Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна

УДК 338.242

Ткаченко Юрій Володимирович

Організаційно-економічний механізм стійкого функціонування підприємств малого бізнесу

Спеціальність 08.02.03 — "Організація управління, планування і регулювання економікою"

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник — доктор економічних наук, Бабич Дмитро Володимирович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри статистики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук Дикань Володимир Леонідович, Українська державна академія залізничного транспорту, завідувач кафедри економіки, організації і управління підприємством

кандидат економічних наук Петренко Юрій Олегович, заступник начальника відділу розвитку Харківської філії ЗАО “Альфабанк”

Провідна установа — Донецька державна академія управління, Міністерство освіти і науки України, кафедра менеджменту у невиробничій сфері

Захист відбудеться 30.12.2002 р. о 14 на засіданні спеціалізованої вченої ради, Д 64.051.05 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 3-23.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 28.11.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Пуртов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Мале підприємництво має особливе значення в перехідний період до ринкової економіки, є найбільш масовим, динамічним і гнучким, тому задача його становлення знаходиться серед пріоритетних напрямків економічної політики України. Особливості діяльності підприємств малого бізнесу та накопичений досвід їх роботи обумовили необхідність рішення науково-практичного завдання із забезпечення їх стійкого функціонування, що можливо досягти шляхом формування відповідного механізму. Обґрунтування структурних характеристик і особливостей формування державного механізму стійкого функціонування підприємств малого бізнесу є на сьогоднішній день найбільш актуальним.

Серед цілого ряду різноманітних чинників економічного зростання найбільш значним виділяють вміле використання підприємницького потенціалу країни, ефективне використання в економічному механізмі самостійної господарської ініціативи громадян, визнання підприємництва незамінною силою господарської динаміки, конкурентоздатності і суспільного процвітання. Вже таке розуміння суті проблеми дозволяє пояснити важливу особливість розвитку сучасної світової економіки - все більш зростаючу роль малого бізнесу.

Серед закордонних і вітчизняних вчених-економістів, які внесли суттєвий вклад у розробку наукових засад щодо розвитку підприємництва, слід виділити дослідження таких авторів, як О. Алимов, В. Авер`янов, Д. Бабич, П. Верхан, М. Єрмошенко, Б. Карлоф, Дж. М. Кейнс, І. Лукінов, В. Попондопуло, Д. Рікардо, П. Саблук, А. Сміт, С. Покропивний, С. Поважний, М. Туган-Барановський, М. Фрідман, Й. Шумпетер, та інш.

Малий бізнес у нашій країні знаходиться в процесі становлення. У зв'язку з цим теоретична розробка питань, що стосуються основних принципів підприємницької діяльності, засобів і чинників, що впливають на функціонування і розвиток підприємств малого бізнесу, а також розробка основних напрямків їхньої підтримки, є найбільш актуальною. Отже, необхідність теоретичного обґрунтування механізму стійкого функціонування підприємств малого бізнесу, розробки практичних рекомендацій щодо його реалізації обумовили вибір теми дисертаційного дослідження і визначили її актуальність та практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у межах планової тематики кафедри економіки та менеджменту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (тема “Розробка методологічних підходів трансформації системи та соціально-економічних відносин в Україні” номер державної реєстрації № 0199U004423).

Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних положень і розробка методичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення функціонування і розвитку малих підприємств на основі дослідження тенденцій і особливостей розвитку малого бізнесу в Україні і в інших країнах; виявлення основних чинників, що впливають на його ефективність, і причин, які гальмують процес формування малого підприємництва.

Для досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження у роботі вирішувалися такі завдання:

визначити, зміну сутності поняття “малий бізнес” в умовах трансформації системи ринкових відносин в Україні та проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід державного регулювання процесом створення малих підприємств;

проаналізувати умови економіко-правового середовища в якому функціонують суб'єкти підприємницької діяльності;

дослідити тенденції та виявити причини та склад соціально-економічних факторів, які стримують розвиток малого бізнесу;

виявити основні напрямки активізації стійкого функціонування малого бізнесу в Україні;

виявити закономірності впливу рівня розвитку малого бізнесу на обсяги промислового виробництва;

визначити напрямки удосконалення механізму державного регулювання малого бізнесу в умовах трансформації економіки України; визначити місце та доцільний рівень державного втручання в розвиток підприємництва;

запропонувати концептуальну модель і перспективні напрямки державного регулювання розвитку малого бізнесу з урахуванням недоліків сучасної політики сприяння підприємництву та визначити комплекс заходів регулювання малого бізнесу;

розробити теоретичні засади формування організаційно-економічних умов стійкого розвитку малого бізнесу;

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм розвитку малого бізнесу.

Об'єктом дослідження виступає процес формування впливів держави на створення умов ефективного функціонування підприємств малого бізнесу. Вибір об'єкту зумовлений зростанням ролі малого бізнесу в економіці України.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стала система економічних законів та наукових принципів, розроблених економічною теорією стосовно проблем становлення ринку, ринкових відносин. У процесі дослідження використовувались методи економічного аналізу, синтезу, експертних оцінок, розрахунково-аналітичного і статистичного аналізу, експериментування, а також програмно-цільові методи організації досліджень.

