національна академія наук україни

центр досліджень НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО потенціалу та

Історії науки імені Г.М.Доброва

УДК 330.47:330.322

Товкес Ельміра Назимівна

Підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів

Спеціальність – 08.02.02 –

Економіка та управління науково-технічним прогресом

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, перший заступник директора з наукової роботи Українського Інституту науково-технічної і економічної інформації

Калитич Георгій Ілліч

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник Київського державного інституту комплексних техніко-економічних досліджень Міністерства промислової політики України

Чирков Володимир Григорович

кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка Жилінська Оксана Іванівна

Провідна організація: Національний університет “Львівська політехніка”

Захист відбудеться: “19” грудня 2002 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.189.01 при Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка 60, к. 906.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України.

Автореферат розісланий 15.11.2002 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої Вченої ради,

кандидат економічних наук Лобанова Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Економічне зростання та науково-технічний прогрес будь-якої держави базуються на розвитку окремих підприємств. Незважаючи на загальну позитивну динаміку макроекономічних показників України за останні роки, велика кількість промислових, в тому числі стратегічних підприємств не працює через велику кредиторську заборгованість, застарілу виробничу базу, відсутність обігових коштів. Вирішенням цієї проблеми може стати залучення інвестиційних ресурсів. Високий рівень конкуренції на ринках капіталів обумовлює необхідність жорсткого відбору інвестиційних проектів, отже потенційному реципієнту необхідно докласти максимум зусиль до обґрунтування привабливості проекту для інвестора. З іншого боку, розробка інвестиційного проекту є досить витратним та трудомістким етапом інвестиційного циклу й складає 5-10% вартості інвестиційного проекту. Враховуючи критичний фінансовий стан багатьох українських підприємств, витрати на передінвестиційні розробки є надто обтяжливими та ризикованими. Таким чином, існуючі умови вимагають одночасного виконання різноспрямованих завдань: підвищити якість інвестиційних проектів та максимально скоротити витрати на інвестиційні дослідження. Вирішити ці завдання можливо шляхом підвищення ефективності процесу розробки інвестиційного проекту, що підтверджує актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Ступінь розробки проблеми. Методології розробки та оцінки інвестиційних проектів присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: В.П. Александрова, В.Н. Лівщиц, Д.С. Львов , В.В. Новожилов, Т.С. Хачатуров, В.Г. Чирков, В.Д. Шапіро, В. Беренс, П. Хавранек, С. Шмідт, М. Говен, Ф. Хитсхузен, С. Пинтс та інших. За останні два десятиріччя в результаті зусиль таких організацій, як Світовий Банк, Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, ОЕСР, Міжамериканський Банк Розвитку, Азіатський Банк Розвитку, Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку UNIDO та інших сформувалась методологія проектного аналізу. Але специфічні умови української економіки вимагають особливого підходу до проведення передінвестиційних досліджень, який враховував би зростаючі вимоги до проектної документації з боку інвесторів, обмеженість коштів й часу на її розробку на фоні характерних рис економіки перехідного періоду.

Мета роботи. Дисертаційне дослідження має за мету на основі узагальнення теоретичних положень і аналізу практичного досвіду розробки інвестиційних проектів запропонувати шляхи підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів в умовах України.

Реалізація означеної мети передбачає розв’язання таких завдань:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Предметом дослідження є підвищення ефективності процесу розробки інвестиційного проекту. Об'єктом дослідження є технологія розробки інвестиційного проекту.

Методологічна і методична база. Вихідними даними для розробки теми є основні методики розробки інвестиційних проектів, створені за умов планової та капіталістичної економіки, сучасні моделі, розроблені вченими України та Росії, наявні засоби програмного забезпечення розробки інвестиційних проектів. Дисертаційне дослідження спирається на статистичні дані щодо фінансування проектів, розроблених дисертантом.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше запропоновано та обґрунтовано напрямки підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів з урахуванням особливостей транзитивної економіки України.

Зокрема, особистий внесок дисертанта становлять наступні положення, які визначають наукову новизну дисертації:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у системному підході до вдосконалення процесу розробки інвестиційних проектів з урахуванням позитивного та негативного досвіду інвестиційного проектування в умовах перехідної економіки. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості підвищення якості інвестиційних досліджень, скорочення витрат коштів та часу на передінвестиційній стадії, мінімізації ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації заслуховувались на наступних наукових конференціях: Міжнародна конференція “Проблеми створення, інтеграції і використання науково-технічної інформації на сучасному етапі” (м. Київ, 1999 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція “Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі державного управління” (м. Київ, 2000 р.), II Міжнародна науково-практична конференція “Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі державного управління” (м. Київ, 2001 р.), IX Міжнародна наукова конференція “Створення інформаційного суспільства: ресурси та технології” (м. Київ, 2002 р.). Тези доповідей (обсягом 0,4 д.а.) опубліковані.

Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 6 – ти фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованих матеріалів за результатами дисертаційного дослідження складає 2,2 д.а.

Результати дисертаційного дослідження протягом 1999-2002 рр. впроваджувались у практику розробки більш ніж 30 бізнес-планів та інвестиційних проектів.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках комп’ютерного тексту, містить 16 рисунків і 26 таблиць.

Основні положення дисертаційного дослідження

У вступі обґрунтовано актуальність, сформульовані мета, завдання та методи, відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі “Методологічні основи інвестиційного проектування” була визначена сфера дисертаційного дослідження, місце проектного аналізу в життєвому циклі інвестиційного проекту, досліджені взаємодія учасників процесу розробки інвестиційного проекту, та коло їхніх інтересів. Виконаний аналіз існуючого методичного забезпечення інвестиційного проектування, класифікованого за наступними групами: методики планової економіки, методики ринкової економіки, сучасні розробки українських та російських фахівців.

Проведений аналіз дозволив виявити основні риси кожної з груп методик розробки інвестиційних проектів. Так, особливостями методик планової економіки є наступні:

· основою визначення ефективності капіталовкладень у моделях планової економіки є порівняння показників капіталовкладень та ефекту приросту прибутку з нормативними, розрахованими міністерствами та відомствами для різних галузей промисловості;

· методичні основи оцінки інвестиційних проектів в умовах планової економіки базуються на принципах дисконтування грошових надходжень, що були розроблені у США та Європі ще на початку ХХ сторіччя, але в СРСР та інших соціалістичних країнах ця методична база була значно спрощена у відповідності до вимог “єдиного народногосподарчого підходу”;

· критерієм ефективності капіталовкладень на рівні народного господарства виступає приріст національного доходу та максимальне задоволення потреб населення, при цьому економічні показники ефективності капіталовкладень займають другорядні позиції;

· розробки окремих авторів спираються на офіційно затверджені методики;

· на базі загальної методики розрахунку ефективності капіталовкладень розроблені галузеві методики та інструкції, що пропонують використання модифікованих показників, адаптованих з урахуванням особливостей певної галузі;

· при врахуванні фактору часу (дисконтуванні) в якості ставки дисконту використовується не вартість капіталу, а фіксований нормативний коефіцієнт приведення;

· економічний ефект капіталовкладень розраховується тільки на базі виробничих потужностей обладнання, без урахування ємності ринку;

· відсутні оцінки впливу інфляційних процесів та ризику;

· проектування здійснюється на основі генеральних схем розвитку народного господарства, затверджених Держпланом, розрахунки обмежені бюджетом коштів, трудових ресурсів, потужностями підрядних організацій;

· норми тривалості проектування, будівництва та освоєння затверджувались по галузях та видах будівництва, що обмежувало термін окупності інвестицій;

· розрахунок коефіцієнтів економічної ефективності обмежується або усередненим роком, або терміном окупності проекту.

Особливостями методик ринкової економіки є наступні:

· моделі оцінки ефективності інвестицій значною мірою уніфіковані;

· деякі з методологій (наприклад, методології UNIDO, Світового банку) набули статусу загальноприйнятих світових стандартів проектного аналізу;

· більшість з основних методик забезпечена програмними пакетами для розробки та аналізу інвестиційних проектів (програмні пакети в більшості використовують методологію UNIDO);

· західна методологія не пропонує специфічні галузеві методики оцінки інвестиційних проектів;

· усі західні школи чітко розмежовують методи фінансової та економічної оцінки ефективності інвестицій;

· в усіх моделях, створених за умов ринкової економіки, ставка дисконту залежить від вартості капіталу;

· велика увага приділяється проблемам не тільки мікроекономічних, але й макроекономічних наслідків проекту (екологія, соціальні ефекти від здійснення інвестицій, вторинні мультиплікативні ефекти);

· прогнозна ефективність інвестицій оцінюється з урахуванням ринкових чинників, конкурентної позиції фірми, фактору ризику;

