МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Волянський Петро Борисович

УДК 614.8:551+614.888

Організація системи екстреної медичної

допомоги постраждалому населенню

при катастрофічному затопленні території

великого міста

14.02.03 — соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук Волошин Володимир Олександрович,

Український науково-практичний центр екстреної медичної

допомоги та медицини катастроф МОЗ України, заступник директора

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шелюженко Анатолій Олексійович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра соціальної гігієни та організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів, консультант кафедри

доктор медичних наук Степаненко Алла Василівна, Інститут медицини праці АМН України, завідувач лабораторією формування реєстру професійних захворювань

Провідна установа:

Український інститут громадського здоров’я, відділ медико-санітарної допомоги населенню та управління охороною здоров’я, МОЗ України, м.Київ

Захист відбудеться “ 5 ” грудня 2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий “ 29 ” жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Яворовський О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне прискорення науково-технічного прогресу супроводжується загостренням екологічної кризи, техногенними та природними катаклізмами великих масштабів. Останні характеризуються досить значними медико-соціальними наслідками, зокрема ураженням порівняно великої кількості населення та виникненням довготривалого реального ризику для його здоров’я (В.Ф.Москаленко, 2001). За даними ВООЗ, стихійні лиха та техногенні катастрофи у світі за останні два десятиріччя коштували життя 3-м млн. осіб, а 800 млн. мали суттєві медичні проблеми. Тільки в Україні протягом 1999 року було зареєстровано 1725 надзвичайних ситуацій техногенного та природного генезу, більшість з яких супроводжувались медико-соціальними та екологічними наслідками (В.В.Дурди-нець, 2000).

З позиції ліквідації наслідків згаданих катастроф одне з вагомих місць належить медико-соціальним заходам і, насамперед, організації медичного забезпечення постраждалого населення. В цьому аспекті виняткове значення має організація саме екстреної медичної допомоги на випадок затоплень великих міст під час повень природного чи техногенного характеру, наприклад, руйнування захисних споруд великих водосховищ. До речі, в Україні експлуатується близько 1000 природних водосховищ та понад 27 тис. штучних (В.М.Кальченко, 1998).

На жаль, світова практика організації та здійснення медичного забезпечення постраждалого населення на випадок повеней у великих містах позбавлена певних моделей такої діяльності медичних служб (І.Міщенко, 1998; В.В.Дурдинець, В.О.Волошин, 1999; Nojy E., Toode M., 1997). З цього приводу виникнення техногенних та природних катастрофічних затоплень територій великих міст вимагають необхідних санітарно-гігієнічних та лікувально-діагностичних (спочатку екстрених, а потім планових) втручань у ліквідацію медичних наслідків такого лиха. Зрозуміло, що повені у великих містах мають свої особливості і їх варто не тільки заздалегідь прогнозувати, а й розробляти моделі екстреної та планової медичної допомоги постраждалим (В.Ф.Москаленко, 2001).

Вітчизняна молода медицина катастроф за неповні п’ять років свого існування ще не розробила науково обґрунтовану систему організації медичного забезпечення постраждалого населення на випадок катастрофічного затоплення територій великих міст.

Сказане вище та аналіз світового наукового інформаційного потоку з цієї проблеми обумовили актуальність даного дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в комплексі наукової тематики з проблеми “Медицина катастроф”. Йдеться, зокрема, про НДР “Організація медичного забезпечення населення при повенях” та про НДР “Наукове обґрунтування та розробка нормативів, стандартів, критеріїв Державної служби медицини катастроф” (№ держреєстрації 0197И014442), про НДР “Розробка науково обґрунтованих принципів і стандартів діяльності медичного мобільного загону швидкого реагування МНС України в умовах України і за її кордоном” (№ держреєстрації 198И000006).

Мета дослідження - розробити та науково обґрунтувати організаційно-функціональну систему екстреної медичної допомоги постраждалому населенню на випадок катастрофічного затоплення великого міста.

Задачі дослідження передбачали:

—

—

—

—

—

Об’єкт дослідження: медичне забезпечення населення на випадок катастрофічного затоплення території міста.

