ВСТУП
Міністерство економіки України
Українська академія зовнішньої торгівлі
Тітаренко Володимир Петрович
УДК 339.54:338.242(477)
Організаційно-економічні напрями вдосконалення
системи зовнішньоторговельного регулювання
в умовах ринкової трансформації економіки України
Спеціальність: 08.05.01 - світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ–2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українська академія зовнішньої торгівлі
Міністерства економіки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Андрійчук Віктор Григорович,
Українська академія зовнішньої торгівлі,
завідуючий кафедрою міжнародної економіки.
Офіційні опоненти:
Провідна установа:
Захист відбудеться 1404.2002 року о 16годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України за адресою: 01042, м. Київ-42, вул. Чигоріна, 57а.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м. Київ – 42, вул. Чигоріна, 57а.
Автореферат розіслано 15.03. 2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.М.Стукач
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В більшості постсоціалістичних країн початковий етап переходу до ринкових відносин супроводжувався деструктивними процесами в зовнішньоторговельній сфері. Не уникла їх і Україна. Сировинний перекіс в структурі виробництва і експорту, незбалансованість товарообміну, тривалий спад його обсягів та збільшення зовнішнього боргу свідчать про те, що лібералізація торгівлі в умовах кризи і недостатньої забезпеченості ресурсами призвела до засилля імпорту та звуження можливостей налагодження взаємовигідних торговельно-економічних відносин.
Потреба з’ясування причин деструктивних процесів у зовнішній торгівлі постсоціалістичних країн та вдосконалення засобів її регулювання привертає увагу як вітчизняних (В. Андрійчук, І.Бураковський, О.Білорус, В.Будкін, А.Гальчинський, В.Губський, В.Герасименко, В.Геєць, М.Долішній, В.Дем’я-ненко, М.Дудченко, Г.Климко, В.Коломойцев, А.Кредисов, І.Лукінов, Д.Лук’яненко, В.Новицький, В.Онищенко, Г.Оганян, М.Павловський, Ю.Пахомов, а.Поручник, О.Плотніков, О.Рогач, В.Сікора, В.Сіденко, А.Чухно, В.Черняк, А.Філіпенко), так і зарубіжних дослідників (Л.Абалкін, Т.Асланова, А.Бузгалін, П.Гауен, А.Гельб, О.Гош, М.Гельва-новський, С.Глазьєв, С.Деніцер, С.Дзарасов, Е.Емсден, Е.Кочетов, М.Макінтайр, В.Оболенський, Ю.Ольсевич, М.Олсон, Д.Сакс, Л.Тейлор, С.Фішер, С.Хавіна, Ю.Шишков, А.Юданов), більшість яких основними причинами ускладнень вважають недосконалість моделей ринкового реформування економіки та зовнішньоекономічних зв’язків. Проте ні розширення інструментарію зовнішньоторговельної політики, ні спроби врахування окремих аспектів впливу ринкових перетворень та глобалізації, не сприяють суттєвому вдосконаленню системи зовнішньоторговельного ругулювання. Актуальність цієї проблеми, невирішеність якої негативно позначається на стані економіки та зовнішньої торгівлі України і зумовила вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційної роботи досліджувалась у тісному зв’язку з результатами таких НДР, виконаних в Українській академії зовнішньої торгівлі при безпосередній участі автора, як “Розробка пропозицій щодо вдосконалення механізму регулювання імпорту та його відповідності практиці міжнародної торгівлі” (№ державної реєстрації 019505775), “Економічне обгрунтування та визначення регіональних пріоритетів у сфері зовнішньоекономічних зв’язків України”, 95103, “Дослідження розвитку зовнішньої торгівлі України та обгрунтування вибору і послідовності застосування важелів впливу на процеси її регулювання” (№ державної реєстрації 0196U008955), “Дослідження змін у світогосподарських відносинах, визначення механізму забезпечення товарної та регіональної диверсифікації і реструктуризації зовнішньоторговельних зв’язків, їх впливу на торговий баланс України” (№ державної реєстрації 0197U014990), “Розробка проекту раціоналізації імпортно-експортної політики України” (№ державної реєстрації 0197U014993) і “Дослідження ефективності діючої моделі інтеграції України в систему міжнародного поділу праці та розробка рекомендацій по приведенню її у відповідність з національними інтересами та тенденціями глобалізації і лібералізації світогосподарських відносин” (№ державної реєстрації 0199U000514).
Мета і завдання дослідження. Метою підготовки дисертації є розробка концептуальних засад, рекомендацій і організаційно-економічних заходів по вдосконаленню системи державного регулювання зовнішньої торгівлі та приведенню її у відповідність з потребами розвитку і зміцнення позицій національної економіки на основі вирішення наступних основних завдань науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:
- аналізу теоретичних положень і міжнародного досвіду зовнішньоторговельного регулювання та відповідності їх умовам перехідної економіки;
- дослідження структури, динаміки, тенденцій і причин несприятливого розвитку зовнішньої торгівлі України та пошуку шляхів і засобів зменшення їх впливу при зростаючому значенні розвинутих факторів;
- аналізу становлення зовнішньоторговельного режиму України, відповідності його потребам економічного розвитку та пошуку шляхів вдосконалення для поліпшення структури і конкурентоспроможності економіки;
- визначення основних причин недостатньої ефективності зовнішньоторговельного регулювання та розробка концептуальних підходів до ослаблення їх дії з врахуванням активної ролі внутрішніх чинників;
- пошуку раціонального співвідношення між протекціонізмом і вільною торгівлею, економічними, адміністративними і правовими важелями впливу держави на її умови на макро-(загальнодержавному), мета- (зовнішньоекономічному) і мезо- (зовнішньоторговельному) рівнях управління.