· оцінка інвестицій заснована на порівнянні ефективності (прибутковості) інвестицій в різні проекти. При цьому в якості альтернативи інвестування коштів у виробництво, що розглядається, виступають інвестиції в інші виробничі об’єкти або фінансові вкладення (банківський депозит, придбання цінних паперів та інше);

· основні показники західних методик, що визначають ефективність інвестиційних проектів, це: період окупності, чистий дисконтований доход, чиста теперішня вартість, індекс прибутковості, внутрішня норма рентабельності;

· деякі західні школи розглядають проблеми оцінки інвестиційних проектів у двох ситуаціях: в умовах визначеності та в умовах невизначеності;

· для урахування фактору ризику використовуються наступні методи: метод еквівалента впевненості, аналіз чуттєвості, урахування показника інфляції в оцінці інвестицій, спрощений метод дисконтування.

Із сучасних методик проектного аналізу були досліджені офіційно затверджені методики, а також роботи окремих вчених.

Сучасні офіційні методики проектного аналізу в Україні, Росії та інших країнах , що входили до складу СРСР, здебільшого базуються на західних методиках, придатних для застосування за умов розвинутої ринкової економіки (частіше за все, на методиці UNIDO). Поширеним явищем є компіляція методик з декількох зарубіжних джерел без адаптації до умов перехідної економіки. Роботи окремих фахівців (Москвіна В.С., Журавльова І.Б., Степанова О.І., Воронова К. І., Львова Д.С., Віленського П.Л., Лівшиця В.Н., Кудіної Л.І.) спрямовані на створення системи розробки та оцінки інвестиційних проектів в умовах економіки перехідного періоду. Але тільки деякі з цих робіт враховані при розробці офіційних методик, до того ж, лише в Росії.

Дослідження, проведені в рамках першого розділу, дозволяють зробити наступні висновки:

1.

2.

3.

У другому розділі “Аналіз ефективності розробки інвестиційних проектів в умовах перехідної економіки України” був виконаний аналіз придатності зазначених груп методик розробки інвестиційних проектів для застосування в умовах перехідної економіки України, а також аналіз факторів впливу на ефективність розробки інвестиційних проектів, статистику проходження експертизи та отримання фінансування.

Проведений аналіз дозволив зробити наступні висновки:

· кожна з груп методик – як для планової, так і для ринкової економіки, - задовольняла або задовольняє потреби й вимоги відповідного економічного ладу;

· методики планової економіки в умовах транзитивної економіки є методологічно та практично непридатними;

· західні методики оцінки інвестиційних проектів без адаптації також непридатні для використання в Україні;

· існує проблема методичного забезпечення розробки інвестиційних проектів саме в умовах України.

Факторами методологічної та практичної непридатності методик планової економіки в умовах транзитивної економіки є наступні:

· можливість визначення тільки умовного середньорічного ефекту, в той час як він має принципово розподілений в часі та часто короткочасний характер;

· нормативні показники економічної ефективності мають усереднений характер, не враховують підприємницькі ризики;

· відсутність врахування інституціональних, комерційних аспектів;

Західні методики не в змозі врахувати специфічні умови України, оскільки вони розраховані на умови розвинутого ринку, який в Україні ще не сформувався. Ці методики не враховують такі особливості української економіки перехідного періоду:

· високий ступінь зносу основних виробничих фондів;

· перевищення підприємствами граничних норм забруднення навколишнього середовища;

· відносно висока й змінна в часі інфляція, динаміка якої часто не співпадає з динамікою валютних курсів;

· неоднорідність інфляції по різних видах продукції та ресурсів;

· специфічна роль держави, яка полягає у регулюванні цін на деякі важливі для проектів товари й послуги, наданні підтримки деяким інвестиційним проектам при загальній обмеженості бюджетних коштів;

· неоднакова для різних учасників проекту ціна грошей, що призводить до значної варіації норм дисконту, кредитних та депозитних відсоткових ставок;

· відсутність ефективних ринків, особливо ринку цінних паперів й нерухомості, як наслідок – значна різниця між “справедливою” та ринковою вартістю цінних паперів та нерухомого майна;

· значна невизначеність вихідної інформації для оцінки інвестиційних проектів;

· складність та нестабільність податкової системи;

· відмінності від західної системи бухгалтерського та статистичного обліку;

· диспаритет цін, що створює особливі складності в розрахунках витрат виробництва;

· специфічне ділове середовище - законодавча база, система підзаконних нормативних актів, система стандартизації, нормативно-методичне забезпечення внутрішньої діяльності підприємств.

