НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШАРМАГІЙ ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 633.11:632 (477.9)

КІДНИКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ФАКТОРИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ

ЇХ ЧИСЕЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ПЕРЕДГІРСЬКОГО КРИМУ

03.00.09 - ентомологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Славгородська-Курпієва Лідія Епіфанівна,

Кримський державний аграрний університет,

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий

співробітник Секун Микола Павлович, Інституту захисту

рослин УААН, завідувач відділу токсикології пестицидів

кандидат сільськогосподарських наук, Мовчан Олексій

Миколайович, Державна інспекція з карантину рослин

України, головний інспектор

Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія, Міністерство

Агропромислового комплексу, кафедра захисту рослин

Захист відбудеться 26 березня 1999р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: Київ-41, вул.Героїв оборони 15, навчальний корпус №3, ауд.65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: Київ-41, вул.Героїв оборони 11, навчальний корпус №10.

Автореферат розісланий « 26 лютого» 1999р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед зернових культур найбільш цінною є озима пшениця. Агропромисловому комплексу України необхідно забезпечити стабільне нарощування її продуктивності у всіх зонах вирощування. Головною проблемою виробництва озимої пшениці є поліпшення її якості, кондиційність врожаю сильних пшениць, вирішенню якої перешкоджає велика кількість різних шкідників.

В********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************'e7міни в агроценозах.

У зв’язку з цим особливої актуальності в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва набуває вивчення шкідливих і корисних членистоногих, їх співвідношення, вивчення динаміки чисельності шкідників і факторів, що обмежують розмноження окремих видів. Агроценотичні основи і принципи побудови інтегрованої системи захисту озимої пшениці від шкідників дають можливість реалізувати основну мету, пов’язану з регулюванням чисельності шкідливих і корисних організмів агроценозу та звести до мінімуму використання хімічних засобів захисту.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження проводились в рамках галузевої програми «Розробка науково-обгрунтованої системи землеробства Криму» за темою 2 «Удосконалити агрономічні елементи системи землеробства для Криму, що забезпечують підвищення її продуктивності і стійкості, збільшення родючості грунту, захист його від ерозії, скорочення затрат на 10-12%», № держреєстрації 01830036123.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було:

- виявлення видового складу шкідників озимої пшениці та вивчення закономірностей динаміки чисельності найбільш шкідливих видів у різних полях сівозміни;

- оцінка факторів, що обмежують розмноження окремих видів фітофагів та елементів інтегрованого захисту.

При цьому були поставлені такі завдання:

- вивчити видовий склад шкідливих членистоногих озимої пшениці в різних полях сівозміни;

- визначити кількісні та якісні зміни у взаємозв’язках фітофагів та зоофагів;

- визначити вплив факторів, що знижують чисельність окремих видів шкідників;

- розробити систему захисту озимої пшениці від шкідників з врахуванням природних регулюючих факторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Показано формування фауни фітофагів озимої пшениці для умов Криму у різних полях сівозміни, вивчені закономірності динаміки чисельності найбільш шкідливих видів членистоногих. Вперше зареєстровані для Криму - зерновий кліщ - Penthaleus major Duges, злакова листовійка - Cnephasia pascuana Hb.

Визначено видовий склад зоофагів шкідників озимої пшениці. Встановлена їх роль при різних рівнях впливу антропічного фактора. Розроблена науково-обгрунтована система захисту озимої пшениці від шкідників і вдосконалена методика визначення фітосанітарного стану полів.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовані агроценотичні основи та принципи побудови інтегрованого захисту озимої пшениці від ряду шкідників з урахуванням чергування культур у сівозміні дозволили звести до мінімуму застосування хімічних засобів захисту рослин, що сприяло регулюючій ролі зоофагів, та зменшенню забруднення довкілля.

Розроблена науково обгрунтована система захисту озимої пшениці від шкідників та рекомендації щодо оцінки фітосанітарного стану полів можуть бути використані в сільськогосподарському виробництві та навчальному процесі вузів України.

