УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САМОЛЮК ВІРА ЙОСИПІВНА

УДК 338:502.35

РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В РЕҐІОНІ НА ОСНОВІ СИСТЕМНОЇ ОЦІНКИ

ЇЇ ІНТЕНСИВНОСТІ

Спеціальність 08.08.01 –

Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Рівненського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Ріхтер Ольга Михайлівна,

Рівненський інститут слов’янознавства

Київського інституту “Слов’янський університет”,

завідувач кафедри менеджменту організацій

та зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Галушкіна Тетяна Павлівна,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України,

провідний науковий співробітник

відділу економічного регулювання природокористування

доктор економічних наук, доцент

Стадницький Юрій Іванович,

Національний університет “Львівська політехніка",

доцент кафедри економіки та менеджменту,

інвестицій та нерухомості.

Провідна установа Інститут регіональних досліджень НАН України,

відділ реґіональної екологічної політики,

м. Львів

Захист дисертації відбудеться “ 26 ” червня 2002 р. о 14 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету (79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 101)

Автореферат розісланий “ 24 ” травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.Я.Кіндрат

кандидат економічних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим та актуальним для України є питання вдосконалення регулювання природоохоронної діяльності регіонів. Це зумовлюється рядом чинників. По-перше, екологічна ситуація сьогодні в Україні є кризовою. По-друге, високий ступінь зносу основних виробничих фондів, у тому числі природоохоронного призначення, та нестача інвестицій на їх відновлення створюють передумови до загострення екологічних проблем у майбутньому. По-третє, ситуація ускладнюється екстенсивним характером господарювання, що формувався десятиліттями, високим ступенем енерго- та ресурсомісткості виробництва. Вказані чинники призводять до погіршення здоров’я населення, зростання соціальної напруженості, втрат валового національного продукту та зумовлюють необхідність активізації природоохоронної діяльності.

У вітчизняній науці розроблені основні теоретико-методологічні положення економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, зокрема, - у працях Балацького О.Ф., Буркинського Б.В., Грабинського І.М., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Лукінова І.І., Мельника Л.Г., Руденка В.П., Сахаєва В.Г., Синякевича І.М., Стадницького Ю.І., Трегобчука В.М., Туниці Ю.Ю., Хачатурова Т.С., Хвесика М.А., Черевка Г.В. та інших. Згідно із Законом України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11.07.2001р. збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку віднесено до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Проте економічна криза, соціальна напруженість у суспільстві, нестача інвестицій відволікають увагу від питань збереження і відновлення довкілля, відсувають їх вирішення на невизначений термін. У зв’язку з цим існує потреба в удосконаленні регулювання природоохоронної сфери, що передбачає необхідність здійснення системної оцінки природоохоронної діяльності. Зазначені питання розглядаються у працях Галушкіної Т.П., Данилишина Б.М., Ігнатенка Н.Г., Немченка В.В., Патоки І.В., Руденка В.П., Стадницького Ю.І., Трегобчука В.М., Хлобистова Є.В., Шостак Л.Б. та ін. Водночас недостатньо дослідженими залишаються питання інтегральної оцінки природоохоронної діяльності у системі соціально-економічного розвитку реґіонів. Тому актуальними є питання оцінки рівня природоохоронної діяльності, вивчення особливостей і закономірностей процесів природокористування та розвитку природоохоронної сфери у реґіонах, взаємозалежності процесів еколого-соціально-економічного розвитку.

Виділення реґіонального рівня дослідження природоохоронної діяльності пов’язане з тенденціями децентралізації, реґіоналізації управління соціально-економічними та екологічними процесами, що відбуваються в Україні та в

цілому світі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковим напрямам кафедри економіки підприємства Рівненського державного технічного університету та є складовою частиною науково-дослідницьких тем: “Наукові основи обґрунтування і розробки екологічно надійних дренажних систем у зоні радіоактивного забруднення та менеджмент їх реалізації ” (номер державної реєстрації 0199V001926, 19.10.99 р.), “Аграрний континуітет сучасного містобудування” (0101V005459; 28.06.01).

Метою даної дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і науково-методичних основ оцінки та регулювання природоохоронної діяльності як чинника суспільного розвитку та складової реґіонального управління, а також розробка практичних рекомендацій щодо активізації та удосконалення природоохоронної діяльності.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких задач:

- з’ясувати сутність і виділити складові природоохоронної діяльності, а також визначити особливості регулювання природоохоронної діяльності;

- розробити науково-методичні засади оцінювання природоохоронної діяльності в реґіонах;

- апробувати розроблені науково-методичні положення оцінювання природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі;

- дослідити територіальну диференціацію природоохоронних процесів, ступінь пріоритетності екологічних чинників у реґіональному управлінні;

- визначити систему факторів, що зумовлюють розвиток природоохоронної сфери реґіону;

- розробити рекомендації щодо активізації природоохоронної діяльності та удосконалення регулювання екологічної сфери.

