НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

імені Богдана Хмельницького

ВИШИНСЬКА ГАЛИНА ВАСИЛІВНА

УДК 355.233.2:[004:37.013.43] (043.3)

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

особистості майбутнього ОФІЦЕРА

Спеціальність — 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький - 2002

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Томків Ігор Орестович, Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, заступник ректора з навчальної роботи, м. Хмельницький.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, академік АПН України, професор Жалдак Мирослав Іванович, Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова, кафедра основ інформатики та обчислювальної техніки, завідувач кафедри, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Довбеус Віктор Терентійович, Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, кафедра соціально-економічних дисциплін, начальник кафедри, м.Хмельницький.

Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ України Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться 29 листопада 2002 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.70.705.02. Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, за адресою:

29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (29003, м.Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано 25.10.2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Галімов А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена потребами соціальної практики, зокрема необхідністю трансформації освітньої парадигми на засадах, адекватних сучасному цивілізаційному буттю. Однією з таких засад є інформатизація як тенденція суспільного розвитку, і саме вона визначає сьогодні провідні ідеї вдосконалення освіти загалом і вищої військової освіти зокрема. Розвиток інформатизації освіти як соціокультурного феномена спричинив необхідність визначення ширших освітніх завдань, ніж підготовка користувачів ЕОТ та розробників їх програмного забезпечення. Таким чином, новітнім пріоритетом освітньої підготовки стає інформаційна культура особистості (ІКО).

Зміна пріоритетів у інформатизації загальноосвітньої та вищої освіти досліджувалася значною кількістю вітчизняних педагогів та науковців, серед яких слід зазначити таких дослідників: Н.В.Апатова, К.К.Беркита, А.Ф.Верлань, Ю.О.Дорошенко, М.І.Жалдак, Ю.О.Жук, В.І.Клочко, О.Ю.Комісарова, Ю.І.Машбиць, В.С.Михалевич, Н.В.Морзе, Ю.С.Рамський, І.Ф.Слєдзинський, О.А.Удод, П.Г.Шеремет, М.І.Шкіль, Є.Л.Ющенко та ін. Проведені дослідження сприяли напрацюванню значного як теоретичного, так і педагогіко-експериментального матеріалу, яким обгрунтовувалася необхідність приділення уваги комплексному характеру змін у культурі особистості молодої людини, які сприятимуть більшій її підготовленості до новітніх умов соціального життя інформатизованого суспільства. Такої ж позиції щодо необхідності формування засобами навчально-освітньої діяльності “інформаційної культури” особистості через впливи на світогляд, його ціннісні виміри, стиль мислення, культуру спілкування тощо дотримувалися й зарубіжні дослідники, серед яких зазначимо В.З.Алад'єва, М.Арісаву, В.П.Безпалька, С.О.Бєшенкова, Р.Вільямса, Б.С.Гершунського, В.М.Глушкова, Д.Х.Джонассена, Р.Джонстона, А.П.Єршова, В.Г.Житомирського, В.П.Зінченка, В.М.Касаткіна, Г.М.Клеймана, О.А.Кузнецова, М.П.Лапчика, В.С.Лєдньова, К.Макліна, Д.Мічі, В.М.Монахова, М.М.Мойсєєва, В.Оконя, В.Г.Разумовського, А.П.Суха-нова, Н.Ф.Тализіну, В.Ф. Шолоховича та ін.

Перед дослідниками постала необхідність подальшого осмислення як змісту, складових ІКО, так і з'ясування педагогічних умов її формування. Перші науково-пошукові дослідження означених аспектів започаткували певні уявлення щодо окремих характеристик ІКО, проте усталеного розуміння цих питань ще не досягнуто, хоча їх актуальність набула широкого визнання.

Зазначена проблематичність розуміння змісту, складових ІКО та педагогічних умов її ефективного формування потребує свого розв'язання не лише в загальнотеоретичному плані, а й стосовно особливостей різних педагогічних практик, що виникають у вищій освіті внаслідок урахування вимог професійної діяльності молодого спеціаліста. Такою виступає, зокрема, формування ІКО військового спеціаліста. Проблеми професійної підготовки військових фахівців, що систематично знаходяться в полі зору вітчизняних військових науковців і педагогів, значною мірою пов'язані з проблемою підвищення ефективності оволодіння новітніми технікою та технологіями, насамперед інформаційними засобами.У діяльності кожного з військових формувань Збройних сил України вони мають свої особливості, зокрема специфічну роль в організації службово-бойової діяльності.

Низку аспектів професійної підготовки офіцерів, що відповідає вимогам інформаційного суспільства, досліджено у працях таких військових педагогів і фахівців, як О.С.Андрощук, І.В.Біжан, С.О.Дмитров, А.А.Желдак, Д.В.Іщенко, Б.М.Олексієнко, О.Д.Сафін, П.А.Шишолін та ін. Але у прямій постановці проблема формування ІКО майбутнього офіцера до сьогодні не стала предметом спеціального педагогічного дослідження.

Аналіз навчально-виховного процесу у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) свідчить про невизначеність системи освітньо-педагогічних заходів щодо формування ІКО, має місце недооцінка ролі елементів світоглядної культури та культури мислення, що відповідають вимогам інформатизованого суспільства у професійній діяльності, звуженість завдань формування ІКО лише завданнями суто технічної підготовки до роботи з електронно-обчислювальною технікою. Усунення існуючих недоліків вимагає комплексного опрацювання педагогічних умов формування ІКО майбутнього офіцера.