Декларація особистого внеску. Автор безпосередньо проводив експерименти і спостереження, статистичний аналіз даних.

Апробація результатів дисертації. Розроблена науково обгрунтована система захисту озимої пшениці від шкідників впроваджена в господарствах Криму на площі 1000 га. Основні результати досліджень були викладені в доповідях на конференції молодих учених (Москва, МДУ,1987), Х Всесоюзному ентомологічному з’їзді (Ленінград, 1989), науково-практичних конференціях Кримського державного аграрного університету (1989, 1990, 1996, 1997),а також на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства південних областей України.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті і 2 тези доповідей.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 142 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 5 розділів, висновків та пропозицій виробництву, двох додатків на 10 сторінках, переліку посилань на літературні джерела, що складається з 244 назв, у тому числі 24 іноземних авторів. Кількість рисунків - 16, таблиць з експериментальним матеріалом - 29.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

Відображено ступінь вивчення біології та шкодочинності найбільш небезпечних шкідників озимої пшениці (злакових мух, хлібної жужелиці, хлібних жуків, клопа-шкідливої черепашки, пшеничного трипса, стеблових пильщиків, коваликів). Внаслідок узагальнення літературних даних висвітлені питання регулювання чисельності деяких шкідливих і корисних організмів у екосистемі пшеничного поля, показані шляхи збереження та використання природних ресурсів зоофагів, які обмежують шкодочинність комах. Відзначено вплив антропічного фактора на********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************2а методика

проведення досліджень

Дослідження проводились у 1989-1996 роках на виробничих та дослідних полях озимої пшениці учбового господарства «Комунар» Кримського державного аграрного університету, а також в господарствах «Плодовоє» Бахчисарайського району та «Україна» Білогорського району. Проводились маршрутні обстеження виробничих посівів озимої пшениці у господарствах передгірської зони Криму.

Метеорологічні умови вегетаційних періодів за роки досліджень були різними.

Обліки і спостереження за динамікою чисельності шкідників і ентомофагів здійснювались за загальновизнаними методиками (Дядечко,1964; Бабинская и др.,1965; Мегалов, 1968).

Чисельність коваликів встановлювали з використанням феромонних пасток (Исмаилов и др.,1981;Олещенко и др.,1985).

Біологічна ефективність обробок інсектицидами визначалась на підставі зміни чисельності комах, а для внутрішньостеблових шкідників - за процентом пошкоджених рослин в досліді та в контролі.

Ефективність застосування феромонів проти коваликів методом дезорієнтації самців оцінювали за методикою В.Д. Бєдного та ін. (1978), та методом елімінації самців за підрахунками личинок дочірнього покоління з врахуванням вікової шкали (Долин,1964).

При встановленні видового складу шкідників користувались визначниками (Копаньова, 1980; Дядечко, 1964; Долин, 1978; Крижановский, 1981; Бей-Биенко, 1965,1968,1970,1978 та інш.).

Ідентифікація хижих жужелиць проведена науковим співробітником Російського інституту захисту рослин А.Г.Ковалем. Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проводили за П.Ф.Ракицьким (1973) та Б.О.Доспєховим (1985) на комп’ютері.

3.

Передгірського Криму

Подані видовий склад та динаміка чисельності по роках досліджень. Виявлено 55 видів шкідників озимої пшениці, в тому числі 53 з типу членистоногі - Arthropoda: ряд рівнокрилі -Homoptera - 4 види, напівтвердокрилі - Hemiptera - 6, трипси - Thysanoptera - 1, прямокрилі - Orthoptera - 5, твердокрилі - Coleoptera - 22, перетинчастокрилі - Hymenoptera - 2, двокрилі - Dіptera - 7, лускокрилі - Lepidoptera - 6. Клас павукоподібні представлений зимовим зерновим кліщем - Penthaleus major Duges. Виявлено два види шкідників з типу молюски - Mollusca - Deroceras agrestis L., D.reticulatus Mll.

