РОЗДІЛ І
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
САМУРА
ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
УДК 336.2:330.1.101.
РЕГУЛЮВАННЯ ФІСКАЛЬНИХ СИСТЕМ В ЕКОНОМІКАХ
ПЕРЕХІДНОГО ТИПУ
спеціальність 08.02.03 – організація управління,
планування та регулювання економікою
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук
Львів - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів та банківської справи Львівської комерційної академії Укоопспілки.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Загорський
Володимир Степанович, Львівська комерційна
академія, декан економічного факультету
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бойко Євген
Іванович, завідувач відділу Інституту регіональних
досліджень НАН України,
кандидат економічних наук Загородній Анатолій
Григорович, професор кафедри менеджменту та
міжнародного підприємництва Національного
університету “Львівська політехніка”
Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства,
кафедра державного і муніципального управління
Захист дисертації відбудеться “4” “листопада” 2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, пр. Свободи, 18, ауд. 115.
З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розіслано “2” “жовтня“ 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради проф. Панчишин С. М.
І. Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Використання фіскально-економічної системи як важеля регулювання розвитку економіки на сучасному етапі є недостатньо ефективним. Насамперед це зумовлено непослідовністю бюджетно-податкової реформи, невиваженістю фіскально-економічної політики, частою зміною переліку податків, переглядом механізмів їх справляння, мінливістю фінансових пріоритетів держави. Отже, постає складне завдання структуризації системи оподаткування та створення концепції її реформування відповідно до умов, потреб, вимог сьогодення. Перехід до ринкової системи господарювання передбачає, що податки, як суб’єктивне явище фінансової політики, повинні сприяти розвитку ринкових відносин, стимулювати підприємницьку діяльність та інвестиційну активність, виступати фінансовим гарантом реалізації соціальних програм для населення, забезпечувати наповнюваність бюджету.
Проблеми оподаткування, раціональної побудови фіскально-економічної системи, ефективного функціонування останньої постійно перебувають у полі зору вітчизняної економічної науки. Істотний внесок у розробку теоретичних і практичних аспектів окреслених проблем внесли В. Л. Андрущенко, Г. І. Башнянин, Є. І. Бойко, О. Д. Василик, В. М. Геєць, М. І. Долішній, Л. Н. Дробозіна, А. Г. Загородній, В. С. Загорський, В. Д. Лагутін, В. С. Марцин, І. Р. Михасюк, Є.В. Мних, В. М. Опарін, М. М. Павлишенко, А. М. Поддерьогін, В. М. Суторміна, В. М. Федосов, А. А. Чухно, С. І. Юрій. Однак економічна реформа в Україні вимагає пошуку нових шляхів адаптації фіскального механізму до конкретного етапу розвитку економіки, структуризації фіскально-економічної системи, типологізації окремих форм оподаткування, оптимізації останніх відповідно до потреб ринкового середовища. Названі проблеми постійно загострюються внаслідок непослідовності економічної реформи, вимагають подальшого вивчення, а отже й залишаються актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах розробки науково-дослідної теми кафедри фінансів і кредиту Львівської комерційної академії (Договір № 5 від 01.01.2000 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є комплексне узагальнення і практичний аналіз організаційно-правових засад функціонування фіскально-економічних систем в економіках перехідного типу, структуризація та оптимізація вітчизняної системи оподаткування відповідно до потреб ринкової системи господарювання.
Відповідності до поставленої мети визначено завдання дослідження:
·
теоретично узагальнити місце і роль фіскально-економічної системи у структурі фінансових важелів, визначити соціально-економічну сутність податків, їх функції, принципи організації та функціонування в перехідних економічних умовах;
·
з’ясувати основні елементи системи оподаткування, проблеми їх співвідношення та практичного застосування;
·
періодизувати процес еволюції фіскально-економічних систем в економіках перехідного типу і провести їх ретроспективний аналіз;
·
окреслити теоретичні засади та узагальнити практичний досвід використання і побудови окремих форм оподаткування – податків на споживання, податків на доходи, майнових і ресурсних платежів і на основі цього обгрунтувати шляхи вдосконалення механізму їх справляння;
·
охарактеризувати методологічні принципи проведення фіскальних реформ у контексті світового досвіду;
·
визначити критерії подальшої оптимізації податкової системи України як складової частини концепції державного регулювання економіки.
Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять методи загальної теорії наукового пізнання, системний аналіз, логічні, статистичні й експертні методи дослідження, графічне зображення даних, аналітичні обчислення показників.
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад функціонування податків як носіїв фіскальних відносин в умовах перехідної економіки. Об’єктом дослідження є фіскально-економічна система ринкового типу.