Предмет дослідження: медицина катастроф, структура, організація та функції, санітарні втрати серед населення, екстрена медична допомога, управління медичним забезпеченням, прогнозування ситуацій, система матеріалізації пропозицій в практиці діяльності, зокрема, медицини катастроф.

Методи дослідження: методичний апарат досліджень охопив соціально-гігієнічні методи, а саме: метод структурно-логічного аналізу, медико-статис-тич-ний метод, прогнозні методи, метод математичного моделювання, метод історичної аналогії при моделюванні ситуацій. При аналізі результатів досліджень використовувався системний підхід, що віддзеркалювало зміст об’єкта дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні:

—

—

—

Теоретичне значення одержаних результатів визначається розробкою моделей оцінки санітарних втрат та надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного затоплення території великого міста. Модель є основою формування реальних технологій усунення медичних наслідків техногенних та природних повеней.

Практичне значення одержаних результатів досліджень визначається:

—

—

—

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційного дослідження особисто визначив мету наукового пошуку, шляхи досягнення такої мети. Особисто зробив аналіз одержаних результатів власних досліджень та сформував основні висновки, що випливають з таких досліджень.

Здобувач самостійно виконав роботу по аналітичному огляду документального інформаційного потоку з проблеми катастроф природного та техногенного генезу, зокрема катастрофічних затоплень великих міст.

Методичне забезпечення дослідження здійснено у співавторстві з науковим керівником д.м.н. Волошиним В.О. та у співавторстві з Теретьєвим А.В. і Теретьєвою А.В. (співробітниками Міністерства надзвичайних ситуацій України).

Апробація результатів дисертаційного дослідження, зокрема основних його положень, здійснювалась на різних рівнях, зокрема: дані досліджень доповідались та були оприлюднені іншою формою на першій Всеукраїнській науково-практичній конференції пошуково-рятувальних служб України (Київ, 1997 р.); другій Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників (Київ, 1998 р.); нараді керівного складу Цивільної оборони України (Київ, 1998 р.); науково-методичному семінарі начальників медичних відділів управлінь з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій, начальників медичних служб з’єднань і частини цивільної оборони України (Київ, 1998 р.); Вченій раді Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ, 1999, 2000, 2001 рр.); науково-практичній конференції “Організація та управління системою охорони здоров’я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі” (Житомир, 1999 р.); Третій обласній науково-практичній конференції анестезіологів “Екстремальна медицина” (Луганськ, 1999 р.) та на засіданні Апробаційної Ради (Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, 2002 р.).

Публікації. Матеріали досліджень дисертації знайшли відображення у 12 наукових публікаціях, зокрема у 2-х монографічних виданнях. В наукових виданнях, що регламентовані ВАК для публікацій матеріалів дисертаційних досліджень, опубліковано 5 робіт.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 144 сторінках машинописного тексту українською мовою і включає зміст, перелік умовних скорочень, вступ, 5 розділів, узагальнення, висновки, список використаних джерел, який містить 58 вітчизняних та 138 зарубіжних робіт. Дисертація ілюстрована 29 таблицями та 6 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ роботи присвячений аналітичному огляду світового науково-інформаційного потоку з предмету дослідження. Такий огляд представлений у вигляді аналізу інформаційної моделі проблеми з притаманною у цьому випадку інтерпретацією основних сучасних уявлень про наукові основи ліквідації медико-соціальних наслідків катастроф природного та техногенного генезу, зокрема повеней та загалом катастрофічних затоплень населених пунктів.

Визначена актуальність і потреба у науковій розробці для України проблеми організації екстреної медичної допомоги постраждалому населенню внаслідок катастрофічного затоплення території великого міста. Показано, що вирішення проблеми визначення обсягу санітарних втрат, кваліметричної та функціональної характеристик регіональної медицини катастроф, відсутність даних про прогнозні тенденції розвитку можливих катаклізм природного та техногенного походження тощо стає не тільки перешкодою для планування і здійснення заходів ліквідації медико-соціальних наслідків, а й призводить до певних утрат серед постраждалого населення.

