Дніпропетровський державний університет

Брильов Сергій Іванович

УДК 331.25:519.86

Моделювання управління системою

пенсійного забезпечення у регіоні

(на прикладі Запорізької області)

08.03.02 - Економіко-математичне моделювання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Запорізького державного університету.

Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, професор Перепелиця Віталій Опанасович, завідувач кафедрою економічної кібернетики Запорізького державного університету.

Офіційні опоненти:

Доктор економічних наук, професор Ковальчук Костянтин Федорович, декан економічного факультету Державної металургійної академії, м.Дніпропетровськ.

Кандидат економічних наук, професор Білий Евген Лук’янович, завідувач кафедрою фінансів та кредиту Запорізького державного універсистету.

Провідна установа: Харківський державний університет. Кафедра економічної кібернетики.

Захист відбудеться “22” грудня 1998 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованної вченої ради Д.08.051.03 при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 320050, м.Дніпропетровськ-44, проспект Карла Маркса 35, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету.

Автореферат розісланий “14”листопада 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованної вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З виходом на пенсiю людина звичайно втрачає поточнi джерела прибутку i розраховує на державну систему пенсiйного забезпечення. Пенсiонери складають значну частину населення суспiльства.

За даними щорiчника Мiнiстерства статистики “Україна в цифрах. 1995”, загальна чисельнiсть населення України станом на 01.01.96 складала 51’300’000 чоловiк, з яких у вiцi, старшому за працездатний - 11’522’000, що становить 22.4%.

Держава не може не звертати уваги на таку чисельну категорiю населення. Уряд гарантує cоцiальну захищенiсть пенсiонерiв шляхом виплати пенсiй, а також регулярного перегляду їх розмiрiв у зв’язку iз збiльшенням вартостi мiнiмального споживчого кошика.

Пенсійне забезпечення є частиною соціального захисту населення. Система пенсійного забезпечення призначена для забезпечення непрацездатних громадян грошовими засобами за рахунок суспільних фондів споживання. Тому що вона відповідає вимогам суспільних фондів. Частина грошових коштів, що виробляють люди, використовується на виплату заробітної плати – видається за працю. Частина грошових коштів, яка отримана у вигляді податків розподіляється через суспільні фонди у формі пенсій та допомог – видається за потребами. У пенсійному забезпеченні розподілення грошових коштів не пов’язане з розподіленням за працею.

Рiвень i якiсть пенсiйного забезпечення - важлива складова економiчного та соцiального становища населення України. Необхідно забезпечити таке функціонування системи пенсійного забезпечення, щоб повністю виключити затримки виплат пенсій у будь-яких випадках, однак випадковий характер кількості претендуючих на пенсію громадян, різноманітність видів та конкретних сум пенсій призводить до того, що періодично виникають збої по строкам та сумам виплат пенсій.

Такі збої можуть викликатися і несвоєчасним та нераціональним управлінням та організацією служб пенсійного забезпечення. Це викликано тим, що територіальна структура підрозділів пенсійного забезпечення і кількість працівників цих підрозділів, а також методи, які використовуються ними та засоби призначення та виплати пенсій, реєстрації прибуття та вибування пенсійних справ не узгоджені з вимогами виконання встановлених строків пенсійних розрахунків чи реєстрації пенсіонерів.

Вибір теми дисертації являється особливо актуальним у даний час. Практично відсутні наукові розробки у даній області. У зв’язку з економічною кризою постає питання одержання своечасної інформації стосовно сум необхідних грошових коштів, кількості пенсіонерів за категоріями для своєчасної виплати пенсій та оптимізації кількості працівників органів соціального захисту.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри економічної кібернетики Запорізького державного університету.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є побудова економіко-математичної моделі діяльності системи пенсійного забезпечення на прикладі Запорізької області.

В зв’язку з цим необхідна методика, яка дозволяла би оцінювати можливу кількість пенсіонерів, що знаходяться на обслуговуванні у кожному управлінні соціального захисту і потрібні суми виплат за всіма категоріями громадян, видами пенсій та обсягами трудових і технічних затрат на виконання пенсійних операцій.

