Національна Академія Прикордонних військ України

імені Богдана Хмельницького

СІНКЕВИЧ СЕРГІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УД К 378:355.23:37.03:811

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ

КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Здобувач Сінкевич С. В.

Хмельницький – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Матеюк Олег Анатолійович, Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, старший викладач кафедри, м. Хмельницький.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Дьомін Анатолій Іванович, Національний аграрний університет, кафедра педагогіки, професор кафедри, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Лопатка Василь Дмитрович, Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, кафедра німецької та другої іноземної мови, начальник кафедри, м. Хмельницький.

Провідна установа:

Київський інститут внутрішніх справ МВС України, кафедра правової та соціальної педагогіки, м. Київ.

Захист відбудеться 27.09. 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано 25.08.2002 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент Галімов А. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Знання іноземної мови в сучасних умовах розглядається не лише як елемент загальної культури особистості, але й як необхідна складова професійної компетентності. Суспільству необхідні спеціалісти, які володіють іноземною мовою в межах свого фаху та побутової сфери. Вивчення іноземної мови повинно сприйматися як цінність, оскільки вимогою життя стає професійно компетентна, культурна, інтелігентна людина.

Може скластися враження, що соціальна престижність і перспективність володіння іноземною мовою самі по собі знімають проблему мотиваційного забезпечення її вивчення курсантами вищого військового закладу освіти (ввзо). Однак, педагогічні дослідження і практика свідчать, що соціальне замовлення далеко не завжди автоматично трансформується у дієві внутрішні спонуки, необхідні для наполегливої та систематичної навчальної діяльності. У зв'язку з цим існує потреба в обґрунтуванні педагогічних умов, які б сприяли активізації внутрішніх, мотиваційних резервів підвищення ефективності фахової підготовки спеціалістів.

Проблема формування ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови знайшла часткове висвітлення в роботах, присвячених формуванню мотивів навчальної діяльності (В. О. Балашов, М. Й. Боришевський, Л. І. Божович, Д. В. Іщенко, С. Г. Карпенчук, А. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, А. К. Маркова, О. А. Матеюк, М. І. Махмутов, М. В. Савчин, О. Д. Сафін, М. І. Сметанський, Н. Ф. Тализіна, М. І. Якобсон та ін.); розвитку пізнавального інтересу (О. Ф. Волобуєва, М. Ф. Добринін, В. Г. Іванов, Г. І. Щукіна); вихованню ціннісного ставлення до навчальних предметів (Г. Т. Григорян, М. І. Дубровін, Я. І. Козік, П. І. Мірульд). Значна увага приділялася вивченню природи мотивів (В. Г. Матюхіна та ін.), їх зв'язку з психічними процесами, емоціями та почуттями, індивідуальними особливостями суб'єктів учіння (В. С. Мерлін, І. А. Джидарян, М. І. Алексєєва та ін.), закономірностей формування мотиваційної сфери особистості (Г. С. Костюк, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Л. І. Божович, В. К. Вілюнас та ін.). Робилися спроби дослідити шляхи і методи формування мотивів учіння (В. Г. Асєєв, М. В. Гамезо, В. Г. Леонтьєв, Л. С. Непомняща, Г. І. Щукіна, С. Т. Григорян, А. К. Маркова, В. Ф. Моргун, О. Д. Сафін та ін.).

У цих дослідженнях визначено вихідні теоретичні засади розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості, які можуть бути покладені в основу формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

Проте, слід зазначити, що основна увага дослідників спрямовувалася на вивчення мотиваційної сфери та закономірностей її формування у суб'єктів учіння шкільного віку. Тому результати цих досліджень не можна повністю екстраполювати на формування ціннісного ставлення до навчальної діяльності курсантів вищих військових закладів освіти. Оскільки навчальний процес в умовах військового закладу освіти має свою специфіку, очевидно, що остання вимагає особливого підходу до формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

Аналіз практики свідчить, що у більшості курсантів недостатньо сформоване ціннісне ставлення до вивчення іноземної мови, відсутнє розуміння зв'язку між знанням іноземної мови та майбутньою професійною діяльністю. Все це негативно позначається на результатах навчальної діяльності.

Отже, існує суперечність між суспільно-професійною потребою в оволодінні іноземною мовою та недостатньо сформованим особистісним ставленням курсантів до її вивчення.

Потреба практики в ефективному навчанні іноземної мови, недостатня розробленість процесу формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови визначили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування ціннісного ставлення курсантів вищих військових закладів освіти до вивчення іноземної мови”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно з перспективним планом дисертаційних досліджень в Прикордонних військах України у 1998-2005 роках та в рамках науково-дослідної роботи № 299-2101 І “Відбір лексичного мінімуму при навчанні професійно-орієнтованого перекладу”.

Об'єктом дослідження є процес вивчення курсантами ввзо іноземної мови.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови.