Другий розділ присвячений програмі та методичному апарату наукового дослідження. Схематично це представлено на мал.1 у взаємозв’язку з метою, об’єктом, предметом наукового пошуку та з визначенням його обсягу.

Власна програма досліджень сформована з урахуванням етапності такої роботи, перманентності наукового пошуку у дослідженні певних предметів та з додержанням системного принципу наукового пізнання.

Моделлю дисертаційного дослідження стало м. Київ як велике місто з наявним ризиком катастрофічного затоплення окремих його територій, з певними умовами організації державної служби медицини катастроф, інфраструктурою системи охорони здоров’я, можливими обсягами санітарних втрат, густонаселенням території тощо.

Етапність досліджень, що було основним при формуванні програми наукового пошуку, передбачала спочатку вивчення кваліметричних та семантичних (змістовних) характеристик державної служби медицини катастроф та міжгалузевої інфраструктури системи охорони здоров’я (61 медичний заклад), їх можливостей у ліквідації медичних наслідків катастрофічного затоплення міста (окремих великих територій). Другий етап дослідження передбачав розробку комплексного методу визначення санітарних втрат серед постраждалого населення та розробку багатоваріантного прогнозу розвитку ситуації, пов’язаної з катастрофічним затопленням. Робота базувалась на використанні існуючих комп’ютерних програм визначення окремих параметрів катастрофи та розробці власного програмного продукту з основних розрахунків, зокрема прогнозних тенденцій, санітарних втрат тощо.

У цьому розділі зроблений опис застосованих алгоритмів та методи розрахунків окремих параметрів.

Детальний опис інших застосованих соціально-гігієнічних методів досліджень у розділі не приводиться, оскільки фахівцям у галузі соціальної медицини вони добре відомі.

Нарешті. Третій етап досліджень присвячений визначенню потреби ресурсів в організації та здійсненні екстреної медичної допомоги населенню, потерпілому внаслідок затоплення територій міста.

Результати досліджень та їх обговорення. Власне цьому присвячений третій та наступні розділи роботи.

У третьому розділі приводяться результати вивчення та окремо аналіз ресурсів регіональної служби медицини катастроф. Йдеться, насамперед, про службу невідкладної медичної допомоги, зокрема про 128 виїзних бригад швидкої медичної допомоги (ШМД). Встановлено, що такими бригадами щодобово виконується 1243±0,8 викликів на 10 тис. населення, з них 62,0% припадає на загальнопрофільні лікарські виклики, 26,9% на спеціалізовані та 11,1% на фельдшерські виклики.

Показано, що кожна бригада ШМД щодобово має змогу виїжджати на виклик 9±2 рази і затратити 22±3 хвилини часу на один виклик. Приводяться дані вивчення кадрових ресурсів згаданої служби. Зокрема, тут працює 4,0% лікарів і 4,5% середнього медичного персоналу від загальної чисельності їх у місті. Глибоко вивчені ресурси амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної частини служби ШМД.

При забезпеченості ліжковим фондом служби ШМД 85,0 на 10 тис. населення на ліжка хірургічного профілю припадає 17,6%, відповідно терапевтичного — 21,9%, інтенсивної терапії — 1,7%.

Загалом показано, що м. Київ як найбільший мегаполіс країни, лікарями забезпечений більше середньостатистичного показника по Україні на 10,6%, а середнім медичним персоналом — на 10,0% нижче. Лікарняними ліжками населення України забезпечене на 17,5% більше, ніж населення м. Києва.

Констатується, що ці дані та інші, що приводяться у дисертації, мають принципове значення для розробки моделі екстреної медичної допомоги постраждалому населенню внаслідок повені у місті.

Розроблені для м. Києва нормативні документи щодо додаткових ресурсів медико-санітарного забезпечення населення на випадок надзвичайної ситуації передбачають виділення 30 бригад ШМД до складу бригад постійної готовності, тобто 30 лікарів та 60 середніх медичних працівників. Таким чином, до складу служби медицини катастроф додається 23,4% загальної кількості бригад ШМД, 6,8% лікарів та 8,1% середніх медичних працівників, які задіяні у виїзних бригадах ШМД.

