ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І.МЕЧНИКОВА

Волкова Тетяна Яківна

УДК 81' 373.612:811.111

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АПАРАТ І СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ

ТА ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЇ

АНГЛІЙСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент

Богатирьова Світлана Терентіївна,

Донецький національний університет,

доцент кафедри англійської філології.

Офіційни опоненти - доктор філологічних наук, професор

Полюжин Михайло Михайлович,

Ужгородський національний університет,

зав. кафедри англійської філології;

- кандидат філологічних наук, доцент

Єфімов Леонід Павлович,

Горлівський державний педагогічний

інститут іноземних мов

ім. Н.К. Крупської, декан

перекладацького факультету, доцент

кафедри теорії і практики перекладу.

Провідна установа - Чернівецький національний університет

ім. Юрія Федьковича, кафедра германського,

загального та порівняльного мовознавства,

Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці.

Захист відбудеться 06.06.2002 р. о 13.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 41.051.02, в Одеському національному університеті ім.

І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (65026, Одеса, вул. Преображенська, 24).

Автореферат розіслано 26.04.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Черноіваненко Є.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Особлива природа термінів гуманітарних наук, що випливає з відмінностей тих предметних галузей, поняття яких вони відображують, відзначається рядом дослідників (Д.П. Горський, 1974; Т.С. Коготкова, 1971; М.Н. Володіна, 1993 й ін). Серед гуманітарних наук визначне місце займає літературознавство, оскільки предметом його вивчення є вид мистецтва – художня література. Літературознавчі поняття, які визначаються термінологічними одиницями (ТО) літературознавства, відрізняються від понять точних та природничих наук в силу їх зв'язків з відповідними одиницями загальнолітературної мови, і, відповідно, літературознавчий термін має ряд особливостей у своїй семантиці, що виділяють його на тлі ТО інших наук.

Актуальність дослідження зумовлена специфікою англійської літературознавчої термінології, яка полягає у тісній взаємодії з лексикою загальнолітературної мови, деякій “розпливчастості”, непевності значення літературознавчих термінів, що передають абстрактні поняття літературознавчого аналізу, а також зв'язок з термінами інших гуманітарних наук і мистецтв, що породжує питання про сутність термінологічної номінації й особливості літературознавчого терміна в цій предметній галузі, про ступінь його термінологічності і про його взаємозв'язок і взаємодію з лексичними одиницями загальнолітературної мови (ЛО).

Актуальність дослідження визначається також необхідністю застосування комплексного підходу до вивчення природи літературознавчого терміна, який (підхід) включає два аспекти: концептуально-когнітивний підхід, що припускає вивчення логіко-понятійного апарату англійського літературознавства як царини філології і його відображення лінгвістичними засобами англійської літературознавчої термінології, і лінгвістичний підхід, тобто аналіз генетичних і структурно-семантичних властивостей цієї термінології. Застосування двостороннього комплексного підходу дозволяє дати всебічну характеристику англійського літературознавчого терміна.

Слід особливо зазначити, що терміносистема англійського літературознавства містить велику кількість ТО, які збігаються за звуковою і графічною формою, тобто мають однакову матеріальну оболонку, з відповідними ЛО як споконвічного, так і запозиченого походження, що складають від 65,5% до 86,6% у слівниках різних літературознавчих словників. У даному дослідженні такі ТО називаються “консубстанціональними” (термін О.С. Ахманової, 1974; С.В. Гриньова, 1990 й ін.). Відповідні ЛО загальнолітературної мови, а також ТО інших гуманітарних наук і мистецтв будемо називати орфофонетичними еквівалентами (ОФЕ) досліджуваних консубстанціональних ТО.

Об'єктом дослідження є ТО терміносистеми англійського літературознавства, представлені як монолексемними одиницями, так і словосполученнями, і які включають, поряд із власне термінами, т.зв. консубстанціональні терміни (КТ).

Предметом дослідження є концептуальні особливості, а також семантична і словотворча структура термінологічної лексики англійського літературознавства, її понятійна віднесеність, а також властивості і взаємодія з загальнолітературною лексикою в рамках даної терміносистеми.

Метою дослідження є системний опис походження, структурно-семантичних і прагматичних характеристик англійських літературознавчих термінів у світлі їхнього взаємозв'язку з концептуальним апаратом літературознавства, з одного боку, і їхніх семантичних зв'язків зі своїми ОФЕ в загальнолітературній мові, з іншого.

Відповідно до основної мети роботи були поставлені конкретні завдання:

1) розкриття специфіки понять літературознавства і їхньої мовної об'єктивації засобами термінологічної номінації;

2) виявлення залежності між характером логіко-понятійного апарату англійського літературознавства і понятійною структурою терміносистеми англійського літературознавства з метою концептуальної стратифікації ТО англійського літературознавства;

3) опис структурно-граматичних особливостей ТО англійського літературознавства;

4) виявлення особливостей семантичної номінації в терміносистемі англійського літературознавства;

5) генетична характеристика ТО і визначення ролі запозиченої номінації в терміносистемі англійського літературознавства;

6) розкриття прагматичних особливостей англійського літературознавчого терміна в контексті еволюційного розвитку літературознавчих шкіл, поглядів і тенденцій;

7) аналіз семантичних відносин між терміном і його ОФЕ в загальнолітературній мові на базі порівняння їхніх словникових дефініцій в англомовних літературознавчих і загальнолітературних словниках з метою виявлення ступеня термінологічності ТО англійського літературознавства.