Для виявлення резервів підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів були досліджені проекти українських підприємств та фактори впливу на ефективність розробки інвестиційних проектів, статистику проходження експертизи та отримання проектами фінансування. Було проаналізовано 30 проектів, що розроблялися дисертантом.

Найбільш поширеними виявилися проекти у сфері торгівлі (21%), надання послуг (14%), сільського господарства (13%) (Рис.1.). Це пояснюється коротким терміном окупності проектів вказаних сфер бізнесу та невеликими інвестиціями (порівняно з проектами, що передбачають капітальне будівництво).

Рис.1. Розподіл інвестиційних проектів за сферами

З тридцяти представлених інвестиційних проектів пройшли експертизу та отримали фінансування 37% , ще 20% проектів зацікавили інвесторів й знаходяться на стадії експертизи.

За результатами опитування представників компаній-інвесторів, основними “стимулами” прийняття рішень щодо фінансування конкретного проекту виявились: короткотривалий термін окупності (64% респондентів), високий річний прибуток (18% респондентів), прийнятний обсяг інвестування (9% респондентів) та можливість зайняти значну долю ринку (9% респондентів).

Усі профінансовані проекти виявилися здатними до самоокупності протягом 3 років (64% проектів – протягом 1-го року проекту, 36% - протягом 2-3 років). Таким чином, можна констатувати схильність інвесторів до проектів з терміном окупності до 3 років, що пояснюється досить високим ступенем ризику ведення бізнесу в Україні.

Як свідчить аналіз, 55% успішних проектів, профінансованих сторонніми інвесторами, мають рентабельність від20 % й вище. Винятком є проекти з порівняно низькою нормою рентабельності (до 10%), які були реалізовані за бюджетні кошти або за власні кошти ініціаторів, що виключає необхідність сплати відсотків за користування кредитами.

Аналіз зауважень з боку інвесторів до реалізованих інвестиційних проектів та вимог інвесторів щодо додаткового обґрунтування тих чи інших позицій, свідчить про наступні можливі напрямки підвищення якості проектів:

· надання фінансової звітності потенційного реципієнта за останні 3-5 років у стандартах IAS або GAAP.

· надання детальних довідок про керівний склад проекту.

· дослідження відповідності якості продукції загальноприйнятим стандартам.

· врахування інфляції та ризику.

· врахування екологічних та соціальних наслідків проекту.

· деталізація виробничих витрат за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

· обґрунтування вибору дисконтної ставки.

· надання розгорнутого прогнозного балансового звіту проекту на 3-5 років.

· багатокритеріальна фінансово-економічна оцінка проектів.

Дослідження показали, що 43% від загальної кількості проектів не були реалізовані. За ознакою причин, які виявилися перешкодами в реалізації проектів, їх можна розподілити на 2 групи:

1)

2)

У загальній кількості невдалих проектів доля проектів, розробка яких була припинена з ініціативи реципієнта, складає 23%. Припинення розробки проектів з ініціативи реципієнта відбувалось з двох причин: через неперспективність проекту, або через нестачу коштів на якісні передінвестиційні дослідження. При цьому частина проектів, розробка яких була припинена через нестачу коштів, викликала зацікавленість інвесторів, оскільки, за попередніми розрахунками, проекти демонстрували високу рентабельність та короткий термін окупності. Зазначений факт доводить необхідність застосування методів зниження витрат на передінвестиційні дослідження та розробку проектів.

Причини відмови інвесторів від фінансування проектів в більшості випадків полягали у: тривалому терміні окупності (23%), відсутності застави для отримання кредитного фінансування (23%), надто великих для інвестора обсягах фінансування (15%), незначної прогнозної долі ринку підприємства внаслідок реалізації проекту (8%) , технічної неспроможності (8%).

Усі відхилені інвесторами проекти були детально проаналізовані. Для розробки зазначених проектів були понесені певні витрати, які не будуть відшкодовані. Таким чином, при розробці будь-якого проекту за власні кошти його ініціатора існує ризик незворотних витрат, в разі, якщо проект виявиться неперспективним. У зв’язку з цим обґрунтованим методом оптимізації процесу розробки проектів виявляється мінімізація ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів.

Таким чином, аналіз запропонованих проектів дозволяє сформулювати три основні складові підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів:

- підвищення якості проектів;

- скорочення витрат на розробку проектів;

- мінімізація ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів.