Враховуючи те, що при цьому початкові параметри пенсійних розрахунків являються випадковими, методи розрахунку повинні бути відповідними, що передумовлює використання методів статистичного моделювання у формі взаємодії потоку випадкових заявок на обслуговування і функціонування визначеної кількості пунктів обслуговування цих заявок. Таке моделювання належить до класу систем масового обслуговування. При цьому специфіка пенсійних операцій та параметрів вимагає спеціального формулювання та опису конкретних моделей цього класу.

Цій меті і присвячена дисертація. Вона вирішує наступні задачі:

формалізацію функцій пенсійного обслуговування у формі стохастичної системи пенсійного обслуговування довільної форми;

розрахунок параметрів фінансового забезпечення пенсійної системи за видами пенсій для використання їх як прогнозних характеристих для своєчасного забезпечення необхідними потоками цільових трансфертних та комунальних грошових коштів;

розрахунок затрат робочого часу та відповідної кількості працівників місцевих пунктів пенсійного обслуговування для своєчасної адміністративно-структурної перебудови системи пенсійного забезпечення у регіоні;

орієнтуються ці задачі на обласний масштаб і практична апробація їх результатів орієнтована на систему пенсійного забезпечення Запорізької області. При цьому зберігається загальна значущість принципів побудови економіко-математичних моделей пенсійної системи та методів її математичного дослідження для систем районного чи республіканського рівнів.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є економіко-математичні методи і визначення можливостей їх застосування в системі пенсійного забезпечення у регіоні. Об’єктом дослідження є процеси управління системою пенсійного забезпечення у регіоні.

Теоретична і методологічна основа дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження складає наукова спадщина вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі теорії управління, економіко-математичного моделювання, системного аналізу, застосування обчислювальної техніки і нових інформаційних технологій. У дисертаційній роботі використані результати наукових досліджень і передовий досвід у галузі економіки, інформатики, розробки економіко-математичних методів в системах управління.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає у такому:

у розробці економіко-математичних методів формалізованого представлення функціонування системи пенсійного забезпечення, дослідження і аналізу функцій та параметрів цієї системи;

у застосуванні системного підходу до розв’язання задач управління функціонуванням системи пенсійного забезпечення;

вперше побудована модель, яка моделює управління системою пенсійного забезпечення та враховує критерії, які можуть змінюватися за випадковими законами;

на базі розробленої економіко-математичної моделі створені методики прогнозування динаміки економічних показників діяльності системи пенсійного забезпечення і розрахунок кількості обслуговуючого персоналу;

у науково-методичних розробках по використанню кількісних оцінок функціонування системи пенсійного забезпечення, способам застосування кількісних оцінок для оптимізації системи пенсійного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність полягає в автоматизації прийняття рішень у галузі управління системою соціального захисту населення, що забезпечує підвищення ефективності системи у цілому. На базі розробленої моделі може бути створена програмно-аналітична система управління системою соціального захисту населення, що забезпечує найкращий економічний ефект управління при функціонуванні системи у реальних нестабільних економічних умовах.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно:

у дисертації виконана обробка статистичної інформації, проведений аналіз методів економіко-математичного моделювання, вибраний тип системи масового обслуговування, створена методика розрахунку кількості пенсіонерів за категоріями та необхідних сум виплачуваних пенсій, створена класифікація нестач грошових коштів, практично реалізована розробка програмного комплексу на базі створеної методики;

у роботі [1] сформульовані фактори, які впливають на ефективність функціонування системи соціального захисту населення з питань пенсійного забезпечення;

у роботі [2] сформульовані критерії вибору системи обробки інформації при автоматизації обробки даних економічних задач;

у роботі [3] особисто автором досліджені сформовані закони розподілення ймовірності випадкових величин, одержані характеристичні функції комплексних показників розміру пенсій.