Об’єктом дослідження є стан, структура, тенденції, проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України та системи відносин її регулювання на макро-, мета- і мезорівні управління.
Предметом дослідження є еволюція механізму зовнішньоторговельного регулювання і зміцнення позицій країн в системі міжнародного поділу праці.
Методи дослідження. У роботі, яка ґрунтується на діалектичному та системному підходах, дотриманні принципу єдності історичного та логічного, системному і порівняльному аналізі, моделюванні, встановленні системної ієрархії явищ і їх сукупностей, знайшли застосування методи абстракції, синтетичних оцінок, економіко-статистичного аналізу, групування і вибірок.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження, які включають особистий внесок автора та виносяться на захист, полягає в наступному:
- виявлено як визначальну тенденцію ослаблення на початковому етапі ринкового реформування розвинутих факторних переваг постсоціалістичних країн в сфері освіти, науки і технологій, зумовлену впливом глобальної конкуренції та наслідків домінування планово-розподільчих відносин, які призводять до системної трансформаційної кризи перехідного періоду;
- запропоновано модель взаємозв’язку між станом економіки, зовнішньою торгівлею, внутрішнім та зовнішнім ринковим середовищем і обґрунтовано необхідність впровадження ефективної економічної політики держави для ослаблення деструктивної дії екзогенних чинників на розвиток зовнішньоторговельних зв’язків;
- розроблено модель спрямованості основних векторів впливу внутрішнього і зовнішнього середовища на стан економіки та зовнішньої торгівлі України, з’ясовано наслідки орієнтації на базові факторні переваги, яка веде до втягування в структурну кризу високотехнологічних галузей та обґрунтована потреба зміцнення і використання розвинутих факторів;
- запропоновано ввести в науковий обіг та практику менеджменту поняття “рівень управління” зовнішньоторговельною сферою економіки (макро-, мета- і мезорівень), в межах якого може бути сформований організаційно-економічний механізм адекватної реакції на дію несприятливих внутрішніх і зовнішніх чинників;
- доведено, що при розбалансованості та неструктурованості економіки України і викривленій дії ринкових регуляторів першочергового значення для ослаблення надмірної зовнішньої конкуренції і підвищення ефективності зовнішньої торгівлі набуває стимулювання на загальнодержавному (макроекономічному) рівні інвестиційних процесів по поліпшенню структури і зміцненню конкурентоспроможності виробництва;
- запропоновано модель захисту внутрішнього ринку від деструктивного впливу зовнішнього середовища на загальнодержавному рівні та обґрунтовано потребу системного узгодження на ньому заходів по зменшенню фіскального тиску, стимулюванню ділової активності, поліпшенню інвестиційного клімату та структури національного виробництва і експорту для ослаблення енергомісткості та ресурсозалежності економіки;
- доведено зростаюче значення активного використання виробничо-інвестиційних форм зовнішньоекономічного співробітництва внаслідок поліпшення системи та структури управління народногосподарським комплексом і орієнтації на ресурсозбереження, імпортозаміщення та зміцнення експортоорієнтованого сектора економіки;
- обґрунтована важливість зовнішньоторговельної політики, як кінцевого (хоча і не єдиного) рівня захисту внутрішнього ринку та потреба приведення засобів її реалізації (інструментарію тарифного і нетарифного регулювання) у відповідність з нормами ГАТТ і міжнародними угодами для стимулювання високотехнологічного експорту, недопущення засилля імпорту та сприяння вступу України в СОТ;
- сформульовано базові засади створення комплексної (трьохрівневої) системи зовнішньоторговельного регулювання, яка грунтується на розробленій моделі багаторівневого впливу держави на розвиток економіки і зовнішньої торгівлі України, орієнтованої на узгодження та синхронізацію заходів по ефективному управлінню економічними процесами, подоланню розбалансованості економіки та поліпшенню зовнішньоторговельної спеціалізації України за рахунок високотехнологічного експорту.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційні напрацювання знайшли втілення у виконуваних в УАЗТ для МЗЕЗторгу, Мінекономіки, Міннауки та Національного інституту стратегічних досліджень НДР, що сприяло використанню їх органами державного управління при формуванні зовнішньоторговельної політики, підготовці законодавчих актів, прийнятті управлінських рішень та розробці нормативно-розпорядчих документів і заходів по наближенню структури та умов зовнішньої торгівлі до потреб розвитку і зміцнення конкурентоспроможності економіки.
Наукові результати дисертації отримані здобувачем особисто при проведенні НДР, а з опублікованих у співавторстві наукових праць використані власні напрацювання.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні дисертаційні напрацювання, приведені в звітах по НДР, використані автором, як відповідальним їх виконавцем. Пропозиції по відміні мита на ввіз давальницької сировини іноземних замовників, виготовленої з неї для реалізації на території України готової продукції, корегуванню ставок ввізного мита з врахуванням рівня насиченості внутрішнього ринку вітчизняними товарами, концепція розвитку експортного потенціалу (постанови КМ України від 22.06.1999р.