Методи дослідження. З метою забезпечення вірогідності та обґрунтованості результатів дослідження було застосовано широке коло методів: статистичний і графічний аналіз – для дослідження тенденцій розвитку малого бізнесу, виявлення факторів, що впливають на ефективність функціонування малих підприємств; кореляційно-регресійний аналіз – для побудови моделі впливу розвитку малого підприємництва в Україні на обсяги промислового виробництва і виявлення чинників, що впливають на ці процеси; метод логічного моделювання (при встановленні доцільності державної підтримки підприємств малого бізнесу, при визначенні структури організаційно-економічного механізму розвитку малого бізнесу); системний підхід (при обґрунтуванні поняття малий бізнес, при визначенні напрямків забезпечення сталого функціонування підприємств малого бізнесу, при виборі принципів формування стратегії розвитку малого підприємництва). В процесі дослідження застосовувалися принципи діалектичного матеріалізму, поєднання логічного і історичного, дедукції і індукції, аналізу і синтезу, систематизації та узагальнення, регресійно-кореляційний аналіз, які дозволили обґрунтовано визначити причини утримання розвитку малого бізнесу.

В якості статистичної та інформаційної бази використані статистичні матеріали Державного комітету статистики України, дані вітчизняної і зарубіжної наукової літератури, нормативно-законодавчі акти, що стосуються питань створення, розвитку і управління діяльністю підприємств малого бізнесу, забезпечили правове поле дисертаційного дослідження. Джерелами інформації стали рішення державних та місцевих органів влади, що регулюють діяльність підприємств малого бізнесу, офіційні статистичні матеріали, інформаційно-аналітичні огляди, дані обліку і звітності підприємств малого бізнесу, результати аналізу і критичної оцінки реальних процесів, що протікають у вітчизняному малому підприємництві, а також матеріали науково-практичних конференцій різного рівня.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

вперше запропоновано

економіко-організаційний механізм державного регулювання забезпечення умов стійкого розвитку малого бізнесу, що полягає у створенні примусової державної системи підвищення кваліфікації як перед відкриттям власного бізнесу так і протягом всього періоду функціонування малого підприємства, що дає змогу молодим підприємцям придбати необхідні знання і уміння управляти підприємством;

розроблено механізм стійкого функціонування підприємств малого бізнесу, що розглядається як сукупність способів забезпечення взаємопов'язаної дії держави та малих підприємств, використання яких обумовлює досягнення цілей їх діяльності в умовах нестабільності зовнішнього і внутрішнього середовища, з урахуванням чинників які впливають на ступінь ефективності функціонування малих підприємств. Під механізмом стійкого функціонування підприємства малого бізнесу розуміється сукупність способів забезпечення взаємопов'язаної дії підсистем і функцій підприємства малого бізнесу, використання яких у заданих межах обумовлює досягнення цілей його діяльності в умовах нестабільності зовнішнього і внутрішнього середовища;

удосконалено:

теоретичні та методологічні підходи щодо активізації державної політики сприяння розвитку малого бізнесу з урахуванням факторів, які впливають на його розвиток і посилення впливу державного регулювання на соціально-економічні процеси становлення ринкових відносин в Україні;

основні науково-теоретичні підходи до структурування концепції малого підприємництва як початкового етапу створення національної доктрини підприємництва;

дістало подальшого розвитку:

визначення поняття та основні ознаки малого підприємництва відповідно до умов перехідної економіки;

методичні підходи до визначення ролі та змісту організаційно-економічних умов розвитку малого підприємництва, які полягають у створенні відповідної нормативної і законодавчої бази та ринкової інфраструктури як на національному, так і на регіональному рівнях;

обґрунтування напрямків вдосконалення організаційно-економічних умов розвитку малого підприємництва шляхом розробки концепції стійкого функціонування малого бізнесу;

підходи до переліку організаційно-економічних умов для розвитку малого бізнесу шляхом створення державної системи підвищення кваліфікації;

методична база щодо напрямків діяльності державних і регіональних органів управління відносно підтримки малого підприємництва, що полягають у розробці і реалізації системи державних програм фінансового, технологічного, інформаційно-консультаційного і кадрового сприяння.

Теоретичне і практичне значення роботи полягає в тому, що зроблені висновки і узагальнення можуть бути використані у подальшому вивченні становлення і розвитку малого бізнесу, у дослідженні теоретичних та методологічних проблем функціонування малого бізнесу. Запропоновані у дисертаційному дослідженні методологічні положення, пропозиції та рекомендації дозволяють повніше використовувати мале підприємництво як резерв ефективного управління економічними реформами в Україні, підвищити якість та ефективність управлінських рішень. Отримані теоретичні розробки та методичні підходи використовуються у навчальному процесі.

Розроблені в дисертаційній роботі підходи, способи й отримані результати являють собою методичну основу формування механізму стійкого функціонування підприємств малого бізнесу. Вони дозволили розробити комплекс методичних матеріалів з оцінки фінансового, виробничого, кадрового та інформаційного напрямків її забезпечення.