у роботі [3] особисто автором досліджені сформовані закони розподілення ймовірності випадкових величин, одержані характеристичні функції комплексних показників розміру пенсій;

у роботі [4] особисто автором розглянуто моделювання управління системою пенсійного забезпечення.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися на наукових семінарах у Запорізькому і Дніпропетровському державних університетах., впроваджені у промислову експлуатацію програмні комплекси, у яких використовуються елементи дисертаційного дослідження, що підтверджено численими актами впровадження у промислову експлуатацію.

Публікації. За темою роботи опубліковано 3 наукових статті, 1 наукове видання.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 7 додатків. Повний обсяг дисертації 156 сторінок, ілюстрації і додатки 107 сторінок, 36 актів впровадження у промислову експлуатацію. Список використаних літературних джерел включає 145 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Поданий аналіз використання обчислювальної техніки у народному господарстві, сформульована мета даної роботи, яка полягає у використанні інформаційних технологій у області пенсійного забезпечення на прикладі Запорізької області.

Перший розділ ”Задачі пенсійного забезпечення та шляхи їх наукового вирішення” присвячений дослідженню предметної області, існуючих законодавчих документів з пенсійного забезпечення, визначені і досліджені задачі функціонування системи соціального захисту населення на прикладі Запорізької області.

Задачі пенсійного забезпечення, пов’язані з нестачею грошових коштів:

балансування між необхідними сумами на виплату пенсій та можливостями системи пенсійного забезпечення. При цьому нестачу грошових коштів можливо розділити на кілька класів:

- пряма (загальна) нестача – нестача загальних сум на виплату всіх видів пенсій;

- структурна нестача – нестача грошових коштів на деякі види пенсій (при різних фондах фінансування);

- фрікційна нестача – нестача грошових коштів за рахунок періодичних випадкових змін у складі пенсіонерів;

- кризова нестача - нестача грошових коштів з наступних причин:

- катаклізми економічні (гіперінфляція),

- природні катаклізми (землетруси, смерчі, цунамі та інше),

- катаклізми у суспільстві (революції, перевороти та інше);

випадковий потік пенсіонерів, що з’являються – нестабільна кількість пенсіонерів, що реєструються у різні проміжки часу.

Якщо у процесі функціонування системи пенсійного забезпечення всі параметри збалансовуються, то внаслідок нестабільності кількості пенсіонерів, що з’являються, можуть виникати проблеми, пов’язані з нестачею грошових коштів.

Зростання інтересу до технологій математичних методів та моделей обумовлене низкою причин, серед яких можна виділити наступні:

поява потужних та доступних комп’ютерів, здатних підтримувати графічний інтерфейс з користувачем і які мають достатньо оперативної та дискової пам’яті для організації віртуальних режимів роботи;

наявність апаратного та програмного забезпечення для моделювання, інших обчислювальних методів, що реалізують визначений набір стандартів;

наявність авторських систем, що дозволяють користувачам моделювати процеси та явища, за браком достатнього досвіду у програмуванні.

Метою дисертації є розробка теоретичних основ та створення нових інформаційних технологій в області пенсійного забезпечення, а також створення програмного комплексу.

Досягнення мети даної роботи вирішується виконанням наступних основних завдань:

дослідження статистичної інформації за існуючими інформаційними технологіями, принципів побудови інформаційних систем, їх структури, розробка концепції взаємодії структурних компонент інформаційних систем;

розробка математичних методів та моделей, засобів описування інформаційних об’єктів, їх атрибутів та взаємозв’язку на основі методів ;

розробка та практичне застосування математичних методів;

впровадження до промислової експлуатації комплексів задач.

У дисертаційній роботі наведений опис особливостей пенсійного законодавства в Україні, а також розглянутий досвід пенсійної реформи у Аргентині.