Досліджений другий вид формувань медицини катастроф, що представлений спеціалізованими бригадами постійної готовності другої черги. Останні складають тільки 62,0% їх нормативної потреби.

Другий етап медичної евакуації, що став предметом дослідження, представлений окремими багатопрофільними лікувально-профілактичними закладами міста. Визначено, що кваліфіковану та спеціалізовану медичну допомогу повинні надавати 50,3% лікарів і 49,7% середніх медичних працівників від загальної їх чисельності. Загалом основні ресурси служби медицини катастроф м. Києва представлені в табл. 1.

Крім стаціонарних медичних закладів до ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій може залучатись мобільний шпиталь МНС України, організаційно-штатна структура якого розроблена автором цього дослідження. Шпиталь має пропускну спроможність 400 постраждалих за добу і можливість тимчасової госпіталізації 40 постраждалих.

Таким чином, з матеріалів розділу №3 цієї роботи формуються висновки про те, що для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у м. Києві створені 30 бригад постійної готовності першої черги, що нададуть медичну екстрену допомогу на догоспітальному етапі і 8 спецбригад постійної готовності другої черги для посилення функцій другого госпітального етапу.

Таблиця 1

Кваліметрія основних ресурсів ДСМК м. Києва

Показники | Визначені за нормативом | Визначені на-казом ГУОЗ до складу ДСМК | Відсоток норма-

тивної

потреби

Бригади постійної готовності першої черги

кількість бригад

кількість лікарів

кількість середніх медпрацівників |

26

26

52 |

30

30

60 |

115

Бригади постійної готовності другої черги

кількість бригад

кількість лікарів

кількість середніх медпрацівників |

13

33

24 |

8

20

15 |

62,0

60,6

62,5

Медичні заклади ДСМК

кількість лікарняних ліжок

кількість лікарів

кількість середніх медпрацівників |

1117

264

669 |

530

133

333 |

47,4

50,3

49,7

До сил регіональної служби медицини катастроф включаються 1,6% медичних працівників медичних закладів міста. Це складає тільки 50,0% величини нормативних показників, де співвідношення лікарів і середніх медичних працівників визначено як 1 до 2,2.

Показано, що залучення міського ліжкового фонду до ліквідації наслідків катастрофічного затоплення суттєво не вплине на роботу системи охорони здоров’я міста, її кількісні та якісні показники медичного забезпечення населення.

Розділ четвертий присвячений розробці прогнозних тенденцій та визначення структури санітарних втрат серед населення при катастрофічному затопленні території м. Києва. Підкреслюється, що згадані вище параметри є основою формування моделі ліквідації медичних наслідків катастрофи.

Показано, що І зона затоплення міста охоплює п’ять районів) Використаний адміністративний поділ міста, що існував до 2002 р.) (табл.2). Затоплення кожного з районів міста має свої особливості, що визначаються часом та швидкістю проходження хвилі, а також висотою підйому води у зоні затоплення.

Наприклад, можуть утворитись надто складні обставини в Харківському районі, де очікується затоплення 71,0% його території.

Загалом прогнозується, що затопленню може піддатись 18,0% території міста, з неї 7,0% — це перша зона з певними для неї наслідками і 10,9% — друга зона — зона швидкої течії.

Четвертий розділ роботи містить матеріали прогнозу ураження населення як наслідок підтоплення територій окремих районів міста та кваліметрія санітарних втрат серед постраждалого населення. Приводяться дані структури санітарних втрат за ступенем тяжкості при прогнозованому перебігу ситуації, зокрема втрати у нічний час, в певну пору року, в окремо взятих районах тощо (табл. 3). На цьому принципі автор дисертації пропонує враховувати розроблені чотири варіанти санітарних втрат, кожний з яких враховує характер ситуації з характерним затопленням.

Загалом розроблений багатоваріантний прогноз можливих медико-санітарних наслідків при катастрофічному затопленні міста визначає особливості формування санітарних втрат серед населення м. Києва, що може стати основою для розробки заходів організації екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях.