Впровадження результатів дослідження. Практичне значення дослідження полягає у тому, що ряд його рекомендацій і висновків використані державними і регіональними директивними органами для розробки програм щодо подальшого розвитку малого підприємництва України.

Практичні положення роботи використані в учбовому процесі в рамках курсів “Підприємництво” та “Менеджмент” у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна

Апробація дисертаційної роботи. Основні результати досліджень доповідались на міжнародних та галузевих науково-практичних конференціях: всеукраїнська науково-практична конференція "Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття" (Полтава, державний технічний університет ім. Ю. Кондратюка 22 – 23 листопада 2001 р.); Международная научно-практическая конференция “Проблемы стабилизации и экономического развития” (Харьков, 21-22 апреля 1998 г.); Международная конференция семинар “Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в Украине” (Харьков, 19-21 ноября 1996 г.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 10 наукових праць з них 7 у фахових наукових виданнях загальним обсягом 2,3 друк. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Основний текст дисертації викладений на 191сторінці машинописного тексту, в якому 14 таблиць, 10 рисунків. У списку використаної літератури 120 назв.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено проблеми та напрямки дослідження, розкрито наукову новизну дисертаційної роботи, сформульовано практичне значення основних положень дисертації.

У першому розділі “Наукові основи та роль розвитку малого бізнесу в Україні” розглянуто підприємництво, як складова економічного розвитку, основні види та форми суб'єктів підприємницької діяльності, а також досліджуються тенденції розвитку малого бізнесу в Україні та інших країнах світу.

Перехід до ринкових відносин господарювання загострює проблему пошуку шляхів підвищення стабільності роботи малих підприємств. Найбільш важливим стабілізуючим і одночасно з цим мало вивченим фактором є створення внутрішньогосподарської (щодо малого підприємства) інфраструктури, яка відповідає сучасним вимогам, що висуваються до умов і характеру праці, взаємозв'язку інтересів окремих працівників і колективів, соціально-психологічній обстановці. Недостатнє приділення уваги цим вимогам як при створенні нових, так і в процесі організації функціонування діючих підприємств приводить до того, що оснащення підприємств високопродуктивним устаткуванням часто характеризується низькою економічною ефективністю.

У результаті дослідження встановлено, що потужним засобом структурного перетворення економіки є малий бізнес, перевагою якого є винятково висока мобільність, швидкість реакції на часто мінливий споживчий попит, низька капіталоємність і надто висока ефективність, завдяки порівняльне вузькій спеціалізації продукції, що випускається і широкому колу послуг, що надаються.

Основними причинами, які стримують розвиток малого бізнесу, є: недосконалість і нестабільність законодавчої і нормативної бази; високий рівень оподаткування; недостатня державна кредитно-фінансова, ресурсна, майнова підтримка малих підприємств; недосконалість системи обліку і звітності малих підприємств, а також обмеженість інформаційного і консультативного забезпечення; процедури, пов'язані з реєстрацією знов створених підприємств і ліцензуванням їхньої діяльності. З метою усунення зазначених недоліків автором розроблено організаційно-економічний механізм стимулювання розвитку малого бізнесу

Характеризуючи зростання ролі малих підприємств у ринковій економіці, варто враховувати не тільки їхнє значення у всій інфраструктурі підприємств, але і соціальну сторону процесу, зокрема, роль малих підприємств як фактора зміни структури власності, як регулятора зайнятості населення і взагалі як буферної зони ринкової економіки, здатної зм'якшувати наслідки структурних зрушень, що відбуваються в ній.

У роботі виявлено, що українські підприємства малого бізнесу на сучасному етапі виконують, скоріше соціальні функції, сприяючи, зокрема, зниженню безробіття, ніж економічні. Дослідження процесу становлення і розвитку підприємств малого бізнесу в Україні показало, що цей процес протікає нерівномірно та має низку особливостей.

За період трансформації економіки самостійної України кількість підприємств малого бізнесу зросла більше ніж у 14 разів і у 2001 р. склала 156 тис. од. Досвід промислово розвинутих країн свідчить, що підприємства малого бізнесу мають велику кількість переваг, які позитивно впливають не тільки на хід суто економічних, але й соціальних перетворень, що відбуваються у державі. Але вітчизняні підприємства малого бізнесу працюють не стабільно. Вони досить швидко створюються, проте також швидко і розпадаються. У середньому термін існування підприємств малого бізнесу складає чотири - п'ять років. На діяльність підприємств малого бізнесу впливають зміни, що відбуваються як у зовнішньому середовищі, так і у внутрішньому. Наслідки цього впливу є більш шкідливими, ніж для великих підприємств.

У результаті дослідження виявлено, що розвиток малого бізнесу значно залежить від державної політики. Державна підтримка є інструментом, за допомогою якого здійснюється пряме та опосередковане втручання держави в справи підприємств малого бізнесу. Вона може здійснюватися у різноманітних формах і, у першу чергу, шляхом розробки і виконання конкретних комплексних програм.

