Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Ткач Тамара Володимирівна

УДК 37.015.3

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ШКІЛ

В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО КОМПЛЕКСУ

Спеціальність 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Науковий керівник – ШВАЛБ Юрій Михайлович,

доктор психологічних наук, старший науковий

співробітник, Національний університет ім. Тараса

Шевченка, завідувач кафедри соціальної роботи

та педагогіки

Офіційні опоненти - КОЛОМІНСЬКИЙ Наум Львович,

доктор психологічних наук, професор,

Міжрегіональна академія управління

персоналом, завідувач кафедри психології

- ДОЛИНСЬКА Любов Василівна,

кандидат психологічних наук, професор,

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова МОН України, завідувач кафедри

психології

Провідна установа – Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, кафедра психології.

Захист відбудеться “19” листопада 2002 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий “18” жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради БАЛЛ Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування освітніх систем в Україні викликано вимогами тих перетворень, що відбуваються у соціально-політичній сфері країни, у зміні суспільних відносин, а також ринковими трансформаціями в економіці. Напрямки інтеграції України у світовий простір зумовили орієнтацію суспільства на тип розвитку, що базується на модернізації промисловості, залучення інтелекту до наукових пошуків, технологічних проривах у виробництві. Саме тому важливою рисою розвитку сучасного освітнього процесу стало формування системи неперервної освіти, в якій можна виділити три аспекти. По-перше, процес становлення особистості в ході постійного навчання людини в освітніх закладах чи шляхом самонавчання, що забезпечує їй професійну підготовку відповідно до потреб людини і суспільства. По-друге, неперервну освіту можна розглядати з позицій освітнього процесу, викликаного потребами суспільства до рівня та якості освіченості людини. По-третє, її тлумачать як породження самих освітніх систем, що трансформуються в напрямку саморозвитку особистості шляхом впровадження новітніх освітніх технологій.

Важливою рисою неперервної освіти є розширення доступу людини до вищої освіти. Всесвітня конференція з проблем вищої освіти, що проходила в Парижі в жовтні 1998 року під егідою ЮНЕСКО, констатувала, що пріоритетними завданнями розвитку вищої освіти є розширення доступу до неї (до 2025 року половина молоді всього світу буде мати доступ до вищої освіти), зміцнення взаємозв`язків між вищою освітою та науковими дослідженнями, застосування вищої освіти як каталізатора всієї освітньої системи. Тому і з`являються нові інтегровані освітні системи з новими організаційними формами і технологіями формування освітніх послуг.

Це явище пов'язане насамперед з перебудовою організації навчального процесу, удосконаленням методичних і технологічних засад навчання, впровадженням варіативного змісту освіти, інтеграцією та диференціацією знань, а також індивідуалізацією засвоєння знань. Цей процес потребує, передусім, залучення психологічних ресурсів людини. Тому в навчально-виховному процесі будь-якого закладу освіти актуальним є урахування психологічних особливостей учнів, кваліфіковане управління розвитком їх пізнавальних інтересів, сприяння реалізації їх творчого потенціалу, тобто намагання зробити пріоритетним розвиток особистості молодої людини.

Поява різноманітних типів загальноосвітніх навчальних закладів України сприяє вирішенню зазначених проблем. Навчальні заклади одержали право вибору існуючих варіантів навчання і конструювання нових. На сьогодні в Україні діють 604 середніх заклади освіти нового типу, з них 296 гімназій, 283 ліцеї, 25 колегіумів, які відрізняються від традиційних за формами організації, методами, засобами навчання, наближеними до вузівських. Впровадження 12-річного навчання в середній школі за схемою 4* 5* 3 роки потребує заключної стадії поглибленого і диференційованого навчання з метою його інтеграції з вищою освітою. Отже, актуальною проблемою сучасної освіти є інтеграція середньої та вищої шкіл. Саме тому в програмі “Освіта (ХХІ століття)” задекларовано про розширення функцій і можливостей вищих навчальних закладів. Вони мають стати освітніми, науковими та методичними центрами, що об'єднують зусилля науки та суспільства у визначенні змісту та мети сучасної освіти, форм, моделей та педагогічних технологій її одержання, що визначають соціальну та психологічну адаптацію до сучасних умов підростаючого покоління суспільства.

Вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічні особливості інтеграції середньої та вищої шкіл в умовах освітнього комплексу” зумовлений необхідністю дослідження, наукового обґрунтування та узагальнення досвіду функціонування науково-освітніх комплексів як однієї з нових форм організації неперервної освіти, що суттєво впливає на умови соціального та психологічного розвитку підлітків та юнацтва.

Об'єкт дослідження: розвиток особистості в системі неперервної освіти.

Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови інтеграції середньої та вищої шкіл у науково-освітній комплекс.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному впровадженні цілісної психолого-педагогічної моделі науково-освітнього комплексу середнього та вищого закладів освіти.

Завдання дослідження:

1. Обґрунтувати організаційні, педагогічні та психологічні засади інтеграції середньої та вищої шкіл.

2. Розробити та випробувати організаційно-управлінську модель науково-освітнього комплексу та психологічне забезпечення в ньому навчально-виховного процесу.

