УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Височанський Володимир Юліанович
УДК 336. 761. 5
УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ФАКТОРАМИ ТА НАСЛІДКАМИ КУРСОВОЇ ДИНАМІКИ АКЦІЙ
Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Ужгород – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів і банківської справи Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник доктор історичних наук, кандидат економічних наук, професор,
Мешко Іван Михайлович,
Ужгородський національний університет, Міністерство освіти і науки України, кафедра фінансів і банківської справи
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Тивончук Іван Опанасович,
Національний університет „Львівська політехніка”, Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри теоретичної економіки та економіки України
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник,
Студеняк Петро Юрійович,
відділ Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Провідна установа: Львівський національний університет
ім. І. Я. Франка, кафедра економіки підприємства, Міністерство освіти і науки України, м. Львів
Захист відбудеться ”30”_січня_________2003 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна 3, ауд. 47.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна 3.
Автореферат розісланий ”19”_грудня_2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук,
доцент Слава С.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми. Переорієнтація народного господарства країни від жорстко централізованої планової економіки до принципово нової, ринкової, супроводжується роздержавленням об'єктів господарювання, масштабною приватизацією на основі використання акціонерної форми власності та об'єднання капіталів у формі акціонування для створення нових ринкових структур. Подібні трансформаційні процеси власності та органічне поєднання її з капіталом об'єктивно сприяли як появі свідоцтв про право володіння часткою майна та майбутніх доходів підприємства – звичайних акцій, так і механізмів і інститутів, що забезпечують їх обіг і поєднані в єдиній формації – фондовому ринку.
Успішне інвестування в акції вимагає від інвесторів застосування науково обґрунтованих підходів щодо аналізу поведінки їх курсової динаміки. Подібні дослідження звичайної акції, як цінного паперу, неможливо проводити без врахування ступеня розвитку фондового ринку. Лише за умов його максимальної ліквідності, прозорості та технічної розвиненості інфраструктури, як у випадку країн Західної Європи, США та Японії, можна провести максимально об'єктивне дослідження процесів обігу та ціноутворення акціонерного капіталу. Проблеми становлення національного ринку акцій полягають не лише в законодавчій неврегульованості, незначній фінансовій ємності, інфраструктурній відсталості, але й у низькій загальній культурі інвестування та помітній недовірі основної маси населення до звичайних акцій як інструменту інвестицій. Невпинний розвиток ринкових відносин, обраний Україною курс на зближення з європейською спільнотою та вступ у Всесвітню торговельну організацію супроводжуватиметься поступовою трансформацією національного фондового ринку в міжнародні ринки капіталів, а результати досліджень, проведених в розвинутих країнах, безумовно, знайдуть своє застосування на теренах нашої держави.
Про актуальність проблем фондового ринку та ціноутворення акцій підприємств говорять численні дослідження в даних областях. Західні вчені зосереджують свою увагу переважно на фундаментальних та практичних проблемах вартості та курсової динаміки акцій корпорацій: У. Шарп – модель ціноутворення акціонерного капіталу, Дж. Гітман – процеси інвестування в умовах сучасних фондових ринків та управління акціонерним капіталом підприємств, Г. Марковіц – теорія вибору оптимального портфелю, Р. Шилер, Дж. Кампбел, Дж. Доу та ін. – фактори впливу на дохідність та процеси ціноутворення акціонерного капіталу та ін. Вітчизняні науковці проводять дослідження як теоретичних, так і практичних аспектів розвитку фондового ринку (Бланк І. А., Зельцер Є. Р., Гольцберг М. А., Лисенков Ю. М., Фетюхіна Н. В., Хасан-Бек Л. М.), а проблеми його формування та регуляції розглядаються в роботах Бєлікової О. Ю., Бурмаки М. О., Мозгового О. М., Новицького В. Є., Оскольського В. В., Ромашко О. Ю., Червової Л. Г. та ін.
Незважаючи на значний вклад праць названих вчених в розвиток теорії функціонування фондового ринку, необхідні подальші дослідження теоретичних і практичних питань інвестиційної діяльності у сфері обігу акціонерного капіталу. Особливого значення набуває вивчення природи курсової динаміки акцій, причин її відмінності від інвестиційної вартості та можливостей регулювання наслідків, пов'язаних із змінами у ринкових цінах акцій з метою подальшого прогнозування їх динаміки та контролю поточних інвестицій у акціонерний капітал.
Все це свідчить про актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науково-дослідницькою комплексною темою кафедри фінансів і банківської справи „Ринкова трансформація економіки регіону”.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка практичних засад аналізу курсової динаміки акцій та методів регулювання її наслідків, підвищення ефективності проведення інвестиційних операцій з акціонерним капіталом.