Об’єктом дослідження є природоохоронна діяльність реґіонів в адміністративно-територіальному розрізі України.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні засади оцінки і регулювання природоохоронної діяльності в системі реґіонального управління.

Методологічну основу досліджень становлять сучасні концепції економіки природокористування й охорони довкілля, Закони України, постанови і нормативні акти законодавчої та виконавчої влади, дані статистичної звітності та періодичних видань. Дослідження ґрунтуються на використанні системного аналізу, абстрактно-логічного, статистико-економічного, розрахунково-конструктивного, монографічного методів, елементів балансового методу. Розрахунок інтенсивності природоохоронної діяльності проведено із використанням таксономічного методу. При вивченні особливостей та закономірностей регулювання природоохоронної діяльності регіонів застосовано методи факторного аналізу, ранжування економічних показників, типізаційний і картографічний методи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

* розвинуто теоретичні положення за темою дослідження, в тому числі виділено три рівні тлумачення поняття охорони навколишнього природного середовища ( - збереження довкілля, - збереження і відновлення довкілля, - те ж в поєднанні з раціональним використанням природних ресурсів) як передумови різнорівневого оцінювання і регулювання природоохоронної діяльності;*

вперше розроблено науково-методичні засади оцінки інтенсивності природоохоронної діяльності в реґіонах, які базуються на таксономічному методі інтегрування основних екологічних характеристик, з метою реґіонального моніторингу і диференційованого регулювання;*

розроблено модель дослідження і регулювання природоохоронної діяльності в системі соціально-економічного розвитку реґіону;

на вищезазначених теоретичних і науково-методичних засадах

- вперше проведено статистичне дослідження і розроблено відповідну картограму інтенсивності природоохоронної діяльності реґіонів України, що може слугувати основою для оцінки ефективності природозахисної роботи в реґіонах та вибору шляхів її вдосконалення;

- вперше досліджено і складено порівняльні картограми передумов і пріоритетності природоохоронної діяльності в реґіоні (на прикладі Рівненської області), що сприятиме збалансованості реґіонального розвитку;

- визначено значимість чинників природоохоронної діяльності з метою факторного регулювання охорони природи в реґіонах.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні положення та практичні результати дослідження, що представлені у дисертації, можуть бути використані під час розробки та реалізації екологічної політики реґіонів, при формуванні реґіональних економічних програм розвитку з метою забезпечення їх соціальної та екологічної зорієнтованості. Встановлені закономірності й особливості розвитку природоохоронної сфери та виявлені диспропорції еколого-соціально-економічного розвитку реґіонів можуть слугувати базою для розробки і обґрунтування основних напрямків реґіонального розвитку, управління якістю навколишнього середовища. Запропонована методика визначення інтенсивності природоохоронної діяльності та типізації територій за еколого-соціально-економічними ознаками дає можливість оцінки стану природоохоронної сфери, виявлення напрямків та

об’єктів першочергового спрямування коштів, оцінки ступеня збалансованості та ефективності реґіонального управління з екологічної точки зору.

Результати дисертаційного дослідження були використані при розробці обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки до 2005 року в Рівненській області (довідка №2532/10 від 17.12.2001 р.). Результати дослідження використовуються у Рівненському державному технічному університеті при викладанні дисциплін “Економіка природокористування”, “Проектний аналіз”, “Сучасні концепції природокористування”, у курсовому та дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей (довідка № 210 від 20.02.02 р.), а також у Рівненському інституті слов’янознавства Київського інституту “Слов’янський університет” при викладанні дисциплін “Основи екології та безпека товарів народного споживання”, “Управління проектами” (довідка № 281 від 15.02.02 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження були розглянуті та схвалені на науково-практичних конференціях у Рівненському державному технічному університеті (1996-2001 рр), “Проблеми Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998р.), “Проблеми інвестиційного менеджменту в Україні“ (м.Київ, 1999р.), “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі“ (м.Київ, 1999р.), “Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем регіону” (Донецьк, 2000 р.), “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2001р.), на Всеукраїнському географічному з’їзді (Луцьк, 2000 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 4,58 друкованих аркушів, з них 7 статей у фахових наукових виданнях, 6 - у збірниках наукових праць, 5 - у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи: робота складається із вступу, чотирьох розділів і висновків загальним обсягом 200 стор., містить 27 таблиць, 18 рисунків та список використаних літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі, предмет та об’єкт дослідження, подано його методологічну основу, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказано форми апробації та оприлюднення результатів дослідження, наведено кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади реґіонального регулювання природоохоронної діяльності” розглядається і уточнюється сутність основних понять теорії і практики природоохоронної діяльності: “охорона навколишнього природного середовища”, “раціональне використання природних ресурсів” та “раціональне природокористування”; визначається поняття регулювання у широкому його значенні та більш вузькому – як функції управління, вивчаються особливості регулювання в екологічній сфері та проблеми його здійснення на реґіональному рівні.