Гіпотеза дослідження: процес формування ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови буде здійснюватися більш ефективно, якщо:

враховуватимуться специфічні особливості розвитку мотиваційної сфери курсантів у навчальній діяльності;

зміст навчального матеріалу матиме чітку професійну спрямованість;

курсанти усвідомлюватимуть особистісне значення вивчення іноземної мови;

організація навчального процесу забезпечуватиме можливості для вияву курсантами ініціативи, самостійності і творчості.

Згідно з метою та гіпотезою було визначено такі завдання дослідження:

1) визначити сутність, структуру та показники ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови;

2) виявити чинники та обґрунтувати педагогічні умови формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови;

3) розробити та експериментально перевірити модель формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови;

4) розробити методичні рекомендації щодо удосконалення процесу формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

Методологічну основу дослідження склали: теорія розвитку особистості в діяльності та спілкуванні (Л. С. Виготський, Д. В. Іщенко, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, О. Д. Сафін, С. Л. Рубінштейн); теорія управління пізнавальною діяльністю (Л. В. Боровик, О. А. Вальчук, А. А Деркач, А. Ф. Єсаулов, Г. А. Китайгородська, Г. В. Рогова, Н. Ф. Тализіна); концепція особистісно-орієнтованого навчання (І. Д. Бех, І. А. Зимня); теорія мовленнєвого спілкування (О. О. Леонтьєв, Л. В. Щерба); та ділової комунікації (Г. М. Сагач).

Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження:

теоретичний аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень з метою уточнення сутності та змісту ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови;

опитувальні (анкетування, інтерв'ювання, бесіда) та обсерваційні методи (пряме, опосередковане і включене спостереження), було використано для більш якісного вивчення сучасної практики формування ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови;

формуючий експеримент, який було застосовано для перевірки ефективності чинників та педагогічних умов, що впливають формування ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови;

методи математичної статистики, які було використано для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами.

Експериментальне дослідження було проведено на базі Національної академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (м. Хмельницький) у три етапи з 1999 по 2002 рік.

На першому етапі (1999-2000 рр.) було визначено теоретико-методологічні передумови, вихідні принципи та методику дослідження, сформульовано робочу гіпотезу та завдання, уточнено понятійний апарат, обґрунтовано структурну модель формування ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови та розроблено програму щодо її застосування, складено програму констатуючого й формуючого етапів експериментального дослідження.

На другому етапі (2000-2001 рр.) здійснено формуючий експеримент, що спрямований на перевірку вірогідності гіпотези дослідження; апробувано методики виявлення наявності пізнавальної потреби, мотивації, ціннісного ставлення, перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують формування ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови.

На третьому етапі (2001-2002 рр.) проаналізовано й узагальнено матеріали дослідження, оброблено експериментальні дані; сформульовано загальні висновки, розроблено й впроваджено у практику діяльності вищих військових закладів освіти методичні рекомендації щодо формування у курсантів ввзо ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

вперше розроблено й експериментально перевірено модель формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови, складено програму дій щодо її застосування, визначено еталон ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови;

уточнено сутність, структуру, показники та рівні сформованості ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови;

виявлено домінуючі чинники та визначено педагогічні умови, від яких залежить рівень сформованості ціннісного ставлення: врахування специфічних особливостей розвитку мотиваційно-ціннісної сфери курсантів у навчальній діяльності; надання змісту навчального матеріалу чіткої професійної спрямованості; усвідомлення курсантами особистісного значення вивчення іноземної мови; забезпечення у навчальному процесі умов для вияву курсантами ініціативи, самостійності і творчості.

Практичне значення одержаних результатів:

методично обґрунтовано шляхи практичного впровадження професійно- та особистісно-орієнтованого підходів у навчанні іноземної мови курсантів з урахуванням особливостей навчально-виховного процесу в ввзо;

розроблено науково-методичні рекомендації щодо удосконалення процесу формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови. Ці результати впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького (акт реалізації від 17 вересня 2001 року), Військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії (акт реалізації від 16 жовтня 2001 року) і Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУ “Київський політехнічний інститут” (акт реалізації від 20 листопада 2001 року). Матеріали дослідження можуть бути використані у ввзо, а також на курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки офіцерських кадрів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорено і схвалено на міжвузівській науково-практичній конференції “Морально-психологічне забезпечення службової та навчально-виховної діяльності” (м. Хмельницький, 2001); на міжнародній науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості” (м. Хмельницький, 2001) та на міжвузівській науково-теоретичній конференції "Проблеми сучасної інженерної технології" (м. Хмельницький, 2002).

Про отримані результати та висновки роботи доповідалося на засіданнях кафедри англійської мови та спільних нарадах викладачів кафедр англійської мови, педагогіки та психології, німецької та другої іноземної мови НАПВУ ім. Богдана Хмельницького.