№ 1111, від 21.07.1999р. № 1293 та 12.01.2001 року № 16) і ряд інших напрацювань вже знайшли впровадження.
Результати дисертаційного дослідження оприлюднені та пройшли апробацію у виступах на 4-х науково-практичних конференціях та семінарах, які провадились в Українській академії зовнішньої торгівлі у 1998-2001 рр.
Публікації. Результати досліджень опубліковані індивідуально і в співавторстві в монографії “Розвиток зовнішньої торгівлі України та її економічна безпека” і 9 статтях, в тому числі і 5 індивідуальних, вміщених у фахових наукових журналах та виданнях. Дисертаційні напрацювання використовуються в навчальному процесі при викладанні нормативних курсів “Міжнародна торгівля”, “Міжнародні економічні відносини”, “Світова економіка і міжнародні економічні відносини” та враховані при підготовці у співавторстві з В.Г.Андрійчуком проекту підручника “Зовнішня торгівля України”.
Структура і обсяг дисертації. Представлена робота обсягом у 172 сторінки, яка включає 17 таблиць, 6 рисунків і 4 додатки на 15 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури на 10 сторінках, що налічує 162 найменування.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, дана оцінка стану її опрацювання, сформульовано мету, завдання, об’єкт і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення, форми апробації та оприлюднення одержаних результатів, наведено кількість публікацій за темою дисертації.
У першому розділі “Зовнішньоторговельне регулювання в системі управління розвитком економіки” в загальному контексті дискусії між прихильниками фрітредерства і протекціонізму розглянуто теоретичні засади неокласичного та альтернативних підходів до обгрунтування впливу міжнародної торгівлі на економіку країн з різним рівнем розвитку. Встановлено, що неокласичний підхід все частіше зазнає критики, оскільки при погіршенні її умов зовнішня торгівля зміцнює нерозвинутість матеріальних і людських ресурсів, обмежуючи можливості реалізації ефективних стратегій економічного росту.
Всупереч постулатам неокласиків модель Північ-Південь, теорії структурних переваг Ф.Перру, технологічного розриву, конкурентних переваг М.Портера, неоколоніальної залежності та інші висвітлюють контури системи світогосподарських відносин, яка при перевагах лідируючих економічних систем і їх ТНК у забезпеченості технологіями, кваліфікованою робочою силою і капіталом робить можливим контроль над переважною частиною світових ресурсів та перетворює міжнародну торгівлю у механізм перерозподілу і присвоєння світового доходу.
Несправедливість діючих “правил гри” відчули і країни з перехідною економікою, зіткнувшись з обмеженнями торгівлі, лібералізація якої при зменшенні впливу держави полегшила проникнення імпорту та активізувала пошук можливостей використання міжнародного досвіду економічного розвитку і захисту внутрішнього ринку.
Аналіз еволюції зовнішньоторговельних режимів та умов конкуренції на різних поверхах світового ринку свідчить про те, що при розбіжностях у перспективах збуту продукції лібералізація торгівлі при недосконалості системи її регулювання поряд з формуванням конкурентного середовища і можливостями використання ефекту масштабу та споживання, консервує спеціалізацію відстаючих країн. Це зумовлено встановленням вигідних для лідерів економічного розвитку правил та перетворенням їх у механізм зовнішньоторговельної експансії. Процеси лібералізації і глобалізації ще більше закріплюють їх переваги у забезпеченості капіталом, навиками підприємництва і кваліфікованою робочою силою, а поширення виробничо-інвестиційного співробітництва поглиблює спеціалізацію розвинених країн на використанні розвинутих факторів. Вона сприяє відтворенню традиційного поділу праці, а зростання доступу до виробництва і збуту високотехнологічних товарів і послуг розширює можливості перерозподілу світового доходу на користь лідируючих економічних систем.
Підтвердженням служить зростаючий розрив між багатством розвинених країн та периферії. Якщо у 60-ті роки цей показник оцінювався співвідношенням 39 до 1, то в кінці ХХ століття він подвоївся. Зростаючому розриву між рівнем розвитку лідируючих та периферійних країн в значній мірі сприяли наслідки системної трансформаційної кризи, якої зазнали країни з перехідною економікою на початковому етапі ринкового реформування.
Позбавлені можливості помітно впливати на умови торгівлі, постсоціалістичні країни, геоекономічні позиції яких залежать від ефективності трансформаційних процесів, змушені враховувати активну роль внутрішнього ринкового середовища в ослабленні деструктивної дії екзогенних чинників. Вона підтверджується розробленою моделлю взаємозв’язку між економікою, зовнішньою торгівлею та внутрішнім і зовнішнім середовищем (рис. 1).
Труднощі захисту внутрішнього ринку постсоціалістичних країн розглядаються дисертантом як результат недооцінки системної природи економіки та процесів її ринкового реформування, що при несприятливому розвитку ускладнюють економічну ситуацію і погіршують структуру та умови торгівлі.
Практика застосування зовнішньоторговельних режимів свідчить про те, що ні традиційні методи, ні спроби врахування деяких аспектів впливу ринкових перетворень та глобалізаційних процесів, не виробили надійних підходів до створення ефективної системи зовнішньоторговельного регулювання. Якщо країни Третього світу опираються на класичний варіант розвитку, або інтенсивне запозичення іноземних технологій, то вихідці з соціалістичного минулого змушені долати відставання в умовах гострої нестачі інвестицій при переході до ринкової системи господарювання. Оскільки ні одна з відомих моделей не відповідає завданням системної трансформації економіки і захисту їх внутрішнього ринку, це робить недоцільним беззастережне копіювання міжнародного досвіду та потребує поєднання ринкових принципів з специфічними особливостями транзитивної економіки.