У третьому розділі “Резерви підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів” запропоновано інструментарій скорочення витрат на розробку проектів, мінімізації ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів, підвищення якості проектів.

Скоротити витрати на обґрунтування проекту та мінімізувати ризик безповоротних інвестицій у розробку неперспективних проектів без збитків для якості можливо шляхом більш ефективного інформаційного забезпечення процесу розробки інвестиційного проекту, що передбачає прискорення процесу збору та обробки інформації, скорочення витрат на його здійснення, підвищення якості інформації. В якості інструменту скорочення витрат та мінімізації ризику на стадії передпроектних досліджень в дисертаційній роботі пропонується застосування циклічного аналізу елементів інформаційного масиву.

Циклічне застосування всіх етапів інформаційного забезпечення (збір, експертиза, прийняття рішення) для кожного елементу інформаційного масиву дозволяє з мінімальними зусиллями визначити та відхилити неперспективний проект, не витрачаючи зайвих коштів на його обґрунтування. Застосування прийому циклічної експертизи може бути більш ефективним при обґрунтованому виборі черговості дослідження елементів інформаційного масиву відповідно до їхнього впливу на подальшу долю проекту. Для визначення порядку дослідження елементів інформаційного масиву запропонований механізм складання рейтингу їхньої пріоритетності, який формується з показників важливості елементу масиву для інвестиційного проекту, доступності інформації для дослідження елементу, простоти дослідження елементу, витратності дослідження елементу інформаційного масиву (табл.1):

Таблиця 1.

Визначення інтегрованої оцінки пріоритетності елементів інформаційного масиву

Елемент інформаційного масиву | Важливість для проекту

(0-10) | Складність дослідження

(0-10) | Доступність інформації

(0-10) | Витратність дослідження

(0-10) | Інтегрована оцінка

(5=1-2+3-4)

Відповідність проекту інтересам та можливостям інвестора (обсяг фінансування) | 9,62 | 2,69 | 5,37 | 3,57 | 8,73

Ринкова перспективність проекту, наявність попиту | 9,08 | 2,56 | 3,84 | 2,52 | 7,84

Фінансова спроможність проекту (термін окупності, точка беззбитковості) | 9,08 | 5,41 | 7,53 | 5,33 | 5,87

Економічна ефективність проекту | 7,11 | 7,47 | 9,14 | 5,07 | 3,71

Рівень ризику проекту | 7,96 | 9,01 | 4,29 | 5,55 | -2,31

Якості менеджменту | 3,25 | 3,55 | 2,12 | 4,32 | -2,50

Конкурентноздатність продукції/послуг за показником якості | 4,03 | 7,22 | 5,91 | 6,12 | -3,40

Технічна можливість виконання проекту | 3,11 | 6,36 | 4,44 | 5,63 | -4,44

Історія компанії-реципієнта та її фінансовий стан | 3,09 | 5,94 | 5,97 | 7,58 | -4,46

Економічне, правниче оточення проекту | 1,36 | 6,24 | 7,00 | 6,93 | -4,81

Екологічні та соціальні наслідки проекту | 3,35 | 7,01 | 2,06 | 6,34 | -7,94

Важливість кожного з елементів інформаційного масиву для проекту оцінювалась представниками компаній-інвесторів, решта позицій – представниками консалтингових компаній, фаховим напрямком роботи яких є розробка інвестиційних проектів. Рейтинг складався за методом експертної оцінки.

У відповідності до принципу циклічності на базі визначеного рейтингу пріоритетності елементів інформаційного масиву запропоновано структуру інформаційного масиву для розробки інвестиційного проекту, яка містить перелік необхідної для експертизи інформації, контрольні показники та критерії прийняття рішень щодо інвестування.

Скоротити витрати на розробку інвестиційних проектів можливо також, застосовуючи зручне та ефективне програмне забезпечення. Враховуючи переваги та недоліки наявного програмного забезпечення для розробки інвестиційних проектів, а також практичний досвід дисертанта в сфері інвестиційного проектування, в рамках дисертаційного дослідження здійснена спроба створити власну версію комп’ютерної програми для фінансово-економічної оцінки проекту. Запропонована програма створена на основі взаємопов’язаних електронних таблиць Excel і є засобом проведення повного фінансового аналізу. Оскільки програма є відкритою, вона має можливість адаптації до різних умов проекту (кількість видів продукції, ресурсів, горизонт планування, курс іноземної валюти по відношенню до національної). Формули для розрахунку показників є прозорими. Оцінка комерційної ефективності відбувається на основі імітації потоку реальних грошей. Податковий блок відповідає умовам оподаткування в Україні. Програма дозволяє точно розрахувати амортизацію обладнання, що належить до різних груп. Таблиці для розрахунку виплат по кредитах можуть бути використані для оптимізації графіків погашення з урахуванням поточного фінансового стану проекту. Логіка побудови програми представлена на рис.2:

Рис.2. Логіка побудови комп’ютерної програми для фінансово-економічної оцінки інвестиційного проекту

Напрямки підвищення якості інвестиційних проектів були визначені виходячи з зауважень та побажань представників компаній-інвесторів. Запропоновані нововведення для підвищення якості інвестиційних проектів пропонується об’єднати в чотири логічні блоки (табл.2.):

Таблиця 2.

Перелік нововведень для підвищення якості інвестиційних проектів

Блок I. Введення додаткових

елементів інформаційного масиву | Блок II. Введення нових форм представлення інформації та застосування схем | Блок III. Застосування нових аналітичних методів | Блок IV. Застосування нових методів інтерпретації інформації

Інформація щодо якостей менеджменту |

Схема складання базових форм фінансової оцінки | Нетрадиційний підхід до складання проектного балансового звіту | Методи багатокритеріальної оцінки проектів

Дослідження проблеми якості продукції |

Таблиці розрахунку фінансово-економічних показників, форми представлення розгорнутого штатного розкладу, стратегічного плану компанії, графіку реалізації проекту | Деталізація виробничих витрат з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку | Методи інтерпретації фінансово-економічних показників господарської діяльності компанії-реципієнта у відповідності до умов української економіки

Врахування

підприємницьких ризиків, нерівномірної інфляції, екологічних та соціальних наслідків |

Спрощена схема адаптації звітності українських підприємств до міжнародних умов |

Модифіковані формули показників економічної ефективності проекту | Обґрунтування та інтерпретація рівня дисконтної ставки

Апробація результатів досліджень та розрахунок економічного ефекту для підприємства свідчить, що застосування запропонованих методів скорочення витрат та мінімізації ризику на передпроектній стадії дозволяє отримати економічний ефект в середньому на рівні 17% відносно загальних витрат на розробку типового проекту, тобто на рівні 60 нормо-годин. За типовий проект було прийнято інвестиційний проект, рівень якого відповідає вимогам кредитного відділу Європейського Банку Реконструкції та Розвитку. Виходячи з практики, обґрунтування проекту такого рівня потребує 360 нормо-годин роботи консультантів.

Застосування циклічної експертизи на базі рейтингу пріоритетності елементів інформаційного масиву дозволило з мінімальними витратами для реципієнта на початкових стадіях дослідження відхилити 3 неперспективних проекти та своєчасно внести корективи у вихідні параметри 8 проектів, які вже отримали фінансування або знаходяться на стадії експертизи.

Підвищення якості проектів шляхом застосування запропонованих нововведень дозволило:

· більш об’єктивно відобразити специфіку інвестиційних проектів в умовах транзитивної економіки України;

· зробити інвестиційні пропозиції українських підприємств більш прозорими й адаптованими для сприйняття іноземних інвесторів;

· достовірно розрахувати собівартість продукції (послуг) за проектом;

· переконливо обґрунтувати доцільність участі інвестора у проекті;

· підвищити конкурентоспроможність інвестиційних проектів українських підприємств.

Висновки і пропозиції

Аналіз узагальнених теоретичних положень та практичного досвіду проектного аналізу в умовах планової та ринкової економічних систем, а також досвід розробки проектів в умовах перехідної економіки дозволяє зробити наступні висновки:

1. Жодна з існуючих методик розробки інвестиційних проектів не відповідає в повному обсязі умовам транзитивної економіки України; дослідження створення системи проектного аналізу, адекватної умовам “недосконалого ринку” почалися нещодавно.

2. Резервами підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів є: скорочення витрат на передпроектній стадії, мінімізація ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів та підвищення якості проектів.

3. Однією з необхідних умов підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів в Україні є посилення вимог до якості інформації. Інформація, яка використовується для розробки інвестиційних проектів, повинна бути повною, достовірною, стандартизованою, базуватися на інтегрованій системі документації, забезпечувати можливість комплексної техніко-економічної оцінки проекту .