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Рукопис містить 155 сторінок основного тексту. Ілюстративний матеріал подано у 14 таблицях і 5 рисунках. Бібліографія містить 130 найменувань на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; наведено дані про організацію і проведення дослідження, апробацію його результатів та впровадження їх у практику.

У першому розділі “Теорія та практика формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови” проаналізовано сучасний стан проблеми у психолого-педагогічній, методичній та лінгвістичній літературі, уточнено сутність, зміст і особливості формування ціннісного ставлення курсантів ввзо до вивчення іноземної мови.

Як показав аналіз психологічних і педагогічних наукових джерел, проблема формування ціннісного ставлення особистості до навчання привертала увагу багатьох дослідників у вітчизняній і зарубіжній літературі. Зокрема, формування ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови розглядалося в контексті розвитку пізнавального інтересу (О. Е. Михайлова, В. О. Шерстеникіна, Г. І. Щукіна), свідомої активності (Р. К. Мін'яр-Белоручєв, З. М. Нікітенко), особистої та професійної значущості знань (І. М. Берман, Г. С. Сєрова, С. Ф. Фоломкіна), мотивації вивчення окремих навчальних предметів (С. Т. Григорян, Л. М. Дунець, В. Д. Лопатка, Є. А. Маслико). У роботах зазначених авторів обґрунтовано сутність ціннісного ставлення, його зміст і структурні елементи. З'ясовано, що основою формування ціннісного ставлення є мотиваційна сфера, яка містить мотиви, потреби, цілі, інтереси та ціннісні орієнтації.

Результати вивчення науково-методичної літератури свідчать про те, що мотивацією навчальної діяльності є складний багатокомпонентний та багатофазовий процес, в якому задіяні різні складові: вольові, когнітивні та емоційні.

Оскільки рівні мотивації відображають ієрархічність мотиваційної сфери, тобто підпорядкування безпосередніх (спонтанних) спонукань довільним, то їх можна розцінювати як показники зрілості мотиваційної сфери курсантів. У ході дослідження було виділено чотири рівні сформованості мотивації учіння у курсантів.

Четвертий рівень (негативний) характеризується недостатньою сформованістю позитивних мотивів учіння. Домінуючу роль відіграють мотиви уникнення неприємностей чи дискомфорту (курсант навчається тому, що на цьому наполягають батьки) або вузькоособистісні мотиви (бажання зайняти престижне місце в суспільстві; небажання йти до армії). У цьому випадку пізнавальні інтереси є аморфними, ситуативними, короткочасними та проявляються лише до знань прикладного характеру. До змісту освіти курсант ставиться байдуже, не усвідомлює важливості загальної та професійної освіти, свої життєві плани не пов'язує із загальною освітою. Через це у нього відсутнє прагнення до знань і оволодіння прийомами навчання. Перевага надається примітивним видам діяльності. У праці такий курсант вбачає тільки спосіб задоволення своїх матеріальних потреб, не отримуючи позитивних емоцій від процесу її виконання.

Основний шлях корекції мотивації учіння курсантів цього рівня полягає у формуванні пізнавальних інтересів за допомогою повідомлення інтересних фактів, наведення історичних прикладів, дозування складності навчальних завдань, створення ситуації успіху у навчанні, пояснення професійної значущості навчального матеріалу.

Третій рівень мотивації (нейтральний) виявляється в байдужому ставленні курсантів до вивчення іноземної мови. Вони виявляють зацікавлене ставлення лише до того навчального матеріалу, який має очевидне значення для майбутньої професійної діяльності. Особливих зусиль та напруження у вивченні іноземної мови вони уникають. Навчальна діяльність курсантів цього рівня мотивується різними мотивами: мотиви обов'язку, мотиви вузькоособистісного плану, прагматичні мотиви. Але всі ці мотиви мають здебільшого результативну спрямованість, орієнтованість на успіх і досягнення результату.

Характерною особливістю мотивації даного рівня є те, що навчання та праця для курсанта виступають лише засобом досягнення особистого благополуччя. Його активність стимулюється переважно честолюбством, а засвоєння ціннісних орієнтацій часто має формальний характер. У цілому мотивація третього рівня нестійка, курсант не спроможний керувати своїми спонуканнями та займатися самовихованням. Основним завданням корекції цього рівня мотивації є розвиток зацікавленості процесом навчання, а також формування суспільно значущих мотивів учіння.

Другий рівень мотивації (позитивно-усвідомлений) вирізняється достатньою сформованістю усіх компонентів мотивації. Курсанти цього рівня мотивації чітко усвідомлюють цікавість та професійну значущість іноземної мови. На заняттях вони активні, можуть за допомогою викладача визначити цілі навчальної діяльності, виявляють наполегливість у їх досягненні. Особливістю цього рівня є чітка спрямованість не тільки на отримання знань, але й на способи пізнавальної діяльності. Курсанти поки ще потребують допомоги викладача, основне педагогічне завдання якого полягає у формуванні навичок самоосвіти та саморозвитку.