Рис. 1. Модель взаємозв’язку між станом економіки, зовнішньої торгівлі та внутрішнім і зовнішнім ринковим середовищем.
У другому розділі “Зовнішня торгівля України і політика її регулювання в перехідний період” проаналізовані зміни у товарній і регіональній структурі та виявлені тенденції розвитку зовнішньоторговельних зв’язків, які все більше впливають на стан економіки та процес відтворення.
Зростання торгівлі товарами і послугами призвело до збільшення частки експорту у ВВП з 25,9 у 1993 до 42,0 відсотків у 1999 році та посилило залежність економіки від впливу зовнішніх чинників, а несприятлива загальногосподарська кон’юнктура і погіршення умов торгівлі з країнами СНД і Балтії зумовили її ослаблення та зростання частки інших країн світу в обороті України товарами до 55,8%. Проте розбіжності в географічній збалансованості товарообміну (рис. 2) та нестабільність його обсягів ставлять під сумнів здатність системи зовнішньоторговельного регулювання суттєво впливати на умови торгівлі.
Рис 2. Зміна показників покриття експортом імпорту для основних груп країн-партнерів (1995-2000 рр.) Розрахунки грунтуються на наступних статистичних даних:
1. Тенденції української економіки. Місячний бюлетень Європейського Центру макроекономічного аналізу України. Жовтень, 1995, С. 46;
2. Зовнішня торгівля України товарами у 1996 році. Міністерство статистики України . К. 1997, С. 14-21;
3. Зовнішня торгівля України товарами у 1997 році. Держкомстат України. К. 1998;
4. Зовнішня торгівля України товарами та послугами за 1999 рік. І том. Держкомстат України. Київ-2000;
5. Загальна характеристика зовнішньої торгівлі України в 2000 році. Підсумки, тенденції та перспективи розвитку. Мінекономіки України. К. 2001.
Деяке поліпшення становища, яке розпочалося з 2000 року в умовах економічного росту (рис. 2) свідчить про те, що причини змін в структурі та результатах товарообміну криються в стані економіки та номенклатурі і умовах торгівлі товарами, незбалансованість якої з пострадянськими республіками, незважаючи на позитивні зрушення останніх років, негативно впливає на формування платіжного балансу.
Розробка графічної моделі комплексного впливу внутрішніх та зовнішніх чинників на стан економіки і зовнішньої торгівлі (рис. 3) свідчить про наявність причинно-наслідкових зв’язків між затримкою процесів ринкової трансформації і деіндустріалізацією експорту та розмиванням виробничого і науково-технологічного потенціалу, скороченням обсягів та незбалансованістю торгівлі товарами, посиленням залежності від поставок енергоносіїв та готових виробів. Цьому сприяє орієнтація на базові факторні переваги, яка втягує в структурну кризу високотехнологічні галузі та веде до формування невигідної для України зовнішньоторговельної спеціалізації. Вона перетворює експорт в джерело одержання коштів для компенсації подорожчання енергоносіїв, а зниження його цінової конкурентоспроможності та скорочення обсягів і ефективності вивозу прискорило спад виробництва, зумовило зменшення валютних надходжень і зростання зовнішньої заборгованості.
Розбіжності в стані економіки і зовнішньої торгівлі постсоціалістичних країн, масштабах їх відставання від лідируючих економічних систем свідчать про те, що сучасні засоби зовнішньоторговельного регулювання ефективно спрацьовують лише в ринковому середовищі. Це надає пріоритетного значення вибору моделі економічного розвитку та системи її впровадження, підтвердженням чого служать наслідки триваючого пожвавлення економіки України. Але якщо у 2000 році при сприятливій ринковій кон’юнктурі зростання ВВП на 6% супроводжувалось приростом торгівлі товарами на 21,8%, то протягом дев’яти місяців 2001 року спостерігається посилення впливу внутрішніх факторів економічного росту. Підтвердженням служить зростання ВВП на 9,3% при зменшенні приросту зовнішньоторговельного обороту товарами до 13,9% і збільшенні реальних доходів населення та інвестицій в основний капітал, відповідно, на 9% та 25,2%.
Незважаючи на живучість таких негативних тенденцій, як зменшення експорту послуг, незбалансованість торгівлі товарами з країнами СНД та переважно сировинна структура вивозу, помітні позитивні зрушення в зовнішньоторговельній сфері, досягнуті при пожвавленні економіки та сприятливій ринковій кон’юнктурі, дають підстави для оптимізму.
З врахуванням обмежень, що накладаються системами вищого рівня, автором проаналізовані причини недостатньої активності держави в ослабленні дії деструктивних чинників, визначені пріоритети зовнішньоторговельного регулювання, спрямованого на досягнення позитивних структурних змін у виробництві і експорті та обґрунтована потреба зменшення ресурсомісткості економіки і її залежності від імпорту засобами зовнішньоекономічної та макроекономічної політики.
Для активної протидії встановленню стихійної ринкової рівноваги, яка загрожує перетворенням країни в сировинний придаток світового господарства, пропонується не тільки вдосконалення засобів зовнішньоторговельного регулювання, а і обґрунтована потреба системної скоординованості та узгодженості дій по зміцненню і розвитку високотехнологічних галузей і виробництв.
