Ткач Олег Володимирович

УДК:339.5.012

Організаційно-економічні важелі формування

зовнішньоекономічних зв’язків регіону

(на прикладі Івано-Франківської області)

Спеціальність 08.10.01 - розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Львів - 2002 рік

Робота виконана в Прикарпатському університету імені Василя Стефаника, Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Ткачук Ірина Григорівна, Прикарпатський університет ім.В.Стефаника, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мокій Анатолій Іванович,
Львівська комерційна академія, завідувач кафедри

кандидат економічних наук
Мікула Надія Анатоліївна,
Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Інститут проблем ринку і економіко-екологічних проблем НАН України, відділ ринкових механізмів і структур, м.Одеса

Захист дисертації відбудеться 28 січня 2003 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 4

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Автореферат розісланий 28 грудня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Жовтанецький B.I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Для забезпечення позитивних зрушень в економіці України вирішальне значення має ство-рення нових джерел підвищення ефективності вироб-ництва.

Спад виробництва, глибока економічна криза вимагають зміни важелів і методів господарювання, нових підходів до вирішення сьогоденних проблем. Особливе місце при цьому відводиться зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД) й удосконаленню ме-тодів її організації.

Особливістю зовнішньоекономічної діяльності є відповідність внутрішніх можли-востей господарської системи і світового ринку. Від організації ефек-тивного функціо-нування елементів господарської системи на міжнародному ринку зале-жить резуль-тативність діяльності всього господарського комплексу. Як складові госпо-дарської системи розглядаються регіональні економічні утворення, а як елементи ре-гіональних еко-номічних утворень — діючі підприємства і організації різних форм власності і характеру діяльності. Від організації і характеру проведення зов-ніш-ньо-економічної активності підприємств і організацій регіональних економічних утво-рень значно залежить ефектив-ність міжнародної торговельної діяльності як регіону, так і держави в цілому.

Таким чином, в умовах якісно нової ситуації розвитку господарського комплексу поси-люється актуальність розробки теоретичних і методологічних питань організації регіо-нального комплексу, центральною проблемою якого є створення економіко-орга-ніза-ційного механізму зовнішньоекономічної діяльності. Однак більшість наукових праць, присвячених ЗЕД, були орієнтовані на аналіз макроекономічних аспектів зовніш-ньоекономічної діяльності. Міжнародна активність регіональних утворень розглядалася без врахування зв’язуючих факторів впливу зовнішньоеко-номічної діяльності регіонів безпосередньо на економічні показники країни. Тому існує необхідність проведення системного аналізу ЗЕД регіональних економічних утворень в аспекті їх загального впливу на зведений платіжний баланс країни.

Неповне висвітлення проблеми та недостатній рівень її дослідження визначили вибір теми дисертації, обумовили мету, задачі, предмет, об’єкт та методологію дослі-дження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робо-та пов’язана з науково-дослідними програмами Прикарпатського університету імені В.Стефаника та Прикарпатського науково-аналітичного центру. Матеріали дисертації використані при виконанні “Регіональної програми розвитку машинобудування Івано-Франківської області” (розпорядження Івано-Франківської ОДА №130 від 27.02.2001р.) та програми розробки моделі кластера “Ліжникарські та інші художні промисли на Прикарпатті” (розпорядження Івано-Франківської ОДА №55 від 22.07.2002р.)

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад зовнішньоекономічних відносин в умовах певної самоврядності регіону.

Для досягнення поставленої мети вирішені наступні завдання:—

аналіз зведеного платіжного балансу України — як форми вираження вартісно-платіжних відносин держави в світовому співтоваристві;—

обгрунтування регіону як суб’єкта зовнішньоекономічних зв’язків та складової загальної системи ЗЕД;—

аналіз ресурсного потенціалу ЗЕД регіону;—

аналіз динаміки основних показників розвитку зовнішньоекономічної діяль-ності регіону;—

дослідження міжнародного маркетингу як інструменту ефективної зовніш-ньо-економічної діяльності промислового комплексу і організацій регіону;—

розробка стратегії діяльності промислового комплексу на міжнародному ринку;—

розробка методики оцінки ефективності експортно-імпортних операцій;—

аналіз організації ЗЕД на регіональному рівні у про-відних розвинутих країнах;—

розробка узагальненої математичної моделі розвитку регіональних зовнішньо-економічних операцій;—

обгрунтування доцільності організації регіональної експортної страхової компанії;—

дослідження потенційних можливостей туристичного комплексу Івано-Франківської області як невід’ємної складової ЗЕД;—

узагальнення методів організації системи регіональної ЗЕД.

Об’єкт дослідження. Івано-Франківська область, як господарський комплекс з виробничою структурою та рівнем спеціалізації окремих галузей у національному поділі праці, як об’єкт цілісності і управління, що здатний гармонійно поєднувати ком-поненти природного, соціального і економічного середовища.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних і прикладних проблем, що виникають у зовнішньоекономічній діяльності регіону.

Методологія і методика дослідження. Базується на сучасних наукових концепціях. Ними є макроекономічний аналіз, аналіз вартісно-платіжних відносин у регіональному відтворювальному процесі та міжре-гіональний аналіз. Центральне місце посідає сприй-няття регіону через парадигму ці-лісності, що будується на об’єктивному взаємозв’язку природних, соціальних та еко-но-мічних процесів і явищ, які збігаються на певному те-риторіальному ареалі. Досліджуваний об’єкт виступає, як відкрита система, яка зазнає значних зовнішніх впливів. Широке коло поставлених завдань зумовило використання комплексу економічних ме-тодів: статис-тичних, економіко-математичних, системного аналізу, абстрактно-логічних моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведене дослідження дозволило отримати сукупність теоретичних положень, які розв'язують важливу наукову проблему - становлення та розвиток зовнішньоекономічної діяльності регіональних утворень обласного масштабу.