Усвідомлення соціокультурної і педагогічної значущості проблеми формування ІКО, її недостатня дослідженість у педагогіці вищої військової школи зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до перспективного плану проведення дисертаційних досліджень у Прикордонних військах України на 1998-2005 роки в рамках НДР №220-0064К “Культура”.

Об'єкт дослідження – інформаційна культура особистості майбутнього офіцера.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера значно підвищиться, якщо будуть реалізовані такі умови:

визначено та диференційовано завдання навчання інформатики відповідно до нового освітнього пріоритету – формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера;

уточнено та структуровано зміст навчальної програми з інформатики для обгрунтування етапності здійснення визначеного нового освітнього завдання;

використано сучасні інформаційно-комунікаційні технології при вивченні різних навчальних дисциплін у ВВНЗ.

Для досягнення поставленої мети дослідження були визначені такі завдання:

визначити сутність, зміст та структуру інформаційної культури особистості майбутнього офіцера;

визначити, обгрунтувати та узагальнити педагогічні умови формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера;

обгрунтувати етапи та форми організації навчального процесу у ВВНЗ відповідно до поставленої мети;

розробити модульну структуру програми з інформатики, методику її впровадження та критерії оцінки ефективності навчальної діяльності майбутніх офіцерів;

експериментально перевірити визначені педагогічні умови формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера.

Методологічною основою дослідження виступають психолого-педагогічні та соціально-філософські положення щодо сутності та структури культури особистості, закономірностей та способів її формування; щодо впливу інформатизації суспільства на особистість та зміну вимог до неї; щодо особливостей сучасного стилю мислення та світобачення; наукові положення сучасних наук про інформацію; дидактичні принципи щодо побудови змісту освіти, положення дидактики щодо технологічного забезпечення організації навчального процесу.

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези були застосовані такі методи теоретичного дослідження: ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення (літературних джерел при вивченні матеріалу, понятійного апарату освітньої інформатики, змісту складових наукової картини світу тощо); системно-структурний аналіз та моделювання (зокрема, при опрацюванні моделі інформаційної культури особистості; конкретизація змісту складових даної моделі відповідно до професійної зорієнтованості навчального процесу). Використовувалися методи емпірично-експериментального рівня, зокрема педагогічного спостереження, бесіди, інтерв'ювання, діагностичні методи: діагностичного обстеження та групової оцінки рівня світоглядної активності, а також методи опрацювання отриманих емпіричних даних.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Національної академії Прикордонних військ України ім. Б.Хмельницького (м.Хмельницький) поетапно протягом 1998 – 2002 рр.

На першому, констатуючому етапі дослідження (1998 – 1999 рр.), проводився попередній аналіз досліджуваної проблеми, теоретичний аналіз літературних джерел, навчально-методичної літератури; визначалися об'єкт, предмет, мета дослідження, уточнювалася гіпотеза.

На другому, пошуковому етапі дослідження (1999 – 2000 рр.), продовжувалося вивчення літератури; проводилася експериментальна перевірка гіпотези; формулювалися попередні висновки.

На третьому, формуючому етапі дослідження (2000 – 2002 рр.), проводилося опрацювання отриманих даних, здійснювалася перевірка ефективності визначених педагогічних умов, методів та форм роботи з курсу інформатики, узагальнювалися висновки та рекомендації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше поняття “інформаційної культури особистості майбутнього офіцера” визначено як комплексну характеристику особистісних та професійних якостей, детермінованих суспільною та професійною діяльністю, визначальним чинником якої є всебічна інформатизація;

запропоновано нову модель навчального процесу з інформатики, суть якої полягає у поетапному здійсненні завдання формування ІКО майбутнього офіцера шляхом диференціації завдань і змісту навчального процесу з інформатики у ВВНЗ;

вперше визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування ІКО майбутнього офіцера у ВВНЗ: визначення та диференціація завдань навчання інформатики, уточнення та структурування змісту навчальної програми з інформатики; обгрунтування етапності формування ІКО, забезпечення міждисциплінарної взаємодії; індивідуалізація навчальної діяльності, модульна організація змісту навчального матеріалу, профільна конкретизація загальнотеоретичних знань та інструментальних навичок,

сформовано та апробовано модульну структуру змісту навчального курсу інформатики,

розроблено методики контролю і оцінки рівня сформованості знань, умінь і навичок, що є складовими ІКО майбутнього офіцера.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх впровадження в навчальний процес ВВНЗ сприяло підвищенню ефективності загальноосвітньої та професійної спрямованості вивчення основ інформатики, а також реалізації певної частини педагогічних умов формування ІКО майбутніх офіцерів. Розроблені модульна структура курсу інформатики та комплекс педагогічних заходів щодо підвищення його професійної орієнтації впроваджені в практику організації навчального процесу і навчання основ інформатики в Національній академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького (акт реалізації від 19.02.2002 р.), у Кам'янець-Подільському державному педагогічному університеті (акт реалізації від 12.03.2002 р.).