У третьому розділі “Концептуальні основи і організаційно-методичні підходи до вдосконалення системи регулювання зовнішньої торгівлі і шляхи їх реалізації” обґрунтовані напрями і засоби активізації впливу держави на розвиток зовнішньоторговельних зв’язків, розроблені з врахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду економічного розвитку і захисту внутрішнього ринку, активної ролі внутрішніх чинників та обмежень торгівлі з боку систем вищого рівня, ресурсомісткості і розбалансованості економіки, затримки у створенні передумов для її росту та значної заборгованості.
З’ясування причин недовикористання регулятивних можливостей макроекономічної та зовнішньоекономічної політики дало підстави для введення поняття рівня управління як системи, чи підсистеми, в межах якої забезпечується нейтралізація дії деструктивних чинників та сприяло обґрунтуванню потреби багаторівневого зовнішньоторговельного регулювання.
Ієрархія причинно-наслідкових зв’язків, що прямо, або опосередковано впливають на стан економіки і зовнішньої торгівлі свідчить про доцільність впровадження трьохрівневої моделі зовнішньоторговельного регулювання, заснованої на розмежуванні загальнодержавного (макро-), зовнішньоекономічного (мета-) та зовнішньоторговельного (мезо-) рівнів управління (рис. 4).
Пропонований підхід ґрунтується на врахуванні залежності зовнішньої торгівлі від стану економіки, спрямованості і ефективності трансформаційних процесів, розбіжностей у функціях органів управління, тривалості вирішення конкретних завдань та можливих методах і засобах їх реалізації у відповідному середовищі.
Важливість макроекономічного рівня зумовлена його значенням у створенні сприятливих для розвитку умов господарювання за рахунок узгоджених дій на різних рівнях управління. Вони пов’язані з прискоренням трансформаційних процесів, створенням умов для пожвавлення інвестиційної та інноваційної діяльності і підвищення ефективності зовнішньої торгівлі внаслідок позитивних змін у структурі та обсягах виробництва і експорту. Для їх досягнення необхідне приведення умов господарювання та системи управління народним господарством у відповідність до потреб економічного росту та зміцнення конкурентних позицій України за рахунок реалізації на макро-, мета- і мезорівні узгоджених підходів до створення ефективної галузевої та організаційно-функціональної і управлінської структури економіки, здатної забезпечити стабільний розвиток та перехід до виробничо-інвестиційної моделі зовнішньоекономічних зв’язків.
Рис. 4. Багаторівнева модель впливу держави на розвиток економіки,
зовнішньої торгівлі та зменшення залежності від імпорту.
Реалізація пропонованої моделі потребує пожвавлення ділової активності внаслідок податкового протекціонізму і комплексного застосування засобів структурної, митно-тарифної, інвестиційної, промислової, науково-технічної та інших складових економічної політики, спрямованої на стримування інфляції, дотримання зобов’язань між економічними агентами, прозорості формування відносин власності, утримання від погіршення умов господарювання, обмеження прямого втручання держави у підприємницьку діяльність, забезпечення захисту заощаджень громадян та залучення їх в інвестиційну сферу.
Зовнішньоекономічна політика, як похідна від рішень, що приймаються на загальнодержавному рівні, покликана сприяти розвитку економіки та зростанню її конкурентоспроможності за рахунок податкових, кредитних, інвестиційних та інших стимулів, диференційованих з врахуванням пріоритетів структурної перебудови. До інструментів її реалізації відноситься фінансування перспективних проектів розширення імпортозамінних та експортних потужностей, стимулювання зовнішнього інвестування, створення умов для централізації промислового і банківського капіталу, прискорення розробки законодавчої бази функціонування ФПГ та формування асоціативних структур, націлених на виробництво високотехнологічної продукції.
Призначенням зовнішньоторговельної політики в пропонованій трьохрівневій моделі залишається нейтралізація дії деструктивних чинників, які не були належним чином ослаблені на попередніх рівнях управління. Це потребує приведення засобів захисту внутрішнього ринку у відповідність з потребами входження України в СОТ, стимулювання високотехнологічного експорту, недопущення засилля імпорту та поліпшення умов ввозу продукції виробничо-технічного призначення для підвищення конкурентоспроможності виробництва. Таким чином, на відміну від звичної практики, у пропонованій моделі зовнішньоторговельного регулювання застосування традиційних засобів та методів впливу держави на розвиток експортно-імпортних операцій поєднується з використанням регулятивних можливостей макро- та метарівня управління, а зовнішньоторговельній політиці відводиться роль одної з підсистем управління економікою.
висновки
Дослідження проблем створення системи зовнішньоторговельного регулювання, орієнтованої на поліпшення структури виробництва і зовнішньої торгівлі України за рахунок активізації трансформаційних процесів, посилення ринкової зрілості економіки, оптимізації рівня її відкритості і звуження адміністративного втручання у підприємництво для стабільного економічного розвитку та ефективної протидії деструктивному впливові зовнішніх чинників, дає підстави для наступних висновків:
1. Системний взаємозв’язок між станом економіки і зовнішньої торгівлі країн з різним рівнем розвитку та діями держави по поліпшенню структури і конкурентоспроможності виробництва та експорту свідчить про переваги досвіду Японії і НІК Південно-Східної Азії по захисту внутрішнього ринку та стимулюванню економічного розвитку у порівнянні з пасивним реагуванням на деструктивні процеси в зовнішньоторговельній сфері.