Зокрема, автором отримано наступні конкретні результати.

Cформульовано поняття та визначено сутність зовнішньоекономічної діяльності регіону як особливої соціально-економічної ланки держави, функціонування якої передбачає встановлення правових норм, що визначають порядок організації і регулювання зовнішньоекономічних відносин суб'єктів підприємницької діяльності, використання ними інструментів міжнародного маркетингу з метою дослідження ринку і пристосування виробництва і збуту до цих вимог, оцінки прибутковості зовнішньо-економічних операцій, обмеження впливу центральних органів влади на формування світогосподарських зв'язків регіону.

Виявлено, що перехід від системи формування центральними органами влади світогосподарських зв'язків держави, забезпечення ефективного їх використання до системи формування цих зв'язків на рівні регіону є в процесі становлення. Це обумовлює необхідність розширення повноважень регіонів як суб'єктів світогосподарських зв'язків країни.

Доведена необхідність розглядати регіональні економічні утворення як елементи невід'ємної складової економічного простору для діяльності підприємств у межах певної території на засадах ефективності і доцільності.

Встановлено, що діюча система вартісно-платіжних відносин регіону є недос-коналою, оскільки відсутня практика економічного обгрунтування напрямів зов-нішньоекономічного планування, вибору ефективних варіантів розвитку зовнішньо-економічної діяльності господарських підприємств.

Визначено райони виробничої спеціалізації регіону: індустріально-аграрний, лісопромисловий та туристичний.

Обгрунтовано напрями поліпшення інформаційного забезпечення регіонального органу управління зовнішньоекономічними зв'язками за рахунок створення інформа-ційно-аналітичних центрів в регіонах (Агенств економічного розвитку), запровадження яких дасть можливість регіональним органам мати постійний доступ до державних інформаційних систем та статистично-аналітичної інформації, здій-снювати розрахунок оптимального обсягу і структури експорту регіону.

Виявлено організаційні та методологічні проблеми функціонування діючої системи зовнішньоекономічних відносин регіону та обгрунтовано пропозиції щодо покращення їх стану шляхом впровадження програми зовнішньо-економічного розвитку регіону, впровадження цілеспрямованої інвестиційної політики, врахування обсягів критичного імпорту, розширення і удосконалення туристичної галузі, створення регіональних механізмів страхування міжнародних операцій та інвестицій, створення цілісної системи організації зовнішньоекономічної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційній роботі наукові результати та розроблені на їх основі висновки і пропозиції можуть бути вико-ристані для формування взаємних відносин у зовнішньоекономічних зв’язках регіо-нальних утворень.

Результати дослідження розвивають методологічні основи щодо створення ре-гіональної системи організації і проведення ЗЕД не тільки Івано-Франківської області, але й інших регіонів України.

Практичну цінність становлять: методика функціонування регіональних страхових експортно-імпортних компаній у системі зовнішньоекономічних зв'язків регіону, методика засто-сування математичної моделі адаптивного управління в системі зовнішньо-економічних зв’язків регіону і методика вибору оптимальної форми ЗЕД підприємств регіону.

Висновки та рекомендації, представлені у науковому дослідженні, були використані при розробці програми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Івано-Франківської області на 2002-2003 рр. (довідка №606/07-16/02 від 24.07.2002 р.), а також постійно використовуються в діяльності Івано-Франківської торгово-промислової палати при наданні послуг, проведенні виставкових заходів та бізнес-зустрічей і семінарів (довідка №177/02 від 25.07.2002 р.).

Результати дисертаційного дослідження використані і апробовані на прикладі міжна-родної діяльності малого підприємства “Черсак” (м.Коломия, Івано-Франківська обл., лист N13\267 від 1.08.1999 р.) та покладені в основу навчального модуля "Міжнародна торгівля" Українсько-канадським бізнес-центром" м.Івано-Франківськ (акт про впровадження №325/15-02 від 23.05.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Усі публікації по темі дисертації одноособові і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, семінарах і круглих столах. Серед них: Всеук-раїнський семінар “Розвиток інформаційної підтримки регіонального розвитку” (Торгово-промислова палата України, м.Севастопіль) 7-15.10.1996; Всеукраїнська наукова конференція “Регіон у системі нових економічних і правових відносин (м.Івано-Франківськ) 8-12.10.1997; Міжнародна конференція “Мож-ли-вості економічної співпраці з Україною” (м.Чарлстон, США) 23.07.1999, круглий стіл “Ук-раї-на-Канада --– перспективні шляхи співробітництва” (м.Тандер Бей, Канада) 17.10.1999; науково-практична конференція “Аспекти вирішення проблеми безробіття” (м.Івано-Фран-ківськ) 05.06.2000.

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 6 роботах загальним обсягом 2,9 друкованих аркуша, зокрема 4 статті у фахових збірниках наукових праць і 2 в ма-теріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 120 найменувань. Робота викладена на 209 сторінках друкованого тексту містить 10 таблиць, які розміщені на 9 сторінках, 14 рисунків, які розміщені на 14 сторінках, 9 додатків, які розміщені на 43 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ. У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної теми, ступінь її розробки, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт наукового дослідження, показано новизну та практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади формування зовнішньоекономічних відносин”. Розкрито теоретичні основи, принципи і методи формування зовнішньо-економічних відносин у міжрегіональних зв’язках на основі використання міжнародного маркетингу, що знаходить своє відображення в зведеному платіжному балансі держави.