Матеріали і висновки дисертаційного дослідження можуть бути в подальшому використані у ВВНЗ для підвищення рівня сформованості інформаційної культури курсантів, а також підготовки викладачів інформатики для всіх освітніх рівнів.

Апробація результатів дослідження здійснювалася протягом всього періоду дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми “Вчитель” (Дніпропетровськ - 1998), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Виховна робота в вузі: симбіоз нового та традиційного” (Кам'янець-Подільський – 2000), на Міжнародній науковій конференції “Світогляд: перспективи розвитку у ХХІ столітті” (Маріуполь - 2000), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Морально-психологічне забезпечення навчально-виховного процесу та службової діяльності військ” (Хмельницький - 2001), на методологічному семінарі “Теоретико-методологічні проблеми неперервної професійної освіти” (Київ - 2001), на науково-практичній конференції “Сучасні вимоги до професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів та шляхи підвищення їх професійного та наукового рівня” (Хмельницький - 2002). Про одержані результати та висновки роботи доповідалося на засіданнях кафедри педагогіки та психології Національної академії Прикордонних військ України ім.Б.Хмельницького.

Публікації. Основні висновки та пропозиції автора за темою відображені у 12 наукових статтях, з них 10 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 169 сторінках. Список використаних джерел містить 192 найменування. У роботі 13 таблиць і 7 рисунків на 11 сторінках, 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми, ступінь її наукової розробки, сформульовано об'єкт, предмет дослідження, мету і завдання, його наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, наведено дані про апробацію результатів і публікації за темою роботи.

В першому розділі — “Аналіз стану формування інформаційної культури особистості в освітній системі України” – здійснено науковий аналіз стану інформатизації освіти України в цілому та у ВВНЗ зокрема.

Проведені дослідження свідчать, що впровадження в освітню систему України навчальної дисципліни інформатики (в першому варіанті за назвою ОІОТ) здійснювалося за умов визнання необхідності готувати кадри, що володіють новітніми інструментальними навичками та вміннями, що відповідають вимогам науково-технічного поступу, зокрема вимогам роботи з ЕОТ та інформаційними технологіями. Проте розвиток даної техніко-технологічної бази та різноманітність її застосувань відповідно до соціальних потреб спричинили виникнення освітніх завдань більш широкого плану, ніж підготовка користувачів ЕОТ та розробників програмного забезпечення. Новітнім пріоритетом в освітній підготовці стає ІКО.

В дисертації доведено, що цей пріоритет ще не набув необхідної деталізації змісту бажаного результату навчально-педагогічної діяльності, залишається проблематичною субординація вимог до знань, навичок і вмінь, що, з одного боку, є традиційним для рівнів освіти, а з другого, – тих вимог, котрі були обгрунтовані в різних концепціях інформатизації суспільства. Автором обгрунтовується можливість уточнення змісту словосполучення “інформаційна культура особистості” шляхом субординаційного підходу до аналізу існуючої множини визначень. У такому випадку визначені в літературі вимоги до знань, вмінь, навичок щодо забезпечення життєдіяльності людини в умовах інформатизованого суспільства виступають як взірцеві вимоги трансформації культури особистості.

У дослідженні обгрунтовано висновок щодо представленості в літературі двох рівнів розуміння змісту “інформаційної культури особистості”. Один рівень розуміння пов'язаний з розкриттям змісту сукупності знань, навичок, вмінь, що безпосередньо відповідають діяльності людини в інформаційному середовищі за допомогою ЕОТ (інструментальна складова культури особистості). Другий рівень розуміння пов'язаний з характеристикою необхідних змін складових культури особистості – культури світобачення (світогляд), культури мислення, культури спілкування та співіснування з іншими людьми, культура організації діяльності (практичної чи теоретичної) та інших складових, які можна означити як універсальні складові культури особистості. Згідно з авторським баченням, поняття “інформаційна культура” трактується як комплексна характеристика особистісних та професійних якостей майбутнього офіцера, які відповідають вимогам суспільної та професійної діяльності, де визначальним чинником є всебічна інформатизація.

В дослідженні показана пов'язаність складових універсального рівня “інформаційної культури особистості” між собою, внаслідок яких змістова перебудова однієї з складових культури особистості тягне за собою змістову перебудову інших, а також взаємопов'язаність й взаємовпливи між складовими універсального та інструментального рівнів, що створює певну цілісність ІКО. Проте взаємовпливи та зв'язки різних складових ІКО не носять характеру “автоматизму”.

Зміна освітнього пріоритету робить необхідним перегляд наукового змісту інформатики, що використовується в навчальному процесі з точки зору його відповідності. В дисертації показана вже здійснювана еволюція наукової бази навчання в галузі інформатики, яка реалізувалася шляхом переходу до залучення комплексу наукових знань, створеного різними галузями наукового пізнання феномена інформації.

У дисертації обгрунтовується можливість перегляду структури і змісту загальноосвітньої інформатики, створювана активним процесом диференціації наук. При наявному розмаїтті наук про інформацію стає можливим відбір навчального матеріалу відповідно до рівня та спрямованості загальних і спеціальних завдань навчання, адекватних рівнюосвіти та профілю навчального закладу.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано наявний педагогічний досвід щодо втілення пріоритетного завдання формування ІКО в різноманітних її вимірах в освітньому процесі. На рівні вищої освіти актуальним визнається знаходження необхідного балансу між професійно зорієнтованим поглибленням інформаційних навичок і вмінь як інструментальних складових та подальшим вдосконаленням універсальних складових ІКО. Продовження педагогічного впливу на розвиток світоглядної бази, культури мислення та інших складових ІКО засобами навчально-освітньої діяльності вищої школи вважається необхідним у напрямку підвищення ефективності фахової освіти.