Критичний аналіз літературних джерел свідчить, що існує певна неоднозначність у розумінні і трактуванні поняття охорони навколишнього природного середовища. В результаті узагальнення і систематизації існуючих підходів щодо зазначеного питання виділено три рівні вживання та сприйняття даного терміну. Перший рівень передбачає розуміння охорони природи у вузькому значенні: як збереження природи (на існуючому рівні), захист від подальшого, додаткового забруднення. На другому рівні трактування охорона природного середовища забезпечує не лише збереження довкілля, а й його відновлення (просте, розширене). Третій рівень містить найбільш широке розуміння даного питання і, окрім збереження та відтворення довкілля, включає раціональне використання природних ресурсів. У подальшому в дисертаційній роботі природоохоронна діяльність розглядається у найширшому аспекті та визначається як система державних та громадських заходів, спрямованих на покращення стану природного середовища, яка передбачає заходи щодо запобігання і компенсації шкоди довкіллю та забезпечує збереження і відтворення природних багатств.

У роботі досліджується сутність і взаємозв’язок понять “раціональне використання природних ресурсів”, “раціональне природокористування” та “природокористування”. Раціональне використання природних ресурсів розглядається як складова природоохоронної діяльності, яка є завданням раціонального природокористування й умовою, що його забезпечує. Раціональність природокористування полягає у підтримці такого стану природного середовища, при якому відтворення природних ресурсів є оптимальним. Саме у раціональному природокористуванні акцент переноситься із використання природних ресурсів на їх охорону.

Здійснення регулювання природоохоронної діяльності на реґіональному рівні потребує вирішення ряду вихідних питань, серед яких – уточнення змісту поняття “реґіон”, співвідношення територіального і галузевого рівнів управління, формування механізму регулювання природоохоронних процесів на основі їх оцінки, забезпечення та оптимізація джерел їх фінансування.

У другому розділі “Науково-методичні основи дослідження рівня та регулювання природоохоронної діяльності реґіону” розроблено методику дисертаційного дослідження, зокрема сформовано концепцію системного вивчення природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі, здійснено аналіз і вибір критеріїв та показників оцінки такої діяльності, визначено методи дослідження природоохоронної сфери реґіонів.

Системний підхід, застосований при дослідженні природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі, передбачає виявлення сутності явища, яке вивчається, розробку синтетичних та аналітичних показників, що характеризують кількісну сторону явища в єдності з якісною характеристикою, вивчення закономірностей і тенденцій розвитку на основі відбору та перетворення інформації. Тому структурно-логічна побудова даного дисертаційного дослідження включає формування теоретико-методологічних основ дослідження, оцінку ступеня значущості явища у реґіональному розвитку, дослідження рівня, територіальної диференціації та особливостей розвитку означеного явища і, як наслідок, формування рекомендацій, спрямованих на покращення стану та інтенсифікацію розвитку.

Узагальнено та систематизовано існуючі критерії та показники оцінки природоохоронної діяльності. Основними з них є екологічна ситуація в реґіоні, стан здоров’я населення як головного реципієнта забруднення, ефективність витрат природоохоронного призначення, ступінь раціональності природокористування та рівень екологічної свідомості населення.

У зв’язку з важливістю та актуальністю питання оцінки природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі та, враховуючи недостатню методичну розробленість питання такої оцінки, у дисертаційній роботі пропонується показник інтенсивності природоохоронної діяльності реґіону, який розглядається як характеристика діяльності з охорони навколишнього середовища, що проводиться у реґіоні, і передбачає оцінку активності регіону у цій сфері, швидкості протікання даного процесу, а також його ефективності. Пропонований показник може відображати різні аспекти природоохоронної діяльності (антропогенне навантаження на довкілля, фінансування, раціональність природокористування та інші) і виступати важливим інструментом при формуванні державної та реґіональної екологічної політики.

Дослідження рівня та регулювання природоохоронної діяльності на реґіональному рівні здійснювалося на основі абстрактно-логічного, статистико-економічного, розрахунково-конструктивного, монографічного методів, елементів балансового методу, сучасних концепцій економіки природокористування і охорони довкілля.

Оцінка інтенсивності природоохоронної діяльності основана на розрахунку інтегрального показника з використанням таксономічного методу, що передбачало формування матриці даних, проведення їх стандартизації і диференціації – поділу на стимулятори та дестимулятори, а також побудову еталону розвитку. Показник рівня розвитку визначався за такою методикою:

(1); = (2); (3);

(4); (5),

де * – показник рівня розвитку; – відстань між окремими точками-одиницями і точкою Ро, що є еталоном розвитку; r – число статистичних одиниць, що розглядаються; число ознак, що характеризують досліджуваний аспект для одиниці j; координати еталону розвитку; стандартизоване значення ознаки s для елемента матриці.

У відповідності з принципами системного аналізу розрахунок згаданого інтегрального показника був доповнений дослідженням територіальної диференціації природоохоронних процесів, ступеню пріоритетності екологічних чинників у реґіональному управлінні з використанням методу ранжування економічних показників, типізаційного та картографічного методів. З метою виявлення чинників, що визначають характер соціально-економічного розвитку реґіону, а також розвиток його природоохоронної сфери, здійснено факторний аналіз означених явищ із застосуванням методів максимальної правдоподібності, головних компонент, ітеративних спільностей, головних осей, центроїдного та методу квадрата коефіцієнта множинної кореляції.