Платіжний баланс являє собою балансовий рахунок міжнародних операцій, що відображає вартісний вираз усього комплексу зовнішньоекономічних зв’язків країни у формі співвідношення поступлень і платежів. Балансовий рахунок міжнародних операцій, в свою чергу, являє собою кількісний та якісний вартісний вираз масштабів, структури і харак-теру зовнішньоеко-номічних операцій країни, її участі у світовому господарстві. На практиці прийнято користуватися терміном “платіжний баланс”, а показники ва-лютних потоків по всіх операціях розглядаються як платежі та поступлення.

У результаті дослідження виділено можливі заходи щодо регулювання платіжного балансу: державні і міждержавні методи регулювання. Державне регулювання платіжного балансу передбачає сукупність економічних, в тому числі валютних, фінансових, грошово-кредитних заходів держави, спрямованих на стимулювання експорту або на обмеження зовнішньоекономічних операцій в залежності від валютно-економічного становища і стану міжнародних розрахунків країни.

Новим явищем стало міждержавне регулювання платіжного балансу. Воно виникло як наслідок інтернаціоналізації господарських зв’язків і недостатньої ефективності зовнішніх факторів відновлення.

Проведений автором аналіз платіжного балансу України станом на 2001 рік показав, що зафіксоване позитивне сальдо зовнішньої торгівлі все ж супроводжувалося негативними явищами: скороченням обсягів зовнішньої торгівлі окремими видами товарів; втратою Україною традиційних ринків збуту, низькою конкурентно-спроможністю українських товарів та значним скороченням імпорту енергоносіїв. Кредиторська заборгованість підприємств України іноземним cуб’єктам господарювання стала одним із видів нарощування іноземних зобов’язань країни; проблема фінансування дефіциту платіжного балансу остаточно перемістилася до фінансового рахунку. Позитивна тенденція накопичення зовнішнього боргу дає можли-вість стверджувати про загрозу економічній безпеці країни; рівень резервних активів виявився незначним; спостерігається чистий відплив капіталу в короткостроковій формі; рівень залучення інвестицій є надзвичайно низьким.

Незадовільний стан зведеного платіжного балансу характеризує і той факт, що Україна стала сировинним придатком розвинутих країн. Це підтверджується тим, що основною складовою експорту залишається продукція чорної, кольорової металургії і хімічної промисловості.

Це вимагає змін у фінансуванні потреб країни у валютних ресурсах. Фінансування платіжного балансу повинно проводитися за рахунок експортних надходжень за товари та послуги і безвідплатних надходжень та інвестицій.

Широкомасштабному залученню іноземних інвестицій в Україну перешкоджають несприятливий інвестиційний клімат, недосконалість національного інвестиційного менеджменту, фіскальний характер вітчизняної податкової системи, відсутність дешевої системи страхування іноземних інвестицій, нерозвиненість вітчизняної інвестиційної інфра-структури, неналежна координація дій ycix державних структур у цій сфеpi, відсутність достатньої кількості вільних економічних зон, неготовність до інвестицій більшості керів-ників українських підприємств, відсутність у нашої країни офіційного міжнародного інвес-тиційного індексу. Створення стабільного інвестиційного середовища є передумовою вирі-шення проблем залучення інвестицій в Україну.

Територіальні утворення України далеко не рівнозначні за своїми масштабами і тими народ-ногосподарськими цілями, які реалізуються у їх межах, але кожне з них являє собою закін-чену структуру з усталеними зовнішніми та внутрішніми зв’язками. В сукупності територіальні утворення різного рівня утворюють ієрархічну систему, яка ілюструє територіальний розріз усього народного господарства України: регіон нижчого по--ряд-ку є органічною складовою регіонів вищого порядку, а народногоспо-дарська функція останнього визначає місце і роль даного регіону у народному гос-подарстві в цілому.

Серед проблем, пов’язаних із розширенням повноважень регіонів, визначенням рамок регіональної самостійності, особливого значення набуває проблема їх участі у зовнішньо-економічних зв’язках країни. Йдеться про те, що регіон як своєрідна соціально-економічна ланка країни повинен взяти на себе частину функцій держави по організації і регулюванню зовнішньоекономічної діяльності розташованих на його території суб’єктів підприєм-ництва, стати повноправним суб’єктом світогосподарських зв’язків.

В економічній літературі зовнішньоекономічні зв’язки трактуються як система міжна-родних економічних відносин між країнами світу, рушійною силою яких є отримання вигоди. Стосовно вигоди країн у сфері зовнішньоекономічних зв’язків це знаходить свій вираз, насамперед, у можливостях кожної з них найбільш ефективно використовувати ці зв’язки для повнішого задоволення національних потреб.

Зовнішньоекономічні зв’язки — це система отримання додаткових капіталовкладень за рахунок кредитів, прямих іноземних інвестицій, що дозволяє країні швидше здійснити структурну перебудову економіки, прискорити вирішення інших невідкладних господар-ських завдань.

Суспільний поділ праці і його просторова форма — територіальний поділ — зумовлюють не тільки виникнення і поступовий розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, а й визначають сукупність форм, методів і засобів співробітництва кожної окремої країни із зарубіжними партнерами. Відповідно до типів поділу праці в кожній країні формуються функціональні ланки (суб’єкти) її участі у світогосподарських зв’язках: підприємства, організації, об’єднання різних видів і форм власності, дрібні тери-торіальні утворення чи підрайони; регіони (їх органи влади та створені ними зовнішньоекономічні органи); держава в особі її органів.