Досягнення поставленої мети здійснювалося через вирішення таких завдань:–
виявити ступінь розвитку сучасного фондового ринку економічно розвиненої країни на прикладі Сполучених Штатів Америки через дослідження параметрів його ліквідності, функціонування інфраструктури та рівня інвестиційної культури населення;–
провести оцінку роботи інвестора на фондовому ринку з точки зору зручності та захищеності від банкрутства посередників, з'ясувати на предмет досконалості механізмів укладання та кредитування угод з акціями, встановити рівень забезпечення інвестора необхідною інформацією;–
дослідити процес встановлення ринкової ціни акції через призму її інвестиційної вартості, з'ясувати причини їх превалюючої взаємної невідповідності;–
визначити особливості та обґрунтувати доцільність використання фундаментального та технічного методів аналізу курсової динаміки акцій;–
провести кореляційний аналіз між динамікою фондових індексів та економічними показниками, виявити наявність кореляційної залежності між ними; –
за допомогою непараметричного статистичного тестування дослідити можливість впливу державних органів влади в особі Федеральної Резервної Системи (ФРС) на фондові індекси через зміну орієнтовної відсоткової ставки ФРС;–
розглянути можливості використання фінансового стану підприємства для прогнозування курсової динаміки його акцій;–
за допомогою непараметричного статистичного тестування з'ясувати характер взаємодії внутріденного та денного трендів, визначити фазу життя денного тренду, протягом якої спостерігається найбільша амплітуда цінових зрушень акції протягом торгової сесії.
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні аспекти управління та регулювання наслідками курсової динаміки акцій і причинами її формування з метою підвищення ефективності проведення інвестиційних операцій, методи аналізу цінових змін акціонерного капіталу.
Об'єктом дослідження є курсова динаміка акцій фондового ринку Сполучених Штатів Америки.
Методологія дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертації становлять праці вітчизняних та зарубіжних науковців і фахівців з проблем функціонування фондового ринку та ціноутворення акціонерного капіталу. Інформаційна база дослідження включає статистичні дані про укладені угоди з купівлі-продажу акцій Нью-Йоркської фондової біржі та позабіржового ринку NASDAQ.
В процесі дослідження використовуються сучасні положення ринкової теорії, економіко-математичні та економіко-статистичні методи, системний підхід, порівняльний і графоаналітичний аналіз.
Наукова новизна отриманих особисто автором результатів. Наукова новизна міститься в таких результатах дисертаційного дослідження:–
розширено категоріальний апарат за рахунок введення понять „інвестиційна система”, „оптимальність інвестиційних операцій”, „узгоджений та неузгоджений тренди”, „головний і другорядний тренди”;–
створено систему показників оцінки ефективності інвестиційного процесу та розроблено комплексну рейтингову оцінку результативності інвестиційних систем;–
запропоновано власну інтерпретацію внутріденних ліній підтримки та опору S1, S2, R1 і R2, які вказують на ймовірні цінові рівні призупинення курсової динаміки акцій протягом біржової сесії;–
встановлено позитивну кореляційну залежність між фондовими індексами DJIA, COMPX i S&P 500 та такими економічними показниками, як індекси споживчих і оптових цін, об'єми продаж, чисті прибутки корпорацій, ВВП, індекс вартості робочої сили; показано, що показник кореляції між вказаними фондовими індексами та процентом безробіття чи ставкою відсотку ФРС приймає негативне значення; –
з використанням непараметричного методу тестування підтверджено позитивну реакцію динаміки фондових індексів на зниження орієнтовної відсоткової ставки федеральних фондів ФРС, причому отримано статистично значимі результати реакції усіх індексів в залежності від строку її фіксації; –
за допомогою непараметричного методу тестування встановлено статистично значиме домінування внутріденних трендів ціни акції, які спрямовані у тому ж напрямку, що й денні; виявлено максимальну амплітуду внутріденних цінових зрушень протягом фази зародження денного тренду, а найменшу – у фазі розвитку;–
на основі проведених досліджень розроблено інвестиційну систему, яка в порівнянні з індексом СОМРХ та пасивною інвестиційною стратегією показала найвищі значення показника дохідність-ризик протягом усіх етапів тестування; запропоновано конкретні заходи щодо реалізації запропонованих методик аналізу курсової динаміки акцій та інвестиційних систем в умовах фондового ринку України.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в пропонуванні методичних підходів стосовно вирішення проблем підвищення ефективності інвестиційних операцій з акціонерним капіталом підприємств. Результати та висновки роботи обґрунтовані на основі аналізу статистичних даних укладених угод з купівлі-продажу акцій на фондовому ринку США та у відповідності із сучасними науковими положеннями в галузі функціонування фондового ринку та ціноутворення акціонерного капіталу. Оскільки отримані з використанням методу фільтрації модифіковані інвестиційні системи показали вищі комплексні рейтингові оцінки ефективності порівняно з оригінальною інвестиційною системою, то розроблені методики побудови інвестиційних систем з метою підвищення ефективності проведення інвестиційних операцій на ринку акцій рекомендовано до практичного застосування.