Автором розглянуто етапи формування державної політики розвитку та підтримки малого підприємництва в Україні. Визначено, що серед основних напрямків формування розвитку малого бізнесу варто виділити прийняття удосконаленого діючого законодавства особливо в аспекті фінансово-кредитної, податкової і цінової політики щодо суб'єктів підприємницької діяльності і можливості швидкого інвестування малого підприємництва вітчизняним і іноземним капіталом. Таким чином, важливою частиною успіху розвитку і діяльності малого підприємництва є всебічне сприяння і їх підтримка з боку держави.

У ході проведеного аналізу було встановлено, що розвиток підприємництва можливий лише за наявності необхідної інфраструктури підприємницької діяльності. Її формування включає в себе наступні елементи: модифікація суспільної економічної і соціально-економічної філософії; зміна національної суспільної психології у відношенні підприємницької діяльності; прийняття національної програми стимулювання підприємництва з акцентом на створення адекватної економіко-правової інфраструктури.

Розділ 2. Дослідження факторів та умов функціонування підприємств малого бізнесу.

Другий розділ присвячено вивченню впливу чинників та умов розвитку підприємництва окреслених у попередньому розділі.

Оскільки питання дослідження та забезпечення ефективного функціонування підприємств малого бізнесу у вітчизняній економічній науці всебічно та комплексно не розглянуті та існуючі дослідження малих підприємств носять однобічний характер і оскільки ці дослідження не виходять за рамки фінансових категорій автором узагальнено існуючі підходи та проведено комплексне вивчення підприємництва в рамках економічної системи України.

Становлення малого бізнесу в нашій країні відбувається в складних економічних умовах, обумовлених падінням виробництва, інфляційними процесами, розірванням господарчих зв'язків і погіршенням матеріального положення основної маси трудящих.

На сьогоднішній день малий бізнес в Україні не значно впливає на зростання ВВП (суб'єктами малого підприємництва вироблено біля 10% ВВП України). Дослідження галузевої структури малого підприємництва у 2001 р. показав, що: 53.3% підприємств від загальної кількості діючих працюють у сфері торгівлі, громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення та збуту; 14% - у промисловості, 10% - у будівництві; 5.2% - у побутовому обслуговуванні. Торгові малі підприємства мають найбільшу питому вагу у структурі валових доходів – 34.6%, промислові - 27.1%, будівельні - 19%. Така тенденція розвитку малого підприємництва зберігається вже декілька останніх років. Це свідчить про недостатню орієнтованість малого підприємництва на створення реальної доданої вартості, а обслуговування сфери розподілу капіталу.

Аналіз регіонального зрізу показав, що мале підприємництво розвивається поки, що нерівномірно. Близько 63% від загальної кількості малих підприємств зосереджено у Донецькій, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській областях, місті Києві та Автономній Республіці Крим. Випереджаючими темпами мале підприємництво розвивається у Вінницькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненської областях. Разом з тим кількість малих підприємств зменшилась у Житомирській, Полтавській, Сумській областях.

Бурхливе зростання чисельності підприємств малого бізнесу, яке спостерігалося в Україні у 1992-1993 рр., вже з 1995 р. почало уповільнюватися під впливом негативних факторів притаманних національній економіці (табл. 1). Не використовуються повною мірою можливості малого бізнесу і в Харківській області. Зокрема, у Харківській області у 2000 році порівняно з попереднім роком кількість підприємств малого бізнесу збільшилась на 2768 одиниць, або на 2,5%. Внесок підприємств малого бізнесу у народногосподарський комплекс області залишається мізерним: питома вага вартості продукції, що вироблена підприємствами малого бізнесу, складає лише 9,3 % від загальної вартості продукції підприємств області. У процесі дослідження враховувалися ряд факторів: стан власних оборотних коштів, власних інвестиційних ресурсів, залучених оборотних коштів і інвестиційних ресурсів, статутного фонду, норми прибутку використання оборотних коштів, норми прибутку використання інвестиційних ресурсів, ліквідності балансу тощо.

Як свідчать дані табл. 1 зростання кількості підприємств малого бізнесу відбувається одночасно зі зменшенням середньої кількості зайняти, що свідчить про зменшення їх питомої продуктивності. З цієї причини розвиток малого бізнесу не задовольняє потреб економіки у структурних перетвореннях: функціонує лише 40% зареєстрованих малих підприємств, питома вага промислових малих підприємств в останні роки практично не зростає, а питома вага виробленої ними продукції у промисловості України постійно зростає. Вона складає: у приватній формі власності у 1995 р. 0%, а у 1999 р. уже 0,2%; колективній формі власності у 1995 р. 48,6%, а у 1999 р. 70,7%; державній формі власності у 1995 р. 51,4%, а у 1999 р. всього 28,6%. Це говорить про те, що велика кількість державних підприємств змінила форму власності на колективну, а не про збільшення обсягів виробництва колективними підприємствами.