У другому розділі – “Моделювання педагогічних умов посилення ефективності навчання інформатики як основи формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера” – здійснений аналіз передумов та складових реалізації завдання формування інформаційної культури у ВВНЗ.

У дисертації показано, що вдосконалення у ВВНЗ навчально-виховної роботи з підготовки офіцерського складу окремих військових підрозділів, що передбачене Державною програмою будівництва та розвитку Збройних сил України, зумовлює необхідність пошуку більш ефективних шляхів щодо формування ІКО офіцера. В цьому плані виявлені загальні характеристики складових ІКО можуть бути використані для дослідження педагогічних умов підвищення ефективності формування ІКО майбутнього офіцера в межах навчального курсу з інформатики. Окрім того, загальна модель ІКО та її складових, а також процес її формування мають бути конкретизовані щодо специфіки майбутньої чи здійснюваної професійної діяльності у військовій сфері.

При моделюванні педагогічних умов посилення ефективності формування ІКО майбутнього офіцера засобами навчального курсу інформатики в їх системному зв'язку була взята до уваги наявність деякого рівня сформованості ІКО, зумовленої попередньою освітою курсантів ВВНЗ (“вхідна” ІКО), відповідно до якої мають вибудовуватися подальші навчально-педагогічні заходи; наявність розбіжностей між обсягом знань, навичок і вмінь, що визначені програмою навчання в галузі інформатики для загальноосвітніх шкіл та закладів середньої спеціальної освіти (“базова” ІКО) та реально сформованими знаннями, навичками, вміннями курсантів ВВНЗ; необхідність поєднання завдань завершення загальноосвітнього формування інформаційної культури особистості із завданнями профілювання підготовки в галузі інформатики відповідно до вимог професійної діяльності майбутнього офіцера (“профорієнтована” ІКО).

Моделювання навчально-педагогічної діяльності в освітній галузі інформатики у ВВНЗ, спрямованої на формування високої ІКО майбутнього офіцера, дало підстави для визначення педагогічних умов, що забезпечують підвищення її ефективності. Перша педагогічна умова випливає з необхідності врахування, що випускникам шкіл, які стають курсантами ВВНЗ, вже “прищеплено” певну ІКО. А тому має відбуватися коригування якісного рівня наявної “вхідної” ІКО курсанта. Друга педагогічна умова випливає з необхідності більш ефективно використовувати набуті вже знання та навички й вміння, представлені “вхідною” ІКО, а тому слід вивчити та оцінити їх рівень. На реалізацію цієї умови була розроблена методика перевірки та оцінки “вхідної” форми ІКО. Третя педагогічна умова полягає в індивідуалізації навчальної діяльності, що сприяє підвищенню її ефективності на основі застосування програмних засобів сучасної педагогічної інформатики та модульної організації змісту навчального матеріалу. Четверта педагогічна умова полягає в міждисциплінарній взаємодії упродовж всіх етапів навчально-педагогічної діяльності щодо реалізації завдань “базової” ІКО курсанта та формування професійно зорієнтованих інформаційних знань, навичок і вмінь офіцера. І, нарешті, п'ята педагогічна умова полягає в профільній конкретизації загальнотеоретичних знань та інструментальних навичок, одержаних під час опанування Основ інформатики як основи переходу від реалізації завдань “базової” ІКО до реалізації завдань “професійно зорієнтованої” моделі ІКО офіцера.

У дисертації були досліджені можливості конструювання змісту “базової” та “профорієнтованої” моделей ІКО, розроблено та обгрунтовано їх логічну структуру, теоретичний зміст і прогноз щодо очікуваних інструментальних навичок у сфері інформатики.

Структурно-логічна будова теоретичного змісту навчального матеріалу, що змодельований для “базової” моделі ІКО, може бути представлена за допомогою блоків наукових понять, в яких розкриваються різнорівневі характеристики феномена інформації.

Обгрунтований для “базової” моделі ІКО обсяг теоретичного змісту навчального процесу забезпечує формування засад як інформаційно зорієнтованого світогляду, так і комунікативної культури особистості, яка виступає похідною її світоглядної позиції та стилю мислення, втілених у поведінці та стосунках з людьми. Передумовами формування системно-інформаційного стилю мислення офіцера є: навички структурного мислення, що зорієнтоване на розчленування та виділення складових явища, що вивчається, при подальшому встановленні зв'язків між ними; навички системного мислення, що орієнтують на вивчення (чи дослідження) окремих феноменів дійсності, зокрема інформації, в їх цілісному існуванні, а тим самим спонукають до виявлення багатоманітності зв'язків та механізмів їх здійснення, що зумовлюють закономірності їх функціонування.