Третій розділ “Системна оцінка природоохоронної діяльності у регіональному розрізі” містить результати проведеної дисертантом комплексної оцінки природоохоронної діяльності як вихідної умови та складової регулювання екологічної сфери територій. Зокрема визначено значимість природозахисної роботи у реґіональному розвитку, досліджено інтенсивність природоохоронної діяльності та її територіальну диференціацію, ступінь пріоритетності екологічних чинників у реґіональному управлінні. Проведений аналіз доповнено визначенням основних чинників, що зумовлюють стан і розвиток природоохоронної сфери реґіону.

В умовах складної економічної ситуації, нестачі інвестицій, соціальної напруженості у суспільстві проблеми охорони довкілля не отримують належної уваги та свого вирішення. З метою визначення основних факторів, які зумовлюють розвиток реґіонів і загалом держави, а також з’ясування місця та значення у цій системі факторів природного середовища і діяльності з його охорони дисертантом було проведено факторний аналіз реґіонального розвитку.

В результаті виконаного дослідження виділено два основних чинники, які зумовлюють розвиток реґіонів: ділова активність реґіону та забезпеченість природними ресурсами. Таким чином, забезпеченість регіонів природними ресурсами, їх якість і стан є вагомим фактором, що впливає на розвиток різних сфер суспільного життя, а природоохоронна діяльність, яка має на меті забезпечення природними ресурсами у необхідній кількості та належної якості, є важливим чинником, який визначає реґіональний розвиток.

На основі розрахунку інтегрального показника інтенсивності природоохоронної діяльності дисертантом проаналізовано рівень природоохоронної діяльності реґіонів в обласному розрізі України (рис.1). Особливістю даного показника є те, що він розрахований на основі матриці даних за кількарічний період. Це дозволило дещо нівелювати вплив тимчасових і випадкових чинників.

Проведене групування областей за даним критерієм показало, що порівняно високий рівень природоохоронної діяльності мають Сумська, Полтавська, Херсонська, Хмельницька, Запорізька, Рівненська, Київська, Житомирська області, середній – Закарпатська, Чернівецька, Миколаївська, Черкаська, Чернігівська, Дніпропетровська, Львівська, Вінницька, АР Крим, низький – Одеська, Волинська, Кіровоградська, Луганська, Харківська, Тернопільська, Івано-Франківська. Донецька область різко виділяється на загальному фоні і характеризується як реґіон із вкрай низьким рівнем природозахисної діяльності.

Здійснений аналіз виділених груп областей за рівнем їх активності у природоохоронній сфері дозволив зробити такі висновки.

1. Отримані в результаті розрахунку значення інтегрального показника інтенсивності природоохоронної діяльності реґіонів є далекими від еталонних, що свідчить про в загальному низький рівень природоохоронної роботи в областях.

2.Спостерігається значна територіальна диференціація природоохоронних процесів в межах України. Так, зокрема, максимальне значення показника інтенсивності перевищує мінімальне у 7 разів, що свідчить про значну контрастність природоохоронної діяльності.

3. Встановлено, що виділені групи областей мають свої характерні, притаманні їм риси. Наприклад, області з нижчими значеннями показника інтенсивності мають переважно середні та низькі ранги окремих видів природоохоронної діяльності, причому за досліджуваний період спостерігалась тенденція до погіршення усіх значень рангів. Окрім цього, для даних областей характерною є більш відчутна різниця та диспропорції між рівнем розвитку окремих сфер природоохоронної діяльності, а саме: фінансування природоохоронної діяльності, раціональності використання природних

ресурсів, антропогенного навантаження на довкілля та здоров’я населення як головного реципієнта забруднення.

4. Особливістю дисертаційного дослідження є розгляд природоохоронних процесів не ізольовано, а у взаємозв’язку з іншими аспектами реґіонального розвитку.

Вивчення територіальної диференціації інтенсивності природоохоронної діяльності, а також екологічної безпеки, економічного розвитку та якості життя населення в обласному розрізі дозволило встановити такі залежності. Спостерігається зростання економічного розвитку у напрямку із західних реґіонів України до східних. Проте у цьому ж напрямку зростає екологічна небезпека у реґіонах. Напрямок зміни інтенсивності природоохоронної діяльності, а також якості життя населення є протилежним, оскільки із заходу на схід держави відбувається зниження відповідних показників. Це дає підстави стверджувати про існування певної закономірності та взаємозв'язку, а також значної територіальної диференціації у розвитку означених явищ в Україні, про вибудову протягом десятиліть економічного потенціалу народного господарства за рахунок споживацького ставлення до природного середовища.