Таблиця 2

Прогнозні параметри затоплення території м. Києва при прориві греблі Київського гідровузла

Адміністра-тивні

райони | Відстань від греблі Київського

гідровузла, км | Час

добігання хвилі прориву, год | Швидкість хвилі прориву, км/год | Час максимального рівня, год | Тривалість

повені, год

Ватутінський | 16,0 | 0,5±0,1 | 40±4 | 4,0±0,6 | 210,0±18,0

Дарницький | 18,0 | 0,6±0,2 | 37±4 | 4,5±0,7 | 210,0±18,3

Дніпровський | 17,3 | 0,5±0,1 | 40±3 | 4,0±0,7 | 210,0±19,0

Мінський | 15,0 | 0,5±0,1 | 30±4 | 4,0±0,6 | 210,0±20,0

Подільський | 18,0 | 0,7±0,2 | 25±3 | 4,4±0,8 | 210,0±19,6

Харківський | 27,5 | 1,5±0,3 | 15±3 | 4,5±0,7 | 210,0±17,1

Таблиця 3

Прогноз санітарних втрат при катастрофічному затопленні території у теплий період року

Адміністративні райони | Санітарні втрати, осіб

Всього | З них:

Денний час | Нічний час | Тяжкі | Середньої тяжкості | Легкі

Денний час | Нічний час | Денний час | Нічний час | Денний час | Нічний час

Ватутінський | 12±2 | 45±5 | 1±0 | 3±1 | 3±1 | 11±2 | 8±1 | 31±3

Дарницький | 1±0 | 3±1 | 0 | 0 | 0 | 1±0 | 1±0 | 2±1

Дніпровський | 116±12 | 126±13 | 7±1 | 7±1 | 35±4 | 38±5 | 74±12 | 81±11

Мінський | 19±4 | 34±7 | 2±1 | 2±1 | 5±1 | 12±3 | 12±2 | 20±4

Подільський | 141±18 | 238±31 | 4±1 | 7±1 | 42±8 | 71±12 | 95±11 | 160±19

Харківський | 665±62 | 661±52 | 186±17 | 185±14 | 146±21 | 145±18 | 333±28 | 331±29

ВСЬОГО | 954±94 | 1107±97 | 200±22 | 204±19 | 231±29 | 278±38 | 523±49 | 625±64

П’ятий розділ дисертації присвячений розробці та обґрунтуванню організації екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного затоплення територій міста. Показано, що така допомога повинна надаватись на обох етапах медичної евакуації — догоспітальному та госпітальному. Вивчений досвід ліквідації медико-санітарних наслідків на випадок надзвичайних ситуацій. Встановлено, що суттєву роль відіграє своєчасна організація медичної допомоги на догоспітальному етапі. Оскільки на цьому етапі основна роль відводиться бригадам ШМД, то їх формування та виконання функцій виходить на перші позиції. Пропонується діяльність згаданих бригад моделювати у трьох варіантах: надання медичної допомоги в обсязі ПМСД, надання медичної допомоги в обсязі долікарської та надання медичної допомоги в обсязі першої лікарської допомоги.

Розділ містить розрахунки та рекомендації щодо сил та ресурсів організації запропонованих варіантів медичної допомоги в залежності від особливостей надзвичайної ситуації у різних регіонах (районах) міста як на догоспітальному, так і на госпітальному етапах. При цьому використані дані розробки прогнозних тенденцій розвитку надзвичайної ситуації — затоплення територій міста та особливостей санітарних втрат.

Модельне уявлення про організацію екстреної медичної допомоги постраждалому населенню на випадок катастрофічного затоплення території великого міста є, як це визначено у п’ятій главі дисертації, найсуттєвішим результатом проведених досліджень.

Основні висновки, що випливають з одержаних матеріалів досліджень, наступ-ні.

ВИСНОВКИ

1. Великі водосховища України несуть потенційну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, які пов’язані з катастрофічним затопленням певних територій. Тільки руйнування гребель 6 гідровузлів Дніпровського річкового каскаду може призвести до затоплення територій, на яких проживає понад 1,8 млн. чол. та до серйозних медико-соціальних наслідків. За цих обставин постає актуальна проблема щодо розробки основних принципів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим, яка до теперішнього часу науково не обґрунтована.

