АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

ШАПОВАЛ ВАЛЕНТИН ФЕДОРОВИЧ

УДК 614.4:616.981.136-036.2-07-08

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСТЕРІОЗНОЇ ІНФЕКЦІЇ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ЇЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРОФІЛАКТИКИ

Спеціальність 14.02.02 – епідеміологія

А В Т О Р Е Ф Е РА Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2002 р.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава), та Інституті мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України (м. Харків)

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Зюзін Віктор Олексійович,

завідувач кафедри соціальної медицини, організації

та економіки охорони здоров’я Української

медичної стоматологічної академії МОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Алексієнко Володимир Васильович,

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб АМН

України, завідувач лабораторії вібріозів

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Падченко Анатолій Григорович,

начальник відділу організації протиепідемічних заходів

та імунопрофілактики Головного

санепідуправління МОЗ України,

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. Шупика МОЗ України

Захист дисертації відбудеться " 19 " , березня 2002 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.02 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ-38, узвіз Протасів Яр, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ-38, узвіз Протасів Яр, 4).

Автореферат розісланий " 18 " лютого 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Красюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лістеріоз – інфекційне захворювання, яке є серйозною проблемою в патології людини. Лістеріоз характеризується різноманітною клінічною картиною, домінуючим ураженням осіб, що мають ослаблену резистентність організму. В першу чергу лістеріозом хворіють вагітні, новонароджені, діти раннього віку, особи з імунодефіцитними станами, люди похилого віку (Красовский В.В. та ін., 2000; Beattie I.A., et al. 1990; Hofer Ribeiro Rosmery, 1990).

Збудник лістеріозу – грампозитивні бактерії роду Listerіa (Ericsson H., Stalhandske P. 1997; Vaz-Velho M., Duarte G., Gibbs P., 2000), широко розповсюджені в зовнішньому середовищі. Вони стійкі до впливу багатьох факторів навколишнього середовища, здатні тривалий час зберігатися в ґрунті, воді та інших об’єктах (Васильев Д.А., Микишина Н.И., 1990; Васильев Д.А., 1992; Best M., et al. 1990; Farber J. M., Brown B. E., 1990; Husu J., Asikainen E., 1992). В останні роки спостерігається підвищення уваги до проблеми лістеріозу в зв'язку з тим, що ці мікроорганізми за сучасними даними здатні викликати захворювання у багатьох видів тварин і людини (Enocuson E.,et al. 1990; Galli R., et al. 1992; Hofer Ribeiro Rosmery, 1990; Pigrau C., et al. 1993).

У звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я на XI міжнародному симпозіумі, що відбувся в Копенгагені в 1992 році, було затверджене положення, що лістеріоз, як харчова інфекція, має всесвітнє поширення, вимагає розробки системи індикації лістерій у продуктах харчування і адекватних профілактичних заходів (Allmann M., et al. 1995; El-Shenawy M. A., et al. 1989; Crawford Lester M. 1991).

В даний час в Україні відсутні нормативні законодавчі акти про обов'язкову реєстрацію захворювань лістеріозом, що не дозволяє об'єктивно оцінити його поширеність, епідеміологічні і клінічні особливості, рівень соціального й економічного збитку, що наноситься лістеріозною інфекцією. У нашій країні не проводиться плановий бактеріологічний контроль харчових продуктів і сировини, тому невідомий рівень контамінації їх лістеріями, потребують вдосконалення методи лабораторних досліджень, недостатньо вивчена циркуляція лістерій у зовнішньому середовищі (Красовский В.В., 1995).

З огляду на вищевикладене, вирішення ряду актуальних проблем, пов’язаних з даною інфекцією, можливо лише на базі подальшого вивчення шляхів поширення, патогенного потенціалу збудника, епідеміологічної і мікробіологічної характеристики лістеріозу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи Міністерства охорони здоров'я України в рамках проекту НДР "Медико-гігієнічне значення циркуляції лістерій на об'єктах санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні" (галузевий шифр 418/1, номер державної реєстрації 0194U20841) відповідно до договору про наукове співробітництво між Полтавською обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Інститутом мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України (м. Харків), та Українською медичною стоматологічною академією, а також ініціативної науково-дослідної роботи Української медичної стоматологічної академії "Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних чинників. Стан гемогомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування" (галузевий шифр 418/1, номер держ. реєстрації № 0198U000134).

Мета дослідження: вивчення епідеміологічної і мікробіологічної характеристики сучасної лістеріозної інфекції і розробка комплексу профілактичних і протиепідемічних заходів.

Задачі дослідження:

1. Дати санітарно-екологічну характеристику умов проживання, показників здоров'я і захворюваності населення Полтавської області;

2. Вивчити розповсюдження лістеріозу в умовах центрального регіону України (рівень контамінації лістеріями об'єктів зовнішнього середовища і частоту виділення їх від хворих з різними клінічними діагнозами);

3. Вивчити мікробіологічні властивості виділених штамів лістерій з об'єктів зовнішнього середовища та від хворих на лістеріоз з різною клінічною картиною захворювання;

4. Розробити комплекс профілактичних і протиепідемічних заходів при лістеріозній інфекції в сучасних умовах.