Інформаційна база досліджень. У процесі досліджень використано законодавчі та нормативні документи вищих органів державної влади й управління, підзаконні документи Державної податкової адміністрації України, розробки державних і зарубіжних учених у галузі фінансової науки, статистичні збірники Державного комітету статистики України, оперативну звітність Державного казначейства України, матеріали всесвітньої інформаційної мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що автор обгрунтував низку теоретичних висновків і практичних пропозицій щодо удосконалення механізму функціонування фіскально-економічної системи перехідного типу та комплексу критеріїв оптимізації її структури відповідно до потреб господарського механізму ринкової економіки.
У дисертації:
·
дістало подальший розвиток комплексне дослідження соціально-економічної суті й функцій податків у системі фінансових важелів у країні з перехідною економікою з позицій раціоналізації податкової структури суспільства;
·
типологізовано функціональні елементи фіскально-економічної системи з огляду структуризації системи оподаткування відповідно до потреб економічного зростання суспільства;
·
визначено основні напрями вдосконалення механізму справляння податків на споживання як ціноутворювальних факторів, важелів регулювання рентабельності суб'єктів підприємництва та кількісних параметрів споживання товарів і послуг.
·
запропоновано шляхи активізації ролі прямих податків як стимулювальних носіїв розвитку підприємницької діяльності;
·
обгрунтовано доцільність запровадження у вітчизняну фіскальну практику податку на нерухоме майно громадян із встановленням оптимального неоподаткованого мінімуму при одночасному зниженні рівня прибуткового оподаткування;
·
розроблено критерії ефективної фіскально-економічної політики як важеля регулювання економічного розвитку з позицій раціонального поєднання стабільності юридичних норм податкового законодавства та гнучкості податкової тактики.
Теоретичне значення отриманих результатів. Теоретична цінність дослідження полягає в поглибленні знань з питань використання фіскально-економічної системи як важливого засобу формування доходів бюджету в тісному поєднанні з її регуляторними властивостями. Розроблені теоретичні положення й підходи можуть бути використані при формуванні адекватних перехідним умовам основ фіскально-економічної політики.
Практична цінність. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вироблено конкретні рекомендації щодо вдосконалення механізмів справляння податків на споживання, прямих податків, майнових і ресурсних платежів; запропоновано практичні заходи реорганізації податкового менеджменту з огляду на структуризацію фіскально-економічної системи відповідно до реалій ринкової економічної системи.
Пропозиції автора використані Державною податковою адміністрацією у Львівській області (довідка за № 3925 від 16 травня 2002 р.), а також частково втілені у процес викладання ряду навчальних курсів (довідка за № 442/01-108 від 14 травня 2002 р.).
Деякі положення дисертаційної роботи були використані в розробці методики оцінки ефективності функціонування економічних систем, а також у процесі формування регіональних програм економічного розвитку.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. 3 наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Львівської комерційної академії (1999, 2000, 2001 рр.), на наукових конференціях “Перехідні економічні системи” (2000, 2001 рр.), на другій міжнародній економетричній конференції “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика” (Львів, 2001 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження підготовлено і опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 4,0 д. а., в тому числі одноосібно 3,0 д. а., з них 6 праць у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація містить у собі три розділи, до складу яких входять 9 параграфів, вступ, висновки і список літератури. Загальний обсяг дисертації 190 аркушів машинописного тексту (в комп’ютерному варіанті) (без списку використаної літератури). Бібліографія складає 125 найменувань.
ІІ. Основний зміст дисертації
Перший розділ “Теоретико-методологічні основи дослідження проблем регулювання фіскальних систем” присвячений висвітленню найбільш загальніших підходів фіскальної науки до визначення економічної й соціальної природи податків, їх функцій і принципів організації; характеристиці елементів оподаткування; ретроспективному аналізу розвитку фіскально-економічних систем в економіці перехідного типу.
Економічна реформа в Україні, головна мета якої полягає в побудові соціально орієнтованої економіки ринкового типу, передбачає цілий комплекс взаємообумовлених заходів, а саме: використання різноманітних форм власності, широкий розвиток товарно-грошових відносин, формування ринкового середовища, активне застосування фінансово-кредитних важелів як засобів підвищення ефективності економіки. Однією з найбільш суттєвих та, водночас, складних проблем у процесі реформи є оптимізація окремих форм оподаткування відповідно до потреб ринкового середовища.
Фіскально-економічна система є багатогранним явищем, яке має як об’єктивний так і суб’єктивний початок. Перший - грунтується на певних наукових засадах, які характеризують внутрішню сутність і суспільне призначення податків. Другий - визначається тим, що фіскальна політика розробляється й реалізується певними державними структурами. Водночас проведене дослідження дає підстави для висновку, що податкова система є невід’ємним атрибутом кожної держави. Природно, система оподаткування кожної держави має свої специфічні особливості. Разом із тим для кожної фіскально-економічної системи властивий постійний пошук збільшення реальних джерел державних доходів і побудова податкової структури на загальноприйнятих принципах економічної теорії – рівності, соціальної справедливості, економічної ефективності.