Таблиця 1

Динаміка розвитку підприємств малого бізнесу в Україні

Показники Роки

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 (1 квартал)

Кількість діючих підприємств малого бізнесу, тис. од. 11,2 50,5 75 79,8 91,6 90,1 99,6 130 145,6 151,4 156

Темпи зростання 100% 451% 149% 106% 115% 98% 111% 131% 112% 104% 103%

Чисельність зайнятих на підприємствах малого бізнесу, млн.чол. 0,346 0,909 1,038 0,986 1,099 1,159 1,063 1,4 1,258 1,032 1,028

Темпи зростання 100% 263% 114% 95% 111% 105% 92% 132% 90% 82% 100%

Середньооблікова чисельність - зайнятих на підприємстві малого бізнесу, чол. 31 18 14 12 12 11 11 10 9 7 7

Темпи зростання 100% 58% 78% 86% 100% 92% 100% 91% 90% 78% 100%

Для виявлення перспектив та прогнозування розвитку малого бізнесу нами були побудовані трендові моделі подана на рис. 1. Слід відмітити, що лінійний характер трендів показників які впливають на обсяги промислового виробництва вибрані не випадково. Це пов'язано з тим, що в умовах діючого законодавства навряд чи слід чекати швидкого зростання як оборотних коштів підприємницького сектора так і кількості малих підприємств і кількості зайнятих на них працівників. Це саме стосується капітальних вкладень у приватний сектор.

Рис. 1. Трендові моделі основних показників розвитку малого бізнесу

У ході проведеного дослідження встановлено, що на рівень функціонування малих підприємств і ступінь підприємницького ризику чинять значний вплив цілий ряд чинників. Їхній комплексний аналіз дозволив зробити такі висновки: підприємницькі ризики можуть стати результатом дій самого підприємця, внаслідок внутрішніх прорахунків, і посилюватися під впливом дії навколишнього середовища – недобросовісної конкуренції, зміни кон'юнктури ринку, відсутності чіткої інформації; найважливішим внутрішнім фактором, який впливає на діяльність підприємця є проблема неплатежів, що може призвести до банкрутства. У результаті було визначено, що основними напрямками забезпечення ефективного функціонування малих підприємств є формування державних програм спрямованих на підвищення рівня економічної освіти та кваліфікації підприємців а також створення інформаційної бази з метою контролю за дотриманням фінансової дисципліни і законності функціонування підприємців.

Розглядаючи динаміку розвитку малих підприємств в Україні, можна зробити висновок про те, що в галузевій структурі найбільше малих підприємств у 2000 р. працює у сфері торгівлі і суспільного харчування – 100248, при цьому підприємства промисловості складали лише 37652 (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість малих підприємств за видами економічної діяльності по Україні

1998 1999 2000 2001

Всього 173404 197127 217930 233607

У тому числі

Сільське господарство, мисливство, та лісове господарство 3440 4589 7839 10157

Промисловість 26166 30253 34497 37652

Будівництво 14873 16175 18323 19882

Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту 89928 100148 101113 100248

Готельне та ресторанне господарство 5959 6655 7538 7939

Транспорт і зв'язок 5363 6598 8483 9887

Операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам 17140 20827 26371 32031

Освітня діяльність 1182 1439 1672 1876

Охорона здоров'я та соціальна допомога 1591 1859 2042 2395

Колективні, громадські та особисті послуги 6495 7209 7467 8456

У дисертації зроблено висновок про те, що без підтримки держави на ділі розвиток малого підприємництва не можливий. Крім того активізація підприємницької діяльності в сфері малого бізнесу а також збільшення кількості суб'єктів підприємницької діяльності може бути досягнуто за допомогою підготовки підприємців перед організацією діяльності за рахунок держави. Тобто перед оформленням документів на відкриття господарської діяльності підприємець обов'язково повинен пройти курси підвищення кваліфікації, що дасть змогу придбати необхідні знання для ефективного управління своєю діяльністю. Через прості помилки у веденні документації, недостатнього знання своїх прав та обов'язків підприємці несуть великі збитки і виникає бажання більше не займатися підприємницькою діяльністю. А знання, які підприємці одержать на курсах підвищення кваліфікації дадуть змогу боротися з цими проблемами без надмірних зусиль.

На основі дослідження факторів та умов, які впливають на розвиток малого бізнесу виявлено необхідність надання реальної економічної свободи для розвитку малого підприємництва, впровадження простих і прозорих методів, форм і правил ведення підприємницької діяльності. Найбільша ефективність такого підходу може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми стійкого розвитку малого бізнесу, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування малих підприємств у різних сферах діяльності.

Розділ 3. Концепція формування організаційно-економічного механізму стійкого функціонування підприємств малого бізнесу.

Забезпечення стійкого функціонування підприємств малого бізнесу є найбільш ефективним при створенні спеціального механізму, дію якого в економічний літературі дотепер ще недостатньо досліджено. Узагальнення зарубіжного досвіду побудови механізмів управління різноманітними об'єктами дозволило розробити підхід до формування механізму стійкого функціонування підприємств малого бізнесу.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що процес розробки розвитку малого бізнесу залежить від ряду факторів які впливають на функціонування та розвиток економіки держави. Формування ринкової економічної системи в Україні передбачає комплекс макроекономічних зрушень відтворювального та інституційного характеру, що дозволять досягти збалансованого економічного розвитку.