Для всіх структурних ланок участі країни у світо-господарських зв’яз-ках властива діалектична єдність, в основі якої лежить спільність об’єктивної основи — поділу праці. Але це не виключає наявності певних суперечностей між ними, що потребує відповідних зусиль суспільства по дотриманню їх економічних інтересів.

Характерною особливістю нинішнього етапу розвитку ЗЕД є посилення ролі регіонів. Саме регіони реально можуть виконати зовнішньо-економічні функції, які не під силу сьогодні центральним державним органам, іншим струк-турним рівням влади, і створити сприятливий клімат для розгортання зовнішньо-економічної діяльності суб’єктів підприємництва країни. Отже необхідність подолання кризової ситуації, активізація участі у міжнародному співробітництві об’єктивно потре-бують створення життєздатних регіональних зовнішньоекономічних структур, істотного розширення повноважень регіонів як суб’єктів світогосподарських зв’язків країни.

Одним з пріоритетних напрямів співробітництва для підтримки стабільності, економічного і соціального розвитку прикордонних областей, поліпшення прикор-донного контролю і транзиту є транскордонне співробітництво.

Транскордонне і міжрегіональне співробітництво мають великий потенціал для регіонів України, який посилюється й тим фактом, що у 2003-2005 рр. Україна матиме спільний кордон з Європейським Союзом (ЄС). Відтак, розширення участі України в європейському регіональному співробітництві як держави, що проголосила вступ до ЄС стратегічною метою державної політики, є одним з основних напрямів зовнішньо-економічної діяльності, що безпосередньо повинно знайти своє відображення у впрова-дженні стратегії розвитку зовнішньоекономічних відносин регіональних утворень.

Практичне втілення задекларованого ЄС напряму стратегічного розвитку дає можливість західноукраїнським землям, зокрема Івано-Франківській області, виступити в ролі “інтегратора” України до Європи у складі європейського територіального утворення - Карпатського Єврорегіону.

Інтеграція до Європейських структур вимагає оптимального поєднання регіо-нальних та загальнонаціональних інтересів, яке повинно відповідати принципам регіональної політики ЄС і сприяти становленню нових форм співпраці між центром і регіонами, внутрішньому міжрегіональному співробітництву та міжнародній співпраці територій.

Рівень зовнішньоекономічних зв’язків регіону безпосередньо визначається рівнем розвитку ефективності його зовнішньоекономічного комплексу, куди входять підпри-ємства і організації, що займаються виробництвом, експортом і імпортом машин, устат-кування, матеріалів, інших товарів і послуг, беруть участь у міжнародному науково-технічному і виробничому співробітництві, а також галузеві й інші регіональні ві-домства.

Вміле та грамотне планування і використання міжнародного маркетингу дозволить зменшити ступінь невизначеності та ризику в господарській діяльності і забезпечити оптимальне використання ресурсів у вибраних пріоритетних напрямах.

Зміст маркетингу можна розглядати як систему управління, кожна з функцій якої підпорядкована єдиній меті — задоволенню потреб споживачів. Звідси випливає, що центральною функцією маркетингу слід вважати функцію координації. На думку автора, саме усвідомлення керівництвом і персоналом цілеспрямованості ринкових рішень, базування їх на дослідженнях ринку і пристосування виробництва, збуту до цих вимог є характерними ознаками міжнародного маркетингу.

Умови діяльності на світових ринках надають міжнародному маркетингу особливостей, які мають бути враховані підприємствами регіону, а саме: успішна діяльність на зовнішніх ринках передбачає докладання значних організаційних та фінансових зусиль для ефективного маркетингового супроводу; складність досліджен-ня зовнішніх ринків вимагає створення дослідницьких підрозділів і можливий пошук у країні-партнері спеціалізованих фірм-консультантів; існує необхідність творчого використання методів маркетингу.

У роботі аргументовано доводиться про необхідність вищого рівня обгрунтованості рішень міжнародного маркетингу, що, в свою чергу, потребує більшої інформаційної і кадрової забезпеченості, концентрації організаційних зусиль, а отже значних фінансових ресурсів. Відповідно зростає актуальність проблеми ефективного використання цих ресурсів.

У дисертації обгрунтовано поняття міжнародний маркетинг, яке полягає не тільки у кращому ніж у конкурентів визначенні і задоволенні потреб глобального покупця як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, а також в опануванні певним сегментом міжнародного ринку та в координації маркетингової діяльності з врахуванням обмежень глобального середовища.

Організаційну структуру міжнародної маркетингової діяльності необхідно визначити як сукупність служб, відділів, підрозділів, які здійснюють процес управління міжнародним маркетингом, а саме побудову системи збору інформації, проведення досліджень іноземного ринку, організацію реклами за кордоном, збутових операцій та обслуговування таким чином, щоб забезпечити максимальний ефект експортних операцій і прибутків при мінімумі витрат на міжнародний маркетинг. Тому підприємству, яке намагається проводи-ти ефективну зовнішньоекономічну діяльність, слід мати відділ міжнародного маркетингу, орієнтований на досягнення маркетингових цілей (виявлення незадоволеного попиту, географічне розширення ринку збуту, пошук нових сегментів іноземних ринків, збільшення прибутків). Функціонування підрозділів міжнародного маркетингу значною мірою зале-жить від розмірів підприємства, специфіки продукції та ринків реалізації.

Проведений аналіз організації міжнародного маркетингу на підприємствах Івано-Франківської області засвідчив факт часткової її наявності на деяких підприємствах, а в ряді випадків повної відсутності, що обумовило стихійний і неефективний характер зовнішньоекономічної діяльності.