Серед інструментальних навичок і вмінь, що мають бути сформовані на “базовому” рівні, особливе значення належить таким навичкам: структурування явищ дійсності та їх представлення в поняттях; виявлення зв'язків та модельне представлення виучуваного об'єкта як цілісності; здійснення логічних операцій з поняттями; (навички) одержання інформації, її переробки та передавання за допомогою ЕОМ; формалізації та побудови інформаційних моделей; застосування операційних правил обробки інформації (алгоритмів) при створенні опису об'єкта дослідження сучасними мовами програмування; користування мережевими системами on-line з'єднання тощо.

Зміст “профорієнтованої” моделі ІКО майбутнього офіцера вибудовувався шляхом реконструкції тих складових професійної діяльності офіцера-прикордонника, в яких використання ЕОТ та інформаційних технологій забезпечує підвищення ефективності виконання службових обов'язків. Відтворювання вибудовуваною моделлю професійно-рольової реалізації якостей, що складають структуру моделі ІКО даного рівня, дає підстави щодо визначення напрямків професіоналізації загальноосвітнього змісту інформатики як навчальної дисципліни відповідно до профілю діяльності ВВНЗ.

Серед відтворюваних професійно-рольових якостей офіцера, врахованих в структурі “профорієнтованої” моделі ІКО, провідне місце належить навичкам і вмінням управлінської діяльності, різноманітні напрямки якої забезпечуються інструментальними складовими його інформаційної культури. Разом з тим у подальшому вдосконаленні професійних навичок роботи з інформаційними потоками ще більшого значення, ніж інструментальні складові, набувають універсальні складові ІКО офіцера, що зумовлюють його професійні та особистісні якості. Це положення проілюстровано на прикладі розв'язання завдань безпеки інформації та службового спілкування.

У дисертації обгрунтовується необхідність особливої методичної діяльності щодо узгодження зусиль та можливостей навчально-виховного впливу дисциплін, що включені в навчальний процес ВВНЗ, та навчального процесу з інформатики для створення більш ефективної їх взаємодії на виконання завдання формування ІКО офіцера.

Відповідно до визначених педагогічних умов формування ІКО майбутнього офіцера у ВВНЗ, у дисертації обговорюються можливості модульної організації навчальної програми з інформатики. Показано, що методолого-методична основа конструювання базового змісту навчальної інформатики може бути створена шляхом синтезу принципів модульної технології навчання (як принципи структурування) з принципами побудови змісту на основі базових “понятійних ланцюгів”.

У загальній схемі запропонована модульна структура навчального змісту з інформатики, представлена такими блоками знань: інформаціологія (блок знань про феномен інформації в загальнотеоретичному плані), соціальна інформатика (блок знань щодо специфіки проявів інформації у соціальній системі), інформатика (блок знань щодо технічних аспектів трансляції інформації), комп'ютерика (блок знань щодо комп'ютеризації як засобу інформатизації), алгоритміка (блок знань щодо особливого типу дій та способів мислення людини, які створюють основу програмування).

У дисертації схарактеризовані можливі напрямки подальшого вдосконалення методики модульного навчання з інформатики, зокрема показана необхідність розв'язання проблеми інтеграції інформатики в певну освітню галузь, що відповідає визнаному перспективним напрямку вдосконалення підготовки офіцерських кадрів у ВВНЗ.

У третьому розділі — “Дослідно-експериментальна перевірка умов формування інформаційної культури майбутніх офіцерів” — дається характеристика здійсненого педагогічного експерименту, його методичних засад, цілей, завдань та етапів здійснення. Головна мета експериментального дослідження полягала в перевірці сформульованої гіпотези щодо педагогічних умов формування ІКО майбутніх офіцерів у процесі вивчення інформатики. Дієвість визначених у теоретичному дослідженні педагогічних умов та шляхів формування ІКО майбутніх офіцерів було перевірено у процесі педагогічного експерименту на базі Національної академії Прикордонних військ України (НАПВУ).

Під час проведення педагогічного експерименту вирішувались такі завдання: вивчити “вхідний” ІКО курсантів НАПВУ на початку навчального процесу; пропедевтичної корекції рівня сформованості елементів знань, навичок і вмінь, наявність яких зумовлена попередньою освітою курсантів НАПВУ за індивідуальними схемами, відповідно до результатів експертного опитування; розробити модульну структуру базового змісту освітньої інформатики з метою його змістової реконструкції та дидактичної переорієнтації відповідно до визначеного освітнього пріоритету; застосувати методику навчального тезаурусу для формування навичок логічного мислення та оперування поняттєвим апаратом сучасного наукового знання про інформацію та інформаційні процеси; перевірити результативність проведеної роботи з формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників та доцільність застосованих критеріїв та показників сформованості ІКО майбутніх офіцерів-прикордонників; виявити динаміку формування інформаційної культури.

В основу формуючого експерименту було покладено обгрунтоване в теоретичному дослідженні розуміння сутності ІКО.

Для проведення формуючого експерименту було здійснено визначення контрольних та експериментальних груп з числа курсантів НАПВУ, що вивчали курс інформатики. Навчальний процес з даної дисципліни для курсантів, що входили до складу контрольних груп, проводився за традиційною програмою. Навчальний процес з даної дисципліни для курсантів, що входили до складу експериментальних груп, проводився за експериментальною програмою, в якій відтворювалися особливі педагогічні умови, визначені гіпотезою.