Домінуючими у роки досліджень були такі шкідники: велика злакова попелиця - Sitobion avenae F., клоп-шкідлива черепашка - Eurygaster integriceps Put., пшеничний трипс - Haplothrips tritici Kurd., італійський прус - Calliptamus italicus L., хлібна жужелиця - Zabrus tenebrioides Gz., п’явиця червоногруда - Lema melanopus L., жук-кузька - Anisoplia austriaca Hrbst., чорний хлібний пильщик - Trachelus tabidus F., шведська муха - Oscinella pusilla Mg., пшенична муха - Phorbia securis Tiens., злакова листовійка - Cnephasia pascuana Hbn.

4.Інтегрована система та роль її елементів в обмеженні

чисельності шкідників озимої пшениці

4.1.Ресурси корисних організмів на посівах озимої пшениці

На полях озимої пшениці в умовах Передгірського Криму було виявлено 44 види ентомофагів, що відносяться до 6 рядів Insecta. Серед них 27 видів поліфагів, 11 - афідофагів, решта - ентомофаги щитників, щитників-черепашок, пшеничного трипса та стеблових пильщиків.

Серед поліфагів найбільш широко представлена родина Carabidae - 22 види. Домінуючі види - Poecilus cupreus L., P.sericeus F.-W., Pterostichus crenuliger Chd., Carabus campestris F.-W., жужелиці роду Amara (A.interstitialis Dej., A.littorea Thoms., A.similata Gyll.). В той же час такі види як Ampalpus interstitialis Rtt., Bembidion properans Steph., Brachinus psophia Serv., Broscus cephalotes L., Calathus ambiguus Pk., C.erratus C. Sahlb., C.fuscipes Gz., C.mollis Hrbh., Harpalus distinguendus Duft., Laemostenus tauricus Dej., Pseudoophonus griseus Pz., Pterostichus melanarius Ill., Trechus quadristriatus Schrnk. зустрічались поодинокими екземплярами.

Динаміка чисельності ентомофагів вивчалась синхронно з чисельністю шкідників на посівах сівозмін з різними попередниками. При порівнянні трьох варіантів з попередниками озимий ячмінь, зайнятий пар (вика з пшеницею) та кукурудза на силос на сорті Безоста 1, максимальна кількість ентомофагів з ряду Diptera (родини Syrphidae, Chamaemyiidae), а також хижих Carabidae спостерігалась після зайнятого пару, де на одну пастку за сезон в середньому відловлено 23,2 екз., а після озимого ячменю -15,5, кукурудзи - 8,1 екз. Спостереження за динамікою чисельності коваликів та хижих жужелиць показали, що при зростанні чисельності жужелиць зменшується кількість коваликів, відловлених феромонними пастками (рис. 1).

Більше видове розмаїття хижих Carabidae спостерігалось на озимій пшениці, посіяній після кукурудзи (рис.2)

При вивченні комплексу афідофагів виявлені такі: Сoccinella septempunctata L., Coccineea quatuordecimpustulata L., Adalia bipunctata L., Adonia variegata Gz., Chrysopa carnea Steph., Ch. formosa Br., Syrphus ribessii L., Metasyphus corollae F., Aphidius ervi Hal., A. picipes Nees.

Максимальна кількість ентомофагів з родин Coccinellidae та Aphidiidae виявлена на озимій пшениці, посіяній після ячменю.

9

8

7

6

5 1

4

3

2

1

2

II д IV III д IV II д V III д V I д VI I д VI II д VI III д VI Місяці декади

1. Ковалик посівний ; 2. Хижі жужелиці.

Рис.1. Динаміка чисельності хижих жужелиць та ковалика посівного на

озимій пшениці після зайнятого пару (Учгосп «Комунар»,

1989-1991 рр.).

Спеціалізовані ентомофаги пшеничного трипса Aeolothrips albicinctus Hal., A. intermedius Bagn. зустрічались у незначній кількості і не стримували розмноження шкідника.

Теленомуси (Trissolcus grandis Thoms., Telenomus chloropus Thoms.) заражали яйця Eurygaster integriceps Put. на 40 %.