Результати досліджень дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності комерційних банків АППБ „Аваль” (Довідка про впровадження результатів наукового дослідження №3082 від 08.07.2002) та АКБ „Приватбанк” (Довідка про впровадження результатів наукового дослідження №772-07 від 09.07.2002), а також торговця цінними паперами ТОВ „Вест-Сток” (Довідка про впровадження результатів наукового дослідження №190 від 05.07.2002).
Особистий внесок здобувача полягає у:
- дослідженні інфраструктури фондового ринку та умов роботи інвестора в США, зборі статистичних даних фондового ринку та економічних показників країни;
- висуненні гіпотез та припущень стосовно факторів впливу на курсову динаміку акцій, характеру її поведінки, принципів побудови інвестиційних систем, можливостей регулювання ризику інвестиційного процесу;
- постановці завдань і об'єктів досліджень, виборі та застосуванні методів аналізу;
- побудові та ретроспективному тестуванні ефективних інвестиційних систем, встановленні умов їх застосування;
- розробці комплексної рейтингової оцінки інвестиційного процесу шляхом систематизації показників дохідності, ризику та оптимальності, а також визначення критеріїв інформативності даних показників;
- аналізі параметрів вітчизняного ринку акцій та пропонуванні можливостей застосування розроблених методик аналізу курсової динаміки акцій та інвестиційних систем в Україні;
- формулюванні висновків дисертаційної роботи на основі отриманих результатів дослідження.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідалися та обговорювалися на Першій міжнародній та другій всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 11-14 грудня 2001 р.), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінанси, грошовий обіг та кредит в забезпеченні суспільного добробуту” (м. Київ, 5-6 жовтня 2001 р.), Третій всеукраїнській конференції молодих науковців „Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (м. Кривий Ріг, 26-28 квітня 2001 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 28 листопада 2001 року).
Публікації. За результатами дисертаційних досліджень опубліковано 8 наукових праць, з них 5 – у фахових виданнях, 1 – у додаткових і 2 доповіді конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Дисертація викладена на 214 сторінках основного тексту, у тому числі 32 таблиці на 28 сторінках, 36 рисунків на 34 сторінках. Додатки налічують 41 сторінку та містять 6 рисунків і 39 таблиць. Список використаних джерел містить 143 посилання.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми та об'єкт дослідження, сформульовано мету і основні завдання дисертації, викладено методологічну основу та методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення роботи.
У розділі 1 „Акції як засіб інвестицій на фондовому ринку США” доводиться доцільність використання курсової динаміки акцій саме фондового ринку Сполучених Штатів в якості об'єкту дослідження та з'ясовуються інвестиційні характеристики звичайної акції.
Результатом аналізу інвестиційного середовища в Сполучених Штатах є виявлення високого ступеня розвитку американського фондового ринку, про що свідчить не лише надзвичайна культура населення країни стосовно здійснення інвестицій в звичайні акції корпорацій, але й досконала інфраструктура обслуговування інвесторів, висока ліквідність ринку та найбільші об'єми укладених угод з купівлі та продажу акцій в світі (Рисунок 1). Станом на початок 1999 року в країні налічувалося 84 млн. власників акцій, що становило 46% від дорослого населення США, а їх кількість порівняно з 1989 роком зросла на 61%. Такі дані, безперечно, вказують на зростаючу популярність звичайних акцій як інструмента інвестицій в Сполучених Штатах протягом останнього десятиріччя.
Стан інфраструктури фондового ринку в 2000 році характеризувався наявністю 7 фондових бірж, 9 електронних комунікаційних мереж і 2-х систем виконання наказів дилінгового ринку, для яких характерним є максимальне використання новітніх комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Разом з цим, організаційні підрозділи фондового ринку у формі біржового та позабіржового мають власні характерні механізми реалізації та звітування про укладені угоди з акціями, різні вимоги до лістингу, вступної та щорічної плати
за обіг акцій, що вказує на закладений принцип конкуренції між ними та є стимулом вдосконалення функціонування ринку акцій в цілому.
Ми з'ясували, що організація роботи інвестора на фондовому ринку США максимально задовольняє його вимоги стосовно вибору посередника та гарантій проти банкрутства останнього, механізму укладання та кредитування угод з акціями. Використовуючи новітні комп'ютерні та телекомунікаційні
Рисунок 1. Обсяги торгівлі на найбільших ринках акцій світу в 2000 році
технології інвестори сьогодні здатні оптимально отримувати інформацію про укладені угоди на ринку, вибирати найбільш зручні засоби її обробки та надійно контролювати процес виконання власних замовлень. За допомогою системи прямого доступу до ринку інвестор в режимі реального часу може: отримувати біржові та позабіржові котирування акцій, агреговану ринкову інформацію у вигляді ринкових індексів, інформацію з ф'ючерсного та опціонного ринків, новини від різних провідних інформаційних агентств; укладати угоди з купівлі-продажу акцій за ринковими цінами, чи цінами, які максимально наближені до ринкових; проводити інвестиційні операції з меншими комісійними витратами; реалізувати інвестиційні стратегії саме тоді, коли необхідно, із мінімальним розривом у часі між прийняттям рішення про укладанням угоди та її фактичною реалізацією; здійснювати власноруч контроль за відкритими позиціями і самостійно нести відповідальність за наслідки прийнятих та реалізованих інвестиційних рішень; миттєво позичати кошти по мірі необхідності для ефективної реалізації інвестиційних рішень; зосереджувати увагу на проблемах отримання доходу від операцій з акціями, а не на процесі укладання угод.