В зв’язку з розглянутими проблемами пенсійного забезпечення в регіоні можна зробити наступні висновки:

процес, який склався в дійсності та законодавче закріплений, методи і засоби пенсійного забезпечення відповідають рівню високорозвинутих країн, що накладає на цю систему підвищені вимоги до її дієздатності;

особливостями, які найбільше характерні для України, являється всеоб’ємлюче охоплення населення послугами пенсійного забезпечення. При цьому масштаби потреби у пенсійному забепеченні розширяються в зв’язку з демографічною ситуацією в Україні. Це накладає на систему пенсійного забезпечення вимоги мобільності і швидкого пристосування до демографічних зсувів, які постійно змінюються;

пенсійне забезпечення істотно залежить від економічної ситуації в Україні, внаслідок чого процес реформування суспільного виробництва, який продовжується, викликає потребу у відповідному реформуванні системи пенсійного забезпечення;

процес організаційно-технічного забезпечення пенсійних виплат достатньо громіздкий і поглинає значні ресурси для своєї практичної реалізації;

використання сучасних технічних засобів і інформаційно-технологічних методів при функціонуванні системи пенсійного забезпечення має допоміжний характер і не оформлений у єдину інформаційно-управляючу систему;

удосконалення організації і управління у галузі пенсійного забезпечення України має найбільш нагальні напрямки, які пов’язані з використанням сучасних методів економіко-математичного моделювання і комп’ютерної техніки.

Другий розділ «Економіко-математична модель системи пенсійного забезпечення» присвячений створенню математичних методів та моделей, функціонуванню існуючих задач в області пенсійного забезпечення.

Необхiдно правильно поставити задачi, вибрати оптимальну економiко-математичну модель.

Маємо n міських та районних відділів соціального захисту населення (УСЗНУ), в яких зареєстровані пенсіонери різних категорій. Принцип реєстрації – за місцем проживання, віднесеним до певного УСЗНУ.

У кожному i-му УСЗНУ знаходяться одночасно кі пенсіонерів. Це число постійно змінюється внаслідок різних обставин.

Кiлькiсть зареєстрованих пенсiонерiв залежить вiд ряду факторiв, основним iз яких є чисельнiсть населення району, його диференцiацiя за статю, рiвнем здоров’я, умовами проживання, роботи i реабiлiтацiї здоров‘я.

Найбiльш суттєвi фактори:

рiвень народжуємостi;

рiвень смертностi;

мiграцiя населення (приїзд та вiд’їзд);

Для нормального функцiонування пенсiйної системи необхiдно:

своєчасно забезпечити потребу за сумами виплат;

органiзувати пенсiйнi розрахунки в установленi терміни, видачу документiв та доставку пенсiй пенсiонерам;

витримати строки реєстрацiї пенсiйних справ, обробку прибулих та вибулих пенсiонерiв в установленi терміни.

Для того, щоб вирiшити цi задачi, необхiдно мати данi про кiлькiсть пенсiонерiв, які входять в зону обслуговування УСЗНУ. При цьому данi повиннi бути диференційованими за видами пенсiй, а для кожного виду пенсiй необхiдно мати данi про середнiй розмiр пенсiй на перiод, що розглядається.

Для кожного УСЗНУ необхiдно обчислити:

загальну кількість пенсіонерів, що обслуговується;

загальну суму пенсійних виплат у кожний період;

суми пенсійних коштів, що виплачуються з конкретних цільових фондів;

суму пенсійних коштів за видами пенсій;

час, витрачений на обслуговування зареєстрованих пенсіонерів;

час, витрачений для реєстрації прибулих пенсійних справ, і тих, що вибувають;

В залежності від цих даних формулюється склад УСЗНУ, дається заявка на пенсійні кошти у відповідні фонди, приймається рішення на реструктуризацію складу УСЗНУ або в рамках області, приймаються заходи для відшукання грошових засобів за окремими фондами.

Вирішення поставлених задач можливо здійснити, використовуючи економіко-математичну модель у формі системи обслуговування пенсіонерів (див. рис. 1).

У цій моделі кожне управління соціального захисту населення можливо представити як пункти обслуговування, у які надходить черга заявок-документів для призначення пенсій.

Кожне управління соціального захисту населення характеризується кількістю K1-Kn зареєстрованих пенсійних справ для призначення пенсій.

Враховуючи те, що потрібно потік заявок на призначення пенсій досліджувати за видами пенсій, враховуючи затрати часу, витраченого на реєстрацію знов прибулих, і окремо на розрахунок призначених сум пенсій уже зареєстрованих в управліннях соціального захисту населення справ, а також статистичний характер потоків реєструємих пенсійних справ, істотно залежних від вида пенсії, задача масового обслуговування не зможе формалізуватися у класичних формах з простішим потоком заявок і ординарним режимом обслуговування.