4.2

4.2.1. Вплив бур’янів на заселеність посівів шкідниками

Встановлено, що максимальна чисельність дротяників відмічалась на полях, засмічених багаторічними бур’янами: пирієм повзучим, свинориєм, осотом рожевим та польовим, берізкою польовою і помітно менша вона була на полях, засмічених однорічними та дворічними бур’янами. Максимальна кількість підгризаючих совок була виявлена на посівах, засмічених гірчицею польовою (табл.1).

Таблиця 1- Вплив різного забур’янення полів на шкідників, що живуть у

грунті, учгосп «Комунар» (1993-1994рр) |

Щільність, екз/м2

Шкідники | щи-

ри-ця | ми-шій | ло-бода біла | осот ро-же-вий | пи-рій пов-зу-чий | си-няк

зви-чай-ний | бе-різ-ка по-льо-ва | осот по-льо-вий | гір-чи-ця по-льо-ва | Мала забу-р’я-не-ність

Ковалики | 7 | 8 | 10 | 14 | 24 | 4 | 13 | 12 | 7 | 7

Підгриза-ючі совки | 5 | 2 | 6 | 3 | 4 | 2 | 4 | 5 | 15 | 2

Отже, боротьба з бур’янами - важливий прийом агротехніки, який дозволяє помітно зменшити чисельність шкідників, особливо тих, що живуть в грунті.

4.2.2.Вплив добрив на шкідників, що живуть в грунті

Встановлена токсична дія амонійних добрив на личинок коваликів. При цьому більший ефект спостерігається при внесенні їх навесні. Найбільш помітне зменшення чисельності дротяників спостерігається при внесенні хлористого амонію як навесні, так і восени (табл.2, 3 ).

Таблиця 2- Вплив весняного внесення амонійних добрив на личинок

ковалика посівного (учгосп «Комунар», середні багаторічні дані)

Варіант | Кількість, екз.

разом | в тому числі | Загибель,

живих | загиблих | %

Контроль - без внесення добрив | 56 | 56 | 0 | 0

Сульфат амонію | 52 | 32 | 20 | 38,46

Аміачна селітра | 39 | 29 | 10 | 25.64

Хлористий амоній | 58 | 27 | 31 | 53.45

НІР05 | - - - | 2.1

Ефективність застосування аміачної води проти личинок коваликів становила 30.8%.

Таблиця 3- Вплив осіннього внесення амонійних добрив на личинок

коваликів (учгосп «Комунар», середні багаторічні дані)

Варіант | Кількість, екз.

разом | в тому числі | Загибель,

живих | загиблих | %

Контроль - без внесення добрив | 59 | 59 | 0 | 0

Сульфат амонію | 50 | 41 | 19 | 18.0

Аміачна селітра | 47 | 40 | 7 | 14.9

Хлористий амоній | 56 | 37 | 19 | 33.9

НІР05 | - - - | 2.6

4.2.3.

Дана оцінка впливу оранки та мілкого обробітку на заселеність шкідниками посівів озимої пшениці. Встановлено, що при мілкому обробітку грунту значно зменшується чисельність хлібних пильщиків, злакової попелиці та трипсів, але зростає чисельність хлібної жужелиці, дротяників та шведської мухи (рис.3).

110

100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

1 2 3 4 5 6 7 8 Шкідники

Умовні позначення: -мілкий обробіток;

-оранка

Рис.3. Вплив обробітку грунту на заселеність шкідниками озимої

пшениці (учгосп «Комунар»,1994-1996 рр.):

1-

пильщик; 4 - шведська муха; 5 - злакова попелиця; 6 - пшеничний трипс;

7 - п’явиця червоногруда; 8 - дротяники.

4.2.4

шкідників озимої пшениці

При спостереженні за динамікою чисельності шкідників на виробничих полях учбого господарства КДАУ з попередниками: зайнятий пар (вика з пшеницею), кукурудза на силос, озимий ячмінь максимальну кількість злакових мух, стеблових хлібних блішок, хлібної жужелиці та попелиці виявлена після попередника озимого ячменю, цикад - після кукурудзи, пшеничного трипса - зайнятого пару (рис.4). Для стеблових хлібних пильщиків, п’явиці, прямокрилих, хлібних жуків і злакової листовійки різниці на вказаних попередниках не виявлено.