Першопричиною виникнення податків стала поява держави, якій для виконання своїх функцій потрібні значні фінансові ресурси. Обгрунтовано висновок, що саме політичним устроєм суспільства, природою і функціями держави визначається суть фіскального інструментарію, його місце та роль у системі перерозподільчих відносин. Справляючи активний вплив на процес матеріального виробництва, податки виступають основним фінансовим гарантом економічного та соціального розвитку країни, а їх суспільна ціна вимірюється втратою частини особистого добробуту конкретними платниками із переміщенням цієї частини через бюджет до всього населення держави.
Суспільне призначення носіїв фіскальних відносин виражається в єдності функцій, які вони виконують. З огляду на фіскальну функцію, податки мають відповідати вимогам стабільності, постійності надходжень до бюджету, рівномірності розподілу податкового тягаря за територіальною ознакою; з огляду на регулятивну – враховувати фактори фіскальної достатності, економічної ефективності, соціальної справедливості; з огляду на контрольну – забезпечувати іманентні можливості податків для проведення державного податкового контролю. Враховуючи об’єктивність функцій податків, сформульовано вихідні засади побудови фіскально-економічної системи ринкового типу: рівномірність розподілу податкового тягаря, нейтральність податків, рівність і соціальна справедливість, структуризація податкової системи відповідно до потреб економічного зростання; простота й доступність податкового законодавства, зведення до мінімуму витрат із адміністрування податків.
У дисертації проведено ґрунтовне дослідження елементів системи оподаткування: об’єкта податку, суб’єкта, платника, носія податку; джерела сплати податку; масштабу виміру об’єкта оподаткування; податкової ставки; податкових пільг; податкової квоти. Проведено уточнення визначення вказаних понять відповідно до вимог перехідної економіки. Зокрема, запропоновано нове визначення “об’єкт оподаткування” як доходу або його частина, вартості низки товарів, майно платників податків і окремі види їх діяльності, додана вартість, інші об’єкти, встановлені податковим законодавством з огляду на специфіку національно-господарського механізму. Внесено пропозицію систему пільг реалізувати в трьох напрямах – виключення окремих сум із бази оподаткування; надання податкових знижок; використання різних форм податкового кредиту.
Проведена в Україні зміна окремих форм оподаткування дещо наблизила систему оподаткування до тієї, що має місце в економічно розвинутих країнах, яким притаманні як кейнсіанські, так і неоконсервативні важелі фіскального впливу на розвиток економіки. Водночас проведена реформа не змінила пропорцій розподілу валового внутрішнього продукту (ВВП), властивих для адміністративної економіки. Високий рівень оподаткування є закономірним явищем і за чинної системи оподаткування змінити його досить важко без перегляду пропорцій розподілу ВВП в напрямі збільшення у його структурі особистих доходів працюючого населення.
У другому розділі “Структуризація фіскально-економічних систем за формами оподаткування та методами регулювання” узагальнюються теоретичні засади становлення та функціонування непрямих, прямих і майнових податків, окреслюються їх різновиди, аналізується порядок нарахування та сплати окремих податків – податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору, податку на прибуток підприємств, податків на майно та капітал, обґрунтовуються можливі напрями перетворення наявних платежів у ефективне знаряддя економічної політики.
В сучасних умовах господарювання зростає роль непрямих податків, найдосконалішою формою яких є ПДВ, що за податковою ознакою є непрямим, а за способом сплати – опосередкованим. Аналіз чинного податкового законодавства з ПДВ засвідчив істотні його недоліки. По-перше, в базу для нарахування податкового зобов’язання включаються інші непрямі податки (акцизний збір і мито), що породжує подвійне оподаткування. По-друге, в структуру бази нарахування податку включаються витрати минулої праці (амортизація), які суттєво збільшують оподатковуваний оборот. По-третє, період настання податкового зобов’язання визначаються за першою з подій: або за фактом надходження податків на рахунок, або за фактом відвантаження товарів, що суперечить чинним Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку. Аналогічною є ситуація й при визначенні права на податковий кредит. По-четверте, з ПДВ діє широка система пільг, які можна систематизувати в три групи: “операції, що не є об’єктом оподаткування”, “операції, що звільнені від оподаткування”, “операції, що оподатковуються за нульовою ставкою”. Широкий діапазон пільг значною мірою зумовлює цінові диспропорції, приводить до необґрунтованого ухилення від оподаткування. Тому законодавче врегулювання окреслених проблем є важливим завданням фіскальної практики.