2. У негативному ставленні економічно розвинених країн до регулятивних дій державних органів проявляється ігнорування власного досвіду забезпечення позитивних структурних змін в економіці та небажання рахуватися з тим, що в умовах переходу до інформаційного суспільства, глобалізації світогосподарських відносин та технологічного відставання країн, що розвиваються, повторення ними традиційних стадій економічного розвитку стає практично неможливим.
3. При системній природі трансформаційних процесів ефективність зовнішньоторговельного регулювання доцільно розглядати у взаємозв’язку з ринковим реформуванням та зростанням конкурентоспроможності економіки. Підтвердженням служать позитивні зміни в розвитку зовнішньої торгівлі України, які намітилися у 2000 та 2001 роках, а також досвід Польщі, Угорщини, Словенії, Чехії і країн Балтії, які в умовах економічного росту більш динамічно проявили експортну зорієнтованість.
4. При розбалансованості, технологічному відставанні і деформованій дії ринкових регуляторів на початку перехідного періоду зростає роль позитивних структурних змін в економіці та захисті її від надмірного зовнішнього конкурентного тиску. Підтвердженням служить динамічний та експортно зорієнтований розвиток Японії та НІК, якому сприяла цілеспрямована митно-тарифна, структурна, податкова та інноваційна політика.
5. Поліпшення структури і підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій в країнах з перехідною економікою, на відміну від моделей росту розвинених держав та країн Третього світу, ускладнюється процесами ринкової трансформації з їх змінами в інституціонально-правовій базі, системі, засобах та методах управління, які при відсутності системної узгодженості в діях державних органів не завжди відповідають потребам розширеного відтворення та зменшення руйнівного впливу зовнішніх чинників.
6. З врахуванням властивих економіці і зовнішній торгівлі взаємозв’язків та взаємозалежностей в роботі введене поняття рівня управління, як системи чи підсистеми, в межах якої долається деструктивний вплив відповідних внутрішніх і зовнішніх чинників та обґрунтована доцільність поширення захисту внутрішнього ринку на загальнодержавний (макро-), зовнішньоекономічний (мета-) та зовнішньоторговельний (мезо-) рівні управління.
7. Для системної взаємодії між органами різних рівнів управління доцільно передати узгодження їх повноважень і зусиль створеним на загальнодержавному рівні координуючим структурам, покликаним протидіяти проявам вузьковідомчих, корпоративно-групових і кланових інтересів та забезпечувати системну узгодженість рішень по сприянню товарній і географічній диверсифікації зовнішньої торгівлі.
8. Посилення конкурентних переваг України можливе при створенні сприятливих умов для економічного розвитку, зміцненні і широкому використанні розвинутих факторів та багаторівневій протидії деструктивному розвитку зовнішньої торгівлі на макро-, мета- і мезорівні, яка передбачає поєднання засобів макроекономічної і зовнішньоекономічної політики та синхронізоване з процесами ринкової трансформації впровадження традиційних методів регулювання імпортно-експортних операцій.
9. Зменшення зовнішнього конкурентного тиску на ослаблену кризовими процесами економіку можливе за умов оптимізації співвідношення між монетарними, кейнсіанськими та інституціоналістськими підходами до її реформування і переходу до виробничо-інвестиційної моделі зовнішньоекономічних зв’язків. Доцільність її впровадження підтверджується процесами глобалізації і формування інтернаціоналізованих виробничо-інвестиційних ланцюгів, які сприяють реалізації конкурентних переваг розвинених країн.
10. Аналіз позитивного міжнародного досвіду свідчить про те, що в сучасних умовах основним завданням держави стає сприяння стабільному розвитку економіки і підвищенню конкурентоспроможності виробництва за рахунок розширення сфери стабільності і передбачуваності умов господарювання, зменшення податкового тиску, поліпшення інвестиційного клімату для забезпечення розширеного відтворення, ослаблення ресурсної залежності економіки та підвищення збалансованості зовнішньої торгівлі внаслідок впровадження ефективної моделі зовнішньоекономічних зв’язків і формування зовнішньоторговельного режиму, підпорядкованого потребам розвитку.
11. До завдань зовнішньоекономічного рівня управління слід віднести ослаблення деструктивного впливу зовнішніх чинників за рахунок ресурсозбереження, імпортозаміщення, розвитку експортного потенціалу та приведення організаційної і функціональної структури органів управління у відповідність з потребами входження конкурентоспроможних вітчизняних виробничих та науково-технологічних ланок до складу націлених на зовнішній ринок асоціативних структур, що мають доступ до світового доходу.
12. Призначенням зовнішньоторговельної політики стає визначення і забезпечення доцільних масштабів та напрямів застосування традиційного її інструментарію для ослаблення дії чинників, які не були нейтралізовані на макроекономічному та зовнішньоекономічному рівнях. Це потребує приведення механізму регулювання зовнішньоторговельних операцій у відповідність з нормами ГАТТ/СОТ, розширення функцій виконавчої влади по маневруванню величиною тарифних ставок, впровадження міжнародних стандартів якості, оптимізації співвідношення між правовими та економічними методами захисту внутрішнього ринку, вдосконалення законодавства з питань регулювання поставок давальницької сировини і продукції з неї та поєднання лібералізації зовнішнього інвестування з обмеженням надмірного проникнення імпорту для протидії нееквівалентному обміну та тінізації торгівлі. Не втрачає актуальності впровадження орієнтирів встановлення економічно доцільного рівня протекціонізму, застосування принципу тарифної ескалації та диференціації умов поставок за критеріями якісних характеристик імпорту, місця його походження і рівня насичення внутрішнього ринку.