На нашу думку, саме розвинутий фондовий ринок США об'єктивно є найбільш зручним інвестиційним середовищем для аналізу курсової динаміки акцій. Однак, в рамках даного дослідження, ми вважаємо, що спочатку необхідно з'ясувати природу акції як цінного паперу. Невизначеність майбутніх доходів по акції є причиною того, що інвестиційна вартість, будучи залежною від суми їх теперішніх вартостей, не є однозначно гарантованою. Спираючись на особисті оцінки інвестиційної вартості і виставляючи на ринок власні замовлення, учасники ринку безпосередньо приймають участь у процесі встановлення ринкової ціни акції та постійно впливають на її динаміку.
До факторів, що спричиняють відмінність ринкової ціни акції від її інвестиційної вартості, на нашу думку, слід віднести слабкий та неоднорідний зв'язок втіленого в акції капіталу та реального капіталу, а також ірраціональність поведінки інвесторів на фондовому ринку, яка походить із їх мотивації та спонукань і є наслідком зміни потреб інвесторів та особливостей їх психології. Ми вважаємо, що саме нестабільність інвестиційної вартості та постійна зміна переконань інвесторів є передумовою виникнення курсової динаміки акції.
У розділі 2 „Визначення та аналіз курсової динаміки акцій” розкривається сутність двох основних методів аналізу курсової динаміки акцій: фундаментального, предметом дослідження якого є такі фактори впливу, як стан економіки країни та галузі, в якій функціонує емітент, фінансовий стан емітента, та технічного, за допомогою якого безпосередньо аналізується зміна ринкових цін акції протягом певного проміжку часу.
Фундаментальний аналіз, як правило, проводиться у два етапи: на першому аналізується вплив макроекономічної ситуації та стану галузі, до якої відноситься емітент, а на другому етапі проводять фінансовий аналіз самого емітента акції та визначають зв'язок між курсовою динамікою акції та змінами показників фінансового стану емітента.
Аналіз впливу економічної ситуації на курсову динаміку акції з одного боку передбачає визначення залежності динаміки фондового ринку в цілому від економічних показників та на основі встановленої взаємодії між динаміками фондового ринку та ціни акції прогнозування майбутньої поведінки останньої, а з іншого – з'ясування безпосереднього зв'язку між курсовою динамікою акції та економічними показниками.
З метою встановлення залежності між динамікою фондового ринку та змінами економічних показників, що визначаються в Сполучених Штатах, ми провели кореляційний аналіз поведінки фондових індексів DJIA, СОМРХ і S&P 500 та індексу споживчих і оптових цін, ставки відсотку Федеральної резервної системи (ФРС), об'єму продаж, чистих прибутків корпорацій, проценту безробіття, ВВП та індексу робочої сили протягом періоду 1985-2000 рр., а отримані коефіцієнти кореляції приведені в Таблиці 1.
Статистична кореляція між двома змінними не лише не означає наявність причинно-наслідкового зв'язку між ними, але й не поширює отриману в ході аналізу характеристику зразку даних на всю популяцію. З метою усунення цих недоліків кореляційного аналізу ми використали непараметричне статистичне тестування для виявлення впливу зміни орієнтовної ставки федеральних резервних фондів ФРС на динаміку фондового ринку. Результати даного дослідження доводять статистично значиму позитивну реакцію фондових індексів на зниження орієнтовної ставки федеральних резервних фондів ФРС.
Таблиця 1. Отримані коефіцієнти кореляції динаміки індексів фондового ринку США та економічних показників
Прогнозування майбутньої ціни акції може базуватися на визначенні очікуваної дохідності останньої в момент часу t (rit) з використанням факторних моделей типу:
, (1)
де аі – дохідність і-ї акції за умови нульових значень факторів; bi1, bi2, … bin – чутливості і-ї акції по відношенню до факторів F1t, F2t, … Fnt в період t; еit – випадкова похибка моделі в період t.
Застосовуючи подібну модель, необхідно слідкувати за діапазоном коливання випадкової похибки. Якщо її екстремальні значення почнуть перевищувати допустимі наперед встановлені рамки, то необхідно провести нові розрахунки чутливостей акції по відношенню до факторів чи розглянути можливість зміни структури моделі.