2. Для ліквідації медико-санітарних наслідків природних і техногенних катастроф в м. Києві, зокрема катастрофічних затоплень територій міста, створена регіональна служба медицини катастроф, яка включає 183 лікарів і 408 середніх медичних працівників для забезпечення роботи 30 бригад постійної готовності першої черги, 8 бригад постійної готовності другої черги і 530 лікарняних ліжок у лікувальних закладах, що визначені ресурсом ДСМК. Встановлено, що включена до ДСМК кількість лікарів складає 56,6%, середніх медичних працівників 54,8% та лікарняних ліжок 47,4% від нормативних показників, які розроблені і запропоновані МОЗ України. Для надання екстреної медичної допомоги постраждалим створений мобільний шпиталь МНС України.

3. Доведено, що при катастрофічному затопленні території м. Києва, величина і структура санітарних втрат буде залежати від періоду року і часу доби виникнення катастрофи, а також від ряду інших особливостей окремих регіонів.

З використанням розробленого комплексу методичних підходів визначено, що при раптовому прориві греблі Київського гідровузла, прогнозна величина санітарних втрат може становити у денний і нічний час теплого періоду року відповідно 954±94 і 1107±97 осіб, а у холодний період року — у 2,1 і 1,6 раза більше.

Реалізація розроблених заходів щодо завчасної часткової евакуації населення дозволяє прогнозувати зниження кількості санітарних втрат для денного часу у середньому в 4,0 рази, а для нічного часу в 2,4 раза (р<0,01).

При раптовому прориві греблі проведення завчасної часткової евакуації населення дозволяє зменшити кількість цієї категорії постраждалих у денний час в 4,2 раза, а нічний час в 2,6 раза поза залежністю від періоду року (р<0,05).

4. При неможливості проведення евакуаційних заходів питома вага постраждалих, які потребуватимуть екстреної медичної допомоги за життєвими показаннями, у теплий період року протягом доби буде становити у денний час 41,8%, у нічний час — 44,4%, у холодний період року — 36,7%.

Встановлено, що серед постраждалого населення у теплий період року екстреної хірургічної допомоги потребують 48,2% осіб у денний час і 50,9% постраждалих у нічний час; екстреної терапевтичної допомоги — відповідно 51,8% і 49,1%. У холодний період року екстреної хірургічної допомоги потребують у денний і нічний час відповідно 46,6% і 48,9% постраждалих, а екстреної терапевтичної допомоги — 53,4% і 51,1%.

Доведено, що при варіанті проведення завчасної часткової евакуації питома вага постраждалих, які потребуватимуть екстреної медичної допомоги за життєвими показаннями, як і структура складу постраждалих, які потребуватимуть екстреної хірургічної або терапевтичної допомоги, статистично не відрізняється від аналогічних показників, які отримані за попереднім варіантом.

5. Встановлено, що існуюча кількість бригад постійної готовності першої черги ДСМК спроможна надати медичну допомогу всім постраждалим при завчасній частковій евакуації населення тільки у обсязі першої медичної допомоги, за винятком варіанту виникнення катастрофи у нічний час холодного періоду року. В останньому випадку прогнозна потреба у цих бригадах у 1,4 рази перевищуватиме їх визначену кількість.

При раптовому розвитку подій для надання першої медичної допомоги потрібно залучити від 44 до 86% бригад швидкої медичної допомоги, які працюють у місті, що може призвести до різкого погіршення умов надання екстреної медичної допомоги населенню, яке не постраждало внаслідок затоплення.

6. Найбільш обґрунтованим, особливо у випадку неможливості проведення завчасних евакуаційних заходів, є забезпечення надання постраждалим першої медичної допомоги силами підготовленого особового складу аварійно-рятувальних служб немедичного профілю. Одночасно, в цих умовах на медичний персонал бригад постійної готовності першої черги покладається надання долікарської медичної допомоги постраждалим, які знаходяться у тяжкому стані і стані середньої тяжкості.