При вивченні динаміки чисельності шкідників на полях озимої пшениці радгоспу «Плодовоє», Бахчисарайського району після попередників: озима пшениця, кукурудза на зелений корм, еспарцет та люцерна на сіно - максимальна кількість як стеблових, так і шкідників, що живуть у грунті, спостерігалась після стерньового попередника, мінімальна - після еспарцету та люцерни (рис.5, 6).

3100

2900

2700

2500

2300

2100

1900

1700

1500

1300

1100

900

700

500

300

100

Шкідники

трипси злакові стеблові цикадки попелиця

мухи хлібні

блошки

Попередники: - озимий ячмінь

- кукурудза

- зайнятий пар (вика з пшеницею)

Рис.4. Вплив попередників на загальну чисельність шкідників озимої

пшениці (учгосп «Комунар», 1989-1991 роки).

5000 1

4000

2

3000

3

2000 4

1000

Рис.5. Вплив попередників на сумарну щільність шкідників, що

пошкоджують стебла озимої пшениці (радгосп «Плодовоє»,

1992-1994 роки).

1 - озима пшениця; 2 - кукурудза на зелений корм;

3 - еспарцет; 4 - люцерна.

70

60

50

40

30

20

10

1 2 3 4 Попередники

Рис. 6. Вплив попередників на сумарну щільність шкідників озимої

пшениці, що живуть у грунті (радгосп «Плодовоє»):

1-

3 - еспарцет; 4 - люцерна на сіно

1992 рік 1993 рік 1994 рік

4.3.

шкідників озимої пшениці

Вивчена біологічна ефективність застосування інсектицидів проти злакових мух, хлібної жужелиці, саранових. Так, проти злакових мух у 1992-1993 роках вона становила відповідно для фозалону 35%-ного к.е. - 83.3 і 85.5%; Бі-58 40%-ного, к.е. - 88.3% і 87,2%; волатону 50%-ного к.е. - 90; 91% (НІР05 - 3,5%).

Високі показники біологічної ефективності одержані при застосуванні фосфорорганічних препаратів і проти личинок хлібної жужелиці в осінній період (табл.4).

При застосуванні фосфорорганічних інсектицидів проти саранових, вони забезпечували вищу біологічну ефективність у порівнянні з синтетичними піретроїдами. Так у 1994 р. біологічна ефективність застосування арріво, 25% к.е. становила - 78.3%; карате, 5%к.е. - 75.9%, децису, 2.5% к.е., - 50.8%, цимбушу, 25% к.е., - 83.8% (НІР05 - 3.1). В той же час фосфорорганічні інсектициди проти саранових у 1994-1995 роках забезпечили загибель: Бі-58, 40% к.е., - 93.5%, фозалон, 35% к.е., - 93.9%, базудин, 60% к.е., - 99.1% (НІР05 - 1.8).

Таблиця 4 - Біологічна ефективність фосфорорганічних інсектицидів проти

личинок хлібної жужелиці, (учгосп «Комунар»)

Варіанти |

Загибель личинок, % |

Біологічна ефектив-ність,

1992 р. | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | середнє | %

Контроль - без обробок | 9.5 | 0 | 2.3 | 2.6 | 3.6

БІ-58,40% к.е.

- 1,5 л/га | 91.5 | 94.9 | 90.9 | 89.7 | 91.8 | 88.2

Фозалон,35% к.е.

- 2 л/га | 90.2 | 91.9 | 89.8 | 88.2 | 90.0 | 86.4

Базудин, 60% к.е.

- 1,5 л/га | 97.7 | 96.9 | - | - | 97.3 | 92.5

НІР05 | - | - | - | - | 1.8 | -

4.4.Статеві феромони - регулятори чисельності коваликів

Наводяться дані про регулювання чисельності ковалика посівного методом елімінації самців та ковалика степового методом дезорієнтації самців з використанням синтетичних статевих феромонів. При розміщенні 20 пасток на гектар з використанням препаративної форми синтетичного статевого феромону ПАК-6А з дозою 40 мг на 1 га геранілбутирата було досягнуто зменшення чисельності дочірнього покоління шкідника на 88% до контролю.