У роботі зазначається, що загальними напрямками державного управління щодо стимулювання розвитку підприємництва є: правове забезпечення розвитку малого бізнесу, економічні важелі регулювання розвитком малого бізнесу, соціальний захист підприємців та політична підтримка малого бізнесу (рис. 2).

Рис. 2. Організаційно-економічний механізм стимулювання розвитку малого бізнесу

Згідно з цими напрямками автором запропоновано вирішення загальних задач державного управління стосовно:

по-перше усунення негативних факторів таких як нестабільність, невизначеність і непередбаченість діючого законодавства, невирішеність проблеми введення власності на землю, відсутність відповідної до світових стандартів інфраструктури бізнесу, бюрократизація організаційних структур, відставання в інформаційному забезпеченні;

по-друге підсилення позитивних факторів: стабілізація економічної бази в галузі підприємництва як інтегрованої системи, проведення реформи податкової і соціальної політики, інституційне забезпечення ефективної роботи фондового ринку, стабілізація курсу національної валюти, розробка цілісної системи законодавства яке регулює підприємницьку діяльність, забезпечення довгостроковості діючого законодавства, розвиток інфраструктури безпеки бізнесу.

Автором встановлено, що стійкий розвиток існуючих та перспективних підприємств малого бізнесу неможливий без вирішення завдань підготовки якісного фахівця у галузі підприємництва. Основу цього процесу повинні скласти державні та регіональні програми, які повинні реалізовуватися державними і місцевими органами управління на основі таких джерел фінансування як: державні та недержавні інвестиційні фонди, державна структура регулювання розвитком підприємництва, закордонні інвестори, фінансово-кредитні установи, фонди підтримки підприємництва, регіональні інвестиційні фонди тощо. Виконавцями місії підготовки фахівців у галузі підприємництва повинні стати інститути підвищення кваліфікації у даній галузі.

На базі сформульованих цілей та пріоритетів розвитку підприємництва розроблено організаційно-економічну модель розвитку малого бізнесу яка впроваджується завдяки використанню результатів аналізу даних цільового блоку, який включає в себе основні цілі загальної моделі розвитку малого бізнесу; аналітичного і організаційно-правового блоків, які враховують об'єктивні соціально-економічні умови, створення і удосконалення нормативно-правової бази; прогнозного та інформаційного блоків, враховуючих об'єктивні наслідки розвитку підприємництва і підвищення інформованості підприємств, стратегічний програмно-цільовий блок який розкриває сутність довгострокової стратегічної програми розвитку малого бізнесу по етапах. Ці елементи підпорядковуються та інтегруються за допомогою організаційно-економічного блоку, який відповідає за створення організаційної державної структури управління розвитком малого бізнесу (рис. 3).

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що розвиток малого підприємництва залежить від напрямків державної підтримки, серед яких найважливішу роль відіграють такі умови: економічний потенціал, стан ринкової інфраструктури, інформаційне забезпечення, наявність фінансових і матеріальних ресурсів, господарська структура, підготовка кадрів, ставлення місцевих органів влади та населення до підприємництва, традиції та психологія населення даного регіону тощо. Ці та інші фактори повинні враховуватись при розробці та впровадженні системи регіонального управління, здійсненні ефективної територіальної політики щодо розвитку малого підприємництва, що сприятиме формуванню підприємницьких структур та подоланню економічної кризи.

Рис. 3. Організаційно-економічна модель розвитку малого бізнесу

У результаті дослідження виявлено, що тільки спільна робота державних, регіональних і місцевих органів влади, а також різноманітних організаційних структур, що беруть участь у бізнесі, погодженість при реалізації перерахованих заходів будуть сприяти створенню умов для розвитку підприємництва, яке повинно стати імпульсом підйому економіки України і гарантом подальших ринкових перетворень.

ВИСНОВКИ

Основні висновки, які отримано за результатами дослідження, зводяться до такого.

1. Роль малого бізнесу в національній економіці полягає не тільки в тому, що цей сектор є одним із найважливіших чинників економічного розвитку суспільства, але й в тому, що малий бізнес сприяє соціально-політичної стабільності суспільства.

2. При реалізації механізму стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні можуть бути створені умови для створення стабільно ефективної роботи і прискореного розвитку підприємництва. Це дозволить: збільшити долю малого підприємництва у валовому внутрішньому продукті держави; забезпечити основні потреби України у промисловій продукції, в т.ч. ті, які забезпечують життєдіяльність та незалежність держави; збільшити кількість робочих місць; підвищити добробут і соціальну захищеність.

3. Аналіз стану державного регулювання малого підприємництва в Україні показує, що необхідна побудова раціональної організаційної структури органів державного управління і місцевого самоврядування. Саме вони повинні відповідати за стійкий розвиток малого підприємництва, з чітким визначенням їх статусу, повноважень і функцій щодо підтримки підприємництва та малого бізнесу, надання суб'єктам підприємництва фінансово-кредитної, матеріальної, інформаційної і технічної допомоги.