3. Обґрунтувати можливість психологічного впливу навчально-виховного процесу науково-освітнього комплексу на виявлення, підтримку та корекцію потенційних можливостей старшокласників в умовах вільного вибору профільного навчання.

4. Виділити тенденції та закономірності особистісного самовизначення і самореалізації учнів юнацького віку в умовах навчання в науково-освітньому комплексі при вищому навчальному закладі.

5. З'ясувати соціальні та психологічні особливості процесу переходу до навчання у вищому навчальному закладі в умовах науково-освітнього комплексу.

Методологічну основу дослідження становлять теоретико-методологічні положення сучасної філософії освіти, психологічної, педагогічної, соціологічної наук щодо закономірностей розвитку особистості у старшому підлітковому та юнацькому віці в процесі навчання: теорії розвитку психологічних якостей в процесі ідентифікації та соціалізації старших школярів (Л.І.Божович, Т.В.Драгунова, Я.Л.Коломінський, І.С.Кон, Д.Б.Ельконін); психолого-педагогічні засади особливостей професійного вибору (Г.С.Костюк, О.Б.Федоришин,) та адаптації до нових умов життєдіяльності (Г.О. Балл, Є.І. Головаха, О.О. Кронік); методологічні положення теорії діяльнісного опосередкування особистісного розвитку в учбовій діяльності (С.Д.Максименко) та психологічних особливостей старшокласників, їх потреб, ідеалів, інтересів, моральних уявлень, мотивів діяльності (В.М.Галузинський, О.В.Киричук, М.Ю.Красовський); теоретичні засади побудови системи управління навчальними закладами (Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський) та психолого-педагогічної експертизи педагогічних інновацій (Л.І.Даниленко, Ю.М.Швалб).

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувався порівняльний аналіз літературних наукових першоджерел, анкетування, емпіричні та експертні методи діагностування, опитування та тестування за відомими методиками, психолого-педагогічне спостереження. Провідним методом дослідження було психолого-педагогічне конструювання нової освітньої моделі Науково-освітнього комплексу Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”. У процесі аналізу та узагальнення експериментальних даних використовувалися методи математичної обробки, результати якої підлягали кореляційному та змістовному аналізу.

База дослідження: Науково-освітній комплекс Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, створення якого затверджено наказом Міністерства Освіти України №325 від 03.09.1998року. Протягом трьох років з 1998 по 2001 рік на базі комплексу відбувалося психолого-педагогічне експериментальне дослідження, яке складалося з підготовчого та двох етапів дослідження.

Наукова новизна дослідження.

1. Теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови інтеграції середньої та вищої шкіл як форми організації неперервної освіти.

2. Розроблено психолого-педагогічну модель науково-освітнього комплексу при вищому навчальному закладі, навчально-виховний процес якого спрямований на забезпечення індивідуалізації і диференціації профільного навчання за вільним вибором.

3. Виявлено особливості процесу життєвого і професійного самовизначення старшокласників при переході до навчання у вищому навчальному закладі в умовах науково-освітнього комплексу

Теоретичне значення роботи полягає в розробці організаційно-управлінського та психолого-педагогічного аспектів інтеграції середньої та вищої шкіл в системі неперервної освіти, уточненні психологічних механізмів процесу вибору профільного навчання та наступної адаптації до навчання у вищому навчальному закладі. Розкрито тенденції та психологічні закономірності взаємозв'язку професійного самовизначення і самореалізації учнів в умовах неперервної освіти. Виявлено шляхи оптимізації процесу особистісного самовизначення юнацтва.

Практична значимість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблена і впроваджена модель Науково-освітнього комплексу при вищому навчальному закладі може бути використана як система умов, що забезпечує інтеграцію закладів освіти різних рівнів. Досліджена динаміка формування життєвих цінностей, моральних установок, розвитку професійних інтересів старшокласників під час навчання в Науково-освітньому комплексі збагачує навчально-виховний процес навчальних закладів новими ідеями і підходами в організації професійної орієнтації учнівської молоді. Висунуті і перевірені на практиці психолого-педагогічні положення процесу адаптації молоді до умов навчання у вищому навчальному закладі можуть бути враховані при формуванні навчально-виховних програм довузівської підготовки в системі неперервної освіти.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося в загальноосвітніх школах м.Мелітополя та м.Запоріжжя, що входять до складу Науково-освітнього комплексу, в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”, в Національному аерокосмічному університеті “ХАІ” ім.М.Є.Жуковського, в Державному педагогічному університеті та Таврійській державній агротехнічній академії м.Мелітополя.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені шляхом доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності” (м. Київ, 1997р.), науково-практичних конференціях при Гуманітарному університеті “ЗІДМУ” “Наука і вища освіта” (м.Запоріжжя,1998) та “Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління” (м. Запоріжжя, 2001р.).

Публікації. Основний зміст роботи відображено в 7 публікаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 151 найменування, 12 додатків, містить 7 рисунків, 28 таблиць. Основний текст дисертації складає 174 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.

