2. Дані, отримані при визначенні процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту свідчать, що у вагітних з прееклампсією посилення процесів ліпопероксидації (збільшення дієнових кон’югат в 1,3 - 4,5 рази та малонового диальдегіду в 1,3 - 2,3 рази) супроводжується зниженням активності антиоксидантної системи захисту (зниженням активності церулоплазміну в 1,5 - 2,05 рази, насиченості трансферину залізом в 1,6 – 2,03 рази, каталази в 1,9 - 3,6 рази, СОД в 1,7 – 2,2 рази) і знаходяться в прямій залежності від ступеня тяжкості пізнього гестозу.

3. У вагітних з прееклампсією встановлено порушення обміну життєво-необхідних мікроелементів: зниження вмісту цинку в крові на 41 - 59%, заліза на 26 - 45%, міді на 50 - 75% і марганцю на 21,5 - 70% та дисфункцію металоферментів, які знаходяться в прямій залежності від ступеня тяжкості пізнього гестозу і можуть бути критеріями прогнозування перебігу гестозу.

4. У переважної більшості жінок з пізніми гестозами встановлено порушення функціонального стану фетоплацентарної системи, про що свідчать достовірне зниження вмісту гормонів плаценти (плацентарного лактогену, естріолу і прогестерону), наявність затримки внутрішньоутробного розвитку плода відповідно у 18,7%, 30,0% та 65,0% жінок та виявлена хронічна утробна гіпоксія плода відповідно у 12,0%, 45,0% і 86,0% обстежених вагітних з прееклампсією легкого, середнього і важкого ступеня.

5. Визначення активності секреторних, інкреторних та індикаторних ферментів печінки, показників системи ПОЛ –АОСЗ, вмісту мікроелементів в сироватці крові вагітних із пізніми гестозами можуть бути об’єктивними критеріями визначення ступеня тяжкості гестозу, порушення функціонального стану печінки і стану плода при прееклампсії.

6. Використання рекомендованого нами лікувального комплексу з включенням ліпіну, ербісолу і матерни позитивно впливає на динаміку змін показників перекисного окислення ліпідів, системи антиоксидантного захисту, обмін біометалів, активність металоферментів, гемостаз, функціональний стан печінки та фетоплацентарного комплексу, суттєво зменшує розвиток фетопла-центарної недостатності (у 1,6 рази), покращує показники біофізичного профілю плода ( в 3,1 рази) в порівнянні з традиційною терапією.

7. Своєчасне застосування запропонованого лікувального комплексу у вагітних з прееклампсією легкого ступеня сприятливо впливає на перебіг вагітності, зменшує терміни лікування в середньому в 1,5 рази, зменшує кількість ускладнень і хірургічних втручань під час пологів, що являється профілактикою тяжких форм гестозу та розвитку поліорганної недостатності.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У вагітних з прееклампсією необхідне проведення комплексу клініко-лабораторних досліджень, що включає визначення функціонального стану печінки, процесів ліпопероксидації та антиоксидантного захисту, мікроелементного складу крові, ультразвукове, гормональне дослідження фетоплацентарної системи з метою профілактики, виявлення та своєчасної корекції акушерських ускладнень, а також, для визначення ступеня важкості гестозу і контролю за ефективністю застосованої терапії

2. Для діагностики функціонального стану печінки при пізньому гестозі необхідно включити визначення активності секреторних (ХЕ) та деяких індикаторних ферментів печінки (ГГТП, ЛДГ, аргіназа) в сироватці крові; для оцінки розвитку плода та прогнозування його затримки рекомендуєм визначати активність холінестерази та аргінази, рівень мікроелементів: міді, цинку, заліза, марганцю в сироватці крові.