Об’єкт дослідження: епідеміологічні закономірності поширеності лістерій у зовнішньому середовищі і захворюваність лістеріозом населення в умовах центрального регіону України.

Предмет дослідження. хворі люди, сироватка крові хворих, харчова сировина, харчові продукти, об’єкти зовнішнього середовища..

Наукова новизна роботи. Вперше вивчена розповсюдженість, мікробіологічна характеристика сучасної лістеріозної інфекції в умовах центрального регіону України, який має економічні, медико-соціальні, природно-кліматичні, санітарно-екологічні особливості. Вивчено рівень поширеності лістерій в об'єктах зовнішнього середовища, контамінованості продуктів харчування, харчової сировини з метою визначення їх імовірної ролі як фактора передачі збудника лістеріозної інфекції.

Визначено частоту виділення збудника лістеріозу від хворих з різною клінічною картиною захворювання (гострі кишкові інфекції, інфекційний мононуклеоз, сепсис, ангіни), що підтверджує можливу лістеріозну етіологію захворювання у цих хворих. Надано мікробіологічну характеристику лістерій, виділених з об'єктів зовнішнього середовища і клініко-патологічного матеріалу. Запропоновано використання для детекції та генотипування лістерій полімеразної ланцюгової реакції. Розроблено комплекс профілактичних і протиепідемічних заходів з урахуванням сучасних особливостей лістеріозної інфекції.

Практичне значення роботи. Отримані теоретичні і практичні результати досліджень є основою для проведення необхідних профілактичних і протиепідемічних заходів при лістеріозі.

Показано, що лістерії знаходяться в значній кількості об'єктів зовнішнього середовища (води відкритих водойм, грунту та ін., у середньому в 8,7%); окремі продукти харчування і харчова сировина (у середньому в 4,7%) також контаміновані лістеріями.

Встановлено, що під виглядом різних захворювань (гострі кишкові інфекції, інфекційний мононуклеоз, сепсис, ангіна) у 2,9% - 8,3% протікає лістеріоз.

Основні результати проведених досліджень впроваджені в практику роботи санітарно-епідеміологічних установ Полтавської, Харківської і Луганської областей, в навчальний процес кафедр інфекційних хвороб і епідеміології, мікробіології, імунології і вірусології, загальної гігієни з екологією, соціальної медицини й організації охорони здоров'я 4 медичних вищих навчальних закладів (УМСА, ЛДМУ, ХДМУ, ХМАПО, МОЗ України).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора при виконанні дисертаційної роботи є основним і полягає в проведенні інформаційного пошуку й аналізу наукової літератури з даної проблеми, виборі напрямку і методів дослідження, визначення контингенту хворих з різними захворюваннями для дослідження на наявність лістеріозної інфекції, формуванні мети і задач дослідження, проведенні комплексних епідеміологічних досліджень, розробці й апробації методів комплексної профілактики лістеріозу, аналізі і статистичній обробці результатів дослідження, підготовці наукових даних до публікації. Мікробіологічні і серологічні дослідження виконані на базі Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України та бактеріологічної лабораторії Полтавської обласної СЕС. Аналіз, обробка результатів та висновки зроблені особисто здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю санітарно-епідемічної служби України: “Підсумки та основні напрямки подальшої діяльності органів охорони здоров’я по медико-санітарному обслуговуванню населення” (Полтава, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія і тактика боротьби з інфекційними захворюваннями” (Харків, 1998), “Епідеміологія та гігієна” (Харків, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції "Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей” (Полтава, 2000 р.), Міжнародній конференції “Стратегія і тактика застосування антисептиків в медицині” (Вінниця, 2000); науково-практичній конференції медичного факультету Сумського державного університету (Суми, 2001); Міжнародній науковій конференції "Стратегія і тактика в боротьбі з інфекційними захворюваннями", присвяченій пам’яті академіка РАМН М.В. Васильєва і Шарля Мер’є (Харків, 2001).

Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедри соціальної медицини, організації й економіки охорони здоров'я, загальної гігієни з екологією, інфекційних хвороб з курсом епідеміології Української медичної стоматологічної академії, на апробаційній раді №1 УМСА спільно з фахівцями Інституту мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України (м. Харків).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 12 наукових робіт, в тому числі 8 – у провідних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (самостійно - 4, в співавторстві – 4). Інші публікації – 4 в наукових збірниках, тезах, матеріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, обговорення одержаних даних, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел.

Робота ілюстрована 22 таблицями і 3 рисунками. Список використаних літературних джерел включає 310 робіт авторів, з них 55 українською та російською мовами, 255 - зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Робота виконана в 1996-2001 рр. на матеріалах захворюваності населення Полтавської області. Для вивчення захворюваності кишковими інфекціями були проаналізовані дані епідеміологічної статистичної звітності Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції за 1978-2000 рр.