7. Обґрунтована прогнозна потреба у лікарняних ліжках для надання кваліфікованої медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного затоплення. При виникненні надзвичайної ситуації у денний час теплого періоду року ця потреба становитиме 459 ліжок, в т.ч. 45% хірургічного і 55% терапевтичного профілю. У нічний час для госпіталізації постраждалих потреба складає 512 ліжок, в т.ч. 46% хірургічного і 54% терапевтичного профілю, а у холодний період року збільшиться потреба ДСМК у 2,0 рази при тому ж співвідношенні ліжок хірургічного і терапевтичного профілю.

8. Визначено, що існуючий кадровий потенціал системи охорони здоров’я м. Києва є достатнім для надання екстреної медичної допомоги постраждалим при катастрофічному затопленні. Проте його частина, що включена до складу ДСМК територіального рівня, є недостатньою для забезпечення надання екстреної медичної допомоги постраждалим у випадку раптового виникнення надзвичайної ситуації, що вказує на потребу проведення коригування планів медичного забезпечення населення м. Києва з урахуванням цих обставин.

9. Розроблена та науково обґрунтована модель організації екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного затоплення територій м. Києва при певній адаптації придатна для інших великих міст.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1.

2.

Періодичні фахові видання, що затверджені ВАК України:

1.

2.

3.

4.

5.

Інші наукові видання:

1.

2.

3.

4.

5.

АНОТАЦІЯ

Волянський П.Б. Організація системи екстреної медичної допомоги постраждалому населенню при катастрофічному затопленні території великого міста.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розробці та науковому обґрунтуванню основних принципів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайної ситуації державного рівня, що пов’язана з катастрофічним затопленням території великого міста. З використанням розроблених дисертантом методичних підходів складений багатоваріантний прогноз медико-санітарної обстановки у зоні катастрофи, визначена величина і структура санітарних втрат, в т.ч. і за основними профілями надання екстреної медичної допомоги. Обґрунтовані основні соціально-гігієнічні принципи надання екстреної медичної допомоги в залежності від медико-тактичної обстановки у зоні катастрофи, та медичні сили і засоби, які необхідно залучити для ліквідації медико-санітарних наслідків катастрофічного затоплення.

Ключові слова: катастрофічне затоплення, надзвичайна ситуація, медицина катастроф, екстрена медична допомога, організація.

АННОТАЦИЯ

Волянский П.Б. Организация системы экстренной медицинской помощи пострадавшему населению при катастрофическом затоплении территории большого города.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца МЗ Украины, Киев, 2002.

Актуальность исследований определяется наличием на территории Украины широкой сети гидроэлектростанций, аварии на плотинах которых могут привести к катастрофическому затоплению значительных территорий и населенных пунктов. Особенно тяжелые последствия катастрофического затопления могут иметь для больших городов, характеризующихся высокой плотностью населения и концентрацией потенциально опасных объектов. В решении проблемы медицинского обеспечения населения городов при катастрофическом затоплении их территорий имеют организационные принципы оказания в этих условиях экстренной медицинской помощи, которые до настоящего времени в Украине не разработаны.

Условия чрезвычайной ситуации, которые обусловлены катастрофическим затоплением, моделировались на примере г. Киева. Исследования носили этапный характер. С использованием разработанных диссертантом методических подходов был составлен многовариантный прогноз медико-тактической обстановки, которая моделировалась по двум основным сценариям - при невозможности проведения эвакуационных мероприятий и при возможности проведения предварительной частичной эвакуации населения из зоны катастрофы.

При этом учитывался период года (теплый, холодный) и время суток (дневное, ночное), при котором произошла катастрофа.

Установлено, что при разрушении плотины Киевской гидроэлектростанции при невозможности проведения эвакуации населения в зоне катастрофы может оказаться в дневное время 18,76±0,17 тыс. чел., а в ночное время - 10,19±0,08 тыс.чел. Проведение частичной эвакуации позволяет уменьшить их количество соответственно в 3,9 и 2,2 раза.