3. З метою покращення функціонального стану печінки, фетоплацентарної гемоперфузії, процесів пероксидації ліпідів, підвищення активності ферментза-лежної системи захисту, покращення реологічних властивостей крові і нормалізації обміну мікроелементів при лікуванні вагітних з пізніми гестозами, рекомендовано включати в комплексну терапію гепатопротектор – ербісол, ліпосомальний препарат – ліпін та вітаміно-мінеральний комплекс –матерну. При прееклампсії легкого та середнього ступеня ербісол для ін’єкцій вводити по 2 мл щоденно внутрішньом’язево на протязі 5 - 10 днів, ліпін – по 10-15 мг/кг, розчинений в 50-100 мл фізіологічного розчину, щоденно внутрішньовенно 1-2 рази на добу 5 - 8 днів, матерну по 1 таблетці всередину 1 раз в день 10-14 днів. Вагітним та породіллям, вагітність яких супроводжувалась клінічними симптомами прееклампсії тяжкого ступеня, ербісол та ліпін вводили двічі на добу до і після пологорозрішення до покращення стану жінки та досліджуваних лабораторних і біохімічних показників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сніжко Т.Б. Обмін мікроелементів в організмі вагітних жінок при пізньому гестозі // Галицький лікарський вісник. – 2002. - №1. – С.85-87.

2. Сніжко Т.Б. Комплексна оцінка функції фетоплацентарної системи у вагіт-них з прееклампсією // Буковинський медичний вісник. – 2002. - №1. – С. 185-188.

3. Сніжко Т.Б. Активність деяких металоферментів, зв’язаних з мікро-елементами, при пізньому гестозі // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль. – 2002. - №2. – С.100-102.

4. Сніжко Т.Б. Активність деяких ферментів в сироватці крові і функціональний стан печінки у вагітних з пізніми гестозами // Галицький лікарський вісник. – 2002. - №2.- С.78-80.

5. Сніжко Т.Б. Доцільність впровадження ербісолу в схему лікування прееклампсії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.– Київ, 2001. – С.579-582.

6. Сніжко Т.Б., Геник Н.І., Лісовська Н.В.Функціональний стан печінки при пізніх гестозах // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2000. – С. 250-253.

7. Макарчук О.М., Музичук М.П., Прудніков М.І., Вакалюк І.В., Сніжко Т.Б. Діагностика, критерії прогнозування та профілактика післяопераційних тромбогеморагічних ускладнень // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 1999. – С.112-114.

АНОТАЦІЯ

Сніжко Т.Б. Клініко-патогенетичне обгрунтування терапії пізніх гестозів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія.

Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вивченню деяких ланок патогенезу, клініки, діагностики та лікування пізнього гестозу. За допомогою клініко-біохімічних, гормональних та інструментальних методів дослідження визначено комплексну оцінку функціонального стану печінки та фетоплацентарної системи у вагітних з пізнім гестозом. Доведено порушення функціонального стану печінки, реологічних властивостей крові, виснаження антиоксидантої системи захисту, зниження рівня мікроелементів, наявність гормонального дисбалансу, погіршення стану плода.

На підставі проведеного клініко-параклінічного обстеження встановлено критерії визначення ступеня тяжкості гестозу, доведено провідну роль порушення функціонального стану печінки в патогенезі розвитку ускладнень, обгрунтовано методи комплексного лікування вагітних з пізнім гестозом з використанням ербісолу, ліпіну та матерни, які підвищують ефективність лікування хворих і зменшують ускладнення вагітності, родів, післяродового періоду та стану плода і новонародженого.

Ключові слова: вагітність, пізні гестози, функціональний стан печінки, ербісол, ліпін, матерна.

АННОТАЦИЯ

Снижко Т.Б. Клинико-биохимичекое обоснование лечения поздних гестозов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология.

Львовский государственный медицинский институт имени Данила Галицкого, Львов, 2003.

Диссертационная работа посвящена изучению некоторых вопросов патогенеза, клиники, диагностики и лечения поздних гестозов. Для достижения цели и задач исследования обследовано 160 беременных, которые были разделены на три группы. В І (контрольную) группу внесено 20 женщин с физиологическим течением беременности. Во ІІ (сравнительную) группу вошло 75 беременных с поздним гестозом, которые получали общепринятую терапию гестозов соответственно методическим рекомендациям МОЗ Украины. ІІІ (основную) группу составили 65 беременных с поздним гестозом, которым кроме базисной терапии, назначали препараты ербисол, липин и матерну.

Проведены исследования функционального состояния печени: секреторной, инкреторной, экскреторной функции; системы гемостаза; уровень микро-елементов; перекисного окисления липидов (ПОЛ), системы антиоксидантной защиты; функциональное состояние фетоплацентарного комплекса и внутри-утробного развития плода.