Стан здоров'я населення і екологічний стан зовнішнього середовища в Полтавській області вивчалися на підставі аналізу документів управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації, Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Державного управління екологічної безпеки Полтавської області за 1996-2000 рр.

Проби об'єктів зовнішнього середовища забиралися на території Полтавської області: води відкритих водоймищ; стічних вод тваринницьких ферм, м'ясокомбінатів, міських комунальних стоків; ґрунту, питної води з водогінної мережі, житлових будинків; питної води із шахтних колодязів.

Усього на наявність лістерій досліджено 427 проб об'єктів з зовнішнього середовища, у тому числі: води відкритих водойм - 91; стічних вод тваринницьких приміщень, м'ясокомбінатів, міських комунальних стоків - 122; ґрунту - 50; питної води з водогінної мережі житлових будинків - 88; питної води із шахтних колодязів - 76.

Було досліджено також 508 проб продуктів харчування і харчової сировини (у тому числі молока і молочних продуктів - 348, кулінарних виробів з м'яса і риби - 80, готових блюд і напівфабрикатів з овочів – 80). Проби продуктів харчування і харчової сировини були відібрані на об'єктах громадського харчування (їдальні, буфети, кафе) у містах Полтава, Лубни, Кременчук, Миргород.

Проведено дослідження 454 проб клінічного матеріалу від хворих (випорожнення, кров, виділення із зіву та ін.) з різноманітною клінічною картиною захворювання і діагнозом (гострі кишкові інфекції - 138; ангіна - 66; інфекційний мононуклеоз - 205; сепсис – 45), що проходили лікування в медичних установах міст Кременчука, Миргорода, Лубен і Полтави у 1996-2000 рр. Усього було під спостереженням 239 хворих з гострими кишковими інфекціями, 264 хворих ангінами, 205 хворих з діагнозом інфекційного мононуклеозу, 45 хворих сепсисом. З загальної кількості 753 хворих, що спостерігалися, була відібрана група з 454 осіб, що мали симптоматику захворювання, підозрілого на лістеріоз. Крім цього було досліджено 110 проб патологічних вагінальних виділень жінок з акушерсько-гінекологічною патологією, що знаходилися на лікуванні в стаціонарах міст Полтава, Кременчук, Миргород, Лубни в 1996-2000 р. Досліджено також 26 проб патологоанатомічного матеріалу від хворих, які померли від різних захворювань.

Методи дослідження. епідеміологічні, бактеріологічні, біохімічні, серологічні, молекулярно-біологічні та статистичні. Первинний посів і лабораторне дослідження для виявлення збудника лістеріозу з об'єктів навколишнього середовища і клінічного матеріалу виконувалася відповідно до методичних рекомендацій "Про порядок проведення лабораторних досліджень на лістеріоз в установах санітарно-епідеміологічної служби при харчових токсикоінфекціях" (Харків, 1995).

Морфологічні, культуральні та біохімічні властивості вивчали з вико-ристанням набору живильних середовищ, тестів і умов культивування мікроорганізмів. Ідентифікацію видів лістерій проводили відповідно до біологічних характеристик (Методические рекомендации. Харьков, 1995 "О порядке проведения лабораторных исследований на листериоз в учреждениях санитарно-эпидемиологической службы".).

Постановку РНГА і РЗК із досліджуваними сироватками крові хворих людей проводили відповідно до інструкції організації виробника біопрепаратів. Позитивною РНГА вважали при визначенні титру антитіл сумарної активності 1:80 і вище, а РЗК – з титром 1:10 і вище.

Біотипування, фаготипування, бактеріоцинотипування, серотипування, маркірування за спектром резистентності до антибіотиків проведено для 61 культури. Проведена детекція і генотипування лістерій за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Статистична обробка матеріалу досліджень здійснювалася відповідно до правил рядової і альтернативної варіаційної статистики (Лакин Г.Ф., 1990).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою комп’ютера Pentium III з прикладним пакетом програм статистичної обробки для біологічних та медичних досліджень.

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Результати дослідження показали, що за останні роки в Полтавській області склалося несприятливе санітарно-епідеміологічне та екологічне становище в окремих районах області (Кременчуцький промисловий район, Полтавський промисловий район), що істотно впливає на показники здоров'я і захворюваності населення області. Аналіз захворюваності, проведений у рамках програми “Екологія – здоров'я”, свідчить про негативні процеси, що відбуваються в стані здоров'я населення названих районів.

За останні 10 років спостерігається тенденція росту захворюваності дитячого населення у 1,2 - 2,8 рази в залежності від групи захворювань. Захворюваність дорослих також характеризується ростом зареєстрованої патології по ряду нозологічних форм у 1,2- 1,9 рази.

В області в даний час продовжується активізація епідемічного процесу по ряду інфекційних захворювань. Так рівень захворюваності гострими кишковими інфекціями в 1999 році зріс на 25% у порівнянні з 1998 роком і показник на 100 тис. населення склав - 283,7. Показники захворюваності гастроентероколітами не встановленої етіології в області за останні 10 років перевищували середньо-республіканський рівень на 40-50%.

В останні роки підвищується інтерес до вивчення потенційної ролі збудника лістеріозу, що викликає захворювання з клінічною картиною гострої кишкової інфекції, мононуклеозу, ангіни і навіть сепсису і питомої ваги лістеріозу в групі захворювань з даними діагнозами.

При проведенні лабораторного аналізу 454 проб клінічного матеріалу від хворих з різною клінічною картиною захворювання і діагнозами, а також 110 проб патологічних виділень піхви жінок з акушерсько-гінекологічними захворюваннями і 26 проб патолого-анатомічного матеріалу від хворих, що померли від різних захворювань, лістерії виділені у 28 осіб (4,7%).

Таблиця 1

Частота виділень лістерій від хворих і патологоанатомічного
матеріалу від померлих внаслідок різних захворювань.

Нозологічна форма захворювання;
клінічний матеріал | Досліджено проб | Виділені лістерії

Абс.
число | %

Гострі кишкові інфекції, (випорожнення) | 138 | 4 | 2,9 + 0,4

Ангіна, (відокремлюване зіву) | 66 | 3 | 4,5 + 0,25

Інфекційний мононуклеоз, (кров, відокремлюване зіву) | 205 | 17 | 8,3 + 0,19

Сепсис, (кров) | 45 | 2 | 4,4 + 0,31

Патологічні виділення піхви від жінок з акушерсько-гінекологічними захворюваннями | 110 | 2 | 1,8 + 0,2

Патологоанатомічний матеріал від хворих, що померли від різних захворювань | 26 | - | -

Всього | 590 | 28 | 4,7

Найчастіше (р<0,05) лістерії вдавалося виділити на висоті температурної реакції, при цьому з крові вони виділялися від хворих із клінічною картиною інфекційного мононуклеозу і сепсису, з випорожнень - при гострих кишкових інфекціях. Видова структура лістерій була обмежена двома видами. На підставі вивчення комплексу біологічних властивостей 20 культур віднесені до виду L.monocytogenes, 6 культур до виду L.ivanovii.

В результаті досліджень патологічних виділень у жінок з акушерсько-гінекологічними захворюваннями було виділено 2 культури лістерій, віднесених до виду L.monocytogenes.

Для підтвердження лістеріозної етіології захворювань в осіб, від яких були виділені лістерії, додатково проведені серологічні дослідження за допомогою реакції зв'язування компліменту (РЗК) і реакції непрямої гемаглютинації (РНГА). Серологічні дослідження проводилися з парними сироватками, взятими на перший тиждень захворювання і повторно з інтервалом 10 - 14 днів. Усього досліджено 26 парних сироваток, що піддавалися процесу попереднього консервування на 2-3 добу з дня взяття крові. Титр антитіл у реакції зв'язування комплименту коливався від 1:10 до 1:160. Титри РЗК 1:10 - 1:20 відносили до низьких; 1:40 - 1:80 - до середніх; а 1:160 - до високих. Лістеріозні антитіла в реакції непрямої гемаглютинації виявлялися в титрах 1:80 до 1:1280. Діагностичним вважалося наростання титру антитіл у РНГА в 4 і більше разів. Титри РНГА 1:80 відносили до низьких, 1:160 - 1:320 - до середніх, титри 1:640 - 1:1280 до високих.

Статистична обробка результатів показала, що середній геометричний титр антитіл в перших сироватках в РСК була 1:40, в РНГА - 1:80, у других сироватках відповідно 1:160, 1:640 і вище. З 28 хворих, від яких виділені лістерії перші, сироватки були взяті у 28 осіб, другі сироватки через 10 - 14 днів - у 26 хворих. Чотирикратне (діагностичне) і більше наростання титрів антитіл було визначено у 22 хворих. Той факт, що у 4 хворих не спостерігалось чотирикратного підвищення рівня антитіл можливо пояснюється пізнім строком взяття першої сироватки на аналіз, коли вже відбулося підвищення титрів антитіл. Таким чином, крім виділення збудника, у 71,4% хворих серологічно підтверджено захворювання лістеріозом.

При проведенні лабораторного аналізу 427 проб з об'єктів зовнішнього середовища бактерії роду Listeria були виявлені в 37 пробах (8,7 %).