Факторні моделі крім макроекономічних показників можуть включати показники фінансового стану емітента, тому що очікування зміни фінансового становища останнього в певній мірі відображаються на курсовій динаміці акцій. Однак перед тим як вирішувати, чи включати певний показник у факторну модель, на наш погляд, спочатку необхідно з'ясувати послідовність та стійкість якісної реакції змін ціни акції на його зміни протягом різних проміжків часу. Наявність статистично значимої якісної реакції передбачатиме збереження характеру впливу, не дивлячись на можливу зміну його сили з часом.
В роботі ми розглянули коефіцієнти ліквідності, активності, фінансового важеля, прибутковості та похідні ринкові коефіцієнти на прикладі компанії Alcoa Inc. Отримані зміни даних коефіцієнтів протягом періодів 1998-1999 рр., 1999-2000 рр. і 2000-2001 рр. були порівняні зі змінами ціни акції компанії за аналогічні проміжки часу. З'ясувалося, що абсолютно очікуваний вплив на зміни ціни акції на протязі усіх розглядуваних проміжків часу здійснювали коефіцієнти ліквідності, усі коефіцієнти активності, крім оборотності запасів, коефіцієнт боргу та відношення боргу до акціонерного капіталу корпорації. Якщо подібний характер зв'язку між змінами цих коефіцієнтів та змінами ціни акції буде й надалі зберігатися, то інвестор зможе спрогнозувати майбутні якісні зміни ціни акції, визначивши ймовірності подальших змін даних коефіцієнтів. Необхідно відзначити, що зміни таких показників фінансового стану як дохід на одну акцію, балансова вартість та коефіцієнтів прибуткової маржі лише в одному випадку з трьох супроводжувалися очікуваними якісними змінами ціни акції. На нашу думку така ситуація є наслідком однієї з декількох чи усіх наступних причин: а) проаналізована кількість спостережень є недостатньою для того, щоб отримати статистично значимі результати, а тому не можна стверджувати напевно, що очікуваний вплив даних показників та коефіцієнтів на якісні зміни акції є занадто малим порівняно з іншими показниками; б) для аналізу впливу змін даних показників та коефіцієнтів на зміну ціни акції необхідно використовувати інші часові проміжки – їхні зміни впливають на зміни акції у проміжках більше чи менше одного року; в) фондовий ринок США не є абсолютно ефективним і тому очікуваний вплив на зміну ціни акції може бути відстрочений до невизначеного в часі моменту правильної оцінки учасниками ринку інвестиційної вартості акцій; г) показник доходу на акцію та коефіцієнти прибуткової маржі свідчать як про можливі виплати дивідендів, так і про привабливість бізнес-моделі емітента, причому останні є безпосередніми стимуляторами попиту на акції, а пряма зацікавленість менеджменту підприємства в зростанні курсу акцій може призвести до маніпулювання бухгалтерськими записами з метою отримання „зручних” значень показнику доходу на акцію та коефіцієнтів прибуткової маржі.
Неспроможність визначення часу ініціювання інвестиційної операції із застосуванням фундаментального аналізу, на нашу думку, полягає в тому, що він вивчає причини, які впливають на ринок, і залишає поза увагою учасників ринку. Саме останні, з усіма притаманними їм особистими переконаннями та інвестиційними ресурсами, виставляючи на ринок власні замовлення, впливають на формування ціни акції. Через різноманіття подій соціального, політичного, економічного та особистого характеру є неможливим врахувати всі фактори впливу на формування курсової динаміки акції. Вона є ефектом безпосередньої взаємодії учасників ринку, яка не піддається звичайній логіці. Прогнозування ринкової ціни акції на основі дослідження ефекту взаємодії учасників ринку є предметом технічного аналізу.
В роботі розглянуто принципи застосування та основні методи технічного аналізу, а саме графічні, методи фільтрації та методи циклів. Згідно другого принципу технічного аналізу курсова динаміка акції рухається направлено, тобто їй притаманний певний тренд. Виходячи з цього, завданнями аналітика є встановлення існуючого тренду ціни, оцінка його сили та потенціалу. З'ясувавши подібні характеристики курсової динаміки акції, інвестор може визначити потенційну зміну ринкової вартості його інвестицій в неї.
Втілюючи в себе процес зміни очікувань інвесторів, тренди виражають періодичність зміни попиту та пропозиції, напрямок руху договірної ціни в певному часовому масштабі спостереження. Договірний процес учасників ринку не є постійно вигідним для певної одної сторони – час від часу чи то покупцям, чи продавцям, в залежності від миттєвої кон'юнктури, доводиться йти на поступки. Така природа переговорного процесу має відображення і в курсовій динаміці: так, наприклад, якщо денний тренд протягом року є бичачим (висхідним), то в якийсь конкретний день того ж року внутріденний тренд може мати і ведмежий (спадний) характер. У випадку, коли якісні характеристики різних за масштабом трендів співпадають (наприклад, обидва є бичачими в певний момент), то ми вважали їх узгодженими. Зворотне вказуватиме на неузгоджуваність трендів.
В залежності від часових масштабів спостереження курсової динаміки акції тренди поділяють на довгострокові та короткострокові. Нами проведено дослідження, метою якого було виявлення наявності взаємодії між трендами різних часових масштабів. В рамках нашого дослідження більш тривалі тренди ми називали головними, а менш тривалі – другорядними.
Прогнозування узгоджених трендів є пріоритетним для інвесторів, які інвестуюють кошти на різних проміжках часу. Зокрема, наявність двох узгоджених ведмежих трендів означає одночасні песимістичні настрої як протягом головного, так і другорядного трендів. Такий хід подій вважається більш стійким, ніж у випадку тимчасової неузгодженості трендів. Адже, якщо другорядний тренд тимчасово змінить напрямок на бичачий, то це, можливо, остаточно не вплине на загальний напрямок головного тренду в ретроспективі.
Ми припустили, що тренди різних масштабів в процесі взаємодії відчувають взаємний вплив. Це означає, що не лише головний тренд формується на основі другорядних, але й другорядні, відчуваючи більш тривалі настрої, в більшості випадків адекватно реагують в напрямку головного тренду. Зокрема, якщо останнім часом головний тренд проявляє бичачий характер, то, ймовірно, наступні другорядні тренди матимуть частіше узгоджену поведінку в напрямку зростання, ніж спаду. Результати дослідження узгодженості поведінки внутріденних трендів по відношенню до денних підтвердили наше припущення. В якості методу дослідження було використано непараметричне тестування, а за вихідні дані було взято історичні значення цін акцій денної фіксації 30 емітентів протягом періоду 1970-1984 рр. і 200 емітентів відповідно за період 1985-2000 рр. В результаті тестування було встановлено статистично значиму узгодженість внутріденного тренду по відношенню до денного. Результати тестування виявили значний відсоток позитивних подій (51,5% – 78%) для комбінацій трендів, узгодженість яких було доведено. На нашу думку, дане дослідження підтверджує гіпотезу існування як трендів на фондовому ринку США, так і їх життєвих фаз, протягом яких спостерігалися помітні відмінності у значеннях відсотку позитивних подій, причому максимальне значення останнього становило 78% у фазі зародження, 55,3% у фазі розвитку та 70,7% у фазі завершення.
Також встановлено, що амплітуда внутріденних узгоджених трендів в більшості випадків не виходить за межі внутріденних рівнів підтримки та опору (S1 і R1), причому найбільші її значення спостерігаються у фазі зародження денного тренду (максимальний відсоток позитивних подій – 54%), а найменші – у фазі розвитку (максимальний відсоток позитивних подій – 39%). Так як усі статистично значимі результати тестування отримані при порушенні S1, то це дає підстави вважати, що курсова динаміка акцій у ведмежому тренді є більш агресивною, ніж у бичачому.
У розділі 3 „Вплив аналізу курсової динаміки акцій на ефективність інвестиційних операцій” описується система оцінок ефективності інвестиційного процесу, на прикладі інвестиційної системи аналізується метод фільтрації та розглядаються можливості трансформації досвіду формування курсової динаміки акцій в США в умовах фондового ринку України.
Ми вважаємо, що формально інвестиційні операції та результати інвестиційного процесу можна описати за допомогою інвестиційної системи та системи оцінок ефективності її функціонування. Під інвестиційною системою ми розуміємо сукупність критеріїв та механізмів, які визначають час, ринкову ціну та величину капіталу, необхідні для реалізації однієї чи декількох інвестиційних операцій, або, іншими словами, взяття участі в торгівлі акціями через відкриття чи закриття позиції. До критеріїв інвестиційної системи ми відносимо будь-які фундаментальні чи технічні чинники, які вказуватимуть на доцільність проведення інвестиційної операції в певний момент часу та за визначеною ринковою ціною. Величина капіталу, необхідна для проведення операції, може бути визначена як критеріями інвестиційної системи, так і інвестором самостійно. Під механізмами інвестиційної системи ми розуміємо передбачені нею способи передачі та виконання замовлень на придбання чи продаж акцій. Така формалізація інвестиційного процесу, на нашу думку, дає можливість його об'єктивної оцінки через порівняння оцінок різних інвестиційних систем.
Ефективність інвестиційного процесу є узагальнюючим показником і включає в себе елементи дохідності та ризику. Показники ефективності ми поділили на три основні групи: показники дохідності, показники ризику та показники оптимальності. На нашу думку, ці показники ефективності інвестиційної системи дають комплексну порівняльну оцінку результативності інвестиційного процесу. Для порівняння ефективності різних інвестиційних систем із певними еталонами результативності інвестицій (наприклад, з композитним індексом системи NASDAQ) доцільно використовувати показник дохідність-ризик, який рівний відношенню середньої дохідності системи до середнього квадратичного відхилення історичних даних дохідності протягом проміжків часу, які входять в період тестування, причому при розрахунку компонентів даного показника слід використовувати середнє геометричне значення дохідностей. Таким чином можна визначити, якою мірою дохідність системи коливається по відношенню до її середнього значення, і тим самим одночасно оцінити стабільність функціонування системи та оптимальність здійснення інвестицій з точки зору співвідношення ризику й отриманого від них доходу.