Перший рівень мотивації (позитивно-дієвий) притаманний курсантам, які виявляють творче ставлення до навчання. Їхня учбова мотивація характеризується глибоким усвідомленням необхідності отримання професії, пізнавальною потребою, обов'язком і відповідальністю. Пізнавальні потреби та ціннісні орієнтації (часто високодуховні) відіграють домінуючу роль в їхній мотивації навчання. Помітним для них є прагнення до пошукової, творчої діяльності, поглиблення своїх знань у позаурочний час.

Виявлення вихідних рівнів розвитку мотивації є необхідною умовою науково обґрунтованого підходу до формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено етапи розвитку мотивації учбової діяльності курсантів та відповідні їм дидактичні завдання викладача. На першому етапі формування мотивації доцільно звертати особливу увагу на зміст та способи навчання. Завдання викладача на цьому етапі полягає у формуванні позитивного ставлення курсантів до знань, умінь і навичок, до процесу пізнавальної діяльності.

Основна мета другого етапу полягає у тому, щоб викликати у курсантів інтерес до пізнавальної діяльності, до засвоєння способів і прийомів набуття нових знань і умінь. Основне завдання викладача при цьому полягає в акцентуванні уваги курсантів не тільки на змістовому аспекті навчання, але й на процедурних моментах. Досягненню поставлених цілей сприяє формування у курсантів таких умінь навчально-пізнавальної діяльності, як уміння порівнювати, виділяти головне, ставити питання, висловлювати припущення тощо. Важливо переконати курсантів, що оволодіння цими вміннями є необхідним для вивчення будь-якої дисципліни.

На третьому етапі цілі виховання повинні спрямовуватись на розвиток мотивації пошукової діяльності. Важливо не тільки викликати в курсантів інтерес до знань, але й сформувати потребу в самостійному набутті нових знань, у теоретичному мисленні, узагальнених алгоритмах пізнавальної діяльності.

Проведене дослідження показало, що управління розвитком мотивації курсантів значною мірою залежить від сформованості в них особистісного смислу учіння. Пізнаючи об'єктивну дійсність, засвоюючи знання, уміння й навички, курсанти завжди сприймають їх крізь призму особистого “Я”. Особистісні потреби стають своєрідним фільтром, крізь який пропускається навчальна інформація, що тільки тоді стає предметом засвоєння, коли набуває особистісної значущості, стає життєво-необхідною. З цього погляду формування знань, умінь і навичок виступає ціннісно-орієнтаційним процесом. Найбільш важливими умовами перетворення інформації в особистісну цінність є її корисність (усвідомлення практичної значущості) та новизна (відкриття для себе нового). Інтереси, мотиви, потреби, емоції ніколи не бувають абстрактними, а завжди мають конкретно-особистісний характер, виражають афективне ставлення до змісту навчання, зумовлене фактором новизни або практичною значущістю для “Я”.

На підставі аналізу психолого-педагогічних джерел нами обґрунтовано педагогічні умови формування у курсантів ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови:

1) постановка цілей вивчення іноземної мови, знайомство з ними курсантів;

2) включення діяльності з оволодіння іноземною мовою в провідну діяльність курсантів, яка має для них особистісний смисл, та розкриття на цій основі реального зв'язку цілей засвоєння мови з мотивами професійного становлення;

3) залучення курсантів до професійно орієнтованої діяльності, що сприяє формуванню зацікавленого ставлення до мови як засобу розширення та поглиблення професійних знань. Це забезпечує формування у курсантів пізнавальних та професійних мотивів учбової діяльності;

4) реалізація у навчанні принципу емоційності, що активізує позитивні почуття і пізнавальну діяльність курсантів. Згідно з цим принципом навчальний матеріал має містити нові та маловідомі факти; відбиратися з урахуванням вікових особливостей та інтересів курсантів, їх особистого досвіду, рівня знань іноземної мови;

5) використання проблемних текстів, комунікативно спрямованих завдань, що стимулюють мовленнєво-пізнавальну активність курсантів;

6) організація активного перетворення курсантом об'єкту засвоєння за допомогою дій з мовними засобами та прийомів роботи з навчальним матеріалом. Наприклад, щоб навчити будувати мовленнєві вирази на рівні простого речення, необхідно показати курсанту як співвідноситься зміст з мовною формою;

7) орієнтація курсантів на засвоєння способів здобуття знань, формування у них потреби в самостійному поглиблені та розширені знань.