Актуальною є також проблема податкових ставок і з ПДВ. Це питання розглядається у двох аспектах: перший - пов’язаний із розміром ставки, другий - визначається кількістю застосовуваних ставок. Внаслідок проведеного дослідження робиться узагальнення, що в сучасних умовах господарювання найдоцільніше застосовувати пропорційне оподаткування доданої вартості, оскільки диференційована система ставок ще більше ускладнить механізм справляння ПДВ. Перехід до диференційованих ставок можливо здійснювати лише в умовах економічної стабілізації, керуючись такими принципами: товари першої необхідності – знижена ставка; товари розкоші – підвищена ставка; інші товари – стандартна ставка. Такий підхід до вирішення поставленої проблеми істотно послабить регресивність універсального акцизу та його кумулятивний ефект щодо малозабезпечених верств населення.
У вітчизняній фіскальній практиці також застосовуються специфічні акцизи на високорентабельні й монопольні товари. Мета впровадження таких акцизів – врегулювання споживання високорентабельних і монопольних товарів, додатковий фіскальний прес на заможні верстви населення. Погоджуючись загалом із законодавчо закріпленими принципами справляння акцизного збору, обґрунтовується висновок, що з метою подальшого їх удосконалення потрібні виважені загальнодержавні заходи протекціоністського характеру в галузі оподаткування монопольних і високорентабельних товарів.
У дисертації докладно розглянуто механізм оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб. Система прямого оподаткування на відміну від непрямих податків, більшою мірою виконує регулятивне призначення носіїв фіскальних відносин. На підставі проведеного аналізу фіскального зарубіжного досвіду зроблено узагальнення, що податки дохідно-прибуткової групи діють на ринку як макроекономічні стабілізатори та мікроекономічні регулятори. Вони – головні важелі втручання держави в господарську систему, діючі як “відбудовані механізми гнучкості”.
Аналіз динаміки структури розподілу прибутку засвідчив, що частка податку на прибуток у структурі розподіленого прибутку за 1998-2001 рр. мала тенденцію до зменшення. Це свідчить про послаблення фіскального тягаря в галузі прибуткового оподаткування підприємств. Разом із тим відносне зменшення надходжень від податку на прибуток до бюджету негативно позначається на виконанні макроекономічних фінансових показників. Більше того, як показали дослідження, на сьогодні немає прямої залежності між сумами сплаченого податку та ефективністю господарювання й зростанням грошових нагромаджень підприємств (табл. 1). Для прикладу, частина прибутку, перерахованого до бюджету у вигляді податків підприємствами агро-промислового комплексу (АПК), становила всього 12,5% і була найнижчою серед усіх галузей економіки. Проте спад сільськогосподарського виробництва був найвищим. Це чергове підтвердження недостатньої практичної реалізації економічної функції прибуткового оподаткування.
Причинами зниження ефективності податку на прибуток, на наш погляд, є насамперед організаційно-правові аспекти його справляння в Україні. Останні торкаються визначення величини оподатковуваного прибутку, податкових ставок і пільг.
Існування різних показників прибутку як об’єкта оподаткування, і як фінансового результату, який визначається на основі бухгалтерського обліку, вимагає вироблення єдиного функціонального підходу щодо формування грошових нагромаджень. З огляду на це, запропоновано прибуток до оподаткування прирівняти до прибутку від звичайної діяльності, що визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку – 3 “Звіт про фінансові результати”, 15 “Дохід”, 16 “Витрати”. Крім того, дату виникнення валового доходу потрібно чітко встановити за фактом передачі права власності.
Таблиця 1
Структура використання прибутку за галузями економіки
станом на 01.01.2001 р.1
відсотки |
Використання прибутку
всього | платежі до бюджету | відраху-
вання на ре-
зервний
(страхо-
вий) фонд | на
збіль-
шення резерв-
ного фонду | на вироб- ничий розви-
ток | на соціаль-
ний роз-
виток | на заохочу-
вання |
інші цілі
Всього
В тому числі:
Промисловість
Сільське господарство
Транспорт
Зв’язок
Будівництво
Торгівля та громадське харчування
Постачання та збут
Заготівлі
Житлово-кому-
нальне госпо-
дарство
Побутове об-
слуговування населення
Наука та науко-
ве обслугову-
вання | 100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0
100,0 | 21,5
20,9
12,5
25,9
23,4
23,4
17,6
15,2
19,0
23,1
23,5
14,1 | 1,0
1,1
3,5
0,6
0,1
0,7
0,9
0,9
0,7
0,3
0,9
2,3 | 0,1
0.0
0,4
0,1
0,0
0,1
0,2
0,1
0,0
0,1
0,2
0,2 | 23,5
22,7
9,9
28,7
49,7
15,3
19,8
17,2
14,4
11,5
18,4
25,7 | 10,3
12,3
16,1
9,1
3,6
10,8
2,6
5,8
8,4
7,7
6,4
18,1 | 5,0
4,4
4,3
5,8
6,3
8,0
28
6,9
9,3
10,8
7,1
16,0 | 38,6
38,6
53,3
29,8
16,9
41,7
56,1
53,9
48,2
46,4
43,6
23,6
1Примітка.Складено за даними: Фінанси України за 2001 р. – К.: Державний комітет статистики України, 2002. – С. 52-55.