Матеріал дослідження. Для одержання об'єктивних даних про склад і особливості англійської літературознавчої термінології як джерело матеріалу використовувалися дев'ять англо-американських літературознавчих словників, опублікованих у 70-і, 80-і і 90-і рр. XX ст., які вважаються найбільш авторитетними виданнями даного типу. З цих словників методом суцільної вибірки було відібрано 2 180 ТО за умови наявності кожної ТО не менш, ніж у двох словниках.

Методи дослідження. Предмет, мета і завдання дослідження визначили вибір методів вивчення термінологічної лексики англійського літературознавства, сполучення яких забезпечує комплексний аналіз матеріалу й об'єктивність отриманих результатів:

- метод етимологічного аналізу, за допомогою якого визначаються генетичні характеристики ТО в терміносистемі англійського літературознавства;

- метод компонентного аналізу словникових дефініцій, що дозволяє виявляти подібності і розбіжності в семантиці ТО і їхніх ОФЕ з метою встановлення ступеня термінологічності досліджуваних одиниць;

- метод дистрибутивного аналізу при визначенні структурно-граматичних особливостей ТО англійського літературознавства;

- кількісний підрахунок, за допомогою якого визначається продуктивність структурних типів і моделей досліджуваних одиниць, види концептуальних груп у понятійному просторі англійського літературознавства, семантичні відносини в термінології англійського літературознавства і питома вага мов-джерел у масиві запозичених ТО.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше виконано комплексне дослідження концептуальних, структурно-семантичних, генетичних і прагматичних характеристик термінології англійського літературознавства на основі двостороннього концептуально-когнітивного і лінгвістичного підходу. У роботі уперше встановлюється наявність взаємозв'язку між характером понятійного апарату англійського літературознавства як філологічної науки і специфікою лінгвістичних характеристик його терміносистеми. Уперше доводиться, що термінологічна лексика англійського літературознавства є невіддільною від загальнолітературної мови, з якою її зв'язують нерозривні семантичні відносини, обумовлені характером предмета літературознавства – художньої літератури, матеріальною основою якої є загальнолітературна мова.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що основні положення і матеріал можуть бути використані в загальнотеоретичному і конкретно-прикладному плані: у лексикографічній практиці при складанні літературознавчих словників, при розробці спеціальних курсів з теорії терміна (термінознавства), у теоретичних курсах лексикології, морфології (словотвору), лексикографії, а також у процесі викладання аналітичного читання (аналіз і інтерпретація художніх текстів) на спеціальних факультетах університетів.

Зв'язок з науковими темами. Робота має зв'язок з науковою темою факультету романо-германської філології Донецького національного університету “Діахронічні, типологічні і контрастивні дослідження лексики і словотвору германських, романських і слов'янських мов” (реєстр. № 01-1вв/74).

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації були апробовані на таких конференціях: Ювілейній регіональній науково-методичній конференції “Методичні концепції навчання іноземним мовам у вузі” (Донецьк, 1996); Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної англо-американської філології. Лінгвістичні та літературознавчі аспекти” (Черкаси, 1998); “Лінгвістика і вербальна комунікація в 21-му столітті: тенденції і перспективи” (Київ, 2000), на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (1993-2001 рр.), а також на семінарах аспірантів і здобувачів кафедр факультету романо-германської філології Донецького національного університету. Дисертаційна робота обговорювалася на засіданнях кафедри англійської філології Донецького національного університету.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох глав, висновків, списку використаної літератури (228 позицій), списку скорочень, а також додатку А, що містить дві таблиці, і додатку Б, що містить переклад проаналізованих у роботі словникових дефініцій англійських літературознавчих термінів, і має загальний обсяг 274 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження і її наукова новизна, визначаються основні цілі і задачі дослідження, характеризуються матеріал і методи дослідження, визначається практична значущість дослідження.

У першому розділі, “Термінологічна номінація: понятійний і структурний аспекти”, викладаються теоретичні погляди на сутність поняття як сигніфіката спеціального слова, визначаються характеристики поняття – його обсяг і зміст, ознаки; розглядається проблема розмежування наукового і повсякденного поняття. Констатується значущість концепту “наукове поняття” для термінологічної номінації. Розглядаються мовні процеси, що відбуваються в термінологічній номінації.

Термінологічні поняття не можуть бути цілком розкриті без їхнього співвіднесення з реаліями, які позначаються ними, тобто поза системою знань, до яких вони належать. Відповідно, перш ніж досліджувати будь-яку термінологічну систему на лінгвістичному рівні, необхідно звернутися до розгляду понятійного апарата тієї галузі знань, яка на мовному рівні представлена даною термінологічною системою. Концептуальні характеристики реалій навколишнього світу відображаються лінгвістичними засобами, що створюють мовну картину світу (О.С. Кубрякова, 1997; С.А. Жаботинська, 1997; И.В. Андрусяк, 1998). Виходячи з цього, стверджується необхідність інтеграції традиційного дослідницького підходу – від слова, номінативної одиниці, до думки, концепту, і протилежного підходу – від думки, концепту до слова, номінативної одиниці. Сутність інтеграції цих двох підходів полягає в обов'язковому фокусуванні уваги дослідників мовної номінативної підсистеми на інтеріоризованих у концепті властивостях об'єкта найменування, їхнього зв'язку зі структурою значення, потенційними можливостями її динаміки й ономасіологичною структурою (О.А. Селіванова, 2000).

Базові ознаки терміна – дефінітивність, системність, ступінь термінологічності і специфічність уживання – можуть установлюватися шляхом аналізу його словникової дефініції. Це є можливим у зв'язку з тим, що термін функціонує, і, отже, виявляє свої властивості не тільки в звичайному літературознавчому тексті, але й у словниковій статті спеціального словника, яку в роботі, що реферується, розглядають як особливий науковий мікротекст.

Специфіка об'єкта літературознавчих досліджень – художньої літератури, що є одним з видів мистецтва, обумовлює деяку “розмитість” літературознавчих понять, відсутність чітких меж між ними, що зближує літературознавчі і повсякденні поняття. Роль загальнолітературної мови, яка взагалі більш яскраво виражена в гуманітарних терміносистемах у порівнянні з природничо-науковими і технічними, у термінології англійського літературознавства ще більш підсилюється внаслідок специфіки об'єкта літературознавства – художньої літератури, матеріальним носієм якої є загальнолітературна мова.

Прагматичний аспект у вивченні англійського літературознавчого терміна передбачає: 1) виявлення прагматичної настанови англійських літературознавців – укладачів спеціальних словників при доборі термінологічного словника; 2) характеристику оціночної конотативності літературознавчого терміна, обумовленої специфікою літературознавства взагалі і літературної критики зокрема, оскільки завданням останньої є естетична оцінка літературно-художнього твору.

Проблема розмежування терміна – нетерміна припускає виявлення розбіжностей між полісемією й омонімією, що є надзвичайно важливим для визначення семантичних відносин між КТ англійського літературознавства і їхніми ОФЕ як у загальнолітературній мові, так і в терміносистемах інших дисциплін. Вивчення різних підходів до проблеми розмежування полісемії – омонімії в лексикології взагалі й у термінознавстві зокрема приводить до висновку про необхідність проведення компонентного аналізу КТ і їхніх ОФЕ на базі словникових дефініцій у спеціальних термінологічних словниках і тлумачних словниках загальнолітературної мови з метою виявлення характеру семантичних відносин між ними.

У другому розділі, “Концептуальна парадигматика англійського літературознавства як предметної галузі філології, структура, семантика і генезис його ТО”, пропонується багатоаспектний аналіз термінології англійського літературознавства: вивчення концептуально-логічної системності ТО англійського літературознавства, а також опис їхніх структурно-семантичних особливостей: структурний аналіз моно- і полілексемних ТО англійського літературознавства і їхня граматична характеристика, аналіз семантичних особливостей цих ТО, що включають їхню семантичну варіативність і типи зміни значень, а також аналіз генетичних характеристик досліджуваних ТО, що припускає вивчення ролі запозичених ТО в цій терміносистемі.

Аналіз семантики ТО в терміносистемі англійського літературознавства (2180 од.) з погляду концептуально-логічної системності, тобто їхньої віднесеності до того чи іншого поняття в аналізованій термінології, дозволив виділити ряд концептуальних груп ТО, пов'язаних одна з одною певним понятійним взаємозв'язком і утворюючих концептуальний апарат англійського літературознавства як особливої предметної галузі філологічної науки. Під концептуальною групою в даному дослідженні розуміється деяка кількість ТО, пов'язаних між собою спільністю вираженого ними поняття, що входить як компонент у систему інших понять, і утворюючих понятійний простір тієї чи іншої області знання.

У понятійній області англійського літературознавства виділяються три концептуальних центри: 1) понятійний простір “теорія літератури”; 2) понятійний простір “текст художнього твору”; 3) понятійний простір “нелітературознавчі поняття”. Навколо цих центрів розташовуються концептуальні групи ТО, що тяжіють до них. Так, з понятійним простором “теорія літератури” безпосередньо пов'язані ТО, що позначають 1) літературно-філософські течії, літературні школи і їхні теоретичні концепції (135 од., або 6,2% всіх проаналізованих ТО), наприклад: Futurism, Renaissance, Age of Reason, Angry Young Men, Bloomsbury Group та ін.; 2) поняття віршування (351 од., або 16,1%): choree, hexameter, inverted foot, run-on line, ballad stanza, anaclasis, beginning rhyme, ground rhythm, common long meter та ін.; 3) літературні жанри і форми (475 од., або 21,8%), де поняття літературної форми включає як дрібні, так і великі форми, наприклад: pastoral, ballad, High Comedy, а також більш широкі жанрові поняття: poetry, prose, drama, і 4) найменування літературознавчих шкіл (33 од., або 1,5%): affective criticism, New Criticism, textual criticism та ін.

Другим понятійним центром, з яким асоціюється цілий ряд концептуальних груп, є “текст художнього твору”. З ним співвідносяться групи ТО, що позначають: 1) мовні особливості тексту художнього твору (344 од., або 15,8% усіх ТО в проаналізованій терміносистемі); ця концептуальна група складається з двох понятійних підгруп: 1.а) літературно-художні прийоми (250 од.) і 1.б) мовностилістичні особливості даного тексту (94 од.). У першу підгрупу включені найменування фігур мовлення, використовуваних у художніх творах. При цьому перша підгрупа поділяється ще на два розділи: 1.а.1) фігури античної риторики (113 ед.): apophasis, enantiosis, enthymeme, epanalepsis, epiplexis, hysteron proteron та ін. і 1.а.2) інші тропи (137 од.): при вивченні ТО, що входять у цю групу, виникає проблема розмежування чисто літературних художніх прийомів і художніх прийомів інших галузей мистецтва, найчастіше кінематографії, наприклад: metaphorical dissolve (укр. метафоричне перетворення одного образу в іншій); у кінематографії dissolve означає “наплив”, тобто поступове накладення однієї картинки, що рухається, чи телевізійного кадру на іншу (інші) на екрані. Художні прийоми літератури й інших мистецтв, зокрема кіно, переплетені настільки тісно, що в ряді випадків неможливо установити (принаймні, на даному синхронному зрізі мови), чи відноситься та чи інша ТО до галузі літературознавства, чи ж мова йде про випадки метафоричного використання термінології інших дисциплін в англійському літературознавстві, і в цьому випадку визначення metaphorical (укр. метафоричний) у ТО metaphorical dissolve є дуже показовим. У підгрупу мовностилістичних особливостей даного тексту віднесені ТО, що позначають параметри стилю даного художнього твору: phrasing, preciosity, emotive language, poeticism, Petrarchism та ін.; у ряді випадків це ТО з інгерентною конотацією, що виражають літературознавчу оцінку стилю художнього твору, наприклад: affectation, purple patch, mannerism, overwriting та ін.; 2) поняття літературознавчого аналізу тексту художнього твору (177 од., або 8,1% усіх ТО) - це настановні поняття до аналізу літератури, такі як verisimilitude, tradition, trope, genre, pathos, style та ін., що відрізняються від ТО попередньої понятійної групи більш вираженою абстрактністю значення; 3) процес літературно-художньої творчості (126 од., або 5,8% усіх ТО), наприклад: epiphany, inspiration, anxiety of influence, atmosphere of the mind, dissociation of ideas та ін.; 4) композиційну структуру літературно-художнього твору (161 од., або 7,4% від загальної кількості проаналізованих ТО): plot, theme, catharsis, anti-hero, і ін.; 5) видавничу форму літературного твору (83 од., або 3,8% всіх проаналізованих ТО): brochure, block poem, typographical arrangement, folio та ін.

У ряді проаналізованих груп і підгруп термінологічної лексики проявляються розгалужені родо-видові відносини ТО. Так, наприклад, ТО metaphor, вступаючи в синтагматичні відносини з іншим словом в атрибутивній функції, позначає родове поняття, а атрибут – види родового поняття: catachretic metaphor, complex metaphor, controlling metaphor, dead metaphor, diminishing metaphor; functional metaphor, organic metaphor, structural metaphor, kenning metaphor, mixed metaphor, phrase metaphor та ін.; poetry є родовим поняттям стосовно видових понять ballad pastoral, sonnet, ode та ін.; у свою чергу, деякі з цих видових понять стають родовими для понять, що позначають дрібніші форми, наприклад, sonnet стає родовим поняттям для видів сонета: English sonnet, Miltonic sonnet, Petrarchan sonnet та ін.; родове поняття criticism розпадається на ряд видових за допомогою приєднання відповідного визначення: absolutist, ethical, formal, higher, historical, impressionistic, judicial, moral, myth, practical, pragmatic, social та ін.

Інші концептуальні групи, виділені в матеріалі дослідження, згруповані навколо третього понятійного центра “нелітературознавчі поняття”: 1) найменування навкололітературних реалій (96 од., або 4,4% всіх проаналізованих ТО), пов'язаних із соціальним життям суспільства і лише побічно з літературою, наприклад: bourgeoisie, agitprop, samizdat, proletcult; Beat Generation, fin de siecle, Wertherism, blue-stocking та ін.; 2) ТО інших галузей знання чи мистецтва (131 од., або 6% всіх проаналізованих ТО), зокрема, ТО лінгвістики (наприклад, nonce word, signified, signifier, synonym, vowel та ін., усього 63 од.), філософії (наприклад, deconstruction, dialectic, freedom та ін., усього 12 од.), музикознавства (наприклад, cacophony, cantata, polyphonic та ін., усього 11 од.), кінематографії (наприклад, establishing shot, moving shot, pan та ін., усього 10 од.), естетики (наприклад, psychic distance, comic relief, beautу та ін., усього 9 од.), психології (наприклад, association of ideas, feeling, horizon of expectations та ін., усього 9 од.) та ін., серед яких переважають лінгвістичні терміни; 3) позначення загальнонаукових понять (31 од., або 1,4% всіх проаналізованих ТО), наприклад: analysis, criterion, structure та ін.; 4) найменування галузей філології (26 од., або 1,2% всіх проаналізованих ТО), наприклад: linguistics, philology, morphology та ін.; 5) загальногуманістичні істини, передані, як правило, латинською мовою (11 од., або 0,5% усього матеріалу): ars est celare artem, carpe diem, ut pictura poesis та ін.

Опис структури ТО англійського літературознавства починається з виділення в досліджуваному матеріалі (2180 од.) монолексемних і полілексемних ТО.

Монолексемні ТО становлять більшість у термінології англійського літературознавства (1155 од., або 53% усіх ТО) у порівнянні з полілексемними ТО чи термінологічними словосполученнями (ТС) (1025 од., або 47% усіх ТО). Словотворчий аналіз показав, що монолексемні ТО англійського літературознавства підрозділяються на 1) прості, чи кореневі (643 од., або 55,7%) (art, device, strophe); 2) похідні (464 од., або 40,2%) (anti-hero, description); 3) складні (48 од., або 4,1%) (choriamb, sound-symbolism). Прості слова становлять більшість у проаналізованій терміносистемі, що пояснюється наявністю великого числа слів грецького і латинського походження і ціліснооформлених неасимільованих іншомовних запозичень із сучасних мов (196 од., або 30,5% простих ТО) у спеціальній лексиці англійського літературознавства. Наприклад, гр. myth, гр. dithyramb, лат. clausula, лат. sententia, фр. soubrette, фр. tableau, нім. Kьnstmдrchen, італ. libretto, яп. tanka та ін. Похідні ТО в терміносистемі англійського літературознавства утворюються за допомогою ряду афіксів грецького і латинського походження: префіксальних морфем гр. a- , an(a)-, гр. amphi-, гр. ant- , anth- ,anti-, гр. ap- , apo-, гр. cata-; лат. de-, гр. dia-, гр. ep- , epi-, гр. hyper-, гр. hypo-, hyp-, гр. meta-, гр. para-, лат. sub-, гр. peri-, лат. circum-, гр. syn-, а також суфіксів грецького і латинського походження -ia, -is, -ism, -ity, -ness, -on –tion (sion). Наприклад, amphigory, anacoluthon, antanaclasis, apothegm, asyndeton, epithet, hyperbaton, metalepsis, paragoge, substitution intensity, appropriateness та ін., усього 464 ТО. Найбільш частотними в досліджуваному матеріалі є грецькі префікси a- , an(a)-, anti-, ant-, anth-; cata-; epi-, ep-, in-(-im), meta-, poly-, syn-(sym-), суфікси -ation (-sion) латинського і -ism грецького походження. Складні ТО, наприклад: cross-rhyme, pentameter, sound-symbolism (48 од., або 4,1% усіх монолексемних ТО в матеріалі дослідження)у терміносистемі англійського літературознавства нечисленні.

Полілексемні ТО чи термінологічні словосполучення (ТС). У терміносистемі англійського літературознавства синтаксичний спосіб термінотворення є одним з найбільш продуктивних (1025 од., або 47% матеріалу дослідження), наприклад: domain of thought, emotive thrust, felt thought, feminine rhyme, Graveyard School, adventure story, chain of being. Словосполучення дозволяє літературознавцю, з одного боку, конкретизувати узагальнені поняття літературознавства, а з іншого боку - відбити індивідуальне бачення літературознавцем поняття, яке позначають цим терміном. Переважним типом ТС у терміносистемі англійського літературознавства є двокомпонентні ТС (886 од., або 86,4% усіх ТС), серед яких можна виділити такі структурні типи: 1) ад'єктивно-субстантивні: A+N; PI+N; PII+N; N's+N; 2) субстантивно-субстантивні: N+N; Nprep; 3) дієслівно-субстантивні: V+N. Найбільш продуктивною моделлю є конструкція A+N (514 од., або 58% усіх двокомпонентних ТС): deep image, dramatic irony, New Comedy. Трикомпонентні ТС (70 од., або 6,8% усіх ТС у досліджуваній терміносистемі), наприклад: kitchen sink drama, country house poem, reflexive line ending та ін., складають значно меншу частину матеріалу дослідження. Серед досліджуваних ТС виділяється група багатокомпонентних неасимільованих іншомовних словосполучень (69 од., або 6,7% усіх ТС у досліджуваній терміносистемі): лат. deus ex machina, фр. comйdie de moeurs, ісп. comedia de capa y espada, італ. commedia dell'arte, нім. Sturm und Drang, та ін. Компоненти таких ТС пов'язані один з одним тісніше, ніж в інших випадках, і сприймаються такі ТС як єдине ціле, незважаючи на їхню роздільну оформленість.

Основним граматичним засобом вираження понять, позначених літературознавчими термінами, є іменник, оскільки до цієї частини мови належить більшість (1093 од. з 1155 (94,6%)) монолексемних ТО. Частотність інших знаменних частин мови в досліджуваній терміносистемі значно нижча.

Серед семантичних особливостей ТО англійського літературознавства слід перш за все відзначити багатозначність консубстанціональних ТО в цій терміносистемі, що може проявлятися у вигляді семантичної варіативності й у вигляді полісемії. Під семантичною варіативністю в роботі розуміють різне трактування однієї і тієї ж ТО різними літературознавчими словниками. Наприклад, ТО allegory у словнику BCODLT - одна з літературних форм (“a story or visual image with a second distinct meaning partially hidden behind its literal or visible meaning”); у словнику ScCLT - це процес (“a description of one thing under the guise of another suggestively similar...”); у словнику MLDPT - це вид оповідання (“a form of narration that functions as a trope, lying somewhere between personification and metaphor…”)... Матеріал дослідження свідчить про тенденцію посилення розвитку семантичної варіативності в терміносистемі англійського літературознавства в середині – кінці XX ст.., обумовленої двома факторами: 1) об'єктивним - інтенсивним розвитком англійського літературознавства як науки, формуванням численних його відгалужень, у яких нерідко загальновживані терміни використовуються у нових значеннях в межах того чи іншого напрямку літературознавства; 2) суб'єктивним, тобто прагматичним фактором – індивідуальними науковими перевагами того чи іншого терміна для літературознавців. З іншого боку, англійський літературознавчий термін може бути багатозначним у межах одного лексикографічного джерела. У таких випадках має місце полісемія. Наприклад, ТО elegy (укр. елегія) – це “an elaborately formal lyric poem lamenting the death of a friend or public figure...” (BCODLT). Як випливає з цього визначення, elegy - це літературна форма, що має певний, установлений законами жанру зміст. Однак у період античності термін elegy означав певний віршований розмір, а не зміст поетичного твору (BCODLT).

Аналіз семантики 1003 консубстанціональних монолексемних ТО терміносистеми англійського літературознавства показав, що більш ніж у половині випадків (561 од., або 55,9%) значення ТО, зареєстровані в літературознавчих словниках, не містять принципових відмінностей від значень їхніх ОФЕ, семантизованих у загальнолітературних словниках. Серед інших монолексемних консубстанціональних ТО, що складають 442 од., або 44,1% усіх проаналізованих одиниць, семантичні відносини між ТО і їхніми ОФЕ в загальнолітературній мові не настільки тісні, як у попередній групі; у них відбувається зміна значення за різними типами: 1) звуження значення в літературознавстві (141 од., або 14,1% консубстанціональних ТО); 2) розширення значення в загальнолітературній мові (60 од., або 6%); 3) звуження значення в загальнолітературній мові (25 од., або 2,5%); 4) метафоричний перенос (66 од., або 6,6%); 5) метонімічний перенос (112 од., або 11,2%); 5) змішані випадки (20 од., або 2,0%); 6) омонімія (18 од., або 1,8% консубстанціональних ТО).

Дуже важливу роль в терміносистемі англійського літературознавства відіграє запозичена номінація, оскільки більша частина монолексемних (1071 од., або 92,7%) і полілексемних ТО (965 од., або 94,1%) має іншомовне походження. Уся запозичена термінологічна лексика в англійському літературознавстві поділена на дві групи за ступенем асиміляції: 1) неасимільована термінологічна лексика (385 од., або 33,3% монолексемних ТО + 69 од., або 6,7% полілексемних ТО), що практично цілком зберегла орфофонетичні особливості мовних одиниць відповідних мов-джерел, наприклад: anaphora < гр. ?нбцпс?, epitasis < гр. ?рйфбуйт, hyperbole < гр. Хресвплз, excursus < лат. excursus, simile < лат. simile, фр. aperзu, фр. dйbat, фр. йcriture, фр.histoire, нім. Einfьhlung, нім. Aufklдrung, нім. Biedemeier, нім. Falkentheorie, нім. Festschrift, нім. Aufklдrung, й ін.; 2) асимільована термінологічна лексика (686 од., або 59,4% монолексемних ТО + 896 од., або 87,4% полілексемних ТО ), наприклад: hero < лат. herхs < гр. ?сщет; story < ст.фр. estoire < лат. historia; stress < ст.фр. estrece < лат. strictus; heresy of paraphrase - англ. heresy < гр. ?йсеуйт, ?нгл. paraphrase < гр. ?бсбцсбуйт, obligatory scene - англ. obligatory < піз. лат. obligatorius, англ. scene < гр. укзнз ?а ін.

Дослідження генетичних характеристик монолексемних ТО дозволило виділити основні джерела запозиченої термінологічної лексики в досліджуваній терміносистемі: 1) давньогрецька мова (412 од., або 35,5% усіх монолексемних ТО): гр. antanaclasis, гр. antibacchius, гр. catachresis, і ін.; 2) латинська мова (392 од., або 33,8%): лат. optatio, лат. persona, лат. sententia та ін.; 3) французька мова (106 од., або 9,2%): фр. chanзon, фр. йcriture, фр. соq-а-l'аnе та ін. 4) італійська мова (26 од., або 2,3%): burletta < італ. burletta; serenade < італ. serenata; stanza < італ. stanza і ін.; 5) іспанська мова (5 монолексемних ТО чи 0,4%): ісп. copla < лат. copula; ісп. dйcima < лат. decima, ісп. duende; 6) німецька мова (25 од., або 2,2%); нім. Schauerroman, нім. Weltanschauung, нім. Weltschmerz; 7) екзотичні мови (15 од., або 1,3% монолексемних ТО), наприклад, африканський: fвrsa, перський: divan < перс. dпvan, арабський: ghazel (ghazal, gazel) < араб. gazal, masque < араб. maskara; малайський: pantoum < малайськ. pantum та ін. Крім того, генетичними джерелами термінологічної лексики англійського літературознавства є: 8) імена власні (48 од., або 4,2% монолексемних ТО), наприклад: Addisonian, alexandrine, bovarysme, malapropism. Кількість ТО споконвічного походження в терміносистемі англійського літературознавства менша: 84 од., або 7,3% монолексемних ТО.

У третьому розділі, “Семантичний аналіз консубстанціональних ТО терміносистеми англійського літературознавства і їхніх ОФЕ в загальнолітературній мові”, досліджуються ступінь термінологічності консубстанціональних ТО і характер їхніх семантичних відносин зі своїми ОФЕ в загальнолітературній мові.

Словникові статті англомовних літературознавчих словників розглядаються в роботі як один з різновидів інформативно-дескриптивних коротких наукових текстів, або мікротекст, у межах словникової статті. У найповнішому вигляді остання містить такі компоненти: заголовок, власне дефініцію, тлумачення, пояснення, екземпліфікацію, відсилання. Наявність у словникових статтях таких облігаторних компонентів: власне дефініції і тлумачення (440 од., або 38% усіх словникових статей) чи пояснення, (278 од., або 24% словникових статей), є непрямим індикатором термінологічності ТО, що служить заголовочною вокабулою.

Проаналізовано словникові дефініції 1003 монолексемних консубстанціональних ТО в англомовних літературознавчих словниках і відповідна кількість дефініцій ЛО загальнолітературної мови в загальнолітературних словниках. У процесі аналізу словникових статей у їхньому тексті виділялися семантичні елементи - семантичні складові, семантичні компоненти і семантичні теми, при цьому під семантичними складовими розуміють категоріальні поняття, такі, як літературний жанр, літературна форма, літературний прийом і т.п., під семантичними компонентами - диференціальні ознаки цих понять. Під семантичною темою розуміють загальний елемент значення, властивий словам відповідних рядів лексико-семантичних парадигм. Семантичні складові, семантичні компоненти і семантичні теми, виділені в текстах відповідних словникових статей у літературознавчих і загальнолітературних словниках, потім піддаються кількісному і якісному порівнянню. Виявлено, що досліджуваний матеріал з погляду семантики включає чотири класи ТО: однозначні і багатозначні ТО, а також однозначні і багатозначні ЛО. За допомогою компонентного аналізу текстів словникових статей виявлено три групи ТО і ЛО, що характеризуються такими ознаками: 1) цілковитим збігом семантичного наповнення значень; 2) частковим збігом семантичного наповнення значень; 3) розбіжністю семантичного наповнення значень. У групі цілковитого збігу семантичного наповнення значень (306 од., або 30,5% всіх проаналізованих ТО) значення ТО є відомими ЛСВ, описаними в загальнолітературних словниках. У групі часткового збігу значень ТО зі своїми ОФЕ в загальнолітературній мові, що включає велику частину проаналізованого матеріалу (596 од., або 59,4% всього аналізованого масиву ТО), значення ТО є новими ЛСВ однойменної ЛО, не зафіксованими в загальнолітературних словниках. У групі розбіжності семантичного наповнення значень яскраво виражений семантичний відрив спостерігається в незначної кількості ТО (11 од., або 10,9% ТО цієї групи). У великої більшості ТО цих груп семантичні відносини характеризуються різними асоціативними зв'язками, що наближають відносини цих ТО і ЛО до відносин лексико-семантичної варіативності (90 од., або 89,1% ТО цієї групи).

У Висновках сформульовані основні результати дослідження:

1. У терміносистемі англійського літературознавства лінгвістичними засобами відображується його специфіка як царини філології, обумовлена, з одного боку, унікальністю об'єкта літературознавства – художньої літератури, вивчення якої припускає насамперед оцінку – не тільки логічну, як у точних і природничих науках, але й естетичну, експресивно-емоційну, що в багатьох випадках пояснює образність термінологічного апарату англійського літературознавства і визначає тісний взаємозв'язок англійської літературознавчої термінології з загальнолітературною мовою. Це підтверджується 1) високою питомою вагою семантичної номінації (442 од., або 44,1% усіх монолексемних ТО), основними способами реалізації якої є а) звуження чи розширення значення як у загальнолітературній мові, так і в англійській літературознавчій термінології (226 од., або 22,6%); б) метонімічний перенос (112 од., або 11,2%); в) метафоричний перенос (66 од., або 6,6%); 2) наявністю ТС, компонентами яких є загальнолітературні слова (1025 од., або 47% усіх ТО в досліджуваній терміносистемі). З іншого боку, єдине генетичне джерело літературознавства й інших гуманітарних дисциплін – антична культура – обумовлює значну кількість (157 од., або 7,2%) термінів інших гуманітарних дисциплін у терміносистемі англійського літературознавства.

2. Складність предмета літературознавчих досліджень, який являє собою синтез таких складових: 1) тексту художнього твору, написаного художньою, образною мовою автора, що перетворює дійсність своїм естетичним баченням, 2) особистості письменника, 3) його творчого методу і 4) літературно-філософської течії чи літературної школи, з якими пов'язаний даний художній твір, визначає “багатошаровість”, “невизначеність”, “розпливчастість” літературознавчих понять.