Розвиток мотиваційної сфери характеризується наявністю пізнавальної потреби, особистісним смислом навчання, характером мотивів учіння, їх стійкістю, зрілістю цілей, особливостями емоцій, що супроводжують навчальний процес. Необхідною умовою формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови є наявність позитивної мотивації навчання, яка стимулює пізнавальну активність. Дана активність буде стійкою, якщо сформовано пізнавальний інтерес, наявність якого є головним критерієм розвитку свідомого позитивного ставлення до знань. Свідоме позитивне ставлення перетворюється в позитивне дієве (ціннісне), якщо отримані знання набувають особистісної значущості.

Для визначення рівня сформованості ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови (англійської) було проведене дослідження ієрархічної структури мотиваційної сфери курсантів та рівня її сформованості, досліджено компоненти ціннісного ставлення, наявність пізнавального інтересу, визначено рівень розвитку внутрішньої мотивації вивчення іноземної мови, виявлено чинники, що сприяють формуванню ціннісного ставлення до вивчення англійської мови.

На констатуючому етапі експерименту, що було здійснено на базі Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького, було залучено 198 курсантів. Основними ознаками для їх добору стали: 1) приблизно однаковий рівень загальноосвітньої підготовки (за середнім балом атестата); 2) однаковий середній вік; 3) приблизно однаковий рівень успішності; 4) єдині організаційні умови навчання; 5) єдине керівництво навчально-виховною та службовою діяльністю курсантів.

Анкетне опитування показало об'єктивну можливість для виникнення та формування у курсантів визначених мотивів вивчення іноземної мови. Нами було встановлено, що 39% курсантів усвідомлюють мотив вивчення іноземної мови, 61% – не змогли сформулювати причину свого бажання вивчати іноземну мову, тобто, мотив не є усвідомленим.

Для з'ясування загального ставлення курсантів до іноземної мови нами було використано модифіковану методику Терстоуна.

Розшифровка зібраних фактичних даних і перекодування індивідуальних суб'єктивних оцінок на середньостатистичні стали можливими за допомогою визначення середніх арифметичних за кожним із суджень опитувальника-диференціала. Середній бал ставлення за усіма питаннями коливається від 2 до 4,3 балів. Якщо виходити із максимального балу – 7, то ставлення курсантів до вивчення іноземної мови нижче середнього, на що вказують загальні бали – 3,36 та 3,45. Ці показники свідчать про несформованість ціннісного ставлення курсантів; про низьку внутрішню мотивацію вивчення іноземної мови; недостатній розвиток пізнавального інтересу.

У ставленні курсантів до іноземної мови виділено три взаємозв'язані компоненти: пізнавальний, дієвий та емоційно-вольовий. На їх основі було визначено чотири рівні ставлення курсантів до вивчення іноземної мови: свідомо-дієвий, свідомо-позитивний, нейтральний та негативний.

Після опрацювання експертами списку показників для визначення еталону ціннісного ставлення курсантам було запропоновано виділити найбільш значущі з них. Такими виявилися: 1) особистісна значущість знань з іноземної мови; 2) стійкий пізнавальний інтерес; 3) успішність; 4) активність на занятті; 5) самостійне читання літератури іноземною мовою.

Узагальнення результатів констатуючого етапу дослідження дало підстави зробити висновок про невисокий рівень сформованості ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна робота щодо формування ціннісного ставлення курсантів ввзо України до вивчення іноземної мови” подається модель формування зазначеної якості курсантів та програма її практичної реалізації.

До основи моделі покладено: 1) цілі, що передбачені навчальною програмою з іноземної мови для ввзо України; 2) виділені в ході констатуючого етапу дослідження чинники та умови, що впливають на виникнення пізнавального інтересу та формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

За допомогою експертів ми присвоїли рангові місця чинникам, які сприяють формуванню ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови за ступенем їхнього впливу. На основі статистичної обробки даних було виділено групи чинників, що сприяють розвитку мотивації вивчення іноземної мови: 1) чинники реалізації пізнавальних, професійних потреб та мотивів; 2) чинники організації та планування навчального процесу; 3) соціально-психологічні чинники; 4) чинники, що пов'язані з умовами самопідготовки; 5) чинники, що пов'язані з умовами та способами викладання іноземної мови.

У результаті проведеного дослідження нами було встановлено, що під їхнім впливом відбуваються, перш за все, якісні зміни пізнавальних та соціальних мотивів, які, в свою чергу, визначають формування ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови. Крім вищеназваних чинників, ми виділяємо мотиво-утворюючі чинники, які можуть бути диференційовані на чинники власне навчальної мотивації, чинники пізнавальної мотивації та чинники професійної спрямованості. Усі три групи чинників знаходять своє відображення в особистісному чинникові.

Навчальні мотиви ми диференціювали за мотиво-утворюючими чинниками: 1) обов'язковість іноземної мови як навчального предмету та регламентація навчального процесу (система завдань та контролю); 2) мотив матеріального заохочення; 3) мотив соціального престижу; 4) мотив долання труднощів у вивченні іноземної мови; 5) мотив самоствердження; 6) мотив рольової поведінки.

