проти листкової буряквої попелиці сприяє підвищенню продуктивності культури і покращенню якості продукції, що свідчить про стимулюючу дію їх на рослини. Так, урожайність коренеплодів, їх цукристість та збір цукру на всіх варіантах з використанням хімічних препаратів були вищими, порівняно з контролем. Особливо високі показники отримано на варіантах із застосуванням гаучо, 70% з.п., круїзеру, 35% т.к.с. та композиції цих препаратів з фураданом.

У наших дослідах найбільше цукру з одного гектару у середньому за роки досліджень отримано на варіанті з використанням гаучо – 7,82 т/га, а також на варіанті з круїзером з більшою нормою витрати – 7,73 т/га.

Таблиця 4

Продуктивність цукрових буряків при застосуванні для сівби насіння, обробленого новими інсектицидами, БЦДСС, 1998-1999 рр.

Варіанти | Урожайність, т/га | Цукристість,

% | Збір цукру,

т/га

1.Контроль (без інсектициду) | 35,49 | 17,14 | 5,99

2.Фурадан, 35% т.п. | 37,35 | 17,66 | 6,59

3.Промет, 40%м.к.с. | 38,78 | 17,39 | 6,73

4.Космос, 50% т.к.с. | 38,93 | 17,70 | 6,95

5.Семафор, 20% т.к.с. | 37,01 | 17,82 | 6,39

6.Гаучо, 70% з.п. | 43,36 | 18,07 | 7,82

7.Круїзер, 35% т.к.с. (15)* | 41,25 | 17,51 | 7,22

8.Круїзер, 35% т.к.с. (20)* | 43,12 | 18,01 | 7,73

9.Фурадан+Гаучо | 41,06 | 17,33 | 7,10

10.Фурадан+Круїзер | 40,26 | 17,41 | 6,98

11.Фурадан+Семафор | 37,97 | 17,21 | 6,53

12.Фурадан+Промет | 41,17 | 17,23 | 7,09

НІР05 3,3 1,1 0,7

*Примітка: 15 і 20 мл на одну посівну одиницю

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯ-КІВ ТА ЇХ НАСІННИКІВ ВІД ЛИСТКОВОЇ БУРЯКОВОЇ ПОПЕЛИЦІ

Виробнича перевірка, що була проведена на Білоцерківській дослідно-селекційній станції і дослідному господарстві ім. 9 січня, Київської області

Таблиця 5

Економічна ефективність заходів захисту посівів цукрових буряків від листкової бурякової попелиці, БЦДСС, 2001 р.

Показники | Варіанти

новий | базовий

Площа, га | 45 | 5

Урожайність, т/га | 35,4 | 31,1

Валовий збір, т | 1593 | 155,5

Собівартість, грн/т | 84,3 | 106,2

Реалізаційна ціна, грн/га | 139 | 139

Прибуток, грн/га | 1457,4 | 715,3

Рентабельність, % | 48,6 | 21,6

Затрати праці, люд-год/га | 96,0 | 25,4

Примітка: новий варіант - сівбу цукрових буряків проводили насінням, яке оброблене круїзером; базовий - насіння, оброблене фураданом.

підтвердила високу ефективність проти листкової бурякової попелиці оброб-ки насіння цукрових буряків інсектицидом системної дії круїзером, 35% т.к.с. на фабричних посівах культури і обприскування насінників композицією конфідору, 20% в.р.с. і децису, 2,5% к.е. (табл. 5).

Економічна ефективність на нових варіантах технології захисту фабрич-них посівів та їх насінників від листкової бурякової попелиці у 1,5-2 рази пе-ревищує базові за отриманим прибутком і у 2 рази - за рентабельністю.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.

2.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Саблук С.В. Контроль чисельності сисних шкідників в посівах цукрових буряків та їх насінників в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільскогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2002.

У дисертації дається характеристика складу основних сисних шкідників та їх ентомофагів на посівах цукрових буряків і їх насінників, розкривається динаміка чисельності цих комах на різних стаціях, а також залежність заселення рослин цукрових буряків листковою буряковою попелицею – головного сисного шкідника – від гідротермічних показників.

Проведені обліки цих комах свідчать про те, що чисельність консументів другого порядку (ентомофагів) у значній мірі залежить від щільності консументів першого порядку. Тобто всі ці живі організми функціонально зв’язані між собою прямими і зворотніми зв’язками, завдяки чому здійнюється природна саморегуляція їх чисельності.

Встановлено, що існує прямий зв’язок між ступенем заселення цукрових буряків попелицею та умовами, що виникають для перших двох поколінь цього фітофага. Існує також залежність між чисельністю листкової бурякової попелиці і кількістю афідофагів.

При використанні інсектицидів для захисту фабричних посівів цукрових буряків та їх насінників від сисних шкідників, найбільш ефективним і раціональним способом є обробка насіння системними інсектицидами, такими як гаучо, 70% з.п та круїзер, 35% т.к.с., ефективність яких проти листкової бурякової попелиці складає відповідно 97,0 і 92,4%, а також обприскування насінників лебайцидом, 50% к.е. та композицією конфідора, 20% т.к.с. і дециса, 2,5% к.е., які забезпечують зменшення чисельності шкідника відповідно на 93,3 і 91,1%.

Ефективність застосування інсектицидів проти сисних шкідників у значній мірі залежить від їх полярності: чим вище полярність у хімічної сполуки, тим нижча її ефективність проти фітофагів.

Всі інсектициди, які застосовувались для контролю чисельності сисних шкідників, сприяли підвищенню продуктивності культури та якісних показників.

Проведено економічну оцінку захисту фабричних посівів цукрових буряків від листкової бурякової попелиці та інших сисних шкідників з використанням нових високоефективних інсектицидів та їх композицій.

Ключові слова: цукрові буряки, насінники, сисні шкідники, ентомофаги, урожайність, цукристість, інсектициди, композиції, ефективність, полярність.

Саблук С.В. Контроль численности сосущих вредителей на посевах сахарной свеклы и их семенников в условиях Центральной Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание