Херсонський державний аграрний університет

ВОРОНЕЦЬКИЙ СЛОВ'ЯН ІЛЬКОВИЧ

УДК 633.12: 631.82

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

ЕФЕКТИВНОСТІ ВНЕСЕННЯ БІОГУМУСУ

ПІД ГРЕЧКУ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ

ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ

УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2002

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Подільській державній агротехнічній

академії Міністерства аграрної політики України 1991-1999 років

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

АЛЕКСЄЄВА ОЛЕНА СЕМЕНІВНА, Подільська

державна агротехнічна академії,

завідувач кафедри і селекції

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

ПЕТРИНЕНКО ВАСИЛЬ ФРОЛОВИЧ, Вінницький

державний аграрний університет, проректор з

наукової роботи (м. Вінниця)

кандидат сільськогосподарських наук, доцент,

АВЕРЧЕВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економіки підприємства

Провідна установа: Полтавська державна аграрна академія

Міністерства аграрної політики України,

Кафедра рослинництва і кормо виробництва, м. Полтава

Захист відбудеться “_24_” _січня______ 2003 р. о 1200 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Херсонському державному аграрному університеті за адресою:

Україна, 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий “ _23_ ” __грудня_______ 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доцент В.В.Базалій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема збільшення виробництва зерна, зокрема гречки, як дієтичної культури, була і залишається головною в нашій країні. Для підвищення урожайності цієї культури використовується цілий комплекс агротехнічних заходів.

В останні роки в технології вирощування сільськогосподарських культур почали використовувати різноманітні види і форми добрив, нові регулятори росту. В зв'язку з цим, виникла потреба вивчити дію біогумусу (як добрива) та Вермистиму (як регулятора росту) на ріст, розвиток і врожайність гречки.

Важливе значення має також вивчення впливу агрозаходів та біогумусу на родючість ґрунту.

Дослідження спрямовані на вдосконалення агротехнічних заходів при вирощуванні гречки в умовах південно-західного Лісостепу України, які відповідають вимогам виробництва і є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконувались автором у відповідності з планом Науково-дослідного інституту круп'яних культур та темою: "Формування вихідного матеріалу в селекції гречки для безвідходної технології її використання та модернізація технології вирощування для південно-західного регіону України" № 5/4. Номер державної реєстрації – 019621U016342.

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи було встановити ефективність біогумусу як добрива і Вермистиму як регулятора росту в умовах південно-західного Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- встановити вплив різних способів внесення біогумусу на ріст, розвиток та продуктивність гречки;

- виявити вплив агрозаходів по догляду за рослинами на продуктивність і якість зерна гречки;

- виявити вплив обприскування посівів регулятором росту на ріст, розвиток і продуктивність гречки;

- визначити матеріальні витрати при застосуванні нових елементів Подільської гнучкої технології вирощування гречки і розробити рекомендації виробництву, які забезпечать збільшення врожайності гречки.

Об'єкт досліджень – продукційний процес росту і розвитку гречки, дози біогумусу і вермистиму, способи міжрядних спушень.

Предмет досліджень – біогумус як екологічно чисте добриво та способи його внесення; вермистим як регулятор росту і розвитку рослин при застосуванні його в різні періоди росту і розвитку гречки.

Методи досліджень – візуальний – для реєстрації фенологічних фаз росту і розвитку рослин гречки; вимірювально-ваговий – для аналізу пробних снопів за морфологічними показниками; ваговий – для визначення урожайності зерна з облікових ділянок; агрохімічний – для визначення вмісту NPK в ґрунті та якісних показників зерна; математично-статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень, економічної ефективності вирощування гречки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південно-західного Лісостепу України встановлено високу ефективність дії біогумусу, як альтернативного органічного добрива при внесенні під гречку.

Встановлена ефективність використання Вермистиму як регулятора росту для позакореневого підживлення гречки в різних фазах росту і розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав змогу економічно обґрунтувати і рекомендувати виробництву способи внесення біогумусу як органічного добрива та регулятора росту рослин Вермистиму, які сприяють збільшенню врожайності і якості зерна гречки, одержанню екологічно-чистої продукції.

Основні результати досліджень витримали виробничу перевірку в агрофірмі "Проскурів" Хмельницького району Хмельницької області та агрофірмі “Дружба” Дунаєвецького району Хмельницької області і на площі 120 га, прибавка складає 0,2-0,6 т/га.

Особистий внесок здобувача. Спільно з керівником роботи дисертантом визначався напрямок досліджень, розроблені програми і схеми лабораторних і польових дослідів. Автором особисто проведені лабораторно-польові досліди, зроблено статистичний аналіз і узагальнення одержаних даних, формулювання та написання висновків по дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень щорічно (1991 – 2001 рр.) доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії, на засіданнях Науково-дослідного інституту круп'яних культур, де отримали схвальну оцінку.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, в тому числі 3 статті в наукових фахових виданнях та рекомендації по вирощуванню гречки в агроформуваннях південно-західного регіону України.

Структура та обсяг і дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 151 сторінці комп'ютерного набору, включає 21 таблицю, 13 рисунків, 23 додатки. Складається із загальної характеристики роботи, п'яти розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел налічує 159 посилань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Дається аналіз наукових робіт вітчизняних авторів з використання біогумусу сільськогосподарські культури як добрива пролонгованої дії для отримання екологічно чистої сільськогосподарської продукції та особливостям застосування біологічних стимуляторів росту в сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. З'ясовані вузькі місця та протиріччя у трактовці окремих питань по огляду за посівами гречки.

Умови, матеріал та методика досліджень. Дослідження проводилися в 1991 – 1999 роках в Науково-дослідному інституті круп'яних культур Подільської державної аграрно-технічної академії. Досліди закладались в селекційній сівозміні дослідного поля, розміщеного в південній Лісостеповій частині Хмельницької області, яка за теплозабезпеченістю і ступенем зволоження в період вегетації відноситься до теплого агрокліматичного району.

Основним типом ґрунтів дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, де проводились дослідження, є чорнозем глибокий малогумусний на карбонатних лісовидних суглинках. Генетичний профіль його слабодиференційований на генетичні горизонти. До глибини 45 – 50 см залягає темно-сірий гумусоакумулятивний горизонт з порівняно водостійкою зернистою структурою, порушеною в орному горизонті. Нижче залягає перехідний горизонт АВ – слабогумусований, грудкувато-зернистий, часто пронизаний кротовинами і ходами черв'яків. Лінія скипання від соляної кислоти знаходиться на глибині 20 – 38 см. По гранулометричному складу ґрунти відносяться до середньосуглинистих різновидностей. Щільність складання на глибині 0 – 40 см – 1,14 – 1,23 г/см3, щільність твердої фази – 2,55 – 2,62 г/см3 і загальна пористість досягає 51,8 – 56,5 % [84]. Забезпеченість рухомими сполуками поживних речовин, в основному, середня. Відносно неглибоке залягання карбонатів кальцію і магнію забезпечує в гумусовому горизонті і орному шарі нейтральну реакцію ґрунтового розчину. Гідролітична кислотність складає 2,3 – 2,8 мг/екв. на 100 г грунту, а степінь насичення основами 92 – 94 %, вміст гумусу 4,2 – 4,5 %, по Чірікову Р2О5 – 9,0 – 12,0 мг, К2О – 19,0 – 23,0 мг на 100 г ґрунту.

Метеорологічні умови в більшості років досліджень були сприятливими для росту і розвитку рослин гречки, проте відмічались деякі відхилення від середніх багаторічних показників.

Дослідження з вивчення впливу біогумусу, Вермистиму і догляду за посівами на продуктивність і якість зерна гречки проводились із районованим сортом Вікторія.

В польовому досліді № (1991-1994 рр) було передбачено вивчення дії та взаємодії двох факторів: А – фон (внесення біогумусу в дозах 1,0; 1,5; 2,0 т/га (весною під культивацію) та підживлення в період бутонізації гречки з розрахунку 100 та 200 кг/га; В- міжрядні обробітки (1 – звичайна технологія (контроль): до сходове боронування, розпушування міжрядь у фазі 1-2 справжніх листків, розпушування на початку цвітіння з підгортанням;

2 - досходове боронування, боронування в фазі 1 – 2 справжніх листків, розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви), розпушування підгортанням; 3 - досходове боронування, боронування в фазі 1 – 2 справжніх листків, з використанням фрези на початку бутонізації, розпушування з підгортанням.

Загальна площа досліду 0,4 га. Площа облікової ділянки 54 м2. Повторність чотириразова.

В польовому досліді №2. (1995 – 1996 рр.) вивчався вплив локального внесення біогумусу під гречку, який включав слідуючи варіанти: 1 – контроль (без внесення біогумусу); 2 – внесення біогумусу під час сівби в дозі 100 кг/га; 3 – внесення біогумусу під час сівби в дозі 200 кг/га; 4 - внесення біогумусу під час сівби в дозі 300 кг/га. Загальна площа досліду 0,062 га. Площа облікової ділянки – 10 м2. Повторність чотириразова.

Дослід 3. проводився протягом 1997 – 1999 рр. з метою вивчення Вермистиму як регулятора росту при обприскуванні посівів гречки на початку цвітіння та на початку побуріння плодів. Варіанти досліду: 1 – контроль (без вермистиму – вода); 2 – Вермистим в дозі 2 л/га; 3 - Вермистим в дозі 4 л/га; 4 - Вермистим в дозі 6 л/га; 5 - Вермистим в дозі 8 л/га; 6 - Вермистим в дозі 10 л/га.

Крім того, цей дослід включав обробку Вермистимом насіння в дозі 2, 4, 6, 8, ста 10 л на одну тонну.

Площа облікової ділянки 10 м2. Загальна площа досліду 0,15 га. Повторність шестиразова.

При закладанні польових дослідів і проведенні спостережень керувалися методичними вказівками: визначення вологості ґрунту проводилось перед сівбою, у фазі бутонізації і перед збиранням в шарах ґрунту: 0 – 30 см за допомогою бура Малькова (ТУ-46-22-376-85) і термовагового методу; при обліку забур'яненості використовували кількісний метод (В.А.Алабушев, 1966), фенологічні спостереження проводили за вимогами “Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1979), визначення легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті проводилось згідно агрохімічних методів дослідження ґрунтів (Арінушкіна Е.В., 1970). Урожайність зерна визначали після прямого комбайнування кожної облікової ділянки з перерахуванням на 100% чистоту і 14% вологість. Статистичний аналіз даних урожайності проводили методом польового дисперсійного аналізу (Б.А.Доспехова, 1985). Економічну ефективність агрозаходів визначали згідно “Методика визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідної роботи”.

Особливості вологозабезпечення посівів гречки залежно від прийомів догляду за рослинами і норм внесення біогумусу. Розглядаються результати вивчення впливу біогумусу на вміст польової вологи в ґрунті при вирощуванні гречки. Наявність польової вологості залежить від строку і глибини відбору зразків, а також від прийомів догляду за рослинами (табл. 1).

Таблиця 1

Залежність польової вологості грунту (%) від норм внесення біогумусу

(перед сівбою) в шарі 0 – 30 см (1991 – 1994 рр.)

Норми внесення біогумусу, т/га 3.05.1991 р. 5.05.1992 р. 7.05.1993 р. 6.05.1994 р. В середньому за 4 роки

Контроль (без бігумусу) 23,5 19,2 15,7 20,9 19,8

Біогумус 1,0 23,8 20,9 21,5 22,1 22,0

Біогумус 1,5 25,2 21,6 22,5 25,4 23,6

Біогумус 2,0 24,1 21,2 23,2 25,8 23,5

Визначення польової вологості на дослідній ділянці перед сівбою, що процент вологи був вищим на фонах із біогумусом. Якщо в контрольному варіанті польова вологість перед сівбою складала за 4 роки 19,8%, то при внесенні біогумусу - 22,3 – 23,7 %. Визначення польової вологості всередині вегетації гречки в шарі ґрунту 0-30 см показало, що вміст її теж був вищим на 1,3-1,6% на фонах із біогумусом не залежало від варіантів по догляду за посівами.

Вміст поживних речовин в ґрунті при вирощуванні гречки залежно від доз внесення біогумусу. Дослідженнями встановлено, що біогумус має багатосторонню позитивну дію на агрохімічні, фізико-хімічні і біологічні характеристики ґрунтів.

Як показали наші дослідження, при внесенні біогумусу під передпосівну культивацію вміст поживних речовин в ґрунті різко зростає. Так, у варіанті без біогумусу вміст легкогідролізованого азоту в шарі 0 – 10 см був 111,7, а при внесенні біогумусу 2,0 т/га - 129,7 мг/кг ґрунту, фосфору відповідно 112,3 і 128,8 та калію 180,7 і 191,0 мг/кг ґрунту (в середньому за три роки). При визначенні азоту в ґрунті (в середині вегетації рослин гречки) відмічається зменшення його вмісту, але кількість його була все-таки більшою на фонах із внесенням біогумусу.

Із внесенням біогумусу в ґрунт проходить утилізація більш складних органічних сполук, в тому числі і білкових, а це, в свою чергу, призводить до накопичення в ґрунті азоту.

Динаміка фосфорної кислоти протягом вегетаційного періоду має специфіку, яка обумовлюється природою цього елементу. Фосфорне живлення рослин може бути здійснене за рахунок мінеральних солей, ортофосфорної кислоти, фосфатів, цукрофосфатів і фітину. Дослідженнями встановлено, що в зв'язку із використанням фосфору рослинами кількість його протягом вегетаційного періоду зменшується. Але різке збільшення цього елементу відзначалося в кінці вегетації гречки. Це пояснюється самою специфікою цієї культури – сприяти розчиненню своїми кореневими виділеннями (різні кислоти) важкорозчинних фосфатів і переводити їх в легкодоступні форми.

Визначення обмінного калію, яке проведене нами в 1991 – 1994 роках показало, що біогумус є джерелом пролонгованої дії і ця дія спостерігається до кінця вегетації рослин гречки, тобто кількість обмінного калію до кінця вегетації не зменшувалась. Агротехнічні заходи по догляду за рослинами гречки в наших дослідах суттєво не впливали на вміст поживних речовин в ґрунті.

Вплив біогумусу на польову схожість і виживання рослин гречки. В середньому за роки досліджень польова схожість залежала від агрофону, а виживання – від агрофону і міжрядних обробітків ґрунту. Найменше вживання рослин було у 3 варіанті із застосуванням підгортання рослин (табл.2).

Таблиця 2

Залежність польової схожості і виживання рослин гречки від доз

біогумусу і міжрядних обробітків (середнє за 1991 – 1994 рр.)

Фон Варіанти досліду Густота стояння рослин на 1 м пог., шт. Польова схожість, % Виживання рослин, %

Після повних сходів перед збиранням

1 2 3 4 5 6

Контроль 1 96,0 86,0 71,2 89,5

(без біогумусу) 2 84,0 73,5 67,3 87,5

3 80,2 64,0 63,9 79,8

Біогумус 1 105,0 83,5 75,6 83,8

2,0 т/га 2 102,0 80,7 85,7 84,2

3 88,0 75,7 74,7 81,6

Біогумус 1 95,7 80,2 81,8 79,5

1,5 т/га 2 108,2 91,2 62,8 79,1

3 95,7 81,0 74,6 86,0

Біогумус 1 96,0 85,0 77,8 88,5

1,0 т/га 2 90,0 76,7 72,8 85,2

3 93,5 78,0 72,2 83,4

Біогумус 1 89,2 73,5 69,6 82,3

200 кг/га 2 99,7 81,2 78,2 81,4

3 87,0 66,5 68,0 76,4

Біогумус 1 90,5 73,5 70,6 81,2

100 кг/га (в під- 2 93,7 75,2 72,6 80,2

живлення) 3 79,0 64,5 65,6 81,6

Примітки: 1 – звичайна технологія (контроль): досходове боронування, розпушування мiжрядь у фазi 1–2 справжнiх листочкiв, розпушування на початку цвiтiння з пiдгортанням;

2 – досходове боронування; боронування у фазі 1–2 справжніх листків; розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви); розпушування з підгортанням;

3 - досходове боронування; розпушування в фазі 1–2 справжніх листків; розпушування з використанням фрези на початку бутонізації; розпушування з підгортанням.

Забур'яненість посівів гречки залежно від способів міжрядних спушень. На ділянках, де проводилось досходове боронування, боронування в фазі одного справжнього листка, розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви) і розпушування з підгортанням спостерігалось найбільше знищення бур'янів на всіх фонах із внесенням біогумусу в середньому за чотири роки досліджень. Так, в цьому варіанті, знищення бур'янів сягало від 30,3 до 45,2 %, що пояснюється, перш за все, проведенням підгортання рослин, що сприяє присипанню бур'янів в зоні рядка. Застосування інших заходів по догляду за посівами гречки, які проводились на ділянках першого та третього варіантів, теж дали позитивний ефект в боротьбі із забур'яненістю посівів. На фонах із біогумусом, при проведенні наших досліджень, поряд із кращим ростом і розвитком рослин гречки, рослини бур'янів теж формували потужну вегетативну масу.

Вплив біогумусу на ріст і розвиток гречки. Внесення біогумусу під гречку показало, що при вирощуванні цієї культури кількість досить впливає на висоту рослин, кількість суцвіть і масу зерна, а внесення біогумусу у вигляді підживлення в дозах 100 і 200 кг істотно не впливало на формування більшої кількості суцвіть і зерна гречки порівняно із несенням біогумусу під першу культивацію. Міжрядні розпушування на формування елементів структури врожаю гречки теж мали свій вплив. Кількість суцвіть і сформованого зерна була дещо більшою на ділянках першого варіанту, особливо при внесенні 2 т/га біогумусу. Так, кількість суцвіть в цьому варіанті склала 28,7 шт. і кількість зерна 75,4 шт., тоді як в другому і третьому варіантах вона була відповідно 20,5; 20,4 і 67,5; 68,6 шт. на одній рослині.

Урожайність гречки залежно від доз внесення біогумусу та міжрядних розпушувань. Урожай гречки залежить від індивідуальної продуктивності кожної рослини, а остання визначається кількістю їх на одиниці площі. Крім того, урожайність гречки залежить і від наявності забезпечення ґрунту поживними речовинами. Згідно наших досліджень, найбільша урожайність гречки в 1991 році отримана на ділянках варіанту з 2 т/га біогумусу (1,56 – 1,59 т/га, тоді як на контролі - 0,87 – 1,59 т/га). Така урожайність (середнє за 3 роки) отримана за рахунок виповненого насіння, тобто насіння, отримане на варіантах з біогумусом, було з масою 1000 насінин більшою, ніж на контролі. Нами встановлено, що дія біогумусу на врожайність гречки посилюється тоді, коли в ґрунті достатня кількість вологи протягом всього вегетаційного періоду. Слід зазначити, що найбільший вплив на урожайність мав агрофон (63 – 92%) залежно від року досліджень. Менш істотний – варіанти по догляду за посівами (4-10%). Істотно змінювалась залежно від погодних умов року (6 – 17%).

Вплив локального внесення біогумусу на польову схожість та вирощування рослин гречки. Рядкове внесення біогумусу під гречку підвищує польову схожість насіння. При збільшенні норми локального внесення біогумусу зростає як польова схожість, так і саме виживання рослин. Як видно із даних таблиці 3, в контрольному варіанті (без внесення біогумусу) польова (середнє за 2 роки) складала 89 %, виживання рослин 96 %, а при внесенні 300 кг/га біогумусу польова схожість і виживання рослин були відповідно 98 і 98 %. Дисперсійний аналіз показав, що внесення біогумусу позитивно впливали на густоту стояння рослин гречки як після сходів, так і перед збиранням і це не позначилось ні на польовій схожості, ні на виживанні рослин (відхилення від контролю знаходилось в межах найменшої істотної різниці (табл. 3).

Врожайність гречки залежно від локального внесення біогумусу. Ефективність застосування біогумусу при вирощувані гречки в значній мірі залежить від погодних умов в критичний період - під час цвітіння і плодоутворення, особливо в нашій зоні - зоні нестійкого зволоження. В 1995 році склались такі погодні умови, при яких в умовах Поділля продуктивність гречки була 0,8 - 0,9 т/га. Як показали наші дослідження, на контрольному варіанті (без внесення біогумусу) одержано врожайність 0,77 т/га, тоді як при локальному внесенні біогумусу - 0,85 - 1,25 т/га, тобто на 0,48 т/га більше. Дослідженнями в 1996 році встановлена позитивна дія локального внесення біогумусу. Якщо на контрольному варіанті урожайність гречки складала 1,27 т/га, то при внесенні 300 кг/га біогумусу - 1,98 т/га зерна гречки (табл. 4).

Таблиця 3

Вплив локального внесення біогумусу на польову схожість та виживання рослин, %

Варіанти Кількість рослин на 1 м. п. Польова схожість, % Виживання рослин, %

після сходів, шт. перед збиранням, шт.

1995 р. 1996 р. середнє 1995 р. 1996 р. середнє 1995 р. 1996 р. середнє 1995 р. 1996 р. середнє

Контроль (без біогумусу) 106 122 114 102 117 109 84 95 89 96 96 96

100 кг/га біогумусу 117 131 124 114 126 120 90 96 93 97 96 96

200 кг/га біогумусу 113 132 122 109 129 119 90 98 94 96 98 97

300 кг/га біогумусу 124 140 132 121 138 129 98 98 98 98 98 98

Таблиця 4

Урожайність гречки залежно від локального внесення біогумусу, т/га

Варіанти 1995 1996 Середнє

Контроль (безбіогумусу) 0,77 1,27 1,02

100 кг/га біогумусу 0,85 1,84 1,34

200 кг/га біогумусу 0,93 1,93 1,46

300 кг/га біогумусу 1,25 1,98 1,62

НІР05, т/га 0,09 0,06

Результати математичного аналізу показали, що достовірний вплив на врожайність мали як саме внесення біогумусу, так і погодні умови, вплив останніх виявився досить високим.

Вплив Вермистиму як регулятора росту і розвитку рослин на продуктивність гречки. Допосівна обробка насіння гречки різними дозами Вермистиму сприяла підвищенню польової схожості. Так, за три роки досліджень польова схожість насіння при використанні Вермистиму в кількості 10 л/т насіння зросла на 21,0 % порівняно із контрольним варіантом.

Морфологічні особливості рослин гречки і структура врожаю залежно від доз внесення Вермистиму. При обприскуванні рослин регулятором росту і розвитку Вермистимом виявлено, що він мав суттєвий вплив на формування елементів структури врожаю та на висоту рослин гречки. Якщо в контрольному варіанті кількість зерен на одній рослині була 23,9 шт., то при обприскуванні рослин на початку цвітіння з використанням Вермистиму 10 л/га – 68,6 шт. При обприскуванні рослин Вермистимом на початку побуріння плодів змін у формуванні елементів структури врожаю не виявлено.

Вплив Вермистиму на урожайність гречки. Допосівна обробка насіння гречки Вермистимом, а також обприскування посівів до цвітіння посилювало ріст і розвиток рослин, а також імунітет рослин до різних захворювань, сприяло формуванню міцної розгалуженої кореневої системи, активній роботі асиміляційного апарату, підвищувало стійкість рослин до несприятливих погодних умов. Все це призвело до збільшення урожайності гречки.

Використання Вермистиму при допосівній обробці насіння (10 л/т) та обприскуванні посівів до цвітіння забезпечило середній приріст урожаю за роки досліджень на 0,47 – 0,60 т/га. Водночас, обприскування посівів гречки на початку побуріння плодів суттєво не вплинуло на урожайність гречки. Прибавка урожаю в середньому за три роки складала всього 0,1 т з одного гектара (рис. 1).

Результати дисперсійного аналізу показали, що продуктивність гречки в досліді на 21 % залежала від обробки Вермистимом (рис. 2).

Якість зерна гречки залежно від впливу Вермистиму. Продовольча цінність гречки визначається технологічними властивостями і хімічними складом зерна. Технологічні властивості зерна гречки залежать від маси 1000 насінин, натури, вирівняності зерна і плівчастості. Від застосування Вермистиму поліпшуються якісні показники. Так, маса 1000 насінин була більшою при обробці насіння Вермистимом (10 л/т насіння) порівняно із контрольним варіантом на 1,6 г, при обприскуванні посівів гречки на початку цвітіння у варіанті із внесенням 10 л/га Вермистиму маса 1000 насінин складала 28,2, тоді як на контролі – 27,0 г. Із застосуванням Вермистиму такі технологічні якості як вирівняність і плівчастість зерна значно покращуються, як при обробці насіння, так і при обприскуванні посівів на початку цвітіння. При обприскуванні посівів на початку побуріння плодів впливу регулятора росту на якісні показники зерна не виявлено.

Рис. 2 Вплив різних факторів на урожайність гречки, %

Економічна оцінка результатів досліджень. Протягом досліджень з біогумусом (1991 – 1996 рр.) та Вермистимом (1997 – 1999 рр.) як регулятором росту ставилось за мету вивчення економічного ціленаправлення їх використання при вирощуванні гречки. Внесення біогумусу в дозах від однієї до двох тонн на гектар при урожайності 1,06 – 1,59 т/га гречки себе економічно не оправдує.

Внесення біогумусу в підживлення в дозах 100 та 200 кг/га дає невеликий чистий доход та рівень рентабельності, що відповідно складає 210-250 грн. і 24,7-26,0%.

Локальне внесення біогумусу економічно вигідне, особливо в дозі 300 кг/ га, де рівень рентабельності складає 57,3 %, а чистий доход - 570 грн./га, тоді як на контрольному варіанті відповідно 36,0 % та 270 грн./га.

Досить економічно вигідне застосування Вермистиму, як регулятора росту, особливо при обробці насіння в дозі 8 – 10 л/т та при обприскуванні посівів на початку цвітіння в цій же дозі (табл. 4.3), де рівень рентабельності складає відповідно 70,5 – 80,8 % та 73,4 – 97,4 %, тоді як на контролі – лише 25,3 %.

Обприскування гречки цим препаратом на початку побуріння плодів порівняно з контрольним варіантом мало що себе оправдує.

Таким чином, найбільш економічно вигідним при вирощуванні гречки є застосування Вермистиму (витяжки із біогумусу) як регулятора росту і розвитку рослин.

ВИСНОВКИ

- Дослідженнями встановлено, що внесення біогумусу сприяло підвищенню польової вологості ґрунту. Якщо на контрольному варіанті (без внесення біогумусу) польова вологість перед сівбою складала, в середньому за 4 роки досліджень, 19,8%, то при внесенні біогумусу (2 т/га) – підвищилась до 23,6%. В середині вегетації гречки в цьому ж варіанті вміст польової вологості теж був вищим порівняно з контролем.

- При внесенні біогумусу під передпосівну культивацію вміст поживних речовин в ґрунті зростає. Так, у варіанті без біогумусу вміст легкогідролізованого азоту в шарі 0 – 10 см дорівнював 111,7 мг/кг ґрунту, а при внесеннi бiогумусу 2,0 т/га – 129,7 мг/кг грунту, фосфору вiдповiдно 112,3 i 128,8 та калiю 180,7 i 191,0 мг/кг грунту (в середньому за три роки).

- Агротехнічні заходи по догляду за рослинами гречки в наших дослідах суттєво не впливали на вміст поживних речовин в ґрунті.

- Польова схожість висiяного насіння гречки була вищою на фонах із внесенням біогумусу. І незалежно від варіантів по догляду за рослинами, вона становила (в середньому за 4 роки) 79,6 – 84,7%, а на контрольному варіанті (без внесення біогумусу) – 72,7 – 77,0%.

- Знищення бур'янів від 30,3 до 45,2% забезпечило досходове боронування, боронування у фазі одного справжнього листка, розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви) і розпушування з підгортанням рослин.

- Встановлено, що біогумус в дозах 1,0; 1,5; 2,0 т/га впливає на формування основних елементів продуктивностi (на висоту рослин, кількість суцвіть і зерен), а внесення у вигляді підживлення в дозах 100 і 200 кг/га не впливає на формування більшої кількості суцвіть і зерен.

- Високу продуктивність гречки (1,56 т/га – середнє за 4 роки) забезпечує внесення 2 т/га біогумусу порівняно з іншими варіантами. Внесення біогумусу сприяє збільшенню маси 1000 насінин (майже на 1 г) порівняно із контрольним варіантом.

- Рядкове (локальне) внесення біогумусу (300 кг/га) під гречку збільшує польову схожість насіння гречки (на 9 %) та суттєво впливає на формування структури врожаю. В середньому за два роки локальне внесення біологічного добрива збільшило врожайність гречки на 0,71 т/га.

- Допосівна обробка насіння гречки різними дозами Вермистиму (від 2 л/т до 10 л/т) сприяла підвищенню не тільки енергії проростання, але і підвищенню польової схожості на 21,2% порівняно із контрольним варіантом.

- Використання Вермистиму при до посівній обробці насіння (10 л/т) та обприскування посівів до цвітіння ( 10 л/га) суттєво вплинуло на формування зерна, що забезпечило середній приріст урожаю 0,47 – 0,60 т/га.

- Вермистим збільшує притік асимілятів в плоди та покращує їх якість: збільшується маса 1000 насінин (на 1,6 г), покращується вирівняність(на 9%) та зменшується плівчастість зерна (на 1,7 %).

- Економічна оцінка внесення біогумусу під гречку в дозах від 1,0 до 2,0 т/га під гречку показала, що при урожайності 1,06 – 1,59 т/га себе економічно не оправдує, а внесення його в підживлення в дозах 100 та 200 кг/га дає невеликий чистий доход та рівень рентабельності.

Локальне внесення біогумусу економічно вигідне, особливо в дозі 300 кг/га, де рівень рентабельності складає 53,7 %, а чистий доход 570 грн/га, тоді як на контрольному варіанті відповідно 36,0% та 270 грн.

Досить економічно вигідне застосування вермистиму як регулятора росту, особливо при обробці насіння в дозi 8 – 10 л/т та в період обприскування посівів на початку цвітіння в цій же дозі, де рівень рентабельності складав відповідно 70,5 – 80,8 % та 73,4 – 97,4 %, тоді як на контролі – 25,3%.

- Для гречкосіючих господарств будь-якої форми господарювання рекомендується:

- при сівбі гречки застосовувати локальне внесення біогумусу в дозі 300 кг/га.

- використовувати Вермистим, як регулятор росту, при обробці насіння в дозі 8– 10 л/га та при обприскуванні посівів гречки на початку цвітіння в дозі 8-10 л/га.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Алексеева Е.С., Воронецкий С.И., Кващук Е.В. Биогумус под гречиху // Тез. докл. II Междун. Конгресса “Биоконверсия органических отходов народного хазяйства и охрана окружающей среды “. –Ивано-Франковск.–1992.– с.67.

2. Воронецкий С.И., Кващук Е.В., Алексеева Е.С. Малина М.М. Урожайность гречихи в зависимости от норм внесения биогумуса // Зерновые культуры.- №3.- М., 1993.-С.15

3. Воронецький С.І. Формування урожаю гречки під впливом внесення біогумусу // Аграрна наука – селу. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 1999. – Вип. 7. - С. 108 - 109.

4. Воронецький С.І., Кващук О.В. Залежність деяких фізико-хімічних властивостей ґрунту при внесенні біогумусу під гречку // Тези доповідей науково-методичної конференції професорсько-викладацького складу Кам.-Под. СГІ. – Т.1. – 1996. – С. 63.

5. Воронецкий С.И., Кващук О.В. Особливості вологозабезпечення посівів гречки залежно від доз внесення біогумусу // Аграрна наука – селу. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 1999. – Вип.7. - С. 36 – 37.

6. Voronectckiy S., Bureyko A, Kvashchuk E. Influence of Buckwheart plants. Proceoding of the VII international symposium a Buckwheat/ August 12-14, 1998 Winnipeg, Manitoba, Canada. – P. 102 – 105.

7. Ворнецький С.І., Хоміна В.Я. Вплив Вермистиму яек регулятора росту і розвитку рослин на продуктивність гречки // Аграрна наука – селу. Наук. трудов ПДАТА, Кам'янець-Подільський, 2002. – с.166-169.

8. Рекомендації по вирощуванню гречки в агроформуваннях південно-західного регіону України // С.І.Воронецький, О.С.Алексєєва, М.І.Бахмат, О.В.Кащук, О.В.Гончарук та ін. – Чернівці, 2001. – 10 с.

9. Воронецкий С.И., Кващук Е.В. Разработка некоторых агротехничных приемов Подольской гибкой технологии возделывания гречки // Аграрна наука – селу. Сб. науч. трудов ПГАТА, Каменец-Подольский, 2002.- с.202-207.

АНОТАЦІЯ

Воронецький С.І. Агроекологічне обґрунтування ефективності внесення біогумусу під гречку в умовах південно-західної частини Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Херсонський державний аграрний університет.- м. Херсон, 2002. Дисертація містить результати девятирічних досліджень та рекомендації по застосуванню біогумусу та його похідного – Вермистиму, як регулятора росту і розвитку рослин, при вирощуванні гречки з метою збільшення врожайності цієї культури. Встановлено, що внесення біогумусу сприяє підвищенню польової вологості в грунті та вмісту поживних речовин, а також польової схожості насіння гречки. Високу продуктивність гречки забезпечує внесення 2 т/га біогумусу (під першу весняну культивацію). Локальне внесення біогумусу (300 кг/га) збільшує врожайність гречки на 0,71 т/га. Використання Вермистиму при до посівній обробці насіння (10 л/т) та обприскування посівів до цвітіння (10 л/га) забезпечило середній приріст урожаю 0,47 – 0,60 т/га.

В роботі приведена економічна оцінка застосування біогумусу та Вермистиму. Приводяться оцінка застосування біогумусу та Вермистиму. Приводяться дані з результатів виробничих випробувань.

Ключові слова: гречка, біогумус, Вермистим, дози і способи внесення, врожайність, якість зерна.

АННОТАЦИЯ

Воронецький С.И. Агроэкологическое обоснование эффективности внесение біогумусу под гречку в условиях юго-западной части Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.09 - растениеводство. - Херсонский государственный аграрный университет. - г. Херсон, 2002. Диссертация содержит результаты девятилетних исследований и рекомендации по применению биогумуса и его производного – Вермистима, как регулятора роста и развития растений, при выращивании гречихи.

Установлено, что внесение биогумуса сохраняется закономерность в увеличении влажности почвы в сравнении с контрольным вариантом (без внесения биогумуса). При внесении биогумуса под предпосевную культивацию почвы содержание подвижных форм форсфора, пикалия и легкогидролизованого азота резко возрастает. Под влиянием биогумуса полевая всхожесть, или полнота всходов, в сравнении с контролем, возросла почти на 22%. Агротехнические приемы, особенно проведение междурядных рыхлений, на фоне биогумуса, очень влияют на уменьшение засоренности посевов гречихи. Проведение досходового боронования в фазе первого настоящего листа у гречихи, рыхление вначале бутонизации (лапы-бритвы) и рыхление с окучиванием уничтожало от 30,3 до 45,2%.

При изучении влияния биогумуса на рост и развитие растений гречихи установлено, что биогумус влияет на высоту растений, количество соцветий и массу зерна наивысшая урожайность гречихи (в среднем за 4 года) получена при внесении 2 т/га биогумуса – 1,56-1,59 т/га, тогда как на контроле – 0,87-0,92 т/га.

Наши опыты свидетельствуют о высокой эффективности локального внесения биогумуса во время посева. При этом повышается полевая всхожесть семян и урожайность гречихи (на 0,71т/га).

При использовании Вермистима (обработка семян в дозе 10 л/т) повышается полевая всхожесть семян на 21 %. Опрыскивание растений гречихи Вермистимом вначале цветения в дозе 10 л/га имеет существенное влияние на формирование структуры урожая и урожайность. Средний прирост урожая за годы исследований составил 0,47-0,60 т/га.

В результате исследований предложено локальное внесение биогумуса в дозе 300 кг/га и использование Вермистима при обработке семян в дозе 10 л/т и опрыскивание посевов вначале цветения в этой же дозе (10 л/га).

Ключевые слова: биогумус, Вермистим, гречиха, дозы и способы внесения, урожайность, качество зерна.

ANNOTATION

S.I.Voronetskiy. Agroekologial Argumentation of Effektiveness Df Buckwheat Seeds with Biohumus Dressing under the Conditions of South-West Part of Ukraine Forest and Steppe Regions.

Thesis for Obtaing of Agriculture Bachelor's Degree in Speciality 06.01.09-vegetation.

Khersonskiy State Agronomic University, Kherson – 2002.

Thesis includes the results of nine years investigations and recommendations for use of biohumus and its derivative - fluid fertilizer. Fluid fertilizer is a regulator of growth and evolution of plants under the cultivation of buckwheat in order to increase yielding capacity of this crop.

It is determined that use of biohumus dressing is favourable to rise of field humidity in soil, to containing of nutriments and to germinative capacity of buckwheat seeds. Dose 2 t/ha of biohumus dressing (under the first spring cultivation) quarantees high level of productiviti. Lokal dressing of biohumus (300 kg/ha) increases buckwheat yielding capacity by 0,71 t/ha. Use of fluid fertilizer (10 1/ha-dose) gives average harvest growth.

Results from observation and economic rate of biohumus and fluid fertilizer are shown in this thesis. Data of industrial tests also are given here.

Key words: buckwheat, biohumus, fluid fertilizer, nutriments, local dressing, productivity, quality of seed.

________________________________________________________________

Підписано до друку “12” жовтня 2002 р. Формат 60х84 1/16

Папір офсетний. Гарнітура літературна. Друк різографія.

Умовн. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. 19/12

Технічний редактор – Дудченко С.Г.

________________________________________________________________

Хмельницько гуманітарно-педагогічний інститут.

29013, м.Хмельницький, вул.. Проскурівського підпілля, 139,

тел. (038-2) 79-51-68