У подальшому дослідження розвитку природоохоронної сфери реґіонів проводилося на прикладі Рівненської області. Було розраховано узагальнюючі показники розвитку економічної, соціальної та природоохоронної сфер реґіонів у розрізі адміністративних районів та міст обласного підпорядкування (табл.1). У верхній частині табл. 1 наведено території з кращими показниками розвитку, у нижній – з гіршими. Проведений аналіз дозволив отримати такі результати.

По-перше, в межах Рівненської області виділено території із порівняно сприятливими, напівсприятливими та несприятливими умовами розвитку.

По-друге, за результатами аналізу більша частина територій області характеризується непропорційним, дизбалансованим розвитком. Встановлено, що немає в межах Рівненської області територій із високим, взаємоузгодженим розвитком різних сфер, які слугували б еталоном у дослідженні та управлінні.

По-третє, незалежно від рівня економічного розвитку у більшості реґіонів спостерігається соціальна орієнтація у їх розвитку. Що стосується територіальної диференціації саме природоохоронної діяльності, то лише 4 адміністративно-територіальні одиниці області мають високий ступінь розвитку природоохоронної сфери.

У 9 адміністративно-територіальних одиниць (45%) розвиток природоохоронної сфери є співмірним із розвитком економічної сфери. В інших 45% одиниць рівень розвитку природоохоронної сфери є вищим, аніж рівень розвитку економічної сфери. Тобто, на перший погляд, немає підстав стверджувати, що нарощування економічного потенціалу в межах Рівненської області здійснювалось за рахунок споживацького ставлення до природних

Таблиця 1

Узагальнюючі оцінки розвитку природоохоронної,

економічної та соціальної сфер регіонів

Природоохоронна сфера | Соціальна сфера | Економічна сфера

Райони і міста області | Значення | Райони і міста області | Значення | Райони і міста області | Значення | Дубенський | 1 | Млинівський | 1 | Кузнецовськ | 1 | Зарічненський | 1,47368 | Рівне | 1,02439 | Рівне | 3,85714 | Радивилівський | 1,47368 | Радивилівський | 1,04878 | Радивилівський | 5,57143

Дубно | 1,78947 | Рівненський | 1,09756 | Дубно | 5,71429

Здолбунівський | 1,84211 | Демидівський | 1,12195 | Рівненський | 5,71429

Рокитнівський | 1,94737 | Сарненський | 1,12195 | Здолбунівський | 6,42857

Гощанський | 2,05263 | Острозький | 1,14634 | Рокитнівський | 6,85714

Рівне | 2,10526 | Дубровицький | 1,2439 | Острог | 7

Сарненський | 2,10526 | Володимирецький | 1,26829 | Березнівський | 7,71429 | Володимирецький | 2,42105 | Корецький | 1,26829 | Демидівський | 8 | Острог | 2,42105 | Острог | 1,26829 | Сарненський | 8 | Дубровицький | 2,52632 | Гощанський | 1,34146 | Дубровицький | 8,28571 | Острозький | 2,57895 | Дубенський | 1,36585 | Острозький | 8,85714

Рівненський | 2,57895 | Здолбунівський | 1,36585 | Володимирецький | 9 | Демидівський | 2,89474 | Кузнецовськ | 1,46341 | Дубенський | 9 | Костопільський | 2,94737 | Дубно | 1,60976 | Гощанський | 9,14286 | Кузнецовськ | 3,05263 | Березнівський | 1,63415 | Костопільський | 9,28571 | Млинівський | 3,05263 | Рокитнівський | 1,70732 | Млинівський | 9,42857

Корецький | 3,42105 | Костопільський | 1,80488 | Зарічненський | 10,4286 | Березнівський | 3,47368 | Зарічненський | 1,82927 | Корецький | 10,7143 |

ресурсів. Проте постає питання, за рахунок яких факторів розвиток природоохоронної сфери відбувався випереджаючими темпами.

У результаті більш детального аналізу встановлено, що для таких територій характерним є переважно низький, а іноді – середній рівень економічного розвитку. Тобто, низький економічний розвиток та слабкий

виробничий потенціал реґіонів супроводжувались незначним антропогенним навантаженням на довкілля, що забезпечувало кращі умови для його збереження та вищі показники розвитку природоохоронної діяльності.

В останні роки спостерігається тенденція до зменшення забруднення природного середовища, що пов’язано, головним чином, не з покращенням природоохоронної діяльності, а із зменшенням масштабів виробничої діяльності багатьох підприємств. Проведене дослідження виявило ще одну негативну тенденцію. Вона полягає в тому, що зростання економічного розвитку у реґіональному розрізі супроводжується не лише погіршенням стану довкілля, але й зниженням рівня природоохоронної діяльності, що є неприпустимим.

Процеси інвестування природоохоронної сфери не є достатньо узгоджені з особливостями реґіонального розвитку, зокрема здійснюваним у регіонах антропогенним навантаженням. Недосконалою і нестабільною є нормативно-методична база нарахування платежів за забруднення і використання природних ресурсів, що пред’являються підприємствам до сплати. Низькою є платіжна дисципліна суб’єктів господарювання у природоохоронній сфері. Відзначені фактори послаблюють дію існуючого економіко-правового механізму забезпечення природоохоронної діяльності, а також знижують ефективність здійснюваних природоохоронних витрат.