4. Інструментами скорочення витрат на розробку інвестиційних проектів є прогресивні технології обробки інформації (циклічний аналіз, рейтинг пріоритетності елементів інформаційного масиву, застосування програмних продуктів тощо).

5. Інструментами підвищення якості інвестиційних проектів, за результатами досліджень, є введення додаткових елементів інформаційного масиву, нових форм їхньої презентації, використання методів аналізу й інтерпретації інформації, адаптованих до умов України.

6. Лідерами отримання фінансування виявилися проекти в сфері торгівлі, послуг, харчової промисловості та громадського харчування. Практично відсутні проекти, які передбачають капітальне будівництво.

7. Найважливішими критеріями для інвесторів при вирішенні проблеми доцільності інвестування є: обсяг капіталовкладень, термін окупності проекту, норма рентабельності, можливість захоплення суттєвої долі ринку.

8. Перспективними більшість інвесторів вважає проекти, норма рентабельності яких перевищує 30% на рік.

9. В умовах ризику й невизначеності, найбільш цікавими для інвесторів на сучасному етапі є проекти, термін окупності яких не перевищує 3 років.

10. При вирішенні питання щодо фінансування проектів суттєву роль на сучасному етапі відіграє джерело фінансування (бюджетні кошти, власний капітал, залучений капітал), а також “політичний фактор”.

11. Практика розробки проектів свідчить про недостатньо ефективне використання бюджетних коштів, оскільки проекти, які фінансуються за рахунок бюджету, отримують фінансування навіть при рівні рентабельності, нижчої за 10%. У зв’язку з цим слід приділити увагу підвищенню ефективності використання бюджетних коштів.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів, що є особливо актуальним в умовах транзитивної економіки України.

Дисертантом пропонується вирішення проблеми підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектах шляхом мінімізації ризику інвестицій у розробку неперспективних проектів, зниження витрат на передпроектній стадії та підвищення якості інвестиційних пропозицій українських підприємств.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані експертами, спеціалістами банківської системи, підприємствами-реципієнтами інвестицій для підвищення ефективності процесу розробки та аналізу інвестиційних проектів.

Проекти, розроблені у відповідності до пропозицій, викладених в дисертаційному дослідженні, розраховані на таких користувачів, як внутрішній або іноземний інвестор, кредитний відділ вітчизняного або закордонного банку. Також результати дослідження можуть застосовуватись для складання бізнес-планів для внутрішнього користування на підприємстві.

Вирішення проблеми підвищення ефективності процесу розробки інвестиційних проектів сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності інвестиційних проектів українських підприємств та активізації інвестиційної активності в Україні.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Додаткові публікації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЯ

Товкес Е.Н. Підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів.

Дисертацією є рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 - Економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М.Доброва НАН України.-Київ, 2002.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищення ефективності розробки інвестиційних проектів. На прикладі реальних інвестиційних проектів виявлені фактори впливу на проходження проектами експертизи та отримання фінансування. Визначені пріоритетні критерії ефективності капіталовкладень з точки зору інвесторів, проаналізовані причини відхилення проектів інвесторами. Запропоновано принципово новий порядок експертизи елементів інформаційного масиву на базі рейтингу пріоритетності, схему трансформації звітності українських підприємств до вимог міжнародних стандартів, нетрадиційний підхід до складання проектного балансового звіту. Розроблено комп’ютерну програму для фінансово-економічного аналізу інвестиційного проекту, що враховує особливості вітчизняного податкового законодавства та бухгалтерського обліку.

Ключові слова: інвестиційний проект, процес розробки інвестиційного проекту, ефективність розробки інвестиційного проекту, методика розробки інвестиційного проекту.

ANNOTATION

Tovkes E.N. The raising of effectiveness of investment projects’ development.

The dissertation is a manuscript. The dissertation is submitted for maintaining of the scientific degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.02.02 - Economy and management of scientific and technical progress, Dobrov’s STEPS Center, Ukrainian National Academy of Science, – Kyiv, 2002.

The dissertation contains the theoretical generalization and new decisions for the scientific task of raising of effectiveness in the field of investment projects’ development. Proposals for raising of effectiveness of investment projects’ development have been worked out. They are based on lowering of the risk connected with investing in development of unpromising projects, cutting the costs of feasibility studies and improving the quality of investment projects in Ukraine.

On the base of real projects, factors which impact projects’ success and failure were analyzed.

The software for financial analysis of investment projects reflecting all features of Ukrainian tax system was developed.