Дослідження “вхідного” ІКО курсантів НАПВУ проводилося шляхом виявлення гностичних вмінь та навичок світоглядного аналізу на основі експертного опитування курсантів НАПВУ на початку навчального курсу з інформатики. Вивчалися наявність уявлень щодо місця інформації в реаліях людського життя, правильного розуміння основних понять інформатики, навичок виділяти основні, сутнісні ознаки інформаційних процесів, оперувати відповідними поняттями, здійснювати аналіз їх визначень, здійснених у контексті різних підходів, та вміння аргументувати свою думку. Анкету для опитування було укладено із врахуванням зазначених змістових аспектів. Опрацювання відповідей на питання й завдання анкети та їх узагальнення щодо типових недоліків, виявлених ним, дало підстави для висновку, що в загальному плані найтиповішими недоліками рівня сформованості елементів ІКО є такі значні прогалини в розумінні сутності феномена інформації та інформаційних процесів, низький рівень сформованості уявлень щодо змісту використовуваних понять, наявність елементів технократичної ціннісно-світоглядної орієнтації.

Пропедевтична корекція рівня сформованості в курсантів НАПВУ елементів знань, навичок і вмінь, наявність яких зумовлена їх попередньою освітою, експериментально здійснювалася за індивідуальними схемами відповідно до результатів експертного опитування. Основними формами педагогічного впливу були допоміжні бесіди, додаткові завдання для самостійного опрацювання допоміжного навчального матеріалу відповідно до виявлених недоліків загальноосвітньої підготовки курсантів, колективні обговорення питань наукової та соціокультурної тематики.

Самостійна робота практикувалася на всіх етапах навчальних занять. Для підвищення її ефективності використовувалися методики конструювання власних знань на основі використання операційно-дидактичного середовища ЕОМ, оснащеного довідниково-інформаційною системою за модульною структурою змісту навчання та конструювання навчальних тезаурусів. Опрацювання методики конструювання навчальних тезаурусів, що в літературі ще недостатньо висвітлена, мало безпосереднє спрямування на створення навчально-методичного забезпечення самостійної роботи курсантів НАПВУ щодо формування навичок системно-структурного мислення.

Розробка модульної структури навчальної програми з інформатики передбачала: застосування з'ясованої понятійної структури змістовного обширу освітньої інформатики у ВВНЗ; актуалізацію можливостей інтегративного навчання щодо реалізації світоглядної функції інформатики у ВВНЗ; вибір найбільш доцільних форм і методів навчальної діяльності майбутніх офіцерів; визначення системи вправ і завдань, використання яких повинно сприяти формуванню ІКО майбутніх офіцерів.

Формуючий експеримент складався з кількох етапів. На підготовчому етапі було розроблено модульну структуру курсу загальноосвітньої інформатики в НАПВУ з урахуванням необхідної за кількістю і змістом педагогічної інформації для ефективного впливу на формування ІКО майбутніх офіцерів.

Модульне структурування базового курсу навчальної дисципліни ОІОТ було здійснено з урахуванням необхідності проведення роботи з формування ІКО майбутніх офіцерів і розраховано на 120 годин.

Для визначення рівнів сформованості ІКО майбутніх офіцерів були використані такі показники, як діяльнісний, мотиваційний та професійний. Враховуючи особливості навчального процесу з інформатики, основним показником було визначено діяльнісний, за допомогою якого оцінювалися конкретні дії, засоби та результати навчальної діяльності майбутніх офіцерів. Мотиваційний показник характеризує мотиваційні установки особистості майбутнього офіцера; за допомогою професійного показника передбачалася оцінка особистісних якостей, необхідних для професійної діяльності майбутньому офіцеру.

Критеріями сформованості діяльнісного показника було визначено наявність знань з інформатики, умінь працювати на автоматизованому робочому місці в складі локальної обчислювальної мережі. Критеріями мотиваційного показника виступали захопленість навчальною дисципліною, цілеспрямованість в оволодінні нею, схильність, інтерес до творчості, новизни, об'єктивність і самокритичність оцінки своїх здібностей, незадоволеність наявним станом справ, прагнення до самовдосконалення. Критерії професійного показника характеризують ті особистісні якості, що сприяють майбутній професійній діяльності, зокрема це почуття нового, самостійність, ініціативність, наполегливість, працездатність при застосуванні ПЕОМ у професійній діяльності.

Вивчення за допомогою розроблених критеріїв і показників індивідуальних відмінностей щодо формування ІКО майбутніх офіцерів дозволило виділити рівні сформованості ІКО — високий, середній і низький — та скласти їх якісну характеристику.

Визначення критеріїв та рівнів сформованості ІКО майбутніх офіцерів дало можливість з'ясувати стан їх розвитку на початок і на кінець експерименту. На завершальному етапі дослідження було проведено підсумковий зріз знань майбутніх офіцерів.

Загальну порівняльну характеристику результатів оцінки рівня сформованості ІКО майбутніх офіцерів контрольних та експериментальних груп за діяльнісним показником подано у табл. 1.

Усвідомлення майбутніми офіцерами-прикордонниками важливого значення знань з інформатики для ефективної професійної діяльності стало одним із провідних стимулів навчання. В експериментальних групах сталися також значні зрушення в пізнавальній мотивації.