Узагальнення досвіду проведення податкової реформи у 80-ті рр. в економічно розвинених країнах дали підстави стверджувати, що розмір ставки податку на прибуток повинен встановлюватися відповідно до загального економічного стану в країні, фінансової політики, потреб розвитку суспільного виробництва. Враховуючи ці фактори, а також особливості сучасного стану національної економіки, робиться висновок, що пропорційне оподаткування прибутку є найоптимальнішим для перехідної економіки, оскільки не справляє деструктивної дії на процес нагромадження капіталу. Однак, в умовах економічної стабільності, доцільно перейти на прогресивне оподаткування доходів на основі рівнонапруженості, справедливості, нейтральності.
Регулятивна функція податку на прибуток найповніше реалізується через систему пільг. Ефективність останніх значною мірою залежить від правового та економічного механізму їх застосування. В роботі підкреслюється, що широкий діапазон пільг із податку на прибуток не враховує певною мірою господарські інтереси суб’єктів господарювання. Зокрема, це стосується тих платників, що впроваджують у виробництво новітні технології, проводять реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення активної частини основних фондів. Виходячи з необхідності стимулювання таких заходів і піднесення на цій основі виробництва, пропонується запровадити на зразок західних країн інвестиційні знижки, податкові кредити на впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, ширше використовувати прискорену амортизацію як різновид податкових пільг.
Одним із важливих кроків раціоналізації фіскально-економічної системи ринкового типу може стати активізація податків на майно і капітал. Податки на нерухоме майно громадян (при встановленні оптимального неоподатковуваного мінімуму) та на майно підприємств поряд із фіскальною функцією мають широкий спектр регулятивних властивостей. В умовах встановлення ринкових відносин саме майнові податки можуть вирішити низку соціально-економічних проблем. А саме: збільшення обсягу бюджетних надходжень, підвищення ефективності використання необоротних активів, переливання коштів із сфери дискулятивного посередництва у виробничу (завдяки диференціації податкових ставок за регресивною шкалою), призупинення процесу номенклатурної приватизації, оскільки використання майна стане платним. Робиться висновок, що і майнові, і прибуткові податки мають стати основою фіскально-економічної системи ринкового типу, обмежувати пряме державне втручання в економічні процеси, підвищувати зацікавленість суб’єктів господарювання у розширенні обсягів підприємницької діяльності.
У третьому розділі “Проблеми ефективності регулювання фіскально-економічних систем в перехідних економіках” висвітлено теоретико-практичні засади становлення податкової системи в Україні, окреслено вплив фіскальних важелів на соціально-економічну сферу країни, визначено шляхи подальшої оптимізації системи оподаткування відповідно до потреб ринкового середовища.
Насамперед підкреслено, що у світі немає країн з тотожними фіскально-економічними системами, однак існують певні загальноприйняті засади, що визначають підхід держави щодо формування та функціонування фіскальної політики. В основі створення податкової системи лежать такі загальновизнані засади: системність, визначення вихідної бази цієї системи, формування правової основи і вихідних принципів. Перший принцип передбачає використання податків як взаємопов’язаних, органічно доповнюючих один із одного компонентів, які не заходять у суперечність один з одним і з системою вцілому. Системний підхід проявляється у певній реалізації функцій податків: з позицій фіскальної - фіскально-економічна система повинна забезпечувати стабільний, гарантований рівень бюджетних надходжень; із позицій регулятивної – охоплювати всі інструменти впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.
З позицій побудови фіскальної системи її визначальною базою є обсяг бюджетних асигнувань, оскільки в основі організації фінансової діяльності держави податки є вторинними відносно видатків. Разом із тим, з огляду на бюджетний процес пріоритетне значення повинно надаватися податкам, запобігаючи тим самим дефіцитному фінансуванню та інфляційним процесам.
Правову основу системи доходів бюджету становлять відносини власності, оскільки, по-перше, права держави на доходи прямо залежать від форм власності на засоби виробництва; по-друге, форма власності відображається на формуванні доходів відповідних юридичних та фізичних осіб, зокрема під час вибору об’єкта оподаткування та джерела його оплати. До вихідних принципів функціонування національної фіскальної системи, як показало дослідження, доцільно віднести:
·
формування доходів бюджету лише в процесі перерозподілу створеного в суспільстві ВВП;
·
встановлення рівноцінних прав і зобов’язань перед бюджетом для підприємств і організацій усіх форм власності та господарювання;
·
застосування фінансових важелів з метою встановлення оптимального співвідношення між доходами власників підприємств та їх працівниками, між коштами, що йдуть на нагромадження, та коштами, що спрямовуються на споживання.