Проведений факторний аналіз природоохоронної діяльності реґіонів показав, що основними чинниками її рівня є забезпеченість ресурсами екологічної сфери та інтенсивність впливу на неї, ступінь екологічної свідомості населення, рівень державного регулювання. Визначені чинники повинні враховуватись при розробці і реалізації екологічних програм, при регулюванні природоохоронної діяльності з метою підвищення її ефективності.

Четвертий розділ “Механізм регулювання природоохоронної діяльності в реґіоні” присвячений формуванню моделі регулювання природоохоронної діяльності на реґіональному рівні, яка б забезпечувала системність, багатокритеріальність і ефективність управління в екологічній сфері реґіону.

У результаті проведених досліджень розроблено модель регулювання природоохоронної діяльності на реґіональному рівні, яка передбачає оцінку здійснюваної природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі (наведені у третьому розділі результати дослідження є апробацією даного блоку), аналіз виробничо-господарської системи реґіону та його екологічної ситуації, формування на цій основі стратегічних цілей (які повинні містити показники якості довкілля, екологічності виробництва, ступеня відповідності структури виробничо-господарської системи реґіону його природно-ресурсному потенціалу), а також розробку тактичних та оперативних планів розвитку природоохоронної сфери реґіону.

Розроблена програма є наскрізною, оскільки вона передбачає аналіз об’єктів планування та загалом управління на макрорівні, на рівні реґіону та окремого господарюючого суб’ єкта, а також дана програма є примусовою, оскільки її реалізація визначається не лише бажаннями та ініціативою підприємств-забруднювачів, а й реґіональною і національною еколого-економічною доцільністю. Пропонована модель дасть змогу врахувати територіальні, відомчі та галузеві особливості реґіонів, фінансову спроможність підприємств-забруднювачів, оптимізувати програму природоохоронних заходів і структуру джерел її фінансування.

Складовою описаної програми регулювання природоохоронної діяльності є формування інформаційної логічної моделі, що, ґрунтуючись на використанні основних положень синергетики, представлятиме собою формалізований опис взаємозв’язків в еколого-економічній сфері реґіону і дасть змогу реалізувати системний підхід до управління екологічною сферою, дозволить оптимізувати управлінські рішення.

Державна політика, спрямована на підтримку і активізацію реґіональних процесів охорони довкілля та екологізації виробництва, на реалізацію пропонованої наскрізної моделі регулювання природоохоронної діяльності, повинна передбачати такі заходи:

-

-

-

-

-

-

У висновках узагальнено результати теоретичних і статистичних досліджень, що випливають із теми дисертації.

ВИСНОВКИ

У роботі отримані науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання – розробка науково-методичного забезпечення оцінки і регулювання природоохоронної діяльності в регіонах, що має суттєве значення для економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

1.Кризова екологічна ситуація в Україні, яка доповнюється і поглиблюється складним економічним станом у державі, обумовлює необхідність активізації та удосконалення регулювання природоохоронної діяльності. Вихідною умовою для цього є комплексне дослідження природозахисної роботи, яка проводиться у реґіонах. Системний підхід до оцінки інтенсивності природоохоронної діяльності реґіонів передбачає оцінку значущості охорони довкілля в територіальному розвитку, визначення рівня активності природоохоронної діяльності, її територіальної диференціації та регіональних особливостей в контексті соціально-економічного розвитку, визначення системи факторів, які зумовлюють активність та результативність природоохоронної діяльності.

2.Існує неоднозначність у розумінні поняття охорони навколишнього природного середовища. У результаті досліджень виділено три рівні трактування даного терміну: 1) збереження довкілля; 2) збереження і відновлення довкілля; 3) збереження, відновлення довкілля та раціональне використання природних ресурсів. У роботі природоохоронна діяльність розглядається у найширшому – третьому – аспекті і визначається як система державних та громадських заходів, спрямованих на покращення стану природного середовища, яка передбачає заходи на попередження і компенсацію збитків, що завдаються довкіллю, та забезпечує збереження і відтворення природних багатств.

3.Основними чинниками, які зумовлюють реґіональний розвиток, є ділова активність реґіону та забезпеченість природними ресурсами. Тому природоохоронна діяльність, яка має на меті забезпечення природними ресурсами у необхідній кількості та належної якості, є важливою умовою розвитку реґіону.

4.В результаті узагальнення теоретичного досвіду встановлено, що основними критеріями оцінки природоохоронної діяльності є якість природного середовища, стан здоров’я населення як головного реципієнта забруднення, ефективність витрат природоохоронного призначення, ступінь раціональності природокористування та рівень екологічної свідомості населення. Зважаючи на важливість територіального дослідження природоохоронних процесів та враховуючи недостатню методичну розробленість питання оцінки природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі в роботі пропонується та розраховується інтегральний показник інтенсивності природоохоронної діяльності, який дає змогу охарактеризувати активність реґіону у природоохоронній діяльності, швидкість протікання природоохоронних процесів, їх ефективність і може включати оцінку різних аспектів здійснення природоохоронної діяльності (антропогенного навантаження на довкілля, фінансування природозахисних заходів, раціональності природокористування та інших). Даний показник може слугувати важливим інструментом при формуванні державної та реґіональної екологічної політики.