3. Оскільки англійське літературознавство – багатоаспектна наука, у його концептуальному апараті виділяються три основні понятійні центри: 1) “теорія літератури”, навколо якого об'єднані ТО, що позначають поняття історії літератури (найменування літературознавчих шкіл – 33 од., або 1,5%, літературно-філософських течій і літературних шкіл – 135 од., або 6,2%) і теоретичні основи літературознавства (літературні жанри і форми – 475 од., або 21,8%, віршування – 351 од., або 16,1%); 2) “текст художнього твору”, до якого тяжіють ТО, які позначають поняття, що відносяться до літературно-художньої творчості (126 од., або 5,8%), літературознавчого аналізу (177 од., або 8,1%), ТО, що позначають композиційну структуру художнього твору (161 од., або 7,4%), видавничу форму художнього твору (83 од., або 3,8%), а також мовні особливості тексту художнього твору (344 од., або 15,8%); 3) “нелітературознавчі поняття” – понятійний центр, що поєднує навколо себе ТО, які позначають навкололітературні соціальні реалії (96 од., або 4,4%), поняття інших галузей знання чи мистецтва і загальнонаукові поняття (188 од., або 8,6%), а також ТО, що виражають загальногуманістичні істини (11 од., або 0,5%).

4. Аналіз генезису англійських літературознавчих термінів показує, що їхніми джерелами є грецька (412 од., або 35,5%), латинська (392 од., або 33,8%), французька (106 од., або 9,2%), німецька (25 од., або 2,2%), італійська (26 од., або 2,3%), іспанська (5 од., або 0,4%), а також у незначній мірі східні (перська, арабська, японська) і скандинавські (15 од., або 1,3%) мови, і лише невелика частина англійських літературознавчих термінів (84 од., або 7,3%) має споконвічне походження. Запозичення з грецької і латинської мов кількісно переважають у термінології англійського літературознавства, складаючи 69,3% монолексемних ТО, що є лінгвістичним вираженням значущості античної культури як джерела формування англійського літературознавства. Крім того, у залежності від процесу освоєння всі запозичені терміни в терміносистемі англійського літературознавства розподіляються на неасимільовані й асимільовані при кількісному переважанні останньої групи. Значна частка (454 од., або 20,8% усіх ТО) неасимільованої іншомовної лексики в проаналізованій терміносистемі свідчить про виразний вплив літературознавства інших країн і епох на англійське літературознавство.

5. Термінологія англійського літературознавства з погляду її базових характеристик поділяється на два класи: 1) “чисті” терміни, запозичені з інших мов чи створені за словотворчими (синтаксичними) моделями англійської мови (1349 од., або 61,9%); 2) “перехідні” терміни, що проникли в терміносистему англійського літературознавства з загальнолітературної мови чи з інших, як правило, споріднених дисциплін (831 од., або 38,1%). Терміни, що належать до другого класу, здобувають певні властивості термінів, але зберігають живий зв'язок із загальнолітературною мовою чи “попереднім” термінологічним значенням в іншій дисципліні, про що свідчить їхня одночасна фіксація, відповідно, як у загальнолітературних, так і в спеціальних словниках.

6. У структурному відношенні терміносистема англійського літературознавства представлена монолексемними ТО (1155 од., або 53% усіх ТО): простими (643 од., або 55,7% монолексемних ТО), похідними (464 од., або 40,2% монолексемних ТО) і складними (48 од., або 4,1% монолексемних ТО); а також полілексемними ТО (1025 од., або 47% усіх ТО): двокомпонентними ТС (886 од., або 86,4% усіх ТС), трикомпонентними (70 од., або 6,8% усіх ТС) і багатокомпонентними (69 од., або 6,7% усіх ТС) ТС. Серед монолексемних ТО домінує структурний тип простого слова, що пояснюється високою питомою вагою запозиченої номінації в проаналізованій терміносистемі, ціліснооформлені одиниці якої сприймаються в англійській мові як структурно нерозкладні лексеми. Серед полілексемних ТО переважають двокомпонентні ТС, що свідчить про невисокий ступінь розвитку класифікаційно-ієрархічних відносин у понятійному апараті цієї області знань.

7. Багатозначність англійського літературознавчого терміна, що проявляється як у його семантичній варіативності, так і в полісемії, обумовлена такими причинами: а) фіксацією в літературознавчих словниках різних значень того самого терміна в різні історико-літературні періоди; б) взаємопроникненням термінів гуманітарних дисциплін і різних видів мистецтва; в) різним тлумаченням літературознавчих понять різноманітними літературознавчими школами й окремими літературознавцями. Тенденція до розвитку багатозначності англійського літературознавчого терміна обумовлена двома факторами: 1) об'єктивним - інтенсивним розвитком англійського літературознавства як науки, формуванням численних його відгалужень – біографічного, історичного, прескриптивного, школи Нової критики й ін., де нерідко використовуються загальновживані терміни, яким приписуються нові значення в рамках окремих літературознавчих напрямів; 2) суб'єктивним, тобто прагматичним фактором – індивідуальними науковими перевагами того чи іншого терміна для літературознавців – авторів термінологічних літературознавчих словників при тлумаченні термінів, - і зближає цей термін із загальновживаним словом.

8. Релевантність прагматичних установок англійського літературознавчого терміна, які реалізуються, з одного боку, у наявності в ньому інгерентних експресивних конотацій, обумовлених необхідністю естетичної оцінки художнього твору, з іншого боку, у різному баченні меж предмета літературознавства літературознавцями, що підтверджується різним кількісним і якісним складом слівника літературознавчих словників, а також у різному тлумаченні літературознавчих концептів різними літературознавцями, характеризує цей термін як мовну одиницю, близьку за своїми прагматичними властивостями до загальновживаного