Отож, потік пенсійних справ, що надходять в управління соціального захисту населення, з деяким приближенням, можна вважати найпростішим. Скориставшись відомими результатами аналізу аналогічних ситуацій, приймемо, що можлива кількість заявок, які надходять на реєстрацію та призначення пенсій та допомог, відповідає закону розподілення імовірностей Пуасона та має вигляд

,

де n – кількість пенсійних справ, які надійшли в управління соціального захисту, у момент часу t; - середнє число заяв з призначення пенсій, які надійшли в управління соціального захисту, за одиницю часу; 1/ - середній інтервал часу обслуговування однієї пенсійної справи, тобто час знаходження справи від реєстрації заяви до вибуття з обліку.

Відомо, що якщо потік заявок відповідає закону Пуасона, а розподіл часу обслуговування являється довільним, то середня кількість заявок у системі збільшується із збільшенням дисперсії t для заданих i та визначається як (формула Кендела)

,

де =/ - інтенсивність обслуговування.

Існують наступні види пенсій:

в – пенсія за віком;

и – пенсія з інвалідності;

к – пенсія в разі втрати годувальника;

ч – пенсія внаслідок Чорнобильської катастрофи;

с – соціальна пенсія.

Si – суми начислених пенсій вида і

,

де Kі – кількість пенсій і-го виду; rj - cума пенсій.

З кожного виду призначених пенсій знайдемо загальну суму, нараховану у період, який розглядається (місяць). Вона дорівнює:

,

де si –середня величина пенсій і-го виду; ni- кількість пенсіонерів і-го виду, які знаходяться на обслуговуванні у кожному управлінні соціального захисту населення.

Таким чином, у кожному e-му управлінні соціального захисту населення загальна сума призначених пенсій становить:

,

де S(e-1)i – сума пенсій i-виду по управлінню соціального захисту (е-1); Sei – сума пенсій вибулих пенсіонерів; Sri – сума пенсій прибулих пенсіонерів.

Названі вище величини – випадкові величини, які характеризуються кількістю мешканців, що прибули, або кількістю пенсіонерів, які вибули.

Чисельність населення району, який обслуговує управління соціального захисту населення, залежить від багатьох факторів, до яких відносяться:

Диференціація за статю

,

де Nж – кількість жінок; Nч – кількість чоловіків; N – загальна кількість.

Захворюваємість

,

де Nб -кількість хворих; N – загальна кількість.

Населення області N, виникнення пенсіонерів

О

О

О | О

О

О | О

О

О

Вибування пенсіонерів

О О О

О О

О О

О О | О О

О О

О О | О О

О О

О О

K1 - Kn – кількість клієнтів

K1 K2 Kn

. . . . . . Управління СЗНУ . . .

1p

О

О | 2p

О

О | Np

О

О

Формування черги за видами одержаних пенсій та допомог

О

О | О

О | О

О | О

О | О

О | О

О

ПЕНСІЙ-НИЙ

ФОНД | ПЕНСІЙНИЙ

ФОНД (З від-шкодуванням із ДБ і ЧФ) | ЧОРНО-БИЛЬ-СЬКИЙ ФОНД | ФОНД ІНВАЛІДІВ | ФОНД

СОЦСТРАХУ |

МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ

\------------------------------------ В и д и п е н с і й ---------------------------------/

Рис. 1. Система обслуговування пенсіонерів.

Міграційна активність

,

де Nприб – кількість прибулих мешканців; Nвиб – кількість вибулих пенсіонерів; N – загальна кількість.

Народжуваємість та смертність

,

де Np – кількість народжених; Nc – кількість померлих; N – загальна кількість.

Y – процент приросту населення у порівнянні з початковим значенням:

Усього пенсіонерів:

,

де Nt – загальна (вихідна) кількість пенсіонерів; Nn – початкова кількість пенсіонерів; Y - процент приросту населення у порівнянні з початковим значенням.