Це вказує на необхідність використання підприємствами області існуючих методів оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності і використання міжнародного маркетингу як основного інструменту для досягнення ефективного характеру зовнішньоекономічних операцій і, як наслідок, покращення платіжного балансу держави в цілому.

Розділ 2. “Зовнішньоекономічні зв’язки регіону, аналіз та форми їх реалізації”. Включає дослідження рівня розвитку зовнішньоекономічних відносин Прикарпатського регіону і, в тому числі туристичної галузі, як невід'ємної складової господарського комплексу, а також формування стратегії ЗЕД регіону і форм їх реалізації.

Характеризуючи економічний потенціал Івано-Франківської області, слід відзначити, що вона є одним із староосвоєних районів України, вигідне географічне положення яко-го в поєднанні з багатою природно-ресурсною базою, значними трудовими ресурсами слугували провідним мотивом для екстенсивного нарощування промислових потужностей, сільськогосподарського виробництва. Значну частину своїх потреб область задовільняє за рахунок міжрегіо-нальних зв’язків. Але обмеженість внутрішнього ринку України, особливо у сучасний період, об’єктивно зумовлює необхідність налагодження широких, різноманітних і надій-них зовнішньоекономічних контактів. Без постійного їх розвитку область практично не може створити належні умови для нормального здійснення відтворювальних процесів.

Проведений аналіз зовнішньоекономічних зв'язків Івано-Франківської області засвідчив їх незадовільний стан. Зовнішньоторговельний обіг товарами, враховуючи давальницьку сировину та вироби з неї, склав в 2001 році 244,8 млн. доларів США, що на 37,2% менше від рівня, досягнутого за 2000 рік, а саме 390 млн. дол.. При цьому скоротилися обсяги експорту на 22,3% (151,5 млн.дол.), імпорту — на 52,2% (93,3 млн.дол.). Зменшення товарообміну значною мірою зумовлено несприятливою загально-господарською кон'юнктурою країн СНД, яка проявилася у скороченні обсягів ви-робництва та ослабленні традиційних господарських і торговельних зв'язків. Характерною особливістю 1993-2001р.р. стало зростання експортних поставок до країн Європи при відносному зменшенні їх до держав Азії та Америки. Однак слід зауважити, що динаміка інвестиційних потоків в Івано-Франківську область за 2001 рік свідчить про їх позитивний ріст, що склало 2320,5 тис. дол.. Потік інвестицій з країн СНД та Балтії має хоча і невелику, але від'ємну тенденцію і зменшився на 5,4 тис. дол. Навпаки збільшилися обсяги інвестування з інших країн. Вони склали 2325,9 тис. дол..

Основними факторами покращення стану зовнішньоекономічних зв'язкыв області є: розробка і впровадження програми зовнішньоекономічного розвитку регіону; впровадження векторної інвестиційної політики; врахування кількості обсягів критичного імпорту, необхідного для життєдіяльності регіону; розширення і удосконалення туристичної галузі, як основної складової комплексу послуг; централізоване управління процесом неповернення валютної заборгованості підприємств області і утворення регіональних механізмів страхування міжнародних операцій та інвестицій; створення загальної системи організації і управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону.

Аналіз існуючого туристичного комплексу як невід’ємної складової зовнішньо-економічних відносин Прикарпатського регіону підтвердив факт перспективності його розвитку. Тільки протягом 1960-х і 1970-х років Карпати стали важливим туристичним регіоном. В середині 1980-х років діяли 60 туристичних організацій і більше ніж 800 туристичних маршрутів перетинали чотири області Карпатського регіону. Але на даному етапі існує потреба пожвавлення туристичного бізнесу, формування необхідної інфраструктури і створення нових форм надання послуг.

Основним фактором розвитку туристичної індустрії є децентралізація управління туристичним сектором і створення спеціальних сприятливих фінансово-економічних умов, прикладом чого є проект вільної економічної зони туристичного комплексу "Яремча". Елементом просування туристичних послуг до кінцевого споживача повинно стати створення “Центру туризму”. Основним його завданням повинні стати розвиток туристичних ринків, ефективне впровадження нових видів туристичної діяльності, розвиток системи збору, публікації і розповсюдження інформації для іноземних туристів, координація надання різного виду туристичних послуг, збір статистичних даних про зміну динаміки туристичних потоків, проведення внутрішнього та міжнародного маркетингу щодо можливості розширення надання туристичних послуг.

Лише туризм, можливо, не відродить економіку Івано-Франківської області, але його необхідно розглядати як невід'ємну частину в загальному народногосподарському комплексі області, яка повинна зробити вагомий внесок у розвиток ЗЕД регіону.

Початковий етап міжнародної діяльності і відсутність достатнього досвіду ведення міжнародних операцій, який характерний для більшості підприємств Івано-Франківської області, спричиняє неможливість ефективного виходу на іноземні ринки в силу не-достатніх фінансових і кадрових ресурсів. Отже існує реальна потреба створення на регіональному рівні цілісної системи організації зовнішньоекономічної діяльності.

У розділі 3. “Організаційно - економічні засади формування ефективної зовнішньо-економічної діяльності регіону” досліджуються особливості формування економічних відносин регіону за рахунок координованої системи зовнішньоекономічних зв’язків.

Як результат проведеного дослідження оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності автором представлені методики визначення фінансово-економічних розрахунків щодо ефективного проведення окремих зовнішньоекономічних операцій. Разом з цим розрахунки дозволяють провести аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства, економічно обгрунтувати напрями зовнішньоекономічного планування, а також здійснити вибір найбільш ефективного варіанту розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. У таблиці 1 представлені показники, які повинні бути розраховані при оцінці ефективності конкретної зовнішньоекономічної угоди.