У вступі до дисертації обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, охарактеризовано методи та етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, а також подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

Перший розділ “Інтеграційні засади розвитку освіти в Україні” на основі теоретичного аналізу світових і вітчизняних соціально-педагогічних тенденцій розвитку освіти розкриває сутність і основні підходи до інтеграційних процесів в освіті. Середня освіта, яка стала обов'язковою, вже не відповідає потребам суспільного розвитку, бо не здатна інтегрувати обсяг сучасної інформації, що постійно зростає. Водночас вища освіта виявляє тенденції до обов'язковості. Це вимагає розробки концепції інтегративної освіти, яка б мала глибокий особистісний сенс і не залишила б людину наодинці з сучасними проблемами, в чому вбачається глибокий психологічний аспект. Адекватне світосприйняття і осмислення змісту життєдіяльності індивід може отримати від освітнього процесу, від його зовнішніх і внутрішніх факторів.

Найбільш актуальним проявом особистості є здатність до побудови образу майбутнього життя і власної життєдіяльності в ньому, внаслідок чого формується особистісна ідентичність.

Е.Еріксон описував формування ідентичності як процес вибору, що відбувається шляхом дослідження численних варіантів і опробування ролей. Звернення в майбутнє, побудова життєвих планів і перспектив Л.І.Божович вважав афективним центром життя старшого школяра. Життєвий світ особистості Т.М.Титаренко розглядає як деяку концептуальну модель багатовимірного відображення реальності, яка описує суб'єктивну дійсність за допомогою різних перцептивних, вербальних, міфологічних, символічних мов. І.В.Дубровіна, А.Н.Прихожан, Б.С.Круглов вважають, що в ранній юності формується не саме самовизначення, життєва перспектива, а психологічна готовність до неї: відбувається формування певних стійких, свідомо вироблених уявлень про свої обов`язки, певні моральні принципи; вміння об`єктивно аналізувати та оцінювати свій життєвий досвід, спостерігати за явищами дійсності та давати їм оцінку. Психологічна готовність до визначення життєвих перспектив ґрунтується на формуванні у старшокласників психологічних механізмів та утворень, які повинні забезпечити у перспективі свідоме, активне та творче життя. Педагогічними засобами реалізації такої мети можуть бути цілісні педагогічні системи, що забезпечені матеріальними, технічними, кадровими ресурсами.

Останніми роками в Україні значно зросла кількість видів і моделей шкіл. З'явилися гімназії, ліцеї, коледжі, школи-комплекси, школи з поглибленим вивченням окремих предметів. Поряд з державними школами з'явилися і діють приватні. Керівництво навчальними закладами нового типу передбачає упорядкування управлінських організаційних структур, введення нових організаційних форм і методів навчально-виховного процесу, взаємодію окремих ланок управлінської системи всередині навчального закладу, а також координацію взаємодії середнього та вищого навчальних закладів вищою формою якої є їх інтеграція. Інтеграція закладів освіти різних рівнів є однією з основних форм їх розвитку, бо через неї забезпечується принцип насиченості всіх ланок освіти інноваційними технологіями, формується спільний матеріально-фінансовий потенціал, забезпечується розвиток змісту освіти, соціального та культурного середовища.

Як принцип реформування змісту освіти С.Ф.Клепко розглядає інтеграцію знань як спрямованість на забезпечення “цілісності сприймання навколишнього”. Об'єднання двох-трьох предметів в один інтегрований курс або знань з окремих проблем в один інтегрований блок створить очікувані передумови для всебічного розгляду базових понять, явищ, сприятиме формуванню в учнів системного мислення, позитивно-емоційного ставлення до пізнання, економного використання навчального часу, зменшить кількість обов'язкових предметів, дасть можливість раціонального використання педагогічних кадрів.

У нашому науковому пошуку ми додержуємося думки А.А.Мелік-Пашаєва, що зміст освіти – не картина світу, не система знань, навіть не способи її освоєння, а те, що відбувається в освітньому просторі з людиною, з її самосвідомістю, емоційною, ціннісною сферою, інтелектуальними, творчими, комунікативними здібностями.

Отже, є усі підстави констатувати, що на сучасному етапі розвитку освіти актуальною проблемою є взаємодія середньої та вищої шкіл, їх взаємне наближення, взаємодоповнення, що призводить до необхідності формування єдиного освітнього простору в певному регіоні із залученням наявного освітнього потенціалу. Основними суб'єктами інтеграції в цьому випадку є освітні заклади різного рівня, які шляхом масового включення в реалізацію освітніх проектів і програм, були б спрямовані на ефективне вирішення освітніх проблем.

У другому розділі “Організація та етапи дослідження життєдіяльності старшокласників в умовах навчання в Науково-освітньому комплексі” подано характеристику етапів дослідження, їх цілей і процедури їх досягнення.