Результати нашої роботи дали змогу стверджувати те, що до умов, за яких формуються професійні мотиви оволодіння іноземною мовою, належать:

1. Реальне включення іноземної мови до професійної підготовки курсантів.

2. Моделювання ситуацій майбутньої професійної діяльності.

3. Поглиблена самоосвіта в рамках професійної підготовки та дослідницької діяльності.

Програма практичної реалізації зазначеної моделі містить 3 етапи: підготовчий, формуючий та корективно-регулюючий.

Перший етап – підготовчий – передбачає виявлення вихідного рівня ставлення курсантів до вивчення іноземної мови. Для цього нами використовувалися різні методи наукового дослідження: анкетування, бесіда, ранжування, методи математичної статистики, узагальнення, аналіз тощо. Основним засобом на даному етапі була педагогічна дія, через яку здійснювався вплив на мотиваційну сферу курсантів.

Основна мета другого етапу – сформувати ціннісне ставлення курсантів до вивчення іноземної мови на основі лінгвокраєзнавчого, професійно-орієнтованого, особистісно-орієнтованого та індивідуального підходів.

Реалізація особистісно-орієнтованого підходу сприяла формуванню комунікативної мотивації на заняттях, забезпечувала організацію іншомовного спілкування таким чином, що мовленнєва поведінка курсантів була природним вираженням їхніх думок і бажань. Такий підхід стимулював також розвиток позитивної „Я-концепції”, суб'єктної позиції курсантів у навчанні, орієнтації на самоосвіту, сприяв гуманізації взаємин між викладачем і курсантами, активізував їх самопізнання та самоактуалізацію.

Застосування професійно-орієнтованого підходу дозволяло успішно вирішувати такі завдання: а) розвивати професійні мотиви навчання курсантів; б) мотивувати оволодіння іноземною мовою як засобом набуття нових професійних знань; в) актуалізувати та зміцнити пізнавальні інтереси курсантів до вивчення іноземної мови.

Особлива увага у процесі формуючого експерименту надавалась практичній орієнтації навчання іноземної мови, що дозволило згладити суперечність між прагматичною та загальноосвітньою цінністю її вивчення.

Творча обстановка, яка створювалась на заняттях з іноземної мови, сприяла розкриттю здібностей курсантів і надавала можливість впливати на їх емоційно-вольову сферу.

На третьому етапі формування ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови основне завдання полягало у розвитку мотивації пошукової діяльності. При цьому ми прагнули не тільки збуджувати у курсантів інтерес до нових знань, але й формувати потребу у їх самостійному набутті. Ефективним засобом реалізації цієї мети було навчання курсантів діяльності алгоритмічного, напівевристичного та евристичного характеру.

Експериментальну перевірку ефективності розробленої нами моделі та програми її застосування було здійснено за допомогою стандартної методики збору інформації (панельні анкети). Вимір кореляції результатів довів ефективність розробленої нами моделі формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

У ході дослідно-експериментальної роботи було проаналізовано рівні сформованості ціннісного ставлення курсантів з використанням визначених показників. Дані було оброблено методом математичної статистики (c2-критерій Пірсона), та мають статистичну достовірність при р<0,05. Діагностичні зрізи, здійснені наприкінці формуючого експерименту, свідчать про значущі зміни кількісних значень рівнів сформованості ціннісного ставлення (з 33,73 до 36,19 бала) в експериментальній групі, тоді як зміни відповідних значень у контрольній групі є незначними (з 33,52 до 34,1 бала). Аналіз динаміки зміни рівнів сформованості внутрішньої мотивації курсантів до вивчення іноземної мови показує, що в експериментальних

групах ціннісне ставлення (І рівень) сформоване у 20% курсантів, в той час коли на початку експерименту іноземна мова була цінністю тільки для 8%. Різниця даних величин складає 12% та має статистичну достовірність при р<0,05. Також відбулися позитивні зміни на ІІ та ІІІ рівнях. Кількість курсантів з негативним ставленням до вивчення іноземної мови зменшилося на 18% (ІV рівень). Можна зробити висновок про те, що у курсантів в експериментальної групи, які навчались за розробленою моделлю формування ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови, відбулися значущі позитивні зміни, що підтверджує гіпотезу дослідження.

Отже результати формуючого експерименту дають підстави зробити висновок про ефективність розробленої моделі формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови. Її впровадження навчальний процес дає можливість суттєво активізувати пізнавальну іяльність курсантів, позитивно впливає на розвиток мотивації учіння.