Як висновок автором обгрунтовується доцільність поділу Івано-Франківської області відповідно за географічно-виробничою спеціалізацією на індустріально-аграрний, лісопромисловий і туристичний райони.

Необхідність створення сприятливого інвестиційного середовища в регіоні, створення банку даних інвестиційних об’єктів обумовлює організацію і функціонування регіонального Агентства економічного розвитку. Залучення інвестицій і створення привабливого інвестиційного клімату повинні розглядатися як один з найважливіших елементів політики ЗЕД регіону. Діяльність Агентства економічного розвитку повинна бути спрямована на підтримку діяльності і задоволення потреб не тільки іноземних інвесторів, але і вітчизняних підприємств і організацій, які планують розширити існуючі або діючі виробництва чи сфери послуг. Основою діяльності Агентства повинен стати переоблік існуючих основних фондів, які можуть бути запропоновані іноземним інвесторам для переоснащення і модернізації. При прийнятті управлінських рішень у діяльності Агентства, місцевих органів влади, інших підприємств і організацій області може бути використана математична модель маневрування в системі зовнішньо-економічної діяльності регіону.

Специфіка моделювання при цьому заключається в тому, що головну роль відіграють не ресурсні, а маркетингові обмеження.

Запропонована математична модель містить кілька груп умов, які характеризують: максимальне використання оптимальної сфери маневрування; максимальні експортні можливості регіону з ураху-ван-ням внутрішнього попиту на продукцію; місткіcть різноманітних ринків у відношенні експортної продукції, забезпечення необхідного імпорту продукції (сировина, матеріали, енергія тощо); збереження балансу, в тому числі, з очікуваними партнерами.

Розрахунок оптимального об’єму і структури експорту регіону шляхом застосуван-ня математичної моделі дозволяє не тільки врахувати необхідні маркетингові і ресурсні обме-ження, але й системні обмеження, повне задоволення яких дозволяє максимально використати оптимальну сферу маневрування і тим самим забезпечити макси-мальну глибину адаптивності зовнішньоекономічної діяльності регіону.

На думку автора важливе місце при організації зовнішньоекономічної діяльності регіональних утворень займає інформаційний обмін, одним з головних факторів розвитку якого є регіональна Торгово-промислова палата. Саме в її межах є зміст коор-динувати всі проекти, що фінансуються в області міжнародними організаціями.

Як необхідний елемент розвитку системи експортних операцій, кредитів та інвестицій може стати Регіональна експортна страхова компанія (РЕСК), мета діяльності якої базується на наданні регіональним експортерам страхування експортних операцій від різного виду комбінацій ризику. В якості ресурсу страхових резервів і фондів РЕСК можуть виступати отримані страхові внески, засоби, надані регіональними банками або місцевим бюджетом. Основними напрямками діяльності РЕСК можуть бути: для короткотермінових кредитів до 1 року — страхування від окремого комерційного ризи-ку,страхування від окремого територіального або сукупного ризику; для середньо-термінових і довготермінових кредитів від комбінації комерційного та територіального (політичного) ризику — страхування у випадку кредита постачальника; страхування у випадку банківського кредиту покупцю, страхування екс-портних банківських гарантій; при страхуванні довготермінових кредитів — страхування валютного ризику; для участі у міжнародних тендерах — потенційне обіцяне страхування.

Іншим важливим напрямком діяльності регіональної експортної страхової компанії автор вважає страхування регіональ-них інвестиційних проектів. При страхуванні інвестицій пропонується передбачити, у випадку невиконання будь-яких умов інвестиційного проекту або якщо інвестовані засоби з будь-яких причин не дають віддачі чи не повертаються до інвестора, відповідальність несе на собі страхова компанія.

Вирішенням проблеми розміщення інвестиційних ризиків у порівнянні з розміщенням їх за кордоном, на думку автора, було б створення єдиного в Україні страхо-вого консорціуму або страхового холдингу, до якого як складові елементи входили б Ре-гіо-нальні експортні страхові компанії. Це дало б можливість вирішення проблеми страху-вання інвестицій і акумуляції коштів в Україні, а не розпорошування фінансових засобів на закордонних страхових ринках.

Функціонування всіх вищевказаних організацій, як існуючих, так і новостворених, повинно здійснюватися в межах загальної схеми організації зовнішньоекономічної діяльністі регіону (рис.1).

Як один з основних факторів ефективного застосування запропонованої схеми організації зовнішньоекономічної діяльності регіону повинна розглядатися саме координація зусиль всіх регіональних економічних утворень, державних регіональних інституцій і місцевого бізнесу.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі основні висновки і сформулювати пропозиції:

1. Платіжний баланс є важливим інструментом вартісно-платіжних відносин тери-торіальних утворень у зовнішньоекономічних зв’язках. З метою забезпечення ефектив-ного регулювання цих відносин на регіональному рівні є необхідним формування зведеного платіжного балансу держави через сукупність платіжних балансів окремих регіональних утворень.

2. Сутність зовнішньоекономічної діяльності регіону полягає в тому, що регіон як соціально-економічна ланка країни має взяти на себе частку функцій держави щодо організації і регулювання зовнішньоекономічних відносин суб’єктів підприємництва, розташованих на його території, стати повноправним суб’єктом світогосподарських зв’язків. Це вимагає розробки, впровадження та реалізації такої моделі управління зовнішньоекономічною діяльністю регіонів, яка відповідала б умовам функціонування регіональної політики Європейського Союзу та інших провідних країн світу, сприяла б становленню нових форм співпраці між центром і регіонами, внутрішньому міжрегіональному співробітництву та міжнародній співпраці територій.