Ефективність феромонної крихти ПАК-7И з дозою феромону 25 та 50г на 1га (за діючою речовиною) забезпечило протягом трирічного застосування ефект дезорієнтації 93.6 та 94.6%,що зменшило чисельність ковалика степового до господарськи невідчутного рівня (табл.5).

Таблиця 5 - Ефективність застосування феромонної крихти для боротьби

з коваликом степовим, (учгосп «Комунар», 1985-1987 роки)

Дози феромону за д.р., г/га | Приваблено самців, екз. | Ефект дезорієнтації,

дослід | контроль | %

25 | 16.2 | 258.4 | 93.6

50 | 13.6 | 258.4 | 94.6

5.Економічна ефективність захисту озимої пшениці від шкідників

Запропонована система захисту озимої пшениці грунтується на максимальному використанню агротехнічних прийомів та застосуванню хімічного методу з врахуванням економічного порогу шкідливості шкідників.

Ефективність інтегрованого захисту пшениці проявляється в зменшенні чисельності основних спеціалізованих видів шкідників (рис.7,8).

11

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

1 2 3 4 Шкідники

- інтегрований захист;

- традиційна система захисту

Рис.7.Заселеність озимої пшениці шкідниками при різних системах захисту

(екз.на м2; особин на рослину). Передгірський Крим, 1992-1994 роки

1 - хлібна жужелиця; 2 - п’явиця червоногруда;

3 - шкідлива черепашка; 4 - дротяники.

120

1110

1100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

1 2 3 4 5 Шкідники

- інтегрований захист;

- традиційна система захисту

Рис.8. Заселеність озимої пшениці шкідниками при різних системах

захисту ( Передгірський Крим, 1992-1994 роки):

1 - чорний пильщик; 2 - звичайний хлібний пильщик;

3 -злакова тля; 4- шведська муха; 5- пшеничний трипс

Таблиця 6 - Економічна ефективність інтегрованого захисту озимої

пшениці, (учгосп «Комунар», 1996р.).

Системи захисту | Урожайність,

ц/га | Вироб-ничі витра-ти, грн. | Реалізаційна ціна,

грн./ц | Собівартість, грн/ц | Прибуток,грн | Рента-бель-ність,

%

на 1ц | на 1га

Традиційна,/еталон/ | 24 | 247.6 | 22.8 | 10.3 | 12.5 | 299.6 |

121

Інтегрований захист | 26.9 | 260.9 | 25.9 | 9.7 | 16.2 | 435.8 | 167

Як видно з даних таблиці 6, запропонована система захисту озимої пшениці у порівнянні з традиційною забезпечує в умовах Передгірського Криму досить високий рівень рентабельності та прибутковості.

ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

Боротьба з бур’янами, особливо кореневищними та коренепаростковими помітно зменшує чисельність шкідників, що живуть у грунті, зокрема дротяників.

Значну роль у зменшенні чисельності коваликів відіграють амонійні добрива, особливо при застосуванні навесні. Найбільший процент загибелі дротяників спостерігали при внесенні хлористого амонію - 53.3%.

Поверхневий обробіток грунту помітно зменшує чисельність хлібних пильщиків, трипсів, злакової попелиці, але призводить до зростання кількості хлібної жужелиці, шведської мухи та коваликів.

Щодо впливу попередників озимої пшениці на динаміку чисельності шкідників, то мінімальна чисельність їх відзначена на посівах після еспарцету та люцерни, дещо вища - після кукурудзи і найбільша на посівах по стерньових попередниках - озимій пшениці та ячменю.