Одним із перших навчальних закладів небюджетної системи вищої освіти в Україні, який став осередком досліджуваного науково-освітнього комплексу є Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”. За задумом засновників комплексу, він має бути експериментальним майданчиком для розробки та впровадження нової освітньої моделі організації освіти, діяльність якої спрямована на формування нової психолого-педагогічної парадигми: розвиток особистостей тих, хто навчається, і тих, хто навчає, буде сприйматися не як процес, що самоздійснюється, а як довгострокова, науково-обгрунтована і внутрішньо сприйнята програма для всіх суб'єктів освітнього процесу. Організаційно-управлінська модель науково-освітнього комплексу (НОК) складалася у відповідності з її освітніми цілями та завданнями. Головна мета діяльності НОК Гуманітарного університету “ЗІДМУ” є пошук оптимальних шляхів інтеграції всіх ланок освіти, зокрема між середньою школою та вищим навчальним закладом (ВНЗ). Вона спонукає в діяльності НОК до вирішення наступних завдань:

- розробка, апробація і психологічний супровід нових навчально-виховних систем;

- забезпечення умов для професійного самовизначення випускників шкіл з урахуванням регіональних потреб;

- визначення форм і методів координації освітньої та науково-дослідницької діяльності вчених, практиків, викладачів ВНЗ, вчителів середніх шкіл та учнів;

- розширення доступу шкільної молоді до сучасних інформаційних систем, наукових бібліотек, матеріально-технічної бази вищого навчального закладу;

- створення і розвиток практичної моделі психолого-педагогічного забезпечення адаптації випускників середніх шкіл до умов вищої школи.

Підготовка шкільної молоді до життєдіяльності та праці в умовах ринкової економіки є для суспільства соціально значимою проблемою. Тому головні завдання навчально-виховного процесу НОК Гуманітарного університету "ЗІДМУ" ми вбачаємо в розвитку у школярів уміння самопізнання і самовизначення, самостійності і відповідальності, у формуванні активної життєвої позиції. Проектування змісту навчання в умовах НОК відбувається з опорою на узагальнені концепції, нові засади в побудові предметів (врахування соціальних і місцевих умов) та інтеграцію вузько-предметних дисциплін і має відповідати сучасному етапу розвитку суспільства. З урахуванням профілів навчання до навчального плану входять відповідні спецкурси та практикуми, які забезпечують допрофесійну підготовку учнів. Освітній зміст навчальних програм НОК представлений у вигляді знань, умінь, норм, навичок, цінностей, оволодіння якими організовано за сучасними технологіями навчання. Їх застосування (вибір методів, форм навчання, засобів оцінювання) сприяє створенню умов, що акцентують інтелектуальні якості кожного учня, особливу цінність його точки зору, персонального підходу до вирішення проблем, індивідуального способу мислення. Навчання, окрім засвоєння основ наук і пов'язаної з ними системи знань, умінь та навичок, повинно вбирати в себе й формування здібностей до розв'язування з їх допомогою професійних задач і проблем, з якими буде мати справу майбутній фахівець. Творчу розумову діяльність учнів стимулюють інтегровані лекції та семінари, участь у конференціях та диспутах, захист проектів та ідей, екскурсії на підприємства та до вищих закладів освіти.

У третьому розділі “Психологічний аналіз процесу соціалізації індивіду в підлітковому та юнацькому віці за умов навчання у Науково-освітньому комплексі” представлені результати дослідження особистісного самовизначення старшокласників, їх допрофесійних інтересів та професійного самовизначення (перший етап дослідження), а також процесу адаптації першокурсників до умов навчання у вищих навчальних закладах (другий етап дослідження).

На першому етапі у дослідженні брали участь учні експериментальної групи, що навчалися в НОК - 122 учні СШ №1 та гімназії №5 м. Мелітополя. Для контрольних порівнянь у дослідження були залучені учні контрольної групи такої ж вікової категорії СШ № 7 та СШ №13 м.Мелітополя - таких було 116 осіб. Ці школи не входили до складу НОК. Метою дослідження на першому етапі було вивчення впливу психолого-педагогічних заходів навчально-виховного процесу НОК на процес ідентифікації і самовизначення учнів експериментальної групи.

Ми вважали за доцільне визначення важливих показників сформованості мотивації підлітків до навчання та їх прагнення до самоудосконалення шляхом вивчення ієрархії ціннісних орієнтацій, структуру яких було визначено за допомогою спеціально складеного нами опитувальника. Аналіз результатів відповідей учнів експериментальної і контрольної груп виявив статистично значущі відмінності. Так наприклад, учні експериментальної групи в більшій мірі від учнів контрольної групи віддають перевагу професійній кар'єрі (29,5% і 12,1%, р<0,01); розширенню своєї освіти, кругозору та інтелектуальному розвитку (22,9% і 5,2%, р<0,01). У свою чергу в прагненні до самостійності в судженнях та вчинках учні контрольної групи виявляють достовірно більш високі показники, ніж учні експериментальної групи (31% і 9,9%, р<0,001). Для них також значущою є цінність щасливого сімейного життя (39,7% і 24,6%, р<0,01). Отримані дані дозволяють вважати, що в мотиваційній системі ціннісних орієнтацій учнів експериментальної групи поширеним є потяг до інтелектуальних та професійних досягнень. Він передбачає активне ставлення особистості до власної освіти, удосконалення професійного рівня, соціальної творчості. В цьому явищі ми вбачаємо позитивний досвід апробації соціальних ролей, одержаний під час навчання в НОК. Ціннісні орієнтації учнів контрольної групи вирізняються тим, що вони спрямовані на готовий результат, а не на процес їх творення та розвитку. Активне прагнення до самостійності та незалежності у них свідчить про те, що молоді люди не тільки активно шукають себе, але й чекають швидкого самоствердження.