13. Для захисту внутрішнього ринку від демпінгового вивозу товарів доцільно посилити постійний моніторинг та подвійний контроль за умовами і обсягами експорту, привести його оподаткування у відповідність з цінами контрактів та забезпечити узгодження нормативно-правової бази регулювання зовнішньоторговельних операцій з умовами міжнародних угод України та нормами ГАТТ/СОТ.
14. Зростанню конкурентоспроможності вітчизняних високотехнологічних товарів і послуг сприятиме подальша практика зменшення або відміни на них ПДВ і акцизного збору, посилення диференціації митних ставок та інших податків з врахуванням пріоритетності експорту та відмова від спроб завищення тарифів на транзит і транспортні послуги.
15. Незважаючи на недовикористання таких засобів захисту внутрішнього ринку, як кількісні обмеження імпорту, антидемпінгові його заборони, коливання валютного курсу гривни, диференціація внутрішніх податків та зборів, технічні та санітарні стандарти і норми, не слід переоцінювати ефективності впливу традиційних регуляторів, не підкріпленого засобами макроекономічної та зовнішньоекономічної політики. Лише системне їх поєднання та узгодження сприятиме поліпшенню структури та підвищенню ефективності зовнішньої торгівлі внаслідок приведення засобів її регулювання у відповідність з потребами розвитку і підвищення конкурентоспроможності економіки.
Публікації за темою дисертації
1. Андрійчук В.Г., Власюк О.С. , Мокій А.І., Тітаренко В.П. Розвиток зовнішньої торгівлі України та її економічна безпека. Рада національної безпеки і оборони України. Національний інститут стратегічних досліджень. Серія “Економічні стратегії”. Вип. 4. К.: НІСД –1996.- 140с. Особистий внесок – обгрунтування основних підходів до формування зовнішньоторговельної політики, спрямованої на зміцнення економічної безпеки держави.
2. Тітаренко В.П. Взаємозалежність між станом економіки та можливостями розвитку зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць УАЗТ. Вип. 2. Київ. 1998 .- С. 15-24.
3. Тітаренко В.П. Зовнішньоторговельна політика та умови інтеграції України в світове господарство // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць УАЗТ. Вип. 3. Київ. 1999. С.-27-36.
4. Тітаренко В.П. Системна природа зовнішньоекономічних зв’язків та багаторівнева модель захисту інтересів виробників і держави від деструктивного впливу зовнішніх чинників. // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць УАЗТ. Вип. 4. Част. 1. К.: 2000. – С.5-12.
5. Тітаренко В.П. Перспективи участі України в регіональних інтеграційних угрупуваннях. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть ІІ .- Донецк: Дон.НУ.-2001.-С. 481-484.
6. Андрійчук В.Г., Тітаренко В.П. Тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України та потреба впровадження ефективної моделі інтеграції її у світове господарство. // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць УАЗТ. Вип. 4, Част. 2. К.: 2000.- С.7-16. Особистий внесок – обґрунтування залежності діючої моделі ЗЕЗ від стану економіки та розвитку трансформаційних процесів.
7. Андрийчук В.Г., ТитаренкоВ.П. Переходные экономики: макроэкономический аспект интеграции в мировое хозяйство// Вестник международного Соломонова университета. Экономика. Вып. 6. Киев. Издательство Полиграфцентр, МСУ- 2001, С. 66-75. Автором розглянуто склад та механізм деструктивного впливу зовнішнього середовища на економіку та зовнішню торгівлю постсоціалістичних країн.
8. Тітаренко В. П. Світовий досвід проти зовнішньоекономічного шоку // Політика і час. – 1997.- №8.-С. 22-28.
9. Андрійчук В., Титаренко В. Під загрозою сповзання на периферію світового господарства // Політика і час .- 1998.- №2.- С.22-28. Особистий внесок - обґрунтування загрози ослаблення геоекономічних позицій України при пасивності держави.
Виступи на наукових конференціях і семінарах
Тітаренко В.П. Можливі сценарії інтеграції України у світове господарство // Збірник матеріалів науково-практичного семінару “Проблеми формування зовнішньоекономічної стратегії в умовах трансформаційних процесів в Україні”. УАЗТ. Київ.- 1998.-С. 44-46.
Тітаренко В.П. Вплив зовнішньоторговельної політики на диверсифікаційні процеси та умови інтеграції України в світове господарство // Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Диверсифікація зовнішньоекономічних зв’язків України в умовах ринкової трансформації національної економіки”. УАЗТ. Київ.- 1999.-С. 32-34.
Тітаренко В.П. Системна природа зовнішньоекономічних зв’язків та багаторівнева модель захисту інтересів виробників і держави від деструктивного впливу зовнішніх чинників. // Збірник матеріалів ІІІ науково-практичної конференції “Зовнішньоеко-номічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв’язків”. УАЗТ. Київ.-2000.-С. 133-137.