Для вивчення особистісних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників було застосовано експертне оцінювання. Його було здійснено на основі спостереження й аналізу результатів навчальної діяльності, самоаналізу, звіту майбутніх офіцерів-прикордонників про свою роботу, узагальнення незалежних характеристик. Зіставлення і порівняння одержаних даних дозволило виявити динаміку зміни рівнів сформованості інформаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників під час експериментальної роботи, що подано в таблиці 2.

Примітка: перше число – кількість, друге – відсоткове вираження.

Одержане підтвердження в педагогічному експерименті більшої динаміки зростання якісних показників рівня сформованості ІКО курсантів експериментальних груп у порівнянні з контрольними групами дало підстави для висновку щодо наукової коректності та методичної правомірності педагогічних умов формування ІКО офіцерів-прикордонників у процесі вивчення інформатики, визначених у теоретичному дослідженні.

Набутий методичний досвід щодо організації навчального процесу з інформатики в НАПВУ, спрямування якого визначається завданням формування ІКО офіцера-прикордонника, дає підстави для характеристики опрацьованої системи педагогічно-методичних заходів як такої, що визначена:—

методикою модульної організації змісту навчання, за якою розроблений проект модульної структури базового змісту освітньої інформатики може використовуватися для організації навчального процесу з інформатики у ВВНЗ з метою посилення змістової реконструкції та дидактичної переорієнтації навчального процесу відповідно до визначеного освітнього пріоритету – формування ІКО офіцерських кадрів; —

методикою “розвивального навчання”, що передбачає розгортання змісту навчання відповідно до закономірностей формування пізнавальних можливостей суб'єкта навчання, а також індивідуальний підхід у визначенні темпу навчання та підвищення складності завдань в залежності від розвитку умінь і навичок самостійної роботи суб'єкта; —

методикою конструювання навчального тезаурусу для формування навичок логічного мислення та оперування понятійним апаратом сучасного наукового знання про інформацію та інформаційні процеси, яка в порівнянні з традиційними методиками дає можливість організації більш ефективної самостійної навчальної діяльності суб'єкта навчання;—

методикою диференційованого на етапи навчання, що дозволяє здійснювати контроль за рівнем “вхідного” ІКО курсантів ВВНЗ на початку навчального процесу та організувати пропедевтичну корекцію рівня сформованості елементів знань, навичок і вмінь, наявність яких зумовлена попередньою освітою курсантів за індивідуальними схемами;—

методикою інтерактивного навчання на основі застосування сучасних інформаційних технологій навчання.

Подальший розвиток і вдосконалення опрацьованої системи педагогічних умов формування ІКО майбутніх офіцерів засобами навчального курсу інформатики видається можливим у напрямку більш детального опрацювання методики інтерактивного навчання та розробки системи об'єктів дидактичного середовища з застосуванням відповідних програмних продуктів та сучасного рівня комп'ютерної техніки.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і дозволило зробити висновки:

1. Інформаційна культура особистості майбутнього офіцера – це комплексна характеристика особистісних та професійних якостей, які відповідають вимогам суспільної та професійної діяльності, де визначальним чинником є всебічна інформатизація. Структурно інформаційна культура містить дві складові: універсальну (інформаційно зорієнтований світогляд, системно-інформаційний стиль мислення, навички комунікативної культури) та інструментальну (знання, вміння, навички практичної роботи із застосуванням ІОТ та інформаційних технологій). Взаємозв'язок і взаємовпливи між зазначеними складовими створюють певну цілісність ІКО, що знешкоджує можливість технократичних, сцієнтистських впливів.

2. Формування ІКО майбутнього офіцера детермінується такими педагогічними умовами:

- уточнення завдань і змісту навчального процесу з інформатики, відповідно до нового освітнього пріоритету – формування ІКО майбутнього офіцера, шляхом їх диференціації у вигляді моделі поетапного здійснення цього завдання;

- модельна репрезентація навчальної бази для формування ІКО майбутнього офіцера;

- профільна конкретизація загальнотеоретичних знань та інструментальних навичок, отриманих під час опанування курсу інформатики як основи переходу від реалізації завдань “базової” моделі ІКО до реалізації завдань “професійно зорієнтованої” моделі ІКО майбутнього офіцера;

- узгодження завдань і змісту навчального процесу з інформатики з іншими дисциплінами, включеними в навчальний процес ВВНЗ, з метою визначення міждисциплінарної взаємодії, що створить цілісну систему навчальних та виховних заходів щодо реалізації визначеного завдання;

- індивідуалізація навчального процесу з інформатики за рахунок використання новітніх педагогічних інформаційних технологій та модульної організації змісту навчального матеріалу.

3. Визначено рівні навчально-виховної реалізації завдання формування ІКО та описано їх у вигляді “базової” та “профорієнтованої” моделей навчального процесу.

4. Розроблено модульну структуру навчальної програми з інформатики, а також опрацьовано методику її впровадження, визначені критерії оцінки ефективності навчальної діяльності курсантів.

5. Здійснений педагогічний експеримент підтвердив значну динаміку зростання якісного рівня сформованості ІКО майбутніх офіцерів та результативність запропонованих педагогічних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вишинська Г.В. Деякі аспекти прогнозування в галузі освіти // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2000. - №11. Ч.2. – С.127-131.