Для створення ефективної технології роботи органів соціального захисту необхідно використовувати теорію управління інформаційними потоками з урахуванням факторів, якi впливають на ці потоки, у першу чергу, основних цiлей iнформацiйно системи: збiр iнформац, переробка, аналiз даних, пiдготовка для прийняття рiшень.

Управляючі системи орієнтовані на взаємодію з об’єктом управління і складаються з об’єкта управління, управляючого органу, методів та засобів управління, спрямованих на досягнення мети. Схема структури управляючої системи приведена на рис. 2.

Вхідний інформаційний потік - сукупність первинної інформації, яку подають пенсіонери в органи соціального захисту (заяви, різні довідки, документи для нарахування пенсій і т.i.)

Вихідний інформаційний потік - вихідні документи на паперових носіях, файли баз даних на магнітних носіях.

Нормативні документи - Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента і т.i.

Інформаційний зв’язок

з системою вищого рангу

Нормативні

Методи та засоби Управляючий документи

орган

Вхідний інформацій- Вихідний інфор-

ний потік Об’єкт маційний потік

управління

Рис 2. Структура управляючих систем

Методи та засоби - задаються на рівні настройки (програмування). Методи та засоби, якими управляючий орган діє на об’єкт управління.

Інформаційний зв’язок з системою вищого рангу - зв’язок з інформаційною системою вищого рангу районного, обласного або державного рівня.

Система, яку необхiдно комп’ютеризувати, виконує наступні види робіт:

Органи соціального захисту здійснюють:

- Уведення первинних даних з документів, що подаються пенсіонерами.

- Призначення та перерахування пенсій.

- Формування та виведення на друк виплатних документів і заявок для пенсійного фонду.

Пенсійний фонд акумулює грошові кошти і перераховує їх за заявками органів соціального захисту відповідним поштовим відділенням.

Банки за фінансовими документами пенсійного фонду перераховують грошові кошти відповідним поштовим відділенням, які у свою чергу перераховують грошові кошти у відділення ощадбанку.

Пошта виконує доставку грошових засобів пенсіонерам і надає органам соціального захисту звіт по грошовим коштам, що виплаченi.

На конкретному прикладі розглянута ефективність функціонування системи пенсійного забезпечення у Запорізькій області.

Структура управляючої системи залежить від характеру об’єкту управління. У даному випадку розглянуті інформаційно-обчислювальні та моделюючі види автоматизованих систем.

Практичною реалізацією розробленої економіко-математичної моделі являється програмний комплекс.

На рис. 3 представлена структура програмної реалізації економіко-матемитичної моделі.

П о ч а т о к

Розрахунок чисельності пенсіонерів:

Диференціація за статю

Захворюваємість

Міграційна активність

Народжуваємість та смертність

Визначення розмірів та сум пенсій:

Підрахунок кількості пенсіонерів за категоріями

Підрахунок сум виплат за категоріями

Обчислення прогнозуємої кількості

пенсіонерів за категоріями

та необхідними сумами виплат.

К і н е ц ь

Рис. 3. Структура програмної реалізації економіко-матемитичної моделі.

Змістовне і формальне дослідження процесів функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні дозволило запропонувати комплексну модель функціонування системи пенсійного забезпечення. Ця модель дозволяє:

обирати напрямки структурних змін у діючих організаціях пенсійного забезпечення;

прогнозувати потребу у грошових коштах з кожного пункту пенсійного забезпечення;

визначити трудові та часові нагрузки на ті або інші пункти обслуговування, а також окремих співробітників;

покращувати умови обслуговування пенсіонерів, які уже знаходяться на обліку, або тільки приймаються, за допомогою попереднього аналізу очікуваної кількості клієнтів на кожний конкретний термін.

Запропонована економіко-математична модель відрізняється наступними особливостями:

можливістю постійного підвищення її адекватності реальним умовам, що змінюються, у демографічних ситуаціях конкретних регіонів України;

економіко-математична модель універсальна по відношенню до різнорідних місцевих умов та складу населення;

ця модель дозволяє описувати ієрархічну структуру пунктів обслуговування, що змінюються від сільських до обласних регіонів;

математичний апарат, використаний при опису моделі, добре пристосований з одного боку до аналізу статистичних даних, які постійно змінюються та доповнюються, а з іншого боку до реалізації на сучасних обчислювальних засобах з використанням складних математичних методів.