У роботі проаналізовано механізм розподілу ВВП за різних економічних систем (рис 1, рис 2).
На підставі цього зроблено висновок, що схема розподілу національного доходу в Україні загалом набула ринкових рис, однак, не змінилися пропорції розподілу, закладені планово-директивною економікою. Доцільно змінити співвідношення між грошовими нагромадженнями підприємств і фондом оплати праці на користь останнього, зробивши тим самим основним платником податків населення. Це створить відповідні передмови для структурних змін основ податкової політики.
Значне місце в дисертації відведено аналізу впливу фіскально-економічних систем на розвиток економіки перехідного типу. Як свідчать дані табл. 2, в структурі податкових надходжень переважають непрямі податки. Це приводить до зниження рівня ефективності фінансової системи, послаблення її
регулятивної дії. Встановлено, що найактуальнішими причинами такої ситуації
стали: висока тінізація економіки, зростання масштабів ухиляння від оподаткування, зниження офіційного ВВП на душу населення (рис. 3).
Проведене дослідження методологічних процесів здійснення податкової реформи дало підстави визначити шляхи оптимізації фіскально-економічної системи України. Головними серед них, на наш погляд, є: послаблення податкового тягаря шляхом зниження податкових ставок і розширення на цій основі бази оподаткування; врахування світового досвіду в галузі проведення податкових реформ, використання кейнсіанських і неоконсервативних рецептів із надання примату особливостям організації податкового менеджменту в Україні; удосконалення податкового законодавства в напрямі оптимального поєднання принципів його стабілізації та гнучкості: змінення
Таблиця 2
Податкові доходи державного бюджету 11 Складено за даними Міністерства фінансів України, державного комітету статистики України.
Види податкових надходжень | На
1.01.1997 | На
1.01.1998 | На
1.01.1999 | На
1.01.2000 | На
1.01.2001
Податки на доходи, прибуток | 42,7 | 43,4 | 42,4 | 42,9 | 45,0
Прибутковий податок з грома-
дян | 15,2 | 15,7 | 16,3 | 17,6 | 20,3
Податок на прибуток підпри-
ємств | 32,4 | 27,6 | 27,0 | 25,2 | 24,6
Збори за використання при-
родних ресурсів | 6,5 | 7,1 | 6,8 | 5,9 | 6,4
Внутрішні податки на товари та послуги | 40,7 | 45,2 | 42,3 | 42,8 | 39,1
податок на додану вартість | 36,8 | 39,3 | 34,1 | 33,5 | 30,1
акцизний збір | 3,8 | 5,7 | 5,9 | 7,1 | 7,1
інші | 0,2 | 0.5 | 2,3 | 2,3 | 1,8
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції | 2,6 | 3,4 | 4,4 | 4,9 | 4,9
Інші податки | 2,4 | 0.8 | 3,2 | 3,5 | 4,6
Всього податкових надход-
жень | 100,0 | 100,0 | 100.0 | 100,0 | 100,0
1 Складено за даними Міністерства фінансів України, державного комітету статистики України.
форм фінансових відносин, лібералізація податкового процесу з метою подальшого обмеження та зменшення кількості форм і способів ухилення від оподаткування; вирівнювання фіскального тягаря; проведення інституційних, структурних, правових реформ щодо обмеження “тінізації” доходів суб’єктів підприємництва.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено узагальнення теоретичних і методологічних засад становлення та функціонування фіскально-економічної системи в перехідній економіці. Автором проведено типологізацію функціональних елементів податкової системи, запропоновано шляхи удосконалення окремих форм оподаткування, окреслено критерії оптимізації системи оподаткування в Україні на найближчу перспективу. На підставі проведених досліджень зроблено такі висновки:
1.
Фіскально-економічна система є багатогранним суспільним явищем, яке має об’єктивну і суб’єктивну сутність. Перша - характеризує внутрішній зміст і суспільне призначення носіїв фіскальних відносин, друга – суб’єктивізм держави в процесі розробки податкових законів. В основі побудови фіскально-економічної системи мають лежати такі об’єктивні передумови: рівномірність розподілу фіскального тягаря; нейтральність податків, рівність і соціальна справедливість; структуризація податкової системи відповідно до потреб економічного зростання суспільства; простота й доступність норм податкового законодавства; мінімізація витрат із адміністрування податків.
2.