В работе определено, что клиническая манифестация у женщин с поздним гестозом сопровождается присоединением акушерских осложнений: угрозы прерывания беременности (15,3%), фетоплацентарной недостаточности (69,3%), аномалий родовой деятельности (74,5%), преждевременной отслойки нормально расположенной плаценты (10%), гипотонических кровотечений (10%).

Доказано ухудшение состояния плода: утробная гипоксия плода была у 12,0% беременных с ПЕ легкой степени, у 45,0% женщин с ПЕ средней степени, у 86,0% беременных с ПЕ тяжелой степени. У 18,7% беременных с ПЕ легкой, у 30,0% женщин з ПЕ средней и у 65,0% беременных с ПЕ тяжелой степени диагностировано задержку развития плода.

Проведенные клинико-лабораторные исследования показали, что у беременных с тяжелыми формами позднего гестоза отмечено существенное повышение активности системы ПОЛ (увеличение концентрации диеновых коньюгат и малонового диальдегида) на фоне угнетения ферментов АОСЗ организма (уменшение активности церулоплазмина, трансферина, каталазы, супероксиддисмутазы), снижение концентрации микроелементов: меди, железа, цинка, марганца; дисфункция металоферментов крови; гормональная дисфункция фетоплацентарной системы. Установлено нарушение синтетической функции печени: снижение концентрации общего белка и альбуминов, снижение активности секреторных ферментов: холинестеразы, церулоплазмина, трансферина, факторов свертывания крови, антитромбина ІІІ. На основании изучения индикаторных ферментов крови: аминотрансфераз, аргиназы, орнитилкарбомоилтрансферазы, сорбитолдегидрогеназы, гамма-глутамилтранспептыдазы доказано нарушение клеточной мембраны гепатоцита.

Использование рекомендованного нами лечебного комплекса с включением эрбисола, липина и матерны, которые имеют гепатопротекторные, анти-оксидантные и антигипоксантные свойства, положительно влияет на динамику изменений показателей перекисного окисление липидов, системы антиоксидантной защиты, обмен биометалов, активность металоферментов, функциональное состояние печени и фетоплацентарного комплекса, улучшает показатели биофизического профиля плода по сравнению с традиционной терапией. Значительно быстрее (на 3-5 дней) исчезали клинические проявления позднего гестоза. Своевременное применение предложенного лечебного комплекса беременным с преэклампсией благоприятно влияет на ход беременности, уменьшает сроки лечения в среднем в 1,5 разы, уменьшает количество осложнений и хирургических вмешательств во время родов, что является профилактикой тяжелых форм гестоза и развития полиорганной недостаточности. Таким образом, включение в лечебный комплекс эрбисола, липина и матерны является целесообразным при позднем гестозе для профилактики возможных осложнений у беременных, родильниц, новорожденных.

Ключевые слова: беременность, поздние гестозы, функциональное состояние печени, эрбисол, липин, матерна.

ANNOTATION

Snizhko T. Сlіnіko-patogenetic basis therapies gestosis. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. – Lviv State Medical University of name Danila Galitckіy, Lvіv, 2003.

Dissertational work is devoted to studying of patogenesis, clinics, diagnostics and treatment gestosis. With the help of сliniko-biochemical, hormonal and tool researches the estimation of a functional condition of a liver and of a fetoplacental complex in pregnant with gestosis is determined.

Infringements of a functional condition of a liver, reological properties of blood, an exhaustion antioxidant systems of protection, decrease of a level of microelements, presence hormonal imbalance, deterioration of an intrauterine condition of a fetus are proved.

On the basis of the carried out clinical and paraclinical inspections were established criteria definition of a gestosis degree, the leading part of infringement of a functional condition of a liver in pathogenesis development of complications in gestosis was proved, the methods of the complex treatment of the pregnant women with gestosis with the application of medical preparations lipin, erbisol, materna have been substantiated. These preparations increase the efficiency of treatment and decrease the incident of complications during the pregnancy, delivery, and postnatal condition as well as those in the condition of the both fetus and newborn.

Key words: pregnancy, gestosis, function of the hepatic, lipin, erbisol, materna.