Таблиця 2

Рівні контамінації лістеріями об'єктів зовнішнього середовища,
продуктів харчування і харчової сировини

Найменування об'єкта
зовнішнього середовища | Кількість

проб | Позитивний результат (виділено лістерій

Абс. число | %

Вода відкритих водоймищ | 91 | 8 | 8,8±0,29

Стічні води тваринницьких ферм, м'ясокомбінатів, міські комунальні стоки | 122 | 21 | 17,20±0,48

Грунт | 50 | 4 | 8,00±0,38

Питна вода з водогінної мережі житлових будинків | 88 | - | -

Питна вода із шахтних колодязів | 76 | 4 | 5,30±0,25

Молоко і молочні продукти (сир, сметана) | 348 | 12 | 3,40±0,96

Кулінарні вироби (готові блюда і напівфабрикати з м'яса і риби) | 80 | 7 | 8,80±0,31

Готові блюда і напівфабрикати з овочів | 80 | 5 | 6,30±0,27

Важливо, що 5,3% проб води шахтних колодязів містили лістерії. 8,0% проб ґрунту земельних ділянок, які використовуються міським населенням для вирощування овочів були контаміновані лістеріями.

Виділені з об'єктів довкілля культури лістерій були віднесені до видів: L.monocytogenes - 31 штам, L.ivanovii - 2 штами; L. seеligeri - 2 штами; L.welshimeri і L.innocua по 1 штаму.

При дослідженні 508 проб продуктів харчування і харчової сировини (молоко і молочні продукти, кулінарні вироби та готові блюда з м'яса і риби, готові блюда і напівфабрикати з овочів) було встановлено, що інфіковано лістеріями було 24 (4,7%) проби.

Найбільше контаміновані лістеріями кулінарні вироби (готові блюда і напівфабрикати з м'яса і риби) - 8,8% проб, на другому місці - готові блюда і напівфабрикати з овочів (6,3%). Лістерії виявлені в 3,4% проб молока і молочних продуктів, що є основними для харчування людей групи ризику по захворюваності лістеріозом (діти молодшого віку, вагітні, літні люди, хворі соматичними захворюваннями й ін.). (табл.2)

Видова структура виділених культур лістерій була наступною: L.monocytogenes -18 штамів; L.ivanovii - 3 штами; L.seеligeri - 2 штами; L.innocua - 1штам. (мал. 1)

Рис. 1. - Питома вага видів лістерій, які циркулюють в об'єктах довкілля та виділяються з клінічного матеріалу від хворих лістеріозом людей (в %).

Таким чином, у цілому з об'єктів зовнішнього середовища і клінічного матеріалу від, хворих було виділено 89 культур Listeria spp. Аналіз ваги штамів різних видів лістерій показав, що вид L.monocytogenes є домінуючим як в об'єктах навколишнього середовища (80,1%), так і в клінічному матеріалі від хворих (82,3%), при цьому його перевага над іншими видами статистично вірогідні (р<0,05). У той же час питома вага виду L.ivanovii у клініко-патологічному матеріалі (17,7%) перевершує цей критерій (р<0,05) в об'єктах навколишнього середовища (8,0%), що говорить про зростання його етіологічної ролі в епідемічному процесі лістеріозу і здатності переборювати захисні механізми людського організму. Крім названих видів з об'єктів навколишнього середовища були також виділені L. sееlіgеrі - 7,0%, L.welshimeri - 1,6%, L.innocua - 3,3%.

Отримані матеріали показують, що видова структура лістерій, циркулюючих в об'єктах навколишнього середовища, є більш широкою в порівнянні з видовою структурою в клініко-патологічному матеріалі від хворих людей.

Були вивчені біологічні властивості 89 культур лістерій: 71 штам L.monocytogenes; 11 штамів L.ivanovii; 4 штами L.sееlіgеrі; 2 штами L.innocua і 1 штам L.welshimeri.

Вивчення ферментативних властивостей лістерій показало, що всі штами лістерій володіли вираженою каталазною активністю, ферментували глюкозу і мальтозу, не розщеплювали манніт, рафінозу, інулін. Не редукували нітрати, не утворювали індолу і сірководню, не володіли уреазною активністю. Штами L. sееlіgеrі, L.ivanovii, L.welshimeri, на відміну від L.monocytogenes і L.innocua розщеплювали ксилозу.

Сахарозу розщеплювали L.ivanovii, L.innocua у 75% випадків і в 12,7% випадків L.monocytogenes. Більшість з них, а також L.sееlіgеrі і L.welshimeri цей цукор не ферментували.

Досліджені лістерії були гетерогенні у відношенні рамнози, салиціна і дульциту. Найбільша біохімічна активність була характерна для L.monocytogenes. Більшість з них зброжували рамнозу, саліцин, а 11% культур дульцит. З інших видів лістерій рамнозу ферментували тільки L.innocua, саліцин - L.sееlіgеrі, дульцит - L.welshimeri.

Таким чином, ряд біохімічних тестів, гетерогенних у лістерій, може бути використаний у розширених дослідженнях для внутрішньовидової диференціації при проведенні епідеміологічного аналізу лістеріозної інфекції.