4. На основі дослідження факторів та умов, які впливають на розвиток малого бізнесу виявлено необхідність надання реальної економічної свободи для розвитку малого підприємництва, впровадження простих і прозорих методів, форм і правил ведення підприємницької діяльності. Найбільша ефективність такого підходу може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми розвитку малого бізнесу, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування малих підприємств у різних сферах діяльності.

5. Виявлено, що без підтримки держави на ділі розвиток малого підприємництва не можливий. Крім того активізація підприємницької діяльності в сфері малого бізнесу, а також збільшення кількості суб'єктів підприємницької діяльності може бути досягнуто за допомогою підготовки підприємців перед організацією діяльності за рахунок держави. Тобто перед оформленням документів на відкриття господарської діяльності підприємець обов'язково повинен пройти курси підвищення кваліфікації, що дасть змогу придбати необхідні знання для ефективного управління своєю діяльністю. Через прості помилки у веденні документації, недостатнього знання своїх прав та обов'язків підприємці несуть великі збитки і виникає бажання більше не займатися підприємницькою діяльністю. А знання, які підприємці одержать на курсах підвищення кваліфікації дадуть змогу боротися з цими проблемами без надмірних зусиль.

6. Визначено, що сучасна економічна політика держави не ефективно працює в плані розвитку продуктивних сил. Для промислово розвинених країн має велике значення підготовка кадрів. Потреба малого бізнесу у якісних кваліфікованих трудових ресурсах завжди висока. Недержавні підприємства не системно регулюють процес підготовки кадрів, а з боку держави цілеспрямованих, стратегічних планів на їх підготовку немає. Держава повинна системно регулювати та розумно впливати на даний ринок через свої структури. Такий підхід повинен врегулювати декілька державних проблем. Однією з таких проблем є підготовка осіб бажаючих стати підприємцями. Розроблений механізм детальної інформованості майбутнього та діючого підприємця відносно особливостей функціонування підприємницьких структур безумовно буде впливати на відчутне зменшення кількості підприємств які працюють у тіньовій економіці. Після підготовки підприємця до результативного функціонування слід через три роки проводити підвищення кваліфікації та орієнтації його на становище ринку у регіоні та у державі взагалі. Цим процесом має управляти держава, яка повинна примусово направляти підприємців на підготовку та підвищення кваліфікації. Таким чином дане твердження може стати одним із провідних напрямків нової економічної політики.

Список опублікованих автором робіт

за темою дисертації

1. Ткаченко Ю.В. Механизм функционирования системы акционерной собственности/ Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в Украине. Сб. науч. тр. Межд. конф.-семинар 19-21 ноября 1996 г. Х.: Изд-во: "Основа" - С. 49-52.

2. Ткаченко Ю.В. Ступени построения проекта свободной экономической зоны// Вестник ХГУ. Серія економічна: Проблемы стабилизации и экономического развития. - Харків: Основа. – 1996 - № 404. - С. 43-47

3. Ткаченко Ю.В. Методы расчета цен на товары и услуги производимые предпринимателями// Вісник ХДУ. Серія Економічна: Проблеми регулювання ринкових відносин в Україні. - Харків: Основа. - 1997. - № 401. – С.107-115

4. Ткаченко Ю.В. Цели и направления создания программы развития предпринимательства в регионе// Вісник ХДУ. Серія Економічна: Організаційно-економічні умови і механізми розвитку економіки України. - Харків: Основа. - 1999. - № . - С. 370-375.

5. Ткаченко Ю.В. Факторы, влияющие на деловую активность предпринимателя// Вісник ХДУ. Серія Економічна: Реструктуризація підприємств України в умовах конкурентного середовища: теорія і практика. - Харків: ХНУ. - 2000. - №479. - С. 345-355.

6. Ткаченко Ю.В. Стратегія розвитку підприємництва в умовах соціально орієнтованого ринкового середовища //Вісник ХНУ. Серія Економічна: Соціально-економічне забезпечення розвитку економічної системи: проблеми і перспективи. - Харків: ХНУ. - 2000. - № 480. – С. 129-135

7. Ткаченко Ю.В. Роль государственной поддержки в развитии предпринимательства на Украине // Вісник ХНУ. Економічна серія: Передвісники економічного розвитку промисловості та залізничного транспорту. Харків: ХНУ. - 2001. – № 512. - С. 145-150.

8. Ткаченко Ю.В. Економіко-правовий механізм розвитку підприємництва в Україні // Вісник ХНУ. Економічна серія: Перспективи розвитку інвестиційних процесів в Україні. Х.: ХНУ. - 2001. - № 502. - С. 163-167.

9. Ткаченко Ю.В. Факторы, влияющие на конкурентоспособность предприятий малого и среднего бизнеса в условиях рынка // Экономическая оценка конкурентоспособности продукции (услуг): Сборник научных трудов научно-практической конференции. Харьков, 25-26 мая. – Х.: Основа. - 1998. – С. 85-87.