Елементами системи оподаткування є: об’єкт оподаткування; суб’єкт, платник, носій податку; масштаб вимірювання об’єкта податку; джерело сплати; податкова ставка; податкові пільги; податкова квота. З метою уточнення сутності та окремих елементів доцільно: по-перше, законодавчо закріпити таке визначення об’єкта податку – доходи або їх частина, вартість низки товарів, майно платників податків та окремі види їх діяльності, додана вартість, інші об’єкти, визначені чинним законодавством; по-друге, з метою чіткого розмежування об’єкта і джерела оплати податку уточнити визначення термінів “валовий” і “чистий” з позицій Положень (стандартів) бухгалтерського обліку; по-третє, акцентувати механізм деталізації податкових пільг в трьох напрямах: виключення окремих сум із бази оподаткування, надання податкових знижок, широке використання різноманітних форм податкового кредиту.
3.
Податкову структуру залежно від об’єкта оподаткування можна систематизувати за трьома формами: податки на споживання, податки на доходи, податки на майно.
Враховуючи світовий досвід і практичні аспекти використання
ПДВ в Україні, доцільно вжити таких заходів для подальшого
удосконалення механізму справляння податку: вилучення із бази
оподаткування елементів, що мають характер витрат минулої праці;
недопущення подвійного оподаткування окремих операцій іншими
непрямими податками; визначення періоду настання податкового
зобов’язання з ПДВ лише за фактом відвантаження товарів, а права
на податковий кредит – за моментом отримання податкової накладної;
оптимізація системи пільг з метою ліквідації цінових диспропорцій;
лібералізація механізму відшкодування дебетового сальдо з ПДВ,
виходячи з інтересів ефективності господарювання.
4.
Прибуткове оподаткування в Україні не відіграє належної регулятивної функції. Для оптимізації прибуткових податків як фінансових важелів необхідно: прибуток, як об’єкт оподаткування, визначати згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: 3 “Звіт про фінансові результати”, 15 “Дохід”, 16 “Витрати”; дату виникнення валового доходу визначати за фактом передачі права власності на товари (роботи, послуги); ширше застосовувати податкові пільги у формі податкових кредитів, інвестиційних знижок, прискореної амортизації, що стимулюватиме підприємницьку діяльність і в майбутньому приведе до збільшення бази оподаткування; створювати передумови для поетапного переходу на програмне оподаткування прибутку підприємств.
5.
В умовах становлення ринкових відносин істотно зростає роль податків на майно і капітал. На нашу думку, введення майнового оподаткування сприятиме вирішенню таких проблем: збільшиться наповнюваність бюджету, підвищиться ефективність використання підприємствами необоротних активів, призупиниться процес номенклатурної приватизації, капітал із сфери посередництва поступово переміщуватиметься у сферу виробництва.
6.
Шляхами подальшої оптимізації фіскально-економічної системи ринкового типу можна виділити такі: послаблення податкового тягаря через зниження ставок податків і розширення на основі цього бази оподаткування; оптимальне поєднання кейнсіанських і неоконсервативних рецептів із урахуванням специфіки вітчизняного фінансово-господарського механізму; раціональне співвідношення принципів стабільності та гнучкості під час розробки та впровадження податкових законів; комплексна фінансова реформа, спрямована на вирівнювання фіскального тягаря, проведення інституційних, структурних, правових реформ щодо обмеження “тінізації” економіки і зниження обсягів ухилення від оподаткування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У фахових виданнях:
1.
Самура Ю. О. Фіскальні економічні системи: про конвергенцію кейнсіанської і неокласичної концепцій // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 8. – Львів: ЛКА, 2001. – С. 256-260.
2.
Самура Ю. О. Податки на споживання як елемент фіскально-економічної системи // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону. Вип. 31. - Львів: ІРД НАН України, 2001. – С. 491-495 .
3.
Самура Ю. О. Фіскальні економічні системи: маржиналістська концепція // Еколого-економічні проблеми розвитку лісового комплексу. Науковий вісник. Вип. 11.3. – Львів: УДЛУ, 2001. – С. 173-176.
4.
Самура Ю. О. Оптимізація об’єктів майнового оподаткування в умовах ринкових реформ // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 9. – Львів: ЛКА, 2001. – 239-244.
5.
Ковтун О. І., Хомяк О. В., Самура Ю. О. Органіаційно-економічні аспекти реформування національної економіки // Торгівля, комерція, підприємництво. Збірник наукових праць. Вип. 3. – Львів: Коопосвіта, 2000. – С. 32-36. Особистий внесок автора – розглянуто організаційно-економічні аспекти реформування податкової системи.
6.
Мних Є. В., Венгерович Н. Р., Самура Ю. О. Можливості банківських установ у стимулюванні підприємництва в Україні // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 6. – Львів: Коопосвіта, 1999. – С. 116-121. Особистий внесок автора – вказано на вплив банківських установ на рух грошей в економіці, підкреслена роль податкової системи у стимулюванні підприємництва в Україні.
В інших виданнях:
7.
Ткаченко Т. В., Башнянин Г. І., Самура Ю. О. Про дві системи макроекономічної теорії // Перехідні економічні системи. Вип. 3. – Львів: Коопосвіта, 2000. – С. 5-6. Особистий внесок автора – виділена податкова система в структурі національної економіки.