Лістерії вдається розмежувати по ферментації ксилози, манніту, рамнози, редукції нітратів. Вивчення антигенної структури виділених культур дозволило встановити, що в 20,0% досліджених культур L.monocytogenes, виділених з об'єктів зовнішнього середовища і клінічного матеріалу не вдалося визначити серотип за допомогою стандартного набору аглютинуючих сироваток.

У цілому в 25,5% досліджуваних культур лістерій не була визначена антигенна структура, що вказує на циркуляцію в досліджуваному регіоні України лістерій невідомих (не вивчених) серотипів.

Використання бактеріофагів L2a і L4а для ідентифікації лістерій показало, що чутливими до них були 53 з 89 (59,5%).

При аналізі чутливості до антибіотиків штамів бактерій, виділених із клінічного матеріалу і з об'єктів зовнішнього середовища встановлено, що клінічні штами володіють більш вираженою антибіотикорезистентністю. Серед них стійкі до 5 антибіотиків були 21,8%, в той час як серед культур лістерій, виділених з об'єктів зовнішнього середовища, число таких штамів складало 1,9% (р<0,05).

Була вивчена також гемолітична, антилізоцимна, бактеріоциногенна активність, ступінь вірулентності для білих мишей і здатність давати кератокон’юнктивальную і дерматонекротичну пробу.

Встановлено, що здатність продукувати гемолізіни характерна для видів L.monocytogenes (94,6%); L. ivanovii (100%), L.innocua (100%). При цьому лізірували еритроцити барана, людини, кролика.

Антилізоцимна активність була виявлена в 69,3% штамів L.monocytogenes, 62,6% штамів L.ivanovii.

Здатністю продукувати лістеріоцини володіли 33,0% культур лістерій. Ця властивість виявлена в 40,1% штамів L.monocytogenes, 12,4% у штамів L.ivanovii.

З 89 культур лістерій вірулентними для мишей-сисунів були штами L.monocytogenes 96,6%; L.ivanovii 75,2%; L.seеligeri 100%. Позитивну кератокон’юнктивальну пробу давали 98,3% культур L.monocytogenes; 75,1% культур L.ivanovii.

Позитивну дерматонекротичну пробу здатні були викликати 94,3% штамів L.monocytogenes; 75,9% штамів L.ivanovii. Варто вказати, що всі культури L.monocytogenes, L.ivanovii, виділені з клінічного матеріалу, давали позитивну кератокон’юнктивальну і дерматонекротичну проби. Проведені дослідження по мікробіологічних властивостях лістеріозних виділень з клінічного матеріалу і об’єктів зовнішнього середовища свідчать про активну циркуляцію та патогенність вивчених штамів, в першу чергу патогенних для людини L.monocytogenes, що має суттєве значення для характеру епідемічного процесу лістеріозу.

В наших дослідженнях проведена детекція і генотипування лістерій за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Були використані дві тест-системи для міжвидової ідентифікації лістерій, які були розроблені в Інституті мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України (м. Харків). Перша тест-система дозволяє ідентифікувати патогенні для людини L.monocytogenes, а також інші види лістерій, що також містять фактори патогенності L.ivanovii, L.seеligeri.

Друга тест-система ПЛР дозволила провести міжвидове генотипування виділених патогенних лістерій

Як показали проведені дослідження з вивчення сучасної лістеріозної інфекції в умовам центрального регіону України, розвиток техносфери, урбанізація і зміна соціально-економічних умов порушує еволюційно сформовану рівновагу в біосфері і породжує ряд масштабних медичних проблем, у тому числі епідеміологічного характеру. Погіршення екологічного благополуччя в регіоні, зниження рівня соціально-економічної захищеності населення, є формуючою ланкою, що істотно впливає на показники захворюваності населення, у тому числі інфекційними хворобами і, зокрема, лістеріозною інфекцією.

Тому, ґрунтуючись на досвіді економічно розвинутих країн (США, Японія, країни Європи), і отриманих результатів наших досліджень, для ефективної профілактики лістеріозної інфекції необхідно:

1. Законодавчо ввести обов'язкову реєстрацію і розслідування випадків захворювання лістеріозом людей; розробити заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ (осередків) лістеріозу;

2.Розробити схеми лабораторної діагностики лістеріозу медичними установами, розробити і випускати необхідні діагностичні і лікувальні препарати.

3. Створити державну систему бактеріологічного контролю за продуктами харчування , що несуть ризик зараження лістеріозом;

4. Визначати групи населення з підвищеним ризиком захворюваності лістеріозом;

5. Виробити державні стандарти якості для готових до вживання в їжу продуктів з урахуванням їх значення, як потенційного фактора передачі лістеріозної інфекції.

Згідно наших даних доцільно даний комплекс заходів доцільно доповнити системою, яка б передбачала виявлення і санацію лістеріоносіїв серед епідеміологічно значимих контингентів населення:

1. Проводити бактеріологічне обстеження на лістеріоз при оформленні на роботу і при проведенні щорічного профілактичного медичного огляду працівників підприємств громадського харчування й осіб, до них прирівняних;

2. Здійснювати обов'язкову госпіталізацію зазначених контингентів для лікування лістеріозної інфекції (чи санації) у стаціонарних умовах.