Для аргументації підходу щодо регулювання ризику настання збитків від застосування певної інвестиційної системи в роботі розглянуто стохастичну модель Іто, яка має наступний вигляд:
, (2)
де dS – мала зміна ціни акції; S – ціна акції; m – очікувана ставка дохідності; s – річне середнє квадратичне відхилення ціни; e – випадкова величина, розподілена по нормальному закону з нульовим середнім значенням і дисперсією, рівною одиниці; dt – малий проміжок часу.
Згідно Формули (2), якщо запланований час існування відкритої позиції t прямує до нескінченості, то більшу вагу у визначенні цінової зміни набиратиме детермінована складова моделі (), а якщо до нуля, то – стохастична (). Отже, чим на менший час інвестори орієнтуються відкривати позиції, тим більшу увагу їм слід приділяти стохастичній складовій порівняно із детермінованою при визначенні ймовірності негативної курсової динаміки акцій. Якщо ризик збитків через невірне визначення детермінованої складової процесу Іто (детермінований ризик) виникає завдяки непередбаченій зміні в оцінках інвестиційної вартості чи раптовому припиненні довгострокового тренду ціни акції, то ризик негативної зміни ціни акції, пов'язаний із стохастичною складовою процесу (стохастичний ризик), походить з короткострокових коливань ціни акції, спричинених такими чинниками, як новини, тимчасовий наплив покупців чи продавців та іншими факторами короткострокової дії. На нашу думку, детермінований ризик є аналогічним до ринкового ризику портфеля з класифікації класичної теорії портфеля, тоді як стохастичний – до власного (неринкового) ризику портфеля. Згідно теорії портфеля ринковий ризик є наслідком негативної зміни ринкової кон'юнктури, яка вплинула на одночасну зміну ринкової ціни усіх акцій в портфелі. Якщо застосовується одна інвестиційна система, то існує ймовірність невірної оцінки розвитку ринкової кон'юнктури. При одночасному використанні декількох систем така ймовірність зменшуватиметься. Для зменшення стохастичного ризику, інвестору слід відкривати декілька позицій одночасно в рамках однієї інвестиційної системи.
Ґрунтуючись на результатах дослідження узгодженості внутріденніх трендів по відношенню до денних і використовуючи індикатор динамічного каналу ціни для опису трендів ми побудували інвестиційну систему І, яка в результаті тестування на внутріденних даних цін акцій 100 емітентів у 2000 році, показала краще середнє значення загальної дохідності в порівнянні з індексом СОМРХ та пасивною інвестиційною стратегією протягом усіх етапів тестування (відповідні значення становили 15,5% проти -25,62% і 8,61%) та більші значення показника дохідність-ризик відносно згаданих еталонів результативності інвестицій (5,99 проти -0,40 і 0,08 для 2-го етапу тестування та 0,52 проти -0,38 і 0,07 для 3-го етапу тестування). Cтворені методом фільтрації інвестиційні системи ІІ, ІІІ і ІV через поступове додавання умов з використанням індексу направленого руху, індексу внутрішньої сили та індексу грошового потоку відповідно в середньому показали кращу ефективність, порівняно з оригінальною системою, хоча інформативність їх показників однозначно не покращилася.
За результатами комплексної рейтингової оцінки найдоцільнішою для застосування серед розглянутих інвестиційних систем виявилася система ІІ, яка підтверджує обґрунтованість відкриття внутріденних позицій саме у фазі зародження тренду. З позицій виключно ефективності реалізованих позицій найкращою виявилася система ІV. В будь-якому разі усі модифіковані інвестиційні системи зайняли кращі місця в загальному рейтингу порівняно з оригінальною, що в свою чергу доводить ефективність застосованого методу фільтрації та використаних індикаторів технічного аналізу.
Розглядаючи можливості застосування розглянутих в роботі методик аналізу курсової динаміки акцій на фондовому ринку Україні, на нашу думку, доцільно з'ясувати такі дві характеристики останнього:
1. інформаційне забезпечення учасників фондового ринку;
2. ліквідність ринку.
Якість інформаційного забезпечення є основним фактором ефективності застосування попередньо проведеного аналізу курсової динаміки акцій. Інформаційне забезпечення, насамперед, слід поділяти за характером інформації, що розповсюджується. Ми розглянули можливості отримання інвестором вихідних даних для проведення як фундаментального, так і технічного аналізу курсової динаміки акцій. До основних проблем забезпечення даними учасників фондового ринку України, на нашу думку, слід віднести поширену недосконалість звітності емітентів про їх діяльність, несвоєчасність її оприлюднення та нерівні умови доступу до звітності для різних учасників ринку. Усунення цих вад інформаційного забезпечення, безумовно, сприятиме зростанню інтересу інвесторів до фондового ринку та підвищенню його ліквідності.