5.Автором пропонується модель регулювання природоохоронної діяльності на реґіональному рівні, яка передбачає оцінку здійснюваної природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі, аналіз виробничо-господарської системи реґіону та його екологічної ситуації, розробку на цій основі стратегічних, тактичних та оперативних планів розвитку природоохоронної сфери. Пропонована модель дасть змогу врахувати територіальні, відомчі та галузеві особливості реґіонів, фінансову спроможність підприємств-забруднювачів, оптимізувати програму природоохоронних заходів і структуру джерел її фінансування.

6.Апробація блоку наскрізної моделі регулювання природоохоронної діяльності щодо розвитку та функціонування природоохоронної сфери реґіону дозволила отримати такі результати.

6.1. Спостерігається значна територіальна диференціація природоохоронних процесів в межах України. Активність реґіонів в екологічній сфері є низькою. Порівняно високий рівень здійснення природоохоронної діяльності мають Сумська, Полтавська, Херсонська, Хмельницька, Запорізька, Рівненська, Київська, Житомирська області, середній – Закарпатська, Чернівецька, Миколаївська, Черкаська, Чернігівська, Дніпропетровська, Львівська, Вінницька, АР Крим, низький – Одеська, Волинська, Кіровоградська, Луганська, Харківська, Тернопільська, Івано-Франківська. Донецька область різко виділяється на загальному фоні і характеризується як реґіон із вкрай низьким рівнем природозахисної діяльності.

6.2. Негативна тенденція у розвитку природоохоронних процесів полягає у тому, що зростання економічного розвитку у реґіональному розрізі супроводжується не лише зниженням якості довкілля, але й погіршенням природоохоронної діяльності, що є неприпустимим.

6.3. Існує невідповідність і диспропорції у забрудненні та відтворенні стану довкілля реґіонами. Недостатньо обґрунтованою та виваженою є інвестиційна політика у природоохоронній сфері. Низька платіжна дисципліна суб’єктів господарювання у природоохоронній сфері. Це знижує ефективність здійснюваної природозахисної роботи у реґіоні.

6.4. У межах Рівненської області виділено такі типи територій за рівнем розвитку природоохоронної сфери: з порівняно високим, середнім та низьким рівнем розвитку. Це дозволить врахувати територіальні особливості при формуванні екологічних програм, визначити об’єкти першочергового вкладення коштів природоохоронного призначення, що сприятиме підвищенню ефективності регіонального управління в галузі охорони довкілля.

6.5. У межах Рівненської області проведено типізацію територій за такими критеріями:

-

-

що дає змогу оцінити збалансованість та ефективність реґіонального управління з природоохоронної точки зору, виявити напрямки його вдосконалення, оптимізувати структуру джерел фінансування природоохоронних програм.

6.6. Основними чинниками, що зумовлюють рівень природоохоронної діяльності, є забезпеченість екологічної сфери ресурсами та інтенсивність впливу на неї, а також рівень екологічної свідомості населення і державного регулювання. Вказані чинники повинні враховуватися при плануванні та обґрунтуванні державних і реґіональних еколого-економічних програм розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. | Самолюк В.Й. Інформаційна модель еколого-економічних звязків у реґіональному управлінні (на прикладі туристичної галузі) // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. – 2001. - №2. – С. 270-272

2. | Самолюк В.Й. Модель управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2001. - №2. – С.26-40

3. | Самолюк В.Й. Особливості функціонування системи менеджменту підприємства з урахуванням екологічного фактору // Вісник Сумського державного аграрного університету. – 2001. - №2. – С.56-61

4. | Самолюк В.Й. Збалансованість реґіонального управління як умова відтворення людських ресурсів // Проблеми формування ринкової економіки. – К.:КНЕУ, 2001. – С.257-266

5. | Самолюк В.Й. Інтегральна оцінка інтенсивності природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі // Реґіональна економіка і розміщення продуктивних сил. – 2000. – С. 213-218.

6. | Ковшун Н.Е., Самолюк В.Й. Охорона навколишнього природного середовища: підходи до розуміння сутності і значення // Економіка природокористування і охорони довкілля. - К.: РВПС України НАН України, 2001. - С.63-68 (особисто автором виділено три рівні трактування поняття охорони природи, визначено фактори регіонального розвитку та значущість природоохоронної діяльності в їх системі).