ВИСНОВКИ

За результатами теоретичного аналізу літературних джерел та дослідно-експериментальної роботи було зроблено такі висновки:

1. Ціннісне ставлення курсантів до вивчення іноземної мови є складним інтегральним утворенням, яке виражає особистісний смисл учбової діяльності і синтезує три взаємозв'язані компоненти: пізнавальний, емоційно-вольовий і дієвий.

2. Основними показниками ціннісного ставлення курсантів до іноземної мови є: 1) особистісна значущість знань з іноземної мови; 2) стійкий пізнавальний інтерес; 3) успішність; 4) активність на занятті; 5) самостійне читання літератури іноземною мовою. На основі комплексного врахування цих показників визначено чотири рівні ставлення курсантів до вивчення іноземної мови: свідомо-дієвий, свідомо-позитивний, нейтральний та негативний.

3. Формування ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови є складним і багатофакторним процесом, який повинен вестися з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей курсантів, а також спиратися на наявний рівень розвитку та зміст їх мотиваційної сфери.

4. Внаслідок емпіричного дослідження виділено чинники, що найбільшою мірою впливають на розвиток мотивації вивчення курсантами іноземної мови: 1) чинники реалізації пізнавальних, професійних потреб та мотивів; 2) чинники організації та планування навчального процесу; 3) соціально-психологічні чинники; 4) чинники, пов'язані з умовами самопідготовки; 5) чинники, пов'язані з умовами та способами викладання іноземної мови. Крім того визначено мотиво-утворюючі чинники, які поділяються на чинники власне навчальної мотивації, чинники пізнавальної мотивації та чинники професійної спрямованості.

5. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел та експериментального дослідження обґрунтовано педагогічні умови формування у курсантів ціннісного ставлення до вивчення іноземної мови: забезпечення суб'єктивного прийняття курсантами цілей вивчення іноземної мови; включення діяльності з оволодіння іноземною мовою в провідну діяльність курсантів, яка має для них особистісний смисл, та розкриття на цій основі реального зв'язку цілей засвоєння мови з мотивами професійного становлення; залучення курсантів до професійно орієнтованої діяльності, що сприяє формуванню зацікавленого ставлення до мови як засобу розширення та поглиблення професійних знань; реалізація під час відбору змісту навчання принципу емоційності, що активізує позитивні почуття і пізнавальну діяльність курсантів; використання проблемних текстів і комунікативно спрямованих завдань, що стимулюють мовленнєво-пізнавальну активність курсантів; організація активного перетворення курсантом об'єкту засвоєння за допомогою дій з мовними засобами та прийомів роботи з навчальним матеріалом; орієнтація курсантів на засвоєння способів здобуття знань, формування у них потреби в самостійному поглиблені та розширені знань.

6. Обґрунтовані педагогічні умови покладено в основу розробленої моделі формування ціннісного ставлення курсантів до іноземної мови та програми її практичної реалізації, що передбачає послідовне проходження трьох етапів: підготовчого, формуючого та корективно-регулюючого. З'ясовано, що на першому етапі основну увагу доцільно приділяти оптимальному вибору змісту та способів навчання. Мета другого етапу полягає у формуванні в курсантів інтересу до пізнавальної діяльності, способів і прийомів набуття знань і умінь. На третьому етапі центральним є завдання розвитку в курсантів мотивації пошукової діяльності, формування потреби в самостійному набутті знань, у засвоєнні узагальнених алгоритмів пізнавальної діяльності.

Проведений формуючий експеримент підтвердив істинність висунутої гіпотези щодо педагогічних умов формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальшої роботи: обґрунтування педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій офіцерів у процесі їх професійної діяльності; вдосконалення організації виховної роботи у ввзо щодо формування ціннісних орієнтацій курсантів; дослідження індивідуально-психологічних чинників формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення фахових дисциплін; вивчення впливу особливостей педагогічної взаємодії у навчально-виховному процесі ввзо на формування ціннісних орієнтацій курсантів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1. Сінкевич С. В. Історичні аспекти розвитку аксіологічного знання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – №2. – С. 9-11.

2. Сінкевич С. В. Аналіз розуміння деяких аксіологічних категорій // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Випуск 5. – Вінниця: ВАТ (Віноблдрукарня), 2001. – С. 150-154.

3. Сінкевич С. В. Модель формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови та програма щодо її застосування // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова. – Випуск 15. – 2002. – С. 367-372.

4. Сінкевич С. В. Розвиток та управління потребнісно-мотиваційною сферою курсантів ввузів // Збірник наукових праць. – №18. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ. – 2001. – С. 51-55.

5. Сінкевич С. В. Аспекти розуміння категорії “ставлення” в різних науках // Матеріали міжвузівської науково-теоретичної конференції "Проблеми сучасної інженерної технології". Збірник наукових праць. – №19. Частина ІІ (Спеціальний випуск). – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ. – 2002. – С. 27-29.