Морально-особистісне самовизначення учнів ми аналізували за результатами відповідей на питання анкети “Чим можна пожертвувати заради можливості швидко заробити гроші?”. Учні експериментальної групи більш схильні, ніж учні контрольної групи, пожертвувати особистими інтересами (62,3% і 37,9%, р<0,01). Певною мірою це відображає їх глибоке сприйняття установок моральності і наслідування чесності і порядності у стосунках з іншими. У свою чергу учні контрольної групи в більшій мірі, ніж учні експериментальної групи, готові пожертвувати матеріальним добробутом інших людей (44,8% і 26,3%, р<0,001), що вказує на їх нездатність до самоорганізації та прогнозування наслідків скоєних вчинків, на несформованість позитивної системи життєвих цінностей.

З метою виявлення особистісних характеристик та оцінки характеру і якостей поведінкових особливостей учнів експериментальної і контрольної груп був використаний варіант опитувальника Кеттелла. Для учнів експериментальної групи провідними виявились показники, що вказують на більш високий рівень внутрішніх індивідуальних потенцій. Ці учні більш захищені, більше довіряють власним поглядам і прагненням, тому їх психологічне внутрішнє самопочуття допомагає адекватно сприймати і розв'язувати проблеми особистісного самовизначення в даний віковий період. Залучення їх до освітнього середовища Науково-освітнього комплексу зумовлює у них бажання самопізнання і реалізації у власній діяльності, сприяє утворенню сукупності відносно стійких мотивів-цілей, що відповідно орієнтує навчальну і професійну діяльність учнів, сприяє їх самореалізації та самоздійсненню після закінчення середньої школи.

Для вирішення завдань дослідження важливим було з'ясування критеріїв вибору учнями професії, що відбувалося за допомогою спеціально складеної нами анкети “Критерії вибору професії”. Учні експериментальної групи значно частіше від учнів контрольної групи як на критерій вибору професії вказують на цікаву та привабливу професію (60,6% і 20,7%, р<0,001). В учнів контрольної групи значно частіше, ніж в учнів контрольної групи, реєструється орієнтація на матеріальний прибуток (60,3% і 14,8%, р<0,001). Причина зазначених відмінностей полягає, вважаємо, в різних умовах формування професійних інтересів, які демонструють потреби особистості учнів, їх ідеали, ціннісні орієнтації, світогляд.

Таблиця 1.

Результати дослідження індивідуально-типових характеристик учнів експериментальної групи (№1) і контрольної групи (№2).

№ п\п Індивідуально-типова характеристика Група №1 Група№2 р

Кількість учнів (n=122) % Кількість учнів (n=116) %

1 Керівник 30 24,5% 12 10,3% <0,01

22 Відповідальний виконавець 20 16,4% 24 20,7%

33 Тривожно-помисловий 8 6,6% 34 29,3% <0,001

44 Вчений 25 20,5% 8 6,9% <0,001

55 Інтуїтивний 14 11,5% 4 3,5% <0,01

66 Винахідник, конструктор 7 5,7% 10 8,6%

77 Емотивний 10 8,2% 22 19% <0,001

88 Протилежний до емотивного 8 6,6% 2 1,7% <0,05

Після закінчення учнями навчання в НОК ми вважали за доцільне виявлення індивідуально-типових характеристик їх особистостей за допомогою методики “Конструктивний малюнок людини”.

Аналіз експериментальних даних (таблиця 1) дозволив констатувати існування специфічних відмінностей індивідуально-типових характеристик учнів експериментальної і контрольної груп. Для перших домінуючими виявились якості, що відповідають типу керівника і типу вченого, тобто вони мають схильність до керівної та організаторської діяльності, що вказує на їх орієнтацію на соціально значимі норми поведінки. Очевидно, що їх схильність до психологічної рівноваги та раціональної поведінки допомагає їм абстрагуватися від реальності. Учні експериментальної групи також мають достовірно більш високі рівні інтуїтивного, протилежного до емотивного та тривожно-помислового типів. Ці учні володіють підвищеною чутливістю до нового. Вони альтруїстичні, часто проявляють турботу про інших. Багата образна уява допомагає їм займатися технічною творчістю.

Вибір професії є підсумком навчально-виховного процесу в науково-освітньому комплексі. Тому для нас було важливим висвітлення питання про чинники, які зумовили вибір учнями експериментальної та контрольної груп майбутньої професії. З цією метою за допомогою анкетування було з'ясовано, що учні експериментальної групи значно частіше визнають вплив професійної орієнтації освітнього середовища, в якому вони навчалися, зокрема НОК, ніж учні контрольної групи, які підлягали такому впливу тільки в межах середньої школи (85,2% і 20,7%, р<0,001). В той же час учні контрольної групи визнають значний вплив батьків (р<0,001), а також вплив інших факторів суб'єктивного чи ситуативного характеру (р<0,001). Отже, ми спостерігаємо недостатню сформованість та нестабільність професійних інтересів, підпорядкованість цих учнів випадковому впливу.

Важливі особливості психічного розвитку юнацтва пов'язані з появою нової соціальної ситуації розвитку. Саме на першому етапі навчання у вищому навчальному закладі відбувається руйнування старого і побудова нового стереотипів поведінки студента.