Тітаренко В.П. Системний підхід до вдосконалення моделі зовнішньоторговельного регулювання. // Збірник матеріалів ІV міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах”. УАЗТ. Київ.-2001.-С. 81-84.
АНОТАЦІЯ
Тітаренко В.П. Організаційно-економічні напрями вдосконалення системи зовнішньоторговельного регулювання в умовах ринкової трансформації економіки України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 2002.
Дисертація присвячена розробці концептуальних підходів та пропозицій по створенню системи зовнішньоторговельного регулювання, орієнтованої на поліпшення умов інтеграції економіки України в світове господарство. У роботі з врахуванням системного взаємозв’язку між ринковою трансформацією, станом економіки і зовнішньої торгівлі обгрунтовані теоретичні основи та напрями зміцнення геоекономічних позицій України за рахунок впровадження багаторівневої моделі впливу держави на розвиток економіки і зовнішньої торгівлі засобами макроекономічної, зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики. Конкретизовано комплексний підхід до захисту інтересів внутрішніх виробників і держави від деструктивного впливу зовнішніх чинників на макро- і метарівні та розроблено пропозиції по вдосконаленню зовнішньоторговельного режиму.
Ключові слова: система зовнішньоторговельного регулювання, ринкова трансформація, системний взаємозв’язок, рівень управління, багаторівнева модель, зовнішньоторговельна політика.
АННОТАЦИЯ.
Титаренко В.П. Организационно-экономические направления совершенствования системы внешнеторгового регулирования в условиях рыночной трансформации экономики Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Украинская академия внешней торговли, Киев, 2002.
Диссертация посвящена разработке концептуальных подходов и предложений по созданию системы регулирования внешней торговли, ориентированной на улучшение условий интеграции экономики Украины в мировое хозяйство. В работе на основе синтеза достижений научной мысли, отечественной и зарубежной практики становления, совершенствования и либерализации внешнеторгового регулирования, мирового опыта создания конкурентоспособных экономик, анализа структуры, динамики и причин неудовлетворительного развития внешней торговли предложены подходы к укреплению конкурентных позиций Украины средствами макроэкономической, внешнеэкономической и внешнеторговой политики.
Комплексное применение диалектического и системного подхода, принципа единства исторического и логического при определении системной иерархии связей способствовало разработке моделей взаимодействия между экономикой и внешней торговлей, влияния на развитие последней внутренней и внешней среды, многоуровневой защиты от действия деструктивных факторов, в том числе на макроуровне.
Анализ причинно-следственных связей в экономике и введение понятия уровня управления как подсистемы, в пределах которой устраняются причины деструктивных процессов, способствовало обоснованию необходимости усиления влияния государства на хозяйственное развитие и внешнюю торговлю, выявлению роли и места макроэкономического, внешнеэкономического и внешнеторгового уровней управления.
На основе методов экономико-статистического анализа, абстракции и синтетических оценок проанализированы тенденции развития торговли Украины, обоснована потребность улучшения структуры и повышения конкурентоспособности экономики за счет активного использования развитых факторов, эффективной защиты от глобальной конкуренции путем создания благоприятной хозяйственной среды и распространения сферы внешнеторгового регулирования не только на традиционный инструментарий, но и на внешнеэкономическую и макроэкономическую политику. Для этого предложены подходы к улучшению условий хозяйствования и инвестиционного климата, ориентированные на расширенное воспроизводство, уменьшение ресурсоемкости, преодоление сырьевого перекоса и повышение сбалансированности внешней торговли за счет ресурсосбережения, импортозамещения, развития экспортного потенциала и перехода к производственно-инвестиционной модели внешнеэкономических связей. Разработаны также предложения по приведению внешнеторгового режима в соответствие с потребностями улучшения структуры экспорта, недопущения засилья импорта и создания условий для вхождения Украины в ВТО.
Ключевые слова: система внешнеторгового регулирования, рыночная трансформация, системная взаимосвязь, уровень управления, многоуровневая модель, внешнеторговая политика.
ANNOTATION
Titarenko V.P. Organisational and Economical Directions of Improvement of System of Foreign Trade Regulation under Conditions of Market Transformation in the Economy of Ukraine. – Manuscript.
Thesis on competition of the scientific degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.05.01 - world economy and international economic relations. - Ukrainian Academy of Foreign Trade, Kyiv, 2002.
The thesis is dedicated to elaboration of the conceptual approaches and proposals on creation of system of foreign trade regulation, the object of which is to improve the conditions of integration of Ukraine to the world economy. The system correlation of processes of market transformation, condition of the economy and foreign trade were taken into consideration, that gave the opportunity to substantiate the theoretical principles and directions of strengthening of geo-economical position of Ukraine through introduction of the multilevel model of state regulation of economy and foreign trade by the means of macro-economical, foreign economical and foreign trade policies.
The comprehensive approach to protection of interests of the home manufacturers and state from destructive effect of the external factors on macro- and mezo- levels was concretely defined and the proposals on improvement of foreign trade policy were developed.
Keywords: a system of foreign trade regulation, market transformation, system correlation, management standards, multilevel model, and foreign trade policy.
Підписано до друку 12.03.2002 р.
Формат 60х84/16.
Ум. друк. арк. 0,9.
Замовлення № 31 від 14.03.2002 р.
Наклад 100 прим.
Українська академія зовнішньої торгівлі .
01042, Київ-42, вул. Чигоріна, 57.