10. Ткаченко Ю.В. Концепція державного управління розвитком підприємницької діяльності// Тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми економіки транспорту”. - Дніпропетровськ: рекламно-видавничий відділ ДІІТу. - 2002. - С. 156-157

Анотація

Ткаченко Ю.В. Організаційно-економічний механізм стійкого функціонування підприємств малого бізнесу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2002.

Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення організаційно-економічного механізму стійкого функціонування підприємств малого бізнесу. У результаті дослідження виявлено, що сучасна економічна політика держави не ефективно працює в плані розвитку продуктивних сил. Розроблено механізм детальної інформованості майбутнього та діючого підприємця відносно особливостей функціонування підприємницьких структур. Виявлено основні причини, що стримують розвиток малого бізнесу. На основі дослідження факторів та умов, які впливають на розвиток малого бізнесу виявлено необхідність надання реальної економічної свободи для розвитку малого підприємництва, впровадження простих і прозорих методів, форм і правил ведення підприємницької діяльності. Викладений механізм стійкого функціонування малого бізнесу направлений на посилення державної політики відносно розвитку підприємництва, яка необхідна для доповнення і коригування дій ринкових механізмів.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, стійке функціонування, малий бізнес, модель розвитку, підготовка кадрів, підвищення кваліфікації.

АННОТАЦИЯ

Ткаченко Ю.В. Организационно-экономический механизм устойчивого функционирования предприятий малого бизнеса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2002.

Диссертационная работа посвящена вопросам усовершенствования организационно-экономического механизма устойчивого функционирования предприятий малого бизнеса. В результате исследования выявлено, что современная экономическая политика государства не достаточно эффективна в плане развития продуктивных сил. Разработан механизм детальной информированности будущего и действующего предпринимателя относительно особенностей функционирования предпринимательских структур. Выявлены основные причины, которые сдерживают развитие малого бизнеса. На основании исследования факторов и условий, которые влияют на развитие малого бизнеса выявлена необходимость предоставления реальной экономической свободы для развития малого предпринимательства, внедрения простых методов, форм и правил ведения предпринимательской деятельности. Механизм стимулирования развития малого бизнеса в Украине будет оказывать содействие созданию условий для стабильной эффективной работы предпринимательства и ускоренного развития экономики. Обосновано, что роль малого бизнеса в национальной экономике состоит не только в том, что этот сектор является одним из самых важных факторов экономического развития общества, но и в том, что малый бизнес оказывает содействие социально-политической стабильности общества. Предложенный механизм устойчивого функционирования малого бизнеса направлен на усиление государственной политики относительно развития предпринимательства, которая необходима для дополнения и корректирования действий рыночных механизмов.

В работе выявлено, что предприятия малого бизнеса в Украине на современном этапе, выполняют, скорее социальные функции, чем экономические, содействуя, в частности, снижению безработицы.

В период трансформации в экономике Украины создано большое количество предприятий малого бизнеса, успешная деятельность которых является одним из важнейших условий развития отечественной экономики. Предприятия малого бизнеса имеют большое количество преимуществ, которые положительно влияют не только на ход сугубо экономических, но и социальных преобразований, происходящих в государстве. Но отечественные предприятия малого бизнеса работают не стабильно. Они довольно быстро создаются, и также быстро распадаются. В среднем срок существования предприятий малого бизнеса составляет четыре - пять лет. На деятельность предприятий малого бизнеса влияют изменения, которые происходят как во внешней среде, так и во внутренней. Причем такое влияние является наиболее вредным для малых предприятий.

Автором установлено, что устойчивое развитие существующих и перспективных предприятий малого бизнеса невозможно без решения задач относительно подготовки качественного специалиста в области предпринимательства. На базе сформулированных целей и приоритетов развития предпринимательства разработана организационно-экономическая модель развития малого бизнеса, которая внедряется благодаря использованию результатов анализа данных целевого блока, который включает в себя основные цели общей модели развития малого бизнеса; аналитического и организационно-правового блоков, которые учитывают объективные социально-экономические условия, создание и усовершенствование нормативно-правовой базы; прогнозного и информационного блоков, учитывающих объективные следствия развития предпринимательства и повышение информированности предприятий, стратегического программно-целевого блока, который раскрывает сущность долгосрочной стратегической программы поэтапного развития малого бизнеса. Взаимодействие и интеграция элементов данной модели осуществляется благодаря функционированию организационно-экономического блока, с помощью которого осуществляется создание организационной государственной структуры управления развитием малого бизнеса.

Обосновано, что для эффективного взаимодействия с внешней средой предпринимателю необходимо постоянно анализировать динамику этой среды, т.е. процесс изменения структуры факторов. Однако при анализе внешней среды предприятия малого бизнеса возникают определенные трудности, которые сводятся к следующему: структура факторов довольно сложная и их достаточно много; уровень влияния на предпринимательскую деятельность любого из факторов разрозненный, при этом одни факторы характеризуются постоянным действием, другие – носят краткосрочный характер; изменения во внешней среде достаточно хаотичны и подвижны, а это