Третій розділ «Практичне використання економіко-математичної моделі у системі пенсійного забезпечення» присвячений практичному використанню економіко-математичної моделі у системі пенсійного забезпечення.

Система соціального захисту населення України являється напрямком, де персональні комп’ютери почали впроваджуватися зовсім недавно. Зараз на комп’ютерах вирішується багато проблем соціального захисту: призначення пенсій i допомог, виплата пенсій i допомог, перерахунки пенсій i допомог та інше. Проблема полягає у неадекватностi iснуючих iнформацiйних технологiй на паперових носiях сучасним комп’ютерним iнформацiйним технологiям.

Впровадження обчислювальної техніки в органи соціального захисту та переробка великих обсягів інформації вимагає перегляду існуючих технологій, структури самих органів соціального захисту та режимів їх роботи.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесів функціонування системи пенсійного забезпечення, являється актуальною та має важливе народногосподарське значення.

Дослідження спрямоване на вирішення важливої народногосподарської проблеми, яка пов’язана з удосконаленням методології управління системою пенсійного забезпечення, виявленням шляхів одержання оптимальних рішень, реалізацією теоретичних положень про процеси нарахування та виплати пенсій, оптимізації структури установ та підрозділів системи пенсійного забезпечення на обласному рівні. Результати, які одержані при виконанні дисертаційної роботи, мають самостійне загальнонаукове значення у області дослідження економічних процесів в управлінні функціонуванням підрозділів системи пенсійного забезпечення і удосконаленням економічних методів управління народним господарством і його галузями.

Одержані наступні наукові результати:

системне представлення процесів системи пенсійного забезпечення і їх формалізований опис на мові структурних та кількісних понять;

економічна трактовка змісту оптимального управління системою пенсійного забезпечення;

загальні методичні положення математичного моделювання процесів системи пенсійного забезпечення і рекомендації з їх використання у конкретних ситуаціях;

економіко-математична модель системи пенсійного забезпечення і основні функції структурних елементів системи, що моделюється;

способи математичного дослідження якостей системи пенсійного забезпечення.

Тема дисертаційної роботи відповідає найважливішим науково-дослідницьким проблемам у галузі економіки, вибрана у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри економічної кібернетики Запорізького державного університету.

Наукові положення і висновки, що сформульовані у дисертаційній роботі, достатньо обгрунтовані.

Наукові положення і рекомендації з математичного моделювання економічних процесів при управлінні системою пенсійного забезпечення основані на використанні мови абстрактного опису і математичного апарату для представлення економічних явищ. Як об’єкти дисертаційного дослідження і відробки наукових положень використані підрозділи системи пенсійного забезпечення Запорізької області.

Достовірність наукових рекомендацій, положень і висновків підтверджена їх апробацією у відкритому друці, виступами на наукових конференціях і семінарах.

Розроблені алгоритми і методи отримали практичну апробацію шляхом їх реалізації на ПЕОМ і впровадженням у промислову експлуатацію.

Практична значущість проведеного дослідження і цінність отриманих результатів, які одержані у процесі виконання дисертаційного дослідження, полягає у застосуванні розроблених положень у методичних рекомендаціях і організаційних документах, створених при розробці програмних комплексів, впроваджених у промислову експлуатацію, в автоматизації прийняття рішень у галузі управління системою соціального захисту населення, що забезпечує підвищення ефективності функціонування системи у цілому.

Наукові і практичні результати, які відображають дослідження автора на протязі з 1993 до 1998 року, доповідалися і обговорювалися на наукових семінарах під керівництвом професора, доктора фізико-математичних наук Перепелиці В.О. і професора, доктора економічних наук Воронкова О.Г., впроваджені у промислову експлуатацію програмних комплексів, у яких використовуються елементи дисертаційного дослідження, підтверджені актами впровадження у промислову експлуатацію.