3. Виписку і допуск до роботи здійснювати після закінчення повного курсу лікування і негативного результату контрольного бактеріологічного дослідження. Перехворілі на лістеріоз і бактеріоносії підлягають реєстрації, обліку і спостереженню протягом 3-х місяців за місцем проживання кабінетом інфекційних захворювань поліклініки й епідеміологічним відділом територіальної СЕС.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що в умовах Полтавської області збудник лістеріозу виявляється у хворих з клінічною картиною інфекційного мононуклеозу у 8,3% випадків, ангіни - 4,5% випадків, сепсису - 4,4% випадків, гострої кишкової інфекції - 2,9% випадків, акушерсько-гінекологічних запальних захворювань - 1,8% випадків. Все це свідчить про поліморфізм клінічних проявів лістеріозу.

2. Показано, що лістерії активно циркулюють на території Полтавської області і виявляються в об’єктах довкілля з частотою 5,3% - 17,2%, в тому числі в харчовій сировині і продуктах харчування у 3,4% - 8,8%.

3. Лістерії, виділені з об’єктів оточуючого середовища і клінічного матеріалу від хворих, по морфологічних, культуральних, біохімічних, антигенних характеристиках подібні і мають такі фактори патогенності: гемолітичну, антилізоцимну, бактеріоциногенну активність, вірулентні для білих мишей, здатні викликати кератокон’юнктивіт і дерматонекроз у лабораторних тварин. Домінуючим видом є L.monocytogenes з переважанням серотипу 1/2а, питома вага якого серед виділених лістерій склала 68,3%.

4. Застосування полімеразної ланцюгової реакції дозволило з високим рівнем специфічності і достовірності проводити індикацію шести видів лістерій в зразках клінічного матеріалу і об’єктах довкілля, здійснювати індикацію патогенних (L.monocytogenes) і умовно-патогенних (L.ivanovii, L.seeligeri) видів лістерій а також провести міжвидове генотипування лістерій.

5. Проведення епідеміологічного нагляду і профілактики лістеріозної інфекції в сучасних умовах повинно бути направлено на втілення бактеріологічного контролю за харчовою сировиною і продуктами харчування, що несуть ризик зараження лістеріозом; мікробіологічного обстеження осіб, з підозрою на захворюваність лістеріозом, втілення апробованих методів експрес-індикації лістерій в об’єктах навколишнього середовища і клінічному матеріалі.

6. Поширеність лістеріозу серед хворих з різною клінічною картиною захворювання та розповсюдженість лістерій в об’єктах навколишнього середовища обґрунтовує необхідність введення офіційної реєстрації лістеріозної інфекцій серед населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями, оцінка екологічних та соціально-економічних умов.

2.

Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями, графічне відображення, формування висновків.

3.

4.

Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу, ретроспективний аналіз статистичної звітності з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями по Полтавській області.

5.

Особистий внесок - ретроспективний аналіз статистичної звітності по захворюваності міського населення Полтави, оцінка показників захворюваності та смертності, формулювання висновків.

6.

Особистий внесок - проведена санітарно-екологічна оцінка умов проживання населення, дана оцінка демографічної ситуації, аналіз показників захворюваності.

7.

Особистий внесок - зібраний статистичний матеріал по розповсюдженості лістеріозної інфекції в Полтавській області, проведена оцінка рівня контамінації лістеріями продуктів харчування та харчової сировини, узагальнено отримані дані.

8.

9.

Особистий внесок - узагальнення та статистична обробка інформації по захворюваності населення, оформлення роботи.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЇ

Шаповал В.Ф. Епідеміологічна характеристика лістеріозної інфекції та удосконалення методів її діагностики і профілактики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2002.