2. Вишинська Г.В. Інформатизація освіти як тенденція суспільного поступу // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2000. - №12. Ч.2. – С.70-75.

3. Вишинська Г.В. Переорієнтація підготовки вчительських кадрів як необхідна умова реалізації світоглядного змісту інформатики // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Випуск 6. Дидактики дисциплін природознавчо-математичної та технологічної освітніх галузей. -–Кам'янець-Подільський, 2000. – С.73-80.

4. Вишинська Г.В. Кілька думок про моделювання шкільної інформатики // Математика в школі. – 2000. - №23. – С.48-50.

5. Вишинська Г.В. Про еволюцію навчального предмета “Основи інформатики та обчислювальної техніки” // Шлях освіти. – 2001. - №2. – С.38-41.

6. Вишинська Г.В. Про деякі дидактичні заходи посилення навчально-виховного впливу інформатики щодо формування інформаційної культури майбутнього офіцера-прикордонника // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. - №14. Ч.2. – С.146-151.

7. Вишинська Г.В. Змістове втілення феномена інформації в навчально-виховний процес ввузу // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. - №16. Ч.2. – С.206-213.

8. Вишинська Г.В. Рекомендації щодо формування інформаційної культури // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. - №17. Ч.2. – С.13-20.

9. Вишинська Г.В. Комунікативний аспект формування культури особистості засобами освітньої інформатики // Виховна робота у вищому навчальному закладі: симбіоз нового і традиційного. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції – Кам'янець-Подільський, 2001. – С.153-157.

10. Вишинська Г.В. Історико-педагогічний аспект моделювання умов формування інформаційної культури офіцерів в процесі навчання інформатики // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Серія соціально-педагогічна. Випуск 3. Том 2. -Кам'янець-Подільський, 2002. — С. 165-174.

11. Вишинська Г.В. До проблеми формування інформаційної культури особистості у контексті актуалізованих вимог до викладацького складу ВВНЗ // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. - №20. Ч.2. – С. 78-84.

12. Вишинська Г.В. Дидактичні аспекти сучасної трансформації наукового змісту світогляду // Збірник наукових праць. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – Київ, 2001, Ч.2, - С.115-120.

АНОТАЦІЯ

Вишинська Г.В. Формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02 – військова педагогіка та психологія. – Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню питань формування інформаційної культури особистості майбутнього офіцера засобами навчання та виховання при вивченні курсу інформатики. Проведено науковий аналіз стану інформатизації освіти в Україні в цілому та у вищих військових навчальних закладах зокрема. Відстежено еволюцію: пріоритетів у визначенні освітніх завдань навчального процесу з інформатики; вимог до особистісних та професійних якостей сучасної молоді, що зумовлені тенденціями розвитку інформаційного суспільства; змісту поняття “інформаційна культура особистості” з точки зору виявлення навчально-освітніх завдань щодо її формування у підготовці майбутніх офіцерів.

У роботі обгрунтовані основні педагогічні умови формування інформаційної культури майбутнього офіцера у вищих військових навчальних закладах.

Основні результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Національної академії Прикордонних військ України ім.Б.Хмельницького.

Ключові слова: інформатизація, інформатика, інформаційна культура особистості, педагогічні умови.

Аннотация

Вышинская Г.В. Формирование информационной культуры личности будущего офицера. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02 – военная педагогика и психология. – Национальная академия Пограничных войск Украины имени Богдана Хмельницкого. – Хмельницкий, 2002.

Диссертация посвящена исследованию вопросов формирования ИКЛ будущего офицера средствами обучения и воспитания при изучении информатики. Проведен научный анализ состояния информатизации образования Украины в целом и в ВВУЗ в частности. Показана эволюция образовательных приоритетов, определяющих содержательный объем и задачи обучения в области информатики; изучены основные тенденции совершенствования программ и учебного процесса по информатике в общеобразовательных и высших учебных заведениях Украины.

Автором исследованы содержательные аспекты требований к личностным и профессиональным качествам молодого специалиста, обусловленным тенденциями развития информационного общества, на основе чего выделены основные сферы – универсальные и инструментальные – культуры личности, которые подвергаются активному преобразованию в этих общественных условиях. На этой основе дается обоснование авторского видения комплексной характеристики понятия “информационная культура личности”.

В работе проведен анализ необходимости реализации задачи формирования ИКЛ применительно к условиям деятельности ВВУЗ; изучены педагогические условия, которые позволят целенаправить процесс обучения и воспитания офицера в ВВУЗ средствами образовательной дисциплины “Основы информатики” на реализацию этой педагогической задачи.

Для конкретизации путей создания в ВВУЗ оптимальных условий для эффективного и последовательного формирования универсальных и инструментальных составляющих ИКЛ офицера разработаны модели этапов его осуществления; определены необходимый объем учебного материала, его логическая структура, алгоритм педагогических мероприятий, а также ожидаемые практические результаты в виде навыков и умений. “

Базовая” модель, описывающая первый этап формирования указанных составляющих, имеет дидактическую направленность на коррекцию и углубления основ информационно-ориентированного мировоззрения, создание навыков системно-информационного стиля мышления и ценностно-ориентированной коммуникативной культуры субъекта обучения, а также развитие необходимых для этого инструментальных навыков и умений.

Дидактическая направленность “профориентированной” модели информационной культуры