6. Сінкевич С. В. Чинники, що впливають на формування ціннісного ставлення курсантів ввузів до вивчення іноземної мови // Матеріали міжвузівської науково-теоретичної конференції "Морально-психологічне забезпечення службової та навчально-виховної діяльності". – Збірник наукових праць. – №17. Частина ІІ (Спеціальний випуск). – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ. – 2001. – С. 22-25.

АНОТАЦІЇ

Сінкевич С. В. Формування ціннісного ставлення курсантів вищих військових закладів освіти до вивчення іноземної мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02 "Військова педагогіка і психологія". – Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню чинників та педагогічних умов формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови у вищих військових навчальних закладах. Обґрунтовано показники та рівні сформованості ціннісного ставлення курсантів ввзо. Визначено та експериментально перевірено основні умови формування ціннісного ставлення курсантів вищих військових закладів освіти до вивчення іноземної мови: застосування особистісно-орієнтованого підходу; застосування професійно-орієнтованого підходу; практична спрямованість навчання іноземної мови; творча обстановка на заняттях з іноземної мови.

Розроблено та впроваджено до навчально-виховного процесу ввзо модель формування ціннісного ставлення курсантів до вивчення іноземної мови та програму щодо її реалізації.

Ключові слова: формування ціннісного ставлення, особистісно-орієнтований підхід, професійний підхід, пізнавальний інтерес; мотивація пізнавальної діяльності; самостійне читання.

Синкевич С. В. Формирование ценностного отношения курсантов высших военных учебных заведений к изучению иностранного языка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02 "Военная педагогика и психология" – Национальная академия Пограничных войск Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2002.

Диссертация посвящена исследованию факторов и педагогических условий формирования ценностного отношения курсантов к изучению иностранного языка в высших военных учебных заведениях. Обоснованы показатели и уровни сформированности ценностного отношения курсантов ввузов. Определены и экспериментально проверены основные условия формирования ценностного отношения к изучению иностранного языка: применение лингвострановедческого, личностно-ориентированного подхода; применение профессионально-ориентированного подхода; практическая направленность обучения иностранному языку; творческая обстановка на занятиях по иностранному языку.

Результаты исследования указывают на то, что развитие и управление мотивацией курсантов в значительной мере зависит от эгоцентрической закономерности. Формирование знаний, умений и навыков является ценностно-ориентационным процессом.

В работе выявлены педагогические условия развития мотивационной сферы курсанта, которые необходимы для формирования профессиональных мотивов: реальное включение иностранного языка в профессиональную подготовку курсантов; моделирование ситуаций будущей профессиональной деятельности; углубленное самообразование в рамках профессиональной подготовки и исследовательской деятельности.

Разработаны и внедрены в учебно-воспитательный процесс ввузов модель формирования ценностного отношения курсантов к изучению иностранного языка и программу по её реализации.

В основу модели положены: цели, предусмотренные учебной программой по иностранному языку для ввузов Украины; выделенные в ходе констатирующего эксперимента факторы и условия, которые влияют на образование познавательного интереса и формирование ценностного отношения к изучению иностранного языка.

Программа по применению указанной модели включает 3 этапа: подготовительный, формирующий и коррективно регулирующий.

Экспериментальная проверка эффективности разработанной модели и программы по её применению осуществлялась с помощью стандартной методики сбора информации. Измерение корреляции результатов доказало эффективность разработанной модели формирования ценностного отношения курсантов к изучению иностранного языка.

Ключевые слова: формирование ценностного отношения, личностно-ориентированный подход, профессиональный подход, познавательный интерес; мотивация познавательной деятельности; самостоятельное чтение.

Sinkevych S. V. Cadets' value attitude formation in the higher military educational establishments to foreign language learning. - Manuscript.

The thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of pedagogical Sciences on specialty 20.02.02 Military Pedagogy and Psychology - The National Academy of the Border Guard Troops of Ukraine named after Bogdan Khmelnyts'kyi, Khmelnits'kyi, 2002.

The thesis deals with the research of the factors and pedagogical conditions of cadets' value attitude formation to foreign language learning. It has been defined that cadets' value attitude formation is a complex, specific psychological and pedagogical process based on demand and motive sphere which includes motives, demands, aims, interests, value orientations. The indices and levels of the cadets' value attitude are proved. The basic conditions of the value attitude formation have been defined and experimentally verified: application of the person oriented approach; the application of profession oriented approach; practice oriented approach during the foreign language studying; creative conditions at foreign language lessons.

The Model of cadets' value attitude formation to foreign language learning and the Program of its realization are developed and implemented into educational process.

The key words: value attitude formation, person-oriented approach, professional approach, cognitive interest; studying activity motivation; home-reading.

Підписано до друку 31.06.2001 Формат 60х80/16.

Умов. друк. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Зам. №187.

Видавництво Національної Академії ПВУ

м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46. Тел.(03822) 9-90-04