На другому етапі нашого дослідження відбувався аналіз процесу адаптації до умов навчання у вищому навчальному закладі студентів першого курсу двох вищих навчальних закладів України - Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (ГУ “ЗІДМУ”) - 54 особи та Національного аерокосмічного університету ім.М.Є.Жуковського ( НАУ “ХАІ”) - 48 осіб, всього 102 студенти експериментальної групи (вони пройшли попередню підготовку в НОК). Для контрольних порівнянь в дослідженні брали участь 100 студентів контрольної групи першого курсу Таврійської державної агротехнічної академії (ТДАТА) та Державного педагогічного університету (ДПУ) м.Мелітополя, які не навчалися в НОК. Подальший порівняльний аналіз отриманих результатів дослідження відбувався відповідно профілю навчання студентів (гуманітарного чи технічного). Тому за всіма показниками студентів НАУ “ХАІ” ми порівнювали з студентами ТДАТА, а студентів ГУ “ЗІДМУ” - з студентами ДПУ.

Важливими показниками самопочуття та соціальної активності студента в нових умовах життєдіяльності ми вважаємо такі фактори, як суб'єктивна самооцінка (СО), оцінка індивідом тих, хто його оточує (ОО), а також очікувана оцінка від інших (ОчО) (атрибутивна проекція), які були визначені за допомогою методики запропонованої С.О.Будассі.

Оцінки студентів вищих навчальних закладів технічного профілю виявили таку картину.

Таблиця 2

Частота різних рівнів СО, ОО та ОчО студентів-першокурсників НАУ та ТДАТА (в %).

Оцінки Назва вищого навчального закладу р

Національний аерокосмічний університет(%) (п=48) Таврійська державна агротехнічна академія (%) (п=50)

Самооцінка Неадекватно занижена 17 26

Адекватна 65 48 <0,05

Неадекватно завищена 18 26

Оцінка оточуючих Неадекватно занижена 15 36 <0,001

Адекватна 58 40 <0,05

Неадекватно завищена 27 24

Очікувана оцінка Неадекватно занижена 12 16

Адекватна 71 50 <0,05

Неадекватно завищена 17 34 <0,05

Аналіз результатів дослідження показав, що студенти контрольної групи (ТДАТА) частіше від студентів експериментальної групи (НАУ “ХАІ”) неадекватно занижено оцінюють своїх товаришів по студентській групі. Усе це загалом вказує на негативну соціальну ситуацію в контрольній групі студентів. Водночас студенти, які усвідомлюють свою непопулярність у групі і бажають змінити таке становище, очікують від своїх однокурсників вони неадекватно завищених оцінок власної особистості.

Певна специфіка була виявлена і в оцінках студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

Таблиця 3

Частота різних рівнів СО, ОО та ОчО студентів-першокурсників ГУ “ЗІДМУ”

та ДПУ (в %).

Оцінки Назва вищого навчального закладу р

Гуманітарний університет “ЗІДМУ” (%) (п=54) Державний педагогічний університет (%) (п=50)

Самооцінка Неадекватно занижена 10 28 <0,01

Адекватна 61 42 <0,05

Неадекватно завищена 29 30

Оцінка оточуючих Неадекватно занижена 22 24

Адекватна 53 36 <0,05

Неадекватно завищена 15 40 <0,01

Очікувана оцінка Неадекватно занижена 10 32 <0,01

Адекватна 66 46 <0,05

Неадекватно завищена 24 22

Як видно з таблиці 3, студенти експериментальної групи частіше від студентів контрольної групи виявляють адекватний рівень самооцінки, оцінки оточуючих, а також очікуваної оцінки. Це вказує на те, що вони адекватно сприймають об'єктивні обставини мікросередовища, в якому перебувають, а також себе в ньому. Вони довіряють власним можливостям і здібностям, тому внутрішнє психологічне самопочуття зазначених студентів значно краще. Рівень вияву неадекватних оцінок набагато нижчий від адекватних, що сприяє появі почуття психологічної захищеності, відсутності ускладнень у спілкуванні. Студенти контрольної групи теж мають більш високі рівні адекватних оцінок СО, ОО та ОчО, але в той час неадекватні оцінки не набагато відрізняються від адекватних. Ми вважаємо, що неадекватні (завищені) рівні СО та ОчО є наслідком дії захисних механізмів та недостатнього рівня соціальної адаптації.

Узагальнення результатів дослідження, вказують на те, що у студентів експериментальної групи (НАУ “ХАІ” та ГУ ”ЗІДМУ”) спостерігається нормальний перебіг процесу адаптації, що передбачає стабільне задовільне емоційне самопочуття студента в нових умовах діяльності, відсутність внутрішньої напруги і сприяє продуктивності в навчанні. Чим вищим є рівень соціальної зрілості, активності та самостійності людини, тим адекватніше вона оцінює власні можливості.

Результати кореляційного аналізу виявили, що у студентів НАУ “ХАІ” і ГУ “ЗІДМУ” попарні зв'язки між СО, ОО та ОчО знаходяться в зоні кореляційної значущості, тобто їх рівні узгоджено пов'язані між собою. Емоційне та соціальне самопочуття цих студентів у новому навчальному колективі сприяє мобілізації внутрішніх психологічних ресурсів, успішному проходженню процесу адаптації. У студентів ТДАТА і ДПУ зв'язки між СО, ОО та ОчО виявилися незначущими. Їх неузгодженість можна пояснити нестабільністю емоційного стану студентів, що може проявлятися в підвищеному занепокоєнні студентів у навчальних ситуаціях, негативних очікуваннях з боку товаришів та викладачів, проявах невпевненості у власній поведінці. Очевидно, що психологічне самопочуття цих студентів не сприяє продуктивній спільній діяльності в навчальній групі, тобто процес адаптації відбувається з ускладненнями.