8.
Афіногенова Ю. В., Башнянин Г. І., Самура Ю. О. Поняття і схема кругообороту національного виробництва // Перехідні економічні системи. Вип. 3. – Львів: Коопосвіта, 2000. – С. 24-26. Особистий внесок автора – розкрита роль податкової системи у функціонуванні національного виробництва.
9.
Гришко І. Р., Башнянин Г. І., Самура Ю. О. Вимір обсягів ВНП за доходами виробників // Перехідні економічні системи. Вип. 3. – Львів: Коопосвіта, 2000. – С. 56-57. Особистий внесок автора – розкрита роль податкового фактора у вимірюванні обсягів валового внутрішнього продукту.
10.
Хлиста Л. Г., Башнянин Г. І., Самура Ю. О. Вимір обсягів валового внутрішнього продукту (ВНП) за витратами споживачів // Перехідні економічні системи. Вип. 3. – Львів: Коопосвіта, 2000. – С. 57-58. Особистий внесок автора – вказано на роль податків у визначенні обсягів валового внутрішнього продукту.
11.
Дендюк В. Є., Башнянин Г. І., Самура Ю. О. Про основні форми безробіття // Перехідні економічні системи. Вип. 3. – Львів: Коопосвіта, 2000. – С. 258-259. Особистий внесок автора – розкрита роль податкової системи як фактора підвищення рівня зайнятості робочої сили.
Анотація
Самура Ю. О. Регулювання фіскальних систем в економіках перехідного типу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування та регулювання економікою. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.
Висвітлюються методологічні засади функціонування фіскально-економічних систем та їх роль в регулюванні розвитку економіки перехідного типу. Характеризуються основні форми оподаткування, розкриваються механізми податкової форми одержавлення національного прибутку. Проводиться оцінка ефективності функціонування фіскально-економічної системи в перехідних умовах. Визначаються шляхи оптимізації податкової системи в умовах ринкового середовища.
Ключові слова: фіскальні системи, фіскальне регулювання, податкова політика, податки.
Аннотация
Самура Ю. О. Регулирование фискальных систем а экономиках переходного типа.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03. – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2002.
Освещаются общие подходы фискальной науки к определению экономической и социальной природы налогов, их функций и принципов организации. Характеризуются элементы системы налогообложения: плательщики, объекты, носители налогов, налоговые льготы, ставки, квоты, источника оплаты налогов и сборов. Проводится ретроспективный анализ становления и функционирования фискально-экономической системы в экономике переходного типа.
Очерчиваются основные формы огосударствления ВВП через систему налогообложения: налогообложение потребления, доходов, имущества и капитала.
Определяются теоретические основы становления и функционирования налога на добавленную стоимость, акцизного сбора, налога на доход предприятий, подоходного налога с граждан, имущественных и ресурсных платежей; характеризуется действующий механизм их начисления и оплаты; указываются пути дальнейшего совершенствования очерченных выше налогов и сборов соответственно потребностям рыночной экономики.
Рассматриваются формы и масштабы налогового регулирования экономики. Обосновываются направления оптимизации действующих налогов и платежей с целью их преобразования в эффективные рычаги социально-экономической политики страны.
Освещаются основные принципы становления фискально-экономической системы в переходных экономических условиях. Дается детальная характеристика экономико-правовых основ построения системы налогообложения, принципов реализации фискальной политики в условиях рыночной среды.
Анализируется влияние фискально-экономической системы на развитие экономики переходного типа. Устанавливаются основные причины налогового разрыва между реальными и номинальными бюджетными поступлениями.
Указываются направления оптимизации фискально-экономической системы в контексте проведения институционных, структурных, правовых реформ.
Ключевые слова: фискальные системы, фискальное регулирование, налоговая политика, налоги.
Annotation
Samura Ju. O. Fiscal systems regulation in transition economies.
Dissertation for a candidate of economic sciences degree in speciality 08.02.03 – Organisation of management, planning and regulation of economies.
The dissertation traces methodological tools of fiscal-and-economic systems functioning and their role in regulating transition economy development. In thі s work the author characterises the main taxation forms and researches the tools of state taxation of national income.
The research evaluates the effectiveness of fiscal-and-economic activities in transition period. The ways of tax system optimising in the market environment are defined in the work.
Rey words: fiscal systems, fiscal regulation, tax policy, taxes.
Підписано до друку 10.08.2002.
Папір друк. № 1. Спосіб друку – офсет.
Формат 60х84/16. Умовн. друк. арк. 1,0.
Тираж 120 прим.
Замовл. № 644/1
Друк ВКП фірма “ВМС”
М.Львів, просп. Свободи, 12
тел./факс (0322) 95-05-67, 72-19-64