3. Розширення повноважень регіонів як суб’єктів зовнішньоекономічних зв’язків країни забезпечить створення сприятливого клімату для розвитку зовнішньоекономічної діяльності господарських суб’єктів, формування нових зовнішньоекономічних відносин регіону на засадах ефективності і доцільності, організацію і створення регіональних зовнішньоекономічних структур, які, використовуючи інструменти міжнародного маркетингу, через дослідження фактичного попиту або несформованих потреб споживачів координуватимуть діяльність народногосподарського комплексу регіону на засадах синергічного ефекту орієнтації бізнесу.

4. Рівень розвитку зовнішньоекономічних відносин Івано-Франківської області незадовільний. Вигідне географічне положення області в поєднанні з багатою природно-ресурсною базою, значними трудовими ресурсами слугує провідним мотивом для екстенсивного нарощування промислових потужностей, сільськогосподарського виробництва. Проте несформованість внутрішнього ринку України об’єктивно зумовлює необхідність налагодження надійних зовнішньоекономічних контактів регіону.

5. Процес розбудови системи зовнішньоекономічних відносин потребує: розробки і впровадження програми зовнішньоекономічного розвитку регіону; впровадження цілеспрямованої інвестиційної політики; планування обсягів критичного імпорту регіону; створення регіонального механізму страхування міжнародних операцій та інвестицій; організації системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону.

6. Основним суб’єктом зовнішньоекономічних зв'язків Карпатського регіону є туристична галузь. Розвитку туристичної індустрії сприятиме формування необхідної інфраструктури і нових форм надання послуг, створення спеціальних фінансово-економічних умов, маркетингове забезпечення міжнародних туристичних операцій, комплекс управлінських заходів задля досягнення основних цілей на іноземному ринку, прагматичний підхід у прийнятті рішень.

7. Діюча система вартісно-платіжних відносин регіону є недосконалою, що пов’я-зано з відсутністю методики проведення фінансово-економічних розрахунків ефектив-ного здійснення зовнішньоекономічних операцій, зокрема, відсутні: практика економіч-ного обгрунтування напрямів зовнішньоекономічного планування; вибір ефективного варіанту розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств; організація управ-ління зовнішньоекономічними відносинами регіональних економічних утворень через координацію системи зовнішньоекономічних зв’язків. Виходячи з цього Івано-Фран-ківську область, враховуючи її специфіку є доцільним поділити на індустріально-аграр-ний, лісопромисловий та туристичний райони.

8. Основними напрямами подальшого розвитку системи регіональних зовнішньо-економічних відносин є:

- створення сприятливого інвестиційного середовища в регіоні через банк даних інвестиційних об’єктів, які можуть бути запропоновані іноземним інвесторам для переоснащення і модернізації;

- організація функціонування регіонального Агентства економічного розвитку, робота якого має бути спрямована на підтримку діяльності і задоволення потреб не тільки іноземних інвесторів, але і вітчизняних підприємств і організацій.

9. Розв'язанню виявлених у процесі дослідження теоретичних і практичних проблем будуть сприяти запропоновані автором організаційно-економічні механізми підвищення ефективності ЗЕД регіону, зокрема:

- застосування математичних моделей у розрахунку оптимального обсягу і струк-тури експорту регіону при маркетингових і ресурсних обмеженнях;

- забезпечення інформаційного обміну і координації проектів, що фінансуються в області міжнародними організаціями;

- надання послуг регіональним експортерам у страхуванні експортних операцій від комбінацій ризику;

- страхування регіональних інвестиційних проектів і створення єдиного страхового холдингу для акумулювання фінансових засобів на закордонних страхових ринках.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Ткач О.В. Міжнародний бізнес: концепція сучасної конкуренції.//Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). Випуск IV/НАН України. Інститут регіональних досліджень.- Львів, 1998.- с.431 - 434. - 0,4 д.а.

2.Ткач О.В. Досвід ресруктуризації міжнародної торговельної діяльності Чеської Республіки. //Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). Випуск V/НАН України. Інститут регіональних досліджень.- Львів, 1998.- с.279 - 284. - 0,4 д.а.

3.Ткач О.В. Необхідність створення умов для залучення інвестицій в аспекті зовнішньоторговельної політики регіону.// (Збірник наукових праць). Випуск III/Тернопільська Академія Народного Господарства.-Тернопіль, 2002 с.253 - 258 - 0.5 д.а.

4. Ткач О.В. Суспільний поділ праці в аспекті світогосподарських зв’язків регіону.// (Збірник наукових праць). Випуск III/Тернопільська Академія Народного Господарства.-Тернопіль, 2002 с.258 - 264 - 0.6 д.а.

5.Ткач О.В. Регіон у системі міжнародної конкуренції. //Зб. тез і доповідей Всеукраїн-ської наукової конференції. - Івано-Франківськ, 1998.- с.144-149. - 0,5 д.а.

6. Ткач О.В. Вирішення проблеми безробіття в регіонах США.// Зб. тез і доповідей науково-практичної конференції - Івано-Франківськ, 2000. - с.53-57 -0,5 д.а.

АНОТАЦІЯ

Ткач О.В. Організаційно-економічні важелі формування зовнішньоекономічних зв’язків регіону (на прикладі Івано-Франківської області).-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціаль-ністю 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.