4.Найбільш дієвим регулятором чисельності окремих видів у сучасних системах захисту озимої пшениці є хімічний метод. Проти злакових мух доцільно застосовувати волатон, 50% к.е. - 2 л/га; Бі-58, 40% к.е. - 1,5 л/га, або фозалон, 35% к.е. - 2 л/га,. які забезпечують біологічну ефективність відповідно - 91; 87 та 85.5% (при НІР05 - 3,5).

Для зменшення чисельності хлібної жужелиці доцільно проводити обприскування базудином, 60% к.е. - 1,5 л/га, який забезпечує загибель личинок шкідника - 97.7%.

Для зменшення шкідливої діяльності сарани (італійського пруса) вищу ефективність у порівнянні з піретроїдами показали фосфорорганічні інсектициди. Піретроїди забезпечують загибель шкідника: арріво, 25% к.е. - 0,2 л/га; карате, 5% к.е. - 0,15 л/га; децис, 2,5% к.е. - 0,3 л/га; цимбуш, 25% к.е. - 0,2 л/га відповідно 78,3; 75,9; 50,8 та 83,8% (при НІР05 - 3,1). Фосфорорганічні інсектициди забезпечують загибель сарани: базудин, 60% к.е. (1,5 л/га) на 99,1%; фозалон, 35% к.е. (2 л/га) - 93,9% та Бі-58, 40% к.е. (1,5 л/га) - 93,5% (при НІР05 - 1,8).

5.Для зменшення чисельності коваликів заслуговує на увагу застосування статевих феромонів. Застосування 40 мг на 1 га геранілбутирату /ПАК-6А/ методом елімінації самців зменшує чисельність дочірнього покоління ковалика посівного на 88%. Застосування проти ковалика степового феромонної крихти /ПАК-7И/ при нормі 25г на 1 га геранілбутирата за діючою речовиною забезпечує ефект дезорієнтації самців 93.6%, а при 50 г/га - 94.6%.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Шармагій (Зубрик) І.М. Шкідники озимої пшениці та фактори, що обмежують їх чисельність в умовах Передгірського Криму.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія.-Національний аграрний університет.-Київ,1998.

Вперше вивчена динаміка чисельності шкідників озимої пшениці та їх ентомофагів на різних полях сівозміни в умовах Передгірського Криму. Визначена роль впливу антропічного фактора на регулювання чисельності фітофагів озимої пшениці та їх ентомофагів. Запропонована система захисту озимої пшениці від шкідників з врахуванням природних регулюючих факторів агроценозу.

Результати досліджень впроваджені на площі 1000га.

Ключові слова: озима пшениця, шкідники, ентомофаги, мінеральні добрива, сівозміни, обробіток грунту, інсектициди, феромони, інтегрований захист.

Шармагий (Зубрик) И.Н. Вредители озимой пшеницы и факторы, ограничивающие их численность в условиях Предгорного Крыма.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология.- Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Впервые изучена динамика численности вредителей озимой пшеницы и их энтомофагов на различных полях севооборота в условиях предгорного Крыма. Определена роль воздействий антропического фактора на регулирование численности фитофагов озимой пшеницы и их энтомофагов. Предложена система защиты озимой пшеницы от вредителей с учетом природных регулирующих факторов агроценоза.

Результаты исследований внедрены на площади 1000га.

Ключевые слова: озимая пшеница, вредители, энтомофаги, минеральные удобрения, севообороты, обработка почвы, инсектициды, феромоны, интегрированная защита.

Sharmagyi (Zubrik) I.N. Winter wheat pests 2 restrictive factors, that limit their numbers under Premoun tainious Crimea conditions.

Manuscript. Thesis of science degree appliant of Agricultural sciences in speciality 03.00.09 - entomology. National Agrarian University. Kiev. 1998.

The dynamics of winter wheat pests and entomophages in different fields of crop rotation under premoun tainious Crimea is studied for The First time.

Influence of anthropo-factor on regulation of phytophage numbers is defined.

The system of winter wheat protection from pests under natural factors which regulate agro-cenosis is suggested.

The results of research work were put into practice on the territory of 1000 Ha.

Key words: winter wheat, pests, entomologes, fertilizers, crop, ratation, soil processing, insecticides, pheromones, integrated protection.