Разом з оперативним отриманням необхідної інформації ефективне застосування методик аналізу курсової динаміки акцій вимагає високої ліквідності фондового ринку. Остання є одним з визначальних факторів при плануванні короткострокових інвестиційних операцій з акціями. Вибір ліквідних емісій передбачає допустимо низький спред котирувань і достатньо високі обсяги торгівлі з певної акції, які виражені як в кількості штук, так і в кількості укладених угод. Лише операції з ліквідними емісіями позбавлені додаткових витрат викликаних великим спредом. Крім того, значні обсяги торгівлі дають змогу оперативно відкривати та закривати позиції саме тоді, коли це необхідно. Усунення вищезгаданих вад інформаційного забезпечення учасників ринку, безумовно, сприятиме зростанню інтересу інвесторів до фондового ринку, що позитивно вплине на підвищення його ліквідності.
Згідно даних ПФТС, найбільшого ринку акцій в Україні, протягом 2000 року спостерігалося зниження спредів акцій підприємств 1 рівня Списку ПФТС (9 найбільших за капіталізацією емітентів) в середньому в 2 – 3 рази, що було викликано як підвищенням цін купівлі, так і зниженням цін продажу. Однак по деяких емісіях високої капіталізації, зокрема Центренерго та Дніпроенерго, відношення спреду до ринкової ціни протягом року сягало понад 30%. Для порівняння ця цифра в США рідко піднімається вище 2%.
На нашу думку, основною проблемою впровадження розроблених нами інвестиційних систем може бути низька ліквідність ринку. В 2000 році лише за семи найбільш активними акціями було укладено понад 1000 угод, що при їх рівномірному розподілі становить приблизно 4 угоди на день. Запропоновані інвестиційні системи вимагають як мінімум 39 угод протягом торговельної сесії. Можна припустити, що в моменти тимчасової підвищеної активності на ринку інвестиційні системи можуть бути ефективно використані.
Запропоновані інвестиційні системи в сучасних умовах можуть бути впроваджені завдяки проведенню наступних заходів:
1. вибір ліквідних емісій;
2. трансформація масштабних часових одиниць, що використовуються в інвестиційній системі в бік збільшення.
Вибір ліквідних емісій має велике значення, передусім, для інвестиційних систем, які оперують на малих проміжках часу. В будь-якому разі емісії, торги з яких проводяться декілька разів на тиждень і рідше є небезпечними, бо вкладений в них інвестиційний капітал втрачає гнучкість і за екстремальних умов може бути повернений через ліквідацію позиції за ціною, яка значно відрізняється від останньої ринкової ціни акції. Велике значення спреду є також небажаним навіть за умов великих обсягів торгівлі акціями, бо воно збільшує витрати інвестиційної операцій як під час відкриття позиції, так і в момент її ліквідації. На нашу думку, незалежно від строків, протягом яких планується відкривати позиції по акціях, для інвестиційних операцій доцільно вибирати ті емісії, торги якими відбуваються щоденно, а спред не перевищує 5%.
Низька ліквідність ринку акції є об'єктивним чинником дефіциту даних про укладені угоди – якщо протягом року з певної акції укладається пару десятків угод, то, зрозуміло, даних внутріденної курсової динаміки з неї отримати не вдасться. В разі відсутності можливості отримання даних про внутріденну курсову динаміку акцій ми припускаємо, що запропоновані інвестиційні системи можуть залишатися ефективними після модифікації масштабних одиниць фіксації ціни акції в бік їх зростання. Так, наприклад, аналіз внутріденної курсової динаміки може бути замінений денною, а денної – тижневою і т.д. Особливо уважно слід підійти при цьому до модифікації рівнів підтримки та опору та зміни параметрів технічних індикаторів системи. В будь-якому разі результати подібної трансформації інвестиційної системи необхідно підкріпити ґрунтовним тестуванням на предмет ефективності. Метою тестування повинно бути отримання стабільних результатів функціонування інвестиційної системи протягом різних проміжків часу в минулому, при чому в процесі тестування необхідно використати історичні дані курсової динаміки максимальної кількості емісій. Лише після отримання задовільних результатів тестування доцільно розглянути можливість використання інвестиційної системи.
ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі виявлено високу ступінь розвитку фондового ринку Сполучених Штатів, яка відображається як у надзвичайній культурі населення країни стосовно здійснення інвестицій в звичайні акції корпорацій, так і в досконалій інфраструктурі обслуговування інвесторів, у високій ліквідності й об'ємах укладених угод з купівлі та продажу акцій. Звертається увага на те, що фондовий ринок США володіє потужною та розгалуженою структурою в розрізі систем обігу акцій, яка в 2000 році включала 7 фондових бірж, 9 електронних комунікаційних мереж і 2 системи виконання наказів дилінгового ринку. Організаційні підрозділи ринку акцій у формі біржового та позабіржового ринків мають власні характерні механізми реалізації та звітування про укладені угоди з акціями. Різні вимоги до лістингу, вступної та щорічної плати за розміщення емісії акцій на ринку, а