По прогнозу величины санитарных потерь при внезапном развитии катастрофы может составлять от 954 до 1107 человек в теплый период года, и от 1803 до 2006 человек в холодный период. Проведение частичной эвакуации населения позволяет снизить количество этих контингентов для дневного времени в 4,1 раза, а для ночного времени в 2,4 раза.

Доказано целесообразность передачи функций по оказанию первой медицинской помощи пострадавшим специально обеспеченному личному составу аварийно-спасательных формирований немедицинского профиля, возложив на медицинские формирования оказание доврачебной помощи. Установлено, что определенных планами сил и средств, территориальной службы медицины катастроф будет недостаточно для оказания экстренной медицинской помощи пострадавшим, однако наличный кадровый и коечный потенциал системы здравоохранения города является достаточным для решения этой проблемы в эффективные сроки и в необходимом объеме.

Установлено, что для ликвидации медико-санитарных последствий упомянутых катастроф в г. Киеве, в т.ч. катастрофичных затоплений территорий города, организована региональная служба медицины катастроф, которая включает 183 врача и 408 средних медработников для обеспечения работы 30 бригад постоянной готовности первой очереди, 8 бригад постоянной готовности второй очереди и 530 больничных коек в лечебно-профилактических учреждениях, которые составляют ресурс государственной службы медицины катастроф. Однако приведенный ресурс составляет не более 50% от нормативных показателей, которые предложены Министерством здравоохранения Украины. Необходимо учесть, что для усиления ресурса экстренной медицинской помощи организован мобильный госпиталь Министерства чрезвычайных ситуаций Украины, структура и функции которого обоснованы материалами настоящего исследования.

Делаются выводы о том, что наиболее обоснованным, особенно тогда, когда по определенным причинам не проведена предварительная эвакуация, есть обеспечение предоставления постраждавшим первой медицинской помощи силами специально подготовленного личного состава аварийно-спасательной службы немедицинского профиля. Одновременно в этих условиях на медицинский персонал бригад постоянной готовности первой очереди возлагается функция предоставления доврачебной медицинской помощи тем пострадавшим, которые находятся в состоянии тяжелого поражения и поражения средней тяжести.

Исследованием установлено, что при возникновении чрезвычайных ситуаций в дневное время теплого периода года потребность в больничных койках составляет 459, в т.ч. хирургических 45% и терапевтических 55%.

В ночное время для госпитализации пострадавших требуется 512 коек, в т.ч. хирургических и терапевтических соответственно 46% и 54%, в холодный период года такая потребность увеличивается в 2 раза.

Одним из важных выводов является утверждение, что существующий кадровый потенциал здравоохранения г. Киева для оказания экстренной медицинской помощи на случай затопления города достаточен, однако кадровый потенциал медицины катастроф недостаточный для оказания экстренной помощи на случай неожиданной катастрофы. Предлагается пересмотреть существующие планы медицинского обеспечения населения г. Киева на случай затопления территорий города.

Разработанная модель оказания экстренной медицинской помощи населению г. Киева на случай катастрофического затопления города пригодна при определенной адаптации для других регионов страны.

Ключевые слова: катастрофическое затопление, чрезвычайная ситуация, медицина катастроф, экстренная медицинская помощь, организация.

ANNOTATION

Volyansky P. The organization of urgent medical help for sufferers from disastrous flooding on the territory of the town.-Manuscript.

Thesis for obtaining of scientific degree candidate of medical science speciality 14.02.03 – social medicine. - National Medical University named O.Bohomolets, Kyiv, 2002.

Thesis is dedicated of elaborating and scientific motivation the main principals of organization urgent medical help for sufferers in case of extraordinary situation at state level, which is connected with disastrous flooding on the territory of the dig city. Using selfmade methodological appoaches multivariants prediction of medical situation inside of zone of disaster was compound, the size and structure of medical losses was determined including the main profile of granting urgent medical help.

The main organizational principals of granting urgent medical help were substantiated depending on medical-tactical situation inside the zone of disaster, and medical capacity which are necessary for elimination of medical results of disastrous flooding.

Key words: disastrous flooding, extraordinary situation, the medicine of catactrophe, urgent medical help, organization.