У дисертації досліджуються формування зовнішньоекономічних зв'язків регіону на прикладі Івано-Франківської області. Визначено сутність наступних понять: “зведе-ний платіжний баланс”, “міжнародний маркетинг”, “міжна-родна стратегія діяльності підприємства”, “ефективність зовнішньоекономічної операції”, “організація системи зовнішньо-економічної діяльності регіонального утворення обласного масштабу”. Викладено основні принципи і методи формування зовнішньоекономічних зв'язків, які на якісно новому рівні отримають подальший розвиток у практиці обліку зовнішньо- економічних операцій та їх відображення в платіжному балансі. Наведене теоретичне узагальнення і вирішення проблеми формування ЗЕД регіону за рахунок скоординованої системи. Проведено аналіз діючої системи обліку ЗЕД України. Показано необхідність розгляду регіону з його структурою внутрішніх та зовнішніх зв’язків як суб’єкту в за-гальній системі ЗЕД держави. Здійснено оцінку необхідності застосування міжнарод-ного маркетингу як основного інструменту проведення зовнішньоекономічної діяль-ності підприємствами області. Представлені можливі стратегії діяльності підприємств на іноземних ринках на початковій стадії міжнародної діяльності. Запропоновані методики оцінки прибутковості зовнішньоторговельних операцій. Розроблена і пред-ставлена структура і методи функціонування Регіональної експортної страхової компанії.

Ключові слова: "зведений платіжний баланс", "міжнародний маркетинг", "між-народна стратегія діяльності підприємства", "ефективність зовнішньоекономічної операції", "організація системи зовнішньоекономічної діяльності".

АННОТАЦИЯ

Ткач О.В. Организационно-економческие рычаги формирования внешне-экономических связей региона (на примере Ивано-Франковской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - розмещение продуктивных сил и региональная экономика -– Прикарпатский университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2002.

В диссертации исследуется формирование внешнеэкономических связей региона на примере Ивано-Франковской области. Определена суть следующих понятий: “сводный платежный баланс”, “ международный маркетинг”, “ международная страте-гия деятельности предприятия”, “эффективность внешнеэкономической операции”, “организация системы внешнеэкономической деятельности регионального формиро-вания областного масштаба”.

Изложены основные принципы и методы формирования стоимостно-платежных отношений в межрегиональных связях, которые на качественно новом уровне получат дальнейшее развитие в практике учета международных экономических операций и их отображения в платежном балансе. Представлено теоретическое обобщение и решение проблемы формирования стоимостно-платежных отношений региона за счет скоординированной системы внешнеэкономических отношений.

Осуществлен анализ действующей системы учета стоимостно-платежных отношений Украины, который засвидетельствовал крайне сложную ситуацию во внешнеторговом секторе. Неудовлетворительное состояние платежного баланса требует регулирования стоимостно-платежных отношений всей хозяйственной системы, которая предсталяет собой иерархическую систему общности стоимостно-платежных отношений территориальных формирований.

Показано необходимость рассмотрения региона с его законченной структурой внутренних и внешних связей как субъекта в общей системе международных эконо-мических связей страны.

Доказано, что степень внешнеэкономических отношений региона определяется уровнем развития внешнеэкономического комплекса, который зависит от научно разработанной и практически реализованной эффективной региональной политики.

Осуществленный анализ показателей внешнеторговой деятельности Ивано-Франковской области показал необходимость применения следующих факторов: применения векторной инвестиционной активности, учитывание объема критического импорта, необходимого для жизнедеятельности региона при планировании внешне-экономической деятельности, расширение туристической сферы, как основной со-ставляющей комплекса услуг, централизованное управление фактами невозвращения валютной задолженности предприятий области и создание региональных механизмов страхования международных операций и инвестиций, создание общей системы орга-низации и управления внешнеэкономической деятельностью региона.

Проведена оценка необходимости применения международного маркетинга как основного инструмента проведения внешнеэкономической деятельности предприя-тиями области. Подтвержден факт необходимости рассмотрения международного маркетинга как целостной системы, развитие которой направлено на интегральный результат функции управления. Необходимость организации управления междуна-родным маркетингом показана на функциональном, территориальном и типологическом принципах.

В работе представлены принципы географически-потоварной диверсифи-кации, которые являются основой приоритетов формирования системы международ-ного марктетинга.

Представлены возможные стратегии деятельности предприятий на иностранных рынках на начальной стадии международной деятельности. Характер оптимальной стратегии отдельного предприятия характеризуется обеспечением максимальной прибыли в предварительно определенный промежуток времени.

Предложены методики оценки прибыльности внешнеторговых операций, которые основываются на особенностях субъекта внешнеэкономической деятельности и опре-деленных рамках внешнеэкономического соглашения и дают возможность эконо-мически обосновать направления планирования международных операций и опти-мально выбрать наиболее эффективный вариант их развития.

На основе стравнительного анализа организации международных экономических отношений региональных формирований США показана возможность разрешения проблемы формирования стоимостно-платежных отношений региона за счет скоор-динированной системы внешнеэкономической деятельности.

В диссертации предложена организация и представлены методы функцио-нирования регионального Агентства экономического развития, деятельность которого направлена на создание благоприятного инвестиционного климата.

Разработаны и представлены структура и методы функционирования Региональ-ной экспортной страховой компании.

Ключевые слова: “сводный платежный баланс”, “международный маркетинг”, “международная стратегия деятельности предприятия”, “эффективность внешне-экономической операции”, “организация системы внешнеэкономической деятельности регионального формирования”.

ANNOTATION

Oleg. V. Tkach “The organizational-economical levers of foreign trade relation forming of a region (an example of Ivano-Frankivsk region).” - Manuscript. The theses for Candidate Degree of Economic Science 08.10.01 - producrive forces placement and regional economy. – Ivano-Frankivsk State University named after Vasyl