За формулою: kад =, де А, С, Н, L, Q1 – значення відповідних факторів опитувальника Кеттела були підраховані коефіцієнти адаптації для студентів ВНЗ технічного та гуманітарного профілю навчання.

Таблиця 4.

Коефіцієнти адаптації студентів експериментальної (НАУ “ХАІ” і ГУ ЗІДМУ”) і контрольної груп (ДПУ і ТДАТА) до умов навчання на першому курсі ВНЗ.

Національний аерокосмічний університет “ХАІ” Гуманітарний університет “ЗІДМУ” Державний педагогічний університет Таврійська державна агротехнічна академія

0,38 0,17 - 0,74 - 0,62

Як видно з таблиці 4, для студентів експериментальної групи, були одержані більш високі коефіцієнти адаптації ніж у студентів контрольної групи, причому ця тенденція не залежить від профілю навчання зазначених студентів.

На заключному етапі аналізу адаптаційних процесів у студентів - першокурсників, який відбувався після складання студентами-першокурсниками першої заліково-екзаменаційної сесії, було проведено психологічне анкетування студентів експериментальної і контрольної груп.

Для виявлення залежності у великому за обсягом матеріалі анкетування застосовувався кореляційний аналіз. Були підраховані коефіцієнти рангової кореляції Спірмена між одержаними двома груповими ієрархіями ознак за результатами відповідей студентів на питання анкети.

Аналіз кореляцій по групі ВНЗ, що входять до НОК, вказує на те, що мотиваційні, соціальні, психологічні, побутові компоненти сприйняття нових умов життєдіяльності пов'язані статистично значущими коефіцієнтами кореляції. Отже, в цьому випадку ми можемо стверджувати задовільну адаптацію, тобто адекватну мобілізацію психологічних ресурсів студентів під час академічного процесу ВНЗ.

Між попарним порівнянням показників студентів однакового профілю навчання за ознакою “експериментальна група – контрольна група” кореляційних зв'язків не виявлено, що свідчить про динамічну неузгодженість компонентів процесу адаптації в зазначених групах, тобто мова йде про неповну адаптацію.

У нашому дослідженні ми виходили з того, що для розв'язання зростаючих освітніх вимог сучасного суспільства необхідно створювати гнучкі, зорієнтовані на інтегративну діяльність заклади, об'єднання, комплекси освіти, центром яких є ВНЗ.

Проведене дослідження дало підстави зробити такі загальні висновки:

1. Утворення нових освітніх моделей психологічного, інтелектуального, духовно-морального освітнього середовища, умови якого сприяють життєво значущій діяльності учнівської молоді, слід розглядати як явище, що сприяє розвитку системи національної освіти взагалі і неперервної зокрема.

2. Розроблена психолого-педагогічна модель науково-освітнього комплексу, яка передбачає об'єднання зусиль закладів освіти різних рівнів у визначенні й реалізації змісту та мети сучасної освіти, форм та педагогічних технологій її одержання, у забезпеченні успішного перебігу процесу соціалізації підростаючого покоління.

3. Обґрунтовано можливість психологічного впливу навчально-виховного процесу науково-освітнього комплексу на виявлення потенційних можливостей старшокласників в умовах вільного вибору профільного навчання.

4. Експериментальні показники дослідження виявили відмінності у індивідуально-психологічних складових особистості учнів, що навчалися в НОК, від усіх інших. Вони полягають у визначенні ієрархії життєвих, професійних цінностей, моральних установок; в усвідомленні особистісних якостей як психологічних засобів досягнення життєвої мети; зміцненні мотивації самоудосконалення.

5. Виявлено, що успішність процесу адаптації студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі залежить від довузівської підготовки, яка в НОК спрямована не тільки на професійну орієнтацію молоді, але й оптимізує психологічні механізми розвитку особистості.

6. Визначено, що умови НОК сприяють активному входженню студентів у нові для них умови життєдіяльності, пов'язані зі вступом у ВНЗ, зайняттю стабільної соціальної позиції в новому мікросередовищі.

7. Координація через НОК навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи з академічним середовищем ВНЗ на партнерських засадах сприяє забезпеченню наступності освітніх закладів різних рівнів, що надає нової якості освіті.

Результати дослідження дозволили поглибити психологічні знання педагогічних колективів середніх шкіл м.Мелітополя, які приймали активну участь в організації та діяльності НОК, а також професорсько-викладацького складу викладачів Гуманітарного університету “ЗІДМУ” (м.Запоріжжя), Національного аерокосмічного університету “ХАІ” (м.Харків), Державного педагогічного університету (м.Мелітополь), Таврійської державної агротехнічної академії (м.Мелітополь) .

Проведене дослідження не вичерпує повністю питань, пов`язаних з інтеграцією середньої та вищої шкіл за психолого-педагогічним змістом. Вважаємо перспективним подальше наукове вивчення проблем організації психологічного забезпечення діяльності різноманітних освітніх систем, що сприяє психологічній адаптації молоді до сучасних соціальних умов життєдіяльності.

Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях:

1. Рекун (Ткач) Т.В. Програмно-цільовий підхід до управління сучасною школою // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності”, - Київ, 1998. - С.295-298.

2. Рекун (Ткач) Т.В. Науково-освітній комплекс в світлі сучасного освітнього простору // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Наука і вища освіта”. - Випуск 3. - Запоріжжя, 2000. - С.246-248.

3. Ткач Т.В. Деякі аспекти інтегративних процесів в освіті // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім..Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – Київ, 2000. - Т.2, ч.6. - С.226-229.

4. Ткач Т.В. Соціалізація підлітків: проблеми мотивації та адаптації // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім..Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – Київ, 2000. - Т.3, ч.5. - С. 262-265.

5. Ткач Т.В. Психологічні аспекти формування ділових якостей підлітків в умовах освітнього комплексу // Вісник Харківського державного університету. Серія: Психологія. - Харків, 2001. - №517. - С.188-190.

6. Ткач Т.В. Форми діяльності середньої школи в Науково-освітньому комплексі // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Наука і вища освіта”, випуск 4. - Запоріжжя, 2001. - С.157-159.

7. Ткач Т.В. Психологічне забезпечення управління освітніми системами //За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування”. - Запоріжжя, 2001. - С. 126-130.

Ткач Т.В. Психологічні особливості інтеграції середньої та вищої шкіл в умовах освітнього комплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2001.

Дисертаційна робота присвячена проблемам інтеграції середньої та вищої шкіл, її психологічним особливостям в умовах освітнього комплексу при вищому закладі освіти.

Розроблено психолого-педагогічну модель науково-освітнього комплексу вищого навчального закладу. Виявилено статистичнозначущі відмінності в індивідуально-психологічних складових особистості учнів, що навчалися в НОК, від усіх інших. Вони полягають у визначенні ієрархії життєвих, професійних цінностей, моральних установок; в усвідомленні особистісних якостей як психологічних засобів досягнення життєвої мети; у зміцненні мотивації самоудосконалення.

Експериментальні дані, що отримані в процесі дослідження, підтвердили наше припущення про залежність якості процесу адаптації студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі від форм і змісту довузівської підготовки. В умовах НОК вона спрямована не тільки на професійну орієнтацію молоді, але й оптимізує психологічні механізми розвитку особистості.

Обґрунтовано доцільність інтеграції через НОК навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи з академічним середовищем вищого навчального закладу на партнерських засадах, що сприяє забезпеченню наступності освітніх закладів різних рівнів і надає освіті нової якості.

Ключові слова: інтеграція освіти, освітній комплекс, адаптація, особистість, цінності, особистісний смисл.

Ткач Т.В.

Психологические особенности интеграции средней и высшей школ в условиях образовательного комплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2002.

Диссертационная работа посвящена проблемам интеграции средней и высшей школ, ее психологическим особенностям в условиях научно-образовательного комплекса (НОК) при высшем учебном заведении. В работе содержится теоретическое и экспериментальное исследование психолого-педагогических проблем старшеклассников, их личностного, жизненного и профессионального самоопределения учащихся, а также процесс их адаптации к условиям жизнедеятельности в высшем учебном заведении.

Появление разновариантных моделей организации научно-воспитательного процесса, одной из которою является Научно-образовательный комплекс Гуманитарного университета "Запорожский институт государственного и муниципального управления" осуществляется согласно современным требованиям к образованию и, в первую очередь, к его качеству (интеграции знаний, дифференциации обучения, использования психолого-педагогических наработок в учебно-воспитательном процессе).

В первом разделе "Интеграционные основы развития образования на Украине" на основе теоретического анализа мировых и отечественных социально-педагогических тенденций развития образования раскрыты суть и основные подходы к интеграционным процессам в образовании, в связи с чем существенно меняются подходы к построению системы непрерывного образовании в Украине. Её назначение состоит в формировании комплекса способов получения образования, что даёт возможность человеку учиться в течение всей жизни. Сегодня уже укоренилась мысль, что подобно тому, как образование на определенном историческом этапе развития является благом для общества и государства, оно в той же мере при определённых условиях становиться социальным и индивидуальным благом для самого человека. В представлении молодежи о возможных путях достижения жизненного успеха преимущество отдаётся образованию.

Во втором разделе "Организация и этапы исследования жизнедеятельности старшеклассников в условиях обучения в научно-образовательном комплексе" представлена характеристика этапов исследования, их целей и процедуры их достижения. Так же определено содержательное методическое и психологическое обеспечение учебно-воспитательного процесса НОК. Особое внимание уделяется условиям, которые стимулируют развитие интеллектуальных качеств каждого учащегося, их творческую мыслительную деятельность, что определяет цели обучения учащихся в НОК.

В третьем разделе "Психологический анализ процесса социализации индивида в подростковом и юношеском возрасте в условиях обучения в научно-образовательном комплексе" представлены результаты экспериментальной части, в которой исследуется влияние учебно-воспитательного процесса НОК на личностное самоопределение старшеклассников, их профессиональное самоопределение, формирование