Об’єктами впровадження програмних комплексів у промислову експлуатацію являються управління соціального захисту Запорізької області.

Акти впровадження програмних комплексів у промислову експлуатацію додаються до дисертаційної роботи.

Основні положення дисертації опубліковані у роботах:

1. Брильов С.І. Деякі фактори, які впливають на ефективність функціонування системи соціального захисту населення з питань пенсійного забезпечення // Придніпровський науковий вісник. Економіка. – 1997. - № 34 (45).- С. 8 – 12.

2. Брилев С.И. К выбору системы обработки информации при автоматизации обработки данных экономических задач // Приднепровский научный вестник. Экономика. – 1997. - № 39 (50).- С. 44 – 48.

3. Брылев С.И., Воронков О.Г. Выбор расчетного соотношения для исчисления пенсий. // Приднепровский научный вестник. Экономика. – 1997. - № 75 (142).- С. 52 – 56.

(Oсобисто автором досліджені сформовані закони розподілення ймовірності випадкових величин, одержані характеристичні функції комплексних показників розміру пенсій).

4. Брильов С.І. Економіко-математичне моделювання задач пенсійного забезпечення. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 1998. – 58 с.

Анотація

Брильов С.І. Моделювання управління системою пенсійного забезпечення у регіоні (на прикладі Запорізької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Дніпропетровський державний університет, Дніпропетровськ, 1998.

Дисертація присвячена питанням побудови економіко-математичної моделі діяльності системи пенсійного забезпечення на прикладі Запорізької області, а також розробці методики, яка дозволяла би оцінювати можливу кількість пенсіонерів, що знаходяться на обслуговуванні у кожному управлінні соціального захисту і потрібні суми виплат за усіма категоріям громадян, видами пенсій та обсягами трудових і технічних затрат на виконання пенсійних операцій. При вирішенні поставлених задач використані основні положення теорії масового обслуговування, методів проектування інформаційних моделей, теорії алгоритмів, методів розробки великих програмних засобів. Основні результати праці знайшли промислове впровадження у вигляді програмних комплексів у системі соціального захисту Запорізької області.

Ключові слова: економіко-математична модель, аналіз, систематизація, прийняття рішень, прогнозування діяльності.

Аннотация

Брылев С.И. Моделирование управления системой пенсионного обеспечения в регионе (на примере Запорожской области) – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1998.

Диссертация посвящена вопросам построения экономико-математической модели деятельности системы пенсионного обеспечения Запорожской области, а также разработке методики, которая позволила бы оценивать возможное количество пенсионеров, находящихся на обслуживании в каждом управлении социальной защиты, и необходимые суммы выплат по всем категориям граждан, видам пенсий и объемам трудовых и технических затрат на выполнение пенсионных операций. При решении поставленных задач использованы основные положения теории массового обслуживания, методов проектирования информационных моделей, теории алгоритмов, методов разработки больших программных средств. Основные результаты работы нашли промышленное внедрение в виде программных комплексов в системе социальной защиты Запорожской области.

Ключевые слова: экономико-математическая модель, анализ, систематизация, принятие решений, прогнозирование деятельности.

The summary

Brylov S.I. Modeling of pension system management maintenance in region (for example in Zaporozhye region). - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the Ph.D on economic sciences on a speciality 08.03.02 – economic and mathematical modeling. - Dnepropetrovsk State University, Dnepropetrovsk, 1998.

The dissertation is devoted the questions of economic-mathematical model construction of the activity of pension maintenance system in Zaporozhye region and also development of the technique, which would allow to estimate possible amount of the pensioners who are service by department of social protection and necessary sums of payments on all categories of the citizens, kinds of pensions and volumes of labour and technical expenses on performance of pension operations. While decising the given tasks the main question of the theory of mass service, methods of designing of information models, theory of algorithms, methods of development of the large software are used. The basic results of work have found in practical implementation as program complexes in system of social protection in Zaporozhye region.

Key words: economic-mathematical model, analysis, classification, acceptance of the decisions, forecasting of activity.