The dissertation’s results may be used by experts, specialists of banks and by companies obtaining investment or credit resources for raising the effectiveness of investment projects’ development and estimation.

Key words: investment project, the process of investment project’s development, the effectiveness of investment project’s development, methods of investment project’s development.

АННОТАЦИЯ

Товкес Э.Н. Повышение эффективности разработки инвестиционных проектов.

Диссертация является рукописью. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук. Специальность 08.02.02 – Экономика и управление научно-техническим прогрессом, Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва - Киев, 2002.

В диссертации содержится теоретическое обобщение и новые решения научной задачи, состоящей в повышении эффективности разработки инвестиционных проектов.

Исходными данными для разработки темы выступили основные методики разработки инвестиционных проектов, созданные в условиях плановой и капиталистической экономики, современные модели, разработанные учеными Украины и России, имеющиеся средства программного обеспечения разработки инвестиционных проектов. Также диссертационное исследование опирается на статистические данные относительно получения финансирования проектами, разработанными диссертантом.

Определено место проектного анализа в жизненном цикле инвестиционного проекта, исследованы взаимодействие участников процесса разработки инвестиционного проекта и круг их интересов. Изучена роль эксперта в процессе разработки инвестиционного проекта. Выполнен анализ существующего методического обеспечения инвестиционного проектирования, классифицированного по следующим группам: методики плановой экономики, методики рыночной экономики, современные разработки украинских и российских специалистов. Выполнен анализ пригодности указанных групп методик разработки инвестиционных проектов для применения в условиях переходной экономики Украины.

На примере реальных инвестиционных проектов выявлены наиболее существенные факторы, оказывающие влияние на прохождение проектами экспертизы и дальнейшее их финансирование. Рассмотрены общие критерии эффективности капиталовложений и факторы привлекательности инвестиционных проектов с точки зрения инвесторов; проанализированы причины отклонения проектов инвесторами.

Определены приоритетные направления развития проектного анализа в условиях Украины. Предложены и обоснованы направления повышения эффективности разработки инвестиционных проектов с учетом особенностей переходной экономики. Разработан инструментарий для сокращения затрат на разработку проектов, минимизации риска инвестиций в разработку неперспективных проектов, повышения качества проектов.

С целью минимизации затрат на подготовку проектной документации и снижения риска инвестиций в разработку неперспективных проектов, предложена система экспертизы информации, задействованной в инвестиционном проекте. В качестве инструментов такой системы предложен принципиально новый порядок экспертизы элементов информационного массива на базе рейтинга приоритетности, а также компьютерная программа для финансово-экономического анализа инвестиционного проекта, учитывающая особенности налогового законодательства и бухгалтерского учета Украины.

Применение предложенных методов сокращения затрат и минимизации риска на предпроектной стадии позволяет получить экономический эффект в среднем на уровне 17% относительно общих временных затрат на разработку типового инвестиционного проекта в соответствии с требованиями кредитной линии Европейского Банка Реконструкции и Развития.

С целью повышения качества инвестиционных проектов украинских предприятий предложены нововведения, объединенные в следующие логические блоки: введение дополнительных элементов информационного массива, введение новых форм представления информации и использование схем, применение новых аналитических методов, применение новых методов интерпретации информации.

В качестве нововведений для повышения качества инвестиционных проектов предложено использование схемы трансформации отчетности украинских предприятий в соответствии с международными стандартами, методы интерпретации финансово-экономических показателей хозяйственной деятельности предприятия с учетом условий украинской экономики; разработан нетрадиционный подход к составлению проектного балансового отчета; разработаны рекомендации относительно выбора и обоснования уровня дисконтной ставки и др.

Применение предложенных нововведений способствует более объективному отражению специфики инвестиционных проектов в условиях переходной экономики, достоверному расчету издержек проекта, убедительному обоснованию целесообразности участия инвестора в проекте, повышению конкурентоспособности инвестиционных предложений украинских предприятий.

Теоретическое значение диссертационного исследования состоит в системном подходе к усовершенствованию процесса разработки инвестиционных проектов с учетом положительного и отрицательного опыта инвестиционного проектирования в условиях переходной экономики. Практическое значение диссертационного исследования состоит в возможности повышения качества инвестиционных исследований, сокращения затрат средств и времени на прединвестиционной стадии, минимизации риска инвестиций в разработку неперспективных проектов.

Ключевые слова: инвестиционный проект, процесс разработки инвестиционного проекта, эффективность разработки инвестиционного проекта, методика разработки инвестиционного проекта.