7. | Самолюк В.Й. Оцінка природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі: проблеми, критерії та показники // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 2000. - №4 (26). – С.190-199

Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

1. | Самолюк В.Й. Дослідження ступеня збалансованості розвитку реґіону (на прикладі Рівненської області) // Пути реформирования экономики Украины на современном этапе. – Киев. – 2000. – С. 25-28

2. | Самолюк В.Й. Обґрунтування пріоритетності інвестицій у природоохоронну сферу та їх розподілу між реґіонами // Проблемы инвестиционного менеджмента в Украине. – Киев. - 2000. - С. 155-157.

3. | Самолюк В.Й. Аналіз економічних збитків від забруднення та їх компенсації у галузевому розрізі (на прикладі Рівненської області) // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. – Рівне. - 1998. – С. 284-288.

4. | Самолюк В.Й. Проблеми інвестування природоохоронної діяльності в Україні // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. – Рівне. - 1998. – С. 289-292.

5. | Самолюк В.Й. Регіональний аспект інвестування природоохоронної діяльності в Україні // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. – Луцьк. – 1998. – с.152-153.

6. | Самолюк В.Й. Фінансове забезпечення природоохоронної діяльності на різних рівнях управління / Реґіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. В трьох частинах: Ч.3. - Львів, 1998. – С. 54-56.

7. | Самолюк В.Й. Результати дослідження еколого-економічних та соціальних проблем реґіону на основі методу ранжування економічних показників // Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем реґіону. – Донецьк, 2000. – С.72-77.

8. | Самолюк В.Й., Хижнякова Н.О. Макроекономічне стимулювання екологізації інвестиційної діяльності // Экономика третьего тысячелетия. – Донецк: ДонГТУ Минобразования и науки Украины, ИЭП НАН Украины, ИЭПИ НАН Украины. - 2000. – С. 134-136 (особисто автором аналізується вплив природоохоронної діяльності на результати господарювання підприємств та розглядаються напрямки екологізації інвестиційної діяльності).

9. | Самолюк В.Й. Проблеми управління природоохоронною діяльністю в умовах переходу до ринку // Проблеми ринкової економіки України. – Рівне. – 1997. – С.19-20.

10. | Гонтаренко Н.А., Ріхтер О.М., Самолюк В.Й. Особливості ринкової стратегії і тактики підприємств // Проблеми і досвід підготовки спеціалістів для ринкової економіки. – Рівне. – 1996. – С.37-39 (особисто автором сформульовані принципи ринкової стратегії і тактики підприємств, які повинні бути враховані при визначенні спрямованості і змісту екологічного менеджменту суб'єктів господарювання).

11. | Ріхтер О.М., Самолюк В.Й. Вплив природоохоронної діяльності на кінцеві результати підприємства // Дидактичне і комп’ютерне забезпечення екологічної освіти. – Рівне. – 1996. – С. 44 (особисто автором проаналізовано вплив природоохоронної діяльності на фінансові результати господарювання підприємств).

АНОТАЦІЯ

Самолюк В.Й. Регулювання природоохоронної діяльності в реґіоні на основі системної оцінки її інтенсивності. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Український державний лісотехнічний університет, Львів,2001.

Дисертація присвячена питанням оцінки та регулювання природоохоронної діяльності в реґіоні. Розглянуто сутність та складові природоохоронної діяльності, особливості регулювання в природоохоронній сфері та проблеми його здійснення на реґіональному рівні. Проведено системну оцінку природоохоронної діяльності у реґіональному розрізі. Зокрема, проаналізовано значення природоохоронної діяльності у реґіональному розвитку, розраховано інтенсивність природоохоронної діяльності реґіонів та проведено типізацію областей України за рівнем їх активності у природоохоронній сфері. Досліджено територіальну диференціацію природоохоронних процесів та ступінь пріоритетності екологічних чинників у реґіональному управлінні. Здійснено типізацію територій у межах Рівненської області за умовами розвитку, за ступенем контрастності розвитку. Визначено систему факторів, що обумовлюють стан та розвиток природоохоронної сфери. Запропоновано модель регулювання природоохоронної діяльності в реґіоні на основі системної оцінки її інтенсивності; здійснено апробацію її блоку щодо дослідження розвитку та функціонування природоохоронної сфери реґіону.

Ключові слова: природоохоронна діяльність, регулювання природоохоронної діяльності, оцінка природоохоронної діяльності, реґіон, інтенсивність природоохоронної діяльності.

ANNOTATION

Samoluk V.Y. Regulation of nature protection activity in region on the basis of system estimation of its intensity. – Manuscript. The dissertation for obtaining the degree of the candidate of economic science in the specialty 08.08.01. – economics of nature use and surrounding environment protection. – Ukraine state lisotechnical university, Lviv, 2001.

Dissertation is devoted to the questions of the estimation and regulation of nature protection activity in region. The essence and substance, peculiarities of regulation in nature protection sphere and problems of its realization on the region level have been scrutinized. The system estimation of nature protection activity in region section has been conducted. Separately, the author researched the sense of nature protection activity in region development, estimated the intensity of nature protection activity of regions and conducted the typezation of Ukraine regions with the level of their activity in nature protection sphere. The territory differentiation of the nature protection processes and the priority degree of ecological factor in region administration have been researched. The author