Вперше в умовах центрального регіону України (на прикладі Полтавської області) проведено епідеміологічні дослідження розповсюдження збудників лістеріозу в об’єктах довкілля (вода відкритих водойм, стічні води тваринницьких ферм, м'ясокомбінатів, міські комунальні стоки, ґрунт, питна вода з водогінної мережі і шахтних колодязів), продуктах харчування і харчовій сировині (молоко і молокопродукти, кулінарні вироби з м'яса і риби, напівфабрикати з овочів) і клінічного матеріалу від хворих (випорожнення, виділення зіву, кров, патологічні виділення піхви від жінок з акушерсько-гінекологічною патологією). Можлива етіологічна роль лістерій підтверджена серологічними дослідженнями. При проведенні лабораторного аналізу 427 проб з об'єктів зовнішнього середовища бактерії роду Listeria були виявлені в 37 пробах (8,7 %). Найбільш часто лістерії виділялися зі стічних вод тваринницьких ферм, м’ясокомбінатів, міських комунальних стоків. L. monocytogenes є домінуючою в об’єктах довкілля (80,1%). При дослідженні 508 проб продуктів харчування і харчової сировини (молоко і молочні продукти, кулінарні вироби та готові блюда з м'яса і риби, готові блюда і напівфабрикати з овочів) було встановлено, що контаміновано лістеріями було 24 (4,7%) проби. Найчастіше контаміновані лістеріями кулінарні вироби (готові блюда і напівфабрикати з м'яса і риби) - 8,8% проб, на другому місці - готові блюда і напівфабрикати з овочів (6,3%). Лістерії виявлені в 3,4% проб молока і молочних продуктів. При проведенні лабораторних досліджень 454 проб клінічного матеріалу (кров, відокремлення зіву, випорожнення) від хворих з різною клінічною картиною захворювання з різними діагнозами (гострі кишкові інфекції, ангіна, сепсис, інфекційний мононуклеоз), а також при дослідженні 110 проб патологічних виділень від жінок з акушерсько-гінекологічною патологією і 26 проб патологоанатомічного матеріалу від хворих, що померли від різних захворювань, лістерії виділені у 28 осіб (4,7%). L. monocytogenes є також домінуючою в клінічному матеріалі (82,3%). Крім виділення збудника, у 71,4% хворих можна вважати серологічно підтвердженим захворювання лістеріозом.

Використані в роботі методи біотипування, фаготипування, бактеріоцинотипування, серотипування, маркірування по чутливості до антибіотиків, вивчення морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей, застосування для детекції і генотипування лістерій полімеразної ланцюгової реакції дозволили визначити домінуючі види L.monocytogenes та L.ivanovii.

Ґрунтуючись на отриманих результатах досліджень та досвіді економічно розвинутих країн (США, Японія, країни Європи), розроблено комплекс заходів для ефективної профілактики лістеріозної інфекції.

Шаповал В.Ф. Эпидемиологическая характеристика листериозной инфекции и усовершенствование методов ее диагностики и профилактики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология. Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2002.

Впервые в условиях центрального региона Украины (на примере Полтавской области) проведены эпидемиологические исследования распространения возбудителей листериоза в объектах окружающей среды (вода открытых водоемов, сточные воды животноводческих ферм, мясокомбинатов, городские коммунальные стоки, грунт, питьевая вода из водопроводной сети и шахтных колодцев), продуктах питания и пищевого сырья (молоко и молокопродукты, кулинарные изделия из мяса и рыбы, полуфабрикаты из овощей) и клинического материала от больных (испражнения, отделяемое зева, кровь, патологические выделения влагалища от женщин). При проведении лабораторного анализа 427 проб из объектов внешней среды бактерии рода Listeria были выявлены в 37 пробах (8,7 %). Наиболее часто листерии выделяются из сточных вод животноводческих ферм, мясокомбинатов, городских коммунальных стоков. L. monocytogenes является доминирующим типом в объектах окружающей среды (80,1%).

Всего на наличие листерий исследовано 427 проб объектов внешней среды, в том числе: воды открытых водоемов - 91; сточных вод животноводческих помещений, мясокомбинатов, городских коммунальных стоков - 122; грунта - 50; питьевая вода из водопроводной сети жилых домов - 88; питьевая вода из шахтных колодцев -76. Было исследовано также 508 проб продуктов питания и пищевого сырья (в том числе молока и молочных продуктов - 348, кулинарных изделий из мяса и рыбы - 80, готовых блюд и полуфабрикатов из овощей – 80). Пробы продуктов питания и пищевого сырья были отобраны на объектах общественного питания (столовой, буфеты, кафе) в городах Полтава, Лубны, Кременчуг, Миргород. При исследовании 508 проб продуктов питания и пищевого сырья (молоко и молочные продукты, кулинарные изделия и готовые блюда из мяса и рыбы, готовые блюда и полуфабрикаты из овощей) было установлено, что инфицировано листериями было 24 (4,7%) пробы. Наиболее контаминированы листериями кулинарные изделия (готовые блюда и полуфабрикаты из мяса и рыбы) - 8,8% проб, на втором месте - готовые блюда и полуфабрикаты из овощей (6,3%). Листерии выявлены в 3,4% проб молока и молочных продуктов.

Проведены исследования 454 проб клинического материала от больных с разнообразной клинической картиной заболевания и диагнозом (острые кишечные инфекции - 138; ангина - 66; инфекционный мононуклеоз - 205; сепсис – 45), которые проходили лечение в медицинских учреждениях городов Кременчуга, Миргорода, Лубен в 1996-2000 г. Всего было под наблюдением 239 больных острыми кишечными инфекциями, 264 больных ангинами, 205 больных инфекционным мононуклеозом, 45 больных сепсисом. Из общего количества 753 больных, которые наблюдалось, была отобранная группа из 454 лиц, которые имели симптоматику заболевания, подозрительного на листериоз. Кроме этого было исследовано 110 проб патологических выделений влагалища от женщин с акушерско-гинекологической патологией, которые находились на лечении в стационарах